Головна Спрощенний режим Відео-інструкція Опис
Авторизація
Прізвище
Пароль
 

Бази даних


Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Зона пошуку
у знайденому
 Знайдено у інших БД:Книги (15)
Формат представлення знайдених документів:
повний інформаційнийкороткий
Відсортувати знайдені документи за:
авторомназвоюроком виданнятипом документа
Пошуковий запит: (<.>S=Предоперационное ведение больного<.>)
Загальна кількість знайдених документів : 269
Показані документи з 1 по 20
 1-20    21-40   41-60   61-80   81-100   101-120      
1.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Процайло М. Д., Дживак В. Г., Ничка Т. І., Крицький І. О., Галич М. М.
Назва : Особливості психологічної підготовки перед операціями у практиці дитячого ортопеда-травматолога та хірурга
Паралельн. назви :Peculiarities of psychological preparation before surgery in the practice of paediatric orthopaedic traumatologist and surgeon
Місце публікування : Буковинський медичний вісник. - 2023. - Т. 27, № 4. - С. 32-38 (Шифр БУ5/2023/27/4)
Примітки : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-головна: ДЕТИ -- CHILD
ПОДРОСТКИ -- ADOLESCENT
ТРАВМ ПОКАЗАТЕЛИ ТЯЖЕСТИ -- TRAUMA SEVERITY INDICES
ПСИХОЛОГИЧЕСКОЙ И ТЕЛЕСНОЙ РЕЛАКСАЦИИ МЕТОДЫ -- MIND-BODY THERAPIES
ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS
ПРЕДОПЕРАЦИОННОЕ ВЕДЕНИЕ БОЛЬНОГО -- PREOPERATIVE CARE
ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ ВОССТАНОВИТЕЛЬНЫЕ -- RECONSTRUCTIVE SURGICAL PROCEDURES
ФОТОГРАФИЧЕСКИЕ СНИМКИ -- PHOTOGRAPHS
Анотація: Психологічний контакт визначається як сприйняття пацієнтом попередньої комунікації з медичним персоналом та обставин перебування в лікувальному закладі. Взаємодія з лікарем і медичним персоналом може значно вплинути на психічний стан пацієнта перед операцією, а також на результати самої операції та має перспективний характер у контексті вдосконалення медичної практики та забезпечення високого рівня якості медичних послуг. Мета дослідження – досліження методів психологічного контакту в процесі передопераційної підготовки дітей з винятковими травмами, що необхідно для здійснення адекватної хірургічної допомоги та отримання позитивних результатів після оперативних втручань. Матеріал і методи. Вивчалися особливості передопераційної підготовки дітям різного віку. Психологічний контакт з дітьми встановлювали згідно з рекомендаціями фахівців-психологів і складався з п’яти етапів. Основні етапи психологічного контакту складали: подолання психологічного бар’єра, пошук спільних уподобань, визначення тактики спілкування, пошук перешкод для спілкування, стабілізація діалогу. На прикладі трьох клінічних випадків з ексклюзивними травмами показані деякі особливості встановлення психологічного контакту перед операцією. Описані клінічні випадки з практики, перебіг та лікування. Результати дослідження. Висвітлено основні етапи психологічного контакту перед операцією та визначено основні помилки, які можуть впливати на налаштування дітей перед хірургічними втручаннями. Психологічна підготовка перед операцією є обов'язковою, зменшуючи негативний вплив стресу та сприяючи позитивним результатам операцій. Дослідження підкреслює важливість індивідуального підходу до встановлення психологічного контакту з дітьми. Висновки. Похід до лікаря для багатьох дітей є сильним стресом. Хірургічні операції завжди є неприємними і викликають тривогу та страх. Страх можна посилювати, плекати до великих меж або навчитися контролювати його. Психологічна підготовка перед операцією обов’язкова, вона зменшує негативний вплив стресу і збільшує позитивні результати операціїPsychological contact is defined as the patient's perception of previous communication with medical staff and the circumstances of their stay in the hospital. Interaction with a doctor and medical staff can significantly affect the patient's mental state before surgery, as well as the results of the operation itself, and has promising potential in improving medical practice and ensuring a high quality of medical services. The aim of the study is to investigate the methods of psychological contact in the process of preoperative preparation of children with exceptional traumas, which is necessary for the provision of adequate surgical care and positive results after surgery. Material and methods. The peculiarities of preoperative preparation of children of different ages were studied. Psychological contact with children was established according to the recommendations of psychologists and consisted of five stages. The main stages of psychological contact were overcoming a psychological barrier, finding common preferences, determining communication tactics, searching for obstacles to communication, and stabilizing the dialogue. The example of three clinical cases with exclusive traumas shows some features of establishing psychological contact before surgery. Clinical cases from practice, their course and treatment are described. The results of the study and their discussion. The main stages of psychological contact before surgery are highlighted and the main mistakes that can affect children's attitude before surgery are identified. Psychological preparation before surgery is mandatory, reducing the negative impact of stress and contributing to positive outcomes of surgeries. The study emphasises the importance of an individual approach to establishing psychological contact with children. Conclusions. For many children, going to the doctor is very stressful. Surgery is always unpleasant and causes anxiety and fear. Fear can be reinforced, nurtured to great lengths, or learned to be controlled. Psychological preparation before surgery is mandatory, it reduces the negative impact of stress and increases the positive results of the operation
Знайти схожі

2.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Rybin A. I.
Назва : The results of personificated ovarian cancer patients with peritoneal carcinomatosis treatment
Паралельн. назви :Результати персоніфікованого лікування раку яєчників у хворих з карциноматозом очеревини
Місце публікування : Репродуктивне здоров’я жінки. - 2022. - N 7. - С. 35-40 (Шифр РУ16/2022/7)
Примітки : Bibliogr. at the end of the art.
MeSH-головна: МЕДИЦИНСКОЙ ПОМОЩИ ПЛАНИРОВАНИЕ ИНДИВИДУАЛЬНОЕ -- ADVANCE CARE PLANNING
ПРЕДОПЕРАЦИОННОЕ ВЕДЕНИЕ БОЛЬНОГО -- PREOPERATIVE CARE
ЯИЧНИКОВ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- OVARIAN NEOPLASMS
КАРЦИНОМА -- CARCINOMA
БРЮШИНЫ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- PERITONEAL NEOPLASMS
Анотація: The objective: to analyse of the experience of cytoreductive surgery using and hypenermic intraperitoneal chemperfusion (HIPEC) in patients with ovarian cancer IIIC stage, as well as overall and relapse-free survival in such patients. Materials and methods. 119 patients with ovarian cancer of the IIIC stage were involved into the study from 2013 to 2020 and they were treated at the University Clinic of Odessa National Medical University. Patients were divided into two groups: the clinical control group (n=53) included persons after suboptimal cytoreduction; the patients of the main group (n=66) had optimal or complete cytoreduction, and in some cases with subsequent intraoperative hyperthermic intraperitoneal chemotherapy. During the initial analysis of these groups, time (preoperative period, duration of surgery, number of postoperative bed-days), as well as the presence of complications in the postoperative period were determined. Results. In the main group there was an increase operation time due to large surgery volumes and the implementation of the HIPEC procedure with primary cytoreduction (p=0.001). In the postoperative period, an increase in the number of bed-days in the hospital in patients of the main group in relation to the control group was established, especially in those who had HIPEC (p=0.001). There was an increase in the number of surgical complications of class III-IV according to the Clavien-Dindo classification (from 5 % to 22.2 %) in patients after HIPEC. An increase in relapse-free survival from 10 months in the control group to 13-19 months in the main group was revealed. The recurrence median in the postoperative period in the control group was 10±1.3 months, and after interval cytoreduction and primary cytoreduction with HIPEC – 13±1.5 and 19±6.3 months, respectively. The index of relapse-free survival in the first 6 months in the control group was 63.2 %, in patients after optimal or complete cytoreduction – 88.0 %, in patients after optimal or complete cytoreduction and HIPEC – 90.4 %. One-year recurrence-free survival rate was 37.5 %, 63.2 % and 60.1 %, respectively, the average values of overall survival – 27.7±4.1 months versus 24.5±1.8 and 24.1±2.2 months, respectively. Conclusions. Cytoreductive surgery and methods of intraoperative hyperthermic intraperitoneal chemotherapy are perspective options of treatment of patients with peritoneal carcinomatosis by ovarian cancer regarding recurrence of the disease and survival, although they are accompanied by more postoperative complications and number of bed-days in hospital.Мета дослідження: аналіз досвіду використання на практиці технології циторедуктивної хірургії та гіпертермічної інтраопераційної внутрішньочеревної хіміотерапії (hyperthermic intraperitoneal chemoperfusion – HIPEC) у хворих із раком яєчника ІІІС стадії, а також загальної та безрецидивної виживаності у даних пацієнток. Матеріали та методи. З 2013 до 2020 року включно проведено обстеження 119 хворих із раком яєчника ІІІС стадії, які знаходились на лікуванні в Університетській клініці Одеського національного медичного університету. Пацієнтки були розподілені на дві групи: до групи клінічного контролю (n=53) увійшли особи, які зазнали субоптимальної циторедукції; пацієнткам основної групи (n=66) проводили оптимальний або повний об’єм циторедукції, а в окремих випадках – з подальшою інтраопераційною гіпертермічною внутрішньочеревною хіміотерапією. Під час первинного аналізу даних цих груп ураховували часові показники (передопераційний період, тривалість операції, кількість післяопераційних ліжко-днів), а також наявність і характер ускладнень у післяопераційний період. Результати. В основній групі відзначено збільшення часу операцій за рахунок великих операційних об’ємів та впровадження процедури HIPEC при первинній циторедукції (p=0,001). У післяопераційний період встановлено збільшення кількості ліжко-днів перебування у стаціонарі у пацієнток основної групи стосовно групи контролю, особ­ливо у тих, яким проведено HIPEC (p=0,001). У хворих, яким проведено НІРЕС, відзначено збільшення кількості ускладнень III-IV класу за класифікацією Clavien–Dindo (з 5 % до 22,2 %). Виявлено збільшення безрецидивної виживаності з 10 міс у контрольній групі до 13–19 міс в основній групі. Медіана рецидиву у післяопераційний період у контрольній групі становила 10±1,3 місяця, а після інтервальної циторедукції та первинної циторедукції з HIPEC – 13±1,5 та 19±6,3 місяця відповідно. Показник безрецидивної виживаності у перші 6 міс у контрольній групі становив 63,2 %, у пацієнток після оптимальної або повної циторедукції – 88,0 %, у хворих після оптимальної або повної циторедукції та HIPEC – 90,4 %. Річна безрецидивна виживаність становила 37,5 %, 63,2 % та 60,1 % відповідно, середній показник загальної виживаності – 27,7±4,1 місяця проти 24,5±1,8 і 24,1±2,2 місяця відповідно. Висновки. Циторедуктивні операції та методи інтраопераційної гіпертермічної внутрішньочеревної хіміотерапії є перспективними шляхами лікування хворих на карциноматоз очеревини при раку яєчників щодо рецидиву захворювання та виживаності, хоча і супроводжується більшою кількістю післяопераційних ускладнень та днів перебування у стаціонарі
Знайти схожі

3.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Левицька О. В., Новицький І. Я.
Назва : Порівняння ефективності непроникаючої глибокої склеректомії та непроникаючої глибокої склеректомії у комбінації з ендотрабекулоектомією
Паралельн. назви :Comparison of the efficiency of non-penetrating deep sclerectomy as a standalone surgery and modified non-penetrating deep sclerectomy in combination with ab interno endotrabeculectomy
Місце публікування : Львівський медичний часопис. - 2022. - Т. 28, № 1/2. - С. 118-132 (Шифр ЛУ10/2022/28/1/2)
Примітки : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-головна: ТРАБЕКУЛЭКТОМИЯ -- TRABECULECTOMY
ЭНДОСКОПИЯ -- ENDOSCOPY
СКЛЕРОПЛАСТИКА -- SCLEROPLASTY
ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ ВОССТАНОВИТЕЛЬНЫЕ -- RECONSTRUCTIVE SURGICAL PROCEDURES
АНТИГИПЕРТЕНЗИВНЫЕ СРЕДСТВА -- ANTIHYPERTENSIVE AGENTS
ПРЕДОПЕРАЦИОННОЕ ВЕДЕНИЕ БОЛЬНОГО -- PREOPERATIVE CARE
Анотація: Порівняти гіпотензивний вплив непроникаючої глибокої склеректомії (НГСЕ) як самостійної операції та непроникаючої глибокої склеректомії у комбінації з ендотрабекулоектомією (ЕТЕ) у пацієнтів з первинною відкритокутовою глаукомою. Матеріали і методи. У дослідженні брало участь 27 пацієнтів (27 очей) з відкритокутовою глаукомою. У першій групі (15 пацієнтів) проведено НГСЕ, у другій групі (12 пацієнтів) - комбіновану операцію. Результати й обговорення. При порівнянні показників було визначено, що різниця між доопераційним та післяопераційним тиском та до- і післяопераційною кількістю місцевих гіпотензивних препаратів достовірна до 12-го місяця у двох групах (p0,05). Не було виявлено достовірної різниці при порівнянні показників ВОТ між цими групами в однакові періоди дослідження. Проте спостерігалась різниця в кількості місцевих препаратів для зниження ВОТ між групами на 12-й місяць дослідження. Висновки. НГСЕ як самостійна операція, так і в комбінації з ЕТЕ виявляє достовірний гіпотензивний ефект у хворих з відкритокутовою глаукомою протягом 12 місяців дослідження, проте пацієнти першої групи інстилювали вищу кількість місцевих гіпотензивних препаратів на 12-й місяць дослідження, при приблизно однаковій кількості доопераційних препаратів, що дозволяє нам вважати гіпотензивний ефект комбінованої операції вищимTo compare the hypotensive effect of non-penetrating deep sclerectomy (NPDS) as a standalone surgery and non-penetrating deep sclerectomy in combination with dosed endotrabeculectomy in patients with primary open-angle glaucoma. Materials and Methods. 27 patients (27 eyes) with primary open-angle glaucoma were under our follow-up. In the first group (15 patients) we performed a non-penetrating deep sclerectomy, in the second group (12 patients) - a combined surgery. Results and Discussion. When comparing values, we found that the difference between the preoperative and postoperative IOP, as well as the preoperative and postoperative amount of topical antihypertensives used, was significant up to the 12th month inclusive in both groups (p0.05). No significant difference was found when comparing IOP values between two groups in the same follow-up periods. However, there was a difference in the amount of topical intraocular pressure-lowering agents used by two groups in the 12th month of follow-up. Conclusions. Non-penetrating deep sclerectomy, both standalone and in combination with endotrabeculectomy, has a significant hypotensive effect in patients with primary open-angle glaucoma during 12 months of follow-up, however, patients of the first group instilled a higher amount of topical antihypertensives in the 12th month of follow-up, which makes us consider the hypotensive effect of the combined surgery to be higher
Знайти схожі

4.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Полівода О. М., Чабаненко Д. С., Пухкан Г. В., Витичак О. О.
Назва : Ревізійне ендопротезування кульшового суглоба за асептичної нестабільності компонентів ендопротеза з використанням 3D-моделювання
Місце публікування : Ортопедия, травматология и протезирование. - 2021. - N 2. - С. 58-62 (Шифр ОУ4/2021/2)
Примітки : Бібліогр. наприкінці ст.
MeSH-головна: ТАЗОБЕДРЕННОГО СУСТАВА АРТРОПЛАСТИКА ЗАМЕСТИТЕЛЬНАЯ -- ARTHROPLASTY, REPLACEMENT, HIP
ПРОТЕЗА НЕСОСТОЯТЕЛЬНОСТЬ -- PROSTHESIS FAILURE
ПОВТОРНАЯ ОПЕРАЦИЯ РЕВИЗИОННАЯ -- SECOND-LOOK SURGERY
ПРЕДОПЕРАЦИОННОЕ ВЕДЕНИЕ БОЛЬНОГО -- PREOPERATIVE CARE
МОДЕЛИ АНАТОМИЧЕСКИЕ -- MODELS, ANATOMIC
ТЕЛА ЧЕЛОВЕКА ТРЕХМЕРНЫЕ ИЗОБРАЖЕНИЯ -- VISIBLE HUMAN PROJECTS
ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS
Анотація: Щорічне істотне збільшення кількості операцій первинного ендопротезування кульшових суглобів у світовій практиці призводить до прогресивного підвищення виконаних ревізійних втручань. Лікування пацієнтів із нестабільністю компонентів кульшового суглоба вимагає індивідуального підходу в кожному випадку з урахуванням величини дефекту, втраченої кісткової маси і структурного стану кістки. Мета. Показати технічні можливості ревізійних безцементних імплантатів за умов масивних дефектів кісткової тканини. Методи. Наведено клінічний випадок ревізійного ендопротезування кульшового суглоба в пацієнтки з асептичною нестабільністю компонентів ендопротеза. На підставі результатів КТ створено 3D-модель таза та стегнової кістки для аналізу дефектів кісткової тканини і точного підбору компонентів ендопротеза. Результати. Запропоновано стандартизовану методику передопераційного обстеження для полегшення та максимальної ефективності високотехнологічної операції. Наголошено на необхідності враховувати всі зміни ушкоджених сегментів, а не лише результати аналізу рентгенограм. Показано, що використання реальної пластикової моделі значно полегшує роботу хірурга на всіх етапах лікування. Продемонстровано можливість використання стандартних ревізійних компонентів для відновлення великих дефектів кістки складної геомет­ричної форми з хорошим найближчим клініко-рентгенологічним і функціональним результатом. Висновки. Успіх ревізійного ендопротезування залежить від ретельного передопераційного планування, максимального наближення параметрів штучного суглоба до анатомічних параметрів пацієнта й біомеханіки кульшового суглоба. Не менш важливою є індивідуальна програма реабілітації в післяопераційному періоді
Знайти схожі

5.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Романенко К. К., Прозоровський Д. В., Долуда Я. А.
Назва : 3D-друк під час планування хірургічних втручань із приводу позасуглобових деформацій нижніх кінцівок
Місце публікування : Ортопедия, травматология и протезирование. - 2021. - N 2. - С. 45-50 (Шифр ОУ4/2021/2)
Примітки : Бібліогр. наприкінці ст.
MeSH-головна: КОСТИ НОГИ -- LEG BONES
ПРЕДОПЕРАЦИОННОЕ ВЕДЕНИЕ БОЛЬНОГО -- PREOPERATIVE CARE
МОДЕЛИ АНАТОМИЧЕСКИЕ -- MODELS, ANATOMIC
ТЕЛА ЧЕЛОВЕКА ТРЕХМЕРНЫЕ ИЗОБРАЖЕНИЯ -- VISIBLE HUMAN PROJECTS
Анотація: Під час лікування наслідків ушкоджень довгих кісток, зокрема, деформації, украй важливою запорукою отримання хороших функціональних результатів є адекватне планування лікувальних заходів. Використання 3D-моделювання в процесі передопераційного планування дає змогу повніше оцінити як деформацію, так і стан суглобів. Додаткові можливості для планування надає візуалізація ушкодженого сегмента за допомогою об’ємної моделі в реальному розмірі, виготовленої методом 3D-друку в масштабі 1:1. Мета. Проаналізувати можливості використання об’ємних моделей деформованого сегмента в масштабі 1:1 під час планування коригувальних операцій. Методи. Вивчено доцільність використання 3D-моделей, розроблених за результатами КТ-обстеження, у лікуванні 52 хворих із різними післятравматичними поза­суглобовими деформаціями стегна і гомілки, де під час первинної травми лінія перелому була поширена на ділянку суглоба. Клінічні результати оцінювали за класифікаціями SF-36 і AOFAS. Результати. Розрахунок 3D-моделей проводили переважно віртуально за допомогою стандартних комп’ютерних програм із 3D-реконструкцією, а технологію 3D-друку використано для 5 пацієнтів із найскладнішими випадками післятравматичних деформацій нижніх кінцівок. Динаміка функціональних результатів прооперованих хворих за SF-36 і AOFAS за 12 міс. була позитивною. Аналогічні результати досліджень демонструють зарубіжні колеги та вважають, що моделювання за допомогою 3D-друку здебільшого може сприяти розробленню безпечних, надійних і стандартизованих клінічних рішень для конкретного пацієнта. Висновки. Передопераційне використання 3D-друку на етапах планування хірургічного втручання дозволяє хірургу моделювати його етапи на фізичній моделі, усвідомити можливі технічні проблеми, адекватно вибрати конструкцію та інструментарій для її встановлення. Це сприяє скороченню часу операції, уникненню потенційних ускладнень і досягненню позитивних результатів функціонального лікування таких пацієнтів
Знайти схожі

6.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Palamarchuk V., Smolyar V., Tovkay O., Nechay O., Kuts V., Sichinava R., Mazur O.
Назва : Тhe role of calcitonin in the preoperative stage as the predictor of medullary thyroid cancer metastases
Паралельн. назви :Роль кальцитоніну на доопераційному етапі як предиктора метастазування медулярного раку щитоподібної залози
Місце публікування : Український науково-медичний молодіжний журнал. - 2021. - № 4. - С. 68-76 (Шифр УУ14/2021/4)
Примітки : Bibliogr. at the end of the art.
MeSH-головна: ЩИТОВИДНОЙ ЖЕЛЕЗЫ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- THYROID NEOPLASMS
КАРЦИНОМА МЕДУЛЛЯРНАЯ -- CARCINOMA, MEDULLARY
НОВООБРАЗОВАНИЙ МЕТАСТАЗЫ -- NEOPLASM METASTASIS
КАЛЬЦИТОНИН -- CALCITONIN
ПРЕДОПЕРАЦИОННОЕ ВЕДЕНИЕ БОЛЬНОГО -- PREOPERATIVE CARE
Анотація: The aim of the stydy was to analyze the detectability of medullary thyroid metastases in patients at treatment and diagnostic stages, to investigate the applicability of serum calcitonin level as predictor of possible presence of medullary thyroid metastases. The study included data from 148 patients who underwent surgical treatment for the initial diagnosis of medullary thyroid cancer. The age of patients ranged from 12 to 83 years, the mean age was 48,2±1,9 years; the distribution by gender was as follows: men – 34 (23%), women – 114 (77%). Patients were divided into two groups depending on the pathomorphological report: 1 group (100 (67,6%) – patients without metastases), 2 group (48 (32,4%) – patients with locoregional metastases). Among 148 studied patients with medullary thyroid cancer, as a result of the histopathological conclusion, in 48 (32,4%) metastases were detected in regional lymph nodes, among which 10 (6,7%) patients had metastases only in the central collector and 38 (25, 7%) –both in the central and lateral collectors. At the preoperative stage, the level of undiagnosed metastases by ultrasound was 64,58% (31 patients). Subsequently, at the intraoperative stage, during the rapid histological biopsy, the number of undiagnosed metastases decreased to 37,5% (18 patients), and in the postoperative period, according to the results of histopathological examination, the remaining patients were diagnosed with the medullary thyroid cancer metastases. Ultrasound helped to detect metastases in 17 patients, which was 35,42% of all detected metastases. At the stage of intraoperative study, the detection of metastases increased and amounted to 30 (62,5%), and in the postoperative period as a result of histopathological examination metastases were confirmed in 48 patients (100%). Quantitative indicators of both detected and undiagnosed metastases at all stages of treatment and diagnostic search are statistically significant (p0,01). The detection of metastases in the central lymphatic collector (N1a) at the preoperative stage was 2,08%, this index has doubled (to 4,16%) after intraoperative rapid histological conclusion, and after histopathological conclusion the index has increased more than 10 times (20,84 %). This tendency to grow of metastaseses detection was followed also on lateral collectors: N1b and psilateral were observed at 15 (31,2%) patients at the preoperative stage, their number increased to 23 (47,9%) intraoperatively and to 31 (64,6%) postoperatively; N1b contralateral was observed in 1 (2,1%), 5 (10,4%) and 7 (14,6%), respectively. Such a low percentage of metastases detection at the preoperative stage by ultrasound prompted to CT level study as the predictor of possible metastases. We investigated the preoperative basal blood CT value as a marker of the medullary thyroid cancer metastases presence probability. Due to the small number of the group (nМетою роботи було проаналізувати виявляємість метастазів МРЩЗ у хворих на лікувально-діагностичних етапах. Дослідити можливість використання показника кальцитоніну сироватки крові для прогнозування можливої наявності метастазів МРЩЗ та визначення об’єму хірургічного втручання. В дослідження включені дані 148 хворих, які проходили хірургічне лікування в Центрі з приводу первинно встановленого діагнозу МРЩЗ. Вік хворих варіював від 12 до 83 років, середній вік становив 48,2±1,9 років; розподіл за гендерним типом виглядав наступним чином: чоловіків – 34 (23 %), жінок – 114 (77%). Пацієнти були розподілені на дві групи в залежності від наявністі метастазів за даними патоморфологічного дослідження: 1 група (100 (67,6%) – хворі без метастазів), 2 група (48 (32,4%) – хворі з наявними локорегіонарними метастазами). Серед 148 досліджуваних хворих на МРЩЗ, у 48 (32,4%) за результатом патогістологічного висновку були виявлені метастази в регіонарні лімфатичні вузли, з яких у 10 (6,7%) пацієнтів метастази були локалізовані тільки в центральному колекторі та у 38 (25,7%) – в центральному та в латеральних колекторах. На доопераційному етапі рівень недіагностованих метастазів за результатами УЗД становив 64,58% (31 хворих). В подальшому на інтраопераційному етапі, при проведенні експрес-гістологічної біопсії кількість недіагностованих метастазів скоротилась до 37,5% (18 хворих), а в післяопераційному періоді, за результатами патогістологічного висновку, у решти хворих були підтверджені метастази МРЩЗ. Застосування УЗД допомогло виявити метастази у 17 хворих, що становило 35,42% серед усіх виявлених метастазів. На етапі інтраопераційного дослідження виявляємість метастазів збільшилась і становила 30 (62,5%), а в післяопераційному періоді за результатом патогістологічного висновку метастази були підтверджені у 48 хворих (100%). Кількісні показники як виявлених, так і недіагностованих метастазів на всіх етапах лікувально-діагностичного пошуку є статистично значимими (p0,01). Виявляємість метастазів в центральному лімфатичному колекторі (N1a) на доопераційному етапі становила 2,08%, цей показник збільшився вдвічі (до 4,16%) після отримання інтраопераційного експрес-гістологічнгого заключення, а при отриманні патогістологічного висновку зріс більше ніж у 10 разів (20,84%). Ця тенденція зростання виявлення метастазів прослідковувалась і по латеральних колекторах: N1b іпсілатеральні спостерігали у 15 (31,2%) хворих на доопераційному етапі, їх кількість збільшилась до 23 (47,9%) інтраопераційно і до 31 (64,6%) післяопераційно; N1b контрлатеральні спостерігали у 1 (2,1%), 5 (10,4%) та 7 (14,6%) відповідно. Такий низький процент виявлення метастазів на доопераційному етапі методом УЗД спонукав до вивчення рівня кальцитоніну як предиктора можливого метастазування. Нами досліджено значення рівнів доопераційного базального кальцитоніну крові в якості маркеру вiрогідності наявності метастазів МРЩЗ. Внаслідок малої чисельності групи (n
Знайти схожі

7.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Грицай О. М., Скибчик Я. В., Жарінов О. Й., Житинський Є. В., Куць В. О., Шкурат І. А.
Назва : Клінічний випадок використання безелектродної однокамерної системи кардіостимуляції при неможливості імплантації електродних систем
Паралельн. назви :Clinical case of a leadless single-chamber pacing system usage when lead pacemaker implantation is impossible
Місце публікування : Кардіохірургія та інтервенційна кардіологія. - 2021. - N 4. - С. 37-42 (Шифр КУ47/2021/4)
Примітки : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-головна: ПРЕДОПЕРАЦИОННОЕ ВЕДЕНИЕ БОЛЬНОГО -- PREOPERATIVE CARE
ЭЛЕКТРОИМПУЛЬСНАЯ ТЕРАПИЯ -- ELECTRIC COUNTERSHOCK
ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS
ПОДКЛЮЧИЧНАЯ ВЕНА -- SUBCLAVIAN VEIN
СЕРДЕЧНО-СОСУДИСТЫЕ ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ -- CARDIOVASCULAR SURGICAL PROCEDURES
Анотація: У статті описано клінічний випадок лікування пацієнта зі складним порушенням атріовентрикулярного проведення у формі високоступеневої атріовентрикулярної блокади. Лікування виконували шляхом імплантації безелектродного електрокардіостимулятора, оскільки хворий мав рідкісне нетромботичне ураження підключичних вен у формі білатеральної оклюзії підключичних вен, коли постановка традиційного електродного електрокардіостимулятора була можлива лише відкритим кардіохірургічним методом. Розглянуто основні переваги, елементи медико-технічних характеристик безелектродних систем кардіостимуляції, а також наведено клінічні дослідження, які дозволили вищезгадані системи кардіостимуляції використовувати в клінічній практиці. Зроблено наголос на особливості діагностики, перед- і післяопераційного ведення пацієнтів після імплантації безелектродного електрокардіостимулятора, з урахуванням попередньої реваскуляризації міокарда шляхом стентування коронарних артерій і необхідністю прийому подвійної антитромбоцитарної терапії. Зроблено висновок, що технологія безелектродної кардіостимуляції може успішно та безпечно використовуватися для лікування симптомних брадиаритмій, насамперед, у пацієнтів з брадисистолічним варіантом фібриляції передсердь, а в окремих випадках – при транзиторних порушеннях атріовентрикулярного проведення при збереженому синусовому ритмі й наявності технологічних перешкод для імплантації традиційних двокамерних кардіостимуляторівThe article describes a clinical case of the treatment of a patient with high-grade atrioventricular blockade by means of leadless single-chamber pacemaker. The patient had a rare non-thrombotic lesions of the subclavian vein in the form of bilateral occlusion. The main advantages, elements of medical and technical characteristics of leadless pacing system, and also results of randomized clinical trials which allowed to use this pacing system in clinical practice are considered. The emphasis is made on the peculiarities of diagnosis of pre- and postoperative management of patients after implantation of a leadless pacemaker, taking into account earlier stenting of the coronary arteries and the need to receive double antiplatelet therapy. It is concluded that the technology of leadless pacing is free of defects of traditional pacemakers. It can be used successfully and safely for the treatment of symptomatic bradyarrhythmias, especially in patients with bradysystolic atrial fibrillation, and in some cases – in transient disorders of atrioventricular conduction with preserved sinus rhythm and the presence of technological barriers to the implantation of traditional two-chamber pacemaker
Знайти схожі

8.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Назва : Рекомендації щодо ведення пацієнтів, що потребують баріатричного оперативного втручання у практиці сімейних лікарів
Місце публікування : Діабет. Ожиріння. Метаболічний синдром. - 2021. - N 5. - С. 66-72 (Шифр ДУ25/2021/5)
Примітки : Бібліогр. наприкінці ст.
MeSH-головна: ОЖИРЕНИЕ -- OBESITY
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ, ТИП 2 -- DIABETES MELLITUS, TYPE 2
БАРИАТРИЧЕСКАЯ ХИРУРГИЯ -- BARIATRIC SURGERY
ПРЕДОПЕРАЦИОННОЕ ВЕДЕНИЕ БОЛЬНОГО -- PREOPERATIVE CARE
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННОЕ ВЕДЕНИЕ БОЛЬНОГО -- POSTOPERATIVE CARE
ДИЕТОТЕРАПИЯ -- DIET THERAPY
Анотація: У всьому світі останніми десятиліттями широко застосовуються хірургічні методи лікування ожиріння. Основною перевагою баріатричної хірургії є стійке покращення якості життя (ЯЖ) пацієнта завдяки зменшенню маси тіла (МТ), корекції супутніх захворювань і метаболічних порушень (таких, як артеріальна гіпертензія (АГ), цукровий діабет (ЦД) 2-го типу, ліпідного обміну, профілактиці кардіоваскулярних захворювань та онкопатології
Знайти схожі

9.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Маньковський Д. С.
Назва : Гіпоксично-ішемічні ураження головного мозку після кардіохірургічних втручань: клінічні варіанти соматогенного астенічного симптомокомплексу у пацієнтів в доопераційному періоді
Паралельн. назви :Hypoxic-ischemic brain injuries after cardiosurgical interventions: clinical options of somatogenic asthenic symptom complex in patients in the preoperative period
Місце публікування : Вісник Вінницького нац. мед. ун-ту. - 2021. - Т. 25, № 3. - С. 404-408 (Шифр ВУ80/2021/25/3)
Примітки : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-головна: МОЗГА ГОЛОВНОГО ГИПОКСИЯ-ИШЕМИЯ -- HYPOXIA-ISCHEMIA, BRAIN
СЕРДЕЧНО-СОСУДИСТЫЕ ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ -- CARDIOVASCULAR SURGICAL PROCEDURES
СОМАТОТИПЫ -- SOMATOTYPES
НЕЙРОЦИРКУЛЯТОРНАЯ ДИСТОНИЯ -- NEUROCIRCULATORY ASTHENIA
ПРЕДОПЕРАЦИОННОЕ ВЕДЕНИЕ БОЛЬНОГО -- PREOPERATIVE CARE
Анотація: У статті наведено результати вивчення симптоматології різних клінічних варіантів соматогенного астенічного симптомокомплексу (САСК). Первинним матеріалом дослідження слугувала спеціально опрацьована тематична карта, заповнення якої передбачало виконання клініко-анамнестичного вивчення та урахування близько 30 симптомів. Застосовано клініко-статистичні методи: анамнестичний кількісний аналіз, варіаційна статистика, імовірнісний розподіл клінічних ознак з оцінкою достовірності одержаних результатів. З’ясовано, що в структурі САСК найбільша питома вага належить астенічному варіанту: становить – 40,7%, тоді як астено-тривожному – 26,3%, астено-субдепресивному – 20,3%, а найменша – диссомнічному (12,7%). Симптоматологічна структура варіантів САСК характеризується превалюванням явищ фізичної та психічної астенії з симптомами тілесної синтенції, що дозволяє визначати найбільш характерні для кардіохірургічних пацієнтів симптомокомплекси. Визначені у дослідженні симптомокомплекси по кожному із варіантів САСК дозволяють на доопераційному етапі об’єктивізувати психосоматичний стан для забезпечення інтегрованого неврологічного супроводу кардіохірургічних пацієнтівThe article presents the results of studying the symptomatology of different clinical variants of somatogenous asthenic symptom complex (SASC). The primary material of the study was a specially developed thematic map, the completion of which involved the implementation of clinical and anamnestic study and taking into account about 30 symptoms. Clinical and statistical methods were used: anamnestic quantitative analysis, variation statistics, probabilistic distribution of clinical signs with assessment of the reliability of the obtained results. It was found that in the structure of SASC the largest share belongs to the asthenic variant: is – 40.7%, while astheno-anxiety – 26.3%, astheno-subdepressive – 20.3%, and the smallest – dissomnic (12.7%). The symptomatic structure of SASC variants is characterized by the prevalence of the phenomena of physical and mental asthenia with symptoms of bodily synthesis, which allows to determine the most characteristic symptomatic complexes for cardiac surgery patients. The symptom complexes defined in research on each of variants of SASC allow to objectify at a preoperative stage a psychosomatic condition for maintenance of the integrated neurologic support of cardiosurgical patients
Знайти схожі

10.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Гогаєва О. К.
Назва : Передопераційна верифікація коморбідних станів у пацієнтів з ішемічною хворобою серця високого ризику напередодні хірургічної реваскуляризації міокарда
Місце публікування : Міжнародний медичний журнал. - 2021. - T. 27, № 3. - С. 10-14 (Шифр МУ86/2021/27/3)
MeSH-головна: ИШЕМИЧЕСКАЯ БОЛЕЗНЬ СЕРДЦА -- MYOCARDIAL ISCHEMIA
КОРОНАРНОЙ АРТЕРИИ ШУНТИРОВАНИЕ -- CORONARY ARTERY BYPASS
КОМОРБИДНОСТЬ -- COMORBIDITY
ПРЕДОПЕРАЦИОННОЕ ВЕДЕНИЕ БОЛЬНОГО -- PREOPERATIVE CARE
Анотація: Проведено аналіз коморбідних станів перед хірургічною реваскуляризацією міокарду хворих на ішемічну хворобу серця з високим ризиком. Розроблено алгоритм пошуку таких станів. Зазначено, що такі пацієнти потребують персоналізованого підходу з урахуванням супровідних захворювань
Знайти схожі

11.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Гогаєва О. К., Руденко А. В., Лазоришинець В. В.
Назва : Стратифікація ризику у пацієнтів з ішемічною хворобою серця перед кардіохірургічною операцією
Місце публікування : Клінічна хірургія. - Київ, 2021. - Том 88, N 1/2. - С. 28-32 (Шифр КУ5/2021/88/1/2)
Примітки : Бібліогр. наприкінці ст.
MeSH-головна: ИШЕМИЧЕСКАЯ БОЛЕЗНЬ СЕРДЦА -- MYOCARDIAL ISCHEMIA
МИОКАРДА РЕВАСКУЛЯРИЗАЦИЯ -- MYOCARDIAL REVASCULARIZATION
ПРЕДОПЕРАЦИОННОЕ ВЕДЕНИЕ БОЛЬНОГО -- PREOPERATIVE CARE
РИСКА СТЕПЕНИ ОЦЕНКА -- RISK ADJUSTMENT
Анотація: Мета. Проаналізувати ефективність стратифікації ризику за калькуляторами EuroSCORE I, EuroSCORE II, STS у пацієнтів з ішемічною хворобою серця перед кардіохірургічною операцієюНапередодні оперативного втручання необхідно проводити стратифікацію ризику у пацієнтів за відповідними шкалами для розуміння їх вихідного статусу. Оптимальною для використання в сучасній кардіохірургічній практиці є шкала EuroSCORE II. Оперативне втручання пацієнтам з високим розрахунковим ризиком (EuroSCORE II 5%) має виконувати досвідчений кардіохірург, кардіохірургічний стаж якого перевищує 10 років
Знайти схожі

12.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Вирва О. Є., Міхановський Д. О., Біцадзе М. З., Головіна О. О., Данищук З. М., Бабич О. О.
Назва : Передопераційна терапія деносумабом у хворих на гігантоклітинну пухлину кісток
Місце публікування : Ортопедия, травматология и протезирование. - 2021. - N 4. - С. 33-41 (Шифр ОУ4/2021/4)
Примітки : Бібліогр. наприкінці ст.
MeSH-головна: КОСТЕЙ НОВООБРАЗОВАНИЯ ГИГАНТОКЛЕТОЧНЫЕ -- GIANT CELL TUMOR OF BONE
ПРЕДОПЕРАЦИОННОЕ ВЕДЕНИЕ БОЛЬНОГО -- PREOPERATIVE CARE
НЕОАДЪЮВАНТНАЯ ТЕРАПИЯ -- NEOADJUVANT THERAPY
АНТИТЕЛА МОНОКЛОНАЛЬНЫЕ -- ANTIBODIES, MONOCLONAL
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ -- TREATMENT OUTCOME
Анотація: Гігантоклітинна пухлина кістки (ГКПК) — доброякісна остеолітична пухлина з агресивним перебігом, вражає метафізарні й епіфізарні ділянки кісток. ГКПК є RANKL-позитивною пухлиною. Тому RANKL — перспективна мішень для цілеспрямованого впливу на процеси кісткової резорбції. Мета. Проаналізувати світовий і власний досвід використання деносумабу в лікуванні хворих на гігантоклітинну пухлину кісток. Методи. Проведено пошук публікацій в електронних системах Google Scholar, PubMed, ScienceDirect, архівах спеціалізованих журналів і дисертаційних робіт. Крім того, відібрано 57 пацієнтів із гістологічно веріфікованою ГКПК без ознак малігнізації. Результати. Деносумаб пов’язує й пригнічує RANKL, зупиняючи кісткову резорбцію шляхом інгібування диференціації, функції та виживаності остеокластів. Інформація щодо ефективності препарату в лікуванні хворих на ГКПК суперечлива. Деякі дослідники стверджують, що його використання в передопераційному періоді зменшує обсяг хірургічного втручання й імовірність виникнення рецидивів ГКПК. При цьому ефект корелює з тривалістю введення препарату. Інші автори повідомляють про збільшення відсотка локальних рецидивів пухлини за умов використання деносумабу та наступного виконання кюретажу. Це пояснюють складністю макроскопічного визначення меж зміненої внаслідок дії препарату пухлини та, відповідно, ускладненням вибору обсягу тканин для видалення під час операції. Власний досвід показав, що неоад’ювантна терапія деносумабом 120 мг на 1, 8, 15, 28-му доби сприяє формуванню чітких меж пухлини, її ущільненню та, унаслідок цього, знижує ризик виникнення патологічного перелому й уможливлює абластичне видалення пухлини. Висновки. Результати вивчення ефекту неоад’ювантної терапії деносумабом неоднозначні. За умов його використання з наступним виконанням кюретажу збільшується частка локальних рецидивів пухлини. За значних розмірів вогнищ ГКПК перед широкою резекцією зі заміщенням ендопротезом введення деносумабу сприяє формуванню кісткового каркаса навколо пухлини та її ущільненню, що дозволяє абластично видалити її та знизити ризик виникнення локальних рецидивів
Знайти схожі

13.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Гриценко С. Й.
Назва : Роль ЗД-КТ ангіографії в передопераційному аналізі судинної анатомії селезінкового згину ободової кишки
Місце публікування : Шпит. хірургія. - Тернопіль, 2021. - N 4. - С. 91-94 (Шифр ШУ1/2021/4)
MeSH-головна: КОЛОРЕКТАЛЬНЫЕ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- COLORECTAL NEOPLASMS
АНГИОГРАФИЯ -- ANGIOGRAPHY
ПРЕДОПЕРАЦИОННОЕ ВЕДЕНИЕ БОЛЬНОГО -- PREOPERATIVE CARE
Анотація: Мета роботи: проаналізувати анатомічні варіанти кровопостачання селезінкового кута ободової кишки в пацієнтів із лівобічним раком ободової кишки, котрі, як правило, потрібно обговорити перед операцією мультидисциплінарною командою. Виділяють 4 типи кровопостачання селезінкового кута ободової кишки: 1 тип виявлено у 83 (80,6 %) пацієнтів, 2 тип – у 9 (8,7 %) пацієнтів, 3 тип – у 10 (9,7 %) пацієнтів та 4 тип у 1 (1 %) пацієнта. В артеріальній структурі селезінкового кута ободової кишки виділяють кілька аркад: крайова артерія Дрюмонда (виявлено у всіх 103 (100 %) пацієнтів), дуга Ріолана (виявлено у 47 (45,6 %) пацієнтів) і артерія Мошковіча (виявлено лише у 1 (1 %) пацієнта). Комп’ютерна томографія (КТ) з внутрішньовенним контрастуванням є золотим стандартом діагностики та стадіювання пацієнтів на рак ободової кишки та для оцінки судинної анатомії ободової кишки. Недоліком 3Д-КТ ангіографії є те, що калібр гілок ВБА та НБА є зазвичай малим і не завжди їх можна добре візуалізувати. У випадку поганої візуалізації таких структур, як крайова артерія Дрюмонда, дуга Ріолана та меншою мірою артерія Мошковіча вищезгаданих структур на 3Д-КТ ангіографії, аналіз повинен проводитись в звичайному 2D режимі.Цель работы : проанализировать анатомические варианты кровоснабжения селезеночного угла ободочной кишки у пациентов с левосторонним раком ободочной кишки, которые, как правило, нужно обсудить перед операцией мультидисциплинарной командой. Выделяют 4 типа кровоснабжения селезеночного угла ободочной кишки : 1 тип выявлено у 83 (80,6%) пациентов, 2 тип - у 9 (8,7%) пациентов, 3 тип - в 10 (9,7%) пациентов и 4 тип у 1 (1%) пациента. В артериальной структуре селезеночного угла ободочной кишки выделяют несколько аркад: краевая артерия Дрюмонда (выявлено у всех 103 (100%) пациентов), дуга Риолана (выявлено у 47 (45,6%) пациентов) и артерию Мошковича (выявлено лишь у 1 (1%) пациента). Компьютерная томография (КТ) с внутривенным контрастированием является золотым стандартом диагностики и определение стадии заболевания пациентов раком ободочной кишки и для оценки сосудистой анатомии ободочной кишки. Недостатком 3Д-КТ ангиографии является то, что калибр веток ВБА и НБА является обычно малым и не всегда их можно хорошо визуализировать. В случае плохой визуализации таких структур, как краевая артерия Дрюмонда, дуга Риолана и меньшей мерой артерия Мошковича вышеупомянутых структур на 3Д-КТ ангиографии, анализ должен проводиться в обычном 2d режиме.
Знайти схожі

14.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Муравйов П. Т., Запорожченко Б. С., Бородаєв І. Є., Шевченко В. Г., Хархурі
Назва : Динаміка цитолітичного та холестатичного синдромів у хворих із захворюваннями біліопанкреатодуоденальної зони за умов різної передопераційної підготовки
Місце публікування : Шпит. хірургія. - Тернопіль, 2021. - N 4. - С. 78-84 (Шифр ШУ1/2021/4)
MeSH-головна: ЖЕЛЧНЫХ ПУТЕЙ БОЛЕЗНИ -- BILIARY TRACT DISEASES
ПОДЖЕЛУДОЧНОЙ ЖЕЛЕЗЫ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- PANCREATIC NEOPLASMS
ПРЕДОПЕРАЦИОННОЕ ВЕДЕНИЕ БОЛЬНОГО -- PREOPERATIVE CARE
Анотація: Мета роботи: оцінити динаміку проявів цитолітичного та холестатичного синдромів у хворих із синдромом механічної жовтяниці як ускладнення вогнищевих захворювань біліопанкреатодуоденальної зони, за умов різної передопераційної підготовки. Впровадження розробленого алгоритму передопераційної підготовки привело до зменшення середніх значень аланінамінотрансферези – на 5-й день до 151±15 Од/л в основній групі проти 188±13 Од/л у групі порівняння. На сьомий день відмінності зберігались, набули достовірності і склали 119±12 Од/л та 157±14 Од/л в основній групі та в групі порівняння відповідно (p0,05). Напередодні операції показник складав 101±11 Од/л та 138±12 Од/л в основній групі та групі порівняння відповідно (p0,05). Активність аспартатамінотрансферази на 3-й день знизилася в основній групі з 204±12 (при надходженні до стаціонару) Од/л до 153±11 Од/л, а у групі контролю – зі 186 ±14 Од/л (при надходженні до стаціонару) до 161±9 Од/л. Різниця між порівнюваними групами стала суттєвою та почала набувати достовірність з 5-ї доби 124±13 Од/л проти 150±11 Од/л в основній та групі порівняння відповідно (p0,05). Напередодні виконання панкреатодуоденальної резекції різниця також була достовірною – 81±7 Од/л проти 114±7 Од/л в основній групі та групі порівняння відповідно (p0,05). Щодо вмісту лужної фосфатази, то на 3-й день спостереження в обох групах відмічено зниження активності до 440,9±2,1 та 550,7±1,4 Од/л (p0,05). На 5-й день спостереження значення показнику були ще меншими, причому в основній групі відбулося більш значуще зниження активності ЛФ (223,2±2,7 Од/л) порівняно з групою порівняння (350,3±1,1 Од/л) (p0,05). Напередодні операції активність показника складала в основній групі 104,8±1,3 Од/л, а у групі порівняння– 270,8±1,9 Од/л (p0,05). Динаміка змін активності ?-глутамілтрансферази на 3-й день дослідження значення показника в основній групі та групі порівняння зменшилися відповідно до 511±38 Од/л та 554±31 Од/л. Відмінності стали суттєвішими на 5-й день – 403±29 Од/л проти 446±35 та набули достовірності на 7-й день – 304±21 Од/л проти 374±26 Од/л в основній групі та групі порівняння відповідно (p0,05). Напередодні хірургічного втручання подальше зниження показника зберегло свою достовірність 271±29 Од/л в основній групі проти 348±33 Од/л у групі порівняння (p0,05).Цель работы : оценить динамику проявлений цитолитического и холестатического синдромов у больных с синдромом механической желтухи как осложнение очаговых заболеваний билиопанкреатодуоденальной зоны, при условиях разной предоперационной подготовки. Внедрение разработанного алгоритма предоперационной подготовки привело к уменьшению средних значений аланинаминотрансферезы - на 5-й день до 151±15 От/л в основной группе против 188±13 От/л в группе сравнения. На седьмой день отличия сохранялись, приобрели достоверность и составилии 119±12 От/л и 157±14 От/л в основной группе и в группе сравнения соответственно (p0,05). Накануне операции показатель составлял 101±11 От/л и 138±12 От/л в основной группе и группе сравнения соответственно (p0,05). Активность аспартатаминотрансферази на 3-й день снизилась в основной группе с 204±12 (при поступлении в стационар) От/л до 153±11 От/л, а в группе контроля - с 186 ±14 От/л (при поступлении в стационар) до 161±9 Од/л. Разница между сравниваемыми группами стала существенной и начала приобретать достоверность с 5-х суток 124±13 От/л против 150±11 От/л в основной и группе сравнения соответственно (p0,05). Накануне выполнения панкреатодуоденальной резекции разница также была достоверной - 81±7 От/л против 114±7 От/л в основной группе и группе сравнения соответственно (p0,05). Относительно содержимого щелочной фосфатазы, то на 3-й день наблюдения в обеих группах отмечено снижение активности до 440,9±2,1 и 550,7±1,4 От/л (p0,05). На 5-й день наблюдения значения показателя были еще меньшими, причем в основной группе состоялось более значимое снижение активности ЛФ (223,2±2,7 Од/л) сравнительно с группой сравнения (350,3±1,1 Од/л) (p0,05). Накануне операции активность показателя составляла в основной группе 104,8±1,3 От/л, а в группе сравнения - 270,8±1,9 От/л (p0,05). Динамика изменений активности ?-глутамилтрансферазы на 3-й день исследования значения показателя в основной группе и группе сравнения уменьшилась в соответствии с 511±38 От/л и 554±31 Од/л. Отличия стали существеннее на 5-й день - 403±29 От/л против 446±35 и приобрели достоверность на 7-й день - 304±21 От/л против 374±26 От/л в основной группе и группе сравнения соответственно (p0,05). Накануне хирургического вмешательства дальнейшее снижение показателя сохранило свою достоверность 271±29 От/л в основной группе против 348±33 От/л в группе сравнения (p0,05).
Знайти схожі

15.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Сулима О. М., Калашніков О. В., Галузинський О. А., Підгаєцький В. М., Осадчук Т. І., Заєць В. Б., Мороз М. Д.
Назва : Особливості передопераційного планування тотального ендопротезування кульшового суглоба у хворих із кульшово-поперековим синдромом
Паралельн. назви :Peculiarities of Preoperative Planning of Total Hip Arthroplasty in Patients with Hip-Lumbar Syndrome
Місце публікування : Вісник ортопедії, травматології та протезування. - 2021. - N 2. - С. 25-33 (Шифр ВУ11/2021/2)
Примітки : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-головна: ТАЗОБЕДРЕННЫЙ СУСТАВ -- HIP JOINT
ПРЕДОПЕРАЦИОННОЕ ВЕДЕНИЕ БОЛЬНОГО -- PREOPERATIVE CARE
УКРАИНА -- UKRAINE
Ключові слова (''Вільн.індекс.''): вертикальна постава
Анотація: На сьогодні не розроблена схема підходу до оперативного лікування хворих на кульшово-поперековий синдром (КПС) залежно від типу вертикальної постави, типу кісткоутворення і прогресування коксартрозу. Розв’язання цих цікавих із наукової та практичної точки зору питань є актуальним завданням сучасної ортопедії та визначає особливості передопераційного планування тотального ендопротезування кульшового суглоба (ТЕП КС) у хворих на КПС. Мета дослідження. Визначити особливості передопераційного планування ТЕП КС у хворих на КПС. Матеріали і методи. Основою розробки рекомендацій щодо передопераційного планування ТЕП КС у хворих на КПС стали дані ретроспективного аналізу історій хвороб 138 хворих, яким було виконано ендопротезування кульшового суглоба в клініці ортопедії та травматології дорослих ДУ “ІТО НАМН України”. Враховувалися також дані проведеного раніше в клініці клінічного дослідження 506 хворих з ідіопатичним, диспластичним та післятравматичним коксартрозом та розроблена тактика лікування при безцементному ендопротезуванні кульшового суглоба. Результати. Визначено, що вертикальна постава впливає на прогресування коксартрозу та характер ураження поперекового відділу хребта у хворих із КПС. Хворим із визначеною гіполордотичною поставою та швидким перебігом коксартрозу рекомендовано виконання першочергової декомпресії спинномозкових корінців та ТЕП КС на другому етапі. В інших випадках рекомендовано первинне виконання ТЕП КС. Розроблені рекомендації щодо використання типу і методу фіксації та покриття ніжки ендопротеза залежно від типу кісткоутворення при КПС обстежених хворих. Висновки. Врахування особливостей передопераційного планування ТЕП КС у хворих на КПС дозволить зменшити кількість негативних результатів та ускладнень цієї категорії ортопедичних хворих
Знайти схожі

16.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Данилюк М. Б., Завгородній С. М., Рилов А. І., Кубрак М. А., Ярешко Н. О., Бачурін А. В.
Назва : Модифікація передопераційної підготовки як запорука удосконалення періопераційного лікування пацієнтів похилого і старечого віку
Паралельн. назви :Modification of preoperative preparation as a guarantee of improvement of perioperative treatment in elderly and senile patients
Місце публікування : Клінічна хірургія. - 2021. - Т. 88, № 11/12. - С. 63-67 (Шифр КУ5/2021/88/11/12)
Примітки : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-головна: ХОЛЕЦИСТИТ ОСТРЫЙ -- CHOLECYSTITIS, ACUTE
ПРЕДОПЕРАЦИОННОЕ ВЕДЕНИЕ БОЛЬНОГО -- PREOPERATIVE CARE
ПРЕСТАРЕЛЫЕ ОСЛАБЛЕННЫЕ -- FRAIL ELDERLY
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННОЕ ВЕДЕНИЕ БОЛЬНОГО -- POSTOPERATIVE CARE
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: Оцінка ефективності змін передопераційної підготовки пацієнтів похилого і старечого віку як запоруки покращення лікування у періопераційному періодіМодифікована передопераційна підготовка, більш часте виконання мініінвазивних оперативних втручань та рання активізація пацієнтів скоротили тривалість їх перебування у стаціонарі: (10,9 ± 2,5) дня – контрольна група, (8,3 ± 2,3) дня – основна група (U = 1745,50, p 0,0001)Estimation of the changes efficacy in preoperative preparation of elderly and senile patients as a guarantee for improvement of treatment in perioperative periodModified preoperative preparation, more frequent performance of miniinvasive operative interventions and eale activisation of the patients have shortened in them a stationary stay: to (10.9 ± 2.5) days in a control group, while (8.3± 2.3) days – in the main one (U = 1745.50, p < 0.0001)
Знайти схожі

17.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Муравйов П. Т., Запорожченко Б. С., Бородаєв І. Є., Запорожченко М. Б., Хархурі Макрем
Назва : Деякі особливості ведення хворих із вогнищевими захворюваннями біліопанкреатодуоденальної зони, ускладненими механічною жовтяницею
Місце публікування : Проблеми безперервної медичної освіти та науки. - Х., 2021. - N 3/4. - С. 57-62 (Шифр ПУ56/2021/3/4)
MeSH-головна: ЖЕЛТУХА МЕХАНИЧЕСКАЯ -- JAUNDICE, OBSTRUCTIVE
ПАНКРЕАТИТ ХРОНИЧЕСКИЙ -- PANCREATITIS, CHRONIC
ПОДЖЕЛУДОЧНОЙ ЖЕЛЕЗЫ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- PANCREATIC NEOPLASMS
ПРЕДОПЕРАЦИОННОЕ ВЕДЕНИЕ БОЛЬНОГО -- PREOPERATIVE CARE
Анотація: Метою роботи було порівняти безпосередні результати виконання панкреатодуоденальної резекції у хворих на вогнищеві захворювання біліопанкреатодуоденальної зони, ускладнені синдромом механічної жовтяниці, залежно від виду передопераційної підготовки. Проаналізовано результати хірургічного лікування 272 хворих, яким було виконано панкреатодуоденальну резекцію з приводу вогнищевих захворювань біліопанкреатодуоденальної зони, ускладнених розвитком синдрому механічної жовтяниці. Хворих залежно від характеру передопераційної підготовки було рандомізовано на дві групи: основна група — 112 пацієнтів, яким підготовка до операції і прогнозування перебігу періопераційного періоду проводили відповідно до розробленого алгоритму; і група порівняння (160 пацієнтів), у якій підготовку здійснювали поза розробленим алгоритмом лише консервативним шляхом. Завдяки дотриманню розробленого алгоритму детоксикації із застосуванням біліарної декомпресії у хворих основної групи рівень загального білірубіну напередодні панкреатодуоденальної резекції склав 112,3 ± 2,7 мкмоль/л, тоді як у групі порівняння, де підготовку хворих до радикального оперативного втручання здійснювали лише консервативними заходами без біліарного дренування — 198,3 ± 3,3 мкмоль/л. Активність лужної фосфатази напередодні панкреатодуоденальної резекції складала в основній групі 104,8 ± 1,3 Од/л, а у групі порівняння — 270,8 ± 1,9 Од/л (p 0,05). Напередодні панкреатодуоденальної резекції активність γ-глутамілтрансферази зменшилася незначно, а саме до 529 ± 29 Од/л у групі порівняння та до 485 ± 33 Од/л у основній групі (p 0,05). Кількість випадків виникнення загрозливих життю післяопераційних ускладнень в основній групі склала 42 (37,5 %), а у групі порівняння — 102 (63,8 %). Післяопераційна летальність в основній групі склала 6,3 %, а в групі порівняння — 11,9 %
Знайти схожі

18.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Філь А. Ю., Валігурський М. І., Дудар О. В.
Назва : Досвід застосування хірургічних доступів Хардінга та "Bikini" під час операцій тотального ендопротезування кульшового суглоба
Паралельн. назви :Our experience in harding and «bikini» approaches at total hip arthroplasty
Місце публікування : Ортопедия, травматология и протезирование. - 2021. - № 3. - С. 54-58 (Шифр ОУ4/2021/3)
Примітки : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-головна: ТАЗОБЕДРЕННЫЙ СУСТАВ -- HIP JOINT
ТАЗОБЕДРЕННОГО СУСТАВА АРТРОПЛАСТИКА ЗАМЕСТИТЕЛЬНАЯ -- ARTHROPLASTY, REPLACEMENT, HIP
ХИРУРГИЧЕСКИЕ ФИКСИРУЮЩИЕ УСТРОЙСТВА -- SURGICAL FIXATION DEVICES
ПРЕДОПЕРАЦИОННОЕ ВЕДЕНИЕ БОЛЬНОГО -- PREOPERATIVE CARE
Анотація: Операції ендопротезування кульшового суглоба широко застосовують у вітчизняній та світовій медичній практиці. При цьому використовують різні хірургічні доступи. Мета. Проаналізувати переваги та недоліки застосування хірургічного доступу «Bikini» порівняно зі стандартним доступом Хардінга в пацієнтів після операцій тотального ендопротезування кульшового суглоба. Методи. Здійснено ретроспективний аналіз результатів лікування 108 пацієнтів: 41 прооперований доступом «Bikini», 67 — Хардінга. Використано тотальні ендопротези кульшового суглоба з керамо-керамічними, поліетилен-керамічними та поліетилен-металевими парами тертя; цементний і безцементний типи фіксацій. Результати оцінювали за шкалою Харріса до операції, на 14-ту добу та через 3 міс. після ендопротезування. Результати. На 14-ту добу за шкалою Харріса середнє значення в разі використання доступу Хардінга дорівнювало 74,87 бала, доступу «Bikini» — 80,55 бала; через 3 міс. — 78,24 та 83,90 бала відповідно. Висновки. Обидва оцінених хірургічних доступи мають певні переваги та недоліки, вимоги до інструментарію та навичок хірурга. Застосування доступів «Bikini» та Хардінга за умов належного виконання забезпечує добрі результати як в ранньому, так і пізньому післяопераційному періоді. Використання доступу «Bikini» вимагає більшого обсягу передопераційної підготовки. Відсутність травматизації широкої фасції стегна та навколосуглобових м’язів у разі застосування доступу «Bikini» дає змогу зменшити необхідність призначення пацієнтові наркотичних засобів й анальгетиків, інтраопераційну крововтрату й тривалість використання допоміжних засобів для ходьби. Косметичний ефект післяопераційного рубця досягається паралельністю розрізу відносно ліній Лангера. У ранньому післяопераційному періоді визначено кращий функціональний результат, а рання реабілітація та менш виражений больовий синдром дозволяють скоротити час перебування пацієнта в стаціонарі. Технічна складність доступу «Bikini» обумовлює постійну клінічну практику хірурга із виконання не менше ніж 30 ендопротезувань щорічноTotal hip arthroplasty is widely spread in all over the world medical practice. Different approaches are used for that procedure. Objective. To analyze the advantages and disadvantages of’ «Bikini» approach and compare them to the Harding approach in patients after total hip arthroplasty. Methods. Тhe results of treatment of 108 patients were retrospectively analyzed: 41 patients were operated with «Bikini» approach, 67 — with Harding approach. Total hip implant with ceramic-on-ceramic, ultra-high molecular weight polyethyleneon-ceramic, and ultra-high molecular weight polyethylene-onmetal movement pair were used, also were used both cemented and cementless types of fixation. Results were evaluated on 14 day and 3 months after the surgery by Harris scale. Results. 14-day of followup the average Harris score value in patients operated with Harding approach were 74.87 points, in patients operated with «Bikini » approach — 80,55 points, on the 3rd month of follow-up period the Harris score was 78.24 and 83.9 respectively. Conclusions. Both evaluated approaches have their own advantages and disadvantages, instruments and surgeon skills requirements. Proper utilization of the «Bikini» and Harding approaches provides good functional results in early and late terms. «Bikini» approach requires a larger volume of preoperative preparation. The absence of fascia lata and periarticular muscles injury due to the «Bikini» approach usage allows reducing of narcotic analgesics prescriptions, intraoperative blood loss and duration of walking with crutches. Good cosmetical scars effects are achieved by the parallelism of skin incision relatively to Langer’s lines. In the early postoperative period the better functional results were marked, early rehabilitation and mild pain syndrome allow to reduce hospital length of stay. The technical complexity of the «Bikini» approach requires operations number more than 30 per year
Знайти схожі

19.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Yongqing Li, Guowei Li, Kai Zhang, Menglu Jiang, Xu Dai, Zhenqing Liu, Ou Wang
Назва : Rationale for preoperative (versus postoperative) administration of meloxicam for acute pain management and assessment of satisfaction in patients with femoroacetabular impingement who underwent hip arthroscopy
Паралельн. назви :Обґрунтування передопераційного (або післяопераційного) призначення метоксикаму для менеджменту гострого болю та оцінка задоволеності пацієнтів з фемороацетабулярними ураженнями, які перенесли операцію артроскопії кульшового суглоба
Місце публікування : Pain Medicine. Медицина Болю. - 2021. - Том 6, N 1. - С. 19-29 (Шифр МУ95/2021/6/1)
Примітки : Bibliogr. at the end of the art.
Предметні рубрики: Мелоксикам-- прием-- тер прим
MeSH-головна: ТАЗОБЕДРЕННЫЙ СУСТАВ -- HIP JOINT
АРТРОСКОПИЯ -- ARTHROSCOPY
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЙ ПЕРИОД -- POSTOPERATIVE PERIOD
ФЕМОРАЛЬНО-АЦЕТАБУЛЯРНЫЙ ИМПИДЖМЕНТ -- FEMORACETABULAR IMPINGEMENT
ПРЕДОПЕРАЦИОННОЕ ВЕДЕНИЕ БОЛЬНОГО -- PREOPERATIVE CARE
Анотація: This study is aimed to compare the analgesic effect and safety of preoperative (versus postoperative) meloxicam administration in femoroacetabular impingement (FAI) patients who underwent hip arthroscopy (HA)Preoperative meloxicam administration displays superior efficacy in short-term pain control, patient satisfaction improvement and attenuated consumption of rescue analgesia over postoperative meloxicam administration in FAI patients who underwent HAЦе дослідження мало на меті порівняти знеболюючий ефект і безпеку передопераційного та післяопераційного введення мелоксикаму у пацієнтів з фемороацетабулярним ураженням (FAI), які перенесли операцію з артроскопії кульшового суглоба (HA)Передопераційне введення мелоксикаму демонструє чудову ефективність при короткостроковому контролі болю, поліпшення задоволеності пацієнтів та зменшене споживання рятувальної анальгезії порівняно з післяопераційним введенням мелоксикаму у пацієнтів з ІАП
Знайти схожі

20.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Дронова В. Л., Дронов О. І., Мокрик О. М., Бакунець П. П., Бакунець Ю. П.
Назва : Клінічний випадок гострої кишкової непрохідності під час вагітності в пацієнтки з екстракорпоральним заплідненням та великим інтергенетичним інтервалом
Місце публікування : Український журнал Перинатологія і Педіатрія. - 2021. - № 3. - С. 77-82 (Шифр УУ67/2021/3)
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна: КИШЕЧНАЯ НЕПРОХОДИМОСТЬ -- INTESTINAL OBSTRUCTION
ПАТОЛОГИЧЕСКИЕ СОСТОЯНИЯ, ПРИЗНАКИ БОЛЕЗНЕЙ И СИМПТОМЫ -- PATHOLOGICAL CONDITIONS, SIGNS AND SYMPTOMS
ПРЕДОПЕРАЦИОННОЕ ВЕДЕНИЕ БОЛЬНОГО -- PREOPERATIVE CARE
ЖЕНЩИНЫ БЕРЕМЕННЫЕ -- PREGNANT WOMEN
ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS
Анотація: Велике значення в розвитку гострої кишкової непрохідності (ГКН) має зміна кінетики кишечника в період вагітності. У вагітних сповільнюється ритмічна функція кишечника внаслідок підвищення порогу збудливості його рецепторів до біологічно активних речовин. Наведено огляд сучасних літературних джерел з проблеми гострої кишкової непрохідності у вагітних. За даними зарубіжних літературних джерел, частота кишкової непрохідності у вагітних становить 1:3600–1:66000, а ускладнення хвороб органів травлення посідають 4$те місце серед причин материнської смертності під час вагітності — 9%. За даними вітчизняних наукових джерел, частота, з якою кишкова непрохідність зустрічається у вагітних, дорівнює 1:40000–1:50000 пологів, летальність досягає 35–50%, мертвонароджуваність — 60–75%. Розвиток захворювання спричиняють фізіологічні зміни в організмі вагітної жінки. Зі збільшенням терміну вагітності відбуваються зміни анатомічних взаєморозташувань органів черевної порожнини. Починаючи з ІІ триместру вагітності, матка виходить за межі малого тазу та поступово займає всю черевну порожнину. Збільшення розміру матки, обумовлене гіпертрофією та гіперплазією м’язових волокон, навколоплодовими водами, ростом плода, призводить до підвищення внутрішньочеревного тиску, зміщення тонкого кишечника та попереково-ободової кишки доверху, тим самим створюючи умови для здавлювання петель кишечника, вузлоутворення, розвитку закрепів. Представлено сучасну класифікацію, клініку, діагностику та методи лікування цієї хірургічної патології.
Знайти схожі

 1-20    21-40   41-60   61-80   81-100   101-120      
 
© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)