Головна Спрощенний режим Відео-інструкція Опис
Авторизація
Прізвище
Пароль
 

Бази даних


Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Зона пошуку
у знайденому
 Знайдено у інших БД:Книги (9)
Формат представлення знайдених документів:
повнийінформаційнийкороткий
Відсортувати знайдені документи за:
авторомназвоюроком виданнятипом документа
Пошуковий запит: (<.>S=Плода мониторинг<.>)
Загальна кількість знайдених документів : 66
Показані документи з 1 по 20
 1-20    21-40   41-60   61-66 
1.


   
    Неімунний набряк плода: антенатальні ультразвукові моніторинги та результати вагітності у серії з 14 клінічних випадків [Текст] / І. М. Сафонова [та ін.] // Український радіологічний та онкологічний журнал. - 2021. - Т. 29, № 3. - С. 101-115. - Бібліогр. в кінці ст.


MeSH-головна:
ВОДЯНКА ПЛОДА -- HYDROPS FETALIS (диагностика, патофизиология, ультрасонография)
ПЛОДА МОНИТОРИНГ -- FETAL MONITORING (использование, методы)
УЛЬТРАСОНОГРАФИЯ -- ULTRASONOGRAPHY (использование)
ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS
Анотація: Набряк плода – це скупчення позаклітинної рідини у двох і більше його порожнинах, часто в поєднанні з підшкірним набряком. Ізольоване скупчення рідини тільки в черевній, плевральній або перикардіальній порожнинах описують як асцит, плевральний випіт (гідроторакс), перикардіальний випіт (гідроперикард). До особливостей патогенезу неімунного набряку плода (НІНП) відносяться: висока гідрофільність тканин плода, обструкція лімфатичних судин, порушення відтоку лімфи, застійна серцева недостатність, обструкція венозного відтоку, зміни венозного тиску плода. Усі перелічені фактори сприяють виходу рідини з клітин та тканин у «треті» простори – черевну, грудну, перикардіальну порожнини, а також у підшкірний простір. Всі ланки патогенезу синдрому набряку плода при різних етіологічних факторах вивчені не до кінця. Рівень захворюваності на НІНП невідомий, оскільки зібрати відповідні дані досить важко; багато випадків захворювання не діагностуються до внутрішньоутробної смерті плода або можуть спонтанно регресувати протягом пренатального періоду. На сьогодні до 90% всіх випадків набряку плода відносять до НІНП. Мета роботи – ознайомлення медичної спільноти з принципами діагностичних алгоритмів та акушерської і перинатальної тактики при неімунному набряку плода, а також провести аналіз клінічних ознак, ультразвукового моніторингу та результатів вагітності у 14 випадках неімунного набряку плода, що виникав у другій половині вагітності. Матеріали та методи. Матеріалом для дослідження стали публікації, знайдені в базах даних Scopus, Web of Science Core Collection та PubMed за період 2009–2020 рр., та аналітичний звіт власної серії з 14 випадків НІНП різного походження. Протягом 2005–2020 рр. у відділенні ультразвукової діагностики Харківської обласної лікарні з обласним перинатальним центром НІНП був діагностований у 14 вагітних жінок у другій половині вагітності. Описані клінічні особливості, надані зображення УЗД та допплерографічного моніторингу, вивчені перинатальні/постнатальні наслідки. Результати та їх обговорення. Проведено аналіз клінічних ознак, ультразвукового моніторингу та результатів вагітності у 14 випадках неімунного набряку плода, що в иникли у другій половині вагітності. 6 з 14 плодів мали структурно-анатомічні дефекти (легенева секвестрація, вроджена діафрагмальна грижа, міастенія гравіс, мегацист та гідронефроз, бульозний епідермоліз, меконієвий перитоніт, атрезія кишківника). Рівень смертності (включаючи перинатальні втрати та смерть немовлят) досяг 9/14 випадків (64,2%): 3 антенатальні, 4 неонатальні, 2 випадки малюкових втрат). Хірургічне лікування проведено двом новонародженим. П’ять новонародже- 102 них мали очевидно сприятливий клінічний постнатальний результат. У двох випадках спостерігали спонтанну резолюция проявів захворювання з повною регресією гідропсу (парвовірус-В19 та ідіопатичний НІНП). Повне відновлення плода (спонтанна регресія набряку без погіршення та патологічних наслідків) спостерігалося в одному випадку. Висновки. Антенатальний ультразвуковий моніторинг плода з НІНП ґрунтується на оцінці пікової систолічної швидкості (ПСШ) у середній мозковій артерії (СМА), венозної протоки, вени пуповини, атріовентрикулярного потоку. За результатами дослідження було виявлено, що серцево-судинний профіль плода з НІНП порушується раніше, а профіль плаценти та артеріальна допплерографія – пізніше. Звичайна допплерографія артерії пуповини не виключає можливості несприятливого результату, включаючи внутрішньоутробну загибель плода. Розширений моніторинг допплерографії необхідний у випадках НІНП. Усі новонароджені з НІНП у дородовому анамнезі потребують постнатального спостереження
Дод.точки доступу:
Сафонова, І. М.
Шармазанова, О. П.
Бортний, М. О.
Шаповалова, В. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

2.


    Гребініченко, Г. О.
    Методологія пренатальних ультразвукових досліджень при вродженій діафрагмальній килі [Текст] / Г. О. Гребініченко, І. Ю. Гордієнко, О. М. Тарапурова // Український радіологічний та онкологічний журнал. - 2021. - Т. 29, № 4. - С. 119-133. - Бібліогр. в кінці ст.


MeSH-головна:
ГРЫЖА ДИАФРАГМАЛЬНАЯ ВРОЖДЕННАЯ -- HERNIAS, DIAPHRAGMATIC, CONGENITAL (диагностика, ультрасонография)
ПЛОДА МОНИТОРИНГ -- FETAL MONITORING (использование, методы)
АНОМАЛИИ ВРОЖДЕННЫЕ -- CONGENITAL ABNORMALITIES (диагностика, ультрасонография)
УЛЬТРАСОНОГРАФИЯ -- ULTRASONOGRAPHY (использование)
Анотація: Вроджена діафрагмальна кила є складною вадою розвитку з високою анатомічною та клінічною варіабельністю. Пренатальні ультразвукові дослідження дозволяють оцінити тяжкість патологічного процесу у конкретному випадку для визначення тактики ведення вагітності, пологів та неонатального періоду. Проте рідкість даної патології та особливості ультразвукової візуалізації можуть призводити до низької інформативності досліджень. Мета роботи – представити детальну методологію пренатальних ультразвукових досліджень при вродженій діафрагмальній килі з урахуванням анатомічних варіантів патології та особливостей візуалізації в різні терміни вагітності, охарактеризувати передумови діагностичних помилок. Матеріали та методи. Систематизовано дані пренатальних ультразвукових досліджень 265 вагітних жінок групи високого ризику з діафрагмальною килою у плода за період 2007–2020 рр., проведених у відділенні медицини плода Державної установи «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології імені академіка О.М. Лук’янової Національної академії медичних наук України». Ультразвукові дослідження виконувались на системах HDI 4000, ACCUVIX V20EX-EXP, ACCUVIX V10LV-EX. Ізольовану ваду виявлено в 192 (72,5 %) випадках, у складі множинних вроджених вад розвитку – у 65 (24,5 %), у поєднанні з хромосомною патологією – у 8 (3,0 %). Лівобічна кила діагностована у 85,7 % спостережень (n = 227), правобічна у 12,1 % (n = 32), центральна в 1,1 % (n = 3), двобічна в 1,1 % (n = 3). Визначені особливості взаємного розташування органів черевної порожнини, заочеревинного простору, грудної клітки та специфіку їх ультразвукової візуалізації в різні терміни вагітності. Результати та їх обговорення. Подано методологію пренатального ультразвукового обстеження плодів із вродженою діафрагмальною килою, розроблену з урахуванням специфіки патологічної анатомії та ультразвукової семіотики. Охарактеризовано типові та рідкісні варіанти локалізації органів грудної клітки та черевної порожнини у стандартному поперечному зрізі на рівні клапанів серця, визначено передумови та варіанти діагностичних помилок. Наведено способи коректного вимірювання грудної клітки, легень, печінки та розрахунку прогностичних індексів для визначення ступеня гіпоплазії легень та ступеня герніації печінки. Висновки. Пренатальна ультразвукова семіотика вроджених діафрагмальних кил характеризується значною варіабельністю, і містить суттєві ризики діагностичних помилок. Подана методологія уніфікованих ультразвукових досліджень дозволяє проводити системну оцінку, отримати коректний пренатальний діагноз із визначенням ступеня тяжкості патологічного процесу і прогнозу для вибору тактики ведення вагітності та пологів
Дод.точки доступу:
Гордієнко, І. Ю.
Тарапурова, О. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

3.


    Маркін, Л. Б.
    Профілактика розладів функціонального диференціювання плаценти [Текст] = Prevention of disorders of functional differentiation of the placenta / Л. Б. Маркін, Т. В. Фартушок // Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології. - 2020. - N 2. - С. 106-110


MeSH-головна:
МАТЬ-ПЛОД, ОБМЕН -- MATERNAL-FETAL EXCHANGE
ПЛАЦЕНТА -- PLACENTA (кровоснабжение)
ПЛОДА ДИСТРЕСС -- FETAL DISTRESS
ПЛОДА МОНИТОРИНГ -- FETAL MONITORING
ПЛАЦЕНТАРНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- PLACENTAL INSUFFICIENCY (профилактика и контроль)
Анотація: Призначення прогінорм геста вагітним групи ризику розладів функціонального диференціювання плодової частини плаценти позитивно впливає на перебіг процесів функціонального диференціювання плодової частини плаценти, забезпечує профілактику фетального дистресу
Appointment of proginorm gesta to pregnant women has a positive effect of functional differentiation of the fetal part of the placenta, provides prevention of fetal distress
Дод.точки доступу:
Фартушок, Т. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

4.


    Назаренко, Л. Г.
    Базові аспекти оцінювання стану плода і прогнозування здоров’я новонародженого [Текст] / Л. Г. Назаренко, Л. О. Гук, Н. С. Нестерцова // Здоров’я жінки. - 2020. - № 5/6. - С. 8-14. - Бібліогр. в кінці ст.


MeSH-головна:
ПЛОДА ГИПОКСИЯ -- FETAL HYPOXIA (диагностика, осложнения)
ПЛОДА ДИСТРЕСС -- FETAL DISTRESS (диагностика, осложнения)
РОДОРАЗРЕШЕНИЯ ПРОЦЕСС -- LABOR, OBSTETRIC
ПРЕНАТАЛЬНАЯ ДИАГНОСТИКА -- PRENATAL DIAGNOSIS (использование)
ПЛОДА МОНИТОРИНГ -- FETAL MONITORING (использование)
КАРДИОТОКОГРАФИЯ -- CARDIOTOCOGRAPHY (использование)
АЦИДОЗ -- ACIDOSIS
Анотація: Негативні процеси у сучасному суспільстві – економічна та екологічна криза, психоемоційне напруження у зв’язку з військовим протистоянням, міграцією населення, деформацією системи сімейних цінностей зумовлюють зміни медико-соціального «портрета» вагітних, що несприятливо відбивається на стані внутрішньоутробного плода. Це має мотивувати сучасного лікаря до удосконалення професійного рівня з питань клінічної інформативності інструментальних методів оцінювання стану плода під час вибору способу розродження, коректного використання сучасних методів фетального моніторингу на основі відпрацювання навичок, визначення помилок, оновлення знань з патофізіології кисневого забезпечення плода. Провідну роль у розвитку порушень неонатальної адаптації, неврологічної захворюваності та інвалідизації новонароджених відіграє перинатальна енцефалопатія внаслідок гіпоксично-ішемічного ураження нервової системи. У статті схематично викладено сучасні уявлення щодо пускових механізмів гіпоксії плода під час фізіологічних пологів, а також у патологічних умовах – у разі порушення газообміну між матір’ю і плодом. Окреслено основні вектори оцінювання стану плода при доношеній вагітності: реєстрація серцевої діяльності, виявлення зразків (патернів) патологічного стану нервової системи, ідентифікація наслідків фетоплацентарних судинних розладів, визначення маркерів кисневого забезпечення
Дод.точки доступу:
Гук, Л. О.
Нестерцова, Н. С.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

5.


    Жук, С. І.
    Затримка внутрішньоутробного розвитку плода/малий для гестаційного віку плід: діагностичні критерії та алгоритм ведення [Текст] / С. І. Жук, Н. В. Пехньо, О. А. Ночвіна // Здоров’я жінки. - 2019. - № 7. - С. 25-30. - Бібліогр. в кінці ст.


MeSH-головна:
ПЛОДА РАЗВИТИЯ ЗАДЕРЖКА -- FETAL GROWTH RETARDATION (диагностика, классификация, патофизиология)
ПЛАЦЕНТАРНОЕ КРОВООБРАЩЕНИЕ -- PLACENTAL CIRCULATION
ПЛОДА МОНИТОРИНГ -- FETAL MONITORING (использование)
УЛЬТРАСОНОГРАФИЯ ДОППЛЕРОВСКАЯ -- ULTRASONOGRAPHY, DOPPLER (использование)
КАРДИОТОКОГРАФИЯ -- CARDIOTOCOGRAPHY (использование)
ГЕСТАЦИОННЫЙ ВОЗРАСТ -- GESTATIONAL AGE
ЛЕЧЕБНО-ДИАГНОСТИЧЕСКАЯ ТАКТИКА -- CRITICAL PATHWAYS (стандарты)
БОЛЬНОГО ВЕДЕНИЕ ОПТИМАЛЬНОЕ -- DISEASE MANAGEMENT
Анотація: У статті представлені дані щодо інформативності інструментальних методів дослідження при веденні пацієнток із ЗВУРП/МГВП, зокрема допплерометричного дослідження кровотоку матково-плацентарно-плодового комплексу у поєднанні з кардіотокографічним дослідженням за методом Доуза–Редмана. Проаналізовано діагностичну цінність показників кровотоку у пуповинній артерії, середній мозковій артерії та венозній протоці залежно від терміну вагітності. Так, спостереження за плодом із ЗВУР, виявленій на ранніх термінах – до 32 тиж, повинно включати допплерометрію венозної протоки, позаяк високорезистентний кровотік в ній (ІП 95%) характеризує початкові зміни стану плода, тоді як нульовий або зворотний кровотік у даній судині свідчить про наявний ацидоз та ризик загибелі плода. Критичним у веденні вагітності із пізнім типом ЗВУР є поява аномального кровотоку у середній мозковій артерії (СМА). При цьому зниження резистентності у СМА (ІП 5%) при ЗВУР, діагностованій на пізніх термінах, збільшує ризик виникнення несприятливих перинатальних наслідків та потреб у проведенні кесарева розтину, а зниження цереброплацентарного співвідношення (ІП СМА/ІП артерії пуповини) погіршує перинатальні наслідки. Щодо КТГ, то при ЗВУР необхідне її проведення у рамках допологового супроводу з метою контролю за станом плода у поєднанні з допплерометрією матково-плацентарно-плодового комплексу. Розроблений та впроваджений науково обґрунтований алгоритм ведення вагітності дозволяє провести контроль за перебігом гестаційного періоду, прогнозування патологічного стану плода зі своєчасним розглядом питання про дострокове розродження. Широке впровадження даного алгоритму дозволить суттєво зменшити перинатальну захворюваність та смертність і покращити якість надання акушерської допомоги
Дод.точки доступу:
Пехньо, Н. В.
Ночвіна, О. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

6.


    Назаренко, Л. Г.
    Функціональні проби як складова частина диференційованого індивідуалізованого супроводу під час вагітності (Клінічна лекція) [Текст] / Л. Г. Назаренко, Л. О. Гук // Здоровье женщины. - 2019. - № 4. - С. 9-13. - Бібліогр. в кінці глав


MeSH-головна:
БЕРЕМЕННОСТЬ -- PREGNANCY (физиология)
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PREGNANCY COMPLICATIONS (диагностика)
ПЛОД -- FETUS
ДИАГНОСТИЧЕСКИЕ МЕТОДЫ АКУШЕРСКИЕ И ГИНЕКОЛОГИЧЕСКИЕ -- DIAGNOSTIC TECHNIQUES, OBSTETRICAL AND GYNECOLOGICAL
МАТКИ МОНИТОРИНГ -- UTERINE MONITORING
ПЛАЦЕНТАРНЫЕ ФУНКЦИОНАЛЬНЫЕ ТЕСТЫ -- PLACENTAL FUNCTION TESTS
ПЛОДА МОНИТОРИНГ -- FETAL MONITORING
ОКСИТОЦИН -- OXYTOCIN (диагностическое применение)
АКУСТИЧЕСКОГО ИМПЕДАНСА ТЕСТЫ -- ACOUSTIC IMPEDANCE TESTS
ИНДИВИДУАЛИЗИРОВАННАЯ МЕДИЦИНА -- INDIVIDUALIZED MEDICINE
ПЛОДА РАЗВИТИЕ -- FETAL DEVELOPMENT
Анотація: У статті висвітлені можливості функціональних тестів з навантаженнями з метою визначення адаптаційних ресурсів організму внутрішньоутробного плода, матково-плацентарного комплексу, функціональних порушень і прогнозу ефективних пологів зі сприятливим перинатальним результатом. Їхня доцільність і користь обґрунтовуються необхідністю оптимізації вибору адекватної моделі розродження, а також своєчасною організацією профілактичних, діагностичних, терапевтичних, реабілітаційних заходів
Дод.точки доступу:
Гук, Л. О.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

7.


    Сивак, Л. А.
    Особенности ведения пациенток с раком молочной железы на фоне беременности [Текст] / Л. А. Сивак, Е. М. Мартынюк, Т. Е. Тарасенко // Бібліотека сімейного лікаря та сімейної медсестри. - 2018. - № 2. - С. 40-42. - Библиогр. в конце ст.


MeSH-головна:
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ НЕОПЛАСТИЧЕСКИЕ -- PREGNANCY COMPLICATIONS, NEOPLASTIC (диагностика, патофизиология, этиология)
МОЛОЧНОЙ ЖЕЛЕЗЫ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- BREAST NEOPLASMS (диагностика, профилактика и контроль, терапия, этиология)
ДИАГНОСТИЧЕСКИЕ ОШИБКИ -- DIAGNOSTIC ERRORS (профилактика и контроль, тенденции)
ЗАБОЛЕВАЕМОСТЬ, ЧАСТОТА СЛУЧАЕВ -- PREVALENCE
ПЛОДА МОНИТОРИНГ -- FETAL MONITORING (методы)
КОМБИНИРОВАННОЕ ЛЕЧЕБНОЕ ВОЗДЕЙСТВИЕ -- COMBINED MODALITY THERAPY (методы, тенденции)
Анотація: По данным литературы, сочетание заболеваемости злокачественными опухолями и беременности встречается довольно редко и составляет всего лишь 1-2 случая на 1000 беременностей. Однако, в последние годы в мире отмечается тенденция к увеличению материнского возраста во время первой беременности. Так, наиболее распространенными опухолями, диагностированными во время беременности, являются рак грудной железы, рак шейки матки, рак легких, лейкемия, лимфома. Рак грудной железы (РГЖ) является наиболее распространенной формой рака, которую диагностируют во время беременности, и составляет 1-3 случая на 10000 беременностей. Диагноз РГЖ часто устанавливают поздно во время беременности, так как некоторые симптомы, включая увеличение груди, изменения ее структуры, считаются физиологическими проявлениями беременности, что затрудняет выявление злокачественного процесса в грудной железе. В связи с этим, средняя задержка в диагностике РГЖ у беременных составляет 1-2 месяца . А известно, что промедление в диагностике РГЖ на 1 месяц может увеличить риск прогрессирования неопроцесса на 0,9%
Дод.точки доступу:
Мартынюк, Е. М.
Тарасенко, Т. Е.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

8.


   
    Актуальные вопросы нутрициологии в акушерстве: роль кальция и витамина D в формировании благоприятных условий для вынашивания плода / Ю. В. Давыдова [и др.] // Перинатологія та педіатрія. - 2018. - N 3. - С. 46- 50


MeSH-головна:
ПЛОДА МОНИТОРИНГ -- FETAL MONITORING (использование, методы, стандарты)
ПЛОД -- FETUS (патофизиология)
ВИТАМИНА D НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- VITAMIN D DEFICIENCY (терапия)
НУТРИЦИОННАЯ ТЕРАПИЯ -- NUTRITION THERAPY (использование, методы)
Анотація: Эпидемиологические исследования показывают высокую распространенность дефицита витамина D у женщин, включая беременных и кормящих матерей. Адекватное обеспечение кальцием и витамином D особенно важно для профилактики нарушений течения беременности, перинатальных осложнений и развития ряда заболеваний у ребенка. Проведение преконцепционной подготовки и длительный прием кальция и витамина D также необходимы в группах беременных высокого риска, наиболее чувствительных к нарушению адекватного потребления кальция. С этой целью целесообразно применение современных витаминно-минеральных комплексов, содержащих кальций и витамин D в достаточном количестве
Дод.точки доступу:
Давыдова, Ю. В.
Огородник, А. А.
Федько, Р. М.
Тарнавская, А. А.
Кажмир, Ю. Р.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

9.


    Бойчук, А. В.
    Діагностика й корекція порушень у вагітних із дисфункцією плаценти [Текст] / А. В. Бойчук, В. В. Овчарук, О. І. Хлібовська // Акушерство. Гінекологія. Генетика. - 2017. - Том 3, N 2. - С. 5-7


Рубрики: Левокарнитин

   Аргинина гидрохлорид


MeSH-головна:
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PREGNANCY COMPLICATIONS (лекарственная терапия)
ПЛАЦЕНТАРНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- PLACENTAL INSUFFICIENCY (лекарственная терапия, ультрасонография)
ПЛАЦЕНТАРНОЕ КРОВООБРАЩЕНИЕ -- PLACENTAL CIRCULATION (действие лекарственных препаратов)
АМИНОКИСЛОТЫ -- AMINO ACIDS (терапевтическое применение)
УЛЬТРАСОНОГРАФИЯ ПРЕНАТАЛЬНАЯ -- ULTRASONOGRAPHY, PRENATAL (методы)
КАРДИОТОКОГРАФИЯ -- CARDIOTOCOGRAPHY (методы)
ПЛАЦЕНТА -- PLACENTA (ультрасонография)
ПЛОДА МОНИТОРИНГ -- FETAL MONITORING (методы)
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ -- TREATMENT OUTCOME
БЕРЕМЕННОСТЬ -- PREGNANCY
Анотація: У статті проаналізовано результати комплексної терапії в 50 вагітних жінок із дисфункцією плаценти. Контрольну групу становили 30 жінок із фізіологічним перебігом вагітності. Основну групу становили 50 вагітних у терміні гестації 32-36 тижнів, у яких за результатами ультразвукового скринінгу діагностована плацентарна дисфункція. Включення в терапію левокарнітину і L-аргініну при плацентарній дисфункції дозволило ефективно стабілізувати функціональний стан плода.
Дод.точки доступу:
Овчарук, В. В.
Хлібовська, О. І.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.


    Маляр, В. В.
    Моніторингова оцінка біофізичного профілю плода при ідіопатичному маловодді і багатоводді [Текст] = Monitoring estimation of fetal biophysical profile with moderate idiopathic oligohydramnios and polyhydramnios / В. В. Маляр // Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології. - 2016. - № 2. - С. 82-83


MeSH-головна:
МНОГОВОДИЕ -- POLYHYDRAMNIOS
АМНИОТИЧЕСКАЯ ЖИДКОСТЬ -- AMNIOTIC FLUID
ПЛОДА МОНИТОРИНГ -- FETAL MONITORING
Вільних прим. немає

Знайти схожі

11.


   
    Использование комбинации кардиотокографии и автоматического анализа сегмента ST электрокардиограммы плода для мониторинга его состояния в родах [Текст] / О. В. Еремина [и др.] // Акушерство и гинекология. - 2014. - № 11. - С. 49-56


MeSH-головна:
ПЛОДА ГИПОКСИЯ -- FETAL HYPOXIA (диагноз)
КАРДИОТОКОГРАФИЯ -- CARDIOTOCOGRAPHY
ЭЛЕКТРОКАРДИОГРАФИЯ -- ELECTROCARDIOGRAPHY
ПЛОДА МОНИТОРИНГ -- FETAL MONITORING (методы)
РОДОРАЗРЕШЕНИЯ ПРОЦЕСС -- LABOR, OBSTETRIC
БЕРЕМЕННОСТЬ -- PREGNANCY

Дод.точки доступу:
Еремина, О. В.
Баев, О. Р.
Приходько, А. М.
Шифман, Е. М.

Примірників всього: 1
файл (1)
Вільні: файл (1)

Знайти схожі

12.


   
    Стан плода та новонародженого в термінах гестації 25-28 тижнів при тривалому безводному проміжку [Текст] / В. А. Пучков [та ін.] // Перинатологія та педіатрія. - 2014. - № 2. - С. 21-24


MeSH-головна:
ПЛОДНЫХ ОБОЛОЧЕК ПРЕЖДЕВРЕМЕННЫЙ РАЗРЫВ -- FETAL MEMBRANES, PREMATURE RUPTURE (патофизиология)
ПЛОДА МОНИТОРИНГ -- FETAL MONITORING
ПЛАЦЕНТАРНОЕ КРОВООБРАЩЕНИЕ -- PLACENTAL CIRCULATION
МЛАДЕНЕЦ НЕДОНОШЕННЫЙ -- INFANT, PREMATURE
Дод.точки доступу:
Пучков, В. А.
Круть, Ю. Я.
Кирилюк, О. Д.
Першакова, І. О.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

13.


    Макаренко, М. В.
    Сравнителный анализ причин задержки внутриутробного развития плода [Текст] / М. В. Макаренко // Здоровье женщины. - 2014. - № 6. - С. 103-105


MeSH-головна:
ПЛОДА РАЗВИТИЯ ЗАДЕРЖКА -- FETAL GROWTH RETARDATION (диагноз, этиология)
ПЛОДА МОНИТОРИНГ -- FETAL MONITORING (использование)
ФАКТОРЫ РИСКА -- RISK FACTORS
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ ИНФЕКЦИОННЫЕ -- PREGNANCY COMPLICATIONS, INFECTIOUS
ПРЕНАТАЛЬНЫЙ ПЕРИОД, ПИТАНИЯ БЕРЕМЕННЫХ ФИЗИОЛОГИЯ -- PRENATAL NUTRITIONAL PHYSIOLOGICAL PHENOMENA
Вільних прим. немає

Знайти схожі

14.


    Марковский, В. Д.
    Морфологические особенности строения внутренних органов плодов от матерей, беременность которых протекала на фоне первичной плацентарной дисфункции [Текст] / В. Д. Марковский, Л. С. Куприянова, В. В. Клементьев // Медицина сьогодні і завтра. - 2014. - № 4. - С. 12-17


MeSH-головна:
ПЛАЦЕНТАРНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- PLACENTAL INSUFFICIENCY (патофизиология, профилактика и контроль, этиология)
ВНУТРЕННИЕ ОРГАНЫ -- VISCERA (анатомия и гистология, физиология)
ПЛОДА МОНИТОРИНГ -- FETAL MONITORING (методы, тенденции)
Дод.точки доступу:
Куприянова, Л. С.
Клементьев, В. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

15.


    Яремчук, Т. П.
    Синдром запальної відповіді плода / Т. П. Яремчук // Педіатрія, акушерство та гінекологія. - 2013. - Т. 75, № 5. - С. 97-105


MeSH-головна:
ПЛОДА МОНИТОРИНГ -- FETAL MONITORING
ПЛОДА БОЛЕЗНИ -- FETAL DISEASES (иммунология)
ПЛОДА КРОВЬ -- FETAL BLOOD
ОБЗОР -- REVIEW
Вільних прим. немає

Знайти схожі

16.


    Лахно, И. В.
    Неинвазивная антенатальная компьютерная электрокардиография плода versus кардиотокография: первый опыт в Украине [Текст] / И. В. Лахно // Медицина неотложных состояний. - 2012. - № 1. - С. 101-105

Рубрики: Кардиотокография--методы

   Электрокардиография--методы


   Сердечных сокращений частота


   Плода мониторинг


Вільних прим. немає

Знайти схожі

17.


   
    Методы изучения сердечной гемодинамики плода в родах: от стетоскопа до оксиметрии (обзор) [Текст] / О. В. Еремина [и др.] // Акушерство и гинекология. - 2011. - № 7/1. - С. 11-15

Рубрики: Плода мониторинг

   Пренатальная диагностика--берем--женск


   Роды--берем--женск


   Электрокардиография


Дод.точки доступу:
Еремина, О. В.
Шифман, Е. М.
Баев, О. Р.
Гус, А. И.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

18.


   
    Исследование крови из предлежащей части плода в оценке его состояния в родах (обзор литературы) [Текст] / О. В. Еремина [и др.] // Акушерство и гинекология. - 2011. - № 8. - С. 16-20

Рубрики: Плода кровь

   Лактат--кровь


   Плода мониторинг


Дод.точки доступу:
Еремина, О. В.
Шифман, Е. М.
Баев, О. Р.
Александрова, Н. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

19.


    Маркін, Л. Б.
    особливості ехографічної оцінки внутрішньосерцевої гемодинаміки плода при фізіологічному перебігу другої половини вагітності [Текст] / Л. Б. Маркін, К. Л. Шатилович // Педіатрія, акушерство та гінекологія. - 2010. - Т. 72, № 3. - С. 62-67

Рубрики: Плода мониторинг

   Плода сердце


   Гемодинамика--эмбриол


   Эхокардиография допплеровская--эмбриол


Дод.точки доступу:
Шатилович, К. Л.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

20.


    Маркін, Л. Б.
    Моніторинг стану плода в разі затримки його росту / Л. Б. Маркін, З. З. Филипів // Здоровье женщины. - 2009. - № 10. - С. 121-123

Рубрики: Плода развития задержка--патофизиол

   Плода мониторинг


Дод.точки доступу:
Филипів, З. З.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

 1-20    21-40   41-60   61-66 
 
© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)