Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

у знайденому

Знайдено у інших БД:

Книги (27)

Рідкісні видання (4)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>S=Послеродовой период<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 117
Показані документи з 1 по 20

1-20 21-40 41-60 61-80 81-100 101-117

Features of lactation in puerperal women with obesity [Текст] / J. A. Dyndar [тet al.] // Здоров’я жінки. - 2019. - № 7. - С. 46-53. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ПОСЛЕРОДОВОЙ ПЕРИОД -- POSTPARTUM PERIOD (физиология)
ЛАКТАЦИЯ -- LACTATION (физиология)
ЛАКТАЦИИ НАРУШЕНИЯ -- LACTATION DISORDERS (этиология)
ОЖИРЕНИЕ -- OBESITY (осложнения)
Анотація: Цель исследования: определение особенностей лактации у родильниц с ожирением в зависимости от индекса массы тела и проведенных лечебно-профилактических мероприятий. Материалы и методы. Проведены анализ и оценка количества и качественных показателей (лактозы, казеина, общего белка, липидов, лактоферрина, трансферрина, церулоплазмина, витаминов С и Е, иммуноглобулинов классов G, A, M) материнского молока в динамике послеродового периода у 386 родильниц. В основную группу вошли 115 женщин с ожирением, ведение прегравидарного периода, беременности и послеродового периода которых проводили по предложенной нами программе, включающей немедикаментозные и медикаментозные методы. В группу сравнения вошли 103 родильницы с ожирением, менеджмент ведення которых проводили согласно Приказу № 417 МЗ Украины от 15.07.2011 г. В контрольную группу вошли 53 первородящие с нормальной массой тела. Результаты. Анализ состояния лактации виявил гипогалактию и патологические изменения качественного состава грудного молока, проявляющиеся у женщин с ожирением снижением уровня лактозы и лактоферрина в 1,6 раза, общего белка, церулоплазмина – в 2,2 раза, липидов – в 2,1 раза, трансферрина – в 1,4 раза, казеина – в 1,5 раза, витамина С – в 1,8 раза и Е – в 1,5 раза, а также содержания IgG – в 2,1 раза, IgM – в 1,9 раза, IgА – в 2,2 раза. Степень тяжести гипогалактии и количество патологических изменений качественных показателей материнского молока возрастают по мере повышения индекса массы тела. Заключение. Предложенная нами патогенетически обоснованная программа лечебно-профилактических мероприятий способствовала увеличению объема грудного молока и улучшению его качественного состава
The objective: to determine the features of lactation in obese puerperas, depending on the body mass index and the therapeutic and preventive measures. Materials and methods. The analysis and evaluation of quantitative and qualitative indicators (lactose, casein, total protein, lipids, lactoferrin, transferrin, ceruloplasmin, vitamins C and E, immunoglobulins of G, A, M classes) of maternal milk in the dynamics of the postpartum period in 386 puerperas was conducted. The main group consisted of 115 women with obesity, the management of the preconception period, pregnancy and the postpartum period was carried out according to the proposed by us program, including non-drug and drug methods. The comparison group included 103 puerperas with obesity, the management of which was carried out in accordance with the Order No. 417 of the Ministry of health of Ukraine dated 15.07.2011. The control group consisted of 53 primiparous with normal body weight. Results. Analysis of the state of lactation revealed hypogalactia and pathological changes in the qualitative composition of breast milk, manifested in women with obesity and lower levels of lactose and lactoferrin by 1.6 times, total protein, ceruloplasmin by 2.2 times, lipids by 2.1 times, transferrin by 1.4 times, casein by 1,5 times, vitamin C by 1,8 times and E by 1,5 times, and the content of IgG by 2.1 times, IgM by 1.9 times, IgA by 2.2 times. The stage of hypogalactia severity and pathological changes in the quality of breast milk increase due to the body mass index growth. Conclusion. The proposed pathogenetically justified program of therapeutic and preventive measures contributed to the increase in the volume of breast milk and its quality improve
Дод.точки доступу:
Dyndar, J. A.
Nykoniuk, T. R.
Manzhula, L. V.
Oleshko, V. F.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Features of the physiology of the postpartum period after caesarean section [Текст] = Особливості фізіології післяпологового періоду після кесарського розтину / Yu. S. Kuravska [та ін.]. - Електрон. текст. дані // Art of Medicine. - 2024. - N 1. - С. 278-281. - Bibliogr. at the end of the art.

MeSH-головна:
БЕРЕМЕННОСТИ ФИЗИОЛОГИЧЕСКИЕ МЕХАНИЗМЫ ПОДДЕРЖАНИЯ -- PREGNANCY MAINTENANCE
КЕСАРЕВО СЕЧЕНИЕ -- CESAREAN SECTION (психология, тенденции)
ПОСЛЕРОДОВОЙ ПЕРИОД -- POSTPARTUM PERIOD (психология, физиология)
ФИЗИКАЛЬНАЯ И РЕАБИЛИТАЦИОННАЯ МЕДИЦИНА -- PHYSICAL AND REHABILITATION MEDICINE (методы, тенденции)
АДАПТАЦИЯ ФИЗИОЛОГИЧЕСКАЯ -- ADAPTATION, PHYSIOLOGICAL (физиология)
Анотація: The main principle of perinatal obstetrics is to ensure the health of the mother, fetus and newborn, which in some cases requires quick and gentle delivery. Therefore, during the last decades, cesarean section (CS) in obstetric practice has become a tool that allows you to preserve the health of both the mother and the child. Despite its wide distribution, CS is classified as a category of complex operations with a high frequency of postoperative complications (3.3%-54.4%), which are associated with the intervention technique, obstetric and neonatal reasons. Potential structural and functional complications include: the risk of pulmonary, gastrointestinal and vascular complications; postoperative pain and discomfort; pelvic organ prolapse; posture change; pelvic floor dysfunction; weakness of the abdominal wall; diastasis of rectus abdominis muscles; umbilical hernia; general functional limitations. Scientific progress in medicine, social and cultural changes have led to fundamental transformations in the attitude to CS among women and doctors. In fact, the consensus regarding indications for caesarean section has changed in many countries, now including psychosocial factors such as anxiety about childbirth or the mother's desire for caesarean section in the absence of any medical indication.The postpartum period is a critical, but often overlooked, period in the lives of new parents. According to the WHO, the majority of maternal and newborn deaths occur during this period, so proper management and care of parents and newborns is vitally important. The postpartum period is usually divided into three separate but continuous phases: acute phase (early postpartum period) - 24 hours immediately after childbirth; subacute phase (late postpartum period): can last 2-6 weeks after childbirth; late phase - can last from 6 weeks to 6 months after childbirth. The postpartum period is characterized by a wide range of new states of women's life and increased sensitivity to external factors. The whole range of postnatal changes can be considered as an integrative combination of psychological, physiological and endocrine factors that affect the physical and mental activity of women, as well as determine their relationship with the child. Therefore, a caesarean section should be performed according to indications with a mandatory justification. The presence of a postoperative scar in women who underwent an abdominal delivery causes changes in the postpartum period in the form of a specific limitation of mobility during its formation. This aspect is all the more important from the point of view of the onset of future pregnancies, which requires the formation of a full-fledged elastic strong scar on the uterus and soft tissues. The formation of a scar in the postpartum period, in connection with the need for care and feeding of the child, changes as a result of sleep and rest regimes, additionally increases the metabolic, physical, psycho-emotional load, which causes pressure on the adaptive capabilities of the regulatory systems of the woman's body against the background of reconstruction and recovery structural and hormonal components. A woman's condition directly affects her ability to care for and raise a child, return to work and social activity, as well as the quality of life, both personally and within the framework of the environment. Therefore, certain recovery measures are necessary for their normalization as soon as possible
Основний принцип перинатального акушерства полягає в забезпеченні здоров’я породіллі, плода та новонародженого, що в низці випадків вимагає швидкого та щадного пологорозрішення. Тож упродовж останніх десятиліть кесарів розтин (КР) в акушерській практиці став інструментом, котрий дозволяє зберегти здоров’я і матері, й дитині. Незважаючи на значуще поширення, КР відносять до розряду складних операцій із високим відсотком післяопераційних ускладнень (3,3% - 54,4%), які пов’язані з технікою втручання, акушерськими та неонаталогічними причинами. Власне, науковий прогрес у медицині, соціальні та культурні зміни привели до фундаментальних трансформацій у ставленні до КР серед жінок і лікарів. Фактично, консенсус щодо показань до кесаревого розтину змінився в багатьох країнах, особливо тепер, коли беруть до уваги психосоціальні фактори. Післяпологовий період – це критичний, але часто ігнорований період у житті нових батьків. Так, саме він (післяпологовий період) характеризується широким спектром нових станів жіночого життя та підвищеною чутливістю до зовнішніх факторів. Увесь спектр постнатальних змін можна розглядати як інтегративну комбінацію психологічних, фізіологічних і ендокринних факторів, що впливають на фізичну та психічну діяльність жінок, а також визначають їхні стосунки з дитиною. Висновки. Проведення кесарського розтину повинно бути за показами з обов’язковим обґрунтуванням. Наявність післяопераційного рубця в жінок, які перебули абдомінальне пологорозрішення, вносить у післяпологовий період зміни на кшталт специфічного обмеження мобільності на час його формування. Цей аспект постає важливим із позицій настання майбутніх вагітностей, що вимагає утворення повноцінного еластичного міцного рубця на матці та м’яких тканинах. Формування рубця в післяпологовому періоді у зв’язку з потребою в догляді та годуванні дитини, змін унаслідок цього режимів сну та відпочинку додатково підвищують метаболічне, фізичне, психоемоційне навантаження, що спричиняє тиск на адаптаційні можливості регуляторних систем організму жінки. Стан жінки безпосередньо впливає на її можливості стосовно догляду та виховання дитини, повернення до роботи й соціальної активності, а також на якість життя як особистості, так і в межах соціуму. Тому необхідні певні заходи відновлення для якнайшвидшої нормалізації вищепереліченого
Дод.точки доступу:
Kuravska, Yu. S.
Aravitska, M. G.
Churpiy, I. K.
Hodlevska, N. A.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Gorbunova, O.
Labours with partners and sexual health of women [Text] = Партнерські пологи та сексуальне здоров’я / O. Gorbunova, S. Vdovichenko, O. Shekera // Здоров’я суспільства. - 2016. - № 1/2. - P57-62. - Bibliogr. at the end of the art.

MeSH-головна:
РОДОРАЗРЕШЕНИЯ ПРОЦЕСС -- LABOR, OBSTETRIC (физиология)
СУПРУЖЕСКИЕ ПАРЫ -- SPOUSES (обучение, психология)
ЖЕНЩИН ЗДОРОВЬЕ -- WOMEN'S HEALTH (тенденции)
ПОСЛЕРОДОВОЙ ПЕРИОД -- POSTPARTUM PERIOD (психология, физиология)
Дод.точки доступу:
Vdovichenko, S.
Shekera, O.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Абдомінальний туберкульоз у жінки після пологів [Текст] / А. В. Бойчук [та ін.] // Шпитальна хірургія. - 2013. - № 4. - С. 112-114

MeSH-головна:
ПЕРИТОНИТ ТУБЕРКУЛЕЗНЫЙ -- PERITONITIS, TUBERCULOUS (диагноз, хирургия)
ПОСЛЕРОДОВОЙ ПЕРИОД -- POSTPARTUM PERIOD
Дод.точки доступу:
Бойчук, А. В.
Бенедикт, В. В.
Заєць, Л. В.
Дереш, Н. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Удовенко, О. А.
Аквааэробика как средство физической реабилитации женщин в послеродовом периоде [Текст] = Aqua aerobics as physical rehabilitation method of women in postpartum period / О. А. Удовенко, Л. С. Ходасевич, А. С. Батрак // Курортная медицина. - 2017. - № 2. - С. 83-87. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-головна:
ПОСЛЕРОДОВОЙ ПЕРИОД -- POSTPARTUM PERIOD (психология, физиология)
БАЛЬНЕОТЕРАПИЯ -- BALNEOLOGY (методы)
ВОДОЛЕЧЕНИЕ -- HYDROTHERAPY (методы)
ФИЗИЧЕСКАЯ КУЛЬТУРА ЛЕЧЕБНАЯ -- EXERCISE THERAPY (методы)
ЖЕНЩИН ЗДОРОВЬЕ -- WOMEN'S HEALTH (тенденции)
Дод.точки доступу:
Ходасевич, Л. С.
Батрак, А. С.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Актуальные вопросы послеродового периода [Текст] / С. К. Кочиева, Е. А. Чернуха, Н. А. Короткова // Акушерство и гинекология. - 2002. - № 1. - С. 6-8

MeSH-головна:
ПОСЛЕРОДОВОЙ ПЕРИОД -- POSTPARTUM PERIOD
Дод.точки доступу:
Кочиева, С. К.
Чернуха, Е. А.
Короткова, Н. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Тиха, В. Г.
Алгоритм надання допомоги жінкам з лейоміомою матки в післяпологовому періоді [Текст] / В. Г. Тиха, Н. Я. Скрипченко // Перинатологія та педіатрія. - 2019. - № 1. - С. 25-29. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ЛЕЙОМИОМА -- LEIOMYOMA (патофизиология)
ПОСЛЕРОДОВОЙ ПЕРИОД -- POSTPARTUM PERIOD
АЛГОРИТМЫ -- ALGORITHMS
МЕДИЦИНСКОЙ ПОМОЩИ ОКАЗАНИЕ -- DELIVERY OF HEALTH CARE (использование, методы)
Анотація: Мета — вивчити ефективність запропонованого нами алгоритму надання допомоги жінкам із лейоміомою матки в післяпологовому періоді. Пацієнти та методи. Проаналізовано розроблений нами алгоритм надання допомоги породіллям із лейоміомою матки, призначений з перших днів післяпологового періоду. Обстежено 100 жінок із лейоміомою матки на 5-6-ту добу післяпологового періоду та через 3 місяці після пологів. Жінок розподілено на 2 групи: до 1-ї групи (основної) увійшло 50 жінок, які отримували розроблений нами комплекс лікувально-профілактичних заходів, до 2-ї групи (порівняння) — 50 жінок із лейоміомою матки, які не отримували зазначений комплекс, а лише симптоматичну терапію. Отримані результати були порівняні в цих групах. Результати. Запропонований нами алгоритм надання допомоги породіллям із лейоміомою матки привів до швидшого зворотного розвитку зміненого параметра гормонального, гемостазіологічного, імунологічного, мікробіологічного гомеостазу цієї категорії породіль, що, своєю чергою, вплинуло на прискорення інволютивних процесів, триваліший і повноцінніший процес лактації, швидше відновлення менструальної функції порівняно з групою жінок, які отримували лише загальноприйняте лікування. Висновки. Запропонований нами алгоритм надання допомоги жінкам із лейоміомою матки в післяпологовому періоді сприяє профілактиці прогресуванню цього захворювання, попередженню його рецидивів, що, своєю чергою, допомагає зберегти репродуктивну функцію жінок із лейоміомою матки і, тим самим, дає змогу рекомендувати його до застосування в зазначеної категорії породіль
Purpose — to examine the effectiveness of the proposed algorithm for providing relief to women with leiomyoma in the postpartum period. Patients and methods. We analyzed the algorithm developed by us for providing support to women with leiomyoma uterus, which was prescribed from the first days of the postpartum period. 100 women with leiomyoma of the uterus were screened for the 5-6th day of the postpartum period and 3 months after childbirth. Women were divided into 2 groups: 50 women entered the 1st group (main), which received the complex of treatment-prophylactic measures developed by us; in the 2nd group (control) 50 women from the uterine leiomyoma who did not receive this complex entered the group, but only symptomatic therapy. The results obtained were compared in these groups. Results. The algorithm proposed by us for the treatment of pregnant women with leiomyoma of the uterus contributed to a faster reverse development of the changed parameter of the hormonal, hemostasis, immunological, microbiological homeostasis of this category of mothers, which in turn affects the acceleration of the involutionary processes, a longer and more complete process of lactation, a faster restoration of the menstrual function in comparison with a group of women who received only the usual treatment. Conclusions. The proposed algorithm for providing medical care to women with leiomyoma in the postpartum period contributes to preventing the progression of the disease, preventing its recurrence, which in turn helps to preserve the reproductive function of women with leiomyoma in the uterus and, therefore, allows it to be recommended for its use in this category of pregnancy
Дод.точки доступу:
Скрипченко, Н. Я.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Орджоникидзе, Н. В.
Ангиопротектор гинкор форт в профилактике осложнений варикозной болезни у беременных и родильниц [Текст] / Н. В. Орджоникидзе, Б. Л. Гуртовой // Акушерство и гинекология. - 2001. - № 6. - С. 44-45

Рубрики: Гинкор Форт

MeSH-головна:
ВАРИКОЗНОЕ РАСШИРЕНИЕ ВЕН -- VARICOSE VEINS (профилактика и контроль)
БЕРЕМЕННОСТЬ -- PREGNANCY
ПОСЛЕРОДОВОЙ ПЕРИОД -- POSTPARTUM PERIOD
Дод.точки доступу:
Гуртовой, Б. Л.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Антифосфоліпідний синдром і вагітність [Текст] / Н. М. Пасієшвілі [та ін.] // Міжнародний медичний журнал. - 2019. - Т. 25, № 4. - С. 20-22. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-головна:
АНТИФОСФОЛИПИДНЫЙ СИНДРОМ -- ANTIPHOSPHOLIPID SYNDROME (диагностика, классификация, лекарственная терапия, патофизиология, этиология)
ПАТОЛОГИЧЕСКИЕ СОСТОЯНИЯ, ПРИЗНАКИ БОЛЕЗНЕЙ И СИМПТОМЫ -- PATHOLOGICAL CONDITIONS, SIGNS AND SYMPTOMS
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PREGNANCY COMPLICATIONS
ТРОМБОЦИТОВ АГРЕГАЦИИ ИНГИБИТОРЫ -- PLATELET AGGREGATION INHIBITORS (терапевтическое применение)
АНТИКОАГУЛЯНТЫ -- ANTICOAGULANTS (терапевтическое применение)
ПОСЛЕРОДОВОЙ ПЕРИОД -- POSTPARTUM PERIOD
Анотація: Розглянуто основні питання етіопатогенезу, клініки, діагностики антифосфоліпідного синдрому. Подано схеми лікування жінок під час вагітності, пологів і в післяпологовому періоді
Дод.точки доступу:
Пасієшвілі, Н. М.
Лупояд, В. С.
Ільченко, В. О.
Мошко, Ю. О.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.

Трушкина, С. С.
Бактеріальний вагіноз і вагітність: мікробіологічні та клінічні аспекти [Текст] / С. С. Трушкина // Педіатрія, акушерство та гінекологія. - 1999. - № 6. - С. 101-104

MeSH-головна:
ВАГИНИТ БАКТЕРИАЛЬНЫЙ -- VAGINOSIS, BACTERIAL (микробиология)
БЕРЕМЕННОСТЬ -- PREGNANCY
ПОСЛЕРОДОВОЙ ПЕРИОД -- POSTPARTUM PERIOD
Вільних прим. немає

Знайти схожі

11.

Воронова, С. И.
Бактериальный вагиноз у беременных [Текст] / С. И. Воронова // Вестник Российской ассоциации акушеров-гинекологов. - 2000. - № 1. - С. 50-55

MeSH-головна:
ВАГИНИТ БАКТЕРИАЛЬНЫЙ -- VAGINOSIS, BACTERIAL (осложнения)
БЕРЕМЕННОСТЬ -- PREGNANCY
ПОСЛЕРОДОВОЙ ПЕРИОД -- POSTPARTUM PERIOD
Вільних прим. немає

Знайти схожі

12.

Беременность при обструктивной гипертрофической кардиомиопатии [Текст] / В. И. Целуйко [и др.] // Медицина неотложных состояний. - 2014. - № 3. - С. 141-147

MeSH-головна:
КАРДИОМИОПАТИЯ ГИПЕРТРОФИЧЕСКАЯ -- CARDIOMYOPATHY, HYPERTROPHIC
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ СЕРДЕЧНО-СОСУДИСТЫЕ -- PREGNANCY COMPLICATIONS, CARDIOVASCULAR
СЕРДЦА ЖЕЛУДОЧКА ЛЕВОГО ДИСФУНКЦИЯ -- VENTRICULAR DYSFUNCTION, LEFT
ПОСЛЕРОДОВОЙ ПЕРИОД -- POSTPARTUM PERIOD
ЭХОКАРДИОГРАФИЯ -- ECHOCARDIOGRAPHY (использование)
ИСТОРИЯ БОЛЕЗНИ -- MEDICAL RECORDS
Дод.точки доступу:
Целуйко, В.И.
Будко, Е.А.
Дагхар, С.
Киношенко, К. Ю.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

13.

Болезнь Шегрена и беременность [Текст] / М. М. Шехтман, Т. Б. Елохина, М. Ю. Соколова // Вестник Российской ассоциации акушеров-гинекологов. - 2000. - № 3. - С. 99-100

MeSH-головна:
ШЕГРЕНА СИНДРОМ -- SJOGREN'S SYNDROME (патофизиология)
БЕРЕМЕННОСТЬ -- PREGNANCY
ПОСЛЕРОДОВОЙ ПЕРИОД -- POSTPARTUM PERIOD (иммунология)
Дод.точки доступу:
Шехтман, М. М.
Елохина, Т. Б.
Соколова, М. Ю.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

14.

Лахно, І. В.
Ведення вагітних з прееклампсією після пологів [] = Management of women with postpartum pre-eclampsia / І. В. Лахно // Здоровье женщины. - 2019. - № 9. - С. 8-11. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ПРЕЭКЛАМПСИЯ -- PRE-ECLAMPSIA (диагностика, патофизиология, терапия, этиология)
ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ СЕРДЕЧНО-СОСУДИСТЫЕ -- PREGNANCY COMPLICATIONS, CARDIOVASCULAR (диагностика, патофизиология, профилактика и контроль, терапия, этиология)
АНТИГИПЕРТЕНЗИВНЫЕ СРЕДСТВА -- ANTIHYPERTENSIVE AGENTS (анализ, терапевтическое применение, фармакология)
ПОСЛЕРОДОВОЙ ПЕРИОД -- POSTPARTUM PERIOD (действие лекарственных препаратов)
ЛАБЕТАЛОЛ -- LABETALOL (анализ, терапевтическое применение, фармакология)
АПРЕССИН -- HYDRALAZINE (анализ, терапевтическое применение, фармакология)
Анотація: Прееклампсія виникає лише у людини під час другої половини вагітності або у післяпологовий період, характеризується розвитком артеріальної гіпертензії та призводить до синдрому поліорганної недостатності. Відомо, що майже третина випадків еклампсії виникає у післяпологовий період. Пацієнтки з прееклампсією потребують проведення ретельного моніторингу артеріального тиску і призначення антигіпертензивних засобів після пологів. Патогенез і тактика ведення породіль з прееклампсією, що виникла у пуерперії de novo, не досить вивчені. Найбільший ризик виникнення інсульту після пологів залишається протягом 10 діб. Під час маніфестації прееклампсії після пологів дуже важливим є своєчасний початок використання антигіпертензивних препаратів. Препарати першої лінії слід використовувати не пізніше 30–60 хв від моменту встановлення діагнозу тяжкої прееклампсії для запобігання крововиливу у мозок. Для швидкого зниження артеріального тиску застосовують лабеталол або гідралазин. Сублінгвальне застосування ніфедипіну також може вважатися терапією першої лінії. Використання сульфату магнію необхідно для профілактики судом у пацієнток з прееклампсією тяжкого ступеня. На тлі нападу еклампсії розчин сульфату магнезії починають вводити внутрішньовенно у дозі 4–5 г протягом 15–20 хв, а потім продовжують інфузійне уведення у дозі 1 г на годину протягом доби. Кюретаж матки також є можливим засобом для зниження артеріального тиску у жінок з прееклампсією. На сьогодні немає достатніх даних про безпеку його використання з позицій ризиків, пов’язаних з наркозом, можливою перфорацією матки та поширенням інфекції на тлі ендометриту. Однак кюретаж слід проводити під час кесарева розтину жінкам з прееклампсією. У статті наведено власне спостереження синдрому системної запальної відповіді, що виник у жінки з вихідною прееклампсією легкого ступеня вже після пологів. Післяпологовий ендоміометрит, який був спричинений стрептококом групи В, мав відігравати тригерну роль у прогресуванні прееклампсії. Проблема поліхіміорезистентності призвела до нездатності традиційних антимікробних засобів запобігти дисемінації інфекції після кюретажу. Синдром системної запальної відповіді зумовив посилення тяжкості прееклампсії і розвиток поліорганної недостатності
Pre-eclampsia found only in humans during the second half of pregnancy or the postpartum period, is known to be featured by the development of arterial hypertension and multiple organ failure syndrome. Almost a third of eclampsia is known to occur in the postpartum period. The pre-eclamptic patients require thorough monitoring of blood pressure and administration of antihypertensive drugs in the puerperium. The pathogenesis and tactics of the developed de novo postpartum pre-eclampsia have not been sufficiently studied. The greatest risk of stroke after delivery remains for 10 days. In the case of postpartum pre-eclampsia, it is very important to start using antihypertensives in a timely manner. First-line drugs should be used not later than 30-60 minutes from the time of severe pre-eclampsia diagnosing to prevent intracranial hemorrhage. Labetalol or hydralazine should be used in order to reduce blood pressure. Sublingual administration of nifedipine may also be considered as first-line therapy. The use of magnesium sulfate is necessary for the prevention of seizures in patients with severe preeclampsia. In the case of eclampsia, a solution of magnesium sulfate is administered intravenously at a loading dose of 4-5 g for 15-20 minutes and then continued infusion at a dose of 1 g per hour throughout the day. Uterine curettage is also a possible measure of reducing blood pressure in women with pre-eclampsia. Uterine curettage reduced blood pressure in pre-eclamptic patients, but without adequate reporting of harms of perforation and infection dissemination, so it cannot currently be recommended. However, curettage should be done during a caesarean section of women with preeclampsia. The own case of a systemic inflammatory response syndrome that occurred in a postpartum woman with mild pre-eclampsia is given. Postpartum endomyometritis, which was caused by group B streptococcus, should have played a triggering role in the progression of preeclampsia. The problem of polychemical resistance has led to the inability of traditional antimicrobial agents to prevent the dissemination of infection after curettage. The systemic inflammatory response syndrome has contributed to the increased severity of preeclampsia and the development of multiple organ failure
Вільних прим. немає

Знайти схожі

15.

Ведення післяпологового періоду у ВІЛ-інфікованих жінок [Текст] / Н. М. Нізова [та ін.] // Одеський медичний журнал. - 1999. - № 3. - С. 45-47

MeSH-головна:
ВИЧ ИНФЕКЦИИ -- HIV INFECTIONS
ПОСЛЕРОДОВОЙ ПЕРИОД -- POSTPARTUM PERIOD
Дод.точки доступу:
Нізова, Н. М.
Бойченко, І. А.
Посохова, С. П.
Рачок, Т. Ю.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

16.

Пехньо, В. В.
Використання спеціалізованих анкет у вагітних та жінок у післяпологовому періоді (огляд літератури) [Текст] = Features of the specialized profiles in pregnant women and postpartum periods (literature review) / В. В. Пехньо // Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров’я України. - 2016. - № 2. - С. 59-63

MeSH-головна:
АНКЕТИРОВАНИЕ -- QUESTIONNAIRES
БЕРЕМЕННОСТЬ -- PREGNANCY
ПОСЛЕРОДОВОЙ ПЕРИОД -- POSTPARTUM PERIOD
КАЧЕСТВО ЖИЗНИ -- QUALITY OF LIFE
Вільних прим. немає

Знайти схожі

17.

    Влияние 10% гидроксиэетилкрахмала 200/0,5 (Рефортан Плюс) на течение послеоперационного периода при абдоминальных операциях [Текст] / М. А. Глотов [и др.] // Біль, знеболювання і інтенсивна терапія. - 2009. - № 3. - С. 34-38

Рубрики: Толстая кишка--хир

   Хирургия абдоминальная

   Послеродовой период

   Инфузионная терапия

Дод.точки доступу:
Глотов, М. А.
Бабанин, А. А.
Самарин, С. А.
Пономарева, Е. Г.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

18.

Качалина, Т. С.
Влияние медицинского озона на течение беременности и родов у женщин с экзогенно-конституциональным ожирением [Текст] / Т. С. Качалина, А. В. Сошников, Г. О. Гречканев // Акушерство и гинекология. - 2002. - № 3. - С. 21-25

MeSH-головна:
ОЗОН -- OZONE (терапевтическое применение)
ОЖИРЕНИЕ -- OBESITY (осложнения)
БЕРЕМЕННОСТЬ -- PREGNANCY
ПОСЛЕРОДОВОЙ ПЕРИОД -- POSTPARTUM PERIOD
Дод.точки доступу:
Сошников, А. В.
Гречканев, Г. О.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

19.

Возможность асептического ведения послеродовых ран промежности с помощью жидкого пластыря [Текст] / Н. С. Луценко [и др.] // Международный журнал педиатрии, акушерства и гинекологии = Міжнародний журнал педіатрії, акушерства та гінекології. - 2014. - Т. 5, № №1. - С. 85-88

MeSH-головна:
ПОСЛЕРОДОВОЙ ПЕРИОД -- POSTPARTUM PERIOD
ПРОМЕЖНОСТЬ -- PERINEUM (повреждения)
(использование)

Дод.точки доступу:
Луценко, Н. С.
Потебня, В. Ю.
Аль Сулиман, Х. М.
Островский, К. В.
Соколовская, И. С.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

20.

    Вихляева, Е. М.
    Возможность выбора и приемлемость различных методов контрацепции после родов [Текст] / Е. М. Вихляева, Е. И. Николаева // Акушерство и гинекология. - 2003. - № 6. - С. 20-23

Рубрики: Контрацепция

   Послеродовой период

Дод.точки доступу:
Николаева, Е. И.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

1-20 21-40 41-60 61-80 81-100 101-117

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)