Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

у знайденому

Знайдено у інших БД:

Книги (49)

Рідкісні видання (3)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>S=Послеродовые осложнения<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 78
Показані документи з 1 по 20

1-20 21-40 41-60 61-78

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Samoilova M. V., Kolesnyk Yu. I.
Назва : Postpartum depression: risk factors and clinical characteristics of psychological disorder
Місце публікування : Акушерство. Гінекологія. Генетика. - Київ, 2018. - Том 4, N 4. - С. 18-22 (Шифр АУ47/2018/4/4)
MeSH-головна: ПОСЛЕРОДОВЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PUERPERAL DISORDERS
ДЕПРЕССИЯ ПОСЛЕРОДОВАЯ -- DEPRESSION, POSTPARTUM
ДЕПРЕССИВНЫЕ РАССТРОЙСТВА -- DEPRESSIVE DISORDER
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Ящук А. Г., Мусин И. И.
Назва : Акушерские аспекты недержания мочи у женщин в репродуктивном периоде
Місце публікування : Российский вестник акушера-гинеколога. - 2014. - Т. 14, № 3. - С. 69-72 (Шифр РР19/2014/14/3)
MeSH-головна: НЕДЕРЖАНИЕ МОЧИ -- URINARY INCONTINENCE
ПОСЛЕРОДОВЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PUERPERAL DISORDERS

РОДОВ ОСЛОЖНЕНИЯ -- OBSTETRIC LABOR COMPLICATIONS
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Грицай І. М., Гусєва А. Є., Медведь В. І.
Назва : Акушерський холестаз: сучасні рекомендації щодо діагностики, лікування, ведення вагітності та пологів
Паралельн. назви :Obstetric cholestasis: modern recommendations for diagnosis, treatment, management of pregnancy and childbirth
Місце публікування : Репродуктивне здоров’я жінки. - 2022. - N 4. - С. 11-15 (Шифр РУ16/2022/4)
Примітки : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-головна: ХОЛЕСТАЗ -- CHOLESTASIS
ПОСЛЕРОДОВЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PUERPERAL DISORDERS
УРСОДЕЗОКСИХОЛЕВАЯ КИСЛОТА -- URSODEOXYCHOLIC ACID
МЕТОДИЧЕСКИЕ РЕКОМЕНДАЦИИ -- GUIDELINE
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: Стаття присвячена найпоширенішому захворюванню печінки, пов’язаному з вагітністю, – акушерському холестазу. Частота даної патології серед усіх порушень стану печінки у вагітних становить майже 27%, поступаючись лише вірусним гепатитам. У середньому її діагностують у 2–4 випадках на 1000 вагітностей. Характерною рисою акушерського холестазу є схильність до рецидивів при наступних вагітностях, що спостерігається у 60–70% повторних вагітностей. Дане порушення зазвичай проявляється у ІІ або ІІІ триместрі гестації. У статті стисло описані ланки патогенезу та диференціальна діагностика акушерського холестазу, основну увагу приділено лабораторно-діагностичним маркерам захворювання, серед яких визначальним є концентрація жовчних кислот у крові вагітної. Підвищення концентрації жовчних кислот ≥10 мкмоль/л на сьогодні є вирішальним діагностичним критерієм акушерського холестазу та може стимулювати виділення простагландинів, підвищувати чутливість міометрія до окситоцину та його контрактильність, що у 12–44% випадків спричинює передчасні пологи. Також представлено сучасні рекомендації щодо ведення вагітності і тактики розродження жінок з акушерським холестазом і основні методи лікування. Сьогодні для терапії холестатичного гепатозу вагітних застосовують засоби, які специфічно зменшують явища внутрішньопечінкового холестазу – урсодезоксихолеву кислоту та 5-аденозилметіонін, а також симптоматичні засоби – холестирамін (або інші секвестранти жовчних кислот), блокатори Н1-гістамінових рецепторів, фенобарбітал. Найбільш переконливими доказами ефективності й безпеки на сьогодні є дані щодо урсодезоксихолевої кислоти. У даній статті описано клінічний випадок вагітності у жінки з акушерським холестазом. Для запобігання небажаній вагітності жінка протягом 10 років вживала комбіновані оральні контрацептиви, що, вочевидь, зумовило у майбутньому розвиток цього захворювання під час вагітності. Пацієнтці проведена своєчасна діагностика та відповідне лікування. На 37-у тижні вагітності відбулися вагінальні пологи. Народилася жива дитина жіночої статі, з масою тіла 3000 г, довжиною 48 см у задовільному станіThe article is devoted to the most common liver disease which is associated with pregnancy – obstetric cholestasis. The frequency of this pathology among all liver disorders in pregnant women is almost 27%, second only to viral hepatitis. On average, it is diagnosed in 2–4 cases per 1000 pregnancies. A characteristic feature of obstetric cholestasis is the tendency to the recurrent course in future pregnancies, which is observed in 60–70% of next pregnancies. This disorder usually manifests itself in the II or III trimester of pregnancy. The links of pathogenesis and differential diagnosis of obstetric cholestasis are briefly described in the article, the main attention is paid to laboratory diagnostic markers of the disease, among which the concentration of bile acids in the blood of a pregnant woman is the most important. An increase concentration of bile acids ≥10 μmol/L is currently a main diagnostic criterion for obstetric cholestasis and can stimulate the release of prostaglandins, increase the sensitivity of the myometrium to oxytocin and its contractility, which in 12–44% of cases causes premature birth. Modern recommendations on pregnancy management and childbirth tactics for women with obstetric cholestasis and the main methods of treatment are also presented in the article. Today, for the treatment of cholestatic hepatosis in pregnant women, medicines are used that specifically reduce the phenomena of intrahepatic cholestasis – ursodeoxycholic acid and 5-adenosylmethionine, as well as symptomatic treatment – cholestyramine (or other sequestrants of bile acids), H1-histamine receptors blockers, phenobarbital. Today, the most convincing evidence of effectiveness and safety is the data on ursodeoxycholic acid. This article describes a clinical case of pregnancy in a woman with obstetric cholestasis. The woman used combined oral contraceptives for 10 years to prevent an unwanted pregnancy, which obviously caused the future development of this disease during pregnancy. The patient had timely diagnosis and appropriate treatment. At the 37th week of pregnancy, a vaginal delivery took place. A live female child was born, body weight 3000 g, length 48 cm in satisfactory condition
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Бондарчук О. В.
Назва : Аналіз клінічної ефективності превентивної терапії у вагітних жінок із помірним ожирінням і порушенням метаболізму вітаміну Д
Паралельн. назви :The analysis of the clinical effectiveness of preventive therapy in pregnant women with moderate obesity and disorder of vitamin D metabolism
Місце публікування : Вісник Вінницького нац. мед. ун-ту. - 2022. - Т. 26, № 3. - С. 397-404 (Шифр ВУ80/2022/26/3)
Примітки : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-головна: ОЖИРЕНИЕ -- OBESITY
БЕРЕМЕННОСТЬ -- PREGNANCY
ЛИПИДНЫЙ ОБМЕН -- LIPID METABOLISM
МАТЬ-ПЛОД, ОБМЕН -- MATERNAL-FETAL EXCHANGE
ПРЕЭКЛАМПСИЯ -- PRE-ECLAMPSIA
ПЛОДА РАЗВИТИЕ -- FETAL DEVELOPMENT
ПОСЛЕРОДОВЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PUERPERAL DISORDERS
ВИТАМИН D -- VITAMIN D
Анотація: Ожиріння під час вагітності пов’язане з підвищеним ризиком ряду серйозних несприятливих перинатальних наслідків. Метою нашого клінічного проспективного дослідження була оцінка клінічної ефективності профілактичної терапії у вагітних жінок із ожирінням і дефіцитом вітаміну Д. Вагітні пацієнтки із ожирінням були розподілені на клінічні підгрупи залежно від дози препарату вітаміну Д на початку профілактичної терапії у відповідності до початкового рівня 25(ОН)D. І підгрупа клінічної групи проспективного дослідження – 24 жінки, які мали рівень 25(ОН)D у сироватці крові менше за 22,0 нг/мл, які на доданок до ацетилсаліцилової кислоти (АСК) (100 мг на добу) отримували препарати вітаміну Д (4000 МО на добу); ІІ клінічну підгрупу становили 26 вагітних, які отримували АСК (100 мг на добу) та препарати вітаміну Д (2000 МО на добу) із ініціальною сироватковою концентрацією 25(ОН)D 22,1-28,0 нг/мл та ІІІ підгрупа – 25 пацієнток які отримували АСК (100 мг на добу) препарати вітаміну Д (1000 МО на добу), які мали вміст 25(ОН)D у сироватці крові більше за 28,1 нг/мл. Практично здорові вагітні жінки із контрольної групи отримували 600 МО вітаміну Д на добу. Призначення препаратів починалося у терміні вагітності 10-12 тижнів, закінчувався прийом у 36 тижнів ґестації. Варіаційно-статистична обробка результатів дослідження була виконана за допомогою програми “STATISTICA 10” Enterprise Portable. При аналізі клінічної ефективності комплексної профілактичної терапії за результатами перебігу вагітності та пологів у пацієнток із помірним ожирінням і зниженим статусом вітаміну Д нами було встановлено, що більш позитивний ефект було досягнуто при додатковій сапплементації вітаміну Д вагітним жінкам у дозі 4000 МО (100 мкг) на добу при попередньо-встановленому рівні 25(ОН)D 20 нмоль/л (12 нг/мл), проти призначення 2000 МО вітаміну Д (50 мкг) пацієнткам із рівнем 25(ОН)D 20-30 нмоль/л (8-12 нг/мл). Клінічна ефективність зазначеної раніше превентивної стратегії полягала насамперед у суттєвому зменшенні випадків перинатальної патології (у 2 рази), гіпертензивних розладів de novo (у 3,7 рази), плацентарної дисфункції (у 5,5 рази) та ЗВУР (у 4,6 рази), фетального дистресу (у 3,1 рази), субінволюції матки (у 3,7 рази), післяпологових септичних ускладнень (у 7,3 рази), порушення ранньої неонатальної адаптації (у 2,5 рази), асфіксії новонародженого (у 3,2 рази), а також достовірному зменшенню випадків аномалій пологової діяльності (рObesity during pregnancy is associated with an increased risk of serious adverse perinatal outcomes. The aim of our clinical prospective study was to evaluate the clinical effectiveness of preventive therapy in pregnant women with obesity and vitamin D deficiency. Pregnant patients with obesity were divided into clinical subgroups, depending on the dose of vitamin D preparation at the beginning of preventive therapy in accordance with the initial serum level of 25(OH)D. The first subgroup of the clinical group of the prospective study - 24 women who had a level of 25(OH)D in blood serum less than 22.0 ng/ml, in addition to low dose (100 mg per day) of acetylsalicylic acid (ASA) received vitamin D (4000 IU per day), the II-nd clinical subgroup consisted of 26 pregnant women who received ASA (100 mg per day) and vitamin D (2000 IU per day) with an initial serum concentration of 25(OH)D 22.1-28.0 ng/ml and III-d subgroup – 25 patients who received the low dose ASA and vitamin D (1000 IU per day), who had a serum 25(OH)D content of more than 28.1 ng/ml. Practically healthy pregnant women from the control group received 600 IU of vitamin D per day. The prescription of the drugs began at 10-12 weeks of pregnancy, and ended at 36 weeks of gestation. Variational and statistical processing of the research results was performed using the "STATISTICA 10" Enterprise Portable program. According to analysis of the clinical effectiveness of complex preventive therapy we found that a more positive effect was achieved with additional supplementation of vitamin D to pregnant women in a dose of 4000 IU (100 μg) per day with prior – the established level of 25(OH)D 20 nmol/l (12 ng/ml), against the appointment of 2000 IU of vitamin D (50 μg) to patients with a level of 25(OH)D of 20-30 nmol/l (8-12 ng/ml). The clinical effectiveness of the aforementioned preventive strategy was primarily a significant reduction in perinatal pathology cases (by 2 times), de novo hypertensive disorders (by 3.7 times), placental dysfunction (by 5.5 times) and fetal growth restriction (by 4.6 times), fetal distress (3.1 times), uterine subinvolution (3.7 times), postpartum septic complications (7.3 times), early neonatal adaptation disorders (2.5 times), newborn asphyxia (3, 2 times), as well as a significant decrease in cases of anomalies of labor activity (р
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Майданник И. В., Мохамед А. С.
Назва : Анализ структуры послеродовых осложнений у многорожавших женщин
Місце публікування : Здоровье женщины. - 2014. - № 10. - С. 102-104 (Шифр ЗУ3/2014/10)
MeSH-головна: РОДОВ КОЛИЧЕСТВО В АНАМНЕЗЕ -- PARITY
ПОСЛЕРОДОВЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PUERPERAL DISORDERS
ПОСЛЕРОДОВОЕ КРОВОТЕЧЕНИЕ -- POSTPARTUM HEMORRHAGE
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Булавенко О. В., Остап’юк Л. Р., Рудь В. О., Волошиновський А. С.
Назва : Апробація методу флуоресцентної спектроскопії для діагностики післяпологових ускладнень
Місце публікування : Вісник Вінницького нац. мед. ун-ту. - 2015. - Т. 19, № 1. - С. 161-167 (Шифр ВУ80/2015/19/1)
Предметні рубрики: ВНМУ
MeSH-головна: ПОСЛЕРОДОВЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PUERPERAL DISORDERS
СПЕКТРОМЕТРИЯ ФЛЮОРЕСЦЕНТНАЯ -- SPECTROMETRY, FLUORESCENCE
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Гнатко О. П.
Назва : Бактеріальний вагіноз у вагітних
Місце публікування : Сімейна медицина. - 2010. - № 2. - С. 32-35 (Шифр СУ21/2010/2)
Предметні рубрики: Вагинит бактериальный-- берем-- осл
Беременности осложнения
Родов осложнения
Послеродовые осложнения
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Морозова Н. І., Яковлева Е. Б., Железна Г. О., Морозова Н. А., Фірсова Н. О.
Назва : Вільнорадикальні процеси у вагітних із загрозою розвитку порушень інволюції матки
Місце публікування : Здоровье женщины. - Киев, 2016. - № 1. - С. 110-111 (Шифр ЗУ3/2016/1)
MeSH-головна: ФАКТОРЫ РИСКА -- RISK FACTORS
ПОСЛЕРОДОВЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PUERPERAL DISORDERS
МАТКИ СОКРАЩЕНИЕ -- UTERINE CONTRACTION
ПЕРЕКИСНОЕ ОКИСЛЕНИЕ ЛИПИДОВ -- LIPID PEROXIDATION
ОКСИДАТИВНЫЙ СТРЕСС -- OXIDATIVE STRESS
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Воронін К. В., Потапов В. О., Баштова Н. В., Пономаренко І. А.
Назва : Вплив гестаційного пієлонефриту на виникнення післяпологового метроендометриту
Місце публікування : Медико-социальные проблемы семьи. - Донецк, 1999. - Т. 4, № 1. - С. 29-32 (Шифр М814488/1999/4/1)
MeSH-головна: ПИЕЛОНЕФРИТ КСАНТОГРАНУЛЕМАТОЗНЫЙ -- PYELONEPHRITIS, XANTHOGRANULOMATOUS
ПОСЛЕРОДОВЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PUERPERAL DISORDERS
Знайти схожі

10.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Вдовиченко Ю. П., Геник Н. І., Остап’юк В. С., Глазков І. С.
Назва : Вплив мікоплазмової інфекції на розвиток післяпологових гнійно-запальних ускладнень
Місце публікування : Одеський медичний журнал. - Одеса, 2001. - № 3. - С. 76-77 (Шифр ОУ2/2001/3)
MeSH-головна: ПОСЛЕРОДОВЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PUERPERAL DISORDERS
МИКОПЛАЗМЫ -- MYCOPLASMA
Знайти схожі

11.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Савельева Г. М., Курцер М. А., Бреслав И. Ю., Панина О. Б. , Андреев А. И. , Барыкина О. П. , Латышкевич О. А.
Назва : Врастание предлежащей плаценты (placenta accreta) у пациенток с рубцом на матке после кесарева сечения. Клинико-морфологическое сопоставление
Місце публікування : Акушерство и гинекология. - 2015. - № 11. - С. 41-45 (Шифр АР6/2015/11)
MeSH-головна: ПЛАЦЕНТЫ ПРИРАЩЕНИЕ -- PLACENTA ACCRETA
ПЛАЦЕНТЫ ПРЕДЛЕЖАНИЕ -- PLACENTA PREVIA
РУБЕЦ -- CICATRIX
КЕСАРЕВО СЕЧЕНИЕ -- CESAREAN SECTION
ПОСЛЕРОДОВЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PUERPERAL DISORDERS
Знайти схожі

12.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Будигіна Ю. В., Страфун Л. С., Терехова Г. М., Шляхтич С. Л., Паньків В. І.
Назва : Діагностика й лікування тиреотоксикозу під час вагітності й у післяпологовому періоді. Фрагмент матеріалів Клінічних рекомендацій Американської тиреоїдної асоціації щодо діагностики й лікування захворювань щитоподібної залози під час вагітності й у післяпологовому періоді 2017 року
Місце публікування : Міжнародний ендокринологічний журнал. - Київ, 2019. - Том 15, N 2. - С. 108-120 (Шифр МУ65/2019/15/2)
Примітки : Бібліогр. наприкінці ст.
MeSH-головна: БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PREGNANCY COMPLICATIONS
ПОСЛЕРОДОВЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PUERPERAL DISORDERS
ТИРЕОТОКСИКОЗ -- THYROTOXICOSIS
Анотація: У 2017 році були опубліковані настанови Американської тиреоїдної асоціації (АТА) щодо діагностики й лікування захворювань щитоподібної залози під час вагітності й у післяпологовому періоді [1]. Це перший перегляд аналогічних рекомендацій АТА, які вперше були опубліковані в 2011 році. У зв’язку зі швидким збільшенням кількості друкованих праць на цю тему на початку проекту були заплановані перегляди рекомендацій кожні 4–5 років. Президентом АТА за згодою правління було створено робочі групи за участю компетентних фахівців у галузі дорослої й дитячої ендокринології, акушерства, перинатології (материнської й фетальної медицини), ендокринної хірургії, йодного споживання й епідеміології. Задля широкої спеціалізації й географічного представництва, а також забезпечення свіжих поглядів близько третини робочої групи замінювалось для кожної версії/етапу настанов згідно з політикою АТАIn 2017, the American Thyroid Association (ATA) published the guidelines for the diagnosis and treatment of thyroid diseases during pregnancy and the postpartum period [1]. This is the first review of similar ATA recommendations, which were first published in 2011. Due to the rapid increase in the number of publications on this topic, at the beginning of the project, recommendations were planned to be reviewed every 4–5 years. ATA President, with the consent of the Board, created working groups of competent specialists in the field of adult and child endocrinology, obstetrics, perinatology (maternal and fetal medicine), endocrine surgery, iodine intake and epidemiology. For a wide range of specialization and geographical representation, as well as for providing fresh perspective, about a third of the working group has been replaced for each version/stage of guidelines in accordance with the ATA policy
Знайти схожі

13.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Булавенко О. В., Остап’юк Л. Р., Рудь В. О., Волошиновський А. С.
Назва : Діагностика післяпологових гнійно-септичних ускладнень за допомогою методу флуоресцентної спектроскопії
Місце публікування : Здоровье женщины. - 2015. - № 4. - С. 63-65 (Шифр ЗУ3/2015/4)
MeSH-головна: ПОСЛЕРОДОВЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PUERPERAL DISORDERS
СЕПСИС -- SEPSIS
ЭНДОМЕТРИТ -- ENDOMETRITIS

Знайти схожі

14.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Кулішов С. К.
Назва : Діагностика проявів після ішемічної реперфузії
Місце публікування : Український медичний часопис. - Київ, 2001. - № 3. - С. 92-95 (Шифр УУ13/2001/3)
MeSH-головна: МИОКАРДА РЕПЕРФУЗИЯ -- MYOCARDIAL REPERFUSION
ПОСЛЕРОДОВЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PUERPERAL DISORDERS
Знайти схожі

15.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Горин В. С., Серов В. Н., Семеньков Н. Н., Шин А. П.
Назва : Диагностика и лечение послеродового зндометрита
Місце публікування : Акушерство и гинекология. - Москва, 2001. - № 6. - С. 10-14 (Шифр АР6/2001/6)
MeSH-головна: ЭНДОМЕТРИТ -- ENDOMETRITIS
ПОСЛЕРОДОВЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PUERPERAL DISORDERS
Знайти схожі

16.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Касабулатов Н. М., Орджоникидзе Н. В., Емельянова А. И.
Назва : Диагностика, лечение и профилактика послеродового эндометрита
Місце публікування : Акушерство и гинекология. - 2006. - № 5. - С. 5-8 (Шифр АР6/2006/5)
Предметні рубрики: Эндометрит-- диагн-- лек тер-- проф
Послеродовые осложнения
Знайти схожі

17.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Процепко О. О., Костюк А. Л.
Назва : Екстагенітальна патологія - як фактор ризику нетримання сечі у жінок під час вагітності та після пологів
Місце публікування : Педіатрія, акушерство та гінекологія. - 2012. - Т. 74, № 3. - С. 79-82 (Шифр ПУ2/2012/74/3)
Предметні рубрики: Недержание мочи-- берем
Соединительной ткани болезни-- берем-- женск
Послеродовые осложнения
Знайти схожі

18.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Літвінов С. К.
Назва : Ефективний метод профілактики гнійно-септичних післяпологових ускладнень при невиношуванні вагітності
Місце публікування : Педіатрія, акушерство та гінекологія. - Київ, 1999. - № 6. - С. 127-128 (Шифр ПУ2/1999/6)
MeSH-головна: ПОСЛЕРОДОВЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PUERPERAL DISORDERS
БЕРЕМЕННОСТЬ ПОВЫШЕННОГО РИСКА -- PREGNANCY, HIGH-RISK
СЕПСИС -- SEPSIS
НАГНОЕНИЕ -- SUPPURATION
Знайти схожі

19.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Іванюта С. О., Прилуцька А. Б., Горовий Л. Ф.
Назва : Застосування препарата"Мікотон"в лікуванні гнійних ран промежини у породіль
Місце публікування : Медико-социальные проблемы семьи. - Донецк, 1999. - Т. 4, № 1. - С. 93-96 (Шифр М814488/1999/4/1)
Предметні рубрики: Микотон-- тер прим
MeSH-головна: ПРОМЕЖНОСТЬ -- PERINEUM
НАГНОЕНИЕ -- SUPPURATION
РАНЫ ЗАЖИВЛЕНИЕ -- WOUND HEALING
ПОСЛЕРОДОВЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PUERPERAL DISORDERS
Знайти схожі

20.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Бергер Е. Е., Пронин А. В.
Назва : И.Ф. Земмельвейс - основоположник учения о послеродовой инфекции
Місце публікування : Акушерство и гинекология. - М.: Медицина, 2005. - № 5. - С. 61-64 (Шифр АР6/2005/5)
MeSH-головна: АКУШЕРСТВО -- OBSTETRICS
ГИНЕКОЛОГИЯ -- GYNECOLOGY
ВРАЧИ -- PHYSICIANS
АСЕПТИКА -- ASEPSIS
ПОСЛЕРОДОВЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PUERPERAL DISORDERS
АВСТРО-ВЕНГРИЯ -- AUSTRIA-HUNGARY
Знайти схожі

1-20 21-40 41-60 61-78

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)