Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

у знайденому

Знайдено у інших БД:

Книги (32)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>S=Поликистозного яичника синдром<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 207
Показані документи з 1 по 10

1-10 11-20 21-30 31-40 41-50 51-60

Modern approaches to the diagnosis and treatment of polycystic ovary syndrome in adolescence [Текст] = Сучасні підходи до діагностики та лікування синдрому полікістозних яєчників у підлітковому віці / M. Yu. Sergiyenko [та ін.] // Репродуктивне здоров’я жінки. - 2022. - N 2. - С. 73-78. - Bibliogr. at the end of the art.

MeSH-головна:
ОБЗОР -- REVIEW
ПОДРОСТКИ -- ADOLESCENT (физиология)
ПОЛИКИСТОЗНОГО ЯИЧНИКА СИНДРОМ -- POLYCYSTIC OVARY SYNDROME (диагностика, патофизиология, профилактика и контроль, терапия, ультрасонография, этиология)
ГЕНЕТИЧЕСКИЕ МАРКЕРЫ -- GENETIC MARKERS
ЛЕКАРСТВЕННАЯ ТЕРАПИЯ КОМБИНИРОВАННАЯ -- DRUG THERAPY, COMBINATION (методы)
Анотація: Тhe diagnosis of polycystic ovary syndrome (PCOS) in adolescence still raises many questions. The problem is that the characteristics of normal puberty often coincide with the symptoms of PCOS. The article presents the criteria of a normal menstrual cycle, clinical and laboratory hyperandrogenism. In the diagnosis of the latter, the most informative indicators are the determination of the index of free testosterone and androstenedione, and the assessment of free and total testosterone are relatively low sensitivity. Clinical hyperandrogenism in adolescents includes only severe acne and hirsutism. The level of antimullerian hormone has no independent significance. Irregular menstrual cycles during the first year after menarche represent a normal period of puberty. At the second and third year after menarche , menstrual cycles of less than 21 days and more than 45 days are considered irregular, and from the fourth year – less than 21 days and more than 35 days. From the second year after menarche, menstrual irregularities are considered to be more than 90 days for any cycle. Primary amenorrhea is indicated by the absence of menarche at 15 years, or 3 years after telarche. Ultrasound is not used as a criterion for PCOS in the first 8 years after menarche due to the high frequency of ovarian multifollicularity in adolescence. Therefore, adolescent girls in the presence of menstrual disorders and hyperandrogenism may be diagnosed with «PCOS. Phenotype B» (ultrasound signs are not taken into account). Adolescents who have signs of PCOS but do not meet the diagnostic criteria are at risk for PCOS. The most important stage of PCOS therapy is lifestyle modification, normalization of body weight and metabolic processes. Combined oral contraceptives in adolescents are more often prescribed not for direct purposes (contraception), but as off-label therapy not only at diagnosis, but also in the «risk group», which involves the treatment of irregular menstrual cycles and / or clinical hyperandrogenism. In the absence of the effect of lifestyle changes, proper nutrition to correct metabolic disorders in addition to combined oral contraceptives may be prescribed metformin, inositol and etc.
У статті наведено огляд літератури, який висвітлює проблему діагностики синдрому полікістозних яєчників (СПКЯ) у підлітковому віці. Обговорено проблему, яка полягає у тому, що характеристики нормального статевого дозрівання часто збігаються з симптомами СПКЯ. Представлено критерії нормального менструального циклу, клінічної та лабораторної гіперандрогенії. Наведені дані, які свідчать, що у діагностиці останньої найбільш інформативними показниками є визначення індексу вільного тестостерону та андростендіону, а оцінювання рівнів вільного та загального тестостерону має відносно низьку чутливість. До клінічної гіперандрогенії у підлітків відносять лише тяжку форму акне та гірсутизм. Рівень антимюллерова гормону не має самостійного значення. Нерегулярні менструальні цикли протягом першого року після менархе представляють нормальний період статевого дозрівання. Наведено дані, що на другому та третьому гінекологічному віці нерегулярними вважають менструальні цикли, менші за 21 день та більші за 45 днів, а з четвертого гінекологічного віку – менші за 21 день та більші за 35 днів. Починаючи з другого року після менархе, порушенням менструального циклу вважається більше 90 днів для будь якого циклу. Про первинну аменорею свідчить відсутність менархе у 15 років або через 3 роки після телархе. Як свідчить аналіз наукових публікацій, ультразвукове дослідження не використовують у якості критерія СПКЯ перші 8 років після менархе через високу частоту мультифолікулярності яєчників у підлітковому віці. Тому у дівчат-підлітків за наявності порушення менструального циклу та гіперандрогенії можливим буде діагноз «СПКЯ. Фенотип В» (ультразвукові ознаки не враховують). Підлітки, які мають ознаки СПКЯ, але не відповідають діагностичним критеріям, входять до «групи ризику» виникнення СПКЯ. Наукові джерела свідчать, що найважливішим етапом терапії СПКЯ є модифікація способу життя, нормалізація маси тіла та метаболічних процесів. Описано терапію комбінованими оральними контрацептивами, яку у підлітків частіше призначають не за прямим призначенням (контрацепція), а у якості терапії off-label не тільки при встановленому діагнозі, але й у «групі ризику», що передбачає лікування нерегулярних менструальних циклів та/або клінічної гіперандрогенії. За відсутності ефекту від зміни способу життя, правильного харчування з метою корекції метаболічних порушень додатково до комбінованих оральних контрацептивів можливе призначення метформіну, інозитолів тощо
Дод.точки доступу:
Sergiyenko, M. Yu.
Siusiuka, V. G.
Makurina, G. I.
Deinichenko, O. V.
Kolokot, N. G.
Chornenka, A. S.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Khmil, M. S.
Modern approaches to the treatment of infertility in women with polycystic ovarian syndrome in assisted reproductive technology programs [Текст] = Cучасні підходи до лікування безпліддя у жінок із синдромом полікістозних яєчників у програмі допоміжних репродуктивних технологій / M. S. Khmil, B. V. Ventskivskyi, S. V. Khmil // Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології. - 2020. - N 1. - С. 108-115

MeSH-головна:
БЕСПЛОДИЕ -- INFERTILITY
ПОЛИКИСТОЗНОГО ЯИЧНИКА СИНДРОМ -- POLYCYSTIC OVARY SYNDROME
РЕПРОДУКТИВНЫЕ МЕТОДЫ -- REPRODUCTIVE TECHNIQUES
Анотація: The aim of the study – to improve infertility treatment by optimizing pregravid therapy and selecting the optimal stimulation protocol and ovulation trigger in patients with PCOS. Materials and Methods. 157 infertile patients with PCOS were examined. Depending on the method of treatment, patients were divided into three clinical groups. Group 1 consisted of 63 women who received FT 500-Plus and vitamin D3 Aquadetrim for 2–3 months before stimulation, group 2 – 48 women who received folic acid, group 3 – 46 women who did not receive pregravid preparation. Stimulation was conducted with corifolitropin-alpha Elonva according to a short protocol, GnRH antagonist Orgalutran and follicle-stimulating hormone Puregon, as a trigger GnRH agonist Diphereline was used (in groups 2 and 3 – 0.2 mg/ml once, and in group 1 the protocol was modified by us: 0.2 mg/ml + an additional 0.1 mg/ml after 12 hours). The effectiveness of the proposed infertility treatment regimen was assessed by the following indicators: the frequency of complications, in particular OHSS, the total percentage of efficiency of the obtained oocytes, the degree of maturity of the oocytes obtained and the yield of blastocysts. Results and Discussion. When evaluating the results of superovulation induction, it was found that the duration of stimulation in group 1 was probably lower compared to groups 2 and 3. On the day of the ovulation trigger, a significantly lower concentration of estradiol and progesterone was found in group 1, compared with the data of other groups. In study group 1, where the introduction of the ovulation trigger was modified in own way, significantly fewer immature (GV and MI) oocytes were found, while the average number of mature eggs significantly exceeded the data of groups 2 and 3. The number of blastocysts in women with infertility on the background of PCOS group 1 was also significantly higher than the results obtained in other groups. Conclusions. Controlled ovarian stimulation according to a short protocol using a vitamin complex with inositol and vitamin D3 in pregravid preparation and gonadotropin-releasing hormone antagonists and GnRH agonist trigger –Diphereline at a dose of 0.2 mg/ml + 0.1 mg/ml after 12 hours is more effective in the program of assisted reproductive technologies in PCOS, as it increases the number of mature cells (by 12.20 %) and blastocysts (by 16.26 %). It is also safer because its use significantly reduces the incidence of ovarian hyperstimulation syndrome (1.6 %) in women with infertility with PCOS compared to other controlled ovarian stimulation (COS) regimens
Мета дослідження – удосконалити лікування безпліддя шляхом оптимізації прегравідарної терапії і вибору оптимального протоколу стимуляції та тригера овуляції у пацієнток із СПКЯ. Матеріали та методи. Обстежено 157 безплідних пацієнток із СПКЯ. Залежно від методу лікування хворих було поділено на три групи: I (першу) склали 63 жінки, які отримували «FT 500-Plus» та вітамін D3 «Аквадетрим» протягом 2-3 місяців до стимуляції, II (друга) – 48 жінок, які отримували фолієву кислоту, III (третя) – 46 жінок, яким не проводили прегравідарну підготовку. Стимуляцію здійснювали корифолітропіном-альфа – «Елонва» за коротким протоколом, антагоністом ГнРГ – «Оргалутран» та фолікулостимулюючим гормоном «Пурегон», як тригер використовували агоніст ГнРГ – «Диферелін» (в II і III групах: 0,2 мг/мл одноразово, а в I групі протокол був модифікований нами: 0,2 мг/мл + додатково 0,1 мг/мл через 12 год). Ефективність запропонованої схеми лікування безпліддя оцінювали за такими показниками: частота розвитку ускладнень, зокрема СГЯ, сумарний відсоток ефективності отриманих ооцитів, ступінь зрілості ооцитів та вихід бластоцист. Результати дослідження та їх обговорення. При оцінці результатів індукції суперовуляції встановлено, що тривалість стимуляції у I групі була вірогідно нижчою стосовно II і III груп. У день тригера овуляції було виявлено вірогідно нижчу концентрацію естрадіолу й прогестерону в I групі стосовно даних інших груп. У I дослідній групі, де введення тригера овуляції було модифіковано у власний спосіб, виявлено вірогідно менше незрілих (GV і MI) ооцитів, тоді як середня кількість зрілих яйцеклітин достовірно перевищувала дані II і III груп. Кількість бластоцист у жінок із безпліддям на фоні СПКЯ I групи також була вірогідно вища порівняно з отриманими результатами в інших групах. Висновки. Контрольована оваріальна стимуляція за коротким протоколом із використанням вітамінного комплексу з інозитолом і вітаміном D3 у прегравідарній підготовці та антагоністів гонадотропін-рилізинг-гормону та тригера агоніста ГнРГ – «Диферелін» в дозі 0,2 мг/мл + 0,1 мг/мл через 12 год є ефективнішою у програмі допоміжних репродуктивних технологій при СПКЯ, оскільки збільшує кількість зрілих клітин (на 12,20 %) та бластоцист (на 16,26 %). Цей протокол також є безпечнішим, оскільки його використання суттєво знижує частоту виникнення синдрому гіперстимуляції яєчників (1,6 %) у жінок із безпліддям на фоні СПКЯ стосовно інших схем КОС
Дод.точки доступу:
Ventskivskyi, B. V.
Khmil, S. V.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Pівнi фоліевої кислоти та гомоцистену в крові у жінок, хворих на синдром полікістозних яечників, та динаміка цих показників під впливом фолатної терапії [Текст] / Т. Л. Архипкіна [та ін.] // Проблеми ендокринної патології. - 2016. - № 2. - С. 7-16

MeSH-головна:
ПОЛИКИСТОЗНОГО ЯИЧНИКА СИНДРОМ -- POLYCYSTIC OVARY SYNDROME (кровь)
БИОЛОГИЧЕСКИЕ МАРКЕРЫ -- BIOLOGICAL MARKERS (кровь)
ФОЛИЕВАЯ КИСЛОТА -- FOLIC ACID (кровь, прием и дозировка, терапевтическое применение)
ГОМОЦИСТЕИН -- HOMOCYSTEINE (кровь)
ТЕЛА МАССЫ ИНДЕКС -- BODY MASS INDEX
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ -- TREATMENT OUTCOME
Дод.точки доступу:
Архипкіна, Т. Л.
Караченцев, Ю. І.
Бондаренко, В. О.
Любимова, Л. П.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Serum micro- and macroelements levels in women with PCOS associated with pelvic inflammatory disease [Text] = Вміст мікро- та макроелементів у крові жінок із синдромом полікістозних яєчників на фоні запальних захворювань органів малого тазу / T. F. Tatarchuk [та ін.] // Репродуктивная эндокринология. - 2016. - № 1. - P26-29. - Bibliogr. at the end of the art.

MeSH-головна:
МИКРОЭЛЕМЕНТЫ -- TRACE ELEMENTS (кровь, метаболизм)
ПОЛИКИСТОЗНОГО ЯИЧНИКА СИНДРОМ -- POLYCYSTIC OVARY SYNDROME (кровь, метаболизм, патофизиология)
МАЛЫЙ ТАЗ -- LESSER PELVIS (кровоснабжение, патология)
ЖЕНЩИН ЗДОРОВЬЕ -- WOMEN'S HEALTH (тенденции)
Дод.точки доступу:
Tatarchuk, T. F.
Kosei, N. V.
Vetokh, H. V.
Gunkov, S. V.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Pankiv, V. I.
Vitamin D status among adolescent females with polycystic ovary syndrome [Text] / V. I. Pankiv, T. Yu. Yuzvenko, I. V. Pankiv // Здоров'я дитини. - 2022. - Т. 17, № 5. - P5-8. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ПОЛИКИСТОЗНОГО ЯИЧНИКА СИНДРОМ -- POLYCYSTIC OVARY SYNDROME (патофизиология)
ВИТАМИН D -- VITAMIN D (анализ)
ПОДРОСТКИ -- ADOLESCENT
Анотація: Polycystic ovary syndrome (PCOS) is a complex disorder affecting the hypothalamic-pituitary-ovarian axis and leading to menstrual irregularities and hyperandrogenism. Studies have suggested that low vitamin D levels may play a role in the pathogenesis of PCOS. There is currently insufficient data regarding association of serum vitamin D levels and PCOS in adolescent females. The purpose of the study was to compare 25-hydroxyvitamin D levels in adolescent females with and without PCOS. Materials and methods. Participants were categorized as having PCOS or as controls based on National Institutes of Health PCOS diagnostic criteria. Exact logistic regression analysis was done to compare normal (≥ 30 ng/mL) versus low ( 30 ng/mL) serum 25(OH)D levels in the PCOS and control groups. Data regarding the participant’s age, body mass index (BMI) percentile, serum 25(OH)D levels, and the season the blood was drawn were recorded in the database. Results. Eighty-two participants (32 were in the PCOS group and 50 were in the control group) met the inclusion criteria and were categorized as either PCOS or control. All participants in PCOS group had BMI greater than the 85th percentile. Therefore, participants with BMI percentile of less than 85th in the control group were excluded from analysis. The mean age of participants was 17.3 years. Vitamin D deficiency and insufficiency were frequently diagnosed in our study population. Sufficient 25(OH)D levels were found in only 7 of 82 participants (8.5 %). The majority of participants with BMI greater than 95th percentile were vitamin D deficient with statistical difference in mean 25(OH)D levels based on each category of BMI percentile. Vitamin D deficiency was noted among 65.6 % of participants with PCOS versus 38.0 % in the control group. The mean serum 25(OH)D level was 16.02 ng/ml in the PCOS group and 22.80 ng/ml in the control group. The difference in 25(OH)D levels between the groups was statistically significant (P
Синдром полікістозних яєчників (СПКЯ) — розлад, який вражає гіпоталамо-гіпофізарно-яєчникову вісь і призводить до порушень менструального циклу й гіперандрогенії. Дослідження показали, що низький рівень вітаміну D може відігравати певну роль у патогенезі СПКЯ. На сьогодні недостатньо даних щодо зв’язку рівнів вітаміну D у сироватці крові та СПКЯ у дівчат-підлітків. Метою дослідження було порівняння рівнів 25-гідроксивітаміну D у дівчаток-підлітків із СПКЯ і без нього. Матеріали та методи. Учасники були класифіковані як такі, що мають СПКЯ, або як контрольні на основі діагностичних критеріїв National Institutes of Health. Був проведений логістичний регресійний аналіз для порівняння нормального (≥ 30 нг/мл) і низького ( 30 нг/мл) рівнів 25(OH)D у сироватці крові в групі із СПКЯ і контрольній. Дані щодо віку учасниць, процентиля індексу маси тіла (ІМТ), рівня 25(OH)D у сироватці крові й сезону, коли була взята кров, були внесені в базу даних. Результати. 82 учасниці (32 — у групі СПКЯ і 50 — у контрольній) відповідали критеріям включення і були класифіковані за наявністю СПКЯ. Усі учасниці групи із СПКЯ мали показник ІМТ вище від 85-го процентиля. Тому учасники з процентилем ІМТ менше за 85-й у контрольній групі були виключені з аналізу. Середній вік учасників становив 17,3 року. У досліджуваній популяції вірогідне частіше діагностували дефіцит і недостатність вітаміну D. Достатні рівні 25(OH)D були виявлені лише в 7 із 82 учасників (8,5 %). Більшість учасників з ІМТ вище від 95-го процентиля мали дефіцит вітаміну D зі статистичною різницею середніх рівнів 25(OH)D на основі кожної категорії процентиля ІМТ. Дефіцит вітаміну D було відзначено в 65,6 % учасниць із СПКЯ проти 38,0 % учасниць контрольної групи. Середній рівень 25(OH)D у сироватці крові становив 16,02 нг/мл у групі СПКЯ і 22,80 нг/мл у контрольній групі. Різниця в рівнях 25(OH)D між групами була статистично значущою (P
Дод.точки доступу:
Yuzvenko, T. Yu.
Pankiv, I. V.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Ідіопатична гіперпролактинемія, що проявилася синдромом полікістозу яєчників. Клінічний випадок [Текст] // Медичні аспекти здоров’я жінки. - 2019. - № 3. - С. 16-19

MeSH-головна:
ГИПЕРПРОЛАКТИНЕМИЯ -- HYPERPROLACTINEMIA (терапия)
ПОЛИКИСТОЗНОГО ЯИЧНИКА СИНДРОМ -- POLYCYSTIC OVARY SYNDROME (этиология)
ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS
ДОФАМИН -- DOPAMINE (анализ, метаболизм)
ПРОЛАКТИН -- PROLACTIN (анализ)
Анотація: Пролактин – це поліпептидний гормон, який виробляють лактотрофні клітини передньої частки гіпофіза. Його секреція знаходиться під інгібуючим впливом гіпоталамуса. Роль фактора, здатного знижувати секрецію пролактину, відіграє нейротрансмітер дофамін.Продукцію пролактину стимулюють тиреотропін-рилізинг гормон, естрогени, епідермальний фактор росту, вазоактивний інтестинальний пептид і антагоністи дофамінових рецепторів
Гіперпролактинемія – це стан підвищення рівня пролактину, при якому спостерігають такі симптоми: порушення менструального циклу, галакторею і (рідко) гірсутизм у жінок. Вона буває вторинною внаслідок застосування деяких ліків, гіпотиреозу, порушення функції нирок і новоутворення турецького сідла або параселярної ділянки. Під ідіопатичною гіперпролактинемією розуміють наявність постійно високих рівнів пролактину, при яких неможливо визначити причину підвищення секреції гормона
У даній статті описане рідкісне поєднання тяжкої інсулінорезистентності, гіперандрогенії та гіперпролактинемії. Доведено, що підвищений рівень андрогенів зумовлений гіперпролактинемією та зникає під впливом терапії каберголіном. Однак, оскільки етіологія гіперпролактинемії не встановлена, висунуто припущення, що на підвищення рівня пролактину впливає інсулінорезистентність, і ця гіпотеза потребує подальших досліджень. Автори наголосили, що під час звичайного клінічного обстеження, перед встановленням діагнозу СПКЯ слід виключити альтернативні порушення, які супроводжуються підвищеним рівнем андрогенів. У разі значного підвищення пролактину, походження якого невідоме, необхідно провести ретельну діагностику. Іноді гіперпролактинемія призводить до підвищення рівня андрогенів, стимулюючи секрецію андрогенів наднирковими залозами. Недіагностована і нелікована гіперпролактинемія значно впливає на якість життя жінок. Ключовою ланкою у лікуванні цього порушення є корекція гормонального гомеостазу агоністом допаміну каберголіном. Запорука успішної профілактики ідіопатичної гіперпролактинемії полягає у веденні здорового способу життя, виключенні стресових факторів і своєчасному обстеженні
Вільних прим. немає

Знайти схожі

    Чайка, А. В.
    Імунний статус жінок з двосторонніми гіперандрогенними пухиноподібними [Текст] / А. В. Чайка // Педіатрія, акушерство та гінекологія. - 2003. - № 1. - С. 118-122

Рубрики: Гиперандрогенизм

   Поликистозного яичника синдром

   Антифосфолипидный синдром

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Литвак, О. О.
Індомірол полікістозних яєчників [Текст] / О. О. Литвак // Український медичний часопис = Украинский медицинский журнал=Ukrainian medical journal : Наук.-практ. загальномед. журн. - 2014. - № 1. - С. 86. - Библиогр. в конце ст. . - ISSN 1562-1146

Рубрики: Индомирол--тер прим

MeSH-головна:
ПОЛИКИСТОЗНОГО ЯИЧНИКА СИНДРОМ -- POLYCYSTIC OVARY SYNDROME (классификация, терапия)
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Крупновицький, О. П.
Індукція овуляції у хворих із синдромом полікістозних яєчників: перехід від кломіфену цитрату до рекомбінантного фолікулостимулюючого гормону [Текст] / О. П. Крупновицький // Український медичний часопис. - 1998. - № 6(8). - С. 97-101

MeSH-головна:
БЕСПЛОДИЕ ЖЕНСКОЕ -- INFERTILITY, FEMALE (патофизиология)
ОВУЛЯЦИИ ИНДУКЦИЯ -- OVULATION INDUCTION (тенденции)
ПОЛИКИСТОЗНОГО ЯИЧНИКА СИНДРОМ -- POLYCYSTIC OVARY SYNDROME (терапия)
КЛОМИФЕН -- CLOMIPHENE (фармакология)
ЛИМОННАЯ КИСЛОТА -- CITRIC ACID (анализ)
Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.

Зайдиева, Я. З.
Акромегалия у женщин: взгляд гинеколога [Текст] / Я. З. Зайдиева, А. В. Рифатова // Российский вестник акушера-гинеколога. - 2014. - Т. 14, № 3. - С. 38-42

MeSH-головна:
АКРОМЕГАЛИЯ -- ACROMEGALY (осложнения, патофизиология)
ЖЕНЩИНЫ -- WOMEN
РОСТА ГОРМОН -- GROWTH HORMONE (вредные воздействия)
ИНСУЛИНОПОДОБНЫЙ ФАКТОР РОСТА I -- INSULIN-LIKE GROWTH FACTOR I (вредные воздействия)
ИНСУЛИНОПОДОБНЫХ ФАКТОРОВ РОСТА СВЯЗЫВАЮЩИЕ БЕЛКИ -- INSULIN-LIKE GROWTH FACTOR BINDING PROTEINS (вредные воздействия)
ПОЛИКИСТОЗНОГО ЯИЧНИКА СИНДРОМ -- POLYCYSTIC OVARY SYNDROME (этиология)
ЛЕЙОМИОМА -- LEIOMYOMA (этиология)
ЭНДОМЕТРИЯ ГИПЕРПЛАЗИЯ -- ENDOMETRIAL HYPERPLASIA (этиология)
ЖЕНСКИЕ БОЛЕЗНИ -- GENITAL DISEASES, FEMALE (этиология)
Дод.точки доступу:
Рифатова, А. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

1-10 11-20 21-30 31-40 41-50 51-60

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)