Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

у знайденому

Знайдено у інших БД:

Книги (5)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>S=Пищевые привычки<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 20
Показані документи з 1 по 10

1-10 11-20

Dikha, Ayu Kurnia.
Understanding food selection and dieting patterns: type 2 diabetes mellitus patients and their families [Текст] / Ayu Kurnia Dikha, Yulia Yulia // Міжнародний ендокринологічний журнал. - 2021. - Т. 17, № 6. - С. 11-13. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ, ТИП 2 -- DIABETES MELLITUS, TYPE 2 (диетотерапия, патофизиология)
ДИЕТОТЕРАПИЯ -- DIET THERAPY
ПИЩЕВОЕ ПОВЕДЕНИЕ -- FEEDING BEHAVIOR
ПИЩЕВЫЕ ПРИВЫЧКИ -- FOOD HABITS
Анотація: The prevalence of type 2 diabetes mellitus (T2DM) is increasing from year to year, especially in Indonesia. The risk of T2DM starts at the dinner table in the family. Meal planning plays an important role in reducing the potential complications associated with poor glycemic, lipid and blood pressure control. Focusing on reducing sugar, fat and sodium intake and incorporating culture-appropriate foods will improve adherence. However, T2DM patients develop conflicting eating disorders in which there is a gap between nutrition and self-fulfillment regarding eating control. The purpose of this research is to explore the understanding of the diabetes patient and their family in determining the selection of food and eating pattern during the disease. Materials and methods. This study explores the understanding of T2DM patients and their families in the Depok and Jakarta. The purposive sampling method used 14 participants and 7 family members. The data obtained from participant observation and in-depth interviews then analyzed using thematic analysis. Using a descriptive phenomenological method with a semi structured in-depth interview. The interviews were conducted face to face from October 2017 — July 2018 and were analyzed by thematic analysis Collaizi’s method. Results. This study found 4 important themes: 1) food is believed to affect high blood sugar; 2) changes in diet after diabetes; 3) the main concern of the family is to keep eating but not make it a burden; and 4) the challenge faced by participants and their families is the lack of information. This study recommends continuing education and partnerships from nurses about the importance of the relationship between diet and blood glucose levels. Conclusions. People are inclined to rely on simple strategies that limit search when making food choices. The ability of patients and families regarding food ingredients to maintain blood sugar stability is the concern of nurses in providing nutritional education. Food labels can (and to some extent do) provide a wide variety of desirable information, ranging from food content to production details, the food’s carbon footprint, and its origins
Поширеність цукрового діабету 2-го типу (ЦД2) зростає з року в рік, особливо в Індонезії. Ризик виникнення ЦД2 розпочинається за обіднім столом у родині. Планування харчування відіграє важливу роль у зменшенні можливих ускладнень, пов’язаних з поганим контролем глікемії, ліпідограми й артеріального тиску. Акцент на зменшення споживання цукру, жиру і солі та дотримання відповідного режиму харчування сприяють покращенню прихильності до менеджменту ЦД. Однак у пацієнтів з ЦД2 виникають різноманітні розлади харчування, при яких існує розрив між реальним харчуванням і контролем за його режимом. Метою дослідження є вивчення навичок і знань пацієнта з цукровим діабетом та членів його родини щодо вибору їжі та способу харчування під час захворювання. Матеріали та методи. Під спостереженням перебували пацієнти з ЦД2 та члени їх родин у Джакарті (Індонезія): 14 хворих і 7 членів їх родин. Аналізували дані, отримані під час спостереження за учасниками дослідження та шляхом їх детального опитування. Використовували описовий феноменологічний метод із напівструктурованим поглибленим опитуванням. Інтерв’ю проводилися віч-на-віч із жовтня 2017 року по липень 2018 року та аналізувалися за допомогою тематичного аналізу за методом Collaizi. Результати. Це дослідження виявило 4 важливі аспекти: 1) доведено, що надмірне вживання їжі впливає на високий рівень цукру у крові; 2) необхідно змінювати режим харчування на тлі ЦД; 3) головна турбота родини — забезпечити раціональне харчування, але не робити це тягарем для хворого; 4) виклик, з яким стикаються учасники дослідження та члени їх родини, — це відсутність належної інформації. Дослідження рекомендує продовжувати навчання хворих і посилювати співпрацю середнього медичного персоналу щодо важливості взаємозв’язку між режимом харчування та рівнем глюкози у крові. Висновки. Люди схильні покладатися на прості стратегії, що забезпечують раціональне харчування. Здатність пацієнтів і членів їх родин підбирати харчові інгредієнти та підтримувати стабільність цукру у крові — це завдання середнього медичного персоналу. Етикетки харчових продуктів можуть надавати (і певною мірою надають) широкий спектр необхідної інформації, починаючи від складу харчових продуктів і закінчуючи деталями виробництва, вмістом вуглеводів
Дод.точки доступу:
Yulia, Yulia

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Березенко, В. С.
Особливості харчування та фізичного розвитку підлітків з хронічними захворюваннями гастродуоденальної зони на тлі харчової гіперчутливості [Текст] / В. С. Березенко, Т. А. Киян, А. О. Горобець // Перинатологія та педіатрія. - 2019. - № 1. - С. 52-57. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ПИЩЕВАЯ ГИПЕРСЕНСИБИЛИЗАЦИЯ -- FOOD HYPERSENSITIVITY (патофизиология)
ЖЕЛУДОЧНО-КИШЕЧНЫЕ БОЛЕЗНИ -- GASTROINTESTINAL DISEASES (патофизиология)
ФИЗИЧЕСКОГО РАЗВИТИЯ КАРТЫ -- GROWTH CHARTS
ПИЩЕВЫЕ ПРИВЫЧКИ -- FOOD HABITS
ПОДРОСТКИ -- ADOLESCENT
Анотація: Мета — оцінити фізичний розвиток, харчові звички, кількісну та якісну відповідність раціону підлітків із хронічними захворюваннями гастродуоденальної зони на тлі харчової гіперчутливості. Пацієнти та методи. Обстежено 103 підлітки віком від 12 до 17 років із верифікованим хронічним гастритом і хронічним дуоденітом. Обстежені були поділені на дві групи: I групу становили 63,1% (n=65) підлітків із харчовою гіперчутливістю, II групу — 36,9% (n=38) без харчової гіперчутливості. Для оцінки фізичного розвитку проведено антропометричні дослідження (зріст, вага та визначення індексу маси тіла за формулою ІМТ=кг/м2). Усі розрахунки здійснено з використанням програми ВООЗ «AnthroPlus» для персональних комп’ютерів (2009). Ознаки гармонійності та дисгармонійності фізичного розвитку оцінено за процентильними таблицями. Дисгармонійний розвиток визначено при розбіжності значень ваги до зросту в два коридори. Аналіз добового раціону проведено за розробленими нами анкетами, які містили блоки питань щодо оцінки режиму харчування; вживання свіжих овочів та фруктів; відвідування закладів «швидкого харчування»; наявності в раціоні продуктів гістамінолібераторів, простих цукрів та пекарських виробів; а також щодо оцінки фізичної активності дитини, кількості проведеного часу за комп’ютером та гаджетами, перебування на свіжому повітрі. Результати. Оцінка добового раціону підлітків дала змогу встановити, що частіше дотримувалися режиму харчування діти I групи — 61,5% (n=40), на відміну від підлітків ІІ групи — 34,2% (n=13), (χ2=7,2; p=0,009), (OR=3,1 (1,33-7,1)). Пацієнти І та ІІ групи щоденно проводили по 5 [0,3-12] годин за комп’ютером та гаджетами. Прогулянки на свіжому повітрі займали в середньому 1 год. у 53,4% дітей обох груп. Висновки. Добовий раціон підлітків із хронічними захворюваннями гастродуоденальної зони є незбалансованим за якісними та кількісними характеристиками. Так, 55,4% підлітків із хронічними захворюваннями гастродуоденальної зони та харчовою гіперчутливістю недоотримували жирів та мали недостатній добовий калораж спожитої їжі
Purpose. To assess physical development, nutritional habits, quantitative and qualitative compliance of the diet of adolescents with chronic gastroduodenal pathology with food hypersensitivity. Patients and methods. 100 adolescents-patients (aged from 12 to 17 years old) with chronic gastritis and duodenitis. Patients were divided into two groups: the I group accounted for 63.1% (n=65) of adolescents with food hypersensitivity and the II group accounted for 36.9% (n=38) of adolescents without food hypersensitivity. To assess the physical development, anthropometric studies were conducted (height, weight, and determination of body mass index by using the formula BMI = kg/m2). All calculations were carried out by using the WHO AnthroPlus program for personal computers (2009). Signs of harmony and disharmony of physical development are estimated by percentile tables. Disharmonious development is determined by the difference between weight values and growth in two corridors. The analysis of the daily ration was carried out according to the questionnaires developed by us. They contained blocks of questions relating to the assessment of diet; eating fresh vegetables and fruits; visiting of «fast food» entities; the presence of histamine products, simple sugars and bakery products in the diet; as well as assessing the physical activity of the child, the amount of time spent at the computer and gadgets, staying in the fresh air. Results. The assessment of the daily ration of adolescents allowed us to determine that children of the I group were keeping to the diet more often (61.5% (n=40)) compared to children of the II group (34.2% (n=13)), (χ2=7.2, p=0.009), (OR=3.1 (1.33-7.1)). Patients of the I and II groups spent 5 [0.3-12] hours daily at the computer and gadgets. On average, outdoor walks took 1 hour of 53.4% of children in both groups. Conclusions. The daily ration of adolescents with chronic diseases of the gastroduodenal zone was unbalanced by qualitative and quantitative characteristics. Thus, 55.4% of adolescents with chronic diseases of the gastroduodenal zone and food hypersensitivity didn’t receive enough remount of fats and had insufficient daily calories of consumed food
Дод.точки доступу:
Киян, Т. А.
Горобець, А. О.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

    Васюхин, В.
    Зелененький он был [Текст] / В. Васюхин // Здоровье. - 2008. - № 5. - С. 68-71

Рубрики: Пищевые предпочтения

   Пищевые привычки

   Пищевые пристрастия

Вільних прим. немає

Знайти схожі

    Вутякова, И. В.
    Как питаться по-новому? [Текст] / И. В. Вутякова // Женское здоровье. - 2006. - № 5. - С. 88-89

Рубрики: Пищевые привычки

   Здоровый образ жизни

   Здоровая пища

Вільних прим. немає

Знайти схожі

    Гинзбург, М.
    8 способов не переедать на ночь [Текст] / М. Гинзбург // Здоровье. - 2007. - № 7. - С. 56-57

Рубрики: Пищевые привычки

   Питание, потребность в питании

Вільних прим. немає

Знайти схожі

    Даниленко, Г. М.
    Вплив родини на харчову поведінку сучасних українських підлітків [Текст] = A family influence on the eating behavior of modern Ukrainian adolescents / Г. М. Даниленкo, Л. В. Пoдрігалo, O. Г. Авдієвська // Український журнал дитячої ендокринології. - 2020. - N 4. - С. 20-30. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ПОДРОСТКИ -- ADOLESCENT (физиология)
СЕМЕЙНЫЕ ОТНОШЕНИЯ -- FAMILY RELATIONS (этнология)
ПИЩЕВОЕ ПОВЕДЕНИЕ -- FEEDING BEHAVIOR (психология, этика)
ПИЩЕВЫЕ ПРИВЫЧКИ -- FOOD HABITS (психология, этика)
ПОДРОСТКОВ ОХРАНЫ ЗДОРОВЬЯ СЛУЖБЫ -- ADOLESCENT HEALTH SERVICES (организация и управление, тенденции)
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: Мета — визначити вікові та статеві особливості впливу родини на формування харчової поведінки підлітків у великому промисловому місті в умовах сприятливого для розвитку учнів освітнього середовища. Матеріали та методи. Проведено анонімне анкетування 1505 учнів 11 закладів загальної середньої освіти зі сприятливим для розвитку учнів освітнім середовищем м. Дніпро у лютому‑березні 2019 р. У дослідженні взяли участь 422 учні 6‑х класів (вказали свою стать 197 хлопчиків та 213 дівчаток), 482 учні 7‑х класів (271 хлопчик та 333 дівчинки) та 784 учні 9‑х класів (243 хлопчики та 216 дівчаток). Досліджено чинники, які формують харчову поведінку сучасних українських підлітків. Проаналізовано частоту вживання певних продуктів харчування, які надають інформацію щодо моделі харчування підлітків. Результати. За даними анкетування, частота щоденного вживання цукерок становила 28 %, тістечок — 18 %, м’яса — 50 %, ковбасних виробів — 30 %, риби — 10 %, молока — 43 %, свіжих овочів — 62 %, свіжих фруктів — 55 %, продуктів, які можуть бути потенційно шкідливими для вживання підлітками: чіпсів або сухариків — 7 %, хот‑догів — 4 %, кетчупу та соусів — 12 %. Установлено, що неповна родина була чинником ризику частішого споживання підлітками «фаст‑фуду» (F = 9,8; p = 0,02), «вуличної» їжі (F = 17,3; p  0,001), чіпсів і сухариків (F
Objective — to determine a family’s influence on the formation of eating behavior of adolescents in a large industrial city in health promoting school. Materials and methods. Anonymous survey have been conducted of 1505 students of eleven general secondary education institutions with a health promoting school for students in Dnipro in February‑March 2019. The study involved 422 6th graders (197 boys and 213 girls), 482 7th graders (271 boys and 333 girls) and 784 9th graders (243 boys and 216 girls). Results. The study analyzed the frequency of consumption of certain foods, which in our opinion provide information about the diet of this age group. Frequency of daily consumption of sweets 28 %, cakes 18 %, meat 50 %, sausages 30 %, fish 10 %, milk 43 %, fresh vegetables 62 % and fruits 55 %, and, of course, products that can be potentially harmful for use by teenagers: crisps or crackers 7 %, hot dogs 4 %, ketchup and sauces 12 %. It was also found that the single‑parent family was a risk factor for more intensive consumption by adolescents of «fast food» (F = 9.8; p = 0.02), food for taken out (F = 17.3; p  0.001), crisps, crackers (F
Дод.точки доступу:
Пoдрігалo, Л. В.
Авдієвська, О. Г.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Десерт для похудения [Текст] // Женское здоровье. - 2006. - № 6. - С. 104-105

Рубрики: Пищевые привычки

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Дослідження ефективності та безпечності дієтичної добавки Олідетрим у корекції дефіциту вітаміну D у жінок у постменопаузальному періоді = Efficacy and Safety of Dietary Supplements Olidetrim in the Correction of Vitamin D Deficiency in Postmenopausal Women / В. В. Поворознюк [та ін.] // Імплантологія. Пародонтологія. Остеологія. - 2019. - № 3. - С. 79-84. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ЖЕНЩИНЫ -- WOMEN
ПОСТМЕНОПАУЗА -- POSTMENOPAUSE (действие лекарственных препаратов)
ВИТАМИН D -- VITAMIN D (прием и дозировка)
ПИЩЕВЫЕ ПРИВЫЧКИ -- FOOD HABITS
Дод.точки доступу:
Поворознюк, В. В.
Дзерович, Н. І.
Мусієнко, А. С.
Солоненко, Т. Ю.
Іваник, О. С.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

    Дрожжина, Н. А.
    Особенности пищевого поведения студентов Российского университета дружбы народов [Текст] / Н. А. Дрожжина, Л. В. Максименко, Д. И. Кича // Вопросы питания. - 2012. - Т. 81, № 1. - С. 57-62

Рубрики: Студенты

   Пищевые привычки

Дод.точки доступу:
Максименко, Л. В.
Кича, Д. И.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.

Ковешников, А. И.
Влияние пищи на клинические симптомы и внутрижелудочную кислотность при язвенной болезни двенадцатиперстной кишки [Текст] / А. И. Ковешников, И. Ю. Колесникова. - Электрон. журн. // Клиницист. - 2016/2017. - № 4-1. - С. 50-54

MeSH-головна:
ДВЕНАДЦАТИПЕРСТНОЙ КИШКИ ЯЗВА -- DUODENAL ULCER (диагностика)
ПИЩЕВЫЕ ПРИВЫЧКИ -- FOOD HABITS
ПИТАНИЯ РЕЖИМА КОНТРОЛЬ -- DIET SURVEYS
ЖЕЛУДОЧНОГО СОКА КИСЛОТНОСТИ ОПРЕДЕЛЕНИЕ -- GASTRIC ACIDITY DETERMINATION
Дод.точки доступу:
Колесникова, И. Ю.

Примірників всього: 1
файл (1)
Вільні: файл (1)

Знайти схожі

1-10 11-20

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)