Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

у знайденому

Знайдено у інших БД:

Книги (188)

Рідкісні видання (20)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>S=Почек болезни<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 736
Показані документи з 1 по 10

1-10 11-20 21-30 31-40 41-50 51-60

Autotransplantation with extracorporal reconstruction of renal vessels: a clinical case of “The nutcracker syndrome” and left renal arteries hypoplasia combination [Текст] = Аутотрансплантація з екстракорпоральною реконструкцією судин нирки: клінічний випадок поєднання синдрому «Лускунчика» та гіпоплазії лівих ниркових артерій / I. I. Kobza [та ін.]. - Електрон. текст. дані // Art of Medicine. - 2024. - N 1. - С. 303-310. - Bibliogr. at the end of the art.

MeSH-головна:
ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS
ПОЧЕЧНОЙ ВЕНЫ УЩЕМЛЕНИЯ СИНДРОМ -- RENAL NUTCRACKER SYNDROME (патофизиология, хирургия, этиология)
СОСУДИСТОЕ РЕМОДЕЛИРОВАНИЕ -- VASCULAR REMODELING (физиология)
АУТОТРАНСПЛАНТАЦИЯ -- TRANSPLANTATION, AUTOLOGOUS (реабилитация)
ПОЧЕК БОЛЕЗНИ -- KIDNEY DISEASES (патофизиология, хирургия, этиология)
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ -- TREATMENT OUTCOME
ФОТОГРАФИЧЕСКИЕ СНИМКИ -- PHOTOGRAPHS
Анотація: Ex vivo kidney autotransplantation with renal artery reconstruction is an effective method of surgical correction of vascular abnormalities (fibromuscular dysplasia, hypoplasia, and renal artery aneurysms) showing good long-term results. The combination of renal artery abnormalities with aorto-mesenteric compression syndrome (“the nutcracker” syndrome) is extremely rare and complicates the diagnosis making greatly. Renal artery hypoplasia is an abnormality that is rarely diagnosed and may not manifest clinically in the absence of contralateral kidney pathology as well as its vascular structures. Renal hypoplasia may be caused by mutations in the kidney development genes (HNF1B, PAX2, PBX1) and/or several environmental factors such as intrauterine growth retardation, maternal diseases (diabetes, hypertension), medication taken by the mother (renin-angiotensin system inhibitors or nonsteroidal anti-inflammatory drugs) and intoxication (smoking and alcohol). Premature delivery (before the 36th week) is also a risk factor due to incomplete nephrogenesis. Renal arteries hypoplasia is associated with fibromuscular dysplasia in most cases. The disease is characterized by non-inflammatory non-uniform focal hyperplasia of the renal artery wall with damage to small and medium arteries. Simultaneous damage to two or more vascular segments is detected in 25% of patients
A clinical case of successful treatment of “the nutcracker” syndrome (annular renal vein) combined with hypoplasia of the left main and accessory renal arteries associated with fibromuscular dysplasia is described. A 27-year-old female was admitted to the Department of Vascular Surgery of Municipal Noncommercial Enterprise of the Lviv Regional Council “Lviv Regional Clinical Hospital” on October 4, 2021, with complaints of pain in the left lumbar region and the left half of the abdomen, hematuria, proteinuria, a persistent increase in blood pressure. Ultrasound of the renal veins: the left renal vein in the aorto-mesenteric segment was not visualized, the posterior portion of the left renal vein was determined. Peak systolic velocity was up to 230 cm/s at the point of confluence with the inferior vena cava and 28 cm/s more distally. The vein was up to 12.0 mm in the renal hilum and up to 11.0 mm in the middle third. MSCT of the abdominal cavity, retroperitoneal space and pelvic organs: CT signs of pyelonephritis of the left kidney. Hypoplasia of the left kidney. Reactive para-aortic lymphadenopathy on the left. Hypoplastic left renal artery (3,8 mm) and presense of accessory ones, annular left renal vein. Angiomyolipoma of the right kidney (2,6 cm). Varicose veins of the small pelvis on the left. The patient underwent surgical treatment, namely ex vivo autovenous prosthetic repair of the left renal artery with autotransplantation of the left kidney. The course of the postoperative period was without complications, the reconstruction was functioning. Ultrasound of the renal vessels (1 week after the surgery): the blood flow was located in the renal hilum in the course of Doppler sonography of intrarenal branches. Venous outflow was unobstructed. Corticomedullary differentiation was marked satisfactorily. The study presented by us demonstrates the effectiveness of kidney autotransplantation for the correction of renal vascular abnormalities. Though of a solitary nature, the combination of renal vessels abnormalities complicates significantly the course of the disease and the possibilities of this pathology diagnostics
Аутотрансплантація нирки ex vivo з реконструкцією ниркових артерій – ефективний метод хірургічної корекції судинних аномалій (фібромускулярної дисплазії, гіпоплазії та аневризм ниркових артерій), що демонструє хороші віддалені результати. Аномалії ниркових судин зустрічаються рідко (до 0,1% у загальній популяції та 0,3–2,5% згідно з аналізом даних спіральної комп’ютерної томографічної ангіографії), відповідно, досвід хірургічного лікування обмежується невеликою кількістю клінічних випадків в окремих центрах ангіохірургії та трансплантації нирки. Описано клінічний випадок успішного лікування поєднання синдрому «лускунчика» (кільцевидна ниркова вена) з гіпоплазією лівої основної та наявністю додаткових ниркових артерій на грунті фібромускулярної дисплазії. Хвора, 27 р., поступила у відділення судинної хірургії КНП ЛОР «ЛОКЛ» 04.10.2021р. із скаргами на болі в лівій поперековій ділянці та лівій половині живота, гематурію, протеїнурію, стійке підвищення артеріального тиску. При УЗД ниркових вен: ліва ниркова вена в місці аорто-мезентеріального сегменту не візуалізується, визначається задня порція лівої ниркої вени. ПСШ в місці впадіння в НПВ – до 230 см/с, дистальніше ПСШ – 28 см/с. У воротах нирки вена – до 12,0 мм, в с/3 – до 11,0 мм. При МСКТ ОЧП, ЗП, ОМТ: КТ-ознаки пієлонефриту лівої нирки. Гіпоплазія лівої нирки. Реактивна парааортальна лімфаденопатія зліва. Гіпоплазована ліва ниркова артерія (3,8 мм), наявні додаткові ниркові артерії, кільцевидна ліва ниркова вена. Ангіоміоліпома правої нирки (2,6 см). Варикозне розширення вен малого тазу зліва. Пацієнтці проведено оперативне лікування – аутовенозне протезування лівої ниркової артерії ex vivo з аутотрансплантацією лівої нирки. Перебіг післяопераційного періоду – без ускладнень, реконструкція функціонує. При УЗД ниркових судин від 12.10.2021р. (1 тиждень після операції): при доплерографії внутрішньониркових розгалужень кровотік локується у воротах нирки. Венозний відтік вільний. Кортикомедулярна диференціація виражена задовільно. Поєднання аномалій ниркових судин, хоч і носить поодинокий характер, значно ускладнює перебіг захворювання та можливості діагностики даної патології
Дод.точки доступу:
Kobza, I. I.
Nestetenko, I. R.
Zhuk, R. A.
Mota, Yu. S.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Клініко-діагностичні алгоритми дій в практиці лікаря загальної практики - сімейної медицини при захворюваннях сечовидільної системи у дітей [Текст] = Clinical diagnostic algorithms of action in the practice of a doctor of general practice – family medicine diseases of the urinary system in children / В. Безрук [та ін.] // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - 2024. - Т. 14, № 1. - С. 163-168. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
МОЧЕВАЯ СИСТЕМА -- URINARY TRACT (патофизиология)
ВРАЧИ ОБЩЕЙ ПРАКТИКИ -- GENERAL PRACTITIONERS (использование, обучение, тенденции)
КОРОНАВИРУСНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- CORONAVIRUS INFECTIONS (осложнения, патофизиология, терапия)
ПОЧЕК БОЛЕЗНИ -- KIDNEY DISEASES (патофизиология, профилактика и контроль, этиология)
ДИАГНОСТИКА ДИФФЕРЕНЦИАЛЬНАЯ -- DIAGNOSIS, DIFFERENTIAL
МЕТОДИЧЕСКИЕ РЕКОМЕНДАЦИИ -- GUIDELINE
Анотація: Хронічна хвороба нирок (ХХН) - це наявність маркерів патологічних змін сечовидільної системи тривалістю понад 12 тижнів незалежно від їх причини. Число випадків серед дітей з хворобами сечовидільної системи має документовану підтверджену хронічну хворобу нирок згідно впровадженого регіонального реєстру хворих з хронічною хворобою нирок, але спостерігається її значне поширення. Ранні прояви ХХН часто недооцінюються та своєчасно не лікуються. ХХН та хронічна ниркова недостатність - не є вузько специфічною нефрологічною проблемою. В умовах сьогодення, військової агресії та наслідків впливу пандемії коронавірусу 2019 (COVID-19), що призвело до руйнування стандартних шляхів (клінічних маршрутів пацієнта) у наданні медичної допомоги особливої актуальності в Україні набуває питання надання медичної допомоги дитячому населенню на засадах доказової та персоніфікованої медицини, яка за стратегією ВООЗ має відповідати потребам і бути безпечною, ефективною, своєчасною і належної якості. Впровадження інновацій у педіатричну практику щодо стандартизації медичної допомоги допомагають лікарю ефективно діяти в конкретних клінічних ситуаціях, уникаючи неефективних дій. Залучення фахівців інших спеціальностей (лікарі загальної практики - сімейної медицини, ендокринологи, урологи, кардіологи, педіатри, окулісти) до менеджменту ХХН без координації співпраці для забезпечення принципу наступності утруднює діагностичний та/ або терапевтичний супровід пацієнта. Рання діагностика, правильна тактика ведення нефрологічних пацієнтів дитячого віку при захворюваннях сечовидільної системи у дітей на амбулаторному етапі є важливою складовою при наданні інтегрованої, пацієнтоорієнтованої медичної допомоги в практиці лікаря загальної практики - сімейної медицини. У статті висвітлено клініко-діагностичні алгоритми дій лікаря загальної практики - сімейної медицини щодо тактики ведення пацієнтів дитячого віку з найбільш поширеними нефрологічними симптомами: лейкоцитурією (бактерійурією), протеїнурією та еритроцитурією. Наукове дослідження виконане в межах наукової тематики кафедри педіатрії, неонатології та перинатальної медицини Буковинського державного медичного університету та НДР на тему «Хронобіологічні й адаптаційні аспекти та особливості вегетативної регуляції при патологічних станах у дітей різних вікових груп» (державний реєстраційний номер: 0122U002245, термін виконання: 01.01.2022-31.12.2026рр.
Chronic kidney disease (CKD) is the presence of markers of pathological changes in the urinary system lasting more than 12 weeks, regardless of their cause. The number of cases in children with diseases of the urinary system has documented confirmed chronic kidney disease according to the implemented regional registry of patients with CKD, but its significant spread is observed. Early manifestations of CKD are often underestimated and not treated in time. CKD and chronic renal failure are not a narrowly defined nephrological problem. Nowadays, military aggression and the consequences of the 2019 coronavirus pandemic (COVID-19), which led to the destruction of standard ways (patient clinical routes) in the provision of medical care, the issue of providing medical care to children on the basis of evidence-based and personalized medicine is of particular relevance in Ukraine, which, according to the WHO strategy, should meet the needs and be safe, effective, timely and of appropriate quality. The introduction of innovations in pediatric practice in terms of standardization of medical care helps the physician to act effectively in specific clinical situations, avoiding ineffective actions. Involvement of specialists of other specialties (general practitioners-family medicine, endocrinologists, urologists, cardiologists, pediatricians, ophthalmologists) in the management of CKD without coordination of cooperation to ensure the principle of continuity complicates the diagnostic and/or therapeutic support of the patient. Early diagnosis, proper management tactics of pediatric patients with diseases of the urinary system at the outpatient stage is an important component in the provision of integrated, patient-oriented medical care in the practice of a general practitioner-family medicine. The article highlights the clinical and diagnostic algorithms of action of a general practitioner-family medicine regarding the tactics of management of pediatric patients with the most common nephrological symptoms: leukocyturia (bacteriuria), proteinuria and erythrocyturia. The scientific research was carried out within the framework of the Department of Pediatrics, Neonatology and Perinatal Medicine of the Bukovinian State Medical University. The research topics included: Research project on «Chronobiological and adaptive aspects and features of autonomic regulation in pathological conditions in children of different age groups» (State registration number: 0122U002245, duration: 01.01.2022-31.12.2026).
Дод.точки доступу:
Безрук, В.
Андрійчук, Д.
Веля, М.
Ринжук, Л.
Булик, Т.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Зуб, Л. О.
Динаміка вмісту β₂-мікроглобуліну крові та сечі у хворих з ураженням нирок, які перенесли коронавірусну хворобу [Текст] = Dynamics of β₂-microglobulin content in blood and urine in patients with kidney damage who had coronavirus disease / Л. О. Зуб, Б. В. Горбан // Клінічна та експериментальна патологія. - 2023. - Т. 22, № 3. - С. 16-21. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
БЕТА 2-МИКРОГЛОБУЛИН -- BETA 2-MICROGLOBULIN (анализ, кровь)
КОРОНАВИРУСНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- CORONAVIRUS INFECTIONS (кровь, осложнения)
ПОЧЕК БОЛЕЗНИ -- KIDNEY DISEASES (кровь)
Анотація: Мета роботи – вивчити вміст бета-2-мікроглобуліну в крові та сечі хворих з ураженням нирок, що перенесли коронавірусну хворобу, та здійснити інтерпретацію отриманих результатів. Матеріал та методи. Обстежено 95 хворих з ураженням нирок, що перенесли коронавірусну хворобу. У всіх пацієнтів досліджували вміст бета-2-мікроглобуліну крові та сечі імуноферментним методом. Результати. Найбільш суттєве зростання вмісту бета-2-мікроглобуліну як у крові, так і в сечі відзначено у пацієнтів, що перехворіли на коронавірусну хворобу на тлі хронічноїхворобинирок(ХХН) ІІІ-IVстадії,утомучислі–упацієнтів,якіперебувають на гемодіалізі. У пацієнтів із ХХН І-ІІ стадії з пієлонефритом та гломерулонефритом спостерігалося, в основному, підвищення рівня бета-2-мікроглобуліну тільки в крові. У хворих на ХХН із цукровим діабетом ІІ типу відзначено зростання вмісту бета-2-мікроглобуліну в крові та в сечі за наявності навіть ХХН-ІІ стадії. Висновки. Коронавірусна хвороба має негативний вплив на перебіг хронічної хвороби нирок та прискорює її прогресування внаслідок суттєвого пришвидшення розвитку ниркової(тубулярної)дисфункції.Нацевказуєзростаннявмістубета-2-мікроглобуліну у крові та сечі хворих, що перенесли коронавірусну хворобу. Хворі на цукровий діабет ІІ типу з ураженням нирок, які перенесли коронавірусну хворобу, є окремою групою ризику швидкого прогресування ХХН. Вказаний метод контролю динаміки вмісту бета-2-мікроглобуліну у крові та сечі може бути використаним для ранньої діагностики прогресування ХХН у хворих, що перенесли коронавірусну хворобу
The purpose of the work – to study the content of beta-2-microglobulin in the blood and urine of patients with kidney damage who suffered from coronavirus disease, and to interpret the results. Material and methods. 95 patients with kidney damage who suffered from coronavirus disease were examined. In all patients, the content of beta-2-microglobulin in blood and urine was examined by the immunoenzymatic method. The results. The most significant increase in the content of beta-2-microglobulin in both blood and urine was noted in patients who contracted the coronavirus disease against the background of chronic kidney disease (CKD) of the III-IV stage, including in patients undergoing hemodialysis. In patients with stage I-II CKD with pyelonephritis and glomerulonephritis, an increase in the level of beta-2-microglobulin only in the blood was observed. In CKD patients with type II diabetes, an increase in the content of beta-2-microglobulin in the blood and urine was noted even in the presence of CKD-II stage. Conclusions. The coronavirus disease has a negative effect on the course of chronic kidney disease and accelerates its progression due to a significant acceleration of the development of renal (tubular) dysfunction. This is indicated by the increase in the content of beta-2-microglobulin in the blood and urine of patients who have suffered from the coronavirus disease. Patients with type II diabetes with kidney damage who have experienced coronavirus disease are a separate group at risk of rapid progression of CKD. This method of monitoring the dynamics of beta-2-microglobulin content in blood and urine can be used for early diagnosis of the progression of CKD in patients who have suffered from the coronavirus disease
Дод.точки доступу:
Горбан, Б. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Москалюк, В. Д.
Клініко-лабораторні особливості ураження нирок у хворих на СОVID-19 / В. Д. Москалюк, М. О. Андрущак, М. О. Соколенко // Інфекційні хвороби. - 2022. - N 1. - С. 18-23

MeSH-головна:
КОРОНАВИРУСНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- CORONAVIRUS INFECTIONS (осложнения, патофизиология)
ПОЧЕК БОЛЕЗНИ -- KIDNEY DISEASES (этиология)
Анотація: Мета – визначення поширеності захворювання нирок і частоти гострого ураження нирок у когорті дорослих пацієнтів із COVID-19. Пацієнти і методи. В нашому проспективному досліденні взяло участь 92 хворих на COVID-19, які перебували на стаціонарному лікуванні в інфекційному відділенні та у відділенні інтенсивної терапії обласної клінічної лікарні. Критеріями включення були хворі з позитивним тестом на SARS-CoV-2. Зразки відбирали при ушпиталенні. При встановленні діагнозу брали до уваги клініко-епідеміологічні дані та результати лабораторних методів дослідження. Результати і обговорення. Розвиток гострого ураження нирок (ГУН) на тлі Covid-19 спостерігається частіше у пацієнтів із хронічною хворобою нирок. Результати поточного дослідження показали, що у хворих на хронічну хворобу нирок (ХХН) розвиток ГУН призводив до прискорення летальності. У нашому дослідженні у 45 пацієнтів (48,9 %) було діагностовано ГУН, усі вони входили в групу тяжкохворих. У 14 (15,2 %) пацієнтів розвинулось ГУН, 9 пацієнтів мали ХХН в анамнезі. У 37 пацієнтів була протеїнурія, у 32 – 1,0 г/добу, у 5 – 2,0 г/добу у 8 – гематурія, у 15 – протеїнурія та гематурія. Через невеликий розмір вибірки ми не змогли дослідити зв’язок між ГУН і смертністю. Крім того, при ушпиталенні швидкість клубочкової фільтрації (ШКФ) істотно не відрізнялася між двома групами. Кореляційний аналіз Спірмена показав, що вік, стан пацієнта, рівень інтерлейкіну-6 (ІЛ-6) також позитивно корелювали з ГУН; однак, кількість лімфоцитів та рівень ШКФ під час ушпиталення були негативно пов’язані з ГУН. Пацієнти з ГУН були старшими, переважали чоловіки та мали тяжче захворювання, порівняно з пацієнтами без ГУН. Тим часом пацієнти з ГУН частіше мали супутнє захворювання (47,5 проти 21,5 %, Р0,001). Висновки. Пацієнтам із хронічною хворобою нирок слід рекомендувати вживати додаткових запобіжних заходів, щоб мінімізувати ризик зараження вірусом
Дод.точки доступу:
Андрущак, М. О.
Соколенко, М. О.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Абрагамович, Х. Я.
Переваги визначення рівня швидкості клубочкової фільтрації у пацієнтів із захворюваннями нирок за допомогою цистатину С, порівнюючи з креатиніном [Текст] / Х. Я. Абрагамович, М. М. Курбан, Н. В. Чмир // Буковинський медичний вісник = Bukovinian Medical Herald. - 2022. - Т. 26, № 1. - С. 66-72. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ПОЧЕЧНЫХ КЛУБОЧКОВ ФИЛЬТРАЦИИ СКОРОСТЬ -- GLOMERULAR FILTRATION RATE
ПОЧЕК БОЛЕЗНИ -- KIDNEY DISEASES (диагностика)
ЦИСТАТИН C -- CYSTATIN C (моча)
КРЕАТИНИН -- CREATININE (моча)
Анотація: Хронічні хвороби нирок є незмінно важливою проблемою людства. Вчасна та точна діагностика хвороб нирок залишається важливим аспектом у боротьбі з їхньою хронізацією. Швидкість клубочкової фільтрації є основним показником функції нирок. Зручний та надійний розрахунок швидкості клубочкової фільтрації відіграє важливу роль. Ця робота присвячена огляду джерел інформації щодо переваг розрахунку рівня швидкості клубочкової фільтрації в пацієнтів із нефрологічною патологією за допомогою цистатину С сироватки, як більш точного маркера діагностики, порівнюючи з креатиніном сироватки. Отже, швидкість клубочкової фільтрації досі вважається найкращим показником визначення функції нирок. У клінічній практиці визначення швидкості клубочкової фільтрації на основі креатиніну є типовим методом оцінювання функції нирок у здорових людей та нефрологічних пацієнтів. Останнім часом дослідники та клініцисти усвідомили обмеження у використанні виключно креатиніну сироватки крові для оцінювання функції нирок, оскільки це може призвести до неточного визначення швидкості клубочкової фільтрації, особливо в популяцій з аномальним розподілом або ґенерацією м’язової маси. Для покращення якості та точності визначення швидкості клубочкової фільтрації запропоновано кілька нових біомаркерів, одним із яких є цистатин С, адже його визначення виявило чималу користь для оцінювання функції нирок у поєднанні з креатиніном. Оскільки цистатин С ще не встановлений як загальновживаний маркер у клінічній практиці, біомаркер усе ще можна назвати досить новим показником, незважаючи на те, що після його відкриття вже минуло приблизно 30 років. Однак з моменту відкриття цистатин С набуває дедалі більшого значення в нефрології. Масштабні когортні дослідження продемонстрували додаткову цінність визначення швидкості клубочкової фільтрації з допомогою рівнянь на основі цистатину С сироватки або комбінованих рівнянь (креатинін і цистатин С) порівнюючи з рівняннями лише на основі креатиніну сироватки.
Дод.точки доступу:
Курбан, М. М.
Чмир, Н. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Вплив введення кверцетину на чоловічу репродуктивну функцію за умов експериментальної хронічної хвороби нирок [Текст] / С. І. Українська [та ін.] // Клінічна та експериментальна патологія = Clinical & experimental pathology. - 2022. - Т. 21, № 2. - С. 28-33. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ПОЧЕК БОЛЕЗНИ -- KIDNEY DISEASES (осложнения)
КВЕРЦЕТИН -- QUERCETIN (терапевтическое применение)
РЕПРОДУКТИВНОЕ ЗДОРОВЬЕ -- REPRODUCTIVE HEALTH
Анотація: Мета роботи – оцінити ефект п’ятикратного введення кварцетину на репродуктивну функцію самців-мишей за умов експериментальної хронічної хвороби нирок (ЕХХН). Матеріали та методи. Дослідження виконано двома серіями експериментів на самцях і самицях мишей з ЕХХН, модель якої створена шляхом імунізації тварин гомогенатом нирки. Кверцетин (КВР, Quercetin, Sigma, USA, 50 мг/кг) вводили внутрішньоочеревинно один раз на день, п’ять разів, починаючи відразу після четвертої імунізації (останньої, через 3 тижні від початку досліду). Перша серія експериментів присвячена вивченню впливу КВР на кількість сперматозоїдів (млн./мл) і кількість їх аномальних форм. Фертильні якості самців після застосування КВР оцінено в другій серії експериментів, після підсадки їх до інтактних самиць. Досліджено: пре- і постімплантаційну ембріональну смертність та кількість живих плодів, що припадають на одну самицю. Результати. Введення КВР тваринам без ЕХХН не викликає змін кількості сперматозоїдів, показників пре- і постімплантаційної ембріональної смертності і кількості живих новонароджених порівняно з такими величинами в контролі. Введення КВР за умов експериментальної хронічної хвороби нирок призводить до зменшення (в 1,60 раза) кількості аномальних сперматозоїдів і величини постімплантаційної смертності ембріонів (в 1,37 раза), а також до збільшення (в 1,47 раза) кількості новонароджених. Висновки. Введення кверцетину за умов експериментальної хронічної хвороби нирок призводить до зменшення кількості аномальних сперматозоїдів і величини постімплантаційної смертності ембріонів, а також до збільшення кількості живих плодів, що припадають на одну самицю. Кверцетин може бути рекомендованим для клінічної апробації стосовно корекції порушення сперматогенезу за умов хронічної хвороби нирок і для уточнення нових стратегій її лікування.
Дод.точки доступу:
Українська, С. І.
Калейнікова, О. М.
Вознесенська, Т. Ю.
Блашків, Т. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Chernykh, V. V.
Effect of phytoneering remedy BNO 2103 on the course of experimental exudative inflammation caused by different phlogogens / V. V. Chernykh, I. A. Zupanets, S. K. Shebeko // Запоріз. мед. журн. - 2022. - Т. 24, N 1. - P84-90

MeSH-головна:
ПОЧЕК БОЛЕЗНИ -- KIDNEY DISEASES (диагностика, лекарственная терапия, этиология)
ФЛАВОНОИДЫ -- FLAVONOIDS (фармакокинетика)
ФИТОТЕРАПИЯ -- PHYTOTHERAPY (использование)
Анотація: Хвороби нирок і сечовивідних шляхів посідають важливе місце у структурі захворюваності населення більшості країн світу. Фармацевтична індустрія пропонує багато засобів для лікування та профілактики цих захворювань, але спостерігають тенденцію до посилення наукового інтересу до препаратів рослинного походження, їх емпіричного застосування та вивчення. Мета роботи – доклінічне вивчення протизапальних властивостей стандартизованої рослинної композиції BNO 2103 на моделях запалення лапи в щурів, що викликане різними флогогенами, для обґрунтування застосування засобу в терапії хронічної хвороби нирок (ХХН). Матеріали та методи. Експериментальне дослідження здійснили на 90 самцях білих безпородних щурів масою 150–200 г, яких поділили на 3 серії по 30 тварин, кожна серія включала 3 групи. Запалення лапи моделювали за допомогою субплантарного введення флогогенів – зимозану, гістаміну та серотоніну. Досліджуваний засіб і препарат порівняння (диклофенак натрію) вводили внутрішньошлунково одноразово. Спостереження, фіксацію об’єму набряку та оцінювання протизапальної активності (ПЗА) здійснили через 0,5, 1,0, 2,0, 3,0 та 6,0 години після введення флогогену. Результати. BNO 2103 характеризувався вираженою антиексудативною дією на моделі зимозанового та гістамінового набряків, вірогідно перевершив диклофенак натрію. На моделі серотонінового набряку BNO 2103 вірогідно перевершив референс-препарат у кінцевих точках спостереження, показавши помірний, але пролонгований антиексудативний ефект. Висновки. BNO 2103 характеризується суттєвим протизапальним ефектом, здійснюючи інгібувальний вплив на ексудативне запалення, викликане різними флогогенами (зимозан, гістамін, серотонін), діє здебільшого на ліпооксигеназний шлях перетворення арахідонової кислоти; ймовірно, це зумовлено наявністю флавоноїдів у складі засобу. Отже, BNO 2103 можна вважати перспективним лікувальним засобом для терапії ХХН.
Дод.точки доступу:
Zupanets, I. A.
Shebeko, S. K.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Тащук, В. К.
Вплив еплеренону на рівень альдостерону та фактора Віллебранда у хворих на інфаркт міокарда з хронічною хворобою нирок / В. К. Тащук, О. С. Полянська, О. І. Гулага // Запоріз. мед. журн. - 2022. - Т. 24, N 1. - С. 13-16

MeSH-головна:
ИНФАРКТ МИОКАРДА -- MYOCARDIAL INFARCTION (диагностика, лекарственная терапия, этиология)
MeSH-не головна:
ПОЧЕК БОЛЕЗНИ -- KIDNEY DISEASES (диагностика, лекарственная терапия, этиология)
ВИЛЛЕБРАНДА ФАКТОР -- VON WILLEBRAND FACTOR (действие лекарственных препаратов)
ИММУНОФЕРМЕНТНЫЕ МЕТОДЫ -- IMMUNOENZYME TECHNIQUES (использование)
Анотація: Мета роботи – дослідження рівнів альдостерону та фактора Віллебранда у хворих на гострий інфаркт міокарда (ГІМ) на тлі хронічної хвороби нирок (ХХН) під час використання антагоністів альдостерону.Матеріали та методи. Група дослідження – 106 пацієнтів, які перебували на стаціонарному лікуванні з приводу гострого Q-ГІМ та мали ниркову дисфункцію. В усіх хворих імуноферментним методом визначили рівні нейрогуморальних показників: концентрації альдостерону та фактора Віллебранда (ФВб). Результати. У пацієнтів з інфарктом міокарда та ХХН ІІ ст. виявили зниження рівня альдостерону з 245,08 ± 17,38 пмоль/л до 195,15 ± 13,82 пмоль/л (p 0,05) у разі використання спіронолактону, з 275,59 ± 23,43 пмоль/л до 169,37 ± 24,46 пмоль/л (p 0,001) на тлі застосування еплеренону. В пацієнтів із ХХН І ст. визначили тенденцію до зменшення рівня альдостерону при використанні спіронолактону (з 238,04 ± 20,37 пмоль/л до 200,78 ± 9,15 пмоль/л) і вірогідне зниження альдостерону в разі приймання еплеренону (з 229,77 ± 13,76 пмоль/л до 156,76 ± 5,76 пмоль/л; p 0,05). Концентрація ФВб у плазмі крові хворих на ХХН ІІ ст. при використанні спіронолактону змінювалася невірогідно (з 0,99 ± 0,13 мг/л до 1,13 ± 0,06 мг/л), а під час приймання еплеренону вірогідно знижувалася (з 1,29 ± 0,19 мг/л до 0,71 ± 0,14 мг/л; р 0,05). У пацієнтів із ХХН І ст. концентрація ФВб у разі використання спіронолактону знижувалася невірогідно (з 1,22 ± 0,13 мг/л до 1,03 ± 0,06 мг/л), а на тлі приймання еплеренону визначили вірогідне зниження (з 1,14 ± 0,09 мг/л до 0,79 ± 0,08 мг/л; р 0,05). Результати свідчать, що в разі застосування еплеренону в комплексному лікуванні ймовірність зниження й альдостерону (t
Дод.точки доступу:
Полянська, О. С.
Гулага, О. І.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Ефективність тривалого застосування цинокальцету у хворих на XXH V ГД з вторинним гіперпаратиреозом: Проспективне дослідження з історичним контролем / О. М. Лобода [та ін.] // Український журнал нефрології та діалізу. - 2022. - N 1. - С. 13-21

MeSH-головна:
ГИПЕРПАРАТИРЕОЗ ВТОРИЧНЫЙ -- HYPERPARATHYROIDISM, SECONDARY (лекарственная терапия, этиология)
ПОЧЕК БОЛЕЗНИ -- KIDNEY DISEASES (патофизиология, терапия)
ХРОНИЧЕСКАЯ БОЛЕЗНЬ -- CHRONIC DISEASE (терапия)
ГЕМОДИАЛИЗ -- RENAL DIALYSIS (использование, методы)
Анотація: Метою нашої роботи було визначити довгострокові ефекти прийому цинакальцету у гемодіалізних пацієнтів з вторинним гіперпаратиреозом
Отримані дані показали високу ефективність цинакальцету в корекції високих рівнів ПТГ, а також сприятливий вплив на важливі клінічні наслідки.
Our study aimed to determine the long-term effects of cinacalcet in hemodialysis patients with secondary hyperparathyroidism
The obtained data showed the high efficiency of cinacalcet in the correction of high PTH levels, as well as a beneficial effect on important clinical consequences
Дод.точки доступу:
Лобода, О. М.
Шіфріс, І. М.
Красюк, Е. К.
Дудар, С. Л.
Савчук, В. М.
Прусський, Ф. О.
Куліш, В. О.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.

Колесник, М. О.
Постковідний синдром у хворих на хронічну хворобу нирок VД та реципієнтів ниркового трансплантату / М. О. Колесник, Н. М. Степанова // Український журнал нефрології та діалізу. - 2022. - N 1. - С. 90-98

MeSH-головна:
ПОЧЕК БОЛЕЗНИ -- KIDNEY DISEASES (патофизиология, хирургия)
ХРОНИЧЕСКАЯ БОЛЕЗНЬ -- CHRONIC DISEASE
ПОЧЕК ТРАНСПЛАНТАЦИЯ -- KIDNEY TRANSPLANTATION (использование, методы)
КОРОНАВИРУСНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- CORONAVIRUS INFECTIONS (осложнения)
ФАКТОРЫ РИСКА -- RISK FACTORS
Анотація: Пацієнти з хронічною хворобою нирок (ХХН) VД та реципієнти ниркового трансплантату, які перенесли коронавірусну хворобу 2019 (COVID-19), мають більш високий ризик розвитку постковідного синдрому (ПКС) порівняно з загальною популяцією. Однак детальної оцінки причин формування, особливостей перебігу та клінічних наслідків ПКС у цієї когорти пацієнтів поки немає. У цьому огляді ми аналізуємо опубліковані дослідження з проблеми ПКС у хворих на ХХН VД та РНТ для прогнозування розвитку ПКС, його лікування та профілактики
Дод.точки доступу:
Степанова, Н. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

1-10 11-20 21-30 31-40 41-50 51-60

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)