Головна Спрощенний режим Відео-інструкція Опис
Авторизація
Прізвище
Пароль
 

Бази даних


Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Зона пошуку
у знайденому
 Знайдено у інших БД:Книги (30)Рідкісні видання (1)
Формат представлення знайдених документів:
повнийінформаційнийкороткий
Відсортувати знайдені документи за:
авторомназвоюроком виданнятипом документа
Пошуковий запит: (<.>S=Плод<.>)
Загальна кількість знайдених документів : 159
Показані документи з 1 по 10
 1-10    11-20   21-30   31-40   41-50   51-60      
1.


    Muhammad, Ali Shirin
    The case of triploidia 69XXX in a newborn baby [Текст] / Ali Shirin Muhammad // Український науково-медичний молодіжний журнал. - 2022. - № 1 спецвип. . - С. 11


MeSH-головна:
ТРИПЛОИДИЯ -- TRIPLOIDY
ХРОМОСОМНЫЕ АБЕРРАЦИИ -- CHROMOSOME ABERRATIONS (классификация, эмбриология)
ПЛОД -- FETUS (аномалии)
БОЛЕЗНИ РЕДКИЕ -- RARE DISEASES (генетика, этиология)
Анотація: Fetal chromosomal abnormalities are a common cause of reproductive loss, neonatal mortality and infant disability. Triploidy occurs in approximately 1-2% of pregnancies. Most of these pregnancies end in early miscarriage. Lives up to 6-7 months of embryogenesis only 1%. Triplodia is not compatible with life. In the case of live birth, the maximum life expectancy of a child usually does not exceed 7 days. There are three types of triploids: the first type is diandria or hyperandric triploidy (two parental and one maternal set of chromosomes), the second type is diginia or hyperginic triploidy (two maternal and one parental set of chromosomes), and the third type is mosaic triploidy (a combination of normal pairs in the karyotype and sites with three chromosomes instead of two)
Вільних прим. немає

Знайти схожі

2.


    Prodanchuk, A. I.
    Peculiarities of organometric parameters of the hard palate in the second and third trimester of the intrauterine development and newborns [Текст] = Особливості органометричних параметрів твердого піднебіння у другому і третьому триместрах внутрішньоутробного розвитку та у новонароджених / A. I. Prodanchuk, О. М. Slobodian, N. S. Korchynska // Biomedical and Biosocial Anthropology. - 2018. - № 33. - С. 18-23. - Bibliogr. at the end of the art.


MeSH-головна:
НЕБО ТВЕРДОЕ -- PALATE, HARD (ультраструктура, физиология, эмбриология)
МОДЕЛИ БИОЛОГИЧЕСКИЕ -- MODELS, BIOLOGICAL
ПЛОД -- FETUS (анатомия и гистология, ультраструктура)
МЛАДЕНЕЦ -- INFANT
ТОПОГРАФИЯ МУАРОВАЯ -- MOIRE TOPOGRAPHY (использование, методы, тенденции)
ОНТОГЕНЕЗ
Анотація: Finding anatomical variability of organs, structures and their parts at all the stages of human development is rather topical. Determination of organometric parameters of the hard palate in fetuses and newborns is an essential part for perinatal diagnostics and understanding real parameters of the norm and pathology. Purpose of the study is to find organometric parameters of the palatine maxillary process and horizontal lamina of the palatine bone during fetal and early neonatal periods of human ontogenesis. By means of adequate anatomical methods of examination the study was conducted on 53 specimens of dead fetuses from 4 to 10 months of fetal development (from 165.0 mm to 500.0 mm of the parietal-calcaneal length (PCL)) and 9 specimens of dead neonates. The length of the palatine maxillary process during the perinatal period was found to be characterized by the two periods of accelerated development (5-7 and 8-10 months), and the period of relatively slow development (7-8 months). Its width was found to be characterized by the two period of accelerated development (5-7 and 9-10 months), and relatively slow development (7-8 months). The length of the horizontal lamina of the palatine bone is characterized by the period of accelerated development from 8 to 10 months, and the period of relatively slow development from 7 to 8 months. Meanwhile 5-8 and 9-10 months were the periods of accelerated development for its width, and 8-9 months – the period of relatively slow development for it. During fetal and early neonatal periods of human ontogenesis the value of all the paired correlation coefficients between organometric parameters of the palatine maxillary process (hard palate) and horizontal lamina of the palatine bone are positive and rather close to 1 (0.84), which is indicative of a close positive correlation between all the organometric parameters. Very strong relation is found between the length of the hard palate and its width in the right and left (r=0.92), between the length of the hard palate and palatine bone (r=0.97), between the length of the palatine bone and the width of the hard palate in the right (r=0.91) and in the left (r=0.90). Therefore, by means of adequate anatomical methods of examination new scientifically substantiated data are obtained concerning organometric characteristics of anatomical structures of the hard palate at all the stages of perinatal period
Встановлення анатомічної мінливості органів, структур та їх частин на всіх етапах розвитку людини є вельми актуальним. Встановлення органометричних параметрів твердого піднебіння у плодів та новонароджених є необхідною складовою під час проведення перинатальної діагностики та розуміння фактичних даних норми і патології. Мета дослідження – встановити органометричні параметри піднебінного відростка верхньої щелепи і горизонтальної пластинки піднебінної кістки впродовж плодового і раннього неонатального періодів онтогенезу людини. За допомогою адекватних анатомічних методів дослідження виконано на 53 препаратах трупів плодів від 4-х до 10 місяців розвитку (від 165,0 мм до 500,0 мм тім’яно-п’яткової довжини (ТПД)) та на 9-ти препаратах трупів новонароджених. Встановлено, що для довжини піднебінного відростка верхньої щелепи впродовж перинатального періоду притаманні два періоди прискореного розвитку (5-7 і 8-10 місяці) і період відносно сповільненого розвитку (7-8 місяці); для його ширини - 5-7 і 9-10 місяці є періодами прискореного розвитку, 7-8 місяці – період відносно сповільненого розвитку. Для довжини горизонтальної пластинки піднебінного кістки є характерним період прискореного розвитку (8-10 місяці) і період відносного сповільненого розвитку (7-8 місяці); для її ширини 5-8 і 9-10 місяці – періоди прискореного розвитку, 8-9 місяці – відносно сповільненого розвитку. Упродовж плодового і раннього неонатального періодів онтогенезу значення усіх парних коефіцієнтів кореляції між органометричними параметрами піднебінного відростка верхньої щелепи (тверде піднебіння) і горизонтальної пластинки піднебінної кістки є позтитвним і досить близькими до 1 (0,84), що свідчить про тісний позитивний кореляційний зв’язок між усіма органометричними параметрами. Спостерігається зв’язок дуже високої сили між довжиною твердого піднебіння та його шириною справа та зліва (r=0,92), між довжинами твердого піднебіння і піднебінної кістки (r=0,97), між довжиною піднебінної кістки та шириною твердого піднебіння справа (r=0,91) та зліва (r=0,90). Зв’язок дуже високої сили між довжиною твердого піднебіння з його шириною справа та зліва (r=0,92), між довжинами твердого піднебіння і піднебінної кістки (r=0,97), між довжиною піднебінної кістки і шириною твердого піднебіння справа (r=0,91) та зліва (r=0,90). Таким чином, за допомогою адекватних анатомічних методів дослідження одержані нові науково обґрунтовані дані щодо органометричної характеристики анатомічних структур твердого піднебіння на всіх етапах перинатального періоду
Дод.точки доступу:
Slobodian, O. M.
Korchynska, N. S.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

3.


    Proniaiev, D. V.
    Characteristics of the uterine tubes in the fetal period: topographic and morphometric parallels [] = Характеристика маткових труб у плодовому періоді: топографічні та морфометричні паралелі / D. V. Proniaiev, R. Ye. Bulyk // Вісник морфології. - 2019. - Т. 25, № 2. - С. 64-71. - Bibliogr. at the end of the art.


MeSH-головна:
МАТОЧНЫЕ ТРУБЫ -- FALLOPIAN TUBES (анатомия и гистология, ультраструктура)
ПЛОД -- FETUS (анатомия и гистология)
ЧЕЛОВЕК -- HUMANS (анатомия и гистология)
ТОПОГРАФИЯ МУАРОВАЯ -- MOIRE TOPOGRAPHY (статистика)
ФОТОГРАФИЧЕСКИЕ СНИМКИ -- PHOTOGRAPHS
ТАБЛИЦЫ -- TABLES
Анотація: Topicality of the study is stipulated by the importance of objective data for medicine concerning formation of the structure and topographic-anatomical interrelations of the uterine tubes with adjacent organs and structures during the prenatal period of human ontogenesis. Objective: to find and compare tendencies of changes of the uterine tube morphologic parameters in the two groups of fetuses remote in time, and determine age peculiarities of their topography during perinatal period of development. The experimental material (specimens of fetuses) was divided into two groups: І group – 35 specimens of fetuses deceased during 2017-2019; ІІ group – 105 specimens of fetuses taken from the Museum of the Departments of Anatomy, Clinical Anatomy and Operative Surgery at Higher State Educational Establishment of Ukraine “Bukovinian State Medical University”, collected during 1970-1990. Every group was subdivided into 7 subgroups according to 10 months of the fetal period of development (from the 4th to the 10th months). The results obtained were statistically processed in the licensed statistical package “Statistica 6.0” using nonparametric methods to evaluate the results. Regular changes in the topography of the right and left uterine tubes, changes in their shape and histological structure are observed. Both uterine tubes were found to occupy an ascending position in thirty cases out of sixty examined specimens of early fetuses (4-6 months of age). In twenty cases one uterine tube was found to be in an ascending position, and in ten cases both uterine tubes were placed practically horizontally. The study of uterine tube morphogenesis in 7-month fetuses found that the structure and topography of the uterine tubes in different age periods differ. In two 7-month fetuses the uterine tubes were found to be in an ascending position, in eight cases one uterine tube (the left one – in six cases out of eight) was in a horizontal position, and in ten cases two uterine tubes were directed practically horizontally. During the 8th month of the antenatal development one uterine tube was found to be in an ascending position out of eight cases; in ten cases both uterine tubes were in the position close to a horizontal one; and in two cases the left uterine tube was in a descending position. In 9-month fetuses both uterine tubes were found to be in a horizontal position in twelve cases, in eight cases one of the uterine tubes was in the position close to a descending one. In fourteen fetuses 10 months of development one uterine tube was in a descending position, and only in six cases both uterine tubes were located horizontally. The length of the uterine tubes of 4-7-month fetuses deceased during 2017-2019 was not found to differ reliably. Similar regularity was found in the group of fetuses aged from 9 to 10 months. The length of the uterine tubes of the archival specimens increases reliably every two months. In this group of fetuses the parameters of the uterine tube length aged from 9 to 10 months were found to differ reliably contrary to the length of the uterine tubes in the group of modern specimens of a similar age. Comparison of dynamics in changes of the uterine tube length in the two groups of fetuses remote in time showed that within the frame of one group differences in the morphometric parameters between the right and left uterine tubes are not considerable. Therefore, the study of peculiarities in the structure of the uterine tubes at every stage of the perinatal period found certain peculiarities and regularities of their development
Актуальність даного дослідження зумовлена важливістю для медицини об’єктивних даних про становлення будови і топографоанатомічних взаємовідношень маткових труб зі суміжними органами та структурами в пренатальному періоді онтогенезу людини. Мета роботи – встановити та порівняти тенденції змін морфологічних параметрів маткових труб двох віддалених у часі груп плодів та зʼясувати вікові особливості їх топографії у перинатальному періоді розвитку. Дослідний матеріал (препарати плодів) було розподілено на дві групи: І група – 35 препаратів плодів, котрі померли впродовж 2017-2019 рр; ІІ група – 105 препаратів плодів із музею кафедри анатомії, клінічної анатомії та оперативної хірургії Вищого державного навчального закладу України “Буковинський державний медичний університет”, що були зібрані впродовж 1970-1990 рр. Кожну із груп було розподілено на 7 підгруп відповідно 10-ти місяцям плодового періоду розвитку (з 4-го по 10-й). Статистичний аналіз отриманих результатів проведений у ліцензійному статистичному пакеті “Statistica 6.0” з використанням непараметричних методів оцінки результатів. Встановлені закономірні зміни топографії правої та лівої маткових труб, зміна їх форми та гістологічної будови. Виявлено, що із 60 досліджених препаратів ранніх плодів (віком 4-6 місяців) у 30 випадках обидві маткові труби займали висхідне положення, у 20 випадках одна маткова труба займала висхідне положення і в 10 випадках дві маткові труби розташовувались майже горизонтально. При дослідженні морфогенезу маткових труб плодів 7 місяців внутрішньоутробного розвитку виявлено, що будова і топографія маткових труб у різні вікові періоди має свої відмінності. У двох плодів віком 7 місяців дві маткові труби займали висхідне положення, у 8 випадках одна з маткових труб (ліва – у 6 випадках із 8) займала горизонтальне положення і в 10 випадках дві маткові труби спрямовувалися майже горизонтально. На восьмому місяці внутрішньоутробного розвитку у 8 випадках, одна з маткових труб займала висхідне положення, у 10 випадках обидві маткові труби займали положення, наближене до горизонтального, і в 2 випадках ліва маткова труба займала низхідне положення. У плодів 9 місяців у 12 випадках обидві маткові труби займали горизонтальне положення, а у 8 випадках – одна з маткових труб займала положення, наближене до низхідного. У 14 плодів віком 10 місяців одна маткова труба займала низхідне положення і лише в 6 випадках обидві маткові труби розташовувались горизонтально. Встановлено, що довжина маткових труб плодів віком 4-7 місяців, що померли впродовж 2017-2019 рр., достовірно не відрізнялась. Аналогічну закономірність встановлено для груп плодів віком 9 та 10 місяців. Довжина маткових труб архівних препаратів кожні 2 місяці достовірно збільшується. В даній групі також достовірно відрізняються параметри довжини маткових труб плодів віком 9 та 10 місяців на відміну від довжини маткових труб плодів групи сучасних препаратів аналогічного віку. Порівняння динаміки зміни довжини маткових труб двох розведених у часі груп плодів показало, що в межах однієї групи відмінності в морфометричних параметрах між правою та лівою матковою трубою є незначними. Таким чином, при дослідженні особливостей будови маткових труб на кожному з етапів перинатального періоду виявлені певні особливості та закономірності їх розвитку
Дод.точки доступу:
Bulyk, R. Ye.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

4.


    Proniaiev, D. V.
    Ovarian characteristics in the fetal period: topographic and morphometric parallels [Текст] = Характеристика яєчників у плодовому періоді: топографічні та морфометричні паралелі / D. V. Proniaiev, R. Ye. Bulyk // Biomedical and Biosocial Anthropology. - 2019. - № 34. - С. 33-40. - Bibliogr. at the end of the art.


MeSH-головна:
МОДЕЛИ АНАТОМИЧЕСКИЕ -- MODELS, ANATOMIC
ЯИЧНИКИ -- OVARY (анатомия и гистология)
ВРЕМЕННЫЕ ФАКТОРЫ -- TIME FACTORS
ПЛОД -- FETUS (анатомия и гистология)
ТОПОГРАФИЯ МУАРОВАЯ -- MOIRE TOPOGRAPHY (тенденции)
ЧЕЛОВЕК -- HUMANS (анатомия и гистология)
ДИАГРАММЫ -- CHARTS
Анотація: Defects of the urinary system take the 3rd place by their occurrence including 6% of developmental defects of the female reproductive organs. Therefore modern studies in the field of perinatal anatomy are of a special importance. Objective of the study was to determine age peculiarities in the structure and topography of the fetal ovaries as well as similar and different tendencies in changes of the ovarian morphological parameters of the two groups of fetuses, remote in time. The study was conducted in the two groups of human fetuses, 4-10 months of development, 161.0-500.0 mm of the parietal-calcaneal length. The first group consisting of 35 specimens divided into 7 subgroups according to the month of development (4, 5, 6, 7, 8, 9 and 10), was formed with fetuses died during 2017-2019 years. The second group included specimens of fetuses collected during 1970-1990. The obtained results were statistically processed in the licensed statistical package “Statistica 6.0”. The character of distribution for every obtained variation lines, mean values for every sign, standard quadratic deviation, percentile scope of the parameters were evaluated. Reliability of differences in the indices between independent quantitative values was determined by means of Mann-Whitney U-criterion. The conducted study determined that the ascending position of the ovaries in the early fetuses can be considered normal for the given age group, though the topography is indicative of developmental retardation at the late stages of perinatal development. The length of the ovary in both groups increases gradually from the 4th to the 10th month with a certain delay during the 6th month. It might be associated with intensified growth of its parenchyma, and intensive increase of its width and length respectively. The majority of the ovarian parameters of 9-10 month fetuses do not differ reliably, which is indicative of a complete development of the ovarian definite structure at the 9th month of the intrauterine development. Comparison of the parameters of the two groups of fetal specimens, remote in time, is indicative of the fact that in the majority of the parameters they do not differ. Although in modern studies the length of the right ovary in 8-month fetuses, and the length of the left ovary in 7-month fetuses is shorter than that of the archival specimens. Similarly the width of the left ovary in 4-month fetuses appears to be reliably shorter than that of the archival specimens. The thickness of the right ovary of 7 and 10-month modern fetuses is reliably less than that of the appropriate groups of the archival specimens. The thickness of the left ovary of modern fetuses is reliably less than that of the archival specimens during the 10th month. Therefore, a reliable difference was found only in 2 pairs of the parameters included in 42 pairs of the examined morphometric parameters of both groups. It is indicative of inconsiderable changes of these parameters during the period of 27-49 years
Вади сечостатевої системи посідають 3-тє місце за частотою виникнення. Серед яких вади розвитку жіночих статевих органів становлять до 6 %. Саме тому дослідження перинатальної анатомії нині набуває особливо важливого значення. Мета роботи – встановити вікові особливості будови та топографії яєчників плодів, а також спільні та відмінні тенденції змін морфологічних параметрів яєчників двох груп плодів віддалених у часі. Дослідження проведені на двох групах плодів людини 4-10 місяців розвитку – 161,0-500,0 мм тімʼяно-пʼяткової довжини. Перша група – 35 препаратів, розділених на 7 підгруп відповідно місяцям розвитку (4, 5, 6, 7, 8, 9 і 10), була сформована з плодів, що померли впродовж 2017-2019 рр. Друга група була сформована з препаратів плодів, що були зібрані впродовж 1970-1990 рр. Статистичний аналіз отриманих результатів проведений у ліцензійному статистичному пакеті “Statistica 6.0”. Проведена оцінка характеру розподілів для кожного з отриманих варіаційних рядів, визначені середні для кожної ознаки, що вивчається, стандартне квадратичне відхилення, процентильний розмах показників. Достовірність різниці значень між незалежними кількісними величинами визначали за допомогою U-критерія Мана-Уітні. В результаті проведених досліджень встановлено, що висхідне положення яєчників ранніх плодів можна вважати нормою для даної вікової групи, проте така топографія свідчить про затримку розвитку на пізніх етапах перинатального розвитку. Довжина яєчників двох груп поступово збільшується з 4 по 10 місяць, з деякою затримкою росту на 6 місяці, що імовірно пов’язано з інтенсифікацією розростання їх паренхіми і відповідно інтенсивного збільшення його ширини та товщини. Більшість параметрів яєчника плодів 9-10 місяців достовірно не різняться, що свідчить про завершення становлення дефінітивної будови яєчників на 9 місяці внутрішньоутробного розвитку. Порівняння параметрів двох розведених (віддалених) у часі груп препаратів плодів вказує на те, що у переважній більшості показників данні не різняться, проте у плодів 8 місяця довжина правого яєчника і 7 місяця довжина лівого яєчника у сучасних дослідженнях менша, ніж у архівних препаратів. Так само ширина лівого яєчника сучасних плодів 4 місяця достовірно менша за таку архівних препаратів. Товщина правого яєчника плодів 7 та 10 місяців сучасних плодів достовірно менша ніж у відповідних групах архівних препаратів. Товщина лівого яєчника сучасних плодів достовірно менша за таку архівних препаратів на 10 місяці. Отже, з 42 пар досліджених морфометричних параметрів двох груп плодів, достовірну відмінність виявили лише у 2 парах параметрів, що свідчить про незначні зміни цих параметрів впродовж 27-49 років
Дод.точки доступу:
Bulyk, R. Ye.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

5.


   
    Some variants of blood supply and innervation of the gluteal and posterior femoral areas in fetus [Текст] = Деякі варіанти кровопостачання та іннервації м’язів сідничної та задньої стегнової ділянок у плодів / A. M. Pryshlyak [и др.] // Biomedical and Biosocial Anthropology. - 2016. - № 26. - С. 92-94. - Bibliogr. at the end of the art.


MeSH-головна:
ПЛОД -- FETUS (анатомия и гистология, кровоснабжение, физиология)
МЫШЦА СКЕЛЕТНАЯ -- MUSCLE, SKELETAL (анатомия и гистология, иннервация, кровоснабжение)
Анотація: Macroscopic research of intramuscular nerves and blood vessels in a deepness of the external pelvic muscular group and posterior muscles of thigh held on 12 preparations of human fetuses 6-7 month old. There were identified additional sources of innervation of quadratus femoris muscle and internal obturatory, gemelli, biceps and semitendinosus muscles. Gates that nerves entering into deepness of the pelvic and thigh muscles are not always coincide with the places where arteries enter there. Direction of intramuscular nerves and arteries in thickness of the muscles as well as the type of branching in the same muscle can be different
Дод.точки доступу:
Pryshlyak, A. M.
Reminetskyy, B. Y.
Stakhurska, I. O.
Shchur, O. M.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

6.


    Іванов, І. І.
    Вплив антагоністів кальцію на стан плода за даними кардіотокографічного дослідження при лікуванні прееклампсії вагітних [Текст] / І. І. Іванов // Педіатрія, акушерство та гінекологія. - 2000. - № 4. - С. 81-83


MeSH-головна:
КАЛЬЦИЕВЫХ КАНАЛОВ БЛОКАТОРЫ -- CALCIUM CHANNEL BLOCKERS (терапевтическое применение, фармакокинетика, фармакология)
ПЛОД -- FETUS (действие лекарственных препаратов, рентгенография)
ПРЕЭКЛАМПСИЯ -- PRE-ECLAMPSIA (лекарственная терапия, патофизиология)
Вільних прим. немає

Знайти схожі

7.


    Абдусаматова, Н. Д.
    Влияние гепарина и альфа-токоферола ацетата на показатели гуморального иммунитета, состояние плода и новорожденного при анемии у беременных [Текст] / Н. Д. Абдусаматова, С. Н. Султанов, А. Е. Елгандыев // Проблемы гематологии и переливания крови. - 2000. - № 3. - С. 16-19


MeSH-головна:
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PREGNANCY COMPLICATIONS (кровь, терапия, этиология)
АНЕМИЯ ЖЕЛЕЗОДЕФИЦИТНАЯ -- ANEMIA, IRON-DEFICIENCY (патофизиология)
НОВОРОЖДЕННЫЙ -- INFANT, NEWBORN (иммунология, кровь)
ПЛОД -- FETUS (иммунология, кровоснабжение)
АЛЬФА-ТОКОФЕРОЛ -- ALPHA-TOCOPHEROL (терапевтическое применение, фармакология)
ГЕПАРИН -- HEPARIN (иммунология, кровь, терапевтическое применение)
Дод.точки доступу:
Султанов, С. Н.
Елгандыев, А. Е.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

8.


    Авраменко, Т. В.
    Особливості психоемоційного стану у вагітних при вродженій патології центральної нервової системи плода [Текст] / Т. В. Авраменко, О. А. Шевченко // Перинатологія та педіатрія. - 2016. - № 1. - С. 42-44. - Библиогр.: с. 44

Рубрики: БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ

   ДЕПРЕССИЯ


   ПЛОД


   АНОМАЛИИ ВРОЖДЕННЫЕ


   НЕРВНАЯ СИСТЕМА ЦЕНТРАЛЬНАЯ


   ПРЕНАТАЛЬНАЯ ДИАГНОСТИКА


Дод.точки доступу:
Шевченко, О. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

9.


    Агеева, М. И.
    Допплерографическое исследование физиологии кровоснабжения надпочечников плода [Текст] / М. И. Агеева, Т. Г. Воронина, В. В. Митьков // Ультразвуковая и функциональная диагностика. - 2013. - № 1. - С. 35-43


MeSH-головна:
ПЛОД -- FETUS (физиология)
НАДПОЧЕЧНИКИ -- ADRENAL GLANDS
КРОВОТОКА СКОРОСТЬ -- BLOOD FLOW VELOCITY (физиология)
УЛЬТРАСОНОГРАФИЯ ДОППЛЕРОВСКАЯ -- ULTRASONOGRAPHY, DOPPLER
Дод.точки доступу:
Воронина, Т. Г.
Митьков, В. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.


   
    Актуальные вопросы нутрициологии в акушерстве: роль кальция и витамина D в формировании благоприятных условий для вынашивания плода / Ю. В. Давыдова [и др.] // Перинатологія та педіатрія. - 2018. - N 3. - С. 46- 50


MeSH-головна:
ПЛОДА МОНИТОРИНГ -- FETAL MONITORING (использование, методы, стандарты)
ПЛОД -- FETUS (патофизиология)
ВИТАМИНА D НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- VITAMIN D DEFICIENCY (терапия)
НУТРИЦИОННАЯ ТЕРАПИЯ -- NUTRITION THERAPY (использование, методы)
Анотація: Эпидемиологические исследования показывают высокую распространенность дефицита витамина D у женщин, включая беременных и кормящих матерей. Адекватное обеспечение кальцием и витамином D особенно важно для профилактики нарушений течения беременности, перинатальных осложнений и развития ряда заболеваний у ребенка. Проведение преконцепционной подготовки и длительный прием кальция и витамина D также необходимы в группах беременных высокого риска, наиболее чувствительных к нарушению адекватного потребления кальция. С этой целью целесообразно применение современных витаминно-минеральных комплексов, содержащих кальций и витамин D в достаточном количестве
Дод.точки доступу:
Давыдова, Ю. В.
Огородник, А. А.
Федько, Р. М.
Тарнавская, А. А.
Кажмир, Ю. Р.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

 1-10    11-20   21-30   31-40   41-50   51-60      
 
© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)