Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

у знайденому

Знайдено у інших БД:

Книги (14)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>S=Плода дистресс<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 29
Показані документи з 1 по 10

1-10 11-20 21-29

    Ультразвуковая диагностика множественных редукционных пороков конечностей плода [Текст] / А. М. Стыгар [и др.] // Ультразвуковая и функциональная диагностика. - 2012. - № 4. - С. 81-86

Рубрики: Конечностей деформации врожденные

   Ультрасонография пренатальная

   Плода дистресс

Дод.точки доступу:
Стыгар, А. М.
Летуновская, А. Б.
Костюков, К. В.
Шелестова, М. Л.
Щеголев, А. И.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

    Маркін, Л. Б.
    Удосконалена шкала комплексної оцінки стану плода при затримці його росту [Текст] / Л. Б. Маркін, З. З. Филипів // Педіатрія, акушерство та гінекологія. - 2010. - Т. 72, № 2. - С. 54-58

Рубрики: Плода развития задержка

   Сердечные сокращения у плода, частота

   Плода дистресс

   Асфиксия новорожденного

Дод.точки доступу:
Филипів, З. З.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Маркевич, В. В.
Тактика прогнозування акушерських та перинатальних ускладнень у жінок, які народжують уперше [Текст] / В. В. Маркевич // Здоров’я жінки. - 2019. - № 8. - С. 12-15. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PREGNANCY COMPLICATIONS (диагностика, эпидемиология, этиология)
ПЛАЦЕНТАРНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- PLACENTAL INSUFFICIENCY (диагностика, эпидемиология, этиология)
ПЛОДА ДИСТРЕСС -- FETAL DISTRESS (диагностика, эпидемиология, этиология)
РОДОВ ОСЛОЖНЕНИЯ -- OBSTETRIC LABOR COMPLICATIONS (диагностика, эпидемиология, этиология)
ПРОГНОЗ -- PROGNOSIS
Анотація: Мета дослідження: розроблення та впровадження тактики прогнозування акушерських та перинатальних ускладнень у жінок, які народжують уперше. Матеріали та методи. Матеріалом, що дозволяє побудувати класифікації для створення прогностичних скринінгових програм акушерських і перинатальних ускладнень у першороділей, були дані клініко-статистичного дослідження перебігу вагітності, пологів, стану плода і новонародженого у 400 жінок, які народжували уперше. В основу прогнозування можливих ускладнень покладений метод покрокового дискримінантного аналізу, для проведення якого використані фактичні дані клініко-статистичного дослідження про поширеність гестаційних, пологових і перинатальних ускладнень у першороділей у взаємозв’язку з комплексом чинників, що вивчаються. Результати. Методом покрокового дискримінантного аналізу були відібрані найбільш значущі критерії (паритет; зріст; вік; вік менархе жінки; термін вагітності при дебюті плацентарної дисфункції; середня оцінка за Fisher; бальна оцінка децелерацій за кардіотокограмою; концентрація a-фетопротеїну, хоріонічного гонадотропіну, плацентарного лактогену, естріолу, прогестерону у кінці III триместра вагітності; систоло-діастоличне відношення у 36–40 тиж; оцінка новонародженого за шкалою Апгар на першій і п’ятій хвилинах життя) прогнозу ризику реалізації і розвитку акушерських і перинатальних ускладнень у першороділей. Побудовані дискримінантні функції, які з вірогідністю від 59,6 до 92,88% дозволяють визначити ризик реалізації плацентарної дисфункції, розвитку аномалій пологової діяльності і дистресу плода при перших пологах. Заключення. Отримані результати дозволяють рекомендувати розроблений алгоритм для впровадження у практичну охорону здоров’я
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Лахно, І. В.
Стан автономної нервової регуляції плода у жінок з синдромом "короткої шийки" [Текст] / І. В. Лахно, С. В. Коровай // Репродуктивне здоров’я жінки. - 2021. - № 4. - С. 36-39

MeSH-головна:
РОДЫ ПРЕЖДЕВРЕМЕННЫЕ (29-38 НЕДЕЛЬ) -- OBSTETRIC LABOR, PREMATURE (профилактика и контроль)
ШЕЙКА МАТКИ -- CERVIX UTERI
ШЕЙКИ МАТКИ ДЛИНЫ ИЗМЕРЕНИЕ -- CERVICAL LENGTH MEASUREMENT
НЕРВНАЯ СИСТЕМА -- NERVOUS SYSTEM
ПЛОДА ДИСТРЕСС -- FETAL DISTRESS
ДИАГНОСТИКА -- DIAGNOSIS
Анотація: Мета дослідження: вивчення коефіцієнтів акцелерацій (AC) та децелерацій (DC) у жінок з синдромом «короткої шийки». Матеріали та методи. Усього було обстежено 292 вагітні. Їх було розподілено на декілька груп відповідно до результатів вивчення довжини шийки матки та методів профілактики передчасних пологів. До I групи увійшли жінки з нормальними даними цервікометрії. В інші групи були включені жінки з «короткою» шийкою матки. У ІІ групі спостерігали жінок, яким проводили серкляж; у ІІІ групі – вводили песарій; у ІV групі – призначали інтравагінальний прогестерон; у V групі – використовували серкляж і песарій; а у VІ групі – серкляж та прогестерон інтравагінально. Результати. Рівень передчасних пологів становив 2,1%, 10,9%, 8,9%, 9,3%, 6,9% і 7,5% у жінок І, ІІ, ІІІ, ІV, V і VI груп відповідно (р0,05 за критерієм χ2 порівняно з жінками з нормальними даними цервікометрії). Значення коефіцієнтів AC/DC у 26 тиж гестації були низькими та не відрізнялися по групах. У подальшому значення показників AC/DC у жінок із вкороченням шийки матки дорівнювали контрольним лише у ІІІ і VI групах. Привертає на себе увагу факт значного зниження відносного ризику дистресу плода у жінок, які отримували інтравагінальний прогестерон у формі монотерапії або додатково до цервікального серкляжу. Отже, нормалізація показників AC/DC у вагітних з синдромом «короткої шийки» під впливом прогестерону відображала повноцінний розвиток нервової регуляції, що сприяло зменшенню рівня дистресу плода. Заключення. У пацієнток з синдромом «короткої шийки» відзначали зниження рівня показників AC/DC, що відображало погіршення процесів автономної нервової регуляції гемодинаміки плода. Це супровожувалося підвищеним рівнем дистресу плода. Використання інтравагінального прогестерону сприяло нормалізації показників AC/DC та зниженню відносного ризику дистресу плода
Дод.точки доступу:
Коровай, С. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Маркін, Л. Б.
Профілактика розладів функціонального диференціювання плаценти [Текст] = Prevention of disorders of functional differentiation of the placenta / Л. Б. Маркін, Т. В. Фартушок // Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології. - 2020. - N 2. - С. 106-110

MeSH-головна:
МАТЬ-ПЛОД, ОБМЕН -- MATERNAL-FETAL EXCHANGE
ПЛАЦЕНТА -- PLACENTA (кровоснабжение)
ПЛОДА ДИСТРЕСС -- FETAL DISTRESS
ПЛОДА МОНИТОРИНГ -- FETAL MONITORING
ПЛАЦЕНТАРНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- PLACENTAL INSUFFICIENCY (профилактика и контроль)
Анотація: Призначення прогінорм геста вагітним групи ризику розладів функціонального диференціювання плодової частини плаценти позитивно впливає на перебіг процесів функціонального диференціювання плодової частини плаценти, забезпечує профілактику фетального дистресу
Appointment of proginorm gesta to pregnant women has a positive effect of functional differentiation of the fetal part of the placenta, provides prevention of fetal distress
Дод.точки доступу:
Фартушок, Т. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Прогнозування дистресу плода у вагітних з гіпертензивними розладами та гіпергомоцистеїнемією [Текст] / Н. А. Гайструк [та ін.] // Лікарська справа. Врачебное дело. - 2020. - № 5/6. - С. 61-72. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ГИПЕРГОМОЦИСТЕИНЕМИЯ -- HYPERHOMOCYSTEINEMIA (патофизиология)
ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION (патофизиология)
КОМОРБИДНОСТЬ -- COMORBIDITY
ПЛОДА ДИСТРЕСС -- FETAL DISTRESS (этиология)
ПРОГНОЗ -- PROGNOSIS
Кл.слова (ненормовані):
КРАЄЗНАВСТВО
Анотація: У статті представлено спробу математичного прогнозування розвитку дистресу плода у вагітних з гіпертензивними розладами та гіпергомоцистеїнемією. В основу моделі покладено фактори, які значуще впливають на шанси несприятливого перебігу вагітності для цієї групи жінок. Клінічне значення прогнозування полягатиме у формуванні диференційованого підходу до ведення вагітності залежно від отриманого внаслідок застосування моделі значення ймовірності перинатальних ускладнень
Дод.точки доступу:
Гайструк, Н. А.
Мазченко, О. О.
Гайструк, А. Н.
Пролигіна, І. В.
Тарасюк, С. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

    Пренатальная диагностика врожденных и наследственных заболеваний [Текст] / Е. Н. Зарубина [та ін.] // Терапевтический архив. - 2003. - Т. 75, № 4. - С. 80-84.

Рубрики: Пренатальная диагностика

   Плода болезни--врожд--генет

   Плода дистресс

   Аномалии--берем

Дод.точки доступу:
Зарубина, Е. Н.
Бермишева, О. А.
Семенова, А. Л.
Трошина, О. Н.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Воробей, Л. І.
Порушення нейровегетативної регуляції і вагітність : вплив на розвиток гестаційних ускладнень [] / Л. І. Воробей // Здоровье женщины. - 2015. - № 6. - С. 97-99

MeSH-головна:
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PREGNANCY COMPLICATIONS (этиология)
НЕРВНАЯ СИСТЕМА ВЕГЕТАТИВНАЯ -- AUTONOMIC NERVOUS SYSTEM
ПЛАЦЕНТАРНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- PLACENTAL INSUFFICIENCY (этиология)
ПЛОДА ДИСТРЕСС -- FETAL DISTRESS (этиология)
БЕРЕМЕННОСТЬ -- PREGNANCY

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Перебіг вагітності після грипу, перенесеного у I триместрі [Текст] / В. В. Камінський [та ін.] // Здоров’я жінки. - 2020. - № 7. - С. 14-18. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PREGNANCY COMPLICATIONS (патофизиология, этиология)
ГРИПП ЧЕЛОВЕКА -- INFLUENZA, HUMAN (осложнения)
БЕРЕМЕННОСТИ ТРИМЕСТР ПЕРВЫЙ -- PREGNANCY TRIMESTER, FIRST
ПЛАЦЕНТАРНОЕ КРОВООБРАЩЕНИЕ -- PLACENTAL CIRCULATION
ПЛАЦЕНТАРНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- PLACENTAL INSUFFICIENCY (патофизиология, этиология)
ПЛОДА ДИСТРЕСС -- FETAL DISTRESS (этиология)
Анотація: Кінцевою точкою негативного впливу несприятливих процесів в організмі матері при захворюванні на грип є формування фетоплацентарної недостатності, основа якої – порушення матково-плацентарного кровотоку
Перенесений у ранніх термінах вагітності грип з тяжким перебігом та високою частотою ускладнень асоціюється з високою частотою фетоплацентарної дисфункції та інших акушерських і перинатальних ускладнень. Це потребує більш детального дослідження для визначення факторів ризику та розроблення тактики ведення такої категорії вагітних
Дод.точки доступу:
Камінський, В. В.
Жданович, О. І.
Коломійченко, Т. В.
Деркач, А. Д.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.

Патогенетична роль дефіциту вітаміну D та імунозапальних порушень у розвитку дистресу плода у вагітних з хронічним багатоводдям [Текст] = Pathogenetic role of vitamin D deficiency and immune-inflammatory disorders in development of fetal distress in pregnant women with chronic hydramnion / Н. А. Гайструк [та ін.] // Лікарська справа. Врачебное дело. - 2020. - № 3/4. - С. 14-20. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ВИТАМИН D -- VITAMIN D
ПЛОДА ДИСТРЕСС -- FETAL DISTRESS (метаболизм, этиология)
МНОГОВОДИЕ -- POLYHYDRAMNIOS (кровь, метаболизм)
Анотація: Залишається невивченою роль дефіциту вітаміну D та імунозапальних порушень у механізмах розвитку дистресу плода у вагітних з хронічним багатоводдям. Мета роботи – оцінити роль дефіциту вітаміну D та асоційованих імунозапальних порушень у розвитку дистресу плода у вагітних з хронічним багатоводдям. Матеріали і методи. Обстежено 30 жінок з фізіологічним перебігом вагітності та 90 вагітних з хронічним багатоводдям. У сироватці крові визначали рівень метаболіту вітаміну D (25(ОН)D) і цитокінів IL-10 і IL-6 імуноферментними методами з використанням стандартних наборів. Статистичну обробку отриманих результатів проводили за допомогою стандартних методів із застосуванням пакету прикладних програм «MS Excel» та «Statistica SPSS 10.0 for Windows». Результати та їх обговорення. У вагітних з хронічним багатоводдям відзначається вірогідне зменшення в сироватці крові метаболіту вітаміну D – 25(ОН)D на 21 %, зниження рівня протизапального цитокіну IL-10 на 26,4 % та зростання концентрації прозапального IL-6 на 17 % відносно жінок з фізіологічним перебігом вагітності. Виникнення дистресу плода на тлі хронічного багатоводдя супроводжується посиленням дефіциту вітаміну D та імунозапальних порушень: рівні 25(ОН)D та IL-10 відповідно на 18,5 % та 17,5 % менше, а IL-6 на 13,3 % більше, ніж у жінок з хронічним багатоводдям без дистресу плода. Вираженість імунозапальних порушень в організмі вагітних з хронічним багатоводдям детермінується рівнем вітаміну D в організмі. Так, у жінок з дефіцитом 25(ОН)D у сироватці крові зафіксовано достовірне зменшення вмісту IL-10 на 47,8 % та вірогідне збільшення рівня IL-6 на 34,6 % порівняно з показниками в жінок з недостатністю вітаміну D. Висновки. У розвитку дистресу плода у вагітних з хронічним багатоводдям важливу роль відіграє дефіцит вітаміну D та асоційовані з ним імунозапальні порушення
The role of vitamin D deficiency and immune-inflammatory disorders in the mechanisms of development of fetal distress in pregnant women with chronic polyhydramnios remains unexplored. Objective: to evaluate the role of vitamin D deficiency and associated immune inflammatory disorders in the development of fetal distress in pregnant women with chronic polyhydramnios. Materials and methods. Surveyed 30 women with a physiological course of pregnancy and 90 pregnant women with chronic polyhydramnios. In the serum, the level of the metabolite of vitamin D – 25(OH)D and the cytokines IL-10 and IL-6 were determined by enzyme immunoassay using standard kits. Statistical processing of the obtained results was performed using standard methods using the «MS Excel» and «Statistica SPSS 10.0 for Windows» application package. The results of the research. In pregnant women with chronic polyhydramnios, there is a significant decrease of the metabolite of vitamin D – 25(OH)D level by 21 % in the serum, a decrease of the level of the anti-inflammatory cytokine IL-10 by 26.4 % and an increase of the concentration of pro-inflammatory IL-6 by 17 % compared to women with physiological course of pregnancy. The occurrence of fetal distress against the background of chronic polyhydramnios is accompanied by a intensification of vitamin D deficiency and immune-inflammatory disorders: levels 25(OH)D and IL-10, respectively, by 18.5 % and 17.5 % less, and IL-6 by 13.3 %, than in women with chronic polyhydramnios without fetal distress. The expressiveness of immune disorders in the organism of pregnant women with chronic polyhydramnios is determined by the level of vitamin D in the organism. Thus, in women with a deficiency of 25(OH)D in the serum, a significant decrease in the IL-10 concentration by 47.8 % and a significant increase in the IL-6 level by 34.6 % were recorded in comparison with the indicators in women with vitamin D deficiency. Conclusions. Vitamin D deficiency and associated immune-inflammatory disorders play an important role in the development of fetal distress in pregnant women with chronic polyhydramnios
Дод.точки доступу:
Гайструк, Н. А.
Дубас, Л. Г.
Гайструк, А. Н.
Мельник, А. В.
Льовкіна, О. Л.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

1-10 11-20 21-29

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)