Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

у знайденому

Знайдено у інших БД:

Книги (19)

Рідкісні видання (1)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>S=Подагра<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 136
Показані документи з 1 по 20

1-20 21-40 41-60 61-80 81-100 101-120

Журавлева, Л. В.
Подагра: взгляд на болезнь как на общеметаболическую проблему / Л. В. Журавлева, В. А. Федоров // Практикуючий лікар. - 2019. - N 1. - С. 5-9

MeSH-головна:
ПОДАГРА -- GOUT (метаболизм, осложнения, патофизиология)
МОЧЕВАЯ КИСЛОТА -- URIC ACID (метаболизм)
Анотація: У статті наведено результати розгляду порушень обміну сечової кислоти, які призводять до розвитку не лише подагри, але й системних уражень, які підвищують кардіоваскулярний ризик. Проаналізовано дані літератури, що вказують на загальні механізми розвитку гранулем неімунного характеру при подагрі та атеросклерозі, формування яких призводить до структурних змін і пошкодження тканин, порушення функцій органів. Зазначені факти свідчать про те, що ці захворювання слід розглядати як загальнометаболічні проблеми з розвитком системності уражень, які необхідно враховувати під час призначення профілактичних заходів, а також вибору тактики лікування
Дод.точки доступу:
Федоров, В. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Бичков, О. А.
Роль адгезивних та цитокінових порушень у перебігу артеріальної гіпертензії, поєднаної з подагрою [Текст] / О. А. Бичков, Н. Г. Бичкова // Лікарська справа. Врачебное дело. - 2018. - № 5/6. - С. 30-36. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION (иммунология, метаболизм, патофизиология)
ПОДАГРА -- GOUT
КОМОРБИДНОСТЬ -- COMORBIDITY
ИММУНИТЕТ КЛЕТОЧНЫЙ -- IMMUNITY, CELLULAR
ЦИТОКИНЫ -- CYTOKINES
Анотація: У статті наведено результати оцінки особливостей клінічного перебігу, ліпідного профілю, основних показників клітинної ланки імунної системи та цитокінового статусу у хворих на артеріальну гіпертензію, поєднану з подагрою
Дод.точки доступу:
Бичкова, Н. Г.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Кузьміна, Г. П.
Показники якості життя та функціонального статусу хворих на артеріальну гіпертензію з коморбідною подагрою [Текст] / Г. П. Кузьміна, О. М. Лазаренко // Сімейна медицина. - 2019. - № 2. - С. 89-93. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION (генетика, диагностика, кровь, лекарственная терапия, метаболизм, осложнения, патофизиология, профилактика и контроль, терапия, ультрасонография, этиология)
КАЧЕСТВО ЖИЗНИ -- QUALITY OF LIFE
ПОДАГРА -- GOUT (генетика, диагностика, диетотерапия, кровь, лекарственная терапия, метаболизм, микробиология, моча, осложнения, патофизиология, терапия, ультрасонография, этиология)
КОМОРБИДНОСТЬ -- COMORBIDITY (тенденции)
Анотація: Мета дослідження: оцінювання показників якості життя (ЯЖ) та функціонального статусу хворих на артеріальну гіпертензію (АГ) з коморбідною подагрою, встановлення факторів, що впливають на ЯЖ у даної категорії пацієнтів. Матеріали та методи. У дослідження увійшли пацієнти (п=61) з АГ, середній вік (SD) яких становив 54,25±10,29 року. Хворі були розподілені на дві групи: 1-а група (п=36, основна) - хворі на АГ з коморбідною подагрою, 2-а група (п=25, порівняння) - пацієнти з АГ. До контрольної групи увійшли 10 пацієнтів. ЯЖ оцінювали за допомогою опитувальника Short Form Medical Outcomes Study (SF-36), функціональний статус - Health Assessment Questionnaire (HAQ-DI), використовували 10-бальну шкалу Patient global assessment (PGA). Результати. У пацієнтів з АГ та супутньою подагрою більшою мірою були знижені показники, що характеризують фізичне здоров’я та роль емоційних проблем в обмеженні життєдіяльності. Середнє значення за опитувальником HAQ-DI виявилося достовірно найнижчим в основній групі, а за шкалою PGA - в основній групі та групі порівняння. Заключення. Якість життя (ЯЖ) хворих на артеріальну гіпертензію (АГ) з коморбідною подагрою знижена більшою мірою щодо пацієнтів без подагри внаслідок хронічного больового синдрому, функціональних обмежень, психологічних проблем. Фактори, що впливають на ЯЖ у даної категорії хворих, - це клінічні прояви АГ та подагри: вік, кількість загострень АГ на рік, загальний серцево-судинний ризик, загальна кількість уражених суглобів, ступінь тяжкості подагри, коморбідна патологія
The objective: to evaluate the quality of life (QOL) and functional status of patients with arterial hypertension (AH) and gout, to determine the factors influencing the QOL in this category of patients. Materials and methods. The study included 61 patients with AH, mean age (SD) of 54,25±10,29 years, which were divided into 2 groups: group 1 (n=36, main) -patients with AH and gout, group 2 (n=25, comparison) - patients with AH. The control group included 10 patients. The QOL was evaluated using the Short Form Medical Outcomes Study (SF-36) questionnaire, the Health Assessment Questionnaire (HAQ-DI) and the 10-point Patient Global Assessment (PGA). Results. Patients with AH and gout were more likely to have lowered their physical health indicators and the role-emotional. The average value of the HAQ-DI questionnaire was significantly lower in the main group, and on the PGA scale, in the main and comparison group. Conclusion. QOL of patients with AH and gout has been reduced to a greater extent in comparison with patients without gout due to chronic pain syndrome, functional constraints, psychological problems. Factors affecting the lung in this category of patients are the clinical manifestations of AH and gout: age, number of exacerbations of AH per year, total cardiovascular risk (TCVR), total number of affected joints, severity of gout, comorbidity
Дод.точки доступу:
Лазаренко, О. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

    Раціональна фармопіка при подагрі [Текст] // Фармацевт практик. - 2019. - № 10. - С. 40-42. - Бібліогр.: в кінці ст.

Рубрики: Алопуринол--прием--тер прим

   Фебуксостат--прием--тер прим

MeSH-головна:
ПОДАГРА -- GOUT (диетотерапия, история, кровь, патофизиология)
МОЧЕВАЯ КИСЛОТА -- URIC ACID (диагностическое применение, кровь)
ДИЕТОТЕРАПИЯ -- DIET THERAPY (использование)
Анотація: «Жертва відправляється в ліжко й лягає спати в повному здоров’ї… Але близько 2 години ночі прокидається від сильного болю… Невдовзі виникають відчуття холоду, озноб… Через деякий час біль досягає межі… Він ніби то викручує, то розриває зв’язки, то кусає і гризе кістку, точно собака… Катування триває всю ніч… Полегшення, нарешті, настає, але лише до наступного ранку», — так описав напад подагри ще у 1683 р. лікар Томас Сіде в «Трактаті про відкладення солей і водянку». Пропонуємо до вашої уваги деякі важливі аспекти фармакотерапії та патології подагри
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Рудіченко, В. М.
Атипові прояви подагри у загальній практиці-сімейній медицині: власні клінічні спостереження та дані літератури [Текст] / В. М. Рудіченко, М. О. Кушнєрова // Сімейна медицина. - 2018. - № 6. - С. 26-29. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ПОДАГРА -- GOUT (генетика, диагностика, диетотерапия, иммунология, классификация, кровь, лекарственная терапия, метаболизм, осложнения, патофизиология, профилактика и контроль, реабилитация, терапия, этиология)
ПОДКОЖНАЯ КЛЕТЧАТКА -- SUBCUTANEOUS TISSUE (иммунология, метаболизм, патофизиология, энзимология)
АРТРОПАТИЯ НЕВРОГЕННАЯ -- ARTHROPATHY, NEUROGENIC (генетика, диагностика, диетотерапия, иммунология, классификация, кровь, лекарственная терапия, метаболизм, осложнения, патофизиология, реабилитация, терапия, энзимология, этиология)
Анотація: Метою дослідження стало узагальнення власного клінічного досвіду спостереження і ведення подагри та атипових її проявів, а також даних літератури з цього питання. Виявлення закономірних проявів атипового перебігу патологічного стану. Науково-практичною базою дослідження стала Київська міська клінічна лікарня № 8, куди направляються хворі лікарями первинної ланки на засадах загальної практики-сімейної медицини. Клінічно подагра є переважно чоловічою хворобою. Патологічний стан зустрічається частіше у чоловіків, ніж у жінок, але у жінок він переважно стає маніфестним у постменопаузальний період. Жінки з подагрою більш схильні до атипового перебігу захворювання (наприклад, хвороба на пальцях рук та гомілковостопний суглоб), що робить лікування проблемним внаслідок співіснуючих коморбідностей. Подагра є частою та винятково больовою формою запального артриту, який типово залучає перший метатарсофаланговий суглоб (що термінологічно саме і є подагра). Атипові прояви подагри сьогодні фіксують з наростаючою частотою у певних популяційних групах, таких, як особи похилого віку, особи з генетичною схильністю, ензимними дефіцитами, імплантами протезів та тих, хто отримує імуносупресивну терапію. Подагра може мімікрувати іншими станами, такими, як септичний артрит, остеоартрит, остеоартроз, ревматоїдний артрит, псевдоподагра (відкладення кристалів кальцію пірофосфату) та навіть периартикулярними пухлинами. Подагра може також співіснувати з іншими артропатіями, надалі ускладнюючи діагноз. У статті описані власні спостереження хворого з розгорнутою атиповою маніфестацією подагри протягом 35 років. Причому на нижніх кінцівках проявів захворювання довго не було, і лише приблизно 2,5–3 останні роки хворий відзначив, що тофуси почали з’являтися також і на ногах. Риси атиповості відрізняються від «класичної» подагри, яку виявляють у чоловіків середнього віку, декількома аспектами: немає переважності чоловіків, але є близький до рівного гендерний розподіл, поліартикулярний прояв із залученням суглобів верхньої кінцівки, менше гострих подагричних епізодів, в’ялий клінічний перебіг та підвищене утворення тофусів
Дод.точки доступу:
Кушнєрова, М. О.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Кондратюк, В. Є.
Сучасний погляд на патогенетичні аспекти подагри (огляд літератури) [Текст] / В. Є. Кондратюк, О. М. Тарасенко // Український ревматологічний журнал. - 2018. - № 4. - С. 32-37. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ПОДАГРА -- GOUT (генетика, патофизиология)
ГИПЕРУРИКЕМИЯ -- HYPERURICEMIA (диагностика, патофизиология)
МОЧЕВАЯ КИСЛОТА -- URIC ACID (вредные воздействия)
Анотація: Подагра є важливою соціально-економічною проблемою у світі, що зумовлює зниження і втрату працездатності, обмеження професійної діяльності, погіршення якості життя хворих. Підвищення рівня уратів у крові є провідним лабораторним маркером подагри. Разом з тим гомеостаз обміну уратів детермінується балансом між комплексом процесів секреції, екскреції сечової кислоти (CК) нирковими канальцями і її виведенням екстраренальними шляхами. Домінуюча кількість CК (65–75%) екскретується нирками, менша частина (25–35%) — через шлунково-кишковий тракт. У представленій статті висвітлено основні патогенетичні аспекти подагри, що включають каскад імунологічних змін, варіанти порушення уратної рівноваги; наведена остання інформація щодо ролі ниркових, кишкових і бактеріальних транспортерів СК у підтримці уратного гомеостазу. Сучасною тенденцією вивчення подагри є акцентування уваги дослідників саме на екстраренальних шляхах виведення СК у взаємозв’язку зі змінами імунологічного статусу, що дозволить розширити наші знання щодо особливостей патогенезу захворювання
Gout is an important socio-economic problem in the world, which causes a decrease and disability, restriction of professional activity, deterioration in the quality of life of patients. Increasing urate levels in the blood is the leading laboratory marker for gout. The homeostasis of urate metabolism is determined by the balance between the complex of the processes of secretion, excretion of uric acid (UA) by the renal tubules and its elimination by the extrarenal pathways. The dominant number of UC (65–75%) is excreted by the kidneys, a smaller part (25–35%) — through the gastrointestinal tract. The presented article highlights the main pathogenetic aspects of gout, including a cascade of immunological changes, options for violation of urate equilibrium; the latest information on the role of the renal, intestinal and bacterial transporters of UA in supporting urate human homeostasis is presented. The current tendency to study gout is to focus the attention of researchers on the extrarenal ways of removing UA in conjunction with changes in the immunological status, which will expand our knowledge about the features of the pathogenesis of the disease
Дод.точки доступу:
Тарасенко, О. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Гіпоурикемічна ефективність синбіотика в комплексному лікуванні хворих на подагру [Текст] / В. Є. Кондратюк [та ін.] // Український терапевтичний журнал. - 2019. - № 1. - С. 75-84

Рубрики: Ротабиотик

MeSH-головна:
ПОДАГРА -- GOUT (кровь, лекарственная терапия, микробиология)
ГИПЕРУРИКЕМИЯ -- HYPERURICEMIA (кровь, лекарственная терапия, микробиология)
КИШЕЧНИК -- INTESTINES (микробиология)
СИНБИОТИКИ -- SYNBIOTICS (использование)
АЛЛОПУРИНОЛ -- ALLOPURINOL (прием и дозировка, терапевтическое применение)
МУЖЧИНЫ -- MEN
Анотація: Мета роботи — оцінити гіпоурикемічну ефективність комбінації синбіотика та алопуринолу в порівнянні з монотерапією алопуринолом у хворих на подагру. Матеріали та методи. Обстежено 130 осіб (середній вік (55,5 ± 9,4) року) чоловічої статі, хворих на подагру (середня тривалість (7,7 ± 7,1) року). Діагноз подагри встановлювався на основі критеріїв ACR (2016). Контрольну групу склали 25 практично здорових чоловіків відповідного віку. Хворих на подагру, які після 6-тижневої терапії алопуринолом не досягли цільового рівня урикемії, було включено до груп лікування. Основну групу (n = 68) склали пацієнти, які продовжили приймати алопуринол у дозі 300 мг на добу з титрацією дози в бік підвищення на 100 мг щомісячно та додатково приймали синбіотик по 1 капсулі тричі на добу. До групи порівняння (n = 62) увійшли хворі, які отримували монотерапію алопуринолом. Тривалість лікування становила 3 міс. Якісні та кількісні параметри мікробіоти кишечнику аналізували на підставі даних бакпосіву калу. Ефективність терапії оцінювали за рівнями урикемії, С-реактивного білка (С-РБ), ступенем дисбіозу кишечнику. Результати та обговорення. Після лікування хворих основної групи із застосуванням синбіотика спостерігалась нормалізація показників за рахунок зменшення концентрації умовно-патогенних мікроорганізмів групи Firmicutes, облігатних анаеробів групи Bacteroides spp., грибів роду Candida та відновлення захисної мікрофлори — лактобацил і біфідобактерій. У хворих на подагру через 3 міс комплексного лікування з додаванням синбіотика спостерігається трансформація структури кишкової мікробіоти в бік нормалізації якісного (превалювання легкого ступеня порушень мікробіоти у 50 % осіб) та кількісного складу, виявляється більш виражений уратзнижувальний ефект відносно групи порівняння (цільовий рівень урикемії досягнуто вдвічі частіше — у 40,3 і 21 % випадків відповідно). Додаткове включення синбіотика демонструє посилення уратзнижувального ефекту алопуринолу (зниження рівня сечової кислоти на 18,7 проти 13,3 %; р 0,01), що асоціюється з більш вираженим протизапальним ефектом (зниження рівня С-РБ на 75 проти 26,3 %; р 0,01). Висновки. Хворим на подагру притаманне виражене порушення мікробіоти кишечнику, що характеризується поєднанням дефіциту захисної мікрофлори і підвищенням рівня облігатних анаеробів, грампозитивних коків та грибів роду Candida. У хворих на подагру через 3 міс комплексного лікування з додаванням синбіотика, на тлі нормалізації якісного та кількісного складу кишкової мікробіоти, відзначається більш виражений уратзнижувальний ефект — цільовий рівень урикемії досягнуто вдвічі частіше, що поєднується з більш вираженим протизапальним ефектом
Objective — to evaluate the hypouricemic effects of the combination of synbiotic and allopurinol versus monotherapy with allopurinol in gout patients. Materials and methods. The examinations involved 130 patients (mean age (55.5 ± 9.4) years old) with gout (mean duration (7.7 ± 7.1) years). The gout diagnosis was based on the ACR criteria (2016). The control group consisted of 25 practically healthy men of the corresponding age. Patients with gout who have not reached the target uricemia level after 6 weeks of treatment with allopurinol were included in the treatment groups. The main group (n = 68) included patients who continued to take allopurinol in a dose of 300 mg per day with up-titration of 100 mg per month, and additionally took the synbiotic 1 capsule three times a day. The comparison group (n = 62) consisted of patients receiving allopurinol monotherapy. The treatment duration was 3 months. Qualitative and quantitative parameters of intestinal microbiote were analysed based on the data of bacteriological inoculation of faeces. The effectiveness of therapy was assessed by the levels of uricemia, C-RP, and the degree of dysbiotic changes in the intestinal microbiocenosis. Results and discussion. After treatment of patients in the main group with synbiotic using, the normalization of the indicators was observed due to the reduction of the concentration of opportunistic microorganisms of the Firmicutes group, obligate anaerobes, Bacteroides spp., Candida and the restoration of protective microflora — lacto- and bifidobacteria. In patients with gout after 3 months of complex treatment with the addition of a synbiotic, the transformation of the structure of the intestinal microbiota in the direction of normalization of qualitative (prevalence of mild degree of violations of microbiota in 50 % of subjects) and quantitative composition, revealed a more pronounced hypouricemic effect relative to the comparison group — the target level of uricemia is achieved twice as often — in 40.3 and 21 % of cases respectively. The additional inclusion of the synbiotic demonstrated an increase in the hypouricemic effect of allopurinol (a decrease in uric acid levels by 18.7 versus 13.3 %, p 0.01), which was associated with more pronounced anti-inflammatory effect (a decrease in C-RP by 75 versus 26.3 %, p 0.01). Conclusions. For patients with gout there is a pronounced violation of intestinal microbiota characterized by a combination of deficiency of protective microflora and an increase in obligate anaerobes, gram-positive cocci and fungi of the genus Candida. In patients with gout after 3 months of complex treatment with the addition of a synbiotic, against the background of the normalization of the qualitative and quantitative composition of intestinal microbiota, there is a more pronounced hypouricemic effect — the target level of uricemia is achieved twice as often, which is combined with more pronounced anti-inflammatory effect
Дод.точки доступу:
Кондратюк, В. Є.
Тарасенко, О. М.
Натрус, Л. В.
Пономарьова, І. Г.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Особенности пуринового метаболизма при разных формах подагрического артрита и нефропатии [Текст] / О. В. Синяченко [и др.] // Український терапевтичний журнал. - 2018. - № 3/4. - С. 7-13

MeSH-головна:
ПОДАГРА -- GOUT (кровь, метаболизм, этиология)
АРТРИТ ПОДАГРИЧЕСКИЙ -- ARTHRITIS, GOUTY (кровь, метаболизм)
ПОЧЕК БОЛЕЗНИ -- KIDNEY DISEASES (кровь, метаболизм)
ПУРИНЫ -- PURINES (кровь, метаболизм)
Анотація: Цель работы - оценить в процессе комплексного исследования параметры пуринового метаболизма при разных вариантах суставного и почечного синдромов у больных подагрой. Под наблюдением находились 105 больных первичной подагрой, среди которых были 92 % мужчин и 8 % женщин в возрасте от 26 до 76 лет (в среднем 51 год), причем женщины были на 8 лет старше. Средняя продолжительность заболевания составила 12 лет. Первым признаком подагры у 91 % больных был суставной криз, в остальных случаях - почечная колика. Соотношение частоты интермиттирующей и хронической форм артрита составило 2:1, латентный тип нефропатии имел место в 66 % наблюдений, уролитиазный - в 34 %, при этом соотношение I, II, III и IV стадий хронической болезни почек было 4 : 2 : 1 : 1. Изучали содержание факторов пуринового метаболизма (уровней мочевой кислоты в крови и моче - AUb и AUu, только в сыворотке концентраций оксипуринола - OP, аденина - Ad, гуанина - Gu, ксантина - Xa, гипоксантина - HXa, активности ксантиноксидазы - XO, ксантиндезаминазы - XD, аденозиндезаминазы - AD и 5-нуклеотидазы - 5N, показателей молибдена - Mo и свинца - Pb). Подсчитывали почечные клиренсовые тесты (Cau, Cop, Cau/Cop). Использовали спектрофотометр СФ46 (Россия), биоанализатор Olympus-Au 640 (Япония) и атомно-абсорбционный спектрометр с электрографитовым атомизатором SplAAr-Mk2-MOZe (Великобритания). Больные были обследованы вне обострения артрита. При подагре показатели AUb составили (514,6 +- 13,65) мкмоль/л, AUu - (5,0 +- 0,23) мкмоль/л, Cau - (6,8 +- 0,32) мл/мин, OP - (105,9 +- 6,62) мкмоль/л, Cop - (16,9 +- 0,62) мл/мин, Ad - (136,8 +- 3,66) единиц экстинции (е.э.), Cu - (183,7 +- 4,45) е.э., Xa - (148,2 +- 2,72) е.э., HXa - (7,1 +- 0,41) е.э., XO - (7,1 +- 0,41) нмоль/мл $Ecdot мин, XD - (7,7 +- 0,45) нмоль/мл $Ecdot мин, AD - (14,9 +- 2,04) нмоль/мл $Ecdot мин, 5N - (6,0 +- 0,10) нмоль/мл $Ecdot мин, Mo - (1,6 +- 0,08) мкг/л, Pb - (63,4 +- 2,77) мкг/л. Соотношение Cau к величине скорости клубочковой фильтрации было равным (9,7 +- 0,74) %, а Cau/Cop - (53,3 +- 4,94) %. По сравнению с контрольной группой условно здоровых людей установлено достоверное увеличение показателей Aub на 90 %, OP в 10,7 раза, XO в 2,0 раза, AD в 9,3 раза и Pb на 59 % при уменьшении параметров Cau на 72 % и Cop на 15 %, что констатировано соответственно в 100, 93, 38, 98, 53, 100 и 59 % наблюдений. Интегральные изменения показателей усиливаются с возрастанием длительности заболевания, связаны с полом больных (у мужчин выше уровни урикемии и урикурии), зависят от формы суставного и почечного синдромов, наличия периферических и костных тофусов, стадии хронической болезни почек, определяют костно-деструктивные артикулярные, структурные почечные поражения и характер мочевого синдрома, при этом прогнознегативными признаками в отношении тяжести костнодеструктивных изменений при подагрическом артрите являются параметры в крови пуриновых оснований - Ad 175 е.э., Gu 230 е.э., Xa 175 е.э., HXa 200 е.э. а показатели в крови Pb 90 мкг/л рекомендуется учитывать для прогнозирования снижения функции почек. Выводы: у больных подагрой разные составляющие пуринового метаболизма участвуют в патогенетических построениях суставного и почечного синдромов, а высокие параметры пуриновых оснований и уровня плюмбемии обладают прогностической значимостью
Дод.точки доступу:
Синяченко, О. В.
Ермолаева, М. В.
Федоров, Д. М.
Пилипенко, В. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Головач, И. Ю.
Расширение границ уратснижающей терапии: место фебуксостата в лечении подагры [Текст] / И. Ю. Головач, Е. Д. Егудина // Травма. - 2019. - Том 20, N 2. - С. 23-34. - Библиогр. в конце ст.

Рубрики: Фебуксостат

MeSH-головна:
ПОДАГРА -- GOUT (диагностика, лекарственная терапия, моча)
ГИПЕРУРИКЕМИЯ -- HYPERURICEMIA (диагностика, лекарственная терапия)
МОЧЕВОЙ КИСЛОТЫ ВЫВЕДЕНИЕ, ЛЕКАРСТВЕННЫЕ СРЕДСТВА -- URICOSURIC AGENTS (терапевтическое применение)
ПРОТИВОПОДАГРИЧЕСКИЕ СРЕДСТВА -- GOUT SUPPRESSANTS (терапевтическое применение)
Анотація: Подагра — хроническое заболевание, требующее назначения постоянной уратснижающей терапии. Золотым стандартом такой терапии является аллопуринол. В течение последнего десятилетия был синтезирован и появился в арсенале врачей новый препарат — фебуксостат, селективный ингибитор ксантиноксидазы, а именно ксантинредуктазы. В статье проведен обзор литературы, посвященной основным клиническим исследованиям этого препарата, в которых была показана его эффективность, сопоставимая или превышающая эффективность аллопуринола, а также продемонстрировано возможное назначение его пациентам со сниженной функцией почек, с аллергической реакцией или резистентностью к аллопуринолу, что значительно улучшает прогноз. Для пожилых пациентов, пациентов с легкой или умеренной почечной недостаточностью (клиренс креатинина 30–89 мл/мин), при легкой и умеренной печеночной недостаточности не требуется коррекция дозы фебуксостата, что значительно расширяет возможности назначения этого препарата для достижения целевых уровней мочевой кислоты. В статье рассмотрена кардиобезопасность уратснижающей терапии, в первую очередь фебуксостата. Дана оценка последним известным исследованиям по изучению сердечно-сосудистой безопасности аллопуринола и фебуксостата. Представлены алгоритмы выбора препарата для стартовой терапии подагры в случае непереносимости аллопуринола, сердечно-сосудистых заболеваний, почечной дисфункции. Пациенты, которым противопоказан аллопуринол, должны начинать лечение с урикозурического препарата или фебуксостата, в соответствии с их сопутствующими заболеваниями. Если целевая урикемия не достигается после постепенного увеличения дозы до максимально допустимой, следует обсудить с пациентом комбинацию фебуксостата с урикозурическим препаратом
Gout is a chronic disease requiring the appointment of a permanent urate-lowering therapy. The gold standard of such therapy is allopurinol. Over the last decade, a new drug, febuxostat, a selective xanthine oxidase inhibitor, namely xanthine reductase, has appeared in the doctors’ arsenal. The article reviewed the literature on the main clinical studies of this drug, which showed its effectiveness, comparable or exceeding the effectiveness of allopurinol, and also demonstrated its possible appointment to patients with reduced kidney function, with an allergic reaction or resistance to allopurinol, that significantly improves the prognosis. Elderly patients, patients with mild or moderate kidney fai- lure (glomerular filtration rate 30–89 ml/min), mild and moderate hepatic insufficiency do not require febuxostat dose adjustment, which greatly expands the possibilities of using this drug to achieve the target levels of uric acid. The article discusses the cardio-safety of the urate-lowering therapy, first of all of febuxostat, as well as assesses the results of the last known researches on cardiovascular safety of allopurinol and febuxostat. The algorithms of choice of preparation for the starting therapy of gout in case of intolerance of allopurinol, cardiovascular diseases, renal dysfunction are presented. Patients with contraindications to allopurinol should start treatment with uricosuric agent or febuxostat, in accordance with their concomitant diseases. If the target uricemia is not achieved after a gradual increase in dose to the maximum permissible one, a doctor should discuss with the patient a combination of febuxostat with uricosuric agent
Дод.точки доступу:
Егудина, Е. Д.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.

Якименко, О. О.
Вплив низьких доз колхіцину на клінічний перебіг і функцію нирок у хворих на подагру на тлі метаболічного синдрому [Текст] / О. О. Якименко, М. В. Гриценко, О. Є. Кравчук // Одеський медичний журнал. - 2019. - N 1. - С. 56-60. - Бібліогр.: с. 60

MeSH-головна:
ПОДАГРА -- GOUT (терапия)
МЕТАБОЛИЧЕСКИЙ СИНДРОМ X -- METABOLIC SYNDROME X (диагностика)
ПОЧКИ -- KIDNEY (патофизиология)
КОЛХИЦИН -- COLCHICINE (терапевтическое применение)
Анотація: Дослідження присвячене оцінці ефективності тривалого застосування низьких доз колхіцину на додаток до стандартної терапії у пацієнтів з подагрою на тлі метаболічного синдрому і його впливу на клінічний перебіг основного захворювання і на функцію нирок. Результати дослідження свідчать про те, що запропонована схема лікування ефективно знижує кількість нападів подагричного артриту, активність запального процесу, що проявляється в зменшенні кількості запалених суглобів, поліпшення біохімічних маркерів запалення і маркерів ниркової функції
Дод.точки доступу:
Гриценко, М. В.
Кравчук, О. Є.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

11.

Мудра, У. О.
Ендогенна інтоксикація, пероксидне окиснення ліпідів та антиоксидантна система організму в хворих на подагру на тлі неалкогольного стеатогепатиту [Текст] = Endogenous intoxication, lipid peroxidation and the body’s antioxidant system in gout patients with non-alcoholic steatohepatitis / У. О. Мудра, С. М. Андрейчин // Медична та клінічна хімія. - 2019. - Том 21, N 3. - С. 64-70

MeSH-головна:
ПОДАГРА -- GOUT
НЕАЛКОГОЛЬНАЯ ЖИРОВАЯ БОЛЕЗНЬ ПЕЧЕНИ -- NON-ALCOHOLIC FATTY LIVER DISEASE
ПЕРЕКИСНОЕ ОКИСЛЕНИЕ ЛИПИДОВ -- LIPID PEROXIDATION
Анотація: Подагра і неалкогольний стеатогепатит належать до розповсюджених хвороб, однак патогенез такої поєднаної патології досліджено недостатньо
Подагра супроводжується підвищенням ендогенної інтоксикації, зокрема вмісту молекул середньої маси в сироватці крові, вмісту малонового діальдегіду та зменшенням рівня супероксиддисмутази. Ці зміни більш виражені на тлі супутнього неалкогольного стеатогепатиту. Застосування ентеросорбенту “Карболайн” призводить до зниження ендотоксикозу та покращення зазначених показників пероксидного окиснення ліпідів і антиоксидантного захисту
Gout and non-alcoholic steatohepatitis are common diseases, but the pathogenesis of this combined pathology has not been sufficiently studied
Gout is accompanied by an increase of the endogenous intoxication, in particular the content of molecules of average weight in serum, the content of malondialdehyde and the reduction of superoxide dismutase. These changes are bigger on the background of non-alcoholic steatohepatitis. The use of carboline enterosorbent leads to a decrease of endotoxicosis and an improvement of these lipid peroxidation rates and antioxidant protection
Дод.точки доступу:
Андрейчин, С. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

12.

Головач, И. Ю.
Менеджмент пациентов с бессимптомной гиперурикемией - лечить или не лечить? [Текст] / И. Ю. Головач, Е. Д. Егудина // Сімейна медицина. - 2019. - № 5/6. - С. 25-35. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-головна:
ГИПЕРУРИКЕМИЯ -- HYPERURICEMIA (диагностика, диетотерапия, иммунология, классификация, лекарственная терапия, метаболизм, микробиология, моча, осложнения, патофизиология, терапия, энзимология)
ПОДАГРА -- GOUT (диагностика, диетотерапия, иммунология, классификация, лекарственная терапия, метаболизм, микробиология, моча, осложнения, патофизиология, терапия, энзимология)
МЕТАБОЛИЧЕСКИЙ СИНДРОМ X -- METABOLIC SYNDROME X (генетика, диагностика, диетотерапия, иммунология, классификация, лекарственная терапия, метаболизм, микробиология, терапия, энзимология)
ПОЧЕК БОЛЕЗНИ -- KIDNEY DISEASES (диагностика, классификация, лекарственная терапия, метаболизм, микробиология, моча, осложнения, терапия)
ДИЕТА С ОГРАНИЧЕНИЕМ НАТРИЯ -- DIET, SODIUM-RESTRICTED (использование, классификация, методы, стандарты, тенденции)
ЗДОРОВЫЙ ОБРАЗ ЖИЗНИ -- HEALTH BEHAVIOR
Анотація: В статье рассмотрены причины возникновения гиперурикемии, в том числе влияние таких факторов, как ожирение, метаболический синдром, снижение функции почек. Гиперурикемией называется повышение уровня мочевой кислоты сыворотки крови более 360 мкмоль/л у женщин и более 420 мкмоль/л у мужчин. Наиболее обоснованным считается уровень мочевой кислоты не более 6,8 мг/дл (400 мкмоль/л), при котором в физиологических условиях происходит кристаллизация. Распространенность сопутствующих заболеваний, ассоциированных с гиперурикемией, увеличилась в течение последних двух десятилетий
Гиперурикемия (и/или подагра) может быть причиной или следствием сопутствующей патологии. В то время как эпидемиологические исследования предполагают, что гиперурикемия может быть связана с сердечно-сосудистыми, метаболическими и почечными сопутствующими заболеваниями, исследования менделевской рандомизации не предоставили доказательства того, что эти связи являются причинно-следственными. Расхождения между результатами обсервационных и клинических исследований не позволяют выработать рекомендации о потенциальных преимуществах уратснижающей терапии (УСТ) у отдельных пациентов с бессимптомной гиперурикемией. Соотношение риска и пользы УСТ остается неясным неясно. Риск развития подагры в результате бессимптомной гиперурикемии, оцениваемый в 50%, должен быть сопоставлен с риском кожных и сердечно-сосудистых побочных эффектов ингибиторов ксантиноксидазы. Напротив, необходимость в оптимальном менеджменте сопутствующих заболеваний общепризнана. Среди лекарственных препаратов, принимаемых пациентами для лечения сопутствующих заболеваний, следует отменить агенты, обладающие гиперурикемическим действием и заменить на препараты, которые оказывают противоположное действие. Изменения в образе жизни, снижение массы тела и достаточная физическая активность полезны для улучшения общего состояния здоровья. О том, оказывает ли УСТ благоприятное влияние на сопутствующие заболевания, станет известно только при наличии мощных интервенционных испытаний с соответствующими первичными конечными точками
Дод.точки доступу:
Егудина, Е. Д.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

13.

До питання оцінки серцево-судинного ризику у хворих на первинну хронічну подагру в поєднанні з метаболічним синдромом [Текст] / А. О. Черняєва [та ін.] // Міжнародний ендокринологічний журнал. - 2019. - Том 15, N 4. - С. 24-29. - Бібліогр. наприкінці ст.

MeSH-головна:
ПОДАГРА -- GOUT (кровь, осложнения)
ОБМЕНА ВЕЩЕСТВ БОЛЕЗНИ -- METABOLIC DISEASES (кровь, осложнения)
СЕРДЕЧНО-СОСУДИСТЫЕ БОЛЕЗНИ -- CARDIOVASCULAR DISEASES (кровь, этиология)
МОЧЕВАЯ КИСЛОТА -- URIC ACID (кровь)
КРОВИ ХИМИЧЕСКИЙ АНАЛИЗ -- BLOOD CHEMICAL ANALYSIS
РИСКА ОЦЕНКА -- RISK ASSESSMENT
Анотація: Мета дослідження: з’ясувати частоту метаболічного синдрому (МС) і оцінити сумарний серцево-судинний ризик у хворих на первинну хронічну подагру залежно від наявності МС. Матеріали та методи. Обстежено 82 хворих на первинну хронічну подагру. Захворювання діагностовано на підставі кваліфікаційних критеріїв S.І. Wallаsе і співавт. В основну групу ввійшли хворі на подагру з МС (n = 52), які становили 63,4 % від усіх обстежених. Метаболічний синдром діагностували за критеріями IDF. Групу порівняння становили хворі на МС репрезентативного віку і статі (n = 46). Проведено клінічне (антропометричні параметри, рівень артеріального тиску) і лабораторне обстеження (рівень глікемії натще, сечової кислоти, ліпідограма, пероральний тест толерантності до глюкози), оцінено дані про наявність в анамнезі серцево-судинних захворювань та їх ускладнень, серцево-судинний ризик за шкалами SCORE і PROCAM. Результати. Частота ожиріння в досліджуваних групах становила 65,4 і 63,0 % відповідно. Частота додаткових критеріїв МС була високою в обох досліджуваних групах. Артеріальна гіпертензія (АГ) і гіпертригліцеридемія виявлялися у хворих на МС незалежно від наявності подагричного артриту (р 0,001). Принаймні один додатковий критерій МС виявлено в усіх обстежених. У 28,8 % хворих основної групи і у 4,3 % хворих групи порівняння було виявлено усі п’ять додаткових критеріїв МС (р 0,01). У хворих основної групи частіше, ніж у групі порівняння, виявляли більше трьох додаткових критеріїв МС — 51,9 і 30,4 % відповідно (р 0,01). Сумарний серцево-судинний ризик за шкалами SCORE і PROCAM у хворих основної групи був значуще вищим, ніж у групі порівняння (р 0,05 і р 0,01 відповідно). Висновки. У 63,4 % хворих на первинну хронічну подагру діагностовано МС. Хворі на первинну хронічну подагру з МС мають більш високий сумарний серцево-судинний ризик за шкалами SCORE і PROCAM порівняно з хворими на МС. Оцінка критеріїв МС поряд з оцінкою серцево-судинного ризику може використовуватися в рутинній клінічній практиці для стратифікації хворих на первинну хронічну подагру, які потребують модифікації способу життя і/або диференційованих підходів до медикаментозного лікування
Дод.точки доступу:
Черняєва, А. О.
Микитюк, М. Р.
Караченцев, Ю. І.
Кравчун, Н. О.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

14.

Вацеба, М. О.
Ефективність метаболічного впливу мельдонію дигідрату при коморбідних станах – артеріальній гіпертензії, ожирінні та подагрі [Текст] = Effectiveness of metabolic action of meldonium dihydrate in a comorbid state – arterial hypertension, obesity and gout / М. О. Вацеба // Здобутки клінічної і експериментальної медицини. - 2019. - N 1. - С. 34-39

MeSH-головна:
ОЖИРЕНИЕ -- OBESITY
ПОДАГРА -- GOUT
ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION
Анотація: Артеріальна гіпертензія є актуальною проблемою сучасної охорони здоров’я України з огляду на її поширеність серед різних вікових категорій, несприятливу прогностичну значущість як чинника, що має істотний вплив на показники серцево-судинної захворюваності та смертності. Мета – оцінити ефективність впливу мельдонію дигідрату на показники ендотеліальної дисфункції та артеріальної жорсткості у хворих на артеріальну гіпертензію в поєднанні з ожирінням та подагрою. Матеріал і методи. У дослідження включено 80 хворих на есенціальну атеріальну гіпертензію ІІ стадії 2 ступеня в поєднанні з ожирінням та подагрою. 1 підгрупа – 20 хворих, які отримували стандартну терапію: блокатори кальцієвих каналів – амлодипін 5–10 мг/добу, статин – аторвастатин 10–20 мг/добу, нетіазидний діуретик – індапамід 2,5 мг зранку, алопуринол 100–300 мг/добу. 2 підгрупа – 20 хворих, які, крім стандартної терапії, отримували мельдоній дигідрат («Метамакс», Дарниця, Україна) – 5 мл 10 % розчину розводили в 15 мл 0,9 % розчину натрію хлориду, вводили внутрішньовенно струминно протягом 10 днів з подальшим переходом на капсульну форму – 250 мг 3 рази на день протягом 1 місяця всередину. Здійснили клінічне обстеження хворих та визначили ендотелійзалежну вазодилатацію (ЕЗВД), ендотелійнезалежну вазодилатацію (ЕНЗВД), товщину інтимо-медійного комплексу (ТІМК), швидкість поширення пульсової хвилі (ШППХ), CAVI, індекс жорсткості аорти (ІЖА), рівень ЕТ-1 в крові. Результати. Через 1 місяць спостерігали позитивну динаміку ЕЗВД на 68,92 % (p0,001), а через 6 місяців лікування – на 70,81 % (p0,001). Через місяць застосування мельдонію дигідрату рівень ЕТ-1 знизився на 36,47 % (p0,001), а через 6 місяців – на 36,69 % (р0,001). Достовірні зміни ІЖА були відсутні (p0,05). CAVI знизився вже через 1 місяць лікування – на 6,32 % (p0,05), а через 6 місяців – на 8,24 % (p0,05). Зменшилась ТІМК після 1 місяця лікування на 13,46 % (p0,05), а після 6 місяців – на 16,34 % (p0,01). ШППХ також достовірно зменшувалась через 1 місяць лікування на 12,54 % (p0,01), а через 6 місяців – на 18,31 % (p0,001). Висновки. Включення до стандартної терапії мельдонію дигідрату сприяє ефективності не тільки антигіпертензивної, але й вазопротективної дій
Arterial hypertension is a topical issue of modern health care in Ukraine due to its prevalence among different age groups, adverse prognostic significance as a factor that has a significant impact on cardiovascular morbidity and mortality. The aim of the study – to evaluate the efficacy of meldonium dihydrate on endothelial dysfunction indices and arterial stiffness in patients with arterial hypertension combined with obesity and gout. Materials and Methods. The study included 80 patients with EAG stage II degree 2, in combination with obesity and gout. Subgroup 1 – 20 patients receiving standard therapy: calcium channel blockers – amlodipine 5–10 mg/day, statin – atorvastatin 10–20 mg/day, netiazidic diuretic – indapamide 2.5 mg in the morning, allopurinol 100–300 mg/day. Subgroup 2 – 20 patients who, in addition to standard therapy, received Meldonium dihydrate (Metamax, Darnytsia, Ukraine) – 5 ml of 10 % solution was diluted in 15 ml of 0.9 % sodium chloride solution, injected intravenously over 10 days, followed by transfer on the capsule form – 250 mg 3 times a day for 1 month per os. We performed a clinical examination of patients and identified endothelium-dependent vasodilation (EDVD), endothelial-independent vasodilation (EIVD), thickness of the intima-media complex (IMCT), pulse wave propagation velocity (PWPV), CAVI, aortic rigidity index (ARI), ET-1 level in the blood. Results. After 1 month, positive dynamics of EDVD was observed in 68.92 % (p0.001), and after 6 months of treatment – by 70.81 % (p0.001). After a month of application of meldonium dihydrate, the level of ET-1 decreased by 36.47 % (p0.001), and after 6 months – by 36.69 % (p0.001). Reliable changes were absent (p0.05). CAVI declined already after 1 month of treatment – by 6.32 % (p0.05), and after 6 months – by 8.24 % (p0.05). After 1 month of treatment, IMCT decreased by 13.46 % (p0.05), and after 6 months – by 16.34 % (p0.01). PWPV also significantly decreased after 12 months (12.54 %) (p0.01), and 6 months at 18.31 % (p0.001). Conclusions. Inclusion in standard therapy meldonium dihydrate leads to effective not only antihypertensive, but also anti-inflammatory and vasoprotective action
Вільних прим. немає

Знайти схожі

15.

Головач, И. Ю.
Остеоартрит и подагра: доказательства взаимосвязи и возможные терапевтические вмешательства [Текст] / И. Ю. Головач, Е. Д. Егудина // Травма. - 2019. - Том 20, N 3. - С. 5-16. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-головна:
ОСТЕОАРТРИТ -- OSTEOARTHRITIS (лекарственная терапия, осложнения)
ПОДАГРА -- GOUT (лекарственная терапия, осложнения)
КОЛХИЦИН -- COLCHICINE (терапевтическое применение)
Анотація: В обзорной статье представлены новые данные о потенциальной взаимосвязи двух самых распространенных ревматических заболеваний и возможной роли мочевой кислоты в патогенезе остеоартрита (ОА). Остеоартрит — это дегенеративное заболевание суставов, приводящее к боли, снижению качества жизни и негативным социально-экономическим последствиям. Подагра является самой распространенной формой воспалительного артрита и следствием стойко повышенных уровней уратов и отложения провоспалительных кристаллов моноурата натрия в суставах. Давно установлена сходная локализация, предрасполагающие и генетические факторы для обоих заболеваний. Тем не менее взаимоотношения между этими двумя нозологиями до сих пор до конца не выяснены, в частности, влияние ОА на развитие подагры и влияние подагры на развитие ОА. Традиционные факторы риска ОА приводят к инициации хрящевого повреждения и продукции провоспалительных медиаторов, которые способствуют воспалению. В то же время гибель хондроцитов ведет к образованию уратов, и, если их концентрации достаточно высоки, это может способствовать отложению кристаллов на хряще на макроскопическом уровне, что потенциально может привести к вторичному механическому повреждению суставного хряща и способствовать дополнительному прогрессированию ОА. В условиях гиперурикемии синовиальная жидкость при ОА будет иметь более высокие фоновые уровни уратов, что может напрямую влиять на местные урат-опосредованные процессы ОА, увеличивая вероятность кристаллизации. Результатом будет порочный цикл, в котором прогрессирование ОА приводит к образованию уратов, а образование уратов способствует дальнейшему прогрессированию ОА. Представлены доказательства взаимосвязи подагры и ОА с особым акцентом на роль гиперурикемии при наличии или отсутствии подагры, проанализированы исследования, выясняющие возможные биохимические, механические и иммунологические соотношения при этих состояниях. Рассмотрены терапевтические возможности лечения ОА с применением традиционных уратснижающих препаратов и колхицина
The review article presents new data on the potential relationship between the two most common rheumatic diseases and the possible role of uric acid in the pathogenesis of osteoarthritis (OA). OA is a degenerative joint disease that leads to pain, reduced quality of life and negative social and economic consequences. Gout is the most common form of inflammatory arthritis and is the result of persistently elevated levels of urates and deposition of pro-inflammatory crystals of sodium monourate in the joints. Similar localization, predisposing and genetic factors for both diseases has long been established. However, the relationship between these two nosologies has not yet been fully clarified, in particular, the effect of OA on the development of gout and the effect of gout on the development of OA. Traditional risk factors for OA lead to the initiation of cartilage damage and the production of pro-inflammatory mediators that contribute to inflammation. At the same time, the death of chondrocytes leads to the formation of urates, and if their concentrations are high enough, this may contribute to the deposition of crystals on cartilage at a macroscopic level, which can potentially lead to secondary mechanical damage to articular cartilage and contribute to the additional progression of OA. In conditions of hyperuricemia, synovial fluid with OA will have higher background levels of urates that can directly affect the local urate-mediated OA processes, increasing the likelihood of crystallization. The result will be a vicious cycle in which the progression of OA leads to the formation of urates, and the formation of urates contributes to the further progression of OA. Evidence of the relationship between gout and OA is given, with particular emphasis on the role of hyperuricemia in the presence or absence of gout. Studies that clarify the possible biochemical, mechanical and immunological relationships of these states are analyzed. The therapeutic options in the treatment of OA with the use of traditional urate-lowering drugs and colchicine are considered
Дод.точки доступу:
Егудина, Е. Д.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

16.

Воронков, Л. Г.
Серцева недостатність та подагра: клінічний випадок [Текст] / Л. Г. Воронков, Л. П. Паращенюк, Г. О. Проценко // Український ревматологічний журнал. - 2019. - № 3. - С. 82-85. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ПОДАГРА -- GOUT (осложнения, патофизиология)
СЕРДЕЧНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- HEART FAILURE (осложнения, патофизиология)
КОМОРБИДНОСТЬ -- COMORBIDITY
ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS
Анотація: У статті описано клінічний випадок тяжкохворого із серцевою недостатністю та подагрою. Обговорено підходи до лікування у разі гострого подагричного нападу та необхідність застосування уратзнижувальної терапії
The article describes the clinical case of a severe patient with heart failure and gout. Approaches to treating an acute gouty attack and the need for urates-lowering therapy are discussed
Дод.точки доступу:
Паращенюк, Л. П.
Проценко, Г. О.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

17.

Клинико-патогенетическое значение гормональных натрийуретических пептидов при подагре [Текст] / О. В. Синяченко [и др.] // Міжнародний ендокринологічний журнал. - 2018. - Том 14, N 5. - С. 45-51. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-головна:
ПОДАГРА -- GOUT (диагностика, кровь, метаболизм, осложнения, этиология)
НАТРИЙУРЕТИЧЕСКИЕ ПЕПТИДЫ -- NATRIURETIC PEPTIDES (кровь)
Анотація: Помимо нарушений пуринового обмена, систем провоспалительных цитокинов, матриксных металлопротеиназ и эйкозаноидов, в патогенезе подагры могут участвовать различные среднемолекулярные соединения, в том числе натрийуретические пептиды (предсердный — ANP, мозговой — BNP), но их значимость остается неизученной. Цель исследования: оценить клинико-патогенетическую значимость ANP и BNP при поражении суставов, почек и сердца у больных подагрой. Материалы и методы. Под наблюдением находились 105 больных первичной подагрой, среди которых было 92 % мужчин и 8 % женщин, в возрасте от 26 до 76 лет (в среднем 51 год), причем женщины были на 8 лет старше. Средняя продолжительность заболевания составила 12 лет. Первым признаком подагры у 91 % от числа больных был суставной криз, а в остальных случаях — почечная колика. Соотношение частоты интермиттирующей и хронической форм артрита составило 2 : 1, латентный тип нефропатии имел место в 66 % наблюдений, уролитиазный — в 34 %, при этом соотношение I, II, III и IV стадий хронической болезни почек было 4 : 2 : 1 : 1. Уровень сывороточных натрийуретических пептидов изучали иммуноферментным методом (ридер PR2100-Sanofi Diagnostic Pasteur, Франция). Результаты. Первичная подагра протекает с нарушениями метаболизма мочевой кислоты, оксипуринола, пуриновых оснований, ферментов обмена пуринов и пуринассоциированных микроэлементов (молибдена, свинца), интегральные изменения которых зависят от формы суставного и почечного синдромов, наличия периферических и костных тофусов, а также стадии хронической болезни почек, определяют костнодеструктивные артикулярные повреждения, являются прогнознегативными факторами в отношении тяжести артропатии и нефропатии. Помимо нарушений пуринового метаболизма, у больных подагрой (по сравнению со здоровыми людьми контрольной группы) наблюдается достоверное повышение в крови концентраций на 31 % ANP (5,50 ± 0,18 пг/мл) и на 79 % — BNP (12,20 ± 1,16 пг/мл), что соответственно установлено у 57 и 52 % от числа обследованных больных, взаимосвязано с тяжестью суставного синдрома, наличием периферических и костных тофусов, причем существуют тесные взаимоотношения среднемолекулярных гормональных пептидов с костно-деструктивными артикулярными изменениями, параметрами пуринового метаболизма и интегральным уровнем молекул средней массы разных фракций, а значения ANP имеют практическую значимость. На интегральное состояние в организме больных подагрой ANP и BNP оказывают влияние тип нефропатии (латентный, уролитиазный) и стадия хронической болезни почек, при этом от уровней этих пептидов зависят параметры мочевого синдрома, развитие уролитиаза, нефрокальцинатов и нефрокистоза. Установлено влияние уровня ANP на формирование диастолической дисфункции левого желудочка сердца, а BNP — на развитие нарушений электрической проводимости сердца и увеличение размеров камер сердца. Уровень ANP 6 пг/мл при подагрическом артрите рекомендуется использовать для оценки тяжести сужения артикулярных щелей, при этом данный показатель является также фактором риска снижения функции почек. Выводы. Изученные гормональные натрийуретические пептиды не только участвуют в патогенезе подагрического артрита, нефропатии и кардиопатии, но и обладают прогностической значимостью
Дод.точки доступу:
Синяченко, О. В.
Федоров, Д. М.
Ермолаева, М. В.
Пилипенко, В. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

18.

Сміян, С. І.
Застосування магнію оротату в комплексній терапії метаболічних порушень при подагрі [Текст] = Magnesium orotate in complex therapy of metabolic disorders in patients with gout / С. І. Сміян, М. В. Франчук, Л. В. Балабан // Вісник наукових досліджень. - 2017. - N 1. - С. 64-66

MeSH-головна:
ПОДАГРА -- GOUT
МАГНИЙ -- MAGNESIUM
МЕТАБОЛИЧЕСКИЙ СИНДРОМ X -- METABOLIC SYNDROME X
КОМБИНИРОВАННОЕ ЛЕЧЕБНОЕ ВОЗДЕЙСТВИЕ -- COMBINED MODALITY THERAPY
Анотація: У 25–90 % хворих на подагру виявляють метаболічний синдром (МС) і навпаки, у пацієнтів із МС значно підвищується ризик розвитку подагри та гіперурикемії (ГУ). Близько 40–50 % випадків МС поєднується з дефіцитом магнію. Комплексне лікування МС із додаванням магнієвмісних препаратів приводить до більш ефективної нормалізації ліпідного та глікемічного профілів, зниження артеріального тиску, профілактиці атеросклерозу
Дод.точки доступу:
Франчук, М. В.
Балабан, Л. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

19.

Головач, І. Ю.
Мікрокристалічні артропатії: питання й проблеми диференціальної діагностики [Текст] / І. Ю. Головач // Практикуючий лікар. - 2017. - N 1. - С. 37-43

MeSH-головна:
СУСТАВОВ БОЛЕЗНИ -- JOINT DISEASES (диагностика)
ПОДАГРА -- GOUT (диагностика)
КАЛЬЦИЯ ФОСФАТЫ -- CALCIUM PHOSPHATES
Анотація: В оглядовій статті представлено основні відомості про кристал-індуковані артрити та їх диференціальні відмінності. До мікрокристалічних артритів належать подагра (запалення, пов’язане з відкладанням кристалів моноурату натрію), хвороба відкладання кристалів пірофосфату кальцію − пірофосфатна артропатія та хвороба відкладання основних фосфатів кальцію. Відкладання та депонування кристалів у суглобових тканинах призводить до розвитку запалення імунного характеру. Описані основні клінічні симптоми кристал-індукованих артропатій. Суттєве значення в диференційній діагностиці мікрокристалічних артропатій належить визначенню кристалів моноурату натрію й пірофосфату кальцію в синовіальній рідині методом поляризаційної мікроскопії. Найчастішою локалізацією депонування кристалів пірофосфату кальцію є променезап’ястковий і колінний суглоби, дрібні суглоби кистей (зона зап’ястка). При гострому нападі подагри найчастіше уражаються плеснофаланговий суглоб І пальця ступні та суглоби склепіння ступні. Хвороба депонування основних фосфатів кальцію асоціюється з ураженням плечового суглоба. Хронічна подагра характеризується рецидивуючим перебігом і формуванням тофусів, що призводить до руйнування суглобів. Хронічні форми пірофосфатної артропатії часто імітують остеоартрит. Правильна диференціальна діагностика та правильне встановлення діагнозу мікрокристалічних артритів дозволить
Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Знайти схожі

20.

Казимирко, В. К.
Подагра й атеросклероз як грануломатозні хвороби [Текст] / В. К. Казимирко // Український ревматологічний журнал. - 2017. - № 2. - С. 17-24. - Бібліогр. в кінці ст.

Рубрики: Фебуксостат

MeSH-головна:
ПОДАГРА -- GOUT (лекарственная терапия, патофизиология, этиология)
АТЕРОСКЛЕРОЗ -- ATHEROSCLEROSIS (лекарственная терапия, патофизиология, этиология)
ГРАНУЛЕМАТОЗНАЯ БОЛЕЗНЬ ХРОНИЧЕСКАЯ -- GRANULOMATOUS DISEASE, CHRONIC (диагностика, лекарственная терапия, метаболизм, осложнения)
АЛЛОПУРИНОЛ -- ALLOPURINOL (терапевтическое применение)
Анотація: Основним морфологічним проявом подагри й атеросклерозу є запальні неімунні гранульоми. Головними клітинами в подагричних гранульомах є макрофаги та гігантські багатоядерні, в атеросклеротичних — макрофаги. Безпосередньою причиною розвитку гранульом відповідно є кристали сечової кислоти та вогнища ліпідів, що переважно містять позаклітинний кристалічний холестерин. Ці процеси — наслідок відсутності в організмі ферменту урикази та лізосомальних ферментів у макрофагах, які могли б розщепити молекулу холестерину
Вільних прим. немає

Знайти схожі

1-20 21-40 41-60 61-80 81-100 101-120

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)