Головна Спрощенний режим Відео-інструкція Опис
Авторизація
Прізвище
Пароль
 

Бази даних


Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Зона пошуку
у знайденому
 Знайдено у інших БД:Книги (7)
Формат представлення знайдених документів:
повнийінформаційнийкороткий
Відсортувати знайдені документи за:
авторомназвоюроком виданнятипом документа
Пошуковий запит: (<.>S=Предсердий трепетание<.>)
Загальна кількість знайдених документів : 66
Показані документи з 1 по 20
 1-20    21-40   41-60   61-66 
1.


   
    Association of atrial fibrillation and atrial flutter with sick sinus syndrome: a review of the issue based on examples of clinical observations / O. Yu. Shmidt [et al.] // Запоріз. мед. журн. - 2022. - Т. 24, N 2. - P240-247


MeSH-головна:
ПРЕДСЕРДИЙ ФИБРИЛЛЯЦИЯ -- ATRIAL FIBRILLATION (диагностика, лекарственная терапия, этиология)
ПРЕДСЕРДИЙ ТРЕПЕТАНИЕ -- ATRIAL FLUTTER (диагностика, лекарственная терапия, этиология)
АБЛЯЦИИ МЕТОДЫ -- ABLATION TECHNIQUES (использование, методы)
СИНУСНО-ПРЕДСЕРДНОГО УЗЛА СЛАБОСТИ СИНДРОМ -- SICK SINUS SYNDROME (диагностика, лекарственная терапия, хирургия, этиология)
Анотація: Незважаючи на істотний прогрес у лікуванні пацієнтів із порушеннями серцевого ритму, фібриляція передсердь (ФП) залишається у світі однією з основних причин серйозних серцево-судинних подій. Метод першої лінії у лікуванні пацієнтів із ФП – радіочастотна абляція (РЧА). Втім, у деяких пацієнтів із ФП після РЧА виявляють ознаки синдрому слабкості синусового вузла (СССВ), що зумовлює необхідність ургентної або планової імплантації електрокардіостимулятора. Мета роботи – проаналізувати сучасні тенденції в лікуванні ФП і СССВ, а також причинно-наслідковий зв’язок РЧА при ФП і СССВ.Матеріали та методи. Проаналізували відомості світової фахової літератури, а також дані власних клінічних спостережень пацієнтів із ФП, яким виконали процедуру РЧА. Результати. За результатами аналізу даних запропоновано розрізняти три можливі групи причин, з яких у пацієнтів після РЧА, здійсненої для лікування ФП, може розвинутися СССВ: 1)органічні (пов’язані з дегенеративним фіброзом тканин синусового вузла, що відбувається під час старіння, або з іншими вихідними органічними змінами в синусовому вузлі), 2) функціональні (пов’язані з ремоделюванням тканин синусового вузла та тканини міокарда передсердь навколо синусового вузла, що викликане тривалим персистуванням ФП), 3) ятрогенні (пов’язані з впливом на синусовий вузол антиаритмічних препаратів або викликані власне процедурою абляції). Кожна група причин проілюстрована клінічним випадком з аналізом віддалених результатів РЧА.Висновки. Запропоновано створення шкали предикторів розвитку СССВ у пацієнтів після РЧА, яка виконана з приводу ФП. Ця шкала враховує відомості анамнезу пацієнта, дані електрокардіографії спокою, моніторування електрокардіографії за Холтером, у деяких випадках – коронарографії з вивченням особливостей кровопостачання синусового вузла. Використання названих предикторів може знизити відсоток можливих ускладнень, як-от розвитку СССВ у паці-єнтів після РЧА, а також даватиме змогу своєчасно виявляти пацієнтів, яким надалі може бути потрібна імплантація електрокардіостимулятора.
Дод.точки доступу:
Shmidt, O. Yu.
Volkov, D. Ye.
Brynza, M. S.
Uvarova, K. H.
Pavlova, D. Yu.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

2.


    Зінченко, Ю. В.
    Ефективність кардіоверсії в пацієнтів з поєднанням фібриляції і тріпотіння передсердь [Текст] / Ю. В. Зінченко, Т. В. Міхалєва, О. Я. Ільчишина // Укр. кардіол. журнал. - 2021. - Том 28, N 2. - С. 33-42


MeSH-головна:
ПРЕДСЕРДИЙ ТРЕПЕТАНИЕ -- ATRIAL FLUTTER
ПРЕДСЕРДИЙ ФИБРИЛЛЯЦИЯ -- ATRIAL FIBRILLATION
ПРОТИВОАРИТМИЧЕСКИЕ СРЕДСТВА -- ANTI-ARRHYTHMIA AGENTS
ЭЛЕКТРИЧЕСКАЯ СТИМУЛЯЦИЯ -- ELECTRIC STIMULATION
Анотація: Мета роботи – порівняти й оцінити ефективність відновлення синусового ритму за допомогою черезстравохідної електрокардіостимуляції (ЧСЕКС) у хворих з тривалими епізодами ізольованого типового тріпотіння передсердь (ТП) і в пацієнтів з поєднанням фібриляції передсердь (ФП) і ТП
У пацієнтів з тривалими епізодами типового ТП високоефективним методом кардіоверсії є ЧСЕКС, незалежно від тривалості аритмії. Хворим з наявною супутньою ФП відновлення синусового ритму доцільно проводити за допомогою ЕІТ, враховуючи її вищу ефективність порівняно із ЧСЕКС
Дод.точки доступу:
Міхалєва, Т. В.
Ільчишина, О. Я.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

3.


   
    Як омега-3 у капсулах, так і вітамін D не впоралися з первинною профілактикою фібриляції передсердь: дослідження VITAL Rhythm [Текст] = Both omega-3 capsules and vitamin D did not cope with primary prevention of atrial fibrillation: the VITAL Rhythm trial // Артериальная гипертензия. - 2020. - Т. 13, № 6. - С. 64-66


MeSH-головна:
ЖИРНЫЕ КИСЛОТЫ, ОМЕГА-3 -- FATTY ACIDS, OMEGA-3 (анализ)
ВИТАМИН D -- VITAMIN D (анализ)
ПРЕДСЕРДИЙ ТРЕПЕТАНИЕ -- ATRIAL FLUTTER (профилактика и контроль)
Анотація: Клінічні дослідження омега-3 жирних кислот або біологічних добавок вітаміну D пройшли довгий і звивистий шлях пошуку ефекту для профілактики серцево-судинних захворювань (ССЗ) із вражаюче неоднозначними результатами. Але ця «подорож» може виявитися марною після надання результатів нового дослідження первинної профілактики фібриляції передсердь (ФП) VITAL Rhythm, про що свідчать попередні результати проміжного аналізу, оприлюднені 13 листопада під час віртуальної зустрічі Американської асоціації серця (AHA) Scientific Sessions 2020. Ані капсули риб’ячого жиру, ані харчові добавки вітаміну D3 не впливали на ризик виникнення ФП, як пароксимальної, так і постійної форми, протягом більше ніж 5 років дослідження, в яке було включено понад 25 000 дорослих осіб. Вони також не заподіяли жодної шкоди
Вільних прим. немає

Знайти схожі

4.


    Кончаковська, Т. В.
    Клінічний випадок тріпотіння передсердь у новонародженого [Текст] / Т. В. Кончаковська, О. В. Хілобок, В. П. Залевський // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - 2019. - Т. 9, № 3. - С. 126-130. - Бібліогр. в кінці ст.


MeSH-головна:
ПРЕДСЕРДИЙ ТРЕПЕТАНИЕ -- ATRIAL FLUTTER (диагностика)
НОВОРОЖДЕННЫЙ, БОЛЕЗНИ -- INFANT, NEWBORN, DISEASES
Анотація: Тріпотіння передсердь плода (ТП) – друга за поширеністю тахіаритмія, що виявляється менше ніж у 1% вагітностей і становить до 30% всіх тахіаритмій, що зустрічаються в плодовому періоді. ТП характеризується регулярним скороченням передсердь з частотою 300-600 уд./хв., що супроводжується такою ж або меншою частотою скорочень шлуночків внаслідок різного ступеню атріо-вентрикулярної блокади, і у 80% плодів виявляють блокаду 2:1. В якості основного механізму, що призводить до ТП, вважають коло повторного входу, що спричинене передчасною активацією передсердь. Клінічна симптоматика, зумовлена ТП, визначається частотою скорочення шлуночків: від повної відсутності симптомів до застійної серцевої недостатності і смерті. Діагноз ТП підтверджується з допомогою ЕКГ, холтерного дослідження, введення аденозину. ТП у плода і новонародженого може припинитися спонтанно. Лікування ТП включає електричну або медикаментозну кардіоверсію або надчасту стимуляцію передсердь. Наведені принципи лікування плодів і новонароджених з ТП. У статті описаний клінічний випадок діагностики і лікування тріпотіння передсердь у новонародженого.
Дод.точки доступу:
Хілобок, О. В.
Залевський, В. П.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

5.


   
    Предиктори виникнення серцево-судинних подій у пацієнтів з тріпотінням передсердь при тривалому спостереженні [Текст] = Predictors of the occurrence of cardiovascular events in patients with atrial flutter during long-term follow-up / А. В. Акер [та ін.] // Кардіохірургія та інтервенційна кардіологія. - 2019. - N 3. - С. 30-37. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-головна:
ПРОДРОМАЛЬНЫЕ СИМПТОМЫ -- PRODROMAL SYMPTOMS
ПРЕДСЕРДИЙ ТРЕПЕТАНИЕ -- ATRIAL FLUTTER (диагностика, патофизиология, этиология)
СЕРДЕЧНО-СОСУДИСТЫЕ ФУНКЦИОНАЛЬНЫЕ НАРУШЕНИЯ -- CARDIOVASCULAR DECONDITIONING
ПРОГНОЗ -- PROGNOSIS
ЛЕЧЕБНО-ДИАГНОСТИЧЕСКАЯ ТАКТИКА -- CRITICAL PATHWAYS (тенденции)
ТАБЛИЦЫ -- TABLES
Анотація: Мета роботи – встановити фактори, які асоціюються з виникненням серцево-судинних подій у пацієнтів з неклапанним тріпотінням передсердь при тривалому проспективному спостереженні. Матеріали і методи. До одноцентрового проспективного дослідження залучили 126 пацієнтів з різними формами ТП, у тому числі 86 (68,3 %) чоловіків і 40 (31,7 %) жінок, медіана віку – 65,5 (квартилі 55–73) року. Протягом 8 місяців спостереження у 41 пацієнта розвинулися смерть або серцево-судинні події. Для порівняння вихідних клініко-анамнестичних та інструментальних даних сформовано групи хворих без ускладнень (n = 85) і тих, які досягнули первинної кінцевої точки (n = 41). Результати. У порівнюваних групах не спостерігали значущих відмінностей за віком та статтю. Пацієнти з подіями частіше переносили раніше інфаркт міокарда (11 (12,9 %) проти 16 (39,0 %); р = 0,002), у них був дещо вищий ризик тромбоемболічних подій за шкалою CHA2DS2-VASc (p = 0,062). У пацієнтів з несприятливим перебігом хвороби частіше спостерігали порушення гемодинаміки під час індексного епізоду (17,1 % проти 3,5 %; р = 0,03); у цій групі хворих рідше реєстрували синусовий ритм на момент виписування зі стаціонару (у 20 (48,7 %) проти 58 (68,2 %); р = 0,049). Висновки. Основними предикторами виникнення серцево-судинних подій у госпіталізованих пацієнтів з ТП були наявність перенесеного інфаркту міокарда, гемодинамічних порушень під час пароксизму ТП, а також формування постійної форми ТП
The aim – to identify factors associated with the occurrence of cardiovascular events in patients with non-valvular AFL during prolonged prospective follow-up. Materials and methods. The one-center prospective study included 126 patients with various forms of AFL, among them 86 (68.3 %) men and 40 (31.7 %) women, median age 65.5 (quartile 55–73) years. During 8 months follow-up, death or cardiovascular events developed in 41 patients. All patients were retrospectively divided into two groups: patients without complications (n = 85) and those with primary end point (n = 41). Results. There were no significant differences between two groups regarding age and sex. Patients with events have had MI earlier (11 (12.9 %) vs 16 (39.0 %), p = 0.002), they had a slightly higher risk of thromboembolic events over CHA2DS2-VASc score (p = 0.062). In the second group hemodynamic disorders were more frequently observed in the index episode (17.1 % vs. 3.5 %, p = 0.03) and sinus rhythm was less frequently recorded at the time of discharge from hospital 20 (48.7 %) vs 58 (68.2 %), p = 0.049) compared to patients without complications. Conclusions. The main predictors of the occurrence of cardiovascular events in hospitalized patients with AFL were the presence of myocardial infarction, hemodynamic disturbances during the paroxysm of AFL, as well as transforming to permanent AFL
Дод.точки доступу:
Акер, А. В.
Черняга-Ройко, У. П.
Павлик, Н. С.
Жарінов, О. Й.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

6.


    Сичов, О. С.
    Фактори, що впливають на ризик розвитку ішемічного інсульту в пацієнтів з фібриляцією - тріпотінням передсердь неклапанного походження [Текст] / О. С. Сичов, А. О. Бородай, Е. С. Бородай // Український кардіологічний журнал. - 2018. - № 1. - С. 45-53


MeSH-головна:
ИНСУЛЬТ -- STROKE
ПРЕДСЕРДИЙ ФИБРИЛЛЯЦИЯ -- ATRIAL FIBRILLATION
ПРЕДСЕРДИЙ ТРЕПЕТАНИЕ -- ATRIAL FLUTTER
Анотація: Мета – оцінити клінічні та ехокардіографічні предиктори виникнення ішемічного інсульту в пацієнтів з фібриляцією та тріпотінням передсердь неклапанного походження. У проспективне обсерваційне дослідження з медіаною спостереження 36,8 міс (нижній квартиль – 24,9 міс, верхній квартиль – 64,6 міс) залучено 293 пацієнтів з фібриляцією та тріпотінням передсердь неклапанного походження (середній вік – (60,5±10,4) року, 81 (27,65 %) жінка). Середня кількість балів за шкалою CHA2DS2-VASc дорівнювала 2,25±1,46. Усім пацієнтам проведено клінічне обстеження та трансторакальну ехокардіографію. Черезстравохідну ехокардіографію виконали 263 (89,76 %) пацієнтам. Протягом спостереження ішемічний інсульт виник у 32 (10,92 %) випадках: нефатальний – у 26 (8,87 %) випадків, фатальний – у 6 (2,05 %) випадків. Хворі, в яких виник інсульт, або не застосовували антитромботичну терапію, або приймали препарати ацетилсаліцилової кислоти. Пацієнти, в яких не розвинувся інсульт, частіше приймали варфарин або нові пероральні антикоагулянти. Показники індекс об’єму лівого передсердя ≥ 49 мл/м2 (Р=0,011), феномен спонтанного контрастування 3–4+, Р0,001, товщина міжшлуночкової перегородки ≥ 1,7 см (Р
Дод.точки доступу:
Бородай, А. О.
Бородай, Е. С.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

7.


   
    Динаміка тромбу та/або сладжу у вушку лівого передсердя і відновлення синусового ритму в пацієнтів із фібриляцією – тріпотінням передсердь неклапанного походження при повторній черезстравохідній ехокардіографії [Текст] / О. С. Сичов [та ін.] // Український кардіологічний журнал. - 2018. - № 3. - С. 86-92


MeSH-головна:
СЕРДЕЧНЫХ СОКРАЩЕНИЙ ЧАСТОТА -- HEART RATE
ПРЕДСЕРДИЙ ФИБРИЛЛЯЦИЯ -- ATRIAL FIBRILLATION
ПРЕДСЕРДИЙ ТРЕПЕТАНИЕ -- ATRIAL FLUTTER
ТРОМБОЗ -- THROMBOSIS
АНТИКОАГУЛЯНТЫ -- ANTICOAGULANTS (терапевтическое применение)
ЭХОКАРДИОГРАФИЯ ЧРЕСПИЩЕВОДНАЯ -- ECHOCARDIOGRAPHY, TRANSESOPHAGEAL
Анотація: Мета – оцінити частоту резолюції (розчинення) тромбу та сладжу у вушку лівого передсердя (ВЛП) при застосуванні антикоагулянтів, а також безпечність відновлення синусового ритму в пацієнтів з ознаками тромбоутворення при повторній черезстравохідній ехокардіографії. У проспективному обсерваційному дослідженні обстежено 39 пацієнтів (з них 11 (28,2 %) жінок) з фібриляцією – тріпотінням передсердь (ФП-ТП), у яких при першій черезстравохідній ехокардіографії були виявлені тромб або сладж у ВЛП. Середній вік становив (61,7±9,5) року, середній бал за шкалою CHA2DS2-VASc – 2,85±1,30. Тромб у ВЛП мали 27 пацієнтів, сладж у ВЛП спостерігали у 22 випадках, причому в 10 (45,45 %) випадках його реєстрували одночасно з тромбами у ВЛП. Після виявлення тромбу/сладжу пацієнтам призначали антикоагулянтну терапію, тривалістю в середньому (51,8±10,7) доби. З метою розчинення тромбів 19 (48,72 %) пацієнтам було призначено варфарин, а 20 (51,28 %) – НОАК. У хворих з тромбами у групі застосування варфарину (n=12) повторні тромби у ВЛП зареєстровано у 4 (33,3 %) випадках, у групі НОАК (n=15) – у 5 (33,3 %). Таким чином, у цих двох групах лізис тромбів у ВЛП відбувся у 66,7 % випадків. У всіх випадках тромби були зменшеними в розмірі та нерухомими. У пацієнтів зі сладжем зникнення сладжу в групі застосування варфарину (n=11) спостерігали у 7 (63,64 %) хворих, у групі НОАК (n=11) – у 6 (54,55 %). Кардіоверсія відбулася у 14 (56 %) пацієнтів із резидуальним тромбом/сладжем, серед них у 7 – з резидуальним тромбом у ВЛП: у 3 випадках – спонтанна кардіоверсія протягом 30 діб антикоагулянтної терапії, 4 симптомним пацієнтам проведено електричну кардіоверсію. Протягом 30 діб спостереження випадків тромбоемболічних ускладнень не було. Всі пацієнти були прихильними до призначеної антикоагулянтної терапії. Резидуальні тромби та/або сладж є частою знахідкою при повторній черезстравохідній ехокардіографії. Кардіоверсія може розглядатися в частини пацієнтів із залишковими, нерухомими тромбами, прихильних до адекватної антикоагулянтної терапії
Дод.точки доступу:
Сичов, О. С.
Бородай, А. О.
Зінченко, Ю. В.
Бородай, Е. С.
Деяк, С. І.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

8.


    Сичов, О. С.
    Валідація опитувальника якості життя HeartQol у пацієнтів з фібриляцією – тріпотінням передсердь неклапанного походження [Текст] / О. С. Сичов, А. О. Бородай, Е. С. Бородай // Український кардіологічний журнал. - 2017. - № 3. - С. 51-57


MeSH-головна:
ПРЕДСЕРДИЙ ФИБРИЛЛЯЦИЯ -- ATRIAL FIBRILLATION
ПРЕДСЕРДИЙ ТРЕПЕТАНИЕ -- ATRIAL FLUTTER
КАЧЕСТВО ЖИЗНИ -- QUALITY OF LIFE
Дод.точки доступу:
Бородай, А. О.
Бородай, Е. С.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

9.


   
    Профіль серцево–судинного ризику та показники структурно–функціонального стану міокарда в госпіталізованих пацієнтів з тріпотінням передсердь за даними одноцентрового реєстру [Текст] / У. П. Черняга–Ройко [и др.] // Український кардіологічний журнал. - 2017. - № 2. - С. 54-62


MeSH-головна:
ПРЕДСЕРДИЙ ТРЕПЕТАНИЕ -- ATRIAL FLUTTER
ПРЕДСЕРДИЙ ФИБРИЛЛЯЦИЯ -- ATRIAL FIBRILLATION
ФАКТОРЫ РИСКА -- RISK FACTORS
Анотація: Мета роботи – порівняти в умовах реальної клінічної практики особливості профілю серцево-судинного ризику, клінічні характеристики, показники структурно-функціонального стану міокарда та узагальнити дані щодо ведення госпіталізованих пацієнтів з тріпотінням передсердь (ТП) та його поєднанням з фібриляцією передсердь (ФП). Проаналізовано дані 126 госпіталізованих пацієнтів з ТП, у тому числі 86 (68,3 %) чоловіків і 40 (31,7 %) жінок, медіана віку – 65,5 (квартилі 55–73) року. Ізольоване ТП виявлено у 58 (46,0 %) пацієнтів, у решти 68 (54,0 %) пацієнтів ТП поєднувалося з ФП. Порівнювали антропометричні показники, інформацію про чинники ризику, супутні хвороби, лабораторні та ехокардіографічні параметри хворих з ізольованим ТП (n=58) та з ТП у поєднанні з документованою ФП (n=68). Пацієнти з ізольованим ТП були старшими (69,5 (60–75) проти 60,5 (50,5–72,5) року; Р=0,003); у них була більшою частка чоловіків (46 (79,3 %) проти 40 (58,8 %); Р=0,02). Значущих відмінностей за частотою виявлення поширених супутніх хвороб та чинників серцево-судинного ризику не спостерігали, окрім більшої частки пацієнтів з хронічними хворобами легень у групі ізольованого ТП. Значущих відмінностей між групами за шкалою CHA2DS2-VASc не виявлено (2,97 (1,48–4,5) проти 2,62 (1,31–4,3) бала; Р=0,26). У групі пацієнтів з ТП та ФП більшою була тривалість аритмії (84 (10–192) проти 10 (1–48) тиж; Р=0,006). При вперше зареєстрованому пароксизмі ТП статистично значуще рідше спостерігали супутню ФП (17 (29,3 %) проти 10 (14,7 %) випадків; Р=0,05). Пацієнти з ізольованим ТП рідше отримували варфарин, ніж хворі з ТП та ФП (15 (25,9 %) проти 31 (45,6 %) осіб; Р=0,02), незважаючи на подібну частку пацієнтів з високим ризиком тромбоемболічних ускладнень у порівнюваних групах. Отже, в 54 % послідовно госпіталізованих хворих з ТП спостерігали його поєднання з ФП. Отримані результати продемонстрували труднощі контролю ритму в пацієнтів з ТП, значну поширеність супутніх захворювань, високий ризик тромбоемболічних ускладнень, невідповідність призначення пацієнтам з ізольованим ТП антитромботичної терапії чинним рекомендаціям, а також нечасте виконання інтервенційних втручань
Дод.точки доступу:
Черняга-Ройко, У. П.
Акер, А. В.
Тумак, І. М.
Жарінов, О. Й.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.


    Сичов, О. С.
    Предиктори якості життя в пацієнтів з фібриляцією та тріпотінням передсердь неклапанного походження [Текст] / О. С. Сичов, А. О. Бородай // Український кардіологічний журнал. - 2017. - № 1. - С. 51-58


MeSH-головна:
ПРЕДСЕРДИЙ ФИБРИЛЛЯЦИЯ -- ATRIAL FIBRILLATION
ПРЕДСЕРДИЙ ТРЕПЕТАНИЕ -- ATRIAL FLUTTER
КАЧЕСТВО ЖИЗНИ -- QUALITY OF LIFE
Анотація: Незважаючи на те, що фібриляція передсердь (ФП) – найпоширеніша аритмія у світі, очікується, що протягом наступних 20 років її поширеність подвоїться. Вона не тільки асоціюється з несприятливим прогнозом, а й призводить до значних витрат системи охорони здоров’я. Численні дослідження виявляли значне зниження пов’язаної зі здоров’ям якості життя (ЯЖ) у популяції хворих з ФП [4]. Такі симптоми, як серцебиття, непереносність фізичних навантажень, задишка та запаморочення, обмежують можливості пацієнтів з ФП у повсякденній активності [4, 12]. Окремо від антикоагулянтної терапії для запобігання інсульту, сучасне ведення пацієнтів з ФП сфокусоване на зменшенні симптомів і поліпшенні ЯЖ [12]. ЯЖ порушена в більшості пацієнтів з ФП. І як контроль серцевого ритму, так і контроль частоти скорочень серця статистично значуще поліпшують ЯЖ у пацієнтів зі значними симптомами. Мета роботи – оцінити предиктори зниженої якості життя в пацієнтів з фібриляцією та тріпотінням передсердь за даними специфічних опитувальників AF-QоL та AFEQT
Дод.точки доступу:
Бородай, А. О.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

11.


   
    Артеріальна гіпертензія та фібриляція/тріпотіння передсердь: асоціативність зв’язку за даними епідеміологічного дослідження [Текст] / О. В. Срібна [и др.] // Артеріальна гіпертензія. - 2017. - № 5. - С. 27-31


MeSH-головна:
ПРЕДСЕРДИЙ ФИБРИЛЛЯЦИЯ -- ATRIAL FIBRILLATION (эпидемиология)
ПРЕДСЕРДИЙ ТРЕПЕТАНИЕ -- ATRIAL FLUTTER (эпидемиология)
ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION (эпидемиология)
ФАКТОРЫ РИСКА -- RISK FACTORS
Анотація: Мета роботи: провести аналіз асоціативного зв’язку артеріальної гіпертензії з фібриляцією/тріпотінням передсердь на популяційному рівні. Матеріали та методи. Згідно з даними епідеміологічного обстеження 1975 осіб — мешканців м. Києва, проведеного за уніфікованою методикою, визначено силу та напрямок асоціативного зв’язку між підвищеним артеріальним тиском та порушеннями ритму серця у вигляді фібриляції/тріпотіння передсердь згідно з показниками відносного ризику, відношення шансів (ВШ) та популяційно-атрибутивного ризику. Результати. Встановлено, що наявність артеріальної гіпертензії достовірно підвищує вірогідність фібриляції/тріпотіння передсердь у жіночій популяції втричі (ВШ = 3,162, р = 0,09), серед чоловіків з артеріальною гіпертензією — майже вдвічі (ВШ = 1,889, р = 0,121). Позитивний ефект усунення такого фактора, як підвищений артеріальний тиск, щодо розвитку фібриляції/тріпотіння передсердь серед жінок становить 50,6 % згідно з розрахованим показником популяційно-атрибутивного ризику. Висновки. За даними епідеміологічного обстеження встановлено, що артеріальна гіпертензія — один із значущих факторів ризику щодо розвитку фібриляції/тріпотіння передсердь, корекція якого має вагоме значення в первинній профілактиці даних порушень серцевого ритму та запобіганні ускладнень у пацієнтів із фібриляцією/тріпотінням передсердь
Дод.точки доступу:
Срібна, О. В.
Сичов, О. С.
Кваша, О. О.
Смирнова, І. П.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

12.


    Черняга-Ройко, У. П.
    Предиктори відновлення синусового ритму в пацієнтів із персистентним тріпотінням передсердь [Текст] / У. П. Черняга-Ройко, О. Й. Жарінов, А. В. Акер // Серце і судини. - 2017. - N 4. - С. 32-38. - Библиогр. в конце ст.


MeSH-головна:
ПРЕДСЕРДИЙ ТРЕПЕТАНИЕ -- ATRIAL FLUTTER (диагноз, патофизиология)
МИОКАРД -- MYOCARDIUM
ЭЛЕКТРОКАРДИОГРАФИЯ -- ELECTROCARDIOGRAPHY
Дод.точки доступу:
Жарінов, О. Й.
Акер, А. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

13.


   
    Предиктори раннього рецидиву аритмії в пацієнтів з неклапанною персистентною фібриляцією і тріпотінням передсердь після кардіоверсії [Текст] / У. П. Черняга–Ройко [и др.] // Український кардіологічний журнал. - 2017. - № 5. - С. 56-62


MeSH-головна:
ПРЕДСЕРДИЙ ФИБРИЛЛЯЦИЯ -- ATRIAL FIBRILLATION
ПРЕДСЕРДИЙ ТРЕПЕТАНИЕ -- ATRIAL FLUTTER
РЕЦИДИВ -- RECURRENCE
БЕССИМПТОМНЫЕ БОЛЕЗНИ -- ASYMPTOMATIC DISEASES
Анотація: Мета – порівняти клінічні та морфофункціональні характеристики пацієнтів з неклапанною персистентною фібриляцією / тріпотінням передсердь (ФП/ТП) з ранніми рецидивами аритмії після кардіоверсії і без рецидивів. У проспективне одноцентрове дослідження залучили 150 пацієнтів з документованою персистентною ФП/ТП, яким під час госпіталізації було здійснено успішну кардіоверсію. Рецидиви ФП/ТП діагностували при плановій реєстрації ЕКГ, безперервному добовому холтерівському моніторуванні ЕКГ і моніторуванні подій упродовж 7 діб. Демографічні та клініко-функціональні особливості, супутні хвороби, лікування порівнювали в групах пацієнтів з ранніми рецидивами аритмії після кардіоверсії (n=50) і без рецидивів (n=100). У хворих без рецидивів ФП/ТП частіше спостерігалася ізольована ФП (Р=0,00116), а в пацієнтів з рецидивами аритмії ФП частіше поєднувалася з різними типами ТП (Р=0,001). Хворі з рецидивами ФП/ТП мали більшу тривалість аритмії в анамнезі (Р=0,00048), а також тенденцію до більшої тривалості останнього епізоду ФП/ТП (Р=0,077). У групі з рецидивами при холтерівському моніторуванні ЕКГ реєстрували нижчу середньодобову та мінімальну частоту скорочень серця, більшу кількість суправентрикулярних екстрасистол упродовж доби (Р=0,0001), парних (Р=0,00002) та групових передсердних екстрасистол (Р=0,0001), а також пароксизмів передсердної тахікардії (Р=0,0019). У третини пацієнтів після успішної медикаментозної або електричної кардіоверсії виявляють рецидиви ФП/ТП у госпітальний період. Використання холтерівського моніторування ЕКГ упродовж 24 год та моніторування подій збільшують імовірність виявлення порушень ритму в ранні терміни після кардіоверсії. Вихідна наявність супутнього ТП, виявлення після відновлення ритму частої, парної суправентрикулярної екстрасистолії та пробіжок передсердної тахіаритмії можуть бути предикторами виникнення ранніх рецидивів ФП/Т
Дод.точки доступу:
Черняга-Ройко, У. П.
Жарінов, О. Й.
Павлик, Н. С.
Павлик, С. С.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

14.


   
    Валідація російськомовної версії опитувальника Atrial Fibrillation Effect on QualiTy-of-Life у пацієнтів з фібриляцією і тріпотінням передсердь неклапанного походження [Текст] / О. С. Сичов [та ін.] // Український кардіологічний журнал. - 2016. - № 4. - С. 97-106. - Бібліогр.: с. 103


MeSH-головна:
ПРЕДСЕРДИЙ ФИБРИЛЛЯЦИЯ -- ATRIAL FIBRILLATION (психология)
ПРЕДСЕРДИЙ ТРЕПЕТАНИЕ -- ATRIAL FLUTTER (психология)
АНКЕТИРОВАНИЕ -- QUESTIONNAIRES
КАЧЕСТВО ЖИЗНИ -- QUALITY OF LIFE
Дод.точки доступу:
Сичов, О. С.
Бородай, А. О.
Бородай, Е. С.
Романюк, П. Б.
Міхалєва, Т. В.
Срібна, О. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

15.


    Зинченко, Ю. В.
    Применение ривароксабана при восстановлении синусового ритма у больных с трепетанием предсердий [Текст] / Ю. В. Зинченко, М. Р. Икоркин // Український кардіологічний журнал. - 2016. - № 4. - С. 87-96. - Библиогр.: с. 95


MeSH-головна:
ПРЕДСЕРДИЙ ТРЕПЕТАНИЕ -- ATRIAL FLUTTER (лекарственная терапия, терапия, ультрасонография)
АНТИКОАГУЛЯНТЫ -- ANTICOAGULANTS (терапевтическое применение)
ЭХОКАРДИОГРАФИЯ -- ECHOCARDIOGRAPHY (методы)
ЭХОКАРДИОГРАФИЯ ЧРЕСПИЩЕВОДНАЯ -- ECHOCARDIOGRAPHY, TRANSESOPHAGEAL (методы)
СЕРДЦА СТИМУЛЯЦИЯ ИСКУССТВЕННАЯ -- CARDIAC PACING, ARTIFICIAL (методы)
АЛГОРИТМЫ -- ALGORITHMS
Кл.слова (ненормовані):
ривароксабан
Дод.точки доступу:
Икоркин, М. Р.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

16.


    Сичов, О. С.
    Валідація російськомовної версії опитувальника AF-QoL у пацієнтів з фібриляцією і тріпотінням передсердь неклапанного походження [Текст] / О. С. Сичов, А. О. Бородай // Український кардіологічний журнал. - 2016. - № 5. - С. 58-66. - Бібліогр.: с. 64-65


MeSH-головна:
ПРЕДСЕРДИЙ ФИБРИЛЛЯЦИЯ -- ATRIAL FIBRILLATION (психология)
ПРЕДСЕРДИЙ ТРЕПЕТАНИЕ -- ATRIAL FLUTTER (психология)
АНКЕТИРОВАНИЕ -- QUESTIONNAIRES
КАЧЕСТВО ЖИЗНИ -- QUALITY OF LIFE
ВАЛИДАЦИЯ ИССЛЕДОВАНИЙ -- VALIDATION STUDIES
Дод.точки доступу:
Бородай, А. О.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

17.


   
    Випадок невідкладного лікування тріпотіння передсердь у новонародженого [Текст] / С. О. Сіромаха [та ін.] // Український кардіологічний журнал. - 2016. - № 6. - С. 112-114. - Бібліогр.: с. 114


MeSH-головна:
ПРЕДСЕРДИЙ ТРЕПЕТАНИЕ -- ATRIAL FLUTTER (диагностика, терапия)
НОВОРОЖДЕННЫЙ, БОЛЕЗНИ -- INFANT, NEWBORN, DISEASES
ЭЛЕКТРОИМПУЛЬСНАЯ ТЕРАПИЯ -- ELECTRIC COUNTERSHOCK (методы)
ЭЛЕКТРОКАРДИОГРАФИЯ -- ELECTROCARDIOGRAPHY (методы)
НЕОТЛОЖНАЯ МЕДИЦИНСКАЯ ПОМОЩЬ -- EMERGENCY MEDICAL SERVICES
ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS
Дод.точки доступу:
Сіромаха, С. О.
Прокопович, Л. М.
Залевський, В. П.
Парацій, О. З.
Головенко, О. С.
Труба, Я. П.
Лазоришинець, В. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

18.


    Сичов, О. С.
    Предиктори виникнення серцево-судинних подій у пацієнтів з фібриляцією та тріпотінням передсердь неклапанного походження [Текст] / О. С. Сичов, А. О. Бородай, Е. С. Бородай // Український кардіологічний журнал. - 2016. - № 6. - С. 64-75. - Бібліогр.: с. 73-74


MeSH-головна:
СЕРДЕЧНО-СОСУДИСТЫЕ БОЛЕЗНИ -- CARDIOVASCULAR DISEASES (профилактика и контроль, этиология)
ИНСУЛЬТ -- STROKE (профилактика и контроль, этиология)
ПРЕДСЕРДИЙ ФИБРИЛЛЯЦИЯ -- ATRIAL FIBRILLATION (диагностика, лекарственная терапия, осложнения, ультрасонография)
ПРЕДСЕРДИЙ ТРЕПЕТАНИЕ -- ATRIAL FLUTTER (диагностика, лекарственная терапия, осложнения, ультрасонография)
АНТИКОАГУЛЯНТЫ -- ANTICOAGULANTS (терапевтическое применение)
РИСКА СТЕПЕНИ ОЦЕНКА -- RISK ADJUSTMENT
БОЛЬНОЙ, СЛЕДОВАНИЕ РЕКОМЕНДАЦИЯМ ВРАЧА -- PATIENT COMPLIANCE
Дод.точки доступу:
Бородай, А. О.
Бородай, Е. С.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

19.


    Зінченко, Ю. В.
    Перебіг уперше виниклого тріпотіння передсердь протягом п’ятнадцяти років після кардіоверсії [Текст] / Ю. В. Зінченко, Т. В. Міхалєва // Український кардіологічний журнал. - 2015. - № 2. - С. 81-86


MeSH-головна:
ПРЕДСЕРДИЙ ТРЕПЕТАНИЕ -- ATRIAL FLUTTER (этиология)
ПРОТИВОАРИТМИЧЕСКИЕ СРЕДСТВА -- ANTI-ARRHYTHMIA AGENTS (фармакология)
Дод.точки доступу:
Міхалєва, Т. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

20.


    Зінченко, Ю. В.
    Перебіг аритмії у хворих, що перенесли епізод тріпотіння передсердь 1 : 1 [Текст] / Ю. В. Зінченко, О. І. Фролов // Український кардіологічний журнал. - 2015. - № 3. - С. 94-100


MeSH-головна:
ПРЕДСЕРДИЙ ТРЕПЕТАНИЕ -- ATRIAL FLUTTER
АРИТМИИ СЕРДЕЧНЫЕ -- ARRHYTHMIAS, CARDIAC (этиология)
Дод.точки доступу:
Фролов, О. І.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

 1-20    21-40   41-60   61-66 
 
© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)