Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

у знайденому

Знайдено у інших БД:

Книги (9)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>S=Плечевой сустав<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 78
Показані документи з 1 по 20

1-20 21-40 41-60 61-78

Дудник, Т. А.
Сучасні технології ультрасонографії масивних пошкоджень сухожилків ротаторної манжети плечового суглоба [Текст] / Т. А. Дудник // Міжнародний медичний журнал. - 2021. - T. 27, № 1. - С. 88-91

MeSH-головна:
ПЛЕЧЕВОЙ СУСТАВ -- SHOULDER JOINT (повреждения, ультрасонография)
ПЛЕЧА ВРАЩАТЕЛЬНАЯ МАНЖЕТА -- ROTATOR CUFF (повреждения, ультрасонография)
Анотація: Показано можливості ультрасонографії в діагностиці масивних ушкоджень сухожилків ротаторної манжети плечового суглоба. Установлено, що сучасні можливості ультразвуку, зокрема кольорове та енергетичне допплерівське картування, функціональна сонографія, дають змогу використовувати його як для первинної діагностики, так і для моніторингу лікувального процесу, що, у свою чергу, безпосередньо впливає на вибір методу лікування
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Дудник, Т. А.
Комплексна ультразвукова діагностика тромбозів вен верхніх кінцівок у хворих із травмами плечового суглоба [Текст] / Т. А. Дудник // Міжнародний медичний журнал. - 2021. - T. 27, № 2. - С. 89-92

MeSH-головна:
ТРОМБОЗ ВЕНОЗНЫЙ -- VENOUS THROMBOSIS (осложнения, ультрасонография)
РАНЫ И ТРАВМЫ -- WOUNDS AND INJURIES (осложнения)
ПЛЕЧЕВОЙ СУСТАВ -- SHOULDER JOINT (повреждения)
Анотація: Показано можливості ультрасонографії у визначенні частоти, локалізації і структури тромбозів вен верхніх кінцівок у травматологічних хворих у до− та післяопераційному періоді, а також в оцінці частоти тромбозів залежно від локалізації травм із застосуванням двовимірного режиму, кольорового і енергетичного допплерівського картування, імпульсно−хвильового спектрального допплера, функціональних проб із компресією
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Тяжелов, А. А.
Результаты хирургического лечения пациентов с нестабильностью плечевого сустава, супровождающейся повреждением HILL-SACHS [Текст] / А. А. Тяжелов, М. З. Бицадзе // Международный медицинский журнал (Харьков). - 2015. - T. 21, № 4. - С. 57-60

MeSH-головна:
ПЛЕЧЕВОЙ КОСТИ ГОЛОВКА -- HUMERAL HEAD (повреждения, хирургия)
ПЛЕЧЕВОЙ СУСТАВ -- SHOULDER JOINT (повреждения, хирургия)
ОСТЕОТОМИЯ -- OSTEOTOMY (реабилитация)
Дод.точки доступу:
Бицадзе, М. З.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Гістологічна характеристика деструктивних змін плечового суглоба на моделі артрозу [Текст] / Р. О. Сергієнко [та ін.] // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2018. - N 4. - С. 41-47. - Бібліогр. наприкінці ст.

MeSH-головна:
ПЛЕЧЕВОЙ СУСТАВ -- SHOULDER JOINT (патология)
СУСТАВОВ БОЛЕЗНИ -- JOINT DISEASES
ХРЯЩ СУСТАВНОЙ -- CARTILAGE, ARTICULAR (патология)
БИОМЕХАНИЧЕСКИЕ ФЕНОМЕНЫ -- BIOMECHANICAL PHENOMENA
БОЛЕЗНЬ, МОДЕЛИ НА ЖИВОТНЫХ -- DISEASE MODELS, ANIMAL
ЭУКАРИОТЫ -- EUKARYOTA
Анотація: Несвоєчасне лікування артрозу плечового суглоба та недостатня оцінка патогенетичних складових у виникненні та прогресуванні патологічних змін хряща призводять до швидкого розвитку захворювання. Травматичне ушкодження капсульно-зв’язкового апарата суглоба та порушення рухомості вважають одним із головних чинників розвитку цієї патології. Проте значення порушення біомеханіки плечового суглоба як фактора розвитку артрозу залишається до кінця не вивченим. Мета: дослідити в динаміці особливості структурних змін суглобової поверхні головки та западини за умов відтворення на морських свинках моделі порушення біомеханіки та формування контрактури плечового суглоба. Методи: дослідження проведені на морських свинках вагою 380–420 г, віком 5 міс. Відтворювали модель хірургічного обмеження рухомості суглоба, що призводило до формування контрактури. Методами гістології та сканувальної електронної мікроскопії досліджено стан суглобового хряща та субхондральної кістки через 30, 60 і 90 діб після моделювання. Результати: через 30 діб після хірургічного втручання в суглобовому хрящі виявлено дегенеративні зміни, які прогресували з формуванням контрактури суглоба до 90-ї доби спостереження. Деструктивні зміни в суглобовому хрящі через 60 діб проявилися руйнуванням його поверхневої зони, порушеннями структури матриксу та хондроцитів, що призводило до склерозу субхондральної кістки через 60 і 90 діб. Отримані результати підтвердили гіпотезу про те, що порушена біомеханіка й аномальні навантаження є самостійним чинником розвитку артрозу плечового суглоба. Найкритичнішим є термін від 30 до 60 діб. Висновки: перші 30 діб після порушення біомеханіки плечового суглоба можна розглядати як терапевтичне вікно для медикаментозної та функціональної корекції патологічного процесу
Дод.точки доступу:
Сергієнко, Р. О.
Страфун, С.С.
Савосько, С. І.
Макаренко, О. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Результати лікування хворих із неповним розривом сухожилка надостьового м’яза [Текст] / С. С. Страфун [та ін.] // Вісник ортопедії, травматології та протезування. - 2018. - N 3. - С. 42-49. - Бібліогр. наприкінці ст.

MeSH-головна:
ПЛЕЧЕВОЙ СУСТАВ -- SHOULDER JOINT (повреждения, рентгенография, хирургия)
ПЛЕЧА ВРАЩАТЕЛЬНАЯ МАНЖЕТА -- ROTATOR CUFF (повреждения, рентгенография, хирургия)
СУХОЖИЛИЯ ТРАВМЫ -- TENDON INJURIES (диагностика, рентгенография, терапия, хирургия)
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ -- TREATMENT OUTCOME
Анотація: Порівняти результати консервативного та оперативного лікування хворих із частковими ушкодженнями сухожилка надостьового м’яза. Матеріали і методи. Виконано обстеження та лікування 130 хворих із частковими ушкодженнями сухожилка надостьового м’яза, які мали повний або практично повний об’єм рухів у плечовому суглобі. Консервативне лікування включало: місцеву та загальну (НПЗП) протизапальну терапію, місцеві ін’єкції гомеопатичних протизапальних препаратів № 5 1 раз на 3-4 доби та фізіотерапевтичні методи. Хворі, яким виконувалось оперативн е втручання, були розподілені на три підгрупи: Б1 – дебрідмент суглоба, субакроміальна декомпресія, тенодез сухожилка довгої голівки біцепса на рівні проксимальної третини міжгорбкової борозни плечової кістки (артроскопічний) або тенодез на рівні дистальної третини міжгорбкової борозни плечової кістки (субпекторальний тенодез); Б2 – дебрідмент суглоба, субакроміальна декомпресія, тенодез сухожилка довгої голівки біцепса та черезсухожильний шов сухожилка надостьового м’яза; Б3 – дебрідмент суглоба, субакроміальна декомпресія, тенодез сухожилка довгої голівки біцепса та шов сухожилка надостьового м’яза після його довершення (тобто в тій зоні, де сухожилок був частково ушкоджений, утворювали повношаровий розрив із подальшим його ушиванням). Результати. Після проведеного консервативного лікування (група А) середні показники функції плечового суглоба за шкалою Oxford Shoulder Score значно покращилися через 6 міс. від початку лікування, однак вже через рік були у незначній мірі вище від початкових (р0,05). Найкращий результат отримано в групі, де виконувався шов сухожилка надостьового м’яза після його довершення (група Б3). Середні показники функції плечового суглоба за шкалою Oxford Shoulder Score досягали 45 балів через 6 міс. після операції (р0,05). За шкалою Constant через 6 та 12 міс. після початку лікування відсоток відмінних та хороших результатів був більшим у хворих, яким виконувалось оперативне втручання (групи Б1, Б2, Б3), однак і хворі, які проходили консервативне лікування, мали відмінні та хороші результати. Це ще раз доводить, що метод консервативного лікування має місце в терапії хворих із частковим ушкодженням сухожилка надостьового м’яза. За шкалою Constant у хворих, яким проводилось консервативне лікування (група А), незадовільний результат спостерігався в 2,3% випадків, у хворих, яким виконано дебрідмент, субакроміальну декомпресію, тенодез сухожилка довгої голівки біцепса (група Б1), – у 3,05% випадків. У хворих, яким виконувався шов сухожилка надостьового м’яза (групи Б2 та Б3), незадовільних результатів виявлено не було, однак при статистичній обробці даних виявили (р˃0,05) (через невелику кількість досліджуваних). Пацієнтам молодого віку ми рекомендуємо оперативне втручання зі швом сухожилка надостьового м’яза після його до вершення (група Б3) або дебрідмент суглоба з субакроміальною декомпресією (група Б1). Віковим хворим рекомендуємо консервативне лікування або оперативне втручання з черезсухожильним швом сухожилка надостьового м’яза (група Б2). Висновки. Найкращий результат отримано в групі Б3, де виконувався шов сухожилка надостьового м’яза після його довершення. Середні показники функції плечового суглоба за шкалою Oxford Shoulder Score досягали 45 балів через 6 міс. після оперативного лікування (р0,05)
Summary. Objective: to compare the results of conservative and operative treatment of patients with partial damages of the supraspinatus tendon. Materials and Methods. The examination and treatment were performed on 130 patients with partial damages of the supraspinatus tendon, who had a full or almost complete volume of movements in the shoulder joint. Conservative treatment included: local and general anti-inflammatory therapy, local injections of homeopathic anti- inflammatory drugs №5 1 time in 3–4 days and physical methods. The patients who had operative interventions were divided into three subgroups: B1 – debridement of the joint, subacromial decompression, tenodesis of the long head of the biceps with arthroscopic control or subpectal tenodesis; B2 – debridement of the joint, subacromial decompression, tenodesis of the long head of the biceps and through the tendon suture of the supraspinatus tendon; B3 – debridement of the joint, subacromial decompression, tenodesis of the long head of the biceps and suture of the supraspinatus tendon after its completion (that is, in the zone where the tendon was partially damaged, a full thickness rupture was formed and followed by closure). Results. After conservative treatment (Group A), the average Oxford Shoulder Score function indices improved significantly 6 months after the start of treatment, but after a year they were slightly higher than the original ones (p0.05). The best result was obtained in the group where the suture of the supraspinatus tendon was performed after it was completed (group B3). The average index of the shoulder joint function on the Oxford Shoulder Score reached 45 points in 6 months after surgery (p0.05). On the Constant scale 6 and 12 months after the start of treatment, the percentage of excellent and good results was higher in patients who under- went surgical intervention (B1, B2, B3); however, patients who underwent conservative treatment had excellent and good results, which once more proves that conservative treatment takes place in the treatment of patients with partial damages of the supraspinatus tendon. On the Constant scale, in conservative patients (group A), unsatisfactory results were observed in 2.3% of cases; in patients with debridement, subacromial decompression, tenodesis of the long head of the biceps (B1 group), in 3.05% of cases. In patients who had suture of the supraspinatus tendon (groups B2 and B3), poor results were not detected; however, during statistical processing of data they were found (p˃0.05) (due to the small number of patients). For young patients, we recommend surgical intervention with a suture of the supraspinatus tendon after it is completed (group B3) or debridement of the joint with subacromial decompression (group B1). For the elderly, we recommend conservative treatment or surgical intervention with a tendon suture of the supraspinatus tendon (group B2). Conclusions. The best result was obtained in group B3, where the suture of the supraspinatus tendon was performed after it was completed. The average index of the shoulder joint function on the Oxford Shoulder Score reached 45 points in 6 months after surgery (p0.05)
Дод.точки доступу:
Страфун, С. С.
Страфун, О. С.
Богдан, С. В.
Аббасов, С. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Яковенко, С. М.
Особливості ультрасонографічних ознак патологічних змін у структурі периартикулярних тканин плечового суглоба у хворих із різними проявами больового синдрому [Текст] / С. М. Яковенко, І. В. Котульський, І. М. Петрова // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2019. - N 4. - С. 18-25. - Бібліогр. наприкінці ст.

MeSH-головна:
ПЛЕЧЕВЫЕ БОЛИ -- SHOULDER PAIN (ультрасонография, этиология)
ПЛЕЧЕВОЙ СУСТАВ -- SHOULDER JOINT (патология, ультрасонография)
Анотація: Найчастішою причиною больового синдрому й обмеження рухової активності в плечолопатковій ділянці вважають тендиніти м’язів, які забезпечують рухи в плечовому суглобі (ПС), остеохондроз шийного або грудного відділів хребта, вторинна вертеброгенна радикулопатія. Мета: дослідити особливості патологічних змін анатомічних структур ПС за умов больового синдрому в ділянці плеча на фоні різних нозологій. Методи: обстежено 206 осіб (18–65 років), яких розділили на три групи: I — контрольна, II — плечолопатковий больовий синдром (ПЛБС) на фоні остеохондрозу, III — ПЛБС неясної етіології. Аналізували дані ультразвукового дослідження (УЗД). Результати: встановлено, що у практично здорових людей із віком змінюються УЗ-характеристики структури сухожиль, зв’язок, м’язів і хрящів ПС, які не призводять до відчуття дискомфорту. Зміни виявлені у 10 % людей у віці 30–40 років, а в старших за 41 рік — у 30–45 %. Товщина капсули, сухожиль, зв’язок і м’язів була практично симетричною на контралатеральних суглобах. Абсолютна різниця товщини м’якотканинних структур не перевищувала 0,2 мм, коефіцієнт асиметрії — 0,96. У II групі змін структури периартикулярних тканин ПС практично не було. Абсолютна різниця товщини анатомічних структур — 0,2 мм, коефіцієнт асиметрії товщини анатомічних структур ураженого й інтактного суглобів більше ніж 0,95. У III групі виявлені найбільші порушення: у понад 90 % хворих ехогенність уражених структур ПС була зниженою, у третини — структура неоднорідною з гіперехогенними включеннями. Абсолютна різниця товщини анатомічних структур на хворий кінцівки склала понад 0,5 мм, ніж на здоровій, коефіцієнт асиметрії — менше ніж 0,95. Висновки: отримані результати дозволяють на первинному обстеженні розділити групу з ПЛБС за наявністю структурних змін у периартикулярних тканинах ПС для подальшого вибору тактики лікування
Дод.точки доступу:
Котульський, І. В.
Петрова, І. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Тактика ведення хворого на плечовий періартрит на етапі надання первинної медичної допомоги [Текст] / В. М. Назарян [та ін.] // Одеський медичний журнал. - 2019. - N 1. - С. 41-50. - Бібліогр.: с. 48-50

MeSH-головна:
ПЕРИАРТРИТЫ -- PERIARTHRITIS (диагностика, терапия)
ПЛЕЧЕВОЙ СУСТАВ -- SHOULDER JOINT (патология)
ТРОМБОЦИТ-НАСЫЩЕННАЯ ПЛАЗМА -- PLATELET-RICH PLASMA (действие лекарственных препаратов)
ПРОТИВОВОСПАЛИТЕЛЬНЫЕ СРЕДСТВА НЕСТЕРОИДНЫЕ -- ANTI-INFLAMMATORY AGENTS, NON-STEROIDAL (терапевтическое применение)
РЕАБИЛИТАЦИЯ -- REHABILITATION
Анотація: Серед усіх захворювань плечового суглоба найчастіше (приблизно в 80% випадків) зустрічається плечовий періартрит (ПП). Захворюваність ПП в загальній популяції становить 3-5%. Зазвичай ця патологія вражає людей працездатного віку і може призводити до їх інвалідизації в разі вибору невірної тактики. Відносно новим і перспективним методом у лікуванні захворювань суглобів, зокрема ПП, є використання аутологічної багатою тромбоцитами плазми (АБоТП). На даний момент нами проводяться дослідження з метою поліпшення прогнозу ПП у пацієнтів на ранніх стадіях. Хворим основної групи поряд з прийомом нестероїдних протизапальних засобів і проведенням фізичної реабілітації (з підгострого періоду) було запропоновано ін’єкційне периартикулярное введення АБоТП. Така терапія дає позитивний результат в короткі терміни і значно подовжує період ремісії
Дод.точки доступу:
Назарян, В. М.
Величко, В. І.
Храмцов, Д. М.
Коцупей, М. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Результати лікування хворих із частковими ушкодженнями сухожилків надостьового та підлопаткового м’язів плеча [Текст] / С. С. Страфун [та ін.] // Травма. - 2018. - Том 19, N 6. - С. 100-106. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
СУХОЖИЛИЯ ТРАВМЫ -- TENDON INJURIES (хирургия)
ПЛЕЧЕВОЙ СУСТАВ -- SHOULDER JOINT (патофизиология, повреждения, хирургия)
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ -- TREATMENT OUTCOME
Анотація: Мета дослідження: порівняти результати оперативного лікування хворих із частковими ушкодженнями сухожилка надостьового та підлопаткового м’язів. Матеріали та методи. Виконані обстеження та лікування 40 хворих із частковими ушкодженнями сухожилків надостьового та підлопаткового м’язів, які мали повний або практично повний обсяг рухів у плечовому суглобі. Всі хворі були розподілені на дві групи: група А — виконані артроскопічний шов часткового ушкодження сухожилка надостьового м’яза (ушкодженням сухожилка підлопаткового м’яза знехтували), дебридмент суглоба, субакроміальна декомпресія, тенодез сухожилка довгої головки біцепса на рівні проксимальної третини міжгорбкової борозни плечової кістки (артроскопічно) або тенодез на рівні дистальної третини міжгорбкової борозни плечової кістки (субпекторальний тенодез); група Б — виконані артроскопічний шов часткових ушкоджень сухожилків надостьового та підлопаткового м’язів, дебридмент суглоба, субакроміальна декомпресія, тенодез сухожилка довгої головки біцепса на рівні проксимальної третини міжгорбкової борозни плечової кістки (артроскопічно) або тенодез на рівні дистальної третини міжгорбкової борозни плечової кістки (субпекторальний тенодез). Результати. Частка відмінних результатів через 6 міс. після оперативного втручання за шкалою Constant Shoulder Score в групі, де виконувався шов частково ушкодженого сухожилка підлопаткового м’яза разом із швом частково ушкодженого сухожилка надостьового м’яза (група Б), та у хворих, у яких не застосовувався шов сухожилка підлопаткового м’яза, а виконувався лише шов частково ушкодженого сухожилка надостьового м’яза (група А), була однаковою — по 25 %. Однак у групі А частка задовільних результатів становила 10 %, тоді як у групі Б спостерігали лише відмінні та добрі результати. Через 12 міс. після оперативного втручання в цих же групах відмінних результатів було найбільше в тих хворих, яким виконувався шов сухожилка підлопаткового м’яза (група Б), — 27,5 %, у групі, де не використовувався шов сухожилка підлопаткового м’яза, а виконувався лише шов частково ушкодженого сухожилка надостьового м’яза (група А), зросла частка задовільних результатів — 12,5 %. Через 6 міс. після оперативного втручання за візуально-аналоговою шкалою середній рівень болю у хворих групи, де виконувався шов часткового ушкодження сухожилка підлопаткового м’яза разом із швом часткового ушкодження сухожилка надостьового м’яза (група Б), став меншим на 0,4 бала, ніж у групі, де виконувався лише шов часткового ушкодження сухожилка надостьового м’яза (група А), а через 12 міс. виявився меншим на 0,6 бала. Висновки. Ушкодження сухожилка підлопаткового м’яза другого типу (за Fox and Romeo) потребує його хірургічного відновлення, що покращує результати лікування (р 0,05)
The purpose of the study is to compare the results of surgical treatment of patients with partial tears of the supraspinatus and subscapularis muscles of the shoulder. Materials and methods. The examination and treatment were performed for 40 patients with partial tears of the supraspinatus and subscapularis muscles of the shoulder, who had a full or almost complete volume of movements in the shoulder joint. All patients were divided into two groups: group A — arthroscopic suture for partial tears of the supraspinatus tendon (injuries оf the subscapularis tendon were neglected), debridement of the joint, subacromial decompression, tenodesis of the long head of the biceps tendon, arthroscopic or subpectoral tenodesis; group B — arthroscopic suture for partial tears of the supraspinatus and subscapularis muscles of the shoulder, debridement of the joint, subacromial decompression, tenodesis of the long head of the biceps tendon, arthroscopic or subpectoral tenodesis. Results. Excellent results on the Constant Shoulder Score 6 months after the operative intervention were was the same (25 %) both in patients with the arthroscopic suture for partial tears of the supraspinatus and subscapularis muscles of the shoulder (group B) and in persons, in whom we didn’t use the suture of the subscapularis tendon, but only the arthroscopic suture for partial tears of the supraspinatus tendon (group A). However, in group A, the number of satisfactory results was 10 %, while in group B only excellent and good results were observed. Twelve months after surgery, the best results were in group B — 27.5 %, in the group A, the number of satisfactory results has increased to 12.5 %. Six months after the surgical intervention, the average pain level on the visual analogue scale in the group B reduced by 0.4 points as compared to the group A, and after 12 months, it was 0.6 points lower. Conclusions. The second type of subscapularis tendon injury (according to Fox and Romeo) requires surgical repair, which improves the results of treatment (p 0.05)
Дод.точки доступу:
Страфун, С. С.
Страфун, О. С.
Богдан, С. В.
Аббасов, С. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Клінічна діагностика часткових уражень ротаторної манжети плеча [Текст] / С. С. Страфун [та ін.] // Вісник ортопедії, травматології та протезування. - 2018. - N 4. - С. 11-18. - Бібліогр. наприкінці ст.

MeSH-головна:
ПЛЕЧА ВРАЩАТЕЛЬНАЯ МАНЖЕТА -- ROTATOR CUFF (повреждения, рентгенография, ультрасонография, хирургия)
ПЛЕЧЕВОЙ СУСТАВ -- SHOULDER JOINT (повреждения, рентгенография, ультрасонография, хирургия)
ДИАГНОСТИЧЕСКОЕ ИЗОБРАЖЕНИЕ -- DIAGNOSTIC IMAGING (методы)
ДИАГНОСТИЧЕСКИЕ МЕТОДЫ И ПРОЦЕДУРЫ -- DIAGNOSTIC TECHNIQUES AND PROCEDURES
Анотація: Часткові ушкодження сухожилка надостьового м’яза (PA STA – Partial Articular surface Supraspinatus Tendon Avulsion) є доволі частою патологією плечового суглоба, проте у великій кількості випадків такий діагноз не встановлюється. Мета дослідження – вивчити та порівняти чутливість і специфічність спеціальних клінічних тестів та результатів ультрасонографії в діагностиці часткових ушкоджень сухожилка надостьового м’яза. Матеріали і методи. Виконано обстеження та оперативне лікування 123 хворих із патологією плечового суглоба, які мали повний або практично повний об’єм рухів у плечовому суглобі. З них 65 хворих (група А) з ізольованим частковим ушкодженням сухожилка надостьового м’яза. Вивчення специфічності тестів та результатів ультрасонографічного дослідження проводили серед групи з 58 хворих з ушкодженнями суглобової губи лопатки типу SLAP (група Б). Усі хворі були обстеженими за єдиним стандартом: клінічно, рентгенологічно, ультрасонографічно, п’ятдесятьом із них було виконано МРТ обстеження. Клінічне обстеження проводилось у стандартний спосіб із проведенням спеціальних тестів: тест Neer, тест Hawkins (додатково виконували тест Neer та тест Hawkins із введенням у субакроміальний простір 10 мл 1% розчину лідокаїну), O’Brian slap тест, тест Jobe. Висновки. На 100% чутливого та специфічного клінічного тесту для діагностики часткових ушкоджень ротаторної манжети плеча ми не виявили. Високу чутливість мали тести Neer та Hawkins – 70% та 79% відповідно (р£0,05), і їхня чутливість збільшувалась після введення лідокаїну в субакроміальний простір. Однак специфічність цих тестів була невисокою – 75% та 62% відповідно. Тест Jobe та O’Brian slap тест при частковому ушкодженні сухожилка надостьвого м’яза мали ще меншу чутливість та специфічність, ніж тест Neer та тест Hawkins. Оцінюючи чутливість та специфічність непрямих ультрасонографічних ознак часткового ушкодження сухожилка надостьового м’яза, встановили, що вони склали 40% та 50% відповідно, тобто менше, ніж чутливість та специфічність клінічних тестів
Partial damage to the supraspinatus tendon (PA STA - Partial Articular Supraspinatus Tendon Avulsion) is a fairly common pathology of the shoulder joint, but in a large number of cases such a diagnosis is not established. Objective: to study and compare the sensitivity and specificity of special clinical tests and ultrasonography in the diagnosis of partial damage of the supraspinatus tendon. Materials and Methods. The examination and operative treatment of 123 patients with the shoulder joint pathology, who had a full or almost complete volume of movements in the shoulder joint, was performed. Out of them, 65 patients (group A) had isolated partial damage to the tibia of the abdominal muscle. The study of the specificity of the tests and the ultrasonographic study was performed in a group of 58 patients with damage to the joint blade of the blade type SLAP (Group B). We examined all patients according to a single standard: clinically, radiologically, ultrasonographically; fifty patients underwent MRI examination. The clinical examination was carried out in a standard manner with special tests: Neer test, Hawkins test (additionally, Neer test and Hawkins test with injection of 10 ml 1% lidocaine solution in subacromial space), O’Brian slap test and Jobe test. Conclusions. We did not detect a 100% sensitive and specific clinical test for the diagnosis of partial damage to the rotator cuff of the shoulder. Neer and Hawkins tests (70% and 79%, respectively (p£0.05)), had a high sensitivity, and their sensitivity increased after the introduction of lidocain into subacromial space. However, the specificity of these tests was low (75% and 62%, respectively). Jobe test and O’Brien slap test with partial damage to the supraspinatus tendon had even less sensitivity and specificity than the Neer test and the Hawkins test. Assessing the sensitivity and specificity of indirect ultrasonographic signs of partial damage to the supraspinatus tendon, it was found that they were 40% and 50%, respectively, wich was less than the sensitivity and specificity of clinical tests
Дод.точки доступу:
Страфун, С. С.
Страфун, О. С.
Богдан, С. В.
Аббасов, С. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.

Магнітно-резонансна томографія в діагностиці часткових ушкоджень ротаторної манжети плеча [Текст] / О. С. Страфун [та ін.] // Вісник ортопедії, травматології та протезування. - 2019. - № 2. - С. 6-10. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ПЛЕЧЕВОЙ СУСТАВ -- SHOULDER JOINT (повреждения, рентгенография)
МЫШЦЫ -- MUSCLES (повреждения)
СУХОЖИЛИЯ ТРАВМЫ -- TENDON INJURIES (диагностика, рентгенография)
ТОМОГРАФИЯ -- TOMOGRAPHY
МАГНИТНОГО РЕЗОНАНСА ИЗОБРАЖЕНИЕ -- MAGNETIC RESONANCE IMAGING
Анотація: У сучасному технологічному світі магнітно-резонансна томографія (МРТ) є одним із основних методів діагностики. За нашими даними, щорічно лише в місті Києві виконується до 100 000 МРТ-досліджень плечового суглоба. Мета дослідження - вивчити та порівняти чутливість та специфічність МРТ у діагностиці часткових ушкоджень сухожилка надостьо- вого м’яза. Матеріали і методи. МРТ-дослідження було виконано 130 хворим з різноманітною патологією плечового суглоба, в тому числі і частковим ушкодженням сухожилка надостьового м’яза. Усім хворим було проведено оперативне втручання під артроскопічним контролем. З них 75 хворих (група А) з частковим ушкодженням сухожилка надостьового м’яза (що підтверджено під час артроскопії). інші 55 хворих (група Б) мали ушкодження суглобової губи лопатки; зв’язок, що утримують сухожилок довгої голівки біцепса (Pulley) з теносиновіїтом сухожилка довгої голівки біцепса. Стандартну магнітно-резонансну томографію виконували на апаратах ToshibaVantage 1,5 Тесла, Philips Achieva 1,5 Тесла, Siemens та Philips з силою магнітного поля 1 Тсл в сагітальній, коронарній та фронтальній проекціях. Висновки. Показники чутливості та специфічності МРТ з силою магнітного поля 1 Тсл виявилися дуже низькими: чутливість - 29%, специфічність - 42% (р0,05). Враховуючи такі низькі показники інформативності, МРТ з силою магнітного поля 1 Тсл ми не рекомендуємо застосовувати для діагностики часткових ушкоджень ротаторної манжети плеча. МРТ з силою магнітного поля 1,5 Тсл мала дещо кращі результати в порівнянні з МРТ 1 Тсл: чутливість - 62%, специфічність - 58% (р0,01). Порівнюючи отримані дані з результатами клінічних тестів (Neer та Hawkins), можна зробити висновок, що клінічні тести Neer та Hawkins мали значно вищу чутливість та специфічність, ніж чутливість та специфічність МРТ з силою магнітного поля 1,5 Тсл. Незважаючи на універсальність та діагностичну цінність МРТ, правильне проведення та правильна оцінка клінічних тестів мають значно більшу інформативність для діагностики часткових ушкоджень ротаторної манжети і зокрема сухожилка надостьового м’яза
Дод.точки доступу:
Страфун, О. С.
Богдан, С. В.
Аббасов, С. М.
Мазевич, В. Б.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

11.

Аналіз змін напружено-деформованого стану в суглобовій губі лопатки в умовах різних типів її пошкодження [Текст] / І. А. Лазарев [и др.] // Травма. - 2017. - Том 18, N 3. - С. 27-37. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ПЛЕЧЕВОЙ СУСТАВ -- SHOULDER JOINT (патофизиология, повреждения)
РАСТЯЖЕНИЯ И ДЕФОРМАЦИИ -- SPRAINS AND STRAINS (патофизиология)
БИОМЕХАНИЧЕСКИЕ ФЕНОМЕНЫ -- BIOMECHANICAL PHENOMENA
Дод.точки доступу:
Лазарев, І. А.
Страфун, С. С.
Ломко, В. М.
Скибан, М. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

12.

Страфун, С. С.
Лікування ушкоджень зв’язок, що утримують сухожилок довгої головки біцепса на рівні міжгорбкової борозни плеча (Pulley Lesion) [Текст] / С. С. Страфун, С. В. Богдан, С. П. Кушнір // Вісник ортопедії, травматології та протезування. - 2017. - N 2. - С. 25-33. - Бібліогр.: с. 31

MeSH-головна:
ПЛЕЧЕВОЙ СУСТАВ -- SHOULDER JOINT (повреждения, хирургия)
СВЯЗКИ СУСТАВНЫЕ -- LIGAMENTS, ARTICULAR (повреждения, хирургия)
КОНЕЧНОСТИ ВЕРХНЕЙ ТРАВМЫ -- ARM INJURIES (диагностика, терапия, хирургия)
МАГНИТНОГО РЕЗОНАНСА ИЗОБРАЖЕНИЕ -- MAGNETIC RESONANCE IMAGING
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ -- TREATMENT OUTCOME
Анотація: Дослідили 104 хворих з ізольованими ушкодженнями зв’язок, що утримують сухожилок довгої голівки біцепса (Pulley Lesion), 1-4 типу за Хабермеєром. Пацієнти з 2009 по 2015 рік знаходились на амбулаторному та стаціонарному лікуванні у відділі реконструктивно-відновної хірургії верхньої кінцівки Державної установи “Інститут травматології та ортопедії НАМН України” (м. Київ) та Чернігівській міській лікарні № 2. Мета дослідження. Визначити та порівняти результати консервативного та оперативного лікування різних типів ізольованих ушкоджень зв’язок, що утримують сухожилок довгої голівки біцепса (Pulley Lesion). Матеріали і методи. Вік пацієнтів складав від 20 до 60 років (середній вік – 29,6±15,1 років), чоловіків було 65 (62,5%), жінок – 39 (37,5%). Середній термін від травми до початку лікування – 89±37,8 діб. Усіх хворих залежно від проведеного лікування було розділено на дві групи (А – консервативне лікування та Б – оперативне лікування). Також усі хворі груп А та Б були розділені на 4 підгрупи залежно від типу Pulley Lesion ушкодження згідно з класифікацією Хабермеєра. Результати та їх обговорення. Через 6±1,2 міс. після закінчення консервативного лікування за шкалою Oxford Shoulder Score найкращі середні результати лікування (39±7,5 балів) та найбільший середній приріст функції плечового суглоба (8,2±3,5 балів) відмічалися у хворих із 1-м типом Pulley Lesion ушкодження. Найгірші середні результати (28,3±2,5 балів) і найменший середній приріст функції плечового суглоба (2,1±1,5 бали) відмічалися у хворих із 4-м типом Pulley Lesion ушкодження. За шкалою Constant Shoulder Score найкращі середні результати лікування – 11,1±4,5 балів (найменша різниця балів між хворим та здоровим плечовими суглобами) та найбільший середній приріст функції плечового суглоба – 22,3±3,5 бали також відмічалися у хворих із 1-м типом Pulley Lesion ушкодження. Найгірші середні результати (30,1±6,5 балів) і найменший середній приріст функції плечового суглоба (5,3±3,5 балів) відмічалися у хворих із 4-м типом Pulley Lesion ушкодження. Висновки. При оперативному лікуванні через 6±1,2 міс. найкращі середні результати отримано у хворих із 1-м типом Pulley Lesion ушкодження за шкалою Oxford Shoulder Score (42±7,1 бали), за шкалою Constant Shoulder Score (10±4,5 балів), найгірші середні результати отримано у хворих із 4-м типом Pulley Lesion ушкодження (38±9,6 балів) за шкалою Oxford Shoulder Score та (14±8,1 балів) за шкалою Constant Shoulder Score.
Дод.точки доступу:
Богдан, С. В.
Кушнір, С. П.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

13.

Страфун, О. С.
Лікування кальцифікуючого тендиніту сухожилків ротаторної манжети плечового суглоба [Текст] / О. С. Страфун // Травма. - 2017. - Том 18, N 1. - С. 19-26. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ТЕНДИНОПАТИЯ -- TENDINOPATHY (лекарственная терапия, патофизиология, рентгенография, ультрасонография, хирургия)
ПЛЕЧЕВОЙ СУСТАВ -- SHOULDER JOINT (патология, патофизиология, рентгенография, ультрасонография, хирургия)
ПЛЕЧА ВРАЩАТЕЛЬНАЯ МАНЖЕТА -- ROTATOR CUFF (патология, патофизиология, рентгенография, ультрасонография, хирургия)
ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ МАЛОИНВАЗИВНЫЕ -- MINIMALLY INVASIVE SURGICAL PROCEDURES (использование, методы)
СУХОЖИЛИЯ ТРАВМЫ -- TENDON INJURIES (лекарственная терапия, патофизиология, рентгенография, хирургия)
Вільних прим. немає

Знайти схожі

14.

Топографія і динаміка розвитку деформуючого остеоартрозу плечового суглоба за результатами ультраструктурного дослідження [Текст] / Р. О. Сергієнко [та ін.] // Вісник ортопедії, травматології та протезування. - 2016. - N 4. - С. 4-11. - Бібліогр.: с. 11

MeSH-головна:
ОСТЕОАРТРИТ -- OSTEOARTHRITIS
ПЛЕЧЕВОЙ СУСТАВ -- SHOULDER JOINT (патология, ультраструктура)
ХРЯЩ СУСТАВНОЙ -- CARTILAGE, ARTICULAR (патология, ультраструктура)
ГИСТОЛОГИЧЕСКИЕ МЕТОДЫ -- HISTOLOGICAL TECHNIQUES
МИКРОСКОПИЯ ЭЛЕКТРОННАЯ СКАНИРУЮЩАЯ -- MICROSCOPY, ELECTRON, SCANNING
ЖИВОТНЫЕ -- ANIMALS
БОЛЕЗНЬ, МОДЕЛИ НА ЖИВОТНЫХ -- DISEASE MODELS, ANIMAL
БИОМЕХАНИЧЕСКИЕ ФЕНОМЕНЫ -- BIOMECHANICAL PHENOMENA
Дод.точки доступу:
Сергієнко, Р.О.
Страфун, С.С.
Савосько, С.І.
Макаренко, О. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

15.

Сергієнко, Р.
Адгезивний капсуліт / Р. Сергієнко, А. Вовченко // Діабет. Ожиріння. Метаболічний синдром. - 2017. - N 2. - С. 53-56

MeSH-головна:
ПЛЕЧЕВОЙ СУСТАВ -- SHOULDER JOINT (патология)
СУСТАВА КАПСУЛА -- JOINT CAPSULE (патология, патофизиология)
Дод.точки доступу:
Вовченко, А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

16.

Страфун, С. С.
Лікування задньої нестабільності плечового суглоба під артроскопічною асистенцією [Текст] / С. С. Страфун, В. М. Ломко // Вісник ортопедії, травматології та протезування. - 2018. - N 1. - С. 4-11. - Бібліогр.: с. 9

MeSH-головна:
СУСТАВА НЕУСТОЙЧИВОСТЬ -- JOINT INSTABILITY (диагностика, классификация, хирургия, этиология)
ПЛЕЧЕВОЙ СУСТАВ -- SHOULDER JOINT (патология, хирургия)
АРТРОСКОПИЯ -- ARTHROSCOPY (методы)
Анотація: Задня нестабільність плечового суглоба спостерігається приблизно у 24% всіх хворих, яким проведена операція з приводу нестабільності плечового суглоба. Точна оцінка захворюваності є складним завданням, оскільки ця патологія зазвичай не діагностується. Діагноз задньої нестабільності плеча не встановлюється приблизно у 60-79% випадків при первинному огляді. Це веде до формування контрактур плечового суглоба та збільшення кісткових дефектів його компонентів. Первинний гострий задній вивих (A2) може переходити в структурну динамічну нестабільність (B2) і у випадку відсутності адекватного лікування перетворюватися на придбану статичну нестабільність (C2) внаслідок повторних вивихів та прогресування дегенеративних змін. Мета дослідження. Аналіз результатів лікування хворих із задньою нестабільністю плеча, яка утворилась внаслідок гострого травматичного заднього вивиху плечової кістки A2, і пацієнтів, які мали задню нестабільність плечового суглоба внаслідок давньої травми чи декількох мікротравматич- них епізодів B2. Лікування пацієнтів проводилось шляхом проведення закритої репозиції та відновлення структур плечового суглоба під артроскопічною асистенцією. Матеріали і методи. Матеріалом для роботи стали результати обстеження та хірургічного лікування 17 пацієнтів із задньою нестабільністю плечового суглоба віком від 16 до 51 року. Залежно від давності патології та кількості пошкоджених структур плечового суглоба виділили 4 типа пошкоджень. Хворим виконувалися наступні оперативні втручання: закрите вправлення, ар- троскопія плечового суглоба: рефіксація заднього відділу суглобової губи (операція зворотного Банкарта), тенодез сухожилка довгої голівки біцепса, реімплесаж сухожилка підлопаткового м’яза в зону дефекту головки плечової кістки та формування кісткового блоку для відновлення площі суглобового відростка лопатки. Результати. Біомеханічні дослідження щодо моделювання механізму виникнення задньої нестабільності плеча засвідчили, що сили, які діють на суглоб, послідовно руйнують структури плечового суглоба в напрямку його задніх відділів, починаючи з суглобової губи лопатки, капсули суглоба, та ведуть до реалізації гострого заднього вивиху плечової кістки. У свою чергу це стає причиною зіткнення задньої частини гленоїдального відростка лопатки з передньомедіальною поверхнею головки плечової кістки. Як наслідок виникає імпресійний перелом останньої та утворюється дефект, відомий як “зворотній Хілл-Сакс”, у результаті чого головка може блокуватися у патологічному положенні заднього вивиху. Окрім того, пошкоджуються зв’язки, які утримують сухожилок довгої головки біцепса, що призводить до болісних відчуттів при активних рухах та веде до механічного пошкодження сухожилків ротаторної манжети. Залежно від інтенсивності діючого фактора та вектора навантаження можуть пошкоджуватися як м’якотканинні структури, так і кісткові без утворення гострого заднього вивиху, але з розвитком задньої нестабільності плеча, яка у разі відсутності лікування призводить до тяжких дегенеративних змін плечового суглоба. Висновки. Задня нестабільність плеча - тяжка патологія плечового суглоба, яка потребує своєчасного виявлення та адекватного лікування з відновленням статичних та динамічних стабілізаторів. Результати лікування пацієнтів залежать від давності та тяжкості ушкоджень та величини кісткових дефектів головки плечової кістки та суглобового відростка лопатки. Відновлення суглобових поверхонь плеча є запорукою відновлення функції. У разі поєднання пошкоджень суглобової губи та суглобової поверхні лопатки, окрім реконструктивної операції на плечовій кістці, слід виконувати відновлення усіх статичних стабілізаторів для утворення “ефективної суглобової арки”. Успішне хірургічне лікування хворих із задньою нестабільністю плеча залежить від чіткого уявлення типу пошкодження стабілізуючих структур плечового суглоба на етапі планування та готовності виконати відновлення у процесі хірургічного лікування.
The posterior shoulder instability occurs in about 24% of all patients operated on the instability of the shoulder joint. An accurate assessment of morbidity is a difficult task, since this pathology is usually not diagnosed. The diagnosis of posterior shoulder instability is not set at approximately 60% to 79% of cases during initial examination. This leads to the formation of contracture of the shoulder joint and an increase in the bone defects of the shoulder joint components. The initial acute dislocation (A2) may pass into the structural dynamic instability (B2) and, if not adequately treated, become the acquired static instability (C2) as a result of recurrence and progression of degenerative changes. Objective. To analyze the treatment outcomes in patients with posterior instability of the shoulder resulting from the acute traumatic posterior dislocation of A2 humerus and patients with posterior shoulder instability due to an old injury or several microtrau- matic episodes of B2. Patients were treated with a closed reposition and restoration of the structures of the shoulder joint under the arthroscopic assistance. Materials and Methods. The material for the work was the results of the examination and surgical treatment of 17 patients with posterior shoulder instability in the age from 16 to 51 years. Depending on the history of pathology and the number of damaged structures of the shoulder joint, 4 types of damage were identified. Operative interventions were as follows: closed reposition, arthroscopy of the shoulder joint: reflexion of the posterior part of the articular lobes (reverse Bankart surgery), tenodesis of the long head of the biceps tendon, reimplasion of the subscapularis muscle tendon in the area of the defect of the humerus, and the formation of the bone unit for recovery area of the joint prosthetic blade. Results. Biomechanical studies on the modeling of the mechanism of posterior shoulder instability have shown that the forces acting on the joint consistently destroy the structures of the shoulder joint in the direction of its posterior sections, starting from the articular lobe of the shoulder blade, joint capsules and leading to the implementation of the acute rebound of the humerus, which leads to the collision of the posterior part of the glenodial appendix of the shoulder biade with the anterior-medial surface of the head of the humerus, leading to an impression fracture of the latter and a defect known as “reverse Hill- Sachs”, as a result of which the head may be blocked in the position of rear pathological dislocation. In addition, bundles that hold the tendons of the long head of the biceps are damaged, which leads to painful sensations in active movements and to mechanical damage to the tendons of the rotary cuff. Depending on the intensity of the acting factor and the loading vector, both soft tissue structures and bone can be damaged without acute rebound, but with the development of back instability of the shoulder, which in the absence of treatment leads to severe degenerative changes in the shoulder joint. Conclusions. Posterior shoulder instability is a severe pathology of the shoulder joint requiring timely detection and adequate treatment with the restoration of static and dynamic stabilizers. The results of treatment of patients depend on the prescription and severity of injuries and the magnitude of bone defects of the head of the humerus and the joint of the blade. Restoration of shoulder articular surfaces is a guarantee of function restoration. In the case of a combined damage of the articular lobe and the articular surface of the blade, in addition to reconstructive surgery on the shoulder bone, all static stabilizers should be restored to form an«effective articular arch». Successful surgical treatment of patients with posterior instability of the shoulder depends on a clear idea of the type of damage to the stabilizing structures of the shoulder joint during the planning stage and the willingness to perform restoration during surgical treatment
Дод.точки доступу:
Ломко, В.М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

17.

Лікування деформуючого артрозу ключично-акроміального суглоба у хворих з ушкодженням ротаторної манжети плеча [Текст] / С. С. Страфун [та ін.] // Вісник ортопедії, травматології та протезування. - 2018. - N 2. - С. 25-31. - Бібліогр.: с. 30

MeSH-головна:
ОСТЕОАРТРИТ -- OSTEOARTHRITIS (диагностика, рентгенография, терапия, хирургия, этиология)
АКРОМИАЛЬНО-КЛЮЧИЧНЫЙ СУСТАВ -- ACROMIOCLAVICULAR JOINT (патология, рентгенография, хирургия)
ПЛЕЧА ВРАЩАТЕЛЬНАЯ МАНЖЕТА -- ROTATOR CUFF (патология, рентгенография, хирургия)
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННОЕ ВЕДЕНИЕ БОЛЬНОГО -- POSTOPERATIVE CARE
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS
КОНТРАКТУРА -- CONTRACTURE (этиология)
ПЛЕЧЕВОЙ СУСТАВ -- SHOULDER JOINT (патофизиология)
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ -- TREATMENT OUTCOME
Анотація: Дуже часто ушкодження ротаторної манжети плеча (РМП) супроводжується артрозом ключично-акроміального суглоба. Це пов’язано з порушенням плечелопаткового ритму (навіть при частковому ушкодженні РМП), що в свою чергу веде до хронічного перевантаження ключично-акроміального суглоба і прогресування у ньому артрозу. Мета дослідження. Покращити результати лікування хворих з ушкодженнями сухожилка надостьового м’язу на фоні деформуючого артрозу ключично-акроміального суглоба. Матеріали і методи. Клінічну групу склали 84 хворих з ушкодженням сухожилка надостьового м’язу та деформуючим артрозом ключично-акроміального суглоба 3-4 ст. (за J. Kellgren). Усіх хворих залежно від проведеного лікування було розподілено на дві групи. Група А - консервативне лікування деформуючого артрозу ключично-акроміального суглоба після артроскопічного шва сухожилка надостьового м’язу. Група Б - резекція акроміального кінця ключиці під час артроскопічного шва сухожилка надостьового м’язу. Консервативне лікування включало: місцеву (мазі) та загальну (НПЗП) протизапальну терапію, місцеві ін’єкції гомеопатичних протизапальних препаратів № 5 1 раз на 3-4 доби та фізіотерапевтичні методи. Оперативне лікування включало: резекцію акроміального кінця ключиці до 5 мм. Висновки. Деформуючий артроз ключично-акроміального суглоба може стати причиною контрактури в плечовому суглобі у хворих після шва сухожилка на- достьовогом’язу (28%). Через 6 та 12 місяців після оперативного втручання середні показники функції плечового суглоба за шкалою Oxford Shoulder Score в групі Б (резекція акроміального кінця ключиці під час шва сухожилка надостьового м’язу) були кращими, ніж у групі А (консервативне лікування деформуючого артрозу ключично-акроміального суглоба) (р0,05), що пов’язано з відсутністю больового синдрому в ключично-акроміальному суглобі. При оцінці хворих за шкалою Oxford Shoulder Score в групі А кількість незадовільних та задовільних результатів через 6 міс. після операції склала 9,54%, через 12 міс. - 11,9%, у хворих групи Б незадовільних та задовільних результатів не було. Через 6 та 12 міс. після оперативного лікування кількість відмінних результатів була значно більша у хворих групи Б - 35,7%, у хворих групи А кількість відмінних результатів була - 21,44% (р0,05).
Very often the damage to the rotator cuff of the shoulder is accompanied by arthrosis of the acromioclavicular joint. This is due to violations of the shoulder-patch rhythm, which in turn leads to a chronic overload of the acromioclavicular joint and the progression of arthrosis in this joint. Objective: to improve the results of treatment of patients with injuries of the supraspinatus tendon in the case of deforming arthrosis of the acromioclavicular joint. Materials and Methods. Clinical group consisted of 84 patients with injuries of the supraspinatus tendon and deforming arthrosis of the acromioclavicular joint of 3-4 stage (by J. Kellgren). All patients, depending on the type of treatment, were divided into two groups. Group A - conservative treatment of deforming arthrosis of the acromioclavicular joint after the arthroscopic suture of the predominant muscle tendon. Group B - resection of the acromial end of the collarbone during the arthroscopic suture of the supraspinatus tendon. Conservative treatment included: local (ointment) and general anti-inflammatory therapy, local injections of homeopathic antiinflammatory drugs 1 time per 3-4 days (5 times in total) and also physical methods. Operative treatment included resection of the acromial end of the collarbone to 5 mm. Conclusions. Deforming arthrosis of the acromioclavicular joint can cause contracture in the shoulder joint in patients after the suture of the supraspinatus tendon (28%). Six and 12 months after the surgery, the average Oxford Shoulder Score function in the group B (resection of the acromial end of the collarbone during suture of supraspinatus tendon) was better than in group A (conservative treatment of deforming arthrosis of the acromioclavicular joint, p0.05), which is associated with the absence of pain in the acromioclavicular joint. When assessing patients on the scale Oxford Shoulder Score in group A, the number of unsatisfactory and satisfactory results 6 months after the surgery was 9.54% and 11.9 % after 12 months. Patients of group B had unsatisfactory and satisfactory results. Six and 12 months after surgical treatment, the number of excellent results was significantly higher in patients of group B - 35.7%; in patients of group A it reached 21.44% (p 0.05)
Дод.точки доступу:
Страфун, С. С.
Сергієнко, Р. О.
Богдан, С. В.
Аббасов, С. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

18.

Порівняльний аналіз змін напружено-деформованого стану на хрящі головки плечової кістки в умовах різних типів пошкодження суглобової губи лопатки [Текст] / І. А. Лазарев [та ін.] // Травма. - 2018. - Том 19, N 2. - С. 61-69. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ПЛЕЧЕВОЙ СУСТАВ -- SHOULDER JOINT (патология, патофизиология, повреждения)
ХРЯЩ СУСТАВНОЙ -- CARTILAGE, ARTICULAR (патофизиология, повреждения)
РАСТЯЖЕНИЯ И ДЕФОРМАЦИИ -- SPRAINS AND STRAINS (патофизиология, этиология)
Анотація: Пошкодження суглобової губи лопатки є досить поширеною проблемою плечового суглоба. Локалізація в ділянці задньої порції суглобової губи залежно від типу її пошкодження значно збільшує навантаження на суглобовий хрящ, що призводить до розвитку та прогресування дегенеративних змін у плечовому суглобі, прискорення артрозу та реалізації задньої нестабільності плеча. Така ситуація націлює хірурга на визначення тактики оперативного втручання, спрямованої на розвантаження пошкодженої ділянки та усунення біомеханічного дисбалансу. Мета. Вивчення клінічно значущих пошкоджень суглобової губи лопатки залежно від типу її пошкодження на основі біомеханічного аналізу змін напружено-деформованого стану (НДС) хряща головки плечової кістки та обґрунтування тактики лікування цих пошкоджень. Матеріали та методи. Розрахунки НДС елементів плечового суглоба проведені методом скінченних елементів. На основі СКТ-сканів інтактного плечового суглоба за допомогою програмного пакета Mimics відтворена просторова геометрія плечового суглоба. Засобами Solid Works створені імітаційні комп’ютерні 3D-моделі інтактного плечового суглоба та суглоба з трьома типами пошкоджень суглобової губи. Показники НДС реєстрували на структурах плечового суглоба при різних значеннях кута відведення та ротації плечової кістки (нейтральне, відведення верхньої кінцівки на 0–20–40–60°, внутрішня ротація 0–20–40° та комбінація цих рухів). Критеріями оцінки НДС були контактні напруження за Мізисом і максимальні деформації. Результати. Усі типи пошкоджень суглобової губи при різних положеннях кінцівки в плечовому суглобі призводять до значного збільшення показників напружень і деформацій у контактній зоні. У нейтральному положенні кінцівки пошкодження суглобової губи І типу викликає збільшення напружень на головці на 20 %, ІІ типу — на 260 %, ІІІ типу — на 50 % порівняно з інтактною моделлю. У положенні відведення кінцівки до кута 60° та внутрішньої ротації 40° пошкодження суглобової губи І типу викликає збільшення напружень на головці на 23 %, ІІ типу — на 43 %, ІІІ типу — на 7 % порівняно з інтактною моделлю. Максимальні значення НДС на елементах плечового суглоба (суглобова губа, головка плечової кістки) спостерігаються в положенні відведення кінцівки до 60° та внутрішній ротації 40°. В умовах пошкодження суглобової губи ІІ типу відзначається екстремальне зростання показників напружень в усіх положеннях у плечовому суглобі, як на самій суглобовій губі (у 30 разів), так і на головці плечової кістки (у 2,7 раза). Найменше зростання НДС на елементах плечового суглоба спостерігається в умовах пошкодження суглобової губи ІII типу. Висновки. Виявлено, що найбільший дисбаланс стабілізуючих структур плечового суглоба виникає при відшаруванні суглобової губи та стає критичним при його комбінації з розривом, тоді як сам по собі ізольований розрив не призводить до критичних змін показників напружень і деформацій на структурах плечового суглоба. Доцільно проводити фіксацію відшарованої ділянки суглобової губи при виявленні цієї патології під час артроскопічного втручання, що дасть можливість збалансувати навантаження на структури плечового суглоба при здійсненні найбільш типових рухів. Ця процедура допоможе уникнути раннього розвитку артрозу та задньої нестабільності плечового суглоба
Дод.точки доступу:
Лазарев, І. А.
Ломко, В. М.
Страфун, С. С.
Скибан, М. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

19.

Яковенко, С. М.
Ультрасонографічна діагностика патології кістково-м’язових та хрящових структур у ділянці плечового суглоба [Текст] / С. М. Яковенко, І. В. Котульський // Міжнародний медичний журнал. - 2017. - Том 23, N 4. - С. 87-91. - Бібліогр.: с. 91

MeSH-головна:
ПЛЕЧЕВЫЕ БОЛИ -- SHOULDER PAIN (ультрасонография)
ПЛЕЧЕВОЙ СУСТАВ -- SHOULDER JOINT (патология, ультрасонография)
Анотація: Представлены данные ультрасонографического исследования плечевого сустава при плечелопаточном болевом синдроме. Описаны характерные ультразвуковые особенности структурно−функциональных нарушений артикулярных и параартикулярных тканей плечевого сустава при различных нозологических формах данного синдрома
Дод.точки доступу:
Котульський, І. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

20.

Результати протезування плечового суглоба [Текст] / С. С. Страфун [и др.] // Травма. - 2017. - Том 18, N 5. - С. 8-12. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ПЛЕЧЕВОЙ СУСТАВ -- SHOULDER JOINT (повреждения, хирургия)
СУСТАВНОЙ ПРОТЕЗ -- JOINT PROSTHESIS (использование)
АРТРИТ -- ARTHRITIS (хирургия)
ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS
Дод.точки доступу:
Страфун, С. С.
Сергієнко, Р. О.
Богдан, С. В.
Юрійчук, Л. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

1-20 21-40 41-60 61-78

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)