Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

у знайденому

Знайдено у інших БД:

Книги (32)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>S=Поликистозного яичника синдром<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 208
Показані документи з 1 по 10

1-10 11-20 21-30 31-40 41-50 51-60

Conway, G.
Синдром поликистозных яичников. Официальное заявление Европейского общества эндокринологии [Текст] / G. Conway, D. Dewailly, E. Diamanti-Kandarakis // Репродуктивная эндокринология. - 2015. - № 5. - С. 32-53

MeSH-головна:
ПОЛИКИСТОЗНОГО ЯИЧНИКА СИНДРОМ -- POLYCYSTIC OVARY SYNDROME (диагноз, лекарственная терапия, осложнения, патофизиология, психология)
ЭНДОКРИННОЙ СИСТЕМЫ БОЛЕЗНИ -- ENDOCRINE SYSTEM DISEASES (осложнения, патофизиология)
КЛИНИЧЕСКИЕ ПРОТОКОЛЫ -- CLINICAL PROTOCOLS
Дод.точки доступу:
Dewailly, D.
Diamanti-Kandarakis, E.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Khmil, M. S.
Modern approaches to the treatment of infertility in women with polycystic ovarian syndrome in assisted reproductive technology programs [Текст] = Cучасні підходи до лікування безпліддя у жінок із синдромом полікістозних яєчників у програмі допоміжних репродуктивних технологій / M. S. Khmil, B. V. Ventskivskyi, S. V. Khmil // Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології. - 2020. - N 1. - С. 108-115

MeSH-головна:
БЕСПЛОДИЕ -- INFERTILITY
ПОЛИКИСТОЗНОГО ЯИЧНИКА СИНДРОМ -- POLYCYSTIC OVARY SYNDROME
РЕПРОДУКТИВНЫЕ МЕТОДЫ -- REPRODUCTIVE TECHNIQUES
Анотація: The aim of the study – to improve infertility treatment by optimizing pregravid therapy and selecting the optimal stimulation protocol and ovulation trigger in patients with PCOS. Materials and Methods. 157 infertile patients with PCOS were examined. Depending on the method of treatment, patients were divided into three clinical groups. Group 1 consisted of 63 women who received FT 500-Plus and vitamin D3 Aquadetrim for 2–3 months before stimulation, group 2 – 48 women who received folic acid, group 3 – 46 women who did not receive pregravid preparation. Stimulation was conducted with corifolitropin-alpha Elonva according to a short protocol, GnRH antagonist Orgalutran and follicle-stimulating hormone Puregon, as a trigger GnRH agonist Diphereline was used (in groups 2 and 3 – 0.2 mg/ml once, and in group 1 the protocol was modified by us: 0.2 mg/ml + an additional 0.1 mg/ml after 12 hours). The effectiveness of the proposed infertility treatment regimen was assessed by the following indicators: the frequency of complications, in particular OHSS, the total percentage of efficiency of the obtained oocytes, the degree of maturity of the oocytes obtained and the yield of blastocysts. Results and Discussion. When evaluating the results of superovulation induction, it was found that the duration of stimulation in group 1 was probably lower compared to groups 2 and 3. On the day of the ovulation trigger, a significantly lower concentration of estradiol and progesterone was found in group 1, compared with the data of other groups. In study group 1, where the introduction of the ovulation trigger was modified in own way, significantly fewer immature (GV and MI) oocytes were found, while the average number of mature eggs significantly exceeded the data of groups 2 and 3. The number of blastocysts in women with infertility on the background of PCOS group 1 was also significantly higher than the results obtained in other groups. Conclusions. Controlled ovarian stimulation according to a short protocol using a vitamin complex with inositol and vitamin D3 in pregravid preparation and gonadotropin-releasing hormone antagonists and GnRH agonist trigger –Diphereline at a dose of 0.2 mg/ml + 0.1 mg/ml after 12 hours is more effective in the program of assisted reproductive technologies in PCOS, as it increases the number of mature cells (by 12.20 %) and blastocysts (by 16.26 %). It is also safer because its use significantly reduces the incidence of ovarian hyperstimulation syndrome (1.6 %) in women with infertility with PCOS compared to other controlled ovarian stimulation (COS) regimens
Мета дослідження – удосконалити лікування безпліддя шляхом оптимізації прегравідарної терапії і вибору оптимального протоколу стимуляції та тригера овуляції у пацієнток із СПКЯ. Матеріали та методи. Обстежено 157 безплідних пацієнток із СПКЯ. Залежно від методу лікування хворих було поділено на три групи: I (першу) склали 63 жінки, які отримували «FT 500-Plus» та вітамін D3 «Аквадетрим» протягом 2-3 місяців до стимуляції, II (друга) – 48 жінок, які отримували фолієву кислоту, III (третя) – 46 жінок, яким не проводили прегравідарну підготовку. Стимуляцію здійснювали корифолітропіном-альфа – «Елонва» за коротким протоколом, антагоністом ГнРГ – «Оргалутран» та фолікулостимулюючим гормоном «Пурегон», як тригер використовували агоніст ГнРГ – «Диферелін» (в II і III групах: 0,2 мг/мл одноразово, а в I групі протокол був модифікований нами: 0,2 мг/мл + додатково 0,1 мг/мл через 12 год). Ефективність запропонованої схеми лікування безпліддя оцінювали за такими показниками: частота розвитку ускладнень, зокрема СГЯ, сумарний відсоток ефективності отриманих ооцитів, ступінь зрілості ооцитів та вихід бластоцист. Результати дослідження та їх обговорення. При оцінці результатів індукції суперовуляції встановлено, що тривалість стимуляції у I групі була вірогідно нижчою стосовно II і III груп. У день тригера овуляції було виявлено вірогідно нижчу концентрацію естрадіолу й прогестерону в I групі стосовно даних інших груп. У I дослідній групі, де введення тригера овуляції було модифіковано у власний спосіб, виявлено вірогідно менше незрілих (GV і MI) ооцитів, тоді як середня кількість зрілих яйцеклітин достовірно перевищувала дані II і III груп. Кількість бластоцист у жінок із безпліддям на фоні СПКЯ I групи також була вірогідно вища порівняно з отриманими результатами в інших групах. Висновки. Контрольована оваріальна стимуляція за коротким протоколом із використанням вітамінного комплексу з інозитолом і вітаміном D3 у прегравідарній підготовці та антагоністів гонадотропін-рилізинг-гормону та тригера агоніста ГнРГ – «Диферелін» в дозі 0,2 мг/мл + 0,1 мг/мл через 12 год є ефективнішою у програмі допоміжних репродуктивних технологій при СПКЯ, оскільки збільшує кількість зрілих клітин (на 12,20 %) та бластоцист (на 16,26 %). Цей протокол також є безпечнішим, оскільки його використання суттєво знижує частоту виникнення синдрому гіперстимуляції яєчників (1,6 %) у жінок із безпліддям на фоні СПКЯ стосовно інших схем КОС
Дод.точки доступу:
Ventskivskyi, B. V.
Khmil, S. V.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Legro, R. S.
Диагностика и лечение синдрома поликистозных яичников: клиническое практическое руководство общества эндокринологов США, 2013 [Текст] / R. S. Legro, S. A. Arslanian, D. A. Ehrmann // Репродуктивная эндокринология. - 2014. - № 6. - С. 22-35

MeSH-головна:
ПОЛИКИСТОЗНОГО ЯИЧНИКА СИНДРОМ -- POLYCYSTIC OVARY SYNDROME (диагноз, терапия)
ОВУЛЯЦИИ ОСЛАБЛЕНИЕ -- OVULATION INHIBITION (действие лекарственных препаратов, метаболизм)
ГИРСУТИЗМ -- HIRSUTISM (диагноз, метаболизм, патофизиология, терапия)
АКНЕ ОБЫКНОВЕННЫЕ -- ACNE VULGARIS (диагноз, кровь, метаболизм, патофизиология)
МЕНСТРУАЦИИ НАРУШЕНИЯ -- MENSTRUATION DISTURBANCES (диагноз, кровь, метаболизм, патофизиология)
БЕСПЛОДИЕ -- INFERTILITY (диагноз, терапия, этиология)
ЭНДОКРИНОЛОГИЯ -- ENDOCRINOLOGY (методы, обучение)
АМЕРИКАНСКАЯ МЕДИЦИНСКАЯ АССОЦИАЦИЯ -- AMERICAN MEDICAL ASSOCIATION (организация и управление)
Дод.точки доступу:
Arslanian, S. A.
Ehrmann, D. A.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Modern approaches to the diagnosis and treatment of polycystic ovary syndrome in adolescence [Текст] = Сучасні підходи до діагностики та лікування синдрому полікістозних яєчників у підлітковому віці / M. Yu. Sergiyenko [та ін.] // Репродуктивне здоров’я жінки. - 2022. - N 2. - С. 73-78. - Bibliogr. at the end of the art.

MeSH-головна:
ОБЗОР -- REVIEW
ПОДРОСТКИ -- ADOLESCENT (физиология)
ПОЛИКИСТОЗНОГО ЯИЧНИКА СИНДРОМ -- POLYCYSTIC OVARY SYNDROME (диагностика, патофизиология, профилактика и контроль, терапия, ультрасонография, этиология)
ГЕНЕТИЧЕСКИЕ МАРКЕРЫ -- GENETIC MARKERS
ЛЕКАРСТВЕННАЯ ТЕРАПИЯ КОМБИНИРОВАННАЯ -- DRUG THERAPY, COMBINATION (методы)
Анотація: Тhe diagnosis of polycystic ovary syndrome (PCOS) in adolescence still raises many questions. The problem is that the characteristics of normal puberty often coincide with the symptoms of PCOS. The article presents the criteria of a normal menstrual cycle, clinical and laboratory hyperandrogenism. In the diagnosis of the latter, the most informative indicators are the determination of the index of free testosterone and androstenedione, and the assessment of free and total testosterone are relatively low sensitivity. Clinical hyperandrogenism in adolescents includes only severe acne and hirsutism. The level of antimullerian hormone has no independent significance. Irregular menstrual cycles during the first year after menarche represent a normal period of puberty. At the second and third year after menarche , menstrual cycles of less than 21 days and more than 45 days are considered irregular, and from the fourth year – less than 21 days and more than 35 days. From the second year after menarche, menstrual irregularities are considered to be more than 90 days for any cycle. Primary amenorrhea is indicated by the absence of menarche at 15 years, or 3 years after telarche. Ultrasound is not used as a criterion for PCOS in the first 8 years after menarche due to the high frequency of ovarian multifollicularity in adolescence. Therefore, adolescent girls in the presence of menstrual disorders and hyperandrogenism may be diagnosed with «PCOS. Phenotype B» (ultrasound signs are not taken into account). Adolescents who have signs of PCOS but do not meet the diagnostic criteria are at risk for PCOS. The most important stage of PCOS therapy is lifestyle modification, normalization of body weight and metabolic processes. Combined oral contraceptives in adolescents are more often prescribed not for direct purposes (contraception), but as off-label therapy not only at diagnosis, but also in the «risk group», which involves the treatment of irregular menstrual cycles and / or clinical hyperandrogenism. In the absence of the effect of lifestyle changes, proper nutrition to correct metabolic disorders in addition to combined oral contraceptives may be prescribed metformin, inositol and etc.
У статті наведено огляд літератури, який висвітлює проблему діагностики синдрому полікістозних яєчників (СПКЯ) у підлітковому віці. Обговорено проблему, яка полягає у тому, що характеристики нормального статевого дозрівання часто збігаються з симптомами СПКЯ. Представлено критерії нормального менструального циклу, клінічної та лабораторної гіперандрогенії. Наведені дані, які свідчать, що у діагностиці останньої найбільш інформативними показниками є визначення індексу вільного тестостерону та андростендіону, а оцінювання рівнів вільного та загального тестостерону має відносно низьку чутливість. До клінічної гіперандрогенії у підлітків відносять лише тяжку форму акне та гірсутизм. Рівень антимюллерова гормону не має самостійного значення. Нерегулярні менструальні цикли протягом першого року після менархе представляють нормальний період статевого дозрівання. Наведено дані, що на другому та третьому гінекологічному віці нерегулярними вважають менструальні цикли, менші за 21 день та більші за 45 днів, а з четвертого гінекологічного віку – менші за 21 день та більші за 35 днів. Починаючи з другого року після менархе, порушенням менструального циклу вважається більше 90 днів для будь якого циклу. Про первинну аменорею свідчить відсутність менархе у 15 років або через 3 роки після телархе. Як свідчить аналіз наукових публікацій, ультразвукове дослідження не використовують у якості критерія СПКЯ перші 8 років після менархе через високу частоту мультифолікулярності яєчників у підлітковому віці. Тому у дівчат-підлітків за наявності порушення менструального циклу та гіперандрогенії можливим буде діагноз «СПКЯ. Фенотип В» (ультразвукові ознаки не враховують). Підлітки, які мають ознаки СПКЯ, але не відповідають діагностичним критеріям, входять до «групи ризику» виникнення СПКЯ. Наукові джерела свідчать, що найважливішим етапом терапії СПКЯ є модифікація способу життя, нормалізація маси тіла та метаболічних процесів. Описано терапію комбінованими оральними контрацептивами, яку у підлітків частіше призначають не за прямим призначенням (контрацепція), а у якості терапії off-label не тільки при встановленому діагнозі, але й у «групі ризику», що передбачає лікування нерегулярних менструальних циклів та/або клінічної гіперандрогенії. За відсутності ефекту від зміни способу життя, правильного харчування з метою корекції метаболічних порушень додатково до комбінованих оральних контрацептивів можливе призначення метформіну, інозитолів тощо
Дод.точки доступу:
Sergiyenko, M. Yu.
Siusiuka, V. G.
Makurina, G. I.
Deinichenko, O. V.
Kolokot, N. G.
Chornenka, A. S.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Pankiv, V. I.
Vitamin D status among adolescent females with polycystic ovary syndrome [Text] / V. I. Pankiv, T. Yu. Yuzvenko, I. V. Pankiv // Здоров'я дитини. - 2022. - Т. 17, № 5. - P5-8. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ПОЛИКИСТОЗНОГО ЯИЧНИКА СИНДРОМ -- POLYCYSTIC OVARY SYNDROME (патофизиология)
ВИТАМИН D -- VITAMIN D (анализ)
ПОДРОСТКИ -- ADOLESCENT
Анотація: Polycystic ovary syndrome (PCOS) is a complex disorder affecting the hypothalamic-pituitary-ovarian axis and leading to menstrual irregularities and hyperandrogenism. Studies have suggested that low vitamin D levels may play a role in the pathogenesis of PCOS. There is currently insufficient data regarding association of serum vitamin D levels and PCOS in adolescent females. The purpose of the study was to compare 25-hydroxyvitamin D levels in adolescent females with and without PCOS. Materials and methods. Participants were categorized as having PCOS or as controls based on National Institutes of Health PCOS diagnostic criteria. Exact logistic regression analysis was done to compare normal (≥ 30 ng/mL) versus low ( 30 ng/mL) serum 25(OH)D levels in the PCOS and control groups. Data regarding the participant’s age, body mass index (BMI) percentile, serum 25(OH)D levels, and the season the blood was drawn were recorded in the database. Results. Eighty-two participants (32 were in the PCOS group and 50 were in the control group) met the inclusion criteria and were categorized as either PCOS or control. All participants in PCOS group had BMI greater than the 85th percentile. Therefore, participants with BMI percentile of less than 85th in the control group were excluded from analysis. The mean age of participants was 17.3 years. Vitamin D deficiency and insufficiency were frequently diagnosed in our study population. Sufficient 25(OH)D levels were found in only 7 of 82 participants (8.5 %). The majority of participants with BMI greater than 95th percentile were vitamin D deficient with statistical difference in mean 25(OH)D levels based on each category of BMI percentile. Vitamin D deficiency was noted among 65.6 % of participants with PCOS versus 38.0 % in the control group. The mean serum 25(OH)D level was 16.02 ng/ml in the PCOS group and 22.80 ng/ml in the control group. The difference in 25(OH)D levels between the groups was statistically significant (P
Синдром полікістозних яєчників (СПКЯ) — розлад, який вражає гіпоталамо-гіпофізарно-яєчникову вісь і призводить до порушень менструального циклу й гіперандрогенії. Дослідження показали, що низький рівень вітаміну D може відігравати певну роль у патогенезі СПКЯ. На сьогодні недостатньо даних щодо зв’язку рівнів вітаміну D у сироватці крові та СПКЯ у дівчат-підлітків. Метою дослідження було порівняння рівнів 25-гідроксивітаміну D у дівчаток-підлітків із СПКЯ і без нього. Матеріали та методи. Учасники були класифіковані як такі, що мають СПКЯ, або як контрольні на основі діагностичних критеріїв National Institutes of Health. Був проведений логістичний регресійний аналіз для порівняння нормального (≥ 30 нг/мл) і низького ( 30 нг/мл) рівнів 25(OH)D у сироватці крові в групі із СПКЯ і контрольній. Дані щодо віку учасниць, процентиля індексу маси тіла (ІМТ), рівня 25(OH)D у сироватці крові й сезону, коли була взята кров, були внесені в базу даних. Результати. 82 учасниці (32 — у групі СПКЯ і 50 — у контрольній) відповідали критеріям включення і були класифіковані за наявністю СПКЯ. Усі учасниці групи із СПКЯ мали показник ІМТ вище від 85-го процентиля. Тому учасники з процентилем ІМТ менше за 85-й у контрольній групі були виключені з аналізу. Середній вік учасників становив 17,3 року. У досліджуваній популяції вірогідне частіше діагностували дефіцит і недостатність вітаміну D. Достатні рівні 25(OH)D були виявлені лише в 7 із 82 учасників (8,5 %). Більшість учасників з ІМТ вище від 95-го процентиля мали дефіцит вітаміну D зі статистичною різницею середніх рівнів 25(OH)D на основі кожної категорії процентиля ІМТ. Дефіцит вітаміну D було відзначено в 65,6 % учасниць із СПКЯ проти 38,0 % учасниць контрольної групи. Середній рівень 25(OH)D у сироватці крові становив 16,02 нг/мл у групі СПКЯ і 22,80 нг/мл у контрольній групі. Різниця в рівнях 25(OH)D між групами була статистично значущою (P
Дод.точки доступу:
Yuzvenko, T. Yu.
Pankiv, I. V.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Pівнi фоліевої кислоти та гомоцистену в крові у жінок, хворих на синдром полікістозних яечників, та динаміка цих показників під впливом фолатної терапії [Текст] / Т. Л. Архипкіна [та ін.] // Проблеми ендокринної патології. - 2016. - № 2. - С. 7-16

MeSH-головна:
ПОЛИКИСТОЗНОГО ЯИЧНИКА СИНДРОМ -- POLYCYSTIC OVARY SYNDROME (кровь)
БИОЛОГИЧЕСКИЕ МАРКЕРЫ -- BIOLOGICAL MARKERS (кровь)
ФОЛИЕВАЯ КИСЛОТА -- FOLIC ACID (кровь, прием и дозировка, терапевтическое применение)
ГОМОЦИСТЕИН -- HOMOCYSTEINE (кровь)
ТЕЛА МАССЫ ИНДЕКС -- BODY MASS INDEX
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ -- TREATMENT OUTCOME
Дод.точки доступу:
Архипкіна, Т. Л.
Караченцев, Ю. І.
Бондаренко, В. О.
Любимова, Л. П.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Serum micro- and macroelements levels in women with PCOS associated with pelvic inflammatory disease [Text] = Вміст мікро- та макроелементів у крові жінок із синдромом полікістозних яєчників на фоні запальних захворювань органів малого тазу / T. F. Tatarchuk [та ін.] // Репродуктивная эндокринология. - 2016. - № 1. - P26-29. - Bibliogr. at the end of the art.

MeSH-головна:
МИКРОЭЛЕМЕНТЫ -- TRACE ELEMENTS (кровь, метаболизм)
ПОЛИКИСТОЗНОГО ЯИЧНИКА СИНДРОМ -- POLYCYSTIC OVARY SYNDROME (кровь, метаболизм, патофизиология)
МАЛЫЙ ТАЗ -- LESSER PELVIS (кровоснабжение, патология)
ЖЕНЩИН ЗДОРОВЬЕ -- WOMEN'S HEALTH (тенденции)
Дод.точки доступу:
Tatarchuk, T. F.
Kosei, N. V.
Vetokh, H. V.
Gunkov, S. V.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Thalamati, Sujana.
Порівняльне дослідження комбінації міо-інозитолу та D-XIPO-інозитолу проти метформіну при лікуванні синдрому полікістозних яєчників у жінок із ожирінням та безпліддям / Sujana Thalamati // Репродуктивна ендокринологія = Reproductive endocrinology. - 2020. - N 6. - С. 96-99

MeSH-головна:
ПОЛИКИСТОЗНОГО ЯИЧНИКА СИНДРОМ -- POLYCYSTIC OVARY SYNDROME (лекарственная терапия)
ОЖИРЕНИЕ -- OBESITY (терапия)
БЕСПЛОДИЕ ЖЕНСКОЕ -- INFERTILITY, FEMALE (терапия)
ИНОЗИТ -- INOSITOL (терапевтическое применение)
МЕТФОРМИН -- METFORMIN (терапевтическое применение)
Анотація: Синдром полікістозних яєчників (СПКЯ) – це симптомокомплекс, пов’язаний зі збільшенням кількості циркулюючих андрогенів у жінок, підвищенням інсулінорезистентності та ожирінням. Препарати міо-інозитол, D-хіро-інозитол і метформін, які є сенсибілізаторами інсуліну, дуже допомагають в лікуванні одного із ключових компонентів СПКЯ – резистентності до інсуліну. Міо-інозитол та D-хіро-інозитол – ізомерні форми інозиту, які мають інсуліноподібні властивості, виступаючи другими месенджерами у внутрішньоклітинному шляху інсуліну; обидві ці молекули беруть участь у збільшенні чутливості різних тканин до інсуліну для поліпшення обмінних функцій та овуляції. Це дослідження було виконано з метою порівняння ефектів комбінації міо-інозитолу та D-хіро-інозитолу проти метформіну стосовно клінічного та біохімічного профілю при СПКЯ
Вільних прим. немає

Знайти схожі

The modern pathogenetic challenges of polycystic ovary syndrome [Text] = Сучасні патогенетичні виклики синдрому полікістозних яєчників / L. V. Pakharenko [та ін.] // Репродуктивне здоров’я жінки. - 2024. - N 2. - P75-80. - Bibliogr. at the end of the art.

MeSH-головна:
ПОЛИКИСТОЗНОГО ЯИЧНИКА СИНДРОМ -- POLYCYSTIC OVARY SYNDROME
ОЖИРЕНИЕ -- OBESITY
Анотація: Polycystic ovary syndrome (PCOS) is one of the neuroendocrine syndromes in women of reproductive age. In the pathogenesis of its development a great importance is paid to the hormonal disbalance, metabolic changes, overweight and obesity, diabetes mellitus, insulin resistance, genetic factors, etc. Very often, PCOS is accompanied by infertility, cardiovascular risks, diabetes mellitus. The article is devoted to a review of modern scientific literature about the last researches devoted to the mechanisms of metabolic disorders which are connected with insulin resistance, overweight and obesity, also, with psychological disturbance and stress. The article describes the specific of psychological conditions in PCOS patients. On the basis of the analyzed scientific publications the connection between hormonal disbalance, psychological disorders, overweight, obesity and lipidogram parameters is presented. Also, the researches about gut and vaginal microbiota are described in this paper. The last studies demonstrate the significant changes of human microbiome in the development and course of polycystic ovary syndrome. The article presents the concepts of the difference in the composition of the gut and vagina microbiota in women with this neuroendocrine syndrome. The pathogenetic mechanisms of the role of the microbiota in the processes of PCOS pathogenesis, namely, the regulation of the immune response and inflammation processes in this pathology, are described. It has been shown that in women with PCOS there are differences in the microflora composition of the intestines, manifested by a decreased concentration of Lactobacillus and the presence of a variety of other microorganisms compared to the healthy women. Thus, the main pathogenetic links of PCOS development are closely connected with each other. That is why multimodal approaches for study of PCOS and for management of the patients with PCOS are extremely important
Синдром полікістозних яєчників (СПКЯ) – один із нейроендокринних синдромів у жінок репродуктивного віку. У патогенезі його розвитку велике значення надається гормональному дисбалансу, метаболічним змінам, надмірній масі тіла та ожирінню, цукровому діабету, інсулінорезистентності, генетичним факторам тощо. Дуже часто СПКЯ супроводжується безпліддям, серцево-судинними ризиками, цукровим діабетом. Стаття присвячена огляду сучасної наукової літератури про останні дослідження, які охоплюють дані стосовно механізмів метаболічних порушень, пов’язаних з інсулінорезистентністю, надмірною масою тіла та ожирінням, а також із психологічними розладами та стресом. У статті описано особливості психологічних станів у хворих із СПКЯ. На підставі проаналізованих наукових публікацій продемонстровано зв’язок між гормональним дисбалансом, психологічними розладами, надмірною масою тіла, ожирінням і показниками ліпідограми. Також у статті представлені дослідження мікробіоти кишечника та піхви. Останні дослідження демонструють суттєві зміни мікробіому людини при розвитку та перебігу СПКЯ. Наведено дані про відмінність у складі мікробіоти кишечника та піхви у жінок із цим нейроендокринним синдромом. У статті описано патогенетичні механізми ролі мікробіоти у процесах патогенезу СПКЯ, а саме – регуляції імунної відповіді та запальних процесів за цієї патології. Установлено, що у жінок із даним нейроендокринним синдромом спостерігаються відмінності у складі мікрофлори кишечника, що проявляється зниженням концентрації Lactobacillus та наявністю низки інших мікроорганізмів порівняно зі здоровими жінками. Отже, основні патогенетичні ланки розвитку СПКЯ тісно пов’язані між собою. Тому мультимодальні підходи до вивчення СПКЯ та ведення пацієнток із цим нейроендокринним синдромом є надзвичайно важливими
Дод.точки доступу:
Pakharenko, L. V.
Zhylka, N. Ya.
Shcherbinska, O. S.
Kravchuk, I. V.
Lasytchuk, O. M.
Zhurakivskyi, V. M.
Kaminskyi, V. Ya.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.

Zakhari, A.
Дієногест і ризик рецидиву ендометріозу після хірургічного втручання: систематичний огляд та мета-аналіз [Текст] = Dienogest and the risk of endometriosis recurrence following surgery: a systematic review and meta-analysis / A. Zakhari, D. Edwards, M. Ryu // Репродуктивная эндокринология. - 2021. - № 4. - С. 107-111

Рубрики: Диеногест (Визан)--тер прим

MeSH-головна:
ЭНДОМЕТРИОЗ -- ENDOMETRIOSIS (патофизиология, хирургия, этиология)
ПОЛИКИСТОЗНОГО ЯИЧНИКА СИНДРОМ -- POLYCYSTIC OVARY SYNDROME (патофизиология, этиология)
ОБЗОР -- REVIEW
МЕТА-АНАЛИЗ -- META-ANALYSIS
ТАБЛИЦЫ -- TABLES
Анотація: Дієногест - унікальний синтетичний прогестаген четвертого покоління, який схвалений для лікування ендометріозу та є складовим компонентом комбінованих гормональних контрацептивів (КГК) у всій Європі та Північній Америці. Дослідження продемонстрували його високу специфічність щодо рецепторів прогестерону, сильний антипроліферативний вплив на вогнища ендометріозу, а також антиандрогенні, антиангіогенні та протизапальні властивості
Пацієнтки, які отримують дієногест після консервативної операції щодо ендометріозу, мають низьку частоту рецидивів захворювання і рідше порівняно з нелікованими мають діагноз рецидивного ендометріозу, особливо ендометріоми
The search yielded 328 studies, 10 of which were eligible for inclusion, representing 1184 patients treated with dienogest and 846 expectantly managed controls. Among these studies, 9 looked exclusively at endometrioma recurrence, whereas 1 used reappearance of symptoms as evidence of disease recurrence. Data on both incidence of and time to recurrence of endometriosis were extracted. The incidence rate of endometriosis recurrence in patients treated with dienogest was 2 per 100 women over a mean follow-up of 29 months (95% confidence interval (Cl), 1.43-3.11) versus 29 per 100 women managed expectantly over a mean follow-up of 36 months (95% Cl, 25.66-31.74). The likelihood of recurrence was significantly reduced with postoperative dienogest (log odds -1.96, Cl, -2.53 to -1.38, p 0.001). Conclusion. Patients receiving dienogest after conservative surgery for endometriosis had significantly lower risk of postoperative disease recurrence than those who were expectantly managed
Дод.точки доступу:
Edwards, D.
Ryu, M.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

1-10 11-20 21-30 31-40 41-50 51-60

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)