Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

у знайденому

Знайдено у інших БД:

Книги (89)

Рідкісні видання (1)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>S=Послеоперационный период<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 575
Показані документи з 1 по 20

1-20 21-40 41-60 61-80 81-100 101-120

Хіміч, С. Д.
Ефективність застосування електрозварювання м’яких тканин під час операцій на щитоподібній залозі [Текст] = Efficiency of electrical welding of soft tissues during thyroid gland operations / С. Д. Хіміч, А. В. Багрій, А. Ю. Грищишин // Вісник Вінницького нац. мед. ун-ту. - 2023. - Т. 27, № 1. - С. 74-78. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ЩИТОВИДНАЯ ЖЕЛЕЗА -- THYROID GLAND (хирургия)
ГИПОПАРАТИРЕОЗ -- HYPOPARATHYROIDISM (хирургия)
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЙ ПЕРИОД -- POSTOPERATIVE PERIOD
Кл.слова (ненормовані):
диссекция -- післяопераційний парез
Анотація: Метою дослідження стало вивчення результатів застосування електрозварювання тканин під час операцій на щитоподібній залозі при доброякісних (вузловий та багатовузловий зоб) та злоякісних (диференційована карцинома) патологічних станах. Електрозварювання забезпечувалось завдяки утворення коагуляту між браншами затискача під час дії короткотривалих імпульсів радіочастотного (440 кГц) струму з максимальною потужністю 300 Вт при використанні приладу українського виробництва ТОВ “Свармед” із запатентованою технологією “Біозварювання ТМ”. Проаналізовано результати хірургічного лікування 183 пацієнтів, яким виконували гемітиреоїдектомію (8,7%), тиреоїдектомію (61,2%) і тиреоїдектомію із дисекцією 6 колектору шиї (30%) з приводу вузлового зобу, багатовузлового зобу та диференційованої карциноми щитоподібної залози відповідно. Використання електрозварювання дозволило зменшити розрізи шкіри на шиї при хірургічному доступі (середня довжина розрізу становила 3,77±0,02 см). Односторонній тимчасовий парез гортані було зафіксовано у 2 (1,1%) пацієнтів, тимчасовий гіпопаратиреоз – у 3 (1,6%) пацієнтів. Кровотечі, гематоми шиї та сероми рани в післяопераційному періоді не виникали. Електрозварювання забезпечує надійний гемостаз, що дозволяє уникнути використання інших засобів для лігування судин (нитки, металеві кліпси). Середній термін перебуванням пацієнтів у стаціонарі становив 1,1±0,01 доби
The purpose of the study was to study the results of using electro welding of tissues during operations on the thyroid gland in benign (nodular and multinodular goiter) and malignant (differentiated carcinoma) pathological conditions. Electric welding was ensured due to the formation of coagulum between the branches of the clamp during the action of short-duration pulses of radio frequency (440 kHz) current with a maximum power of 300 W when using a device manufactured in Ukraine by LLC “Swarmed” with the patented technology “Biowelding TM”. The results of surgical treatment of 183 patients who underwent hemi thyroidectomy (8.7%), thyroidectomy (61.2%), and thyroidectomy with dissection of the 6th collector of the neck (30%) for nodular goiter, multinodular goiter, and differentiated thyroid carcinoma, respectively, were analyzed. The use of electric welding made it possible to reduce skin incisions on the neck during surgical access (the average length of the incision was 3.77±0.02 cm). Unilateral temporary paresis of the larynx was recorded in 2 (1.1%) patients, temporary hypoparathyroidism in 3 (1.6%) patients. Bleeding, neck hematomas and wound seroma did not occur in the postoperative period. Electric welding provides reliable hemostasis, which allows you to avoid the use of other means for ligation of vessels (threads, metal clips). The average length of stay of patients in the hospital was 1.1±0.01 days
Дод.точки доступу:
Багрій, А. В.
Грищишин, А. Ю.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Бойко, К. С.
Ранні післяопераційні результати хірургічного протезування аортального клапана в поєднанні з різними методами реваскуляризації міокарда [Текст] = Early postoperative results after surgical aortic valve replacement concomitant with different methods of myocardial revascularization / К. С. Бойко, Б. М. Тодуров // Кардіохірургія та інтервенційна кардіологія. - 2023. - N 1/2. - С. 68-76. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
МИОКАРДА РЕВАСКУЛЯРИЗАЦИЯ -- MYOCARDIAL REVASCULARIZATION (методы)
АОРТАЛЬНЫЙ КЛАПАН -- AORTIC VALVE (хирургия)
КОРОНАРНОЙ АРТЕРИИ ШУНТИРОВАНИЕ -- CORONARY ARTERY BYPASS (методы, тенденции)
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЙ ПЕРИОД -- POSTOPERATIVE PERIOD
Анотація: Мета роботи – проаналізувати результати раннього післяопераційного періоду при поєднанні хірургічного протезування аортального клапана (ХПАК) з ендоваскулярним або хірургічним методом реваскуляризації міокарда. Матеріали і методи. Для цього ретроспективного дослідження відбирали історії хвороб дорослих пацієнтів (від 18 років), які перенесли ХПАК разом з реваскуляризацією міокарда у ДУ «Інститут серця МОЗ України» у період 2018–2022 рр. Результати та обговорення. Було відібрано 95 історій хвороб пацієнтів, яким проводили ХПАК разом з реваскуляризацією міокарда: перша група (n = 31) – поєднання ХПАК та черезшкірного коронарного втручання (ЧКВ); друга група (n = 48) – поєднання ХПАК та аортокоронарного шунтування (АКШ). У пацієнтів першої групи на 24,85 % (р = 0,011) та на 23,7 % (р = 0,033) статистично значущо рідше фіксували ураження стовбура лівої коронарної артерії та обвідної гілки лівої коронарної артерії. Також пацієнти першої групи статистично значущо рідше на 21,4 % (р = 0,046) потребували інтраопераційного застосування більш ніж 2 доз еритроцитарної маси. В ранній післяопераційний період у пацієнтів першої групи спостерігали нижчий рівень крововтрати порівняно з другою групою (180 (150; 250) мл проти 250 (200; 305) мл, р = 0,008). Висновки. Пацієнти, яким проводили ЧКВ перед ХПАК, характеризувалися меншою тривалістю операції, застосування штучного кровообігу та перетискання аорти, однак статистично значущої різниці щодо основних ранніх післяопераційних ускладнень між групами дослідження не спостерігали
The aim – to analyze the results of the early postoperative period of surgical aortic valve replacement (SAVR) combined with endovascular or surgical methods of myocardial revascularization. Materials and methods. For this retrospective study, a selection of medical records of adult patients (over 18 years of age) who underwent SAVR concomitant with myocardial revascularization in the period from 2018 to 2022 was carried out. Results and discussion. We selected 95 patients who were treated with SAVR with concomitant myocardial revascularization (the first group (n = 31) – a combination of SAVR and percutaneous coronary intervention (PCI); the second group (n = 48) – a combination of SAVR and CABG). In patients of the first group, lesions of the main left coronary artery and the circumflex artery were recorded, respectively, by 24.85 % (p = 0.011) and by 23.7 % (p = 0.033) less often. Moreover, the patients of the first group required intraoperative use of more than two doses of blood red cell mass by 21.4 % less often (p = 0.046). In the early postoperative period, a lower level of bleeding was observed in patients of the first group compared to the second group (180 (150; 250) ml vs. 250 (200; 305) ml, p = 0.008). Conclusions. Patients who underwent PCI before SAVR were characterized by a shorter duration of surgery, cardiopulmonary bypass, and aortic cross-clamping, while no significant difference in major early postoperative complications was observed between the study groups
Дод.точки доступу:
Тодуров, Б. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Пилипенко, М. М.
Періопераційний менеджмент відповідно до принципів програми швидкого післяопераційного відновлення (ERAS) у профілактиці гострої кишкової непрохідності (клінічна лекція) / М. М. Пилипенко, М. В. Бондар, О. Ю. Хоменко // Медицина невідкладних станів. - 2022. - Т. 18, № 2. - С. 34-38. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
КИШЕЧНАЯ НЕПРОХОДИМОСТЬ -- INTESTINAL OBSTRUCTION (хирургия)
ПЕРИОПЕРАЦИОННЫЙ КОНТРОЛЬ -- PERIOPERATIVE CARE (использование, методы)
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЙ ПЕРИОД -- POSTOPERATIVE PERIOD
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННАЯ ТОШНОТА И РВОТА -- POSTOPERATIVE NAUSEA AND VOMITING (профилактика и контроль)
Анотація: У статті наведені основні напрямки профілактики розвитку гострої кишкової непрохідності в пацієнтів після оперативних втручань. Основу профілактики становлять принципи швидкого післяопераційного відновлення за програмою ERAS, що широко застосовується в різних галузях. Базові принципи програми ERAS відповідають трьом періодам: передопераційному, інтраопераційному й післяопераційному. У передопераційному періоді велику увагу приділяють підготовці пацієнта й корегуванню станів, що можуть бути причиною тривалого відновлення після операції (наприклад, анемії). Інтраопераційно рекомендують застосовувати комбіновані принципи анестезії, що дозволяють зменшити використання опіатів та анестетиків, на основі регіонарних і місцевих методів знеболювання. На цьому етапі важливим є якісний моніторинг, що дозволяє запобігти інтраопераційній гіпо- і гіперволемії. Під час післяопераційного періоду ключову роль відіграють якісне знеболювання, профілактика нудоти й блювання, ранній початок ентерального харчування пацієнтів і рання рухова активність пацієнтів
Дод.точки доступу:
Бондар, М. В.
Хоменко, О. Ю.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Загребельна, А. О.
Переваги та недоліки колектомії як методу хірургічного лікування хронічних закрепів [Текст] / А. О. Загребельна // Український науково-медичний молодіжний журнал. - 2022. - № 3 спецвип. - С. 136-137

MeSH-головна:
ЗАПОРЫ -- CONSTIPATION (хирургия)
ПИЩЕВАРИТЕЛЬНАЯ СИСТЕМА, ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ -- DIGESTIVE SYSTEM SURGICAL PROCEDURES (методы)
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЙ ПЕРИОД -- POSTOPERATIVE PERIOD
ДЕФЕКАЦИЯ -- DEFECATION
ДЕФЕКОГРАФИЯ -- DEFECOGRAPHY
КАЧЕСТВО ЖИЗНИ -- QUALITY OF LIFE
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS (реабилитация, терапия)
Анотація: Застосування колектомії з ілеоректоанастомозом є неоднозначним і дискусійним методом хірургічного лікування хронічних повільнотранзитних закрепів, який більшість авторів рекомендують використовувати після вичерпання можливостей консервативного лікування. Інші оперативні втручання за даними світових досліджень мають гірші Результати: Мета роботи: Виявити переваги та недоліки колектомії як методу хірургічного лікування хронічних закрепів. Матеріали і методи дослідження: Досліджувались пацієнти, які були прооперовані з приводу хронічного повільнотранзитного закрепу на базі Олександрівської клінічної лікарні м. Києва. Усі досліджувані пацієнти раніше проходили консервативну терапію хронічного закрепу, яка не призвела до бажаних результатів. Перед операцією усім пацієнтам було проведено іригографію для виключення анатомічних причин закрепу та пасаж рентгеноконтрастних міток для верифікації діагнозу хронічного повільнотранзитного закрепу. Показанням до операції був повільнотранзитний закреп, рефрактерний до консервативної терапії. Колектомія без низької резекції прямої кишки була виконана в 63 (78,8%) хворих, з низькою резекцією прямої кишки у 13 (16,2%), лапароскопічна колектомія - у 4 (5%)
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Фегер, О. В.
Злоякісні новоутворення органів дихання як проблема сучасності [Текст] = Malignant neoplasms of the respiratory system as a problem of nowadays / О. В. Фегер // Вісник Вінницького нац. мед. ун-ту. - 2022. - Т. 26, № 1. - С. 142-147. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ТРАХЕИ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- TRACHEAL NEOPLASMS (диагностика, патофизиология, смертность, ультраструктура, эпидемиология)
БРОНХОВ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- BRONCHIAL NEOPLASMS (диагностика, патофизиология, смертность, ультраструктура, эпидемиология)
ЛЕГКИХ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- LUNG NEOPLASMS (диагностика, патофизиология, смертность, ультраструктура, эпидемиология)
НОВООБРАЗОВАНИЙ МЕТАСТАЗЫ -- NEOPLASM METASTASIS (диагностика, иммунология, патология, ультраструктура)
ЗАБОЛЕВАЕМОСТЬ -- MORBIDITY (тенденции)
СМЕРТНОСТЬ -- MORTALITY (тенденции)
ДИАГНОСТИКА РАННЯЯ -- EARLY DIAGNOSIS
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЙ ПЕРИОД -- POSTOPERATIVE PERIOD
УКРАИНА -- UKRAINE (эпидемиология)
Анотація: Злоякісні новоутворення органів дихання (ЗНОД) стали однією з найбільш серйозніших загроз для здоров’я населення. Як для України, так і для інших країн світу це захворювання є не лише медичною, але й соціальною проблемою. Метою дослідження є аналіз літературних джерел щодо надання онкологічної допомоги в Україні та епідеміологічні особливості ЗНОД серед дорослого населення. Матеріалами слугували вітчизняна та зарубіжна наукова література, нормативно-правові документи, а також медико-статистичні дані національного Канцер-реєстру. Методи дослідження: інформаційно-аналітичний, порівняльний контент-аналіз. ЗНОД – це одне з важких захворювань, яке змінює життєвий розклад не лише хворого, але й усієї родини. Близько 70% випадків злоякісних новоутворень (ЗН) легень, трахеї та бронхів діагностують вже з появою симптомів захворювання, коли наявні медіастинальні або віддалені метастази. Як свідчать дані ВООЗ, у структурі захворюваності населення в економічно розвинутих країнах світу вже протягом декількох років позиції лідерів стабільно займають злоякісні новоутворення трахеї, бронхів і легень серед чоловіків та грудної залози у жінок. Тобто, основні проблеми, з яким стикаються провідні країни світу в організації надання зазначеним хворим медичної та фармацевтичної допомоги, можуть з певною мірою припущення розглядатися й в Україні. Надзвичайно важливим питанням щодо ЗНОД є принцип їх ранньої діагностики. Зважаючи на зростання захворюваності на ЗНОД, а особливо внаслідок онкопатології трахеї, бронхів і легень поміж усього населення, значну кількість післяопераційних ускладнень, складність соціальної адаптації, необхідно відмітити поряд з постійним моніторингом і впровадженням нових методик лікування, розробкою нових програм післяопераційної реабілітації, також необхідність розробки оптимізованої моделі надання медичної допомоги хворим на злоякісні новоутворення органів дихання. Перспективи подальшого розвитку: отримані дані будуть покладені в основу прогнозування ризику виникнення ЗНОД серед населення та виділення контингентів з високим ризиком формування онкологічної патології.
Respiratory malignancies (RM) have become one of the most serious threats to public health. For both Ukraine and other countries, this disease is not only a medical but also a social problem. The aim of the study is to analyze the literature on the provision of cancer care in Ukraine and the epidemiological features of RM among the adult population. The materials were domestic and foreign scientific literature, legal documents, as well as medical and statistical data of the National Cancer Registry. Research methods: information-analytical, comparative content analysis. RM is one of the serious diseases that changes the life schedule not only of the patient, but also of the whole family. About 70% of cases of malignant neoplasms (MN) of the lungs, trachea and bronchi are diagnosed with the onset of symptoms, when there are mediastinal or distant metastases. According to the WHO, in the structure of morbidity in the economically developed countries of the world for several years the leading position is occupied by malignant neoplasms of the trachea, bronchi and lungs among men and breast cancer in women. That is, the main problems faced by the world’s leading countries in the organization of medical and pharmaceutical care for these patients may to some extent be considered in Ukraine. An extremely important issue for RM is the principle of their early diagnosis. Given the growing incidence of RM, and especially due to oncopathology of the trachea, bronchi and lungs among the general population, a significant number of postoperative complications, the complexity of social adaptation, should be noted along with constant monitoring and implementation of new treatments, development of new postoperative rehabilitation programs. development of an optimized model of medical care for patients with malignant respiratory tumors. Prospects for further development: the obtained data will be used as a basis for forecasting the risk of RM among the population and the allocation of contingents with a high risk of cancer
Вільних прим. немає

Знайти схожі

    Maruniak, S. R.
    Analysis of early cardiac complications after coronary artery bypass grafting under two different regimens of anesthesia [Text] = Аналіз ранніх кардіальних ускладнень після аортокоронарного шунтування при використанні двох різних схем анестезіологічного забезпечення / S. R. Maruniak, O. A. Loskutov, I. R. Malysh // Кардіохірургія та інтервенційна кардіологія. - 2022. - N 3/4. - P36-42. - Bibliogr. at the end of the art.

MeSH-головна:
КОРОНАРНОЙ АРТЕРИИ ШУНТИРОВАНИЕ -- CORONARY ARTERY BYPASS (использование, методы)
АНЕСТЕЗИЯ -- ANESTHESIA (использование, методы)
АНАЛГЕЗИРУЮЩИЕ СРЕДСТВА ОПИОИДНЫЕ -- ANALGESICS, OPIOID (прием и дозировка, терапевтическое применение)
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЙ ПЕРИОД -- POSTOPERATIVE PERIOD
ПРЕДСЕРДИЙ ФИБРИЛЛЯЦИЯ -- ATRIAL FIBRILLATION
СЕРДЕЧНЫХ СОКРАЩЕНИЙ ЧАСТОТА -- HEART RATE (действие лекарственных препаратов, иммунология)
Анотація: The aim – to analyze the effect of two different schemes of anesthesia on early cardiac complications in patients with coronary artery bypass grafting (CABG) with cardiopulmonary bypass. Materials and methods. The study included 120 patients who underwent CABG with cardiopulmonary bypass (CPB). The median surgery risk according to EuroSCORE II was 3.45 % (2.15 %; 4.05 %). According to the scheme of anesthesia, all patients were divided into two groups: the first group (60 patients) – low-opioid scheme of anesthesia; the second group (60 patients) – a standard scheme of anesthesia. Results. Patients in the first group were more than twice as likely to develop postoperative atrial fibrillation compared to the second group (9 (15.0 %) vs. 19 (31.7 %), p = 0.031). In addition, patients in the first group were 2.3 times significantly less likely to have low cardiac output syndrome (LCOS) compared to the second group (11.7 % vs. 26.7 %, p = 0.037). The duration of CPB (p = 0.032) and the level of interleukin-6 after CPB (p = 0.004) were reliable indicators for predicting LCOS. The final statistical model [F (4, N = 120) = 12.52, p  0.001, R2
Мета роботи – аналіз впливу двох різних схем анестезіологічного забезпечення на виникнення ранніх кардіальних ускладнень у пацієнтів під час аортокоронарного шунтування зі штучним кровообігом. Матеріали і методи. У дослідження залучено 120 пацієнтів, яким виконували аортокоронарне шунтування в умовах штучного кровообігу. Медіана операційного ризику за EuroSCORE II – 3,45 % (2,15 %; 4,05 %). Відповідно до схеми анестезіологічного забезпечення пацієнтів розділили на дві групи: перша група (n = 60) – малоопіоїдна схема анестезіологічного забезпечення; друга група (n = 60) – стандартна схема анестезіологічного забезпечення. Результати. У пацієнтів першої групи більше ніж удвічі рідше спостерігався розвиток післяопераційної фібриляції передсердь порівняно з другою групою (15,0 % проти 31,7 %, р = 0,031). Крім того, в пацієнтів першої групи у 2,3 разу рідше спостерігався синдром низького серцевого викиду (СНСВ) порівняно з другою групою (11,7 % проти 26,7 %, р = 0,037). Достовірними показниками для передбачення СНСВ виявилися тривалість штучного кровообігу (р = 0,032) та рівень інтерлейкіну-6 після припинення штучного кровообігу (р = 0,004). Остаточна статистична модель [F (4; N = 120) = 12,52, p  0,001, R2
Дод.точки доступу:
Loskutov, O. A.
Malysh, I. R.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Кутовий, О. Б.
Стеноз панкреатогастроанастомозу після панкреатодуоденальної резекції (клінічний випадок) [Текст] = Stenosis of pancreaticogastrostomy after pancreaticoduodenectomy (a case report) / О. Б. Кутовий, К. О. Денисова // Запорізький медичний журнал. - 2022. - N 3. - С. 365-369. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ПАНКРЕАТОДУОДЕНЭКТОМИЯ -- PANCREATICODUODENECTOMY (методы)
ПИЩЕВОДА СТЕНОЗ -- ESOPHAGEAL STENOSIS (диагностика, патофизиология, хирургия)
ДИАГНОСТИЧЕСКИЕ МЕТОДЫ ПИЩЕВАРИТЕЛЬНЫЕ -- DIAGNOSTIC TECHNIQUES, DIGESTIVE SYSTEM (использование)
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЙ ПЕРИОД -- POSTOPERATIVE PERIOD
КЛИНИЧЕСКОЕ ИССЛЕДОВАНИЕ -- CLINICAL TRIAL
Анотація: Формування панкреатодигестивного анастомозу після панкреатодуоденальної резекції (ПДР) – «ахіллесова п’ята» цієї операції. Ранні ускладнення після ПДР відомі та добре описані в науковій літературі, але робіт, що присвячені пізнім ускладненням після ПДР, істотно менше. Стенози панкреатодигестивних анастомозів досліджують рідко, й переважна більшість публікацій присвячена стенозам панкреатоєюноанастомозів. У доступній фаховій літературі трапляються лише поодинокі публікації, що описують окремі клінічні випадки стенозів панкреатогастроанастомозів, і тільки в англомовних джерелах
Formation of the pancreaticodigestive anastomosis after pancreaticoduodenectomy (PD) is the “Achilles’ heel” of this operation. Early postoperative complications are well known and well described in the scientific literature, but there are few works on late postoperative complications. Stenosis of pancreaticodigestive anastomoses are rarely mentioned, and the vast majority of publications are focused on stenosis of pancreaticojejunostomy. Regarding stenosis of pancreaticogastrostomy, there are only a few publications of clinical cases in the English-language literature
Дод.точки доступу:
Денисова, К. О.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Левицька, О. В.
Вплив дозованої ендотрабекулоектомії з непроникною глибокою склеректомією на рівень внутрішньоочного тиску та показники відтоку вологи передньої камери [Текст] = The hypotensive effect of dosed endotrabeculoectomy in combination with non-penetrating deep sclerectomy in patients with primary open-angle glaucoma / О. В. Левицька, І. Я. Новицький // Запорізький медичний журнал. - 2022. - N 3. - С. 328-331. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ГЛАУКОМА ОТКРЫТОУГОЛЬНАЯ -- GLAUCOMA, OPEN-ANGLE (хирургия)
ТРАБЕКУЛЭКТОМИЯ -- TRABECULECTOMY (использование)
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЙ ПЕРИОД -- POSTOPERATIVE PERIOD
ГЛАЗА ПЕРЕДНЯЯ КАМЕРА -- ANTERIOR CHAMBER (патология, секреция, ультраструктура, хирургия)
Анотація: Мета роботи – вивчити вплив дозованої ендотрабекулоектомії в комбінації з непроникною глибокою склеректомією на рівень внутрішньоочного тиску та показники відтоку вологи передньої камери
Дозована ендотрабекулоектомія в комбінації з непроникною глибокою склеректомією має вірогідний гіпотензивний ефект, а також демонструє підвищення КЛВ та зниження КБ у післяопераційному періоді в пацієнтів із первинною відкритокутовою глаукомою протягом 12 місяців спостереження
To analyze the effect of dosed endotrabeculectomy in combination with non-penetrating deep sclerectomy on the level of intraocular pressure (IOP) and aqueous humor outflow from the anterior chamber
Dosed endotrabeculoectomy in combination with non-penetrating deep sclerectomy has shown the significant hypotensive effect, as well as the increase in outflow facility coefficient and the decrease in Becker’s coefficient during the postoperative period among patients with primary open-angle glaucoma within the 12-month follow-up
Дод.точки доступу:
Новицький, І. Я.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Суходоля, А. І.
Колоректальний рак на фоні цукрового діабету. Рання та пізня післяопераційна реабілітація [Текст] = Colorectal cancer with diabetes. Early and late postoperative rehabilitation / А. І. Суходоля, В. В. Керничний, Ю. С. Кравчук // Вісник Вінницького нац. мед. ун-ту. - 2022. - Т. 26, № 2. - С. 254-259. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
КОЛОРЕКТАЛЬНЫЕ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- COLORECTAL NEOPLASMS (диагностика, иммунология, метаболизм, патофизиология, хирургия)
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ, ТИП 2 -- DIABETES MELLITUS, TYPE 2 (метаболизм, патофизиология)
КОМОРБИДНОСТЬ -- COMORBIDITY (тенденции)
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЙ ПЕРИОД -- POSTOPERATIVE PERIOD
РЕАБИЛИТАЦИЯ -- REHABILITATION (методы, тенденции)
Анотація: На сьогодні колоректальний рак є одним з найбільш часто діагностованих злоякісних захворювань шлунково-кишкового тракту, причинами виникнення якого є цілий ряд факторів, зокрема метаболічні порушення, до яких відноситься цукровий діабет. Метою дослідження є аналіз ранньої та пізньої післяопераційної реабілітації у хворих з колоректальним раком саме на фоні цукрового діабету. Об’єктом дослідження були дві групи хворих: І група – пацієнти, хворі на колоректальний рак без супутнього цукрового діабету та ІІ група – пацієнти з колоректальним раком із супутнім цукровим діабетом. У ході дослідження оцінювали такі показники: вік, стать, наявність коморбідних станів, тривалість оперативного втручання, наявність ранніх післяопераційних ускладнень, тривалість перебування хворих у стаціонарі, смертність, виживання, які були оцінені окремо для кожної групи пацієнтів. Оцінку коморбідних станів проводили за допомогою індекса Чарльсона (Сharlson Index). Оцінку післяопераційних ускладнень проводили згідно класифікації Clavien-Dindo. Формування бази даних і статистичний аналіз було виконано за допомогою програм Microsoft Excel та STATISTICA v 10,0 (Statsoft Inc., США) за критеріями Ст’юдента при p⩽0,05. Розрахунок післяопераційної виживаності проводили за методом Каплана-Майєра. Отримані результати дослідження свідчать, що пацієнти з цукровим діабетом мають вищий ризик виникнення важких післяопераційних ускладнень, не пов’язаних з оперативним втручанням, складніший перебіг раннього та пізнього післяопераційних періодів, а також більший рівень ранньої та пізньої післяопераційної летальності. Тому вивчення впливу цукрового діабету на усі системи організму, а також забезпечення його стійкої компенсації у хворих з колоректальним раком, дасть змогу знизити рівні важких післяопераційних ускладнень та післяопераційної летальності
Today, colorectal cancer is one of the most commonly diagnosed malignancies of the gastrointestinal tract, that caused by a number of factors, including metabolic disorders, which include diabetes. The aim of the study is to analyze early and late postoperative rehabilitation in patients with colorectal cancer on the background of diabetes. The study included two groups of patients: group I – patients with colorectal cancer with diabetes and group II – patients with colorectal cancer without diabetes. The study evaluated the following indicators: age, sex, presence of comorbid conditions, duration of surgery, early postoperative complications, length of hospital stay, mortality, survival, which were assessed separately for each group of patients. Assessment of comorbid conditions was performed using the Charlson Index. Postoperative complications were assessed according to the Clavien-Dindo classification. Database formation and statistical analysis were performed using Microsoft Excel and STATISTICA v 10.0 (Statsoft Inc., USA) according to Student’s criteria at p⩽0.05. The calculation of postoperative survival was performed by the Kaplan-Mayer method. The results of the research show that patients with diabetes have a higher risk of severe non-surgical postoperative complications, as well as more complex early and late postoperative periods, and higher rates of early and late postoperative mortality. Therefore, studying the impact of diabetes on all body systems, as well as ensuring its sustainable compensation in patients with colorectal cancer, will reduce the levels of severe postoperative complications and postoperative mortalityToday, colorectal cancer is one of the most commonly diagnosed malignancies of the gastrointestinal tract, that caused by a number of factors, including metabolic disorders, which include diabetes. The aim of the study is to analyze early and late postoperative rehabilitation in patients with colorectal cancer on the background of diabetes. The study included two groups of patients: group I – patients with colorectal cancer with diabetes and group II – patients with colorectal cancer without diabetes. The study evaluated the following indicators: age, sex, presence of comorbid conditions, duration of surgery, early postoperative complications, length of hospital stay, mortality, survival, which were assessed separately for each group of patients. Assessment of comorbid conditions was performed using the Charlson Index. Postoperative complications were assessed according to the Clavien-Dindo classification. Database formation and statistical analysis were performed using Microsoft Excel and STATISTICA v 10.0 (Statsoft Inc., USA) according to Student’s criteria at p⩽0.05. The calculation of postoperative survival was performed by the Kaplan-Mayer method. The results of the research show that patients with diabetes have a higher risk of severe non-surgical postoperative complications, as well as more complex early and late postoperative periods, and higher rates of early and late postoperative mortality. Therefore, studying the impact of diabetes on all body systems, as well as ensuring its sustainable compensation in patients with colorectal cancer, will reduce the levels of severe postoperative complications and postoperative mortality
Дод.точки доступу:
Керничний, В. В.
Кравчук, Ю. С.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.

Кушта, А. О.
Психоемоційний стан пацієнтів з раком порожнини рота та ротоглотки [Текст] = Psychoemotional state of patients with cancer of the oral cavity and oropharynx / А. О. Кушта // Вісник Вінницького нац. мед. ун-ту. - 2022. - Т. 26, № 3. - С. 486-490. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ГЛОТКИ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- PHARYNGEAL NEOPLASMS (патофизиология, психология)
РОТОГЛОТКИ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- OROPHARYNGEAL NEOPLASMS (патофизиология, психология)
ДЕПРЕССИВНЫЕ РАССТРОЙСТВА -- DEPRESSIVE DISORDER (диагностика, осложнения, этиология)
ТРЕВОГИ СОСТОЯНИЕ -- ANXIETY (диагностика, осложнения, этиология)
ГЛОТАНИЯ РАССТРОЙСТВА -- DEGLUTITION DISORDERS (диагностика, осложнения, патофизиология, этиология)
БОЛИ -- PAIN (лекарственная терапия, осложнения, этиология)
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЙ ПЕРИОД -- POSTOPERATIVE PERIOD
Анотація: Робота присвячена вивченню психоемоційного стану пацієнтів із пухлинами порожнини рота. Метою дослідження було з’ясувати прояви фізичних проблем, таких як біль і важкість ковтання у якості факторів впливу на психоемоційний стрес і як наслідок, зниження якості життя у пацієнтів з онкологією порожнини рота та ротоглотки в до- та післяопераційному періоді. Проведено аналіз психоемоційного стану (за госпітальною шкалою тривоги та депресії (Hospital Anxiety Depression Scale – HADS)), больового синдрому (за допомогою візуально-аналогової шкали (ВАШ, Visual Analogue Scale, VAS)) та наявності дисфагії (за розробленою і апробованою нами класифікацією) 34 пацієнтів з онкопатологією порожнини рота до лікування та після. У післяопераційному періоді хворі розділені на дві групи залежно від виду знеболення. Статистичну обробку отриманих даних проводили за допомогою програмного забезпечення Excel з пакетів Microsoft Office 2003, STATISTICA 5.5 (належить ЦНІТ ВНМУ ім. М.І. Пирогова, ліцензійний № AXXR910A374605FA) за критерієм Ст’юдента при р0,05. Отримані результати дослідження свідчать, що тривале післяопераційне знеболення має позитивний вплив на зниження больового синдрому, відновлення ковтання та корекцію психоемоційного стану. Таким чином, виявлення злоякісної пухлини в порожнині рота та ротоглотці вже само по собі призводить до тяжкого психологічного стресу. Більш того, психологічне здоров’я різко погіршується, якщо розвиток пухлини супроводжується болем, порушенням ковтання, сну. Тому, якісне знеболення призводить до усунення больового синдрому та покращення ковтання, що в свою чергу позитивно впливає на психоемоційний стан пацієнта в післяопераційному періоді
The work is devoted to the study of the psychoemotional state of patients with tumors of the oral cavity. The aim of the study was to find out the manifestations of physical problems, such as pain and difficulty swallowing, as influencing factors on psycho-emotional stress and as a result of reducing the quality of life in patients with oncology of the oral cavity and oropharynx in the pre- and postoperative period. An analysis of the psycho-emotional state (according to the Hospital Anxiety Depression Scale (HADS)), pain syndrome (using a visual analogue scale (VASH, Visual Analogue Scale, VAS)), and the presence of dysphagia (according to the classification developed and tested by us) of 34 patients with oncopathology of the oral cavity before and after treatment was carried out. In the postoperative period, patients are divided into two groups depending on the type of analgesia. Statistical processing of the obtained data was carried out using Excel software from the Microsoft Office 2003 package, STATISTICA 5.5 (belongs to the Central Scientific Research Institute of National Pirogov Memorial Medical University, Vinnytsya, license number AXXR910A374605FA) according to the Student’s criterion at p0.05. The obtained results of the study indicate that long-term postoperative analgesia has a positive effect on the reduction of pain syndrome, restoration of swallowing and correction of the psycho-emotional state. Thus, the detection of a malignant tumor in the oral cavity and oropharynx in itself leads to severe psychological stress. Moreover, psychological health deteriorates sharply if the development of a tumor is accompanied by pain, impaired swallowing, and sleep. Therefore, high-quality analgesia leads to the elimination of pain syndrome and improvement of swallowing, which in turn has a positive effect on the psycho-emotional state of the patient in the postoperative period
Вільних прим. немає

Знайти схожі

11.

Koteliukh, M. Yu.
Characteristics of the post-infarction period in obese patients after percutaneous coronary intervention [Text] = Особливості перебігу післяінфарктного періоду у пацієнтів із ожирінням, які перенесли перкутанне коронарне втручання / M. Yu. Koteliukh // Вісник Вінницького нац. мед. ун-ту. - 2022. - Т. 26, № 3. - P423-428. - Bibliogr. at the end of the art.

MeSH-головна:
ЧРЕСКОЖНОЕ КОРОНАРНОЕ ВМЕШАТЕЛЬСТВО -- PERCUTANEOUS CORONARY INTERVENTION (использование, методы)
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЙ ПЕРИОД -- POSTOPERATIVE PERIOD
ИНФАРКТ МИОКАРДА -- MYOCARDIAL INFARCTION (диагностика, патофизиология, хирургия)
ОЖИРЕНИЕ -- OBESITY (патофизиология)
ИММУНОФЕРМЕНТНЫЕ МЕТОДЫ -- IMMUNOENZYME TECHNIQUES (использование)
ЭХОКАРДИОГРАФИЯ ЧРЕСПИЩЕВОДНАЯ -- ECHOCARDIOGRAPHY, TRANSESOPHAGEAL (использование, методы)
Анотація: The study on the metabolic profile in the long-term period after myocardial infarction with comorbidity is relevant. The aim of the work was to examine metabolic profile and echocardiographic parameters in patients with ST-elevation myocardial infarction (STEMI) and obesity following percutaneous coronary intervention (PCI) after a 1-year follow-up. A total of 60 patients with STEMI and obesity were examined. The first subgroup consisted of 20 patients with medicamentous therapy, and the second group – 38 patients with PCI. Adropin, irisin, fatty acid-binding protein 4 (FABP4), C1q/tumor necrosis factor-related protein-3 (CTRP3) were measured by the enzyme-linked immunosorbent assay. The statistical processing of the study results obtained was carried out using the software package “IBM SPPS Statistics 27.0”. The following parameters were increased in patients who received combined medicamentous and PCI therapy before and after the treatment (p0.05): end-diastolic size (EDS) (by 16.83% and 10.89%, respectively), end-diastolic volume (EDV) (by 45.95% and 18.92% respectively), end-systolic volume (ESV) (by 40.0% and 27.69%, respectively), stroke volume (SV) (by 33.85% and 18.46%, respectively), left ventricular myocardial mass index (LVMMI) (by 18.93% and 10.06%, respectively), adropin (by 27.13% and 47.21%, respectively), irisin (by 2.07 times and 2.75 times, respectively) and CTRP3 (by 15.98 % and 31.96%, respectively), while the following parameters were decreased: systolic blood pressure (by 16.0% and 16.67%, respectively), diastolic blood pressure (by 15.56% and 14.44%, respectively), insulin (by 40 .38% and 48.59%, respectively), glucose (by 10.97% and 15.74%, respectively), atherogenic index (by 6.03% and 12.33%, respectively). Thus, patients with post-infarction cardiosclerosis and obesity have been revealed with increased echocardiographic parameters and imbalanced energy and adipokine metabolism
Актуальним є дослідження впливу метаболічного профілю на перебіг віддаленого періоду інфаркту міокарда із коморбідністю. Метою роботи було дослідити метаболічний профіль та ехокардіографічні параметри у хворих із гострим інфарктом міокарда із ST елевацією (STEMI) та ожирінням після перкутанного коронарного втручання (ПКВ) через 1 рік спостереження. Обстежено 60 пацієнтів із STEMI та ожирінням. Перша група склала 20 хворих із медикаментозною терапією, а друга група – 38 пацієнтів із ПКВ. Адропін, ірисин, білок, що зв’язує жирні кислоти 4 (FABP 4), C1q/фактор некрозу пухлини асоційований білок 3 (CTRP 3) визначали імуноферментним методом. Статистичне опрацювання отриманих результатів дослідження проведено за допомогою програмного пакета “IBM SPPS Statistics 27,0”. У пацієнтів за умов медикаментозної терапії та ПКВ були збільшені наступні параметри: кінцево-діастолічний розмір (на 16,83% та 10,89% відповідно), кінцево-діастолічний об’єм (КДО) (на 45,95% та 18,92% відповідно), кінцево-систолічний об’єм (на 40,0% та 27,69% відповідно), ударний об’єм (УО) (на 33,85% та 18,46% відповідно), індекс маси міокарда лівого шлуночка (на 18,93% та 10,06% відповідно), адропін (на 27,13% та 47,21% відповідно), ірисин (у 2,07 рази та 2,75 рази відповідно) та CTRP 3 (на 15,98% та 31,96% відповідно) та зменшилися показники: систолічний артеріальний тиск (на 16,0% та 16,67% відповідно), діастолічний артеріальний тиск (на 15,56% та 14,44% відповідно), інсулін (на 40,38% та 48,59% відповідно), глюкоза (на 10,97% та 15,74% відповідно), індекс атерогенності (на 6,03% та 12,33% відповідно) у порівнянні із хворими до лікування відповідно (р0,05). Отже, у пацієнтів із постінфарктним кардіосклерозом та ожирінням спостерігається зростання ехокардіографічних параметрів, дисбаланс в енергетичному й адипокіновому обміні
Вільних прим. немає

Знайти схожі

12.

Кріштафор, А. А.
Фармакологічний захист і відновлення когнітивних функцій у хворих похилого віку після абдомінальних оперативних втручань / А. А. Кріштафор, Є. В. Петрашенок, А. Г. Тютюнник // Медицина невідкладних станів. - 2022. - Т. 18, № 4. - С. 21-29. - Бібліогр. в кінці ст.

Рубрики: Тіоцетам

MeSH-головна:
ПИЩЕВАРИТЕЛЬНАЯ СИСТЕМА, ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ -- DIGESTIVE SYSTEM SURGICAL PROCEDURES (использование)
КОГНИТИВНЫЕ РАССТРОЙСТВА -- COGNITION DISORDERS (лекарственная терапия, патофизиология, этиология)
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЙ ПЕРИОД -- POSTOPERATIVE PERIOD
ПОЖИЛЫЕ -- AGED
Анотація: Післяопераційні когнітивні розлади є предиктором розвитку стійкої когнітивної дисфункції й підвищують ризик розвитку деменції. Випереджувальна нейрозахисна терапія набуває суттєвого практичного значення для запобігання пошкодженню нейронів або корекції когнітивної дисфункції. Мета: визначення впливу перенесеного оперативного втручання на когнітивні функції, оцінка ефективності окремих методів фармакологічної профілактики та лікування післяопераційних розладів когнітивних функцій. Матеріали та методи. У дослідження включені 62 пацієнти обох статей віком від 55 до 75 років, яким проводилося планове оперативне втручання на органах черевної порожнини в умовах атаралгезії. Пацієнти були рандомізовані в три групи дослідження: контрольну (19 осіб), першу дослідницьку (22 особи, які отримували тіоцетам) і другу дослідницьку (21 особа, яка отримувала меглюміну натрію сукцинат). Усім хворим проводився комплекс стандартного періопераційного клініко-лабораторного обстеження, інтраопераційного моніторингу. Когнітивні функції досліджувались за допомогою тесту «Прогресивні матриці Равена». Обстеження проводилося на семи етапах: 1) до операції; 2) інтраопераційно; 3) у кінці операції; 4) через 1 добу після операції; 5) на 5-ту добу; 6) на 14-ту добу; 7) на 30-ту добу. Результати. Показники соматичного стану хворих на всіх етапах обстеження були у вікових референтних межах, або їх відхилення не мали клінічного значення. Порівняння показників соматичного стану хворих досліджуваних груп показало відсутність значного впливу меглюміну натрію сукцинату й тіоцетаму на показники кисневотранспортної та серцево-судинної систем. Когнітивні функції хворих контрольної групи на 5-ту добу знизилися на 22,2 % від вихідного рівня, що свідчило про розвинення післяопераційної когнітивної дисфункції (ПОКД). Проте вже на 14-ту добу зниження когнітивних функцій було лише на 3,87 % від вихідного, що свідчило про відсутність ПОКД. Але на 30-ту добу у хворих контрольної групи намітилася чітка тенденція повторного погіршення когнітивних функцій. При застосуванні меглюміну натрію сукцинату вдалося запобігти погіршенню когнітивних функцій нижче від межі ПОКД на 5-ту добу і повторному погіршенню на 30-ту. При застосуванні тіоцетаму навіть на 5-ту добу не визначалося зниження когнітивних функцій, а на наступних етапах виявлене подальше поступове їх зростання. У контрольній групі на 5-ту добу когнітивна дисфункція виникала у 89,5 % хворих (CER = 0,89), на 14-ту добу її прояви залишилися в 36,8 % хворих (CER = 0,37), але на 30-ту добу кількість хворих із проявами когнітивної дисфункції зросла до 52,6 % (CER = 0,53). У групі меглюміну натрію сукцинату частота ПОКД становила 38,0 % (EER = 0,38), а в групі тіоцетаму — 22,7 % (EER = 0,23). Різниця між групами меглюміну натрію сукцинату й тіоцетаму на 14-ту добу була більш суттєвою. Так, частота події в групі тіоцетаму була лише 5 % (показник EER = 0,05), тоді як у групі меглюміну натрію сукцинату — 14 % (EER = 0,14). Проте на 30-ту добу в обох групах частота виявлення когнітивної дисфункції була приблизно однаковою і на 88–89 % нижчою за контрольну групу. Висновки. У хворих похилого віку після оперативного втручання на органах черевної порожнини, виконаного в умовах анестезіологічного захисту методом атаралгезії, у післяопераційному періоді відзначається хвилеподібне погіршення когнітивних функцій із первинним погіршенням у перші 5 діб, повторним погіршенням на 30-ту добу та частковим відновленням на 14-ту добу. Застосування меглюміну натрію сукцинату дозволяє запобігти пригніченню когнітивних функцій у ранньому і віддаленому післяопераційних періодах. Комбінований препарат тіоцетам не тільки запобігає погіршенню, а й поліпшує когнітивні функції у хворих похилого віку протягом як раннього, так і віддаленого післяопераційного періоду
Дод.точки доступу:
Петрашенок, Є. В.
Тютюнник, А. Г.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

13.

Лісний, І. І.
Сучасні підходи до періопераційного знеболювання з використанням сучасних методів та анестетиків [Текст] = Modern approach to perioperative pain relief using various modern methods and anesthetics / І. І. Лісний, Ю. Л. Кучин // Pain Medicine. Медицина Болю = Медицина болю. - 2022. - Том 7, N 3. - С. 4-8. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
АНЕСТЕЗИРУЮЩИЕ СРЕДСТВА МЕСТНЫЕ -- ANESTHETICS, LOCAL (анализ, терапевтическое применение)
АНЕСТЕЗИЯ ЭПИДУРАЛЬНАЯ -- ANESTHESIA, EPIDURAL (использование)
ОБЕЗБОЛИВАНИЕ ПРИ СОХРАНЕНИИ СОЗНАНИЯ -- CONSCIOUS SEDATION (использование, тенденции)
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЙ ПЕРИОД -- POSTOPERATIVE PERIOD
Анотація: Адекватна післяопераційна аналгезія залишається до кінця не вирішеною проблемою лікування гострого болю. Незважаючи на широкий вибір аналгетиків, епідуральна аналгезія залишається найбільш адекватним та ефективним методом післяопераційного знеболювання. Подовжена епідуральна аналгезія широко використовується для післяопераційного знеболювання. Такий підхід має переваги перед періодичним введенням місцевого анестетика в епідуральний простір. Він включає: постійний рівень аналгезії, можливість хворого брати участь у процесі лікування болю, зниження інфекційних ускладнень (епідуральний абсцес). Крім того, постійна епідуральна інфузія значно знижує навантаження на медичний персонал. Постійну епідуральну інфузію можливо проводити за допомогою електричних помп чи одноразових інфузійних помп. Місцеві анестетики, крім їхнього основного ефекту, мають протизапальний ефект, який досягається тільки при подовженій інфузії. Крім того, ці концентрації не викликають кардіотоксичного ефекту. Для подовженої епідуральної інфузії на теперішній час використовують найчастіше бупівакаїн та ропівакаїн. Ропівакаїн має певні переваги перед іншими місцевими анестетиками
Adequate postoperative analgesia remains unresolved problem of the acute pain treatment. In spite of wide choice of different groups of analgesics, epidural analgesia is the most adequate and efficient method of the postoperative analgesia. Continuous epidural analgesia is broadly used for postoperative pain relief. Such approach has own advantage over periodic administration of anesthetics into epidural space. These positive effects include constant level of the good pain relief, possibility of patients to participate in process of the pain management, reduction of probability of infectious complications in accordance with the use of epidurals and others. Besides, continues epidural infusion vastly reduces the load on medical stuff. Using electronic pumps for prolonged epidural analgesia has its own advantages and disadvantages. Disposable infusion pumps have not these disadvantages, in contrast of electric infusion pumps. Local anesthetics except their main effect possess anti-inflammatory action. This effect is not only under low plasma concentration, which does not possess cardiotoxic action. Such low plasma concentrations are possible to reach only under prolonged epidural infusion. At present, for prolonged epidural infusion bupivacaine and ropivacaine are most often used. Ropivacain possesses beside advantage over other local anesthetics. Ropivacaine is less cardiotoxic, than bupivacaine
Дод.точки доступу:
Кучин, Ю. Л.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

14.

Шостак, М. А.
Застосування анальгетиків центральної дії в післяопераційному знеболенні пацієнтів з наслідками тяжкої мінно-вибухової травми нижніх кінцівок [Текст] = The use of centrally acting analgesics in the postoperative analgesia in patients with the consequences of a severe mine-explosive injury of the lower extremities / М. А. Шостак, О. Е. Доморацький // Періопераційна медицина. - 2022. - Том 5, N 2. - С. 27-31. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННОЕ ВЕДЕНИЕ БОЛЬНОГО -- POSTOPERATIVE CARE (методы)
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЙ ПЕРИОД -- POSTOPERATIVE PERIOD
ОБЕЗБОЛИВАНИЕ ПРИ СОХРАНЕНИИ СОЗНАНИЯ -- CONSCIOUS SEDATION (использование)
КОНЕЧНОСТИ НИЖНЕЙ ТРАВМЫ -- LEG INJURIES (хирургия)
Анотація: В даній статті автори обговорюють місце сучасних анальгетиків центральної дії (нефопаму гідрохлориду) у знеболенні пацієнтів з вибуховою травмою нижніх кінцівок. На теперішній момент у світовій практиці відсутня інформація стосовно використання анальгетиків центральної дії при менеджменті болю у хворих з комботравмою. Прикладом стало знеболення пацієнтів у післяопераційному періоді з наслідками тяжкої вибухової травми нижніх кінцівок. Звертає на себе увагу необхідність ефективного знеболення пацієнтів з комботравмою не тільки в гострому періоді, але й на етапах подальшого лікування. Особливістю лікування таких пацієнтів є необхідність великих відновлювально-реконструктивних оперативних втручань, які у свою чергу супроводжуються вираженим та тривалим больовим синдромом. З нашого досвіду, додавання ненаркотичних анальгетиків центральної дії в схему мультимодальної анальгезії є доцільним для контролю болю у даної категорії пацієнтів. Додавання нефопаму гідрохлориду в схему мультимодальної анальгезії по 20 мг в/м кожні 6 годин було ефективним у лікуванні вираженого гострого післяопераційного болю, після реконструктивно-відновлювальних операцій у постраждалих від мінно-вибухової травми (МВТ)
In this article, the authors discuss the place of modern analgesics of central action (nefopam hydrochloride) in the analgesia of patients with explosive injuries of the lower extremities. Currently, there is no information in global practice regarding the use of centrally acting analgesics for analgesia in patients with combat trauma. An example was the analgesia of patients in the p/o period with a severe explosive injury of the lower extremities. Attention is drawn to the need for effective analgesia for patients with a combo injury not only in the acute period. A feature of the treatment of such patients is the need for major restorative and reconstructive surgical interventions, which in turn are accompanied by a pronounced pain syndrome. In our experience, the addition of non-narcotic analgesics of central action (nefopam hydrochloride) to the scheme of multimodal analgesia is appropriate to improve analgesia in this category of patients. The addition of nefopam hydrochloride to a multimodal analgesia regimen at 20 mg IV every 6 hours was effective in the treatment of severe acute postoperative pain
Дод.точки доступу:
Доморацький, О. Е.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

15.

Assessment of the conformity of analgesics prescribed in postoperative patients: a cross-sectional audit [Текст] = Оцінка відповідності анальгетиків, призначених у післяопераційних хворих: перехресний аудит / Barada Nour [та ін.] // Pain Medicine. Медицина Болю = Медицина болю. - 2022. - Том 7, N 4. - С. 21-31. - Bibliogr. at the end of the art.

MeSH-головна:
ПРОТИВОВОСПАЛИТЕЛЬНЫЕ СРЕДСТВА НЕСТЕРОИДНЫЕ -- ANTI-INFLAMMATORY AGENTS, NON-STEROIDAL (терапевтическое применение)
ТРАМАДОЛ -- TRAMADOL (терапевтическое применение)
ПАРАЦЕТАМОЛ -- ACETAMINOPHEN (терапевтическое применение)
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЙ ПЕРИОД -- POSTOPERATIVE PERIOD
Анотація: Introduction: Post-operative pain management is crucial and patients can experience moderate to severe pain after surgery. The aims of this study were to assess the conformity to guidelines of analgesic prescription after major surgeries and evaluate the different predictors of non-conformity. Methods: A cross-sectional study was conducted on 497 hospitalized patients undergoing major surgeries between November 2018 and June 2019 using the data from their medical charts. Results: In total, 227 patients had a previous medical history. A significant relationship was noted between conformity, age, and length of stay where patients older than 65 had a higher degree of non-conformity compared to younger patients. Almost 90% of the analgesic were conforming in terms of dosage, treatment duration, choice and contraindication. Conclusion: This study highlights the importance of adequate pain management and its influence on the quality of life of patients, as well as the importance of age, comorbidities and pain intensity as predictors to reach a higher level of conformity
У період з листопада 2018 року по вересень 2019 року було проведено обсерваційне перехресне дослідження, націлене на пацієнтів, які перенесли серйозні операції протягом вищезгаданого періоду. Дані були отримані з медичних карт пацієнтів за допомогою форми збору даних. Середній вік становив 49,3 року (SD = 19), причому 209 (42,1 %) пацієнтів віком від 41 до 65 років і лише 107 (21,5 %) старші, ніж 65 років. У більшості вибірки пацієнти проживали у Бейруті (39,4 %) і Гірському Лівані (49,3 %). Середній ІМТ становив 24,6 кг/м2 (SD = 4,81). Тривалість перебування в лікарні була різною у вибірці: 359 (72,2) пацієнтів були госпіталізовані від одного до п’яти днів, 92 (18,5 %) — від шести до десяти днів і 46 (9,3 %) — довше десяти днів. Майже 90 % анальгетиків відповідали за дозуванням, тривалістю лікування, вибором і протипоказаннями. При оцінці використання парацетамолу було повідомлено про майже 11 % випадків невідповідності щодо дозування, тривалості та протипоказань. Менша невідповідність була відзначена для нестероїдних протизапальних препаратів (НПЗП) (5 % для вибору та 2 % для протипоказань). Тим не менш, майже 14 % пацієнтів використовували трамадол для купірування болю, хоча його протипоказання та 9,7 % невідповідності були відзначені тривалістю лікування петидином
Дод.точки доступу:
Nour, Barada
Georges, Hatem
Lara, Kaaki
Dalia
Roula
Samar
Sanaa

Вільних прим. немає

Знайти схожі

16.

Бігняк, П. І.
Корекція електролітного балансу у хірургічних хворих при планових хірургічних втручаннях / П. І. Бігняк, М. Л. Гомон, К. Ю. Креньов // Медицина невідкладних станів. - 2022. - Т. 18, № 4. - С. 49-52. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ПРЕДОПЕРАЦИОННЫЙ ПЕРИОД -- PREOPERATIVE PERIOD
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЙ ПЕРИОД -- POSTOPERATIVE PERIOD
РЕГИДРАТАЦИОННАЯ ТЕРАПИЯ -- FLUID THERAPY (использование)
ВОДНО-ЭЛЕКТРОЛИТНОГО БАЛАНСА НАРУШЕНИЯ -- PHOSPHORUS METABOLISM DISORDERS (профилактика и контроль)
Кл.слова (ненормовані):
КРАЄЗНАВСТВО
Анотація: Планова хірургія все більше рухається в напрямку дотримання протоколів ERAS та хірургії одного дня. Передопераційна підготовка планових хірургічних хворих потребує підвищеної уваги, оскільки будь-яке втручання може призводити до порушень водно-електролітного балансу. Мета роботи: дослідити клінічну значущість порушень електролітного балансу в планових хірургічних хворих та їх корекції. Матеріали та методи. Обстежено 26 пацієнтів хірургічного профілю, які становили групу контролю та отримували традиційну передопераційну терапію, 25 пацієнтів досліджуваної групи, які отримували оральну регідратаційну терапію у передопераційному періоді, 24 особи, які отримували оральну регідратаційну терапію у післяопераційному періоді, та 25 пацієнтів, які отримували оральну регідратаційну терапію за добу до оперативного втручання та в післяопераційному періоді з метою корекції водно-електролітних порушень. Для аналізу результатів дослідження використаний профільний аналіз як модифікація багатовимірного коваріаційного аналізу з повторними вимірами. Результати. Нормалізація показників загалом була кращою у всіх досліджуваних групах хворих, які отримували оральну регідратаційну терапію у до- та/або післяопераційному періоді, порівняно з хворими, які отримували традиційну післяопераційну терапію, проте вірогідності ефект набував лише щодо кількох показників (зокрема, рівень калію сироватки крові та рівень глюкози), що, очевидно, пов’язано з малим розміром вибірки. З урахуванням наведених даних можна стверджувати, що для переважної більшості показників гомеостазу нормалізація в динаміці відбувалась вірогідно краще у групах 1, 2, 3 проти контрольної. Необхідно відзначити, що єдиним вірогідним засобом швидкої нормалізації концентрацій натрію та калію в плазмі крові є призначення оральної регідратаційної терапії. Від’ємне значення коефіцієнта регресії, зокрема, для калію (β = –0,64933) свідчить, що найкраща динаміка спостерігається саме за цього режиму (р = 0,045). Висновки. Оральна регідратаційна терапія є прийнятною альтернативою інфузійній терапії у пацієнтів з плановими хірургічними втручаннями в до- та/або післяопераційному періоді. Необхідне проведення подальших досліджень на великих вибірках пацієнтів. У разі отримання доказів переваги оральної регідратаційної терапії це дозволить покращити ведення пацієнтів у післяопераційному періоді згідно з рекомендаціями, що прописані в програмах ERAS, та, як наслідок, покращити результати лікування
Дод.точки доступу:
Гомон, М. Л.
Креньов, К. Ю.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

17.

Indications of oxygenation after thoracic operations depending on the method of selection of dual endobronchial tube used [Text] = Показники оксигенації після торакальних операцій залежно від використаного метода підбору двопросвітної ендобронхіальної трубки / O. Yu. Usenko [та ін.] // Вісник Вінницького нац. мед. ун-ту. - 2022. - Т. 26, № 1. - P91-94. - Bibliogr. at the end of the art.

MeSH-головна:
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЙ ПЕРИОД -- POSTOPERATIVE PERIOD
ТОРАКАЛЬНЫЕ ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ -- THORACIC SURGICAL PROCEDURES (использование, методы)
ЛЕГКИХ БОЛЕЗНИ -- LUNG DISEASES (осложнения, терапия, хирургия)
АНЕСТЕЗИОЛОГИЯ -- ANESTHESIOLOGY (методы, тенденции)
ГИПЕРБАРИЧЕСКАЯ ОКСИГЕНАЦИЯ -- HYPERBARIC OXYGENATION (использование, методы)
ЛЕГКИХ ВЕНТИЛЯЦИЯ -- PULMONARY VENTILATION (действие лекарственных препаратов, иммунология)
ПЛЕВРАЛЬНЫЕ ДРЕНАЖНЫЕ ТРУБКИ -- CHEST TUBES (использование)
Анотація: Pulmonary complications are a key problem in the postoperative period in patients with diseases of the thoracic cavity. They are characterized as the main factors of longer recovery and hospital mortality. The aim of the study was to compare the indicators of oxygenation of patients and the number of postoperative pulmonary complications after thoracic surgery, depending on the method used to select a dual endobronchial tube. The study was performed on 192 patients with diseases of the thoracic cavity (esophagus, lungs, mediastinum), operated on in the thoracoabdominal department of the Shalimov National Institute of Surgery and Tranplantology. A retrospective comparison group – 96 patients after thoracic surgery, which used the choice of DLT size according to the well-known method of Slinger “according to the patient’s height”. The study group consisted of 96 patients after thoracic surgery, in which the choice of the size of the dual endobronchial tube was used according to the developed method (according to the formula that evaluates morphometric indicators of height, sex and diameter of the left main bronchus). EZR v 1.54 statistical software was used for statistical calculations. (graphical user interface for statistical software R version 4.0.3, R Foundation for Statistical Computing, Vienna, Austria). Pulmonary complications developed in 33 (34.4%) patients of the control group and in 13 (13.5%) patients of the study group, the difference was statistically significant, p=0.001. One-factor analysis revealed a link between the risk of complications and the indicators method, sex, PaCO2, PaO2. For the study group, the risk of complications is lower (p=0.001), BP=0.30 (95% CI 0.15-0.61) compared with the control group. The risk of complications for men is higher (p=0.048), BP=2.33 (95% CI 1.01–5.37) compared to women. An increase in the risk of complications with an increase in PaCO2 (p0.001), BP
Легеневі ускладнення складають ключову проблему в післяопераційному періоді у хворих з приводу захворювань органів грудної порожнини. Вони характеризуються як основні чинники тривалішого видужання та лікарняної смертності. Метою роботи стало порівняти показники оксигенації пацієнтів та кількість післяопераційних легеневих ускладнень після торакальних операцій в залежності від використаного метода підбору двопросвітної ендобронхіальної трубки. Дослідження виконано на 192 хворих, із захворюваннями грудної порожнини (стравоходу, легень, середостіння), оперованих в торакоабдомінальному відділі Національного інституту хірургії та трансплантології ім. О.О. Шалімова. Ретроспективна група порівняння – 96 пацієнтів після торакальних операцій, в яких використаний вибір розміру ДЛТ за загальновідомою методикою Slinger “за зростом хворого”. Група дослідження – 96 пацієнтів після торакальних операцій, в яких використаний вибір розміру двопросвітної ендобронхіальної трубки за розробленою методикою (за формулою, яка оцінює морфометричні показники зросту, статі та діаметра лівого головного бронха). Для проведення статистичних розрахунків використовували статистичне програмне забезпечення EZR v. 1.54 (графічний інтерфейс користувача для статистичного програмного забезпечення R версії 4.0.3, R Foundation for Statistical Computing, Відень, Австрія). Легеневі ускладнення розвинулись у 33 (34,4%) пацієнтів контрольної групи та у 13 (13,5%) пацієнтів групи дослідження, відмінність статистично значима, p=0,001. При проведенні однофакторного аналізу виявлено зв’язок ризику розвитку ускладнень із показниками метод, стать, PаСО2, РаО2. Для групи дослідження ризик розвитку ускладнень є нижчим (p=0,001), ВШ=0,30 (95% ВІ 0,15–0,61) у порівнянні з групою контролю. Ризик розвитку ускладнень для чоловіків є вищим (p=0,048), ВШ=2,33 (95% ВІ 1,01–5,37) у порівнянні з жінками. Виявлено зростання (p0,001) ризику розвитку ускладнень із зростанням показника PаСО2 (p0,001), ВШ
Дод.точки доступу:
Usenko, O. Yu.
Sydiuk, A. V.
Sydiuk, O. Ye.
Klimas, A. S.
Savenko, G. Yu.
Teslia, O. T.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

18.

Кушта, А. О.
Оцінка динаміки відновлення акту ковтання в післяопераційному періоді у хворих з онкопатологією [Текст] = Evaluation of the dynamics of reconstruction of the act of swallowing in the postoperative period in patients with oncopathology of the oral cavity / А. О. Кушта // Вісник Вінницького нац. мед. ун-ту. - 2022. - Т. 26, № 1. - С. 31-34. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ЯЗЫКА НОВООБРАЗОВАНИЯ -- TONGUE NEOPLASMS (диагностика, патофизиология, ультраструктура, хирургия)
НЕБА НОВООБРАЗОВАНИЯ -- PALATAL NEOPLASMS (диагностика, патофизиология, ультраструктура, хирургия)
РОТОВОЙ ПОЛОСТИ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- MOUTH NEOPLASMS (диагностика, патофизиология, ультраструктура, хирургия)
УЛЬТРАСОНОГРАФИЯ -- ULTRASONOGRAPHY (использование, методы)
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЙ ПЕРИОД -- POSTOPERATIVE PERIOD
ГЛОТАНИЯ РАССТРОЙСТВА -- DEGLUTITION DISORDERS (диагностика, патофизиология, терапия, хирургия, этиология)
Анотація: У статті наведено результати аналізу даних ультразвукового дослідження акту ковтання у пацієнтів з онкопатологією порожнини рота в В- та М-режимі в до- та післяопераційному періоді. У дослідження було включено 26 хворих віком 38-65 років, нормотрофіки, які перебували на лікуванні у відділенні пухлин голови та шиї “Подільського регіонального центру онкології” із злоякісними пухлинами язика (1-а група – 12 пацієнтів із раком бічної поверхні язика, 2-а – 8 хворих із раком кореня язика,) та дна порожнини рота та ротоглотки (3-я група – 6 хворих). Сканування виконували в сагітальній та фронтальній площинах з датчиком 7,5 мГц у двох режимах В та М у спокої та під час акту ковтання в кілька етапів на апараті TOSHIBA (Model USDI-A500A/EL; Serial № ELA14Z2082). Проаналізовані дані по кількох показниках: підборідно-під’язикова відстань; повздовжнє дослідження надпід’язикової групи м’язів; поперечне дослідження надпід’язикової групи м’язів; дослідження в бічній проекції переднього черевця двочеревцевого м’язу; визначення амплітуди скорочення м’язів справа та зліва, що дає можливість порівняти їх синхронність і силу скорочення. Статистичну обробку отриманих даних проводили за допомогою програмного забезпечення Excel з пакетів Microsoft Office 2003, STATISTICA 5.5 (належить ЦНІТ ВНМУ ім. М.І. Пирогова, ліцензійний № AXXR910A374605FA) за критерієм Ст’юдента при р0,05. Отримані результати дослідження свідчать, що у пацієнтів з раком бічної поверхні язика на 10 добу відновився акт ковтання. А у пацієнтів з раком слизової дна порожнини рота та кореня язика – на 12-14 добу. Використання ультразвукового дослідження акту ковтання в динаміці інформативне і дає об’єктивні показники для переведення хворого з зондового харчування на самостійне
The article presents the results of the analysis of the data of ultrasound examination of the act of swallowing in patients with oncopathology of the oral cavity in the B- and M-mode in the pre- and postoperative period. The study included 26 patients aged 38-65 years, normotrophic patients who were treated in the Department of Head and Neck Tumors “Podolsk Regional Oncology Center” with malignant tumors of the tongue (group 1 – 12 patients with cancer of the lateral surface of the tongue, group 2 – 8 patients with cancer of the root of the tongue,) and the bottom of the mouth and oropharynx (3rd group – 6 patients). Scanning was performed in the sagittal and frontal planes with a 7.5 MHz sensor in two modes B and M at rest and during the act of swallowing in several stages on a TOSHIBA device (Model USDI-A500A/EL; Serial № ELA14Z2082). Data on several indicators were analyzed: chin-sublingual distance; longitudinal examination of the sublingual muscle group; transverse examination of the supralingual muscle group; examination in the lateral projection of the anterior abdomen of the biceps; determination of the amplitude of muscle contraction on the right and left, which makes it possible to compare their synchronicity and force of contraction. Statistical processing of the obtained data was performed using Excel software from Microsoft Office 2003, STATISTICA 5.5 (owned by CNIT National Pirogov Memorial Medical University, Vinnytsya, licensed № AXXR910A374605FA) according to the Student’s test at p0,05. The results of the study indicate that in patients with cancer of the lateral surface of the tongue on the 10th day resumed the act of swallowing. And in patients with cancer of the mucous membrane of the oral cavity and the root of the tongue for 12-14 days. The use of ultrasound examination of the act of swallowing in the dynamics is informative and provides objective indicators for the transfer of the patient from tube feeding to self
Вільних прим. немає

Знайти схожі

19.

Бігняк, П. І.
Корекція електролітного балансу у хірургічних хворих при ургентних хірургічних втручаннях [Текст] = Correction of electrolyte balance in surgical patients with urgent surgical interventions / П. І. Бігняк // Вісник Вінницького нац. мед. ун-ту. - 2021. - Т. 25, № 4. - С. 620-622. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
НЕОТЛОЖНАЯ ТЕРАПИЯ -- EMERGENCY TREATMENT (использование, методы)
АППЕНДИЦИТ -- APPENDICITIS (терапия, хирургия)
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЙ ПЕРИОД -- POSTOPERATIVE PERIOD
ВОДНО-ЭЛЕКТРОЛИТНОГО БАЛАНСА НАРУШЕНИЯ -- PHOSPHORUS METABOLISM DISORDERS (лекарственная терапия, метаболизм, этиология)
РЕГИДРАТАЦИОННАЯ ТЕРАПИЯ -- FLUID THERAPY (использование)
Анотація: Гострий апендицит є однією з найпоширеніших гострих патологій черевної порожнини, що потребує невідкладного хірургічного втручання та може призводити до порушень водно-електролітного балансу. Мета роботи – дослідити клінічну значущість порушень електролітного балансу у хворих, оперованих з приводу гострого апендициту та їх корекції. Обстежено 20 ургентних пацієнтів хірургічного профілю, що становили групу контролю та отримували “традиційну” післяопераційну терапію та 23 пацієнти досліджуваної групи, що ортимували оральну регідратаційну терапію у післяопераційному періоді з метою корекції водно-електролітних порушень. Для аналізу результатів дослідження використаний профільний аналіз, як модифікація багатомірного коваріаційного аналізу з повторними вимірами. Як видно з результатів тестування гіпотези нормалізації гомеостазу внаслідок застосування схем оральної регідратаційної терапії гіпотеза підтверджена з пороговою достовірністю p=0,0642. Єдиним достовірним ефектом темпів нормалізації концентрації калію в плазмі крові є призначення оральної регідратаційної терапії з р=0,045. Також призначення оральної регідратаційної терапії є достовірним ефектом темпів нормалізації концентрації натрію та глюкози в плазмі крові (нормалізація концентрації глюкози в плазмі крові достовірно краща в динаміці у молодших пацієнтів (р=0,045)). Отже, нормалізація показників калію та глюкози, що корелює із віком пацієнта, була кращою у хворих, що отримували оральну регідратаційну суміш у післяопераційному періоді порівняно з хворими, що отримували “традиційну” післяопераційну терапію. Оральна регідратаційна терапія є прийнятною альтернативою інфузійній терапії у пацієнтів, що оперовані з приводу гострого апендициту в післяопераційному періоді
Acute appendicitis is one of the most common acute pathologies of the abdominal cavity, which requires immediate surgical intervention and can lead to water-electrolyte imbalance. The aim of the study was to investigate the clinical significance of electrolyte imbalance in patients operated on for acute appendicitis and their correction. We examined 20 urgent surgical patients who were part of the control group and received “traditional” postoperative therapy and 23 patients of the study group who received oral rehydration therapy in the postoperative period to correct water-electrolyte disorders. To analyze the results of the study, profile analysis was used as a modification of multidimensional covariance analysis with repeated measurements. As can be seen from the results of testing the hypothesis of normalization of homeostasis due to the use of oral rehydration therapy schemes, the hypothesis was confirmed with a threshold significance of p=0.0642. The only significant effect of the rate of normalization of potassium concentration in blood plasma is the appointment of oral rehydration therapy with p=0.045. Also, the appointment of oral rehydration therapy is a significant effect of the rate of normalization of sodium and glucose in plasma (normalization of plasma glucose is significantly better in the dynamics of younger patients (p=0.045)). Thus, normalization of potassium and glucose, which correlates with the patient’s age, was better in patients receiving oral rehydration mixture in the postoperative period than in patients receiving “traditional” postoperative therapy. Oral rehydration therapy is an acceptable alternative to infusion therapy in patients undergoing surgery for acute appendicitis in the postoperative period
Вільних прим. немає

Знайти схожі

20.

Тривалий електрокардіографічний моніторинг у кардіохірургічному стаціонарі: сучасні погляди та досвід застосування телемоніторингової системи після стентування коронарних артерій / Д. О. Дзюба [та ін.] // Медицина невідкладних станів. - 2021. - Т. 17, № 1. - С. 52-57. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
КОРОНАРНЫХ АРТЕРИЙ БОЛЕЗНЬ -- CORONARY ARTERY DISEASE (диагностика, хирургия)
ИШЕМИЧЕСКАЯ БОЛЕЗНЬ СЕРДЦА -- MYOCARDIAL ISCHEMIA (хирургия)
ЭЛЕКТРОКАРДИОГРАФИЯ -- ELECTROCARDIOGRAPHY (использование)
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЙ ПЕРИОД -- POSTOPERATIVE PERIOD
ЭКСТРАСИСТОЛЫ -- CARDIAC COMPLEXES, PREMATURE (диагностика)
Анотація: Захворювання серцево-судинної системи в Україні посідають лідерські позиції. На сьогодні постійний моніторинг електрокардіограми (ЕКГ) є рутинним дослідженням у пацієнтів, які госпіталізуються до лікарні із серцево-судинною патологією. Мета: провести аналіз досвіду застосування тривалого електрокардіографічного моніторингу в пацієнтів у ранньому післяопераційному періоді стентування коронарних артерій. Матеріали та методи. У дослідження включено 24 пацієнти з ішемічною хворобою серця, яким було проведено стентування коронарних артерій у плановому порядку. Усім пацієнтам після закінчення оперативного втручання проводився тривалий ЕКГ-моніторинг. Результати. Серед пацієнтів, які брали участь у нашому дослідженні, у 17 % хворих у ранньому післяопераційному періоді фіксувались поодинокі надшлуночкові екстрасистоли та у всіх пацієнтів було зафіксовано епізоди поодиноких шлуночкових екстрасистол. Значимої дислокації сегмента ST не було зафіксовано в жодного пацієнта. Висновки. На основі спостереження за пацієнтами із серцево-судинними подіями в післяопераційному періоді показано, що використання цілодобового автоматичного запису ЕГК за допомогою мобільних пристроїв покращує можливості вчасної діагностики (включно з ургентною) повторних подій. Сформульовано рекомендації щодо доцільності його використання в різних режимах для пацієнтів із різним перебігом хвороби
Дод.точки доступу:
Дзюба, Д. О.
Сиворакша, О. О.
Чайковський, І. А.
Хаврюченко, О. В.
Соловйов, В. В.
Лоскутов, О. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

1-20 21-40 41-60 61-80 81-100 101-120

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)