Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

у знайденому

Знайдено у інших БД:

Книги (14)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>S=Плода дистресс<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 29
Показані документи з 1 по 20

1-20 21-29

Яремчук, Л. В.
Опыт применения компьютерного анализа вариабельности сердечного ритма при проведении биофизического профиля плода [Текст] / Л. В. Яремчук // Здоровье женщины. - 2014. - № 9. - С. 87-89

MeSH-головна:
ПЛОДА ДИСТРЕСС -- FETAL DISTRESS (диагноз)
СЕРДЕЧНЫХ СОКРАЩЕНИЙ ЧАСТОТА У ПЛОДА -- HEART RATE, FETAL (физиология)
БИОФИЗИЧЕСКИЕ ПРОЦЕССЫ -- BIOPHYSICAL PROCESSES (физиология)
КАРДИОТОКОГРАФИЯ -- CARDIOTOCOGRAPHY (использование, методы)
Кл.слова (ненормовані):
АКУШЕРУСПИСОК
Вільних прим. немає

Знайти схожі

    Ультразвуковая диагностика множественных редукционных пороков конечностей плода [Текст] / А. М. Стыгар [и др.] // Ультразвуковая и функциональная диагностика. - 2012. - № 4. - С. 81-86

Рубрики: Конечностей деформации врожденные

   Ультрасонография пренатальная

   Плода дистресс

Дод.точки доступу:
Стыгар, А. М.
Летуновская, А. Б.
Костюков, К. В.
Шелестова, М. Л.
Щеголев, А. И.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

    Сидорова, И. С.
    Особенности поведенческих реакций плода при физиологических родах и аномальной родовой деятельности [Текст] / И. С. Сидорова, Т. З. Овешникова, О. С. Данилова // Российский вестник перинатологии и педиатрии. - 2005. - Т. 50, № 2. - С. 14-17

Рубрики: Плода мониторинг

   Роды патологические

   Плода дистресс

   Окситоцин--вред возд

Дод.точки доступу:
Овешникова, Т. З.
Данилова, О. С.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Романенко, Т. Г.
Клініко-статистичний аналіз акушерських і перинатальних ускладнень при одноплідній та багатоплідній вагітності після застосування допоміжних репродуктивних технологій [Текст] / Т. Г. Романенко, О. М. Суліменко, С. О. Овчаренко // Здоров’я жінки. - 2020. - № 7. - С. 67-73. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PREGNANCY COMPLICATIONS (патофизиология, эпидемиология, этиология)
ПРЕЭКЛАМПСИЯ -- PRE-ECLAMPSIA (патофизиология, эпидемиология, этиология)
ПЛОДА БОЛЕЗНИ -- FETAL DISEASES (патофизиология, эпидемиология, этиология)
ПЛОДА РАЗВИТИЯ ЗАДЕРЖКА -- FETAL GROWTH RETARDATION (патофизиология, эпидемиология, этиология)
ПЛОДА ДИСТРЕСС -- FETAL DISTRESS (эпидемиология, этиология)
РЕПРОДУКТИВНЫЕ МЕТОДЫ ВСПОМОГАТЕЛЬНЫЕ -- REPRODUCTIVE TECHNIQUES, ASSISTED
БЕРЕМЕННОСТЬ МНОГОПЛОДНАЯ -- PREGNANCY, MULTIPLE
Анотація: Багатоплідна вагітність є високим фактором ризику розвитку гестаційної анемії, прееклампсії, плацентарної дисфункції, ранньої затримки розвитку плода та дистресу плода під час гестації та пологів. Це зумовлює високий рівень абдомінального розродження. Тому подальші наукові дослідження з метою прогнозування та профілактики акушерських та перинатальних ускладнень при багатоплідній вагітності після застосування ДРТ є актуальними на сьогодні
Дод.точки доступу:
Суліменко, О. М.
Овчаренко, С. О.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

    Пясецька, Н. М.
    Вплив несприятливих анте-інтранатальних чинників з боку матерів на відшарування плаценти та стан дітей при народженні [Текст] / Н. М. Пясецька, Т. І. Шевцова // Перинатологія та педіатрія. - 2004. - № 2. - С. 16-19

Рубрики: Плацентарная недостаточность

   Плода дистресс

Дод.точки доступу:
Шевцова, Т. І.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Прогнозування дистресу плода у вагітних з гіпертензивними розладами та гіпергомоцистеїнемією [Текст] / Н. А. Гайструк [та ін.] // Лікарська справа. Врачебное дело. - 2020. - № 5/6. - С. 61-72. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ГИПЕРГОМОЦИСТЕИНЕМИЯ -- HYPERHOMOCYSTEINEMIA (патофизиология)
ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION (патофизиология)
КОМОРБИДНОСТЬ -- COMORBIDITY
ПЛОДА ДИСТРЕСС -- FETAL DISTRESS (этиология)
ПРОГНОЗ -- PROGNOSIS
Кл.слова (ненормовані):
КРАЄЗНАВСТВО
Анотація: У статті представлено спробу математичного прогнозування розвитку дистресу плода у вагітних з гіпертензивними розладами та гіпергомоцистеїнемією. В основу моделі покладено фактори, які значуще впливають на шанси несприятливого перебігу вагітності для цієї групи жінок. Клінічне значення прогнозування полягатиме у формуванні диференційованого підходу до ведення вагітності залежно від отриманого внаслідок застосування моделі значення ймовірності перинатальних ускладнень
Дод.точки доступу:
Гайструк, Н. А.
Мазченко, О. О.
Гайструк, А. Н.
Пролигіна, І. В.
Тарасюк, С. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

    Пренатальная диагностика врожденных и наследственных заболеваний [Текст] / Е. Н. Зарубина [та ін.] // Терапевтический архив. - 2003. - Т. 75, № 4. - С. 80-84.

Рубрики: Пренатальная диагностика

   Плода болезни--врожд--генет

   Плода дистресс

   Аномалии--берем

Дод.точки доступу:
Зарубина, Е. Н.
Бермишева, О. А.
Семенова, А. Л.
Трошина, О. Н.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Почекутова, А. О.
Вплив нікотинової кислоти на швидкість визрівання сурфактанту [Текст] / А. О. Почекутова // Вісник Вінницького держ. мед. ун-ту. - 1997. - Т. 1, № 2. - С. 5. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ЛЕГОЧНЫЕ СУРФАКТАНТЫ -- PULMONARY SURFACTANTS (диагностическое применение, метаболизм)
АЛЬВЕОЛЯРНО-КАПИЛЛЯРНЫЙ БАРЬЕР -- BLOOD-AIR BARRIER (действие лекарственных препаратов, метаболизм)
НИКОТИНОВЫЕ КИСЛОТЫ -- NICOTINIC ACIDS (диагностическое применение, метаболизм)
ДЕКСАМЕТАЗОН -- DEXAMETHASONE (терапевтическое применение)
ПЛОДА ДИСТРЕСС -- FETAL DISTRESS (диагностика, иммунология, метаболизм, терапия, этиология)
МАТЬ-ПЛОД, ОБМЕН -- MATERNAL-FETAL EXCHANGE (действие лекарственных препаратов, иммунология)
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Перебіг вагітності після грипу, перенесеного у I триместрі [Текст] / В. В. Камінський [та ін.] // Здоров’я жінки. - 2020. - № 7. - С. 14-18. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PREGNANCY COMPLICATIONS (патофизиология, этиология)
ГРИПП ЧЕЛОВЕКА -- INFLUENZA, HUMAN (осложнения)
БЕРЕМЕННОСТИ ТРИМЕСТР ПЕРВЫЙ -- PREGNANCY TRIMESTER, FIRST
ПЛАЦЕНТАРНОЕ КРОВООБРАЩЕНИЕ -- PLACENTAL CIRCULATION
ПЛАЦЕНТАРНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- PLACENTAL INSUFFICIENCY (патофизиология, этиология)
ПЛОДА ДИСТРЕСС -- FETAL DISTRESS (этиология)
Анотація: Кінцевою точкою негативного впливу несприятливих процесів в організмі матері при захворюванні на грип є формування фетоплацентарної недостатності, основа якої – порушення матково-плацентарного кровотоку
Перенесений у ранніх термінах вагітності грип з тяжким перебігом та високою частотою ускладнень асоціюється з високою частотою фетоплацентарної дисфункції та інших акушерських і перинатальних ускладнень. Це потребує більш детального дослідження для визначення факторів ризику та розроблення тактики ведення такої категорії вагітних
Дод.точки доступу:
Камінський, В. В.
Жданович, О. І.
Коломійченко, Т. В.
Деркач, А. Д.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.

Патогенетична роль дефіциту вітаміну D та імунозапальних порушень у розвитку дистресу плода у вагітних з хронічним багатоводдям [Текст] = Pathogenetic role of vitamin D deficiency and immune-inflammatory disorders in development of fetal distress in pregnant women with chronic hydramnion / Н. А. Гайструк [та ін.] // Лікарська справа. Врачебное дело. - 2020. - № 3/4. - С. 14-20. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ВИТАМИН D -- VITAMIN D
ПЛОДА ДИСТРЕСС -- FETAL DISTRESS (метаболизм, этиология)
МНОГОВОДИЕ -- POLYHYDRAMNIOS (кровь, метаболизм)
Анотація: Залишається невивченою роль дефіциту вітаміну D та імунозапальних порушень у механізмах розвитку дистресу плода у вагітних з хронічним багатоводдям. Мета роботи – оцінити роль дефіциту вітаміну D та асоційованих імунозапальних порушень у розвитку дистресу плода у вагітних з хронічним багатоводдям. Матеріали і методи. Обстежено 30 жінок з фізіологічним перебігом вагітності та 90 вагітних з хронічним багатоводдям. У сироватці крові визначали рівень метаболіту вітаміну D (25(ОН)D) і цитокінів IL-10 і IL-6 імуноферментними методами з використанням стандартних наборів. Статистичну обробку отриманих результатів проводили за допомогою стандартних методів із застосуванням пакету прикладних програм «MS Excel» та «Statistica SPSS 10.0 for Windows». Результати та їх обговорення. У вагітних з хронічним багатоводдям відзначається вірогідне зменшення в сироватці крові метаболіту вітаміну D – 25(ОН)D на 21 %, зниження рівня протизапального цитокіну IL-10 на 26,4 % та зростання концентрації прозапального IL-6 на 17 % відносно жінок з фізіологічним перебігом вагітності. Виникнення дистресу плода на тлі хронічного багатоводдя супроводжується посиленням дефіциту вітаміну D та імунозапальних порушень: рівні 25(ОН)D та IL-10 відповідно на 18,5 % та 17,5 % менше, а IL-6 на 13,3 % більше, ніж у жінок з хронічним багатоводдям без дистресу плода. Вираженість імунозапальних порушень в організмі вагітних з хронічним багатоводдям детермінується рівнем вітаміну D в організмі. Так, у жінок з дефіцитом 25(ОН)D у сироватці крові зафіксовано достовірне зменшення вмісту IL-10 на 47,8 % та вірогідне збільшення рівня IL-6 на 34,6 % порівняно з показниками в жінок з недостатністю вітаміну D. Висновки. У розвитку дистресу плода у вагітних з хронічним багатоводдям важливу роль відіграє дефіцит вітаміну D та асоційовані з ним імунозапальні порушення
The role of vitamin D deficiency and immune-inflammatory disorders in the mechanisms of development of fetal distress in pregnant women with chronic polyhydramnios remains unexplored. Objective: to evaluate the role of vitamin D deficiency and associated immune inflammatory disorders in the development of fetal distress in pregnant women with chronic polyhydramnios. Materials and methods. Surveyed 30 women with a physiological course of pregnancy and 90 pregnant women with chronic polyhydramnios. In the serum, the level of the metabolite of vitamin D – 25(OH)D and the cytokines IL-10 and IL-6 were determined by enzyme immunoassay using standard kits. Statistical processing of the obtained results was performed using standard methods using the «MS Excel» and «Statistica SPSS 10.0 for Windows» application package. The results of the research. In pregnant women with chronic polyhydramnios, there is a significant decrease of the metabolite of vitamin D – 25(OH)D level by 21 % in the serum, a decrease of the level of the anti-inflammatory cytokine IL-10 by 26.4 % and an increase of the concentration of pro-inflammatory IL-6 by 17 % compared to women with physiological course of pregnancy. The occurrence of fetal distress against the background of chronic polyhydramnios is accompanied by a intensification of vitamin D deficiency and immune-inflammatory disorders: levels 25(OH)D and IL-10, respectively, by 18.5 % and 17.5 % less, and IL-6 by 13.3 %, than in women with chronic polyhydramnios without fetal distress. The expressiveness of immune disorders in the organism of pregnant women with chronic polyhydramnios is determined by the level of vitamin D in the organism. Thus, in women with a deficiency of 25(OH)D in the serum, a significant decrease in the IL-10 concentration by 47.8 % and a significant increase in the IL-6 level by 34.6 % were recorded in comparison with the indicators in women with vitamin D deficiency. Conclusions. Vitamin D deficiency and associated immune-inflammatory disorders play an important role in the development of fetal distress in pregnant women with chronic polyhydramnios
Дод.точки доступу:
Гайструк, Н. А.
Дубас, Л. Г.
Гайструк, А. Н.
Мельник, А. В.
Льовкіна, О. Л.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

11.

    Оценка риска возникновения врожденных пороков развития в Тульской области [Текст] / А. Э. Ломовцев, Ж. В. Филимонова, Л. И. Шишкина // Гигиена и санитария. - 2003. - № 1. - С. 26--30.

Рубрики: Аномалии--врожд--статист--дети

   Плода дистресс

Дод.точки доступу:
Ломовцев, А. Э.
Филимонова, Ж. В.
Шишкина, Л. И.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

12.

Особливості перебігу перинатального періоду та пологів при вагітності з єдиною пупковою артерією плода [Текст] / О. В. Красовська [та ін.] // Лікарська справа. Врачебное дело. - 2019. - № 3. - С. 28-35. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ВРОЖДЕННЫЕ, НАСЛЕДСТВЕННЫЕ И НОВОРОЖДЕННЫХ БОЛЕЗНИ И АНОМАЛИИ -- CONGENITAL, HEREDITARY, AND NEONATAL DISEASES AND ABNORMALITIES
АНОМАЛИИ ВРОЖДЕННЫЕ -- CONGENITAL ABNORMALITIES
ПУПОЧНАЯ АРТЕРИЯ ЕДИНСТВЕННАЯ -- SINGLE UMBILICAL ARTERY
РОДЫ ПРЕЖДЕВРЕМЕННЫЕ (29-38 НЕДЕЛЬ) -- OBSTETRIC LABOR, PREMATURE
ПЛОДА ДИСТРЕСС -- FETAL DISTRESS
ПЛОДА ГИПОКСИЯ -- FETAL HYPOXIA
КЕСАРЕВО СЕЧЕНИЕ -- CESAREAN SECTION
НОВОРОЖДЕННОГО МАССА ТЕЛА -- BIRTH WEIGHT
АПГАР ШКАЛА -- APGAR SCORE
Анотація: Серед аномалій кількості судин пуповини найчастіше зустрічається єдина пупкова артерія (ЄПА). Встановлено значний вплив ЄПА на перебіг такої вагітності і пологів. У статті наведені деякі особливості перебігу пологів та стану новонароджених після вагітності з ЄПА (І група) порівняно з вагітними з трьома судинами пуповини та фізіологічними пологами (ІІ група, контрольна). Під час дослідження вивчали та аналізували особливості перебігу перинатального періоду та пологів після вагітностей з ЄПА, проводили порівняльну характеристику виявлених особливостей з такими показниками серед вагітних з двома артеріями пуповини. Досліджувану (І) групу становила 31 вагітна з єдиною пупковою артерією плода, а контрольну (ІІ) – 62 вагітні з двома артеріями пуповини плода. За нашими даними, вагітні з ЄПА були госпіталізовані в більш ранніх термінах вагітності, та провели більше часу у пологовому будинку, хоча безпосередньо терміни пологів вірогідно не різнились між двома досліджуваними групами, спостерігалась тенденція до більш ранніх пологів порівняно з вагітними з двома артеріями пуповини та фізіологічними пологами. Серед вагітних з ЄПА пологи відбулись передчасно у 4 породіль (12,9 %). Не було виявлено відмінностей серед вагітних з ЄПА та вагітних з двома артеріями пуповини і природними пологами у таких показниках, як раннє відходження навколоплідних вод, антропометричні показники вагітних, обвиття пуповиною, розрив промежини або епізіотомія під час пологів, виявлення дефекту плаценти. Тривалість пологів загалом та І, ІІ й ІІІ періоду пологів зокрема також вірогідно не різнилась між двома обстежуваними групами. Слабість пологової діяльності спостерігалась вірогідно частіше серед вагітних з ЄПА і становила 12,9 % усіх пологів, в контрольній групі цей показник становив лише 3,2 %. Гіпоксія плода в пологах відмічалась у 25,8 % випадків серед вагітних з ЄПА плода та у 4,8 % – серед вагітних в контрольній групі. Дистрес плода в пологах визначався у 4 (12,9 %), у зв’язку з чим було проведено 4 операції кесаревого розтину. Фізіологічні пологи відбулись в усіх випадках у контрольній групі. Після вагітностей з ЄПА значно частіше спостерігаються тривала госпіталізація вагітних, слабість пологової діяльності, передчасні пологи, гіпоксія плода в пологах, дистрес плода та частота кесаревого розтину. Маса тіла новонароджених від вагітностей з ЄПА була менша, проте показники стану новонароджених за шкалою Апгар після вагітностей з ЄПА практично не відрізнялися від таких показників дітей з групи контролю. В групі новонароджених з ЄПА частіше зустрічались кардіореспіраторна депресія, ризик розвитку неврологічних порушень та вроджені вади розвитку (атрезія стравоходу, готичне піднебіння та синдактилія)
Among the anomalies in the number of vessels of the umbilical cord,thesingle umbilical artery (SUA) is most often found. A significant impact of SUA on the course of such pregnancy and deliveries is expected. The article presents some peculiarities of the deliveries and condition of newborns after pregnancies with SUA compared with pregnant women with three umbilical cord vessels and physiological deliveries. The objective of the workwasto analyze the peculiarities of the perinatal period and deliveries after pregnancy with SUA, to conduct a comparative analysis of the revealed features with the corresponding indicators among pregnant women with two umbilical arteries and physiological births. Thestudygroupconsistedof 31 pregnant women with a SUA (study group)and control group – 62 pregnant women with 2 arteries of the umbilical cord. According to our data, pregnant womenwith SUA were hospitalized earlier and spent more time in the maternity hospital, although the terms of delivery did not differ between the two study groups, although there was a tendency to an earlier term of delivery in pregnant women with SUA. Among pregnant women with SUA, deliveries were premature in 4 women (12.9 %). No differences were found between pregnant women with SUA and control group in such indicators as early discharge of amniotic fluid, anthropometric indicators of pregnant women, entanglement of umbilical cord, pelvic presentation, rupture of the perineum or episiotomy during deliveries. The duration ofI, II and III periods of deliveries also did not differ significantly between the two study groups. Weakness of patrimonial activity was more often in women with SUA, accounting for 12.9 % of all deliveries, compared to 3.2 % in the control group. Fetal hypoxia in deliveries was observed in 25.8 % of cases among pregnant women with SUA, and in 4.8 % among pregnant women in the control group. Fetal distress in deliveries was estimated at 4 (12.9 %) and 4 caesarean sections were performed. Physiological childbirth occurred in all cases in the control group. In the SUA group, the infant weight was significantly lower than the control group children, but the Apgar score at 1 and 5 minutes did not differ between the two study groups. Cardio-respiratory depression, risk of neurological disorders, and congenital malformations (esophageal atresia, Gothic palate, and syndactylium) were more frequently reported in the SUA group. Long-term hospitalization of pregnant women, weakness in delivery, premature birth, fetal hypoxia in delivery, fetal distress and incidence of cesarean delivery are much more common in SUA group. The weight of newborns from pregnancies with SUA is significantly lower, however, the infants’ status on the Agar scale after pregnancies with SUA did not differ from those of children in the control group. Cardiovascular depression, the risk of neurological disorders, and congenital malformations (esophageal atresia, Gothic palate, and syndactyly) were more common in the SUA group
Дод.точки доступу:
Красовська, О. В.
Лакатош, В. П.
Іващенко, О. В.
Гужевська, І. В.
Лакатош, П. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

13.

Особенности ведения беременности и родоразрешения на фоне острого панкреатита (клинический случай) [] / О. В. Голяновский [и др.] // Здоровье женщины. - 2015. - № 3. - С. 38-41

MeSH-головна:
ПАНКРЕАТИТ ОСТРЫЙ НЕКРОТИЗИРУЮЩИЙ -- PANCREATITIS, ACUTE NECROTIZING (диагноз, лекарственная терапия, осложнения, хирургия)
ПЛОДА ДИСТРЕСС -- FETAL DISTRESS (осложнения)
КЕСАРЕВО СЕЧЕНИЕ -- CESAREAN SECTION
БЕРЕМЕННОСТЬ -- PREGNANCY

ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS
Дод.точки доступу:
Голяновский, О. В.
Мамчич, В. И.
Журавлева, Л. А.
Шутка, А. Б.
Галич, И. Д.
Бачинская, М. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

14.

Оптимізація моніторингу скоротливої діяльності матки та стану плода в жінок із загрозою передчасних пологів / С. В. Коровай [та ін.] // Репродуктивна ендокринологія = Reproductive endocrinology. - 2021. - N 3. - С. 32-34

MeSH-головна:
РОДЫ ПРЕЖДЕВРЕМЕННЫЕ (29-38 НЕДЕЛЬ) -- OBSTETRIC LABOR, PREMATURE (профилактика и контроль)
ПЛОДА ДИСТРЕСС -- FETAL DISTRESS
МАТКИ СОКРАЩЕНИЕ -- UTERINE CONTRACTION
Анотація: Використання маткової активності, виділеної з абдомінального сигналу матері, дозволяє значно покращити діагностику загрози ПП. У пацієнток із загрозою ПП спостерігається сповільнений розвиток автономної нервової регуляції, що призводить до виникнення дистресу плода. Застосування показників AC/DC за даними неінвазивної ЕКГ дає змогу підвищити точність діагностики дистресу плода
Дод.точки доступу:
Коровай, С. В.
Лахно, І. В.
Грищенко, О. В.
Дроговоз, К. В.
Блажко, Ю. С.
Луцький, А. С.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

15.

    Нозологическая структура врожденных протоков развития плодов в Новосибирске [Текст] / Н. Ф. Доброскокова [и др.] // Архив патологии. - 2010. - № 1. - С. 16-19

Рубрики: Аномалии

   Плода дистресс

   Плода болезни

Дод.точки доступу:
Доброскокова, Н. Ф.
Аксенова, В. П.
Надеев, А. П.
Жукова, В. А.
Карпов, М. А.
Чернова, Т. Г.
Савосеева, Н. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

16.

Назаренко, Л. Г.
Базові аспекти оцінювання стану плода і прогнозування здоров’я новонародженого [Текст] / Л. Г. Назаренко, Л. О. Гук, Н. С. Нестерцова // Здоров’я жінки. - 2020. - № 5/6. - С. 8-14. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ПЛОДА ГИПОКСИЯ -- FETAL HYPOXIA (диагностика, осложнения)
ПЛОДА ДИСТРЕСС -- FETAL DISTRESS (диагностика, осложнения)
РОДОРАЗРЕШЕНИЯ ПРОЦЕСС -- LABOR, OBSTETRIC
ПРЕНАТАЛЬНАЯ ДИАГНОСТИКА -- PRENATAL DIAGNOSIS (использование)
ПЛОДА МОНИТОРИНГ -- FETAL MONITORING (использование)
КАРДИОТОКОГРАФИЯ -- CARDIOTOCOGRAPHY (использование)
АЦИДОЗ -- ACIDOSIS
Анотація: Негативні процеси у сучасному суспільстві – економічна та екологічна криза, психоемоційне напруження у зв’язку з військовим протистоянням, міграцією населення, деформацією системи сімейних цінностей зумовлюють зміни медико-соціального «портрета» вагітних, що несприятливо відбивається на стані внутрішньоутробного плода. Це має мотивувати сучасного лікаря до удосконалення професійного рівня з питань клінічної інформативності інструментальних методів оцінювання стану плода під час вибору способу розродження, коректного використання сучасних методів фетального моніторингу на основі відпрацювання навичок, визначення помилок, оновлення знань з патофізіології кисневого забезпечення плода. Провідну роль у розвитку порушень неонатальної адаптації, неврологічної захворюваності та інвалідизації новонароджених відіграє перинатальна енцефалопатія внаслідок гіпоксично-ішемічного ураження нервової системи. У статті схематично викладено сучасні уявлення щодо пускових механізмів гіпоксії плода під час фізіологічних пологів, а також у патологічних умовах – у разі порушення газообміну між матір’ю і плодом. Окреслено основні вектори оцінювання стану плода при доношеній вагітності: реєстрація серцевої діяльності, виявлення зразків (патернів) патологічного стану нервової системи, ідентифікація наслідків фетоплацентарних судинних розладів, визначення маркерів кисневого забезпечення
Дод.точки доступу:
Гук, Л. О.
Нестерцова, Н. С.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

17.

Маркевич, В. В.
Тактика прогнозування акушерських та перинатальних ускладнень у жінок, які народжують уперше [Текст] / В. В. Маркевич // Здоров’я жінки. - 2019. - № 8. - С. 12-15. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PREGNANCY COMPLICATIONS (диагностика, эпидемиология, этиология)
ПЛАЦЕНТАРНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- PLACENTAL INSUFFICIENCY (диагностика, эпидемиология, этиология)
ПЛОДА ДИСТРЕСС -- FETAL DISTRESS (диагностика, эпидемиология, этиология)
РОДОВ ОСЛОЖНЕНИЯ -- OBSTETRIC LABOR COMPLICATIONS (диагностика, эпидемиология, этиология)
ПРОГНОЗ -- PROGNOSIS
Анотація: Мета дослідження: розроблення та впровадження тактики прогнозування акушерських та перинатальних ускладнень у жінок, які народжують уперше. Матеріали та методи. Матеріалом, що дозволяє побудувати класифікації для створення прогностичних скринінгових програм акушерських і перинатальних ускладнень у першороділей, були дані клініко-статистичного дослідження перебігу вагітності, пологів, стану плода і новонародженого у 400 жінок, які народжували уперше. В основу прогнозування можливих ускладнень покладений метод покрокового дискримінантного аналізу, для проведення якого використані фактичні дані клініко-статистичного дослідження про поширеність гестаційних, пологових і перинатальних ускладнень у першороділей у взаємозв’язку з комплексом чинників, що вивчаються. Результати. Методом покрокового дискримінантного аналізу були відібрані найбільш значущі критерії (паритет; зріст; вік; вік менархе жінки; термін вагітності при дебюті плацентарної дисфункції; середня оцінка за Fisher; бальна оцінка децелерацій за кардіотокограмою; концентрація a-фетопротеїну, хоріонічного гонадотропіну, плацентарного лактогену, естріолу, прогестерону у кінці III триместра вагітності; систоло-діастоличне відношення у 36–40 тиж; оцінка новонародженого за шкалою Апгар на першій і п’ятій хвилинах життя) прогнозу ризику реалізації і розвитку акушерських і перинатальних ускладнень у першороділей. Побудовані дискримінантні функції, які з вірогідністю від 59,6 до 92,88% дозволяють визначити ризик реалізації плацентарної дисфункції, розвитку аномалій пологової діяльності і дистресу плода при перших пологах. Заключення. Отримані результати дозволяють рекомендувати розроблений алгоритм для впровадження у практичну охорону здоров’я
Вільних прим. немає

Знайти схожі

18.

    Маркін, Л. Б.
    Удосконалена шкала комплексної оцінки стану плода при затримці його росту [Текст] / Л. Б. Маркін, З. З. Филипів // Педіатрія, акушерство та гінекологія. - 2010. - Т. 72, № 2. - С. 54-58

Рубрики: Плода развития задержка

   Сердечные сокращения у плода, частота

   Плода дистресс

   Асфиксия новорожденного

Дод.точки доступу:
Филипів, З. З.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

19.

Маркін, Л. Б.
Профілактика розладів функціонального диференціювання плаценти [Текст] = Prevention of disorders of functional differentiation of the placenta / Л. Б. Маркін, Т. В. Фартушок // Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології. - 2020. - N 2. - С. 106-110

MeSH-головна:
МАТЬ-ПЛОД, ОБМЕН -- MATERNAL-FETAL EXCHANGE
ПЛАЦЕНТА -- PLACENTA (кровоснабжение)
ПЛОДА ДИСТРЕСС -- FETAL DISTRESS
ПЛОДА МОНИТОРИНГ -- FETAL MONITORING
ПЛАЦЕНТАРНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- PLACENTAL INSUFFICIENCY (профилактика и контроль)
Анотація: Призначення прогінорм геста вагітним групи ризику розладів функціонального диференціювання плодової частини плаценти позитивно впливає на перебіг процесів функціонального диференціювання плодової частини плаценти, забезпечує профілактику фетального дистресу
Appointment of proginorm gesta to pregnant women has a positive effect of functional differentiation of the fetal part of the placenta, provides prevention of fetal distress
Дод.точки доступу:
Фартушок, Т. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

20.

Лахно, І. В.
Стан автономної нервової регуляції плода у жінок з синдромом "короткої шийки" [Текст] / І. В. Лахно, С. В. Коровай // Репродуктивне здоров’я жінки. - 2021. - № 4. - С. 36-39

MeSH-головна:
РОДЫ ПРЕЖДЕВРЕМЕННЫЕ (29-38 НЕДЕЛЬ) -- OBSTETRIC LABOR, PREMATURE (профилактика и контроль)
ШЕЙКА МАТКИ -- CERVIX UTERI
ШЕЙКИ МАТКИ ДЛИНЫ ИЗМЕРЕНИЕ -- CERVICAL LENGTH MEASUREMENT
НЕРВНАЯ СИСТЕМА -- NERVOUS SYSTEM
ПЛОДА ДИСТРЕСС -- FETAL DISTRESS
ДИАГНОСТИКА -- DIAGNOSIS
Анотація: Мета дослідження: вивчення коефіцієнтів акцелерацій (AC) та децелерацій (DC) у жінок з синдромом «короткої шийки». Матеріали та методи. Усього було обстежено 292 вагітні. Їх було розподілено на декілька груп відповідно до результатів вивчення довжини шийки матки та методів профілактики передчасних пологів. До I групи увійшли жінки з нормальними даними цервікометрії. В інші групи були включені жінки з «короткою» шийкою матки. У ІІ групі спостерігали жінок, яким проводили серкляж; у ІІІ групі – вводили песарій; у ІV групі – призначали інтравагінальний прогестерон; у V групі – використовували серкляж і песарій; а у VІ групі – серкляж та прогестерон інтравагінально. Результати. Рівень передчасних пологів становив 2,1%, 10,9%, 8,9%, 9,3%, 6,9% і 7,5% у жінок І, ІІ, ІІІ, ІV, V і VI груп відповідно (р0,05 за критерієм χ2 порівняно з жінками з нормальними даними цервікометрії). Значення коефіцієнтів AC/DC у 26 тиж гестації були низькими та не відрізнялися по групах. У подальшому значення показників AC/DC у жінок із вкороченням шийки матки дорівнювали контрольним лише у ІІІ і VI групах. Привертає на себе увагу факт значного зниження відносного ризику дистресу плода у жінок, які отримували інтравагінальний прогестерон у формі монотерапії або додатково до цервікального серкляжу. Отже, нормалізація показників AC/DC у вагітних з синдромом «короткої шийки» під впливом прогестерону відображала повноцінний розвиток нервової регуляції, що сприяло зменшенню рівня дистресу плода. Заключення. У пацієнток з синдромом «короткої шийки» відзначали зниження рівня показників AC/DC, що відображало погіршення процесів автономної нервової регуляції гемодинаміки плода. Це супровожувалося підвищеним рівнем дистресу плода. Використання інтравагінального прогестерону сприяло нормалізації показників AC/DC та зниженню відносного ризику дистресу плода
Дод.точки доступу:
Коровай, С. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

1-20 21-29

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)