Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

у знайденому

Знайдено у інших БД:

Книги (49)

Рідкісні видання (3)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>S=Послеродовые осложнения<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 78
Показані документи з 1 по 20

1-20 21-40 41-60 61-78

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Samoilova M. V., Kolesnyk Yu. I.
Назва : Postpartum depression: risk factors and clinical characteristics of psychological disorder
Місце публікування : Акушерство. Гінекологія. Генетика. - Київ, 2018. - Том 4, N 4. - С. 18-22 (Шифр АУ47/2018/4/4)
MeSH-головна: ПОСЛЕРОДОВЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PUERPERAL DISORDERS
ДЕПРЕССИЯ ПОСЛЕРОДОВАЯ -- DEPRESSION, POSTPARTUM
ДЕПРЕССИВНЫЕ РАССТРОЙСТВА -- DEPRESSIVE DISORDER
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Іванюта С. О., Прилуцька А. Б., Горовий Л. Ф.
Назва : Застосування препарата"Мікотон"в лікуванні гнійних ран промежини у породіль
Місце публікування : Медико-социальные проблемы семьи. - Донецк, 1999. - Т. 4, № 1. - С. 93-96 (Шифр М814488/1999/4/1)
Предметні рубрики: Микотон-- тер прим
MeSH-головна: ПРОМЕЖНОСТЬ -- PERINEUM
НАГНОЕНИЕ -- SUPPURATION
РАНЫ ЗАЖИВЛЕНИЕ -- WOUND HEALING
ПОСЛЕРОДОВЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PUERPERAL DISORDERS
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Аль-Халаф Салах, Кутеко А. Н., Стрижова Н. В.
Назва : Послеродовой эндометрит. Оптимизация лечения
Місце публікування : Акушерство и гинекология. - Москва, 2002. - № 1. - С. 16-20 (Шифр АР6/2002/1)
MeSH-головна: ЭНДОМЕТРИТ -- ENDOMETRITIS
ПОСЛЕРОДОВЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PUERPERAL DISORDERS
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Ананьев В. А., Побединский Н. М., Чернуха Е. А.
Назва : Осложнения и заболеваемость после кесарева сечения в послеродовом и отдаленном периодах
Місце публікування : Акушерство и гинекология. - 2005. - № 2. - С. 52-54 (Шифр АР6/2005/2)
Предметні рубрики: Кесарево сечение-- осл
Послеродовые осложнения
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Анчева И. А., Голубенко М. Ю.
Назва : Риск возникновения осложнений в родах и послеродовой период у женщин с анемией
Місце публікування : Здоровье женщины. - Киев, 2015. - № 10. - С. 98-100 (Шифр ЗУ3/2015/10)
MeSH-головна: БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ ГЕМАТОЛОГИЧЕСКИЕ -- PREGNANCY COMPLICATIONS, HEMATOLOGIC
АНЕМИЯ ЖЕЛЕЗОДЕФИЦИТНАЯ -- ANEMIA, IRON-DEFICIENCY
РОДОВ ОСЛОЖНЕНИЯ -- OBSTETRIC LABOR COMPLICATIONS
ПОСЛЕРОДОВЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PUERPERAL DISORDERS
ЖЕНЩИНЫ -- WOMEN
БЕРЕМЕННОСТЬ -- PREGNANCY
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Булавенко О. В., Остап’юк Л. Р., Рудь В. О., Волошиновський А. С.
Назва : Апробація методу флуоресцентної спектроскопії для діагностики післяпологових ускладнень
Місце публікування : Вісник Вінницького нац. мед. ун-ту. - 2015. - Т. 19, № 1. - С. 161-167 (Шифр ВУ80/2015/19/1)
Предметні рубрики: ВНМУ
MeSH-головна: ПОСЛЕРОДОВЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PUERPERAL DISORDERS
СПЕКТРОМЕТРИЯ ФЛЮОРЕСЦЕНТНАЯ -- SPECTROMETRY, FLUORESCENCE
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Білик Н. М.
Назва : Перебіг пологів та післяпологового періоду у жінок з передчасним відшаруванням плаценти
Місце публікування : Педіатрія, акушерство та гінекологія. - 2006. - № 2. - С. 91-95 (Шифр ПУ2/2006/2)
Предметні рубрики: Роды патологические
Преждевременная отслойка плаценты-- осл-- патофизиол
Послеродовые осложнения
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Бенюк В. А., Майданник И. В., Мохамед Амин Саллами
Назва : Послеродовые осложнения у многорожавших женщин
Місце публікування : Международный журнал педиатрии, акушерства и гинекологии. - 2014. - Т. 6, № 2. - С. 74-76 (Шифр МУ90/2014/6/2)
MeSH-головна: ПОСЛЕРОДОВЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PUERPERAL DISORDERS
ПОСЛЕРОДОВОЕ КРОВОТЕЧЕНИЕ -- POSTPARTUM HEMORRHAGE
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PREGNANCY COMPLICATIONS
МАТКА -- UTERUS
ЖЕНЩИН ЗДОРОВЬЕ -- WOMEN'S HEALTH
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Бергер Е. Е., Пронин А. В.
Назва : И.Ф. Земмельвейс - основоположник учения о послеродовой инфекции
Місце публікування : Акушерство и гинекология. - М.: Медицина, 2005. - № 5. - С. 61-64 (Шифр АР6/2005/5)
MeSH-головна: АКУШЕРСТВО -- OBSTETRICS
ГИНЕКОЛОГИЯ -- GYNECOLOGY
ВРАЧИ -- PHYSICIANS
АСЕПТИКА -- ASEPSIS
ПОСЛЕРОДОВЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PUERPERAL DISORDERS
АВСТРО-ВЕНГРИЯ -- AUSTRIA-HUNGARY
Знайти схожі

10.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Бондарчук О. В.
Назва : Аналіз клінічної ефективності превентивної терапії у вагітних жінок із помірним ожирінням і порушенням метаболізму вітаміну Д
Паралельн. назви :The analysis of the clinical effectiveness of preventive therapy in pregnant women with moderate obesity and disorder of vitamin D metabolism
Місце публікування : Вісник Вінницького нац. мед. ун-ту. - 2022. - Т. 26, № 3. - С. 397-404 (Шифр ВУ80/2022/26/3)
Примітки : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-головна: ОЖИРЕНИЕ -- OBESITY
БЕРЕМЕННОСТЬ -- PREGNANCY
ЛИПИДНЫЙ ОБМЕН -- LIPID METABOLISM
МАТЬ-ПЛОД, ОБМЕН -- MATERNAL-FETAL EXCHANGE
ПРЕЭКЛАМПСИЯ -- PRE-ECLAMPSIA
ПЛОДА РАЗВИТИЕ -- FETAL DEVELOPMENT
ПОСЛЕРОДОВЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PUERPERAL DISORDERS
ВИТАМИН D -- VITAMIN D
Анотація: Ожиріння під час вагітності пов’язане з підвищеним ризиком ряду серйозних несприятливих перинатальних наслідків. Метою нашого клінічного проспективного дослідження була оцінка клінічної ефективності профілактичної терапії у вагітних жінок із ожирінням і дефіцитом вітаміну Д. Вагітні пацієнтки із ожирінням були розподілені на клінічні підгрупи залежно від дози препарату вітаміну Д на початку профілактичної терапії у відповідності до початкового рівня 25(ОН)D. І підгрупа клінічної групи проспективного дослідження – 24 жінки, які мали рівень 25(ОН)D у сироватці крові менше за 22,0 нг/мл, які на доданок до ацетилсаліцилової кислоти (АСК) (100 мг на добу) отримували препарати вітаміну Д (4000 МО на добу); ІІ клінічну підгрупу становили 26 вагітних, які отримували АСК (100 мг на добу) та препарати вітаміну Д (2000 МО на добу) із ініціальною сироватковою концентрацією 25(ОН)D 22,1-28,0 нг/мл та ІІІ підгрупа – 25 пацієнток які отримували АСК (100 мг на добу) препарати вітаміну Д (1000 МО на добу), які мали вміст 25(ОН)D у сироватці крові більше за 28,1 нг/мл. Практично здорові вагітні жінки із контрольної групи отримували 600 МО вітаміну Д на добу. Призначення препаратів починалося у терміні вагітності 10-12 тижнів, закінчувався прийом у 36 тижнів ґестації. Варіаційно-статистична обробка результатів дослідження була виконана за допомогою програми “STATISTICA 10” Enterprise Portable. При аналізі клінічної ефективності комплексної профілактичної терапії за результатами перебігу вагітності та пологів у пацієнток із помірним ожирінням і зниженим статусом вітаміну Д нами було встановлено, що більш позитивний ефект було досягнуто при додатковій сапплементації вітаміну Д вагітним жінкам у дозі 4000 МО (100 мкг) на добу при попередньо-встановленому рівні 25(ОН)D 20 нмоль/л (12 нг/мл), проти призначення 2000 МО вітаміну Д (50 мкг) пацієнткам із рівнем 25(ОН)D 20-30 нмоль/л (8-12 нг/мл). Клінічна ефективність зазначеної раніше превентивної стратегії полягала насамперед у суттєвому зменшенні випадків перинатальної патології (у 2 рази), гіпертензивних розладів de novo (у 3,7 рази), плацентарної дисфункції (у 5,5 рази) та ЗВУР (у 4,6 рази), фетального дистресу (у 3,1 рази), субінволюції матки (у 3,7 рази), післяпологових септичних ускладнень (у 7,3 рази), порушення ранньої неонатальної адаптації (у 2,5 рази), асфіксії новонародженого (у 3,2 рази), а також достовірному зменшенню випадків аномалій пологової діяльності (рObesity during pregnancy is associated with an increased risk of serious adverse perinatal outcomes. The aim of our clinical prospective study was to evaluate the clinical effectiveness of preventive therapy in pregnant women with obesity and vitamin D deficiency. Pregnant patients with obesity were divided into clinical subgroups, depending on the dose of vitamin D preparation at the beginning of preventive therapy in accordance with the initial serum level of 25(OH)D. The first subgroup of the clinical group of the prospective study - 24 women who had a level of 25(OH)D in blood serum less than 22.0 ng/ml, in addition to low dose (100 mg per day) of acetylsalicylic acid (ASA) received vitamin D (4000 IU per day), the II-nd clinical subgroup consisted of 26 pregnant women who received ASA (100 mg per day) and vitamin D (2000 IU per day) with an initial serum concentration of 25(OH)D 22.1-28.0 ng/ml and III-d subgroup – 25 patients who received the low dose ASA and vitamin D (1000 IU per day), who had a serum 25(OH)D content of more than 28.1 ng/ml. Practically healthy pregnant women from the control group received 600 IU of vitamin D per day. The prescription of the drugs began at 10-12 weeks of pregnancy, and ended at 36 weeks of gestation. Variational and statistical processing of the research results was performed using the "STATISTICA 10" Enterprise Portable program. According to analysis of the clinical effectiveness of complex preventive therapy we found that a more positive effect was achieved with additional supplementation of vitamin D to pregnant women in a dose of 4000 IU (100 μg) per day with prior – the established level of 25(OH)D 20 nmol/l (12 ng/ml), against the appointment of 2000 IU of vitamin D (50 μg) to patients with a level of 25(OH)D of 20-30 nmol/l (8-12 ng/ml). The clinical effectiveness of the aforementioned preventive strategy was primarily a significant reduction in perinatal pathology cases (by 2 times), de novo hypertensive disorders (by 3.7 times), placental dysfunction (by 5.5 times) and fetal growth restriction (by 4.6 times), fetal distress (3.1 times), uterine subinvolution (3.7 times), postpartum septic complications (7.3 times), early neonatal adaptation disorders (2.5 times), newborn asphyxia (3, 2 times), as well as a significant decrease in cases of anomalies of labor activity (р
Знайти схожі

11.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Булавенко О. В., Остап’юк Л. Р., Рудь В. О.
Назва : Оптимізація надання медичної допомоги породіллям із гнійно-запальними захворюваннями на основі патогенетичної моделі
Паралельн. назви :Optimization of the medical care to women with postpartum purulent-inflammatory diseases on the basis of the pathogenetic model
Місце публікування : Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології. - Тернопіль, 2021. - N 1. - С. 30-35 (Шифр АУ37/2021/1)
MeSH-головна: ПОСЛЕРОДОВЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PUERPERAL DISORDERS
СЕПСИС -- SEPSIS
Анотація: Мета дослідження – застосування патогенетичної діагностично-лікувальної моделі при гнійно-запальних захворюваннях та сепсисі в рамках методу флуоресцентної спектроскопії. Матеріали і методи. Сироватка крові осіб основної групи – 40 вагітних жінок, 180 породілей із післяпологовим ендометритом і 15 хворих на сепсис та контрольної – 40 здорових жінок із неускладненим перебігом післяпологового періоду. Методи дослідження: клінічні, лабораторні, біохімічні, інструментальні, метод флуоресцентної спектроскопії, математично-статистичні. Результати дослідження та їх обговорення. У здорових людей спектри флуоресценції сироватки крові (СК) мають вигляд лямбдоподібних кривих з λmax в області 330,1–335,1 нм, що відповідають нормальному свіченню сироваткового альбуміну людини. При гнійно-запальних захворюваннях частина його зв᾽язуючих центрів блокується токсинами, тому в СК є наявні два типи молекул альбуміну: «нормальні» та «патологічні». Для вагітних жінок інтенсивність флуоресценції СК зростає не більше ніж на 30 % порівняно з характеристиками 20 % розчину альбуміну, величини яких взято за еталон. Для породілей контрольної групи не було виявлено зсуву λmax. Інтенсивність флуоресценції перебуває в межах більше 0,81 відносних одиниць (в. о.) порівняно з IF 20 % донорського альбуміну. Для породілей із післяпологовими ендометритами зафіксовано зниження інтенсивності флуоресценції СК нижче 0,81 в. о., а в особливо тяжких випадках – плавний довгохвильовий зсув спектра флуоресценції. Для хворих на сепсис характерне зниження інтенсивності флуоресценції на 70–80 % від норми. В особливо тяжких випадках характерною є поява другого піку в довгохвильовій області. Висновки. Запропоновано патогенетичну модель виникнення гнійно-запальних захворювань та сепсису. Обґрунтовано її ефективність на основі дослідження спектрально-флуоресцентних характеристик сироватки крові хворих із гнійно-запальними захворюваннями та сепсисом. Запропоновано використання розчину альбуміну в комплексному лікуванні післяпологових гнійно-запальних захворювань та сепсису
Знайти схожі

12.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Морозова Н. І., Яковлева Е. Б., Железна Г. О., Морозова Н. А., Фірсова Н. О.
Назва : Вільнорадикальні процеси у вагітних із загрозою розвитку порушень інволюції матки
Місце публікування : Здоровье женщины. - Киев, 2016. - № 1. - С. 110-111 (Шифр ЗУ3/2016/1)
MeSH-головна: ФАКТОРЫ РИСКА -- RISK FACTORS
ПОСЛЕРОДОВЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PUERPERAL DISORDERS
МАТКИ СОКРАЩЕНИЕ -- UTERINE CONTRACTION
ПЕРЕКИСНОЕ ОКИСЛЕНИЕ ЛИПИДОВ -- LIPID PEROXIDATION
ОКСИДАТИВНЫЙ СТРЕСС -- OXIDATIVE STRESS
Знайти схожі

13.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Вдовиченко Ю. П., Геник Н. І., Шадлун Р. Д.
Назва : Роль хламідійної і мікоплазменної інфекції у генезі післяпологового ендометриту
Місце публікування : Галицький лікарський вісник. - 2001. - Т. 8, № 3. - С. 23-24 (Шифр ГУ1/2001/8/3)
MeSH-головна: ЭНДОМЕТРИТ -- ENDOMETRITIS
ПОСЛЕРОДОВЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PUERPERAL DISORDERS
ХЛАМИДИОЗЫ -- CHLAMYDIACEAE INFECTIONS
МИКОПЛАЗМОЗЫ -- MYCOPLASMA INFECTIONS
Знайти схожі

14.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Венцківський Б. М., Товстановська В. О., Прилуцька А. Б.
Назва : Кристалооптичний метод - об’єктивний критерій оцінки ранового процесу у породіль
Місце публікування : Лікарська справа. - 2002. - № 1. - С. 84-86 (Шифр 74287/2002/1)
MeSH-головна: ПОСЛЕРОДОВЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PUERPERAL DISORDERS
КРИСТАЛЛОГРАФИЯ РЕНТГЕНОВСКАЯ -- CRYSTALLOGRAPHY, X-RAY
Знайти схожі

15.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Випасняк І. П., Остап’як З. М., Полатайко Ю. О.
Назва : Якість життя жінок після кесаревого розтину, що перенесли коронавірусну хворобу упродовж вагітності, як показник ефективності програми фізичної терапії [Електронний ресурс]
Паралельн. назви :Quality of life of women after caesarean section who had coronavirus disease during pregnancy as an indicator of the effectiveness of a physical therapy program
Місце публікування : Art of Medicine. - 2023. - N 2. - С. 14-19 (Шифр АУ50/2023/2)
Форма і об'єм ресурсу: Електрон. текст. дані
Примітки : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-головна: КЕСАРЕВО СЕЧЕНИЕ -- CESAREAN SECTION
КОРОНАВИРУСНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- CORONAVIRUS INFECTIONS
ПОСЛЕРОДОВЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PUERPERAL DISORDERS
АСТЕНИЯ -- ASTHENIA
КАЧЕСТВО ЖИЗНИ -- QUALITY OF LIFE
ФИЗИЧЕСКАЯ КУЛЬТУРА ЛЕЧЕБНАЯ -- EXERCISE THERAPY
Анотація: Мета. Визначення ефективності відновлення стану здоров’я жінок з постковідним синдромом, які перенесли кесарів розтин, за динамікою показників якості життя. Методи. Обстежено 44 жінки на початку пізнього післяпологового періоду. Контрольну групу склали 15 жінок, які народжували вагінально, у період вагітності та спостереження не переносили COVID-19. Групу порівняння склали 15 жінок після кесаревого розтину, які перенесли COVID-19 упродовж вагітності, відновлювались упродовж вагітності та післяпологового періоду згідно з загальними рекомендаціями щодо реабілітації хворих з коронавірусною інфекцією. Основну групу склали 14 жінок після кесаревого розтину, які перенесли COVID-19 упродовж вагітності, 2 місяці виконували апробовану програму фізичної терапії (терапевтичні вправи, елементи йоги; масаж; сеанси ароматерапії; сеанси аутогенного тренування). Стан жінок оцінювали за результатами EQ- 5D-5L: профілю здоров’я за п’ятьма підшкалами та візуальної аналогової шкали EQ-VAS. Результати. При першому обстеженні у всіх жінок було виявлено погіршення якості життя за всіма підшкалами EQ-5D-5L та низьке оцінювання загального стану здоров’я за EQ-VAS, найбільше виражені в жінок з постковідним синдромом. При повторному обстеженні найкращий результат за всіма досліджуваними параметрами виявили жінки контрольної групи. Результати жінок основної групи за всіма показниками, що визначали, статистично значуще були кращими, ніж у жінок групи порівняння. Висновки. Якість життя є узагальненим показником, що враховує різні аспекти здоров’я; відповідно, її погіршення в післяпологовому періоді є обґрунтуванням для проведення, а позитивна динаміка є свідченням ефективності апробованої програми фізичної терапії жінок з постковідним синдромом у післяпологовому періоді після абдомінального родорозрішення Purpose: to determine the effectiveness of restoring the state of health of women with post- COVID-19 syndrome, who underwent cesarean section, based on the dynamics of parameters of quality of life. Methods. 44 women were examined at the beginning of the late postpartum period. The control group consisted of 15 women who gave birth vaginally and did not suffer from COVID-19 during pregnancy and observation. The comparison group consisted of 15 women after cesarean section who suffered from COVID-19 during pregnancy, recovered during pregnancy and the postpartum period according to general recommendations for the rehabilitation of patients with coronavirus infection. The main group consisted of 14 women after caesarean section, suffered from COVID-19 during pregnancy, performed a proven program of physical therapy for 2 months using breathing therapeutic exercises, therapeutic exercises with elements of yoga for the muscles of the back, abdomen, upper and lower limbs, taking into account movement limitations due to a scar of the anterior abdominal wall; massage of the chest, back, abdomen; aromatherapy sessions; autogenic training sessions. They tried to restore the state of women through the normalizing effect of the applied agents on the hormonal background and psycho-emotional state, reducing the feeling of bodily discomfort, general strengthening of the body, accelerating the recovery of the organs of the abdominal cavity and pelvis, accelerating adaptation to changes in habitual activity due to a violation daily routine and childcare needs. The condition of the women was assessed by the results of the EQ-5D-5L and EQ-VAS. Research results. In all women, regardless of the method of delivery, at the beginning of the late postpartum period, a decrease in quality of life was noted in all sections of the EQ-5D-5L questionnaire. Results in women after caesarean section compared to vaginal delivery were on average twice as bad (p0.05) on all subscales - mobility, self-care, usual daily activities, pain/discomfort, anxiety/depression. According to the low assessment of individual subscales, women defined their general state of health quite low on a 100-point scale. At the same time, women who underwent caesarean section reported a statistically significantly worse level of health compared to women after vaginal delivery (p0.05). During re-examination, the best result in terms of all studied parameters was found by women of the control group, who demonstrated the dynamics of the normal course of the postpartum period after vaginal delivery. The results of the women of the main group according to EQ-5D-5L subscales, EQ-VAS which were determined, were statistically significantly better than those of the women of the comparison group. This testifies to the advantages of the rehabilitation program for the correction of the symptoms of post-COVID-19 syndrome in women who underwent cesarean section, which was created taking into account their physical and psycho-emotional state, in comparison with the general rehabilitation program. Conclusions Quality of life is a generalized indicator that takes into account various aspects of health; accordingly, its deterioration in the postpartum period is a justification for carrying out, and the positive dynamics is evidence of the effectiveness of the approved program of physical therapy of women with post-COVID-19 syndrome in the postpartum period after abdominal delivery
Знайти схожі

16.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Воронін К. В., Потапов В. О., Баштова Н. В., Пономаренко І. А.
Назва : Вплив гестаційного пієлонефриту на виникнення післяпологового метроендометриту
Місце публікування : Медико-социальные проблемы семьи. - Донецк, 1999. - Т. 4, № 1. - С. 29-32 (Шифр М814488/1999/4/1)
MeSH-головна: ПИЕЛОНЕФРИТ КСАНТОГРАНУЛЕМАТОЗНЫЙ -- PYELONEPHRITIS, XANTHOGRANULOMATOUS
ПОСЛЕРОДОВЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PUERPERAL DISORDERS
Знайти схожі

17.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Вдовиченко Ю. П., Геник Н. І., Остап’юк В. С., Глазков І. С.
Назва : Вплив мікоплазмової інфекції на розвиток післяпологових гнійно-запальних ускладнень
Місце публікування : Одеський медичний журнал. - Одеса, 2001. - № 3. - С. 76-77 (Шифр ОУ2/2001/3)
MeSH-головна: ПОСЛЕРОДОВЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PUERPERAL DISORDERS
МИКОПЛАЗМЫ -- MYCOPLASMA
Знайти схожі

18.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Савельева Г. М., Курцер М. А., Бреслав И. Ю., Панина О. Б. , Андреев А. И. , Барыкина О. П. , Латышкевич О. А.
Назва : Врастание предлежащей плаценты (placenta accreta) у пациенток с рубцом на матке после кесарева сечения. Клинико-морфологическое сопоставление
Місце публікування : Акушерство и гинекология. - 2015. - № 11. - С. 41-45 (Шифр АР6/2015/11)
MeSH-головна: ПЛАЦЕНТЫ ПРИРАЩЕНИЕ -- PLACENTA ACCRETA
ПЛАЦЕНТЫ ПРЕДЛЕЖАНИЕ -- PLACENTA PREVIA
РУБЕЦ -- CICATRIX
КЕСАРЕВО СЕЧЕНИЕ -- CESAREAN SECTION
ПОСЛЕРОДОВЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PUERPERAL DISORDERS
Знайти схожі

19.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Гнатко О. П.
Назва : Бактеріальний вагіноз у вагітних
Місце публікування : Сімейна медицина. - 2010. - № 2. - С. 32-35 (Шифр СУ21/2010/2)
Предметні рубрики: Вагинит бактериальный-- берем-- осл
Беременности осложнения
Родов осложнения
Послеродовые осложнения
Знайти схожі

20.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Голяновський О. В.
Назва : Масивні акушерські кровотечі: ключові питання профілактики і терапії
Місце публікування : Медичні аспекти здоров’я жінки. - 2017. - № 7/8. - С. 13-14 (Шифр МУ98/2017/7/8)
MeSH-головна: АКУШЕРСКИЕ КРОВОТЕЧЕНИЯ -- OBSTETRIC HEMORRHAGES
ПОСЛЕРОДОВЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PUERPERAL DISORDERS
Анотація: Акушерські кровотечі виникають у 3-8% випадків від загальної кількості пологів. У структурі причин материнської смерті у світі 20-25% припадає на масивні акушерські кровотечі (МАК). За даними ВООЗ (2010), близько 130 тис. жінок щорічно помирають від МАК. В Україні останніми роками відмічається підвищення показника материнської смертності, що значно перевищує середній рівень у країнах Європейського Союзу (5,69 випадку на 100 тис. живих народжень за даними 2014 р.). Так, за період 2014-2016 рр. порівняно з 2013 р. показник материнської смертності у нашій країні становив 15,2; 16,5 і 14,5 випадків на 100 тис. живих народжень відповідно. Серед причин материнських втрат минулого року кровотечі посідають третє місце (9,09%). Це більшою мірою пов’язано з проведенням профілактичних заходів, визначенням факторів ризику і предикторів акушерських кровотеч. Згідно з визначенням експертів ВООЗ, акушерська кровотеча розглядається як крововтрата 0,5% від маси тіла; 500 мл після вагінальних пологів і 1000 мл після кесаревого розтину. Патологічною вважається крововтрата 1,0-1,5% від маси тіла (близько 20% від об’єму циркулюючої крові [ОЦК]). МАК визначається як крововтрата 1,5% від маси тіла
Знайти схожі

1-20 21-40 41-60 61-78

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)