Головна Спрощенний режим Відео-інструкція Опис
Авторизація
Прізвище
Пароль
 

Бази даних


Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Зона пошуку
у знайденому
 Знайдено у інших БД:Книги (49)Рідкісні видання (3)
Формат представлення знайдених документів:
повнийінформаційнийкороткий
Відсортувати знайдені документи за:
авторомназвоюроком виданнятипом документа
Пошуковий запит: (<.>S=Послеродовые осложнения<.>)
Загальна кількість знайдених документів : 78
Показані документи з 1 по 20
 1-20    21-40   41-60   61-78 
1.


    Samoilova, M. V.
    Postpartum depression: risk factors and clinical characteristics of psychological disorder [Text] / M. V. Samoilova, Yu. I. Kolesnyk // Акушерство. Гінекологія. Генетика. - 2018. - Том 4, N 4. - P18-22


MeSH-головна:
ПОСЛЕРОДОВЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PUERPERAL DISORDERS (психология)
ДЕПРЕССИЯ ПОСЛЕРОДОВАЯ -- DEPRESSION, POSTPARTUM (психология)
ДЕПРЕССИВНЫЕ РАССТРОЙСТВА -- DEPRESSIVE DISORDER (психология)
Дод.точки доступу:
Kolesnyk, Yu. I.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

2.


    Іванюта, С. О.
    Застосування препарата"Мікотон"в лікуванні гнійних ран промежини у породіль [Текст] / С. О. Іванюта, А. Б. Прилуцька, Л. Ф. Горовий // Медико-социальные проблемы семьи. - 1999. - Т. 4, № 1. - С. 93-96


Рубрики: Микотон--тер прим

MeSH-головна:
ПРОМЕЖНОСТЬ -- PERINEUM (микробиология, патофизиология)
НАГНОЕНИЕ -- SUPPURATION (лекарственная терапия, микробиология)
РАНЫ ЗАЖИВЛЕНИЕ -- WOUND HEALING (действие лекарственных препаратов)
ПОСЛЕРОДОВЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PUERPERAL DISORDERS (лекарственная терапия)
Дод.точки доступу:
Прилуцька, А. Б.
Горовий, Л. Ф.


Знайти схожі

3.


    Аль-Халаф, Салах
    Послеродовой эндометрит. Оптимизация лечения [Текст] / Салах Аль-Халаф, А. Н. Кутеко, Н. В. Стрижова // Акушерство и гинекология. - 2002. - № 1. - С. 16-20


MeSH-головна:
ЭНДОМЕТРИТ -- ENDOMETRITIS (патофизиология, этиология)
ПОСЛЕРОДОВЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PUERPERAL DISORDERS (патофизиология)
Дод.точки доступу:
Кутеко, А. Н.
Стрижова, Н. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

4.


    Ананьев, В. А.
    Осложнения и заболеваемость после кесарева сечения в послеродовом и отдаленном периодах [Текст] / В. А. Ананьев, Н. М. Побединский, Е. А. Чернуха // Акушерство и гинекология. - 2005. - № 2. - С. 52-54

Рубрики: Кесарево сечение--осл

   Послеродовые осложнения


Дод.точки доступу:
Побединский, Н. М.
Чернуха, Е. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

5.


    Анчева, И. А.
    Риск возникновения осложнений в родах и послеродовой период у женщин с анемией [Текст] / И. А. Анчева, М. Ю. Голубенко // Здоровье женщины. - 2015. - № 10. - С. 98-100


MeSH-головна:
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ ГЕМАТОЛОГИЧЕСКИЕ -- PREGNANCY COMPLICATIONS, HEMATOLOGIC
АНЕМИЯ ЖЕЛЕЗОДЕФИЦИТНАЯ -- ANEMIA, IRON-DEFICIENCY (лекарственная терапия, осложнения)
РОДОВ ОСЛОЖНЕНИЯ -- OBSTETRIC LABOR COMPLICATIONS (профилактика и контроль, этиология)
ПОСЛЕРОДОВЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PUERPERAL DISORDERS (профилактика и контроль, этиология)
ЖЕНЩИНЫ -- WOMEN
БЕРЕМЕННОСТЬ -- PREGNANCY
Дод.точки доступу:
Голубенко, М. Ю.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

6.


   
    Апробація методу флуоресцентної спектроскопії для діагностики післяпологових ускладнень [Текст] / О. В. Булавенко [та ін.] // Вісник Вінницького нац. мед. ун-ту. - 2015. - Т. 19, № 1. - С. 161-167


Рубрики: ВНМУ

MeSH-головна:
ПОСЛЕРОДОВЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PUERPERAL DISORDERS (рентгенография)
СПЕКТРОМЕТРИЯ ФЛЮОРЕСЦЕНТНАЯ -- SPECTROMETRY, FLUORESCENCE (методы)
Дод.точки доступу:
Булавенко, О. В.
Остап’юк, Л. Р.
Рудь, В. О.
Волошиновський, А. С.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

7.


    Білик, Н. М.
    Перебіг пологів та післяпологового періоду у жінок з передчасним відшаруванням плаценти [Текст] / Н. М. Білик // Педіатрія, акушерство та гінекологія. - 2006. - № 2. - С. 91-95

Рубрики: Роды патологические

   Преждевременная отслойка плаценты--осл--патофизиол


   Послеродовые осложнения


Вільних прим. немає

Знайти схожі

8.


    Бенюк, В. А.
    Послеродовые осложнения у многорожавших женщин [Текст] / В. А. Бенюк, И. В. Майданник, Амин Саллами Мохамед // Международный журнал педиатрии, акушерства и гинекологии = Міжнародний журнал педіатрії, акушерства та гінекології. - 2014. - Т. 6, № 2. - С. 74-76


MeSH-головна:
ПОСЛЕРОДОВЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PUERPERAL DISORDERS (диагноз, патофизиология, этиология)
ПОСЛЕРОДОВОЕ КРОВОТЕЧЕНИЕ -- POSTPARTUM HEMORRHAGE (диагноз, этиология)
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PREGNANCY COMPLICATIONS (диагноз, этиология)
МАТКА -- UTERUS (патология, повреждения)
ЖЕНЩИН ЗДОРОВЬЕ -- WOMEN'S HEALTH
Дод.точки доступу:
Майданник, И. В.
Мохамед, Амин Саллами

Примірників всього: 1
БИНТ (1)
Вільні: БИНТ (1)

Знайти схожі

9.


    Бергер, Е. Е.
    И.Ф. Земмельвейс - основоположник учения о послеродовой инфекции [Текст] / Е. Е. Бергер, А. В. Пронин // Акушерство и гинекология. - 2005. - № 5. - С. 61-64


MeSH-головна:
АКУШЕРСТВО -- OBSTETRICS (история)
ГИНЕКОЛОГИЯ -- GYNECOLOGY (история)
ВРАЧИ -- PHYSICIANS (история)
АСЕПТИКА -- ASEPSIS (история)
ПОСЛЕРОДОВЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PUERPERAL DISORDERS (история)
АВСТРО-ВЕНГРИЯ -- AUSTRIA-HUNGARY
Дод.точки доступу:
Пронин, А. В.
Земмельвейс, Игнац Филипп (венг. врач-акушер, профессор, один из осн. асептики ; 1818-1865) \о нем\

Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.


    Бондарчук, О. В.
    Аналіз клінічної ефективності превентивної терапії у вагітних жінок із помірним ожирінням і порушенням метаболізму вітаміну Д [Текст] = The analysis of the clinical effectiveness of preventive therapy in pregnant women with moderate obesity and disorder of vitamin D metabolism / О. В. Бондарчук // Вісник Вінницького нац. мед. ун-ту. - 2022. - Т. 26, № 3. - С. 397-404. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-головна:
ОЖИРЕНИЕ -- OBESITY (метаболизм, патофизиология)
БЕРЕМЕННОСТЬ -- PREGNANCY (действие лекарственных препаратов, метаболизм)
ЛИПИДНЫЙ ОБМЕН -- LIPID METABOLISM (генетика, действие лекарственных препаратов, иммунология)
МАТЬ-ПЛОД, ОБМЕН -- MATERNAL-FETAL EXCHANGE (действие лекарственных препаратов, иммунология)
ПРЕЭКЛАМПСИЯ -- PRE-ECLAMPSIA (иммунология, лекарственная терапия, метаболизм)
ПЛОДА РАЗВИТИЕ -- FETAL DEVELOPMENT (действие лекарственных препаратов, иммунология)
ПОСЛЕРОДОВЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PUERPERAL DISORDERS (диагностика, лекарственная терапия, метаболизм)
ВИТАМИН D -- VITAMIN D (метаболизм, прием и дозировка, терапевтическое применение)
Анотація: Ожиріння під час вагітності пов’язане з підвищеним ризиком ряду серйозних несприятливих перинатальних наслідків. Метою нашого клінічного проспективного дослідження була оцінка клінічної ефективності профілактичної терапії у вагітних жінок із ожирінням і дефіцитом вітаміну Д. Вагітні пацієнтки із ожирінням були розподілені на клінічні підгрупи залежно від дози препарату вітаміну Д на початку профілактичної терапії у відповідності до початкового рівня 25(ОН)D. І підгрупа клінічної групи проспективного дослідження – 24 жінки, які мали рівень 25(ОН)D у сироватці крові менше за 22,0 нг/мл, які на доданок до ацетилсаліцилової кислоти (АСК) (100 мг на добу) отримували препарати вітаміну Д (4000 МО на добу); ІІ клінічну підгрупу становили 26 вагітних, які отримували АСК (100 мг на добу) та препарати вітаміну Д (2000 МО на добу) із ініціальною сироватковою концентрацією 25(ОН)D 22,1-28,0 нг/мл та ІІІ підгрупа – 25 пацієнток які отримували АСК (100 мг на добу) препарати вітаміну Д (1000 МО на добу), які мали вміст 25(ОН)D у сироватці крові більше за 28,1 нг/мл. Практично здорові вагітні жінки із контрольної групи отримували 600 МО вітаміну Д на добу. Призначення препаратів починалося у терміні вагітності 10-12 тижнів, закінчувався прийом у 36 тижнів ґестації. Варіаційно-статистична обробка результатів дослідження була виконана за допомогою програми “STATISTICA 10” Enterprise Portable. При аналізі клінічної ефективності комплексної профілактичної терапії за результатами перебігу вагітності та пологів у пацієнток із помірним ожирінням і зниженим статусом вітаміну Д нами було встановлено, що більш позитивний ефект було досягнуто при додатковій сапплементації вітаміну Д вагітним жінкам у дозі 4000 МО (100 мкг) на добу при попередньо-встановленому рівні 25(ОН)D 20 нмоль/л (12 нг/мл), проти призначення 2000 МО вітаміну Д (50 мкг) пацієнткам із рівнем 25(ОН)D 20-30 нмоль/л (8-12 нг/мл). Клінічна ефективність зазначеної раніше превентивної стратегії полягала насамперед у суттєвому зменшенні випадків перинатальної патології (у 2 рази), гіпертензивних розладів de novo (у 3,7 рази), плацентарної дисфункції (у 5,5 рази) та ЗВУР (у 4,6 рази), фетального дистресу (у 3,1 рази), субінволюції матки (у 3,7 рази), післяпологових септичних ускладнень (у 7,3 рази), порушення ранньої неонатальної адаптації (у 2,5 рази), асфіксії новонародженого (у 3,2 рази), а також достовірному зменшенню випадків аномалій пологової діяльності (р
Obesity during pregnancy is associated with an increased risk of serious adverse perinatal outcomes. The aim of our clinical prospective study was to evaluate the clinical effectiveness of preventive therapy in pregnant women with obesity and vitamin D deficiency. Pregnant patients with obesity were divided into clinical subgroups, depending on the dose of vitamin D preparation at the beginning of preventive therapy in accordance with the initial serum level of 25(OH)D. The first subgroup of the clinical group of the prospective study - 24 women who had a level of 25(OH)D in blood serum less than 22.0 ng/ml, in addition to low dose (100 mg per day) of acetylsalicylic acid (ASA) received vitamin D (4000 IU per day), the II-nd clinical subgroup consisted of 26 pregnant women who received ASA (100 mg per day) and vitamin D (2000 IU per day) with an initial serum concentration of 25(OH)D 22.1-28.0 ng/ml and III-d subgroup – 25 patients who received the low dose ASA and vitamin D (1000 IU per day), who had a serum 25(OH)D content of more than 28.1 ng/ml. Practically healthy pregnant women from the control group received 600 IU of vitamin D per day. The prescription of the drugs began at 10-12 weeks of pregnancy, and ended at 36 weeks of gestation. Variational and statistical processing of the research results was performed using the "STATISTICA 10" Enterprise Portable program. According to analysis of the clinical effectiveness of complex preventive therapy we found that a more positive effect was achieved with additional supplementation of vitamin D to pregnant women in a dose of 4000 IU (100 μg) per day with prior – the established level of 25(OH)D 20 nmol/l (12 ng/ml), against the appointment of 2000 IU of vitamin D (50 μg) to patients with a level of 25(OH)D of 20-30 nmol/l (8-12 ng/ml). The clinical effectiveness of the aforementioned preventive strategy was primarily a significant reduction in perinatal pathology cases (by 2 times), de novo hypertensive disorders (by 3.7 times), placental dysfunction (by 5.5 times) and fetal growth restriction (by 4.6 times), fetal distress (3.1 times), uterine subinvolution (3.7 times), postpartum septic complications (7.3 times), early neonatal adaptation disorders (2.5 times), newborn asphyxia (3, 2 times), as well as a significant decrease in cases of anomalies of labor activity (р
Вільних прим. немає

Знайти схожі

11.


    Булавенко, О. В.
    Оптимізація надання медичної допомоги породіллям із гнійно-запальними захворюваннями на основі патогенетичної моделі [Текст] = Optimization of the medical care to women with postpartum purulent-inflammatory diseases on the basis of the pathogenetic model / О. В. Булавенко, Л. Р. Остап’юк, В. О. Рудь // Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології. - 2021. - N 1. - С. 30-35


MeSH-головна:
ПОСЛЕРОДОВЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PUERPERAL DISORDERS
СЕПСИС -- SEPSIS
Анотація: Мета дослідження – застосування патогенетичної діагностично-лікувальної моделі при гнійно-запальних захворюваннях та сепсисі в рамках методу флуоресцентної спектроскопії. Матеріали і методи. Сироватка крові осіб основної групи – 40 вагітних жінок, 180 породілей із післяпологовим ендометритом і 15 хворих на сепсис та контрольної – 40 здорових жінок із неускладненим перебігом післяпологового періоду. Методи дослідження: клінічні, лабораторні, біохімічні, інструментальні, метод флуоресцентної спектроскопії, математично-статистичні. Результати дослідження та їх обговорення. У здорових людей спектри флуоресценції сироватки крові (СК) мають вигляд лямбдоподібних кривих з λmax в області 330,1–335,1 нм, що відповідають нормальному свіченню сироваткового альбуміну людини. При гнійно-запальних захворюваннях частина його зв᾽язуючих центрів блокується токсинами, тому в СК є наявні два типи молекул альбуміну: «нормальні» та «патологічні». Для вагітних жінок інтенсивність флуоресценції СК зростає не більше ніж на 30 % порівняно з характеристиками 20 % розчину альбуміну, величини яких взято за еталон. Для породілей контрольної групи не було виявлено зсуву λmax. Інтенсивність флуоресценції перебуває в межах більше 0,81 відносних одиниць (в. о.) порівняно з IF 20 % донорського альбуміну. Для породілей із післяпологовими ендометритами зафіксовано зниження інтенсивності флуоресценції СК нижче 0,81 в. о., а в особливо тяжких випадках – плавний довго­хвильовий зсув спектра флуоресценції. Для хворих на сепсис характерне зниження інтенсивності флуоресценції на 70–80 % від норми. В особливо тяжких випадках характерною є поява другого піку в довгохвильовій області. Висновки. Запропоновано патогенетичну модель виникнення гнійно-запальних захворювань та сепсису. Обґрунтовано її ефективність на основі дослідження спектрально-флуоресцентних характеристик сироватки крові хворих із гнійно-запальними захворюваннями та сепсисом. Запропоновано використання розчину альбуміну в комплексному лікуванні післяпологових гнійно-запальних захворювань та сепсису
Дод.точки доступу:
Остап’юк, Л. Р.
Рудь, В. О.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

12.


   
    Вільнорадикальні процеси у вагітних із загрозою розвитку порушень інволюції матки [Текст] / Н. І. Морозова [та ін.] // Здоровье женщины. - 2016. - № 1. - С. 110-111


MeSH-головна:
ФАКТОРЫ РИСКА -- RISK FACTORS
ПОСЛЕРОДОВЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PUERPERAL DISORDERS
МАТКИ СОКРАЩЕНИЕ -- UTERINE CONTRACTION (кровь)
ПЕРЕКИСНОЕ ОКИСЛЕНИЕ ЛИПИДОВ -- LIPID PEROXIDATION
ОКСИДАТИВНЫЙ СТРЕСС -- OXIDATIVE STRESS
Дод.точки доступу:
Морозова, Н. І.
Яковлева, Е. Б.
Железна, Г. О.
Морозова, Н. А.
Фірсова, Н. О.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

13.


    Вдовиченко, Ю. П.
    Роль хламідійної і мікоплазменної інфекції у генезі післяпологового ендометриту [Текст] / Ю. П. Вдовиченко, Н. І. Геник, Р. Д. Шадлун // Галицький лікарський вісник. - 2001. - Т. 8, № 3. - С. 23-24


MeSH-головна:
ЭНДОМЕТРИТ -- ENDOMETRITIS (классификация, микробиология, осложнения)
ПОСЛЕРОДОВЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PUERPERAL DISORDERS (микробиология, патофизиология)
ХЛАМИДИОЗЫ -- CHLAMYDIACEAE INFECTIONS (микробиология, патофизиология)
МИКОПЛАЗМОЗЫ -- MYCOPLASMA INFECTIONS (микробиология, патофизиология)
Дод.точки доступу:
Геник, Н. І.
Шадлун, Р. Д.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

14.


    Венцківський, Б. М.
    Кристалооптичний метод - об’єктивний критерій оцінки ранового процесу у породіль [Текст] / Б. М. Венцківський, В. О. Товстановська, А. Б. Прилуцька // Лікарська справа. - 2002. - № 1. - С. 84-86


MeSH-головна:
ПОСЛЕРОДОВЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PUERPERAL DISORDERS (патофизиология, профилактика и контроль, этиология)
КРИСТАЛЛОГРАФИЯ РЕНТГЕНОВСКАЯ -- CRYSTALLOGRAPHY, X-RAY (методы)
Дод.точки доступу:
Товстановська, В. О.
Прилуцька, А. Б.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

15.


    Випасняк, І. П.
    Якість життя жінок після кесаревого розтину, що перенесли коронавірусну хворобу упродовж вагітності, як показник ефективності програми фізичної терапії [Текст] = Quality of life of women after caesarean section who had coronavirus disease during pregnancy as an indicator of the effectiveness of a physical therapy program / І. П. Випасняк, З. М. Остап’як, Ю. О. Полатайко. - Електрон. текст. дані // Art of Medicine. - 2023. - N 2. - С. 14-19. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-головна:
КЕСАРЕВО СЕЧЕНИЕ -- CESAREAN SECTION (психология, реабилитация, тенденции)
КОРОНАВИРУСНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- CORONAVIRUS INFECTIONS (осложнения, патофизиология, терапия, этиология)
ПОСЛЕРОДОВЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PUERPERAL DISORDERS (патофизиология, профилактика и контроль, реабилитация, терапия, этиология)
АСТЕНИЯ -- ASTHENIA (патофизиология, профилактика и контроль, терапия, этиология)
КАЧЕСТВО ЖИЗНИ -- QUALITY OF LIFE (психология)
ФИЗИЧЕСКАЯ КУЛЬТУРА ЛЕЧЕБНАЯ -- EXERCISE THERAPY (использование, тенденции)
Анотація: Мета. Визначення ефективності відновлення стану здоров’я жінок з постковідним синдромом, які перенесли кесарів розтин, за динамікою показників якості життя. Методи. Обстежено 44 жінки на початку пізнього післяпологового періоду. Контрольну групу склали 15 жінок, які народжували вагінально, у період вагітності та спостереження не переносили COVID-19. Групу порівняння склали 15 жінок після кесаревого розтину, які перенесли COVID-19 упродовж вагітності, відновлювались упродовж вагітності та післяпологового періоду згідно з загальними рекомендаціями щодо реабілітації хворих з коронавірусною інфекцією. Основну групу склали 14 жінок після кесаревого розтину, які перенесли COVID-19 упродовж вагітності, 2 місяці виконували апробовану програму фізичної терапії (терапевтичні вправи, елементи йоги; масаж; сеанси ароматерапії; сеанси аутогенного тренування). Стан жінок оцінювали за результатами EQ- 5D-5L: профілю здоров’я за п’ятьма підшкалами та візуальної аналогової шкали EQ-VAS. Результати. При першому обстеженні у всіх жінок було виявлено погіршення якості життя за всіма підшкалами EQ-5D-5L та низьке оцінювання загального стану здоров’я за EQ-VAS, найбільше виражені в жінок з постковідним синдромом. При повторному обстеженні найкращий результат за всіма досліджуваними параметрами виявили жінки контрольної групи. Результати жінок основної групи за всіма показниками, що визначали, статистично значуще були кращими, ніж у жінок групи порівняння. Висновки. Якість життя є узагальненим показником, що враховує різні аспекти здоров’я; відповідно, її погіршення в післяпологовому періоді є обґрунтуванням для проведення, а позитивна динаміка є свідченням ефективності апробованої програми фізичної терапії жінок з постковідним синдромом у післяпологовому періоді після абдомінального родорозрішення
Purpose: to determine the effectiveness of restoring the state of health of women with post- COVID-19 syndrome, who underwent cesarean section, based on the dynamics of parameters of quality of life. Methods. 44 women were examined at the beginning of the late postpartum period. The control group consisted of 15 women who gave birth vaginally and did not suffer from COVID-19 during pregnancy and observation. The comparison group consisted of 15 women after cesarean section who suffered from COVID-19 during pregnancy, recovered during pregnancy and the postpartum period according to general recommendations for the rehabilitation of patients with coronavirus infection. The main group consisted of 14 women after caesarean section, suffered from COVID-19 during pregnancy, performed a proven program of physical therapy for 2 months using breathing therapeutic exercises, therapeutic exercises with elements of yoga for the muscles of the back, abdomen, upper and lower limbs, taking into account movement limitations due to a scar of the anterior abdominal wall; massage of the chest, back, abdomen; aromatherapy sessions; autogenic training sessions. They tried to restore the state of women through the normalizing effect of the applied agents on the hormonal background and psycho-emotional state, reducing the feeling of bodily discomfort, general strengthening of the body, accelerating the recovery of the organs of the abdominal cavity and pelvis, accelerating adaptation to changes in habitual activity due to a violation daily routine and childcare needs. The condition of the women was assessed by the results of the EQ-5D-5L and EQ-VAS. Research results. In all women, regardless of the method of delivery, at the beginning of the late postpartum period, a decrease in quality of life was noted in all sections of the EQ-5D-5L questionnaire. Results in women after caesarean section compared to vaginal delivery were on average twice as bad (p0.05) on all subscales - mobility, self-care, usual daily activities, pain/discomfort, anxiety/depression. According to the low assessment of individual subscales, women defined their general state of health quite low on a 100-point scale. At the same time, women who underwent caesarean section reported a statistically significantly worse level of health compared to women after vaginal delivery (p0.05). During re-examination, the best result in terms of all studied parameters was found by women of the control group, who demonstrated the dynamics of the normal course of the postpartum period after vaginal delivery. The results of the women of the main group according to EQ-5D-5L subscales, EQ-VAS which were determined, were statistically significantly better than those of the women of the comparison group. This testifies to the advantages of the rehabilitation program for the correction of the symptoms of post-COVID-19 syndrome in women who underwent cesarean section, which was created taking into account their physical and psycho-emotional state, in comparison with the general rehabilitation program. Conclusions Quality of life is a generalized indicator that takes into account various aspects of health; accordingly, its deterioration in the postpartum period is a justification for carrying out, and the positive dynamics is evidence of the effectiveness of the approved program of physical therapy of women with post-COVID-19 syndrome in the postpartum period after abdominal delivery
Дод.точки доступу:
Остап’як, З. М.
Полатайко, Ю. О.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

16.


   
    Вплив гестаційного пієлонефриту на виникнення післяпологового метроендометриту [Текст] / К. В. Воронін [та ін.] // Медико-социальные проблемы семьи. - 1999. - Т. 4, № 1. - С. 29-32


MeSH-головна:
ПИЕЛОНЕФРИТ КСАНТОГРАНУЛЕМАТОЗНЫЙ -- PYELONEPHRITIS, XANTHOGRANULOMATOUS (патофизиология, этиология)
ПОСЛЕРОДОВЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PUERPERAL DISORDERS (патофизиология, профилактика и контроль, этиология)
Дод.точки доступу:
Воронін, К. В.
Потапов, В. О.
Баштова, Н. В.
Пономаренко, І. А.


Знайти схожі

17.


   
    Вплив мікоплазмової інфекції на розвиток післяпологових гнійно-запальних ускладнень [Текст] / Ю. П. Вдовиченко [та ін.] // Одеський медичний журнал. - 2001. - № 3. - С. 76-77


MeSH-головна:
ПОСЛЕРОДОВЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PUERPERAL DISORDERS (этиология)
МИКОПЛАЗМЫ -- MYCOPLASMA (патогенность)
Дод.точки доступу:
Вдовиченко, Ю. П.
Геник, Н. І.
Остап’юк, В. С.
Глазков, І. С.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

18.


   
    Врастание предлежащей плаценты (placenta accreta) у пациенток с рубцом на матке после кесарева сечения. Клинико-морфологическое сопоставление [Текст] / Г. М. Савельева [и др.] // Акушерство и гинекология. - 2015. - № 11. - С. 41-45


MeSH-головна:
ПЛАЦЕНТЫ ПРИРАЩЕНИЕ -- PLACENTA ACCRETA (диагноз, патофизиология, этиология)
ПЛАЦЕНТЫ ПРЕДЛЕЖАНИЕ -- PLACENTA PREVIA
РУБЕЦ -- CICATRIX (диагноз, патофизиология, этиология)
КЕСАРЕВО СЕЧЕНИЕ -- CESAREAN SECTION
ПОСЛЕРОДОВЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PUERPERAL DISORDERS
Дод.точки доступу:
Савельева, Г. М.
Курцер, М. А.
Бреслав, И. Ю.
Панина, О. Б.
Андреев, А. И.
Барыкина, О. П.
Латышкевич, О. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

19.


    Гнатко, О. П.
    Бактеріальний вагіноз у вагітних [Текст] / О. П. Гнатко // Сімейна медицина. - 2010. - № 2. - С. 32-35

Рубрики: Вагинит бактериальный--берем--осл

   Беременности осложнения


   Родов осложнения


   Послеродовые осложнения


Вільних прим. немає

Знайти схожі

20.


    Голяновський, О. В.
    Масивні акушерські кровотечі: ключові питання профілактики і терапії [Текст] / О. В. Голяновський // Медичні аспекти здоров’я жінки. - 2017. - № 7/8. - С. 13-14


MeSH-головна:
АКУШЕРСКИЕ КРОВОТЕЧЕНИЯ -- OBSTETRIC HEMORRHAGES (профилактика и контроль, терапия)
ПОСЛЕРОДОВЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PUERPERAL DISORDERS (профилактика и контроль, терапия)
Анотація: Акушерські кровотечі виникають у 3-8% випадків від загальної кількості пологів. У структурі причин материнської смерті у світі 20-25% припадає на масивні акушерські кровотечі (МАК). За даними ВООЗ (2010), близько 130 тис. жінок щорічно помирають від МАК. В Україні останніми роками відмічається підвищення показника материнської смертності, що значно перевищує середній рівень у країнах Європейського Союзу (5,69 випадку на 100 тис. живих народжень за даними 2014 р.). Так, за період 2014-2016 рр. порівняно з 2013 р. показник материнської смертності у нашій країні становив 15,2; 16,5 і 14,5 випадків на 100 тис. живих народжень відповідно. Серед причин материнських втрат минулого року кровотечі посідають третє місце (9,09%). Це більшою мірою пов’язано з проведенням профілактичних заходів, визначенням факторів ризику і предикторів акушерських кровотеч. Згідно з визначенням експертів ВООЗ, акушерська кровотеча розглядається як крово­втрата 0,5% від маси тіла; 500 мл після вагінальних пологів і 1000 мл після кесаревого розтину. Патологічною вважається крововтрата 1,0-1,5% від маси тіла (близько 20% від об’єму циркулюючої крові [ОЦК]). МАК визначається як крововтрата 1,5% від маси тіла
Вільних прим. немає

Знайти схожі

 1-20    21-40   41-60   61-78 
 
© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)