Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

у знайденому

Знайдено у інших БД:

Книги (10)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>S=Послеоперационное ведение больного<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 406
Показані документи з 1 по 20

1-20 21-40 41-60 61-80 81-100 101-120

Analysis of risk factors of postoperative mortality in peritoneal dialysis patients with developed peritonitis / Erkent Murathan [et al.] // Український журнал нефрології та діалізу. - 2022. - N 1. - P51-57

MeSH-головна:
ПЕРИТОНИТ -- PERITONITIS (осложнения, смертность, хирургия)
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННОЕ ВЕДЕНИЕ БОЛЬНОГО -- POSTOPERATIVE CARE (методы)
ДИАЛИЗ ПЕРИТОНЕАЛЬНЫЙ -- PERITONEAL DIALYSIS (использование, методы)
Анотація: Peritoneal dialysis (PD)-associated peritonitis can lead to dysfunction in PD delivery as a result of thickening of the peritoneal membrane, usually due to recurrent peritonitis, and result in peritonitis with ileus or intestinal perforation. This study sought to investigate the risk factors that lead to mortality in patients receiving PD who underwent surgery for peritonitis
Перитоніт, асоційований з перитонеальним діалізом (ПД) може призвести до втрати техніки методу в результаті потовщення перитонеальної мембрани та перитоніту з клубовою непрохідністю або перфорацією кишківника. Це дослідження спрямоване на вивчення факторів ризику смертності ПД пацієнтів, які перенесли хірургічне втручання з приводу перитоніту
Дод.точки доступу:
Murathan, Erkent
Emre, Karakaya
Tevfik, Avci
Zeynep, Ilayuda Bagci
Aydincan, Akdur

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Kravets, O. V.
Clinical efficacy of different infusion regimens in high surgical risk patients with urgent abdominal pathology = Клінічна ефективність різних режимів інфузійної терапії в пацієнтів високого хірургічного ризику з ургентною абдомінальною патологією / O. V. Kravets // Медицина невідкладних станів = Медицина неотложных состояний. - 2019. - N 7. - P71-77. - Бібліогр. наприкінці ст.

MeSH-головна:
ОСТРЫЙ ЖИВОТ -- ABDOMEN, ACUTE (хирургия)
РИСКА ОЦЕНКА -- RISK ASSESSMENT
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННОЕ ВЕДЕНИЕ БОЛЬНОГО -- POSTOPERATIVE CARE
РЕГИДРАТАЦИОННАЯ ТЕРАПИЯ -- FLUID THERAPY (методы)
КИШЕЧНАЯ НЕПРОХОДИМОСТЬ -- INTESTINAL OBSTRUCTION (диагностика, профилактика и контроль, этиология)
ВНУТРИБРЮШНАЯ ГИПЕРТЕНЗИЯ -- INTRA-ABDOMINAL HYPERTENSION (диагностика, профилактика и контроль, этиология)
Анотація: Long-term inpatient treatment and associated significant mortality are specifically attributed to urgent surgeries, 53 % of which are accounted for acute surgical pathology. The prolonged postoperative ileus is considered as one of the most severe complications. The purpose: to assess the efficacy of restrictive and goal-directed regimens of infusion therapy based on comparative analysis of clinical resolution of postoperative motor bowel disorders in high surgical risk patients with urgent abdominal pathology. Materials and methods. We examined 80 patients with urgent abdominal pathology. All patients underwent emergency laparotomy and were divided into 2 groups. In the first one (n = 40), the persons received goal-directed infusion therapy. The patients of the second group (n = 40) received infusion therapy in restrictive regimen. We measured fluid compartments of the body by the method of noninvasive bioelectrical impedance analysis of the body structure, function of gastrointestinal tract — by clinical implications, intra-abdominal pressure and ultrasound visualization of the intestinal wall condition. Results. Goal-directed infusion therapy formed the interstitial edema on the 1st day (p 0.04), it correlated with an increase in the small intestine wall thickness (R
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Comparison of combined general anestesia with and without epidural morphine on the backgraund of redox therapy in cancer patients with multiorgan resections = Порівняння ефективності комбінованої анестезії з використанням епідурального морфіну та без нього на тлі корекції окисно-відновного метаболізму в онкохворих з мультиорганними оперативними втручаннями / M. V. rasnoselkiy [et al.] // Медицина невідкладних станів = Медицина неотложных состояний. - 2019. - N 6. - P69-75. - Бібліогр. наприкінці ст.

MeSH-головна:
ЖЕЛУДОЧНО-КИШЕЧНОГО ТРАКТА НОВООБРАЗОВАНИЯ -- GASTROINTESTINAL NEOPLASMS (иммунология, лекарственная терапия, хирургия)
ИНТРАОПЕРАЦИОННЫЙ КОНТРОЛЬ -- INTRAOPERATIVE CARE
АНЕСТЕЗИЯ ЭПИДУРАЛЬНАЯ -- ANESTHESIA, EPIDURAL (методы)
МОРФИН -- MORPHINE (прием и дозировка, терапевтическое применение)
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННОЕ ВЕДЕНИЕ БОЛЬНОГО -- POSTOPERATIVE CARE
АНТИОКСИДАНТЫ -- ANTIOXIDANTS (терапевтическое применение)
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ -- TREATMENT OUTCOME
Анотація: There are insufficient data on postoperative epidural anesthesia using morphine and conducting redox therapy in cancer patients with multiorgan resections with the assessment of immunological parameters. This work studies the intraoperative use of epidural morphine as compared with combined general epidural anesthesia, as well as the redox therapy in cancer patients with multiorgan resections with an evaluation of the indicators of immunity to provide anesthesia with advanced therapy of possible complications and obtain a more comfortable condition of patients. Materials and methods. The study examined 117 cancer patients with locally advanced tumor process of the gastrointestinal tract with multiorgan surgical interventions for health reasons (67.6 ± 3.7 years old). All patients were divided into four groups according to the type of anesthesia and type of antioxidant therapy. The groups with intraoperative epidural morphine use and without it were distinguished. L-ornithine L-aspartate with quercetin complex with povidone was used as an antioxidant therapy. The overall health-related quality of life was evaluated using the standard Short Health Status Assessment Questionnaire SF-36, using the evidence-based methodology. Results. The results suggest that in the group using epidural morphine, the degree of anesthesia effectiveness was sufficient, but there were registered the complications, including in the form of apnea while using morphine and a slight deterioration in immunity parameters. When applying the redox therapy, we have achieved improvement both in quality of life and more significantly in immunity. Conclusions. Thus, combined epidural anesthesia without morphine against the background of correction of redox metabolism in cancer patients with multiorgan resections is more comfortable for patients, less dangerous due to the lack of development of apnea, psychoemotional and economically justified, which indicates its priority using
Дод.точки доступу:
rasnoselkiy, M. V.
Krutko, Ye. M.
Protcenko, E. S.
Shulga, Ye. V.
Shulga, M. V.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Efficacy of ultrasound-guided thoracic paravertebral block for postoperative analgesia in patients undergoing percutaneous nephrolithotomy [Text] = Ефективність торакальної паравертебральної блокади під ультразвуковим контролем для післяопераційної аналгезії у пацієнтів, які перенесли черезшкірну нефролітотомію / Devaram Vijetha [та ін.] // Pain Medicine. Медицина Болю = Медицина болю. - 2022. - Том 7, N 4. - P4-11. - Bibliogr. at the end of the art.

MeSH-головна:
НЕФРОСТОМИЯ ЧРЕСКОЖНАЯ -- NEPHROSTOMY, PERCUTANEOUS (использование, тенденции, уход)
ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ МАЛОИНВАЗИВНЫЕ -- MINIMALLY INVASIVE SURGICAL PROCEDURES (использование, методы)
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННОЕ ВЕДЕНИЕ БОЛЬНОГО -- POSTOPERATIVE CARE (методы)
АНАЛГЕЗИЯ -- ANALGESIA (использование, методы)
Анотація: Background: percutaneous nephrolithotomy (PCNL) is a minimally invasive surgery to treat renal stones. Postoperative pain is distressing to the patient due to the injury to the capsule. Efficacy of ultrasound-guided thoracic paravertebral block at multiple level (T₉-T₁₀, T₁₀-T₁₁, T₁₁-T₁₂) was evaluated to manage postoperative analgesia in percutaneous nephrolithotomy surgeries. Methodology: a prospective randomized double-blind study of 60 cases of the American Society of Anesthesiologists I-II patients who underwent percutaneous nephrolithotomy were allocated into group P (test) and group N (control). Immediately after surgery, group P were given ultrasound-guided paravertebral block at T₉-T₁₀, T₁₀-T₁₁, T₁₁-T₁₂ on operated side using 5 ml of 0.25 % Levobupivacine at each level, while group N did not receive paravertebral block. The patients were assessed for visual analogue scale (VAS), time for first rescue analgesic, number of rescue analgesics in first 24 hrs postoperatively. Results: VAS pain scale shows significant difference between group P (4.2 + 0.8) and group N (5.3 + 1.1) (p 0.05) at 30 mins, 2,4,8 hrs postoperatively. Total opioid consumption at postoperative 2,6, and 24 hrs was less in group P than group N (P 0.05). Number of rescue analgesics in first 24 hrs post-surgery in group P was 3.0 ± 0.4, and 4.0 ± 1.1 in group N with statistical significant difference (p
Довідкова інформація: Черезшкірна нефролітотомія (PCNL) є малоінвазивною операцією для лікування каменів у нирках. Післяопераційний біль турбує пацієнта через пошкодження капсули. Ефективність торакальної паравертебральної блокади під ультразвуковим контролем на кількох рівнях (T₉–T₁₀, T₁₀–T₁₁, T₁₁–T₁₂) була оцінена для лікування післяопераційної аналгезії під час операцій черезшкірної нефролітотомії. Методологія: проспективне рандомізоване подвійне сліпе дослідження 60 випадків пацієнтів Американського товариства анестезіологів I–II, які перенесли черезшкірну нефролітотомію, були розподілені на групу P (тест) і групу N (контроль). Відразу після операції групі P була проведена паравертебральна блокада під ультразвуковим контролем на T₉–T₁₀, T₁₀–T₁₁, T₁₁–T₁₂ на боці операції з використанням 5 мл 0,25 % левобупівацину на кожному рівні, тоді як групі N не проводили паравертебральну блокаду. Пацієнтів оцінювали за візуально-аналоговою оцінкою (VAS), час для першого невідкладного анальгетика, кількість невідкладних анальгетиків у перші 24 години після операції. Результати: Оцінка болю за VAS показує суттєву різницю між групою P (4,2 + 0,8) і групою N (5,3 + 1,1) (p 0,05) через 30 хвилин, 2, 4, 8 годин після операції. Загальне споживання опіоїдів на 2-гу, 6-ту і 24-ту години після операції було меншим у групі P, ніж у групі N (P 0,05). Кількість невідкладних анальгетиків у перші 24 години після операції в групі P становила 3,0 ± 0,4 та 4,0 ± 1,1 у групі N зі статистично значущою різницею (p
Дод.точки доступу:
Vijetha, Devaram
Shiny, Priyadarshini Arumulla
Jayanth, Midathala
Bharga Reddyva, Κ. V.
Sukanya
Krishna Chaitany, Κ.
Hari

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Mazurenko, O. P.
Experience of personalized treatment of pediatric patients with implanted left ventricular assist devices in the postoperative period = Досвід персоналізації лікування в педіатричних пацієнтів з імплантованими пристроями механічної підтримки лівого шлуночка в ранньому післяопераційному періоді / O. P. Mazurenko // Медицина невідкладних станів = Медицина неотложных состояний. - 2019. - N 6. - P137-141. - Бібліогр. наприкінці ст.

MeSH-головна:
СЕРДЕЧНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- HEART FAILURE (терапия, хирургия)
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННОЕ ВЕДЕНИЕ БОЛЬНОГО -- POSTOPERATIVE CARE
СЕРДЦЕ, АППАРАТЫ ДЛЯ ПОДДЕРЖКИ ДЕЯТЕЛЬНОСТИ -- HEART-ASSIST DEVICES
ДЕТИ -- CHILD
Анотація: In adult patients, continuous-flow mechanical circulatory support devices completely prevail over pulsatile ones, representing more than 90 %. With the constant miniaturization of devices, the number of proposals of pediatric cardiologists regarding the use of continuous-flow ventricular assist devices (VAD) in children is growing. According to the first PediMACS report, approximately half (54 %; 109 of 200) of registered long-term devices are continuous-flow devices. This article describes the current state of the children’s continuous-flow system for mechanical circulatory support and evaluates the prospects for its future use. The strategy of the Silesian Center for Heart Diseases in the early postoperative period was very similar to that used in patients after Fontan procedure, including special tactics of respiratory support, adding nitric oxide or leaving the chest open after the start of circulation support. Despite aggressive management, a certain part of the patients had right ventricular failure, which required temporary mechanical support to restore blood flow in the pulmonary circulation and increase left ventricular preload. Early biventricular support correlates with better survival compared to its delayed use. Thus, a thorough preoperative risk assessment of right ventricular failure is required for implantation of biventricular assist device or for heart transplantation
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Пучков, К. В.
Fast track: хирургические протоколы ускоренной реабилитации в гинекологии [Текст] / К. В. Пучков, В. В. Коренная, Н. М. Подзолкова // Медицинские аспекты здоровья женщины. - 2016. - N 8. - С. 59-64

MeSH-головна:
ЖЕНСКИЕ БОЛЕЗНИ -- GENITAL DISEASES, FEMALE (диетотерапия, лекарственная терапия, реабилитация, хирургия, этиология)
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННОЕ ВЕДЕНИЕ БОЛЬНОГО -- POSTOPERATIVE CARE (реабилитация)
(использование)
Анотація: Fast track (FT) хирургия (от англ. fast track – «быстрый путь») – программы комплексного лечения, включающие подготовку на предоперационном этапе, использование минимально инвазивных техник выполнения оперативного вмешательства и активное ведение послеоперационного периода, с целью уменьшения сроков стационарного лечения, времени реабилитации и максимально быстрого возвращения пациентов к обычной жизни. Впервые принципы FT-программ были сформулированы Henrik Kehlet в конце ХХ в. и изначально внедрены в кардиохирургии, колопроктологии и онкологии, но постепенно стали завоевывать признание и в других хирургических направлениях. Собственный опыт применения FT-протоколов у гинекологических больных показал, что они позволяют улучшить течение раннего послеоперационного периода, не оказывают негативного влияния на отдаленные исходы и частоту повторных госпитализаций, позволяют значительно сократить сроки восстановления после операции и повысить удовлетворенность пациенток проведенным лечением.
Дод.точки доступу:
Коренная, В. В.
Подзолкова, Н. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Shypelyk, O. V.
Impact of operations upon systematic microcirculation in case of pyeloureteral junction obstructions [Text] / O. V. Shypelyk, A. Z. Zhuravchak, D. Z. Vorobets = Вплив операцій при стриктурах пієлоуретерального сегмента на системну мікроциркуляцію / О. В. Шипелик, А. З. Журавчак, Д. З. Воробець // Здоровье мужчины. - 2016. - № 4. - P31-33. - Библиогр.: с. 33

MeSH-головна:
УРЕТРЫ СТРИКТУРА -- URETHRAL STRICTURE (диагностика, хирургия)
ГИДРОНЕФРОЗ -- HYDRONEPHROSIS (диагностика, хирургия)
УРОЛОГИЧЕСКИЕ ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ У МУЖЧИН -- UROLOGIC SURGICAL PROCEDURES, MALE
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННОЕ ВЕДЕНИЕ БОЛЬНОГО -- POSTOPERATIVE CARE
МИКРОЦИРКУЛЯЦИЯ -- MICROCIRCULATION
Дод.точки доступу:
Zhuravchak, A. Z.
Vorobets, D. Z.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Snyder, M. A.
Is there not a better way to prevent venousthromboembolism after total knee arthroplasty? [Text] = Существует ли лучший способ профилактики тромбоэмболии вен после эндопротезирования коленного сустава? / M. A. Snyder, O. E. Vyrva // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2017. - N 1. - P72-79. - Библиогр.: с. 78-79

MeSH-головна:
КОЛЕННОГО СУСТАВА АРТРОПЛАСТИКА ЗАМЕСТИТЕЛЬНАЯ -- ARTHROPLASTY, REPLACEMENT, KNEE
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS
ТРОМБОЗ ВЕНОЗНЫЙ -- VENOUS THROMBOSIS (профилактика и контроль, ультрасонография, этиология)
АСПИРИН -- ASPIRIN (прием и дозировка, терапевтическое применение)
ВОЗДУШНОЙ КОМПРЕССИИ ПРЕРЫВИСТОЙ АППАРАТУРА -- INTERMITTENT PNEUMATIC COMPRESSION DEVICES (использование)
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННОЕ ВЕДЕНИЕ БОЛЬНОГО -- POSTOPERATIVE CARE
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ -- TREATMENT OUTCOME
Анотація: Background: aspirin at 325 mg twice daily is now included as a nationally approved venous thromboembolism prophylaxis protocol for low risk total knee arthroplasty patients. The purpose of this study is to examine if there is a difference in deep vein thrombosis occurrence after a limited tourniquet total knee arthroplasty using aspirin-based prophylaxis with or without extended use of mechanical compression device therapy. Methods: one hundred limited tourniquet total knee arthroplasty patients, whose deep vein thrombosis risk was managed with aspirin 325 mg twice daily for 3 weeks, were randomized to either utilizing an mechanical compression device during hospitalization only or extended use at home up to six weeks post-op. Lower extremity Duplex venous ultrasonography was completed on the second post-op day, 14 days post-op, and at 3 months post-op to confirm absence of deep vein thrombosis after treatment. Results: the deep vein thrombosis rate for the post-discharge mechanical compression device therapy group was 0 % and 23.1 % for the inpatient mechanical compression device group (p 0.001). All deep vein thrombosis resolved by 3 months postop. Patient satisfaction was 9.56 ± 0.82 for post-discharge mechanical compression device patients versus 8.50 ± 1.46 for in patient mechanical compression device patients (p 0.001). Conclusion: limited tourniquet total knee arthroplasty patients that were mobilized early, managed with Aspirin for 3 weeks post-op, and mechanical compression device therapy for up to 6 weeks post-op experienced superior deep vein thrombosis prophylaxis than patients receiving mechanical compression device therapy only as an inpatient (p 0.05). The 0 % incidence of non-symptomatic deep vein thrombosis prevented by Aspirin and extended use mechanical compression device further validates this type of prophylaxis in low deep vein thrombosis risk total knee arthroplasty patients
Нині аспірин у дозі 325 мг два рази на день включений у національний протокол США як профілактика венозної тромбоемболії в пацієнтів із низьким ризиком розвитку її після тотального ендопротезування колінного суглоба (ТЕКС). Мета: вивчити відмінності розвитку тромбозу глибоких вен (ТГВ) у хворих після ТЕКС, які одержували аспірин як профілактику, за умов обмеженого за часом використання турнікета з тривалим застосуванням або без пристрою для механічної компресійної терапії (ПМКТ). Методи: у дослідження включено 100 пацієнтів, які приймали профілактично аспірин 325 мг двічі на день протягом 3 тижнів. Хворих рандомізували на 2 групи залежно від тривалості застосування ПМКТ: І —лише протягом стаціонарного лікування, ІІ — з продовженням у домашніх умовах до 6 тижнів після операції. Дуплексне ультразвукове дослідження вен нижніх кінцівок усім пацієнтам проводили на 2 і 14-й дні, через 3 міс. після операції для оцінювання ТГВ. Результати: частота ТГВ у групі ІІ становила 0 %, а в І — 23,1 % (р 0,001). Усіх пацієнтів анкетовано і обстежено через 3 міс. після операції. Ступінь задоволення хворих групи ІІ становив 9,56 ± 0,82, а групи І (із періодом використання ПМКТ лише в стаціонарі) — 8,56 ± 1,46 (р 0,001). Висновки: пацієнти з лімітованим у часі використанням турнікета за ТЕКС, ранньою післяопераційною мобілізацією, профілактичним застосуванням аспірину 325 мг двічі на день протягом 3 тижнів і використанням ПМКТ до 6 тижнів після операції мали значно нижчий рівень розвитку ТГВ, ніж ті, яким застосовували ПМКТ лише в стаціонарі (р 0,05). Крім того, 0 % випадків безсимптомних ТГВ, яким запобігли аспірин і тривале використання ПМКТ, також підтверджує високу ефективність цього виду профілактики венозної тромбоемоболії у хворих із низьким ризиком її розвитку після ТЕКС
Дод.точки доступу:
Vyrva, O. E.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Prevention of the Inflammatory Complications [Text] / O. Tymofieiev [et al.] = Профилактика воспалительных осложнений / А.А. Тимофеев, Е.И. Фесенко, Н.А. Ушко, М.А. Ярифа // Современная стоматология. - 2016. - № 3. - P74-76. - Библиогр.: с. 76

MeSH-головна:
РОТОВОЙ ПОЛОСТИ ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ -- ORAL SURGICAL PROCEDURES
ХИРУРГИЯ ЧЕЛЮСТНО-ЛИЦЕВАЯ -- SURGERY, ORAL
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS
ХИРУРГИЧЕСКАЯ РАНЕВАЯ ИНФЕКЦИЯ -- SURGICAL WOUND INFECTION (профилактика и контроль, этиология)
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННОЕ ВЕДЕНИЕ БОЛЬНОГО -- POSTOPERATIVE CARE
АНТИБИОТИКОВ ПРОФИЛАКТИЧЕСКОЕ ПРИМЕНЕНИЕ -- ANTIBIOTIC PROPHYLAXIS
Дод.точки доступу:
Tymofieiev, O.
Fesenko, Ie.
Ushko, N.
Yarifa, M.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.

Усенко, О. Ю.
Імплементація програми прискореного одужання при панкреатодуоденектомії [Текст] = Implementation of an accelerated recovery program for pancreatoduodenectomy / О. Ю. Усенко, А. В. Скумс, А. А. Скумс // Вісник Вінницького нац. мед. ун-ту. - 2020. - Т. 24, № 2. - С. 286-291. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ПАНКРЕАТОДУОДЕНЭКТОМИЯ -- PANCREATICODUODENECTOMY (использование, методы, реабилитация, уход)
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННОЕ ВЕДЕНИЕ БОЛЬНОГО -- POSTOPERATIVE CARE (методы, реабилитация, уход)
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS (профилактика и контроль, реабилитация, уход)
ОЗДОРОВИТЕЛЬНЫХ МЕРОПРИЯТИЙ ПРОГРАММЫ -- HEALTHY PEOPLE PROGRAMS (методы, тенденции)
Анотація: Ряд питань практичного застосування програми прискореного одужання пацієнтів після операції без шкоди для їх безпеки залишаються дискутабельними. Метою даного дослідження була оцінка можливостей впровадження програми прискореного відновлення (ERAS) у пацієнтів при панкреатодуоденектомії (ПД) і її впливу на післяопераційні результати. У дослідження включено 60 пацієнтів віком від 28 до 75 років з доброякісною і злоякісною патологією підшлункової залози та періампулярної зони, яким була виконана ПД у період з січня 2015 по грудень 2018 рр. Передопераційні завдання програми були виконані у всіх хворих. Математичну обробку даних проводили за допомогою програмного забезпечення Statistica 64 ver. 10.0.1011.0 (StatSoft Inc.). Рівень імплементації інтраопераційних компонентів становив 100% (за винятком епідуральної анестезії – 85%). Імплементація компонентів післяопераційного періоду коливалася у діапазоні від 56,7% до 100%. Післяопераційної смертності не було. Ускладнення спостерігали у 16 (26,7%) пацієнтів, загальна кількість ускладнень становила 22. Середня тривалість перебування хворих у стаціонарі після операції становила 13,1±4,1 діб. Застосування програми прискореного відновлення при ПД характеризується високим рівнем імплементації по більшості пунктів, що дозволяє зменшити тривалість перебування у стаціонарі при прийнятній кількості післяопераційних ускладнень
A number of issues concerning the practical application of the program of accelerated recovery of patients after surgery without compromising their safety remain debatable. The purpose of this study was to assess the feasibility of ERAS program for patients who undergo pancreatoduodenectomy (PD) and its impact on postoperative results. The study included 60 patients from 28 to 75 years old with benign and malignant pathologies of the pancreas and ampullary region, in which PD was performed between January 2015 and December 2018. The preoperative components of ERAS program were fulfilled in all patients. Mathematical data processing was performed using the software Statistica 64 ver. 10.0.1011.0 (StatSoft Inc.). All intraoperative components were implemented (100%) (except for epidural anesthesia – 85%). Postoperative components of ERAS program were implemented in the range from 56.7% to 100%. There was no postoperative mortality. Complications were observed in 16 (26.7%) patients in whom total number of complications was 22. The average duration of hospital stay after surgery was 13.1±4.1 days. The most of components of ERAS program for PD patients can be successfully implemented, decreasing the lengths of hospital stay without increase in number of postoperative complications
Дод.точки доступу:
Скумс, А. В.
Скумс, А. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

11.

Жученко, О. П.
Інфрачервоне опромінення крові у профілактиці запальних ускладнень загоєння операційних ран [Текст] / О. П. Жученко // Клінічна хірургія. - 2016. - № 5. - С. 58-59. - Бібліогр.: с. 59

MeSH-головна:
ГРЫЖА БРЮШНОЙ СТЕНКИ -- HERNIA, ABDOMINAL (хирургия)
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS
ХИРУРГИЧЕСКАЯ РАНЕВАЯ ИНФЕКЦИЯ -- SURGICAL WOUND INFECTION (профилактика и контроль)
РАНЫ ЗАЖИВЛЕНИЕ -- WOUND HEALING (воздействие облучения)
НЕРВНАЯ СИСТЕМА ВЕГЕТАТИВНАЯ -- AUTONOMIC NERVOUS SYSTEM (воздействие облучения)
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННОЕ ВЕДЕНИЕ БОЛЬНОГО -- POSTOPERATIVE CARE
КРОВЬ -- BLOOD (воздействие облучения)
ИНФРАКРАСНЫЕ ЛУЧИ -- INFRARED RAYS (терапевтическое применение)
Кл.слова (ненормовані):
"геска" аппарат
Вільних прим. немає

Знайти схожі

12.

Абдомінальна гістеректомія та якість післяопераційного відновлення: акцент на знеболенні [Текст] = Abdominal hysterectomy and postoperative quality of recovery: emphasis on pain relief / І. В. Лахно [та ін.] // Pain Medicine. Медицина Болю = Медицина болю. - 2022. - Том 7, N 3. - С. 15-19. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ГИСТЕРЭКТОМИЯ -- HYSTERECTOMY (использование, реабилитация)
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННОЕ ВЕДЕНИЕ БОЛЬНОГО -- POSTOPERATIVE CARE (тенденции)
ОБЕЗБОЛИВАНИЕ ПРИ СОХРАНЕНИИ СОЗНАНИЯ -- CONSCIOUS SEDATION (использование, тенденции)
БОЛИ ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ -- PAIN, POSTOPERATIVE (реабилитация, терапия)
Анотація: Гістеректомія є розповсюдженим оперативним втручанням у гінекологічній практиці. Відкрита абдомінальна гістеректомія супровожується значною альгогенною аферентною імпульсацією з ділянки оперативного втручання. Отже, пошук ефективних методів протидії післяопераційному болю є досить актуальним. У статті проаналізовано сучасні підходи до попереджувального (доопераційного) застосування ненаркотичних засобів для надійного контролю болю. Дані літератури дають змогу вважати, що сумісне використання парацетамолу, декскетопрофену, налбуфіну, а також ропівакаїну або бупівакаїну дозволяє реалізувати концепцію мультимодальної аналгезії й оптимізувати процес відновлення після операції. Наведено клінічний випадок як приклад використання зазначеної STEP-UP-аналгезії післяопераційного періоду у пацієнтки з надмірною вагою, варикозною хворобою вен нижніх кінцівок і обтяженим септичним шоком анамнезом. Проведений огляд літератури та власний досвід авторів свідчать про значний потенціал мультимодального знеболення після абдомінальної гістеректомії
Hysterectomy is a widespread surgical intervention in gynecological practice. Open abdominal hysterectomy is accompanied by a significant algogenic afferent impulse from the site of surgical intervention. Therefore, the search for effective methods of combating postoperative pain is quite urgent. The article analyzes modern approaches to the preventive (preoperative) use of non-narcotic drugs for reliable pain control. Literature data suggest that the combined use of paracetamol, dexketoprofen, nalbuphin, as well as ropivacaine or bupivacaine allows to implement the concept of multimodal analgesia and optimize the recovery process after surgery. The clinical case is given as an example of the use of the specified Step-UP-analgesia of the postoperative period in an overweight patient with varicose veins of the lower extremities and severe history of septic shock. The review of literature and the experience of the authors testify to the considerable potential of multimodal anesthesia following abdominal hysterectomy
Дод.точки доступу:
Лахно, І. В.
Коровай, С. В.
Железняков, О. Ю.
Новікова, О. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

13.

Автоматичний режим ендовенозного електрозварювання в лікуванні варикозної хвороби нижніх кінцівок [Текст] / В. С. Горбовець [та ін.] // Клінічна хірургія. - 2018. - Том 85, N 11. - С. 37-39. - Бібліогр. наприкінці ст.

MeSH-головна:
ВАРИКОЗНОЕ РАСШИРЕНИЕ ВЕН -- VARICOSE VEINS (ультрасонография, хирургия)
КОНЕЧНОСТЬ НИЖНЯЯ -- LOWER EXTREMITY (кровоснабжение, ультрасонография, хирургия)
ЭЛЕКТРОХИРУРГИЯ -- ELECTROSURGERY (методы)
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННОЕ ВЕДЕНИЕ БОЛЬНОГО -- POSTOPERATIVE CARE
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ -- TREATMENT OUTCOME
Анотація: Мета. Вивчити ефективність застосування автоматичного режиму ендовенозного електрозварювання (ЕВЕЗ) в лікуванні варикозної хвороби нижніх кінцівок (ВХНК). Матеріали і методи. Автоматичний режим ЕВЕЗ досліджували на видалених сегментах великої підшкірної вени (ВПВ), визначаючи температуру, опір та морфологічні зміни. Проаналізовані результати застосування методу у 56 пацієнтів з ВХНК С2 - С5 класів (за класифікацією СЕАР - clinic, etiolody, anatоmy, pathogenesis): 21 чоловіка та 35 жінок у віці 18 - 63 років. Критерії оцінки: післяопераційний біль (ПБ), анатомічний результат, ускладнення. Втручання виконували під інфільтраційною анестезією 0,125% розчином бупівакаїну. Результати визначали під час ультразвукового ангіосканування через 14 діб, 3 і 6 міс. Результати. Протягом автоматичного циклу ЕВЕЗ (5 - 12 с) відбувалася оклюзія ВПВ при температурі 55 - 75 °С. Визначена альтерація вени на глибину ендотеліального та субендотеліального шарів без пошкодження паравазальної клітковини. ПБ був помірний. Фіброзну трансформацію (ФТ) ВПВ через 6 міс встановили у 55 (98,2%) пацієнтів. Екхімози та парестезію спостерігали у 4 (7,1%) та 2 (3,6%) пацієнтів. Висновки. Автоматичний режим ЕВЕЗ, який ґрунтується на взаємозв’язку електричних параметрів зварювання та опору тканин, забезпечує оклюзію ВПВ з подальшою ФТ, супроводжується низьким нагрівом вени та виключає вплив суб’єктивних факторів на результати операції
Objective. To study up the application efficacy of automatic regime in endovenous electric welding (EVEW) in treatment of varicose disease of the lower extremities (VDLE). Materials and methods. Automatic regime of EVEW was investigated on excised segments of big subcutaneous vein (BSV), registering the temperature, resistance and morphological changes. The results of the method application in 56 patients, suffering VDLE Classes C2 - C5 (in accordance to the CEAP classification were analyzed - clinic, etiology, anatomy, pathogenesis): in 21 men and 35 women ageing 18 - 63 yrs old. Postoperative pain, anatomic result and complications have served as a criteria for the outcome estimation. The intervention was performed under infiltrative anesthesia using 0.125% solution of bupivacaine. The results were determined using ultrasound angioscanning in 14 days, 3 and 6 mo. Results. During automatic cycle of EVEW (5 - 12 sec) the BSV occlusion in 55 - 75 °C temperature have occurred. The vein alteration on the depth of endothelial and subendothelial layers without damage of endothelial layer and paravasal cellular tissue was determined. Postoperative pain was moderate. Fibrous transformation (FT) of BSV in 6 mo was determined in 55 (98.2%) patients. Ecchimosis and paresthesia were observed in 4 (7.1%) and 2 (3.6%) patients. Conclusion. Automatic regime of EVEW, which is based on interrelationship of electric parameters of welding and resistance of tissues, providing the BSV occlusion with further FT, is accompanied by low heat of vein and excludes the impact of subjective factors on results of the operation
Дод.точки доступу:
Горбовець, В. С.
Саволюк, С. І.
Дядик, О. О.
Гвоздяк, М. М.
Балабай, А. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

14.

    Пивоваров, С. А.
    Аденотомия: клиническое течение раннего послеоперационного периода [Текст] / С. А. Пивоваров // Вестник интенсивной терапии. - 2005. - № 1. - С. 57-59

Рубрики: Анестезия интратрахеальная

   Послеоперационное ведение больного

   Тонзиллэктомия

Вільних прим. немає

Знайти схожі

15.

Савенков, В. І.
Алгоритм обстеження хворих на гідронефроз у передопераційному періоді та після хірургічної корекції [Текст] / В. І. Савенков // Медицина сьогодні і завтра. - 2014. - № 4. - С. 112-117

MeSH-головна:
ГИДРОНЕФРОЗ -- HYDRONEPHROSIS (диагноз, патофизиология, профилактика и контроль, хирургия, этиология)
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННОЕ ВЕДЕНИЕ БОЛЬНОГО -- POSTOPERATIVE CARE (методы, реабилитация)
ЛЕЧЕБНО-ДИАГНОСТИЧЕСКАЯ ТАКТИКА -- CRITICAL PATHWAYS (классификация, тенденции)
Вільних прим. немає

Знайти схожі

16.

Аналіз геморагічних і тромбоемболічних ускладнень у пацієнтів з імплантованими пристроями механічної підтримки лівого шлуночка / О. П. Мазуренко [та ін.] // Медицина неотложных состояний = Медицина невідкладних станів. - 2019. - N 2. - С. 91-97. - Бібліогр. наприкінці ст.

MeSH-головна:
СЕРДЦЕ, АППАРАТЫ ДЛЯ ПОДДЕРЖКИ ДЕЯТЕЛЬНОСТИ -- HEART-ASSIST DEVICES (вредные воздействия, использование)
СЕРДЦА ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ -- CARDIAC SURGICAL PROCEDURES (вредные воздействия, методы)
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННОЕ ВЕДЕНИЕ БОЛЬНОГО -- POSTOPERATIVE CARE
АНТИКОАГУЛЯНТЫ -- ANTICOAGULANTS (вредные воздействия, прием и дозировка, терапевтическое применение)
ГЕМОРРАГИИ -- HEMORRHAGE (профилактика и контроль, этиология)
ТРОМБОЭМБОЛИЯ -- THROMBOEMBOLISM (профилактика и контроль, этиология)
Анотація: Робота присвячена вивченню геморагічних та тромбоемболічних ускладнень у ранньому післяопераційному періоді в пацієнтів з імплантованими приладами механічної підтримки лівого шлуночка (LVAD). У дослідження увійшли 10 пацієнтів чоловічої статті віком 55,0 ± 13,5 року з індексом маси тіла 30,8 ± 8,3, з фракцією викиду лівого шлуночка від 9 до 28 %, яким у період із 11.03.2016 по 22.11.2017 року у Силезькому центрі хвороб серця (Польща) в умовах штучного кровообігу було встановлено LVAD. В ранньому післяопераційному періоді хворі щодоби отримували антикоагулянтну цільову терапію, до якої входили: гепарин (6–11 Од/кг/год), аспірин (75–150 мг), клопідогрель (75–150 мг), варфарин (1,5–7 мг), надропарин кальцію (0,3–0,6 мл 2 р/д), фондапаринукс натрію (2,5–5 мг 2 р/д). Два пацієнти отримували моногепаринотерапію, один пацієнт отримував монотерапію варфарином упродовж 14 днів. Інші пацієнти упродовж того ж терміну отримували комбіновану терапію з гепарином у перші три доби з наступним переходом на варфарин, аспірин, клопідогрель, фраксипарин або блокатор тромбіну. Механічна підтримка лівого шлуночка здійснювалась принципово двома різними імплантованими системами, що виконують одну функцію підтримки лівого шлуночка: POLVAD — програмно-контрольованою пневматично-мембранною механічною циркуляцією крові (2 пацієнти) та LVAD — програмно-контрольованою електроцентрифужною циркуляцією (8 пацієнтів). Тривалість підтримки системою POLVAD становила від 102 до 156 днів. Тривалість підтримки системою LVAD — від 20 до 78 днів. Порівняння проаналізованих результатів дозволило дійти висновків, що антикоагулянтна монотерапія гепарином або варфарином призводить до збільшення відсотка ускладнень та смертності порівняно з альтернативною комбінованою антикоагулянтною цільовою терапією, що складалась із таких препаратів: гепарину (6–11 Од/кг/год), аспірину (75–150 мг), клопідогрелю (75–150 мг), варфарину (1,5–7 мг), надропарину кальцію (0,3–0,6 мл 2 р/д), фондапаринуксу натрію (2,5–5 мг 2 р/д), при застосуванні якої показники виживаності були вірогідно вищими на 60 %
The work deals with the study of hemorrhagic and thromboembolic complications in the early postoperative period in patients with implanted left ventricular assist devices (LVAD). The study included 10 males aged 55.0 ± 13.5 years, with body mass index of 30.8 ± 8.3 kg/m2, left ventricular ejection fraction ranging from 9 to 28 %, who were implanted with LVAD under artificial blood circulation from 11.03.2016 to 22.11.2017 in the Silesian Center for Heart Disease (Poland). In the early postoperative period, patients received daily anticoagulant targeted therapy: heparin (6–11 U/kg/h), aspirin (75–150 mg), сlopidogrel (75–150 mg), warfarin (1.5–7 mg), nadroparin calcium (0.3–0.6 ml twice a day), fondaparinux sodium (2.5–5 mg twice a day). Two patients received heparin monotherapy, one patient — warfarin monotherapy for 14 days. Other patients during the same period received combined heparin therapy in the first three days with a subsequent transition to warfarin, aspirin, clopidogrel, fraxiparin, or thrombin blocker. The mechanical assistance of the left ventricle was carried out essentially by two different implantable systems performing one function of the left ventricular support: POLVAD — program-controlled pneumatic membrane mechanical blood circulation (2 patients), and LVAD — program-controlled electro-centrifugal circulation (8 persons). The duration of support by POLVAD system was from 102 to 156 days, by LVAD — from 20 to 78 days. A comparison of the analyzed results led to the conclusion that anticoagulant monotherapy with heparin or warfarin leads to an increase in the percentage of complications and mortality compared to the alternative combination anticoagulant targeted therapy: heparin (6–11 U/kg/h), aspirin (75–150 mg), clopidogrel (75–150 mg), warfarin (1.5–7 mg), nadroparin calcium (0.3–0.6 ml twice a day), fondaparinux sodium (2.5–5 mg twice a day), where survival rates were significantly higher, by 60 %
Дод.точки доступу:
Мазуренко, О. П.
Надзякевич, П.
Лоскутов, О. А.
Згржебловська, Л. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

17.

Аналіз нехірургічних ускладнень у пацієнтів з імплантованими пристроями механічної підтримки лівого шлуночка / О. П. Мазуренко [та ін.] // Медицина невідкладних станів. - 2019. - N 4. - С. 109-115. - Бібліогр. наприкінці ст.

MeSH-головна:
СЕРДЦЕ, АППАРАТЫ ДЛЯ ПОДДЕРЖКИ ДЕЯТЕЛЬНОСТИ -- HEART-ASSIST DEVICES (вредные воздействия)
СЕРДЦА ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ -- CARDIAC SURGICAL PROCEDURES (вредные воздействия, методы)
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННОЕ ВЕДЕНИЕ БОЛЬНОГО -- POSTOPERATIVE CARE
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS
Анотація: Робота присвячена вивченню інфекційних, нефротичних і неврологічних ускладнень у ранньому післяопераційному періоді в 10 пацієнтів з імплантованими приладами механічної підтримки лівого шлуночка (LVAD). До найбільш поширених нехірургічних ускладнень належать інфекції, ішемічно-геморагічні ураження головного мозку, гостра ниркова недостатність, що виникає в післяопераційному періоді. Проведення оптимальної антитромботичної терапії в таких пацієнтів є важливим методом лікування, особливо в ранньому післяопераційному періоді. Більшість інфекційних ускладнень розвиваються в місці виходу живлення імплантованих приладів. Індивідуальний підхід із застосуванням превентивних стратегій має вирішальне значення для покращання результатів лікування пацієнтів. У даній роботі подано аналіз ускладнень, що розвинулися в ранньому післяопераційному періоді в 10 пацієнтів з імплантованими пристроями LVAD у Сілезькому центрі хвороб серця (Польща). Пацієнти були розділені на дві групи: контрольну, яка отримувала класичну антикоагулянтну цільову терапію, що включала прямі та непрямі антикоагулянти й аспірин, і досліджувану, яка отримувала альтернативну антикоагулянтну цільову терапію, що включала клопідогрель, інгібітори тромбіну в комбінації з класичною антикоагулянтною цільовою терапією
Дод.точки доступу:
Мазуренко, О. П.
Надзякевич, П.
Лоскутов, О. А.
Згржебловська, Л. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

18.

    Єгоров, І. В.
    Аналгетична дія і переносимість препарату нефопам у ранній післяопераційний період у хворих онкологічного профілю [Текст] / І. В. Єгоров, О. П. Кабан // Онкология. - 2003. - Т. 5, № 4. - С. 314-315

Рубрики: Нефопам--тер прим

   Послеоперационное ведение больного

Дод.точки доступу:
Кабан, О. П.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

19.

Горкавый, Е. А.
Анализ изменений в популяциях лимфоцитов в зависимости от метода обезболивания при хирургическом лечении рака прямой кишки / Е. А. Горкавый, И. И. Лесной // Медицина неотложных состояний = Медицина невідкладних станів. - 2019. - N 1. - С. 90-96. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-головна:
ПРЯМОЙ КИШКИ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- RECTAL NEOPLASMS (кровь, хирургия)
АНЕСТЕЗИЯ ОБЩАЯ -- ANESTHESIA, GENERAL (методы)
БОЛИ ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ -- PAIN, POSTOPERATIVE (лекарственная терапия)
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННОЕ ВЕДЕНИЕ БОЛЬНОГО -- POSTOPERATIVE CARE
АНАЛГЕЗИЯ ЭПИДУРАЛЬНАЯ -- ANALGESIA, EPIDURAL (методы)
ИММУНОФЕНОТИПИРОВАНИЕ ЛИМФОЦИТОВ -- IMMUNOPHENOTYPING (методы)
T-ЛИМФОЦИТОВ ПОДГРУППЫ -- T-LYMPHOCYTE SUBSETS
Анотація: Цель. Изучение влияния различных методов периоперационного обезболивания на некоторые показатели иммунной системы и уровня иммунодепрессии через количественные изменения в популяциях лимфоцитов и активность Т-лимфоцитов при хирургическом лечении рака прямой кишки. Материалы и методы. В исследование включены 60 пациентов, оперированных по поводу рака прямой кишки. Проведен анализ количественных изменений в популяциях лимфоцитов и активности Т-лимфоцитов при хирургическом лечении рака прямой кишки в раннем и отдаленном послеоперационном периоде в зависимости от метода периоперационного обезболивания. Результаты. В результате исследования установлено, что в группе пациентов с использованием ингаляционного анестетика севоран для общей анестезии отмечалось уменьшение активности Т-лимфоцитов и минимальное влияние на количество всех исследуемых популяций лимфоцитов в раннем послеоперационном периоде. Применение в исследуемой группе пропофола для общей анестезии менее влияло на активность Т-лимфоцитов по сравнению с севораном в раннем послеоперационном периоде. В исследуемой группе с эпидуральной анальгезией для периоперационного обезболивания наблюдали длительный положительный эффект на иммунную систему в отдаленном послеоперационном периоде, что сопровождалось восстановлением и усилением активности Т-лимфоцитов в отдаленном послеоперационном периоде в сравнении с парентеральным опиоидным анальгетиком для обезболивания после операции. Севоран и эпидуральная анальгезия имели минимальное влияние на количественную популяцию лимфоцитов в сравнении с пропофолом в исследуемых группах. Выводы. Использование эпидуральной анальгезии в сочетании с парентеральным декскетопрофеном и парацетамолом для периоперационного обезболивания оказывает меньший иммунодепрессивный эффект на иммунную систему в сравнении с применением парентерального опиоида омнопон. Пропофол лучше сохраняет активность Т-лимфоцитов, чем ингаляционный анестетик севоран, и предпочтителен в качестве гипнотика для общей анестезии у пациентов с факторами риска иммунодепрессии при хирургическом лечении рака прямой кишки.
Мета. Вивчення впливу різних методів періопераційного знеболювання на деякі показники імунної системи та рівня імунодепресії через кількісні зміни у популяціях лімфоцитів і активність Т-лімфоцитів при хірургічному лікуванні раку прямої кишки. Матеріали та методи. У дослідження включено 60 пацієнтів, оперованих з приводу раку прямої кишки. Проведено аналіз кількісних змін у популяціях лімфоцитів і активності Т-лімфоцитів при хірургічному лікуванні раку прямої кишки в ранньому та віддаленому післяопераційному періоді залежно від методу періопераційного знеболювання. Результати. В результаті дослідження встановлено, що в групі пацієнтів із використанням інгаляційного анестетика севоран для загальної анестезії відзначали зменшення активності Т-лімфоцитів і мінімальний вплив на кількість усіх досліджуваних популяцій лімфоцитів у ранньому післяопераційному періоді. Застосування в досліджуваній групі пропофолу для загальної анестезії менше впливало на активність Т-лімфоцитів порівняно з севораном у ранньому післяопераційному періоді. У досліджуваній групі з епідуральною аналгезією для періопераційного знеболювання спостерігали тривалий позитивний ефект на імунну систему у віддаленому післяопераційному періоді, що супроводжувалося відновленням і посиленням активності Т-лімфоцитів у віддаленому післяопераційному періоді порівняно з парентеральним опіоїдним анальгетиком для знеболювання після операції. Севоран та епідуральна анальгезія мали мінімальний вплив на кількісну популяцію лімфоцитів порівняно з пропофолом у досліджуваних групах. Висновки. Використання епідуральної аналгезії в поєднанні з парентеральним декскетопрофеном і парацетамолом для періопераційного знеболювання чинить менший імунодепресивний ефект на імунну систему порівняно з парентеральним опіоїдом омнопон, тому має переваги для застосування для післяопераційного знеболювання онкологічних пацієнтів при хірургічному лікуванні раку прямої кишки. Пропофол краще зберігає активність Т-лімфоцитів порівняно з інгаляційним анестетиком севоран і може бути кращим як гіпнотик для загальної анестезії у пацієнтів із факторами ризику імунодепресії при хірургічному лікуванні раку прямої кишки
Background. In the perioperative period, stress response induced by surgery together with some anesthetics and analgesics can cause immunosuppression. That can be accompanied by a decrease in the number of lymphocyte populations and their activity, thus forming an immunosuppressive state. Recent retrospective studies and meta-analyzes show that mitigation of surgical stress can reduce cancer mortality and cancer recurrence due to reduced immunosuppression after the surgical treatment of colon cancer, therefore the choice of method of perioperative analgesia in colorectal surgery with minimal effect on the immune system remains relevant. The purpose of the study was to study the effect of various methods of perioperative analgesia on some indicators of the immune system and level of immunosuppression through quantitative changes in lymphocyte populations and T-lymphocyte activity during surgical treatment of colorectal cancer. Materials and methods. The study included 60 patients operated for colorectal cancer. The patients were randomized into two groups with diagnosed colorectal cancer (T2-3N0-2M0). The control points for the studying the number of CD3+, CD4+, CD8+, CD3-CD56+/CD16+, CD4/CD8 were: the first point — before the operation, the second point — in three days after the operation, the point 3 — in 7–10 days after the operation, the point four — 3 months after the operation. Results. The study found the patients after inhalation anesthetic sevorane to be used for general anesthesia to have reduced T-lymphocyte activity and a minimal effect on the number of all lymphocyte populations studied in the early postoperative period. The administration of propofol for general anesthesia less influenced on the activity of T-lymphocytes in comparison with sevorane administration in the early postoperative period. Patients with epidural analgesia for perioperative analgesia had long-lasting positive effect on the immune system in the late postoperative period, which was accompanied by the restoration and increasing of T-lymphocyte activity at the late postoperative period in comparison with parenteral opioid analgesia after surgery. Propofol and epidural analgesia had a minimal effect on the quantitative lymphocyte population in comparison with sevorane in the studied groups. The parenteral opioid analgesic omnopon for postoperative analgesia caused a significant decrease in T-lymphocyte activity, which was observed in the late postoperative period compared with the group with epidural analgesia. Conclusions. The use of epidural analgesia in combination with parenteral dexketoprofen and paracetamol for perioperative analgesia had a lower immunosuppressive effect in comparison with parenteral opioid omnopon and is more preferable for analgesia in patients with colorectal cancer. Propofol save T-lymphocyte activity compared with inhaled anesthetic sevorane and may be preferable as a hypnotic for general anesthesia in patients during surgical treatment of colorectal cancer
Дод.точки доступу:
Лесной, И. И.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

20.

Баранник, С. І.
Андрологічні аспекти хірургічного лікування пахвинних гриж у чоловіків [Текст] / С. І. Баранник, Т. М. Панікова, В. В. Задорожний // Здоровье мужчины. - 2016. - № 2. - С. 125-127. - Бібліогр.: с. 127

Рубрики: Лидаза

MeSH-головна:
ГРЫЖА ПАХОВАЯ -- HERNIA, INGUINAL (осложнения, хирургия)
ГЕРНИОПЛАСТИКА -- HERNIOPLASTY (методы)
ЯИЧКИ -- TESTIS (воздействие облучения, действие лекарственных препаратов, кровоснабжение, ультрасонография)
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННОЕ ВЕДЕНИЕ БОЛЬНОГО -- POSTOPERATIVE CARE
ЭЛЕКТРОФОРЕЗ ЛЕКАРСТВЕННЫЙ -- IONTOPHORESIS (методы)
ГИАЛУРОНОГЛЮКОЗАМИНИДАЗА -- HYALURONOGLUCOSAMINIDASE (терапевтическое применение)
ЛАЗЕРНАЯ ТЕРАПИЯ -- LASER THERAPY (методы)
Дод.точки доступу:
Панікова, Т. М.
Задорожний, В. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

1-20 21-40 41-60 61-80 81-100 101-120

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)