Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

у знайденому

Знайдено у інших БД:

Книги (158)

Рідкісні видання (33)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>S=Почки<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 559
Показані документи з 1 по 10

1-10 11-20 21-30 31-40 41-50 51-60

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Романенко І. В., Мельник А. В., Піліпонова В. В.
Назва : Гістологічні зміни тканин печінки та нирок щурів за гострого алкогольного ураження та метаболічної корекції
Паралельн. назви :Histologic changes in the liver and kidney tissues of rats with acute alcohol injury and metabolic correction
Місце публікування : Вісник Вінницького нац. мед. ун-ту. - 2023. - Т. 27, № 3. - С. 377-383 (Шифр ВУ80/2023/27/3)
Примітки : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-головна: ПЕЧЕНЬ -- LIVER
ПОЧКИ -- KIDNEY
МОДЕЛИ НА ЖИВОТНЫХ -- MODELS, ANIMAL
АЛКОГОЛЬНЫЕ НАПИТКИ -- ALCOHOLIC BEVERAGES
ЭТАНОЛ -- ETHANOL
Анотація: Печінка та нирки належать до органів, які часто страждають від токсичної дії етанолу. Питання медикаментозної корекції алкогольного ураження органів, зокрема ролі H2S, залишається недостатньо вивченим. Метою роботи було оцінити роль кверцетину, донора гідроген сульфіду NaHS та їх комбінації в корекції морфологічних змін печінки та нирок щурів за гострого алкогольного ураження (ГАУ). Дослідження проведено на 25 білих щурах-самцях масою 120-130 г, розподілених на п’ять груп (по 5 щурів у кожній). Тваринам 2-5 груп моделювали ГАУ шляхом інтрагастрального введення 40% етанолу в дозі 20 мл/кг протягом 7 днів. З метою корекції ГАУ тваринам 3-ї групи вводили кверцетин (100 мг/кг, внутрішньоочеревинно, 1 раз/добу, 7 діб), 4-ї групи – донор гідроген сульфіду NaHS·H2O (3 мг/кг, внутрішньоочеревинно, 1 раз/добу, 7 діб), 5-ї групи – одночасно кверцетин та NaHS·H2O у наведених вище дозах. Тварини 1-ї групи (контрольна) отримували еквівалентну кількість розчинників. Гістологічні дослідження проведені за загальноприйнятою методикою. Встановлено, що за ГАУ в печінці щурів спостерігаються порушення часточкової будови, радіального впорядкування печінкових балок, ознаки запалення, гіпертрофія та жирова інфільтрація гепатоцитів. У нирках реєструються ознаки фрагментації ниркових тілець, ущільнення судинних клубочків, дистрофія епітелію канальців та запалення. При застосуванні кверцетину спостерігали певні покращення гістологічної організації печінки та нирок, проте вони поступались таким за введення NaHS. Найбільшу ефективність щодо відновлення нормальної структури печінки та нирок щурів проявила комбінована терапія із застосуванням кверцетину та NaHS: відновлювалось радіальне розміщення печінкових балок, підвищувався ядерно-цитоплазматичний індекс, зменшувались ознаки жирової дистрофії гепатоцитів, а також прояви дистрофії ниркового епітелію, знижувалась активність запальної реакції в органах. Отримані результати гістологічно підтверджують доцільність використання донорів гідроген сульфіду з метою посилення гепато- та нефропротекторної дії кверцетину за ГАУThe liver and kidneys are among the organs that often suffer from the toxic effects of ethanol. The issue of drug correction of alcoholic organ damage, and in particular the role of H2S, remains insufficiently studied. The aim of the study was to evaluate the role of quercetin, hydrogen sulphide donor NaHS and their combination in the correction of morphological changes in the liver and kidneys of rats with acute alcohol injury (AAI). The study was conducted on 25 white male rats weighing 120-130 g, divided into five groups (5 rats in each group). Animals of groups 2-5 were modelled with AAI by intragastric administration of 40% ethanol at a dose of 20 ml/kg for 7 days. In order to correct the AAI, animals of group 3 were administered quercetin (100 mg/kg, intraperitoneally, once/day, for 7 days), group 4 – the hydrogen sulphide donor NaHS-H2O (3 mg/kg, intraperitoneally, once/day, for 7 days), group 5 – both quercetin and NaHS-H2O in the above doses. Animals of group 1 (control) received an equivalent amount of solvents. Histological examinations were performed according to conventional methods. It has been established that in the liver of rats with AAI there are disturbances in the lobular structure, radial ordering of the hepatic beams, signs of inflammation, hypertrophy and fatty infiltration of hepatocytes. In the kidneys, signs of renal glomerular fragmentation, vascular glomerular compaction, tubular epithelial dystrophy, and inflammation are found. Some improvements in the histological structure of the liver and kidneys were observed with quercetin, but they were inferior to those observed with NaHS. Combined therapy with quercetin and NaHS was most effective in restoring the normal structure of the liver and kidneys of rats: the radial arrangement of hepatic beams was restored, the nuclear cytoplasmic index increased, signs of fatty degeneration of hepatocytes and renal epithelial dystrophy decreased, and the activity of the inflammatory response in the organs decreased. The obtained results histologically confirm the feasibility of using hydrogen sulphide donors to enhance the hepatoprotective and nephroprotective effects of quercetin in the setting of AAI
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Струтинська О. Б., Мельник А. В.
Назва : Морфологічні зміни тканин нирок щурів за експериментального цукрового діабету І на тлі корекції метформіном і модуляторами обміну гідроген сульфіду
Паралельн. назви :Morphological changes in the kidney tissue of rats with experimental diabetes mellitus and during correction with metformin and modulators of hydrogen sulfide metabolism
Місце публікування : Вісник Вінницького нац. мед. ун-ту. - 2023. - Т. 27, № 1. - С. 10-16 (Шифр ВУ80/2023/27/1)
Примітки : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-головна: ПОЧКИ -- KIDNEY
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ ЭКСПЕРИМЕНТАЛЬНЫЙ -- DIABETES MELLITUS, EXPERIMENTAL
БОЛЕЗНЬ, МОДЕЛИ НА ЖИВОТНЫХ -- DISEASE MODELS, ANIMAL
МЕТФОРМИН -- METFORMIN
Анотація: З метою фармакокорекції діабетичної нефропатії за цукрового діабету (ЦД) 2 типу широко використовується метформін. Однак, механізми захисної дії метформіну на нирки залишаються невивченими, зокрема, невідомий внесок системи гідроген сульфіду в його нефропротекторну дію. Тому, метою нашого дослідження було оцінити роль метформіну та його комбінації з модуляторами обміну гідроген сульфіду в корекції гістологічних змін у нирках щурів за стрептозотоцин-індукованого діабету. Дослідження виконані на 30 білих нелінійних щурах-самцях, які були поділені на п’ять груп: 1 група – контроль; 2 група – тварини з експериментальним ЦД, який ініціювали одноразовим інтраперитонеальним введенням стрептозотоцину (40 мг/кг маси) на 0,1 М цитратному буфері (pH 4,5); 3 група – тварини з експериментальним ЦД, які з 3 по 28 добу отримували лікування метформіном (500 мг/кг/добу, інтрагастрально); 4 група – тварини з ЦД, яким поряд з метформіном вводили NaHS (56 мкмоль/кг/добу, інтрагастрально); 5 група – тварини з ЦД, яким поряд з метформіном вводили пропаргілгліцин (442 мкмоль/кг/добу, інтрагастрально). Гістологічні дослідження проведені за загальноприйнятою методикою з використанням світлового мікроскопу Olympus BX-41 (Olympus Europe GmbH, Японія). Встановлено, що у тварин з експериментальним ЦД відмічається розвиток нефросклерозу та гіпертрофії клубочків, пошкодження ендотелію судин нирок, інтерстиційне запалення та набряк, дистрофічні та некробіотичні зміни клубочків. Застосування метформіну за ЦД зменшувало виразність нефросклерозу, гіпертрофії клубочків, деструкції ендотеліоцитів судин, запалення та ураження клубочкового апарату. Використання донору гідроген сульфіду NaHS посилювало нефропротекторну активність метформіну, тоді як введення інгібітору синтезу гідроген сульфіду пропаргілгліцину значно зменшувало його захисну дію на нирки. Отримані результати гістологічного дослідження обґрунтовують доцільність застосування донору гідроген сульфіду з метою потенціювання ренопротективної дії метформінуMetformin is widely used for pharmacocorrection of diabetic nephropathy in type 2 diabetes mellitus. However, the mechanisms of the protective effect of metformin on the kidneys remain unclear, in particular, the contribution of the hydrogen sulfide system to metformin’s nephroprotective effect is unknown. Therefore, the aim of our study was to assess the role of metformin and its combination with modulators of hydrogen sulfide metabolism in the correction of histological changes in the kidneys of streptozotocin-induced diabetic rats. The studies were performed on 30 white non-linear male rats, which were divided into five groups: 1 group - control; group 2 – animals with experimental diabetes, which was initiated by a single intraperitoneal injection of streptozotocin (40 mg/kg of weight) in 0.1 M citrate buffer (pH 4.5); Group 3 - animals with experimental diabetes, which were treated with metformin (500 mg/kg/day, intragastrically) from the 3rd to the 28th day; Group 4 - animals with diabetes mellitus, which, along with metformin, were administered NaHS (56 μmol/kg/day, intragastrically); Group 5 - animals with diabetes mellitus, which, along with metformin, were administered propargylglycine (442 μmol/kg/day, intragastrically). Histological examinations were performed according to generally accepted methods using an Olympus BX-41 light microscope (Olympus Europe GmbH, Japan). It was found that animals with experimental diabetes develop nephrosclerosis and glomerular hypertrophy, damage to the endothelium of kidney vessels, interstitial inflammation, and edema, and dystrophic and necrobiotic changes in the glomeruli. The administration of metformin to diabetic animals reduced the severity of nephrosclerosis, glomerular hypertrophy, destruction of vascular endotheliocytes, inflammation, and damage to the glomerular apparatus. The use of the hydrogen sulfide donor NaHS increased the nephroprotective activity of metformin, while the introduction of the hydrogen sulfide synthesis inhibitor- propargylglycine, significantly reduced the protective effect of metformin on the kidneys. The obtained results of the histological examination justify the feasibility of implementation of a hydrogen sulfide donor in order to potentiate the renoprotective effect of metformin
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Hnativ V. V., Płytka О. V., Filippov М. М., Ilyin V. М., Krasnova S. P., Oliinyk Т. M.
Назва : Simulation of peritoneal sepsis and its treatment with serum in an experiment: peculiarities of morphological disorders of liver, spleen and kidney tissues
Паралельн. назви :Моделювання перитонеального сепсису та його лікування сироваткою в експерименті: особливості морфологічних порушень тканин печінки, селезінки та нирок
Місце публікування : Вісник морфології. - 2023. - Т. 29, № 2. - С. 38-44 (Шифр ВУ8/2023/29/2)
Примітки : Bibliogr. at the end of the art.
MeSH-головна: СЕПСИС -- SEPSIS
ПЕЧЕНЬ -- LIVER
СЕЛЕЗЕНКА -- SPLEEN
ПОЧКИ -- KIDNEY
Анотація: Sepsis develops as a normal inflammatory response to various infections. It proceeds with the picture of a complex heterogeneous syndrome, which often leads to the development of multiple organ failure. The number of affected organs correlates with mortality. Organ failure is characterized by a sequence – initially pulmonary, then renal, cardiovascular, and in the terminal stage, there is a failure of the central nervous system function. The aim of the study was to model peritoneal sepsis in an experiment, develop a therapeutic serum as an analog of anti-reticular cytotoxic serum by O. O. Bogomolets (ACS), and investigate the therapeutic properties and specific morphological changes in the liver, spleen, and kidneys of septic and treated animals. To simulate peritoneal sepsis, laboratory mice were injected intraperitoneally with a solution of 10 % of filtered fecal suspension of guinea pig (from 0.05 to 3.0 ml), the level of the toxic dose at which all mice died was determined (0.35 ml of fecal suspension) after that lethal bloodletting was administered under thiopental anesthesia. Their spleens were removed, from which therapeutic serum was made. Guinea pigs of the experimental group were injected with a suspension of the spleen of mice with an increasing dose from 0.02 to 0.2 ml after the simulation of fecal peritonitis. The optimal therapeutic dose at which the ants continued to live for 14 days was determined: 0.08 ml. Under thiopental anesthesia (50 mg/kg), their liver, kidneys, and spleen were taken for histological studies. The processing of the obtained histological specimens was carried out according to generally accepted methods. Histological preparations were studied using an SEO SСAN light microscope. It was found that under conditions of peritoneal sepsis in the liver, the lobular organization of hepatocytes was dramatically disturbed. The central veins and vessels of the portal tracts were moderately dilated and filled with blood, but the lumens of the sinusoids were practically not visualized. The sizes of hepatocytes increased sharply, contours were erased, and intercellular connections were disrupted. Histological examination of the kidney revealed a drastic decrease in the blood volume in the vessels of the arterial bed, which is visualized by the structural manifestations in the cortical layer. Collaptoid shrinkage of glomerular vessels was observed, which manifested in their sharp reduction in size. A significant part of the endotheliocytes was damaged. Examination of the spleen revealed a significant increase in the area of the red pulp due to the pronounced expansion of the sinusoids and an increase in their blood supply. The white pulp exhibited small, moderately diffuse foci of lymphocyte clusters. Follicle structures were practically not visualized. Histological examination of the liver in animals with simulated peritoneal sepsis on the background of correction with an extract from the spleen of mice revealed a moderate expansion and full blood vessels of the portal tracts and central veins. The contours of the vast majority of hepatocytes grew clear, intercellular contacts were restored. Histological examination of the kidney revealed a moderate increase in the blood volume in the vessels of the arterial bed, mainly in the cortical layer. A mild expansion and fullness of blood vessels of the glomeruli was observed, which was manifested by their increase in size. An increase in macrophage-type cells was observed in the perivascular areas. Histological examination of the spleen revealed a pretty large area of red pulp, moderate expansion and fullness of the sinusoids, and pronounced perisinusoidal edema. However, a rapid expansion of the white pulp was observed, which manifested in the formation of folliclesСепсис розвивається як звичайна запальна відповідь на різні інфекції. Перебіг його, зазвичай, характеризується картиною складного гетерогенного синдрому, котрий часто призводить до розвитку поліорганної недостатності. Кількість органів, що уражуються, корелює зі смертністю. Органна недостатність характеризується послідовністю – спочатку легенева, потім ниркова, серцево-судинна і у термінальну стадію виникає недостатність функції центральної нервової системи. Метою дослідження було змоделювати в експерименті перитонеальний сепсис; розробити лікувальну сироватку – аналог антиретикулярної цитотоксичної сироватки О. О. Богомольця (АЦС) і дослідити лікувальні властивості та особливості морфологічних змін тканин печінки, селезінки, нирок у септичних і пролікованих тварин. Для моделювання перитонеального сепсису лабораторним мишам внутрішньоочеревинно вводили розчин 10 % профільтрованої калової суспензії мурчаків (від 0,05 до 1,0 мл), встановлювали рівень токсичної дози, при якій усі миші гинули (0,35 мл калової суспензії), після чого під тіопенталовим наркозом проводили летальне кровопускання. У мишей вилучали селезінку, з якої виготовляли лікувальну сироватку. Мурчакам дослідної групи після моделювання калового перитоніту вводили суспензію селезінки мишей з наростаючою дозою від 0,02 до 0,2 мл. Виявили оптимальну лікувальну дозу, при якій мурчаки продовжували жити протягом 14 днів: 0,08 мл. Під тіопенталовим наркозом (50 мг/кг) у них вилучали печінку, нирки та селезінку для гістологічних досліджень. Отримані гістологічні препарати у подальшому обробляли за загальноприйнятою методикою. Гістологічні препарати вивчали за допомогою світлового мікроскопа SEO SСAN. Встановлено, що при перитонеальному сепсисі в печінці часточкова організація гепатоцитів різко порушувалась. Центральні вени та судини портальних трактів помірно розширювались, ставали повнокровними, проте просвіти синусоїдів практично не візуалізувались. Розміри гепатоцитів різко збільшувались, контури стирались, міжклітинні зв’язки порушувались. Гістологічне дослідження нирки виявило різке зниження кровонаповнення судин артеріального русла, що візуалізувалося структурними проявами кіркового шару. Спостерігалось колаптоїдне зморщення судин клубочків, що проявлялось їх різким зменшенням у розмірах. Значна частина ендотеліоцитів пошкоджувалась. Дослідження селезінки виявило значне збільшення площі червоної пульпи через виражене розширення синусоїдів та збільшення їх кровонаповнення. Біла пульпа була представлена дрібними помірнодифузними фокусами скупчень лімфоцитів. Структури фолікулів практично не візуалізувались. Гістологічне дослідження печінки тварин із модельованим перитонеальним сепсисом на фоні корекції екстрактом селезінки мишей виявило помірне розширення й повнокрів’я судин портальних трактів та центральних вен. Контури переважної більшості гепатоцитів ставали більш чіткими, відновлювались міжклітинні контакти. Гістологічне дослідження нирки виявило помірне збільшення кровонаповнення судин артеріального русла, переважно коркового шару. Встановлено незначне розширення та повнокрів’я судин клубочків, що проявлялось збільшенням їх розмірів. У периваскулярних ділянках спостерігалось збільшення клітин макрофагального типу. Гістологічне дослідження селезінки виявило достатньо велику площу червоної пульпи, помірне розширення та повнокров’я синусоїдів, виражений перисинусоїдальний набряк. Проте, різко збільшувалася площа білої пульпи, котре проявлялось формуванням фолікулів
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Шурма А. І., Гринчук Ф. В.
Назва : Клінічна апробація інтраочеревинної інстиляції рекомбінантного людського гранулоцитарного колонієстимулювального фактору для лікування гострого перитоніту
Паралельн. назви :Clinical approval of intra-peritoneal instilation of recombinant human granulocyte colony-stimulating factor for the treatment of acute peritonitis
Місце публікування : Буковинський медичний вісник. - 2023. - Т. 27, № 4. - С. 87-92 (Шифр БУ5/2023/27/4)
Примітки : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-головна: ПЕРИТОНИТ -- PERITONITIS
КОЛОНИЕСТИМУЛИРУЮЩИЕ ФАКТОРЫ -- COLONY-STIMULATING FACTORS
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ -- TREATMENT OUTCOME
ВОССТАНОВЛЕНИЕ ФУНКЦИЙ -- RECOVERY OF FUNCTION
ПОЧКИ -- KIDNEY
ПЕЧЕНЬ -- LIVER
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: Мета роботи – провести попереднє оцінювання клінічного використання рекомбінантного людського гранулоцитарного колонієстимулювального фактору (Г-КСФ) для лікування гострого перитоніту (ГП). Матеріал і методи. 20 хворих. Причини ГП: перфораційні гастродуоденальні виразки – 7, перфорація ободової кишки – 7, гострий апендицит – 3, перфорація тонкої кишки – 2, по одному випадку мезентеріального тромбозу і перфорації матки. Дифузний ГП виявлений у 4 (20%) хворих, розлитий – у 16 (80%). До 1-ї, контрольної, групи і 2-ї, дослідної, групи увійшли по 10 хворих. В обох групах застосували аналогічне базове лікування. Хворим 2-ї групи наприкінці операції інтраочеревинно уводили розчин Г-КСФ на 0,9% NaCl (5 мкг/1 мл) у дозі 10 мкг на 1 кг маси тіла. Після операції оцінювали кількість глюкози (КГ), креатиніну (КК) у плазмі крови, протромбіновий індекс (ПІ), ядерний індекс (ЯІ), індекс стресу (ІС), лейкоцитарний індекс інтоксикації (ЛІІ), нейтрофільно-лімфоцитний індекс (НЛІ), нейтрофільно-мононуклеарний індекс (НМІ), лімфоцитно-моноцитний індекс (ЛМІ), індекс імунологічної реактивності (ІІР). Результати. ЯІ у 2-й групі через добу зріс (p0,01), надалі майже весь час переважав. ІС через добу в обох групах майже не відрізнявся. На 3-тю добу в 1-й групі ІС істотно зріс, а у 2-й знизився. Надалі були протилежні зміни. ЛІІ через добу знизився в обох групах. Через 3 доби у 1-й групі ЛІІ знизився (p0,05). У 2-й групі через 3 доби ЛІІ істотно (p0,01) зріс і зменшився через 7 діб. Показники НЛІ змінювалися подібно. У 1-й групі НМІ істотно (p0,05) зменшився через 3 доби і залишався низьким. НМІ значно переважав у 2-й групі, зріс (p0,01) через 5 діб. У 1-й групі ЛМІ весь час знижувався. У 2-й групі ЛМІ збільшився (p0,01) через добу, зменшився через 3, зріс (p0,05) через 5 діб. ІІР у 1-й групі, після зріс на 3-5-ту добу, надалі знизився. У 2-й групі ІІР змінювався, як ЛМІ. КГ у 1-й групі весь час переважала. У 1-й групі КК зростала 5 діб, у 2-й групі – постійно зменшувалася. ПІ у 1-й групі зменшувався 5 діб, у 2-й – нормалізувався через 3 доби, відтак зростав. Висновки. 1. За даними комплексу інтегральних оцінювальних критеріїв, у хворих на гострий перитоніт, яким виконували інтраочеревинну інстиляцію розчину Г-КСФ, після операції виявлені ознаки адекватного функціонування клітинних компонентів імунного захисту. 2. За даними комплексу біохімічних критеріїв, у таких хворих виявлені ознаки раннього зниження проявів інтоксикації і відновлення функції нирок і печінки. 3. Результати клінічної апробації свідчать про можливість і перспективність використання такого методу лікування хворих на гострий перитонітTo conduct a preliminary evaluation of the clinical use of recombinant human granulocyte colony-stimulating factor (G-CSF) for the treatment of acute peritonitis (AP). Material and methods. 20 patients. The causes of AP were perforated gastroduodenal ulcers – 7, colon perforation – 7, acute appendicitis – 3, small bowel perforation – 2, one case each of mesenteric thrombosis and uterine perforation. Diffuse AP was detected in 4 (20%) patients, generalized – in 16 (80%). The 1st, control, group and the 2nd, experimental groupб included 10 patients each. Similar basic treatment was used in both groups. Patients of the 2nd group at the end of the operation were injected intraperitoneally with a solution of G-CSF with 0.9% NaCl (5 μg/1 ml) at a dose of 10 μg per 1 kg of body weight. After the operation, the amount of glucose (AG), creatinine (AC) in blood plasma, prothrombin index (PI), nuclear index (NI), stress index (SI), leukocyte intoxication index (LII), neutrophil-lymphocyte index (NLI), neutrophil-mononuclear index (NMI), lymphocyte-monocyte index (LMI), immunological reactivity index (IRI). The results. NI in the 2nd group increased after a day (p0.01), then prevailed almost all the time. SI after a day in both groups was almost not different. On the 3rd day, the SI in the 1st group significantly increased, and in the 2nd group, it decreased. Later there were opposite changes. After a day, LII decreased in both groups. After 3 days, LII decreased in the 1st group (p0.05). In the 2nd group, after 3 days, LII increased significantly (p0.01) and decreased after 7 days. NLI indicators changed similarly. In the 1st group, NMI significantly (p0.05) decreased after 3 days and remained low. NMI significantly prevailed in the 2nd group, increased (p0.01) after 5 days. In the 1st group, LMI decreased all the time. In the 2nd group, LMI increased (p0.01) after 2 days, decreased after 3 days, and increased (p0.05) after 5 days. IRI in the 1st group, after it increased for 3-5 days, then decreased. In the 2nd group, IRI changed like LMI. AG in the 1st group prevailed all the time. In the 1st group, AC increased for 5 days, in the 2nd group - it constantly decreased. PI in the 1st group decreased for 5 days, in the 2nd group it normalized after 3 days, then increased. Conclusions. 1. According to the complex of integral evaluation criteria, in patients with AP who underwent intraperitoneal instillation of G-CSF solution, signs of adequate functioning of cellular components of immune protection were found after the operation. 2. According to the complex of biochemical criteria, signs of an early reduction in the manifestations of intoxication and recovery of kidney and liver function were found in such patients. 3. The results of clinical approbation indicate the possibility and perspective of using this method of treatment for patients with AP
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Денисюк Ю. А., Гудима А. А.
Назва : Динаміка антиоксидантно-прооксидантного балансу нирки при гострій крововтраті різного ступеня та його корекція
Паралельн. назви :Dynamics of the antioxidant-prooxidant balance of the kidney under conditions of acute blood loss of various degrees and its correction
Місце публікування : Буковинський медичний вісник. - 2023. - Т. 27, № 3. - С. 87-92 (Шифр БУ5/2023/27/3)
MeSH-головна: БОЛЕЗНЬ, МОДЕЛИ НА ЖИВОТНЫХ -- DISEASE MODELS, ANIMAL
ГЕМОРРАГИИ -- HEMORRHAGE
ОКСИДАТИВНЫЙ СТРЕСС -- OXIDATIVE STRESS
РЕГИДРАТАЦИОННАЯ ТЕРАПИЯ -- FLUID THERAPY
АНТИОКСИДАНТЫ -- ANTIOXIDANTS
ПОЧКИ -- KIDNEY
ФАРМАЦЕВТИЧЕСКИЕ РАСТВОРЫ -- PHARMACEUTICAL SOLUTIONS
Анотація: Мета роботи – з’ясувати динаміку антиоксидантно-прооксидантного балансу нирки при гострій крововтраті різного ступеня та оцінити ефективність корекції розчином Рінгера лактату в комбінації з 2-етил-6-метил-3-оксипіридину сукцинатом. Матеріал і методи. Для експерименту випадковим методом відібрали 126 щурів-самців лінії Вістар з масою 0,16-0,18 кг. Виділили 4 дослідних групи і 1 контрольну. У дослідній групі 1 моделювали гостру крововтрату в об’ємі 1 % від маси тіла, у дослідній групі 2 моделювали гостру крововтрату в об’ємі 2 % від маси тіла, у дослідній групі 3 моделювали гостру крововтрату в об’ємі 2 % від маси тіла і через 1 год у суміжну вену однократно вводили розчин Рінгера лактату у співвідношенні 1:1 до об’єму втраченої крові, у дослідній групі 4 після моделювання гострої крововтрати в об’ємі 2 % від маси тіла в суміжну вену однократно вводили розчин Рінгера лактату в комбінації з 2-етил-6-метил-3-гідроксипіридину сукцинатом у дозі 100 мг/·кг-1. Контрольну групу щурів тільки вводили в тіопенталонатрієвий наркоз. Через 1, 3 та 7 діб у нирці визначали каталазну активність, вміст реагентів до тіобарбітурової кислоти, розраховували їх співвідношення – антиоксидантно-прооксидантний індекс (АПІ). Результати. Встановлено, гостра крововтрата протягом 1-7 діб експерименту супроводжується накопиченням у нирці реагентів до тіобарбітурової кислоти, зниженням каталазної активності та величини АПІ. Порушення залежать від об’єму крововтрати і суттєво більші за умов гострої крововтрати в об’ємі 2 % від маси. Застосування з метою корекції розчину Рінгера лактату в комбінації з 2-етил-6-метил-3-оксипіридину сукцинатом порівняно з монотерапією розчином Рінгера лактату зумовлює істотне зниження в нирці вмісту реагентів до тіобарбітурової кислоти, збільшення каталазної активності та величини АПІ, починаючи з 3-ї доби експерименту. Отриманий результат вказує на перспективність застосування антиоксидантів у комплексній інфузійній терапії гострої крововтрати. Висновки. Гостра крововтрата протягом 1-7 діб експерименту супроводжується зміщенням антиоксидантно-прооксидантного балансу в нирці в бік домінування прооксидантних механізмів і залежить від об’єму крововтрати. Застосування розчину Рінгера лактату в комбінації з 2-етил-6-метил-3 оксипіридину сукцинатом, починаючи з 3-ї доби експерименту, викликає суттєве зменшення ступеня порушень антиоксидантно-прооксидантного балансу в нирці порівняно з монотерапією розчином Рінгера лактатуThe purpose of the study is to find out the dynamics of the antioxidant-prooxidant balance of the kidney during acute blood loss of various degrees and to evaluate the effectiveness of correction with Ringer’s lactate solution in combination with 2-ethyl-6-methyl-3-oxypyridine succinate. Material and methods. 126 male Wistar line rats weighing 0.16-0.18 kg were randomly selected for the experiment. Four experimental groups and one control group were selected. Acute blood loss of 1% of body weight was simulated in experimental group 1, acute blood loss of 2% of body weight was simulated in experimental group 2. In experimental group 3, acute blood loss in the amount of 2% of body weight was simulated, and after 1 hour, Ringer’s lactate solution was injected once into the adjacent vein in a ratio of 1:1 in the amount of blood loss volume. In experimental group 4, after simulating acute blood loss in the amount of 2% of body weight, Ringer’s lactate solution in combination with 2-ethyl-6-methyl-3-hydroxypyridine succinate at a dose of 100 mg·kg-1 was injected into an adjacent vein once. A control group of rats was only injected with thiopental sodium anesthesia. After 1, 3, and 7 days, catalase activity, the content of reagents to thiobarbituric acid were determined in the kidney, and their ratio - the antioxidant-prooxidant index (API) was calculated. Results and discussion. It was established that acute blood loss within 1-7 days of the experiment is accompanied by the accumulation of thiobarbituric acid reagents in the kidney and by a decrease in catalase activity and the value of API. Disturbances depend on the volume of blood loss and are significantly greater under conditions of acute blood loss in the amount of 2% of the mass. The injection for correction with Ringer’s lactate solution in combination with 2-ethyl-6-methyl-3-oxypyridine succinate compared to monotherapy with Ringer’s lactate solution leads to a significant decrease in the content of reagents to thiobarbituric acid in the kidney, and an increase in catalase activity and the value of API, starting from the 3-rd day of the experiment
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Тертична Д., Романенко Г., Ткаченко М.
Назва : Підковоподібна нирка, комплексне радіонуклідне дослідження
Паралельн. назви :Horseshoe kidney, complex radionuclide examination
Місце публікування : Український науково-медичний молодіжний журнал. - 2022. - № 3. - С. 83-86 (Шифр УУ14/2022/3)
Примітки : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-головна: АНОМАЛИИ ВРОЖДЕННЫЕ -- CONGENITAL ABNORMALITIES
ПОЧКИ -- KIDNEY
ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS
СИМПТОМОВ ОЦЕНКА -- SYMPTOM ASSESSMENT
ФОТОГРАФИЧЕСКИЕ СНИМКИ -- PHOTOGRAPHS
Анотація: В статі розглянуті питання встановлення функціональної здатності підковоподібної нирки як загалом, так і по її номінальних частках, за допомогою динамічної реносцинтиграфії. Такі дослідження є необхідними для дітей будь якого віку з виявленими аномаліями розвитку сечовивідної системи для одночасного дослідження анатомо-топографічного стану і функціональної здатності аномально розвинутої ниркиThe article examines the issue of establishing the functional ability of the horseshoe kidney both in general and in its nominal parts, using dynamic renoscintigraphy. Such studies are necessary for children of any age with detected anomalies of the development of the urinary system for the simultaneous study of the anatomical and topographical state and functional capacity of the abnormally developed kidney
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Зуб Л. О., Шкарутяк А. Є.
Назва : Характеристика вмісту та діагностична цінність β2-мікроглобуліну крові та сечі хворих з ураженням нирок та синдромом мальабсорбції
Паралельн. назви :Characteristics of the content and diagnostic value of β2-microglobulin in the blood and urine of patients with kidney damage and malabsorption syndrome
Місце публікування : Клінічна та експериментальна патологія. - 2022. - Т. 21, № 4. - С. 9-13 (Шифр КУ27/2022/21/4)
Примітки : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-головна: БЕТА 2-МИКРОГЛОБУЛИН -- BETA 2-MICROGLOBULIN
МОЧА -- URINE
ПОЧКИ -- KIDNEY
МАЛЬАБСОРБЦИИ СИНДРОМЫ -- MALABSORPTION SYNDROMES
Анотація: Важливим діагностичним дослідженням при багатьох захворюваннях, особливо в нефрології, є визначення рівня низькомолекулярного білка бета-2-мікроглобуліну організмі людини. Органом виведення бета-2-мікроглобуліну з організму є нирки, а позаренальний шлях його екскреції не доведений. Тому цей білок є інформативним у діагностиці уражень нирок. Мета роботи – дослідити вміст бета-2-мікроглобуліну в крові та сечі хворих з ураженням нирок і синдромом мальабсорбції та визначити його діагностичну цінність при вказаній коморбідній патології. Матеріали та методи. Обстежено 107 хворих з ураженням нирок із наявністю оксалурії на тлі синдрому мальабсорбції. Усім пацієнтам проводили дослідження бета-2-мікроглобуліну крові та сечі імуноферментним методом. Результати. У хворих на синдром мальабсорбції (СМА) з наявністю хронічної хвороби нирок ІІІ стадії з нефрокальцинозом та сечокам’яною хворобою ступінь зростання бета-2-мікроглобуліну в крові та сечі був значно більшим порівняно з відповідними даними решти пацієнтів з ураженням нирок. Подібні зміни спостерігали у хворих з інтерстиційним нефритом. Висновок. Ступінь зростання бета-2-мікроглобуліну в крові та сечі хворих на синдром мальабсорбції з наявністю хронічної хвороби нирок ІІІ стадії з нефрокальцинозом та сечокам’яною хворобою перевищує відповідні показники у пацієнтів з ураженням нирок без СМА, що вказує на коморбідність зазначених патологічних станів. Визначення бета-2-мікроглобуліну в крові та сечі може використовуватись для ранньої діагностики прогресування цих поєднаних патологічних станівAn important diagnostic study of many diseases, especially in nephrology, is the determination of the level of low molecular weight beta-2-microglobulin protein in the human body. The main organ of elimination of beta-2-microglobulin from the body is the kidneys, and the extrarenal route of its elimination has not been proved. Therefore, this protein is informative in the diagnosis of kidney damage
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Возіанов С. О., Пасєчніков С. П., Шамраєв С. М., Степанов П. І.
Назва : Нормалізація функції нирок у хворих на активний туберкульоз
Паралельн. назви :Normalization of kidney function in patients with active tuberculosis
Місце публікування : Здоров’я чоловіка. - 2022. - N 1/2. - С. 54-61 (Шифр ЗУ37/2022/1/2)
Примітки : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-головна: ТУБЕРКУЛЕЗ ЛЕГКИХ -- TUBERCULOSIS, PULMONARY
КОМОРБИДНОСТЬ -- COMORBIDITY
ФИТОТЕРАПИЯ -- PHYTOTHERAPY
АНТИБИОТИКИ ПРОТИВОТУБЕРКУЛЕЗНЫЕ -- ANTIBIOTICS, ANTITUBERCULAR
ПОЧКИ -- KIDNEY
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: Мета дослідження: визначення ефективності застосування рослинного лікарського засобу, до складу якого входять трава золототисячника, корінь любистку і листя розмарину, гепатопротектора на основі артишоку польового та кишкового діалізу (суміш електролітів, макроголу та вугілля активоване) для нормалізації функції нирок у пацієнтів з активним туберкульозом (ТБ)Запропонований метод лікування хворих на активний туберкульоз різної локалізації, зокрема нирок, на тлі антимікобактеріальної терапії є одним із можливих варіантів терапії. Доведено, що у 93,1% пацієнтів була відзначена нормалізація функції нирок, що на 40% вище порівняно з контрольною групоюThe objective: to determine the effectiveness of herbal medicine, which includes yarrow, lovage root and rosemary leaves, hepatoprotector with field artichoke and intestinal dialysis (a mixture of electrolytes, macrogol and activated carbon) to normalize kidney function in patients with active tuberculosis (TB)The proposed method of treatment of patients with active tuberculosis of different localization, including kidneys, on the background of antimycobacterial therapy is one of the possible treatment options. It is proved that normalization of renal function was determined in 93.1% of patients, which is on 40% higher compared to the control group
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Блажченко В. В., Заічко Н. В.
Назва : Вплив модуляторів обміну гідроген сульфіду на морфологічні зміни в нирках щурів з ожирінням, індукованим висококалорійною дієтою
Паралельн. назви :The effect of modulators of hydrogen sulfide metabolism on morphological changes in kidneys of rats with high-calorie diet-induced obesity
Місце публікування : Вісник Вінницького нац. мед. ун-ту. - 2022. - Т. 26, № 2. - С. 184-190 (Шифр ВУ80/2022/26/2)
Примітки : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-головна: СУЛЬФИДЫ -- SULFIDES
ОЖИРЕНИЕ -- OBESITY
КРЫСЫ -- RATS
ЭНЕРГИИ ПОТРЕБЛЕНИЕ -- ENERGY INTAKE
ПОЧКИ -- KIDNEY
РЕНАЛЬНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- RENAL INSUFFICIENCY
УРОЛОГИЧЕСКИЕ СРЕДСТВА -- UROLOGICAL AGENTS
Анотація: Ожиріння є визнаним чинником хронічної хвороби нирок. Важливу роль в регуляції функціонального стану нирок відіграє гідроген сульфід (Н2S), ендогенна продукція якого порушується при ожирінні. Пошук ефективних і безпечних коректорів обміну Н2S у нирках за ожиріння є актуальним. Метою роботи було встановлення впливу потенційних модуляторів обміну Н2S на біохімічні та морфологічні зміни в нирках щурів з дієт-індукованим ожирінням (ДІО). Досліди проведені на 60 білих лабораторних щурах-самцях з дотриманням принципів біоетики (Страсбург, 1986; Київ, 2001). ДІО моделювали застосуванням висококалорійної високожирової дієти (39,5% жирів за калоражем). Метаболічну корекцію проводили модуляторами обміну Н2S (цинк сульфатом, тіосульфатом натрію, ліпоєвою кислотою, таурином). Контрольні щурі отримували стандартну дієту (10,5% жирів за калоражем). Визначали соматометричні параметри, рівень Н2S, морфологічні зміни тканини нирок. Статистичну обробку проводили у пакеті IBM Statistics SPSS 26, відмінності оцінювали в тесті Краскела-Уолліса при рівні значущості р0,05. Встановлено, що розвиток ДІО супроводжувався зниженням концентрації H2S у нирках (в 1,9 рази, р0,001), характерними морфологічними змінами тканини нирок з ушкодженням клубочкового та канальцевого апарату, вираженою запальною реакцією паренхіми, пошкодженням ендотелію та структури судин. Усі метаболічні коректори підвищували рівень H2S у нирках і стримували прогресування нефропатії за умов ДІО. Найкращий ефект щодо збереження структурних елементів паренхіми нирок за ожиріння справляли цинк сульфат і ліпоєва кислота, менш ефективними виявились тіосульфат натрію і тауринObesity is one of the factors in the development of chronic kidney disease. Hydrogen sulfide (H2S) plays an important role in regulating the functional state of the kidneys, and its endogenous production is disrupted in obesity. The search for effective and safe correctors of H2S metabolism in the kidneys in obesity is relevant. The aim of the study was to establish the effect of potential modulators of H2S metabolism on biochemical and morphological changes in the kidneys of rats with high-calorie-diet-induced obesity (DIO). The experiments were performed on 60 white male laboratory rats in accordance with the principles of bioethics (Strasbourg, 1986; Kyiv, 2001). DIO was modeled using a high-calorie high-fat diet (39.5% fat per calorie). Metabolic correction was performed with H2S metabolism modulators (zinc sulfate, sodium thiosulfate, lipoic acid, taurine). Control rats received a standard diet (10.5% fat per calorie). Somatometric parameters, H2S level, morphological changes of kidney tissue were determined. Statistical processing was performed in the package IBM Statistics SPSS 26, differences were assessed in the Kruskel-Wallis test at a significance level of p0.05. It was found that the development of DIO was accompanied by a decrease in the concentration of H2S in the kidneys (1.9 times, p0.001), characteristic morphological changes in renal tissue with damage of the glomerular and tubular apparatus, severe inflammatory reaction of the parenchyma, endothelial damage and vascular structure. All metabolic correctors increased the level of H2S in the kidneys and inhibited the progression of nephropathy under the conditions of DIO. Zinc sulfate and lipoic acid were the most effective in preserving the structural elements of the renal parenchyma, while sodium thiosulfate and taurine were less effective
Знайти схожі

10.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Цигикало О. В., Андрущак Л. А., Владиченко К. А., Галиш I. В.
Назва : Особливості джерел закладки та морфогенезу чашечко-мискової системи нирки у ранньому періоді пренатального онтогенезу людини
Паралельн. назви :Peculiarities of sources of rudiments and morphogenesis of the pelvicalyceal system of the kidney in early period of the human prenatal ontogenesis
Місце публікування : Клінічна та експериментальна патологія. - 2022. - Т.21, № 3. - С. 26-32 (Шифр КУ27/2022/21/3)
Примітки : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-головна: МОРФОГЕНЕЗ -- MORPHOGENESIS
ОНТОГЕНЕЗ
ПРЕНАТАЛЬНАЯ ДИАГНОСТИКА -- PRENATAL DIAGNOSIS
ПОЧКИ -- KIDNEY
Анотація: Мета дослідження – визначити особливості джерел закладки та хронологічну послідовність топографо-анатомічних перетворень органів і структур сечовидільної системи людиниНа препаратах ембріонів 4,7-5,5 мм ТКД (4-й тиждень ВУР) визначаються мезодермальні джерела закладок структур та органів сечостатевої системи, які походять із парного сечостатевого гребеня. На межі дорсальної та вентральної частин мезодерми, у проміжній мезодермі, здійснюється закладка сечових канальців, які формують нефрогенний тяж – єдине джерело закладки всіх трьох генерацій нирки. Наприкінці 4-го тижня ВУР із дорзальної стінки вивідної протоки мезонефросу в її каудальній частині виникає з обох сторін випинання, яке є зачатком епітеліальної вистилки сечоводу та ниркової миски. 2. Закладка ниркової миски вперше спостерігається на 5-му тижні ВУР (зародки 7,0-7,5 мм ТКД), великих чашечок – наприкінці 6-го тижня ВУР (зародки 12,0-13,5 мм ТКД), малих чашечок – на початку 7-го тижня ВУР (передплоди 14,0-15,0 мм ТКД). 3. Нирки у процесі внутрішньоутробного розвитку переміщуються з місця своєї первинної локалізації у тазу, де джерелом їх кровопостачання є спільна клубова артерія, краніально до зачатків надниркових залоз, віддаючи власні судини до аорти, які стають нирковими артеріямиThe aim of the study – to determine the peculiarities of the rudiments sources and the chronological sequence of topographical and anatomical transformations of the organs and structures of the human urinary systemOn the specimens of embryos 4.7-5.5 mm PCL (4th week of IUD), mesodermal sources of rudiments of structures and organs of the genitourinary system, which originate from the paired genitourinary crest, are determined. At the border of the dorsal and ventral parts of the mesoderm, in the intermediate mesoderm, the source of the urinary tubules is carried out, which form the nephrogenic cord – the only source of laying of all three generations of the kidney. At the end of the 4th week of IUD, an evagination appears on both sides from the dorsal wall of the excretory duct of the mesonephros in its caudal part, which is the rudiment of the epithelial lining of the ureter and renal pelvis. 2. The rudiment of the renal pelvis is observed for the first time in the 5th week of IUD (embryos 7.0-7.5 mm PCL), major cups – at the end of the 6th week of VUR (embryos 12.0-13.5 mm TKD), small calices – at the beginning of the 7th week of IUD (prefetuses 14.0-15.0 mm PCL). 3. In the process of intrauterine development, the kidneys move from their original location in the pelvis, where the source of their blood supply is the common iliac artery, cranial to the primordia of the adrenal glands, giving their own vessels to the aorta, which become renal arteries
Знайти схожі

1-10 11-20 21-30 31-40 41-50 51-60

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)