Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

у знайденому

Знайдено у інших БД:

Книги (28)

Рідкісні видання (2)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>S=Поджелудочной железы новообразования<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 213
Показані документи з 1 по 20

1-20 21-40 41-60 61-80 81-100 101-120

Sarcopenia as a predictor оf рostoperative complications in patients with pancreatic cancer [Text] / V. M. Kopchak [et al.] // Медичні перспективи. - 2021. - Т. 26, № 1. - P98-105. - Bibliogr. at the end of the art.

MeSH-головна:
ПОДЖЕЛУДОЧНОЙ ЖЕЛЕЗЫ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- PANCREATIC NEOPLASMS (диагностика, осложнения, радиоизотопные изображения, смертность, ультрасонография, хирургия)
САРКОПЕНИЯ -- SARCOPENIA (диагностика, профилактика и контроль, радиоизотопные изображения, смертность, ультрасонография)
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS (диагностика, профилактика и контроль, радиоизотопные изображения, смертность, ультрасонография)
ПРОГНОЗ -- PROGNOSIS
Анотація: Several studies showed that sarcopenia is associated with an increase of postoperative complications, with worse postoperative results in patients with pancreatic cancer. According to European Working Group on Sarcopenia, it is a "progressive and generalized skeletal muscle loss" characterized by both loss of skeletal muscle mass and strength (Cruz-Jentoft AJ et al., 2019). Aim of our work was to evaluate the effect of sarcopenia on the occurrence of postoperative complications after pancreatic resections in patients with pancreatic and periampullary cancer. We performed a retrospective analysis of treatment of 152 patients who underwent radical pancreatic resections. Sarcopenia was determined by preoperative computed tomography using the Hounsfield Unit Average Calculation (HUAC). In our investigation we measured the psoas area and density (Hounsfield Units) at the level of the third lumbar vertebral body (L3). Sarcopenia was diagnosed in 66 (43.4%) patients. Among patients with sarcopenia complications occurred in 41 (62.1%), mortality was 4 (6.1%). In the group of patients without sarcopenia, complications occurred in 29 (33.7%) of 86 patients, mortality was 2 (2.3%). The level of postoperative complications in patients with sarcopenia was significantly higher (c2 =12.1, p=0.0005). Postoperative mortality in patients with sarcopenia was higher without significant difference (c2 =1.3, p=0.24). Sarcopenia significantly affects the level of postoperative complications and its detection can be used to improve the selection of patients before pancreatic resections in patients with pancreatic cancer
Дод.точки доступу:
Kopchak, V. M.
Pererva, L. O.
Shkarban, V. P.
Trachuk, V. I.
Lynnyk, S. V.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Vatseba, T. S.
Colorectal cancer and pancreatic cancer in patients with type 2 diabetes mellitus. Study of the effect of insulin therapy / T. S. Vatseba, L. K. Sokolova, V. M. Pushkarev // Клін. ендокринологія та ендокринна хірургія. - 2020. - N 3. - С. 38-46

MeSH-головна:
КОЛОРЕКТАЛЬНЫЕ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- COLORECTAL NEOPLASMS (лекарственная терапия)
ПОДЖЕЛУДОЧНОЙ ЖЕЛЕЗЫ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- PANCREATIC NEOPLASMS (лекарственная терапия)
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ, ТИП 2 -- DIABETES MELLITUS, TYPE 2 (патофизиология)
КОМОРБИДНОСТЬ -- COMORBIDITY
Анотація: Patients with type 2 diabetes have increased cancer risk. The study of the role of antidiabetic drugs in the processes of oncogenesis, in particular insulin therapy, continues. Objective — to investigate the influence of insulin therapy on the incidence of pancreatic and colorectal cancer. Materials and methods. The study included an analysis of medical records of patients with type 2 diabetes, who were first diagnosed with colorectal or pancreatic cancer during 2012-2016. Relation between incidence of these cancers and obesity, duration of diabetes, types of antidiabetic therapy, in particular with insulin therapy, has been studied. Results and discussion. During the study period, 52 cases of the first diagnosed pancreatic and 72 cases of colorectal cancer in patients with type 2 diabetes were detected. Obesity was detected in 65.28 % of patients with colorectal and in 23.08 % of patients with pancreatic cancer. Pancreatic cancer was more commonly diagnosed in patients with duration of diabetes up to 5 years (78.85 %), colorectal cancer — over 5 years (80.56 %). Significant influence of insulin therapy on the occurrence of pancreatic [OR = 3.21; 95 % CI (1.74—5.93); p 0.001] and colorectal cancer [OR
У хворих на цукровий діабет 2 типу доведений підвищений ризик онкологічних захворювань. Триває вивчення ролі цукрознижувальних препаратів у процесах онкогенезу, зокрема інсулінотерапії. Мета роботи — дослідити вплив інсулінотерапії на розвиток раку підшлункової залози та колоректальний рак. Матеріали та методи. Проведено аналіз медичних карт пацієнтів із злоякісними пухлинами колоректальної локалізації та підшлункової залози, які були вперше діагностовані у хворих на цукровий діабет 2 типу у 2012—2016 рр. Результати та обговорення. За досліджуваний період у хворих на цукровий діабет 2 типу виявлено 52 випадки вперше діагностованих злоякісних пухлин підшлункової залози та 72 — колоректального раку, переважно в осіб віком понад 60 років. Ожиріння мало місце у 65,28 % хворих з колоректальним раком і у 23,08 % — з раком підшлункової залози. Злоякісні пухлини підшлункової залози найчастіше діагностували за тривалості діабету до 5 років (78,85 %), а колоректальний рак — за тривалості 5 років (80,56 %). Серед хворих із злоякісними новоутвореннями підшлункової залози монотерапію інсуліном застосовували 12 (23,08 %) осіб, з них у 8 (66,67 %) тривалість діабету становила менше 5 років. Серед хворих із колоректальним раком 5 осіб отримували монотерапію інсуліном (8,33 %), лише 1 (20,00 %) пацієнт мав стаж діабету менше 5 років. Виявлено ймовірний вплив інсулінотерапії на виникнення раку підшлункової залози (відношення шансів — 3,21; 95 % довірчий інтервал — 1,74—5,93; p 0,001) і колоректального раку (відношення шансів — 3,13; 95 % довірчий інтервал — 1,85—5,28; p 0,001). Висновки. Отримані дані свідчать про ймовірну асоціацію між інсулінотерапією та виникненням раку підшлункової залози та колоректальної локалізації у пацієнтів із цукровим діабетом 2 типу. Хворі з раком підшлункової залози потребують додаткового обстеження та заперечення можливого T3cDM у разі вперше виявленого цукрового діабету
Дод.точки доступу:
Sokolova, L. K.
Pushkarev, V. M.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Інтраопераційний перитонеальний гіпертермічний хіміотерапевтичний лаваж з динамічним цитологічним контролем у комплексному лікуванні хворих на рак підшлункової залози / М. С. Загрійчук [та ін.] // Хірургія України. - 2019. - N 2. - С. 7-12

MeSH-головна:
ПОДЖЕЛУДОЧНОЙ ЖЕЛЕЗЫ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- PANCREATIC NEOPLASMS (терапия)
ПЕРИТОНЕАЛЬНЫЙ ЛАВАЖ -- PERITONEAL LAVAGE (использование, методы, стандарты, тенденции)
Анотація: Мета роботи — поліпшити віддалені результати лікування пацієнтів з аденокарциномою підшлункової залози на різних стадіях шляхом впровадження в комплексний лікувальний алгоритм інтраопераційного перитонеального лаважу гіпертермічними розчинами з хіміотерапевтичними агентами з динамічним цитологічним контролем методами перитонеальних змивів і відбитків. Матеріали і методи. В дослідження залучено 14 хворих на помірно диференційовану (G2) аденокарциному підшлункової залози І — IІ стадії, пролікованих у період з 2015 до 2018 р. Чоловіків було 9, жінок — 5. Середній вік пацієнтів становив (62,0 ± 2,4) року. Пацієнтів розподілили на дві групи. В основній групі хірургічне лікування доповнювали інтраопераційним гіпертермічним перитонеальним лаважем з додаванням гемцитабіну та фізіологічного розчину, підігрітого до 43 — 45 °С, протягом 40 хв і гемцитабіном як ад’ювантним лікуванням шляхом системного внутрішньовенного введення. В групі порівняння проводили радикальну операцію та неоад’ювантне лікування гемцитабіном за стандартною схемою. Якість перитонеального лаважу контролювали методами перитонеальних відбитків і змивів з цитологічним контролем. В кожній з груп було 5 пацієнтів після панкреатодуоденальної резекції та 2 особи після дистальної субтотальної резекції підшлункової залози зі спленектомією. В групі порівняння середня тривалість панкреатодуоденальної резекції становила (348 ± 34) хв, дистальної резекції підшлункової залози із спленектомією — (168 ± 21) хв, в основній групі — відповідно (408 ± 38) і (228 ± 23) хв. Аналізували статистичну значущість цитологічної оцінки, значення коефіцієнта дисемінації на початку та в кінці операції, до і після проведення перитонеального лаважу, тривалість безрецедивного періоду, медіану виживаності та тривалість періоду від операції до смерті хворого. Результати та обговорення. Проведено дослідження перитонеальної дисемінації в обох групах на початку і в кінці операції. Перитонеальні відбитки брали із 5 зон черевної порожнини. За результатами цитологічного аналізу відбитків розраховували коефіцієнт дисемінації. Із 7 хворих основної групи пухлинні клітини або їх комплекси виявлено в 4 (57,1 %), з них в трьох коефіцієнт дисемінації становив 2, а в одного — 3. В інших випадках вільних пухлинних клітин не верифіковано (коефіцієнт дисемінації — 1). У групі порівняння вільні пухлинні клітини в черевній порожнині виявлено в 3 пацієнтів із 7 (42,9 %), у всіх трьох коефіцієнт дисемінації — 2. Ускладнень у найближчий післяопераційний період, пов’язаних з проведенням інтраопераційної гіпертермії, не відзначили. Частота інших післяопераційних ускладнень в групах становила 15,4 та 16,2 % відповідно. Летальних випадків не було. Середня тривалість післяопераційного періоду в основній групі та групі порівняння становила 12,4 та 11,8 доби відповідно. Середня тривалість безрецидивного періоду в 3 пацієнтів в основній групі та 4 осіб у групі порівняння з коефіцієнтом дисемінації 1 становила відповідно 17,4 та 12,6 міс, у 4 пацієнтів основної групи і 3 осіб групи порівняння з коефіцієнтом дисемінації 2 — 9,2 та 7,4 міс, в 1 пацієнта основної групи з коефіцієнтом дисемінації 3 — 6,0 міс. Чотири пацієнти в основній групі та 5 у групі порівняння на момент написання статті живі, тому оцінити медіану виживаності неможливо. За період з 2015 до 2017 р. прооперовано 3 пацієнтів основної групи, один з яких живий протягом 36 міс після операції, двоє померли через 18 та 23 міс. У групі порівняння 2 пацієнтів, прооперованих за аналогічний період, померли через 12 та 14 міс. Висновки. Гіпертермічний перитонеальний лаваж з хіміотерапевтичними препаратами, виконаний під час оперативного втручання, поліпшує тривалість життя і безрецидивного періоду в хворих на рак підшлункової залози. Динамічний цитологічний контроль методами перитонеальних відбитків та змивів є ефективним, зручним і практичним
The aim — to improve the long‑term treatment results of patients with pancreatic adenocarcinoma at different stages by introducing into the complex therapeutic algorithm of intraoperative and postoperative peritoneal lavage with hyperthermic solutions with chemotherapeutic agents and dynamic cytological control using peritoneal washings and imprints. Materials and methods. The study included 14 patients with moderately differentiated (G2) adenocarcinoma of the pancreas I and II stage treated from 2015 to 2018. The men were 9, women — 5. The average age of patients was 62 ± 2.4 years. In the main group, surgical treatment was supplemented with intraoperative peritoneal lavage with gemcitabine and saline warmed to 43 — 45 ° C for 40 min and gemcitabine as an adjuvant treatment by systemic administration. In the comparison group, radical surgery and adjuvant gemcitabine treatment was performed. The quality of peritoneal lavage was controlled by methods of peritoneal imprints and swabs with cytological control. 5 patients after pancreatic‑duodenal resection and 2 patients after distal subtotal resection of the pancreas with splenectomy were enrolled in each group. The average duration of the Whipple surgery was (348 ± 34) minutes, distal resection of the pancreas with splenectomy — 168 ± 21 minutes in the comparison group, the average duration of the Whipple was 408 ± 38 minutes, distal resection of the pancreas with splenectomy 228 ± 23 minutes in the main group. The reliability of the cytological evaluation, the value of the dissemination coefficient at the beginning and at the end of the operation, before and after the peritoneal lavage, the duration of the recurrent free period, the median survival time and the duration of the period from the moment of surgery to the death of the patient were analyzed. Results and discussion. Peritoneal dissemination studies were conducted in both groups at the beginning and at the end of the operation. Peritoneal imprints were taken from 5 zones of the abdominal cavity, according to the results of cytological analysis of the impressions; the coefficient of dissemination was calculated. Of the 7 patients in the main group, tumor cells or their complexes were detected in 4 cases (57.1 %) of these, in three cases, the coefficient is equal to 2 and in one case, and the coefficient was 3. In three other cases, free tumor cells were not verified, and therefore the coefficient of dissemination was equal to 1. Free tumor cells in the abdominal cavity were detected in 3 patients from 7 (42.9 %), but all three had coefficient 2 in the comparison group. The complications in the immediate postoperative period associated with intraoperative hyperthermia was not noticed. The frequency of other complictions was 15.4 and 16.2 % respectively. The mortality rate was 0. The average duration of the postoperative period was 12.4 and 11.8 days, respectively. The average duration of a non‑recurent period in 3 patients with a dissemination coefficient equal to 1 from the main group was 17.4 months, in 4 patients with a dissemination coefficient in the comparative group. The mean duration of the non‑recurrent period was 12.6 months. In 4 patients in the main group with a coefficient 2, the average duration of the non‑recurrent period was 9.2 months, while in the comparison group in 3 similar patients; this criterion did not exceed 7.4 months. One patient in the main group with a coefficient equal to 3, the duration of the non‑recurrent period was 6 months.4 patients in the main group and 5 patients from the comparison group at the time of writing the article are alive, and therefore, it is not possible to assess the median survival. During the period from 2015 to 2017, 3 patients in the main group were operated, one of whom lived for 36 months after the operation, and two died in 18 and 23 months respectively. In the comparison group, 2 patients operated during the analogical period died at 12 and 14 months respectively. Conclusions. Hypothermic peritoneal lavage with chemotherapeutic drugs, which is performed during surgery, improves the life expectancy and duration of the disease free period in patients with pancreatic cancer. Dynamic cytological monitoring of peritoneal imprints and washes is effective, convenient and practical. Further multicenter research is needed for a more detailed study of the proposed methodology effectiveness
Дод.точки доступу:
Загрійчук, М. С.
Булик, І. І.
Масюк, Ю. І.
Тумасова, К. П.
Романів, Я. В.
Неженцева, Ю. В.
Підопригора, О. О.
Скрипка, Д. М.
Різник, М. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Авдосьев, Ю. В.
Антеградные эндобилиарные вмешательства в комплексном лечении больных с рецидивными опухолями гепатопанкреатодуоденальной зоны, осложненными механической желтухой [Текст] / Ю. В. Авдосьев, Ю. В. Лаврентьева, Т. А. Гришина // Харківська хірургічна школа. - 2018. - N 3/4. - С. 76-79

MeSH-головна:
ПЕЧЕНИ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- LIVER NEOPLASMS (осложнения, хирургия)
ЖЕЛЧНЫХ ПУТЕЙ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- BILIARY TRACT NEOPLASMS (осложнения, хирургия)
ХОЛАНГИОКАРЦИНОМА -- CHOLANGIOCARCINOMA (осложнения, хирургия)
ЖЕЛЧНОГО ПУЗЫРЯ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- GALLBLADDER NEOPLASMS (осложнения, хирургия)
ПОДЖЕЛУДОЧНОЙ ЖЕЛЕЗЫ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- PANCREATIC NEOPLASMS (осложнения, хирургия)
ЖЕЛТУХА МЕХАНИЧЕСКАЯ -- JAUNDICE, OBSTRUCTIVE (хирургия, этиология)
НОВООБРАЗОВАНИЙ РЕЦИДИВ МЕСТНЫЙ -- NEOPLASM RECURRENCE, LOCAL (осложнения, хирургия)
БИЛИРУБИН -- BILIRUBIN
ЖЕЛЧНЫХ ПУТЕЙ ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ -- BILIARY TRACT SURGICAL PROCEDURES
СТЕНТЫ -- STENTS
СУЖЕНИЕ ПАТОЛОГИЧЕСКОЕ -- CONSTRICTION, PATHOLOGIC (хирургия)
КАТЕТЕРИЗАЦИЯ -- CATHETERIZATION
ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ МАЛОИНВАЗИВНЫЕ -- MINIMALLY INVASIVE SURGICAL PROCEDURES
Анотація: В работе представлен анализ лечения 28 больных с обструктивными заболеваниями гепатопанкреатодуоденальной зоны опухолевого генеза, осложненными механической желтухой, которым выполнены разные антеградные эндобилиарные вмешательства с 2010 по 2018 г. При рецидиве проксимальной холангиокарциномы (опухоль Клацкина) антеградные эндобилиарные вмешательства выполнены у 11 (39,3 %) больных, при раке желчного пузыря с прорастанием в гепатикохоледох – у 8 (28,6 %), при рецидиве рака головки поджелудочной железы – у 9 (32,1 %) пациентов. Характер первичных эндобилиарных вмешательств: наружное чрескожное чреспеченочное холангио-дренирование (ЧЧХД) у 8 (28,6 %), раздельное наружное ЧЧХД – у 2 (7,1 %), наружно-внутреннее I ЧЧХД у 18 (64,3 %) больных. Характер повторных антеградных эндобилиарных вмешательств: эндобилиарное стентирование стриктуры билиодигестивного анастомоза (БДА) выполнено у 10 (35,7 %), дилатация стриктуры БДА – у 2 (7,1 %) пациентов
Дод.точки доступу:
Лаврентьева, Ю. В.
Гришина, Т. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

АКТГ-эктопированный синдром у пациентки с локализацией первичного очага в поджелудочной железе [Текст] / Т. В. Моругова [и др.] // Проблемы эндокринологии : научно-практический журнал. - 2015. - Т. 61, № 2. - С. 28-31

MeSH-головна:
АКТГ-ЭКТОПИРОВАННЫЙ СИНДРОМ -- ACTH SYNDROME, ECTOPIC
ПОДЖЕЛУДОЧНОЙ ЖЕЛЕЗЫ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- PANCREATIC NEOPLASMS
НЕЙРОЭНДОКРИННЫЕ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- NEUROENDOCRINE TUMORS
НОВООБРАЗОВАНИЯ НЕИЗВЕСТНОЙ ПЕРВИЧНОЙ ЛОКАЛИЗАЦИИ -- NEOPLASMS, UNKNOWN PRIMARY (диагноз)
ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS
Дод.точки доступу:
Моругова, Т. В.
Ибрагимова, О. Ю.
Артамонова, И. В.
Балхиярова, Ж. Р.
Калинина, М. Ю.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Актуальні питання сучасної цитологічної діагностики злоякісних пухлин. Матеріали науково-практичної конференції 19-20 жовтня 2015 р., Київ [Текст] // Клініч. онкологія. - 2016. - № 1. - С. 88-95

MeSH-головна:
НОВООБРАЗОВАНИЯ -- NEOPLASMS (диагностика)
ПОДЖЕЛУДОЧНОЙ ЖЕЛЕЗЫ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- PANCREATIC NEOPLASMS (диагностика)
ЩИТОВИДНОЙ ЖЕЛЕЗЫ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- THYROID NEOPLASMS (диагностика)
ШЕЙКИ МАТКИ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- UTERINE CERVICAL NEOPLASMS (диагностика)
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Аналіз комбінованого впливу інтратуморальної експресії тимідилатсинтази та hENT1 на ефективність схеми гемцитабін+тегафур в ад’ювантному лікуванні хворих на рак підшлункової залози [Текст] = Analysis of combined influence of intratumoral expression of ts and hENT1 on efficacy of gemcitabine+tegafur adjuvant treatment of patients with pancreatic cancer / О. І. Дронов, С. В. Земсков, О. М. Грабовий, І. С. Климнюк // Вісник наукових досліджень. - 2016. - N 4. - С. 30-34

Рубрики: Гемцитабин

MeSH-головна:
ПОДЖЕЛУДОЧНОЙ ЖЕЛЕЗЫ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- PANCREATIC NEOPLASMS (лекарственная терапия)
ФТОРАФУР -- TEGAFUR
ПРОТИВООПУХОЛЕВЫЕ СРЕДСТВА -- ANTINEOPLASTIC AGENTS
ХИМИОТЕРАПИЯ АДЪЮВАНТНАЯ -- CHEMOTHERAPY, ADJUVANT
Дод.точки доступу:
Дронов, О. І.
Земсков, С. В.
Грабовий, О. М.
Климнюк, І. С.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Аналіз причин ранніх післяопераційних ускладнень та летальності після радикального лікування пухлин лівого анатомічного сегмента підшлункової залози [Текст] / В. М. Копчак [та ін.] // Клінічна хірургія. - 2015. - № 7. - С. 5-8

MeSH-головна:
ПОДЖЕЛУДОЧНОЙ ЖЕЛЕЗЫ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- PANCREATIC NEOPLASMS (хирургия)
ПИЩЕВАРИТЕЛЬНАЯ СИСТЕМА, ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ -- DIGESTIVE SYSTEM SURGICAL PROCEDURES (вредные воздействия, методы, смертность)
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS (смертность)
Дод.точки доступу:
Копчак, В. М.
Копчак, К. В.
Хомяк, І. В.
Дувалко, О. В.
Ткачук, О. С.
Андронік, С. В.
Шевколенко, Г. Г.
Ханенко, В. В.
Квасівка, О. О.
Зубков, О. О.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Аналіз стану процесів ліпопероксидації залежно від сформованості постнекротичної кісти підшлункової залози [Текст] / В. В. Бойко [та ін.] // Шпит. хірургія. - 2021. - N 4. - С. 5-9

MeSH-головна:
ПОДЖЕЛУДОЧНОЙ ЖЕЛЕЗЫ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- PANCREATIC NEOPLASMS (диагностика, патофизиология)
ЛИПИДОВ ПЕРЕКИСИ -- LIPID PEROXIDES
ПАНКРЕАТИТ ОСТРЫЙ НЕКРОТИЗИРУЮЩИЙ -- PANCREATITIS, ACUTE NECROTIZING
Анотація: Мета роботи: дослідити вміст псевдокіст підшлункової залози із подальшим аналізом стану вільнорадикальних процесів, що відбуваються. Представлено дані аналізу обстеження 62 хворих із псевдокістами підшлункової залози. Вивчено прооксидантно-антиоксидантний баланс у крові, а також у вмісті псевдокіст підшлункової залози залежно від ступеня сформованості кістозної стінки. Дослідження вмісту псевдокіст підшлункової залози дало змогу проаналізувати стан вільнорадикальних процесів, що відбуваються, і виявило високу токсичність ексудату при несформованих псевдокістах. Маркером несформованості стінки псевдокісти є підвищений вміст малонового діальдегіду в еритроцитах крові хворих.
Цель работы : исследовать содержимое псевдокист поджелудочной железы с дальнейшим анализом состояния свободнорадикальных процессов, которые происходят. Представлены данные анализа обследования 62 больных с псевдокистами поджелудочной железы. Изучен прооксидантно-антиоксидантный баланс в крови, а также в содержимом псевдокист поджелудочной железы в зависимости от степени сформированности кистозной стенки. Исследование содержимого псевдокист поджелудочной железы дало возможность проанализировать состояние свободнорадикальных процессов, которые происходят, и выявило высокую токсичность экссудата при несформированных псевдокистах. Маркером несформированности стенки псевдокисты является повышенное содержание малонового диальдегида в эритроцитах крови больных.
Дод.точки доступу:
Бойко, В. В.
Лихман, В. М.
Ткач, С. В.
Шевченко, О. М.
Мирошниченко, Д. О.
Меркулов, А. О.
Яцько, К. М.
Білодід, Є. О.
Бацман, Н. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.

Антонів, В. Р.
Діагностичне значення ультразвукової допплєрографії у хворих з лімфаденопатією та метастазами раку щитовидної залози в регіонарних лімфатичних вузлах шиї [Текст] / В. Р. Антонів, О. Б. Динник, О. М. Кориченський // Український медичний часопис. - 2001. - № 2. - С. 127-129

MeSH-головна:
УЛЬТРАСОНОГРАФИЯ -- ULTRASONOGRAPHY (методы, тенденции)
ПОДЖЕЛУДОЧНОЙ ЖЕЛЕЗЫ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- PANCREATIC NEOPLASMS (диагностика, ультрасонография)
Дод.точки доступу:
Динник, О. Б.
Кориченський, О. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

11.

Артишок та селера проти раку підшлункової залози [Текст] // Фармацевтичний кур’єр. - 2013. - № 11. - С. 48-49

MeSH-головна:
ПОДЖЕЛУДОЧНОЙ ЖЕЛЕЗЫ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- PANCREATIC NEOPLASMS
АРТИШОК -- CYNARA
Вільних прим. немає

Знайти схожі

12.

Бабий, Я. С.
Возможности магниторезонансной томографии в диагностике рака поджелудочной железы [Текст] / Я. С. Бабий, Н. В. Момот, Е. А. Савченко // Клінічна хірургія. - 2002. - № 2. - С. 27-28

MeSH-головна:
ПОДЖЕЛУДОЧНОЙ ЖЕЛЕЗЫ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- PANCREATIC NEOPLASMS (диагностика, рентгенография, этиология)
Дод.точки доступу:
Момот, Н. В.
Савченко, Е. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

13.

Бабий, Я. С.
Новое в диагностике нейроэндокринных опухолей поджелудочной железы [Текст] / Я. С. Бабий, Н. В. Момот, Е. А. Савченко // Журнал практичного лікаря. - 1999. - № 3. - С. 32-34

MeSH-головна:
НЕЙРОЭНДОКРИННЫЕ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- NEUROENDOCRINE TUMORS (диагностика)
ПОДЖЕЛУДОЧНОЙ ЖЕЛЕЗЫ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- PANCREATIC NEOPLASMS (диагностика)
Дод.точки доступу:
Момот, Н. В.
Савченко, Е. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

14.

Безродний, Б. Г.
Застосування одномоментного з біліодигестивним гастродигестивного шунтування при паліативному хірургічному лікуванні хворих на місцево поширений рак головки підшлункової залози [Текст] / Б. Г. Безродний, В. П. Слободяник, М. С. Філатов // Хірургія України. - 2016. - № 3. - С. 39-43

MeSH-головна:
ПОДЖЕЛУДОЧНОЙ ЖЕЛЕЗЫ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- PANCREATIC NEOPLASMS (диагностика, осложнения, патофизиология, терапия, хирургия)
ЖЕЛТУХА МЕХАНИЧЕСКАЯ -- JAUNDICE, OBSTRUCTIVE (диагностика, патофизиология, терапия, хирургия)
БИЛИОПАНКРЕАТИЧЕСКОЕ ШУНТИРОВАНИЕ -- BILIOPANCREATIC DIVERSION (методы)
ДРЕНАЖ -- DRAINAGE (методы)
АНАСТОМОЗ ХИРУРГИЧЕСКИЙ -- ANASTOMOSIS, SURGICAL (методы)
ЭНДОСКОПИЯ -- ENDOSCOPY (методы)
СТЕНТЫ -- STENTS (использование)
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS (диагностика, патофизиология, терапия, хирургия)
ПАЛЛИАТИВНАЯ ПОМОЩЬ -- PALLIATIVE CARE (методы)
РАНДОМИЗИРОВАННОЕ КОНТРОЛИРУЕМОЕ КЛИНИЧЕСКОЕ ИССЛЕДОВАНИЕ -- RANDOMIZED CONTROLLED TRIAL
ПРОСПЕКТИВНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ -- PROSPECTIVE STUDIES
Анотація: Мета роботи — поліпшити результати паліативного хірургічного лікування хворих на місцево поширений рак головки підшлункової залози, ускладнений механічною жовтяницею, шляхом удосконалення тактики та хірургічної техніки дренувальних операцій. Матеріали і методи. Проаналізовано результати паліативного хірургічного лікування хворих на рак головки підшлункової залози, ускладнений механічною жовтяницею, які перенесли паліативне біліодигестивне шунтування у 2000—2006 pp. (основна група, n = 115). На підставі вивчення отриманих результатів розроблено показання до виконання одномоментного біліо-і гастродигестивного шунтування та запропоновано спосіб хірургічного лікування таких хворих. На другому етапі роботи, із пацієнтів, котрі лікувалися у клініці у 2007—2016 pp., шляхом рандомізації сформували підгрупу А (n = 48) і підгрупу Б (n = 49). Пацієнтам підгрупи А для біліодигестивного шунтування накладали холецистоентеро- або гепатикоентероанастомози, хворим підгрупи Б одночасно виконували гепатико- та гастроєюноанастомозування за оригінальною методикою. Проведено порівняльний аналіз результатів хірургічного лікування хворих двох підгруп. Результати та обговорення. У проспективному рандомізованому контрольованому дослідженні показано безпечність та довгострокову ефективність одномоментного з біліодигестивним гастродигестивного шунтування у хворих на місцево поширений рак головки підшлункової залози, ускладнений механічною жовтяницею, які підлягають паліативному хірургічному лікуванню. Запропоновано методику хірургічного втручання, показано її клінічну ефективність. Описано тактику двохетапного хірургічного лікування хворих, яка передбачає в осіб з ознаками печінкової недостатності виконання першим етапом ендоскопічного транспапілярного стентування, а другим — основного етапу хірургічного втручання. Висновки. Проведення одномоментного біліо- та гастродигестивного шунтування у хворих на місцево поширені форми раку головки підшлункової залози, ускладненого механічною жовтяницею, не збільшує частоту післяопераційних ускладнень, поліпшує якість життя хворих та сприяє збільшенню його тривалості.
Дод.точки доступу:
Слободяник, В. П.
Філатов, М. С.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

15.

Віддалені результати хірургічного лікування хворих з приводу локально-поширених форм злоякісних пухлин підшлункової залози [Текст] / О. І. Дронов [та ін.] // Клінічна хірургія. - 2016. - № 9. - С. 28-31. - Бібліогр.: с. 31

MeSH-головна:
ПОДЖЕЛУДОЧНОЙ ЖЕЛЕЗЫ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- PANCREATIC NEOPLASMS (хирургия)
ВЫЖИВАЕМОСТИ АНАЛИЗ -- SURVIVAL ANALYSIS
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ -- TREATMENT OUTCOME
Дод.точки доступу:
Дронов, О. І.
Ковальська, І. О.
Земсков, С. В.
Бакунец, П. П.
Климнюк, І. С.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

16.

Валіхновська, К. Г.
Панкреатичні нориці після резекцій підшлункової залози. Аналіз причин виникнення та методів профілактики [Текст] = Pancreatic fistulae following pancreatic resection. Analysis of causes and prevention methods / К. Г. Валіхновська // Вісник Вінницького нац. мед. ун-ту. - 2018. - Т. 22, № 4. - С. 640-646. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ПОДЖЕЛУДОЧНОЙ ЖЕЛЕЗЫ СВИЩ -- PANCREATIC FISTULA (осложнения, профилактика и контроль, хирургия, этиология)
ПОДЖЕЛУДОЧНОЙ ЖЕЛЕЗЫ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- PANCREATIC NEOPLASMS (осложнения, хирургия)
ПАНКРЕАТОЕЮНОСТОМИЯ -- PANCREATICOJEJUNOSTOMY (использование, методы)
ПАНКРЕАТОДУОДЕНЭКТОМИЯ -- PANCREATICODUODENECTOMY (использование, методы)
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЙ ПЕРИОД -- POSTOPERATIVE PERIOD
Анотація: Проаналізовані причини виникнення панкреатичних нориць у 503 пацієнтів після резекцій підшлункової залози віком від 22 до 81 року, оперованих з приводу пухлинного ураження підшлункової залози та периампулярної зони в період з 2008 по 2017 рік. Метою даного дослідження є покращення результатів виконання резекційних втручань на підшлунковій залозі за рахунок ретроспективного аналізу факторів ризику формування панкреатичних нориць в післяопераційному періоді та розробка комплексу заходів з профілактики цього ускладнення. Вплив факторів на ризик виникнення панкреатичної нориці досліджували за методом Пірсона (χ2). Факторами, які достовірно впливали на частоту виникнення панкреатичної нориці після радикальних резекційних втручань є тип резекційного втручання (панкреатодуоденальна резекція за Whipple, пілорусзберігаюча панкреатодуоденальна резекція, χ2=8.616,1, p=0,0033, p0,01), вид нозологічної форми (локалізація раку в голівці підшлункової залози, χ2
The causes of pancreatic fistula were analyzed in 503 patients aged from 22 to 81who underwent pancreaticoduodenectomy for pancreatic and periampullary tumors. The said patients were operated on during the period from 2008 to 2017. The aim of this study is to improve the outcomes of pancreatic resection based on a retrospective analysis of the risk factors of postoperative pancreatic fistulae and the development of a range of measures to prevent the above complication. The influence of factors on the risk of pancreatic fistula was investigated by Pearson method (χ2). The factors contributing to the occurrence of pancreatic fistulae included type of resection (Whipple pancreaticoduodenectomy, pylorus preserving pancreaticoduodenectomy; χ2=8.616,1, p=0.0033, p0.01), kind of pathology (cancer of the pancreatic head, χ2
Вільних прим. немає

Знайти схожі

17.

Валіхновська, К. Г.
Ретроспективний аналіз факторів ризику виникнення панкреатичних нориць у хворих після панкреатодуоденальних резекцій [Текст] = Retrospective analysis of risk factors for occurrence of pancreatic fistula in patients following pancreaticoduodenectomy / К. Г. Валіхновська // Вісник Вінницького нац. мед. ун-ту. - 2018. - Т. 22, № 3. - С. 436-441. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ПИЩЕВАРИТЕЛЬНАЯ СИСТЕМА, ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ -- DIGESTIVE SYSTEM SURGICAL PROCEDURES (методы)
ПОДЖЕЛУДОЧНОЙ ЖЕЛЕЗЫ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- PANCREATIC NEOPLASMS (осложнения, хирургия)
ПОДЖЕЛУДОЧНОЙ ЖЕЛЕЗЫ СВИЩ -- PANCREATIC FISTULA (осложнения, хирургия)
ФАКТОРЫ РИСКА -- RISK FACTORS
Анотація: Панкреатодуоденальна резекція залишається “золотим стандартом” у хірургічному лікуванні пухлин гепатопанкреатобіліарної зони. Проаналізовані причини виникнення панкреатичних нориць у 414 пацієнтів після панкреатодуоденальних резекцій віком від 22 до 81 року, оперованих з приводу пухлинного ураження периампулярної зони в період з 2008 по 2017 рік. Метою даного дослідження є покращення результатів виконання резекційних втручань на підшлунковій залозі за рахунок ретроспективного аналізу причин виникнення післяопераційних панкреатичних нориць та розробка комплексу заходів з профілактики зазначеного ускладнення. Вплив факторів на ризик виникнення панкреатичної нориці досліджували за методом Пірсона (χ2). На ризик виникнення панкреатичної нориці впливали такі фактори: тип резекційного втручання (панкреатодуоденальна резекція за Whipple, пілорусзберігаюча панкреатодуоденальна резекція; χ2=8,616,1, p=0,0033, p0,01), вид патології (локалізація раку в голівці підшлункової залози; χ2
Pancreaticoduodenectomy still is a “gold standard” in treatment of hepatopancreaticobiliary tumors. The causes of pancreatic fistula were analyzed in 414 patients aged from 22 to 81 following pancreaticoduodenectomy due to periampullary tumors. The said patients were operated on during the period from 2008 to 2017. The aim of this study is to improve outcomes of pancreatic resection based on a retrospective analysis of the causes of postoperative pancreatic fistulae and the development of a range of measures to prevent the above complication. Influence of risk factors of pancreatic fistula formation was evaluated by Pirson’s method (χ2). The factors contributing to the occurrence of pancreatic fistulas included type of resection (Whipple pancreaticoduodenectomy, pylorus preserving pancreaticoduodenectomy; χ2=8.616,1, p=0.0033, p0.01), kind of pathology (cancer of the pancreatic head; χ2
Вільних прим. немає

Знайти схожі

18.

Вацеба, Т. С.
Епідеміологія раку підшлункової залози у хворих з цукровим діабетом 2 типу в Івано-Франківській області [Текст] / Т. С. Вацеба, Л. К. Соколова, Р. Т. Кузенко // Пробл. ендокринної патології. - 2020. - N 1. - С. 14-22

MeSH-головна:
ПОДЖЕЛУДОЧНОЙ ЖЕЛЕЗЫ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- PANCREATIC NEOPLASMS (эпидемиология)
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ, ТИП 2 -- DIABETES MELLITUS, TYPE 2 (эпидемиология)
Анотація: Підвищений ризик раку у пацієнтів з цукровим діабетом (ЦД) впливає на зростання показників загальної захворюваності і смертності від онкологічних захворювань. Епідеміологічне дослідження раку підшлункової залози (ПШЗ) у хворих з ЦД сприятиме диференційованим підходам в діагностиці вказаних хвороб. Проведене епідеміологічне дослідження включало аналіз медичних карт стаціонарних та амбулаторних пацієнтів з раком ПШЗ, виявленим у хворих з ЦД 2 типу в Івано-Франківській області впродовж 2012–2016 років. Отримані результати опрацьовані статистичними методами в програмах «Microsoft Excel» і «Statistika-12». Вперше діагностований рак ПШЗ був виявлений у 48 пацієнтів з ЦД 2 типу. Частота раку ПШЗ у пацієнтів з ЦД 2 типу є вищою у порівнянні з людьми без діабету. Доведений підвищений ризик раку ПШЗ у пацієнтів з ЦД 2 типу [OR = 1,46; 95 % CI (1,09–1,97); P 0,05]. Найчастіше рак ПШЗ був діагностований у пацієнтів віком 61–70 років (42 %) та в осіб старше70 років (33 %). Середню важкість ЦД мали 37 осіб (77,1 %), легку форму — 8 хворих (16,7 %), важку —3 пацієнти (6,3 %). В 17 хворих (35,4 %) рак ПШЗ був діагностований при стажі діабету до 1-го року,в 21 пацієнта (43,8 %) — до 5-ти років і в 10 осіб (20,8 %) — більше 5-ти років. ІМТ хворих становив 25,47 ± 0,53 кг/м2 і статистично не відрізнявся у чоловіків та жінок (P 0,05). Серед пацієнтів з ЦД 2 типу тривалістю до 5-ти років 17 осіб (44,7 %) отримували терапію препаратами інсуліну та похідними сульфанілсечовини без метформіну, 13 пацієнтів (34,2 %) — з метформіном, 8 хворих (21,1 %) були на дієтотерапії. Встановлено, що пацієнти з ЦД 2 типу мають підвищений ризик раку ПШЗ, який найчастіше діагностують в хворих з ЦД середньої важкості, тривалістю до 5 років, після 60-ти річного віку. Вперше виявлений ЦД 2 типу у пацієнтів без ожиріння і без ознак інсулінорезистентності необхідно диференціювати від вторинного діабету типу T3cDM, спричиненого можливим пошкодженням ПШЗ злоякісним процесом. Необхідність раннього призначення стимуляторів синтезу інсуліну та препаратів інсуліну може служити непрямим доказом T3cDM
Дод.точки доступу:
Соколова, Л. К.
Кузенко, Р. Т.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

19.

Ветшева, Н. Н.
Оценка сосудистой инвазии при опухолях головки поджелудочной железы по данным ультразвукового исследования [Текст] / Н. Н. Ветшева, Ю. А. Степанова // Ультразвуковая и функциональная диагностика. - 2014. - № 6. - С. 100-107

MeSH-головна:
УЛЬТРАСОНОГРАФИЯ -- ULTRASONOGRAPHY
ПОДЖЕЛУДОЧНОЙ ЖЕЛЕЗЫ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- PANCREATIC NEOPLASMS (диагноз)
СОСУДИСТОЕ СПЛЕТЕНИЕ -- CHOROID PLEXUS (ультрасонография)
Дод.точки доступу:
Степанова, Ю. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

20.

Виконання розширеної резекції підшлункової залози в лікуванні хворих з приводу її пухлин [Текст] / В. М. Копчак [та ін.] // Клінічна хірургія. - 2017. - N 9. - С. 5-9. - Бібліогр.: с. 8-9

MeSH-головна:
ПОДЖЕЛУДОЧНОЙ ЖЕЛЕЗЫ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- PANCREATIC NEOPLASMS (хирургия)
ПАНКРЕАТЭКТОМИЯ -- PANCREATECTOMY (методы)
ПАНКРЕАТОДУОДЕНЭКТОМИЯ -- PANCREATICODUODENECTOMY (методы)
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ -- TREATMENT OUTCOME
ВЫЖИВАЕМОСТИ АНАЛИЗ -- SURVIVAL ANALYSIS
Анотація: Летальність, частота післяопераційних ускладнень, віддалені результати після розширеної резекції ПЗ зіставні з такими після її стандартної резекції
Дод.точки доступу:
Копчак, В. М.
Копчак, К. В.
Перерва, Л. О.
Хомяк, І. В.
Дувалко, О. В.
Шевколенко, Г. Г.
Давиденко, Н. Г.
Андронік, С. В.
Скрипничук, І. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

1-20 21-40 41-60 61-80 81-100 101-120

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)