Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

у знайденому

Знайдено у інших БД:

Книги (14)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>S=Плода дистресс<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 29
Показані документи з 1 по 10

1-10 11-20 21-29

Lakhno, I. V.
Delayed neurological maturation is a cause for distress during fetal growth restriction / I. V. Lakhno, S. E. Malikova // Репродуктивная эндокринология. - 2020. - N 3. - P82-85

MeSH-головна:
ПЛОДА ДИСТРЕСС -- FETAL DISTRESS
ПЛОДА РАЗВИТИЯ ЗАДЕРЖКА -- FETAL GROWTH RETARDATION (этиология)
Анотація: Theory of fetal programming contributes to a better understanding of the relationship of many human diseases with antenatal period pathology. Regulatory impact of nervous system is of great importance. Fetal growth restriction (FGR) is a convenient model for investigation of the abnormalities of fetal neurodevelopment. Fetal heart rate variability is a well-known approach for fetal autonomic function detection
Теорія плодового програмування дозволяє пояснити взаємозв’язок багатьох захворювань людини з патологією антенатального періоду. Велике значення має регуляторний вплив з боку нервової системи. Затримка росту плода (ЗРП) є зручною моделлю для дослідження порушень розвитку його нервової системи. Варіабельність серцевого ритму плода – добре відомий підхід для вивчення його вегетативної функції
Дод.точки доступу:
Malikova, S. E.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Дубас, Л. Г.
Біохімічні маркери та ефективність профілактичної терапії дистресу плода та загрози передчасних пологів у вагітних з багатоводдям [Текст] = Biochemical markers and effectivity of the preventive therapy of the fetal distress and preterm delivery in pregnant women with polyhydramnios / Л. Г. Дубас // Вісник Вінницького нац. мед. ун-ту. - 2019. - Т. 23, № 3. - С. 465-474. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PREGNANCY COMPLICATIONS (диагностика, профилактика и контроль, терапия)
БИОЛОГИЧЕСКИЕ МАРКЕРЫ -- BIOLOGICAL MARKERS (кровь, метаболизм, химия)
ПЛОДА ДИСТРЕСС -- FETAL DISTRESS (профилактика и контроль, терапия)
РОДЫ ПРЕЖДЕВРЕМЕННЫЕ (29-38 НЕДЕЛЬ) -- OBSTETRIC LABOR, PREMATURE (диагностика, профилактика и контроль)
МНОГОВОДИЕ -- POLYHYDRAMNIOS (патофизиология)
ЦИТОКИНЫ -- CYTOKINES (диагностическое применение)
СУПЕРОКСИДДИСМУТАЗА -- SUPEROXIDE DISMUTASE (диагностическое применение)
Анотація: Багатоводдя у вагітних є однією із зростаючих за частотою патологій в акушерстві, що зумовлено збільшенням використання ультразвукового скринінгу вагітних і коливається від 1–3 до 8%. Метою роботи було оцінити зміни біохімічних показників крові, біофізичний профіль плода та стан здоров’я новонароджених у вагітних з багатоводдям при проведенні профілактичної терапії даної патології та оцінити частоту виникнення багатоводдя під впливом превентивної терапії у вагітних з групи ризику з виникнення багатоводдя. Обстежено 120 вагітних у терміні гестації від 20 до 38 тижнів віком від 20 до 39 років: 1 групу склали 30 здорових вагітних, 2 групу — 90 вагітних з хронічним багатоводдям, яка була поділена на дві підгрупи: 40 вагітних без дистресу плода в 1 підгрупі та 50 вагітних з дистресом плода в 2 підгрупі. 1 підгрупа вагітних отримувала профілактично Магнерот, Тівортін, Ларнамін, лімфоміозот та вітамін Д3 за схемою. 2-га підгрупа вагітних отримувала традиційне лікування згідно клінічного протоколу МОЗ України № 900 від 27.12.2006 року, № 782 від 29.12.05 р. Пренатальну діагностику здійснювали за допомогою методу імуноферментного аналізу: визначали рівень метаболіту вітаміну D-25 OH(D), протизапальні цитокіни IL–10, IL–6, фактор росту ендотелію судин VEGF, малоновий альдегід, карбонільні групи протеїнів, супероксиддисмутазу, вміст протеїну в сироватці крові. Проводили ультразвукове дослідження плода та допплерометрію матково-плацентарних судин, кардіотокографію плода, оцінювали біофізичний профіль плода. Достовірність різниці порівнюваних груп визначали за допомогою критерію Ст’юдента. У вагітних з хронічним багатоводдям встановлено зменшення запасів ендогенного антиоксиданту глутатіону, зниження активності антиоксидантного ферменту супероксиддисмутази, зростання активності прооксидантного ферменту ксантиноксидази та наявність цитокінового дисбалансу. Показано, що серед усіх біохімічних змін в організмі вагітних з хронічним багатоводдям найбільше значення в розвитку дистресу плода відіграє дефіцит вітаміну D, запалення та порушення ангіогенезу. У вагітних з групи підвищеного ризику розвитку багатоводдя, які отримували запропоновану превентивну терапію дистресу плода, покращились показники фетоплацентарного кровотоку, зменшився відсоток плацентарної дисфункції у 1,8 разів, дистресу плода — в 1,5 разів, передчасних пологів — в 2 рази, знизилась кількість асфіксії у новонароджених у 1,7 разів, рівень перинатальної захворюваності новонароджених знизився в 1,9 разів, порівняно з групою вагітних, які отримували традиційну терапію. Таким чином, позитивний вплив проведеної профілактичної терапії патології вагітних з багатоводдям був підтверджений клінічно та біохімічно
Polyhydramnios in pregnant women are one of the most frequent pathologies in obstetrics, which is caused by an increase in the use of ultrasound screening of pregnant women and ranges from 1–3 to 8%. The aim of the study was to evaluate changes in blood biochemical parameters, biophysical profile of the fetus and the health status of newborns in pregnant women with polyhydramnios during the prophylactic therapy of this pathology and to estimate the frequency of polyhydramnios occurrence under the influence of preventive therapy in pregnant women at risk of polyhydramnios. We examined 120 pregnant women at gestational age from 20 to 38 weeks between the ages of 20 and 39 years: 1 group consisted of 30 healthy pregnant women, 2 group — 90 pregnant women with chronic polyhydramnios, which was divided into two subgroups: 40 pregnant women without fetal distress in 1 subgroup and 50 pregnant women with fetal distress in 2 subgroups. 1 subgroup of pregnant women received prophylactic Magnerot, Tivortin, Larnamine, Lymphomyosot and vitamin D3. The 2nd subgroup of pregnant women received traditional treatment according to the clinical protocol of the Ministry of Health of Ukraine №900 dated December 27, 2006, №782 dated December 29, 2005. Prenatal diagnosis was carried out by the method of enzyme-linked immunosorbent assay: the metabolite level of vitamin D-25 OH(D) was determined, anti-inflammatory cytokines IL–10, IL–6, vascular endothelial growth factor VEGF, malonic aldehyde, carbonyl groups of proteins, superoxide dismutase, serum protein content. Conducted ultrasound examination of the fetus and dopplerometry of uterine-placental vessels, cardiotocography of the fetus, evaluated the biophysical profile of the fetus. The significance of the difference between the compared groups was determined using Student’s t test. In pregnant women with chronic polyhydramnios, a decrease in endogenous glutathione antioxidant reserves, a decrease in the activity of the superoxide dismutase antioxidant enzyme, an increase in the activity of the pro-oxidant enzyme xanthine oxidase and the presence of cytokine imbalance have been found. It is shown that among all biochemical changes in the body of pregnant women with chronic polyhydramnios, vitamin D deficiency, inflammation and disturbance of angiogenesis play the most important role in the development of fetal distress. Pregnant women at high risk of polyhydramnios who received the proposed preventive therapy for fetal distress, improved fetoplacental blood flow, decreased the percentage of placental dysfunction by 1.8 times, fetal distress — by 1.5 times, premature birth — by 2 times, decreased asphyxia in newborns 1.7 times, the rate of perinatal morbidity in newborns decreased 1.9 times, compared with the group of pregnant women receiving traditional therapy. Thus, the positive effect of preventive therapy of pathology of pregnant women with polyhydramnios was confirmed clinically and biochemically
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Назаренко, Л. Г.
Базові аспекти оцінювання стану плода і прогнозування здоров’я новонародженого [Текст] / Л. Г. Назаренко, Л. О. Гук, Н. С. Нестерцова // Здоров’я жінки. - 2020. - № 5/6. - С. 8-14. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ПЛОДА ГИПОКСИЯ -- FETAL HYPOXIA (диагностика, осложнения)
ПЛОДА ДИСТРЕСС -- FETAL DISTRESS (диагностика, осложнения)
РОДОРАЗРЕШЕНИЯ ПРОЦЕСС -- LABOR, OBSTETRIC
ПРЕНАТАЛЬНАЯ ДИАГНОСТИКА -- PRENATAL DIAGNOSIS (использование)
ПЛОДА МОНИТОРИНГ -- FETAL MONITORING (использование)
КАРДИОТОКОГРАФИЯ -- CARDIOTOCOGRAPHY (использование)
АЦИДОЗ -- ACIDOSIS
Анотація: Негативні процеси у сучасному суспільстві – економічна та екологічна криза, психоемоційне напруження у зв’язку з військовим протистоянням, міграцією населення, деформацією системи сімейних цінностей зумовлюють зміни медико-соціального «портрета» вагітних, що несприятливо відбивається на стані внутрішньоутробного плода. Це має мотивувати сучасного лікаря до удосконалення професійного рівня з питань клінічної інформативності інструментальних методів оцінювання стану плода під час вибору способу розродження, коректного використання сучасних методів фетального моніторингу на основі відпрацювання навичок, визначення помилок, оновлення знань з патофізіології кисневого забезпечення плода. Провідну роль у розвитку порушень неонатальної адаптації, неврологічної захворюваності та інвалідизації новонароджених відіграє перинатальна енцефалопатія внаслідок гіпоксично-ішемічного ураження нервової системи. У статті схематично викладено сучасні уявлення щодо пускових механізмів гіпоксії плода під час фізіологічних пологів, а також у патологічних умовах – у разі порушення газообміну між матір’ю і плодом. Окреслено основні вектори оцінювання стану плода при доношеній вагітності: реєстрація серцевої діяльності, виявлення зразків (патернів) патологічного стану нервової системи, ідентифікація наслідків фетоплацентарних судинних розладів, визначення маркерів кисневого забезпечення
Дод.точки доступу:
Гук, Л. О.
Нестерцова, Н. С.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Почекутова, А. О.
Вплив нікотинової кислоти на швидкість визрівання сурфактанту [Текст] / А. О. Почекутова // Вісник Вінницького держ. мед. ун-ту. - 1997. - Т. 1, № 2. - С. 5. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ЛЕГОЧНЫЕ СУРФАКТАНТЫ -- PULMONARY SURFACTANTS (диагностическое применение, метаболизм)
АЛЬВЕОЛЯРНО-КАПИЛЛЯРНЫЙ БАРЬЕР -- BLOOD-AIR BARRIER (действие лекарственных препаратов, метаболизм)
НИКОТИНОВЫЕ КИСЛОТЫ -- NICOTINIC ACIDS (диагностическое применение, метаболизм)
ДЕКСАМЕТАЗОН -- DEXAMETHASONE (терапевтическое применение)
ПЛОДА ДИСТРЕСС -- FETAL DISTRESS (диагностика, иммунология, метаболизм, терапия, этиология)
МАТЬ-ПЛОД, ОБМЕН -- MATERNAL-FETAL EXCHANGE (действие лекарственных препаратов, иммунология)
Вільних прим. немає

Знайти схожі

    Пясецька, Н. М.
    Вплив несприятливих анте-інтранатальних чинників з боку матерів на відшарування плаценти та стан дітей при народженні [Текст] / Н. М. Пясецька, Т. І. Шевцова // Перинатологія та педіатрія. - 2004. - № 2. - С. 16-19

Рубрики: Плацентарная недостаточность

   Плода дистресс

Дод.точки доступу:
Шевцова, Т. І.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Кирильчук, М. Є.
Вроджена вада серця у вагітних- фактор ризику розвитку дистресу у плода [Текст] / М. Є. Кирильчук // Лікарська справа = Врачебное дело. - 2013. - № 5. - С. 31-38 . - ISSN 0049-6804

MeSH-головна:
ПОРОКИ СЕРДЦА ВРОЖДЕННЫЕ -- HEART DEFECTS, CONGENITAL
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ СЕРДЕЧНО-СОСУДИСТЫЕ -- PREGNANCY COMPLICATIONS, CARDIOVASCULAR
ПЛОДА ДИСТРЕСС -- FETAL DISTRESS
ПЛАЦЕНТА -- PLACENTA (патология)
ФАКТОРЫ РИСКА -- RISK FACTORS
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Встановлення прогностичної цінності гіпергомоцистеїнемії як фактор ризику формування дистреса плода у вагітних з гестаційним та хронічним пієлонефритом [] / Н. А. Гайструк [и др.] // Вісник морфології. - 2015. - Т. 21, № 1. - С. 145-147. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ГИПЕРГОМОЦИСТЕИНЕМИЯ -- HYPERHOMOCYSTEINEMIA
ПЛОДА ДИСТРЕСС -- FETAL DISTRESS (этиология)
ГЕСТАЦИОННЫЙ ВОЗРАСТ -- GESTATIONAL AGE
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PREGNANCY COMPLICATIONS (этиология)
ПИЕЛОНЕФРИТ -- PYELONEPHRITIS (этиология)
ФАКТОРЫ РИСКА -- RISK FACTORS
Дод.точки доступу:
Гайструк, Н. А.
Надеждін, М. В.
Стенянський, Р. П.
Недибалюк, О. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

    Діагностичне значення ?2- мікроглобуліну в крові і сечі для прогнозування гіпотрофії плода у жінок, хворих на хронічний пієлонефрит [Текст] / Л. Є. Туманова, О. В. Данков, Г. І. Іщенко // Перинатологія та педіатрія. - 2003. - № 3. - С. 16.

Рубрики: Беременности осложнения--кровь--моча

   Плода дистресс

   Плода развития задержка

Дод.точки доступу:
Туманова, Л. Є.
Данков, О. В.
Іщенко, Г. І.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Романенко, Т. Г.
Клініко-статистичний аналіз акушерських і перинатальних ускладнень при одноплідній та багатоплідній вагітності після застосування допоміжних репродуктивних технологій [Текст] / Т. Г. Романенко, О. М. Суліменко, С. О. Овчаренко // Здоров’я жінки. - 2020. - № 7. - С. 67-73. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PREGNANCY COMPLICATIONS (патофизиология, эпидемиология, этиология)
ПРЕЭКЛАМПСИЯ -- PRE-ECLAMPSIA (патофизиология, эпидемиология, этиология)
ПЛОДА БОЛЕЗНИ -- FETAL DISEASES (патофизиология, эпидемиология, этиология)
ПЛОДА РАЗВИТИЯ ЗАДЕРЖКА -- FETAL GROWTH RETARDATION (патофизиология, эпидемиология, этиология)
ПЛОДА ДИСТРЕСС -- FETAL DISTRESS (эпидемиология, этиология)
РЕПРОДУКТИВНЫЕ МЕТОДЫ ВСПОМОГАТЕЛЬНЫЕ -- REPRODUCTIVE TECHNIQUES, ASSISTED
БЕРЕМЕННОСТЬ МНОГОПЛОДНАЯ -- PREGNANCY, MULTIPLE
Анотація: Багатоплідна вагітність є високим фактором ризику розвитку гестаційної анемії, прееклампсії, плацентарної дисфункції, ранньої затримки розвитку плода та дистресу плода під час гестації та пологів. Це зумовлює високий рівень абдомінального розродження. Тому подальші наукові дослідження з метою прогнозування та профілактики акушерських та перинатальних ускладнень при багатоплідній вагітності після застосування ДРТ є актуальними на сьогодні
Дод.точки доступу:
Суліменко, О. М.
Овчаренко, С. О.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.

    Нозологическая структура врожденных протоков развития плодов в Новосибирске [Текст] / Н. Ф. Доброскокова [и др.] // Архив патологии. - 2010. - № 1. - С. 16-19

Рубрики: Аномалии

   Плода дистресс

   Плода болезни

Дод.точки доступу:
Доброскокова, Н. Ф.
Аксенова, В. П.
Надеев, А. П.
Жукова, В. А.
Карпов, М. А.
Чернова, Т. Г.
Савосеева, Н. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

1-10 11-20 21-29

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)