Головна Спрощенний режим Відео-інструкція Опис
Авторизація
Прізвище
Пароль
 

Бази даних


Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Зона пошуку
у знайденому
 Знайдено у інших БД:Книги (27)Рідкісні видання (4)
Формат представлення знайдених документів:
повнийінформаційнийкороткий
Відсортувати знайдені документи за:
авторомназвоюроком виданнятипом документа
Пошуковий запит: (<.>S=Послеродовой период<.>)
Загальна кількість знайдених документів : 117
Показані документи з 1 по 10
 1-10    11-20   21-30   31-40   41-50   51-60      
1.


   
    Синдром запястного канала в послеродовом периоде [Текст] / И. А. Строков [и др.] // Неврологический журнал. - 2013. - Т. 18, № 3. - С. 43-50


MeSH-головна:
ЗАПЯСТНОГО КАНАЛА СИНДРОМ -- CARPAL TUNNEL SYNDROME (диагноз, патофизиология, хирургия)
ПОСЛЕРОДОВОЙ ПЕРИОД -- POSTPARTUM PERIOD
Дод.точки доступу:
Строков, И. А.
Головачева, В. А.
Вуйцик, Н. Б.
Мершина, Е. А.
Фарафонтов, А. В.
Филиппова, И. Б.
Синицын, В. Е.
Кунцевич, Г. И.
Евзиков, Г. Ю.
Суслина, З. А.
Яхно, Н. Н.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

2.


    Чернов, А. В.
    Напівкількісний спосіб візуального оцінювання об’єму післяпологової крововтрати [] / А. В. Чернов // Здоровье женщины. - 2015. - № 3. - С. 83-87


MeSH-головна:
ПОСЛЕРОДОВОЕ КРОВОТЕЧЕНИЕ -- POSTPARTUM HEMORRHAGE (диагноз)
ПОСЛЕРОДОВОЙ ПЕРИОД -- POSTPARTUM PERIOD
БЕРЕМЕННОСТЬ -- PREGNANCY

Вільних прим. немає

Знайти схожі

3.


   
    Результаты исследования медико-социальных характеристик родильниц [Текст] / П. Е. Чесноков [и др.] // Проблемы социальной гигиены, здравоохранения и истории медицины. - 2007. - № 6. - С. 10-11. - Библиогр.: 5 назв.

Рубрики: Матери

   Послеродовой период


   Социальные условия


Дод.точки доступу:
Чесноков, П. Е.
Косолапов, В. П.
Клименко, Г. Я.
Шемаринов, Г. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

4.


    Галич, С. Р.
    Післяпологова адаптація жінок як показник клінічної ефективності інтрапартальної аналгезії [Текст] / С. Р. Галич // Одеський медичний журнал. - 2003. - № 3. - С. 60-62

Рубрики: Послеродовой период

   Адаптация физиологическая


   Аналгезия--методы


Вільних прим. немає

Знайти схожі

5.


    Ткачева, О. П.
    Изучение органопротективных эффектов эналаприла при лечении артериальной гипертензии, сохраняющейся после родов [Текст] / О. П. Ткачева, А. В. Барабашкина, Н. Ф. Разгуляева // Кардиология. - 2006. - Т. 46, № 3. - С. 39-42

Рубрики: Гипертензия--лек тер

   Эналаприл--фарм


   Послеродовой период


Дод.точки доступу:
Барабашкина, А. В.
Разгуляева, Н. Ф.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

6.


    Чернов, А. В.
    Оптимізація процесу визначення та оцінювання об’єму крововтрати в послідовий та післяпологовий період [] / А. В. Чернов // Здоровье женщины. - 2015. - № 4. - С. 10-16


MeSH-головна:
ПОСЛЕРОДОВОЕ КРОВОТЕЧЕНИЕ -- POSTPARTUM HEMORRHAGE (диагноз)
ПОСЛЕРОДОВОЙ ПЕРИОД -- POSTPARTUM PERIOD

Вільних прим. немає

Знайти схожі

7.


   
    Антифосфоліпідний синдром і вагітність [Текст] / Н. М. Пасієшвілі [та ін.] // Міжнародний медичний журнал. - 2019. - Т. 25, № 4. - С. 20-22. - Библиогр. в конце ст.


MeSH-головна:
АНТИФОСФОЛИПИДНЫЙ СИНДРОМ -- ANTIPHOSPHOLIPID SYNDROME (диагностика, классификация, лекарственная терапия, патофизиология, этиология)
ПАТОЛОГИЧЕСКИЕ СОСТОЯНИЯ, ПРИЗНАКИ БОЛЕЗНЕЙ И СИМПТОМЫ -- PATHOLOGICAL CONDITIONS, SIGNS AND SYMPTOMS
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PREGNANCY COMPLICATIONS
ТРОМБОЦИТОВ АГРЕГАЦИИ ИНГИБИТОРЫ -- PLATELET AGGREGATION INHIBITORS (терапевтическое применение)
АНТИКОАГУЛЯНТЫ -- ANTICOAGULANTS (терапевтическое применение)
ПОСЛЕРОДОВОЙ ПЕРИОД -- POSTPARTUM PERIOD
Анотація: Розглянуто основні питання етіопатогенезу, клініки, діагностики антифосфоліпідного синдрому. Подано схеми лікування жінок під час вагітності, пологів і в післяпологовому періоді
Дод.точки доступу:
Пасієшвілі, Н. М.
Лупояд, В. С.
Ільченко, В. О.
Мошко, Ю. О.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

8.


    Лахно, І. В.
    Ведення вагітних з прееклампсією після пологів [] = Management of women with postpartum pre-eclampsia / І. В. Лахно // Здоровье женщины. - 2019. - № 9. - С. 8-11. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-головна:
ПРЕЭКЛАМПСИЯ -- PRE-ECLAMPSIA (диагностика, патофизиология, терапия, этиология)
ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ СЕРДЕЧНО-СОСУДИСТЫЕ -- PREGNANCY COMPLICATIONS, CARDIOVASCULAR (диагностика, патофизиология, профилактика и контроль, терапия, этиология)
АНТИГИПЕРТЕНЗИВНЫЕ СРЕДСТВА -- ANTIHYPERTENSIVE AGENTS (анализ, терапевтическое применение, фармакология)
ПОСЛЕРОДОВОЙ ПЕРИОД -- POSTPARTUM PERIOD (действие лекарственных препаратов)
ЛАБЕТАЛОЛ -- LABETALOL (анализ, терапевтическое применение, фармакология)
АПРЕССИН -- HYDRALAZINE (анализ, терапевтическое применение, фармакология)
Анотація: Прееклампсія виникає лише у людини під час другої половини вагітності або у післяпологовий період, характеризується розвитком артеріальної гіпертензії та призводить до синдрому поліорганної недостатності. Відомо, що майже третина випадків еклампсії виникає у післяпологовий період. Пацієнтки з прееклампсією потребують проведення ретельного моніторингу артеріального тиску і призначення антигіпертензивних засобів після пологів. Патогенез і тактика ведення породіль з прееклампсією, що виникла у пуерперії de novo, не досить вивчені. Найбільший ризик виникнення інсульту після пологів залишається протягом 10 діб. Під час маніфестації прееклампсії після пологів дуже важливим є своєчасний початок використання антигіпертензивних препаратів. Препарати першої лінії слід використовувати не пізніше 30–60 хв від моменту встановлення діагнозу тяжкої прееклампсії для запобігання крововиливу у мозок. Для швидкого зниження артеріального тиску застосовують лабеталол або гідралазин. Сублінгвальне застосування ніфедипіну також може вважатися терапією першої лінії. Використання сульфату магнію необхідно для профілактики судом у пацієнток з прееклампсією тяжкого ступеня. На тлі нападу еклампсії розчин сульфату магнезії починають вводити внутрішньовенно у дозі 4–5 г протягом 15–20 хв, а потім продовжують інфузійне уведення у дозі 1 г на годину протягом доби. Кюретаж матки також є можливим засобом для зниження артеріального тиску у жінок з прееклампсією. На сьогодні немає достатніх даних про безпеку його використання з позицій ризиків, пов’язаних з наркозом, можливою перфорацією матки та поширенням інфекції на тлі ендометриту. Однак кюретаж слід проводити під час кесарева розтину жінкам з прееклампсією. У статті наведено власне спостереження синдрому системної запальної відповіді, що виник у жінки з вихідною прееклампсією легкого ступеня вже після пологів. Післяпологовий ендоміометрит, який був спричинений стрептококом групи В, мав відігравати тригерну роль у прогресуванні прееклампсії. Проблема поліхіміорезистентності призвела до нездатності традиційних антимікробних засобів запобігти дисемінації інфекції після кюретажу. Синдром системної запальної відповіді зумовив посилення тяжкості прееклампсії і розвиток поліорганної недостатності
Pre-eclampsia found only in humans during the second half of pregnancy or the postpartum period, is known to be featured by the development of arterial hypertension and multiple organ failure syndrome. Almost a third of eclampsia is known to occur in the postpartum period. The pre-eclamptic patients require thorough monitoring of blood pressure and administration of antihypertensive drugs in the puerperium. The pathogenesis and tactics of the developed de novo postpartum pre-eclampsia have not been sufficiently studied. The greatest risk of stroke after delivery remains for 10 days. In the case of postpartum pre-eclampsia, it is very important to start using antihypertensives in a timely manner. First-line drugs should be used not later than 30-60 minutes from the time of severe pre-eclampsia diagnosing to prevent intracranial hemorrhage. Labetalol or hydralazine should be used in order to reduce blood pressure. Sublingual administration of nifedipine may also be considered as first-line therapy. The use of magnesium sulfate is necessary for the prevention of seizures in patients with severe preeclampsia. In the case of eclampsia, a solution of magnesium sulfate is administered intravenously at a loading dose of 4-5 g for 15-20 minutes and then continued infusion at a dose of 1 g per hour throughout the day. Uterine curettage is also a possible measure of reducing blood pressure in women with pre-eclampsia. Uterine curettage reduced blood pressure in pre-eclamptic patients, but without adequate reporting of harms of perforation and infection dissemination, so it cannot currently be recommended. However, curettage should be done during a caesarean section of women with preeclampsia. The own case of a systemic inflammatory response syndrome that occurred in a postpartum woman with mild pre-eclampsia is given. Postpartum endomyometritis, which was caused by group B streptococcus, should have played a triggering role in the progression of preeclampsia. The problem of polychemical resistance has led to the inability of traditional antimicrobial agents to prevent the dissemination of infection after curettage. The systemic inflammatory response syndrome has contributed to the increased severity of preeclampsia and the development of multiple organ failure
Вільних прим. немає

Знайти схожі

9.


   
    Цитологическое исследование лохий при нарушении инволюции матки [] / Н. А. Морозова [и др.] // Здоровье женщины. - 2015. - № 10. - С. 122-124


MeSH-головна:
ЭНДОМЕТРИТ -- ENDOMETRITIS
МАТКИ СОКРАТИТЕЛЬНОЙ ДЕЯТЕЛЬНОСТИ СЛАБОСТЬ -- UTERINE INERTIA
ПОСЛЕРОДОВОЙ ПЕРИОД -- POSTPARTUM PERIOD
ЖЕНЩИНЫ -- WOMEN
БЕРЕМЕННОСТЬ -- PREGNANCY
Кл.слова (ненормовані):
лохии -- субинволюция матки
Дод.точки доступу:
Морозова, Н. А.
Яковлева, Э. Б.
Железная, А. А.
Морозова, Н. И.
Фирсова, Н. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.


    Чернов, А. В.
    Вплив методу визначення об’єму крововтрати на своєчасність клінічного реагування у випадку післяпологової кровотечі [] / А. В. Чернов // Здоровье женщины. - 2015. - № 5. - С. 41-43


MeSH-головна:
ПОСЛЕРОДОВОЕ КРОВОТЕЧЕНИЕ -- POSTPARTUM HEMORRHAGE (диагноз)
ПОСЛЕРОДОВОЙ ПЕРИОД -- POSTPARTUM PERIOD
Вільних прим. немає

Знайти схожі

 1-10    11-20   21-30   31-40   41-50   51-60      
 
© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)