Головна Спрощенний режим Відео-інструкція Опис
Авторизація
Прізвище
Пароль
 

Бази даних


Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Зона пошуку
у знайденому
 Знайдено у інших БД:Книги (5)
Формат представлення знайдених документів:
повнийінформаційнийкороткий
Відсортувати знайдені документи за:
авторомназвоюроком виданнятипом документа
Пошуковий запит: (<.>S=Полипропилены<.>)
Загальна кількість знайдених документів : 77
Показані документи з 1 по 10
 1-10    11-20   21-30   31-40   41-50   51-60      
1.


    Vorovskyi, O. O.
    Morphological changes of a great omentum at implantation of polypropylene and composite prostheses at allohernioplasty [] = Морфологічні зміни великого чепця при імплантації поліпропіленових та композитних протезів при алогерніопластиці / O. O. Vorovskyi, V. O. Shaprynskyi, I. M. Sadyk // Вісник морфології. - 2019. - Т. 25, № 4. - С. 62-69. - Bibliogr. at the end of the art.


MeSH-головна:
ГРЫЖА ВЕНТРАЛЬНАЯ -- HERNIA, VENTRAL (осложнения, патофизиология, профилактика и контроль, реабилитация, хирургия, этиология)
ГЕРНИОПЛАСТИКА -- HERNIOPLASTY (использование, методы, реабилитация, тенденции)
ПОЛИПРОПИЛЕНЫ -- POLYPROPYLENES (анализ, терапевтическое применение)
БОЛЕЗНЬ, МОДЕЛИ НА ЖИВОТНЫХ -- DISEASE MODELS, ANIMAL
ПОВЕРХНОСТНЫЕ СВОЙСТВА -- SURFACE PROPERTIES
САЛЬНИК -- OMENTUM (хирургия)
ФОТОГРАФИЧЕСКИЕ СНИМКИ -- PHOTOGRAPHS
Анотація: To date, allohernioplasty of giant postoperative ventral hernias retains high postoperative mortality and a significant number of postoperative complications. The purpose of the study is to investigate the possibility of intraperitoneal use of polypropylene and composite implants in allohernioplasty of postoperative giant ventral hernias by studying the morphological changes of the great omentum. The results of surgical treatment of 146 patients with postoperative giant ventral hernias were investigated. To this group of patients with allohernioplasty by the method onlay was performed 22 (15.1%) patients, by the method sublay – 46 (31.5%), by the method inlay – 52 (35.6%), with intra-abdominal placement of the mesh by the method onlay (intraperitoneal onlay mesh) – 26 (17.8%). 32 (21.9%) patients who underwent surgery using the sublay method polypropylene implant was fenced off from the abdominal organs with a great omentum, 22 (15.1%) patients operated on by the intraperitoneal onlay mesh method composite implant was also fenced off from the abdominal organs by a great omentum. In 8 (5.5%) patients from the group of patients who were operated on by the sublay method and in 6 (4.1%) – operated by the intraperitoneal onlay mesh method for 14-18 days patients developed signs of chronic intestinal obstruction, where the cause was postoperative adhesive illness. The study of the effect of polypropylene prosthesis on a great omentum was performed on 8 outbred dogs and 6 outbred mature dogs, who were implanted with a composite mesh unilaterally covered with oxycellulose. The polypropylene implant has been shown to have a greater capacity for the development of adhesive processes. However, if a great omentum to protect this prosthesis from the abdominal cavity then the first zone (active inflammation) spread in 155 microns (increase in the number of blood capillaries of the microcirculatory bed, thickening of the arterioles wall, venous full blood flow, diapedesis of leukocytes through the wall of the blood cells), the second zone (sclerosis) – up to 40 microns (increase in the number of macrophages and lymphocytes. proliferation of fibroblasts). In the future, the structure of the omentum was almost indistinguishable, so with allohernioplasty by the developed method, it was possible to prevent the development of adhesive disease on the intestine. This study confirmed the limited spread of the inflammatory response, which allows the implant of a polypropylene mesh on a great omentum. In the composite mesh, the composite mesh was spliced with surrounding tissues from the side where there was no gel coating, and from the side of the salivary coating, the “readiness” to spread the inflammatory process (vasculitis with pronounced lympho-plasmocytic infiltration of the vessel walls and perivascular ductus), therefore, left it is also necessary to enclose it with a large omentum from intestium
До теперішнього часу при алогерніопластиці гігантських післяопераційних вентральних гриж зберігається висока післяопераційна летальність і значна кількість післяопераційних ускладнень. Мета дослідження – дослідити можливість інтраперитонеального застосування поліпропіленових та композитних імплантатів при алогерніопластиці післяопераційних гігантських вентральних гриж за рахунок вивчення морфологічних змін великого чепця. Досліджено результати хірургічного лікування 146 хворих з післяопераційними гігантськими вентральними грижами. Даній групі хворих алогерніопластика за методом onlay була виконана 22 (15,1%) хворим, за методом sublay – 46 (31,5%), за методом inlay – 52 (35,6%), з внутрішньочеревним розташуванням сітки за методом onlay (intraperitoneal onlay mesh) – 26 (17,8%). У 32 (21,9%) хворих, що були прооперовані за методом sublay, поліпропіленовий імплантат був відгороджений від органів черевної порожнини великим чепцем, у 22 (15,1%) хворих, що прооперовані за методом intraperitoneal onlay mesh, композитний імплантат також був відгороджений від органів черевної порожнини великим чепцем. У 8 (5,5%) пацієнтів із групи хворих, прооперованих за методом sublay та у 6 (4,1%), прооперованих за методом intraperitoneal onlay mesh, на 14-18 добу розвинулися ознаки хронічної кишкової непрохідності, де причиною стала післяопераційна спайкова хвороба. Дослідження впливу поліпропіленового протезу на великий чепець проводили на 8 безпородних собаках та композитного імплантату – на 6 безпородних статевозрілих собаках, котрим було імплантовано композитну сітку, однобічно вкриту оксицелюлозою. Встановлено, що поліпропіленовий імплантат має більшу здатність до розвитку адгезивних процесів. Проте, якщо великим чепцем відгородити даний протез від органів черевної порожнини, то перша зона (активного запалення) поширювалася до 155 мкм (встановлено збільшення чисельності кровоносних капілярів мікроциркуляторного русла, потовщення стінки артеріол, венозного повнокрів’я, діапедез лейкоцитів крізь стінку кровоносних капілярів), друга зона (склерозування) – до 40 мкм (встановлено збільшення чисельності макрофагів і лімфоцитів, проліферація фібробластів). Подалі будова чепця майже не відрізнялась, тому при алогерніопластиці за розробленою методикою вдалося запобігти розвитку спайкової хвороби кишечника. Це дослідження підтвердило обмежене розповсюдження запальної реакції, що дає можливість імплантувати поліпропіленову сітку на великий чепець. У композитних сіток відбувалося їх зрощення з навколишніми тканинами з боку, де відсутнє гелеве покриття, а з боку гелевого покриття зберігалася “готовність” до розповсюдження запального процесу (васкуліт з вираженою лімфоплазмоцитарною інфільтрацією стінок судин і периваскулярних зон, крайове стояння лейкоцитів), а тому його також необхідно відгородити великим чепцем від кишки
Дод.точки доступу:
Shaprynskyi, V. O.
Sadyk, I. M.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

2.


    Лутковський, Р. А.
    Оцінка реакції тканин при фіксації поліпропіленових сітчастих імплантатів поліфіламентним шовним матеріалом [] = Evaluation of tissue reactions at fixed polypropylene mesh implants polifilament suture materials / Р. А. Лутковський // Вісник морфології. - 2017. - Т. 23, № 1. - С. 46-49. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-головна:
ПОЛИПРОПИЛЕНЫ -- POLYPROPYLENES (терапевтическое применение)
БОЛЕЗНЬ, МОДЕЛИ НА ЖИВОТНЫХ -- DISEASE MODELS, ANIMAL
Анотація: В експерименті на щурах проведена оцінка реакції тканин в місцях фіксації сітчастих імплантатів з поліпропілену для лікування гриж живота поліфіламентним шовним матеріалом з капрону. Проведені дослідження дозволили встановити, що використання для фіксації сітчастих імплантатів капронових лігатур при оперативному лікуванні гриж живота недоцільне, так як супроводжується вираженою запальною реакцією тканин в місці розташування лігатур яке набуває хронічного перебігу і може служити причиною виникнення післяопераційних ускладнень. Крім того, при приєднанні мікроорганізмів цей вид шовного матеріалу може бути основною причиною виникнення гнійно-запальних ускладнень з боку післяопераційної рани, що в свою чергу може сприяти виникненню рецидивів гриж
Вільних прим. немає

Знайти схожі

3.


    Лутковський, Р. А.
    Реакція тканин на поліпропіленові сітчасті імплантати [] = Body tissue reaction on polypropylene mesh implants / Р. А. Лутковський // Вісник морфології. - 2017. - Т. 23, № 2. - С. 295-299. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-головна:
ИМПЛАНТАТЫ ЭКСПЕРИМЕНТАЛЬНЫЕ -- IMPLANTS, EXPERIMENTAL
ПОЛИПРОПИЛЕНЫ -- POLYPROPYLENES (анализ)
Анотація: В експерименті на щурах оцінено реакцію тканин при імплантації сітчастих імплантатів з поліпропілену для лікування грижживота. Проведені дослідження дозволили встановити, що при оперативному лікуванні гриж живота з використанням сітчастих імплантатів до третьої доби спостереження в тканинах навколо імплантованих сіток спостерігається виражена запальна реакція та наявніс ть некротично змінених тканин внаслідок оперативної травми та реакції організму на стороннє тіло. До сьомої доби спостереження запальна реакція в тканинах навколо імплантованих сіток зменшується і починає формуватись сполучнотканинна капсула яка відмежовує імплантати від навколишніх тканин, формування якої завершується до 90 доби спостереження. Виражені запальні зміни в перші 7 діб після операції, наявність порушення кровообігу та некротичних тканин при приєднанні мікроорганізмів можуть служити причиною виникнення ускладнень в ранньому післяопераційному періоді
Вільних прим. немає

Знайти схожі

4.


    Головаха, М. Л.
    Внутрішньоканальна інкорпорація сухожилкового автотрансплантата передньої схрещеної зв’язки з імплантацією поліпропіленової сітки за даними МРТ [] = MRI analysis of ACL tendon graft Intracanal Incorporation with polypropylene mesh implantation / М. Л. Головаха, О. В. Шевельов, С. А. Бондаренко // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2021. - № 1. - С. 23-33. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-головна:
ПОЛИПРОПИЛЕНЫ -- POLYPROPYLENES (терапевтическое применение)
КОСТЬ-СУХОЖИЛИЕ-КОСТЬ ТРАНСПЛАНТАТЫ -- BONE-PATELLAR TENDON-BONE GRAFTS (трансплантация)
АРТРОСКОПИЯ -- ARTHROSCOPY (использование)
МАГНИТНОГО РЕЗОНАНСА ИЗОБРАЖЕНИЕ -- MAGNETIC RESONANCE IMAGING (использование)
Анотація: Трансплантат із сухожилків згиначів гомілки залишається одним із найпопулярніших для пластики передньої схрещеної зв’язки (ПСЗ). Проте його недоліком є тривалий процес лігаментації та внутрішньоканальної інкорпорації, що затримує реабілітацію. Одним із методів стимуляції росту сполучної тканини є імплантація поліпропіленових сіток (ПС), які широко застосовують у герніопластиці. Мета. Провести порівняльний аналіз МРТ-динаміки внут­рішньоканальної інкорпорації сухожилкового трансплантата з імплантацією ПС у кісткових каналах. Методи. Для оцінювання перебудови трансплантата в каналах стегнової та великогомілкової кісток використовували критерії, засновані на аналізі зображень МРТ у PDFS і STIR послідовностях: характер сигналу від трансплантата по центру кісткового каналу; загальний вигляд трансплантата; характер МРТ-сигналу від тканин навколо трансплантата на межі «сухожилок – кістка»; наявність синовіальної рідини в кісткових каналах і кісткового набряку навколо них у стегновій і великогомілковій кістках. Проаналізовано результати МРТ 75 пацієнтів, яким виконана пластика ПСЗ методом «all-inside» автотрансплантатом із сухожилка напівсухожилкового м’яза. У групі дослідження (40 осіб) на відміну від групи порівняння (35) додатково імплантували ПС навколо кінців сухожилкового трансплантата. Результати. Внутрішньоканальна перебудова трансплантата в групі пацієнтів з імплантацією ПС відбувалася швидше. Характер сигналу по центру кісткового каналу і на межі сухожилка з кісткою прогресував достовірно швидше в усі терміни спостереження. У групі дослідження практично не реєстрували затікання рідини уздовж транс­плантата в кісткові канали. Висновки. Імплантація ПС навколо кінців сухожилкового автотрансплантата ПСЗ, занурених у кісткові канали, приводить, за даними МРТ, до його швидшої внутрішньоканальної інкорпорації
Hamstring tendon graft remains one of the most popular for ACL reconstruction (ACLR). However, its disadvantage is long term ligamentation process and intracanal incorporation and delayed rehabilitation. One of the methods for stimulation of connective tissue growth is the implantation of polypropylene mesh (PPM), which are widely used in hernioplasty. Objective. To compare the MRI data dynamics of intracanal incorporation of tendon graft with implantation of PPM in bone canals. Methods. For evaluation of graft reconstruction in the femoral and tibial canals we used criteria based on the analysis of MRI images in PD FS and STIR sequences: the nature of the signal from the graft in the center of bone canal; general view of the graft; the nature of the MRI signal from the tissues around the graft on the tendons-bone border; the pre­sence of synovial fluid in the canals and bone edema around them. Results of MRI of 75 patients who underwent «all-inside» ACLR with semitendinosus graft were analyzed. In the study group (40 patients) were compared to control group (35 patients) additionally implanted PPM around the ends of the tendon graft. Results. Intracanal graft incorporation in the group of patients with implantation of PPM occurred faster. The nature of the signal from the center of the bone canal and on the bone-tendon border progressed significantly faster in all observed terms. In the research group there was not presence of synovial fluid in the canals along the graft. Conclusions. Implantation of PPM around the ends of the ACL tendon autograft immersed in bone canals, leads, according to MRI data, to faster intra-canal incorporation
Дод.точки доступу:
Шевельов, О. В.
Бондаренко, С. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

5.


   
    Comparative assessment of tissue response to a mesh implant made of polypropylene modified with carbon nanotubes and silver nanoparticles [] = Порівняльна оцінка реакції тканин на сітчастий імплантат з поліпропілену, модифікованого вуглецевими нанотрубками та наночастинками срібла / O. A. Viltsaniuk [та ін.] // Вісник морфології. - 2024. - Т. 30, № 1. - С. 5-15. - Bibliogr. at the end of the art.


MeSH-головна:
АБСОРБИРУЕМЫЕ ИМПЛАНТАТЫ -- ABSORBABLE IMPLANTS (использование, классификация, тенденции)
ПОЛИПРОПИЛЕНЫ -- POLYPROPYLENES (анализ, фармакология)
НАНОЧАСТИЦЫ МЕТАЛЛОВ -- METAL NANOPARTICLES (анализ, терапевтическое применение)
НАНОТРУБОЧКИ УГЛЕРОДНЫЕ -- NANOTUBES, CARBON (анализ, использование)
СЕРЕБРО -- SILVER (анализ, терапевтическое применение)
МОРФОЛОГИЧЕСКИЕ И МИКРОСКОПИЧЕСКИЕ ПОКАЗАТЕЛИ -- MORPHOLOGICAL AND MICROSCOPIC FINDINGS
ФОТОГРАФИЧЕСКИЕ СНИМКИ -- PHOTOGRAPHS
Анотація: Treatment of abdominal hernias remains one of the most urgent problems of modern surgery. A large number of complications after hernia operations require the development of new types of implants for tissue plastic surgery. The purpose of the study is to carry out an experimental comparative assessment of tissue reaction to the implantation of the developed polypropylene mesh implant modified with carbon nanotubes and silver nanoparticles. Research was conducted on 105 sexually mature laboratory rats in three series of experiments (35 rats each). In the first series, polypropylene mesh implants were implanted in the tissues of the anterior abdominal wall, in the second – polypropylene implants coated with an antiseptic, and in the third – polypropylene implants modified with carbon nanotubes and silver nanoparticles. Animals were removed from the experiment after preliminary anesthesia 3, 5, 7, 14, 21, 30 and 90 days after the operation. The tissues of the abdominal wall were taken together with the implants, histological preparations were made, which were stained with hematoxylin and eosin and according to Van Gieson. We studied the composition and ratio of elements of cell infiltration in tissues with further statistical processing of the obtained data. It was established that during the implantation of mesh edoprostheses, regardless of their type, necrotic changes with reactive inflammation, the presence of inflammatory cell infiltrate, tissue swelling and microcirculation disorders were detected in the tissues 3-5 days after the operation. Under the condition of implantation of the developed mesh, a less pronounced exudative phase of inflammation and an earlier onset of the reparation phase were detected. Depending on the type of implant used, the subsequent reaction differed between the groups of experimental animals, which was evidenced by the regression of inflammatory phenomena in the tissues and the processes of formation of the fibrous capsule around the implants. During the implantation of nanomodified mesh implants by the 7th day of the experiment, the exudative phase of inflammation ended and the formation of a thin connective tissue capsule began, the formation of which was completed by the 21st day of observation, while when the mesh was implanted with polypropylene and polypropylene with an antimicrobial coating, the formation of the capsule lasted up to 30 days. Thus, it was established that the exudative phase of inflammation continues in the tissues around the implantation of classic polypropylene and polypropylene meshes with an antimicrobial coating up to the 14th day of the experiment, and the connective tissue capsule is formed up to the 30th day. At the same time, in the tissues around the mesh implants made of polypropylene modified with carbon nanotubes and silver nanoparticles, the exudative phase of inflammation ended by the 7th day of the experiment. This ensured the intensity of reparative regeneration processes and the separation of the implant from the surrounding tissues by a thin connective tissue capsule for up to 21 days of observation
Лікування гриж живота залишається однією з найбільш актуальних проблем сучасної хірургії. Велика кількість ускладнень після операцій з приводу гриж потребує розробки нових видів імплантатів для проведення пластики тканин. Мета дослідження – провести в експерименті порівняльну оцінку реакції тканин на імплантацію розробленого сітчастого імплантату з поліпропілену, модифікованого вуглецевими нанотрубками та наночастинками срібла. Дослідження проведені на 105 статевозрілих лабораторних щурах в трьох серіях дослідів (по 35 щурів у кожній). У першій серії в тканини передньої черевної стінки були імплантовані поліпропіленові сітчасті імплантати, в другій – поліпропіленові імплантати з покриттям антисептиком, а в третій – поліпропіленові імплантати, модифіковані вуглецевими нанотрубками та наночастинками срібла. Тварин виводили з досліду після попереднього знеболення через 3, 5, 7, 14, 21, 30 та 90 діб після операції. Вилучали тканини черевної стінки разом з імплантатами, виготовляли гістологічні препарати, які забарвлювали гематоксиліном і еозином та за Ван-Гізон. Вивчили склад і співвідношення елементів клітинної інфільтрації в тканинах з подальшою статистичною обробкою отриманих даних. Встановлено, що при імплантації сітчастих ендопротезів незалежно від їх виду на 3-5 доби після операції в тканинах виявлялися некротичні зміни з реактивним запаленням, наявність запального клітинного інфільтрату, набряк тканин та порушення мікроциркуляції. За умови імплантації розробленої сітки виявляли менш виражену ексудативну фазу запалення і більш ранній початок фази репарації. В залежності від виду використаного імплантату подальша реакція відрізнялась між групами експериментальних тварин, про що свідчили регрес явищ запалення в тканинах та процеси формування фіброзної капсули навколо імплантатів. При імплантації наномодифікованих сітчастих імплантатів до 7 доби експерименту ексудативна фаза запалення завершувалась і починалось формування тонкої сполучнотканинної капсули, формування якої завершувалось до 21 доби спостереження, тоді як при імплантації сітки з поліпропіленом та поліпропіленом з антимікробним покриттям формування капсули тривало до 30 доби. Таким чином, встановлено, що в тканинах навколо імплантації класичних сіток з поліпропілену та поліпропілену з антимікробним покриттям до 14 доби експерименту триває ексудативна фаза запалення, а сполучнотканинна капсула формується до 30 доби. В той же час, в тканинах навколо сітчастих імплантатів з поліпропілену, модифікованого вуглецевими нанотрубками та наночастинками срібла, ексудативна фаза запалення завершувалась до 7 доби експерименту. Це забезпечувало інтенсивність процесів репаративної регенерації та відмежування імплантату від навколишніх тканин тонкою сполучнотканинною капсулою до 21 доби спостереження
Дод.точки доступу:
Viltsaniuk, O. A.
Kravchenco, V. M.
Viltsaniuk, O. O.
Dereziuk, A. V.
Sheremeta, R. O.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

6.


   
    Выбор полипропиленового эндопротеза для пластики брюшной стенки [Текст] / Б. С. Суковатых [и др.] // Вестник хирургии им. И.И. Грекова. - 2013. - № 6. - С. 41-45


MeSH-головна:
(хирургия)
ГРЫЖА ВЕНТРАЛЬНАЯ -- HERNIA, VENTRAL (хирургия)
ПОЛИПРОПИЛЕНЫ -- POLYPROPYLENES (терапевтическое применение)
ПРОТЕЗЫ И ИМПЛАНТАТЫ -- PROSTHESES AND IMPLANTS
Дод.точки доступу:
Суковатых, Б. С.
Иванов, А. В.
Жуковский, В. А.
Филипенко, Т. С.
Валуйская, Н. М.
Герасимчук, Е. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

7.


   
    Сравнительные аспекты влияния современных сетчатых имплантатов на состояние репродуктивных органов после моделирования герниопластики [Текст] / A. B. Протасов [и др.] // Эндоскопическая хирургия. - 2013. - № 1. - С. 50-55


MeSH-головна:
ГРЫЖА ПАХОВАЯ -- HERNIA, INGUINAL (хирургия)
ГЕРНИОПЛАСТИКА -- HERNIOPLASTY
ПОЛИПРОПИЛЕНЫ -- POLYPROPYLENES
РЕПРОДУКЦИЯ -- REPRODUCTION
Дод.точки доступу:
Протасов, А. В.
Михалева, Л. М.
Смирнова, Э. Д.
Геворгян, А. О.
Блохин, A. B.
Каитова, З. С.
Сбродов, М. И.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

8.


    Розуменко, В. А.
    Клиническая оценка усовершенственного метода изготовления биоинертного полного съемного протеза [Текст] / В. А. Розуменко, Л. Д. Чулак, В. Г. Шутурминский // Вісник стоматології : Наук.-практ. журн. - 2013. - № 1. - С. 104-107. - Библиогр.: с.107


MeSH-головна:
ЗУБНОЙ ПРОТЕЗ ПОЛНЫЙ -- DENTURE, COMPLETE (использование)
АКРИЛОВЫЕ СМОЛЫ -- ACRYLIC RESINS (вредные воздействия)
ПОЛИПРОПИЛЕНЫ -- POLYPROPYLENES (терапевтическое применение)
Дод.точки доступу:
Чулак, Л. Д.
Шутурминский, В. Г.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

9.


    Воровський, О. О.
    Превентивна абдомінопластика з використанням поліпропіленового протеза під час первинної лапаротомії у хворих похилого й старечого віку як спосіб профілактики післяопераційних дефектів черевної стінки [Текст] / О. О. Воровський // Клінічна хірургія. - 2013. - № 11. - С. 34-37


Рубрики: Престарелые

MeSH-головна:
ГРЫЖА БРЮШНОЙ СТЕНКИ -- HERNIA, ABDOMINAL (хирургия)
ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ ВОССТАНОВИТЕЛЬНЫЕ -- RECONSTRUCTIVE SURGICAL PROCEDURES (методы)
ПРОТЕЗЫ И ИМПЛАНТАТЫ -- PROSTHESES AND IMPLANTS
ПОЛИПРОПИЛЕНЫ -- POLYPROPYLENES
Кл.слова (ненормовані):
АБДОМИНОПЛАСТИКА
Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.


    Шутурминский, В. Г.
    Клинико-лабораторная оценка нового базисного материала для съемного зубного протезирования на основе сополимера полипропилена [Текст] / В. Г. Шутурминский, С. А. Шнайдер // Вісник стоматології : Наук.-практ. журн. - 2014. - № 1. - С. 46-51. - Библиогр.: с.51


MeSH-головна:
ЗУБНОЕ ПРОТЕЗИРОВАНИЕ -- DENTAL PROSTHESIS (методы)
АКРИЛОВЫЕ СМОЛЫ -- ACRYLIC RESINS (анализ)
ЗУБНЫХ ПРОТЕЗОВ ОСНОВАНИЯ -- DENTURE BASES
ПОЛИПРОПИЛЕНЫ -- POLYPROPYLENES (анализ)
РОТОВАЯ ПОЛОСТЬ -- MOUTH (микробиология)
Дод.точки доступу:
Шнайдер, С. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

 1-10    11-20   21-30   31-40   41-50   51-60      
 
© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)