Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

у знайденому

Знайдено у інших БД:

Книги (27)

Рідкісні видання (4)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>S=Послеродовой период<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 117
Показані документи з 1 по 10

1-10 11-20 21-30 31-40 41-50 51-60

Features of the physiology of the postpartum period after caesarean section [Текст] = Особливості фізіології післяпологового періоду після кесарського розтину / Yu. S. Kuravska [та ін.]. - Електрон. текст. дані // Art of Medicine. - 2024. - N 1. - С. 278-281. - Bibliogr. at the end of the art.

MeSH-головна:
БЕРЕМЕННОСТИ ФИЗИОЛОГИЧЕСКИЕ МЕХАНИЗМЫ ПОДДЕРЖАНИЯ -- PREGNANCY MAINTENANCE
КЕСАРЕВО СЕЧЕНИЕ -- CESAREAN SECTION (психология, тенденции)
ПОСЛЕРОДОВОЙ ПЕРИОД -- POSTPARTUM PERIOD (психология, физиология)
ФИЗИКАЛЬНАЯ И РЕАБИЛИТАЦИОННАЯ МЕДИЦИНА -- PHYSICAL AND REHABILITATION MEDICINE (методы, тенденции)
АДАПТАЦИЯ ФИЗИОЛОГИЧЕСКАЯ -- ADAPTATION, PHYSIOLOGICAL (физиология)
Анотація: The main principle of perinatal obstetrics is to ensure the health of the mother, fetus and newborn, which in some cases requires quick and gentle delivery. Therefore, during the last decades, cesarean section (CS) in obstetric practice has become a tool that allows you to preserve the health of both the mother and the child. Despite its wide distribution, CS is classified as a category of complex operations with a high frequency of postoperative complications (3.3%-54.4%), which are associated with the intervention technique, obstetric and neonatal reasons. Potential structural and functional complications include: the risk of pulmonary, gastrointestinal and vascular complications; postoperative pain and discomfort; pelvic organ prolapse; posture change; pelvic floor dysfunction; weakness of the abdominal wall; diastasis of rectus abdominis muscles; umbilical hernia; general functional limitations. Scientific progress in medicine, social and cultural changes have led to fundamental transformations in the attitude to CS among women and doctors. In fact, the consensus regarding indications for caesarean section has changed in many countries, now including psychosocial factors such as anxiety about childbirth or the mother's desire for caesarean section in the absence of any medical indication.The postpartum period is a critical, but often overlooked, period in the lives of new parents. According to the WHO, the majority of maternal and newborn deaths occur during this period, so proper management and care of parents and newborns is vitally important. The postpartum period is usually divided into three separate but continuous phases: acute phase (early postpartum period) - 24 hours immediately after childbirth; subacute phase (late postpartum period): can last 2-6 weeks after childbirth; late phase - can last from 6 weeks to 6 months after childbirth. The postpartum period is characterized by a wide range of new states of women's life and increased sensitivity to external factors. The whole range of postnatal changes can be considered as an integrative combination of psychological, physiological and endocrine factors that affect the physical and mental activity of women, as well as determine their relationship with the child. Therefore, a caesarean section should be performed according to indications with a mandatory justification. The presence of a postoperative scar in women who underwent an abdominal delivery causes changes in the postpartum period in the form of a specific limitation of mobility during its formation. This aspect is all the more important from the point of view of the onset of future pregnancies, which requires the formation of a full-fledged elastic strong scar on the uterus and soft tissues. The formation of a scar in the postpartum period, in connection with the need for care and feeding of the child, changes as a result of sleep and rest regimes, additionally increases the metabolic, physical, psycho-emotional load, which causes pressure on the adaptive capabilities of the regulatory systems of the woman's body against the background of reconstruction and recovery structural and hormonal components. A woman's condition directly affects her ability to care for and raise a child, return to work and social activity, as well as the quality of life, both personally and within the framework of the environment. Therefore, certain recovery measures are necessary for their normalization as soon as possible
Основний принцип перинатального акушерства полягає в забезпеченні здоров’я породіллі, плода та новонародженого, що в низці випадків вимагає швидкого та щадного пологорозрішення. Тож упродовж останніх десятиліть кесарів розтин (КР) в акушерській практиці став інструментом, котрий дозволяє зберегти здоров’я і матері, й дитині. Незважаючи на значуще поширення, КР відносять до розряду складних операцій із високим відсотком післяопераційних ускладнень (3,3% - 54,4%), які пов’язані з технікою втручання, акушерськими та неонаталогічними причинами. Власне, науковий прогрес у медицині, соціальні та культурні зміни привели до фундаментальних трансформацій у ставленні до КР серед жінок і лікарів. Фактично, консенсус щодо показань до кесаревого розтину змінився в багатьох країнах, особливо тепер, коли беруть до уваги психосоціальні фактори. Післяпологовий період – це критичний, але часто ігнорований період у житті нових батьків. Так, саме він (післяпологовий період) характеризується широким спектром нових станів жіночого життя та підвищеною чутливістю до зовнішніх факторів. Увесь спектр постнатальних змін можна розглядати як інтегративну комбінацію психологічних, фізіологічних і ендокринних факторів, що впливають на фізичну та психічну діяльність жінок, а також визначають їхні стосунки з дитиною. Висновки. Проведення кесарського розтину повинно бути за показами з обов’язковим обґрунтуванням. Наявність післяопераційного рубця в жінок, які перебули абдомінальне пологорозрішення, вносить у післяпологовий період зміни на кшталт специфічного обмеження мобільності на час його формування. Цей аспект постає важливим із позицій настання майбутніх вагітностей, що вимагає утворення повноцінного еластичного міцного рубця на матці та м’яких тканинах. Формування рубця в післяпологовому періоді у зв’язку з потребою в догляді та годуванні дитини, змін унаслідок цього режимів сну та відпочинку додатково підвищують метаболічне, фізичне, психоемоційне навантаження, що спричиняє тиск на адаптаційні можливості регуляторних систем організму жінки. Стан жінки безпосередньо впливає на її можливості стосовно догляду та виховання дитини, повернення до роботи й соціальної активності, а також на якість життя як особистості, так і в межах соціуму. Тому необхідні певні заходи відновлення для якнайшвидшої нормалізації вищепереліченого
Дод.точки доступу:
Kuravska, Yu. S.
Aravitska, M. G.
Churpiy, I. K.
Hodlevska, N. A.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Григус, І. М.
Корекція рухового стереотипу жінок з цукровим діабетом 1 типу, які перенесли кесарів розтин, засобами фізичної терапії [Текст] = Correction of the motor stereotype of women with type one diabetes mellitus after caesarean section / І. М. Григус. - Електрон. текст. дані // Art of Medicine. - 2023. - N 2. - С. 24-28. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
КЕСАРЕВО СЕЧЕНИЕ -- CESAREAN SECTION (реабилитация)
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ, ТИП 1 -- DIABETES MELLITUS, TYPE 1 (патофизиология, профилактика и контроль, этиология)
ФИЗИЧЕСКАЯ КУЛЬТУРА ЛЕЧЕБНАЯ -- EXERCISE THERAPY (использование, методы, тенденции)
ПОСЛЕРОДОВОЙ ПЕРИОД -- POSTPARTUM PERIOD (физиология)
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: Визначення ефективності застосування засобів фізичної терапії для корекції рухового стереотипу жінок з цукровим діабетом І типу, які перенесли кесарів розтин, у післяпологовому періоді. Методи. У дослідженні взяли участь 35 жінок з цукровим діабетом І типу, які перенесли кесарів розтин за 1 місяць до первинного обстеження. Контрольну групу склали 17 жінок, які відновлювались у післяпологовому періоді самостійно. 18 жінок групи порівняння займались за програмою фізичної терапії, що тривала 1 місяць і включала кінезітерапію (терапевтичні вправи для верхніх та нижніх кінцівок, спини, живота, грудної клітки; функціональне тренування для корекції рухів звичних активностей та таких, які враховують догляд за дитиною); мануальний масаж (спини, живота, нижніх кінцівок). Ефективність корекції фізичного статусу проводили за методикою Functional Movement Screen. Результати. Рухові можливості жінок з цукровим діабетом за Functional Movement Screen у післяпологовому періоді були відносно низькими. При повторному обстеженні покращення виконання вправ становило (відповідно в контрольній групі та групі порівняння): «deep squat» - 11,9% та 49,2%; «hurdle step» - 17,2% та 31,7%; «in-line lunge» - 35,4% та 86,8%; «shoulder mobility» 14,0% та 50,3%; «active straight leg raise» 24,1% та 47,0%; «trunk stability push-up» - 20,0% та 60,4%; «rotary stability» - 34,0% та 67,1%. Результат контрольної групи був статистично значуще кращим (р0,05) вихідного результату, групи порівняння - ще й відповідних параметрів контрольної групи при повторному обстеженні. Висновки. Засоби фізичної терапії доцільно призначати в процесі післяпологового відновлення жінок з цукровим діабетом І типу з метою покращення їх рухового стереотипу та пришвидшення відновлення
The Purpose is to determine the effectiveness of the use of physical therapy for the correction of the motor stereotype of women with type I diabetes that underwent cesarean section in the postpartum period. Methods 35 women with type 1 diabetes who underwent abdominal delivery (caesarean section) 1 month before the initial examination took part in the study. The control group consisted of 17 women, who recovered in the postpartum period without rehabilitation interventions or according to self-selected methods. 18 women of the comparison group were engaged in a physical therapy program, the effectiveness of which is presented in this study, which lasted 1 month. Within its framework, kinesitherapy was performed with women (therapeutic exercises for the upper and lower limbs, back, abdomen, chest; functional training to correct the movements of habitual activities and those that take care of a child); manual massage (back, abdomen, lower limbs). Means of physical therapy were used to improve the physical qualities of women - flexibility, strength, endurance, dexterity, speed; normalization of psycho-emotional status, which can be changed due to the risk of postpartum depression; improvement of peripheral blood circulation, changed due to diabetic angiopathy; improvement of sensitivity of peripheral tissues and neuromuscular control, altered due to diabetic neuropathy; improvement of tissue sensitivity to insulin and normalization of glucose utilization by tissues. The effectiveness of physical status correction was performed according to the standard Functional Movement Screen technique. Results The movement capabilities of women with diabetes according to the Functional Movement Screen in the postpartum period were relatively low, which was due to a long period of reduced physical activity, changes in the biomechanics of the body, and postpartum reorganization of the body. During the re-examination, the improvement in exercise performance was (respectively in the control group and the comparison group): "deep squat" – 11.9% and 49.2%; "hurdle step" – 17.2% and 31.7%; "in-line lunge" – 35.4% and 86.8%; "shoulder mobility" – 14.0% and 50.3%; "active straight leg raise" – 24.1% and 47.0%; "trunk stability push-up" – 20.0% and 60.4%; "rotary stability" – 34.0% and 67.1%. This is evidenced by the results of FMS in women of the control group, which were statistically significantly better (p0.05) compared to the original data, but the number of women with low scores was still significant. At the same time, the determination of FMS parameters in women of the comparison group during the repeated examination showed the feasibility of using physical therapy to improve the condition of women with diabetes in the postpartum period, since in this group the repeated results were better not only the initial levels, but also the corresponding indicators of the control group upon re-examination (p0.05). Conclusions After the implementation of a physical therapy program with the use of therapeutic exercises of various orientations, functional training, a statistically significantly better result was found on all tests of the Functional Movement Screen compared to women with type I diabetes who recovered after cesarean section on their own. Therefore, it is advisable to prescribe physical therapy in the process of postpartum recovery of women with diabetes in order to improve their movement pattern and speed up recovery
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Шеремета, Л. М.
Динаміка параметрів метаболічного синдрому в жінок з ожирінням, які перенесли кесарів розтин, під впливом засобів фізичної терапії [Текст] = Dynamics of the parameters of the metabolic Syndrome in obese women who have undergone caesarean section under the influence of physical therapy / Л. М. Шеремета, З. М. Остап’як // Art of Medicine. - 2023. - N 1. - С. 83-87. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
КЕСАРЕВО СЕЧЕНИЕ -- CESAREAN SECTION (реабилитация, тенденции)
ПОСЛЕРОДОВОЙ ПЕРИОД -- POSTPARTUM PERIOD (метаболизм, физиология)
ОЖИРЕНИЕ АБДОМИНАЛЬНОЕ -- OBESITY, ABDOMINAL (диетотерапия, патофизиология, профилактика и контроль, терапия, этиология)
ФИЗИОТЕРАПИИ МЕТОДЫ -- PHYSICAL THERAPY MODALITIES (использование, психология, тенденции)
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: Визначення ефективності відновлення стану здоров’я жінок з ожирінням, які перенесли кесарів розтин, за динамікою параметрів метаболічного синдрому. Методи. Обстежено 44 жінки наприкінці пізнього післяпологового періоду. Контрольна група - 17 жінок з нормальною масою тіла, які народжували вагінально. Г рупа порівняння - 14 жінок з ожирінням після кесаревого розтину, які відновлювались самостійно. Дослідна група - 13 жінок з ожирінням після кесаревого розтину, які впродовж 3 місяців виконували програму фізичної терапії (терапевтичні вправи, функціональне тренування; пресотерапія; вакуумний масаж; рекомендації з харчування). Досліджували критерії метаболічного синдрому: абдомінальне ожиріння, гіперглікемія натще, порушення толерантності до глюкози, вміст у крові тригліцеридів, ліпопротеїдів високої щільності, загального холестерину. Результати. Жінки контрольної групи збільшили масу тіла на 0,61 кг, групи порівняння - на 1,66 кг, жінки дослідної групи зменшили масу тіла на 2,57 кг. У жінок дослідної групи вдалося досягнути статистично значущого зменшення окружності талії та зменшення вираженості абдомінального ожиріння; зменшилася виразність біохімічних метаболічних та дисліпідемічних змін (р0,05). Коридору норми досягли параметри глюкози натще, відновилась чутливість тканин до глюкози. Концентрації фракцій ліпідів змінились у бік зменшення атерогенності. У жінок групи порівняння визначена тенденція до збільшення маси тіла, погіршення атерогенної дисліпідемії. У жінок з нормальною масою тіла змін у досліджуваних показниках не відбулося. Висновки. Покращення антропометричних показників та зменшення дисметаболічних та дисліпідемічних проявів вказує на достатню ефективність засобів фізичної терапії у корекції маси тіла в жінок з ожирінням у післяпологовому періоді після кесаревого розтину
Purpose: to determine the effectiveness of restoring the health status of obese women who underwent cesarean section, based on the dynamics of metabolic syndrome parameters
Purpose: to determine the effectiveness of restoring the health status of obese women who underwent cesarean section, based on the dynamics of metabolic syndrome parameters. Methods. During the research, 44 women aged 25.5±1.6 years at the end of the late postpartum period (2 months after childbirth) were examined. The control group consisted of 17 women with normal body weight who gave birth vaginally and recovered independently in the postpartum period. The comparison group consisted of 14 obese women who independently recovered in the postpartum period. The experimental group consisted of 13 obese women who, for 3 months, performed a physical therapy program (therapeutic exercises for the muscles of the back, abdomen, upper and lower limbs, functional training; pressotherapy; vacuum massage; nutritional recommendations. The criteria for metabolic syndrome were studied: abdominal obesity, fasting hyperglycemia, impaired glucose tolerance (according to the results of a 2-hour loading test), total cholesterol, high triglyceride content, decreased high-density lipoprotein content. Research results. During the observation period (3 months), the women of the control group increased their body weight by 0.61 kg on average, the comparison group - by 1.66 kg, while the women of the experimental group decreased their body weight by 2.57 kg, which was reflected in the dynamics body mass index. In the women of the research group, it was possible to achieve a statistically significant decrease in waist circumference (p0.05), which can be explained not only by the decrease in the amount of abdominal fat, but also by the toning of the muscles of the anterior abdominal wall, weakened by overstretching during pregnancy. Such dynamics influenced the parameters of the ratio of waist circumference to hip circumference in the direction of its improvement, although normalization was not achieved. Under the influence of physical therapy, the expressiveness of biochemical manifestations of metabolic and dyslipidemic manifestations in the women of the research group decreased relative to the parameters of the first examination. Fasting glucose parameters reached the normal range, tissue sensitivity to glucose was restored. Positive changes in the concentrations of lipid fractions in the direction of decreasing atherogenicity were observed. At the same time, women in the comparison group showed a tendency to increase body weight, worsening of atherogenic dyslipidemia, i.e. signs of metabolic syndrome. In women of the control group with normal body weight, there were no changes in the studied indicators. Conclusions. Obesity as an independent pathological process increases the risks during pregnancy and childbirth for both the mother and the child, leading to an increase in the frequency of abdominal delivery with appropriate postpartum rehabilitation in such women. The improvement of anthropometric indicators and the reduction of dysmetabolic and dyslipidemic manifestations indicate the sufficient effectiveness of physical therapy in correcting body weight in women with obesity in the postpartum period, although in order to achieve normal body weight indicators and complete normalization of indicators, the duration of recovery measures should be longer than three months, and for all patients of this profile need lifelong adherence to a balanced diet
Дод.точки доступу:
Остап’як, З. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Обґрунтування особливостей реабілітаційних втручань упродовж вагітності та післяпологового періоду [Текст] = Justification of features rehabilitation interventions during pregnancy and the postpartum period / Ю. С. Куравська [та ін.]. - Електрон. текст. дані // Art of Medicine. - 2023. - N 4. - С. 69-75. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PREGNANCY COMPLICATIONS (патофизиология, профилактика и контроль, этиология)
КЕСАРЕВО СЕЧЕНИЕ -- CESAREAN SECTION (использование, реабилитация, статистика, тенденции)
ПОСЛЕРОДОВОЙ ПЕРИОД -- POSTPARTUM PERIOD (психология, физиология)
РЕАБИЛИТАЦИЯ -- REHABILITATION (методы, психология, тенденции)
ФИЗИОТЕРАПИИ МЕТОДЫ -- PHYSICAL THERAPY MODALITIES (использование)
Анотація: Упродовж останніх десятиліть кесарів розтин в акушерській практиці став інструментом, що дозволяє зберегти здоров’я і матері, і дитині. Сьогодні не викликає сумнівів роль кесарського розтину у зниженні перинатальної смертності та, дещо меншою мірою, – малюкової захворюваності, хоча тільки підвищенням частоти проведення кесарського розтину не можна кардинально вирішити проблему перинатальної патології. За допомогою кесарського розтину на світ з’являються 20% всіх немовлят, а якщо тенденція збережеться, то до 2030 року цей показник збільшиться до 30%. Частка в Україні також зросла з 16% в 2009 році до 24% в 2019 році. Інтенсивний темп життя, надзвичайно насичене інформаційне середовище, екологічне неблагополуччя – все це створює високий рівень щоденного стресового впливу, негативно відбивається на психофізіологічному стані жінок упродовж вразливих самих по собі періодів вагітності та після пологів, що характеризуються напруженими процесами адаптації, балансуванням на межі між здоров’ям і хворобою. Мета дослідження. Провести аналіз літературних та наукових джерел для створення програми фізичної терапії після кесарського розтину, спрямовану на покращення функціональних можливостей жінок та якості їх життя в контексті післяпологових фізичних та психічних змін. Причиною збільшення частоти пологів за допомогою абдомінального пологорозрішення називають зміну профілів ризику серед жінок, що народжують вперше, що стають дедалі старшими. бажанням матері також відіграє певну роль. Зростання частоти також розглядається у зв’язку із змінами у суспільстві – фінансовими, соціальним, культурними
Over the past decades, cesarean section in obstetric practice has become a tool that allows you to preserve the health of both the mother and the child. Today, there is no doubt about the role of cesarean section in reducing perinatal mortality and, to a lesser extent, infant morbidity, although only increasing the frequency of cesarean section cannot fundamentally solve the problem of perinatal pathology. 20% of all babies are born by caesarean section, and if the trend continues, this figure will increase to 30% by 2030. The share in Ukraine also increased from 16% in 2009 to 24% in 2019.The intense pace of life, an extremely saturated information environment, environmental problems - all this creates a high level of daily stress impact, negatively affects the psychophysiological state of women during the vulnerable periods of pregnancy and after childbirth, which are characterized by intense adaptation processes, balancing on the border between health pits and disease.The aim of the study. To conduct an analysis of literary and scientific sources for the creation of a program of physical therapy after cesarean section, aimed at improving the functional capabilities of women and their quality of life in the context of postpartum physical and mental changes. The reason for the increase in the frequency of deliveries with the help of abdominal delivery is the changing risk profiles among women who give birth for the first time, who are getting older. the desire of the mother also plays a role. The increase in frequency is also considered in connection with changes in society - financial, social, cultural. Therefore, the problem of improving the recovery of women's health after childbirth against the background of a low birth rate and a high level of pregnancy and childbirth complications requires the introduction of new medical knowledge and technologies into practical rehabilitation and obstetrics, in particular physical therapy techniques, the use of which has a beneficial effect on the course of the postpartum period.At the same time, the use of physical therapy among the thematic contingent of women is insufficiently covered in professional literary and scientific sources, especially from the standpoint of long-term observation and a comprehensive approach, which proves the insufficient state of practical development of this issue in Ukraine in accordance with the modern needs of society, which determines the relevance of the presented work .Therefore, the correction of signs of body dysfunction in women in the postpartum period is an urgent issue of rehabilitation practice and, in particular, physical therapy, the solution of which will not only contribute to the improvement of women's lives during the period of implementation of the programs, but also reduce the likelihood of unwanted conditions associated with cesarean section in the future
Дод.точки доступу:
Куравська, Ю. С.
Аравіцька, М. Г.
Чурпій, І. К.
Кравчук, М. І.
Гринчак, В. І.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Данильченко, С. І.
Параметри якості життя жінок з ендопротезованим кульшовим суглобом у післяпологовому періоді (абдомінальне пологорозрішення) як критерій ефективності програми фізичної терапії [Текст] = Parameters of the quality of life of women with hip arthroplasty in the postpartum period (abdominal delivery) as a criterion for the effectiveness of a physical therapy program / С. І. Данильченко, С. М. Канигіна. - Електрон. текст. дані // Art of Medicine. - 2023. - N 2. - С. 35-39. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ТАЗОБЕДРЕННОГО СУСТАВА АРТРОПЛАСТИКА ЗАМЕСТИТЕЛЬНАЯ -- ARTHROPLASTY, REPLACEMENT, HIP (реабилитация, тенденции)
ЖЕНЩИН ЗДОРОВЬЕ -- WOMEN'S HEALTH
ПОСЛЕРОДОВОЙ ПЕРИОД -- POSTPARTUM PERIOD (психология, физиология)
КЕСАРЕВО СЕЧЕНИЕ -- CESAREAN SECTION (реабилитация, тенденции)
ФИЗИЧЕСКАЯ КУЛЬТУРА ЛЕЧЕБНАЯ -- EXERCISE THERAPY (использование, методы, тенденции)
ДИАГРАММЫ -- CHARTS
Анотація: Визначення параметрів якості життя жінок з ендопротезованим кульшовим суглобом у післяпологовому періоді як критерію ефективності програми фізичної терапії. Методи. Обстежено 9 жінок віком 28,5±1,6 років через 1 місяць після пологів, які відбулись шляхом кесаревого розтину. Розроблена програма фізичної терапії тривала 1 місяць. Застосовували терапевтичні вправи; функціональне тренування, PNF; масаж нижніх кінцівок, спини. Враховували рухові обмеження, пов’язані з неповністю сформованим рубцем після кесаревого розтину та з наявністю ендопротеза; відповідно створювали безпечні стратегії рухів, пов’язаних з доглядом за дитиною. Ефективність програми оцінювали за опитувальником SF-36. Результати. При первинному обстеженні у всіх жінок з ендопротезом у післяпологовому періоді було виявлено погіршення якості життя за SF-36. Різниця результатів фізичного компоненту здоров’я при первинному та повторному дослідженні за шкалою Physical Functioning становила 41,9%, Role-Physical - 39,4%, Bodily Pain - 26,0%, General Health - 42,2% (за всіма підшкалами отримано статистично значуще покращення стану жінок порівняно з вихідними параметрами (р0,05)). Покращення психічного компоненту здоров’я у порівнянні із первинним результатом за шкалою Vitality становило 26,9 %, Social Functioning - 60,3%, Role-Emotional - 32,5%; Mental Health - 49,9% (за всіма підшкалами отримано статистично значуще покращення стану жінок порівняно з вихідними параметрами (р0,05)). Висновки. У жінок з ендопротезованим кульшовим суглобом у післяпологовому періоді виявлено значне погіршення фізичного та психічного компонентів якості життя за допомогою опитувальника SF-36. Застосування засобів фізичної терапії спричинило статистично значуще (р0,05) покращення стану обстежених жінок за всіма підшкалами SF-36
Purpose: to determine the parameters of the quality of life of women with an endoprosthetic hip joint in the postpartum period as a criterion for the effectiveness of the physical therapy program. Methods. In the course of the study, 9 women aged 28.5±1.6 years were examined 1 month after childbirth, which took place by caesarean section. The developed program of physical therapy lasted 1 month (from the end of the first month after childbirth). In her process, therapeutic exercises for the trunk, upper and lower limbs were used; functional training to improve movements related to child care, Proprioceptive Neuromuscular Facilitation of lower limbs, back, trunk; massage of lower limbs, back. We took into account movement restrictions associated with an incompletely formed scar after cesarean section and with the presence of an endoprosthesis (excessive bending, rotation of the hip joint); accordingly, they created safe movement strategies related to child care (lifting, carrying) and transporting a baby carriage. Individual determination of short- and long-term goals of rehabilitation contributed to the improvement of psycho-emotional mood and increased compliance of women. The effectiveness of the tested program was evaluated using the standard SF-36 quality of life questionnaire («Medical outcomes study short form»). Results. During the initial examination, all women with hip arthroplasty in the postpartum period were found to have a deterioration in the quality of life according to the SF-36. Overloading of elements of the musculoskeletal system during pregnancy and changes in the biomechanics of a woman's body, which causes certain physical discomfort, is justified by hormonal and physical processes.During repeated testing, the effectiveness of the physical therapy program was confirmed by its positive impact on both scales - physical and mental functioning. The difference between the results of Physical health at the initial and repeated examination according to the Physical Functioning scale in the examined women was 41.9%, Role-Physical – 39.4%, Bodily Pain – 26.0%, General Health – 42.2%. Accordingly, for all subscales of Physical health, a statistically significant improvement in the condition of women was obtained compared to the initial parameters (р0.05). The improvement of Mental health in comparison with the primary result on the Vitality scale in the examined women was 26.9%, Social Functioning - 60.3%, Role-Emotional - 32.5%; Mental Health - 49.9%. Therefore, a statistically significant improvement in the condition of women compared to the initial parameters was obtained for all subscales of Mental health (р0.05). Conclusions. In women with an endoprosthetic hip joint in the postpartum period (abdominal delivery), a significant decrease in the physical and mental components of quality of life, determined by the SF-36 questionnaire, was found. The use of physical therapy (therapeutic exercises, functional training, massage taking into account the limitations of the abdominal wall scar and the functionality of the endoprosthesis) caused a statistically significant (p0.05) improvement in the condition of the examined women in all subscales of SF-36 - physical and role functioning, pain intensity , general state of health, vitality, social functioning, influence of emotional state on role functioning; self-assessment of mental health
Дод.точки доступу:
Канигіна, С. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Оцінка материнського стресу у відділенні інтенсивної терапії новонароджених [Текст] = Maternal stress assessment in the neonatal intensive care unit / Г. А. Павлишин [та ін.] // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - 2022. - Т. 12, № 1. - С. 14-20. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ИНТЕНСИВНАЯ ТЕРАПИЯ НОВОРОЖДЕННЫХ -- INTENSIVE CARE, NEONATAL (тенденции)
МАТЕРИ -- MOTHERS (психология)
СТРЕСС ФИЗИОЛОГИЧЕСКИЙ -- STRESS, PHYSIOLOGICAL
ПОСЛЕРОДОВОЙ ПЕРИОД -- POSTPARTUM PERIOD (психология)
Анотація: Передчасне народження дитини, яка потребує госпіталізації у відділення інтенсивної терапії новонароджених (ВІТН), може бути дуже стресовим для батьків. Метою дослідження було оцінити рівень стресу у матерів передчасно народжених немовлят у ВІТН та з’ясувати фактори, які його індукують. Методи дослідження. Дослідження включало оцінку рівня материнського стресу у 141 матері передчас- но народжених дітей, які лікувались у ВІТН, за допомогою шкали оцінки батьківського стресу: ВІТН (PSS: NICU), яка складається із трьох блоків запитань: звукові та слухові подразники у ВІТН – блок 1 (S1), зовніш- ній вигляд і поведінка немовляти – блок 2 (S2) та порушення батьківської ролі – блок 3 (S3). Результати дослідження. Загальний рівень стресу у матерів: оцінка за шкалою батьківського стресу становила 3,38±0,71. Високий рівень стресу відчували 98 (69,5%) матерів. Порушення батьківської ролі було найбільш стресовим (4,14±0,76), водночас, зовнішній вигляд й поведінка немовляти (3,43±0,89), звукові та світлові подразники у ВІТН (2,21±0,97); p(S1–S2)0,001, p(S1–S3)0,001, p(S2–S3) 0,001, також викликали стрес у батьків. Виявлено залежність між рівнем материнського стресу та кількістю візитів у ВІТН (p
The birth of preterm infants who require treatment in the neonatal intensive care unit (NICU) can be very stressful for parents. The aim of the study was to assess the level of stress in mothers of preterm newborns in the NICU, and to determine the factors that induce it. Material and Methods. The study included a maternal stress assessment of 141 mothers of preterm infants, treated in the NICUs, using the Parental Stress Scale: PSS: NICU. This questionnaire consisted of three subscales: Sights and Sounds of NICU – subscale 1 (S1), Infant Appearance and Behavior – S2, and Parental Role Alteration – S3. Results. Total PSS: NICU score in mothers was 3.38±0.71. 98 (69.5%) mothers experienced high levels of stress. Parental Role Alteration was the most stressful (4.14±0.76); Infant Appearance and Behavior (3.43±0.89) and Sights and Sounds in NICU also caused stress (2.21±0.97); p(S1–S2)0.001, p(S1–S3)0.001, p(S2–S3)0.001. There was an association between the level of maternal stress and the number of visits to the NICU (p
Дод.точки доступу:
Павлишин, Г. А.
Сарапук, І. М.
Сатурська, У. В.
Скубенко, Н. В.
Зайцева, Т. Ю.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Куравська, Ю. В.
Ефективність відновлення психо-емоційного та фізичного статусу жінок, які перенесли кесарів розтин, засобами фізичної терапії [Текст] = EFFECTIVENESS OF RECOVERY OF THE PSYCHO-EMOTIONAL AND PHYSICAL STATUS OF WOMEN WHO HAVE SUFFERED A CAESAREAN SECTION BY MEANS OF PHYSICAL THERAPY / Ю. В. Куравська, М. Г. Аравіцька. - Електрон. текст. дані // Art of Medicine. - 2022. - N 1. - С. 50-55. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
КЕСАРЕВО СЕЧЕНИЕ -- CESAREAN SECTION (психология, реабилитация, тенденции)
СТРЕСС ПСИХОЛОГИЧЕСКИЙ -- STRESS, PSYCHOLOGICAL (профилактика и контроль, психология, терапия, этиология)
ЭМОЦИОНАЛЬНАЯ РАЗРЯДКА ПСИХОТЕРАПЕВТИЧЕСКАЯ -- ABREACTION
ПОСЛЕРОДОВОЙ ПЕРИОД -- POSTPARTUM PERIOD (психология, физиология)
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: Мета. Визначення впливу розробленої програми фізичної терапії (ФТ) на динаміку параметрів психоемоційного та фізичного статусу жінок у післяпологовому періоді після кесаревого розтину (КР). Методи. Обстежено 112 жінок у післяпологовому періоді. Групу порівняння склали 47 жінок, які народжували вагінально. Основну групу 1 склали 32 жінки після КР, які відновлювались самостійно. Основну групу 2 склали 33 жінки після КР, які проходили післяпологову ФТ упродовж 12 місяців (кінезітерапія, бандаж черевної порожнини, кінезіологічне тейпування, масаж, оздоровче харчування, психологічна релаксація, освіта жінок). Визначення психоемоційного статусу (Edinburgh Postnatal Depression Scale (EPDS)) та фізичного стану (PWC170, максимальне споживання кисню (МСК)) проводили у ранньому та пізньому післяпологових періодах; через 6 та 12 місяців після пологів. Результати. У жінок всіх груп у післяпологовому періоді виявлялися ознаки психоемоційного пригнічення (за EPDS), зниження фізичної працездатності (за результатами PWC170), погіршення кардіо-респіраторних резервів (за величиною МСК); упродовж року відбувалось поступове покращення досліджуваних показників. Через 1 рік після пологів жінки основної групи 2 виявили статистично значуще кращий результат за EPDS, PWC170, МСК у порівнянні із жінками, які перенесли вагінальні пологи та тими, які відновлювались після КР самостійно. Жінки основної групи 1 за результатами визначення фізичної працездатності через 1 рік після пологів не змогли досягнути рівнів жінок контрольної та основної 2 груп. Висновки. Засоби фізичної терапії доцільно призначати з першого дня післяпологової реабілітації з метою покращення психоемоційного стану та збільшення фізичної працездатності жінок
Purpose: to determine the influence of the developed program of physical therapy on the dynamics of the parameters of the psycho-emotional and physical status of women in the postpartum period after cesarean section. Methods. 112 women were examined after childbirth. The comparison group consisted of 47 women who gave birth naturally. The main group 1 consisted of 32 women who were given general recommendations for self-care in the postpartum period after cesarean section (hygiene, restriction of motor activity due to postoperative scarring, etc.), as they found desire to recover on their own. The main group 2 consisted of 33 women after cesarean section who underwent postpartum physical therapy for 12 months (kinesitherapy, abdominal bandage, kinesiology taping, abdominal massage and general; health nutrition, psychological relaxation, women’s education). The basis of kinesitherapy was functional training (to normalize the motor stereotype, restore the muscles of the torso and limbs, posture) with reference to household movements for child care. During the first weeks after the cesarean section, the movements that contributed to the tension of the postoperative suture were restricted, and the facilitated starting positions were chosen. Women were taught the optimal dynamic stereotype with the prevention of overload during habitual movements - lifting, feeding the baby, carrying a stroller, and the like. Determination of psycho-emotional status (according to the Edinburgh Postnatal Depression Scale) and physical condition (according to the result of PWC170 and the value of VO2max) was carried out in the early and late postpartum periods; 6 and 12 months after birth. Results. In women in the late postpartum period, regardless of the type of delivery, there were signs of psycho-emotional depression (according to Edinburgh Postnatal Depression Scale), a decrease in physical performance (according to the results of PWC170), a deterioration in cardio-respiratory reserves (according to the VO2max value). Within a year after childbirth, there was a gradual improvement in the physical performance of women and the normalization of their psycho-emotional state, regardless of delivery and the implementation of active restorative interventions. The use of a physical therapy program starting from the early postpartum period after cesarean section revealed the advantages of the state of the psycho-emotional and physical state relative to women who underwent natural delivery and recovered after cesarean section on their own, already in the late postpartum period. 1 year after delivery, women who underwent cesarean section and performed the developed physiotherapy intervention showed a statistically significantly better result according to Edinburgh Postnatal Depression Scale, PWC170, VO2max compared with women who underwent vaginal delivery and recovered from cesarean section on their own. Women who had cesarean section but recovered on their own with general advice failed to reach the levels of women who gave birth by vaginal birth and women who underwent a physical therapy program in physical performance tests 1 year postpartum. Conclusions. Physical therapy means should be prescribed from the first day of postpartum rehabilitation to improve the psycho-emotional state and increase the physical performance of women.
Дод.точки доступу:
Аравіцька, М. Г.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Рубінштейн, А. М.
Тактика ведення вагітності, пологів та післяпологового періоду у пацієнток пізнього репродуктивного віку з вагітністю, яка настала за допомогою допоміжних репродуктивних технологій [Текст] = Management of pregnancy, delivery, and postpartum in patients of advanced maternal age with pregnancies obtained by assisted reproductive technologies / А. М. Рубінштейн // Репродуктивне здоров’я жінки. - 2022. - N 4. - С. 16-22. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ЛЕЧЕБНО-ДИАГНОСТИЧЕСКАЯ ТАКТИКА -- CRITICAL PATHWAYS (организация и управление, тенденции)
РЕПРОДУКТИВНЫЕ МЕТОДЫ ВСПОМОГАТЕЛЬНЫЕ -- REPRODUCTIVE TECHNIQUES, ASSISTED (использование, тенденции)
СРЕДНИЙ ВОЗРАСТ -- MIDDLE AGED (психология, физиология)
ПОСЛЕРОДОВОЙ ПЕРИОД -- POSTPARTUM PERIOD (физиология)
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: Мета дослідження: зниження частоти акушерських та перинатальних ускладнень у жінок пізнього репродуктивного віку, вагітність яких настала за допомогою допоміжних репродуктивних технологій (ДРТ)
У ході дослідження доведена доцільність, ефективність та безпечність сформованого лікувально-діагностичного алгоритму профілактики акушерських та перинатальних ускладнень у пацієнток пізнього репродуктивного віку, у яких вагітність настала після застосування ДРТ
The objective: to reduce the frequency of obstetrical and perinatal complications in women of late reproductive age, whose pregnancy occurred with the help of assisted reproductive technologies (ART)
The study proved the feasibility, efficacy, and safety of the treatment and diagnostic algorithm for prevention the obstetrical and perinatal complications in patients in late reproductive age who became pregnant after the use of ART
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Підгірний, Я. М.
Стратегічні напрямки інтенсивної терапії СOVID-19 у вагітних та породіль. За матеріалами конференції [Текст] / Я. М. Підгірний // Медичні аспекти здоров’я жінки. - 2021. - № 4. - С. 40-44

MeSH-головна:
КОРОНАВИРУСНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- CORONAVIRUS INFECTIONS (терапия)
ЖЕНЩИНЫ БЕРЕМЕННЫЕ -- PREGNANT WOMEN
ПОСЛЕРОДОВОЙ ПЕРИОД -- POSTPARTUM PERIOD
РЕСПИРАТОРНАЯ ТЕРАПИЯ -- RESPIRATORY THERAPY (использование, методы, тенденции)
НАДПОЧЕЧНИКОВ КОРЫ ГОРМОНЫ -- ADRENAL CORTEX HORMONES (прием и дозировка, терапевтическое применение)
ИНТЕНСИВНАЯ ТЕРАПИЯ -- INTENSIVE CARE (история, методы, статистика, тенденции)
Анотація: Із початком пандемії СOVID-19 постала проблема недостатньої обізнаності медичної спільноти щодо лікування даного захворювання у вагітних. Пропонуємо вашій увазі огляд доповіді голови Асоціації анестезіологів Львівщини, професора кафедри анестезіології та інтенсивної терапії Львівського національного медичного університету ім. Данила Галицького, доктора медичних наук Ярослава Михайловича Підгірного «Стратегічні напрямки інтенсивної терапії СOVID-19 у вагітних та породіль», що була представлена 5 червня цього року в рамках онлайн-конференції «SUSLOV 90» із нагоди ювілею Валентина Суслова
В умовах сьогодення, при значному ураженні легень вірусом SARS-CoV-2, клінічний перебіг захворювання може варіюватися від задовільних показників функціонування серцево-судинної та респіраторної систем до складності в досягненні адекватного дихального об’єму внаслідок низького рекрутменту легень. Порушення дихання у пацієнтів із COVID-19 потребує проведення екстракорпоральної мембранної оксигенації (ЕКМО) або штучної вентиляції легень (ШВЛ), що дозволяє забезпечити постачання й споживання адекватної кількості кисню, але не купірує патологічний стан легень
Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.

Цимбалюк, В. І.
Прееклампсія та еклампсія як фактори ризику геморагічного інсульту. Погляд нейрохірурга (огляд літератури) / В. І. Цимбалюк, Ю. Л. Марущенко, М. О. Марущенко // Акушерство. Гінекологія. Генетика. - 2021. - Т. 7, № 1/2. - С. 50-56

MeSH-головна:
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PREGNANCY COMPLICATIONS (патофизиология)
ПРЕЭКЛАМПСИЯ -- PRE-ECLAMPSIA (патофизиология)
ЭКЛАМПСИЯ -- ECLAMPSIA (патофизиология)
ИНСУЛЬТ -- STROKE (диагностика, профилактика и контроль, хирургия, этиология)
ПОСЛЕРОДОВОЙ ПЕРИОД -- POSTPARTUM PERIOD
Дод.точки доступу:
Марущенко, Ю. Л.
Марущенко, М. О.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

1-10 11-20 21-30 31-40 41-50 51-60

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)