Головна Спрощенний режим Відео-інструкція Опис
Авторизація
Прізвище
Пароль
 

Бази даних


Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Зона пошуку
у знайденому
 Знайдено у інших БД:Книги (5)
Формат представлення знайдених документів:
повнийінформаційнийкороткий
Відсортувати знайдені документи за:
авторомназвоюроком виданнятипом документа
Пошуковий запит: (<.>S=Полипропилены<.>)
Загальна кількість знайдених документів : 77
Показані документи з 1 по 10
 1-10    11-20   21-30   31-40   41-50   51-60      
1.


   
    Comparative assessment of tissue response to a mesh implant made of polypropylene modified with carbon nanotubes and silver nanoparticles [] = Порівняльна оцінка реакції тканин на сітчастий імплантат з поліпропілену, модифікованого вуглецевими нанотрубками та наночастинками срібла / O. A. Viltsaniuk [та ін.] // Вісник морфології. - 2024. - Т. 30, № 1. - С. 5-15. - Bibliogr. at the end of the art.


MeSH-головна:
АБСОРБИРУЕМЫЕ ИМПЛАНТАТЫ -- ABSORBABLE IMPLANTS (использование, классификация, тенденции)
ПОЛИПРОПИЛЕНЫ -- POLYPROPYLENES (анализ, фармакология)
НАНОЧАСТИЦЫ МЕТАЛЛОВ -- METAL NANOPARTICLES (анализ, терапевтическое применение)
НАНОТРУБОЧКИ УГЛЕРОДНЫЕ -- NANOTUBES, CARBON (анализ, использование)
СЕРЕБРО -- SILVER (анализ, терапевтическое применение)
МОРФОЛОГИЧЕСКИЕ И МИКРОСКОПИЧЕСКИЕ ПОКАЗАТЕЛИ -- MORPHOLOGICAL AND MICROSCOPIC FINDINGS
ФОТОГРАФИЧЕСКИЕ СНИМКИ -- PHOTOGRAPHS
Анотація: Treatment of abdominal hernias remains one of the most urgent problems of modern surgery. A large number of complications after hernia operations require the development of new types of implants for tissue plastic surgery. The purpose of the study is to carry out an experimental comparative assessment of tissue reaction to the implantation of the developed polypropylene mesh implant modified with carbon nanotubes and silver nanoparticles. Research was conducted on 105 sexually mature laboratory rats in three series of experiments (35 rats each). In the first series, polypropylene mesh implants were implanted in the tissues of the anterior abdominal wall, in the second – polypropylene implants coated with an antiseptic, and in the third – polypropylene implants modified with carbon nanotubes and silver nanoparticles. Animals were removed from the experiment after preliminary anesthesia 3, 5, 7, 14, 21, 30 and 90 days after the operation. The tissues of the abdominal wall were taken together with the implants, histological preparations were made, which were stained with hematoxylin and eosin and according to Van Gieson. We studied the composition and ratio of elements of cell infiltration in tissues with further statistical processing of the obtained data. It was established that during the implantation of mesh edoprostheses, regardless of their type, necrotic changes with reactive inflammation, the presence of inflammatory cell infiltrate, tissue swelling and microcirculation disorders were detected in the tissues 3-5 days after the operation. Under the condition of implantation of the developed mesh, a less pronounced exudative phase of inflammation and an earlier onset of the reparation phase were detected. Depending on the type of implant used, the subsequent reaction differed between the groups of experimental animals, which was evidenced by the regression of inflammatory phenomena in the tissues and the processes of formation of the fibrous capsule around the implants. During the implantation of nanomodified mesh implants by the 7th day of the experiment, the exudative phase of inflammation ended and the formation of a thin connective tissue capsule began, the formation of which was completed by the 21st day of observation, while when the mesh was implanted with polypropylene and polypropylene with an antimicrobial coating, the formation of the capsule lasted up to 30 days. Thus, it was established that the exudative phase of inflammation continues in the tissues around the implantation of classic polypropylene and polypropylene meshes with an antimicrobial coating up to the 14th day of the experiment, and the connective tissue capsule is formed up to the 30th day. At the same time, in the tissues around the mesh implants made of polypropylene modified with carbon nanotubes and silver nanoparticles, the exudative phase of inflammation ended by the 7th day of the experiment. This ensured the intensity of reparative regeneration processes and the separation of the implant from the surrounding tissues by a thin connective tissue capsule for up to 21 days of observation
Лікування гриж живота залишається однією з найбільш актуальних проблем сучасної хірургії. Велика кількість ускладнень після операцій з приводу гриж потребує розробки нових видів імплантатів для проведення пластики тканин. Мета дослідження – провести в експерименті порівняльну оцінку реакції тканин на імплантацію розробленого сітчастого імплантату з поліпропілену, модифікованого вуглецевими нанотрубками та наночастинками срібла. Дослідження проведені на 105 статевозрілих лабораторних щурах в трьох серіях дослідів (по 35 щурів у кожній). У першій серії в тканини передньої черевної стінки були імплантовані поліпропіленові сітчасті імплантати, в другій – поліпропіленові імплантати з покриттям антисептиком, а в третій – поліпропіленові імплантати, модифіковані вуглецевими нанотрубками та наночастинками срібла. Тварин виводили з досліду після попереднього знеболення через 3, 5, 7, 14, 21, 30 та 90 діб після операції. Вилучали тканини черевної стінки разом з імплантатами, виготовляли гістологічні препарати, які забарвлювали гематоксиліном і еозином та за Ван-Гізон. Вивчили склад і співвідношення елементів клітинної інфільтрації в тканинах з подальшою статистичною обробкою отриманих даних. Встановлено, що при імплантації сітчастих ендопротезів незалежно від їх виду на 3-5 доби після операції в тканинах виявлялися некротичні зміни з реактивним запаленням, наявність запального клітинного інфільтрату, набряк тканин та порушення мікроциркуляції. За умови імплантації розробленої сітки виявляли менш виражену ексудативну фазу запалення і більш ранній початок фази репарації. В залежності від виду використаного імплантату подальша реакція відрізнялась між групами експериментальних тварин, про що свідчили регрес явищ запалення в тканинах та процеси формування фіброзної капсули навколо імплантатів. При імплантації наномодифікованих сітчастих імплантатів до 7 доби експерименту ексудативна фаза запалення завершувалась і починалось формування тонкої сполучнотканинної капсули, формування якої завершувалось до 21 доби спостереження, тоді як при імплантації сітки з поліпропіленом та поліпропіленом з антимікробним покриттям формування капсули тривало до 30 доби. Таким чином, встановлено, що в тканинах навколо імплантації класичних сіток з поліпропілену та поліпропілену з антимікробним покриттям до 14 доби експерименту триває ексудативна фаза запалення, а сполучнотканинна капсула формується до 30 доби. В той же час, в тканинах навколо сітчастих імплантатів з поліпропілену, модифікованого вуглецевими нанотрубками та наночастинками срібла, ексудативна фаза запалення завершувалась до 7 доби експерименту. Це забезпечувало інтенсивність процесів репаративної регенерації та відмежування імплантату від навколишніх тканин тонкою сполучнотканинною капсулою до 21 доби спостереження
Дод.точки доступу:
Viltsaniuk, O. A.
Kravchenco, V. M.
Viltsaniuk, O. O.
Dereziuk, A. V.
Sheremeta, R. O.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

2.


    Vorovskyi, O. O.
    Morphological changes of a great omentum at implantation of polypropylene and composite prostheses at allohernioplasty [] = Морфологічні зміни великого чепця при імплантації поліпропіленових та композитних протезів при алогерніопластиці / O. O. Vorovskyi, V. O. Shaprynskyi, I. M. Sadyk // Вісник морфології. - 2019. - Т. 25, № 4. - С. 62-69. - Bibliogr. at the end of the art.


MeSH-головна:
ГРЫЖА ВЕНТРАЛЬНАЯ -- HERNIA, VENTRAL (осложнения, патофизиология, профилактика и контроль, реабилитация, хирургия, этиология)
ГЕРНИОПЛАСТИКА -- HERNIOPLASTY (использование, методы, реабилитация, тенденции)
ПОЛИПРОПИЛЕНЫ -- POLYPROPYLENES (анализ, терапевтическое применение)
БОЛЕЗНЬ, МОДЕЛИ НА ЖИВОТНЫХ -- DISEASE MODELS, ANIMAL
ПОВЕРХНОСТНЫЕ СВОЙСТВА -- SURFACE PROPERTIES
САЛЬНИК -- OMENTUM (хирургия)
ФОТОГРАФИЧЕСКИЕ СНИМКИ -- PHOTOGRAPHS
Анотація: To date, allohernioplasty of giant postoperative ventral hernias retains high postoperative mortality and a significant number of postoperative complications. The purpose of the study is to investigate the possibility of intraperitoneal use of polypropylene and composite implants in allohernioplasty of postoperative giant ventral hernias by studying the morphological changes of the great omentum. The results of surgical treatment of 146 patients with postoperative giant ventral hernias were investigated. To this group of patients with allohernioplasty by the method onlay was performed 22 (15.1%) patients, by the method sublay – 46 (31.5%), by the method inlay – 52 (35.6%), with intra-abdominal placement of the mesh by the method onlay (intraperitoneal onlay mesh) – 26 (17.8%). 32 (21.9%) patients who underwent surgery using the sublay method polypropylene implant was fenced off from the abdominal organs with a great omentum, 22 (15.1%) patients operated on by the intraperitoneal onlay mesh method composite implant was also fenced off from the abdominal organs by a great omentum. In 8 (5.5%) patients from the group of patients who were operated on by the sublay method and in 6 (4.1%) – operated by the intraperitoneal onlay mesh method for 14-18 days patients developed signs of chronic intestinal obstruction, where the cause was postoperative adhesive illness. The study of the effect of polypropylene prosthesis on a great omentum was performed on 8 outbred dogs and 6 outbred mature dogs, who were implanted with a composite mesh unilaterally covered with oxycellulose. The polypropylene implant has been shown to have a greater capacity for the development of adhesive processes. However, if a great omentum to protect this prosthesis from the abdominal cavity then the first zone (active inflammation) spread in 155 microns (increase in the number of blood capillaries of the microcirculatory bed, thickening of the arterioles wall, venous full blood flow, diapedesis of leukocytes through the wall of the blood cells), the second zone (sclerosis) – up to 40 microns (increase in the number of macrophages and lymphocytes. proliferation of fibroblasts). In the future, the structure of the omentum was almost indistinguishable, so with allohernioplasty by the developed method, it was possible to prevent the development of adhesive disease on the intestine. This study confirmed the limited spread of the inflammatory response, which allows the implant of a polypropylene mesh on a great omentum. In the composite mesh, the composite mesh was spliced with surrounding tissues from the side where there was no gel coating, and from the side of the salivary coating, the “readiness” to spread the inflammatory process (vasculitis with pronounced lympho-plasmocytic infiltration of the vessel walls and perivascular ductus), therefore, left it is also necessary to enclose it with a large omentum from intestium
До теперішнього часу при алогерніопластиці гігантських післяопераційних вентральних гриж зберігається висока післяопераційна летальність і значна кількість післяопераційних ускладнень. Мета дослідження – дослідити можливість інтраперитонеального застосування поліпропіленових та композитних імплантатів при алогерніопластиці післяопераційних гігантських вентральних гриж за рахунок вивчення морфологічних змін великого чепця. Досліджено результати хірургічного лікування 146 хворих з післяопераційними гігантськими вентральними грижами. Даній групі хворих алогерніопластика за методом onlay була виконана 22 (15,1%) хворим, за методом sublay – 46 (31,5%), за методом inlay – 52 (35,6%), з внутрішньочеревним розташуванням сітки за методом onlay (intraperitoneal onlay mesh) – 26 (17,8%). У 32 (21,9%) хворих, що були прооперовані за методом sublay, поліпропіленовий імплантат був відгороджений від органів черевної порожнини великим чепцем, у 22 (15,1%) хворих, що прооперовані за методом intraperitoneal onlay mesh, композитний імплантат також був відгороджений від органів черевної порожнини великим чепцем. У 8 (5,5%) пацієнтів із групи хворих, прооперованих за методом sublay та у 6 (4,1%), прооперованих за методом intraperitoneal onlay mesh, на 14-18 добу розвинулися ознаки хронічної кишкової непрохідності, де причиною стала післяопераційна спайкова хвороба. Дослідження впливу поліпропіленового протезу на великий чепець проводили на 8 безпородних собаках та композитного імплантату – на 6 безпородних статевозрілих собаках, котрим було імплантовано композитну сітку, однобічно вкриту оксицелюлозою. Встановлено, що поліпропіленовий імплантат має більшу здатність до розвитку адгезивних процесів. Проте, якщо великим чепцем відгородити даний протез від органів черевної порожнини, то перша зона (активного запалення) поширювалася до 155 мкм (встановлено збільшення чисельності кровоносних капілярів мікроциркуляторного русла, потовщення стінки артеріол, венозного повнокрів’я, діапедез лейкоцитів крізь стінку кровоносних капілярів), друга зона (склерозування) – до 40 мкм (встановлено збільшення чисельності макрофагів і лімфоцитів, проліферація фібробластів). Подалі будова чепця майже не відрізнялась, тому при алогерніопластиці за розробленою методикою вдалося запобігти розвитку спайкової хвороби кишечника. Це дослідження підтвердило обмежене розповсюдження запальної реакції, що дає можливість імплантувати поліпропіленову сітку на великий чепець. У композитних сіток відбувалося їх зрощення з навколишніми тканинами з боку, де відсутнє гелеве покриття, а з боку гелевого покриття зберігалася “готовність” до розповсюдження запального процесу (васкуліт з вираженою лімфоплазмоцитарною інфільтрацією стінок судин і периваскулярних зон, крайове стояння лейкоцитів), а тому його також необхідно відгородити великим чепцем від кишки
Дод.точки доступу:
Shaprynskyi, V. O.
Sadyk, I. M.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

3.


   
    Аллопластика паховых грыж полипропиленовыми сетками [Текст] / С. В. Васильев [и др.] // Вестник хирургии им. И.И. Грекова. - 2007. - Т. 166, № 1. - С. 80-82

Рубрики: Грыжа паховая--хир

   Полипропилены


   Трансплантация гомологическая


Дод.точки доступу:
Васильев, С. В.
Мошкова, Т. А.
Олейник, В. В.
Морозов, А. Б.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

4.


    Баязітов, М. Р.
    Морфологічні аспекти алопластики поліпропіленовою сіткою [Текст] / М. Р. Баязітов // Одеський медичний журнал. - 1999. - № 6. - С. 67-69


MeSH-головна:
ПРОТЕЗЫ И ИМПЛАНТАТЫ -- PROSTHESES AND IMPLANTS (использование)
ГРЫЖА ВЕНТРАЛЬНАЯ -- HERNIA, VENTRAL (хирургия)
ПОЛИПРОПИЛЕНЫ -- POLYPROPYLENES (терапевтическое применение)
Вільних прим. немає

Знайти схожі

5.


    Бендик, Н. І.
    Застосування вітчизняної поліпропіленової сітки [Текст] / Н. І. Бендик, Г. І. Рукавцев // Клінічна хірургія. - 2003. - № 11. - С. 8

Рубрики: Полипропилены

Дод.точки доступу:
Рукавцев, Г. І.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

6.


    Борисов, А. Е.
    Пластика больших фиксированных параэзофагеальных грыж с использованием полипропиленовой сетки / А. Е. Борисов, С. К. Малкова, В. В. Тоидзе // Вестник хирургии им. И.И. Грекова. - 2001. - Т. 160, № 3. - С. 43-45


MeSH-головна:
ПОЛИПРОПИЛЕНЫ -- POLYPROPYLENES (терапевтическое применение, химия)
ХИРУРГИЯ ПЛАСТИЧЕСКАЯ -- SURGERY, PLASTIC (методы)
ГРЫЖА ПИЩЕВОДНОГО ОТВЕРСТИЯ -- HERNIA, HIATAL (хирургия)
Дод.точки доступу:
Малкова, С. К.
Тоидзе, В. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

7.


    Вільцанюк, О. А.
    Обгрунтування ефективності використання модифікованих поліпропіленових ниток для з’єднання тканин [Текст] / О. А. Вільцанюк, Р. А. Лутковський, М. О. Хуторянський // Клінічна хірургія. - 2009. - № 11/12. - С. 23

Рубрики: Раны заживление

   Раны, хирургическая обработка


   Полипропилены


Дод.точки доступу:
Лутковський, Р. А.
Хуторянський, М. О.


Знайти схожі

8.


    Вільцанюк, О. А.
    Обґрунтування використання поліпропіленових ниток, модифікованих вуглецевими нанотрубками та антисептиками, для профілактики неспроможності міжкишкових сполучень [Текст] / О. А. Вільцанюк, Р. А. Лутковський, М. О. Хуторянський // Харківська хірургічна школа. - 2010. - № 6. - С. 43-46

Рубрики: Полипропилены

   Шовные материалы--исп


   Анастомоз хирургический


   ВНМУ-Вильцанюк А.А. (О.А.)


Дод.точки доступу:
Лутковський, Р. А.
Хуторянський, М. О.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

9.


    Варес, Е. Я.
    Виготовлення знімних зубних протезів з поліпропілену. Токсиколого-гігієнічна оцінка матеріали [Текст] / Е. Я. Варес, Я. Е. Варес, В. А. Нагурний // Практична медицина. - 2002. - Т. 8, № 4. - С. 81-83


MeSH-головна:
ПОЛИПРОПИЛЕНЫ -- POLYPROPYLENES (анализ, стандарты, терапевтическое применение, токсичность)
ЗУБНОЙ ПРОТЕЗ СЪЕМНЫЙ НАКЛАДНОЙ -- DENTURE, OVERLAY (классификация, тенденции)
ЗУБОВРАЧЕБНЫЕ МАТЕРИАЛЫ -- DENTAL MATERIALS (анализ, токсичность)
Дод.точки доступу:
Варес, Я. Е.
Нагурний, В. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.


   
    Вивчення впливу колагену на перебіг місцевих тканинних реакцій та післяопераційного періоду при імплантації поліпропіленового протеза [Текст] / Б. С. Запорожченко [та ін.] // Клінічна хірургія. - 2018. - Том 85, N 2. - С. 35-37. - Бібліогр.: с. 37


MeSH-головна:
ГРЫЖА ВЕНТРАЛЬНАЯ -- HERNIA, VENTRAL (хирургия)
ГЕРНИОПЛАСТИКА -- HERNIOPLASTY
ПРОТЕЗЫ И ИМПЛАНТАТЫ -- PROSTHESES AND IMPLANTS
ПОЛИПРОПИЛЕНЫ -- POLYPROPYLENES
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЙ ПЕРИОД -- POSTOPERATIVE PERIOD
КОЛЛАГЕН -- COLLAGEN (терапевтическое применение)
СОЕДИНИТЕЛЬНАЯ ТКАНЬ -- CONNECTIVE TISSUE
АНГИОГЕНЕЗ-МОДУЛИРУЮЩИЕ СРЕДСТВА -- ANGIOGENESIS MODULATING AGENTS
Анотація: Висока частота гриж живота зумовлює актуальність питання вдосконалення результатів їх хірургічного лікування. Експериментально вивчено вплив перорального застосування препарату колагену на формування сполучнотканинних структур у зоні розташування поліпропіленового імплантата у дорослих самців щурів лінії Wistar. Проаналізовано перебіг післяопераційного періоду і результати лікування 57 хворих, яким застосовували препарат колаген після алогерніопластики з приводу гриж живота. Встановлено, що у щурів, яким давали препарат колаген, поля фіброзу були менші, новоутворені волокна колагену мали впорядковану структуру, більшу щільність. Еластичні волокна спостерігали у більшій кількості не лише по периферії сполучної тканини, а й у центральних ділянках. За допомогою ультразвукового дослідження встановлено збільшення товщини сполучнотканинного компонента у зоні поліпропіленового протеза в післяопераційному періоді у разі вживання колагену. Висновок: застосування колагену стимулює неоангіогенез, оптимізує утворення достатньої кількості зрілої сполучної тканини у периімплантаційній зоні, позитивно впливає на товщину сполучнотканинного компонента у зоні розташування поліпропіленового протеза в ранньому післяопераційному періоді
Дод.точки доступу:
Запорожченко, Б. С.
Холодов, І. Г.
Колодій, В. В.
Горбунов, А. А.
Бондарець, Д. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

 1-10    11-20   21-30   31-40   41-50   51-60      
 
© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)