Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

у знайденому

Знайдено у інших БД:

Книги (28)

Рідкісні видання (2)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>S=Поджелудочной железы новообразования<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 213
Показані документи з 1 по 20

1-20 21-40 41-60 61-80 81-100 101-120

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Vatseba T. S., Sokolova L. K., Pushkarev V. M.
Назва : Colorectal cancer and pancreatic cancer in patients with type 2 diabetes mellitus. Study of the effect of insulin therapy
Місце публікування : Клін. ендокринологія та ендокринна хірургія. - київ, 2020. - N 3. - С. 38-46 (Шифр КУ28/2020/3)
MeSH-головна: КОЛОРЕКТАЛЬНЫЕ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- COLORECTAL NEOPLASMS
ПОДЖЕЛУДОЧНОЙ ЖЕЛЕЗЫ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- PANCREATIC NEOPLASMS
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ, ТИП 2 -- DIABETES MELLITUS, TYPE 2
КОМОРБИДНОСТЬ -- COMORBIDITY
Анотація: Patients with type 2 diabetes have increased cancer risk. The study of the role of antidiabetic drugs in the processes of oncogenesis, in particular insulin therapy, continues. Objective — to investigate the influence of insulin therapy on the incidence of pancreatic and colorectal cancer. Materials and methods. The study included an analysis of medical records of patients with type 2 diabetes, who were first diagnosed with colorectal or pancreatic cancer during 2012-2016. Relation between incidence of these cancers and obesity, duration of diabetes, types of antidiabetic therapy, in particular with insulin therapy, has been studied. Results and discussion. During the study period, 52 cases of the first diagnosed pancreatic and 72 cases of colorectal cancer in patients with type 2 diabetes were detected. Obesity was detected in 65.28 % of patients with colorectal and in 23.08 % of patients with pancreatic cancer. Pancreatic cancer was more commonly diagnosed in patients with duration of diabetes up to 5 years (78.85 %), colorectal cancer — over 5 years (80.56 %). Significant influence of insulin therapy on the occurrence of pancreatic [OR = 3.21; 95 % CI (1.74—5.93); p 0.001] and colorectal cancer [OR У хворих на цукровий діабет 2 типу доведений підвищений ризик онкологічних захворювань. Триває вивчення ролі цукрознижувальних препаратів у процесах онкогенезу, зокрема інсулінотерапії. Мета роботи — дослідити вплив інсулінотерапії на розвиток раку підшлункової залози та колоректальний рак. Матеріали та методи. Проведено аналіз медичних карт пацієнтів із злоякісними пухлинами колоректальної локалізації та підшлункової залози, які були вперше діагностовані у хворих на цукровий діабет 2 типу у 2012—2016 рр. Результати та обговорення. За досліджуваний період у хворих на цукровий діабет 2 типу виявлено 52 випадки вперше діагностованих злоякісних пухлин підшлункової залози та 72 — колоректального раку, переважно в осіб віком понад 60 років. Ожиріння мало місце у 65,28 % хворих з колоректальним раком і у 23,08 % — з раком підшлункової залози. Злоякісні пухлини підшлункової залози найчастіше діагностували за тривалості діабету до 5 років (78,85 %), а колоректальний рак — за тривалості 5 років (80,56 %). Серед хворих із злоякісними новоутвореннями підшлункової залози монотерапію інсуліном застосовували 12 (23,08 %) осіб, з них у 8 (66,67 %) тривалість діабету становила менше 5 років. Серед хворих із колоректальним раком 5 осіб отримували монотерапію інсуліном (8,33 %), лише 1 (20,00 %) пацієнт мав стаж діабету менше 5 років. Виявлено ймовірний вплив інсулінотерапії на виникнення раку підшлункової залози (відношення шансів — 3,21; 95 % довірчий інтервал — 1,74—5,93; p 0,001) і колоректального раку (відношення шансів — 3,13; 95 % довірчий інтервал — 1,85—5,28; p 0,001). Висновки. Отримані дані свідчать про ймовірну асоціацію між інсулінотерапією та виникненням раку підшлункової залози та колоректальної локалізації у пацієнтів із цукровим діабетом 2 типу. Хворі з раком підшлункової залози потребують додаткового обстеження та заперечення можливого T3cDM у разі вперше виявленого цукрового діабету
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Kopchak V. M., Pererva L. O., Shkarban V. P., Trachuk V. I., Lynnyk S. V.
Назва : Sarcopenia as a predictor оf рostoperative complications in patients with pancreatic cancer
Місце публікування : Медичні перспективи. - Д., 2021. - Т. 26, № 1. - С. 98-105 (Шифр МУ10/2021/26/1)
Примітки : Bibliogr. at the end of the art.
MeSH-головна: ПОДЖЕЛУДОЧНОЙ ЖЕЛЕЗЫ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- PANCREATIC NEOPLASMS
САРКОПЕНИЯ -- SARCOPENIA
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS
ПРОГНОЗ -- PROGNOSIS
Анотація: Several studies showed that sarcopenia is associated with an increase of postoperative complications, with worse postoperative results in patients with pancreatic cancer. According to European Working Group on Sarcopenia, it is a "progressive and generalized skeletal muscle loss" characterized by both loss of skeletal muscle mass and strength (Cruz-Jentoft AJ et al., 2019). Aim of our work was to evaluate the effect of sarcopenia on the occurrence of postoperative complications after pancreatic resections in patients with pancreatic and periampullary cancer. We performed a retrospective analysis of treatment of 152 patients who underwent radical pancreatic resections. Sarcopenia was determined by preoperative computed tomography using the Hounsfield Unit Average Calculation (HUAC). In our investigation we measured the psoas area and density (Hounsfield Units) at the level of the third lumbar vertebral body (L3). Sarcopenia was diagnosed in 66 (43.4%) patients. Among patients with sarcopenia complications occurred in 41 (62.1%), mortality was 4 (6.1%). In the group of patients without sarcopenia, complications occurred in 29 (33.7%) of 86 patients, mortality was 2 (2.3%). The level of postoperative complications in patients with sarcopenia was significantly higher (c2 =12.1, p=0.0005). Postoperative mortality in patients with sarcopenia was higher without significant difference (c2 =1.3, p=0.24). Sarcopenia significantly affects the level of postoperative complications and its detection can be used to improve the selection of patients before pancreatic resections in patients with pancreatic cancer
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Загрійчук М. С., Булик І. І., Масюк Ю. І., Тумасова К. П., Романів Я. В., Неженцева Ю. В., Підопригора О. О., Скрипка Д. М., Різник М. В.
Назва : Інтраопераційний перитонеальний гіпертермічний хіміотерапевтичний лаваж з динамічним цитологічним контролем у комплексному лікуванні хворих на рак підшлункової залози
Місце публікування : Хірургія України. - Київ, 2019. - N 2. - С. 7-12 (Шифр ХУ6/2019/2)
MeSH-головна: ПОДЖЕЛУДОЧНОЙ ЖЕЛЕЗЫ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- PANCREATIC NEOPLASMS
ПЕРИТОНЕАЛЬНЫЙ ЛАВАЖ -- PERITONEAL LAVAGE
Анотація: Мета роботи — поліпшити віддалені результати лікування пацієнтів з аденокарциномою підшлункової залози на різних стадіях шляхом впровадження в комплексний лікувальний алгоритм інтраопераційного перитонеального лаважу гіпертермічними розчинами з хіміотерапевтичними агентами з динамічним цитологічним контролем методами перитонеальних змивів і відбитків. Матеріали і методи. В дослідження залучено 14 хворих на помірно диференційовану (G2) аденокарциному підшлункової залози І — IІ стадії, пролікованих у період з 2015 до 2018 р. Чоловіків було 9, жінок — 5. Середній вік пацієнтів становив (62,0 ± 2,4) року. Пацієнтів розподілили на дві групи. В основній групі хірургічне лікування доповнювали інтраопераційним гіпертермічним перитонеальним лаважем з додаванням гемцитабіну та фізіологічного розчину, підігрітого до 43 — 45 °С, протягом 40 хв і гемцитабіном як ад’ювантним лікуванням шляхом системного внутрішньовенного введення. В групі порівняння проводили радикальну операцію та неоад’ювантне лікування гемцитабіном за стандартною схемою. Якість перитонеального лаважу контролювали методами перитонеальних відбитків і змивів з цитологічним контролем. В кожній з груп було 5 пацієнтів після панкреатодуоденальної резекції та 2 особи після дистальної субтотальної резекції підшлункової залози зі спленектомією. В групі порівняння середня тривалість панкреатодуоденальної резекції становила (348 ± 34) хв, дистальної резекції підшлункової залози із спленектомією — (168 ± 21) хв, в основній групі — відповідно (408 ± 38) і (228 ± 23) хв. Аналізували статистичну значущість цитологічної оцінки, значення коефіцієнта дисемінації на початку та в кінці операції, до і після проведення перитонеального лаважу, тривалість безрецедивного періоду, медіану виживаності та тривалість періоду від операції до смерті хворого. Результати та обговорення. Проведено дослідження перитонеальної дисемінації в обох групах на початку і в кінці операції. Перитонеальні відбитки брали із 5 зон черевної порожнини. За результатами цитологічного аналізу відбитків розраховували коефіцієнт дисемінації. Із 7 хворих основної групи пухлинні клітини або їх комплекси виявлено в 4 (57,1 %), з них в трьох коефіцієнт дисемінації становив 2, а в одного — 3. В інших випадках вільних пухлинних клітин не верифіковано (коефіцієнт дисемінації — 1). У групі порівняння вільні пухлинні клітини в черевній порожнині виявлено в 3 пацієнтів із 7 (42,9 %), у всіх трьох коефіцієнт дисемінації — 2. Ускладнень у найближчий післяопераційний період, пов’язаних з проведенням інтраопераційної гіпертермії, не відзначили. Частота інших післяопераційних ускладнень в групах становила 15,4 та 16,2 % відповідно. Летальних випадків не було. Середня тривалість післяопераційного періоду в основній групі та групі порівняння становила 12,4 та 11,8 доби відповідно. Середня тривалість безрецидивного періоду в 3 пацієнтів в основній групі та 4 осіб у групі порівняння з коефіцієнтом дисемінації 1 становила відповідно 17,4 та 12,6 міс, у 4 пацієнтів основної групи і 3 осіб групи порівняння з коефіцієнтом дисемінації 2 — 9,2 та 7,4 міс, в 1 пацієнта основної групи з коефіцієнтом дисемінації 3 — 6,0 міс. Чотири пацієнти в основній групі та 5 у групі порівняння на момент написання статті живі, тому оцінити медіану виживаності неможливо. За період з 2015 до 2017 р. прооперовано 3 пацієнтів основної групи, один з яких живий протягом 36 міс після операції, двоє померли через 18 та 23 міс. У групі порівняння 2 пацієнтів, прооперованих за аналогічний період, померли через 12 та 14 міс. Висновки. Гіпертермічний перитонеальний лаваж з хіміотерапевтичними препаратами, виконаний під час оперативного втручання, поліпшує тривалість життя і безрецидивного періоду в хворих на рак підшлункової залози. Динамічний цитологічний контроль методами перитонеальних відбитків та змивів є ефективним, зручним і практичнимThe aim — to improve the long‑term treatment results of patients with pancreatic adenocarcinoma at different stages by introducing into the complex therapeutic algorithm of intraoperative and postoperative peritoneal lavage with hyperthermic solutions with chemotherapeutic agents and dynamic cytological control using peritoneal washings and imprints. Materials and methods. The study included 14 patients with moderately differentiated (G2) adenocarcinoma of the pancreas I and II stage treated from 2015 to 2018. The men were 9, women — 5. The average age of patients was 62 ± 2.4 years. In the main group, surgical treatment was supplemented with intraoperative peritoneal lavage with gemcitabine and saline warmed to 43 — 45 ° C for 40 min and gemcitabine as an adjuvant treatment by systemic administration. In the comparison group, radical surgery and adjuvant gemcitabine treatment was performed. The quality of peritoneal lavage was controlled by methods of peritoneal imprints and swabs with cytological control. 5 patients after pancreatic‑duodenal resection and 2 patients after distal subtotal resection of the pancreas with splenectomy were enrolled in each group. The average duration of the Whipple surgery was (348 ± 34) minutes, distal resection of the pancreas with splenectomy — 168 ± 21 minutes in the comparison group, the average duration of the Whipple was 408 ± 38 minutes, distal resection of the pancreas with splenectomy 228 ± 23 minutes in the main group. The reliability of the cytological evaluation, the value of the dissemination coefficient at the beginning and at the end of the operation, before and after the peritoneal lavage, the duration of the recurrent free period, the median survival time and the duration of the period from the moment of surgery to the death of the patient were analyzed. Results and discussion. Peritoneal dissemination studies were conducted in both groups at the beginning and at the end of the operation. Peritoneal imprints were taken from 5 zones of the abdominal cavity, according to the results of cytological analysis of the impressions; the coefficient of dissemination was calculated. Of the 7 patients in the main group, tumor cells or their complexes were detected in 4 cases (57.1 %) of these, in three cases, the coefficient is equal to 2 and in one case, and the coefficient was 3. In three other cases, free tumor cells were not verified, and therefore the coefficient of dissemination was equal to 1. Free tumor cells in the abdominal cavity were detected in 3 patients from 7 (42.9 %), but all three had coefficient 2 in the comparison group. The complications in the immediate postoperative period associated with intraoperative hyperthermia was not noticed. The frequency of other complictions was 15.4 and 16.2 % respectively. The mortality rate was 0. The average duration of the postoperative period was 12.4 and 11.8 days, respectively. The average duration of a non‑recurent period in 3 patients with a dissemination coefficient equal to 1 from the main group was 17.4 months, in 4 patients with a dissemination coefficient in the comparative group. The mean duration of the non‑recurrent period was 12.6 months. In 4 patients in the main group with a coefficient 2, the average duration of the non‑recurrent period was 9.2 months, while in the comparison group in 3 similar patients; this criterion did not exceed 7.4 months. One patient in the main group with a coefficient equal to 3, the duration of the non‑recurrent period was 6 months.4 patients in the main group and 5 patients from the comparison group at the time of writing the article are alive, and therefore, it is not possible to assess the median survival. During the period from 2015 to 2017, 3 patients in the main group were operated, one of whom lived for 36 months after the operation, and two died in 18 and 23 months respectively. In the comparison group, 2 patients operated during the analogical period died at 12 and 14 months respectively. Conclusions. Hypothermic peritoneal lavage with chemotherapeutic drugs, which is performed during surgery, improves the life expectancy and duration of the disease free period in patients with pancreatic cancer. Dynamic cytological monitoring of peritoneal imprints and washes is effective, convenient and practical. Further multicenter research is needed for a more detailed study of the proposed methodology effectiveness
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Моругова Т. В., Ибрагимова О. Ю., Артамонова И. В., Балхиярова Ж. Р., Калинина М. Ю.
Назва : АКТГ-эктопированный синдром у пациентки с локализацией первичного очага в поджелудочной железе
Місце публікування : Проблемы эндокринологии: научно-практический журнал. - 2015. - Т. 61, № 2. - С. 28-31 (Шифр ПР32/2015/61/2)
MeSH-головна: АКТГ-ЭКТОПИРОВАННЫЙ СИНДРОМ -- ACTH SYNDROME, ECTOPIC
ПОДЖЕЛУДОЧНОЙ ЖЕЛЕЗЫ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- PANCREATIC NEOPLASMS
НЕЙРОЭНДОКРИННЫЕ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- NEUROENDOCRINE TUMORS
НОВООБРАЗОВАНИЯ НЕИЗВЕСТНОЙ ПЕРВИЧНОЙ ЛОКАЛИЗАЦИИ -- NEOPLASMS, UNKNOWN PRIMARY
ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Назва : Актуальні питання сучасної цитологічної діагностики злоякісних пухлин. Матеріали науково-практичної конференції 19-20 жовтня 2015 р., Київ
Місце публікування : Клініч. онкологія. - К., 2016. - № 1. - С. 88-95 (Шифр КУ41/2016/1)
MeSH-головна: НОВООБРАЗОВАНИЯ -- NEOPLASMS
ПОДЖЕЛУДОЧНОЙ ЖЕЛЕЗЫ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- PANCREATIC NEOPLASMS
ЩИТОВИДНОЙ ЖЕЛЕЗЫ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- THYROID NEOPLASMS
ШЕЙКИ МАТКИ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- UTERINE CERVICAL NEOPLASMS
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Дронов О. І., Земсков С. В., Грабовий О. М., Климнюк І. С.
Назва : Аналіз комбінованого впливу інтратуморальної експресії тимідилатсинтази та hENT1 на ефективність схеми гемцитабін+тегафур в ад’ювантному лікуванні хворих на рак підшлункової залози
Паралельн. назви :Analysis of combined influence of intratumoral expression of ts and hENT1 on efficacy of gemcitabine+tegafur adjuvant treatment of patients with pancreatic cancer
Місце публікування : Вісник наукових досліджень. - Тернопіль, 2016. - N 4. - С. 30-34 (Шифр ВУ9/2016/4)
Предметні рубрики: Гемцитабин
MeSH-головна: ПОДЖЕЛУДОЧНОЙ ЖЕЛЕЗЫ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- PANCREATIC NEOPLASMS
ФТОРАФУР -- TEGAFUR
ПРОТИВООПУХОЛЕВЫЕ СРЕДСТВА -- ANTINEOPLASTIC AGENTS
ХИМИОТЕРАПИЯ АДЪЮВАНТНАЯ -- CHEMOTHERAPY, ADJUVANT
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Копчак В. М., Копчак К. В., Хомяк І. В., Дувалко О. В. , Ткачук О. С. , Андронік С. В. , Шевколенко Г. Г. , Ханенко В. В. , Квасівка О. О. , Зубков О. О.
Назва : Аналіз причин ранніх післяопераційних ускладнень та летальності після радикального лікування пухлин лівого анатомічного сегмента підшлункової залози
Місце публікування : Клінічна хірургія. - 2015. - № 7. - С. 5-8 (Шифр КУ5/2015/7)
MeSH-головна: ПОДЖЕЛУДОЧНОЙ ЖЕЛЕЗЫ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- PANCREATIC NEOPLASMS
ПИЩЕВАРИТЕЛЬНАЯ СИСТЕМА, ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ -- DIGESTIVE SYSTEM SURGICAL PROCEDURES
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Бойко В. В., Лихман В. М., Ткач С. В., Шевченко О. М., Мирошниченко Д. О., Меркулов А. О., Яцько К. М., Білодід Є. О., Бацман Н. В.
Назва : Аналіз стану процесів ліпопероксидації залежно від сформованості постнекротичної кісти підшлункової залози
Місце публікування : Шпит. хірургія. - Тернопіль, 2021. - N 4. - С. 5-9 (Шифр ШУ1/2021/4)
MeSH-головна: ПОДЖЕЛУДОЧНОЙ ЖЕЛЕЗЫ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- PANCREATIC NEOPLASMS
ЛИПИДОВ ПЕРЕКИСИ -- LIPID PEROXIDES
ПАНКРЕАТИТ ОСТРЫЙ НЕКРОТИЗИРУЮЩИЙ -- PANCREATITIS, ACUTE NECROTIZING
Анотація: Мета роботи: дослідити вміст псевдокіст підшлункової залози із подальшим аналізом стану вільнорадикальних процесів, що відбуваються. Представлено дані аналізу обстеження 62 хворих із псевдокістами підшлункової залози. Вивчено прооксидантно-антиоксидантний баланс у крові, а також у вмісті псевдокіст підшлункової залози залежно від ступеня сформованості кістозної стінки. Дослідження вмісту псевдокіст підшлункової залози дало змогу проаналізувати стан вільнорадикальних процесів, що відбуваються, і виявило високу токсичність ексудату при несформованих псевдокістах. Маркером несформованості стінки псевдокісти є підвищений вміст малонового діальдегіду в еритроцитах крові хворих. Цель работы : исследовать содержимое псевдокист поджелудочной железы с дальнейшим анализом состояния свободнорадикальных процессов, которые происходят. Представлены данные анализа обследования 62 больных с псевдокистами поджелудочной железы. Изучен прооксидантно-антиоксидантный баланс в крови, а также в содержимом псевдокист поджелудочной железы в зависимости от степени сформированности кистозной стенки. Исследование содержимого псевдокист поджелудочной железы дало возможность проанализировать состояние свободнорадикальных процессов, которые происходят, и выявило высокую токсичность экссудата при несформированных псевдокистах. Маркером несформированности стенки псевдокисты является повышенное содержание малонового диальдегида в эритроцитах крови больных.
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Авдосьев Ю. В., Лаврентьева Ю. В., Гришина Т. А.
Назва : Антеградные эндобилиарные вмешательства в комплексном лечении больных с рецидивными опухолями гепатопанкреатодуоденальной зоны, осложненными механической желтухой
Місце публікування : Харківська хірургічна школа. - Х., 2018. - N 3/4. - С. 76-79 (Шифр ХУ5/2018/3/4)
MeSH-головна: ПЕЧЕНИ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- LIVER NEOPLASMS
ЖЕЛЧНЫХ ПУТЕЙ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- BILIARY TRACT NEOPLASMS
ХОЛАНГИОКАРЦИНОМА -- CHOLANGIOCARCINOMA
ЖЕЛЧНОГО ПУЗЫРЯ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- GALLBLADDER NEOPLASMS
ПОДЖЕЛУДОЧНОЙ ЖЕЛЕЗЫ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- PANCREATIC NEOPLASMS
ЖЕЛТУХА МЕХАНИЧЕСКАЯ -- JAUNDICE, OBSTRUCTIVE
НОВООБРАЗОВАНИЙ РЕЦИДИВ МЕСТНЫЙ -- NEOPLASM RECURRENCE, LOCAL
БИЛИРУБИН -- BILIRUBIN
ЖЕЛЧНЫХ ПУТЕЙ ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ -- BILIARY TRACT SURGICAL PROCEDURES
СТЕНТЫ -- STENTS
СУЖЕНИЕ ПАТОЛОГИЧЕСКОЕ -- CONSTRICTION, PATHOLOGIC
КАТЕТЕРИЗАЦИЯ -- CATHETERIZATION
ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ МАЛОИНВАЗИВНЫЕ -- MINIMALLY INVASIVE SURGICAL PROCEDURES
Анотація: В работе представлен анализ лечения 28 больных с обструктивными заболеваниями гепатопанкреатодуоденальной зоны опухолевого генеза, осложненными механической желтухой, которым выполнены разные антеградные эндобилиарные вмешательства с 2010 по 2018 г. При рецидиве проксимальной холангиокарциномы (опухоль Клацкина) антеградные эндобилиарные вмешательства выполнены у 11 (39,3 %) больных, при раке желчного пузыря с прорастанием в гепатикохоледох – у 8 (28,6 %), при рецидиве рака головки поджелудочной железы – у 9 (32,1 %) пациентов. Характер первичных эндобилиарных вмешательств: наружное чрескожное чреспеченочное холангио-дренирование (ЧЧХД) у 8 (28,6 %), раздельное наружное ЧЧХД – у 2 (7,1 %), наружно-внутреннее I ЧЧХД у 18 (64,3 %) больных. Характер повторных антеградных эндобилиарных вмешательств: эндобилиарное стентирование стриктуры билиодигестивного анастомоза (БДА) выполнено у 10 (35,7 %), дилатация стриктуры БДА – у 2 (7,1 %) пациентов
Знайти схожі

10.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Назва : Артишок та селера проти раку підшлункової залози
Місце публікування : Фармацевтичний кур’єр. - 2013. - № 11. - С. 48-49 (Шифр ФУ21/2013/11)
MeSH-головна: ПОДЖЕЛУДОЧНОЙ ЖЕЛЕЗЫ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- PANCREATIC NEOPLASMS
АРТИШОК -- CYNARA
Знайти схожі

11.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Виноградов И. Ю., Артемьева А. С., Виноградов И. И.
Назва : Ацинарная аденома поджелудочной железы
Місце публікування : Архив патологии. - 2012. - № 4. - С. 46-48 (Шифр АР16/2012/4)
Предметні рубрики: Поджелудочной железы новообразования
Аденома
Знайти схожі

12.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Лукашенко А. В., Колеснік О. О., Чорна Н. С.
Назва : Біліарна декомпресія у хворих на рак підшлункової залози, ускладнений механічною жовтяницею
Місце публікування : Хірургія України. - К., 2017. - N 1. - С. 37-45 (Шифр ХУ6/2017/1)
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна: ПОДЖЕЛУДОЧНОЙ ЖЕЛЕЗЫ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- PANCREATIC NEOPLASMS
ЖЕЛТУХА МЕХАНИЧЕСКАЯ -- JAUNDICE, OBSTRUCTIVE
Ключові слова (''Вільн.індекс.''): холангиостомия
Анотація: Мета роботи — визначити оптимальний метод підготовки хворих на рак підшлункової залози, ускладнений механічною жовтяницею, до радикального оперативного втручання. Матеріали і методи. Проведено ретроспективний аналіз даних 189 пацієнтів, яких готували до радикального оперативного втручання з приводу раку підшлункової залози, ускладненого механічною жовтяницею, в клініці Національного інституту раку в 2009 — 2014 рр. Результати та обговорення. Холангіт І ступеня діагностували у 74 (39,2 %) хворих, ІІ ступеня — у 93 (49,2 %), III ступеня — у 22 (11,6 %). Необхідність у проведенні біліарної декомпресії виникла в 125 (66,1 %) хворих. Хірургічну декомпресію за допомогою біліодигестивного анастомозу проведено 21 (16,8 %) пацієнту (хірургічну доопераційну декомпресію жовчних проток виконано в інших клініках на догоспітальному етапі), антеградне стентування холедоха — 15 (12 %), біліарну декомпресію шляхом крізьшкірної крізьпечінкової холангіостомії — 89 (71,2 %). Радикальне оперативне втручання (панкреатодуоденальну резекцію) виконано 74 хворим, із них первинну радикальну операцію без попередньої біліарної декомпресії на тлі жовтяниці та холангіту I ступеня після проведення комплексної підготовки — 7 (9 %). Ці хворі перенесли радикальне втручання без ускладнень та були виписані в задовільному стані. У період після панкреатодуоденальної резекції ранні ускладнення відзначено у 22 (29,7 %) хворих, один із них помер. Післяопераційна летальність становила 1,4 %. Аналіз даних 115 хворих, яким після біліарної декомпресії не виконували радикальну операцію, показав, що головною причиною було прогресування основного захворювання в 49 (42,6 %) хворих (у 34 (29,6 %) — віддалені метастази, у 15 (13 %) пухлина була місцево нерезектабельною), прогресування печінкової недостатності як наслідок холангіту — у 33 (28,7 %). У 8 (7 %) хворих діагностували супутні захворювання на стадії декомпенсації, 25 (21,7 %) відмовилися від хірургічного лікування на користь консервативної терапії. Висновки. Запропонований алгоритм доопераційної підготовки хворих на рак підшлункової залози, ускладнений механічною жовтяницею, до радикального оперативного втручання — гастропанкреатодуоденальної резекції — дає змогу ефективно проводити підготовку в групі хворих із підвищеним ризиком розвитку ускладнень
Знайти схожі

13.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Дронов О. І., Ковальська І. О., Земсков С. В., Бакунец П. П. , Климнюк І. С.
Назва : Віддалені результати хірургічного лікування хворих з приводу локально-поширених форм злоякісних пухлин підшлункової залози
Місце публікування : Клінічна хірургія. - Київ, 2016. - № 9. - С. 28-31 (Шифр КУ5/2016/9)
Примітки : Бібліогр.: с. 31
MeSH-головна: ПОДЖЕЛУДОЧНОЙ ЖЕЛЕЗЫ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- PANCREATIC NEOPLASMS
ВЫЖИВАЕМОСТИ АНАЛИЗ -- SURVIVAL ANALYSIS
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ -- TREATMENT OUTCOME
Знайти схожі

14.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Копчак В. М., Копчак К. В., Перерва Л. О., Хомяк І. В. , Дувалко О. В. , Шевколенко Г. Г. , Давиденко Н. Г. , Андронік С. В. , Скрипничук І. В.
Назва : Виконання розширеної резекції підшлункової залози в лікуванні хворих з приводу її пухлин
Місце публікування : Клінічна хірургія. - Київ, 2017. - N 9. - С. 5-9 (Шифр КУ5/2017/9)
Примітки : Бібліогр.: с. 8-9
MeSH-головна: ПОДЖЕЛУДОЧНОЙ ЖЕЛЕЗЫ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- PANCREATIC NEOPLASMS
ПАНКРЕАТЭКТОМИЯ -- PANCREATECTOMY
ПАНКРЕАТОДУОДЕНЭКТОМИЯ -- PANCREATICODUODENECTOMY
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ -- TREATMENT OUTCOME
ВЫЖИВАЕМОСТИ АНАЛИЗ -- SURVIVAL ANALYSIS
Анотація: Летальність, частота післяопераційних ускладнень, віддалені результати після розширеної резекції ПЗ зіставні з такими після її стандартної резекції
Знайти схожі

15.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Дронов А. И., Земсков С. В., Мельник Н. Н.
Назва : Влияние интратуморальной экспрессии тимидилатсинтазы на выживаемость больных раком поджелудочной железы, получавших гемцитабин и тегафур в адъювантном лечении
Місце публікування : Шпит. хірургія. - Тернопіль, 2016. - N 4. - С. 80-83 (Шифр ШУ1/2016/4)
MeSH-головна: ПОДЖЕЛУДОЧНОЙ ЖЕЛЕЗЫ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- PANCREATIC NEOPLASMS
ТИМИДИЛАТСИНТАЗА -- THYMIDYLATE SYNTHASE
ВЫЖИВАЕМОСТИ АНАЛИЗ -- SURVIVAL ANALYSIS
Знайти схожі

16.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Югринов О. Г., Черный В. А., Осинский Д. С.
Назва : Внутриартериальная химиотерапия в сочетании с телегамматерапией при лечении больных с неоперабельным раком поджелудочной железы
Місце публікування : Онкология. - К., 1999. - № 1. - С. 41-44 (Шифр ОУ3/1999/1/1)
MeSH-головна: ПОДЖЕЛУДОЧНОЙ ЖЕЛЕЗЫ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- PANCREATIC NEOPLASMS
Знайти схожі

17.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Бабий Я. С., Момот Н. В., Савченко Е. А.
Назва : Возможности магниторезонансной томографии в диагностике рака поджелудочной железы
Місце публікування : Клінічна хірургія. - 2002. - № 2. - С. 27-28 (Шифр КУ5/2002/2)
MeSH-головна: ПОДЖЕЛУДОЧНОЙ ЖЕЛЕЗЫ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- PANCREATIC NEOPLASMS
Знайти схожі

18.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Гранов А. М., Тютин Л. А., Рыжкова Д. В.
Назва : Возможности ПЭТ для диагностики опухолей поджелудочной железы
Місце публікування : Вестник рентгенологии и радиологии. - 2002. - № 2. - С. 18-22 (Шифр ВР40/2002/2)
MeSH-головна: ПОДЖЕЛУДОЧНОЙ ЖЕЛЕЗЫ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- PANCREATIC NEOPLASMS
ТОМОГРАФИЯ ЭМИССИОННАЯ КОМПЬЮТЕРНАЯ -- TOMOGRAPHY, EMISSION-COMPUTED
Знайти схожі

19.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Ткачёв С. И., Медведев С. В., Знаткова Я. Р., Романов Д. С. , Ноговицын Е. А. , Булычкин П. В. , Юрьева Т. В. , Гутник Р. А. , Яжгунович И. П. , Бердник А. В. , Быкова Ю. Б. , Базин И. С. , Федосеенко Д. И.
Назва : Возможности стереотаксической лучевой терапии при паллиативном лечении больных раком поджелудочной железы
Місце публікування : Вопросы онкологии. - 2015. - T. 61, № 1. - С. 121-124 (Шифр ВР55/2015/61/1)
MeSH-головна: ПОДЖЕЛУДОЧНОЙ ЖЕЛЕЗЫ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- PANCREATIC NEOPLASMS
СТЕРЕОТАКСИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ -- STEREOTAXIC TECHNIQUES
ПАЛЛИАТИВНАЯ ПОМОЩЬ -- PALLIATIVE CARE
Знайти схожі

20.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Козак Т. П., Кукурудза Д. В., Лихова О. О.
Назва : Вплив TNF-A на метаболізм глюкози у клітинах раку підшлункової залози людини в умовах гіперінсулінемії in vitro
Місце публікування : Онкологія. - Київ, 2021. - Т. 23, № 4. - С. 222 (Шифр ОУ3/2021/23/4)
MeSH-головна: ПОДЖЕЛУДОЧНОЙ ЖЕЛЕЗЫ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- PANCREATIC NEOPLASMS
ГИПЕРИНСУЛИНИЗМ -- HYPERINSULINISM
ГЛЮКОЗА -- GLUCOSE
Анотація: Рак підшлункової залози (РПЗ) — це злоякісне новоутворення, методи лікування якого на сьогодні є недостатньо ефективними. Відома позитивна кореляція між високими рівнями інсуліну і фактора некрозу пухлин α (TNF-α) та підвищеним ризиком виникнення або прогресії РПЗ. Ефекти комбінованого впливу цих факторів на біологію клітин РПЗ потребують додаткових досліджень
Знайти схожі

1-20 21-40 41-60 61-80 81-100 101-120

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)