Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

у знайденому

Знайдено у інших БД:

Книги (5)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>S=Премедикация анестезиологическая<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 36
Показані документи з 1 по 20

1-20 21-36

Аналгоседація в офтальмології / С. А. Конюх [та ін.] // Медицина невідкладних станів. - 2020. - Т. 16, № 3. - С. 103. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ОФТАЛЬМОЛОГИЧЕСКИЕ ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ -- OPHTHALMOLOGIC SURGICAL PROCEDURES
АНАЛГЕЗИЯ -- ANALGESIA
ПРЕМЕДИКАЦИЯ АНЕСТЕЗИОЛОГИЧЕСКАЯ -- PREANESTHETIC MEDICATION
ДЕКСМЕДЕТОМИДИН -- DEXMEDETOMIDINE
ФЕНТАНИЛ -- FENTANYL
Анотація: Мета анестезіологічного забезпечення — створити умови комфорту, спокою та адекватного знеболювання для пацієнта в умовах хірургії «одного дня». Використання найбільш поширених седативних засобів асоційоване з виникненням небажаних ефектів, а також подовжує час перебування пацієнта в клініці. Застосування дексмедетомідину є перспективним у зв’язку з його високою селективністю та низькою частотою небажаних ефектів
Дод.точки доступу:
Конюх, С. А.
Стрепетова, О. В.
Печериця, К. С.
Шпачук, А. О.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Анестезиологическое обеспечение робот-ассистированной радикальной простатэктомии [Текст] / А. С. Казаков [и др.] // Хирургия. Журнал им. Н. И. Пирогова. - 2015. - № 2. - С. 56-62

MeSH-головна:
ПРОСТАТЭКТОМИЯ -- PROSTATECTOMY
ПРЕМЕДИКАЦИЯ АНЕСТЕЗИОЛОГИЧЕСКАЯ -- PREANESTHETIC MEDICATION (методы)
Дод.точки доступу:
Казаков, А. С.
Колонтарев, К. Б.
Пушкарь, Д. Ю.
Пасечник, И. Н.

Знайти схожі

Анестезия по-местному в поликлинике. Часть V. Комбинированное обезболивание у пациентов с сопутствующими заболеваниями [Текст] // СтоматологИНФО. - 2016. - № 3. - С. 32-35

MeSH-головна:
АНЕСТЕЗИЯ В СТОМАТОЛОГИИ -- ANESTHESIA, DENTAL (классификация, методы)
КОМОРБИДНОСТЬ -- COMORBIDITY (тенденции)
ПОЖИЛЫЕ -- AGED (физиология)
БЕРЕМЕННОСТЬ -- PREGNANCY (действие лекарственных препаратов)
ПРЕМЕДИКАЦИЯ АНЕСТЕЗИОЛОГИЧЕСКАЯ -- PREANESTHETIC MEDICATION (методы)
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Барвінок, А. І.
Частота і структура медикаментозної алергії в анестезіологічній практиці [Текст] / А. І. Барвінок, С. В. Зайков // Імунологія та алергологія. - 1998. - № 4. - С. 74-76

Рубрики: ВНМУ

MeSH-головна:
ГИПЕРСЕНСИБИЛИЗАЦИЯ -- HYPERSENSITIVITY (этиология)
ПРЕМЕДИКАЦИЯ АНЕСТЕЗИОЛОГИЧЕСКАЯ -- PREANESTHETIC MEDICATION (использование)
Дод.точки доступу:
Зайков, С. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Бишовець, С. М.
Пневмоперитонеум для лапароскопії під регіонарною анестезією: закис азоту vs діоксид вуглецю [Текст] / С. М. Бишовець // Медицина неотложных состояний = Медицина невідкладних станів. - 2018. - N 2. - С. 110-115. - Бібліогр.: с. 113-114

MeSH-головна:
ЛАПАРОСКОПИЯ -- LAPAROSCOPY (методы)
ПНЕВМОПЕРИТОНЕУМ ИСКУССТВЕННЫЙ -- PNEUMOMEDIASTINUM, DIAGNOSTIC (методы)
АНЕСТЕЗИЯ ПРОВОДНИКОВАЯ -- ANESTHESIA, CONDUCTION (методы)
АЗОТА ЗАКИСЬ -- NITROUS OXIDE
УГЛЕКИСЛЫЙ ГАЗ -- CARBON DIOXIDE
ПРЕДОПЕРАЦИОННОЕ ВЕДЕНИЕ БОЛЬНОГО -- PREOPERATIVE CARE
ПРЕМЕДИКАЦИЯ АНЕСТЕЗИОЛОГИЧЕСКАЯ -- PREANESTHETIC MEDICATION (методы)
Анотація: Регіонарні методи знеболювання лапароскопії мають певні переваги перед наркозом. Карбоксиперитонеум при лапароскопії є загальноприйнятим, але при виконанні операції під високою спінальною анестезією (Th2–3) інтактною залишається діафрагма. Іритація діоксидом вуглецю діафрагмального нерва викликає потужний больовий плечолопатковий синдром, що потребує застосування загального знеболювання. Мета роботи: удосконалити анестезіологічне забезпечення лапароскопії шляхом поєднання регіонарних технік знеболювання — спінальної анестезії, правобічної поверхневої блокади шийного сплетення та термінальної анестезії поверхні діафрагми, застосовуючи динітрогеноксидперитонеум замість карбоксиперитонеуму. Матеріали та методи. Досліджено 300 пацієнтів (вік — 55,5 ± 3,3 року, маса тіла — 76,8 ± 2,4 кг, індекс маси тіла — 29,2 ± 0,9 кг/м2, I–III ASA). Спектр захворювань: жовчнокам’яна хвороба, грижі, кіста яєчника, варикоцеле, фіброміома матки, спайкова хвороба, гострий апендицит, абсцес/кіста печінки. Анестезіологічний супровід: спінальна анестезія гіпербаричним бупівакаїном (10–20 мг) у поєднанні з 0,06 мг бупренорфіну; для профілактики больового плечолопаткового синдрому — правобічна поверхнева блокада шийного сплетення бупівакаїном (0,125%, 10 мл), спреєве обприскування діафрагми лідокаїном (3%, 10 мл, через лапароскопічний порт), для створення пневмоперитонеуму — закис азоту. Пацієнти отримували до операції: перорально по 6 мг мелатоніну перед сном напередодні втручання й за 1 год до лапароскопії; перорально/внутрішньовенно 1 г парацетамолу; внутрішньом’язово 20 мг нефопаму; внутрішньовенно: 8 мг дексаметазону, 8 мг ондансетрону, 50 мг декскетопрофену. Після операції протягом однієї/двох діб: перорально по 1 г парацетамолу кожні 8 год, внутрішньовенно по 50 мг декскетопрофену кожні 8 год. Результати. Після премедикації хворі перебували в спокійному психоемоційному стані. У всіх пацієнтів у періопераційному періоді не спостерігалося м’язового тремтіння. Адекватність знеболювання визначалася хворими, які характеризували свій стан як «повна відсутність болю». Не було скарг на біль у плечі та лопатці. У 100 % випадків розвивалася седація різного ступеня. Механізм цього явища, імовірно, пов’язаний із резорбцією інтратекального бупренорфіну та інтраабдомінального закису азоту. При спонтанному диханні не було респіраторної дисфункції. Стабілізація гемодинаміки здійснювалася адреналіном та тартратом (0,019–0,038–0,057 мкг/кг/хв). Після закінчення операції пацієнтів відразу ж переводили до профільних відділень. В середньому хворі активізувалися через 2–3 год після трансферу із операційної. У перший післяопераційний день починали ентеральне харчування. Якість післяопераційного аналгетичного профілю характеризувалася позитивно. Необхідності в додатковому призначенні опіоїдів не виникало. Вираженість больового синдрому оцінювали за числовою рейтинговою шкалою болю від 0 до 10 балів через 3, 10, 24 і 48 год після операції. Динаміка ступеня післяопераційного болю була такою (M ± m): 0; 0,27 ± 0,02 (p = 0,157); 0,41 ± 0,07 (p = 0,0001); 0,45 ± 0,06 (p = 0,0001) відповідно. Період госпіталізації становив 31,0 ± 1,6 год. Висновки. Діоксид вуглецю порівняно із закисом азоту є більш токсичним газом при створенні пневмоперитонеуму для лапароскопії. Динітрогеноксидперитонеум разом із поверхневою блокадою шийного сплетення та термінальною анестезією діафрагми запобігав виникненню больового плечолопаткового синдрому. Заміна карбоксиперитонеуму на динітрогеноксидперитонеум дозволяла виконувати лапароскопічні операції під симультанною регіонарною анестезією, уникаючи загальних методів знеболювання з відомими побічними ефектами
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Бодулєв, О. Ю.
Періопераційна аналгезія при апендектомії: декскетопрофен vs рофекоксиб [Текст] / О. Ю. Бодулєв // Медицина неотложных состояний. - 2016. - № 3. - С. 144-146. - Библиогр.: с. 146

MeSH-головна:
АППЕНДЭКТОМИЯ -- APPENDECTOMY
АНЕСТЕЗИЯ ИНТРАТРАХЕАЛЬНАЯ -- ANESTHESIA, INTRATRACHEAL (методы)
ПРЕМЕДИКАЦИЯ АНЕСТЕЗИОЛОГИЧЕСКАЯ -- PREANESTHETIC MEDICATION (методы)
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННОЕ ВЕДЕНИЕ БОЛЬНОГО -- POSTOPERATIVE CARE
БОЛИ ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ -- PAIN, POSTOPERATIVE (лекарственная терапия)
ПРОТИВОВОСПАЛИТЕЛЬНЫЕ СРЕДСТВА НЕСТЕРОИДНЫЕ -- ANTI-INFLAMMATORY AGENTS, NON-STEROIDAL (прием и дозировка, терапевтическое применение)
ЦИКЛООКСИГЕНАЗЫ 2 ИНГИБИТОРЫ -- CYCLOOXYGENASE 2 INHIBITORS (прием и дозировка, терапевтическое применение)
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ -- TREATMENT OUTCOME
Кл.слова (ненормовані):
декскетопрофен -- рофекоксиб
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Воротняк, М. О.
Коли краще починати післяопераційне знеболювання / М. О. Воротняк, В. А. Лісецький // Медицина невідкладних станів. - 2020. - Т. 16, № 3. - С. 85

MeSH-головна:
БОЛИ ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ -- PAIN, POSTOPERATIVE (лекарственная терапия)
АНЕСТЕЗИЯ И АНАЛГЕЗИЯ -- ANESTHESIA AND ANALGESIA
ПРЕМЕДИКАЦИЯ АНЕСТЕЗИОЛОГИЧЕСКАЯ -- PREANESTHETIC MEDICATION
Анотація: Незважаючи на значні досягнення в лікуванні післяопераційного болю, зумовлені впровадженням в клінічну практику результатів досліджень формування та розвитку болю, використанням нових, високоефективних лікарських препаратів, методів і технічних засобів лікування, проблема позбавлення пацієнта болю залишається актуальною для всіх галузей медицини, і перш за все анестезіології. Неадекватна післяопераційна аналгезія реєструється в 30–87 % пацієнтів (Liu S., Richman J., 2006). Місцеве зрошення післяопераційної рани різними лікарськими засобами є відносно новим методом післяопераційного знеболювання і знаходить усе більш широке застосування (Marc B. Schiffer, 2007). Застосовування нестероїдних протизапальних препаратів (НПЗП) для знеболювання зменшує прояви запалення, але в частки хворих біль залишається
Дод.точки доступу:
Лісецький, В. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Галушко, О. А.
Цукровий діабет у практиці лікаря-анестезіолога: фокус на діабетичну нейропатію / О. А. Галушко // Медицина невідкладних станів. - 2020. - Т. 16, № 3. - С. 59-68. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ -- DIABETES MELLITUS (патофизиология, хирургия)
ДИАБЕТИЧЕСКИЕ НЕВРОПАТИИ -- DIABETIC NEUROPATHIES (осложнения, патофизиология, хирургия)
ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ -- SURGICAL PROCEDURES, OPERATIVE
ПРЕДОПЕРАЦИОННЫЙ ПЕРИОД -- PREOPERATIVE PERIOD
ПРЕДОПЕРАЦИОННОЕ ВЕДЕНИЕ БОЛЬНОГО -- PREOPERATIVE CARE
АНЕСТЕЗИЯ -- ANESTHESIA
ПРЕМЕДИКАЦИЯ АНЕСТЕЗИОЛОГИЧЕСКАЯ -- PREANESTHETIC MEDICATION
Анотація: Діабетична нейропатія (ДНП) — це ураження нервової системи у хворих на цукровий діабет (ЦД), при якому в патологічний процес можуть залучатися всі відділи центральної, периферичної та автономної нервової системи. Через практично 100 % поширеність у хворих на ЦД найбільше значення для анестезіолога у разі проведення анестезії та передопераційної підготовки має автономна (вегетативна) діабетична нейропатія. Так, серцево-судинна вегетативна нейропатія зустрічається у 17–25 % хворих на ЦД, корелюючи з давністю захворювання та віком хворих, і характеризується трьома основними синдромами: синдромом денервованого серця, синдромом кардіальної гіпестезії та синдромом ортостатичної гіпотонії. Хронічна гіперглікемія призводить до глікозування тканинних білків та тугорухливості суглобів, що може спричинити тяжку інтубацію, яка ускладнює анестезію у 30 % хворих на ДНП. Автономна нейропатія шлунково-кишкового тракту (ШКТ) проявляється розвитком атонії шлунка, зниженням моторики ШКТ і розвитком можливої регургітації під час інтубації трахеї. Таким чином, хворі на ДНП мають підвищений ризик виникнення інтра- та післяопераційних ускладнень, що потребує ретельного контролю за станом пацієнта з постійним моніторингом необхідних параметрів гомеостазу під час усього періопераційного періоду
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Гомон, М. Л.
Розширена премедикація - важливий компонент антиноцицептивного захисту при оперативних втручаннях на матці [Текст] / М. Л. Гомон // Біль, знеболювання і інтенсивна терапія. - 2014. - № 4. - С. 67-70

Рубрики: Гидазепам

MeSH-головна:
ГИНЕКОЛОГИЧЕСКИЕ ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ -- GYNECOLOGIC SURGICAL PROCEDURES (психология)
ПСИХОФИЗИОЛОГИЧЕСКИЕ РАССТРОЙСТВА -- PSYCHOPHYSIOLOGIC DISORDERS (лекарственная терапия)
ПРЕМЕДИКАЦИЯ АНЕСТЕЗИОЛОГИЧЕСКАЯ -- PREANESTHETIC MEDICATION (методы)
ТРАНКВИЛИЗАТОРЫ -- TRANQUILIZING AGENTS (терапевтическое применение)

Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.

    Дудов, П. Р.
    Ранняя активизация кардиохирургических больных в областной клинической больнице [Текст] / П. Р. Дудов, Н. И. Коротков, В. П. Воробьев // Вестник интенсивной терапии. - 2004. - № 4. - С. 70-74

Рубрики: Хирургия сердца

   Премедикация анестезиологическая

   Послеоперационное ведение больного

Дод.точки доступу:
Коротков, Н. И.
Воробьев, В. П.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

11.

Зниження ризику анафілаксії підчас анестезії: керівні принципи [Текст] // СтоматологИНФО. - 2016. - № 8. - С. 8-18

MeSH-головна:
АНЕСТЕЗИЯ И АНАЛГЕЗИЯ -- ANESTHESIA AND ANALGESIA (вредные воздействия, методы, стандарты, тенденции)
АНАФИЛАКСИЯ -- ANAPHYLAXIS (патофизиология, профилактика и контроль, терапия, этиология)
ФАКТОРЫ РИСКА -- RISK FACTORS
КЛИНИЧЕСКИЕ ПРОТОКОЛЫ -- CLINICAL PROTOCOLS (классификация, стандарты)
ПРЕМЕДИКАЦИЯ АНЕСТЕЗИОЛОГИЧЕСКАЯ -- PREANESTHETIC MEDICATION (методы, тенденции)
ПЕРИОПЕРАЦИОННЫЙ КОНТРОЛЬ -- PERIOPERATIVE CARE (методы, стандарты, тенденции)
Вільних прим. немає

Знайти схожі

12.

    Каминский, В. В.
    Эффективность применения препарата Дексалгин у женщин с патологией органов малого таза, требующей хирургической коррекции [Текст] / В. В. Каминский, Л. В. Сусликова, М. Н. Шалько // Здоровье женщины. - 2009. - № 5. - С. 115-118

Рубрики: Анестезия--женск

   Хирургия гинекологическая

   Декскетопрофен

   Дексалгин

   Боли послеоперационные

   Премедикация анестезиологическая

   Аналгезирующие средства ненаркотические

Дод.точки доступу:
Сусликова, Л. В.
Шалько, М. Н.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

13.

    Лантухова, Н. Д.
    Применение клофелина в качестве компонента премедикации при лапароскопических холецистэктомиях у больных с сопутствующим сахарным диабетом [Текст] / Н. Д. Лантухова // Біль, знеболювання і інтенсивна терапія. - 2010. - № 4. - С. 41-44

Рубрики: Диабет сахарный инсулиннезависимый

   Холецистэктомия лапароскопическая

   Премедикация анестезиологическая

   Клофелин--тер прим

Вільних прим. немає

Знайти схожі

14.

Лесной, И. И.
Влияние однократного применения габапентина перед хирургическим вмешательством в онкоурологии на интенсивность ранней послеоперационной боли [Текст] = Effect of a single dose of preoperative gabapentin in oncourology on the intensity of early postoperative pain / И. И. Лесной, Л. В. Климчук // Pain Medicine. Медицина Болю = Медицина болю. - 2020. - Том 5, N 4. - С. 16-21. - Библиогр. в конце глав

MeSH-головна:
БОЛИ ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ -- PAIN, POSTOPERATIVE (профилактика и контроль)
РАНДОМИЗИРОВАННОЕ КОНТРОЛИРУЕМОЕ КЛИНИЧЕСКОЕ ИССЛЕДОВАНИЕ -- RANDOMIZED CONTROLLED TRIAL
ПРЕМЕДИКАЦИЯ АНЕСТЕЗИОЛОГИЧЕСКАЯ -- PREANESTHETIC MEDICATION (тенденции)
ПРОПОФОЛ -- PROPOFOL (фармакология)
Анотація: Цель исследования: оценить интенсивность ранней послеоперационной боли после однократного предоперационного введения габапентина при хирургических вмешательствах в онкоурологии. Выводы. Использование габапентина в дозе 300 мг для премедикации способствует значительному снижению интенсивности послеоперационной боли в покое, но не при движении, а также снижает потребность в пропофоле и фентаниле во время операции
Мета дослідження: оцінити інтенсивність раннього післяопераційного болю після одноразового передопераційного введення габапентину при хірургічних втручаннях в онкоурології. Висновки. Використання габапентину в дозі 300 мг для премедикації сприяє значному зниженню інтенсивності післяопераційного болю в спокої, але не під час руху, а також знижує потребу у пропофолі та фентанілі під час операції
Objective: to evaluate the intensity of early postoperative pain after a single preoperative administration of gabapentin during surgical interventions in oncourology. Conclusions: the use of gabapentin at a dose of 300 mg for premedication significantly reduces the intensity of postoperative pain at rest, but not during movement, and also reduces the need for propofol and fentanyl during surgery
Дод.точки доступу:
Климчук, Л. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

15.

Лесной, И. И.
Стратегии в периоперационной медицине, которые могут влиять на результаты хирургического лечения пациентов с онкологическими заболеваниями [Текст] / И. И. Лесной // Хірургія України. - 2016. - № 2. - С. 97-104

MeSH-головна:
ПОЧЕК НОВООБРАЗОВАНИЯ -- KIDNEY NEOPLASMS (хирургия)
ПРЕДОПЕРАЦИОННОЕ ВЕДЕНИЕ БОЛЬНОГО -- PREOPERATIVE CARE (методы)
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННОЕ ВЕДЕНИЕ БОЛЬНОГО -- POSTOPERATIVE CARE (методы)
ПРЕМЕДИКАЦИЯ АНЕСТЕЗИОЛОГИЧЕСКАЯ -- PREANESTHETIC MEDICATION (методы)
ЦИКЛООКСИГЕНАЗЫ 2 ИНГИБИТОРЫ -- CYCLOOXYGENASE 2 INHIBITORS (иммунология, прием и дозировка, терапевтическое применение)
АНЕСТЕЗИРУЮЩИЕ СРЕДСТВА -- ANESTHETICS (иммунология, прием и дозировка, терапевтическое применение)
ИММУНИТЕТ КЛЕТОЧНЫЙ -- IMMUNITY, CELLULAR (действие лекарственных препаратов)
СРАВНИТЕЛЬНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ -- COMPARATIVE STUDY
ПОЛОВЫЕ ФАКТОРЫ -- SEX FACTORS
ВОЗРАСТНЫЕ ФАКТОРЫ -- AGE FACTORS
Кл.слова (ненормовані):
ОМНОПОН (иммунология, прием и дозировка, фармакология)
Вільних прим. немає

Знайти схожі

16.

    Лизогуб, М. В.
    Вплив премедикації й знеболювання на стан тривоги і післяопераційної когнітивної функції при операціях на поперековому відділі хребта / М. В. Лизогуб, М. А. Георгіянц, К. І. Лизогуб // Медицина невідкладних станів = Медицина неотложных состояний. - 2019. - N 8. - С. 106-109. - Бібліогр. наприкінці ст.

MeSH-головна:
ПОЗВОНОЧНИКА БОЛЕЗНИ -- SPINAL DISEASES (психология, хирургия)
ПОЯСНИЧНЫЕ ПОЗВОНКИ -- LUMBAR VERTEBRAE (патология, хирургия)
АНЕСТЕЗИЯ -- ANESTHESIA (методы)
ТРЕВОГИ СОСТОЯНИЕ -- ANXIETY (профилактика и контроль, этиология)
КОГНИТИВНЫЕ РАССТРОЙСТВА -- COGNITION DISORDERS (этиология)
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS
ПЕРИОПЕРАЦИОННЫЙ КОНТРОЛЬ -- PERIOPERATIVE CARE
ПРЕМЕДИКАЦИЯ АНЕСТЕЗИОЛОГИЧЕСКАЯ -- PREANESTHETIC MEDICATION (вредные воздействия, методы)
АНАЛГЕЗИЯ -- ANALGESIA (вредные воздействия, методы)
Анотація: Операції на поперековому відділі хребта можуть виконуватися як в умовах загальної (ЗА), так і спінальної анестезії (СА) та з різним режимом періопераційного знеболювання. Вплив цих двох факторів на емоційний і когнітивний стан пацієнтів залишається невизначеним. Мета дослідження: оцінити вплив премедикації та анестезії на передопераційну тривогу та післяопераційну когнітивну функцію при операціях на хребті. Матеріали та методи. Дослідження проведене на 254 пацієнтах віком 18–70 років, ASA I–II, яким виконувались планові оперативні втручання на поперековому відділі хребта. Пацієнти отримували спінальну або загальну внутрішньовенну анестезію та стандартне знеболювання (СЗ) або періопераційну мультимодальну аналгезію (ММА). СЗ включало парацетамол 1 г тричі на добу та морфін за необхідності та премедикацію феназепамом 0,5 мг. Пацієнти з ММА отримували додатково прегабалін 75 мг per os напередодні та у перші 3 доби післяопераційного періоду та парекоксиб 40 мг двічі на добу. Для оцінки тривоги використовували шкалу APAIS-A (Amsterdam Preoperative Anxiety and Information Scale частина Anxiety) та для оцінки когнітивних функцій — тест зв’язування чисел (ТЗЧ). Результати. Премедикація феназепамом та прегабаліном однаково впливала на рівень тривожності. Вірогідних відмінностей за APAIS-A не знайдено у пацієнтів жодної групи. ТЗЧ перед операцією вірогідно не відрізнявся між групами. На 3-тю добу після операції час за ТЗЧ у пацієнтів обох груп, які отримували СЗ та премедикацію феназепамом, був більшим за передопераційний рівень (у групі СА-СЗ — 87,3 ± 27,2 с проти 63,1 ± 16,3 с, р  0,05; у групі ЗА-СЗ — 92,1 ± 25,1 с проти 61,1 ± 18,5 с, р  0,05), а також більшим за аналогічні показники пацієнтів відповідних підгруп ММА (87,3 ± 27,2 с проти 57,4 ± 23,8 с, р  0,05, у групах спінальної анестезії та 92,1 ± 25,1 с проти 61,8 ± 19,8 с, р  0,05, у групах тотальної внутрішньовенної анестезії). Висновки. Введення у склад ММА прегабаліну забезпечує не тільки знеболюючий, але й протитривожний ефект, співставний з таким у бензодіазепінів. На відміну від прегабаліну, феназепам викликає зниження уваги та концентрації (до 3-ї доби). Режим премедикації та знеболювання, а не метод анестезії впливає на розвиток когнітивних змін у післяопераційному періоді
Дод.точки доступу:
Георгіянц, М. А.
Лизогуб, К. І.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

17.

Мультимодальне знеболювання як складова частина лікувального комплексу у хворих із незрощенням кісток гомілки в періопераційному періоді / А. К. Рушай [та ін.] // Медицина невідкладних станів. - 2020. - Т. 16, № 6. - С. 46-49. - Бібліогр. в кінці ст.

Рубрики: Декскетопрофен

MeSH-головна:
ПЕРЕЛОМЫ НЕСРОСШИЕСЯ -- FRACTURES, UNUNITED (патофизиология, хирургия)
НОГА -- LEG (кровоснабжение, патофизиология, хирургия)
АНЕСТЕЗИЯ -- ANESTHESIA (методы)
АНЕСТЕЗИЯ СПИННОМОЗГОВАЯ -- ANESTHESIA, SPINAL
ПРЕМЕДИКАЦИЯ АНЕСТЕЗИОЛОГИЧЕСКАЯ -- PREANESTHETIC MEDICATION (использование)
Анотація: З огляду на виявлені порушення кровообігу в кінцівці при незрощенні оптимальним видом періопераційного знеболювання є довготривале знеболювання в періопераційному періоді. Кількісні показники реовазограми свідчили про вірогідне зниження пульсового кровонаповнення ураженої нижньої кінцівки, що було викликане підвищенням тонусу судин — артерій і вен середнього й малого калібру. Виражений больовий синдром у періопераційному періоді міг посилити судинні порушення, що є несприятливим фактором при зрощенні кісток. Тому оптимальним варіантом є проведення спинномозкової анестезії в комбінації з введенням декскетопрофену. Ускладнень лікування не виявлено. Динаміка показників візуально-аналогової шкали свідчить про високу ефективність проведеного знеболювання
Дод.точки доступу:
Рушай, А. К.
Мартинчук, О. О.
Байда, М. В.
Жагдаль, А. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

18.

Науменко, В. О.
Вибір дози кетаміну при сумісному застосуванні його з пропофолом під час процедурної седації / В. О. Науменко, Ю. В. Волкова // Медицина невідкладних станів. - 2020. - Т. 16, № 3. - С. 124

MeSH-головна:
ПРЕДОПЕРАЦИОННОЕ ВЕДЕНИЕ БОЛЬНОГО -- PREOPERATIVE CARE
ПРЕМЕДИКАЦИЯ АНЕСТЕЗИОЛОГИЧЕСКАЯ -- PREANESTHETIC MEDICATION
КЕТАМИН -- KETAMINE (терапевтическое применение)
ПРОПОФОЛ -- PROPOFOL (терапевтическое применение)
СЕДАТИВНЫЙ ЭФФЕКТ ГЛУБОКИЙ -- DEEP SEDATION
Анотація: Застосуванню пропофолу при процедурній седації сприяє ряд позитивних якостей: коротка дія та нетривалий період пробудження, але є і негативні — це кардіодепресивний ефект та відсутність аналгетичної дії. Саме через це пропофол комбінують з різними іншими препаратами, шукаючи найоптимальнішу комбінацію, якою, на наш погляд, може бути додаткове введення кетаміну гідрохлориду
Дод.точки доступу:
Волкова, Ю. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

19.

Науменко, В. О.
Вплив субнаркотичних доз кетаміну на ефективність процедурної седації дексмедетомідином в амбулаторній практиці / В. О. Науменко, Ю. В. Волкова // Медицина невідкладних станів. - 2020. - Т. 16, № 3. - С. 124

MeSH-головна:
КОЛОНОСКОПИЯ -- COLONOSCOPY
ПРЕМЕДИКАЦИЯ АНЕСТЕЗИОЛОГИЧЕСКАЯ -- PREANESTHETIC MEDICATION
ДЕКСМЕДЕТОМИДИН -- DEXMEDETOMIDINE (терапевтическое применение)
КЕТАМИН -- KETAMINE (терапевтическое применение)
Анотація: Використанню дексмедетомідину гідрохлориду як базової речовини під час здійснення процедурної седації притаманні як позитивні якості, так і недоліки. Одним із недоліків є виникнення брадикардії та депресії САТ (середній артеріальний тиск) під час введення навантажувальної дози препарату. Кетамін є майже єдиним неінгаляційним анестетиком, застосування якого призводить до підвищення АТ та збільшення ЧСС, тоді як обидва препарати у терапевтичних дозах суттєво не впливають на дихання, що досить важливо в амбулаторній практиці. До того ж є сподівання, що седативний ефект дексмедетомідину буде нівелювати галюциногенні прояви кетаміну
Дод.точки доступу:
Волкова, Ю. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

20.

Науменко, В. О.
Оцінка індексу резерву кисню під час процедурної седації при виконанні колоноскопічних досліджень в амбулаторних умовах / В. О. Науменко, Ю. В. Волкова // Медицина невідкладних станів. - 2020. - Т. 16, № 3. - С. 125

MeSH-головна:
КОЛОНОСКОПИЯ -- COLONOSCOPY
ПРЕМЕДИКАЦИЯ АНЕСТЕЗИОЛОГИЧЕСКАЯ -- PREANESTHETIC MEDICATION
СЕДАТИВНЫЙ ЭФФЕКТ ГЛУБОКИЙ -- DEEP SEDATION
ИНТРАОПЕРАЦИОННЫЙ МОНИТОРИНГ -- MONITORING, INTRAOPERATIVE
ГАЗОВ КРОВИ МОНИТОРИНГ ЧРЕСКОЖНЫЙ -- BLOOD GAS MONITORING, TRANSCUTANEOUS
ОКСИМЕТРИЯ -- OXIMETRY
Анотація: Моніторинг функції дихання під час виконання медикаментозної процедурної седації в амбулаторних умовах є найважливішим для забезпечення безпеки пацієнта. Показник PaO2, що визначається при вимірюванні газів артеріальної крові, може використовуватися для оцінки оксигенації в усіх діапазонах. Однак результати дискретні та на їх отримання потрібен час, методика є інвазивною і не підходить до амбулаторних умов. SpO2, насичення артеріальної крові киснем, що вимірюється за допомогою неінвазивної пульсоксиметрії, не дозволяє проводити оцінку в зоні гіпероксії (при оксигенації вище від нормальної)
Дод.точки доступу:
Волкова, Ю. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

1-20 21-36

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)