Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

у знайденому

Знайдено у інших БД:

Книги (14)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>S=Плода дистресс<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 29
Показані документи з 1 по 20

1-20 21-29

Lakhno, I. V.
Delayed neurological maturation is a cause for distress during fetal growth restriction / I. V. Lakhno, S. E. Malikova // Репродуктивная эндокринология. - 2020. - N 3. - P82-85

MeSH-головна:
ПЛОДА ДИСТРЕСС -- FETAL DISTRESS
ПЛОДА РАЗВИТИЯ ЗАДЕРЖКА -- FETAL GROWTH RETARDATION (этиология)
Анотація: Theory of fetal programming contributes to a better understanding of the relationship of many human diseases with antenatal period pathology. Regulatory impact of nervous system is of great importance. Fetal growth restriction (FGR) is a convenient model for investigation of the abnormalities of fetal neurodevelopment. Fetal heart rate variability is a well-known approach for fetal autonomic function detection
Теорія плодового програмування дозволяє пояснити взаємозв’язок багатьох захворювань людини з патологією антенатального періоду. Велике значення має регуляторний вплив з боку нервової системи. Затримка росту плода (ЗРП) є зручною моделлю для дослідження порушень розвитку його нервової системи. Варіабельність серцевого ритму плода – добре відомий підхід для вивчення його вегетативної функції
Дод.точки доступу:
Malikova, S. E.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Дубас, Л. Г.
Біохімічні маркери та ефективність профілактичної терапії дистресу плода та загрози передчасних пологів у вагітних з багатоводдям [Текст] = Biochemical markers and effectivity of the preventive therapy of the fetal distress and preterm delivery in pregnant women with polyhydramnios / Л. Г. Дубас // Вісник Вінницького нац. мед. ун-ту. - 2019. - Т. 23, № 3. - С. 465-474. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PREGNANCY COMPLICATIONS (диагностика, профилактика и контроль, терапия)
БИОЛОГИЧЕСКИЕ МАРКЕРЫ -- BIOLOGICAL MARKERS (кровь, метаболизм, химия)
ПЛОДА ДИСТРЕСС -- FETAL DISTRESS (профилактика и контроль, терапия)
РОДЫ ПРЕЖДЕВРЕМЕННЫЕ (29-38 НЕДЕЛЬ) -- OBSTETRIC LABOR, PREMATURE (диагностика, профилактика и контроль)
МНОГОВОДИЕ -- POLYHYDRAMNIOS (патофизиология)
ЦИТОКИНЫ -- CYTOKINES (диагностическое применение)
СУПЕРОКСИДДИСМУТАЗА -- SUPEROXIDE DISMUTASE (диагностическое применение)
Анотація: Багатоводдя у вагітних є однією із зростаючих за частотою патологій в акушерстві, що зумовлено збільшенням використання ультразвукового скринінгу вагітних і коливається від 1–3 до 8%. Метою роботи було оцінити зміни біохімічних показників крові, біофізичний профіль плода та стан здоров’я новонароджених у вагітних з багатоводдям при проведенні профілактичної терапії даної патології та оцінити частоту виникнення багатоводдя під впливом превентивної терапії у вагітних з групи ризику з виникнення багатоводдя. Обстежено 120 вагітних у терміні гестації від 20 до 38 тижнів віком від 20 до 39 років: 1 групу склали 30 здорових вагітних, 2 групу — 90 вагітних з хронічним багатоводдям, яка була поділена на дві підгрупи: 40 вагітних без дистресу плода в 1 підгрупі та 50 вагітних з дистресом плода в 2 підгрупі. 1 підгрупа вагітних отримувала профілактично Магнерот, Тівортін, Ларнамін, лімфоміозот та вітамін Д3 за схемою. 2-га підгрупа вагітних отримувала традиційне лікування згідно клінічного протоколу МОЗ України № 900 від 27.12.2006 року, № 782 від 29.12.05 р. Пренатальну діагностику здійснювали за допомогою методу імуноферментного аналізу: визначали рівень метаболіту вітаміну D-25 OH(D), протизапальні цитокіни IL–10, IL–6, фактор росту ендотелію судин VEGF, малоновий альдегід, карбонільні групи протеїнів, супероксиддисмутазу, вміст протеїну в сироватці крові. Проводили ультразвукове дослідження плода та допплерометрію матково-плацентарних судин, кардіотокографію плода, оцінювали біофізичний профіль плода. Достовірність різниці порівнюваних груп визначали за допомогою критерію Ст’юдента. У вагітних з хронічним багатоводдям встановлено зменшення запасів ендогенного антиоксиданту глутатіону, зниження активності антиоксидантного ферменту супероксиддисмутази, зростання активності прооксидантного ферменту ксантиноксидази та наявність цитокінового дисбалансу. Показано, що серед усіх біохімічних змін в організмі вагітних з хронічним багатоводдям найбільше значення в розвитку дистресу плода відіграє дефіцит вітаміну D, запалення та порушення ангіогенезу. У вагітних з групи підвищеного ризику розвитку багатоводдя, які отримували запропоновану превентивну терапію дистресу плода, покращились показники фетоплацентарного кровотоку, зменшився відсоток плацентарної дисфункції у 1,8 разів, дистресу плода — в 1,5 разів, передчасних пологів — в 2 рази, знизилась кількість асфіксії у новонароджених у 1,7 разів, рівень перинатальної захворюваності новонароджених знизився в 1,9 разів, порівняно з групою вагітних, які отримували традиційну терапію. Таким чином, позитивний вплив проведеної профілактичної терапії патології вагітних з багатоводдям був підтверджений клінічно та біохімічно
Polyhydramnios in pregnant women are one of the most frequent pathologies in obstetrics, which is caused by an increase in the use of ultrasound screening of pregnant women and ranges from 1–3 to 8%. The aim of the study was to evaluate changes in blood biochemical parameters, biophysical profile of the fetus and the health status of newborns in pregnant women with polyhydramnios during the prophylactic therapy of this pathology and to estimate the frequency of polyhydramnios occurrence under the influence of preventive therapy in pregnant women at risk of polyhydramnios. We examined 120 pregnant women at gestational age from 20 to 38 weeks between the ages of 20 and 39 years: 1 group consisted of 30 healthy pregnant women, 2 group — 90 pregnant women with chronic polyhydramnios, which was divided into two subgroups: 40 pregnant women without fetal distress in 1 subgroup and 50 pregnant women with fetal distress in 2 subgroups. 1 subgroup of pregnant women received prophylactic Magnerot, Tivortin, Larnamine, Lymphomyosot and vitamin D3. The 2nd subgroup of pregnant women received traditional treatment according to the clinical protocol of the Ministry of Health of Ukraine №900 dated December 27, 2006, №782 dated December 29, 2005. Prenatal diagnosis was carried out by the method of enzyme-linked immunosorbent assay: the metabolite level of vitamin D-25 OH(D) was determined, anti-inflammatory cytokines IL–10, IL–6, vascular endothelial growth factor VEGF, malonic aldehyde, carbonyl groups of proteins, superoxide dismutase, serum protein content. Conducted ultrasound examination of the fetus and dopplerometry of uterine-placental vessels, cardiotocography of the fetus, evaluated the biophysical profile of the fetus. The significance of the difference between the compared groups was determined using Student’s t test. In pregnant women with chronic polyhydramnios, a decrease in endogenous glutathione antioxidant reserves, a decrease in the activity of the superoxide dismutase antioxidant enzyme, an increase in the activity of the pro-oxidant enzyme xanthine oxidase and the presence of cytokine imbalance have been found. It is shown that among all biochemical changes in the body of pregnant women with chronic polyhydramnios, vitamin D deficiency, inflammation and disturbance of angiogenesis play the most important role in the development of fetal distress. Pregnant women at high risk of polyhydramnios who received the proposed preventive therapy for fetal distress, improved fetoplacental blood flow, decreased the percentage of placental dysfunction by 1.8 times, fetal distress — by 1.5 times, premature birth — by 2 times, decreased asphyxia in newborns 1.7 times, the rate of perinatal morbidity in newborns decreased 1.9 times, compared with the group of pregnant women receiving traditional therapy. Thus, the positive effect of preventive therapy of pathology of pregnant women with polyhydramnios was confirmed clinically and biochemically
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Назаренко, Л. Г.
Базові аспекти оцінювання стану плода і прогнозування здоров’я новонародженого [Текст] / Л. Г. Назаренко, Л. О. Гук, Н. С. Нестерцова // Здоров’я жінки. - 2020. - № 5/6. - С. 8-14. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ПЛОДА ГИПОКСИЯ -- FETAL HYPOXIA (диагностика, осложнения)
ПЛОДА ДИСТРЕСС -- FETAL DISTRESS (диагностика, осложнения)
РОДОРАЗРЕШЕНИЯ ПРОЦЕСС -- LABOR, OBSTETRIC
ПРЕНАТАЛЬНАЯ ДИАГНОСТИКА -- PRENATAL DIAGNOSIS (использование)
ПЛОДА МОНИТОРИНГ -- FETAL MONITORING (использование)
КАРДИОТОКОГРАФИЯ -- CARDIOTOCOGRAPHY (использование)
АЦИДОЗ -- ACIDOSIS
Анотація: Негативні процеси у сучасному суспільстві – економічна та екологічна криза, психоемоційне напруження у зв’язку з військовим протистоянням, міграцією населення, деформацією системи сімейних цінностей зумовлюють зміни медико-соціального «портрета» вагітних, що несприятливо відбивається на стані внутрішньоутробного плода. Це має мотивувати сучасного лікаря до удосконалення професійного рівня з питань клінічної інформативності інструментальних методів оцінювання стану плода під час вибору способу розродження, коректного використання сучасних методів фетального моніторингу на основі відпрацювання навичок, визначення помилок, оновлення знань з патофізіології кисневого забезпечення плода. Провідну роль у розвитку порушень неонатальної адаптації, неврологічної захворюваності та інвалідизації новонароджених відіграє перинатальна енцефалопатія внаслідок гіпоксично-ішемічного ураження нервової системи. У статті схематично викладено сучасні уявлення щодо пускових механізмів гіпоксії плода під час фізіологічних пологів, а також у патологічних умовах – у разі порушення газообміну між матір’ю і плодом. Окреслено основні вектори оцінювання стану плода при доношеній вагітності: реєстрація серцевої діяльності, виявлення зразків (патернів) патологічного стану нервової системи, ідентифікація наслідків фетоплацентарних судинних розладів, визначення маркерів кисневого забезпечення
Дод.точки доступу:
Гук, Л. О.
Нестерцова, Н. С.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Почекутова, А. О.
Вплив нікотинової кислоти на швидкість визрівання сурфактанту [Текст] / А. О. Почекутова // Вісник Вінницького держ. мед. ун-ту. - 1997. - Т. 1, № 2. - С. 5. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ЛЕГОЧНЫЕ СУРФАКТАНТЫ -- PULMONARY SURFACTANTS (диагностическое применение, метаболизм)
АЛЬВЕОЛЯРНО-КАПИЛЛЯРНЫЙ БАРЬЕР -- BLOOD-AIR BARRIER (действие лекарственных препаратов, метаболизм)
НИКОТИНОВЫЕ КИСЛОТЫ -- NICOTINIC ACIDS (диагностическое применение, метаболизм)
ДЕКСАМЕТАЗОН -- DEXAMETHASONE (терапевтическое применение)
ПЛОДА ДИСТРЕСС -- FETAL DISTRESS (диагностика, иммунология, метаболизм, терапия, этиология)
МАТЬ-ПЛОД, ОБМЕН -- MATERNAL-FETAL EXCHANGE (действие лекарственных препаратов, иммунология)
Вільних прим. немає

Знайти схожі

    Пясецька, Н. М.
    Вплив несприятливих анте-інтранатальних чинників з боку матерів на відшарування плаценти та стан дітей при народженні [Текст] / Н. М. Пясецька, Т. І. Шевцова // Перинатологія та педіатрія. - 2004. - № 2. - С. 16-19

Рубрики: Плацентарная недостаточность

   Плода дистресс

Дод.точки доступу:
Шевцова, Т. І.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Кирильчук, М. Є.
Вроджена вада серця у вагітних- фактор ризику розвитку дистресу у плода [Текст] / М. Є. Кирильчук // Лікарська справа = Врачебное дело. - 2013. - № 5. - С. 31-38 . - ISSN 0049-6804

MeSH-головна:
ПОРОКИ СЕРДЦА ВРОЖДЕННЫЕ -- HEART DEFECTS, CONGENITAL
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ СЕРДЕЧНО-СОСУДИСТЫЕ -- PREGNANCY COMPLICATIONS, CARDIOVASCULAR
ПЛОДА ДИСТРЕСС -- FETAL DISTRESS
ПЛАЦЕНТА -- PLACENTA (патология)
ФАКТОРЫ РИСКА -- RISK FACTORS
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Встановлення прогностичної цінності гіпергомоцистеїнемії як фактор ризику формування дистреса плода у вагітних з гестаційним та хронічним пієлонефритом [] / Н. А. Гайструк [и др.] // Вісник морфології. - 2015. - Т. 21, № 1. - С. 145-147. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ГИПЕРГОМОЦИСТЕИНЕМИЯ -- HYPERHOMOCYSTEINEMIA
ПЛОДА ДИСТРЕСС -- FETAL DISTRESS (этиология)
ГЕСТАЦИОННЫЙ ВОЗРАСТ -- GESTATIONAL AGE
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PREGNANCY COMPLICATIONS (этиология)
ПИЕЛОНЕФРИТ -- PYELONEPHRITIS (этиология)
ФАКТОРЫ РИСКА -- RISK FACTORS
Дод.точки доступу:
Гайструк, Н. А.
Надеждін, М. В.
Стенянський, Р. П.
Недибалюк, О. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

    Діагностичне значення ?2- мікроглобуліну в крові і сечі для прогнозування гіпотрофії плода у жінок, хворих на хронічний пієлонефрит [Текст] / Л. Є. Туманова, О. В. Данков, Г. І. Іщенко // Перинатологія та педіатрія. - 2003. - № 3. - С. 16.

Рубрики: Беременности осложнения--кровь--моча

   Плода дистресс

   Плода развития задержка

Дод.точки доступу:
Туманова, Л. Є.
Данков, О. В.
Іщенко, Г. І.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Романенко, Т. Г.
Клініко-статистичний аналіз акушерських і перинатальних ускладнень при одноплідній та багатоплідній вагітності після застосування допоміжних репродуктивних технологій [Текст] / Т. Г. Романенко, О. М. Суліменко, С. О. Овчаренко // Здоров’я жінки. - 2020. - № 7. - С. 67-73. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PREGNANCY COMPLICATIONS (патофизиология, эпидемиология, этиология)
ПРЕЭКЛАМПСИЯ -- PRE-ECLAMPSIA (патофизиология, эпидемиология, этиология)
ПЛОДА БОЛЕЗНИ -- FETAL DISEASES (патофизиология, эпидемиология, этиология)
ПЛОДА РАЗВИТИЯ ЗАДЕРЖКА -- FETAL GROWTH RETARDATION (патофизиология, эпидемиология, этиология)
ПЛОДА ДИСТРЕСС -- FETAL DISTRESS (эпидемиология, этиология)
РЕПРОДУКТИВНЫЕ МЕТОДЫ ВСПОМОГАТЕЛЬНЫЕ -- REPRODUCTIVE TECHNIQUES, ASSISTED
БЕРЕМЕННОСТЬ МНОГОПЛОДНАЯ -- PREGNANCY, MULTIPLE
Анотація: Багатоплідна вагітність є високим фактором ризику розвитку гестаційної анемії, прееклампсії, плацентарної дисфункції, ранньої затримки розвитку плода та дистресу плода під час гестації та пологів. Це зумовлює високий рівень абдомінального розродження. Тому подальші наукові дослідження з метою прогнозування та профілактики акушерських та перинатальних ускладнень при багатоплідній вагітності після застосування ДРТ є актуальними на сьогодні
Дод.точки доступу:
Суліменко, О. М.
Овчаренко, С. О.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.

    Нозологическая структура врожденных протоков развития плодов в Новосибирске [Текст] / Н. Ф. Доброскокова [и др.] // Архив патологии. - 2010. - № 1. - С. 16-19

Рубрики: Аномалии

   Плода дистресс

   Плода болезни

Дод.точки доступу:
Доброскокова, Н. Ф.
Аксенова, В. П.
Надеев, А. П.
Жукова, В. А.
Карпов, М. А.
Чернова, Т. Г.
Савосеева, Н. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

11.

Гурьева, В. А.
Озонотерапия в комплексном лечении антенального дистресса плода [Текст] / В. А. Гурьева, Е. В. Майдурова // Российский вестник акушера-гинеколога. - 2002. - Т. 2, № 2. - С. 34-37

MeSH-головна:
ПЛОДА ДИСТРЕСС -- FETAL DISTRESS (патофизиология, профилактика и контроль, терапия, уход, этиология)
Дод.точки доступу:
Майдурова, Е. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

12.

Оптимізація моніторингу скоротливої діяльності матки та стану плода в жінок із загрозою передчасних пологів / С. В. Коровай [та ін.] // Репродуктивна ендокринологія = Reproductive endocrinology. - 2021. - N 3. - С. 32-34

MeSH-головна:
РОДЫ ПРЕЖДЕВРЕМЕННЫЕ (29-38 НЕДЕЛЬ) -- OBSTETRIC LABOR, PREMATURE (профилактика и контроль)
ПЛОДА ДИСТРЕСС -- FETAL DISTRESS
МАТКИ СОКРАЩЕНИЕ -- UTERINE CONTRACTION
Анотація: Використання маткової активності, виділеної з абдомінального сигналу матері, дозволяє значно покращити діагностику загрози ПП. У пацієнток із загрозою ПП спостерігається сповільнений розвиток автономної нервової регуляції, що призводить до виникнення дистресу плода. Застосування показників AC/DC за даними неінвазивної ЕКГ дає змогу підвищити точність діагностики дистресу плода
Дод.точки доступу:
Коровай, С. В.
Лахно, І. В.
Грищенко, О. В.
Дроговоз, К. В.
Блажко, Ю. С.
Луцький, А. С.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

13.

Яремчук, Л. В.
Опыт применения компьютерного анализа вариабельности сердечного ритма при проведении биофизического профиля плода [Текст] / Л. В. Яремчук // Здоровье женщины. - 2014. - № 9. - С. 87-89

MeSH-головна:
ПЛОДА ДИСТРЕСС -- FETAL DISTRESS (диагноз)
СЕРДЕЧНЫХ СОКРАЩЕНИЙ ЧАСТОТА У ПЛОДА -- HEART RATE, FETAL (физиология)
БИОФИЗИЧЕСКИЕ ПРОЦЕССЫ -- BIOPHYSICAL PROCESSES (физиология)
КАРДИОТОКОГРАФИЯ -- CARDIOTOCOGRAPHY (использование, методы)
Кл.слова (ненормовані):
АКУШЕРУСПИСОК
Вільних прим. немає

Знайти схожі

14.

Особенности ведения беременности и родоразрешения на фоне острого панкреатита (клинический случай) [] / О. В. Голяновский [и др.] // Здоровье женщины. - 2015. - № 3. - С. 38-41

MeSH-головна:
ПАНКРЕАТИТ ОСТРЫЙ НЕКРОТИЗИРУЮЩИЙ -- PANCREATITIS, ACUTE NECROTIZING (диагноз, лекарственная терапия, осложнения, хирургия)
ПЛОДА ДИСТРЕСС -- FETAL DISTRESS (осложнения)
КЕСАРЕВО СЕЧЕНИЕ -- CESAREAN SECTION
БЕРЕМЕННОСТЬ -- PREGNANCY

ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS
Дод.точки доступу:
Голяновский, О. В.
Мамчич, В. И.
Журавлева, Л. А.
Шутка, А. Б.
Галич, И. Д.
Бачинская, М. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

15.

    Сидорова, И. С.
    Особенности поведенческих реакций плода при физиологических родах и аномальной родовой деятельности [Текст] / И. С. Сидорова, Т. З. Овешникова, О. С. Данилова // Российский вестник перинатологии и педиатрии. - 2005. - Т. 50, № 2. - С. 14-17

Рубрики: Плода мониторинг

   Роды патологические

   Плода дистресс

   Окситоцин--вред возд

Дод.точки доступу:
Овешникова, Т. З.
Данилова, О. С.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

16.

Воробей, Л. І.
Особливості діагностики дистресу плода у вагітних з порушенням нейровегетативної регуляції [Текст] / Л. І. Воробей // Сімейна медицина. - 2018. - № 4. - С. 105-109. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ПЕРИНАТАЛЬНАЯ СМЕРТНОСТЬ -- PERINATAL MORTALITY (тенденции)
ПЛОДА ДИСТРЕСС -- FETAL DISTRESS (генетика, диагностика, иммунология, классификация, лекарственная терапия, метаболизм, микробиология, осложнения, патология, реабилитация, ультрасонография, эмбриология)
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ СЕРДЕЧНО-СОСУДИСТЫЕ -- PREGNANCY COMPLICATIONS, CARDIOVASCULAR (генетика, диагностика, классификация, кровь, лекарственная терапия, метаболизм, микробиология, моча, патофизиология, профилактика и контроль, психология, терапия, ультрасонография)
Анотація: Мета дослідження: встановити причинно-наслідкові зв’язки між пренатальними стресовими змінами, порушеннями вегетативного забезпечення та розвитком дистресу плода у вагітних з перинатальними втратами в анамнезі. Матеріали та методи. Було обстежено 214 вагітних. В основну групу (І група) увійшли 104 вагітних з перинатальними втратами в анамнезі, у контрольну групу (ІІ група) – 110 жінок без обтяженого акушерського анамнезу. Досліджені групи були ідентичними за віком, терміном вагітності та паритетом пологів. Для дослідження стану вегетативної регуляції застосовували аналіз показників кардіоінтервалографії. Оцінювання адаптаційних реакцій здійснювали за показником активності регуляторних систем. Для вивчення гемодинамічної складової системи «мати–плацента–плід» проводили ультразвукове дослідження з допплерометрією. Результати. У більшості жінок контрольної групи (82,7%) відзначали нормальну реактивність обох відділів вегетативної нервової системи. Вегетативна реактивність в основній групі була зміщена у бік симпатотонії у 48,1% жінок та гіперсимпатотонії у 34,6% пацієнток. Нормоадаптивний стан виявлений у 90% вагітних ІІ групи. У 50% пацієнток з обтяженим акушерським анамнезом встановлений гіпоадаптивний стан регуляторних систем. Ознаки плацентарної дисфункції зустрічалися у 46,2% вагітних основної групи та у 29,1% пацієнток групи контролю. УЗ-ознаки дистресу плода виявлені у 10,6% вагітних основної групи та у 2,7% жінок групи контролю. При цьому у 7,7% пацієнток основної групи дистрес плода виявляли при недоношеній вагітності. У контрольній групі передчасно розроджено з приводу дистресу плода 0,9% вагітних. Заключення. У жінок з перинатальними втратами в анамнезі встановлена вегетативна дисфункція, яка проявляється гіперсимпатотонією, розладами регуляторно-адаптаційних механізмів, що спричинюють зниження функціональних резервів організму. У вагітних з перинатальними втратами в анамнезі на тлі встановлених вегетативних розладів відзначається більша частота плацентарної дисфункції з розвитком гемодинамічних порушень у системі «мати–плацента–плід» та дистресу плода
Вільних прим. немає

Знайти схожі

17.

Особливості перебігу перинатального періоду та пологів при вагітності з єдиною пупковою артерією плода [Текст] / О. В. Красовська [та ін.] // Лікарська справа. Врачебное дело. - 2019. - № 3. - С. 28-35. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ВРОЖДЕННЫЕ, НАСЛЕДСТВЕННЫЕ И НОВОРОЖДЕННЫХ БОЛЕЗНИ И АНОМАЛИИ -- CONGENITAL, HEREDITARY, AND NEONATAL DISEASES AND ABNORMALITIES
АНОМАЛИИ ВРОЖДЕННЫЕ -- CONGENITAL ABNORMALITIES
ПУПОЧНАЯ АРТЕРИЯ ЕДИНСТВЕННАЯ -- SINGLE UMBILICAL ARTERY
РОДЫ ПРЕЖДЕВРЕМЕННЫЕ (29-38 НЕДЕЛЬ) -- OBSTETRIC LABOR, PREMATURE
ПЛОДА ДИСТРЕСС -- FETAL DISTRESS
ПЛОДА ГИПОКСИЯ -- FETAL HYPOXIA
КЕСАРЕВО СЕЧЕНИЕ -- CESAREAN SECTION
НОВОРОЖДЕННОГО МАССА ТЕЛА -- BIRTH WEIGHT
АПГАР ШКАЛА -- APGAR SCORE
Анотація: Серед аномалій кількості судин пуповини найчастіше зустрічається єдина пупкова артерія (ЄПА). Встановлено значний вплив ЄПА на перебіг такої вагітності і пологів. У статті наведені деякі особливості перебігу пологів та стану новонароджених після вагітності з ЄПА (І група) порівняно з вагітними з трьома судинами пуповини та фізіологічними пологами (ІІ група, контрольна). Під час дослідження вивчали та аналізували особливості перебігу перинатального періоду та пологів після вагітностей з ЄПА, проводили порівняльну характеристику виявлених особливостей з такими показниками серед вагітних з двома артеріями пуповини. Досліджувану (І) групу становила 31 вагітна з єдиною пупковою артерією плода, а контрольну (ІІ) – 62 вагітні з двома артеріями пуповини плода. За нашими даними, вагітні з ЄПА були госпіталізовані в більш ранніх термінах вагітності, та провели більше часу у пологовому будинку, хоча безпосередньо терміни пологів вірогідно не різнились між двома досліджуваними групами, спостерігалась тенденція до більш ранніх пологів порівняно з вагітними з двома артеріями пуповини та фізіологічними пологами. Серед вагітних з ЄПА пологи відбулись передчасно у 4 породіль (12,9 %). Не було виявлено відмінностей серед вагітних з ЄПА та вагітних з двома артеріями пуповини і природними пологами у таких показниках, як раннє відходження навколоплідних вод, антропометричні показники вагітних, обвиття пуповиною, розрив промежини або епізіотомія під час пологів, виявлення дефекту плаценти. Тривалість пологів загалом та І, ІІ й ІІІ періоду пологів зокрема також вірогідно не різнилась між двома обстежуваними групами. Слабість пологової діяльності спостерігалась вірогідно частіше серед вагітних з ЄПА і становила 12,9 % усіх пологів, в контрольній групі цей показник становив лише 3,2 %. Гіпоксія плода в пологах відмічалась у 25,8 % випадків серед вагітних з ЄПА плода та у 4,8 % – серед вагітних в контрольній групі. Дистрес плода в пологах визначався у 4 (12,9 %), у зв’язку з чим було проведено 4 операції кесаревого розтину. Фізіологічні пологи відбулись в усіх випадках у контрольній групі. Після вагітностей з ЄПА значно частіше спостерігаються тривала госпіталізація вагітних, слабість пологової діяльності, передчасні пологи, гіпоксія плода в пологах, дистрес плода та частота кесаревого розтину. Маса тіла новонароджених від вагітностей з ЄПА була менша, проте показники стану новонароджених за шкалою Апгар після вагітностей з ЄПА практично не відрізнялися від таких показників дітей з групи контролю. В групі новонароджених з ЄПА частіше зустрічались кардіореспіраторна депресія, ризик розвитку неврологічних порушень та вроджені вади розвитку (атрезія стравоходу, готичне піднебіння та синдактилія)
Among the anomalies in the number of vessels of the umbilical cord,thesingle umbilical artery (SUA) is most often found. A significant impact of SUA on the course of such pregnancy and deliveries is expected. The article presents some peculiarities of the deliveries and condition of newborns after pregnancies with SUA compared with pregnant women with three umbilical cord vessels and physiological deliveries. The objective of the workwasto analyze the peculiarities of the perinatal period and deliveries after pregnancy with SUA, to conduct a comparative analysis of the revealed features with the corresponding indicators among pregnant women with two umbilical arteries and physiological births. Thestudygroupconsistedof 31 pregnant women with a SUA (study group)and control group – 62 pregnant women with 2 arteries of the umbilical cord. According to our data, pregnant womenwith SUA were hospitalized earlier and spent more time in the maternity hospital, although the terms of delivery did not differ between the two study groups, although there was a tendency to an earlier term of delivery in pregnant women with SUA. Among pregnant women with SUA, deliveries were premature in 4 women (12.9 %). No differences were found between pregnant women with SUA and control group in such indicators as early discharge of amniotic fluid, anthropometric indicators of pregnant women, entanglement of umbilical cord, pelvic presentation, rupture of the perineum or episiotomy during deliveries. The duration ofI, II and III periods of deliveries also did not differ significantly between the two study groups. Weakness of patrimonial activity was more often in women with SUA, accounting for 12.9 % of all deliveries, compared to 3.2 % in the control group. Fetal hypoxia in deliveries was observed in 25.8 % of cases among pregnant women with SUA, and in 4.8 % among pregnant women in the control group. Fetal distress in deliveries was estimated at 4 (12.9 %) and 4 caesarean sections were performed. Physiological childbirth occurred in all cases in the control group. In the SUA group, the infant weight was significantly lower than the control group children, but the Apgar score at 1 and 5 minutes did not differ between the two study groups. Cardio-respiratory depression, risk of neurological disorders, and congenital malformations (esophageal atresia, Gothic palate, and syndactylium) were more frequently reported in the SUA group. Long-term hospitalization of pregnant women, weakness in delivery, premature birth, fetal hypoxia in delivery, fetal distress and incidence of cesarean delivery are much more common in SUA group. The weight of newborns from pregnancies with SUA is significantly lower, however, the infants’ status on the Agar scale after pregnancies with SUA did not differ from those of children in the control group. Cardiovascular depression, the risk of neurological disorders, and congenital malformations (esophageal atresia, Gothic palate, and syndactyly) were more common in the SUA group
Дод.точки доступу:
Красовська, О. В.
Лакатош, В. П.
Іващенко, О. В.
Гужевська, І. В.
Лакатош, П. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

18.

Жабченко, І. А.
Особливості перебігу пологів та стану новонароджених у вагітних із пролонгованою та переношеною вагітністю (дані ретроспективного аналізу) [Текст] / І. А. Жабченко, І. С. Ліщенко // Перинатологія та педіатрія. - 2019. - № 1. - С. 21-24. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
БЕРЕМЕННОСТЬ ПЕРЕНОШЕННАЯ -- PREGNANCY, PROLONGED (патофизиология)
ПЛОДА ДИСТРЕСС -- FETAL DISTRESS (патофизиология, эпидемиология, этиология)
РОДОВЫЕ ТРАВМЫ -- BIRTH INJURIES (патофизиология, эпидемиология, этиология)
ФАКТОРЫ РИСКА -- RISK FACTORS
РЕТРОСПЕКТИВНЫЕ КОНТРОЛИРУЕМЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ -- HISTORICALLY CONTROLLED STUDY
Анотація: Мета — ретроспективно оцінити перебіг пологів і стан новонароджених у жінок із пролонгованою та переношеною вагітністю, з метою визначення значущості цієї патології для перинатальних наслідків. Пацієнти та методи. Проведено ретроспективний клініко-статистичний аналіз 197 історій вагітності й пологів жінок, які перебували на лікуванні та розродженні у відділенні патології вагітності і пологів ДУ «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології імені академіка О.М. Лук’янової НАМН України» за 201 1-2015 рр. Вивчено перебіг пологів і стан новонароджених у жінок із пролонгованою та переношеною вагітністю. Основну групу становили 156 жінок. З них пологи в 41 тиж. — 110 (70%), 41-42 тиж. — 33 (21%), у 42 тиж. — 13 (9%). Групу контролю становила 41 вагітна, розроджена своєчасно. Результати. Наведені дані свідчать про значні перинатальні ризики в жінок із пролонгованою та переношеною вагітністю. Так, фізіологічні пологи відбулися лише в 58,9% жінок (контрольна група — 80,5%; р0,05). Відповідно, патологічними були 41,1% пологів в основній групі. Оперативно розроджено 32,7% вагітних, що майже втричі більше, ніж у контрольній групі (12,2%). Достовірно вищим було значення показника дистресу плода в жінок основної групи (23,7%) порівняно з вагітними контрольної групи (9,7%, р0,05). Пологовий травматизм спостерігався у 37,2% вагітних основної групи та у 17,0% жінок контрольної групи. Усього обстежені жінки основної групи народили 157 новонароджених — 80 хлопчиків і 77 дівчаток. Випадків перинатальної смертності не було. Висновки. У жінок із пролонгованою та переношеною вагітністю значно зростають перинатальні й акушерські ризики. Запізнілі пологи призводять до необхідності оперативних втручань при розродженні, а також до високого рівня неонатальної захворюваності та пологового травматизму. На підставі виявлених ускладнень слід формувати групи ризику щодо переношеної вагітності
Purpose — to retrospectively evaluate the course of labor and the state of newborns in women with prolonged and postpartum pregnancy in order to determine the significance of this pathology for perinatal consequences. Patients and methods. In order to determine the risk groups of pregnant women to prolonged pregnancy we conducted a retrospective clinical and statistical analysis of 197 histories of pregnancy and childbirth of women who were treated and given delivery in the department of pathology of pregnancy and childbirth of «The Institute of Pediatrics, Obstetrics and Gynecology named after academician A.M. Lukyanova NAMS of Ukraine» for the years 2011-2015. The course of labor and condition of newborns in women with prolonged and post-term pregnancy were studied. The main group consisted of 156 women. Of these, childbirth in 41 weeks — 110 (70%), 41-42 weeks — 33 (21%), in 42 weeks — 13 (9%). The control group consisted of 41 pregnant women who gave birth in a timely manner. Results and conclusions. Women with prolonged and postnatal pregnancy considerably increase perinatal and obstetric risks. Late births lead to the need for surgical interventions in the course of their development, as well as to high neonatal morbidity and maternal traumatism. On the basis of the revealed complications it is necessary to form risk groups with respect to PO
Дод.точки доступу:
Ліщенко, І. С.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

19.

    Оценка риска возникновения врожденных пороков развития в Тульской области [Текст] / А. Э. Ломовцев, Ж. В. Филимонова, Л. И. Шишкина // Гигиена и санитария. - 2003. - № 1. - С. 26--30.

Рубрики: Аномалии--врожд--статист--дети

   Плода дистресс

Дод.точки доступу:
Ломовцев, А. Э.
Филимонова, Ж. В.
Шишкина, Л. И.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

20.

Патогенетична роль дефіциту вітаміну D та імунозапальних порушень у розвитку дистресу плода у вагітних з хронічним багатоводдям [Текст] = Pathogenetic role of vitamin D deficiency and immune-inflammatory disorders in development of fetal distress in pregnant women with chronic hydramnion / Н. А. Гайструк [та ін.] // Лікарська справа. Врачебное дело. - 2020. - № 3/4. - С. 14-20. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ВИТАМИН D -- VITAMIN D
ПЛОДА ДИСТРЕСС -- FETAL DISTRESS (метаболизм, этиология)
МНОГОВОДИЕ -- POLYHYDRAMNIOS (кровь, метаболизм)
Анотація: Залишається невивченою роль дефіциту вітаміну D та імунозапальних порушень у механізмах розвитку дистресу плода у вагітних з хронічним багатоводдям. Мета роботи – оцінити роль дефіциту вітаміну D та асоційованих імунозапальних порушень у розвитку дистресу плода у вагітних з хронічним багатоводдям. Матеріали і методи. Обстежено 30 жінок з фізіологічним перебігом вагітності та 90 вагітних з хронічним багатоводдям. У сироватці крові визначали рівень метаболіту вітаміну D (25(ОН)D) і цитокінів IL-10 і IL-6 імуноферментними методами з використанням стандартних наборів. Статистичну обробку отриманих результатів проводили за допомогою стандартних методів із застосуванням пакету прикладних програм «MS Excel» та «Statistica SPSS 10.0 for Windows». Результати та їх обговорення. У вагітних з хронічним багатоводдям відзначається вірогідне зменшення в сироватці крові метаболіту вітаміну D – 25(ОН)D на 21 %, зниження рівня протизапального цитокіну IL-10 на 26,4 % та зростання концентрації прозапального IL-6 на 17 % відносно жінок з фізіологічним перебігом вагітності. Виникнення дистресу плода на тлі хронічного багатоводдя супроводжується посиленням дефіциту вітаміну D та імунозапальних порушень: рівні 25(ОН)D та IL-10 відповідно на 18,5 % та 17,5 % менше, а IL-6 на 13,3 % більше, ніж у жінок з хронічним багатоводдям без дистресу плода. Вираженість імунозапальних порушень в організмі вагітних з хронічним багатоводдям детермінується рівнем вітаміну D в організмі. Так, у жінок з дефіцитом 25(ОН)D у сироватці крові зафіксовано достовірне зменшення вмісту IL-10 на 47,8 % та вірогідне збільшення рівня IL-6 на 34,6 % порівняно з показниками в жінок з недостатністю вітаміну D. Висновки. У розвитку дистресу плода у вагітних з хронічним багатоводдям важливу роль відіграє дефіцит вітаміну D та асоційовані з ним імунозапальні порушення
The role of vitamin D deficiency and immune-inflammatory disorders in the mechanisms of development of fetal distress in pregnant women with chronic polyhydramnios remains unexplored. Objective: to evaluate the role of vitamin D deficiency and associated immune inflammatory disorders in the development of fetal distress in pregnant women with chronic polyhydramnios. Materials and methods. Surveyed 30 women with a physiological course of pregnancy and 90 pregnant women with chronic polyhydramnios. In the serum, the level of the metabolite of vitamin D – 25(OH)D and the cytokines IL-10 and IL-6 were determined by enzyme immunoassay using standard kits. Statistical processing of the obtained results was performed using standard methods using the «MS Excel» and «Statistica SPSS 10.0 for Windows» application package. The results of the research. In pregnant women with chronic polyhydramnios, there is a significant decrease of the metabolite of vitamin D – 25(OH)D level by 21 % in the serum, a decrease of the level of the anti-inflammatory cytokine IL-10 by 26.4 % and an increase of the concentration of pro-inflammatory IL-6 by 17 % compared to women with physiological course of pregnancy. The occurrence of fetal distress against the background of chronic polyhydramnios is accompanied by a intensification of vitamin D deficiency and immune-inflammatory disorders: levels 25(OH)D and IL-10, respectively, by 18.5 % and 17.5 % less, and IL-6 by 13.3 %, than in women with chronic polyhydramnios without fetal distress. The expressiveness of immune disorders in the organism of pregnant women with chronic polyhydramnios is determined by the level of vitamin D in the organism. Thus, in women with a deficiency of 25(OH)D in the serum, a significant decrease in the IL-10 concentration by 47.8 % and a significant increase in the IL-6 level by 34.6 % were recorded in comparison with the indicators in women with vitamin D deficiency. Conclusions. Vitamin D deficiency and associated immune-inflammatory disorders play an important role in the development of fetal distress in pregnant women with chronic polyhydramnios
Дод.точки доступу:
Гайструк, Н. А.
Дубас, Л. Г.
Гайструк, А. Н.
Мельник, А. В.
Льовкіна, О. Л.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

1-20 21-29

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)