Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

у знайденому

Знайдено у інших БД:

Книги (13)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>S=Плода смерть<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 77
Показані документи з 1 по 20

1-20 21-40 41-60 61-77

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Бенюк В. О., Чеботарьова А. С., Гичка Н. М., Ковалюк Т. В., Бенюк С. В., Усевич І. А., Курочка В. В., Половинка В. О.
Назва : Особливості порушень і методи корекції системи гемостазу у жінок з антенатальною загибеллю плода
Паралельн. назви :Features of disorders and methods of correction of the hemostasis system in women with antenatal fetal death
Місце публікування : Репродуктивне здоров’я жінки. - 2023. - N 4. - С. 50-58 (Шифр РУ16/2023/4)
Примітки : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-головна: ПЛОДА СМЕРТЬ -- FETAL DEATH
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PREGNANCY COMPLICATIONS
СВЕРТЫВАНИЯ КРОВИ ТЕСТЫ -- BLOOD COAGULATION TESTS
ВЕНОЗНАЯ ТРОМБОЭМБОЛИЯ -- VENOUS THROMBOEMBOLISM
ЭНОКСАПАРИН -- ENOXAPARIN
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: Актуальним питанням у сучасному акушерстві залишається покращення якості надання медичних послуг вагітним. На особливу увагу заслуговують жінки з перинатальними втратами, особливо у другій половині вагітності. Зміни у системі гемостазу – це невід’ємна частина розвитку вагітності. Тенденція до гіперкоагуляції має значну патогенетичну значущість і може бути причиною виникнення низки ускладнень – викидень у І триместрі вагітності та прееклампсія, передчасні пологи, антенатальна загибель плода (АЗП) – у ІІ і ІІІ триместрах вагітності. Також вагітність є фоновим процесом для активації низки захворювань, зокрема спадкової тромбофілії. Мета дослідження: оцінювання змін у системі гемостазу у жінок з антенатальною загибеллю плода та ефективності застосування низькомолекулярних гепаринів для корекції порушень у системі гемостазу у даної категорії пацієнток під час пологів і у післяпологовий період. Матеріали та методи. Обстежено 72 жінки, з них 42 вагітні з АЗП (основна група) та 30 вагітних із фізіологічним перебігом вагітності, пологів і післяпологового періоду (контрольна група). Стан системи гемостазу вивчали методом стандартної коагулограми. D-димер визначали шляхом імунотурбометричного аналізу. Для оцінювання стану системи гемостазу використовували такі біохімічні тести: прокоагулянтна ланка – вміст фібриногену та показники: протромбіновий індекс, активований частковий тромбіновий час (АЧТЧ), тромбіновий час (ТЧ), анцистроновий час (АЧ), розчинний фібриноген-мономерний комплекс (РФМК), фактор Х (ФХ); для оцінювання антитромбінової системи визначали вміст антитромбіну-ІІІ (АТ-ІІІ), протеїну С; для характеристики стану фібринолітичної системи – вміст плазміногену, α2-антиплазміну, продуктів деградації фібриногену (ПДФ). Також визначали маркери тромбофілії та антифосфоліпідні антитіла. У розродженні перевагу надавали природним пологовим шляхам. Під час пологів застосовували механічну компресію нижніх кінцівок за допомогою спеціальних компресійних панчох (ступінь компресії 2). Через 12 год після пологів розпочинали проводити тромбопрофілактику низькомолекулярними гепаринами, препарат вибору – еноксапарин натрію. Через 48 год післяпологового періоду проводили порівняльний аналіз показників коагулограми для подальшого вирішення термінів проведення тромбопрофілактики. Результати. Аналіз сімейного тромботичного анамнезу виявив фактори ризику у 12 (28,6%) пацієнток основної групи. У близьких родичів першої лінії відзначали наявність тромбозу периферійних вен – 5 (41,7%) випадків, інфаркт міокарда у віці до 45 років – 3 (25,0%) випадки, тромбоемболія легеневої артерії – 1 (8,3%) випадок, транзиторна ішемічна атака головного мозку – 3 (25,0%). У контрольній групі тільки у 2 (6,6%) пацієнток у сімейному анамнезі у родичів першої лінії спостерігались випадки венозного тромбоемболізму. Аналіз згортальної системи демонструє достовірно вищі показники фібриногену (основна група – 5,3±0,2 г/л, контрольна група – 4,3±0,1 г/л; р0,05), функціональної активності ФХ (основна група – 149,3±3,1%, контрольна група – 107,3±2,7%; р0,05), РФМК (основна група – 15,9±1,2 мкг/мл, контрольна група – 7,8±0,9 мкг/мл; р0,05) та D-димеру (основна група – 4,4±0,25 мкг/мл, контрольна група – 0,7±0,2 мкг/мл; р0,05) у вагітних основної групи. Збільшення даних показників є предиктором тромбоутворення, активації згортання крові за внутрішнім шляхом зі зниженням антитромбінового резерву за рахунок ФХ. Під час кореляційного аналізу була встановлена наявність сильного прямого зв’язку (rThe improvement of the providing medical services quality to pregnant women remains an urgent issue in modern obstetrics. Women with perinatal losses deserve special attention, especially in the second half of pregnancy. Changes in the hemostasis system are an integral part of the development of pregnancy. The tendency to hypercoagulation has significant pathogenetic significance and can be the cause of a number of complications – miscarriage in the I trimester of pregnancy and preeclampsia, premature birth, antenatal fetal death (AFD) – in the II and III trimesters of pregnancy. Also, pregnancy is a background process for the activation of a number of diseases, in particular hereditary thrombophilia. The objective: to evaluate the changes in the hemostasis system in women with antenatal fetal death and the effectiveness of the use of low molecular weight heparins for the correction of disorders in the hemostasis system in this category of patients during childbirth and in the postpartum period. Materials and methods. 72 women were examined, including 42 pregnant women with AFD (main group) and 30 pregnant women with a physiological course of pregnancy, childbirth and the postpartum period (control group). The state of the hemostasis system was studied using a standard coagulogram. D-dimer was determined by immunoturbometric analysis. To assess the state of the hemostasis system, the following biochemical tests were used: procoagulant link – fibrinogen content and indicators: prothrombin index, activated partial thrombin time (APTT), thrombin time (TP), ancistrone time (AT), soluble fibrinogen-monomer complex (SFMC), factor X (FX); to evaluate the antithrombin system, the content of antithrombin-III (AT-III), protein C were determined; to characterize the state of the fibrinolytic system – the amount of plasminogen, α2-antiplasmin, fibrinogen degradation products (FDC). Thrombophilia markers and antiphospholipid antibodies were also determined. The preference was given to vaginal childbirth. During childbirth, mechanical compression of the lower limbs was applied using special compression stockings (compression level 2). In 12 hours after delivery thromboprophylaxis with low molecular weight heparins was started, the drug of choice being enoxaparin sodium. After 48 hours of the postpartum period, a comparative analysis of coagulogram indicators was performed to further determine the timing of thromboprophylaxis. Results. Analysis of family thrombotic anamnesis revealed risk factors in 12 (28.6%) patients of the main group. In close relatives of the first line, the presence of peripheral vein thrombosis was found – 5 (41.7%) cases, myocardial infarction under the age of 45 – 3 (25.0%) cases, pulmonary embolism – 1 (8.3%) case, transient ischemic attack of the brain – 3 (25.0%). In the control group only 2 (6.6%) patients had a family history of venous thromboembolism in first-line relatives. The analysis of the coagulation system shows significantly higher fibrinogen values (the main group – 5.3±0.2 g/l, the control group – 4.3±0.1 g/l; p0.05), functional FX activity (the main group – 149.3±3.1%, control group – 107.3±2.7%; p0.05), SFMC (main group – 15.9±1.2 μg/ml, control group – 7.8±0.9 μg/ml; p0.05) and D-dimer (main group – 4.4±0.25 μg/ml, control group – 0.7±0.2 μg/ml; p 0.05) in pregnant women of the main group. An increase in these indicators is a predictor of thrombus formation, activation of blood coagulation by the internal pathway with a decrease in the antithrombin reserve due to FX. During the correlation analysis, a strong direct relationship (r
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Савчук Т. В., Гичка С. В., Лещенко И. В.
Назва : Патоморфологические изменения плаценты при коронавирусной болезни (COVID-19)
Місце публікування : Патологія. - Запоріжжя, 2021. - Том 18, N 2. - С. 128-135 (Шифр ПУ40/2021/18/2)
MeSH-головна: БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ ИНФЕКЦИОННЫЕ -- PREGNANCY COMPLICATIONS, INFECTIOUS
КОРОНАВИРУСНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- CORONAVIRUS INFECTIONS
ПЛАЦЕНТАРНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- PLACENTAL INSUFFICIENCY

Анотація: Мета роботи – встановити патоморфологічні зміни плаценти при коронавірусній хворобі (COVID-19) в анамнезі в різні терміни гестації. Матеріали та методи. Дослідили 53 плаценти жінок із коронавірусною хворобою (COVID-19) (визначення РНК SARS-CoV-2), яку діагностували при цій вагітності. Матеріал поділили на групи: 1 та 2 – плаценти у випадках із негативним ПЛР-тестом у доношених новонароджених, народжених у задовільному стані з високими балами за шкалою Апгар. 1 група (n = 29) – COVID-19 у матері на 34–39 тижнях гестації; 2 (n = 17) – COVID-19 на 23–33 тижнях гестації; 3 (n = 7) – плаценти при антенатальній загибелі плода. Результати. Між групами, що досліджували, виявили статистично значущі відмінності: в 1 групі переважав хоріоамніоніт (у 28 випадках (96,6?%); довірчий інтервал (ДІ): 86,4–100 %; р1-2 = 0,004); у 2 і 3 групах – артеріосклероз (у 13 спостереженнях (76,5 %); ДІ: 52,2–93,9 %; р1-2 = 0,0003 та у 7 (100 %); ДІ: 75,7 – 100,0%; р1-3 = 0,001 відповідно). COVID-19 діагностували в 1 групі на 34–39 тижнях гестації (медіана – 36,5), у 2 групі – з 23 до 33 тижня (медіана – 28,0), у 3 – з 13 до 32 тижня (медіана – 24,5). Антенатальна загибель плодів відбулась у термінах вагітності від 14 до 41 тижня (медіана – 31,4). Висновки. Патоморфологічні зміни плаценти при коронавірусній хворобі COVID-19 залежали від тривалості постковідного інтервалу (проміжок часу між діагностуванням COVID-19 і моментом пологів) та зумовлені послідовною зміною фаз запального процесу: альтерації, ексудації, проліферації з дальшим фіброзом. Формування гострої плацентарної недостатності при коронавірусній хворобі, яку діагностовано за 1–6 тижнів до пологів, пов’язане з розвитком виражених дисциркуляторних розладів і гострої ексудативної запальної реакції різного ступеня вираженості. Формування хронічної плацентарної недостатності пов’язане з проліферативною стадією запалення. Ці зміни призводять до розвитку фіброзу стінок артеріол і міжворсинчастого простору. Найбільш істотні структурні зміни плаценти, що призводять до плацентарної недостатності, спостерігали у 2 групі – в термінах інфікування в період 23–33 тижні вагітності. Коронавірусна хвороба COVID-19 у матері у другому триместрі вагітності – фактор ризику перинатальних утрат, що зумовлені описаними вище змінами плаценти зі збільшенням тривалості постковідного інтервалу.
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Ghosh J.
Назва : Методи ведення завмерлої вагітності та неповного викидня
Місце публікування : Медичні аспекти здоров’я жінки. - 2021. - № 4. - С. 61 (Шифр МУ98/2021/4)
MeSH-головна: МЕТА-АНАЛИЗ -- META-ANALYSIS
ПЛОДА СМЕРТЬ -- FETAL DEATH
АБОРТ НЕПОЛНЫЙ -- ABORTION, INCOMPLETE
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PREGNANCY COMPLICATIONS
Анотація: Викидень, як правило, визначають як спонтанну втрату вагітності до терміну вагітності 24 тиж, при цьому більшість викиднів трапляються в перші 14 тиж і відомі як ранні викидні. За оцінками, 15% вагітностей закінчуються викиднем, і 25% жінок хоча б раз у житті переживають втрату вагітності. Викидень може призвести до серйозних ускладнень, включаючи крововиливи, інфекції та навіть смерть, особливо у країнах із низьким рівнем доходу. Тактика ведення викидня може бути вичікувальною, медикаментозною або хірургічною. Однак існує невизначеність щодо ефективності, безпеки та побічних ефектів доступних методів менеджменту викидня
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Гордієнко І. Ю., Гребініченко Г. О., Тарапурова О. М., Величко А. В., Нікітчина Т. В.
Назва : Аналіз даних комплексного пренатального обстеження при омфалоцеле у плода
Місце публікування : Український журнал Перинатологія і Педіатрія. - 2020. - № 2. - С. 56-62 (Шифр УУ67/2020/2)
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна: АНОМАЛИИ ВРОЖДЕННЫЕ -- CONGENITAL ABNORMALITIES
ВРОЖДЕННЫЕ, НАСЛЕДСТВЕННЫЕ И НОВОРОЖДЕННЫХ БОЛЕЗНИ И АНОМАЛИИ -- CONGENITAL, HEREDITARY, AND NEONATAL DISEASES AND ABNORMALITIES
НОВОРОЖДЕННЫЙ, БОЛЕЗНИ -- INFANT, NEWBORN, DISEASES
ПОРОКИ СЕРДЦА ВРОЖДЕННЫЕ -- HEART DEFECTS, CONGENITAL
ГРЫЖА ПУПОЧНАЯ -- HERNIA, UMBILICAL
ПЛОДА СМЕРТЬ -- FETAL DEATH
УЛЬТРАСОНОГРАФИЯ ПРЕНАТАЛЬНАЯ -- ULTRASONOGRAPHY, PRENATAL
Анотація: Мета — проаналізувати результати комплексного пренатального обстеження вагітних жінок групи високого ризику при омфалоцеле у плода. Матеріали та методи. Проведено ретроспективний аналіз даних ультразвукових та цитогенетичних досліджень 150 плодів як пацієнтів з омфалоцеле, які були обстежені у відділенні медицини плода ДУ «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології імені академіка О.М. Лук’янової НАМН України» в 2007-2018 рр. Результати. Ізольоване омфалоцелє зафіксовано в 36% (n=54), у поєднанні з іншою патологією — у 62,7% (n=94), антенатальну загибель плода з омфалоцеле виявлено під час огляду у 2 (1,3%) випадках, що унеможливило проведення інвазивних процедур. Каріотип плода визначено в 116 випадках, з них хромосомні аномалії діагностовано в 32 (27,6%); частота верифікованої хромосомної патології в загальній групі склала 21,3%. Серед випадків хромосомної патології найчастіше зустрічалися синдром Едвардса (53,1%, n=17), синдром Патау (28,1%, n=9) і синдром Тернера (9,4%, n=3). В 1 (3,1%) плода виявлено синдром Дауна. Асоційована структурна патологія (41,3%, n=62) переважно представлена вродженими вадами серця, центральної нервової системи, кістково-м’язової та сечостатевої систем. Поєднання омфалоцеле з ектопією серця визначено в 11 випадках, що становило 17,7% серед випадків із множинними вадами розвитку, з них у 3 додатково визначено акранію/аненцефалію. Слід зауважити, що частота асоційованих вад розвитку може бути недооціненою в дослідженій популяції, оскільки 29,3% пацієнток з омфалоцеле у плода обстежені лише в І триместрі. Середній термін первинного звернення вагітних жінок при омфалоцеле у плода до відділення медицини плода становив 18,46±7,20 тиж., частка пацієнток, які вперше звернулися своєчасно (до 22 тиж. вагітності), дорівнювала 78,67%, За наявності хромосомної патології у плода визначено найменші середні терміни первинного звернення (14,81±3,66), а також старший вік вагітних (30,45±6,82). Висновки. При омфалоцелє у плода спостерігається висока частота поєднаної структурної та хромосомної патології. У більшості випадків середній термін первинного звернення пацієнток при омфалоцеле у плода до закладу ІІІ рівня був задовільним для своєчасного повного обстеження та визначення плану ведення вагітності. Дослідження виконано згідно з принципами Гельсінської декларації. Матеріали дослідження розглянуто комісією з питань етики при Інституті на етапі планування НДР
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Марушко Р. В., Дудіна О. О.
Назва : Сучасні аспекти перинатальної смертності в Україні
Місце публікування : Український журнал Перинатологія і Педіатрія. - 2020. - № 2. - С. 76-85 (Шифр УУ67/2020/2)
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна: ПЕРИНАТАЛЬНАЯ СМЕРТНОСТЬ -- PERINATAL MORTALITY
ПЛОДА СМЕРТЬ -- FETAL DEATH
МЛАДЕНЕЦ, СМЕРТНОСТЬ -- INFANT MORTALITY
МЕРТВОРОЖДЕНИЕ -- STILLBIRTH
ФАКТОРЫ РИСКА -- RISK FACTORS
Анотація: Одним із важливих показників стану громадського здоров’я нації, її демографічної перспективи, що має високу чутливість стосовно соціально-економічних факторів, стану репродуктивного здоров’я населення та ефективності діяльності закладів охорони здоров’я, є перинатальна смертністьЗниження рівня перинатальної смертності та її складових потребує подальшого розвитку регіоналізації перинатальної допомоги, завершення створення центрів перинатальної допомоги ІІІ рівня, перегляду і забезпечення маршрутів пацієнтів, розробки і забезпечення гарантованих державою медичних послуг/стандартів (стандарт безпеки дитини, вагітної і породіллі), достовірності визначення маси тіла при народженні, критеріїв живонародженості і мертвонародженості. Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської Декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом зазначеної в роботі установи. На проведення досліджень отримано інформовану згоду дітей і батьків
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Бенюк В. О., Гичка Н. М., Котенок А. С.
Назва : Ретроспективний аналіз випадків антенатальної загибелі плода в умовах типового міського пологового будинку м. Києва
Місце публікування : Здоров’я жінки. - 2019. - № 6. - С. 34-36 (Шифр ЗУ3/2019/6)
Примітки : Бібліогр. в кінці глав
MeSH-головна: БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PREGNANCY COMPLICATIONS
ПЛОДА СМЕРТЬ -- FETAL DEATH
МЕРТВОРОЖДЕНИЕ -- STILLBIRTH
НАСЕЛЕНИЯ РОСТ -- POPULATION GROWTH
Анотація: У статті проаналізовано випадки антенатальної загибелі плода у Київському міському пологовому будинку (КМПБ) № 3 за 2014-2018 рр. Мета дослідження: на підставі аналізу випадків антенатальної загибелі плода у КМПБ № 3 за 2014-2018 рр. визначити групу вагітних високого ризику щодо виникнення даної патології. Матеріали та методи. Для досягнення мети проведено аналіз медичної документації (обмінні карти вагітних, історії пологів, результати патолого-анатомічного висновку, рецензії) 68 випадків антенатальної загибелі плода у КМПБ № 3 за 2014-2018 рр. Результати. Середній показник частоти антенатальної загибелі плода за 5 років на 1000 пологів становить 4%о. Найбільша частка антенатальної загибелі плода припадає на період вагітності до 37 тиж. Причинами мертвонародження у цей період, в основному, стали передчасне відшарування плаценти на тлі пізнього гестозу, вади розвитку плода та фетоплацентарна недостатність. Найбільша кількість випадків антенатальної загибелі плода спостерігалась у жінок віком 30-34 роки. У всіх жінок даної вікової групи обтяжений акушерсько- гінекологічний анамнез - мимовільний викидень або завмерла вагітність. Пацієнтки даної групи стали на облік щодо вагітності після 12 тиж (n=17), що свідчить про відсутність проведення преконцепційної підготовки та корекції способу життя у ранніх термінах вагітності. Заключения. Отже, було визначено середній показник частоти виникнення антенатальної загибелі плода у КМПБ № 3 за 20142018 рр., який становить 4%о. Це свідчить про своєчасне адекватне надання медичної допомоги. Необхідно виконувати комплексне обстеження жінок у прегравідарний період, вагітних, проводити оцінювання внутрішньоутробного стану плода, забезпечувати консультування вагітних суміжними спеціалістамиIn this work, cases of antenatal fetal death in the Kyiv City Maternity Hospital No. 3 for 2014-2018 are analyzed. It is established, by means of a retrospective study, of high-risk groups in pregnant women in the antenatal period. The objective: on the basis of the analysis of cases of antenatal fetal death in the KCMH number 3 for 2014-2018, to determine the high-risk group of pregnant women in the occurrence of this pathology. Materials and methods. To achieve the goal, an analysis of medical records (exchange births, birth histories, results of the pathologic-anatomical conclusion, reviews) of cases of antenatal fetal death in the KCMH № 3 for 2014-2018 was conducted. Results. 68 cases of antenatal fetal death over the past 5 years in the Kyiv City Maternity Hospital No. 3 have been analyzed. The average frequency of antenatal death per 5 years per 1000 genera is 4%o. The greatest proportion of antenatal fetal death occurs during pregnancy up to 37 weeks. The causes of stillbirth in this period were mainly premature detachment of the placenta against the background of late gestosis, fetal malformations, and fetoplacental insufficiency. The largest number of cases of antenatal fetal death occurred at the age of 30 - 34 years. All women in this age group have obsessive-gynecological history - involuntary miscarriage or stopped pregnancy. Pregnant women of this group began to be registered in pregnancy after 12 weeks (n=17), which indicates the lack of preconceptual preparation and lifestyle correction in the early stages of pregnancy. Conclusions. Thus, we have established an average index of the frequency of antenatal fetal death in the KCMH № 3 for 2014-2018, which is 4 %o, indicating timely, adequate provision of medical care.It is necessary to perform a comprehensive examination of women in the pregraviderm period, pregnant women, to evaluate the fetus’s fetal condition, to use pregnancy counseling by related specialists
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Гичка Н. М., Котенок А. С.
Назва : Гіпергомоцистеїнемія як основний предиктор виникнення антенатальної загибелі плода
Місце публікування : Здоров’я жінки. - 2019. - № 7. - С. 22-24 (Шифр ЗУ3/2019/7)
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна: ПЛОДА СМЕРТЬ -- FETAL DEATH
ГИПЕРГОМОЦИСТЕИНЕМИЯ -- HYPERHOMOCYSTEINEMIA
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PREGNANCY COMPLICATIONS
ПРОГНОЗ -- PROGNOSIS
Анотація: У статті представлено предиктори прогнозування антенатальної загибелі плода, їхнє патогенетичне обґрунтування та можливі ускладнення вагітності при гіпергомоцистеїнемії. Мета дослідження: пошук прогностичних маркерів та критеріїв виникнення антенатальної загибелі плода для оптимізації ведення вагітності та пологів з усуненням негативних перинатальних наслідків у групі вагітних високого ризику розвитку антенатальної загибелі плода. Матеріали та методи. У період з 2013 до 2018 р. проведено комплексне обстеження 244 вагітних. Контрольна група – 151 вагітна з неускладненим перебігом гестаційного періоду, без наявності екстрагенітальної патології та ускладнень під час вагітності. В основну групу увійшли 93 пацієнтки з ускладненим перебігом вагітності, у яких виявлені порушення плодово-плацентарних взаємовідносин та високі значення гомоцистеїну. Результати. У жінок групи високого ризику виникнення антенатальної загибелі плода відзначали збільшення протромбінового індексу та вмісту РФМК, що становить ризик виникнення тромбоутворення та розвитку хронічного ДВЗ-синдрому. Одним з найчастіших ускладнень вагітності в основній групі стали передчасні пологи. Заключення. Установлено пряму залежність впливу порушень системи гемостазу на перебіг вагітності і тактику розродження у жінок групи високого ризику розвитку антенатальної загибелі плода. Доведено факт, що вагітність на тлі гіпергомоцистеїнемії ускладнюється виникненням пізнього гестозу та хронічної плацентарної дисфункції на тлі загострення екстрагенітальної патології
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Громова А. М., Ляховська Т. Ю., Кетова О. М., Мітюніна Н. І.
Назва : Морфофункціональні особливості плаценти при антенатальній загибелі плода
Місце публікування : Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - Київ, 2019. - Т. 9, № 3. - С. 101-105 (Шифр НУ45/2019/9/3)
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна: ПЛАЦЕНТА -- PLACENTA
ПЛОДА СМЕРТЬ -- FETAL DEATH
Анотація: Частота плацентарної недостатності у вагітних з вірусною або бактеріальною інфекцією досягає 50-60%. У разі антенатальної загибелі плоду послід стає одним з основних джерел діагностики інфекції та визначення причин його смерті. Мета дослідження. Вивчення особливостей морфологічної будови плаценти при антенатальній загибелі плода. Матеріал і методи дослідження. Нами було проведено аналіз морфологічних характеристик і мікробіологічних висновків 30 послідів жінок з антенатальною загибеллю плода (основна група) і 25 послідів жінок, які народили живих дітей (контрольна група). Результати дослідження. У жінок основної групи товщина плацент була на 15,1%, обсяг – на 22,5%, а площа – на 19,6% більше, ніж у осіб контрольної групи (р0,05). Плацентарно-плодовий індекс при внутрішньоутробній загибелі плоду перевищував показники в контрольній групі (нормативні значення) у 1,7 разів (р0,05). При вивченні морфологічної будови плацент жінок обстежених груп компенсаторно-пристосувальні реакції були вираженими у 18 (72%) плацентах жінок контрольної і в 1-ій плаценті (3,3%) у жінки основної групи (р 0,05), інволютивно-дистрофічні зміни були виявлені по 3 випадки в основній і контрольній групах, що склало 10% і 12%, відповідно (р 0,05), інфекційно-запальні зміни при мікроскопічному дослідженні посліду виявлені в 26 (86,7%) випадках у жінок основної та у 4 (16%) осіб контрольної груп(р 0,05). Висновки. Запальні зміни в плаценті можуть стати причиною формування плацентарної недостатності і приводити до антенатальної загибелі плоду.
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Маланчук Л. М., Кривицька Г. О., Маланчук А. С.
Назва : Оцінка концентрації оксиду азоту в крові як маркера гестаційної ендотеліальної дисфункції
Місце публікування : Лікарська справа. Врачебное дело. - 2018. - № 3/4. - С. 144-147 (Шифр ЛУ2/2018/3/4)
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна: БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PREGNANCY COMPLICATIONS
АБОРТ САМОПРОИЗВОЛЬНЫЙ -- ABORTION, SPONTANEOUS
ПЛОДА СМЕРТЬ -- FETAL DEATH
ПЕРИНАТАЛЬНАЯ СМЕРТЬ -- PERINATAL DEATH
АЗОТА ОКСИДЫ -- NITROGEN OXIDES
АЗОТА ОКИСЕЙ ДОНАТОРЫ -- NITRIC OXIDE DONORS
ЭНДОТЕЛИНЫ -- ENDOTHELINS
АРГИНИН -- ARGININE
АСПАРТАТКИНАЗА -- ASPARTATE KINASE
Анотація: Стаття присвячена визначенню концентрації оксиду азоту в крові вагітних із синдромом втрати плода та без репродуктивних втрат. Статистична обробка отриманих даних проведена за програмі Excel 2010. Після визначення концентрації нітровмісних сполук у водопровідній воді оцінювали вміст активних метаболітів оксиду азоту в сироватці крові за методом П. П. Голікова та Н. Ю. Ніколаєвої. Встановлено, що середня концентрація оксиду азоту в сироватці крові вагітних із синдромом втрати плода знижена порівняно з жінками без репродуктивних втрат. Як медикаментозну корекцію призначали донатор оксиду азоту – сироп L-аргініну аспартату – по 5 мл 3 рази на добу per os протягом 14 днів. Після проведеної терапії показники середньої концентрації оксиду азоту збільшились майже вдвічі, що дозволяє призначати препарат вагітним із синдромом втрати плода для профілактики акушерських ускладнень, пов’язаних з ендотеліальною дисфункцією
Знайти схожі

10.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Дола Л. Л., Геник Н. І., Кінаш Н. М., Сніжко Т. Б.
Назва : Значення прегравідарної підготовки у жінок із синдромом втрати плода на фоні вроджених форм тромбофілії
Паралельн. назви :Significance of pregravid preparation of women with fetal loss syndrome on the background of congenital forms of thrombophilia
Місце публікування : Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології. - Тернопіль, 2017. - N 1. - С. 62-64 (Шифр АУ37/2017/1)
MeSH-головна: ТРОМБОФИЛИЯ -- THROMBOPHILIA
ПЛОДА СМЕРТЬ -- FETAL DEATH
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PREGNANCY COMPLICATIONS
Ключові слова (''Вільн.індекс.''): прегравидарная подготовка
Анотація: Мета дослідження –аналіз значення прегравідарної підготовки у жінок із синдромом втрати плода на фоні генетично детермінованої форми тромбофілії. Матеріали та методи. Проведено ретроспективний та проспективний аналіз перебігу вагітностей у 42 пацієнток із синдромом втрати плода на фоні вродженої тромбофілії. З них 22 жінки отримували прегравідарну підготовку та 20 жінок, вагітність у яких настала без запропонованої нами прегравідарної підготовки. Контрольну групу склали 30 жінок із фізіологічним перебігом вагітності. Використано такі методи дослідження, як: клінічні, функціональні (ехографічні, кардіотокографічні, доплерометричні), гемостазіологічні та морфологічні. Результати дослідження та їх обговорення. Так, у жінок із генетично детермінованими формами тромбофілії, вагітність у яких настала без прегравідарної підготовки, були зафіксовані такі ускладнення, як: передчасне відшарування нормально розташованої плаценти у 4,76 % (2) жінок, загроза мимовільних викиднів у 9 (21,4 %) осіб, загроза передчасних пологів у 7 (16,7 %) жінок, плацентарна дисфункція у 10 (2,4 %) пацієнток, в той час як у жінок із прегравідарною підготовкою даної патології виявлено менше (загроза мимовільного викидня у 5 (11,9 %) осіб, загроза передчасних пологів у 3 (7,1 %) жінок, плацентарна дисфункція у 4 (9,5 %)). УЗ-дослідження фетометричних показників плода та антенатальна оцінка структури плаценти дозволили діагностувати синдром затримки розвитку плода у 11,9 % (5) пацієнток із тромбофіліями без прегравідарної підготовки. Висновок. Отже, прегравідарна підготовка жінок із синдромом втрати плода на фоні генетично детермінованих форм тромбофілії дуже важлива і допомагає зменшити частоту гестаційних ускладнень
Знайти схожі

11.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Галич С. Р., Щурко Д. М., Щурко М. І., Каланжова О. М.
Назва : Прогностичні критерії загрози антенатальної загибелі плода при вроджених вадах розвитку
Паралельн. назви :Prognostic criteria of the threat of antenatal fetus death in the congenital development perils
Місце публікування : Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології. - Тернопіль, 2017. - N 1. - С. 47-49 (Шифр АУ37/2017/1)
MeSH-головна: ВРОЖДЕННЫЕ, НАСЛЕДСТВЕННЫЕ И НОВОРОЖДЕННЫХ БОЛЕЗНИ И АНОМАЛИИ -- CONGENITAL, HEREDITARY, AND NEONATAL DISEASES AND ABNORMALITIES
АНОМАЛИИ ВРОЖДЕННЫЕ -- CONGENITAL ABNORMALITIES
ПЛОДА СМЕРТЬ -- FETAL DEATH
ГЕМОСТАЗ -- HEMOSTASIS
ДОППЛЕРА ЭФФЕКТ -- DOPPLER EFFECT
Анотація: Мета дослідження – прослідкувати динаміку внутрішньоутробного тенатогенезу плодів із вродженими вадами розвитку. Динаміку внутрішньоутробного тенатогенезу було прослідковано у 24-х внутрішньоутробних плодів, які мали вроджені вади розвитку. Матеріали та методи. Цим пацієнткам щоденно здійснювали доплерометрію кровоплину в маткових артеріях, пупковій артерії і середньомозковій артерії та низькочастотну п’єзоелектричну тромбоеластографію із моменту реєстрації загрозливої ознаки та до моменту констатації внутрішньоутробної загибелі плода. Визначали коефіцієнти кореляції за методом Спірмена між кількісними показниками та вірогідністю антенатальної загибелі плода. Результати дослідження та їх обговорення. Аналіз отриманих даних показав, що при порушеннях кровоплину виключно у матковій артерії ризик антенатальної загибелі плода відсутній. При порушеннях кровоплину у пупковій артерії та поєднанні цих порушень із гіперкоагуляцією висока вірогідність настання антенатальної загибелі плода впродовж від 2–3-х до 7–14-ти діб. Найвищий ризик антенатальної загибелі плода впродовж 2–4-х год обумовлений порушенням кровоплину у середньомозковій артерії на тлі гіперкоагуляції та пригнічення фібринолізу. На основі оцінки показників кровоплину в судинах фетоплацентарного комплексу та гемостазу методом низькочастотної п’єзоелектричної тромбоеластографії у вагітних із вродженими вадами розвитку плода, поєднаних із плацентарною дисфункцією, було розроблено метод прогнозування ризику антенатальної загибелі плода, який полягає в оцінці стану гемодинаміки внутрішньоутробного плода (доплерометрія) із одночасним дослідженням задопомогою низькочастотної п’єзоелектричної тромбоеластографії. При констатації порушень кровоплину в артеріях пуповини чи (та) середньомозковій артерії, поєднаних із гіперкоагуляцією та пригніченням фібринолізу, рекомендовано термінове розродження впродовж доби. Висновки. Запропонований алгоритм ведення вагітності, обстеження та розродження приводить до відсутності антенатальної загибелі плода, зниження показника перинатальної смертності, перинатальної захворюваності
Знайти схожі

12.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Семенюк Л. М., Воронкова Н. М.
Назва : Оптимізація прегравідарної підготовки ендометрія як передумова запобігання репродуктивним втратам у жінок із завмерлою вагітністю в анамнезі
Паралельн. назви :Optimization of renewal of reproductive function of women with missed abortion and the pathology of the endometrium
Місце публікування : Ендокринологія. - 2017. - Т. 22, № 4. - С. 331-335 (Шифр ЕУ5/2017/22/4)
Примітки : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-головна: ЭНДОМЕТРИЙ -- ENDOMETRIUM
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PREGNANCY COMPLICATIONS
ПЛОДА СМЕРТЬ -- FETAL DEATH
ГИСТЕРОСКОПИЯ -- HYSTEROSCOPY
РЕПРОДУКЦИИ ПОДГОТОВКА, МЕДИКО-СОЦИАЛЬНЫЕ ПРОГРАММЫ -- PRECONCEPTION CARE
Анотація: Мета — визначення оптимального методу спорожнення матки на тлі завмерлої вагітності з метою запобігання формуванню патології ендометрія в майбутньому. Матеріали та методи. Обстежено 90 жінок віком від 18 до 35 років із завмерлою вагітністю в анамнезі та 40 жінок на етапі планування вагітності. Основні групи: Іа — 60 жінок — переривання вагітності, що не розвивається, традиційним методом (вакуум-аспірація /кюретаж), Іб група (30 жінок) — вакуум-аспірація з гістероскопічним контролем якості проведення втручання. Групи контролю: ІІа — 20 жінок з абортом в анамнезі, ІІб — клінічно здорові жінки на етапі підготовки до материнства. Результати. Хронічний ендометрит виявлено в 59 пацієнток із традиційним перериванням завмерлої вагітності та традиційною терапією й у 3 із перериванням із гістероскопічним контролем і використанням імуномодуляторів. Після аборту із запропонованим лікуванням та в групі контролю не виявлено хронічного ендометриту. У Іа підгрупі завагітніли 50 (83,3%) жінок, із них народили 11 (22,0%), у Іб підгрупі завагітніли 25 (83,3%) пацієнток, із них народили 22 (88,0%), у контрольній підгрупі Іа — 19 (95,0%) і 15 (75,0%) відповідно. У підгрупі ІІб обидва показники становили 100%. Висновки. Повторні оперативні внутрішньоматкові втручання зумовлюють пошкодження рецепторної складової ендометрія в майбутньому. Прогнозування майбутніх гестаційних ускладнень у жінок із завмерлою вагітністю в анамнезі та проведення запропонованої схеми прегравідарних заходів дозволяють повноцінно відновити в цих жінок репродуктивний потенціалThe objective: determination of the most optimal method of emptying the uterus in a dead pregnancy in preventing the formation of endometrial pathology in the future Patients and methods. 90 women aged 18 to 35 years with a history of missed abortion and 40 women in the planning of pregnancy were examined. The main group of Ia — 60 women — a non-developing pregnancy undergoing the traditional method (vacuumm / curettage), group I (30) — vacuum with hysteroscopic quality control of the intervention. Control group II group of 20 women with abortion in the history, II b clinically healthy women in the preparation for maternity. Results. Chronic endometritis was detected in almost 56% of patients with traditional interruption of missed abortion and conventional therapy and 2% in interruption with hysteroscopic control when using imunomodulators. After the abortion with the proposed treatment and the control group, there was no chronic endometritis. In the first group A 50 women (84%) became pregnant, and 11 children were born, 25 patients (84.6%) became pregnant in group I-b, and — 22 (76.3%) gave birth. In group II, 19 patients (96%) became pregnant, 15 women (78%) gave birth. In group II-b, 100% became pregnant, gave birth to 100%.
Знайти схожі

13.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Громова А. М., Дауи Мохамед Анвар, Ляховская Т. Ю., Кетова Е. Н.
Назва : Состояние биоценоза влагалища беременных при антенатальной гибели плода
Паралельн. назви :State of vaginal biocenosis in pregnants with antenatal death of fetus
Місце публікування : Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології. - Тернопіль, 2017. - N 2. - С. 36-39 (Шифр АУ37/2017/2)
MeSH-головна: ПЛОДА СМЕРТЬ -- FETAL DEATH
ВЛАГАЛИЩЕ -- VAGINA
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ ИНФЕКЦИОННЫЕ -- PREGNANCY COMPLICATIONS, INFECTIOUS
Анотація: Цель исследования – изучение микробного биоценоза влагалища беременных при антенатальной гибели плода. Материалы и методы. Обследовано 55 женщин, из них 30 женщин с антенатальной гибелью плода (АГП, основная группа) и 25 женщин с рождением живых детей (контрольная группа), сопоставимых по возрасту, паритету, соматической патологии. Исследование инфекционного статуса включало: микроскопическое исследование влагалищных мазков; бактериологический посев на флору содержимого цервикального канала; ПЦР-диагностику содержимого цервикального канала.Результаты исследования и их обсуждение. Проведенный анализ показал, что среди женщин с АГП коэффициент заболеваемости (число заболеваний на одного человека) составил 0,77 или (76,7±4,3) %, это в 2,4 раза выше, чем у беременных контрольной группы (коэффициент заболеваемости 0,32 или (32±3,1) %, р0,05). Достоверно чаще у пациенток основной группы беременность сопровождалась ранними и поздними гестозами, угрожающим абортом, анемией (р0,05). Уровень инфицирования при взятии на учет в основной группе был в 2,6 раза выше, чем в контрольной (р0,05). Всем женщинам с инфицированием влагалища была проведена санация. При поступлении в стационар при сравнении микробиоценоза цервикального канала у женщин с АГП и нормальным течением беременности выявлены значительные различия в количественном и качественном составе микрофлоры. Выводы. У беременных с АГП основными факторами риска внутриутробного инфицирования плода являются урогенитальные инфекции у матери, хронические очаги инфекции в организме женщины, их обострение во время беременности, инфекционные заболевания в период гестации, наличие отягощенного акушерско-гинекологического анамнеза. Активация условно-патогенной флоры и длительное воздействие инфекционного агента способствуют развитию иммунных нарушений, которые, в свою очередь, еще больше усугубляют дисбиотическое состояние, поддерживая тем самым воспалительный процесс и значительно повышая риск внутриутробного инфицирования плода, вплоть до его антенатальной гибели
Знайти схожі

14.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Бала О. О., Бенюк В. О., Ковалюк Т. В., Бенюк С. В.
Назва : Особливості психоемоційного стану вагітних із завмерлою на ранніх термінах вагітністю
Місце публікування : Перинатологія та педіатрія. - 2016. - № 2. - С. 40-42 (Шифр ПУ3/2016/2)
Примітки : Библиогр.: с. 41
Предметні рубрики: ПЛОДА СМЕРТЬ
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ
ТРЕВОГИ СОСТОЯНИЕ
ТРЕВОЖНОСТИ ШКАЛА СИМПТОМАТИЧЕСКАЯ
Знайти схожі

15.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Сафонова И. Н.
Назва : Особенности антенатальных эхографических мониторингов и перинатальных результатов при специфических аномалиях монохориального многоплодия
Місце публікування : Перинатологія та педіатрія. - 2016. - № 2. - С. 77-85 (Шифр ПУ3/2016/2)
Примітки : Библиогр.: с. 84
Предметні рубрики: БЕРЕМЕННОСТЬ МНОГОПЛОДНАЯ
ТРАНСФУЗИОННЫЙ СИНДРОМ У ПЛОДОВ-БЛИЗНЕЦОВ
ПЛОДА РАЗВИТИЯ ЗАДЕРЖКА
ПЛОДА СМЕРТЬ
УЛЬТРАСОНОГРАФИЯ ПРЕНАТАЛЬНАЯ
Знайти схожі

16.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Чернобай Л. В., Тищенко А. Н., Лазуренко В. В., Мурызина И. Ю. , Юркова О. В.
Назва : Роль нарушения цитокинового профиля в снижении фертильности
Місце публікування : Міжнародний медичний журнал. - Харьков, 2016. - Т. 22, № 2. - С. 38-43 (Шифр МУ86/2016/22/2)
Примітки : Библиогр.: с. 42
MeSH-головна: БЕРЕМЕННОСТЬ -- PREGNANCY
ЦИТОКИНЫ -- CYTOKINES
БЕЛКИ, АССОЦИИРОВАННЫЕ С БЕРЕМЕННОСТЬЮ -- PREGNANCY PROTEINS
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PREGNANCY COMPLICATIONS
ПЛОДА СМЕРТЬ -- FETAL DEATH
ЛЮТЕИНОВАЯ ФАЗА -- LUTEAL PHASE
РЕЦЕПТОРЫ ЭСТРОГЕНОВ -- RECEPTORS, ESTROGEN
РЕЦЕПТОРЫ ПРОГЕСТЕРОНА -- RECEPTORS, PROGESTERONE
Знайти схожі

17.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Воробей Л.І.
Назва : Сучасні аспекти діагностики та профілактики ускладнень вагітності у жінок з перинатальними втратами в анамнезі
Місце публікування : Сімейна медицина. - Київ, 2016. - № 3. - С. 148-152 (Шифр СУ21/2016/3)
Примітки : Бібліогр.: с. 152
MeSH-головна: АНАМНЕЗА СБОР -- MEDICAL HISTORY TAKING
ПЛОДА СМЕРТЬ -- FETAL DEATH
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PREGNANCY COMPLICATIONS
НЕРВНАЯ СИСТЕМА ВЕГЕТАТИВНАЯ -- AUTONOMIC NERVOUS SYSTEM
ПЛАЦЕНТАРНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- PLACENTAL INSUFFICIENCY
Знайти схожі

18.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Захарова Е. А., Селихова М. С.
Назва : Неразвивающаяся беременность как медико-социальная проблема [Електронний ресурс]
Місце публікування : Профилактическая и клиническая медицина. - 2016. - № 2. - С. 57-60 (Шифр ПР55/2016/2)
Форма і об'єм ресурсу: Электрон. журн.
Примітки : Библиогр. в конце ст.
MeSH-головна: БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PREGNANCY COMPLICATIONS
ПЛОДА СМЕРТЬ -- FETAL DEATH
БОЛЬНОЙ, СЛЕДОВАНИЕ РЕКОМЕНДАЦИЯМ ВРАЧА -- PATIENT COMPLIANCE
АНКЕТИРОВАНИЕ -- QUESTIONNAIRES
Знайти схожі

19.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Бондаренко Н. П., Стеченко Л. О., Лакатош В. П., Лакатош П. В.
Назва : Цитопатичний вплив парвовірусної інфекції на плаценту
Місце публікування : Лікарська справа. Врачебное дело. - 2016. - № 5/6. - С. 95-102 (Шифр ЛУ2/2016/5/6)
MeSH-головна: БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ ИНФЕКЦИОННЫЕ -- PREGNANCY COMPLICATIONS, INFECTIOUS
PARVOVIRIDAE ИНФЕКЦИИ -- PARVOVIRIDAE INFECTIONS
ПЛАЦЕНТА -- PLACENTA
ВОДЯНКА ПЛОДА -- HYDROPS FETALIS
ПЛОДА СМЕРТЬ -- FETAL DEATH
БЕРЕМЕННОСТЬ -- PREGNANCY
ЖЕНЩИНЫ -- WOMEN
Знайти схожі

20.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Сегедій Л. І.
Назва : Імунологічне забезпечення фізіологічного перебігу вагітності та імунопатогенетичні аспекти репродуктивних втрат (огляд літератури)
Паралельн. назви :Immunological support of physiological pregnancy and immunopathogenetic aspects of reproductive losses
Місце публікування : Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології. - Тернопіль, 2016. - N 1. - С. 123-128 (Шифр АУ37/2016/1)
MeSH-головна: ИММУННОЙ СИСТЕМЫ РАССТРОЙСТВА -- IMMUNE SYSTEM DISEASES
БЕСПЛОДИЕ ЖЕНСКОЕ -- INFERTILITY, FEMALE
ПЛОДА СМЕРТЬ -- FETAL DEATH
Знайти схожі

1-20 21-40 41-60 61-77

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)