Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

у знайденому

Знайдено у інших БД:

Книги (15)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>S=Предоперационное ведение больного<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 269
Показані документи з 1 по 20

1-20 21-40 41-60 61-80 81-100 101-120

Мосиенко, Б. И.
Эффективность цитопротекции миокарда у пациентов при ишемической болезни сердца во время расширенных оперативных вмешательств на органах брюшной полости [Текст] / Б. И. Мосиенко // Клінічна хірургія. - 2013. - № 9. - С. 29-31

Рубрики: Метилэтилпиридинол

MeSH-головна:
ИШЕМИЧЕСКАЯ БОЛЕЗНЬ СЕРДЦА -- MYOCARDIAL ISCHEMIA (лекарственная терапия)
ПИЩЕВАРИТЕЛЬНОЙ СИСТЕМЫ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- DIGESTIVE SYSTEM NEOPLASMS (хирургия)
МИОКАРДА СОКРАЩЕНИЕ -- MYOCARDIAL CONTRACTION
ПРЕДОПЕРАЦИОННОЕ ВЕДЕНИЕ БОЛЬНОГО -- PREOPERATIVE CARE
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Bolat, O.
Эффективность применения дексетопрофена трометамола внутривенно перед операцией с целью уменьшения интенсивности боли в послеоперационном периоде при малых амбулаторных урологических операциях [Текст] / O. Bolat, E. Erhan, M. Deniz // Медицина неотложных состояний = Медицина невідкладних станів. - 2017. - N 8. - С. 48-54. - Библиогр.: с. 53

MeSH-головна:
УРОЛОГИЧЕСКИЕ ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ У МУЖЧИН -- UROLOGIC SURGICAL PROCEDURES, MALE
АМБУЛАТОРНЫЕ ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ -- AMBULATORY SURGICAL PROCEDURES
ПРЕДОПЕРАЦИОННОЕ ВЕДЕНИЕ БОЛЬНОГО -- PREOPERATIVE CARE
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННОЕ ВЕДЕНИЕ БОЛЬНОГО -- POSTOPERATIVE CARE
БОЛИ ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ -- PAIN, POSTOPERATIVE (профилактика и контроль)
ПРОТИВОВОСПАЛИТЕЛЬНЫЕ СРЕДСТВА НЕСТЕРОИДНЫЕ -- ANTI-INFLAMMATORY AGENTS, NON-STEROIDAL (прием и дозировка, терапевтическое применение)
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ -- TREATMENT OUTCOME
Дод.точки доступу:
Erhan, E.
Deniz, M.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Веселовская, Н. М.
Эффективность комбинированной микрохирургической техники при тяжелом травматическом повреждении глазного яблока [Текст] / Н. М. Веселовская, З. Ф. Веселовская, И. Б. Жеребко // Клінічна хірургія. - 2017. - № 1. - С. 48-51. - Библиогр.: с. 50-51

MeSH-головна:
ГЛАЗА РАНЫ И ТРАВМЫ -- EYE INJURIES (диагностика, реабилитация, хирургия)
РАНЫ, ХИРУРГИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА -- DEBRIDEMENT (методы)
ПРЕДОПЕРАЦИОННОЕ ВЕДЕНИЕ БОЛЬНОГО -- PREOPERATIVE CARE
ОФТАЛЬМОЛОГИЧЕСКИЕ ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ -- OPHTHALMOLOGIC SURGICAL PROCEDURES (методы)
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННОЕ ВЕДЕНИЕ БОЛЬНОГО -- POSTOPERATIVE CARE
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ -- TREATMENT OUTCOME
Анотація: Представлен анализ клинических и функциональных результатов микрохирургического восстановления глазного яблока в отдаленные сроки после первичной хирургической обработки (ПХО) по поводу травматического повреждения глаз с использованием комбинированной одномоментной техники оперативного вмешательства на переднем и заднем сегментах. Удовлетворительный результат достигнут у 56,4% пострадавших, у 43,6% - функциональный исход после операции в плане перспективы дальнейшего восстановления зрительных функций неудовлетворительный
Дод.точки доступу:
Веселовская, З. Ф.
Жеребко, И. Б.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Эффективность и безопасность терапии бета-адреноблокаторами в периоперационном периоде внесердечных хирургических вмешательств - смена парадигмы? [Текст] / Ю. В. Щукин [и др.] // Российский кардиологический журнал. - 2014. - № 9. - С. 11-15

MeSH-головна:
АДРЕНЕРГИЧЕСКИЕ БЕТА-АНТАГОНИСТЫ -- ADRENERGIC BETA-ANTAGONISTS (терапевтическое применение, фармакология)
СЕРДЦА ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ -- CARDIAC SURGICAL PROCEDURES (тенденции)
ПРЕДОПЕРАЦИОННОЕ ВЕДЕНИЕ БОЛЬНОГО -- PREOPERATIVE CARE (тенденции)
Дод.точки доступу:
Щукин, Ю. В.
Суркова, Е. А.
Хохлунов, С. М.
Дупляков, Д. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Ухаль, М. И.
Эмболизация почечных артерий у больных с местно-распространенным и распространенным раком почки как первый малоинвазивный этап операции перед радикальной нефрэктомией [Текст] / М. И. Ухаль, О. М. Семанив // Здоровье мужчины. - 2015. - № 4. - С. 114-115

MeSH-головна:
ПОЧЕК НОВООБРАЗОВАНИЯ -- KIDNEY NEOPLASMS (осложнения, терапия, хирургия)
НЕФРЭКТОМИЯ -- NEPHRECTOMY (методы)
ПРЕДОПЕРАЦИОННОЕ ВЕДЕНИЕ БОЛЬНОГО -- PREOPERATIVE CARE
ЭМБОЛИЗАЦИЯ ТЕРАПЕВТИЧЕСКАЯ -- EMBOLIZATION, THERAPEUTIC (методы)
Дод.точки доступу:
Семанив, О. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Кондратюк, В. А.
Эмболизация воротной вены чрезкожным чресселезеночным доступом у пациентов с распространенными очаговыми заболеваниями печени [Текст] / В. А. Кондратюк // Клінічна хірургія. - 2018. - Том 85, N 3. - С. 27-29

MeSH-головна:
ПЕЧЕНИ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- LIVER NEOPLASMS (хирургия)
ПРЕДОПЕРАЦИОННОЕ ВЕДЕНИЕ БОЛЬНОГО -- PREOPERATIVE CARE
ЭМБОЛИЗАЦИЯ ТЕРАПЕВТИЧЕСКАЯ -- EMBOLIZATION, THERAPEUTIC (методы)
ПОРТАЛЬНАЯ ВЕНА -- PORTAL VEIN
Анотація: Цель работы - на основании анализа опыта применения селезеночного портального доступа определить его возможности в качестве альтернативы контрлатеральному чреспеченочному доступу. Проанализированы результаты предоперационной эмболизации ветвей воротной вены (ЭВВВ) у 11 пациентов с распространенными опухолями печени с использованием чресселезеночного портального доступа. Чресселезеночный портальный катетерный доступ прост, безопасен, однако в связи с индивидуальными анатомическими особенностями селезенки этот тип доступа возможен у 61 % пациентов, нуждающихся в нем. Выводы: чресселезеночный портальный доступ может быть использован у пациентов, нуждающихся в ЭВВВ, которым невозможно выполнить портальный доступ через часть печени, запланированную для удаления
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Штучна вентиляція легенів у пацієнтів з морбідним ожирінням під час лапаротомних баріатричних операцій [Текст] / А. П. Мазур [та ін.] // Клінічна хірургія. - 2018. - Том 85, N 2. - С. 59-61. - Бібліогр.: с. 61

MeSH-головна:
ОЖИРЕНИЕ ПАТОЛОГИЧЕСКОЕ -- OBESITY, MORBID (диагностика, кровь, хирургия)
БАРИАТРИЧЕСКАЯ ХИРУРГИЯ -- BARIATRIC SURGERY (методы)
ПРЕДОПЕРАЦИОННОЕ ВЕДЕНИЕ БОЛЬНОГО -- PREOPERATIVE CARE
ИНТРАОПЕРАЦИОННЫЙ МОНИТОРИНГ -- MONITORING, INTRAOPERATIVE
ГАЗОВ КРОВИ АНАЛИЗ -- BLOOD GAS ANALYSIS (методы)
ДЫХАНИЕ ИСКУССТВЕННОЕ -- RESPIRATION, ARTIFICIAL (методы)
Анотація: У 90 пацієнтів, прооперованих з приводу морбідного ожиріння (МО), проаналізовані режими вентиляції за тиском і об’ємом, їх вплив на біомеханіку дихання і показники газообміну. Мета. Порівняти вплив на систему дихання штучної вентиляції легенів (ШВЛ) у режимі примусової вентиляції за об’ємом і за тиском у пацієнтів з МО. Матеріали і методи. Проведено дослідження щодо 90 пацієнтів, прооперованих з приводу МО. Індекс маси тіла (ІМТ) всіх пацієнтів перевищував 40 кг/м2. В залежності від режиму керованої вентиляції легенів пацієнти були поділені на дві групи: 1–ша група (n = 46) – ШВЛ з контролем за об’ємом (VCV), 2–га група (n = 44) – ШВЛ з контролем за тиском (PCV). В інтраопераційному періоді вимірювали рівень газів артеріальної крові і фіксували показники механіки дихання. Результати. У 1–й групі (VCV) середній дихальний об’єм (ДО) становив (11,5 ± 4,3) мл/кг з розрахунку на ідеальну масу тіла, у 2–й групі PCV – (9,4 ± 3,2) мл/кг. В кінці операції рівень парціального напруження кисню в артеріальній крові (РаО2) був достовірно вищим у групі PCV (14,8 ± 4,0) кПа (110,8 ± 29,7 мм рт. ст.) порівняно з групою VCV – (12,5 ± 1,3) кПа (93,5 ± 9,9 мм рт. ст.). Висновки. Проведене дослідження виявило, що особливої різниці у пацієнтів з МО між ШВЛ з VCV і ШВЛ з PCV немає
Дод.точки доступу:
Мазур, А. П.
Винниченко, О. В.
Шевченко, В. М.
Ашаренков, О. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Шапринський, В. О.
Шляхи профілактики та лікування ускладнень шийного анастомозу при езофагопластиці [Текст] / B. О. Шапринський, Є. В. Шапринський, Мустафа Бассам Хуссейн // Харківська хірургічна школа. - 2018. - N 1. - С. 156-159

MeSH-головна:
АНАСТОМОЗА НЕСОСТОЯТЕЛЬНОСТЬ -- ANASTOMOTIC LEAK (диагностика, патофизиология, профилактика и контроль, хирургия)
ПИЩЕВОД -- ESOPHAGUS (патология, хирургия)
РУБЕЦ -- CICATRIX (диагностика, патофизиология, хирургия)
ЖЕЛУДОК -- STOMACH (патология, хирургия)
ТОЛСТАЯ КИШКА -- INTESTINE, LARGE (патология, хирургия)
ЭЗОФАГОПЛАСТИКА -- ESOPHAGOPLASTY (вредные воздействия, использование)
ПРЕДОПЕРАЦИОННОЕ ВЕДЕНИЕ БОЛЬНОГО -- PREOPERATIVE CARE (методы)
Анотація: Стаття присвячена шляхам профілактики та лікуванню ускладнень шийного анастомозу при езофагопластиці. Проаналізовано результати оперативного лікування 116 хворих на рубцеві стриктури стравоходу за період з 2003 по 2017 роки. Встановлено залежність виникнення ускладнень від виду езофагопластики. Хворим проводили запропоновану передопераційну підготовку, виконували втручання за методикою клініки з формуванням запропонованого шийного анастомозу апаратним способом
Дод.точки доступу:
Шапринський, Є. В.
Мустафа Бассам Хуссейн

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Шляхи підвищення ефективності хірургічного лікування хворих з новоутвореннями легенів [Текст] / В. В. Бойко [та ін.] // Клінічна хірургія. - 2018. - Том 85, N 12. - С. 5-8. - Бібліогр. наприкінці ст.

MeSH-головна:
ЛЕГКИХ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- LUNG NEOPLASMS (хирургия)
ПРЕДОПЕРАЦИОННОЕ ВЕДЕНИЕ БОЛЬНОГО -- PREOPERATIVE CARE
БРОНХОСКОПИЯ -- BRONCHOSCOPY (методы)
ФОТОХИМИОТЕРАПИЯ -- PHOTOCHEMOTHERAPY (методы)
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ -- TREATMENT OUTCOME
Анотація: Мета. Визначити ефективність ендоскопічної бронхосанації для профілактики до- та післяопераційних ускладнень у хворих з новоутвореннями легенів. Матеріали і методи. Вивчено ефективність ендоскопічної фотодинамічної терапії за розробленою авторами методикою з уведенням у трахеобронхіальне дерево водного розчину барвника метиленового синього в концентрації 0,04%, опроміненого лазером з довжиною хвилі 0,63 мкм, самостійної і в поєднанні зі стандартною протизапальною терапією як передопераційної підготовки трахеобронхіального дерева у хворих з раком легенів. У дослідження включено 181 пацієнта з раком легенів II-III стадії, морфологічно підтвердженим, та супутнім ендобронхітом. Результати. За даними аналізу титру і характеру патогенної мікрофлори в просвіті бронхіального дерева після проведеної передопераційної підготовки встановили, що у разі застосування самостійної ендоскопічної бронхосанації у 55 (87%) спостереженнях патогенної мікрофлори не було. У разі поєднання фотодинамічної бронхосанації зі стандартною терапією патогенну мікрофлору не виявлено у 52 хворих. У разі стандартної підготовки без використання лазерної терапії мікрофлори не виявили лише в 44,8% спостережень. Поряд з метаплазією слизової оболонки бронхів у ряду досліджуваних хворих визначали диспластичні зміни бронхіального епітелію різного ступеня вираженості. Самостійна ендоскопічна бронхосанація приводила до достовірного зниження загальної частоти дисплазії епітелію бронхів у хворих до 36,1%, у поєднанні зі стандартною протизапальною терапією - до 42,4%. Висновки. Застосування ендоскопічної фотодинамічної бронхосанації за запропонованою методикою в передопераційному періоді у хворих з метою корекції супутнього ендобронхіту як самостійної, так і в поєднанні зі стандартною протизапальною терапією приводить до зменшення частоти ендобронхіальних ускладнень після оперативного лікування раку легенів у порівнянні з контрольною групою. Ендоскопічна бронхосанація супроводжується значним зниженням вираженості ендоскопічних ознак супутнього ендобронхіту і поліпшенням мукоциліарного транспорту. За даними мікробіологічних тестів у 87 - 88% хворих спостерігали повну санацію бронхіального дерева та зникнення основних гістологічних критеріїв запалення, у 67,2 - 100% хворих - відновлення нормальної будови слизової оболонки бронхіального дерева
Objective. Efficacy of endoscopic bronchosanation for prophylaxis of preoperative and postoperative complications in patients with pulmonary tumors. Маterials and methods. There was studied the efficacy of endoscopic photodynamic therapy in accordance to procedure, elaborated by the authors, including injection of the water solution of a methylene blue dye in concentration 0.04% into tracheobronchial tree, irradiated by laser with the wave length 0.63 mcm, independently and in conjunction with a standard anti-inflammatory therapy as preoperative preparation of tracheobronchial tree in patients, suffering pulmonary cancer. In the investigation 181 patients were included, suffering pulmonary cancer Stages II-III, morphologically confirmed, and with coexistent endobronchitis. Results. In accordance to analysis of the pathogenic microflora titer and character in lumen of bronchial tree after preoperative preparation there was established, that while application of independent endoscopic bronchosanation in 55 (87%) observations the pathogenic microflora was absent. While combination of photodynamical bronchosanation in accordance to standard therapy a pathogenic microflora was not revealed in 52 patients. While conduction of a standard preparation without application of a laser therapy microflora was not revealed only in 44.8% observations. Together with the bronchial mucosa metaplasia in some investigated patients the dysplastic changes of bronchial epithelium of various severity degree were registered. Independent endoscopic bronchosanation have leaded to trustworthy lowering of a general rate of the bronchial epithelial dysplasia in the patients tо 36.1%, together with standard anti-inflammatory therapy - tо 42.4%. Conclusion. Application of endoscopic photodynamic bronchosanation in accordance to the proposed procedure in preoperative period in the patients with objective to correct a concomitant endobronchitis, as independent option or together with standard anti-inflammatory therapy, leads to reduction of the endobronchial complications rate after operative treatment for pulmonary cancer, comparing with a control group. Еndoscopic bronchosanation is accompanied by significant lowering of severity of endoscopic signs of coexistent endobronchitits and improvement of mucociliary transport. In accordance to microbiological tests in 87 - 88% of patients a complete sanation of bronchial tree and elimination of main histological criteria of inflammation were noted, while in 67.2 - 100% patients – restoration of normal structure of the bronchial tree mucosa
Дод.точки доступу:
Бойко, В. В.
Кріцак, В. В.
Краснояружський, А. Г.
Грома, В. Г.
Мінухін, Д. В.
Євтушенко, Д. О.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.

Шляхи підвищення ефективності лікування набрякових форм раку молочної залози [Текст] / І. І. Смоланка [та ін.] // Онкология. - 2018. - Том 20, N 4. - С. 302

MeSH-головна:
МОЛОЧНОЙ ЖЕЛЕЗЫ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- BREAST NEOPLASMS (лекарственная терапия, хирургия)
ПРЕДОПЕРАЦИОННОЕ ВЕДЕНИЕ БОЛЬНОГО -- PREOPERATIVE CARE
НЕОАДЪЮВАНТНАЯ ТЕРАПИЯ -- NEOADJUVANT THERAPY
ПРОТИВООПУХОЛЕВОЙ КОМБИНИРОВАННОЙ ХИМИОТЕРАПИИ ПРОТОКОЛЫ -- ANTINEOPLASTIC COMBINED CHEMOTHERAPY PROTOCOLS (прием и дозировка, терапевтическое применение)
ИНФУЗИИ ВНУТРИАРТЕРИАЛЬНЫЕ -- INFUSIONS, INTRA-ARTERIAL
Анотація: Мета: підвищити ефективність лікування хворих на набряковий рак молочної залози з використанням селективної внутрішньоартеріальної поліхіміотерапії (CВАПХТ). Об’єкт і методи. Основну групудослідження склали 153 пацієнтки із набряковим раком молочної залози, яким у неоад’ювантному режимі було проведено 6-8 курсів СВАПХТ за схемами CAP або DC. Контрольна група — 162 хворі, яким у неоад’ювантному режимі було проведено 6-8 курсів системної поліхіміотерапії (ПХТ) за такими ж схемами. Результати лікування порівнювали за критеріями Recist та даними лікувального патоморфозу
Дод.точки доступу:
Смоланка, І. І.
Ляшенко, А. О.
Іванкова, О. М.
Смоланка, І. І. (мол.)

Вільних прим. немає

Знайти схожі

11.

Чрескожная эндоскопическая гастростомия: показания, техника, осложнения и результаты [Текст] / Т. В. Бухарин [и др.] // Клінічна хірургія. - 2018. - Том 85, N 8. - С. 21-25. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-головна:
ПИТАНИЕ ЭНТЕРАЛЬНОЕ -- ENTERAL NUTRITION (методы)
ГАСТРОСТОМИЯ -- GASTROSTOMY (вредные воздействия, методы)
ЭНДОСКОПИЯ ГАСТРОИНТЕСТИНАЛЬНАЯ -- ENDOSCOPY, GASTROINTESTINAL (методы)
ПРЕДОПЕРАЦИОННОЕ ВЕДЕНИЕ БОЛЬНОГО -- PREOPERATIVE CARE
ЦЕФАЗОЛИН -- CEFAZOLIN (прием и дозировка, терапевтическое применение)
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS
Анотація: Обобщение данных литературы и собственного опыта выполнения чрескожной эндоскопической гастростомии (ЧЭГ). Материалы и методы. За период с 2011 по 2018 г. 105 пациентам клиники «Обериг» выполнена ЧЭГ. Проанализированы результаты, показания, противопоказания, методика установки гастростомы, особенности лечения пациентов, осложнения. Результаты. Выполнение ЧЭГ было технически успешным во всех наблюдениях. Всего отмечено 5 (4,8%) осложнений (95% доверительный интервал (ДИ) 1,6 - 10,8): несостоятельность гастростомы с перитонитом (1), пневмоперитонеум (1), кровотечение из брюшной стенки (1), инфильтрат мягких тканей передней брюшной стенки (1), миграция бампера гастростомы в стенку желудка (1). В сроки наблюдения 30 дней летальности не было. Выводы. ЧЭГ – безопасный, доступный миниинвазивный метод, который является выбором у пациентов, требующих длительного энтерального питания или длительной декомпрессии желудка. Необходимы строгое соблюдение всех технических этапов ЧЭГ, показаний и противопоказаний, правильный послеоперационный уход за стомой
Дод.точки доступу:
Бухарин, Т. В.
Яковенко, В. А.
Фломин, Ю. В.
Мендель, Н. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

12.

Галушко, О. А.
Цукровий діабет у практиці лікаря-анестезіолога: фокус на діабетичну нейропатію / О. А. Галушко // Медицина невідкладних станів. - 2020. - Т. 16, № 3. - С. 59-68. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ -- DIABETES MELLITUS (патофизиология, хирургия)
ДИАБЕТИЧЕСКИЕ НЕВРОПАТИИ -- DIABETIC NEUROPATHIES (осложнения, патофизиология, хирургия)
ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ -- SURGICAL PROCEDURES, OPERATIVE
ПРЕДОПЕРАЦИОННЫЙ ПЕРИОД -- PREOPERATIVE PERIOD
ПРЕДОПЕРАЦИОННОЕ ВЕДЕНИЕ БОЛЬНОГО -- PREOPERATIVE CARE
АНЕСТЕЗИЯ -- ANESTHESIA
ПРЕМЕДИКАЦИЯ АНЕСТЕЗИОЛОГИЧЕСКАЯ -- PREANESTHETIC MEDICATION
Анотація: Діабетична нейропатія (ДНП) — це ураження нервової системи у хворих на цукровий діабет (ЦД), при якому в патологічний процес можуть залучатися всі відділи центральної, периферичної та автономної нервової системи. Через практично 100 % поширеність у хворих на ЦД найбільше значення для анестезіолога у разі проведення анестезії та передопераційної підготовки має автономна (вегетативна) діабетична нейропатія. Так, серцево-судинна вегетативна нейропатія зустрічається у 17–25 % хворих на ЦД, корелюючи з давністю захворювання та віком хворих, і характеризується трьома основними синдромами: синдромом денервованого серця, синдромом кардіальної гіпестезії та синдромом ортостатичної гіпотонії. Хронічна гіперглікемія призводить до глікозування тканинних білків та тугорухливості суглобів, що може спричинити тяжку інтубацію, яка ускладнює анестезію у 30 % хворих на ДНП. Автономна нейропатія шлунково-кишкового тракту (ШКТ) проявляється розвитком атонії шлунка, зниженням моторики ШКТ і розвитком можливої регургітації під час інтубації трахеї. Таким чином, хворі на ДНП мають підвищений ризик виникнення інтра- та післяопераційних ускладнень, що потребує ретельного контролю за станом пацієнта з постійним моніторингом необхідних параметрів гомеостазу під час усього періопераційного періоду
Вільних прим. немає

Знайти схожі

13.

Зелінська, Г. В.
Цитохімічне та імуноцитохімічне дослідження експресії тиреоїдної пероксидази в передопераційній діагностиці папілярного раку щитоподібної залози та його радіойодорезистентних метастазів [Текст] / Г. В. Зелінська // Онкология. - 2019. - Том 21, N 3. - С. 213-218. - Бібліогр. наприкінці ст.

MeSH-головна:
ЩИТОВИДНОЙ ЖЕЛЕЗЫ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- THYROID NEOPLASMS (диагностика, радиотерапия, хирургия)
АДЕНОКАРЦИНОМА ПАПИЛЛЯРНАЯ -- ADENOCARCINOMA, PAPILLARY (диагностика, радиотерапия, хирургия)
НОВООБРАЗОВАНИЙ МЕТАСТАЗЫ -- NEOPLASM METASTASIS (диагностика, терапия)
РАДИОТОЛЕРАНТНОСТЬ -- RADIATION TOLERANCE
ПРЕДОПЕРАЦИОННОЕ ВЕДЕНИЕ БОЛЬНОГО -- PREOPERATIVE CARE
БИОПСИЯ ТОНКОЙ ИГЛОЙ -- BIOPSY, FINE-NEEDLE
ПЕРОКСИДАЗЫ -- PEROXIDASES (анализ)
ГИСТОЦИТОХИМИЯ -- HISTOCYTOCHEMISTRY (методы)
ИММУНОГИСТОХИМИЯ -- IMMUNOHISTOCHEMISTRY (методы)
Анотація: Мета: визначення експресії тиреоїдної пероксидази (ТПО) в пунктатах новоутворень щитоподібної залози (ЩЗ) і післяопераційних метастазах папілярного тиреоїдного раку; порівняння результативності цитохімічного та імуноцитохімічного методів визначення експресії ензиму до оперативного втручання для прогнозування радіойодорезистентності зазначеного типу карцином. Об’єкт і методи: імуноцитохімічні та цитохімічні дослідження проводили на матеріалі тонкоголкових аспіраційних пункційних біопсій у 30 пацієнтів зі злоякісними та 33 — із доброякісними новоутвореннями ЩЗ, а також при вивченні 20 метастазів, виявлених після проведення тиреоїдектомії та радіойодотерапії (10 — радіойодочутливі, 10 — радіойодорезистентні метастази). Застосовували непрямий імунопероксидазний метод із використанням моноклональних антитіл до ТПО. Для цитохімічного виявлення активності ТПО використовували модифікований авторами бензидиновий метод. Результати: за допомогою адаптованого методу цитохімічного виявлення активності ТПО в пунктатах у більшості доброякісних новоутворень у всіх епітеліальних клітинах виявлено аткивність ензиму. Навпаки, серед досліджених карцином не було жодної, в пунктаті якої таку активність мали б усі клітини тиреоїдного епітелію. Це дозволяє вважати метод цитохімічного виявлення активності ТПО в пунктатах корисним у передопераційній цитологічній диференційній діагностиці новоутворень ЩЗ. Досить високі показники точності позитивного прогнозування (100%), специфічності (88%) та чутливості (70%) методу ще раз свідчать про його важливість. Результати визначення експресії ТПО в пунктатах метастазів папілярних тиреоїдних карцином, отримані за допомогою цитохімічного та імуноцитохімічного методів, зіставні. Висновки: модифікація цитохімічного визначення активності ТПО в епітелії пунктатів ефективна в диференційній цитологічній діагностиці злоякісних та доброякісних тиреоїдних пухлин. Збіг результатів цитохімічного та імуноцитохімічного методів дослідження експресії ТПО в епітелії пунктатів післяопераційних радіойодорезистентних та радіойодочутливих метастазів обґрунтовує можливість використання обох методів у передопераційному прогнозуванні радіойодорезистентності папілярних тиреоїдних карцином
Вільних прим. немає

Знайти схожі

14.

Зелінська, Г. В.
Цитокератин 17 і тиреоїдна пероксидаза в якості імуноцитохімічних маркерів доопераційного прогнозування радіойодрезистентності та ефективності радіойодтерапії папілярного раку щитоподібної залози [Текст] / Г. В. Зелінська // Онкология. - 2019. - Том 21, N 1. - С. 31-35. - Бібліогр. наприкінці ст.

MeSH-головна:
ЩИТОВИДНОЙ ЖЕЛЕЗЫ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- THYROID NEOPLASMS (диагностика, радиотерапия, хирургия)
КАРЦИНОМА ПАПИЛЛЯРНАЯ -- CARCINOMA, PAPILLARY (диагностика, радиотерапия, хирургия)
ПРЕДОПЕРАЦИОННОЕ ВЕДЕНИЕ БОЛЬНОГО -- PREOPERATIVE CARE
ПРОГНОЗ -- PROGNOSIS
ИММУНОГИСТОХИМИЯ -- IMMUNOHISTOCHEMISTRY (методы)
КЕРАТИН-17 -- KERATIN-17 (анализ)
ПЕРОКСИДАЗЫ -- PEROXIDASES (анализ)
ИОДА РАДИОАКТИВНЫЕ ИЗОТОПЫ -- IODINE RADIOISOTOPES (терапевтическое применение)
РАДИОТОЛЕРАНТНОСТЬ -- RADIATION TOLERANCE
Анотація: Мета: дослідження експресії тиреоїдної пероксидази та цитокератину 17 (ЦК17) у клітинах папілярних карцином (ПК) щитоподібної залози (ЩЗ) і їх метастазів та оцінка можливості використання цих антигенів для прогнозування радіойодрезистентності пухлин. Об’єкт і методи: імуноцитохімічні дослідження з використанням МкАТ до тиреоїдної пероксидази та ЦК17 проводили на матеріалі тонкоголкових аспіраційних пункційних біопсій 32 первинних ПК ЩЗ та 103 метастазів, виявлених у післяопераційний період (79 — радіойодрезистентні, 24 — радіойодчутливі) у пацієнтів обох статей віком 8–40 років. Результати: на основі проведеного дослідження було показано існування залежності між вмістом клітин, які експресують ЦК17, у пунктатах первинних ПК та ефективністю радіойодтерапії. Для пацієнтів, у клітинах пунктатів ПК яких вміст тиреоцитів з ЦК17 становив менше 5%, проведення радіойодтерапії було ефективним. У більшої частини хворих (70%) з наявністю цього антигену більше ніж в 5% тиреоцитів спостерігався розвиток радіойодрезистентних метастазів. Таким чином, ЦК17 може бути використаний як цитологічний маркер раннього доопераційного прогнозування радіойодрезистентності з вірогідністю 70%. Це дозволяє виділити групу ризику хворих на папілярний рак ЩЗ з високою вірогідністю появи радіойодрезистентних метастазів та більш ретельно ставитися до спостереження за ними, навіть при отриманні радіойоднегативних скенограм. Для прогнозування радіойодрезистентності метастазів папілярного тиреоїдного раку, які виникли в післяопераційний період, запропоновано імуноцитохімічне визначення експресії тиреоїдної пероксидази. При відсутності або незначній експресії цього антигену прогнозується неефективність радіойодтерапії, радіойодрезистентність метастазу та необхідність його хірургічного видалення. Якщо вміст пухлинних клітин, які містять тиреоїдну пероксидазу, перевищує 77,5%, прогнозується можливість проведення успішної радіойодтерапії. Висновки: виявлення за допомогою імуноцитохімічних методів маркерів ЦК17 та тиреоїдної пероксидази в клітинах пункційного матеріалу пухлини та її метастазів може бути використане для доопераційного моніторингу радіойодрезистентних метастазів ПК ЩЗ; дозволить досить точно прогнозувати радіойодрезистентність та обирати правильну тактику лікування (радіойодтерапія або хірургічне видалення метастазів)
Objective: immunocytochemical studies of the expression of thyroid peroxidase and cytokeratin 17 in thyroid papillary carcinomas and their metastases in order to determine the correlation between the expression of these antigens and the radioiodine resistance of papillary carcinoma. Object and methods: imunocytochemical studies with using monoclonal antibody against cytokeratin 17, thyroid peroxidase of the epithelium were performed on the material of Fine Needle Aspiration Biopsy of 32 papillary thyroid carcinomas and their metastases detected in the postoperative period (79 — radioiodine-resistant metastases, 24 — radioiodine-sensitive metastases) in patients of both sexes aged 8–40 years. Results: it was shown the correlation between the content of the cytokeratin 17-positive cells in the punctates of primary papillary carcinoma and the efficacy of radioiodine therapy for them. When the percentage of cells with cytokeratin 17 in punctates exceeded 5%, radio-resistant metastases were developed in 70% of cases. Thus, cytokeratin 17 can be used as a cytologic marker of preoperative prediction of radioactivity with a 70% concurrence, which will provide a similar indicator for natrium-iodine symporter protein and increase the level of early preoperative testing. This allows to identify the risk group of patients with papillary thyroid cancer with a high probability of occurrence of radioiodine-resistant metastases and more closely to observe them, even when receiving radiiode negative scenograms. To predict the radioiodine resistance of papillary thyroid cancer metastases that arose in the postoperative period, immunocytochemical determination of the expression of thyroid peroxidase was proposed. In the absence or insignificant expression of this antigen, the ineffectiveness of radioiodine therapy, the radioiodine resistance of the metastasis and the need for its surgical removal are projected. If the content of tumor cells containing thyroid peroxidase exceeds 77.5%, the possibility of successful radioiodine therapy is predicted. Conclusions: detection by immunocytochemical methods of markers of cytokeratin 17 and thyroid peroxidase in tumor puncture cells and its metastases can be used for preoperative monitoring of radioiodine resistant metastases of papillary carcinoma thyroid gland; and will allow accurately predict radioiodine resistance and choose the right treatment tactics (radioiodine therapy or surgical removal of metastases)
Вільних прим. немає

Знайти схожі

15.

Хирургическое лечение больного ангиосаркомой правого предсердия (Клиническое наблюдение) [Текст] / М. И. Давыдов [и др.] // Саркомы костей, мягких тканей и опухоли кожи. - 2016. - № 3. - С. 44-47. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-головна:
СЕРДЦА НОВООБРАЗОВАНИЯ -- HEART NEOPLASMS (хирургия)
САРКОМА -- SARCOMA (хирургия)
ПРЕДОПЕРАЦИОННОЕ ВЕДЕНИЕ БОЛЬНОГО -- PREOPERATIVE CARE (методы)
ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS
Дод.точки доступу:
Давыдов, М. И.
Чарчян, Э. Р.
Герасимов, С. С.
Давыдов, М. М.
Скворцов, А. А.
Аксельрод, Б. А.
Феденко, А. А.
Дадыев, И. А.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Знайти схожі

16.

Хирургическое лечение атеротромботической и гемодинамической форм ишемического инсульта [Текст] / В. В. Бойко [и др.] // Клінічна хірургія. - 2018. - Том 85, N 8. - С. 5-8. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-головна:
ИНСУЛЬТ -- STROKE (диагностика, рентгенография, ультрасонография, хирургия, этиология)
СОННОЙ АРТЕРИИ СТЕНОЗ -- CAROTID STENOSIS (диагностика, осложнения, рентгенография, ультрасонография, хирургия)
БЛЯШКА АТЕРОСКЛЕРОТИЧЕСКАЯ -- PLAQUE, ATHEROSCLEROTIC (диагностика, осложнения, рентгенография, ультрасонография, хирургия)
ПРЕДОПЕРАЦИОННОЕ ВЕДЕНИЕ БОЛЬНОГО -- PREOPERATIVE CARE
АНГИОГРАФИЯ ЦЕРЕБРАЛЬНАЯ -- CEREBRAL ANGIOGRAPHY (методы)
ТОМОГРАФИЯ РЕНТГЕНОВСКАЯ КОМПЬЮТЕРНАЯ -- TOMOGRAPHY, X-RAY COMPUTED (методы)
МАГНИТНОГО РЕЗОНАНСА ИЗОБРАЖЕНИЕ ДИФФУЗИОННОЕ -- DIFFUSION MAGNETIC RESONANCE IMAGING (методы)
СОННОЙ АРТЕРИИ ЭНДАРТЕРЭКТОМИЯ -- ENDARTERECTOMY, CAROTID (методы)
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННОЕ ВЕДЕНИЕ БОЛЬНОГО -- POSTOPERATIVE CARE
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS
Анотація: Цель работы - проанализировать результаты хирургического лечения пациентов с поражением сонных артерий (СА) в остром и раннем восстановительном периоде ишемического инсульта. Проанализированы результаты хирургического лечения 47 пациентов с гемодинамически значимым стенозом СА и/или наличием эмбологенной бляшки в остром и раннем восстановительном периоде ишемического инсульта в ИОНХ имени В. Т. Зайцева НАМН Украины с 2014 по 2017 гг. Среди пациентов 41 (87,2 %) мужчина и 6 (12,8 %) женщин. Средний возраст оперированных больных - (60 +- 15) лет. Всем пациентам, обследуемым по поводу предполагаемого ишемического инсульта, сначала выполняют компьютерную томографию (КТ) как более быстрое исследование, позволяющее исключить кровоизлияние в мозг. Показаниями к каротидной эндартерэктомии были стеноз СА более 60 %, окклюзия СА или наличие эмбологенной бляшки. Всем пациентам выполняли оперативное вмешательство под проводниковой анестезией, что позволяло контролировать сознание в период пережатия СА. Наличие неврологического дефицита было показанием к выполнению эндартерэктомии из внутренней сонной артерии (ВСА) с использованием временного шунта и вшиванием синтетической заплаты в 17 % наблюдений. Эверсионная эндартерэктомия была выполнена 39 больным. Непосредственные результаты операции оценивали комплексно на основании степени изменения клинического статуса и наличия послеоперационных осложнений. У 32 больных в послеоперационном периоде осложнений не было. Регресс неврологического дефицита отмечали с 7-х сут после операции, в зависимости от степени проявления - до 3 - 4 мес. Больным проведен контроль проходимости СА и состояния зоны ишемии на 14-е сутки. Констатировано отсутствие стеноза СА и уменьшение очага ишемии в 2 раза. Особое опасение в послеоперационном периоде вызывал реперфузионный синдром, который проявлялся у 35 % больных головной болью и головокружением. Данный синдром начинался с 3-х сут, требовал контроля и коррекции артериального давления (АД) и исчезал самостоятельно на 7 - 10-е сут. Выводы: пациентам с поражением СА в остром и раннем восстановительном периоде ишемического инсульта необходимо выполнять магнитно-резонансную томографию или КТ с контрастированием в первые 6 ч для определения тактики лечения. При гемодинамически значимом стенозе и нестабильности бляшки больным с ишемическим инсультом необходимо выполнять каротидную эндартерэктомию в первые 14 сут. Каротидная эндартерэктомия уменьшает риск повторного ишемического инсульта и зону ишемии головного мозга в 98 % наблюдений
Дод.точки доступу:
Бойко, В. В.
Иванова, Ю. В.
Прасол, В. А.
Андреещев, С. А.
Пуляева, И. С.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

17.

Душик, Л. Н.
Хирургическая тактика ведения больных с врожденными гемолитическими анемиями с бессимптомным холецистолитиазом [Текст] / Л. Н. Душик, Н. В. Чернова // Харківська хірургічна школа. - 2016. - N 4. - С. 82-85

MeSH-головна:
СФЕРОЦИТОЗ НАСЛЕДСТВЕННЫЙ -- SPHEROCYTOSIS, HEREDITARY (диагностика, осложнения, патофизиология)
АНЕМИЯ ГЕМОЛИТИЧЕСКАЯ ВРОЖДЕННАЯ -- ANEMIA, HEMOLYTIC, CONGENITAL (диагностика, осложнения, патофизиология)
СЕЛЕЗЕНКА -- SPLEEN (патология, хирургия)
ЖЕЛЧНОКАМЕННАЯ БОЛЕЗНЬ -- CHOLELITHIASIS (диагностика, патофизиология, хирургия)
ХОЛЕЦИСТИТ КАЛЬКУЛЕЗНЫЙ -- CHOLECYSTOLITHIASIS (диагностика, патофизиология, хирургия)
СПЛЕНЭКТОМИЯ -- SPLENECTOMY (методы)
ХОЛЕЦИСТЭКТОМИЯ -- CHOLECYSTECTOMY (методы)
УЛЬТРАЗВУКОВЫЕ ХИРУРГИЧЕСКИЕ ПРОЦЕДУРЫ -- ULTRASONIC SURGICAL PROCEDURES (методы)
ХИРУРГИЧЕСКИЕ АППАРАТЫ СШИВАЮЩИЕ -- SURGICAL STAPLERS (использование)
ПРЕДОПЕРАЦИОННОЕ ВЕДЕНИЕ БОЛЬНОГО -- PREOPERATIVE CARE (методы)
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS (профилактика и контроль)
КОМБИНИРОВАННОЕ ЛЕЧЕБНОЕ ВОЗДЕЙСТВИЕ -- COMBINED MODALITY THERAPY (методы)
КАЧЕСТВО ЖИЗНИ -- QUALITY OF LIFE
Анотація: Показания к удалению селезенки при наследственном микросфероцитозе определяются в основном тяжестью гемолиза и отсутствием эффекта от консервативного лечения. Вследствие повышенного гемолиза у таких больных холелитиаз - нередкое осложнение. В связи с этим возникает необходимость выполнения сочетанных операций: спленэктомии и холецистэктомии. Применение ультразвуковой диссекции и коагуляции облегчает мобилизацию селезёнки и холецистэктомию у больных с наследственными кросфероцитозом осложнённым холецистолитиазом и обеспечивает более лёгкое течение послеоперационного периода, что позволяет улучшить результаты лечения и реабилитационные показатели.
Дод.точки доступу:
Чернова, Н. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

18.

Юрик, О. Є.
Характер порушень вегетативної нервової системи у пацієнтів з ревматоїдним артритом на етапі доопераційної підготовки [Текст] / О. Є. Юрик, Н. Є. Юрик // Український неврологічний журнал. - 2017. - N 3. - С. 78

MeSH-головна:
АРТРИТ РЕВМАТОИДНЫЙ -- ARTHRITIS, RHEUMATOID (хирургия)
ПРЕДОПЕРАЦИОННОЕ ВЕДЕНИЕ БОЛЬНОГО -- PREOPERATIVE CARE (методы)
НЕРВНАЯ СИСТЕМА ВЕГЕТАТИВНАЯ -- AUTONOMIC NERVOUS SYSTEM (патофизиология)
Дод.точки доступу:
Юрик, Н. Є.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

19.

Чикін, А. В.
Хірургічне лікування пухлин малого таза з інвазією в судинні утворення [Текст] / А. В. Чикін // Міжнародний медичний журнал. - 2016. - Т. 22, № 1. - С. 35-37

MeSH-головна:
ТАЗОВЫХ ОРГАНОВ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- PELVIC NEOPLASMS (осложнения, хирургия)
НОВООБРАЗОВАНИЙ ИНВАЗИВНОСТЬ -- NEOPLASM INVASIVENESS
КРОВЕНОСНЫЕ СОСУДЫ -- BLOOD VESSELS (патология)
ПРЕДОПЕРАЦИОННОЕ ВЕДЕНИЕ БОЛЬНОГО -- PREOPERATIVE CARE
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННОЕ ВЕДЕНИЕ БОЛЬНОГО -- POSTOPERATIVE CARE
Вільних прим. немає

Знайти схожі

20.

Хірургічне лікування пацієнтів з приводу метахронних метастазів остеосаркоми в легенях. Клінічні фактори прогнозу [Текст] / П. А. Ковальчук [та ін.] // Клінічна хірургія. - 2017. - N 3. - С. 24-26. - Бібліогр.: с. 26

MeSH-головна:
КОСТЕЙ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- BONE NEOPLASMS (лекарственная терапия, осложнения, радиотерапия, хирургия)
НОВООБРАЗОВАНИЙ МЕТАСТАЗЫ -- NEOPLASM METASTASIS (терапия)
ЛЕГКИХ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- LUNG NEOPLASMS (вторичный, лекарственная терапия, радиотерапия, хирургия)
МЕТАСТАЗЭКТОМИЯ -- METASTASECTOMY
ПРЕДОПЕРАЦИОННОЕ ВЕДЕНИЕ БОЛЬНОГО -- PREOPERATIVE CARE
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННОЕ ВЕДЕНИЕ БОЛЬНОГО -- POSTOPERATIVE CARE
ЛУЧЕВАЯ ТЕРАПИЯ -- RADIOTHERAPY (методы)
ПРОТИВООПУХОЛЕВОЙ КОМБИНИРОВАННОЙ ХИМИОТЕРАПИИ ПРОТОКОЛЫ -- ANTINEOPLASTIC COMBINED CHEMOTHERAPY PROTOCOLS (прием и дозировка, терапевтическое применение)
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ -- TREATMENT OUTCOME
Анотація: Вивчений вплив хірургічного методу на результати комплексного лікування хворих з приводу метахронних метастазів остеосаркоми (ОС) в легенях. Проаналізовані показники виживання 93 хворих, з них у 71 з приводу ОС проведене комплексне лікування з хірургічним втручанням в обсязі повного видалення всіх метастатичних вогнищ (показники трирічного виживання 34,2%), у 21 - комплексне лікування з паліативною променевою терапією (ПТ) (показники трирічного виживання 3,7%). Доведений достовірний вплив на показники трирічного виживання таких клінічних факторів, як строки появи метастазів (6 міс і менше, понад 6 міс) та кількість метастазів (до 5, 5 і більше)
Дод.точки доступу:
Ковальчук, П. А.
Дєдков, А. Г.
Бороров, Л. В.
Максименко, Б. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

1-20 21-40 41-60 61-80 81-100 101-120

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)