Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

у знайденому

Знайдено у інших БД:

Книги (28)

Рідкісні видання (2)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>S=Поджелудочной железы новообразования<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 215
Показані документи з 1 по 20

1-20 21-40 41-60 61-80 81-100 101-120

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Петрушенко В. В., Суходоля С. А., Суходоля А. І., Радьога Я. В., Рудніченко Є. М.
Назва : Математична модель діагностики злоякісної патології підшлункової залози
Паралельн. назви :Mathematical model of diagnostics of malignant pancreas pathology
Місце публікування : Вісник Вінницького нац. мед. ун-ту. - 2024. - Т. 28, № 1. - С. 64-74 (Шифр ВУ80/2024/28/1)
Примітки : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-головна: ПОДЖЕЛУДОЧНОЙ ЖЕЛЕЗЫ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- PANCREATIC NEOPLASMS
ПАЦИЕНТ-СПЕЦИФИЧЕСКОЕ МОДЕЛИРОВАНИЕ -- PATIENT-SPECIFIC MODELING
НОВООБРАЗОВАНИЙ КЛАССИФИКАЦИЯ -- NEOPLASM GRADING
ДИАГНОСТИКА КОМПЬЮТЕРНАЯ -- DIAGNOSIS, COMPUTER-ASSISTED
МАТЕМАТИЧЕСКИЕ КОНЦЕПЦИИ -- MATHEMATICAL CONCEPTS
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Ключові слова (''Вільн.індекс.''): бустинг--бінарний класифікатор
Анотація: Хронічний панкреатит (ХП) є поширеною рецидивною патологією підшлункової залози (ПЗ). Тривалий перебіг запального процесу, що супроводжується хронізацією, є причиною супутніх ускладнень шлунково-кишкового тракту, його також часто відносять до причин, які призводять до розвитку патології з надзвичайно несприятливим прогнозом – раку підшлункової залози (РПЗ). Мета роботи – побудувати математичну модель діагностики злоякісної патології підшлункової залози на основі наявної групи реальних статистичних даних у формі симптомів типу присутності (наявності). Проаналізовано 45 пацієнтів, котрі були прооперовані у період з 2018 до 2022 рр. Розглянули завдання автоматизації постановки діагнозу злоякісної патології підшлункової залози або відсутності її патології. На основі виконаного відбору симптомів збільшення вірогідності розвитку патології побудували математичну модель діагностики у формі бінарної класифікації з використанням імовірнісних нейронних мереж. Множину відібраних симптомів поділили на групу більш впливових симптомів (n=14) і групу менш впливових симптомів (n=13). Сформували набір статистичних даних 20 пацієнтів з коректно поставленим діагнозом наявності патології та набір статистичних даних 25 пацієнтів з коректно поставленим діагнозом відсутності злоякісної патології для побудови та тестування класифікатора. Отже, якщо кількість помилкових симптомів не перевищувала п’яти у кожному з наборів, то відповідний класифікатор, котрий є усередненням 20000 імовірнісних мереж, визначає діагноз безпомилково. Відзначено, що повільніший 53130-класифікатор виявляється більш надійнимChronic pancreatitis (CP) is a common recurrent pathology of the pancreas. The long course of the inflammatory process, accompanied by chronicity, is the cause of concomitant complications of the gastrointestinal tract, and is also often attributed to the causes that lead to the development of a pathology with an extremely unfavorable prognosis – pancreatic cancer (PC). The purpose of the work is to build a mathematical model for the diagnosis of malignant pathology of the pancreas based on the available group of real statistical data in the form of symptoms of the type of presence (presence). 45 patients who were operated on between 2018 and 2022 were analyzed. A problem of automatization of diagnosing malignant pancreas pathology or its absence is considered. The goal is to build a mathematical model of diagnosing the malignant pathology based on an available group of statistical data in the form of 0 and 1, which indicate the absence and presence of the definite symptom. Based on the selected symptoms of the pathology development likelihood increase, a mathematical model in the form of binary classification is built by using probabilistic neural networks. A set of the selected symptoms is divided into a group of 14 more influential symptoms and a group of 13 less influential symptoms. A set of statistical data of 20 patients with a correctly diagnosed presence of pathology and a set of statistical data of 25 patients with a correctly diagnosed absence of malignant pathology were formed for the construction and testing of a classifier. Thus, if the number of false symptoms did not exceed five in each of the sets, then the corresponding classifier, which is an average of 20,000 probabilistic networks, determines the diagnosis without error. It is noted that the slower 53130 classifier is more reliable
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Литвин О. І., Джаран Н. С., Мотельчук С. О., Малик А. В.
Назва : Діагностика та хірургічне лікування нейроендокринної інсулінпродукуючої пухлини підшлункової залози із застосуванням генетичного дослідження
Місце публікування : Клінічна хірургія. - Київ, 2021. - Том 88, N 1/2. - С. 92-93 (Шифр КУ5/2021/88/1/2)
MeSH-головна: ПОДЖЕЛУДОЧНОЙ ЖЕЛЕЗЫ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- PANCREATIC NEOPLASMS
ИНСУЛИНОМА -- INSULINOMA
НЕЙРОЭНДОКРИННЫЕ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- NEUROENDOCRINE TUMORS
ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS
Анотація: Нейроендокринні пухлини (НЕП) зустрічаються з частотою до 4% серед усіх пухлин підшлункової залози (ПЗ). НЕП ПЗ поділяються на функціонуючі (гормонально-активні) і нефункціонуючі (гормонально-неактивні). Більшість НЕП «неактивні», але мають злоякісний потенціал. Серед «активних» НЕП найчастіше трапляється інсулінпродукуюча пухлина - інсулінома. Клінічна картина НЕП, як правило, «розмита», симптоми з’являються вже на пізніх стадіях, коли розмір пухлини завеликий та наявні метастази у прилеглі органи та лімфатичні вузли. Молекулярний патогенез НЕП залишається невідомим. В останні десятиліття кількість випадково діагностованих новоутворень значно зросла завдяки широкому використанню передових методів візуалізації. Для точної діагностики необхідні ендокринні дослідження, візуалізація, гістологічні дані та детальний генетичний анамнез. Мультидисциплінарний підхід до лікування, що включає хірургічне видалення, локорегіональну і системну терапію, є популярним та ефективним методом
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Кабаченко В. О.
Назва : Протокова аденокарцинома підшлункової залози: аналіз захворюваності і характерні патоморфологічні особливості пухлини
Місце публікування : Укр. наук.-мед. молодіжний журнал. - Київ, 2021. - N спецвип. №2 . - С. 22 (Шифр УУ14/2021/спецвип. №2 )
MeSH-головна: ПОДЖЕЛУДОЧНОЙ ЖЕЛЕЗЫ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- PANCREATIC NEOPLASMS
АДЕНОКАРЦИНОМА -- ADENOCARCINOMA
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Козак Т. П., Кукурудза Д. В., Лихова О. О.
Назва : Вплив TNF-A на метаболізм глюкози у клітинах раку підшлункової залози людини в умовах гіперінсулінемії in vitro
Місце публікування : Онкологія. - Київ, 2021. - Т. 23, № 4. - С. 222 (Шифр ОУ3/2021/23/4)
MeSH-головна: ПОДЖЕЛУДОЧНОЙ ЖЕЛЕЗЫ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- PANCREATIC NEOPLASMS
ГИПЕРИНСУЛИНИЗМ -- HYPERINSULINISM
ГЛЮКОЗА -- GLUCOSE
Анотація: Рак підшлункової залози (РПЗ) — це злоякісне новоутворення, методи лікування якого на сьогодні є недостатньо ефективними. Відома позитивна кореляція між високими рівнями інсуліну і фактора некрозу пухлин α (TNF-α) та підвищеним ризиком виникнення або прогресії РПЗ. Ефекти комбінованого впливу цих факторів на біологію клітин РПЗ потребують додаткових досліджень
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Губергріц Н. Б., Бородій К. М., Лукашевич И. В., Бєляєва Н. В., Клочков О. Є.
Назва : Таємниця смерті Гоголя
Паралельн. назви :The mystery of Gogol’s death
Місце публікування : Сучасна гастроентерологія. - 2021. - № 1. - С. 81-85 (Шифр СУ10/2021/1)
Примітки : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-головна: ПАТОЛОГИЧЕСКИЕ СОСТОЯНИЯ, ПРИЗНАКИ БОЛЕЗНЕЙ И СИМПТОМЫ -- PATHOLOGICAL CONDITIONS, SIGNS AND SYMPTOMS
БОЛЕЗНИ ПРОГРЕССИРОВАНИЕ -- DISEASE PROGRESSION
СМЕРТИ ПРИЧИНА -- CAUSE OF DEATH
ПОДЖЕЛУДОЧНОЙ ЖЕЛЕЗЫ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- PANCREATIC NEOPLASMS
Анотація: Обставини хвороби і смерті великого письменника Миколи Васильовича Гоголя пов’язані із загадками та містикою. Біль у животі турбував Гоголя протягом усього життя. Він звертався до лікарів зі скаргами на занепад сил і больові відчуття у різних частинах живота. Лікарі припускали «катар кишок», який перетворився на «тиф», несприятливий плин гастроентериту і «нетравлення шлунка», яке ускладнилося «запаленням». Сам письменник вважав, що хворий на невиліковну хворобу, називаючи її «дияволом, який сидить у череві». В останні дні життя Гоголь відмовлявся від їжі, води і спілкування, вкрай ослаб морально і фізично. Один з лікарів виявив лише «катар кишок», інший установив діагноз inanitione ex gastroenteritis (?). Запрошені лікарі відзначили стан крайнього виснаження за відсутності гарячки і будь‑якого соматичного захворювання. Консиліум пропонував різні медичні маніпуляції — від кровопускання до гіпнозу і примусового годування. Однак п’явки, обливання холодною водою, гірчичники, препарат ртуті тощо, на жаль, не допомогли Гоголю. Він втратив свідомість і до ранку перестав дихати. Розтин тіла не проводили, тому існують різні гіпотези про причини його смерті. Смерть Гоголя оповита міфами про те, що його могилу розкривали двічі, що череп витягли з труни при повторному похованні, що тіло в труні перебувало у напівзігнутому положенні тощо. Причиною популярної гіпотези щодо летаргічного сну став заповіт Гоголя, в якому він просив поховати його лише після появи явних ознак розкладання. Однак летаргічний сон великого письменника був неможливим хоча б через технологію виготовлення посмертної маски. Багато лікарів були схильні розцінювати скарги Гоголя як вияв іпохондрії. Проте відомий хірург‑онколог П.О. Герцен за описом симптомів хвороби дійшов висновку: письменник помер від раку підшлункової залози. Цим пояснюється різке схуднення Гоголя («крізь живіт пальпувався хребет») і повна відмова від їжі через неможливість проковтнути навіть маленький шматочок. Виражена кахексія дуже характерна для хворих на рак підшлункової залози. Сучасні медичні експерти провели кілька аналітичних зустрічей і дійшли висновку, що основою прогресуючої хвороби Гоголя з можливим розвитком раку підшлункової залози був панкреатитThe circumstances of the illness and death of the great writer Nikolai Vasilyevich Gogol are surrounded with riddles and mysticism. Gogol’s abdominal pain disturbed him throughout his life. He was referring to doctors with complaints of breakdown and pain in different parts of his abdomen. Doctors made assumptions of «catarrh of the intestines», which turned into «typhus», the unfavorable course of gastroenteritis and «indigestion» complicated by «inflammation». The writer himself believed that he had an incurable disease, calling it «the devil sitting in his belly». In his last days, Gogol refused food, water and communication, weakened to the limit both morally and physically. One of the doctors found only «catarrh of the intestines», another one diagnosed inanitione ex gastroenteritis (?). The invited doctors noted the state of extreme exhaustion in the absence of fever and any somatic disease. The consilium offered various medical manipulations — from bloodletting to hypnosis and forced feeding. However, leeches, dousing with cold water, mustard plasters, mercury preparation etc. didn’t help him. He lost consciousness and stopped breathing by morning. An autopsy was not performed, that’s why various hypotheses about his death appeared. Gogol’s death is shrouded in myths that the grave was opened twice; that his skull was removed from the coffin during the second burial; that the body in the coffin was in a half‑bent position, etc. The reason for the popular hypothesis of lethargic sleep was Gogol’s testament, in which he asked to bury him only after the appearance of obvious signs of decay. However, the lethargic sleep of the great writer was impossible, at least because of the technology for making the death mask. Many doctors were inclined to consider Gogol’s complaints as a manifestation of hypochondria. However, the renowned oncologist surgeon P. A. Herzen concluded by describing the symptoms of the disease: the writer died of pancreatic cancer. This explains Gogol’s sharp weight loss («the spine was palpated through the stomach») and a complete rejection of food due to the inability to swallow even a small piece. Severe cachexia is typical for patients with pancreatic cancer. Contemporary medical experts held several analytical meetings and drew conclusion that Gogol’s progressive disease with possible development of pancreatic cancer proceeded from pancreatitis
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Kopchak V. M., Pererva L. O., Shkarban V. P., Trachuk V. I., Lynnyk S. V.
Назва : Sarcopenia as a predictor оf рostoperative complications in patients with pancreatic cancer
Місце публікування : Медичні перспективи. - Д., 2021. - Т. 26, № 1. - С. 98-105 (Шифр МУ10/2021/26/1)
Примітки : Bibliogr. at the end of the art.
MeSH-головна: ПОДЖЕЛУДОЧНОЙ ЖЕЛЕЗЫ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- PANCREATIC NEOPLASMS
САРКОПЕНИЯ -- SARCOPENIA
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS
ПРОГНОЗ -- PROGNOSIS
Анотація: Several studies showed that sarcopenia is associated with an increase of postoperative complications, with worse postoperative results in patients with pancreatic cancer. According to European Working Group on Sarcopenia, it is a "progressive and generalized skeletal muscle loss" characterized by both loss of skeletal muscle mass and strength (Cruz-Jentoft AJ et al., 2019). Aim of our work was to evaluate the effect of sarcopenia on the occurrence of postoperative complications after pancreatic resections in patients with pancreatic and periampullary cancer. We performed a retrospective analysis of treatment of 152 patients who underwent radical pancreatic resections. Sarcopenia was determined by preoperative computed tomography using the Hounsfield Unit Average Calculation (HUAC). In our investigation we measured the psoas area and density (Hounsfield Units) at the level of the third lumbar vertebral body (L3). Sarcopenia was diagnosed in 66 (43.4%) patients. Among patients with sarcopenia complications occurred in 41 (62.1%), mortality was 4 (6.1%). In the group of patients without sarcopenia, complications occurred in 29 (33.7%) of 86 patients, mortality was 2 (2.3%). The level of postoperative complications in patients with sarcopenia was significantly higher (c2 =12.1, p=0.0005). Postoperative mortality in patients with sarcopenia was higher without significant difference (c2 =1.3, p=0.24). Sarcopenia significantly affects the level of postoperative complications and its detection can be used to improve the selection of patients before pancreatic resections in patients with pancreatic cancer
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Скумс А. В., Скумс А. А., Житнік Д. Ю., Шеламова Р. О.
Назва : Екстрена панкреатодуоденектомія при аденокарциномі голівки підшлункової залози, ускладненій гострою перфорацією виразки дванадцятипалої кишки
Місце публікування : Клінічна онкологія. - 2021. - Том 11, N 1/2. - С. 76-78 (Шифр КУ41/2021/11/1/2)
Примітки : Бібліогр. наприкінці ст.
MeSH-головна: ПОДЖЕЛУДОЧНОЙ ЖЕЛЕЗЫ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- PANCREATIC NEOPLASMS
ДВЕНАДЦАТИПЕРСТНОЙ КИШКИ ЯЗВА -- DUODENAL ULCER
ПЕПТИЧЕСКОЙ ЯЗВЫ ПРОБОДЕНИЕ -- PEPTIC ULCER PERFORATION
ПАНКРЕАТОДУОДЕНЭКТОМИЯ -- PANCREATICODUODENECTOMY
ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS
Анотація: Представлено випадок виконання екстреної панкреатодуоденектомії у хворого з аденокарциномою голівки підшлункової залози, ускладненою гострою перфорацією виразки дванадцятипалої кишки
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Муравйов П. Т., Запорожченко Б. С., Бородаєв І. Є., Запорожченко М. Б., Хархурі Макрем
Назва : Деякі особливості ведення хворих із вогнищевими захворюваннями біліопанкреатодуоденальної зони, ускладненими механічною жовтяницею
Місце публікування : Проблеми безперервної медичної освіти та науки. - Х., 2021. - N 3/4. - С. 57-62 (Шифр ПУ56/2021/3/4)
MeSH-головна: ЖЕЛТУХА МЕХАНИЧЕСКАЯ -- JAUNDICE, OBSTRUCTIVE
ПАНКРЕАТИТ ХРОНИЧЕСКИЙ -- PANCREATITIS, CHRONIC
ПОДЖЕЛУДОЧНОЙ ЖЕЛЕЗЫ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- PANCREATIC NEOPLASMS
ПРЕДОПЕРАЦИОННОЕ ВЕДЕНИЕ БОЛЬНОГО -- PREOPERATIVE CARE
Анотація: Метою роботи було порівняти безпосередні результати виконання панкреатодуоденальної резекції у хворих на вогнищеві захворювання біліопанкреатодуоденальної зони, ускладнені синдромом механічної жовтяниці, залежно від виду передопераційної підготовки. Проаналізовано результати хірургічного лікування 272 хворих, яким було виконано панкреатодуоденальну резекцію з приводу вогнищевих захворювань біліопанкреатодуоденальної зони, ускладнених розвитком синдрому механічної жовтяниці. Хворих залежно від характеру передопераційної підготовки було рандомізовано на дві групи: основна група — 112 пацієнтів, яким підготовка до операції і прогнозування перебігу періопераційного періоду проводили відповідно до розробленого алгоритму; і група порівняння (160 пацієнтів), у якій підготовку здійснювали поза розробленим алгоритмом лише консервативним шляхом. Завдяки дотриманню розробленого алгоритму детоксикації із застосуванням біліарної декомпресії у хворих основної групи рівень загального білірубіну напередодні панкреатодуоденальної резекції склав 112,3 ± 2,7 мкмоль/л, тоді як у групі порівняння, де підготовку хворих до радикального оперативного втручання здійснювали лише консервативними заходами без біліарного дренування — 198,3 ± 3,3 мкмоль/л. Активність лужної фосфатази напередодні панкреатодуоденальної резекції складала в основній групі 104,8 ± 1,3 Од/л, а у групі порівняння — 270,8 ± 1,9 Од/л (p 0,05). Напередодні панкреатодуоденальної резекції активність γ-глутамілтрансферази зменшилася незначно, а саме до 529 ± 29 Од/л у групі порівняння та до 485 ± 33 Од/л у основній групі (p 0,05). Кількість випадків виникнення загрозливих життю післяопераційних ускладнень в основній групі склала 42 (37,5 %), а у групі порівняння — 102 (63,8 %). Післяопераційна летальність в основній групі склала 6,3 %, а в групі порівняння — 11,9 %
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Муравйов П. Т., Запорожченко Б. С., Бородаєв І. Є., Шевченко В. Г., Хархурі
Назва : Динаміка цитолітичного та холестатичного синдромів у хворих із захворюваннями біліопанкреатодуоденальної зони за умов різної передопераційної підготовки
Місце публікування : Шпит. хірургія. - Тернопіль, 2021. - N 4. - С. 78-84 (Шифр ШУ1/2021/4)
MeSH-головна: ЖЕЛЧНЫХ ПУТЕЙ БОЛЕЗНИ -- BILIARY TRACT DISEASES
ПОДЖЕЛУДОЧНОЙ ЖЕЛЕЗЫ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- PANCREATIC NEOPLASMS
ПРЕДОПЕРАЦИОННОЕ ВЕДЕНИЕ БОЛЬНОГО -- PREOPERATIVE CARE
Анотація: Мета роботи: оцінити динаміку проявів цитолітичного та холестатичного синдромів у хворих із синдромом механічної жовтяниці як ускладнення вогнищевих захворювань біліопанкреатодуоденальної зони, за умов різної передопераційної підготовки. Впровадження розробленого алгоритму передопераційної підготовки привело до зменшення середніх значень аланінамінотрансферези – на 5-й день до 151±15 Од/л в основній групі проти 188±13 Од/л у групі порівняння. На сьомий день відмінності зберігались, набули достовірності і склали 119±12 Од/л та 157±14 Од/л в основній групі та в групі порівняння відповідно (p0,05). Напередодні операції показник складав 101±11 Од/л та 138±12 Од/л в основній групі та групі порівняння відповідно (p0,05). Активність аспартатамінотрансферази на 3-й день знизилася в основній групі з 204±12 (при надходженні до стаціонару) Од/л до 153±11 Од/л, а у групі контролю – зі 186 ±14 Од/л (при надходженні до стаціонару) до 161±9 Од/л. Різниця між порівнюваними групами стала суттєвою та почала набувати достовірність з 5-ї доби 124±13 Од/л проти 150±11 Од/л в основній та групі порівняння відповідно (p0,05). Напередодні виконання панкреатодуоденальної резекції різниця також була достовірною – 81±7 Од/л проти 114±7 Од/л в основній групі та групі порівняння відповідно (p0,05). Щодо вмісту лужної фосфатази, то на 3-й день спостереження в обох групах відмічено зниження активності до 440,9±2,1 та 550,7±1,4 Од/л (p0,05). На 5-й день спостереження значення показнику були ще меншими, причому в основній групі відбулося більш значуще зниження активності ЛФ (223,2±2,7 Од/л) порівняно з групою порівняння (350,3±1,1 Од/л) (p0,05). Напередодні операції активність показника складала в основній групі 104,8±1,3 Од/л, а у групі порівняння– 270,8±1,9 Од/л (p0,05). Динаміка змін активності ?-глутамілтрансферази на 3-й день дослідження значення показника в основній групі та групі порівняння зменшилися відповідно до 511±38 Од/л та 554±31 Од/л. Відмінності стали суттєвішими на 5-й день – 403±29 Од/л проти 446±35 та набули достовірності на 7-й день – 304±21 Од/л проти 374±26 Од/л в основній групі та групі порівняння відповідно (p0,05). Напередодні хірургічного втручання подальше зниження показника зберегло свою достовірність 271±29 Од/л в основній групі проти 348±33 Од/л у групі порівняння (p0,05).Цель работы : оценить динамику проявлений цитолитического и холестатического синдромов у больных с синдромом механической желтухи как осложнение очаговых заболеваний билиопанкреатодуоденальной зоны, при условиях разной предоперационной подготовки. Внедрение разработанного алгоритма предоперационной подготовки привело к уменьшению средних значений аланинаминотрансферезы - на 5-й день до 151±15 От/л в основной группе против 188±13 От/л в группе сравнения. На седьмой день отличия сохранялись, приобрели достоверность и составилии 119±12 От/л и 157±14 От/л в основной группе и в группе сравнения соответственно (p0,05). Накануне операции показатель составлял 101±11 От/л и 138±12 От/л в основной группе и группе сравнения соответственно (p0,05). Активность аспартатаминотрансферази на 3-й день снизилась в основной группе с 204±12 (при поступлении в стационар) От/л до 153±11 От/л, а в группе контроля - с 186 ±14 От/л (при поступлении в стационар) до 161±9 Од/л. Разница между сравниваемыми группами стала существенной и начала приобретать достоверность с 5-х суток 124±13 От/л против 150±11 От/л в основной и группе сравнения соответственно (p0,05). Накануне выполнения панкреатодуоденальной резекции разница также была достоверной - 81±7 От/л против 114±7 От/л в основной группе и группе сравнения соответственно (p0,05). Относительно содержимого щелочной фосфатазы, то на 3-й день наблюдения в обеих группах отмечено снижение активности до 440,9±2,1 и 550,7±1,4 От/л (p0,05). На 5-й день наблюдения значения показателя были еще меньшими, причем в основной группе состоялось более значимое снижение активности ЛФ (223,2±2,7 Од/л) сравнительно с группой сравнения (350,3±1,1 Од/л) (p0,05). Накануне операции активность показателя составляла в основной группе 104,8±1,3 От/л, а в группе сравнения - 270,8±1,9 От/л (p0,05). Динамика изменений активности ?-глутамилтрансферазы на 3-й день исследования значения показателя в основной группе и группе сравнения уменьшилась в соответствии с 511±38 От/л и 554±31 Од/л. Отличия стали существеннее на 5-й день - 403±29 От/л против 446±35 и приобрели достоверность на 7-й день - 304±21 От/л против 374±26 От/л в основной группе и группе сравнения соответственно (p0,05). Накануне хирургического вмешательства дальнейшее снижение показателя сохранило свою достоверность 271±29 От/л в основной группе против 348±33 От/л в группе сравнения (p0,05).
Знайти схожі

10.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Муравйов П. Т., Запорожченко Б. С., Бородаєв І. Є., Горбунов А. А., Запорожченко М. Б., Шевченко В. Г., Хархурі, Макрем, Дубівська С. С.
Назва : Чи можливо мінімізувати ризик виникнення безпосередніх ускладнень панкреатодуоденальної резекції у хворих із патологією голівки підшлункової залози, ускладненою синдромом механічної жовтяниці?
Місце публікування : Український радіологічний та онкологічний журнал. - Харків, 2021. - Т. 29, № 4. - С. 76-88 (Шифр УУ70/2021/29/4)
MeSH-головна: ПОДЖЕЛУДОЧНОЙ ЖЕЛЕЗЫ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- PANCREATIC NEOPLASMS
ПАНКРЕАТИТ ХРОНИЧЕСКИЙ -- PANCREATITIS, CHRONIC
ЖЕЛТУХА МЕХАНИЧЕСКАЯ -- JAUNDICE, OBSTRUCTIVE
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS
ФАКТОРЫ РИСКА -- RISK FACTORS
Анотація: Питання щодо прогнозування та пошуку можливостей уникнення розвитку інтра- та ранніх післяопераційних ускладнень у хворих із вогнищевими захворюваннями біліопанкреатодуоденальної зони, ускладненими механічною жовтяницею, зниження періопераційної летальності у цієї складної в лікувальному плані категорії хворих лишаються вельми актуальними. Мета роботи – визначити оптимальні заходи щодо поліпшення безпосередніх результатів виконання панкреатодуоденальної резекції у хворих із вогнищевими захворюваннями біліопанкреатодуоденальної зони, ускладненими механічною жовтяницею. Матеріали та методи. Дослідження було проведено на базі хірургічного відділення Комунального некомерційного підприємства «Одеський обласний клінічний медичний центр» Одеської обласної ради (2007–2019 рр.). Для досягнення мети дослідження було обстежено 272 хворих із вогнищевою патологією біліопанкреатодуоденальної зони, ускладненою синдромом механічної жовтяниці. Всім хворим було виконано радикальне оперативне втручання в обсязі панкреатодуоденальної резекції (ПДР). Для оцінки впливу того чи іншого виду передопераційної підготовки на стан хворих протягом періопераційного періоду всіх пацієнтів було рандомізовано на дві групи: основна група – 112 пацієнтів, яким моделювання ризику та передопераційну підготовку здійснювали за власно розробленим алгоритмом шляхом проведення математичного моделювання та генетичного аналізу із залученням консервативних заходів експрес-детоксикації та декомпресії жовчовивідних шляхів. Група контролю представлена 160 пацієнтами, яким підготовка виконувалася лише за рахунок консервативної терапії, а декомпресія біліарної гіпертензії не проводилася. Результати та їх обговорення. Під час оцінки якості проведення підготовки керувалися динамікою змін ментального статусу хворих, показників цитолітичного та холестатичного синдромів. Завдяки проведеній передопераційній підготовці за власно розробленим алгоритмом більш суттєвих позитивних змін вдалося досягти в основній групі порівняно із групою контролю. Кількість балів за шкалою МоСА перед операцією в основній та групі порівняння стало 24,9 ± 3,2 та 22,8 ± 2,4 відповідно. За результатами тесту DSST хворі розподілилися таким чином – 40,2 ± 3,8 та 23,6 ± 2,6 балів в основній та групі контролю (p 0,05). При порівнянні динаміки рівня загального білірубіну суттєві відмінності почали відмічатися з третьої доби – 185,1 ± 2,4 мкмоль/л проти 258,4 ± 2,9 мкмоль/л, на п’ятий день – 163,2 ± 2,6 мкмоль/л проти 222,2 ± 3,8 мкмоль/л, і нарешті напередодні оперативного втручання – 112,3 ± 2,7 мкмоль/л проти 198,3 ± 3,3 мкмоль/л у хворих основної групи та групи порівняння відповідно (p 0,05). В ході оцінки динаміки активності АлАТ за умов різної передопераційної підготовки встановлено, що на сьомий день відмінності зберігались, набули достовірності і склали 119 ± 12 Од/л та 157 ± 14 Од/л в основній групі та в групі порівняння відповідно (p 0,05). Напередодні ПДР показник складав 101 ± 11 Од/л та 138 ± 12 Од/л в основній групі та групі порівняння відповідно (p 0,05). Різниця рівнів активності АсАт між порівнюваними групами стала суттєвою та почала набувати достовірності з 5-ї доби 124 ± 13 Од/л проти 150 ± 11 Од/л в основній та групі порівняння відповідно (p 0,05). Напередодні виконання оперативного втручання (панкреатодуоденальної резекції) різниця між показниками активності АсАт також була достовірною – 81 ± 7 Од/л проти 114 ± 7 Од/л в основній групі та групі порівняння відповідно (p 0,05). Щодо рівнів ЛФ, то на 3-й день спостереження її вміст в обох групах знизився до 440,9 ± 2,1 та 550,7 ± 1,4 Од/л (p 0,05). На 5-й день спостереження значення показника були ще меншими, причому в основній групі відбулося більш значне зниження активності ЛФ (до 223,2 ± 2,7 Од/л) порівняно з групою порівняння (до 350,3 ± 1,1 Од/л) (p 0,05). Нарешті, напередодні ПДР активність ЛФ складала в основній групі 104,8 ± 1,3 Од/л, а у групі порівняння – 270,8 ± 1,9 Од/л (p 0,05). Певні відмінності були виявлені також при дослідженні активності γ-глутамілтрансферази (ГГТ). Вони стали більш суттєвими на 5-й день – 403 ± 29 Од/л проти 446 ± 35, та набули достовірності на 7-й день – 304 ± 21 Од/л проти 374 ± 26 Од/л в основній групі та групі порівняння відповідно (p 0,05). Напередодні ПДР подальше зниження показника зберегло свою достовірність 271 ± 29 Од/л в основній групі проти 348 ± 33 Од/л у групі порівняння (p 0,05). Кількість виникнення післяопераційних ускладнень, що загрожують життю, в основній групі склала 42 (37,5 %) випадки, а у групі контролю – 102 (63,8 %) випадки. Таким чином, за частотою післяопераційних ускладнень група контролю значно випереджала основну (c2
Знайти схожі

11.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Муравйов П. Т., Запорожченко Б. С., Бородаєв І. Є., Хархурі, Макрем
Назва : Особливості передопераційної підготовки хворих на вогнищеві захворювання біліопанкреатодуоденальної зони, що ускладнені механічною жовтяницею
Місце публікування : Шпит. хірургія. - Тернопіль, 2021. - N 3. - С. 111-115 (Шифр ШУ1/2021/3)
MeSH-головна: ЖЕЛТУХА МЕХАНИЧЕСКАЯ -- JAUNDICE, OBSTRUCTIVE
ПАНКРЕАТИТ ХРОНИЧЕСКИЙ -- PANCREATITIS, CHRONIC
ПОДЖЕЛУДОЧНОЙ ЖЕЛЕЗЫ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- PANCREATIC NEOPLASMS
ПАНКРЕАТОДУОДЕНЭКТОМИЯ -- PANCREATICODUODENECTOMY
Анотація: Мета роботи: порівняти ефективність існуючих методів підготовки хворих на вогнищеві захворювання біліопанкреатодуоденальної зони, ускладнені синдромом механічної жовтяниці, до панкреатодуоденальної резекції та визначити ефективність застосованих методів біліарної декомпресіїПроаналізовано результати хірургічного лікування 272 хворих, яким було виконано панкреатодуоденальну резекцію з приводу вогнищевих захворювань біліопанкреатодуоденальної зони, ускладнених розвитком синдрому механічної жовтяниці. До основної групи увійшли 112 пацієнтів, яким підготовку до операції і прогнозування перебігу періопераційного періоду проводили відповідно до розробленого алгоритму. Групи порівняння склали 160 пацієнтів, яким підготовка здійснювалася поза розробленим алгоритмом лише консервативним шляхом
Знайти схожі

12.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Бойко В. В., Лихман В. М., Ткач С. В., Шевченко О. М., Мирошниченко Д. О., Меркулов А. О., Яцько К. М., Білодід Є. О., Бацман Н. В.
Назва : Аналіз стану процесів ліпопероксидації залежно від сформованості постнекротичної кісти підшлункової залози
Місце публікування : Шпит. хірургія. - Тернопіль, 2021. - N 4. - С. 5-9 (Шифр ШУ1/2021/4)
MeSH-головна: ПОДЖЕЛУДОЧНОЙ ЖЕЛЕЗЫ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- PANCREATIC NEOPLASMS
ЛИПИДОВ ПЕРЕКИСИ -- LIPID PEROXIDES
ПАНКРЕАТИТ ОСТРЫЙ НЕКРОТИЗИРУЮЩИЙ -- PANCREATITIS, ACUTE NECROTIZING
Анотація: Мета роботи: дослідити вміст псевдокіст підшлункової залози із подальшим аналізом стану вільнорадикальних процесів, що відбуваються. Представлено дані аналізу обстеження 62 хворих із псевдокістами підшлункової залози. Вивчено прооксидантно-антиоксидантний баланс у крові, а також у вмісті псевдокіст підшлункової залози залежно від ступеня сформованості кістозної стінки. Дослідження вмісту псевдокіст підшлункової залози дало змогу проаналізувати стан вільнорадикальних процесів, що відбуваються, і виявило високу токсичність ексудату при несформованих псевдокістах. Маркером несформованості стінки псевдокісти є підвищений вміст малонового діальдегіду в еритроцитах крові хворих. Цель работы : исследовать содержимое псевдокист поджелудочной железы с дальнейшим анализом состояния свободнорадикальных процессов, которые происходят. Представлены данные анализа обследования 62 больных с псевдокистами поджелудочной железы. Изучен прооксидантно-антиоксидантный баланс в крови, а также в содержимом псевдокист поджелудочной железы в зависимости от степени сформированности кистозной стенки. Исследование содержимого псевдокист поджелудочной железы дало возможность проанализировать состояние свободнорадикальных процессов, которые происходят, и выявило высокую токсичность экссудата при несформированных псевдокистах. Маркером несформированности стенки псевдокисты является повышенное содержание малонового диальдегида в эритроцитах крови больных.
Знайти схожі

13.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Губергриц Н. Б., Беляева Н. В., Клочков А. В., Фоменко П. Г., Ярошенко Л. А., Юрьева А. В., Рахметова В. С.
Назва : Дайджест досліджень з діагностики та лікування захворювань підшлункової залози: що нового в 2019 році?
Паралельн. назви :The digest of investigations in the diagnosis and treatment of pancreatic diseases: what’s new in 2019?
Місце публікування : Сучасна гастроентерологія. - 2020. - № 1. - С. 76-90 (Шифр СУ10/2020/1)
Примітки : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-головна: ПОДЖЕЛУДОЧНОЙ ЖЕЛЕЗЫ БОЛЕЗНИ -- PANCREATIC DISEASES
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЙ ПЕРИОД -- POSTOPERATIVE PERIOD
ДИАГНОСТИКА -- DIAGNOSIS
ПОДЖЕЛУДОЧНАЯ ЖЕЛЕЗА -- PANCREAS
МИКРОБИОТА -- MICROBIOTA
ПАНКРЕАТИТ ХРОНИЧЕСКИЙ -- PANCREATITIS, CHRONIC
ПОДЖЕЛУДОЧНОЙ ЖЕЛЕЗЫ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- PANCREATIC NEOPLASMS
Анотація: Представлено огляд результатів практичних і фундаментальних досліджень у галузі панкреатології, опублікованих у 2019 році. Коротко описано досягнення провідних панкреатологів Європи у вивченні етіології, патогенезу, діагностики та лікування панкреатитів і пухлин підшлункової залози. Висвітлено клінічні особливості перебігу гострого та хронічного панкреатиту залежно від наявності супутньої патології, генетичних особливостей, шкідливих звичок і препаратів, які приймають. Розглянуто нові можливості диференціальної діагностики хронічного панкреатиту і раку підшлункової залози за допомогою мікро‑РНК, а також доцільність визначення розчинного рецептора активатора плазміногену типу урокінази (suPAR) для диференціації доброякісних і злоякісних утворень підшлункової залози. Викладено підходи до діагностики абдомінального болю. Описано використання комп’ютерної томографії для діагностики саркопенії. Представлено результати фундаментальних досліджень механізмів розвитку раку підшлункової залози. Висвітлено сучасну теорію про роль мікробіоти і синдрому надлишкового бактеріального росту в процесах онкогенезу підшлункової залози. Зроблено акцент на патогенетичні особливості формування зовнішньосекреторної недостатності підшлункової залози та ефективність її корекції за допомогою замісної ферментної терапії з використанням сучасних препаратів. Викладено результати рандомізованих контрольованих досліджень, які довели результативність і безпечність мікротаблетованих препаратів у корекції зовнішньосекреторної недостатності підшлункової залози у хворих, які перенесли панкреатодуоденектоміюThis article presents an overview of the results of practical and basic research in the field of pancreatology, published in year 2019. The achievements of leading European pancreatologists in the study of the etiology, pathogenesis, diagnosis, treatment of pancreatitis, pancreatic tumors are briefly described. The article presents the clinical features of acute and chronic pancreatitis, depending on the presence of a variety of concomitant pathology, genetic characteristics, bad health habits, drugs intake. New possibilities have been considered for the differential diagnosis of chronic pancreatitis and pancreatic cancer using miRNA, as well as the feasibility of determining the soluble urokinase‑type plasminogen activator receptor (suPAR) in order to differentiate benign and malignant tumors of the pancreas. The approaches to the diagnosis of abdominal pain, the use of computed tomography for the diagnosis of sarcopenia are described. The results of basic research that analyzed the mechanisms of pancreatic cancer development are presented. The modern theory of the role of microbiota and the syndrome of excessive bacterial growth in the pancreatic oncogenesis processes is revealed. Emphasis is placed on the pathogenetic features of the formation of exocrine pancreatic insufficiency and the effectiveness of its correction through enzyme replacement therapy with the use of modern drugs. The results of randomized controlled studies that have shown the effectiveness and safety of microtablet preparation in the correction of exocrine pancreatic insufficiency in patients undergoing pancreatoduodenectomy are presented
Знайти схожі

14.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Вацеба Т. С., Соколова Л. К., Кузенко Р. Т.
Назва : Епідеміологія раку підшлункової залози у хворих з цукровим діабетом 2 типу в Івано-Франківській області
Місце публікування : Пробл. ендокринної патології. - Харьков, 2020. - N 1. - С. 14-22 (Шифр ПУ17/2020/1)
MeSH-головна: ПОДЖЕЛУДОЧНОЙ ЖЕЛЕЗЫ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- PANCREATIC NEOPLASMS
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ, ТИП 2 -- DIABETES MELLITUS, TYPE 2
Анотація: Підвищений ризик раку у пацієнтів з цукровим діабетом (ЦД) впливає на зростання показників загальної захворюваності і смертності від онкологічних захворювань. Епідеміологічне дослідження раку підшлункової залози (ПШЗ) у хворих з ЦД сприятиме диференційованим підходам в діагностиці вказаних хвороб. Проведене епідеміологічне дослідження включало аналіз медичних карт стаціонарних та амбулаторних пацієнтів з раком ПШЗ, виявленим у хворих з ЦД 2 типу в Івано-Франківській області впродовж 2012–2016 років. Отримані результати опрацьовані статистичними методами в програмах «Microsoft Excel» і «Statistika-12». Вперше діагностований рак ПШЗ був виявлений у 48 пацієнтів з ЦД 2 типу. Частота раку ПШЗ у пацієнтів з ЦД 2 типу є вищою у порівнянні з людьми без діабету. Доведений підвищений ризик раку ПШЗ у пацієнтів з ЦД 2 типу [OR = 1,46; 95 % CI (1,09–1,97); P 0,05]. Найчастіше рак ПШЗ був діагностований у пацієнтів віком 61–70 років (42 %) та в осіб старше70 років (33 %). Середню важкість ЦД мали 37 осіб (77,1 %), легку форму — 8 хворих (16,7 %), важку —3 пацієнти (6,3 %). В 17 хворих (35,4 %) рак ПШЗ був діагностований при стажі діабету до 1-го року,в 21 пацієнта (43,8 %) — до 5-ти років і в 10 осіб (20,8 %) — більше 5-ти років. ІМТ хворих становив 25,47 ± 0,53 кг/м2 і статистично не відрізнявся у чоловіків та жінок (P 0,05). Серед пацієнтів з ЦД 2 типу тривалістю до 5-ти років 17 осіб (44,7 %) отримували терапію препаратами інсуліну та похідними сульфанілсечовини без метформіну, 13 пацієнтів (34,2 %) — з метформіном, 8 хворих (21,1 %) були на дієтотерапії. Встановлено, що пацієнти з ЦД 2 типу мають підвищений ризик раку ПШЗ, який найчастіше діагностують в хворих з ЦД середньої важкості, тривалістю до 5 років, після 60-ти річного віку. Вперше виявлений ЦД 2 типу у пацієнтів без ожиріння і без ознак інсулінорезистентності необхідно диференціювати від вторинного діабету типу T3cDM, спричиненого можливим пошкодженням ПШЗ злоякісним процесом. Необхідність раннього призначення стимуляторів синтезу інсуліну та препаратів інсуліну може служити непрямим доказом T3cDM
Знайти схожі

15.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Копчак В. М., Костилєв М. В., Перерва Л. О., Дувалко О. В., Ханенко В. В., Шевколенко Г. Г., Андронік С. В., Трачук В. І.
Назва : Хірургічне лікування хворих із місцеворозповсюдженими пухлинами підшлункової залози
Місце публікування : Шпит. хірургія. - Тернопіль, 2020. - N 1. - С. 51-57 (Шифр ШУ1/2020/1)
MeSH-головна: ПОДЖЕЛУДОЧНОЙ ЖЕЛЕЗЫ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- PANCREATIC NEOPLASMS
ПИЩЕВАРИТЕЛЬНАЯ СИСТЕМА, ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ -- DIGESTIVE SYSTEM SURGICAL PROCEDURES
Анотація: Ускладнення спостерігались у 182 пацієнтів (38,2 %) при стандартних резекціях та у 63 (44,3 %) хворих у групі з розширеними резекціями (χ2=1,26 p=0,26), достовірної різниці не було. Летальність склала 2,4 %, померло 15 пацієнтів: 6 (4,2 %) – після розширених резекцій та 9 (1,9 %) – після стандартних резекцій підшлункової залози достовірної різниці в рівні летальності не було (χ2 = 1,3, p=0,25). Медіана виживаності та 5-річна загальна виживаність були недостовірно нижче у пацієнтів після розширених панкреатодуоденальних резекцій, ніж після стандартних (15 місяців і 18 % та 25 місяців і 27 % відповідно (χ2= 2,83, p= 0,09, p0,05, χ2 = 0,16, p=0,69)). Медіана виживаності була також недостовірно нижче у пацієнтів після розширених дистальних резекцій ПЗ, ніж після стандартних (30 місяців та 32 місяці, відповідно, χ2= 0,008, p= 0,9, p0,05). Летальність, рівень післяопераційних ускладнень, віддалені результати лікування після розширених резекцій ПЗ зіставні із стандартними резекціями. Розширені резекції є можливими, і їх виконання може збільшити кількість радикально прооперованих хворих
Знайти схожі

16.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Ghosh S. K., Sanyal T.
Назва : Antiproliferative and apoptotic effect of ethanolic extract of Calocybe indica on PANC-1 and MIAPaCa2 cell lines of pancreatic cancer
Місце публікування : Экспериментальная онкология. - 2020. - Т. 42, № 3. - С. 178-182 (Шифр ЕУ12/2020/42/3)
Примітки : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-головна: ПОДЖЕЛУДОЧНОЙ ЖЕЛЕЗЫ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- PANCREATIC NEOPLASMS
МЕДИЦИНА АЛЬТЕРНАТИВНАЯ -- COMPLEMENTARY THERAPIES
КЛЕТОЧНЫЕ ЛИНИИ НОВООБРАЗОВАНИЙ -- CELL LINE, TUMOR
РАСТЕНИЙ ЭКСТРАКТЫ -- PLANT EXTRACTS
РОСТА ИНГИБИТОРЫ -- GROWTH INHIBITORS
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
ФОТОГРАФИЧЕСКИЕ СНИМКИ -- PHOTOGRAPHS
Ключові слова (''Вільн.індекс.''): calocybe indica--антипролиферативный эффект
Анотація: Pancreatic cancer is an aggressive malignancy with poor prognosis. New options for its treatment including the use of the substances of natural origin are now on the agenda. Aim: An attempt has been taken to examine the effect of ethanolic extract (EE) of edible mushroom Calocybe indica on PANC-1 and MIAPaCa2 cell lines of pancreatic cancer in vitro. Materials and Methods: Study of cell morphology, evaluation of apoptosis by DAPI staining under florescence microscope, anti-proliferative study by MTT assay, lactate dehydrogenase assay, pro-apoptotic and anti-apoptotic protein detection by Western blotting were performed to test effects of Calocybe indica EE on the cells of these two lines. Effect on in vitro migration was studied by scratch method. Results: Both cell lines treated with 250 or 500 µg/mL of EE underwent morphological changes — became more round and shrunken, with membrane blebbing and the reduced cell confluence. The nuclei of treated cells became condensed and fragmented. The percentage of apoptotic cells increased as EE concentration increased from 100 µg/mL to 500 µg/mL. Anti-proliferative effect was recorded at all concentrations within 100–750 µg/mL. The effect EE on lactate dehydrogenase leakage was concentration-dependent in both cell lines. Western blotting showed that caspase-3 and -9, and p53 protein levels were increased and BcL2 protein was decreased after treatment of the cells with EE compared to the control. PANC-1 cell migration was inhibited by 80.12 ± 4.25% after 24 h treatment of the cells with 500 µg/mL EE compared to the control. Conclusions: EE of Calocybe indica inhibits the growth and induces apoptosis in pancreatic cancer cell lines in vitro
Знайти схожі

17.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Vatseba T. S., Sokolova L. K., Pushkarev V. M.
Назва : Colorectal cancer and pancreatic cancer in patients with type 2 diabetes mellitus. Study of the effect of insulin therapy
Місце публікування : Клін. ендокринологія та ендокринна хірургія. - київ, 2020. - N 3. - С. 38-46 (Шифр КУ28/2020/3)
MeSH-головна: КОЛОРЕКТАЛЬНЫЕ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- COLORECTAL NEOPLASMS
ПОДЖЕЛУДОЧНОЙ ЖЕЛЕЗЫ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- PANCREATIC NEOPLASMS
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ, ТИП 2 -- DIABETES MELLITUS, TYPE 2
КОМОРБИДНОСТЬ -- COMORBIDITY
Анотація: Patients with type 2 diabetes have increased cancer risk. The study of the role of antidiabetic drugs in the processes of oncogenesis, in particular insulin therapy, continues. Objective — to investigate the influence of insulin therapy on the incidence of pancreatic and colorectal cancer. Materials and methods. The study included an analysis of medical records of patients with type 2 diabetes, who were first diagnosed with colorectal or pancreatic cancer during 2012-2016. Relation between incidence of these cancers and obesity, duration of diabetes, types of antidiabetic therapy, in particular with insulin therapy, has been studied. Results and discussion. During the study period, 52 cases of the first diagnosed pancreatic and 72 cases of colorectal cancer in patients with type 2 diabetes were detected. Obesity was detected in 65.28 % of patients with colorectal and in 23.08 % of patients with pancreatic cancer. Pancreatic cancer was more commonly diagnosed in patients with duration of diabetes up to 5 years (78.85 %), colorectal cancer — over 5 years (80.56 %). Significant influence of insulin therapy on the occurrence of pancreatic [OR = 3.21; 95 % CI (1.74—5.93); p 0.001] and colorectal cancer [OR У хворих на цукровий діабет 2 типу доведений підвищений ризик онкологічних захворювань. Триває вивчення ролі цукрознижувальних препаратів у процесах онкогенезу, зокрема інсулінотерапії. Мета роботи — дослідити вплив інсулінотерапії на розвиток раку підшлункової залози та колоректальний рак. Матеріали та методи. Проведено аналіз медичних карт пацієнтів із злоякісними пухлинами колоректальної локалізації та підшлункової залози, які були вперше діагностовані у хворих на цукровий діабет 2 типу у 2012—2016 рр. Результати та обговорення. За досліджуваний період у хворих на цукровий діабет 2 типу виявлено 52 випадки вперше діагностованих злоякісних пухлин підшлункової залози та 72 — колоректального раку, переважно в осіб віком понад 60 років. Ожиріння мало місце у 65,28 % хворих з колоректальним раком і у 23,08 % — з раком підшлункової залози. Злоякісні пухлини підшлункової залози найчастіше діагностували за тривалості діабету до 5 років (78,85 %), а колоректальний рак — за тривалості 5 років (80,56 %). Серед хворих із злоякісними новоутвореннями підшлункової залози монотерапію інсуліном застосовували 12 (23,08 %) осіб, з них у 8 (66,67 %) тривалість діабету становила менше 5 років. Серед хворих із колоректальним раком 5 осіб отримували монотерапію інсуліном (8,33 %), лише 1 (20,00 %) пацієнт мав стаж діабету менше 5 років. Виявлено ймовірний вплив інсулінотерапії на виникнення раку підшлункової залози (відношення шансів — 3,21; 95 % довірчий інтервал — 1,74—5,93; p 0,001) і колоректального раку (відношення шансів — 3,13; 95 % довірчий інтервал — 1,85—5,28; p 0,001). Висновки. Отримані дані свідчать про ймовірну асоціацію між інсулінотерапією та виникненням раку підшлункової залози та колоректальної локалізації у пацієнтів із цукровим діабетом 2 типу. Хворі з раком підшлункової залози потребують додаткового обстеження та заперечення можливого T3cDM у разі вперше виявленого цукрового діабету
Знайти схожі

18.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Муравйов П. Т., Запорожченко Б. С., Бородаєв І. Є., Кірпічнікова К. П., Шевченко В. Г., Волков В. Б., Хархурі, Макрем
Назва : Вплив гіпербілірубінемії на інтенсивність болю у хворих на рак панкреатобіліарної зони протягом періопераційного періоду
Місце публікування : Патологія. - Запоріжжя, 2020. - Том 17, N 3. - С. 351-355 (Шифр ПУ40/2020/17/3)
MeSH-головна: ПОДЖЕЛУДОЧНОЙ ЖЕЛЕЗЫ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- PANCREATIC NEOPLASMS
КОМПЛЕКСНЫЕ РЕГИОНАРНЫЕ БОЛЕВЫЕ СИНДРОМЫ -- COMPLEX REGIONAL PAIN SYNDROMES
ГИПЕРБИЛИРУБИНЕМИЯ -- HYPERBILIRUBINEMIA
ПЕРИОПЕРАЦИОННЫЙ ПЕРИОД -- PERIOPERATIVE PERIOD
Анотація: Мета роботи – оцінювання впливу гіпербілірубінемії на вираженість больового синдрому у хворих на рак панкреатобіліарної зони протягом періопераційного періоду. Матеріали та методи. Проаналізували результати хірургічного лікування 218 хворих на рак панкреатобіліарної зони, що ускладнений розвитком синдрому механічної жовтяниці. Пацієнтам виконали панкреатодуоденальну резекцію. Вираженість больового синдрому оцінювали за візуально-аналоговою шкалою, а також застосовуючи субшкали опитувальників EORTC QLQ-C30 і SF-36. Результати. На момент надходження у стаціонар у пацієнтів рівень загального білірубіну становив 274,3 ± 5,9 мкмоль/л, прямого – 211,2 ± 2,2 мкмоль/л, непрямого – 63,4 ± 2,6 мкмоль/л. Інтенсивність больового синдрому на час надходження у стаціонар становила 4,9 ± 0,4 бала. У ранньому, пізньому та віддаленому післяопераційному періодах інтенсивність болю відповідно зменшувалася з 6,4 ± 0,3 до 2,8 ± 0,4 бала. Висновки. Зіставляючи інтенсивність больового синдрому та рівень холемії, встановили сильний позитивний кореляційний зв’язок (r = 0,74).
Знайти схожі

19.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Суходоля А. І., Суходоля С. А., Мосійчук В. П., Макогонський М. В.
Назва : Хронічний панкреатит та цукровий діабет - предиктори розвитку раку підшлункової залози
Місце публікування : Клінічна хірургія. - Київ, 2019. - Том 86, N 4. - С. 67-71 (Шифр КУ5/2019/86/4)
Примітки : Бібліогр. наприкінці ст.
MeSH-головна: ПОДЖЕЛУДОЧНОЙ ЖЕЛЕЗЫ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- PANCREATIC NEOPLASMS
ПАНКРЕАТИТ ХРОНИЧЕСКИЙ -- PANCREATITIS, CHRONIC
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ -- DIABETES MELLITUS
Анотація: Хронічний панкреатит (ХП) – це прогресуюче запально–дегенеративне, поліетіологічне захворювання з різноманітними проявами. Маніфестні або стерті епізоди гострого панкреатиту (ГП) призводять до дискординованої передчасної активації ацинарних ензимів, яка спричиняє прогресуюче пошкодження підшлункової залози (ПЗ). Екзокринна тканина є основною складовою ПЗ, у яку вбудований ендокринний компонент. Екзокринні ацинарні клітини, яким притаманна секреторна функція, продукують гідролітич- ні травні ферменти, тоді як протоки, які секретують муцини, формують розгалужену транспортну мережу для потрапляння секрету ПЗ до кишечника. Пошкодження екзокринної та ендокринної тканини призводить до тяжкої мальдигестії та цукрового діабету (ЦД)
Знайти схожі

20.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Безродний Б. Г., Колосович І. В., Слободяник В. П., Петренко О. М., Філатов М. С.
Назва : Гострий канцероматозний панкреатит у хворих на рак головки підшлункової залози, ускладнений механічною жовтяницею
Місце публікування : Хірургія України. - Київ, 2019. - N 2. - С. 13-19 (Шифр ХУ6/2019/2)
MeSH-головна: ПОДЖЕЛУДОЧНОЙ ЖЕЛЕЗЫ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- PANCREATIC NEOPLASMS
ПАНКРЕАТИТ ОСТРЫЙ НЕКРОТИЗИРУЮЩИЙ -- PANCREATITIS, ACUTE NECROTIZING
ЖЕЛТУХА МЕХАНИЧЕСКАЯ -- JAUNDICE, OBSTRUCTIVE
Анотація: Мета роботи — поліпшити діагностику та результати паліативного хірургічного лікування хворих на нерезектабельний рак головки підшлункової залози, ускладнений механічною жовтяницею, у разі розвитку канцероматозного панкреатиту. Матеріали і методи. Проведено порівняльний аналіз результатів застосування різних хірургічних технологій, спрямованих на корекцію синдрому обструкції жовчних проток шляхом біліодигестивного шунтування, при паліативному хірургічному лікуванні хворих на нерезектабельний рак головки підшлункової залози, ускладнений механічною жовтяницею. Першим етапом проведено аналіз архівного матеріалу (1‑ша група хворих, n = 159). Установлено, що хоча рак головки підшлункової залози спричиняє обструкцію як загальної жовчної протоки, так і головної панкреатичної, однак механічна жовтяниця виникла в усіх пацієнтів, а обструктивний канцероматозний панкреатит — лише у 8,8 % хворих. Легкі форми такого панкреатиту ефективно усували відомі методи інтенсивної терапії. Однак у разі розвитку панкреатиту середнього ступеня тяжкості (за класифікацією Атланта‑92, третій перегляд) стан здоров’я пацієнтів прогресивно погіршувався, оскільки на тлі механічної жовтяниці розвивалася поліорганна дисфункція життєзабезпечуючих систем організму, а виконання біліодигестивного шунтування не в усіх випадках було достатньо для запобігання низці післяопераційних ускладнень та незадовільним результатам. Зроблено висновок, що модернізації підлягає як тактика, так і техніка хірургічного лікування таких пацієнтів. Тому було сплановано та проведено власне дослідження для апробації сформульованої технології лікування хворих. З цією метою до відкритого, проспективного, рандомізованого дослідження було залучено 112 хворих на рак головки підшлункової залози, ускладнений механічною жовтяницею (2‑га група), котрим проведено паліативне хірургічне лікування у клініці кафедри хірургії № 2 Національного медичного університету імені О. О. Богомольця та хірургічній клініці Національного військово‑медичного клінічного центру «ГВКГ» МО України в 2007 — 2018 рр. Виконано апробацію розробленого алгоритму верифікації канцероматозного панкреатиту; оцінку ефективності запропонованої тактики і техніки хірургічного лікування хворих, зокрема поєднаного біліо‑ та панкреатодигестивного шунтування. Результати та обговорення. Установлено безпечність і тривалу ефективність одномоментного з біліодигестивним панкреатодигестивного шунтування у хворих на місцевопоширений рак головки підшлункової залози, ускладнений механічною жовтяницею та канцероматозним панкреатитом. Описано тактику двохетапного хірургічного лікування хворих, яка передбачає в осіб з ознаками печінкової недостатності або канцероматозний панкреатит спочатку виконання зовнішньої холангіостомії малоінвазивними методиками або ендоскопічного транспапілярного стентування, а потім — основного етапу хірургічного втручання. Висновки. Запропонована тактика хірургічного лікування хворих на нерезектабельний рак головки підшлункової залози, ускладнений механічною жовтяницею і канцероматозним панкреатитом, з проведенням малоінвазивних операцій на першому етапі лікування та одномоментного поєднаного біліо‑ і панкреатодигестивного шунтування — на другому сприяє зменшенню кількості післяопераційних ускладнень, летальності та поліпшує якість життя хворихThe aim — to improve the diagnostic and surgical palliative treatment results in patients with unresectable pancreatic head cancer, complicated by obstructive jaundice with the canceromatous pancreatitis. Materials and methods. A comparative analysis of the various surgical techniques aimed on the bile duct obstruction syndrome correction by biliodigestive shunting in the palliative surgical treatment of patients with unresectable pancreatic head cancer and mechanical jaundice was done. The analysis of the archival material (1st group, n = 155) was performed at the first stage. It was established that although the pancreatic tumour causes obstruction of both the common bile duct and the main pancreatic duct, however, mechanical jaundice was developed in all patients, and obstructive canceromatous pancreatitis only in 8.8 % of patients. The mild forms of pancreatitis were effectively eliminated by routine methods of intensive care. However, in cases of moderate severe pancreatitis (according to the Atlanta‑92 classification, third revision), the state of patients’ health progressively deteriorated, as the mechanical jaundice background developed a life‑threatening multiorgan failure and the biliodigestive bypassing was not sufficient to avoid a postoperative complications and unsatisfactory results in all cases. Based on the obtained results analysis it was concluded that modernization is need to both surgical tactics and techniques in such patients. Therefore, it was planned and carried out original trial with the optimized treating technology approbation for such patients. To this end, 112 patients with pancreatic head cancer, complicated by mechanical jaundice (Group 2), treated in the surgical department for the period of 2007 — 2018 were included in an open, prospective, randomized study.An approbation of the original algorithm for the carcinomatous pancreatitis verification was performed; the effectiveness evaluation of the proposed tactics and the technique of surgical treatment, including the developed method of combined bilio‑ and pancreaticodigestive bypass surgery was done. Results and discussion. The safety and clinical efficacy of simultaneous with biliodigestive pancreatodigestive bypass was established in patients with locally advanced pancreatic head cancer complicated by obstructive jaundice and carcinomatous pancreatitis. The tactics of a two‑stage surgical treatment was described, which involves first performing external cholangiostomy with minimally invasive techniques or endoscopic transpapillary stenting in patients with signs of liver failure or carcinomatosis pancreatitis, and then the main stage of surgical intervention. Conclusions. The proposed tactics of two‑stage surgical treatment in patients with nonresectable pancreatic head cancer complicated by mechanical jaundice and pancreatic cancer, which includes a two stage technology of surgical interventions with the use of minimally invasive operations in the first stage of treatment and one‑step combined bilio‑ and pancreaticodigestive bypass surgery on the second one, contributes to the reduction of postoperative complications, mortality and improves the patients’ life quality
Знайти схожі

1-20 21-40 41-60 61-80 81-100 101-120

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)