Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

у знайденому

Знайдено у інших БД:

Книги (14)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>S=Плода дистресс<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 29
Показані документи з 1 по 10

1-10 11-20 21-29

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Lakhno I. V., Malikova S. E.
Назва : Delayed neurological maturation is a cause for distress during fetal growth restriction
Місце публікування : Репродуктивная эндокринология. - К., 2020. - N 3. - С. 82-85 (Шифр РУ6/2020/3)
MeSH-головна: ПЛОДА ДИСТРЕСС -- FETAL DISTRESS
ПЛОДА РАЗВИТИЯ ЗАДЕРЖКА -- FETAL GROWTH RETARDATION
Анотація: Theory of fetal programming contributes to a better understanding of the relationship of many human diseases with antenatal period pathology. Regulatory impact of nervous system is of great importance. Fetal growth restriction (FGR) is a convenient model for investigation of the abnormalities of fetal neurodevelopment. Fetal heart rate variability is a well-known approach for fetal autonomic function detectionТеорія плодового програмування дозволяє пояснити взаємозв’язок багатьох захворювань людини з патологією антенатального періоду. Велике значення має регуляторний вплив з боку нервової системи. Затримка росту плода (ЗРП) є зручною моделлю для дослідження порушень розвитку його нервової системи. Варіабельність серцевого ритму плода – добре відомий підхід для вивчення його вегетативної функції
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Воробей Л. І.
Назва : Особливості діагностики дистресу плода у вагітних з порушенням нейровегетативної регуляції
Місце публікування : Сімейна медицина. - К., 2018. - № 4. - С. 105-109 (Шифр СУ21/2018/4)
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна: ПЕРИНАТАЛЬНАЯ СМЕРТНОСТЬ -- PERINATAL MORTALITY
ПЛОДА ДИСТРЕСС -- FETAL DISTRESS
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ СЕРДЕЧНО-СОСУДИСТЫЕ -- PREGNANCY COMPLICATIONS, CARDIOVASCULAR
Анотація: Мета дослідження: встановити причинно-наслідкові зв’язки між пренатальними стресовими змінами, порушеннями вегетативного забезпечення та розвитком дистресу плода у вагітних з перинатальними втратами в анамнезі. Матеріали та методи. Було обстежено 214 вагітних. В основну групу (І група) увійшли 104 вагітних з перинатальними втратами в анамнезі, у контрольну групу (ІІ група) – 110 жінок без обтяженого акушерського анамнезу. Досліджені групи були ідентичними за віком, терміном вагітності та паритетом пологів. Для дослідження стану вегетативної регуляції застосовували аналіз показників кардіоінтервалографії. Оцінювання адаптаційних реакцій здійснювали за показником активності регуляторних систем. Для вивчення гемодинамічної складової системи «мати–плацента–плід» проводили ультразвукове дослідження з допплерометрією. Результати. У більшості жінок контрольної групи (82,7%) відзначали нормальну реактивність обох відділів вегетативної нервової системи. Вегетативна реактивність в основній групі була зміщена у бік симпатотонії у 48,1% жінок та гіперсимпатотонії у 34,6% пацієнток. Нормоадаптивний стан виявлений у 90% вагітних ІІ групи. У 50% пацієнток з обтяженим акушерським анамнезом встановлений гіпоадаптивний стан регуляторних систем. Ознаки плацентарної дисфункції зустрічалися у 46,2% вагітних основної групи та у 29,1% пацієнток групи контролю. УЗ-ознаки дистресу плода виявлені у 10,6% вагітних основної групи та у 2,7% жінок групи контролю. При цьому у 7,7% пацієнток основної групи дистрес плода виявляли при недоношеній вагітності. У контрольній групі передчасно розроджено з приводу дистресу плода 0,9% вагітних. Заключення. У жінок з перинатальними втратами в анамнезі встановлена вегетативна дисфункція, яка проявляється гіперсимпатотонією, розладами регуляторно-адаптаційних механізмів, що спричинюють зниження функціональних резервів організму. У вагітних з перинатальними втратами в анамнезі на тлі встановлених вегетативних розладів відзначається більша частота плацентарної дисфункції з розвитком гемодинамічних порушень у системі «мати–плацента–плід» та дистресу плода
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Воробей Л. І.
Назва : Порушення нейровегетативної регуляції і вагітність : вплив на розвиток гестаційних ускладнень
Місце публікування : Здоровье женщины. - 2015. - № 6. - С. 97-99 (Шифр ЗУ3/2015/6)
MeSH-головна: БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PREGNANCY COMPLICATIONS
НЕРВНАЯ СИСТЕМА ВЕГЕТАТИВНАЯ -- AUTONOMIC NERVOUS SYSTEM
ПЛАЦЕНТАРНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- PLACENTAL INSUFFICIENCY
ПЛОДА ДИСТРЕСС -- FETAL DISTRESS
БЕРЕМЕННОСТЬ -- PREGNANCY

Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Гайструк Н. А., Надеждін М. В., Стенянський Р. П., Недибалюк О. В.
Назва : Встановлення прогностичної цінності гіпергомоцистеїнемії як фактор ризику формування дистреса плода у вагітних з гестаційним та хронічним пієлонефритом
Місце публікування : Вісник морфології. - 2015. - Т. 21, № 1. - С. 145-147 (Шифр ВУ8/2015/21/1)
Примітки : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-головна: ГИПЕРГОМОЦИСТЕИНЕМИЯ -- HYPERHOMOCYSTEINEMIA
ПЛОДА ДИСТРЕСС -- FETAL DISTRESS
ГЕСТАЦИОННЫЙ ВОЗРАСТ -- GESTATIONAL AGE
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PREGNANCY COMPLICATIONS
ПИЕЛОНЕФРИТ -- PYELONEPHRITIS
ФАКТОРЫ РИСКА -- RISK FACTORS
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Гурьева В. А., Майдурова Е. В.
Назва : Озонотерапия в комплексном лечении антенального дистресса плода
Місце публікування : Российский вестник акушера-гинеколога. - 2002. - Т. 2, № 2. - С. 34-37 (Шифр РР19/2002/2/2)
MeSH-головна: ПЛОДА ДИСТРЕСС -- FETAL DISTRESS
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Туманова Л. Є., Данков О. В., Іщенко Г. І.
Назва : Діагностичне значення ?2- мікроглобуліну в крові і сечі для прогнозування гіпотрофії плода у жінок, хворих на хронічний пієлонефрит
Місце публікування : Перинатологія та педіатрія. - 2003. - № 3. - С. 16. (Шифр ПУ3/2003/3)
Предметні рубрики: Беременности осложнения-- кровь-- моча
Плода дистресс
Плода развития задержка
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Дубас Л. Г.
Назва : Біохімічні маркери та ефективність профілактичної терапії дистресу плода та загрози передчасних пологів у вагітних з багатоводдям
Паралельн. назви :Biochemical markers and effectivity of the preventive therapy of the fetal distress and preterm delivery in pregnant women with polyhydramnios
Місце публікування : Вісник Вінницького нац. мед. ун-ту. - 2019. - Т. 23, № 3. - С. 465-474 (Шифр ВУ80/2019/23/3)
Примітки : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-головна: БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PREGNANCY COMPLICATIONS
БИОЛОГИЧЕСКИЕ МАРКЕРЫ -- BIOLOGICAL MARKERS
ПЛОДА ДИСТРЕСС -- FETAL DISTRESS
РОДЫ ПРЕЖДЕВРЕМЕННЫЕ (29-38 НЕДЕЛЬ) -- OBSTETRIC LABOR, PREMATURE
МНОГОВОДИЕ -- POLYHYDRAMNIOS
ЦИТОКИНЫ -- CYTOKINES
СУПЕРОКСИДДИСМУТАЗА -- SUPEROXIDE DISMUTASE
Анотація: Багатоводдя у вагітних є однією із зростаючих за частотою патологій в акушерстві, що зумовлено збільшенням використання ультразвукового скринінгу вагітних і коливається від 1–3 до 8%. Метою роботи було оцінити зміни біохімічних показників крові, біофізичний профіль плода та стан здоров’я новонароджених у вагітних з багатоводдям при проведенні профілактичної терапії даної патології та оцінити частоту виникнення багатоводдя під впливом превентивної терапії у вагітних з групи ризику з виникнення багатоводдя. Обстежено 120 вагітних у терміні гестації від 20 до 38 тижнів віком від 20 до 39 років: 1 групу склали 30 здорових вагітних, 2 групу — 90 вагітних з хронічним багатоводдям, яка була поділена на дві підгрупи: 40 вагітних без дистресу плода в 1 підгрупі та 50 вагітних з дистресом плода в 2 підгрупі. 1 підгрупа вагітних отримувала профілактично Магнерот, Тівортін, Ларнамін, лімфоміозот та вітамін Д3 за схемою. 2-га підгрупа вагітних отримувала традиційне лікування згідно клінічного протоколу МОЗ України № 900 від 27.12.2006 року, № 782 від 29.12.05 р. Пренатальну діагностику здійснювали за допомогою методу імуноферментного аналізу: визначали рівень метаболіту вітаміну D-25 OH(D), протизапальні цитокіни IL–10, IL–6, фактор росту ендотелію судин VEGF, малоновий альдегід, карбонільні групи протеїнів, супероксиддисмутазу, вміст протеїну в сироватці крові. Проводили ультразвукове дослідження плода та допплерометрію матково-плацентарних судин, кардіотокографію плода, оцінювали біофізичний профіль плода. Достовірність різниці порівнюваних груп визначали за допомогою критерію Ст’юдента. У вагітних з хронічним багатоводдям встановлено зменшення запасів ендогенного антиоксиданту глутатіону, зниження активності антиоксидантного ферменту супероксиддисмутази, зростання активності прооксидантного ферменту ксантиноксидази та наявність цитокінового дисбалансу. Показано, що серед усіх біохімічних змін в організмі вагітних з хронічним багатоводдям найбільше значення в розвитку дистресу плода відіграє дефіцит вітаміну D, запалення та порушення ангіогенезу. У вагітних з групи підвищеного ризику розвитку багатоводдя, які отримували запропоновану превентивну терапію дистресу плода, покращились показники фетоплацентарного кровотоку, зменшився відсоток плацентарної дисфункції у 1,8 разів, дистресу плода — в 1,5 разів, передчасних пологів — в 2 рази, знизилась кількість асфіксії у новонароджених у 1,7 разів, рівень перинатальної захворюваності новонароджених знизився в 1,9 разів, порівняно з групою вагітних, які отримували традиційну терапію. Таким чином, позитивний вплив проведеної профілактичної терапії патології вагітних з багатоводдям був підтверджений клінічно та біохімічноPolyhydramnios in pregnant women are one of the most frequent pathologies in obstetrics, which is caused by an increase in the use of ultrasound screening of pregnant women and ranges from 1–3 to 8%. The aim of the study was to evaluate changes in blood biochemical parameters, biophysical profile of the fetus and the health status of newborns in pregnant women with polyhydramnios during the prophylactic therapy of this pathology and to estimate the frequency of polyhydramnios occurrence under the influence of preventive therapy in pregnant women at risk of polyhydramnios. We examined 120 pregnant women at gestational age from 20 to 38 weeks between the ages of 20 and 39 years: 1 group consisted of 30 healthy pregnant women, 2 group — 90 pregnant women with chronic polyhydramnios, which was divided into two subgroups: 40 pregnant women without fetal distress in 1 subgroup and 50 pregnant women with fetal distress in 2 subgroups. 1 subgroup of pregnant women received prophylactic Magnerot, Tivortin, Larnamine, Lymphomyosot and vitamin D3. The 2nd subgroup of pregnant women received traditional treatment according to the clinical protocol of the Ministry of Health of Ukraine №900 dated December 27, 2006, №782 dated December 29, 2005. Prenatal diagnosis was carried out by the method of enzyme-linked immunosorbent assay: the metabolite level of vitamin D-25 OH(D) was determined, anti-inflammatory cytokines IL–10, IL–6, vascular endothelial growth factor VEGF, malonic aldehyde, carbonyl groups of proteins, superoxide dismutase, serum protein content. Conducted ultrasound examination of the fetus and dopplerometry of uterine-placental vessels, cardiotocography of the fetus, evaluated the biophysical profile of the fetus. The significance of the difference between the compared groups was determined using Student’s t test. In pregnant women with chronic polyhydramnios, a decrease in endogenous glutathione antioxidant reserves, a decrease in the activity of the superoxide dismutase antioxidant enzyme, an increase in the activity of the pro-oxidant enzyme xanthine oxidase and the presence of cytokine imbalance have been found. It is shown that among all biochemical changes in the body of pregnant women with chronic polyhydramnios, vitamin D deficiency, inflammation and disturbance of angiogenesis play the most important role in the development of fetal distress. Pregnant women at high risk of polyhydramnios who received the proposed preventive therapy for fetal distress, improved fetoplacental blood flow, decreased the percentage of placental dysfunction by 1.8 times, fetal distress — by 1.5 times, premature birth — by 2 times, decreased asphyxia in newborns 1.7 times, the rate of perinatal morbidity in newborns decreased 1.9 times, compared with the group of pregnant women receiving traditional therapy. Thus, the positive effect of preventive therapy of pathology of pregnant women with polyhydramnios was confirmed clinically and biochemically
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Жабченко І. А., Ліщенко І. С.
Назва : Особливості перебігу пологів та стану новонароджених у вагітних із пролонгованою та переношеною вагітністю (дані ретроспективного аналізу)
Місце публікування : Перинатологія та педіатрія. - 2019. - № 1. - С. 21-24 (Шифр ПУ3/2019/1)
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна: БЕРЕМЕННОСТЬ ПЕРЕНОШЕННАЯ -- PREGNANCY, PROLONGED
ПЛОДА ДИСТРЕСС -- FETAL DISTRESS
РОДОВЫЕ ТРАВМЫ -- BIRTH INJURIES
ФАКТОРЫ РИСКА -- RISK FACTORS
РЕТРОСПЕКТИВНЫЕ КОНТРОЛИРУЕМЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ -- HISTORICALLY CONTROLLED STUDY
Анотація: Мета — ретроспективно оцінити перебіг пологів і стан новонароджених у жінок із пролонгованою та переношеною вагітністю, з метою визначення значущості цієї патології для перинатальних наслідків. Пацієнти та методи. Проведено ретроспективний клініко-статистичний аналіз 197 історій вагітності й пологів жінок, які перебували на лікуванні та розродженні у відділенні патології вагітності і пологів ДУ «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології імені академіка О.М. Лук’янової НАМН України» за 201 1-2015 рр. Вивчено перебіг пологів і стан новонароджених у жінок із пролонгованою та переношеною вагітністю. Основну групу становили 156 жінок. З них пологи в 41 тиж. — 110 (70%), 41-42 тиж. — 33 (21%), у 42 тиж. — 13 (9%). Групу контролю становила 41 вагітна, розроджена своєчасно. Результати. Наведені дані свідчать про значні перинатальні ризики в жінок із пролонгованою та переношеною вагітністю. Так, фізіологічні пологи відбулися лише в 58,9% жінок (контрольна група — 80,5%; р0,05). Відповідно, патологічними були 41,1% пологів в основній групі. Оперативно розроджено 32,7% вагітних, що майже втричі більше, ніж у контрольній групі (12,2%). Достовірно вищим було значення показника дистресу плода в жінок основної групи (23,7%) порівняно з вагітними контрольної групи (9,7%, р0,05). Пологовий травматизм спостерігався у 37,2% вагітних основної групи та у 17,0% жінок контрольної групи. Усього обстежені жінки основної групи народили 157 новонароджених — 80 хлопчиків і 77 дівчаток. Випадків перинатальної смертності не було. Висновки. У жінок із пролонгованою та переношеною вагітністю значно зростають перинатальні й акушерські ризики. Запізнілі пологи призводять до необхідності оперативних втручань при розродженні, а також до високого рівня неонатальної захворюваності та пологового травматизму. На підставі виявлених ускладнень слід формувати групи ризику щодо переношеної вагітності Purpose — to retrospectively evaluate the course of labor and the state of newborns in women with prolonged and postpartum pregnancy in order to determine the significance of this pathology for perinatal consequences. Patients and methods. In order to determine the risk groups of pregnant women to prolonged pregnancy we conducted a retrospective clinical and statistical analysis of 197 histories of pregnancy and childbirth of women who were treated and given delivery in the department of pathology of pregnancy and childbirth of «The Institute of Pediatrics, Obstetrics and Gynecology named after academician A.M. Lukyanova NAMS of Ukraine» for the years 2011-2015. The course of labor and condition of newborns in women with prolonged and post-term pregnancy were studied. The main group consisted of 156 women. Of these, childbirth in 41 weeks — 110 (70%), 41-42 weeks — 33 (21%), in 42 weeks — 13 (9%). The control group consisted of 41 pregnant women who gave birth in a timely manner. Results and conclusions. Women with prolonged and postnatal pregnancy considerably increase perinatal and obstetric risks. Late births lead to the need for surgical interventions in the course of their development, as well as to high neonatal morbidity and maternal traumatism. On the basis of the revealed complications it is necessary to form risk groups with respect to PO
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Кирильчук М. Є.
Назва : Вроджена вада серця у вагітних- фактор ризику розвитку дистресу у плода
Місце публікування : Лікарська справа. - 2013. - № 5. - С. 31-38. - ISSN 0049-6804 (Шифр ЛУ2/2013/5). - ISSN 0049-6804
MeSH-головна: ПОРОКИ СЕРДЦА ВРОЖДЕННЫЕ -- HEART DEFECTS, CONGENITAL
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ СЕРДЕЧНО-СОСУДИСТЫЕ -- PREGNANCY COMPLICATIONS, CARDIOVASCULAR
ПЛОДА ДИСТРЕСС -- FETAL DISTRESS
ПЛАЦЕНТА -- PLACENTA
ФАКТОРЫ РИСКА -- RISK FACTORS
Знайти схожі

10.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Лахно І. В., Коровай С. В.
Назва : Стан автономної нервової регуляції плода у жінок з синдромом "короткої шийки"
Місце публікування : Репродуктивне здоров’я жінки. - 2021. - № 4. - С. 36-39 (Шифр РУ16/2021/4)
MeSH-головна: РОДЫ ПРЕЖДЕВРЕМЕННЫЕ (29-38 НЕДЕЛЬ) -- OBSTETRIC LABOR, PREMATURE
ШЕЙКА МАТКИ -- CERVIX UTERI
ШЕЙКИ МАТКИ ДЛИНЫ ИЗМЕРЕНИЕ -- CERVICAL LENGTH MEASUREMENT
НЕРВНАЯ СИСТЕМА -- NERVOUS SYSTEM
ПЛОДА ДИСТРЕСС -- FETAL DISTRESS
ДИАГНОСТИКА -- DIAGNOSIS
Анотація: Мета дослідження: вивчення коефіцієнтів акцелерацій (AC) та децелерацій (DC) у жінок з синдромом «короткої шийки». Матеріали та методи. Усього було обстежено 292 вагітні. Їх було розподілено на декілька груп відповідно до результатів вивчення довжини шийки матки та методів профілактики передчасних пологів. До I групи увійшли жінки з нормальними даними цервікометрії. В інші групи були включені жінки з «короткою» шийкою матки. У ІІ групі спостерігали жінок, яким проводили серкляж; у ІІІ групі – вводили песарій; у ІV групі – призначали інтравагінальний прогестерон; у V групі – використовували серкляж і песарій; а у VІ групі – серкляж та прогестерон інтравагінально. Результати. Рівень передчасних пологів становив 2,1%, 10,9%, 8,9%, 9,3%, 6,9% і 7,5% у жінок І, ІІ, ІІІ, ІV, V і VI груп відповідно (р0,05 за критерієм χ2 порівняно з жінками з нормальними даними цервікометрії). Значення коефіцієнтів AC/DC у 26 тиж гестації були низькими та не відрізнялися по групах. У подальшому значення показників AC/DC у жінок із вкороченням шийки матки дорівнювали контрольним лише у ІІІ і VI групах. Привертає на себе увагу факт значного зниження відносного ризику дистресу плода у жінок, які отримували інтравагінальний прогестерон у формі монотерапії або додатково до цервікального серкляжу. Отже, нормалізація показників AC/DC у вагітних з синдромом «короткої шийки» під впливом прогестерону відображала повноцінний розвиток нервової регуляції, що сприяло зменшенню рівня дистресу плода. Заключення. У пацієнток з синдромом «короткої шийки» відзначали зниження рівня показників AC/DC, що відображало погіршення процесів автономної нервової регуляції гемодинаміки плода. Це супровожувалося підвищеним рівнем дистресу плода. Використання інтравагінального прогестерону сприяло нормалізації показників AC/DC та зниженню відносного ризику дистресу плода
Знайти схожі

1-10 11-20 21-29

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)