Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

у знайденому

Знайдено у інших БД:

Книги (11)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>S=Поясничные позвонки<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 70
Показані документи з 1 по 10

1-10 11-20 21-30 31-40 41-50 51-60

Lumbar intervertebral disks: morphometric parameters and indices [] = Міжхребцеві диски поперекового відділу хребта: морфометричні параметри та коефіцієнти / V. P. Danylevych [та ін.] // Вісник морфології. - 2021. - Т. 27, № 2. - С. 53-62. - Bibliogr. at the end of the art.

MeSH-головна:
ПОДРОСТКИ -- ADOLESCENT (физиология)
МУЖЧИНЫ -- MEN
МЕЖПОЗВОНКОВЫЕ ДИСКИ -- INTERVERTEBRAL DISC (анатомия и гистология, физиология)
ПОЯСНИЧНЫЕ ПОЗВОНКИ -- LUMBAR VERTEBRAE (анатомия и гистология, физиология)
ТОПОГРАФИЯ МУАРОВАЯ -- MOIRE TOPOGRAPHY (статистика, тенденции)
ТАБЛИЦЫ -- TABLES
Анотація: An important element of evidence-based medicine is to take into account the individual variability of the indicators of the norm of intervertebral discs, which is undoubtedly the basis for early preclinical detection of their pathology. Mathematical modeling and comprehensive assessment of the parameters of the intervertebral discs can not only predict and determine the early manifestations of pathological changes, but also help to correct them in advance. The aim of the study was to calculate and evaluate the variability of absolute, calculated and relative metric parameters of intervertebral discs in the norm with the subsequent possibility of modeling standards based on individual linear dimensions of intervertebral discs of the lumbar spine and general anthropometric characteristics (body length and weight) in young men and men of the first period of adulthood (17-28 years), both in separate age groups and in the combined group. The series of MRI scans obtained on a Phillips Achieva 1.5T scanner measured the anterior, middle and posterior vertical dimensions, maximum sagittal and frontal dimensions of the intervertebral discs L1-L2, L2-L3, L3-L4, L4-L5 segments of the spine (IVDL1-L2, IVDL2-L3, IVDL3-L4, IVDL4- L5). We calculated the average height of the intervertebral discs, cross-sectional area and volume of intervertebral discs, as well as relative indicators - the ratio of the sum of sagittal and transverse dimensions, the sum of three dimensions, cross-sectional area and volume of intervertebral discs to the average intervertebral disc height. Statistical analysis of the obtained morphometric parameters was performed in the license package “STATISTICA 6.1”. The distribution of variation series indicators, their average values and standard errors, coefficients of variation and asymmetry were evaluated. It was determined that the sums of the transverse and sagittal sizes and the sums of the three sizes increase proportionally in the caudal direction, have a distribution of indicators as close as possible to normal, and their coefficients of variation are many times smaller than for cross-sectional areas and volumes. Indicators of the ratio of the sum of the sagittal and transverse size and the sum of the three sizes to the average height of the intervertebral discs have a variability of less than 10% and correspond to the characteristics of the general population. Body weight and length have significantly higher correlation coefficients with the sums of sagittal and transverse dimensions, the sums of three dimensions and cross-sectional areas than with the partial dimensions of the intervertebral discs
Важливим елементом доказової медицини є врахування індивідуальної варіативності показників норми міжхребцевих дисків, що беззаперечно є основою раннього доклінічного виявлення їх патології. Математичне моделювання та комплексна оцінка параметрів міжхребцевих дисків можуть не лише передбачити та визначати ранні прояви патологічних змін, а й допомогти завчасно їх коригувати. Метою дослідження було розрахувати та оцінити мінливість абсолютних, розрахункових та відносних метричних параметрів міжхребцевих дисків в нормі з подальшою можливістю моделювання нормативів на основі індивідуальних лінійних розмірів міжхребцевих дисків поперекового відділу хребта та загальних антропометричних характеристик (довжина та маса тіла, масо-ростовий коефіцієнт та індекс) у юнаків та чоловіків першого періоду зрілого віку (17-28 років), як у окремих вікових групах, так і у об’єднаній групі. На серії МРТ-томограм, отриманих на сканері Phillips Achieva 1,5T, вимірювали передній, середній та задній вертикальні розміри, максимальний сагітальний та фронтальний розміри міжхребцевих дисків L1-L2, L2-L3, L3-L4, L4-L5 сегментів хребтового стовпа (IVDL1-L2, IVDL2-L3, IVDL3-L4, IVDL4-L5). Вираховували усереднену висоту міжхребцевих дисків, площі поперечного перерізу та об’єми міжхребцевих дисків, а також відносні показники – відношення суми сагітального і поперечного розмірів, суми трьох розмірів, площі поперечного перерізу та об’єму міжхребцевих дисків до усередненої висоти міжхребцевого диску. Статистичний аналіз отриманих морфометричних показників виконували у ліцензійному пакеті “STATISTICA 6.1”. Оцінювали розподіл показників варіаційного ряду, їх середні значення та стандартні помилки, коефіцієнти варіації та асиметрії. Визначили, що суми поперечного і сагітального розмірів та суми трьох розмірів пропорційно зростають у каудальному напрямку, мають розподіл показників максимально наближений до нормального, а їх коефіцієнти варіації у рази менші, ніж для показників площ поперечного перерізу та об’ємів. Показники співвідношень суми сагітального та поперечного розміру і суми трьох розмірів до усередненої висоти міжхребцевих дисків мають варіабельність менше 10% та відповідають характеристикам генеральної сукупності. Маса та довжина тіла мають значимо вищі коефіцієнти кореляції з сумами сагітального та поперечного розмірів, сумами трьох розмірів та площами поперечних перерізів, аніж з парціальними розмірами міжхребцевих дисків
Дод.точки доступу:
Danylevych, V. P.
Guminskyi, Yu. Y.
Hryhorieva, O. A.
Danylevych, S. H.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Musculus multifidus makes provisions to posterolateral spine fusion after transpedicular fixation of lumbar spine [Text] = Роль многораздельных мышц в обеспечении заднего спондилодеза при транспедикулярной фиксации / V. A. Radchenko [et al.] // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2018. - N 2. - P13-21. - Библиогр.: с. 20-21

MeSH-головна:
ПОЗВОНКОВ АРТРОДЕЗ -- SPINAL FUSION (методы)
ПОЯСНИЧНЫЕ ПОЗВОНКИ -- LUMBAR VERTEBRAE
МЫШЦА СКЕЛЕТНАЯ -- MUSCLE, SKELETAL
ФИЗИЧЕСКАЯ НАГРУЗКА У ЖИВОТНЫХ -- PHYSICAL CONDITIONING, ANIMAL
ЭУКАРИОТЫ -- EUKARYOTA
Анотація: Disturbances of structure and function of paravertebral muscles are one of the risk factors of lumbar spine degenerative diseases. It is proved that muscles play an important role in spine fusion and in other bones fusion. Objective: to analyze the relationship between the results of the posterolateral lumbar fusion after stabilization of LIV–LV vertebrae with the use of transpedicular screws and structural features of m. multifidus caused by different levels of physical activity. Methods: 20 laboratory rats were divided in four groups, each of five animals: І — have swum before and after surgery; ІІ — have swum before surgery only; IІІ — have swum after surgery only; ІV — have not swum. All animals underwent posterolateral spinal fusion, transpedicular construction was mounted at LIV–LV level. X -ray examination was performed directly after surgical procedure, and 3 months later. Histologic study was performed for evaluating of m. multifidus and spine fusion area. Results: using X-ray examination the signs of formed posterior spine fusion were observed 3 months after operation in 80 % animals of I group, in 60 % of II, in 40 % of III, in 20 % of IV. Histologically it was established that the degree of muscles changes directly correlates with the quality of spine fusion. Minimal signs of muscle fibers destructive changes, as well as maximum observations of formed spine fusion, were registered in the I group under increased physical activity regimen, while most evident destructive changes and the worst results — in IV group with low physical activities. We have established weak but statistically significant correlations between increased physical activity and reduction of the content of adipose (р = 0.010512) and fibrous (р = 0.019142) tissue in the muscles of operated rats. Conclusion: physical activity has a positive influence upon functional and adaptive muscle capacity and forming of posterior spine fusion
Структурно-функціональні порушення паравертебральних м’язів є одним із факторів ризику дегенеративних захворювань поперекового відділу хребта. Доведено, що м’язи відіграють важливу роль для досягнення спондилодезу хребта й злиття інших кісток. Мета: проаналізувати взаємозв’язок результатів задньолатерального поперекового спондилодезу після стабілізації тіл хребців LIV–LV транспедикулярними гвинтами зі структурними особливостями m. multifidus, зумовленими різним рівнем фізичної активності. Методи: 20 лабораторних щурів були розділені на чотири групи, кожна з п’яти тварин: І — плавали до та після операції; ІІ — плавали лише до операції; IІІ — плавали лише після операції; ІV — не плавали. Тваринам виконаний задньолатеральний спондилодез, транспедикулярну конструкцію встановлено на рівні LIV–LV. Рентгенографію проведено відразу та через 3 міс. після хірургічного втручання. Виконано гістологічний аналіз m. multifidus і зони спондилодезу. Результати: під час рентгенологічного обстеження ознаки формування спондилодезу через 3 міс. після операції виявлено у 80 % тварин I групи, 60 % — II, 40 % — III, 20 % — IV. Установлено, що ступінь зміни м’язів прямо пов’язаний з якістю спондилодеза. Мінімальні деструктивні зміни м’язових волокон, а також максимальну частоту утворення спондилодеза зареєстровано в I групі з підвищеним режимом фізичної активності, а найбільш виражені деструктивні зміни та гірші результати спондилодеза — в IV із низькою фізичною активністю. Установлено слабку, але значущу кореляцію між підвищеною фізичною активністю та зменшенням вмісту жирової (р = 0,010512) і сполучної (р = 0,019142) тканин у м’язах прооперованих щурів. Висновок: фізична активність позитивно впливає на адаптаційні можливості м’язів і формування спондилодезу хребта
Дод.точки доступу:
Radchenko, V. A.
Skidanov, A. G.
Ashukina, N. A.
Danyshchuk, Z. N.
Nessonova, M. N.
Morozenko, D. V.
Skidanov, N. A.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Радченко, В. О.
Аналіз функціонального стану хребта за умов хірургічного лікування вибухових переломів грудного та поперекового відділів [Текст] / В. О. Радченко, К. О. Попсуйшапка, С. О. Тесленко // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2018. - N 2. - С. 5-12. - Бібліогр.: с. 12

MeSH-головна:
ПОЗВОНОЧНИКА ПЕРЕЛОМЫ -- SPINAL FRACTURES (диагностика, осложнения, рентгенография, хирургия, этиология)
ГРУДНЫЕ ПОЗВОНКИ -- THORACIC VERTEBRAE (повреждения, рентгенография, хирургия)
ПОЯСНИЧНЫЕ ПОЗВОНКИ -- LUMBAR VERTEBRAE (повреждения, рентгенография, хирургия)
ПОЗВОНОЧНИКА ИСКРИВЛЕНИЯ -- SPINAL CURVATURES (диагностика, рентгенография, хирургия, этиология)
ПОЗВОНКОВ АРТРОДЕЗ -- SPINAL FUSION (методы)
ПЕРЕЛОМА ИММОБИЛИЗАЦИЯ ВНУТРЕННЯЯ -- FRACTURE FIXATION, INTERNAL (методы)
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ -- TREATMENT OUTCOME
Анотація: Вибуховий перелом хребта — це травматичне ушкодження під впливом високоенергетичного осьового стиснення, у результаті якого утворюється багатофрагментарний перелом тіла хребця з проникненням кісткових відламків у хребтовий канал і превертебральні тканини. Мета: проаналізувати величини кіфотичної деформації та показників сагітального балансу хребта в результаті лікування пацієнтів із вибуховими переломами. Методи: проведено ретроспективний аналіз 99 історій хвороби. Критерії включення: неповний вибуховий перелом (типу А3.1) і неповний вибуховий із розколюванням (А3.2), повний вибуховий (А3.3), тіла хребця з деструкцією (АВ) і ротацією (АС). Усіх хворих розподілили на 4 групи: I (17 осіб) — шестигвинтова транспедикулярна фіксація; II (55) — задня восьмигвинтова; III (22) — передньо-задній комбінований спондилодез на 360º; IV (5) — триколонна реконструкція зі заднього доступу. Результати: метод шестигвинтової фіксації застосовано переважно у хворих із переломом типу А3.1, що дало змогу виконати корекцію кіфотичної деформації в середньому на 8,4º ± 6,5º і забезпечити стабільний остеосинтез. У пацієнтів ІІ групи середня величина кіфотичної деформації після травми була 16,4º ± 6,9º, середня величина її корекції склала 12,6º ± 7,0º. У III групі цей показник дорівнював 18,3º ± 9,7º, а в IV — 18,67º ± 2,08º. Висновки: вибір методу фіксації вибухових переломів залежить від морфології ушкодження. Загалом, хірургічне лікування пацієнтів із переломами тіл хребців забезпечує збереження сагітальної вертикальної осі. Використання восьмигвинтової фіксації та комбінованого передньо-заднього спондилодезу на 360º є найефективнішим для досягнення корекції деформації
Дод.точки доступу:
Попсуйшапка, К. О.
Тесленко, С. О.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Вибір анестезії у випадку операцій на поперековому відділі хребта в положенні пацієнта на животі [Текст] / М. В. Лизогуб [та ін.] // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2019. - N 4. - С. 37-41. - Бібліогр. наприкінці ст.

MeSH-головна:
ПОЗВОНОЧНИКА БОЛЕЗНИ -- SPINAL DISEASES (хирургия)
ПОЯСНИЧНЫЕ ПОЗВОНКИ -- LUMBAR VERTEBRAE (патология, хирургия)
ОРТОПЕДИЧЕСКИЕ ПРОЦЕДУРЫ -- ORTHOPEDIC PROCEDURES (методы)
ТЕЛА ПОЛОЖЕНИЕ НА ЖИВОТЕ -- PRONE POSITION
АНЕСТЕЗИЯ СПИННОМОЗГОВАЯ -- ANESTHESIA, SPINAL
АНЕСТЕЗИЯ ВНУТРИВЕННАЯ -- ANESTHESIA, INTRAVENOUS
ПЕРИОПЕРАЦИОННЫЙ КОНТРОЛЬ -- PERIOPERATIVE CARE
Анотація: Операції на поперековому відділі хребта виконують в умовах загальної або спінальної анестезії (СА). Критеріїв вибору анестезії для цього типу втручання не існує. Мета: обґрунтувати вибір анестезії для операцій на поперековому відділі хребта в положенні пацієнта на животі. Методи: проспективно обстежено 254 пацієнти ASA I–II у віці від 18 до 70 років із дегенеративними захворюваннями хребта. Пацієнти групи СА (n = 144) прооперовані в умовах СА, групи ТВА (n = 110) — тотальної внутрішньовенної анестезії. Оцінювали гемодинаміку, крововтрату, внутрішньоочний тиск (ВОТ) у положенні на спині перед операцією та після неї відразу після повороту на спину. Група порівняння — 20 здорових добровольців, яким вимірювали ВОТ у положенні на спині до та після лежання на животі протягом 90 хв. Результати: унаслідок повороту на живіт у неанестезованих пацієнтів знижувався ударний об’єм у середньому на 17,4 %, загальний периферичний судинний опір збільшувався в середньому на 25,5 %. Порівняння цих показників з інтраопераційною необхідністю симпатоміметиків дало змогу розробити математичну модель прогностичного індексу нестабільності гемодинаміки (ПІНГ). У разі ПІНГ ≥ 0,5 був високий ризик нестабільності гемодинаміки за умов СА. Крововтрата на фоні керованої гіпотензії з підтримкою середнього артеріального тиску на рівні 60–80 мм рт. ст. між групами СА і ТВА не відрізнялася. Час операції був значуще більшим у групі ТВА. ВОТ підвищувався в положенні на животі у всіх обстежених, істотно — у пацієнтів на фоні ТВА на стороні повороту голови. Зміни ВОТ у пацієнтів групи СА не відрізнялися від добровольців. Висновки: перед хірургічним втручанням у положенні на животі доцільно досліджувати гемодинамічні постуральні реакції. У разі ПІНГ ≥ 0,5 слід вибирати більш керовану загальну анестезію. Вид анестезії не впливає на інтраопераційну крововтрату за умов використання керованої гіпотензії. У пацієнтів у положенні на животі підвищується ВОТ
Дод.точки доступу:
Лизогуб, М. В.
Котульський, І. В.
Лизогуб, К. І.
Москаленко, Н. О.
Піщик, В. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Попсуйшапка, К. О.
Визначення ролі збагаченого тромбоцитами фібрину в процесі регенерації дефекту тіла хребця (експериментальне дослідження) [Текст] / К. О. Попсуйшапка, Н. О. Ашукіна, В. О. Радченко // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2017. - N 3. - С. 32-38. - Бібліогр.: с. 37-38

MeSH-головна:
ПОЯСНИЧНЫЕ ПОЗВОНКИ -- LUMBAR VERTEBRAE (повреждения, хирургия)
ФИБРИН -- FIBRIN
ТРОМБОЦИТЫ -- BLOOD PLATELETS
КОСТНАЯ РЕГЕНЕРАЦИЯ -- BONE REGENERATION
БОЛЕЗНЬ, МОДЕЛИ НА ЖИВОТНЫХ -- DISEASE MODELS, ANIMAL
Анотація: У процесі розроблення способів лікування переломів тіл хребців, зокрема в разі травматичного ушкодження, необхідно розуміти біологію процесів утворення та реорганізації регенерату для можливості оптимізації репаративного остеогенезу. Мета: оцінити вплив збагаченого тромбоцитами фібрину на загоєння дефекту тіла хребця в експерименті на кролях. Методи: проведено моделювання на 18 безпородних кролях-самцях віком 4–5 міс. із середньою масою тіла (4 ± 0,5) кг. Тваринам виконували дірчастий дефект (діаметр і глубина по 3 мм) у каудальному апофізі тіл хребців LIII, LIV. Дефекти у 9 кролів дослідної групи заповнювали збагаченим тромбоцитами фібрином, контрольної (9 тварин) — залишали незаповненими і закривали в обох випадках гемостатичною плівкою «Fibrilar». Збагачений тромбоцитами фібрин виготовляли за методикою D. M. Dohan Ehrenfest безпосередньо перед операцією. Через 14 діб, 1 і 3 міс. після моделювання виконували гістологічне дослідження з морфометрією площ тканин регенерату в зоні травматичного ушкодження. Результати: через 14 діб у зоні дефекту тіл хребців кролів контрольної групи переважали грануляційна і фіброретикулярна тканини. Відносна площа новоутвореної кісткової тканини в дефектах кролів дослідної групи була більшою у 2,16 разу (p 0,01) порівняно з контролем. Через 1 міс. вона заповнювала всю територію дефекту і перевищувала показники контролю в 1,2 разу (p 0,05), а в дефектах тіл хребців кролів контрольної групи зберігалися ділянки фіброретикулярної тканини. Через 3 міс. у тварин обох груп зона дефекту була заповнена пластинчастою кістковою тканиною. Висновки: введення в дірчастий дефект тіла хребця кролів збагаченого тромбоцитами фібрину сприяє прискоренню кісткоутвореня через 14 днів і 1 міс. після травми
Дод.точки доступу:
Ашукіна, Н. О.
Радченко, В. О.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Бобрик, Ю. В.
Влияние комплексной реабилитации на изменение концентрации стресс-ассоциированных гормонов у больных вертеброгенными дорсалгиями [Текст] / Ю. В. Бобрик // Вестник физиотерапии и курортологии. - 2013. - № 2. - С. 23-24. - Библиогр.: с. 24

MeSH-головна:
ОСТЕОХОНДРОЗ ПОЗВОНОЧНИКА -- SPINAL OSTEOCHONDROSIS (иммунология, реабилитация)
ПОЯСНИЧНЫЕ ПОЗВОНКИ -- LUMBAR VERTEBRAE (патология)
(реабилитация)
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Лизогуб, М. В.
Вплив методу анестезії на об’єм крововтрати при оперативних втручаннях на поперековому відділі хребта / М. В. Лизогуб, М. А. Георгіянц, К. І. Лизогуб // Медицина неотложных состояний = Медицина невідкладних станів. - 2019. - N 3. - С. 93-97. - Бібліогр. наприкінці ст.

MeSH-головна:
ПОЗВОНОЧНИКА БОЛЕЗНИ -- SPINAL DISEASES (хирургия)
ПОЯСНИЧНЫЕ ПОЗВОНКИ -- LUMBAR VERTEBRAE (патология, хирургия)
АНЕСТЕЗИЯ СПИННОМОЗГОВАЯ -- ANESTHESIA, SPINAL (методы)
АНЕСТЕЗИЯ ВНУТРИВЕННАЯ -- ANESTHESIA, INTRAVENOUS (методы)
КРОВОПОТЕРЯ ХИРУРГИЧЕСКАЯ -- BLOOD LOSS, SURGICAL (профилактика и контроль)
Анотація: Операції на поперековому відділі хребта можуть виконуватися в умовах як загальної анестезії (ЗА), так і спінальної (СА). Однією з переваг останньої деякі автори вважають зниження крововтрати. Проте це питання залишається дискусійним. Мета дослідження: порівняти об’єм крововтрати при операціях на поперековому відділі хребта при використанні спінальної та загальної внутрішньовенної анестезії. Матеріали та методи. У дослідження включено 215 пацієнтів 18–70 років, ASA I–II, з дегенеративними захворюваннями хребта, яким виконувались планові оперативні втручання з транспедикулярною стабілізацією 1–2 сегментів. Пацієнтам групи СА (n = 110) виконували спінальну анестезію 0,5% розчином бупівакаїну (4 мл), пацієнтам групи ЗА (n = 105) — загальну внутрішньовенну анестезію із штучною вентиляцією легень (пропофол, фентаніл, атракуріум у загальноприйнятих дозах). Жорсткою умовою дослідження було підтримання середнього артеріального тиску (САТ) 60–80 мм рт.ст. Результати. Урапідил для корекції гемодинаміки вводився у 21,9 ± 4,0 % пацієнтів групи ЗА і лише у 3,6 ± 1,8 % пацієнтів групи СА, проте у групі СА САТ був статистично значуще нижчим, ніж у пацієнтів групи ЗА. В результаті дослідження не виявлено різниці об’єму крововтрати між пацієнтами досліджуваних груп (ні за методом Moore, ні за різницею гемоглобіну). Проте загальний час оперативного втручання був статистично значуще більшим у групі ЗА порівняно із групою СА (128,5 ± 40,0 хв проти 104,6 ± 26,3 хв, р 0,05). Отримані нами розрахунки вказують на сильний кореляційний зв’язок між тривалістю оперативного втручання та індексом маси тіла (r
Lumbar spine surgery may be performed under general (GA) or spinal (SA) anesthesia. One of the advantages of SA is thought to be reducing blood loss, but this question remains controversial. The aim of our study was to compare blood loss during lumbar spine surgery under spinal anesthesia or total intravenous anesthesia. Materials and methods. We examined 215 patients aged 18–70 years, ASA I–II with degenerative lumbar spine diseases, who were operated with 1–2 segment fusion. In SA group (n = 110), we performed spinal anesthesia with 4 ml 0.5% bupivacaine. In GA group (n = 105), total intravenous anesthesia (propofol, fentanyl, atracurium in standard doses) was used. Mean arterial pressure (MAP) was strictly maintained at the level of 60–80 mmHg. Results. Urapidil for hemodynamics correction was used in 21.9 ± 4.0 % of GA patients and in 3.6 ± 1.8 % SA patients. MAP in SA group was significantly lower than in GA group. Nevertheless, we did not find any difference in blood loss between groups, but the surgery was significantly longer in GA group compared to SA group (128.5 ± 40.0 min vs 104.6 ± 26.3 min, р 0.05). We also found strong correlation between surgery time and body mass index (r
Дод.точки доступу:
Георгіянц, М. А.
Лизогуб, К. І.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Вплив попереково-тазових взаємовідношень на напружено-деформований стан поперекового відділу хребта [Текст] / В. К. Піонтковський [та ін.] // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2018. - N 4. - С. 24-30. - Бібліогр. наприкінці ст.

MeSH-головна:
ПОЯСНИЧНО-КРЕСТЦОВАЯ ОБЛАСТЬ -- LUMBOSACRAL REGION
ТАЗ -- PELVIS
ПОЯСНИЧНЫЕ ПОЗВОНКИ -- LUMBAR VERTEBRAE
ЛОРДОЗ -- LORDOSIS
ФИЗИЧЕСКОЕ НАПРЯЖЕНИЕ -- PHYSICAL EXERTION
КОНЕЧНЫЙ ЭЛЕМЕНТНЫЙ АНАЛИЗ -- FINITE ELEMENT ANALYSIS
КОМПЬЮТЕРНОЕ МОДЕЛИРОВАНИЕ -- COMPUTER SIMULATION
Анотація: Мета: вивчити зміни напружено-деформованого стану елементів поперекового відділу хребта людини залежно від динаміки величин, які характеризують сегментарний і повний поперековий лордоз. Методи: використано програмний комплекс Workbench, який застосовує механіку суцільного середовища у зв’язці з чисельними способами аналізу, зокрема, методом скінченних елементів. Для побудови параметричних тривимірних геометричних моделей використано систему автоматизованого проектування SolidWorks. У дослідженні розглянуто чотири розрахункові схеми, дві з яких описували «інтактний» стан поперекового відділу хребта, а решта враховували патологічні зміни в бік збільшення та зменшення кутових показників сегментарного та повного поперекового лордозу. Усі чотири схеми мали ідентичну структуру, а відмінності полягали у величинах сегментарного та повного поперекового лордозу. Результати: за умов нормальних величин попереково-тазових параметрів (анатомічного константного PI (pelvic incidens) і похідних від нього SS (sacral slop) і GLL (global lumbar lordosis)) розподіл напруження відбувається рівномірно на передній і задній опорні комплекси хребтового рухового сегмента. Зі збільшенням PI, SS і GLL напруження знижується в передньому опорному комплексі та збільшується в задньому. У разі зменшення PI, SS і GLL напруження зменшується в задньому опорному комплексі та збільшується в передньому. Висновки: збільшення напруження в передньому опорному комплексі позитивно корелює зі зменшенням PI та похідних від нього малих значеннях SS і GLL (гіполордоз). У разі великих величин PI, SS і GLL (гіперлордоз) збільшується напруження в задніх структурах хребтового рухового сегмента
Дод.точки доступу:
Піонтковський, В. К.
Ткачук, М. А.
Веретельник, О. В.
Радченко, О. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

    Лизогуб, М. В.
    Вплив премедикації й знеболювання на стан тривоги і післяопераційної когнітивної функції при операціях на поперековому відділі хребта / М. В. Лизогуб, М. А. Георгіянц, К. І. Лизогуб // Медицина невідкладних станів = Медицина неотложных состояний. - 2019. - N 8. - С. 106-109. - Бібліогр. наприкінці ст.

MeSH-головна:
ПОЗВОНОЧНИКА БОЛЕЗНИ -- SPINAL DISEASES (психология, хирургия)
ПОЯСНИЧНЫЕ ПОЗВОНКИ -- LUMBAR VERTEBRAE (патология, хирургия)
АНЕСТЕЗИЯ -- ANESTHESIA (методы)
ТРЕВОГИ СОСТОЯНИЕ -- ANXIETY (профилактика и контроль, этиология)
КОГНИТИВНЫЕ РАССТРОЙСТВА -- COGNITION DISORDERS (этиология)
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS
ПЕРИОПЕРАЦИОННЫЙ КОНТРОЛЬ -- PERIOPERATIVE CARE
ПРЕМЕДИКАЦИЯ АНЕСТЕЗИОЛОГИЧЕСКАЯ -- PREANESTHETIC MEDICATION (вредные воздействия, методы)
АНАЛГЕЗИЯ -- ANALGESIA (вредные воздействия, методы)
Анотація: Операції на поперековому відділі хребта можуть виконуватися як в умовах загальної (ЗА), так і спінальної анестезії (СА) та з різним режимом періопераційного знеболювання. Вплив цих двох факторів на емоційний і когнітивний стан пацієнтів залишається невизначеним. Мета дослідження: оцінити вплив премедикації та анестезії на передопераційну тривогу та післяопераційну когнітивну функцію при операціях на хребті. Матеріали та методи. Дослідження проведене на 254 пацієнтах віком 18–70 років, ASA I–II, яким виконувались планові оперативні втручання на поперековому відділі хребта. Пацієнти отримували спінальну або загальну внутрішньовенну анестезію та стандартне знеболювання (СЗ) або періопераційну мультимодальну аналгезію (ММА). СЗ включало парацетамол 1 г тричі на добу та морфін за необхідності та премедикацію феназепамом 0,5 мг. Пацієнти з ММА отримували додатково прегабалін 75 мг per os напередодні та у перші 3 доби післяопераційного періоду та парекоксиб 40 мг двічі на добу. Для оцінки тривоги використовували шкалу APAIS-A (Amsterdam Preoperative Anxiety and Information Scale частина Anxiety) та для оцінки когнітивних функцій — тест зв’язування чисел (ТЗЧ). Результати. Премедикація феназепамом та прегабаліном однаково впливала на рівень тривожності. Вірогідних відмінностей за APAIS-A не знайдено у пацієнтів жодної групи. ТЗЧ перед операцією вірогідно не відрізнявся між групами. На 3-тю добу після операції час за ТЗЧ у пацієнтів обох груп, які отримували СЗ та премедикацію феназепамом, був більшим за передопераційний рівень (у групі СА-СЗ — 87,3 ± 27,2 с проти 63,1 ± 16,3 с, р  0,05; у групі ЗА-СЗ — 92,1 ± 25,1 с проти 61,1 ± 18,5 с, р  0,05), а також більшим за аналогічні показники пацієнтів відповідних підгруп ММА (87,3 ± 27,2 с проти 57,4 ± 23,8 с, р  0,05, у групах спінальної анестезії та 92,1 ± 25,1 с проти 61,8 ± 19,8 с, р  0,05, у групах тотальної внутрішньовенної анестезії). Висновки. Введення у склад ММА прегабаліну забезпечує не тільки знеболюючий, але й протитривожний ефект, співставний з таким у бензодіазепінів. На відміну від прегабаліну, феназепам викликає зниження уваги та концентрації (до 3-ї доби). Режим премедикації та знеболювання, а не метод анестезії впливає на розвиток когнітивних змін у післяопераційному періоді
Дод.точки доступу:
Георгіянц, М. А.
Лизогуб, К. І.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.

Назаренко, Г. И.
Высокотехнологические методы хирургического лечения дегенеративных заболеваний поясничного отдела позвоночника [Текст] / Г. И. Назаренко, А. М. Черкашов // Вестник травматологии и ортопедии им. Н.Н. Приорова. - 2002. - № 3. - С. 90-94

MeSH-головна:
ПОЯСНИЧНЫЕ ПОЗВОНКИ -- LUMBAR VERTEBRAE (патофизиология, хирургия)
Дод.точки доступу:
Черкашов, А. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

1-10 11-20 21-30 31-40 41-50 51-60

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)