Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

у знайденому

Знайдено у інших БД:

Книги (9)

Рідкісні видання (2)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>S=Почвы микробиология<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 76
Показані документи з 1 по 20

1-20 21-40 41-60 61-76

The Features of Taxonomic Structure Formation of Soil Microbial Biome in Beta vulgaris Rhizosphere [Text] = Особливості формування таксономічної структури мікробного біому грунту в ризосфері beta vulgaris / Yu. P. Borko [та ін.] // Мікробіологічний журнал. - 2022. - Т. 84, № 1. - P3-16. - Bibliogr. at the end of the art.

MeSH-головна:
ПОЧВЫ МИКРОБИОЛОГИЯ -- SOIL MICROBIOLOGY
ОНТОГЕНЕЗ
РИЗОСФЕРА -- RHIZOSPHERE
Анотація: The necessity to increase the production of quality agricultural products in order to minimize using of agrochemicals while maintaining high profitability of production are required a comprehensive study of the determining factor of soil fertility – its biological component. Research of the microbiocenoses formation in the plants rhizosphere at all ontogenesis stages will allow to uncover the mechanisms of microbial-plant interaction and develop effective ways to increase crop productivity with high functional activity and homeostasis of the soil microbiome. The goal is to study the structure of the microbial complex and biodiversity of Beta vulgaris rhizosphere during ontogenesis by classical microbiological and molecular-biological methods. Methods. The number of microorganisms was determined by the method of inoculation soil microbial suspension on agar nutrient media, the structure of the qualitative composition of microorganisms was identified by morphologically-cultural properties, the morphology of isolated isolates – by microscopy of fixed preparations. The diversity of soil microbial complexes was evaluated by the Shannon, Simpson, and Berger-Parker ecological indices. The taxonomic structure of prokaryotes was determined by pyrosequencing. Results. The differentiation of the soil microbiota number was observed during the Beta vulgaris ontogenesis due to the intensity production of root exudates by the plant. The number of bacteria and micromycetes are increased 1.8–2.3 times, however, in the phase of leaves closing in-row spacing, the number of fungal microbiota decreased by 46.4%. Microbial complexes were differed in the number of detected morphotypes (27–50) and in the structure of the distribution of dominant forms (the total number of dominant forms of bacteria was decreased during the growing season, micromycetes – was increased). Analysis of the prokaryotes metagenome by pyrosequencing made it possible to identify 214 operational taxonomic units, 10.1% of which are forms that are not cultivated on nutrient media, 23.3% are unclassified. Among the identified taxonomic units, 96.2% were identified at the order level, 85.7% – at the family level, 76.7% – at the genus level. Among the identified taxonomic units were 15 phyla bacteria and 1 – archaea, among which 96 taxonomic units, families – 167, genera – 214 we found at the level of microbial orders. The dominant forms among the identified phyla were Proteobacteria (65.7%) and Actinobacteria (20.5%); orders – Burkholderiales (38.7%) and Pseudomonadales (20.1%); families – Alcaligenacea (37.9%), Pseudomonadaceae (20.1 %); Gaiellaceae (5.7%), Nitrososphaeraceae (4.2%); genera – Achromobacter (31.5%) and Pseudomonas (19.9%). The soil microbial complex was characterized by high biodiversity according to the indicators According to the indicators of ecological indices, determined on the basis of the results of classical microbiological and molecular biological research methods, it is established that the microbial complex of the soil was characterized by high biodiversity. Although the Shannon (I Sh=5.36) and Simpson (IS=0.87) indexes, based on the pyrosequencing method results, were significantly higher than similar indicators identified by classical microbiological methods. Conclusions. During the ontogenesis of Beta Vulgaris, including due to the intensity of plant production of root exudates, the number of bacteria and micromycetes in the rhizosphere of plants increased. It was accompanied by a redistribution of structural composition and an increase of the microorganisms’ diversity (ISh=5.36). It found that among the identified 214 taxonomic units, 10.1% – forms that are not cultivated on nutrient media, 23.3% – are unclassified. Our studies showed that the structure of the microbial complex of the plants’ rhizosphere reflects the characteristics of the soil and can be used as an indicator of ecological status. The obtained results (conducted for the first time in the Forest-Steppe of Ukraine) deepen the knowledge about the true scale of natural genetic diversity of microbial complexes and are a valuable asset for substantiating practical proposals for effective adaptive interactions in the plant-microorganism system to preserve the homeostasis agroecosystems
Необхідність збільшення виробництва якісної сільськогосподарської продукції за умови мінімізації викорис¬тання агрохімікатів зі збереженням високої рентабельності виробництва вимагає проведення комплексних досліджень визначального фактору ґрунтової родючості — його біологічної складової. Саме дослідження осо¬бливостей формування мікробіоценозів у ризосфері рослин на всіх стадіях онтогенезу дозволить розкрити механізми мікробно-рослинної взаємодії і розробити ефективні шляхи підвищення продуктивності сільсько¬господарських культур на фоні високої функціональної активності та гомеостазу складової мікробного біому фунту. Мста. Дослідити класичними мікробіологічними і молекулярно-біологічними методами структуру мікробного комплексу та біорізноманіття ризосфери Beta vulgaris протягом онтогенезу. Методи. Чисельність мікроорганізмів визначали за методом посіву ґрунтових суспензій на агаризовані поживні середовища; струк¬туру якісного складу мікроорганізмів — за морфологічно-культуральними властивостями; морфологію виділених ізолятів — за допомогою мікроскопіювання фіксованих препаратів. Різноманіття мікробних комплексів ґрунту оцінювали за екологічними індексами ІІІеннона, Сімпсона та Бергера-Паркера. Таксономічну структуру прокаріотів визначали за методом піросеквенування. Результати. Протягом онтогенезу Beta vulgaris за ра¬хунок інтенсивності продукування рослинами кореневих ексудатів спостерігали диференціацію чисельності фунтової мікробіоти. Чисельність бактерій і мікроміцетів збільшувалась у 1—2.3 рази, проте у фазі змикання листків у міжрядді чисельність грибної мікробіоти зменшувалась на 46.4 %. Мікробні комплекси відрізнялися за кількістю виявлених морфотипів (27—50) і за структурою розподілу домінуючих форм (протягом вегета¬ції культури загальна кількість домінуючих форм бактерій зменшувалась, а мікроміцетів — збільшувалась). Аналіз метагеному прокаріотів методом піросеквенування дав змоіу виявити 214 операційних таксономічних одиниць, 10.1 % з яких — це форми, які не культивуються на поживних середовищах, а 23.3 % — не класи¬фіковані
Дод.точки доступу:
Borko, Yu. P.
Patyka, M. V.
Boiko, M. V.
Honchar, A. M.
Sinchenko, V. M.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

The conception of microbial preparations development for a crop production [Text] / K. Davranov [et al.] // Мікробіологічний журнал. - 2021. - Том 83, N 1. - P87-100

MeSH-головна:
ПОЧВЫ МИКРОБИОЛОГИЯ -- SOIL MICROBIOLOGY
РАСТЕНИЯ -- PLANTS (микробиология)
ЛЕКАРСТВА СОЗДАНИЕ -- DRUG DESIGN
МИКРООРГАНИЗМОВ ВЗАИМОДЕЙСТВИЕ -- MICROBIAL INTERACTIONS
МИКРОБНЫЕ АССОЦИАЦИИ -- MICROBIAL CONSORTIA
ОБЗОР -- REVIEW
Анотація: В результаті аналізу наукових літературних даних і на основі наших експериментальних даних представляємо концепцію взаємин корисних мікроорганізмів і рослин у грунті: а) для цілеспрямованого управління процесами в агро- і природних фітоценозах необхідно враховувати всі компоненти рослинно-мікробної спільноти (рослини, арбускулярні мікоризи, бульбочкові бактерії і всі мікроорганізми, що стимулюють ріст і розвиток рослин, як ендофітні, так і епіфітні) як єдину ген-метаболічну мережу; б) необхідно враховувати, що швидкість еволюції геномів мікросімбіонтів перевищує швидкість еволюції рослин, і, отже, рослину слід вважати найбільш генетично стабільною у часі, ключовим компонентом, який контролює ефективність функціонування рослинно-мікробних систем. Згідно базової концепції інтенсивного землеробства протягом декількох десятиліть в усьому світі відбір нових сортів сільськогосподарських рослин проводився на високому агротехнічному фоні із застосуванням великих доз добрив і хімікатів. Увагу звертали тільки на негативний вплив патогенної мікробіоти на рослини і, відповідно, на стійкість рослин до таких умов. Як рідкісний приклад для бобових рослин фермери взяли до уваги симбіотичну фіксацію азоту, тобто взаємодію рослин з бульбочковими бактеріями. Слід зазначити, що генетичні системи бобових, що контролюють взаємодію з бульбочковими бактеріями, арбускулярною мікоризою і бактеріями, що сприяють росту рослин (PGPB-Plant Growth Promoting Bacteria) мають ряд загальних генів і повинні розглядатися як єдина полігенна мережа. Вона повинна бути об’єктом відбору за інтегральною характеристикою «ефективність» взаємодії з мікроорганізмами, корисними для рослин, а не за окремими ознаками, що характеризують ефективність формування окремих видів взаємовигідних рослинно-мікробних симбіозів; в) на початку історії селекції рослин, не маючи ефективних технологій і знань про структуру генетичної системи рослин, відстежуючи взаємини рослин з мікроорганізмами, вчені-селекціонери інтуїтивно додержувались законів, продиктованих природою, і проводили селекцію за невід’ємною ознакою продуктивності рослин за умови непорушеної структури угруповання корисних для рослин мікроорганізмів. Сьогодні необхідно повернутися до первісної практики селекції, але з урахуванням ефективних технологій і нових знань про рослинно-мікробні взаємовідносини, а також проводити селекцію рослин для збільшення симбіотичного потенціалу такої взаємодії по відношенню до його максимальної генетичної різноманітності. Доцільно проводити селекцію рослин за такими ознаками, як додаткова біомаса, накопичена за рахунок формування мутуалістичної рослинно-мікробної системи, і якість одержуваної продукції. Завдяки такому відбору буде отримано комерційні сорти сільськогосподарських рослин, що максимально ефективно взаємодіють з мікроорганізмами агрофітоценозів. В результаті застосування даної концепції було розроблено технології виробництва комплексних препаратів BIST, Pseudorhizobin і Zamin, які запатентовано і успішно апробовано в Республіці Узбекистан.
Дод.точки доступу:
Davranov, K.
Shurigin, V.
Samadiy, S.
Djalolova, В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Microbiota in the rhizosphere of cereal crops [Text] / V. P. Karpenko [et al.] // Мікробіологічний журнал. - 2021. - Том 83, N 1. - P21-31

MeSH-головна:
ОКРУЖАЮЩЕЙ СРЕДЫ МИКРОБИОЛОГИЯ -- ENVIRONMENTAL MICROBIOLOGY
ПОЧВЫ МИКРОБИОЛОГИЯ -- SOIL MICROBIOLOGY
ЗЛАКОВЫЕ -- POACEAE (микробиология)
ПШЕНИЦА -- TRITICUM (микробиология)
Анотація: Основними напрямками сільського господарства є виробництво високоякісної продукції, а відновлення родючості ґрунту з використанням залуження багаторічними злаковими культурами є пріоритетним завданням в стратегії ООН. Нині зерно пшениці спельти використовують для виробництва високоякісних продуктів харчування. Пирій середній – перспективна культура для залуження. Одним із елементів біологізації є вплив вирощування сільськогосподарських культур на мікробіоту ризосфери ґрунту. Дослідження чисельності мікробіоти ризосфери ґрунту пшениці спельти і пирію середнього залишається недостатньо вивченим. Актуальним є вивчення впливу вирощування пшениці спельти і пирію середнього на формування мікробіоти їх ризосфери, що є значущим для еколого-функціональної характеристики ґрунту. Мета. Дослідити в динаміці чисельність окремих груп мікробіоти ризосфери злакових культур (пшениця м’яка, пшениця спельта, пирій середній) залежно від погодних умов і фази розвитку рослин. Методи. У роботі використано класичні мікробіологічні, статистичні методи. Зокрема, дослідження чисельності мікроорганізмів різних еколого-трофічних груп (амоніфікувальних, нітрифікувальних, целюлозолітичних і азотфіксувальних) проводили згідно загальноприйнятих у ґрунтовій мікробіології методик. Мікробіоту ґрунту визначали у ризосфері різних видів пшениці (м’яка – сорт Каланча, спельта – сорт Зоря України) та пирію середнього – Kernza і Хорс. Зразки ґрунту для досліджень відбирали у фазах виходу рослин у трубку, колосіння та молочної стиглості зерна. Достовірність впливу чинників встановлювали за величиною рівня ймовірності «р», який розраховували за допомогою програми Statistica 8. Висновки. Вперше в умовах Правобережного Лісостепу України проаналізовано формування мікробіоти ризосфери пшениці спельти і пирію середнього. Проведені дослідження свідчать про доцільність вирощування пшениці спельти і її застосування в селекційних програмах для створення сортів пшениці м’якої з вищою мікробіологічною активністю ризосферного ґрунту. Мікробіота ризосфери пирію середнього максимального розвитку досягала на другий рік вирощування. Чисельність амоніфікувальних, нітрифікувальних і целюлозолітичних мікроорганізмів ризосфери пирію середнього була достовірно більша порівняно з пшеницею м’якою впродовж усіх фаз розвитку на другий та третій роки вирощування. Проведені дослідження підтверджують практичне застосування пирію середнього для збереження та підвищення родючості ґрунту. Пирій середній можна вирощувати до трьох років на одному полі, оскільки мікробіологічна активність при цьому досягає максимального розвитку.
Дод.точки доступу:
Karpenko, V. P.
Poltoretskyi, S. P.
Liubych, V. V.
Adamenko, D. M.
Kravets, I. S.
Prytuliak, R. M.
Kravchenko, V. S.
Patyka, N. I.
Patyka, V. P.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Korzh, Yu. V.
Lytic exoenzymes of soil strains of Bacillus representatives and manifestations of their biological activity [Text] / Yu. V. Korzh, I. V. Dragovoz, L. V. Avdeeva // Мікробіологічний журнал. - 2021. - Том 83, N 4. - P54-62

MeSH-головна:
ПОЧВЫ МИКРОБИОЛОГИЯ -- SOIL MICROBIOLOGY
ГРИБЫ -- FUNGI (патогенность)
БАЦИЛЛЫ -- BACILLUS (патогенность)
Анотація: Бацили складають значну (8–12%) частину мікробіому ґрунту. Прояв їх біологічної активності по відношенню до інших мікроорганізмів безпосередньо залежить від їх екзометаболітів. Зокрема, йдеться про здатність бацил до антагонізму та їх лізуючу активність. За даними літератури, такі властивості ґрунтових бацил можуть бути пов’язані зі спектром і активністю літичних екзоферментів. Мета. Оцінити роль літичних екзоферментів досліджених ґрунтових штамів бацил у прояві їх біологічної (антагоністичної, лізуючої) активності. Методи. Антагоністичну активність штамів бацил до фітопатогенних бактерій визначали методом радіальних штрихів на картопляному агарі. Антагоністичну активність штамів бацил до фітопатогенних мікроміцетів визначали методом подвійної культури в чашках Петрі на картопляноглюкозному агарі. Для якісного аналізу наявності позаклітинних ферментів штами бацил висівали на чашки з твердим мінерально-сольовим середовищем і відповідним субстратом-індуктором. За відносну ферментативну активність культури брали відношення діаметра ореолу гідролізу субстрату до діаметру колонії. Бактеріолітичну активність досліджуваних штамів визначали за зміною оптичної густини при 540 нм суспензії живих клітин фітопатогенних бактерій. Висновки. Спектр і активність літичних екзоферментів штамів досліджених ґрунтових бацил свідчать про їх опосередковану участь у прояві біологічної активності (антагоністичної та лізуючої).
Дод.точки доступу:
Dragovoz, I. V.
Avdeeva, L. V.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Loboda, M. I.
Biosynthesis of polyene antibiotics and phytohormones by Streptomyces netropsis IMV Ac-5025 under the action of exogenous isopentenyladenosine [Text] / M. I. Loboda, L. O. Biliavska, G. O. Iutynska // Мікробіологічний журнал. - 2021. - Том 83, N 2. - P32-41

MeSH-головна:
ПОЧВЫ МИКРОБИОЛОГИЯ -- SOIL MICROBIOLOGY
СТРЕПТОМИЦЕТЫ -- STREPTOMYCES (выделение и очистка, рост и развитие)
ЦИТОКИНИНЫ -- CYTOKININS (биосинтез)
ИЗОПЕНТЕНИЛАДЕНОЗИН -- ISOPENTENYLADENOSINE (биосинтез)
АНТИБАКТЕРИАЛЬНЫЕ СРЕДСТВА -- ANTI-BACTERIAL AGENTS (биосинтез)
ПОЛИЕНЫ -- POLYENES
Анотація: Стрептоміцети є активними продуцентами широкого спектру біологічно активних речовин з різнонаправленою біологічною активністю. Streptomyces netropsis IMВ Ac-5025 продукує полієновий антибіотичний комплекс, у якому ідентифіковано дві фракції: гептаєновий кандидин та нова тетраєнова фракція невідомої структури, а також фітогормони. На сьогодні майже не вивчено вплив біологічно активних речовин, синтезованих ґрунтовими стрептоміцетами на біосинтез полієнових антибіотиків. Метою роботи було дослідити вплив екзогенного ізопентеніладенозину на біосинтез полієнових антибіотиків і цитокінінів S. netropsis IMV Ac-5025. Методи. Штам культивували глибинним способом в органічному (соєвому) і синтетичному (крохмало-аміачному) рідких поживних середовищах. Визначали накопичення біомаси (гравіметричний метод), споживання глюкози (глюкозо-оксидазний метод), зміну pH середовища культивування (іонометричний метод), біосинтез полієнових антибіотиків та фітогормонів (кількісна і якісна спектроденситометрична тонкошарова хроматографія). Результати проаналізовано в програмі Statistica v.10.0. Результати. Встановлено, що полієнові антибіотики накопичуються в біомасі продуцента вже на першу добу культивування, що свідчить про їх роль у метаболізмі стрептоміцетів. Найбільша кількість полієнових антибіотиків була накопичена продуцентом у стаціонарну фазу росту (7-ма доба культивування). Виявлено зниження накопичення полієнових антибіотиків і ендогенних цитокінінів в біомасі продуцента із зростанням концентрації екзогенного ізопентеніладенозину від 25 нг/мл до 500 нг/мл. Накопичення фракції тетраєну пригнічувалось більшою мірою у синтетичному – до 92% і до 23% – в органічному поживних середовищах. Але кількість біомаси продуцента за дії екзогенної речовини зростала, що підтверджує позитивний вплив екзогенного цитокініну на поділ клітин S. netropsis IMV Ac-5025. Ізопентеніладенозин зменшував накопичення ендогенних цитокінінів в біомасі стрептоміцета. Висновки. Отримані результати свідчать про опосередкований метаболічний взаємозв’язок шляхів біосинтезу полієнових антибіотиків і цитокінінів у ґрунтових стрептоміцетів і дають основи для регулювання біотехнологічного процесу для утворення біопродукту з відповідним кількісним складом його компонентів.
Дод.точки доступу:
Biliavska, L. O.
Iutynska, G. O.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Борзова, Н. В.
Особливості продукції α-галактозидази Penicillium restrictum [Текст] / Н. В. Борзова, О. В. Гудзенко, Л. Д. Варбанець // Мікробіологічний журнал. - 2020. - Том 82, N 3. - С. 55-64

MeSH-головна:
БИОТЕХНОЛОГИЯ -- BIOTECHNOLOGY (методы)
ФЕРМЕНТЫ -- ENZYMES (биосинтез)
АЛЬФА-ГАЛАКТОЗИДАЗА -- ALPHA-GALACTOSIDASE (биосинтез)
PENICILLIUM -- PENICILLIUM (выделение и очистка)
ПОЧВЫ МИКРОБИОЛОГИЯ -- SOIL MICROBIOLOGY
Анотація: Оптимізація умов культивування продуцента є необхідним етапом в отриманні біотехнологічно важливих ензимів. Мета. Дослідити деякі параметри культивування Penicillium restrictum Gilman & Abbott, встановити джерела вуглецю та азоту, які забезпечуватимуть високу активність α-галактозидази та оцінити здатність культури гідролізувати галактозовмісні вуглеводи. Методи. Культуру мікроміцета вирощували глибинним способом при 25оС. Як джерела вуглецю та азоту використовували рамнозу, сахарозу, галактоманан гуару, грейпфрутову макуху, соєве борошно, NaNO2, NaNO3, (NH4)2SO4, (NH4)2NO3, сечовину, дріжджовий автолізат, дріжджовий екстракт, пептон. Глікозидазні активності визначали за допомогою синтетичних нітрофенільних субстратів; здатність гідролізувати рафінозу, стахіозу та галактоманан оцінювали динітросаліциловим методом. Результати. Встановлено, що максимум α-галактозидазної активності (6,05 од/мл) та продуктивності (0,036 од/мл/год) P. restrictum спостерігався на 7 добу інкубування за використання рамнози, соєвого борошна та сульфату амонію. Швидкість гідролізу рафінози, стахіози та галактоманану становила 133, 116 та 27 мкмоль/хв/мл відповідно. Висновки. Показано, що штам P. restrictum має високу секреторну здатність до продукції α-галактозидази за використання відповідних середовищ. Субстратна специфічність та висока швидкість гідролізу рафінози, стахіози, галактоманану відкриває широкі перспективи для використання α-галактозидази P. restrictum у харчовій, кормовій, паперовій промисловостях та технологіях переробки агровідходів.
Дод.точки доступу:
Гудзенко, О. В.
Варбанець, Л. Д.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Antagonistic action of 26UF7 and 35NG3 Streptomyces Species to Clavibacter michiganensis subsp. michiganensis 10 ₂ [Text] / S. L. Golembiovska [et al.] // Мікробіологічний журнал. - 2020. - Том 82, N 2. - P60-66

MeSH-головна:
ПОЧВЫ МИКРОБИОЛОГИЯ -- SOIL MICROBIOLOGY
БАКТЕРИИ -- BACTERIA (патогенность)
СТРЕПТОМИЦЕТЫ -- STREPTOMYCES (химия)
ТОМАТ ОБЫКНОВЕННЫЙ -- LYCOPERSICON ESCULENTUM (микробиология)
РАСТЕНИЙ БОЛЕЗНИ -- PLANT DISEASES (микробиология)
IN VITRO МЕТОДЫ -- IN VITRO TECHNIQUES (методы)
РАСТЕНИЙ ОПУХОЛИ -- PLANT TUMORS (микробиология)
Анотація: Актуальність роботи. Екологічні шляхи вирішення питання опортунізму рослин до бактеріального раку помідор. Мета. Пошук стрептоміцетів- антагоністів проти Clavibacter michiganensis subsp. michiganensis 10₂ та дослідження їх впливу на інфекційний процес у помідорів в умовах теплиці. Результати. 36 (45%) ґрунтових стрептоміцетів з 80 мали антагоністичну активність проти С. michiganensis 10₂. Відібрані варіанти Streptomyces sp. 26Uf7 та 35NG3 демонстрували високі та стабільні показники проти фітопатогеної бактерії in vitro. Передпосівна обробка фільтратом ферментації досліджуваних стрептоміцетів вдвічі підвищувала схожість інфікованого С. michiganensis 10₂ насіння помідорів сорту «Вишенька». Однак, вона не сприяла стійкості рослин до захворювання після механічного інфікування листків помідорів в ювенільному періоді. В загальному метаболіти штамів Streptomyces sp. 26 Uf7 та 35 NG3 сприяли підвищенню врожайності помідорів, хоча повністю не нівелювали вплив інфекції в умовах теплиці. Висновки. Показано, що метаболіти штамів Streptomyces sp. 26Uf7 та 35NG3 з високими показниками антагонізму проти С michiganensis 10₂ in vitro вдвічі підвищували схожість насіння та врожайність помідор сорту «Вишенька» і мали 75% ефективність проти фітопатогенної бактерії в умовах теплиці.
Дод.точки доступу:
Golembiovska, S. L.
Bambura, O. I.
Volska, T. V.
Matselykh, B. P.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Глікозидазна та протеолітична активність мікроміцетів, виділених з Чорнобильської зони відчуження [Текст] / H. B. Борзова [та ін.] // Мікробіологічний журнал. - 2020. - Том 82, N 2. - С. 51-59

MeSH-головна:
ПОЧВЫ МИКРОБИОЛОГИЯ -- SOIL MICROBIOLOGY
ГРИБЫ -- FUNGI (выделение и очистка)
CLADOSPORIUM -- CLADOSPORIUM (химия)
TRICHODERMA -- TRICHODERMA (химия)
EUROTIUM -- EUROTIUM (химия)
EUPENICILLIUM -- EUPENICILLIUM (химия)
АСПЕРГИЛЛЫ -- ASPERGILLUS (химия)
PENICILLIUM -- PENICILLIUM (химия)
Анотація: Дослідження мікроміцетів екстремальних екосистем представляють інтерес як з точки зору вивчення механізмів адаптаційних процесів, так і у зв ’язку з їхнім високим біотехнологічним потенціалом. Мета. Дослідити ?-L-рамнозидазну, манан-деградувальну та протеолітичну активності культур мікроміцетів, виділених з грунтів Чорнобильської зони відчуження. Методи. Як субстрат для визначення ?-L-рамнозидазної активності використовували нарингін, для ?-галактозидазної - n-нітрофеніл-?-D-галактопіранозид, а для ?-мананазної - галактоманан гуару. Скринінг протеолітичних активностей проводили з використанням 10 % желатинового середовища та 1 % казеїнового агару. Результати. Показано, що 42 % досліджених штамів проявляли ?-L -рамнозидазну (0,01-1,1 од/мл), 75 % - ?-галактозидазну (0,05-3,0 од/мл), 50 % - ?-мананазну (0,5-45 од/мл) та 74 % – протеолітичну активності. Всі глікозидазні активності були відмічені у Eupenicillium pinetorum, Trichoderma viride, Eurotium herbariorum, Aspergillus flavipes, Aspergillus ochraceus, Aspergillus flavus, Penicillium adametzii, Penicillium decumbens, Penicillium restrictum, Penicillium variabile, Penicillium verrucosum. Висновки. Встановлена висока деградувальна активність штамів A. flavipes, Р. decumbens, Р. clavigerum, Р. restrictum, Р. roseopurpureum, Р. sacculum щодо субстратів, які містять термінальні залишки рамнози та галактози, продемонстрована здатність гідролізувати галактоманан, казеїн та желатину. Показано, що техногенно забруднені території можуть бути джерелом нових продуцентів біотехнологічно важливих ензимів.
Дод.точки доступу:
Борзова, H. B.
Гудзенко, О. В.
Варбанець, Л. Д.
Наконечна, Л. Т.
Тугай, Т. І.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Dimova, M. I.
Hexachlorobenzene effect on microbiocenoses of different soil types [Text] / M. I. Dimova, N. A. Yamborko, G. O. Iutynska // Мікробіологічний журнал. - 2020. - Том 82, N 4. - P13-22

MeSH-головна:
ГЕКСАХЛОРБЕНЗОЛ -- HEXACHLOROBENZENE (анализ, вредные воздействия)
КСЕНОБИОТИКИ -- XENOBIOTICS (анализ, вредные воздействия)
ПОЧВЫ МИКРОБИОЛОГИЯ -- SOIL MICROBIOLOGY
МИКРОБНЫЕ АССОЦИАЦИИ -- MICROBIAL CONSORTIA
МИКРОБИОТА -- MICROBIOTA
Анотація: Екологічні наслідки забруднення ґрунтів ксенобіотиками, такими як хлорорганічні пестициди, залишаються мало вивченими. Гексахлорбензол є однією з найпоширеніших хлорорганічних сполук, яка входить до списку стійких органічних забруднень, заборонених до використання згідно Стокгольмської конвенції 2003 року. Актуальним є дослідження впливу гексахлорбензолу на ґрунтові мікробіоценози, активність яких є значущою для еколого-функціональних характеристик ґрунтів. Мета. Визначення впливу гексахлорбензолу на ґрунтову мікробіоту чорноземного, темно-каштанового і дерново-підзолистого ґрунтів агроценозів України у інтенсивних системах землеробства. Об’єктом дослідження були мікробні угруповання трьох типів ґрунтів; предметом дослідження – реакція мікробного ценозу на забруднення різними дозами гексахлорбензолу (ГХБ). Методи. Модельні лабораторні експерименти, мікробіологічні (визначення чисельності мікроорганізмів на агаризованих поживних середовищах), хімічні (адсорбційний метод для дослідження базального і субстрат-індукованого дихання грунтової мікробіоти), статистичні. Результати. Визначено зворотню залежність чисельності мікроорганізмів окремих груп від дози забруднення, що підтверджено значеннями коефіцієнтів кореляції Спірмена у діапазоні від -0,64 до -0,96. У досліджених ґрунтах всіх типів найбільш чутливими до гексахлорбензолу були фосфатмобілізувальні бактерії і стрептоміцети. Кількість фосфатмобілізувальних бактерій за максимальної дози забруднення 10000 гранично допустимих концентрацій (ГДК) зменшувалась у чорноземному, темно-каштановому і дерново-підзолистому ґрунтах відповідно на 48, 75 і 83% від контролю. Кількість стрептоміцетів за дії доз 500–10000 ГДК знижувалась до критичних показників і становила 8–30 % від значень у незабрудненому контролі. Максимальне зменшення чисельності олігонітротрофних і азотфіксувальних бактерій (на 57–74%) у досліджуваних ґрунтах відмічено за дії найвищої дози забруднення 10000 ГДК. Кількість амілолітичних бактерій за дози 500 ГДК зменшувалась на 21–38%, за 10000 ГДК – на 47–61% від контролю. Амоніфікувальні бактерії переважали за чисельністю у темно-каштановому і дерново-підзолистому ґрунтах при дозах 500–1000 ГДК, де відмічали зниження їх кількості на 25,4–30,8 та 36,9–44,4% відповідно. Найбільшу резистентність амоніфікаторів спостерігали у дерново-підзолистому ґрунті. Ґрунтові мікроміцети продемонстрували найбільшу стійкість до гексахлорбензолу. У чорноземному і дерново-підзолистому ґрунтах їхня чисельність за дії ГХБ у всьому досліджуваному діапазоні доз зменшилась не більше, як на 37% порівняно з незабрудненим контролем. Вміст мікробної біомаси є одним з основних мікробіологічних індикаторів ґрунту. За експериментального забруднення різними дозами ГХБ вміст мікробної біомаси зменшувався у 1,5–4,3 рази порівняно з контролем. Коефіцієнти педотрофності засвідчили про те, що процеси трансформації органічної речовини у чорноземному і дерново-підзолистому забруднених ґрунтах несуттєво відрізнялись від контролю, у темно-каштановому ґрунті зі збільшенням пестицидного навантаження вони пригнічувались. Індекси мінералізації азоту не перевищували 2,0, що свідчило про збалансованість процесів імобілізації-мінералізації як у контрольних, так і забруднених варіантах. Висновки. Мікробіоценози чорноземного, темно-каштанового, дерново-підзолистого ґрунтів у інтенсивних агроценозах вразливі до забруднення гексахлорбензолом у дозах від 10 до 10 000 ГДК. Найбільш чутливі – фосфатмобілізувальні бактерії і стрептоміцети – можуть бути використані як індикаторні у моніторингу ґрунтів, забруднених хлорорганічними пестицидами. Під дією пестицидного навантаження пригнічуються мікробне дихання і накопичення мікробної біомаси. Негативна реакція мікробних угруповань на забруднення гексахлорбензолом свідчить про необхідність проведення заходів ремедіації для відновлення мікробіоти і родючості ґрунтів.
Дод.точки доступу:
Yamborko, N. A.
Iutynska, G. O.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.

Matselyukh, B. P.
Screening of soil Streptomycetes - producers of antibiotics against phytopathogenic bacteria [Text] / В. Р. Matselyukh, S. L. Golembiovska, О. I. Bambura // Мікробіологічний журнал. - 2020. - Том 82, N 5. - P36-40

MeSH-головна:
ПОЧВЫ МИКРОБИОЛОГИЯ -- SOIL MICROBIOLOGY
СТРЕПТОМИЦЕТЫ -- STREPTOMYCES (патогенность, химия)
АНТИБАКТЕРИАЛЬНЫЕ СРЕДСТВА -- ANTI-BACTERIAL AGENTS (биосинтез)
Анотація: Ґрунт є невичерпним джерелом бактерій роду Streptomyces - продуцентів значної більшості відомих антибіотиків, які успішно застосовуються в медицині, ветеринарії і сільському господарстві. Виникнення і поширення резистентності патогенних бактерій до антибіотиків вимагає пошуку нових антибіотичних сполук, здатних подолати дану перешкоду. Мета. Метою даної роботи було виділення зі зразків ґрунту Києва і Київської області стрептоміцетів і дослідження їх антибіотичної активності по відношенню до чотирьох штамів різних видів фітопатогенних бактерій. Методи. Висів суспензії ґрунту в дистильованій воді на тверде кукурудзяно-соєве середовище в чашках Петрі, яке містило триметопрім і ністатин з метою пригнічення росту бактерій і грибів. Антибіотична активність стрептоміцетів перевірялася шляхом накладання дисків агарових культур останніх на газони фітопатогенних бактерій в чашках Петрі. Антибіотики екстрагували з агарових культур стрептоміцетів сумішшю хлороформу і ацетону (2:1), висушували в роторному вакуумному випарникові, розчиняли в етанолі, розділяли і очищували за допомогою тонкошарової хроматографії на алюмінієвих пластинках Silica gel 60 F₂₅₄ фірми Merck. Спектри поглинання антибіотиків в УФ світлі визначали за допомогою спектрофотометра Beckman DU 8. Висновки. Одержані результати представляють інтерес для дослідження захисту чутливих рослин виділеними антибіотиками від фітопатогенних бактерій в умовах теплиці.
Дод.точки доступу:
Golembiovska, S. L.
Bambura, O. I.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

11.

Antagonistic activity of Azotobacter vinelandii IMV B-7076 against phytopathogenic microorganisms [Text] / N. V. Chuiko [et al.] // Мікробіологічний журнал. - 2020. - Том 82, N 5. - P21-29

MeSH-головна:
ПОЧВЫ МИКРОБИОЛОГИЯ -- SOIL MICROBIOLOGY
ГРИБЫ -- FUNGI (патогенность)
АЗОТОБАКТЕР VINELANDII -- AZOTOBACTER VINELANDII (выделение и очистка, химия)
КУЛЬТУРАЛЬНЫЕ СРЕДЫ -- CULTURE MEDIA (химия)
Анотація: Бактерії роду Azotobacter відомі здатністю стимулювати ріст та розвиток рослин. Штам Azotobacter vinelandii ІМВ В-7076 виділено з ґрунту Житомирської області України. Він є одним із компонентів комплексного бактеріального препарату для рослинництва Азогран. Раніше було встановлено, що A. vinelandii ІМВ В-7076 синтезує біологічно активні речовини, які сприяють розвитку рослин. В той же час антагоністична активність A. vinelandii ІМВ В-7076 щодо фітопатогенів до цього часу була не вивченою, тому це стало метою даної роботи. Методи. Антагоністичну активність A. vinelandii ІМВ В-7076 визначали методами лунок та агарових блоків. Висновки. Досліджений нами штам А. vinelandii ІМВ В-7076 характеризується антагоніcтичною активністю щодо фітопатогенних мікроміцетів і не проявляє антибактеріальних властивостей до фітопатогенних бактерій. Антифунгальна активність A vinelandii ІМВ В-7076 як компонента Азограну буде корисною за застосування цього бактеріального препарату в рослинництві.
Дод.точки доступу:
Chuiko, N. V.
Chobotarov, A. Yu.
Savchuk, Ya. I.
Kurchenko, I. M.
Kurdish, I. K.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

12.

Гудзенко, О. В.
Вплив умов культивування Penicillium restrictum на α-L-рамнозидазну активність [Текст] / О. В. Гудзенко, Н. В. Борзова, Л. Д. Варбанець // Мікробіологічний журнал. - 2020. - Том 82, N 4. - С. 53-62

MeSH-головна:
PENICILLIUM -- PENICILLIUM (выделение и очистка)
ПОЧВЫ МИКРОБИОЛОГИЯ -- SOIL MICROBIOLOGY
ФЕРМЕНТЫ -- ENZYMES (биосинтез)
Анотація: Ефективність процесу отримання ферментів шляхом мікробіологічного синтезу в значній мірі залежить від оптимізації умов культивування продуцента. Мета. Дослідити вплив основних компонентів поживного середовища та умов культивування на рівень позаклітинної α-L-рамнозидазної активності Penicillium restrictum. Методи. Культуру мікроміцета вирощували глибинним способом при 25 °С протягом 7 діб. α-L-Рамнозидазну активність визначали за допомогою n-нітрофеніл-α-L-рамнопіранозиду в супернатанті культуральної рідини P. restrictum. Як джерела вуглецю та азоту було використано: ксилозу, арабінозу, глюкозу, галактозу, рамнозу, манозу, лактозу, мальтозу, сахарозу, маніт, нітрат натрію, нітрит натрію, сульфат амонію, нітрат амонію, дріжджовий автолізат, дріжджовий екстракт, пептон, сечовину, соєве борошно. На середовищі, оптимізованому за джерелами вуглецю і азоту досліджували вплив параметрів культивування: рН середовища (3,0–8,0), температури (25–42 °С) і об’єму середовища (50–250 мл). Результати. Встановлено, що найвищі показники α-L-рамнозидазної активності P. restrictum відмічено на сьому добу культивування за використання як джерела вуглецю рамнози в концентрації 5 г/л та джерела азоту — 0,8 г/л сульфату амонію. Найбільш ефективним для синтезу α-L-рамнозидази P. restrictum було використання середовища з початковим значенням рН 6,0 за температури 25 °С та об’єму живильного середовища в колбах 100 мл. Висновки. Високу α-L-рамнозидазну активність можна отримати шляхом глибинного культивування P. restrictum. Комбінація рамнози та сульфату амонію забезпечує α-рамнозидазну активність культури на рівні 1,2 од/мл.
Дод.точки доступу:
Борзова, Н. В.
Варбанець, Л. Д.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

13.

Лобода, M. І.
Кореляційна залежність біосинтезу антибіотичних сполук і інших біологічно активних речовин у ґрунтових стрептоміцетів [Текст] / M. І. Лобода, C. I. Войчук, Л. О. Білявська // Мікробіологічний журнал. - 2019. - Том 81, N 5. - С. 36-47

MeSH-головна:
ПОЧВЫ МИКРОБИОЛОГИЯ -- SOIL MICROBIOLOGY
АНТИБАКТЕРИАЛЬНЫЕ СРЕДСТВА -- ANTI-BACTERIAL AGENTS (биосинтез)
ФИЗИОЛОГИЧЕСКИ АКТИВНЫЕ ВЕЩЕСТВА -- AUTACOIDS (биосинтез)
СТРЕПТОМИЦЕТЫ -- STREPTOMYCES (химия)
ФАКТОРНЫЙ АНАЛИЗ СТАТИСТИЧЕСКИЙ -- FACTOR ANALYSIS, STATISTICAL
ДИСПЕРСИОННЫЙ АНАЛИЗ -- ANALYSIS OF VARIANCE
Анотація: Відомо, що ґрунтові стрептоміцети є активними продуцентами широкого спектру біологічно активних речовин, в тому числі антибіотиків. Оскільки на сьогодні мало дослідженим є питання взаємозв ’язку синтезу антибіотиків зі шляхами синтезу інших біологічно активних речовин - тема дослідження є актуальною. Мета. Дослідити кореляційну залежність у біосинтезі антибіотичних сполук та інших біологічно активних речовин, які продукуються ґрунтовими стрептоміцетами. Методи. Для встановлення зв ’язку між синтезом антибіотичних сполук та інших біологічно активних речовин ґрунтовими стрептоміцетами було проведено факторний аналіз методом виявлення головних компонент; визначення коефіцієнтів регресії і дисперсійного аналізу - із застосуванням пакету програм Statistika v.10.0 (StatSoft. Inc., USA) і Mathlab v. 6.0; кластерний аналіз - за допомогою методу Уорда із використанням евклідової відстані як ступеню відмінності (у %) між оцінюваними змінними. Результати. Виявлено кореляційні зв ’язки між синтезам антибіотичних речовин штамами Streptomyces violaceus ІMB Ac-5027 і S. netropsis 1MB Ac-5025 та біосинтетичними шляхами інших біологічно активних речовин, проте з різними їх ланками. Продукування полієнових і антрациклінових антибіотиків у значній мірі корелює із синтезом фітогормонів (індол-3-карбінолом, індол-3-карбоксиловоою кислотою, ізопентиніладенозинам і гіберелінами) та стеролами (ситостеролами). Утворення даних антибіотиків також проявляє залежність від синтезу тригліцеридів, стеринів та їх ефірів і жирних кислот (ізопальмітинової, гептадеценової, стеаринової, олеїнової, арахінової). Синтез штамами зазначених антибіотиків не має прямого зв’язку із вмістом амінокислот в культуральній рідині. Висновки. Визначені залежності між біосинтезом антибіотиків, фітогормонів і стероїдних сполук ґрунтовими стрептоміцетами, S. netropsis ІМВ Ас-5025 і S. violaceus ІМВ Ас-5027 надає нові можливості для розуміння складних взаємозв’язків, пов’язаних з оптимізацією синтезу промислово важливих метаболітів. Це також допоможе розширити знання умов для їх утворення, шляхів біосинтезу і функціонального значення для мікробних клітин
Дод.точки доступу:
Войчук, С. І.
Білявська, Л. О.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

14.

Мікробіота грунту ризосфери сої за використання ризоактиву і гербіцидів [Текст] / В. П. Карпенко [та ін.] // Мікробіологічний журнал. - 2019. - Том 81, N 5. - С. 48-61

MeSH-головна:
ПОЧВЫ МИКРОБИОЛОГИЯ -- SOIL MICROBIOLOGY
СИМБИОЗ -- SYMBIOSIS
РИЗОСФЕРА -- RHIZOSPHERE
СОЯ -- SOYBEANS (микробиология)
КОРНЕВЫЕ КЛУБЕНЬКИ РАСТЕНИЙ -- ROOT NODULES, PLANT (микробиология)
ГЕРБИЦИДЫ -- HERBICIDES
БИОПРЕПАРАТЫ -- BIOLOGICAL PRODUCTS
Анотація: Дослідити мікробіоту грунту ризосфери сої та її симбіотичний апарат за використання передпосівної обробки насіння мікробним препаратом Ризоактив (Bradyrhizobium japonicum М-8) й досходових гербіцидів Гезагард 500 FW, концентрат суспензії, Примекстра TZ Голд 500 SK, концентрат суспензії та Кратос, концентрат емульсії. Методи. Для інокуляції насіння сої використовували бактеріальну суспензію Ризоактиву (титр життєздатних клітин Bradyrhizobium japonicum М-8 в 1 мл препарату 4x10⁹) з розрахунку 2,0 л/т. Для боротьби з бур’янам и вносили грунтові гербіциди Гезагард 500 FW (прометрин, 500 г/л) у нормах 3,0; 4,0 та 5,0 л/га; Примекстру TZ Голд 500 SK (S-метолахлор, 312,5 г/л + тербуталазин, 187.5 г/л) у нормах 4,0; 4,25 і 4,5 л/га та Кратос (ацетохлор, 900 г/л) у нормах 2,0; 2.5 і 3,0 л/га. Дослідження чисельності мікробіоти ризосфери сої та її симбіотичного апарату проводили відповідно до загальноприйнятих у грунтовій мікробіології методик. Результати. Встановлено, що інокуляція насіннєвого матеріалу сої препаратом Ризоактив та застосування гербіцидів Гезагард 500 FW, Примекстра TZ Голд 500 SK і Кратос впливає як на формування симбіотичного апарату сої, так і на чисельність мікроорганізмів у її ризосфері. Виявлено тенденцію до деякого зниження загальної чисельності ризосферних бактерій, що використовують як джерело живлення переважно органічні форми азоту (амоніфікувальна група), а також кількості мікроорганізмів окремих еколого-трофічних груп, зі зростанням норм внесення гербіцидів до рівня чисельності мікробіоти в контролі. Висновки. Інокуляція насіння сої мікробним препаратом Ризоактив і застосування для боротьби з бур’янами грунтових гербіцидів сприяє більш активному у порівнянні з контролем (без використання гербіцидів і мікробного препарату) формуванню симбіотичного апарату сої та розвитку окремих груп мікроорганізмів (нітрифікувальних та целюлозолітичних) у грунті ризосфери. Порівняння різних фонів застосування гербіцидів показало, що найоптимальніший вплив на формування симбіотичного апарату, загальної чисельності ризосферних мікроорганізмів та окремих їх еколого-трофічних груп у ризосфері сої мало досходове застосування гербіциду Примекстра TZ Голд 500 SKу нормах 4,0-4,5 л/га. Деяке пригнічення розвитку окремих груп мікробіоти, в тому числі й бульбочкових бактерій Bradyrhizobium japonicum, було відмічено за дії гербіциду Кратос у нормах 2,0–3,0 л/га
Дод.точки доступу:
Карпенко, В. П.
Заболотний, О. І.
Притуляк, Р. М.
Голодрига, О. В.
Леонтюк, І. Б.
Розборська, Л. В.
Новікова, Т. П.
Патика, В. П.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

15.

Research on streptomycetes from moldovian soils with antifungal, nematicidal and phytostimulating activity on tomato [Text] / S. Burtseva [et al.] // Мікробіологічний журнал. - 2019. - Том 81, N 1. - P9-21

MeSH-головна:
ПОЧВЫ МИКРОБИОЛОГИЯ -- SOIL MICROBIOLOGY
ТОМАТ ОБЫКНОВЕННЫЙ -- LYCOPERSICON ESCULENTUM (микробиология)
СТРЕПТОМИЦЕТЫ -- STREPTOMYCES (выделение и очистка)
ГРИБЫ -- FUNGI (патогенность)
Анотація: Aim. The purpose of the research was to determine the antifungal, nematicidal and phytostimulating activity of streptomycetes isolated from the soil of Moldova. Methods. The strains were stored on the media Czapek and oatmeal agar by subculturing. Antifungal activity was determined by disk diffusion method, using phytopathogenic fungi as test cultures. To determine the nematicidal and phytostimulating activity of exometabolites of the studied strains, they were cultivated on complex medium M-I and aqueous solutions of exometabolites (EM) were prepared that were contained in the liquid culture after it was separated from the biomass by centrifugation. Tomato seeds were treated by soaking in EM solutions and the germination and length of the roots were determined. Nematicidal activity was determined by mortality test. Results. Strains that completely inhibited the growth of A. alternata, B. cinerea and S. solani (S. sp. 9, 10 and 17) or retarded the growth of test cultures to different degrees (zone diameters from 25.0 to 34.0 mm) were found. For nematicidal activity, the best results were shown by EM strains of S. spp. 9 and 205. The best results on the germination of tomato seeds of the cv. Fakel were obtained by treating with a 0.5% solution of EM strains of S. spp. 49 and 154 (by 11.32% more than in control), and for root growth – of EM of all strains (73-89% more than in control). Conclusions. Studies have shown that the EM of streptomycetes isolated from the soil of Moldova can be used to obtain new plant growth stimulants and biopesticides.
Дод.точки доступу:
Burtseva, S.
Iurcu-Straistaru, E.
Birsa, M.
Sasanelli, N.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

16.

Особливості функціонування симбіотичних систем та фотосинтетичного апарату сої, інокульованої штамами Bradyrhizobium japonicum за впливу карбоксилатів металів [Текст] / В. В. Моргун [та ін.] // Мікробіологічний журнал. - 2019. - Том 81, N 1. - С. 94-105

MeSH-головна:
ПОЧВЫ МИКРОБИОЛОГИЯ -- SOIL MICROBIOLOGY
СОЯ -- SOYBEANS (микробиология)
ФОТОСИНТЕЗ -- PHOTOSYNTHESIS (действие лекарственных препаратов)
АЗОТА ФИКСАЦИЯ -- NITROGEN FIXATION (действие лекарственных препаратов)
МИКРООРГАНИЗМОВ ВЗАИМОДЕЙСТВИЕ -- MICROBIAL INTERACTIONS (физиология)
НАНОЧАСТИЦЫ МЕТАЛЛОВ -- METAL NANOPARTICLES (химия)
МОЛИБДЕН -- MOLYBDENUM (химия)
ЖЕЛЕЗО -- IRON (химия)
ГЕРМАНИЙ -- GERMANIUM (химия)
БИОПРЕПАРАТЫ -- BIOLOGICAL PRODUCTS (химия)
Анотація: Дослідити вплив карбоксилатів металів як компонентів інокуляційної суспензії на процеси формування і функціонування симбіотичних систем, активність фотосинтетичного апарату сої. Методи. Мікробіологічні, фізіологічні, біохімічні, газова хроматографія. Результати. Використання карбоксилатів молібдену, феруму та германію як компонентів середовища культивування ризобій у співвідношенні 1:1000 для отримання інокулянта стимулювало азотфіксувальну активність симбіотичних систем та інтенсивність фотосинтезу у листках сої. Найсильніший позитивний вплив чинив карбоксилат германію. Висновки. На основі отриманих результатів рекомендовано культивування активних штамів бульбочкових бактерій із карбоксилатами германію при створенні комплексних біопрепаратів для бобових рослин, що забезпечує формування потужного та високоактивного симбіотичного апарату на коренях, а також стимулює інтенсивність фотосинтезу в листках сої
Дод.точки доступу:
Моргун, В. В.
Рибаченко, Л. І.
Коць, С. Я.
Кірізій, Д. А.
Кукол, К. П.
Рибаченко, О. Р.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

17.

Epiphytic Bacteria Bacillus subtilis UzNU-18 from Jerusalem Artichoke (Helianthus tuberosus L.) – the Active Biocontrol Agent of Phytopathogenic Microorganisms [Text] / К. Davranov [et al.] // Мікробіологічний журнал. - 2019. - Том 81, N 3. - P27-37

MeSH-головна:
ПОЧВЫ МИКРОБИОЛОГИЯ -- SOIL MICROBIOLOGY
РАСТЕНИЙ ЛИСТЬЯ -- PLANT LEAVES (микробиология)
СЕННАЯ ПАЛОЧКА -- BACILLUS SUBTILIS (химия)
ГРИБЫ -- FUNGI (патогенность)
Кл.слова (ненормовані):
ИЕРАСУЛИМСКИЙ АРТИШОК -- ТОПИНАМБУР
Анотація: We isolated a new strain of bacteria belonging to the genus Bacillus from the green leaves of Jerusalem artichoke also known as topinambour (Helianthus tuberosus L.). The aim of this work was to study physiological and biochemical features of the epiphytic strain Bacillus subtilis UzNU-18, its antagonistic activity, and conditions of formation of antimicrobial metabolites synthesized by this strain. Methods. Standard microbiological, molecular biological, biochemical, chromatographical and statistical methods was used. Results. The isolate UzNU-18 was isolated from the surface of green leaves of Jerusalem artichoke also known as topinambour (Helianthus tuberosus L). Upon screening, this isolate was selected as the best growth inhibitor of the tested phytopathogenic fungi species (Fusarium oxysporum, Fusarium culmorum, Fusarium solani, Rhizoctonia solani, Phytophtora capsici, Alteranria alternata) and bacteria species (Pseudomonas syringae, Erwinia carotovora, Xanthomonas beticola). The 16S rRNA sequence analysis showed that the isolate (GenBank accession # MH312004) belongs to Bacillus subtilis. Chromatography mass spectrometry analysis showed that Bacillus subtilis UzNU-18 produces antagonistic substance - 2.4-dimethylpentanone-3. Conclusions. Inoculation of soil with Bacillus subtilis UzNU-18 culture liquid reduced the infectious content in soil and contributed to better growth of wheat seedlings
Дод.точки доступу:
Davranov, К.
Shurigin, V.
Mammadiev, A.
Ruzimova, K.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

18.

Yamborko, N. A.
Influence of Hechachlorobenzene on microbiota of chernozem soil [Text] / N. A. Yamborko, M. I. Dimova, G. O. Iutynska // Мікробіологічний журнал. - 2019. - Том 81, N 5. - P27-35

MeSH-головна:
ПОЧВЫ МИКРОБИОЛОГИЯ -- SOIL MICROBIOLOGY
ГЕКСАХЛОРБЕНЗОЛ -- HEXACHLOROBENZENE (вредные воздействия)
Анотація: Питанню про вплив хлорорганічних пестицидів на ґрунтові мікроорганізми присвячено багато робіт, але дію різних рівнів забруднення гексахлорбензолом на мікробні угруповання ґрунту ще недостатньо досліджено. Метою роботи було вивченні впливу різних доз ГХБ на мікробіоту чорноземного ґрунту. Методи. Кількість мікроорганізмів визначали методом посіву ґрунтової суспензії на агаризовані поживні середовища з наступним підрахунком кількості колоній утворюючих одиниць (КУО). Результати дослідження показали, що ГХБ негативно вливає на чисельність еколого-трофічних груп мікоорганізмів та їх співвідношення у мікробіоценозі ґрунт. Найбільш чутливими до забруднення були целюлозолітичні гриби і стрептоміцети найбільш стійкими - ґрунтові мікроміцети. Висновки. За дії ГХБ порушуються механізми стійкості опору і пружної стійкості мікробних угруповань
Дод.точки доступу:
Dimova, M. I.
Iutynska, G. O.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

19.

Особливості формування структурово-функціонального складу мікробіому чорнозему цілинного в степу України [Текст] / М. В. Патика [та ін.] // Мікробіологічний журнал. - 2019. - Том 81, N 4. - С. 90-106

MeSH-головна:
ПОЧВЫ МИКРОБИОЛОГИЯ -- SOIL MICROBIOLOGY
МИКРОБИОТА -- MICROBIOTA (физиология)
МИКРОБНЫЕ АССОЦИАЦИИ -- MICROBIAL CONSORTIA (физиология)
БАКТЕРИИ -- BACTERIA (генетика)
ПОЛИМОРФИЗМ ГЕНЕТИЧЕСКИЙ -- POLYMORPHISM, GENETIC
Анотація: Провести комплексні дослідження ресурсів біому і структури мікробного (прокаріотного) різноманіття, яке формується в цілинному чорноземі, на прикладі Українського природного степового заповідника «Михайлівська цілина». Мікробіологічні – посіви мікроорганізмів різних фізіологічних груп на поживні середовища, визначення коефіцієнтів функціональної спрямованості. Молекулярно-біологічні – екстракція тотальної ДНК, електрофоретичне розділення продуктів ампліфікації 16S рРНК, аналіз поліморфізму довжин рестрикційних фрагментів, біоінформативний аналіз. Встановлено, що в середньому в шарі ґрунту 0–40 см найвищою біогенністю характеризувався варіант лісосмуги, де показник досягав 39,9 млн КУО/г, що пов’язано із надходженням значної кількості рослинних решток, далі у порядку зменшення: абсолютна цілина (31,0) рілля (29,5) переліг (26,2) кошена цілина (23,1 млн КУО/г). Молекулярно-біологічний аналіз складу еубактеріальних ценозів чорноземів виявив значне домінування некультивованих видів бактерій у варіанті «абсолютна цілина» (до 68%) у порівнянні з варіантом «рілля» (до 17%). Аналіз поліморфізму прокаріотного комплексу чорноземів виявив зменшення біорізноманіття бактеріальних угруповань за застосування оранки.
Дод.точки доступу:
Патика, М. В.
Тонха, О. Л.
Сінченко, В. М.
Гончар, А. М.
Патика, Т. І.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

20.

Энзиматическая активность дрожжей антарктического региона [Текст] / Н. В. Борзова [и др.] // Мікробіологічний журнал. - 2019. - Том 81, N 6. - С. 16-29

MeSH-головна:
ПОЧВЫ МИКРОБИОЛОГИЯ -- SOIL MICROBIOLOGY
ДРОЖЖИ -- YEASTS (энзимология)
КУЛЬТУРАЛЬНЫЕ СРЕДЫ -- CULTURE MEDIA
Анотація: Уникальное биоразнообразие и биотехнологический потенциал микроорганизмов антарктического региона способствуют интенсивным поискам среди них продуцентов энзимов с новыми свойствами и широким диапазоном стабильности. Целью работы было изучить гликозидазную активность у 26 штаммов психротолерантных УФ-резистентных дрожжей, выделенных из почвенно-растительных ценозов Антарктики, и оценить их биотехнологический потенциал в качестве продуцентов энзимов. Методы. Культуры дрожжей выращивали глубинным способам при 15-42 °С в течение 5 суток. Энзиматические активности определяли в супернатанте культуральной жидкости. Для определения гликозидазных активностей использовали синтетические производные моносахаридов. Казеин и конго-рот эластин были использованы в качестве субстратов для определения протеолитической активности. Результаты. У антарктических дрожжей был изучен спектр из 12 гликозидазных активностей (?-и ?-D-глюкозидазной, ?-D-галактозидазной, ?-D-глюкуронидазной, ?-L-фукозидазной, ?-L-рамнозидазной, ?-D-маннозидазной, ?- и ?-D-ксилозидазной, ?- и ?-N-ацетилглюкозаминидазной, ?-N-ацетилгалактозаминидазной). Наиболее распространенными были ?-N-ацетилглюкозаминидазная и ?-глюкозидазная активности (65 и 58 % штаммов соответственно). 4 штамма (6р1с, 2299, 31с и 4р5с2) проявляли высокую активность комплекса целлюлозодеградирующих энзимов. Штамм 5р5с1, выделенный из травы Deshampcia antarctica, проявлял высокую ?-D-ксилозидазную активность (2,8 ед/мл). Штамм Rhodotorula mucilaginosa 33с характеризовался наличием спектра из десяти активностей, в том числе высокой ?-L-рамнозидазной активностью (0,62 ед/мл). Вывод. Дрожжевые психротолерантные культуры из фитоценозов Антарктики могут быть использованы для направленного поиска микробных гликозидаз с новыми свойствами и широким диапазоном активности.
Дод.точки доступу:
Борзова, Н. В.
Гудзенко, Е. В.
Гладка, Г. В.
Варбанец, Л. Д.
Таширев, А. Б.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

1-20 21-40 41-60 61-76

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)