Головна Спрощенний режим Відео-інструкція Опис
Авторизація
Прізвище
Пароль
 

Бази даних


Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку
Книги
Періодичні видання
Бібліотечні видання
Вища освіта
Краєзнавство
Рідкісні видання
Зона пошуку
у знайденому
 Знайдено у інших БД:Книги (39)
Формат представлення знайдених документів:
повнийінформаційнийкороткий
Відсортувати знайдені документи за:
авторомназвоюроком виданнятипом документа
Пошуковий запит: (<.>S=Предсердий фибрилляция<.>)
Загальна кількість знайдених документів : 548
Показані документи з 1 по 20
 1-20    21-40   41-60   61-80   81-100   101-120      
1.


   
    Етіологічні та патоморфологічні прояви фібриляції передсердь. Огляд літератури [Текст] = Etiological and pathomorphological manifestations of atrial fibrillation / Я. С. Слободянюк [та ін.] // Вісник Вінницького нац. мед. ун-ту. - 2024. - Т. 28, № 1. - С. 134-139. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-головна:
ПРЕДСЕРДИЙ ФИБРИЛЛЯЦИЯ -- ATRIAL FIBRILLATION (патофизиология, этиология)
ОБЗОР -- REVIEW
СЕРДЦА ЖЕЛУДОЧКА ЛЕВОГО ДИСФУНКЦИЯ -- VENTRICULAR DYSFUNCTION, LEFT (патофизиология, этиология)
ФИБРОЗ -- FIBROSIS (патофизиология, этиология)
ФАКТОРЫ РИСКА -- RISK FACTORS
ПОЛИМОРФИЗМ ГЕНЕТИЧЕСКИЙ -- POLYMORPHISM, GENETIC (физиология)
МИОКАРДА РЕПЕРФУЗИОННЫЕ ПОВРЕЖДЕНИЯ -- MYOCARDIAL REPERFUSION INJURY (патофизиология, этиология)
ОЖИРЕНИЕ -- OBESITY (метаболизм, осложнения, этиология)
Анотація: Фібриляція передсердь – це поліетіологічне захворювання, що обумовлено не лише природним старінням населення, але й хронічними серцево-судинними захворюваннями та впливом різноманітних факторів ризику. Саме тому метою нашого огляду було висвітлення актуальних і сучасних поглядів на етіологічні чинники, що відіграють значну роль у розвитку фібриляції передсердь. Проведено аналіз наукових статей та матеріалів з наукометричних баз PubMed, Web of Science, Google Scholar, Crossref, WorldCat. Продемонстровані морфологічні зміни (збільшення об’єму, фіброз лівого передсердя, більш масивне відкладення кальцію в підендотеліальному шарі, а в рідкісних випадках – розвиток ізольованого амілоїдозу передсердь) та електрофізіологічні зміни (зниження мітохондріального вмісту Ca2+, скорочення ефективного рефрактерного періоду, порушення реполяризації) передсердь серця на аутопсії хворих з фібриляцією передсердь та встановлені фактори ризику розвитку цієї патології. Також зазначені морфологічні ознаки ремоделювання міокарда передсердь у пацієнтів із фібриляцією передсердь. Окрім найбільш поширених факторів ризику, а саме: вік, артеріальна гіпертензія, серцева недостатність, ішемічна хвороба серця, цукровий діабет, ожиріння та зловживання алкоголю, в останніх публікаціях виділяють такі: наркотичні речовини (метамфетамін, кокаїн, канабіс), расова приналежність до європеоїдів, статево-специфічні особливості (жіноча стать і коливання рівня естрогенів), генетична схильність та гіперальдостеронізм на тлі недиференційованої дисплазії сполучної тканини. Оптимальне та своєчасне лікування, націлене на зазначені вище етіологічні чинники, зменшить ризик розвитку цього захворювання та покращить якість життя пацієнтів
Atrial fibrillation is a polyetiological disease caused not only by the natural aging of the population, but also by chronic cardiovascular diseases and the influence of various risk factors. That is why the purpose of this review was to highlight current and modern views on etiological factors that play a significant role in the development of atrial fibrillation. The analysis of scientific articles and materials from the scientometric databases PubMed, Web of Science, Google Scholar, Crossref, WorldCat was carried out. Demonstrated morphological (enlargement and fibrosis of the left atrium, more massive deposition of calcium in the subendothelial layer, and in rare cases, the development of isolated atrial amyloidosis) and electrophysiological changes (reduction of mitochondrial Ca2+ content, shortening of the effective refractory period, impaired repolarization) of the atria of the heart at autopsy patients with atrial fibrillation and established risk factors for the development of this pathology. Morphological signs of atrial myocardium remodeling in patients with atrial fibrillation are also indicated. In addition to the most common risk factors, namely: age, arterial hypertension, heart failure, coronary heart disease, diabetes, obesity and alcohol abuse, the following are highlighted in recent publications: narcotic substances (methamphetamine, cocaine, cannabis), race belonging to Caucasians, sex-specific features (female gender and fluctuations in estrogen levels), genetic predisposition and hyperaldosteronism against the background of undifferentiated connective tissue dysplasia. Optimal and timely treatment aimed at the above-mentioned etiological factors will reduce the risk of developing this disease and improve the quality of life of patients
Дод.точки доступу:
Слободянюк, Я. С.
Березовський, А. М.
Черних, М. О.
Міронов, Є. В.
Скорук, А. Г.

Вільних прим. немає

Знайти схожі
2.


    Melnychuk, I. O.
    Gut microbiota metabolites and holter ecg monitoring in coronary artery disease patients with atrial fibrillation [Текст] = Метаболіти мікробіому кишківника та Холтерівський моніторинг ЕКГ у паціентів із ішемічною хворобою серця та фібриляцією передсердь / I. O. Melnychuk. - Електрон. текст. дані // Art of Medicine. - 2024. - N 1. - С. 99-107. - Bibliogr. at the end of the art.


MeSH-головна:
ИШЕМИЧЕСКАЯ БОЛЕЗНЬ СЕРДЦА -- MYOCARDIAL ISCHEMIA (метаболизм, осложнения, патофизиология, этиология)
ПРЕДСЕРДИЙ ФИБРИЛЛЯЦИЯ -- ATRIAL FIBRILLATION (патофизиология, этиология)
ЭЛЕКТРОКАРДИОГРАФИЯ -- ELECTROCARDIOGRAPHY (использование, статистика)
КИШЕЧНИК -- INTESTINES (метаболизм, микробиология, физиология)
ЖИРНЫЕ КИСЛОТЫ -- FATTY ACIDS (анализ, диагностическое применение, метаболизм)
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: Gut microbiota metabolites play a clue role in human metabolism. The aim: To analyze and find the connections between Holter ECG monitoring indexes and gut microbiota metabolites in patients with coronary artery disease and atrial fibrillation. Materials and methods: 300 patients were divided into 3 groups: first (CAD) – 149 patients with CAD but without arrhythmias, second (CAD+AF) – 124 patients with CAD and AF paroxysm, and the control group – 27 patients without CAD and arrhythmias. Holter ECG monitoring was done for the patients with AF paroxysm within 24 hours after sinus rhythm restoration, and for the patients without AF on the first day of observation. A channel Holter ECG monitor (Cardiosens_K, Kharkiv, 2014) was used. We assessed Holter monitoring in V1, aVF, and V5 leads during 24 hours. The levels of trimethylamine (TMA), trimethylamine-N-oxide (TMAO) in plasma, and fecal short-chain fatty acids (SCFA) were determined by gas chromatography with mass electron detection. Results: Isocaproic and isobutyric fecal acids occurred in the I and II groups in comparison with the CG. In the II group patients an increase of TMA (16.13%), and TMAO (57.54%) levels and a decrease in their ratio (26.16%) was found in comparison with the I group, P0.05. In the II group patients an increase in valeric (1128.43%) and a decrease in butyric (78.75%), isovaleric (43.71%), caprylic (99.21%) acids, middle chain fatty acids (95.54%), and the total amount of fecal SCFA (17.09%) was found in comparison with the I group, P0.05. In the II group patients, an increase in supraventricular and ventricular extrasystoles was checked in comparison with the I group patients, P0.05. The significant middle force correlations between rhythm abnormalities and gut microbiota metabolites were found: supraventricular extrasystoles per hour and TMA (r
Мета. Виявити зв’язки між показниками холтерівського моніторування (ХМ) ЕКГ і метаболітами кишкової мікробіоти в пацієнтів із ішемічною хворобою серця (ІХС) та фібриляцією передсердь (ФП). Матеріали й методи: 300 пацієнтів було розподілено на 3 групи: перша (ІХС) – 149 пацієнтів із ІХС без аритмій, друга (ІХС+ФП) – 124 пацієнти з ІХС та пароксизмом ФП, контрольна група (КГ) – 27 пацієнтів без ІХС і аритмії. ХМ ЕКГ проводили хворим із пароксизмом ФП упродовж 24 годин після відновлення синусового ритму, а пацієнтам без ФП – у першу добу спостереження. Рівень триметиламіну (ТМА), триметиламін-N-оксиду (ТМАО) в плазмі та фекальних коротко ланцюгових жирних кислот (КЛЖК) визначали за допомогою газової хроматографії з мас-електронною детекцією. Результати. Ізокапронова й ізомасляна ЖК у калі з’являлись у пацієнтів І та ІІ груп порівняно з КГ. У хворих ІІ групи виявлено підвищення рівнів ТМА (16,13%), ТМАО (57,54%) та зниження їх співвідношення (26,16%) порівняно з І групою, Р0,05. У пацієнтів ІІ групи спостерігалося підвищення вмісту валеріанової (1128,43 %) та зниження вмісту масляної (78,75 %), ізовалеріанової (43,71 %), каприлової (99,21 %) кислот, середньоланцюгових ЖК (95,54 %), загальної кількості фекальних КЛЖК (17,09 %) порівняно з І групою, Р0,05. Виявлено кореляції між суправентрикулярними екстрасистолами за годину та ТМА (r
Вільних прим. немає

Знайти схожі
3.


    Кулаєць, Н. М.
    Вплив фібриляції передсердь на перебіг серцевої недостатності: у фокусі діастолічна функція та біомаркери [Текст] = The impact of atrial fibrillation on the course of heart failure: focus on diastolic function and biomarkers / Н. М. Кулаєць. - Електрон. текст. дані // Art of Medicine. - 2024. - N 1. - С. 94-98. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-головна:
СЕРДЕЧНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ ДИАСТОЛИЧЕСКАЯ (патофизиология, этиология)
МИОКАРДА РЕЗЕРВ ФРАКЦИЙ КРОВОТОКА -- FRACTIONAL FLOW RESERVE, MYOCARDIAL (физиология)
ПРЕДСЕРДИЙ ФИБРИЛЛЯЦИЯ -- ATRIAL FIBRILLATION (патофизиология, этиология)
БИОЛОГИЧЕСКИЕ МАРКЕРЫ -- BIOLOGICAL MARKERS (анализ)
ДИАГНОСТИКА ДИФФЕРЕНЦИАЛЬНАЯ -- DIAGNOSIS, DIFFERENTIAL
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: Серцева недостатність зі збереженою фракцією викиду (СНзбФВ) та фібриляція передсердь (ФП) - тісно пов'язані між собою серцево-судинні захворювання. Їх складна взаємодія та спільні фактори ризику ускладнюють лікування
Мета – дослідити взаємозв'язок між діастолічною дисфункцією та рівнями серцевих біомаркерів (NT-proBNP, ST2 та галектину-3) у пацієнтів із серцевою недостатністю зі збереженою фракцією викиду та оцінити прогностичну цінність цих біомаркерів у діагностиці та оцінці тяжкості діастолічної дисфункції. Матеріали і методи. Дослідження проводилося як одноцентрове когортне дослідження на базі Івано-Франківського обласного клінічного кардіологічного центру, а матеріали та методи, що використовувалися, описані нижче. Пацієнти були розподілені на дві групи: одна - лише з СНзбФВ (41 пацієнт), інша - з СНзбФВ та фібриляцією передсердь (ФП) (64 пацієнти). Результати. Аналіз показав достовірні відмінності ехокардіографічних параметрів та біомаркерів між двома групами. Пацієнти як з СНзбФВ, так і з ФП мали більш виражені ехокардіографічні ознаки збільшення та дисфункції лівого передсердя. Аналіз біомаркерів виявив вищі рівні NT-proBNP, sST2 і галектину-3 у пацієнтів з СНзбФВ і ФП порівняно з пацієнтами лише з ГЛШ, що вказує на більш тяжкий клінічний перебіг. Результати дослідження дозволяють зробити впевнений висновок, що ФП має значний вплив на прогресування та тяжкість перебігу СНзбФВ. Висновки: 1. sST2 є ключовим показником, оскільки його сильна кореляція з наявністю ФП у пацієнтів із СНзбФВ дозволяє з високою точністю визначити вираженість міокардіального стресу. 2. Негативні кореляції Deceleration time та ФВ ЛШ у групі СНзбФВ + ФП вказують на більш виражену діастолічну та систолічну дисфункцію у цій групі, що свідчить про необхідність пошуку таргетних стратегій ведення цих пацієнтів. 3. Позитивна кореляція між LAVI і біомаркерами міокардіального стресу свідчить про те, що збільшення передсердь є важливим фактором, який впливає на ступінь тяжкості СНзбФВ, особливо у пацієнтів з ФП.
Heart failure with preserved ejection fraction (HFpEF) and atrial fibrillation (AF) are increasingly common cardiovascular diseases that are closely related to each other. The combination of these conditions complicates treatment due to their complex interaction and shared risk factors. The purpose. To investigate the relationship between diastolic dysfunction and levels of cardiac biomarkers (NT-proBNP, ST2 and galectin-3) in patients with heart failure with preserved ejection fraction and to assess the prognostic value of these biomarkers in the diagnosis and assessment of the severity of diastolic dysfunction. Materials and methods. The study was a single-center cohort study conducted at the Ivano-Frankivsk Regional Clinical Cardiology Center. The study included 105 patients diagnosed with heart failure with preserved ejection fraction (HFpEF). These patients were divided into two groups: one with HFpEF only (41 patients) and another with both HFpEF and atrial fibrillation (AF) (64 patients). Participants were ambulatory patients aged 45 years and older with preserved left ventricular ejection fraction (50%) and elevated NT-proBNP levels (125 pg/mL). Patients with acute myocardial infarction, severe valvular heart disease, or non-ischemic cardiomyopathy were excluded. The study adhered to the tenets of the Declaration of Helsinki and received ethical approval from the Ethics Committee of the Ivano-Frankivsk National Medical University. The diagnosis of HFpEF and AF was made according to the ESC 2016 and ESC 2020 guidelines, respectively. Participants underwent comprehensive clinical and instrumental examinations, including heart failure functional class assessment, resting echocardiography, and blood analysis for NT-proBNP, sST2, and galectin-3 levels. Echocardiography was performed using a Toshiba Aplio 400 ultrasound device, and laboratory tests were performed at the Interdepartmental Scientific Laboratory of the Ivano-Frankivsk National Medical University. Data analysis was performed using IBM SPSS Statistics version 26.0. Research results. The analysis showed significant differences in echocardiographic parameters and biomarkers between the two groups. Patients with HFpEF and AF had more pronounced echocardiographic evidence of left atrial enlargement and dysfunction. Biomarker analysis revealed higher levels of NT-proBNP, sST2 and galectin-3 in patients with HFpEF and AF compared to those with HFpEF alone, indicating a more severe clinical course. The study highlights the impact of AF on the progression and severity of HFpEF
Вільних прим. немає

Знайти схожі
4.


    Сидорова, Н. М.
    Застосування етацизину в сучасній клінічній практиці сімейного лікаря в запитаннях та відповідях: фібриляція передсердь [Текст] = The use of ethacizine in up-to-date clinical practice in questions and answers: atrial fibrillation / Н. М. Сидорова // Український медичний часопис. - 2024. - № 1. - С. 23-28. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-головна:
ПРЕДСЕРДИЙ ФИБРИЛЛЯЦИЯ -- ATRIAL FIBRILLATION (лекарственная терапия)
ПРОТИВОАРИТМИЧЕСКИЕ СРЕДСТВА -- ANTI-ARRHYTHMIA AGENTS (терапевтическое применение)
СЕРДЕЧНЫХ СОКРАЩЕНИЙ ЧАСТОТА -- HEART RATE (действие лекарственных препаратов)
Анотація: Незважаючи на те що етацизин застосовують протягом понад 30 років, у лікарів є багато запитань щодо його практичного застосування, так само, як і інших антиаритмічних препаратів, що зумовлено появою нових лікувальних стратегій, поглибленням розуміння щодо антиаритмічної дії препаратів. Останніми роками відкрито і опрацьовується багато нових «цілей» антиаритмічної терапії, і медикаментозна гілка лікування порушень серцевого ритму отримала поштовх до розвитку та наукових досліджень. Крім того, на фармацевтичному ринку з’являються нові антиаритмічні препарати. Таким чином, періодично виникає потреба узгоджувати погляди на антиаритмічну терапію, тактику ведення пацієнтів та застосування відомих лікарських засобів. Стаття пропонує відповіді на часті запитання щодо антиаритмічної терапії в цілому та застосування етацизину в сучасній клінічній практиці
Despite the fact that ethacizine has been used for more than 30 years, doctors have many questions about its practical use as well as other antiarrhythmic drugs due to the emergence of new treatment strategies, deepening of understanding about the antiarrhythmic action of drugs. In recent years, many new «targets» for antiarrhythmic therapy have been discovered and developed, and the pharmaceutical branch of treating heart rhythm disorders has received an impetus for development and scientific research. In addition, new antiarrhythmic drugs are appearing on the pharmaceutical market. Thus, there is a periodic need to harmonize views on antiarrhythmic therapy, patient management tactics, and the use of antiarrhythmic drugs. This article offers answers to frequently asked questions about antiarrhythmic therapy in general and the use of ethacizine in up-to-date clinical practice
Вільних прим. немає

Знайти схожі
5.


    Богомаз, В. М.
    Статеві та вікові особливості частоти виявлення фібриляції передсердь за даними довготривалого телемоніторування електрокардіограми [Текст] = Gender and age characteristics of atrial fibrillation detection according to the data of long-term telemonitoring of the ECG / В. М. Богомаз, І. О. Бердник, Л. І. Лиса // Кардіохірургія та інтервенційна кардіологія. - 2023. - N 3/4. - С. 16-22. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-головна:
ПРЕДСЕРДИЙ ФИБРИЛЛЯЦИЯ -- ATRIAL FIBRILLATION (диагностика, патофизиология, терапия, этиология)
РЕТРОСПЕКТИВНЫЕ КОНТРОЛИРУЕМЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ -- HISTORICALLY CONTROLLED STUDY (использование, методы, статистика, тенденции)
ТЕЛЕМЕДИЦИНА -- TELEMEDICINE (методы, оборудование, организация и управление, тенденции)
ПОЛОВАЯ ДИФФЕРЕНЦИАЦИЯ -- SEX DIFFERENTIATION (физиология)
ВЗРОСЛЫЕ -- ADULT (психология)
МОНИТОРИНГ ФИЗИОЛОГИЧЕСКИЙ -- MONITORING, PHYSIOLOGIC (использование, методы, статистика, тенденции)
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: Мета роботи - оцінити можливості тривалого патч-моніторування електрокардіограми (ЕКГ) для визначення статевих і вікових особливостей частоти виявлення фібриляції передсердь (ФП). Матеріали і методи. У цьому ретроспективному мультицентровому дослідженні, що тривало 2 роки (період 2021-2023 pp.), взяли участь 1123 пацієнти. Довготривале моніторування ЕКГ проводили за скеруванням лікарів-терапевтів та кардіологів тридцяти закладів охорони здоров'я з різними клінічними показаннями для такого дослідження. Для проведення довготривалого моніторування ЕКГ використовували інноваційний пристрій «Mawi Heart Patch» - одноразовий двоканальний прилад із можливістю безперервної реєстрації кардіограми до 7 діб. Первинний аналіз записів проводили з використанням алгоритмів штучного інтелекту Cardio.ai, а вторинне розшифрування і валідацію в усіх випадках - сертифіковані лікарі. Результати. Середній вік учасників становив (50,20 ± 16,65) року. Жінок було 599 (53,3 %), чоловіків - 524 (46,6 %). Середній час ЕКГ-моніторування становив (81,03 ± 18,50) год, у 74,35 % учасників безперервний ЕКГ- контроль тривав протягом 3 діб, у 20,75 % - 4 діб, у 2,58 % - 5 діб. Загалом ФП діагностована у 7,93 % пацієнтів, зокрема жінок і чоловіків було відповідно 6,51 і 9,54 % (р 0,05). У пацієнтів похилого віку ФП діагностували статистично значущо частіше, ніжу хворих середнього віку (відповідно 18,5 і 3,6 %, р 0,001). Серед усіх вікових груп найбільша частота виявлення ФП була в учасників віком понад 75 років, порівняно з пацієнтами молодого (28,8 % проти 3,6 %, р 0,001) та середнього віку (28,8 проти 18,5 %, р 0,05). Висновки. У дослідженні не виявлено статевої різниці щодо частоти діагностування ФП. У пацієнтів віком понад 50 років зафіксовано статистично значуще зростання частоти виявлення ФП, що має тенденцію до збільшення в наступних вікових періодах і досягає максимуму в довгожителів (віком понад 90 років). Застосування довготривалого патч-моніторування ЕКГ у пацієнтів старших вікових груп розширює діагностичні можливості та дає можливість вчасно провести вторинну профілактику ускладнень
The aim - to evaluate the possibilities of long-term patch monitoring of the electrocardiogram (ECG) to determine gender and age characteristics of the frequency of detection of atrial fibrillation (AF). Materials and methods. A total of 1,123 patients participated in this 2-year (2021-2023) retrospective multicenter study. Long-term ECG monitoring was performed at the referral of internists and cardiologists of 30 health care institutions according to various clinical indications for this study. For long-term monitoring of the ECG, the innovative device «Mawi Heart Patch» was used - a disposable two-channel device with the possibility of continuous recording of the ECG for up to 7 days. The primary analysis of the records was carried out using Cardio.ai artificial intelligence algorithms, re-decryption and validation by certified doctors. Results. The average age of the study participants was (50.2 ± 16.65) years. There were 599 (53.3 %) women, 524 (46.6 %) men. The average time of ECG monitoring was (81.03 ± 18.5) hours, 74.35 % of the participants had continuous ECG monitoring for 3 days, 20.75 % for 4 days, and 2.58 % for 5 days. In total, AF was diagnosed in 7.93 % of patients, in particular, women and men were 6.51 % and 9.54 % respectively (p 0.05). In elderly patients, AF was diagnosed statistically significantly more often than in middle-aged patients (18.5 and 3.6 %, respectively, p 0.001). Among all age groups, the highest frequency of detection of AF was in participants over 75 years old, compared to young (28.8 % vs 3.6 %, p 0.001) and middle-aged patients (28.8 vs 18.5 %, p 0.05). Conclusions. The study did not reveal a gender difference in the frequency of diagnosing AF. In patients over 50 years, a significant increase in the frequency of detection of AF was recorded, which tends to increase in the following age periods and reaches a maximum in long-livers (over 90 years). The use of long-term patch ECG monitoring in patients of older age groups expands diagnostic possibilities and makes it possible to prevent complications in time
Дод.точки доступу:
Бердник, І. О.
Лиса, Л. І.

Вільних прим. немає

Знайти схожі
6.


    Кулаєць, Н. М.
    Якість життя у хворих на фібриляцію передсердь із урахуванням фенотипу серцевої недостатності [Текст] = Quality of life in patients with atrial fibrillation taking into account the phenotype of heart failure / Н. М. Кулаєць, В. М. Кулаєць // Буковинський медичний вісник. - 2023. - Т. 27, № 3. - С. 3-9


MeSH-головна:
ПРЕДСЕРДИЙ ФИБРИЛЛЯЦИЯ -- ATRIAL FIBRILLATION (осложнения, патофизиология, этиология)
СЕРДЕЧНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- HEART FAILURE (осложнения, патофизиология, этиология)
ФЕНОТИП -- PHENOTYPE
МИОКАРДА РЕЗЕРВ ФРАКЦИЙ КРОВОТОКА -- FRACTIONAL FLOW RESERVE, MYOCARDIAL (физиология)
КАЧЕСТВО ЖИЗНИ -- QUALITY OF LIFE (психология)
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: Фібриляція передсердь (ФП) - це медична проблема, котра часто пов’язана з кількома супутніми захворюваннями та несприятливими наслідками. У розвинених країнах хронічна серцева недостатність (ХСН), яка уражає від 2% до 3% населення, також є основною причиною захворюваності та смертності населення. Поширеність обидвох цих захворювань невпинно зростає у всьому світі. ХСН з ФП набуває все більшої медико-соціальної значущості, оскільки здатна погіршити прогноз і якість життя (ЯЖ) людини. Мета дослідження - провести оцінку якості життя хворих на фібриляцію передсердь із урахуванням фенотипу серцевої недостатності. Матеріал і методи. Обстежено 300 пацієнтів віком 45-65 років. Серед обстежених - 180 (60,0%) жінок та 120 (40,0%) чоловіків. Всі пацієнти розподілені на групи: I група (контроль, 36 практично здорових осіб); ІІ група - хворі на ХСН з ФП та збереженою фракцією викиду лівого шлуночка (СНнФВ ЛШ, n=190); IІІ група – хворі на ХСН з ФП та зниженою фракцією викиду лівого шлуночка, (СНзФВ ЛШ, n=110). Діагностику ФП, СН здійснювали згідно з клінічним протоколом надання медичної допомоги хворим із фібриляцією передсердь, серцевою недостатністю, затвердженими Наказом МОЗ України від 03.07.2006 №436. Якість життя (ЯЖ) хворих оцінювалась за допомогою неспецифічного опитувальника Medical Outcomes Study 36-Item Short-Form Health Survey (MOS SF-36) та Міннесотського опитувальника для пацієнтів із серцевою недостатністю (Minnesota living with heart failure questionnaire, MLHFQ). Результати дослідження. Проведена оцінка якості життя в обстежених пацієнтів свідчить, що найвищі показники якості життя за шкалами фізичного та психічного здоров’я (p0,05) встановлені в контрольній групі. За результами анкетування по Міннесотському опитувальнику (MLHFQ) вищі показники були у пацієнтів із СНзФВ та ФП, які свідчать про гіршу якість життя (p0,05). У хворих на ХСН з ФП виявлені достовірні відмінності, порівняно з контрольною групою, за шкалами фізичного (p0,05), фізично-рольового функціонування (p0,05), інтенсивності болю (p0,05) та емоційно-рольового функціонування (p0,05). Виявлено, що в пацієнтів зі зниженою фракцією викиду лівого шлуночка, порівняно з хворими зі збереженою фракцією викиду лівого шлуночка, відбувається достовірне зниження показників якості життя практично за усіма шкалами SF-36: фізичного функціонування (p0,05), рольового функціонування (p0,05), тілесного болю (p0,05), загального здоров'я (p0,05), життєвої активності (p0,05). Доведено, що чоловіча стать (p0,05), вік старше 65 років (p0,05), більший індекс маси тіла (ІМТ, p0,05), порушення толерантності до вуглеводів/цукровий діабет 2-го типу (p0,05) та артеріальна гіпертензія (p0,05) були факторами, асоційованими із СНзФВ ЛШ та, відповідно, більш низькими балами ЯЖ за опитувальником SF-36. Вірогідної залежності щодо паління (p0,05) та гіперліпідемії (p0,05) у компоненти фізичного та психічного здоров’я у пацієнтів з ХСН та ФП не встановлено. Висновки. За результами анкетування по Міннесотському опитувальнику (MLHFQ) вищі показники були у пацієнтів із СНзФВ та ФП, які свідчать про гіршу якість життя (p0,05). В обстежених хворих на хронічну серцеву недостатність з фібриляцією передсердь виявляли зниження показників якості життя порівняно з контрольною групою за всіма шкалами опитувальника SF-36 (p0,05). Встановлено достовірні відмінності, порівняно з контрольною групою, за шкалами фізичного (p0,05), фізично-рольового функціонування (p0,05), інтенсивності болю (p0,05) та емоційно-рольового функціонування (p0,05). Встановлено, що у пацієнтів зі зниженою фракцією викиду лівого шлуночка, порівняно з хворими зі збереженою фракцією викиду лівого шлуночка, відбувається достовірне зниження показників якості життя практично за усіма шкалами SF-36: фізичного функціонування (p0,05), рольового функціонування (p0,05), тілесного болю (p0,05), загального здоров'я (p0,05), життєвої активності (p0,05). У той же час, за шкалами соціального функціонування та психічного здоров'я вірогідних відмінностей, залежно від фракції викиду лівого шлуночка, при фібриляції передсердь не встановлено (p0,05)
Atrial fibrillation (AF) is a medical problem often associated with several comorbidities and adverse outcomes. In developed countries, chronic heart failure (CHF), which affects 2% to 3% of the population, is also a major cause of morbidity and mortality. The prevalence of both of these diseases is steadily increasing worldwide. CHF with AF is gaining more and more medical and social significance, as it can worsen the prognosis and quality of life (QoL) of a person. The purpose. Assess the quality of life of patients with atrial fibrillation, taking into account the phenotype of heart failure. Material and methods. 300 patients aged 45-65 were examined. Among the examined were 180 (60.0%) women and 120 (40.0%) men. All patients were divided into groups: group I – control, 36 practically healthy persons; group II - patients with CHF with AF and preserved left ventricular ejection fraction (LVHF, n=190); group III - patients with HF with AF and reduced left ventricular ejection fraction (LVHF, n=110). Diagnoses of AF and HF were carried out according to the clinical protocol for providing medical care to patients with atrial fibrillation and heart failure, confirmed by the order of the Ministry of Health of Ukraine №436 of 07.03.2006. The quality of life (QoL) of the patients was assessed using a non-specific questionnaire Medical Outcomes Study 36-Item Short-Form Health Survey (MOS SF-36) and Minnesota living with heart failure questionnaire (MHFLQ). Research results. According to the results of the Minnesota Questionnaire (MLHFQ), patients with HF and AF had higher scores, indicating a worse quality of life (p0.05). The highest indicators of the quality of life according to the scale of physical and mental health (p0.05) were established in the control group. In patients with chronic heart failure with atrial fibrillation, significant differences were found, compared to the control group, on the scales of physical (p0.05), physical-role functioning (p0.05), pain intensity (p0.05) and emotional role functioning (p0.05). It was found that in patients with a reduced left ventricular ejection fraction, compared to patients with a preserved left ventricular ejection fraction, a significant decrease in quality of life indicators on almost all SF-36 scales was set: physical functioning (p0.05), role functioning (p 0.05), body pain (p0.05), general health (p0.05), vital activity (p0.05). It has been proven that male gender (p0.05), age over 65 years (p0.05), increased body mass index (BMI, p0.05), impaired glucose tolerance/or diabetes mellitus type 2 (p 0.05) and arterial hypertension (p0.05) were factors associated with HF and, accordingly, lower quality of life scores according to the SF-36 questionnaire. Probable dependence regarding smoking (p0.05) and hyperlipidemia (p0.05) in components of physical and mental health in patients with CHF and AF were not established. Conclusion. According to the results of the Minnesota Questionnaire (MLHFQ), patients with HF and AF had higher scores, indicating a worse quality of life (p0.05). In the examined patients for chronic heart failure with atrial fibrillation, a decrease in quality of life indicators was found in comparison with the control group on all scales of the SF-36 questionnaire (p0.05). Significant differences were established, compared to the control group, on the scales of physical (p0.05), physical-role functioning (p0.05), pain intensity (p0.05) and emotional-role functioning (p0 ,05). It was found that in patients with a reduced left ventricular ejection fraction, compared to patients with a preserved left ventricular ejection fraction, there is a significant decrease in quality of life indicators on almost all SF36 scales: physical functioning (p0.05), role functioning ( p0.05), body pain (p0.05), general health (p0.05), vital activity (p0.05). At the same time, on the scales of social functioning and mental health, there were no significant differences, depending on the left ventricular ejection fraction in atrial fibrillation (p0.05)
Дод.точки доступу:
Кулаєць, В. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі
7.


    Іванов, В. П.
    Асоціація сироваткових рівнів біомаркерів серцевої недостатності та якості життя пацієнтів із артеріальною гіпертензією та фібриляцією передсердь [Текст] = Association of serum levels of heart failure biomarkers and quality of life in patients with arterial hypertension and atrial fibrillation / В. П. Іванов, М. М. Закревська // Вісник Вінницького нац. мед. ун-ту. - 2023. - Т. 27, № 1. - С. 119-125. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-головна:
КАЧЕСТВО ЖИЗНИ -- QUALITY OF LIFE
ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION (кровь)
ПРЕДСЕРДИЙ ФИБРИЛЛЯЦИЯ -- ATRIAL FIBRILLATION (кровь)
СЕРДЕЧНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- HEART FAILURE (кровь)
Анотація: У статті наведено результати вивчення зв’язку якості життя пацієнтів із артеріальною гіпертензією (АГ) та фібризляцією передсердь (ФП) з рівнями сироваткових N-кінцевого фрагменту мозкового натрійуретичного пропептиду (NT-proBNP) та стимулюючого фактору росту, що експресується геном 2 (ST2). У рамках відкритого обсерваційного рандомізованого порівняльного дослідження обстежено 89 пацієнтів з АГ ІІ стадії та різними клінічними формами ФП. Усім пацієнтам було проведено загально-клінічне обстеження, додаткове визначення вмісту біомаркерів NT-proBNP і ST2 у плазмі та оцінку якості життя за опитувальниками SF-36 і MLHFQ на 2-3 день перебування в стаціонарі на тлі підбору оптимальної терапії. Статистичний аналіз проведений за допомогою програм Microsoft Excel (2016) і Statistica 12.0 (Statsoft, USA). Визначали середню величину показника, стандартне відхилення з використанням one-way ANOVA & LSD test, застосовували ранговий кореляційний аналіз Спірмена. За результатами дослідження мала місце певна асоціація погіршення якості життя пацієнтів з АГ і ФП зі збільшенням вмісту NT-proBNP та ST2 у плазмі. Було продемонстровано, що відносно високий рівень NT-proBNP у плазмі був асоційований з погіршенням рольового функціонування, обумовленого фізичним та емоційним станом за шкалою SF-36 та погіршенням якості життя за MLHFQ. Крім того, мав місце прямий кореляційний зв’язок (R=0,41; p0,0001) фактичного вмісту NT-proBNP у плазмі з величиною сумарного балу за MLHFQ. Відносно високий рівень ST2 у плазмі був асоційований із суттєвим зниженням фізичного функціонування, життєздатності, соціального функціонування, рольового функціонування, обумовленого емоційним станом, фізичної та психічної компонент здоров’я та зростанням інтенсивності болю за SF-36, а також суттєвим погіршенням якості життя за MLHFQ. Крім того, мав місце зворотний кореляційний зв’язок (R
The article presents the results of the study of the relationship between the quality of life of patients with arterial hypertension (AH) and atrial fibrillation (AF) with serum levels of the N-terminal fragment of brain natriuretic propeptide (NT-proBNP) and the suppressor of tumorigenicity 2 (ST2). As part of an open observational randomized comparative study, 89 patients with stage II AH and various clinical forms of AF were examined. All patients underwent a general clinical examination, additional determination of levels of serum NT-proBNP and ST2 biomarkers, and assessment of quality of life according to the SF-36 and MLHFQ questionnaires on the 2-3 day stay in the hospital against the background of selection of optimal therapy. Statistical analysis was performed using Microsoft Excel (2016) and Statistica 12.0 (Statsoft, USA). The average value of the indicator, standard deviation was determined using one-way ANOVA & LSD test, Spearman's rank correlation analysis was used. According to the results of the study, there was a certain association of deterioration of the quality of life of patients with AH and AF with an increase in levels of serum NT-proBNP and ST2. It was demonstrated that a relatively high level of serum NT-proBNP was associated with impaired role functioning, determined by physical and emotional state according to the SF-36 scale, and impaired quality of life according to the MLHFQ. In addition, there was a direct correlation (R=0.41; p0.0001) between actual levels of serum NT-proBNP and the total MLHFQ score. A relatively high level of serum ST2 was associated with a significant decrease in physical functioning, vitality, social functioning, role functioning due to emotional state, physical and mental health components, and an increase in pain intensity according to the SF-36, as well as a significant deterioration of the quality of life according to the MLHFQ. In addition, there was an inverse correlation (R
Дод.точки доступу:
Закревська, М. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі
8.


    Єпанчінцева, О. А.
    Когнітивні розлади в пацієнтів з фібриляцією передсердь [Текст] = Cognitive disorders in patients with atrial fibrillation / О. А. Єпанчінцева, А. С. Солонович, О. С. Солонович // Кардіохірургія та інтервенційна кардіологія. - 2023. - N 1/2. - С. 15-21. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-головна:
ПРЕДСЕРДИЙ ФИБРИЛЛЯЦИЯ -- ATRIAL FIBRILLATION
КОГНИТИВНЫЕ РАССТРОЙСТВА -- COGNITION DISORDERS
Анотація: Фібриляція передсердь (ФП) є однією з найпоширеніших аритмій, її розповсюдженість збільшується з віком. Порушення когнітивних функцій є частим супутнім розладом при ФП та є додатковим чинником зниження якості життя та прихильності до лікування в таких пацієнтів. ФП асоціюється зі збільшенням ризику розвитку деменції в пацієнтів як з інсультом в анамнезі, так і без нього. Загальновідомо, що ФП та когнітивні розлади (КР) мають спільні фактори ризику, такі як вік, артеріальна гіпертензія, діабет, дисліпідемія, обструктивне апное сну, ішемічна хвороба серця, серцева недостатність, хронічна хвороба нирок, ожиріння тощо. За даними досліджень, ФП і КР поєднують і такі патофізіологічні чинники, як гіпоперфузія, мікрокрововиливи, атрофія мозку, системне атеросклеротичне ураження судин, ендотеліальна дисфункція, запалення. Для оцінки стану когнітивних функцій у пацієнтів з ФП можуть застосовуватися скринінгові нейропсихологічні шкали, а сучасні методи нейровізуалізації дають змогу виявити структурні зміни в головному мозку. Специфічні методи лікування КР при ФП наразі не розроблені. Призначення антитромботичної терапії є основним засобом профілактики цереброваскулярних подій, а отже і КР при ФП
Atrial fibrillation (AF) is one of the most common arrhythmias, and its prevalence increases with age. Cognitive impairment (CI) is a frequent concomitant disorder in AF and is an additional factor in reducing the quality of life and adherence to treatment in such patients. AF is associated with an increased risk of dementia in patients with and without history of stroke. It is well known that AF and CI share common risk factors such as age, hypertension, diabetes, dyslipidemia, obstructive sleep apnea, coronary heart disease, heart failure, chronic kidney disease, obesity, etc. The available data show that AF and CI have common pathophysiological factors, which, in addition to stroke, include hypoperfusion, microhemorrhages, brain atrophy, systemic atherosclerotic vascular damage, endothelial dysfunction, and inflammation. Screening neuropsychological scales might be used to assess the state of cognitive functions in patients with AF, and contemporary neuroimaging methods allow detecting structural changes in the brain. Specific methods of treatment of CI in AF have not yet been developed. Optimal antithrombotic therapy is the main means of prevention of cerebrovascular events, and therefore CI in AF
Дод.точки доступу:
Солонович, А. С.
Солонович, О. С.

Вільних прим. немає

Знайти схожі
9.


    Ткаченко, В. І.
    Клінічний випадок фібриляції передсердь на фоні ішемічної хвороби серця та коморбідної патології. Обґрунтування формулювання діагнозу та схеми лікування відповідно до сучасних рекомендацій (Матеріали для інформального навчання) [Текст] = A Clinical Case of Atrial Fibrillation on Background of Coronary Heart Disease and Comorbid Pathology. Justification of the Diagnosis and Treatment in Accordance with Modern Recommendations (Materials for informal learning) / В. І. Ткаченко // Сімейна медицина. - 2023. - № 4. - С. 89-94. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-головна:
ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS
ПРЕДСЕРДИЙ ФИБРИЛЛЯЦИЯ -- ATRIAL FIBRILLATION (осложнения, патофизиология, терапия, этиология)
КОМОРБИДНОСТЬ -- COMORBIDITY (тенденции)
ИШЕМИЧЕСКАЯ БОЛЕЗНЬ СЕРДЦА -- MYOCARDIAL ISCHEMIA (патофизиология, терапия, этиология)
МАТЕРИАЛЫ ЛЕКЦИЙ -- LECTURE NOTES
ФАКТОРЫ РИСКА -- RISK FACTORS
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: Фібриляція передсердь (ФП) – найбільш поширене порушення серцевого ритму, яке зустрічається у клінічній практиці, але її вчасна діагностика, профілактика та лікування, особливо на фоні коморбідних станів, викликає труднощі
Мета – розгляд клінічного випадку пацієнта з фібриляцією передсердь на фоні ішемічної хвороби серця (ІХС) та коморбідної патології, обґрунтування формулювання діагнозу та схеми лікування відповідно до сучасних рекомендацій. Матеріали та методи. Аналіз історії хвороби пацієнта, даних анамнезу, клінічного та лабораторно-інструментального обстеження, огляд сучасних міжнародних та національних керівництв відповідно до клінічного випадку. Були застосовані методи структурно-логічного аналізу та бібліосемантичний метод дослідження. Результати. Описано клінічній випадок пацієнта з уперше діагностованою постійною ФП внаслідок ІХС: стенокардія напруги ІІ ФК, постінфарктного кардіосклерозу з ускладненням у формі серцевої недостатності зі збереженою фракцією викиду на фоні комбінованої дисліпідемії, артеріальної гіпертензії, хронічної хвороби нирок. Обґрунтовано встановлення діагнозу за сучасними рекомендаціями та розроблення схеми лікування відповідно до ESC 2020, міжнародних та національних керівництв. Лікувальна тактика ФП ґрунтується на підході ABC Pathway (Atrial fibrillation Better Care): антикоагулянтна терапія / профілактика інсульту, кращий контроль симптомів, контроль супутніх захворювань і факторів ризику. Висновки. Своєчасна діагностика та систематичний скринінг фібриляції передсердь, оцінка ризику інсульту мають особливо важливе значення для пацієнтів віком ≥65 років та кращого прогнозу пацієнтів. У лікуванні ФП слід дотримуватися підходу ABC
Atrial fibrillation (AF) is the most common heart rhythm disorder encountered in clinical practice, but its diagnosis, prevention and treatment, especially on the background of comorbid conditions, cause difficulties
The objective – to present a clinical case of atrial fibrillation on the background of coronary heart disease and comorbid pathology, to substantiate the diagnosis and treatment scheme in accordance with modern recommendations. Materials and methods. Analysis of the patient’s medical history, anamnesis data, clinical and laboratory-instrumental examination, analysis of modern international and national guidelines, structural and logical analysis and the bibliosemantic research method were used. Results. A clinical case of a patient with newly diagnosed permanent AF is described. AF is caused by coronary heart disease, angina pectoris, post-infarction cardiosclerosis, complicated by heart failure with a preserved ejection fraction on the background of dyslipidemia, arterial hypertension, chronic kidney disease. Establishing a diagnosis according to modern recommendations and developing a treatment regimen in accordance with ESC, international and national guidelines is substantiated. AF treatment tactics are based on the ABC Pathway (Atrial fibrillation Better Care) approach: anticoagulant therapy / stroke prevention, better symptom control, control of comorbidities and risk factors. Conclusions. The right diagnosis and systematic screening of atrial fibrillation, stroke risk assessment and control are especially important for patients aged ≥65 years for better patient prognosis. The ABC approach should be followed in the treatment of AF
Вільних прим. немає

Знайти схожі
10.


    Кулаєць, Н. М.
    Особливості структурно-функціонального стану серця та рівнів NT- proBNP і sST 2 у пацієнтів із серцевою недостатністю та фібриляцією передсердь [Текст] = Features of the structural and functional state of the heart and NT-proBNP and sSt 2 levels in patients with heart failure and atrial fibrillation / Н. М. Кулаєць, В. М. Кулаєць, В. Н. Середюк. - Електрон. текст. дані // Art of Medicine. - 2023. - N 4. - С. 54-59. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-головна:
ПРЕДСЕРДИЙ ФИБРИЛЛЯЦИЯ -- ATRIAL FIBRILLATION (патофизиология, этиология)
СЕРДЕЧНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- HEART FAILURE (осложнения, патофизиология, этиология)
ИШЕМИЧЕСКАЯ БОЛЕЗНЬ СЕРДЦА -- MYOCARDIAL ISCHEMIA (патофизиология, этиология)
ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION (осложнения, патофизиология, этиология)
СЕРДЦА ЖЕЛУДОЧКА ЛЕВОГО ФУНКЦИЯ -- VENTRICULAR FUNCTION, LEFT (физиология)
БИОЛОГИЧЕСКИЕ МАРКЕРЫ -- BIOLOGICAL MARKERS (анализ, кровь)
ФАКТОРЫ РИСКА -- RISK FACTORS
ЭХОКАРДИОГРАФИЯ -- ECHOCARDIOGRAPHY (использование, тенденции)
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: Фібриляція передсердь (ФП) і серцева недостатність (СН) ‒ це медична проблема, яка нерідко пов’язана з різними супутніми захворюваннями та несприятливими наслідками. Мета дослідження. Вивчити особливості структурно-функціонального стану серця та рівнів біомаркерів NT-proBNP і sST 2 у хворих на фібриляцію передсердь із серцевою недостатністю. Матеріали і методи. Обстежено 300 хворих у віці 45-65 років. Усіх пацієнтів було розподілено на групи: I група – хворі з СН і ФП (постійна, або персистуюча форма), (n=150). ІІ ‒ пацієнти без СН із ФП, (n=150). III група – 36 практично здорових осіб. Усім хворим проводили клінічне обстеження, ехокардіографію (ЕхоКГ), визначення рівня NT-proBNP і sST 2 методом імуноферментного аналізу. Результати. У хворих із хронічною СН і ФП найчастіше спостерігаємо дилатацію лівого передсердя, збільшення кінцевого діастолічного й кінцевого систолічного розмірів, кінцевого діастолічного та кінцевого систолічного об’ємів лівого шлуночка, ударного об’єму, зниження фракції викиду, що свідчить про процеси ремоделювання міокарда. Показники рівня NT-proBNP і sST 2 у хворих із ХСН і ФП були достовірно вищими (р0,05) за аналогічні параметри у пацієнтів без ХСН із ФП
Atrial fibrillation (AF) and heart failure have emerged as new cardiovascular epidemics over the last decade. Heart failure (HF) affects ≈5 million patients in the United States, and 550 000 patients are diagnosed with new heart failure each year. Although the incidence of heart failure remained stable over the past 50 years, the prevalence of heart failure in the United States has steadily increased. Heart failure is the primary reason for 12 to 15 million office visits and 6.5 million hospital days yearly. AF is a medical problem that is often associated with several comorbidities and adverse effects. In developed countries HF, affects 2% to 3% of the population, is also a major cause of morbidity and mortality. The prevalence of both of these diseases is steadily increasing worldwide. The purpose. To study the peculiarities of the structural and functional state of the heart and the NT-proBNP and sST 2 biomarker levels in patients with atrial fibrillation and heart failure. Materials and methods. We examined 300 patients aged 45–65 years. All patients were divided into groups. Group I: patients with HF and AF (permanent or persistent form) (n=150). Group II: patients without HF with AF (n=150). Group III: 36 practically healthy persons. All patients underwent clinical examination, echocardiography (Echo), and determination of NT-proBNP and sST 2 levels by enzyme-linked immunosorbent assay. Research results. In patients with chronic HF and AF, dilatation of the left atrium, an increase in end-diastolic and end-systolic dimensions, end-diastolic and end-systolic volumes of the left ventricle, stroke volume, and a decrease in ejection fraction are most often observed, what indicates myocardial remodeling processes. The levels of NT-proBNP and sST 2 in patients with CHF and AF were significantly higher (p0.05) than the same parameters in patients without CHF with AF
Дод.точки доступу:
Кулаєць, В. М.
Середюк, В. Н.

Вільних прим. немає

Знайти схожі
11.


    Maruniak, S. R.
    Analysis of early cardiac complications after coronary artery bypass grafting under two different regimens of anesthesia [Text] = Аналіз ранніх кардіальних ускладнень після аортокоронарного шунтування при використанні двох різних схем анестезіологічного забезпечення / S. R. Maruniak, O. A. Loskutov, I. R. Malysh // Кардіохірургія та інтервенційна кардіологія. - 2022. - N 3/4. - P36-42. - Bibliogr. at the end of the art.


MeSH-головна:
КОРОНАРНОЙ АРТЕРИИ ШУНТИРОВАНИЕ -- CORONARY ARTERY BYPASS (использование, методы)
АНЕСТЕЗИЯ -- ANESTHESIA (использование, методы)
АНАЛГЕЗИРУЮЩИЕ СРЕДСТВА ОПИОИДНЫЕ -- ANALGESICS, OPIOID (прием и дозировка, терапевтическое применение)
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЙ ПЕРИОД -- POSTOPERATIVE PERIOD
ПРЕДСЕРДИЙ ФИБРИЛЛЯЦИЯ -- ATRIAL FIBRILLATION
СЕРДЕЧНЫХ СОКРАЩЕНИЙ ЧАСТОТА -- HEART RATE (действие лекарственных препаратов, иммунология)
Анотація: The aim – to analyze the effect of two different schemes of anesthesia on early cardiac complications in patients with coronary artery bypass grafting (CABG) with cardiopulmonary bypass. Materials and methods. The study included 120 patients who underwent CABG with cardiopulmonary bypass (CPB). The median surgery risk according to EuroSCORE II was 3.45 % (2.15 %; 4.05 %). According to the scheme of anesthesia, all patients were divided into two groups: the first group (60 patients) – low-opioid scheme of anesthesia; the second group (60 patients) – a standard scheme of anesthesia. Results. Patients in the first group were more than twice as likely to develop postoperative atrial fibrillation compared to the second group (9 (15.0 %) vs. 19 (31.7 %), p = 0.031). In addition, patients in the first group were 2.3 times significantly less likely to have low cardiac output syndrome (LCOS) compared to the second group (11.7 % vs. 26.7 %, p = 0.037). The duration of CPB (p = 0.032) and the level of interleukin-6 after CPB (p = 0.004) were reliable indicators for predicting LCOS. The final statistical model [F (4, N = 120) = 12.52, p  0.001, R2 
Мета роботи – аналіз впливу двох різних схем анестезіологічного забезпечення на виникнення ранніх кардіальних ускладнень у пацієнтів під час аортокоронарного шунтування зі штучним кровообігом. Матеріали і методи. У дослідження залучено 120 пацієнтів, яким виконували аортокоронарне шунтування в умовах штучного кровообігу. Медіана операційного ризику за EuroSCORE II – 3,45 % (2,15 %; 4,05 %). Відповідно до схеми анестезіологічного забезпечення пацієнтів розділили на дві групи: перша група (n = 60) – малоопіоїдна схема анестезіологічного забезпечення; друга група (n = 60) – стандартна схема анестезіологічного забезпечення. Результати. У пацієнтів першої групи більше ніж удвічі рідше спостерігався розвиток післяопераційної фібриляції передсердь порівняно з другою групою (15,0 % проти 31,7 %, р = 0,031). Крім того, в пацієнтів першої групи у 2,3 разу рідше спостерігався синдром низького серцевого викиду (СНСВ) порівняно з другою групою (11,7 % проти 26,7 %, р = 0,037). Достовірними показниками для передбачення СНСВ виявилися тривалість штучного кровообігу (р = 0,032) та рівень інтерлейкіну-6 після припинення штучного кровообігу (р = 0,004). Остаточна статистична модель [F (4; N = 120) = 12,52, p  0,001, R2 
Дод.точки доступу:
Loskutov, O. A.
Malysh, I. R.

Вільних прим. немає

Знайти схожі
12.


    Скибчик, Я. В.
    Варіанти перебігу і ведення пацієнтів з персистентною фібриляцією передсердь [Текст] = Variants of development and management of patients with persistent atrial fibrillation / Я. В. Скибчик, К. О. Міхалєв, О. Й. Жарінов // Кардіохірургія та інтервенційна кардіологія. - 2022. - N 3/4. - С. 5-14. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-головна:
ПРЕДСЕРДИЙ ФИБРИЛЛЯЦИЯ -- ATRIAL FIBRILLATION (диагностика, метаболизм, патофизиология)
КАТЕТЕРИЗАЦИЯ -- CATHETERIZATION (использование, методы)
СЕРДЕЧНЫХ СОКРАЩЕНИЙ ЧАСТОТА -- HEART RATE (иммунология)
Анотація: У статті розглянуто суперечливі аспекти сучасного ведення пацієнтів із персистентною фібриляцією передсердь (ФП). Поява персистентної форми ФП є переважно наслідком процесів фіброзу та електричної перебудови (ремоделювання) тканини передсердь. Утім питання щодо причин і механізмів формування фіброзу тканини передсердь є доволі дискусійним. Наведено пропозиції експертів щодо поділу персистентної ФП залежно від особливостей аритмологічного анамнезу: поява стійких епізодів ФП як етап прогресування хвороби в пацієнтів, в яких раніше спостерігали пароксизмальну форму аритмії, або ж «персистентна ФП від початку». З позицій прогнозування перебігу хвороби та диференціації ведення хворих існують також підстави для виділення «ранньої персистентної ФП» у випадках, коли тривалість епізоду становить понад 7 днів і менше ніж 3 місяці, а також «пізньої персистентної ФП» тривалістю від 3 до 12 місяців. З позицій доказової медицини парадигма ведення пацієнтів із персистентною ФП зміщується в бік якнайшвидшої і агресивної боротьби за синусовий ритм. Зміни на користь стратегії контролю ритму значною мірою відбулися внаслідок стрімкого розвитку технологій катетерного лікування. Його ефективність загалом менша, ніж при пароксизмальній ФП, що обумовлено вираженішим структурним ремоделюванням передсердь, а також електрофізіологічними змінами міокарда на тлі тривалого епізоду аритмії. Водночас тривають дослідження нових методик з використанням модифікації субстрату аритмії
The article discusses controversial aspects of modern management of patients with persistent atrial fibrillation (AF). The appearance of a persistent form of AF is mainly a consequence of the processes of fibrosis and electrical restructuring (remodeling) of the atrial tissue. However, the question of the causes and mechanisms of the formation of fibrosis of the atrial tissue is quite debatable. The suggestions of experts regarding the division of persistent AF depending on the features of the arrhythmological anamnesis are presented: the appearance of persistent episodes of AF as a stage of disease progression in patients who previously had a paroxysmal form of arrhythmia, or «persistent AF from the beginning». From the standpoint of predicting the course of the disease and differentiating the management of patients, there are also grounds for distinguishing «early persistent AF» in cases where the duration of the episode is more than 7 days and less than 3 months, as well as «late persistent AF» lasting from 3 to 12 months. From the point of view of evidence-based medicine, the paradigm of managing patients with persistent AF is shifting towards the fastest and most aggressive fight for sinus rhythm. Changes in favor of the rhythm control strategy have largely occurred due to the rapid development of catheter treatment technologies. Its effectiveness is generally lower than in paroxysmal AF, which is due to more pronounced structural remodeling of the atria, as well as electrophysiological changes in the myocardium against the background of a prolonged episode of arrhythmia. At the same time, research into new techniques using modification of the arrhythmia substrate is ongoing
Дод.точки доступу:
Міхалєв, К. О.
Жарінов, О. Й.

Вільних прим. немає

Знайти схожі
13.


    Stadnik, S. M.
    Effect of pharmacological cardioversion (amiodarone) on the neurological symptoms and cognitive functions of patients with paroxysmal atrial fibrillation [Текст] = Вплив фармакологічної кардіоверсії аміодароном на неврологічні симптоми та когнітивні функції пацієнтів із пароксизмом фібриляції передсердь / S. M. Stadnik // Міжнародний неврологічний журнал. - 2022. - Т. 18, № 6. - С. 30-37. - Бібліогр. в кінці ст.


MeSH-головна:
ПРЕДСЕРДИЙ ФИБРИЛЛЯЦИЯ -- ATRIAL FIBRILLATION (лекарственная терапия, патофизиология)
НЕВРОЛОГИЧЕСКИЕ СИМПТОМЫ ПРИ ПАТОЛОГИЧЕСКИХ СОСТОЯНИЯХ -- NEUROLOGIC MANIFESTATIONS
КОГНИТИВНОЕ НАРУШЕНИЕ УМЕРЕННОЕ -- MILD COGNITIVE IMPAIRMENT (лекарственная терапия)
АМИОДАРОН -- AMIODARONE
Анотація: The purpose of our work was to evaluate the effect of successful pharmacological cardioversion (amiodarone) on the neurological symptoms and cognitive functions in patients with paroxysmal atrial fibrillation. Materials and methods. One hundred and sixteen patients with cognitive disorders on the background of paroxysmal atrial fibrillation were divided into 2 groups depending on the prescribed therapy: group 1 (rhythm control) — 87 people who underwent pharmacological cardioversion with amiodarone to restore sinus rhythm; group 2 (heart rate control) — 29 patients who did not restore sinus rhythm due to contraindications. Results. In patients who achieved restoration of sinus rhythm, a more pronounced regression of neurological symptoms was observed compared to those in the rhythm control group. Against the background of restored sinus rhythm, a significant improvement in all cognitive functions was noted: memory, attention, speaking rate, visual spatial and simultaneous gnosis, speech activity, as well as emotional status. An improvement in the parameters of central and cerebral hemodynamics was determined primarily by the actual restoration of rhythm and a decrease in heart rate. Positive clinical dynamics in the process of restoration of sinus rhythm was combined with a statistically significant decrease in proinflammatory cytokines, which indicated a decrease in the activity of immune inflammation. Conclusions. Restoration of sinus rhythm improves neurological symptoms, helps reduce the severity of cognitive and affective disorders in patients with paroxysmal atrial fibrillation by reducing hypersympathicotonia, improving systolic and diastolic characteristics of the left ventricle, left ventricular contractility, central hemodynamics, functional state of cerebral blood flow, reducing the activity of immune inflammation
Метою нашої роботи було оцінити вплив успішної фармакологічної кардіоверсії аміодароном на неврологічну симптоматику та когнітивні функції в пацієнтів із пароксизмом фібриляції передсердь. Матеріали та методи. Сто шістнадцять хворих із когнітивними розладами на фоні пароксизму фібриляції передсердь були розподілені на 2 групи залежно від призначеної терапії: група 1 (контроль ритму) — 87 осіб, яким для відновлення синусового ритму проводили фармакологічну кардіоверсію аміодароном; група 2 (контроль частоти серцевих скорочень) — 29 пацієнтів, яким відновлення синусового ритму не виконували через наявність протипоказань. Результати. У хворих із відновленим синусовим ритмом спостерігалося більш виражене регресування неврологічної симптоматики порівняно з групою контролю ритму. На фоні відновлення синусового ритму відзначено значне покращення всіх когнітивних функцій: пам’яті, уваги, швидкості мовлення, зорово-просторового та симультаного гнозису, мовленнєвої активності, а також емоційного статусу. Поліпшення показників центральної та церебральної гемодинаміки визначалося насамперед за відновленням ритму та зниженням частоти серцевих скорочень. Позитивна клінічна динаміка в процесі відновлення синусового ритму поєднувалася зі статистично достовірним зниженням умісту прозапальних цитокінів, що свідчило про зменшення активності імунного запалення. Висновки. Відновлення синусового ритму покращує неврологічну симптоматику, сприяє зниженню вираженості когнітивних та афективних розладів у хворих із пароксизмом фібриляції передсердь за рахунок зменшення гіперсимпатикотонії, покращення систоло-діастолічних характеристик лівого шлуночка, скоротливої функції міокарда лівого шлуночка, центральної гемодинаміки, функціонального стану мозкового кровотоку, зниження активності імунного запалення
Вільних прим. немає

Знайти схожі
14.


    Маруняк, С. Р.
    Порівняльна характеристика ранніх ускладнень після аортокоронарного шунтування залежно від схеми анестезіологічного забезпечення / С. Р. Маруняк // Медицина невідкладних станів. - 2022. - Т. 18, № 2. - С. 79-86. - Бібліогр. в кінці ст.


MeSH-головна:
КОРОНАРНОЙ АРТЕРИИ ШУНТИРОВАНИЕ -- CORONARY ARTERY BYPASS (использование)
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS
ПРЕДСЕРДИЙ ФИБРИЛЛЯЦИЯ -- ATRIAL FIBRILLATION (этиология)
ФАКТОРЫ РИСКА -- RISK FACTORS
Анотація: Незважаючи на значну кількість публікацій щодо впливу компонентів схем анестезіологічного забезпечення на розвиток післяопераційних ускладнень, залишаються не до кінця зрозумілими питання вибору оптимальної схеми анестезіологічного забезпечення під час аортокоронарного шунтування (АКШ) у пацієнтів з ішемічною хворобою серця. Метою нашої роботи було порівняти вплив малоопіоїдної та високоопіоїдної схем анестезіологічного забезпечення на ранні клінічні результати в пацієнтів при аортокоронарному шунтуванні із штучним кровообігом (ШК). Матеріали та методи. У дослідження включено 120 пацієнтів, яким виконувалось АКШ в умовах штучного кровообігу. Медіана операційного ризику за EuroSCORE II — 3,45 % (2,15; 4,05 %). Відповідно до схеми анестезіологічного забезпечення всі пацієнти були розподілені на дві групи: перша група (60 осіб) — малоопіоїдна схема анестезіологічного забезпечення; друга група (60 осіб) — стандартна схема анестезіологічного забезпечення. Результати. У пацієнтів першої групи більш ніж удвічі вірогідно рідше спостерігався розвиток післяопераційної фібриляції передсердь (ПОФП) порівняно з другою групою (15,0 проти 31,7 %, р = 0,031). Крім того, у пацієнтів першої групи в 2,3 раза вірогідно рідше спостерігався синдром низького серцевого викиду (СНСВ) порівняно з другою групою (11,7 проти 26,7 %, р = 0,037). Вірогідними показниками для передбачення СНСВ виявлялись тривалість штучного кровообігу (р = 0,032) та рівень інтерлейкіну-6 (ІЛ-6) після ШК (р = 0,004). Остаточна статистична модель [F (4, N = 120) = 12,52, p 0,001, R2
Вільних прим. немає

Знайти схожі
15.


    Кулаєць, Н. М.
    Клініко-інструментальна характеристика серцевої недостатності у хворих із різними формами фібриляції передсердь [Текст] = Clinical and instrumental characteristics of heart failure in patients with different forms of atrial fibrillation / Н. М. Кулаєць. - Електрон. текст. дані // Art of Medicine. - 2022. - N 4. - С. 79-85. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-головна:
ПРЕДСЕРДИЙ ФИБРИЛЛЯЦИЯ -- ATRIAL FIBRILLATION (диагностика, патофизиология, этиология)
ИШЕМИЧЕСКАЯ БОЛЕЗНЬ СЕРДЦА -- MYOCARDIAL ISCHEMIA (осложнения, патофизиология, этиология)
СЕРДЕЧНО-СОСУДИСТАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- CARDIAC OUTPUT, LOW (патофизиология, этиология)
АРИТМИЯ СИНУСОВАЯ -- ARRHYTHMIA, SINUS (патофизиология, этиология)
КАЧЕСТВО ЖИЗНИ -- QUALITY OF LIFE (психология)
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: Частота розвитку серцевої недостатності (СН) у загальній популяції досягла порогу епідемії, що є дуже важливою проблемою для сучасної медицини. Мета. Вивчити клініко-інструментальні особливості серцевої недостатності у хворих із різними формами фібриляції передсердь. Матеріали і методи. Обстежено 90 хворих у віці 45-65 років. Всі пацієнти були розподілені на групи: I група - хворі на СН з синусовим ритмом або ФП (постійна, або персистуюча форма), (n=50). ІІ група - хворі без СН із ФП, (n=40). III - контрольна група: 36 практично здорових осіб. Усім хворим проводили збір скарг, електрокардіографію (ЕКГ), 6-хвилинний тест-ходьбу. Результати. Аналіз клінічних проявів СН у хворих із ФП показав, що у більшості випадків 20(80,0%) хворих має місце ангінальний напад, що поєднувався з відчуттям серцебиття 24(96,0%) та перебоями в роботі серця у 23(92,0%) хворих, задишка у 22(88,0%), відчуття тривоги 13(52,0%) та нестачі повітря у 8(32,0%) хворих. Хворих із ФП без СН турбували ангінозні напади, серцебиття 22(88,0%) хворих, перебої в роботі серця 20(80,0%), задишка 18(72,0%) хворих. У хворих із СН і ФП за даними ЕКГ виявлена депресія сегмента ST, гіпертрофія лівого шлуночка, дисперсія інтервалу QT
The incidence of heart failure (HF) in the general population has reached an epidemic threshold, which is a very important problem for modern medicine. HF is accompanied by frequent comorbidity with atrial fibrillation (AF). At the current stage of scientific research, considerable attention is directed to improve the treatment of patients with HF on the background of AF with the aim of developing a complex and individual approach to the treatment of such patients
Вільних прим. немає

Знайти схожі
16.


    Панібратюк, О. А.
    Аналіз небажаних лікарських реакцій терапії антикоагулянтами та базовими препаратами при ІХС на тлі фібриляції передсердь [Текст] = Analysis of adverse drug reactions of therapy with anticoagulants and basic drugs in coronary heart disease against the background of atrial fibrillation / О. А. Панібратюк, О. О. Яковлева // Вісник Вінницького нац. мед. ун-ту. - 2022. - Т. 26, № 3. - С. 439-447. - Бібліогр.: в кінці ст.


Рубрики: Ривароксабан--вред возд--фарм

   Дабигатран--вред возд--фарм

MeSH-головна:
ИШЕМИЧЕСКАЯ БОЛЕЗНЬ СЕРДЦА -- MYOCARDIAL ISCHEMIA (лекарственная терапия, патофизиология)
ПРЕДСЕРДИЙ ФИБРИЛЛЯЦИЯ -- ATRIAL FIBRILLATION (лекарственная терапия, патофизиология)
ГЕМОРРАГИИ -- HEMORRHAGE (осложнения)
АНТИКОАГУЛЯНТЫ -- ANTICOAGULANTS (кровь, терапевтическое применение, токсичность)
ЛЕКАРСТВ ВЗАИМОДЕЙСТВИЯ -- DRUG INTERACTIONS (иммунология)
ПОБОЧНЫЕ ЭФФЕКТЫ И НЕБЛАГОПРИЯТНЫЕ РЕАКЦИИ, СВЯЗАННЫЕ С ЛЕКАРСТВАМИ -- DRUG-RELATED SIDE EFFECTS AND ADVERSE REACTIONS (диагностика, осложнения, этиология)
ВАРФАРИН -- WARFARIN (анализ, вредные воздействия, токсичность, фармакология)
Анотація: Питання ефективності та безпеки фармакотерапії є вкрай важливим для пацієнта. Обізнаність лікаря у підборі максимально сумісних препаратів дає змогу зменшити кількість небажаних лікарських реакцій, посилює прихильність його до лікування. Мета дослідження – оцінити частоту виникнення небажаних лікарських реакцій при терапії антикоагулянтами: Варфарином, Ривароксабаном, Дабігатраном в комплексній терапії ІХС та фібриляції передсердь, за необхідності виконання рекомендацій ESC. Для всебічного обстеження пацієнта були використані наступні методи дослідження: анамнестичний, лабораторний скринінг роботи ключових систем організму, інструментальний, функціональної діагностики, опитування пацієнта за ключовими 60 параметрами переносимості лікарських засобів, фармакогенетичний метод. Статистичну обробку даних проводили з використанням дисперсійного аналізу – One way ANOVA & LSD test. Міжгрупова достовірність різниці кількісних величин розрахована за % - за критерієм χ2. Оцінювались показники у чотирьох групах порівняння: Ривороксабану, Дабігатрану, Варфарину з наявністю генетичної мутації поліморфних алелей СYP2C9 (СYP2C9*2, СYP2C9*3), що асоціювались із повільнішим метаболізмом препарату та більшою частотою геморагічних ускладнень; та групу Варфарину без мутацій. На жаль, близько 2% пацієнтів, мають кровотечі на тлі застосування двох і більше різних антикоагулянтів в окремий період часу. А близько 2,5% мають ішемічні ускладнення на їх тлі прийому. Від 0,25% до 1% помирає від ускладнень такої терапії. Серед інших вагомих ускладнень спостерігались скарги з приводу роботи системи травлення (дисфункція підшлункової залози, печінки, жовчно-вивідних шляхів) нервової системи, нирок. Дані скарги були присутні у всіх групах, проте переважали у групі Варфарину з наявною мутацією, ймовірно через сповільнення виведення ліків, що метаболізуються цитохромами СYP2C9, СYP3А4 чи більшого впливу взаємодії з Р-глікопротеїном (через взаємодію з дигоксином та статинами). Це потребує додаткового вивчення, задля оптимізації шляхів корекції небажаних реакцій у кардіологічних хворих. Очевидно, що перспективні генетичні дослідження теж повинні ширше впроваджуватися в медичну практику.
The issue of effectiveness and safety of pharmacotherapy is extremely important for the patient. The doctor’s awareness of the selection of the most compatible drugs makes it possible to reduce the number of adverse drug reactions and increases his adherence to treatment. The purpose of the study is to assess the frequency of adverse drug reactions during therapy with anticoagulants: warfarin, rivaroxaban, dabigatran in the complex therapy of coronary heart disease and atrial fibrillation, if necessary to comply with ESC recommendations. For a comprehensive examination of the patient, the following research methods were used: anamnestic, laboratory screening of key body systems, instrumental, functional diagnostics, survey of the patient according to 60 key parameters of drug tolerance, pharmacogenetic method. Statistical data processing was carried out using variance analysis - One way ANOVA & LSD test. The intergroup reliability of the difference in quantitative values was calculated by % - according to the χ2 criterion. Indicators were evaluated in four comparison groups: Rivoroxaban, Dabigatran, Warfarin group with the presence of a genetic mutation of polymorphic alleles of SYP2C9 (SYP2C9*2, SYP2C9*3), which were associated with a slower metabolism of Warfarin and a higher frequency of hemorrhagic complications; and Warfarin group without mutations. Unfortunately, about 2% of patients have bleeding on the background of the use of 2 or more different anticoagulants in a separate period of time. And about 2.5% have ischemic complications on the background of their admission. From 0.25% to 1% die from complications of such therapy. Among other serious complications, there were complaints about the functioning of the digestive system (dysfunction of the pancreas, liver, biliary tract), nervous system, and kidneys. These complaints were present in all groups, but prevailed in the Warfarin group with an existing mutation, probably due to the slowing of the elimination of drugs metabolized by cytochromes CYP2C9, CYP3A4 or greater influence of interaction with P-glycoprotein (due to interaction with digoxin and statins). This requires additional study in order to optimize ways of correcting unwanted reactions in cariological patients. It is obvious that promising genetic research should also be more widely implemented in medical practice
Дод.точки доступу:
Яковлева, О. О.

Вільних прим. немає

Знайти схожі
17.


    Гребеник, М. В.
    Фактори обтяження перебігу фібриляції передсердь при коморбідних артеріальній гіпертензії та цукровому діабеті 2 типу [Текст] = Factors aggravating the course of atrial fibrillation in comorbid hypertension and type 2 diabetes mellitus / М. В. Гребеник, Ю. В. Гончарук // Запорізький медичний журнал. - 2022. - N 3. - С. 273-278. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-головна:
ПРЕДСЕРДИЙ ФИБРИЛЛЯЦИЯ -- ATRIAL FIBRILLATION (диагностика, кровь, метаболизм, патофизиология)
ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION (патофизиология)
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ, ТИП 2 -- DIABETES MELLITUS, TYPE 2 (патофизиология)
КОМОРБИДНОСТЬ -- COMORBIDITY (тенденции)
Анотація: Фібриляція передсердь (ФП) – доволі поширена проблема сьогодення, а частота її виникнення збільшується з віком хворих. Перебіг цього порушення ритму в умовах коморбідності з артеріальною гіпертензією (АГ) та цукровим діабетом (ЦД) може залежати від багатьох причин, тому вивчення чинників розвитку та факторів обтяження ФП в умовах названої коморбідності залишається актуальним
Atrial fibrillation (AF) is quite a common problem, and its frequency increases with age. The course of this rhythm disturbance in comorbid conditions of hypertension and diabetes mellitus (DM) may depend on many pathophysiological factors. Therefore, the study on factors of AF development and aggravation in these comorbidities remains relevant
Дод.точки доступу:
Гончарук, Ю. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі
18.


   
    Association of atrial fibrillation and atrial flutter with sick sinus syndrome: a review of the issue based on examples of clinical observations / O. Yu. Shmidt [et al.] // Запоріз. мед. журн. - 2022. - Т. 24, N 2. - P240-247


MeSH-головна:
ПРЕДСЕРДИЙ ФИБРИЛЛЯЦИЯ -- ATRIAL FIBRILLATION (диагностика, лекарственная терапия, этиология)
ПРЕДСЕРДИЙ ТРЕПЕТАНИЕ -- ATRIAL FLUTTER (диагностика, лекарственная терапия, этиология)
АБЛЯЦИИ МЕТОДЫ -- ABLATION TECHNIQUES (использование, методы)
СИНУСНО-ПРЕДСЕРДНОГО УЗЛА СЛАБОСТИ СИНДРОМ -- SICK SINUS SYNDROME (диагностика, лекарственная терапия, хирургия, этиология)
Анотація: Незважаючи на істотний прогрес у лікуванні пацієнтів із порушеннями серцевого ритму, фібриляція передсердь (ФП) залишається у світі однією з основних причин серйозних серцево-судинних подій. Метод першої лінії у лікуванні пацієнтів із ФП – радіочастотна абляція (РЧА). Втім, у деяких пацієнтів із ФП після РЧА виявляють ознаки синдрому слабкості синусового вузла (СССВ), що зумовлює необхідність ургентної або планової імплантації електрокардіостимулятора. Мета роботи – проаналізувати сучасні тенденції в лікуванні ФП і СССВ, а також причинно-наслідковий зв’язок РЧА при ФП і СССВ.Матеріали та методи. Проаналізували відомості світової фахової літератури, а також дані власних клінічних спостережень пацієнтів із ФП, яким виконали процедуру РЧА. Результати. За результатами аналізу даних запропоновано розрізняти три можливі групи причин, з яких у пацієнтів після РЧА, здійсненої для лікування ФП, може розвинутися СССВ: 1)органічні (пов’язані з дегенеративним фіброзом тканин синусового вузла, що відбувається під час старіння, або з іншими вихідними органічними змінами в синусовому вузлі), 2) функціональні (пов’язані з ремоделюванням тканин синусового вузла та тканини міокарда передсердь навколо синусового вузла, що викликане тривалим персистуванням ФП), 3) ятрогенні (пов’язані з впливом на синусовий вузол антиаритмічних препаратів або викликані власне процедурою абляції). Кожна група причин проілюстрована клінічним випадком з аналізом віддалених результатів РЧА.Висновки. Запропоновано створення шкали предикторів розвитку СССВ у пацієнтів після РЧА, яка виконана з приводу ФП. Ця шкала враховує відомості анамнезу пацієнта, дані електрокардіографії спокою, моніторування електрокардіографії за Холтером, у деяких випадках – коронарографії з вивченням особливостей кровопостачання синусового вузла. Використання названих предикторів може знизити відсоток можливих ускладнень, як-от розвитку СССВ у паці-єнтів після РЧА, а також даватиме змогу своєчасно виявляти пацієнтів, яким надалі може бути потрібна імплантація електрокардіостимулятора.
Дод.точки доступу:
Shmidt, O. Yu.
Volkov, D. Ye.
Brynza, M. S.
Uvarova, K. H.
Pavlova, D. Yu.

Вільних прим. немає

Знайти схожі
19.


    Михайловський, Я. М.
    Вплив клінічних і генетичних чинників на стабільність антикоагуляції варфарином у хворих із фібриляцією передсердь / Я. М. Михайловський // Патологія. - 2022. - Т. 19, N 1. - С. 12-17


MeSH-головна:
ПРЕДСЕРДИЙ ФИБРИЛЛЯЦИЯ -- ATRIAL FIBRILLATION (генетика, диагностика, лекарственная терапия, этиология)
ПОЛИМОРФИЗМ ГЕНЕТИЧЕСКИЙ -- POLYMORPHISM, GENETIC (физиология)
АНТИКОАГУЛЯНТЫ -- ANTICOAGULANTS (терапевтическое применение, фармакокинетика)
ПОЛИМЕРАЗНАЯ ЦЕПНАЯ РЕАКЦИЯ -- POLYMERASE CHAIN REACTION (использование)
Анотація: Мета роботи – визначити вплив клінічних і генетичних чинників на стабільність антикоагуляції варфарином у хворих із фібриляцією передсердь (ФП) протягом року. Матеріали та методи. У дослідження залучили 60 хворих із ФП віком 70,50 (64,25; 76,25) року (32 чоловіки, 28 жінок). Показники коагулограми з розрахунком міжнародного нормалізованого відношення (МНВ) визначали на апараті Coag Chrome 3003 щомісяця; встановлювали бали за шкалами CHA2DS2-VASC, HAS-BLED, SAMe-TT2R2; TTR обчислювали за методом Rosendaal et al. Поліморфізми генів CYP2C9, CYP4F2, VKORC1 визначали за допомогою полімеразної ланцюгової реакції з використанням термоциклера CFХ-96 (BioRad). Результати. Медіани TTR у групах хворих із балом за шкалою SAMe-TT2R2 2 (n 0,05). У групі з прогнозованим лабільним МНВ зареєстрували достовірно більшу кількість хворих зі значенням TTR 70 % (59,36 % проти 30,30 %; χ2 4) протягом року зафіксували у 24 (40 %) хворих. Надмірна гіпокоагуляція вірогідно частіше розвивалася в носіїв поліморфного алеля A гена VKORC1 порівняно з диким генотипом G/G (51,43 % проти 24,00 %; χ2 = 4,57, p 0,05). Наявність мутантного алеля A гена VKORC1 підвищувала ризик виникнення надмірної гіпокоагуляції в 2,14 раза (RR
Вільних прим. немає

Знайти схожі
20.


    Кулаєць, Н. М.
    Особливості показників ліпідного та електролітного обміну, рівень NT-pro BNP у пацієнтів із серцевою недостатністю та фібриляцією передсердь [Текст] = Features of lipid and electrolyte metabolism indicators, NT-pro BNP level in patients with heart failure and atrial fibrillation / Н. М. Кулаєць // Буковинський медичний вісник. - 2022. - Т. 26, № 4. - С. 24-28. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-головна:
ИШЕМИЧЕСКАЯ БОЛЕЗНЬ СЕРДЦА -- MYOCARDIAL ISCHEMIA (метаболизм, осложнения, патофизиология, этиология)
ПРЕДСЕРДИЙ ФИБРИЛЛЯЦИЯ -- ATRIAL FIBRILLATION (осложнения, патофизиология, этиология)
ЛИПИДНОГО МЕТАБОЛИЗМА РАССТРОЙСТВА -- LIPID METABOLISM DISORDERS (патофизиология, этиология)
ВОДНО-ЭЛЕКТРОЛИТНОГО БАЛАНСА НАРУШЕНИЯ -- PHOSPHORUS METABOLISM DISORDERS (патофизиология, этиология)
РИСКА СТЕПЕНИ ОЦЕНКА -- RISK ADJUSTMENT (тенденции)
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: Актуальність проблеми хронічної серцевої недостатності (ХСН) для лікарів багатьох країн залишається на провідних позиціях і зумовлена розповсюдженістю патології та значимими економічними втратами – тяжкість перебігу захворювання, потреба в госпіталізаціях та значним рівнем смертності. Мета дослідження. Вивчити показники ліпідного та електролітного обміну, рівень NT-pro BNP у пацієнтів із серцевою недостатністю та фібриляцією передсердь. Матеріал і методи. Обстежено 100 хворих віком 45-65 років. Всі пацієнти були розподілені на групи: I група – хворі на СН із синусовим ритмом або фібриляцією передсердь (ФП) (постійна або персистувальна форма), (n=50). ІІ група - хворі без СН із ФП, (n=50). III – контрольна група: 36 практично здорових осіб. Усім пацієнтам проводили клінічне обстеження, ліпідограму крові, визначення рівня NT-proBNP імуноферментним методом, ЕКГ, ехокардіографію (ЕХОКГ). Результати дослідження. Проведений аналіз ліпідограми в обстежених пацієнтів свідчить про порушення ліпідного обміну, розвиток дисліпідемії, що є важливим фактором ризику та прогресування ішемічної хвороби серця (ІХС). Результати електролітного обміну свідчать про наявність значних відмінностей рівнів К+, Mg2+ Na+ в сироватці крові здорових і хворих на ХСН. Існувала вірогідна відмінність у бік зменшення рівнів К+, Mg2+ Na+ у сироватці крові хворих на ХСН та ФП порівняно зі здоровими. Крім того, рівні К+, Mg2+ Na+ в сироватці крові хворих на ХСН і ФП були вірогідно нижчими, ніж у хворих на ХСН із синусовим ритмом. Показники рівня NT-pro BNP у хворих на ХСН та ФП були достовірно вищими (р0,05) за аналогічні параметри у пацієнтів без ХСН із ФП. Висновки. Виявляли порушення ліпідного спектра крові, що свідчить про прогресування ішемічної хвороби серця та є предиктором несприятливого прогнозу у хворих на хронічну серцеву недостатність. Існувала вірогідна відмінність у бік зменшення рівнів К+, Mg2+ Na+ у сироватці крові хворих на хронічну серцеву недостатність та фібриляцію передсердь порівняно зі здоровими. Рівні К+, Mg2+ Na+ в сироватці крові хворих на хронічну серцеву недостатність і фібриляцію передсердь були вірогідно нижчими, ніж у хворих на хронічну серцеву недостатність із синусовим ритмом. Констатували збільшення рівня NT-proBNP у пацієнтів із серцевою недостатністю і фібриляцією передсердь порівняно з пацієнтами із серцевою недостатністю та синусовим ритмом
The relevance of the problem of chronic heart failure (CHF) for doctors in many countries remains in the leading positions and is due to the prevalence of the pathology and significant economic losses - the severity of the course of the disease, the need for hospitalization and a significant level of mortality. The purpose. To study indicators of lipid and electrolyte metabolism, the level of NT-pro BNP in patients with heart failure and atrial fibrillation. Material and methods. 100 patients aged 45-65 were examined. All patients were divided into groups: Group I – patients with HF with sinus rhythm or atrial fibrillation (AF) (permanent or persistent form), (n=50). II group - patients without HF with AF, (n=50). III – control group: 36 practically healthy people. All patients underwent a clinical examination, blood lipid profile, determination of NT-proBNP level by immunoenzymatic method, ECG, echocardiography (ECHOKG). Research results. The analysis of the lipid profile of the examined patients indicates a violation of lipid metabolism, the development of dyslipidemia, which is an important risk factor and progression of coronary heart disease (CHD). The results of electrolyte exchange indicate the existence of significant differences in the levels of K+, Mg2+ Na+ in the blood serum of healthy and CHF patients. There was a probable difference in the direction of a decrease in the levels of K+, Mg2+ Na+ in the blood serum of patients with CHF and AF in comparison with healthy ones. In addition, the levels of K+, Mg2+ Na+ in the blood serum of patients with CHF and AF were probably lower than in patients with CHF with sinus rhythm. Indicators of NT-pro BNP level in patients with CHF and AF were significantly higher (p0.05) than similar parameters in patients without CHF with AF. Conclusions. Violations of the lipid spectrum of the blood were detected, which indicates the progression of coronary heart disease and is a predictor of an unfavorable prognosis in patients with chronic heart failure. There was a probable difference in the direction of a decrease in the levels of K+, Mg2+ Na+ in the blood serum of patients with CHF and AF compared to healthy people. Levels of K+, Mg2+ Na+ in the blood serum of patients with CHF and AF were probably lower than in patients with CHF with sinus rhythm. An increase in the level of NT-proBNP was found in patients with HF and AF compared to patients with HF and sinus rhythm
Вільних прим. немає

Знайти схожі
 1-20    21-40   41-60   61-80   81-100   101-120      
 
Стандартний
Розширений
Професійний
За словником
УДК-навігатор
Тематичний навігатор
Статистика звернень
© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)