Головна Спрощенний режим Відео-інструкція Опис
Авторизація
Прізвище
Пароль
 

Бази даних


Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Зона пошуку
у знайденому
 Знайдено у інших БД:Книги (5)
Формат представлення знайдених документів:
повнийінформаційнийкороткий
Відсортувати знайдені документи за:
авторомназвоюроком виданнятипом документа
Пошуковий запит: (<.>S=Премедикация анестезиологическая<.>)
Загальна кількість знайдених документів : 36
Показані документи з 1 по 10
 1-10    11-20   21-30   31-36 
1.


    Лизогуб, М. В.
    Вплив премедикації й знеболювання на стан тривоги і післяопераційної когнітивної функції при операціях на поперековому відділі хребта / М. В. Лизогуб, М. А. Георгіянц, К. І. Лизогуб // Медицина невідкладних станів = Медицина неотложных состояний. - 2019. - N 8. - С. 106-109. - Бібліогр. наприкінці ст.


MeSH-головна:
ПОЗВОНОЧНИКА БОЛЕЗНИ -- SPINAL DISEASES (психология, хирургия)
ПОЯСНИЧНЫЕ ПОЗВОНКИ -- LUMBAR VERTEBRAE (патология, хирургия)
АНЕСТЕЗИЯ -- ANESTHESIA (методы)
ТРЕВОГИ СОСТОЯНИЕ -- ANXIETY (профилактика и контроль, этиология)
КОГНИТИВНЫЕ РАССТРОЙСТВА -- COGNITION DISORDERS (этиология)
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS
ПЕРИОПЕРАЦИОННЫЙ КОНТРОЛЬ -- PERIOPERATIVE CARE
ПРЕМЕДИКАЦИЯ АНЕСТЕЗИОЛОГИЧЕСКАЯ -- PREANESTHETIC MEDICATION (вредные воздействия, методы)
АНАЛГЕЗИЯ -- ANALGESIA (вредные воздействия, методы)
Анотація: Операції на поперековому відділі хребта можуть виконуватися як в умовах загальної (ЗА), так і спінальної анестезії (СА) та з різним режимом періопераційного знеболювання. Вплив цих двох факторів на емоційний і когнітивний стан пацієнтів залишається невизначеним. Мета дослідження: оцінити вплив премедикації та анестезії на передопераційну тривогу та післяопераційну когнітивну функцію при операціях на хребті. Матеріали та методи. Дослідження проведене на 254 пацієнтах віком 18–70 років, ASA I–II, яким виконувались планові оперативні втручання на поперековому відділі хребта. Пацієнти отримували спінальну або загальну внутрішньовенну анестезію та стандартне знеболювання (СЗ) або періопераційну мультимодальну аналгезію (ММА). СЗ включало парацетамол 1 г тричі на добу та морфін за необхідності та премедикацію феназепамом 0,5 мг. Пацієнти з ММА отримували додатково прегабалін 75 мг per os напередодні та у перші 3 доби післяопераційного періоду та парекоксиб 40 мг двічі на добу. Для оцінки тривоги використовували шкалу APAIS-A (Amsterdam Preoperative Anxiety and Information Scale частина Anxiety) та для оцінки когнітивних функцій — тест зв’язування чисел (ТЗЧ). Результати. Премедикація феназепамом та прегабаліном однаково впливала на рівень тривожності. Вірогідних відмінностей за APAIS-A не знайдено у пацієнтів жодної групи. ТЗЧ перед операцією вірогідно не відрізнявся між групами. На 3-тю добу після операції час за ТЗЧ у пацієнтів обох груп, які отримували СЗ та премедикацію феназепамом, був більшим за передопераційний рівень (у групі СА-СЗ — 87,3 ± 27,2 с проти 63,1 ± 16,3 с, р  0,05; у групі ЗА-СЗ — 92,1 ± 25,1 с проти 61,1 ± 18,5 с, р  0,05), а також більшим за аналогічні показники пацієнтів відповідних підгруп ММА (87,3 ± 27,2 с проти 57,4 ± 23,8 с, р  0,05, у групах спінальної анестезії та 92,1 ± 25,1 с проти 61,8 ± 19,8 с, р  0,05, у групах тотальної внутрішньовенної анестезії). Висновки. Введення у склад ММА прегабаліну забезпечує не тільки знеболюючий, але й протитривожний ефект, співставний з таким у бензодіазепінів. На відміну від прегабаліну, феназепам викликає зниження уваги та концентрації (до 3-ї доби). Режим премедикації та знеболювання, а не метод анестезії впливає на розвиток когнітивних змін у післяопераційному періоді
Дод.точки доступу:
Георгіянц, М. А.
Лизогуб, К. І.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

2.


    Павлиш, О. С.
    Особливості анестезії в дітей із гідроцефалією / О. С. Павлиш, В. І. Снісарь, В. В. Скляр // Медицина неотложных состояний = Медицина невідкладних станів. - 2019. - N 3. - С. 23-29. - Бібліогр. наприкінці ст.


MeSH-головна:
ГИДРОЦЕФАЛИЯ -- HYDROCEPHALUS (осложнения)
АНЕСТЕЗИЯ ОБЩАЯ -- ANESTHESIA, GENERAL (методы)
ПРЕМЕДИКАЦИЯ АНЕСТЕЗИОЛОГИЧЕСКАЯ -- PREANESTHETIC MEDICATION (методы)
ПРЕДОПЕРАЦИОННОЕ ВЕДЕНИЕ БОЛЬНОГО -- PREOPERATIVE CARE
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННОЕ ВЕДЕНИЕ БОЛЬНОГО -- POSTOPERATIVE CARE
ДЕТИ -- CHILD
Анотація: У даному огляді висвiтлено сучасний стан питання про особливості анестезiї в дiтей із гідроцефалією. Гідроцефалія є одним з найбільш поширених захворювань нервової системи в дітей раннього віку. Такi пацiєнти, ще не ставши об’єктом хiрургiчного втручання, вже є проблемними для анестезiолога. Головне — необхідно знати й враховувати численні особливості соматичного стану пацієнтів, що виникають в умовах неврологічного дефіциту при гідроцефалії й нерідко є причиною анестезіологічних ускладнень. Кваліфікація анестезіолога проявляється перш за все в умінні запобігати цим ускладненням й долати їх. Основним принципом вибору анестезії в дітей із гідроцефалією є запобігання виникненню потенційних неврологічних розладів під впливом анестезіологічних препаратів, а саме пiдтримка адекватного церебрального перфузiйного тиску
This review presents the most recent state of problem regarding the features of anesthesia in children with hydrocephalus. Hydrocephalus is one of the most common diseases of the nervous system in infants. Such patients, who never underwent surgical intervention, have already become a problem for anesthesiologist. The main thing is to know and consider numerous features in somatic state of patients, which arises in conditions of neurological deficiency in hydrocephalus and is often the causes of anesthetic complications. Anesthesiologist’s qualification consists first of all in the ability to prevent and overcome complications. The main way of choosing the type of anesthesia in children with hydrocephalus is to prevent the emergence of potential neurological disorders under the influence of anesthetic drugs, specifically maintenance of adequate cerebral perfusion pressure
Дод.точки доступу:
Снісарь, В. І.
Скляр, В. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

3.


    Воротняк, М. О.
    Коли краще починати післяопераційне знеболювання / М. О. Воротняк, В. А. Лісецький // Медицина невідкладних станів. - 2020. - Т. 16, № 3. - С. 85


MeSH-головна:
БОЛИ ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ -- PAIN, POSTOPERATIVE (лекарственная терапия)
АНЕСТЕЗИЯ И АНАЛГЕЗИЯ -- ANESTHESIA AND ANALGESIA
ПРЕМЕДИКАЦИЯ АНЕСТЕЗИОЛОГИЧЕСКАЯ -- PREANESTHETIC MEDICATION
Анотація: Незважаючи на значні досягнення в лікуванні післяопераційного болю, зумовлені впровадженням в клінічну практику результатів досліджень формування та розвитку болю, використанням нових, високоефективних лікарських препаратів, методів і технічних засобів лікування, проблема позбавлення пацієнта болю залишається актуальною для всіх галузей медицини, і перш за все анестезіології. Неадекватна післяопераційна аналгезія реєструється в 30–87 % пацієнтів (Liu S., Richman J., 2006). Місцеве зрошення післяопераційної рани різними лікарськими засобами є відносно новим методом післяопераційного знеболювання і знаходить усе більш широке застосування (Marc B. Schiffer, 2007). Застосовування нестероїдних протизапальних препаратів (НПЗП) для знеболювання зменшує прояви запалення, але в частки хворих біль залишається
Дод.точки доступу:
Лісецький, В. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

4.


    Галушко, О. А.
    Цукровий діабет у практиці лікаря-анестезіолога: фокус на діабетичну нейропатію / О. А. Галушко // Медицина невідкладних станів. - 2020. - Т. 16, № 3. - С. 59-68. - Бібліогр. в кінці ст.


MeSH-головна:
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ -- DIABETES MELLITUS (патофизиология, хирургия)
ДИАБЕТИЧЕСКИЕ НЕВРОПАТИИ -- DIABETIC NEUROPATHIES (осложнения, патофизиология, хирургия)
ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ -- SURGICAL PROCEDURES, OPERATIVE
ПРЕДОПЕРАЦИОННЫЙ ПЕРИОД -- PREOPERATIVE PERIOD
ПРЕДОПЕРАЦИОННОЕ ВЕДЕНИЕ БОЛЬНОГО -- PREOPERATIVE CARE
АНЕСТЕЗИЯ -- ANESTHESIA
ПРЕМЕДИКАЦИЯ АНЕСТЕЗИОЛОГИЧЕСКАЯ -- PREANESTHETIC MEDICATION
Анотація: Діабетична нейропатія (ДНП) — це ураження нервової системи у хворих на цукровий діабет (ЦД), при якому в патологічний процес можуть залучатися всі відділи центральної, периферичної та автономної нервової системи. Через практично 100 % поширеність у хворих на ЦД найбільше значення для анестезіолога у разі проведення анестезії та передопераційної підготовки має автономна (вегетативна) діабетична нейропатія. Так, серцево-судинна вегетативна нейропатія зустрічається у 17–25 % хворих на ЦД, корелюючи з давністю захворювання та віком хворих, і характеризується трьома основними синдромами: синдромом денервованого серця, синдромом кардіальної гіпестезії та синдромом ортостатичної гіпотонії. Хронічна гіперглікемія призводить до глікозування тканинних білків та тугорухливості суглобів, що може спричинити тяжку інтубацію, яка ускладнює анестезію у 30 % хворих на ДНП. Автономна нейропатія шлунково-кишкового тракту (ШКТ) проявляється розвитком атонії шлунка, зниженням моторики ШКТ і розвитком можливої регургітації під час інтубації трахеї. Таким чином, хворі на ДНП мають підвищений ризик виникнення інтра- та післяопераційних ускладнень, що потребує ретельного контролю за станом пацієнта з постійним моніторингом необхідних параметрів гомеостазу під час усього періопераційного періоду
Вільних прим. немає

Знайти схожі

5.


    Бишовець, С. М.
    Пневмоперитонеум для лапароскопії під регіонарною анестезією: закис азоту vs діоксид вуглецю [Текст] / С. М. Бишовець // Медицина неотложных состояний = Медицина невідкладних станів. - 2018. - N 2. - С. 110-115. - Бібліогр.: с. 113-114


MeSH-головна:
ЛАПАРОСКОПИЯ -- LAPAROSCOPY (методы)
ПНЕВМОПЕРИТОНЕУМ ИСКУССТВЕННЫЙ -- PNEUMOMEDIASTINUM, DIAGNOSTIC (методы)
АНЕСТЕЗИЯ ПРОВОДНИКОВАЯ -- ANESTHESIA, CONDUCTION (методы)
АЗОТА ЗАКИСЬ -- NITROUS OXIDE
УГЛЕКИСЛЫЙ ГАЗ -- CARBON DIOXIDE
ПРЕДОПЕРАЦИОННОЕ ВЕДЕНИЕ БОЛЬНОГО -- PREOPERATIVE CARE
ПРЕМЕДИКАЦИЯ АНЕСТЕЗИОЛОГИЧЕСКАЯ -- PREANESTHETIC MEDICATION (методы)
Анотація: Регіонарні методи знеболювання лапароскопії мають певні переваги перед наркозом. Карбоксиперитонеум при лапароскопії є загальноприйнятим, але при виконанні операції під високою спінальною анестезією (Th2–3) інтактною залишається діафрагма. Іритація діоксидом вуглецю діафрагмального нерва викликає потужний больовий плечолопатковий синдром, що потребує застосування загального знеболювання. Мета роботи: удосконалити анестезіологічне забезпечення лапароскопії шляхом поєднання регіонарних технік знеболювання — спінальної анестезії, правобічної поверхневої блокади шийного сплетення та термінальної анестезії поверхні діафрагми, застосовуючи динітрогеноксидперитонеум замість карбоксиперитонеуму. Матеріали та методи. Досліджено 300 пацієнтів (вік — 55,5 ± 3,3 року, маса тіла — 76,8 ± 2,4 кг, індекс маси тіла — 29,2 ± 0,9 кг/м2, I–III ASA). Спектр захворювань: жовчнокам’яна хвороба, грижі, кіста яєчника, варикоцеле, фіброміома матки, спайкова хвороба, гострий апендицит, абсцес/кіста печінки. Анестезіологічний супровід: спінальна анестезія гіпербаричним бупівакаїном (10–20 мг) у поєднанні з 0,06 мг бупренорфіну; для профілактики больового плечолопаткового синдрому — правобічна поверхнева блокада шийного сплетення бупівакаїном (0,125%, 10 мл), спреєве обприскування діафрагми лідокаїном (3%, 10 мл, через лапароскопічний порт), для створення пневмоперитонеуму — закис азоту. Пацієнти отримували до операції: перорально по 6 мг мелатоніну перед сном напередодні втручання й за 1 год до лапароскопії; перорально/внутрішньовенно 1 г парацетамолу; внутрішньом’язово 20 мг нефопаму; внутрішньовенно: 8 мг дексаметазону, 8 мг ондансетрону, 50 мг декскетопрофену. Після операції протягом однієї/двох діб: перорально по 1 г парацетамолу кожні 8 год, внутрішньовенно по 50 мг декскетопрофену кожні 8 год. Результати. Після премедикації хворі перебували в спокійному психоемоційному стані. У всіх пацієнтів у періопераційному періоді не спостерігалося м’язового тремтіння. Адекватність знеболювання визначалася хворими, які характеризували свій стан як «повна відсутність болю». Не було скарг на біль у плечі та лопатці. У 100 % випадків розвивалася седація різного ступеня. Механізм цього явища, імовірно, пов’язаний із резорбцією інтратекального бупренорфіну та інтраабдомінального закису азоту. При спонтанному диханні не було респіраторної дисфункції. Стабілізація гемодинаміки здійснювалася адреналіном та тартратом (0,019–0,038–0,057 мкг/кг/хв). Після закінчення операції пацієнтів відразу ж переводили до профільних відділень. В середньому хворі активізувалися через 2–3 год після трансферу із операційної. У перший післяопераційний день починали ентеральне харчування. Якість післяопераційного аналгетичного профілю характеризувалася позитивно. Необхідності в додатковому призначенні опіоїдів не виникало. Вираженість больового синдрому оцінювали за числовою рейтинговою шкалою болю від 0 до 10 балів через 3, 10, 24 і 48 год після операції. Динаміка ступеня післяопераційного болю була такою (M ± m): 0; 0,27 ± 0,02 (p = 0,157); 0,41 ± 0,07 (p = 0,0001); 0,45 ± 0,06 (p = 0,0001) відповідно. Період госпіталізації становив 31,0 ± 1,6 год. Висновки. Діоксид вуглецю порівняно із закисом азоту є більш токсичним газом при створенні пневмоперитонеуму для лапароскопії. Динітрогеноксидперитонеум разом із поверхневою блокадою шийного сплетення та термінальною анестезією діафрагми запобігав виникненню больового плечолопаткового синдрому. Заміна карбоксиперитонеуму на динітрогеноксидперитонеум дозволяла виконувати лапароскопічні операції під симультанною регіонарною анестезією, уникаючи загальних методів знеболювання з відомими побічними ефектами
Вільних прим. немає

Знайти схожі

6.


   
    Особливості анестезіологічного забезпечення ендоскопічних транспапілярних втручань [Текст] / Д. Б. Арешніков [та ін.] // Медицина неотложных состояний. - 2017. - N 1. - С. 145-150. - Бібліогр.: с. 149


MeSH-головна:
ХОЛАНГИОПАНКРЕАТОГРАФИЯ ЭНДОСКОПИЧЕСКАЯ РЕТРОГРАДНАЯ -- CHOLANGIOPANCREATOGRAPHY, ENDOSCOPIC RETROGRADE
СФИНКТЕРОТОМИЯ ЭНДОСКОПИЧЕСКАЯ -- SPHINCTEROTOMY, ENDOSCOPIC
АНЕСТЕЗИЯ -- ANESTHESIA (методы)
ДИАГНОСТИЧЕСКИЕ ТЕСТЫ ОБЩЕПРИНЯТЫЕ -- DIAGNOSTIC TESTS, ROUTINE (методы)
АНЕСТЕЗИЯ -- ANESTHESIA (методы)
АНЕСТЕЗИЯ ВНУТРИВЕННАЯ -- ANESTHESIA, INTRAVENOUS (методы)
ПРЕМЕДИКАЦИЯ АНЕСТЕЗИОЛОГИЧЕСКАЯ -- PREANESTHETIC MEDICATION (методы)
Анотація: Незважаючи на багаторічний досвід міжнародної анестезіологічної спільноти, седація та анестезія під час ендоскопічних маніпуляцій на шлунково-кишковому тракті залишається фундаментальним аспектом вивчення. У статті наведено аналіз останніх досліджень та публікацій, присвячених особливостям анестезіологічного забезпечення ендоскопічних транспапілярних втручань. Також подані власні результати аналізу проведення тотальних внутрішньовенних анестезій з інтубацією трахеї у пацієнтів, які потребували виконання ендоскопічних маніпуляцій на верхніх відділах шлунково-кишкового тракту, та проаналізовано вплив способу застосованої анестезії на результати ендоскопічних втручань, якість роботи хірургів, задоволеність пацієнтів
Дод.точки доступу:
Арешніков, Д. Б.
Дронов, О. І.
Насташенко, І. Л.
Хініч, Г. Ю.
Хрисанфов, Д. Ю.
Бондар, М. В.
Кучинська, І. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

7.


    Черній, В. І.
    Оптимізація анестезії та інтенсивної терапії під час великих резекцій печінки [Текст] / В. І. Черній, К. А. Колганова, М. В. Фрейгофер // Медицина неотложных состояний. - 2016. - № 7. - С. 25-30. - Бібліогр.: с. 29


Рубрики: Севофлюран

MeSH-головна:
ПЕЧЕНИ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- LIVER NEOPLASMS (хирургия)
ГЕПАТЭКТОМИЯ -- HEPATECTOMY (методы)
ПЕРИОПЕРАЦИОННЫЙ КОНТРОЛЬ -- PERIOPERATIVE CARE (методы)
ПРЕМЕДИКАЦИЯ АНЕСТЕЗИОЛОГИЧЕСКАЯ -- PREANESTHETIC MEDICATION (методы)
ИНТЕНСИВНАЯ ТЕРАПИЯ -- INTENSIVE CARE (методы)
АНЕСТЕЗИЯ ОБЩАЯ -- ANESTHESIA, GENERAL (методы)
АНЕСТЕЗИРУЮЩИЕ СРЕДСТВА ОБЩЕГО ДЕЙСТВИЯ -- ANESTHETICS, GENERAL (прием и дозировка)
АНЕСТЕЗИЯ ЭПИДУРАЛЬНАЯ -- ANESTHESIA, EPIDURAL (методы)
ПЕРЕЛИВАНИЕ КРОВИ АУТОЛОГИЧНОЕ -- BLOOD TRANSFUSION, AUTOLOGOUS (методы)
Дод.точки доступу:
Колганова, К. А.
Фрейгофер, М. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

8.


   
    Профілактика і лікування пресорних гемодинамічних реакцій на етапі ввідного наркозу та інтубації трахеї в пацієнтів похилого віку [Текст] / О. А. Лоскутов [та ін.] // Медицина неотложных состояний. - 2016. - N 5. - С. 49-54. - Бібліогр.: с. 52-53


MeSH-головна:
ИШЕМИЧЕСКАЯ БОЛЕЗНЬ СЕРДЦА -- MYOCARDIAL ISCHEMIA (хирургия)
ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION (лекарственная терапия, профилактика и контроль)
КОРОНАРНОЙ АРТЕРИИ ШУНТИРОВАНИЕ -- CORONARY ARTERY BYPASS (методы)
ПРЕМЕДИКАЦИЯ АНЕСТЕЗИОЛОГИЧЕСКАЯ -- PREANESTHETIC MEDICATION (методы)
АНЕСТЕЗИЯ ОБЩАЯ -- ANESTHESIA, GENERAL (вредные воздействия, методы)
ИНТУБАЦИЯ ИНТРАТРАХЕАЛЬНАЯ -- INTUBATION, INTRATRACHEAL (вредные воздействия)
ИНТРАОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- INTRAOPERATIVE COMPLICATIONS
КРОВЯНОЕ ДАВЛЕНИЕ -- BLOOD PRESSURE (действие лекарственных препаратов)
ИНТРАОПЕРАЦИОННЫЙ КОНТРОЛЬ -- INTRAOPERATIVE CARE
Дод.точки доступу:
Лоскутов, О. А.
Дружина, О. М.
Колесников, В. Г.
Доморацький, О. Е.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

9.


   
    Удосконалення періопераційної інфузійної терапії як метод профілактики післяопераційного блювання у дітей [Текст] / М. А. Георгіянц [та ін.] // Клінічна хірургія. - 2017. - N 5. - С. 50-51. - Бібліогр.: с. 51


Рубрики: Ксилат

MeSH-головна:
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННАЯ ТОШНОТА И РВОТА -- POSTOPERATIVE NAUSEA AND VOMITING (профилактика и контроль)
УРОЛОГИЧЕСКИЕ ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ У МУЖЧИН -- UROLOGIC SURGICAL PROCEDURES, MALE (методы)
ПРЕМЕДИКАЦИЯ АНЕСТЕЗИОЛОГИЧЕСКАЯ -- PREANESTHETIC MEDICATION (методы)
АНЕСТЕЗИЯ ВНУТРИВЕННАЯ -- ANESTHESIA, INTRAVENOUS (методы)
ПЕРИОПЕРАЦИОННЫЙ КОНТРОЛЬ -- PERIOPERATIVE CARE
РЕГИДРАТАЦИОННАЯ ТЕРАПИЯ -- FLUID THERAPY (методы)
РЕГИДРАТАЦИОННЫЕ РАСТВОРЫ -- REHYDRATION SOLUTIONS (терапевтическое применение)
ДЕТИ -- CHILD
Анотація: З метою зменшення частоти виникнення блювання у періопераційному періоді у хворих, яким проводять хірургічні втручання на сечостатевих органах, запропоноване вдосконалення інфузійної терапії шляхом використання рингер-ацетатного розчину з ксилітолом «Ксилат» в дозі 20 мл/кг на добу. На підставі аналізу 162 спостережень продемонстровано його здатність достовірно зменшувати частоту виникнення нудоти та блювання після операції у дітей
Дод.точки доступу:
Георгіянц, М. А.
Корсунов, В. А.
Раскова, Т. Ю.
Пушкар, М. Б.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.


   
    Передопераційне введення кортикостероїдів в торакальній анестезіології [Текст] = Preoperative administration of corticosteroids in thoracic anesthesiology / О. Є. Сидюк [та ін.] // Вісник Вінницького нац. мед. ун-ту. - 2021. - Т. 25, № 1. - С. 94-96. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-головна:
ПРЕДОПЕРАЦИОННЫЙ ПЕРИОД -- PREOPERATIVE PERIOD
НАДПОЧЕЧНИКОВ КОРЫ ГОРМОНЫ -- ADRENAL CORTEX HORMONES (прием и дозировка, терапевтическое применение)
ПРЕМЕДИКАЦИЯ АНЕСТЕЗИОЛОГИЧЕСКАЯ -- PREANESTHETIC MEDICATION (использование, методы)
ГРУДНАЯ ХИРУРГИЯ -- THORACIC SURGERY (методы)
МЕТИЛПРЕДНИЗОЛОН -- METHYLPREDNISOLONE (прием и дозировка, терапевтическое применение)
ЦИТОКИНЫ -- CYTOKINES (действие лекарственных препаратов)
Анотація: Однолегенева вентиляція легень (OЛВ) – є однією з найскладніших інтраопераційних методик респіраторної підтримки для анестезіологів. OЛВ повинна забезпечити найбільш зручне хірургічне поле, зберігаючи належний газообмін та мінімізуючи пошкодження двох легень. Ця анестезіологічна процедура відзначається значною запальною відповіддю, тому використання періопераційної терапії кортикостероїдами для пригнічення медіаторів запалення рекомендується як підхід до покращення прогнозу. Тому метою цього дослідження було визначити, яким чином передопераційне введення метилпреднізолону впливає на системну прозапальну реакцію цитокінів при виконанні оперативних втручань на органах грудної порожнини. Проведено аналіз для 80 пацієнтів, оперованих у торако-абдомінальному відділі ДУ “Національний інститут хірургії та трансплантології ім. О. О. Шалімова” НАМН України. Пацієнти були розподілені на 2 групи (досліджувану – 40 хворих, яким вводили метилпреднізолон 10 мг/кг внутрішньовенно під час індукції анестезії таі контрольну – 40 хворих без введення метилпреднізолону). Перед операцією та в післяопераційному періоді на 1, 3 та 5 добу визначали поверхневий фенотип лімфоцитів периферичної крові та експресію IL-6 моноцитами методом протокової цитофлуориметрії. Для проведення статистичних розрахунків використовували авторський пакет MedStat (Лях Ю. Е., Гурьянов В. Г., 2004–2012). Післяопераційні показники експресії моноцитами IL-6 у крові у пацієнтів, яким вводили метилпреднізолон, були достовірно нижчими на 1-у та 3-ю післяопераційну добу (р0,001). Таким чином, передопераційне введення метилпреднізолону призводить до зменшення викиду прозапальних цитокінів та покращує стан хворих після виконання операцій на органах грудної порожнини. Вважаємо за доцільне проведення подальших досліджень щодо введення метилпреднізолону протягом кількох діб у післяопераційному періоді
One lung ventilation (OLV) is one of the most difficult intraoperative methods of respiratory support for anesthesiologists. OLV should provide the most comfortable surgical field, maintaining proper gas exchange and minimizing damage to both lungs. This anesthetic procedure has a significant inflammatory response, so using perioperative corticosteroid therapy to suppress inflammatory mediators is recommended as an approach to improving prognosis. Therefore, the aim of this study was to determine how the preoperative administration of methylprednisolone affects the systemic proinflammatory response of cytokines during thoracic surgery. The analysis was performed for 80 patients who underwent surgeries in the thoraco-abdominal department of the Shalimov National Institute of Surgery and Transplantology. Patients were divided into 2 groups (study – 40 patients who were administered methylprednisolone 10 mg / kg intravenously during induction of anesthesia and control – 40 patients without methylprednisolone). Before surgery and in the postoperative period on days 1, 3 and 5, the surface phenotype of peripheral blood lymphocytes and the expression of IL-6 by monocytes were determined by flow cytofluorometry. The author’s MedStat package was used for statistical analysis (Lyakh Yu.E., Guryanov V.G., 2004–2012). Postoperative indicators of IL-6 monocyte expression in the blood of patients administered methylprednisolone were significantly lower on the 1st and 3rd postoperative day (p0.001). Thus, preoperative administration of methylprednisolone reduces the release of pro-inflammatory cytokines and improves the condition of patients after thoracic surgery. We consider it expedient to conduct further research on the administration of methylprednisolone for several days in the postoperative period
Дод.точки доступу:
Сидюк, О. Є.
Сидюк, А. В.
Клімас, А. С.
Савенко, Г. Ю.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

 1-10    11-20   21-30   31-36 
 
© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)