Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

у знайденому

Знайдено у інших БД:

Книги (5)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>S=Премедикация анестезиологическая<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 36
Показані документи з 1 по 20

1-20 21-36

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Конюх С. А., Стрепетова О. В., Печериця К. С., Шпачук А. О.
Назва : Аналгоседація в офтальмології
Місце публікування : Медицина невідкладних станів. - 2020. - Т. 16, № 3. - С. 103 (Шифр МУ104/2020/16/3)
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна: ОФТАЛЬМОЛОГИЧЕСКИЕ ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ -- OPHTHALMOLOGIC SURGICAL PROCEDURES
АНАЛГЕЗИЯ -- ANALGESIA
ПРЕМЕДИКАЦИЯ АНЕСТЕЗИОЛОГИЧЕСКАЯ -- PREANESTHETIC MEDICATION
ДЕКСМЕДЕТОМИДИН -- DEXMEDETOMIDINE
ФЕНТАНИЛ -- FENTANYL
Анотація: Мета анестезіологічного забезпечення — створити умови комфорту, спокою та адекватного знеболювання для пацієнта в умовах хірургії «одного дня». Використання найбільш поширених седативних засобів асоційоване з виникненням небажаних ефектів, а також подовжує час перебування пацієнта в клініці. Застосування дексмедетомідину є перспективним у зв’язку з його високою селективністю та низькою частотою небажаних ефектів
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Казаков А. С., Колонтарев К. Б. , Пушкарь Д. Ю., Пасечник И. Н.
Назва : Анестезиологическое обеспечение робот-ассистированной радикальной простатэктомии
Місце публікування : Хирургия. Журнал им. Н. И. Пирогова. - 2015. - № 2. - С. 56-62 (Шифр ХР4/2015/2)
MeSH-головна: ПРОСТАТЭКТОМИЯ -- PROSTATECTOMY
ПРЕМЕДИКАЦИЯ АНЕСТЕЗИОЛОГИЧЕСКАЯ -- PREANESTHETIC MEDICATION
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Назва : Анестезия по-местному в поликлинике. Часть V. Комбинированное обезболивание у пациентов с сопутствующими заболеваниями
Місце публікування : СтоматологИНФО. - 2016. - № 3. - С. 32-35 (Шифр СУ36/2016/3)
MeSH-головна: АНЕСТЕЗИЯ В СТОМАТОЛОГИИ -- ANESTHESIA, DENTAL
КОМОРБИДНОСТЬ -- COMORBIDITY
ПОЖИЛЫЕ -- AGED
БЕРЕМЕННОСТЬ -- PREGNANCY
ПРЕМЕДИКАЦИЯ АНЕСТЕЗИОЛОГИЧЕСКАЯ -- PREANESTHETIC MEDICATION
Анотація: Руководствуясь существующим до настоящего времени положением, что практические стоматологи отказывают в приеме пациентам с сопутствующими заболеваниями и отягощенным соматическим анамнезом, мы провели анализ обращаемости пациентов с сопутствующей патологией в специализированные стоматологические учреждения. Оказалось, что в пересчете на 1000 посещений в стоматологическом комплексе МГМСУ оперируется 76,8% больных с сопутствующей патологией. Это в среднем в 3,3 раза больше по сравнению с районными стоматологическими учреждениями. Таким образом, был уточнен контингент больных, требующих проведения нестандартного обезболивания. К ним относятся пациенты с высокими показателями артериального давления, имеющие в анамнезе хроническую ишемическую болезнь сердца (ХИБС), перенесенный инфаркт, инсульт, высокое содержание сахара в крови,тиреотоксикоз, аллергические реакции на медикаменты, а также лица в возрасте 60 лет и старше, страдающие несколькими сопутствующими заболеваниями. Большинство из этих больных находится под наблюдением районных терапевтов и имеет на руках соответствующие медицинские справки, выписки, данные анализов и перечень принимаемых препаратов, что в некоторой степени ориентирует врача при оценке функционального состояния организма больного (рис. 36). В данной ситуации мы старались определить возможность отрицательного влияния эмоционального стресса на дестабилизацию имеющегося у больного сбалансированного гомеостаза и своевременно купировать его путем индивидуализированной премедикации
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Барвінок А. І., Зайков С. В.
Назва : Частота і структура медикаментозної алергії в анестезіологічній практиці
Місце публікування : Імунологія та алергологія. - Вінниця, 1998. - № 4. - С. 74-76 (Шифр ІУ13/1998/4)
Предметні рубрики: ВНМУ
MeSH-головна: ГИПЕРСЕНСИБИЛИЗАЦИЯ -- HYPERSENSITIVITY
ПРЕМЕДИКАЦИЯ АНЕСТЕЗИОЛОГИЧЕСКАЯ -- PREANESTHETIC MEDICATION
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Бишовець С. М.
Назва : Пневмоперитонеум для лапароскопії під регіонарною анестезією: закис азоту vs діоксид вуглецю
Місце публікування : Медицина неотложных состояний. - Донецк, 2018. - N 2. - С. 110-115 (Шифр МУ66/2018/2)
Примітки : Бібліогр.: с. 113-114
MeSH-головна: ЛАПАРОСКОПИЯ -- LAPAROSCOPY
ПНЕВМОПЕРИТОНЕУМ ИСКУССТВЕННЫЙ -- PNEUMOMEDIASTINUM, DIAGNOSTIC
АНЕСТЕЗИЯ ПРОВОДНИКОВАЯ -- ANESTHESIA, CONDUCTION
АЗОТА ЗАКИСЬ -- NITROUS OXIDE
УГЛЕКИСЛЫЙ ГАЗ -- CARBON DIOXIDE
ПРЕДОПЕРАЦИОННОЕ ВЕДЕНИЕ БОЛЬНОГО -- PREOPERATIVE CARE
ПРЕМЕДИКАЦИЯ АНЕСТЕЗИОЛОГИЧЕСКАЯ -- PREANESTHETIC MEDICATION
Анотація: Регіонарні методи знеболювання лапароскопії мають певні переваги перед наркозом. Карбоксиперитонеум при лапароскопії є загальноприйнятим, але при виконанні операції під високою спінальною анестезією (Th2–3) інтактною залишається діафрагма. Іритація діоксидом вуглецю діафрагмального нерва викликає потужний больовий плечолопатковий синдром, що потребує застосування загального знеболювання. Мета роботи: удосконалити анестезіологічне забезпечення лапароскопії шляхом поєднання регіонарних технік знеболювання — спінальної анестезії, правобічної поверхневої блокади шийного сплетення та термінальної анестезії поверхні діафрагми, застосовуючи динітрогеноксидперитонеум замість карбоксиперитонеуму. Матеріали та методи. Досліджено 300 пацієнтів (вік — 55,5 ± 3,3 року, маса тіла — 76,8 ± 2,4 кг, індекс маси тіла — 29,2 ± 0,9 кг/м2, I–III ASA). Спектр захворювань: жовчнокам’яна хвороба, грижі, кіста яєчника, варикоцеле, фіброміома матки, спайкова хвороба, гострий апендицит, абсцес/кіста печінки. Анестезіологічний супровід: спінальна анестезія гіпербаричним бупівакаїном (10–20 мг) у поєднанні з 0,06 мг бупренорфіну; для профілактики больового плечолопаткового синдрому — правобічна поверхнева блокада шийного сплетення бупівакаїном (0,125%, 10 мл), спреєве обприскування діафрагми лідокаїном (3%, 10 мл, через лапароскопічний порт), для створення пневмоперитонеуму — закис азоту. Пацієнти отримували до операції: перорально по 6 мг мелатоніну перед сном напередодні втручання й за 1 год до лапароскопії; перорально/внутрішньовенно 1 г парацетамолу; внутрішньом’язово 20 мг нефопаму; внутрішньовенно: 8 мг дексаметазону, 8 мг ондансетрону, 50 мг декскетопрофену. Після операції протягом однієї/двох діб: перорально по 1 г парацетамолу кожні 8 год, внутрішньовенно по 50 мг декскетопрофену кожні 8 год. Результати. Після премедикації хворі перебували в спокійному психоемоційному стані. У всіх пацієнтів у періопераційному періоді не спостерігалося м’язового тремтіння. Адекватність знеболювання визначалася хворими, які характеризували свій стан як «повна відсутність болю». Не було скарг на біль у плечі та лопатці. У 100 % випадків розвивалася седація різного ступеня. Механізм цього явища, імовірно, пов’язаний із резорбцією інтратекального бупренорфіну та інтраабдомінального закису азоту. При спонтанному диханні не було респіраторної дисфункції. Стабілізація гемодинаміки здійснювалася адреналіном та тартратом (0,019–0,038–0,057 мкг/кг/хв). Після закінчення операції пацієнтів відразу ж переводили до профільних відділень. В середньому хворі активізувалися через 2–3 год після трансферу із операційної. У перший післяопераційний день починали ентеральне харчування. Якість післяопераційного аналгетичного профілю характеризувалася позитивно. Необхідності в додатковому призначенні опіоїдів не виникало. Вираженість больового синдрому оцінювали за числовою рейтинговою шкалою болю від 0 до 10 балів через 3, 10, 24 і 48 год після операції. Динаміка ступеня післяопераційного болю була такою (M ± m): 0; 0,27 ± 0,02 (p = 0,157); 0,41 ± 0,07 (p = 0,0001); 0,45 ± 0,06 (p = 0,0001) відповідно. Період госпіталізації становив 31,0 ± 1,6 год. Висновки. Діоксид вуглецю порівняно із закисом азоту є більш токсичним газом при створенні пневмоперитонеуму для лапароскопії. Динітрогеноксидперитонеум разом із поверхневою блокадою шийного сплетення та термінальною анестезією діафрагми запобігав виникненню больового плечолопаткового синдрому. Заміна карбоксиперитонеуму на динітрогеноксидперитонеум дозволяла виконувати лапароскопічні операції під симультанною регіонарною анестезією, уникаючи загальних методів знеболювання з відомими побічними ефектами
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Бодулєв О. Ю.
Назва : Періопераційна аналгезія при апендектомії: декскетопрофен vs рофекоксиб
Місце публікування : Медицина неотложных состояний. - Донецк, 2016. - № 3. - С. 144-146 (Шифр МУ66/2016/3)
Примітки : Библиогр.: с. 146
MeSH-головна: АППЕНДЭКТОМИЯ -- APPENDECTOMY
АНЕСТЕЗИЯ ИНТРАТРАХЕАЛЬНАЯ -- ANESTHESIA, INTRATRACHEAL
ПРЕМЕДИКАЦИЯ АНЕСТЕЗИОЛОГИЧЕСКАЯ -- PREANESTHETIC MEDICATION
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННОЕ ВЕДЕНИЕ БОЛЬНОГО -- POSTOPERATIVE CARE
БОЛИ ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ -- PAIN, POSTOPERATIVE
ПРОТИВОВОСПАЛИТЕЛЬНЫЕ СРЕДСТВА НЕСТЕРОИДНЫЕ -- ANTI-INFLAMMATORY AGENTS, NON-STEROIDAL
ЦИКЛООКСИГЕНАЗЫ 2 ИНГИБИТОРЫ -- CYCLOOXYGENASE 2 INHIBITORS
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ -- TREATMENT OUTCOME
Ключові слова (''Вільн.індекс.''): декскетопрофен--рофекоксиб
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Воротняк М. О., Лісецький В. А.
Назва : Коли краще починати післяопераційне знеболювання
Місце публікування : Медицина невідкладних станів. - 2020. - Т. 16, № 3. - С. 85 (Шифр МУ104/2020/16/3)
MeSH-головна: БОЛИ ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ -- PAIN, POSTOPERATIVE
АНЕСТЕЗИЯ И АНАЛГЕЗИЯ -- ANESTHESIA AND ANALGESIA
ПРЕМЕДИКАЦИЯ АНЕСТЕЗИОЛОГИЧЕСКАЯ -- PREANESTHETIC MEDICATION
Анотація: Незважаючи на значні досягнення в лікуванні післяопераційного болю, зумовлені впровадженням в клінічну практику результатів досліджень формування та розвитку болю, використанням нових, високоефективних лікарських препаратів, методів і технічних засобів лікування, проблема позбавлення пацієнта болю залишається актуальною для всіх галузей медицини, і перш за все анестезіології. Неадекватна післяопераційна аналгезія реєструється в 30–87 % пацієнтів (Liu S., Richman J., 2006). Місцеве зрошення післяопераційної рани різними лікарськими засобами є відносно новим методом післяопераційного знеболювання і знаходить усе більш широке застосування (Marc B. Schiffer, 2007). Застосовування нестероїдних протизапальних препаратів (НПЗП) для знеболювання зменшує прояви запалення, але в частки хворих біль залишається
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Галушко О. А.
Назва : Цукровий діабет у практиці лікаря-анестезіолога: фокус на діабетичну нейропатію
Місце публікування : Медицина невідкладних станів. - 2020. - Т. 16, № 3. - С. 59-68 (Шифр МУ104/2020/16/3)
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна: ДИАБЕТ САХАРНЫЙ -- DIABETES MELLITUS
ДИАБЕТИЧЕСКИЕ НЕВРОПАТИИ -- DIABETIC NEUROPATHIES
ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ -- SURGICAL PROCEDURES, OPERATIVE
ПРЕДОПЕРАЦИОННЫЙ ПЕРИОД -- PREOPERATIVE PERIOD
ПРЕДОПЕРАЦИОННОЕ ВЕДЕНИЕ БОЛЬНОГО -- PREOPERATIVE CARE
АНЕСТЕЗИЯ -- ANESTHESIA
ПРЕМЕДИКАЦИЯ АНЕСТЕЗИОЛОГИЧЕСКАЯ -- PREANESTHETIC MEDICATION
Анотація: Діабетична нейропатія (ДНП) — це ураження нервової системи у хворих на цукровий діабет (ЦД), при якому в патологічний процес можуть залучатися всі відділи центральної, периферичної та автономної нервової системи. Через практично 100 % поширеність у хворих на ЦД найбільше значення для анестезіолога у разі проведення анестезії та передопераційної підготовки має автономна (вегетативна) діабетична нейропатія. Так, серцево-судинна вегетативна нейропатія зустрічається у 17–25 % хворих на ЦД, корелюючи з давністю захворювання та віком хворих, і характеризується трьома основними синдромами: синдромом денервованого серця, синдромом кардіальної гіпестезії та синдромом ортостатичної гіпотонії. Хронічна гіперглікемія призводить до глікозування тканинних білків та тугорухливості суглобів, що може спричинити тяжку інтубацію, яка ускладнює анестезію у 30 % хворих на ДНП. Автономна нейропатія шлунково-кишкового тракту (ШКТ) проявляється розвитком атонії шлунка, зниженням моторики ШКТ і розвитком можливої регургітації під час інтубації трахеї. Таким чином, хворі на ДНП мають підвищений ризик виникнення інтра- та післяопераційних ускладнень, що потребує ретельного контролю за станом пацієнта з постійним моніторингом необхідних параметрів гомеостазу під час усього періопераційного періоду
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Гомон М. Л.
Назва : Розширена премедикація - важливий компонент антиноцицептивного захисту при оперативних втручаннях на матці
Місце публікування : Біль, знеболювання і інтенсивна терапія. - 2014. - № 4. - С. 67-70 (Шифр БУ1/2014/4)
Предметні рубрики: Гидазепам
MeSH-головна: ГИНЕКОЛОГИЧЕСКИЕ ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ -- GYNECOLOGIC SURGICAL PROCEDURES
ПСИХОФИЗИОЛОГИЧЕСКИЕ РАССТРОЙСТВА -- PSYCHOPHYSIOLOGIC DISORDERS
ПРЕМЕДИКАЦИЯ АНЕСТЕЗИОЛОГИЧЕСКАЯ -- PREANESTHETIC MEDICATION
ТРАНКВИЛИЗАТОРЫ -- TRANQUILIZING AGENTS

Знайти схожі

10.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Дудов П. Р., Коротков Н. И., Воробьев В. П.
Назва : Ранняя активизация кардиохирургических больных в областной клинической больнице
Місце публікування : Вестник интенсивной терапии. - 2004. - № 4. - С. 70-74 (Шифр ВР33/2004/4)
Предметні рубрики: Хирургия сердца
Премедикация анестезиологическая
Послеоперационное ведение больного
Знайти схожі

11.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Назва : Зниження ризику анафілаксії підчас анестезії: керівні принципи
Місце публікування : СтоматологИНФО. - 2016. - № 8. - С. 8-18 (Шифр СУ36/2016/8 (Спецвыпуск))
MeSH-головна: АНЕСТЕЗИЯ И АНАЛГЕЗИЯ -- ANESTHESIA AND ANALGESIA
АНАФИЛАКСИЯ -- ANAPHYLAXIS
ФАКТОРЫ РИСКА -- RISK FACTORS
КЛИНИЧЕСКИЕ ПРОТОКОЛЫ -- CLINICAL PROTOCOLS
ПРЕМЕДИКАЦИЯ АНЕСТЕЗИОЛОГИЧЕСКАЯ -- PREANESTHETIC MEDICATION
ПЕРИОПЕРАЦИОННЫЙ КОНТРОЛЬ -- PERIOPERATIVE CARE
Знайти схожі

12.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Каминский В. В., Сусликова Л. В., Шалько М. Н.
Назва : Эффективность применения препарата Дексалгин у женщин с патологией органов малого таза, требующей хирургической коррекции
Місце публікування : Здоровье женщины. - 2009. - № 5. - С. 115-118 (Шифр ЗУ3/2009/5)
Предметні рубрики: Анестезия-- женск
Хирургия гинекологическая
Декскетопрофен
Дексалгин
Боли послеоперационные
Премедикация анестезиологическая
Аналгезирующие средства ненаркотические
Знайти схожі

13.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Лантухова Н. Д.
Назва : Применение клофелина в качестве компонента премедикации при лапароскопических холецистэктомиях у больных с сопутствующим сахарным диабетом
Місце публікування : Біль, знеболювання і інтенсивна терапія. - 2010. - № 4. - С. 41-44 (Шифр БУ1/2010/4)
Предметні рубрики: Диабет сахарный инсулиннезависимый
Холецистэктомия лапароскопическая
Премедикация анестезиологическая
Клофелин-- тер прим
Знайти схожі

14.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Лесной И. И., Климчук Л. В.
Назва : Влияние однократного применения габапентина перед хирургическим вмешательством в онкоурологии на интенсивность ранней послеоперационной боли
Паралельн. назви :Effect of a single dose of preoperative gabapentin in oncourology on the intensity of early postoperative pain
Місце публікування : Pain Medicine. Медицина Болю. - 2020. - Том 5, N 4. - С. 16-21 (Шифр МУ95/2020/5/4)
Примітки : Библиогр. в конце глав
MeSH-головна: БОЛИ ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ -- PAIN, POSTOPERATIVE
РАНДОМИЗИРОВАННОЕ КОНТРОЛИРУЕМОЕ КЛИНИЧЕСКОЕ ИССЛЕДОВАНИЕ -- RANDOMIZED CONTROLLED TRIAL
ПРЕМЕДИКАЦИЯ АНЕСТЕЗИОЛОГИЧЕСКАЯ -- PREANESTHETIC MEDICATION
ПРОПОФОЛ -- PROPOFOL
Анотація: Цель исследования: оценить интенсивность ранней послеоперационной боли после однократного предоперационного введения габапентина при хирургических вмешательствах в онкоурологии. Выводы. Использование габапентина в дозе 300 мг для премедикации способствует значительному снижению интенсивности послеоперационной боли в покое, но не при движении, а также снижает потребность в пропофоле и фентаниле во время операцииМета дослідження: оцінити інтенсивність раннього післяопераційного болю після одноразового передопераційного введення габапентину при хірургічних втручаннях в онкоурології. Висновки. Використання габапентину в дозі 300 мг для премедикації сприяє значному зниженню інтенсивності післяопераційного болю в спокої, але не під час руху, а також знижує потребу у пропофолі та фентанілі під час операціїObjective: to evaluate the intensity of early postoperative pain after a single preoperative administration of gabapentin during surgical interventions in oncourology. Conclusions: the use of gabapentin at a dose of 300 mg for premedication significantly reduces the intensity of postoperative pain at rest, but not during movement, and also reduces the need for propofol and fentanyl during surgery
Знайти схожі

15.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Лесной И. И.
Назва : Стратегии в периоперационной медицине, которые могут влиять на результаты хирургического лечения пациентов с онкологическими заболеваниями
Місце публікування : Хірургія України. - К., 2016. - № 2. - С. 97-104 (Шифр ХУ6/2016/2)
MeSH-головна: ПОЧЕК НОВООБРАЗОВАНИЯ -- KIDNEY NEOPLASMS
ПРЕДОПЕРАЦИОННОЕ ВЕДЕНИЕ БОЛЬНОГО -- PREOPERATIVE CARE
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННОЕ ВЕДЕНИЕ БОЛЬНОГО -- POSTOPERATIVE CARE
ПРЕМЕДИКАЦИЯ АНЕСТЕЗИОЛОГИЧЕСКАЯ -- PREANESTHETIC MEDICATION
ЦИКЛООКСИГЕНАЗЫ 2 ИНГИБИТОРЫ -- CYCLOOXYGENASE 2 INHIBITORS
АНЕСТЕЗИРУЮЩИЕ СРЕДСТВА -- ANESTHETICS
ИММУНИТЕТ КЛЕТОЧНЫЙ -- IMMUNITY, CELLULAR
СРАВНИТЕЛЬНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ -- COMPARATIVE STUDY
ПОЛОВЫЕ ФАКТОРЫ -- SEX FACTORS
ВОЗРАСТНЫЕ ФАКТОРЫ -- AGE FACTORS
Ключові слова (''Вільн.індекс.''): омнопон (иммунология, прием и дозировка, фармакология)
Анотація: Цель работы — изучить влияние периоперационного обезболивания омнопоном и парекоксибом натрия на некоторые показатели, характеризующие состояние клеточного звена иммунной системы, у больных, прооперированных по поводу рака почки. Материалы и методы. На базе Национального института рака проведено проспективное рандомизированное исследование 48 больных с почечноклеточным раком, которым выполнена нефрэктомия или резекция почки. Для премедикации и послеоперационного обезболивания использовали омнопон и парекоксиб натрия. Исследование субпопуляционного состава лимфоцитов периферической крови проводили поданным определения фенотипических характеристик лимфоцитов, в частности определения экспрессии маркеров клеточной принадлежности (CD3⁺, CD4⁺, CD8⁺, CD16⁺). Результаты и обсуждение. Установлено, что при применении парекоксиба натрия послеоперационная иммуносупрессия имеет менее выраженный характер, чем при использовании омнопона, о чем свидетельствует более высокий уровень субпопуляции Т-клеток и натуральных киллеров и повышение их цитотоксической активности. Выводы. У больных с онкопатологией для периоперационного обезболивания, включая этап премедикации, парекоксиб натрия может быть препаратом выбора при мультимодальной анальгезии, поскольку обладает иммуносохраняющим эффектом по сравнению с омнопоном.
Знайти схожі

16.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Лизогуб М. В., Георгіянц М. А., Лизогуб К. І.
Назва : Вплив премедикації й знеболювання на стан тривоги і післяопераційної когнітивної функції при операціях на поперековому відділі хребта
Місце публікування : Медицина невідкладних станів. - Київ, 2019. - N 8. - С. 106-109 (Шифр МУ104/2019/8)
Примітки : Бібліогр. наприкінці ст.
MeSH-головна: ПОЗВОНОЧНИКА БОЛЕЗНИ -- SPINAL DISEASES
ПОЯСНИЧНЫЕ ПОЗВОНКИ -- LUMBAR VERTEBRAE
АНЕСТЕЗИЯ -- ANESTHESIA
ТРЕВОГИ СОСТОЯНИЕ -- ANXIETY
КОГНИТИВНЫЕ РАССТРОЙСТВА -- COGNITION DISORDERS
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS
ПЕРИОПЕРАЦИОННЫЙ КОНТРОЛЬ -- PERIOPERATIVE CARE
ПРЕМЕДИКАЦИЯ АНЕСТЕЗИОЛОГИЧЕСКАЯ -- PREANESTHETIC MEDICATION
АНАЛГЕЗИЯ -- ANALGESIA
Анотація: Операції на поперековому відділі хребта можуть виконуватися як в умовах загальної (ЗА), так і спінальної анестезії (СА) та з різним режимом періопераційного знеболювання. Вплив цих двох факторів на емоційний і когнітивний стан пацієнтів залишається невизначеним. Мета дослідження: оцінити вплив премедикації та анестезії на передопераційну тривогу та післяопераційну когнітивну функцію при операціях на хребті. Матеріали та методи. Дослідження проведене на 254 пацієнтах віком 18–70 років, ASA I–II, яким виконувались планові оперативні втручання на поперековому відділі хребта. Пацієнти отримували спінальну або загальну внутрішньовенну анестезію та стандартне знеболювання (СЗ) або періопераційну мультимодальну аналгезію (ММА). СЗ включало парацетамол 1 г тричі на добу та морфін за необхідності та премедикацію феназепамом 0,5 мг. Пацієнти з ММА отримували додатково прегабалін 75 мг per os напередодні та у перші 3 доби післяопераційного періоду та парекоксиб 40 мг двічі на добу. Для оцінки тривоги використовували шкалу APAIS-A (Amsterdam Preoperative Anxiety and Information Scale частина Anxiety) та для оцінки когнітивних функцій — тест зв’язування чисел (ТЗЧ). Результати. Премедикація феназепамом та прегабаліном однаково впливала на рівень тривожності. Вірогідних відмінностей за APAIS-A не знайдено у пацієнтів жодної групи. ТЗЧ перед операцією вірогідно не відрізнявся між групами. На 3-тю добу після операції час за ТЗЧ у пацієнтів обох груп, які отримували СЗ та премедикацію феназепамом, був більшим за передопераційний рівень (у групі СА-СЗ — 87,3 ± 27,2 с проти 63,1 ± 16,3 с, р 0,05; у групі ЗА-СЗ — 92,1 ± 25,1 с проти 61,1 ± 18,5 с, р 0,05), а також більшим за аналогічні показники пацієнтів відповідних підгруп ММА (87,3 ± 27,2 с проти 57,4 ± 23,8 с, р 0,05, у групах спінальної анестезії та 92,1 ± 25,1 с проти 61,8 ± 19,8 с, р 0,05, у групах тотальної внутрішньовенної анестезії). Висновки. Введення у склад ММА прегабаліну забезпечує не тільки знеболюючий, але й протитривожний ефект, співставний з таким у бензодіазепінів. На відміну від прегабаліну, феназепам викликає зниження уваги та концентрації (до 3-ї доби). Режим премедикації та знеболювання, а не метод анестезії впливає на розвиток когнітивних змін у післяопераційному періоді
Знайти схожі

17.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Рушай А. К., Мартинчук О. О., Байда М. В., Жагдаль А. А.
Назва : Мультимодальне знеболювання як складова частина лікувального комплексу у хворих із незрощенням кісток гомілки в періопераційному періоді
Місце публікування : Медицина невідкладних станів. - 2020. - Т. 16, № 6. - С. 46-49 (Шифр МУ104/2020/16/6)
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
Предметні рубрики: Декскетопрофен
MeSH-головна: ПЕРЕЛОМЫ НЕСРОСШИЕСЯ -- FRACTURES, UNUNITED
НОГА -- LEG
АНЕСТЕЗИЯ -- ANESTHESIA
АНЕСТЕЗИЯ СПИННОМОЗГОВАЯ -- ANESTHESIA, SPINAL
ПРЕМЕДИКАЦИЯ АНЕСТЕЗИОЛОГИЧЕСКАЯ -- PREANESTHETIC MEDICATION
Анотація: З огляду на виявлені порушення кровообігу в кінцівці при незрощенні оптимальним видом періопераційного знеболювання є довготривале знеболювання в періопераційному періоді. Кількісні показники реовазограми свідчили про вірогідне зниження пульсового кровонаповнення ураженої нижньої кінцівки, що було викликане підвищенням тонусу судин — артерій і вен середнього й малого калібру. Виражений больовий синдром у періопераційному періоді міг посилити судинні порушення, що є несприятливим фактором при зрощенні кісток. Тому оптимальним варіантом є проведення спинномозкової анестезії в комбінації з введенням декскетопрофену. Ускладнень лікування не виявлено. Динаміка показників візуально-аналогової шкали свідчить про високу ефективність проведеного знеболювання
Знайти схожі

18.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Науменко В. О., Волкова Ю. В.
Назва : Вибір дози кетаміну при сумісному застосуванні його з пропофолом під час процедурної седації
Місце публікування : Медицина невідкладних станів. - 2020. - Т. 16, № 3. - С. 124 (Шифр МУ104/2020/16/3)
MeSH-головна: ПРЕДОПЕРАЦИОННОЕ ВЕДЕНИЕ БОЛЬНОГО -- PREOPERATIVE CARE
ПРЕМЕДИКАЦИЯ АНЕСТЕЗИОЛОГИЧЕСКАЯ -- PREANESTHETIC MEDICATION
КЕТАМИН -- KETAMINE
ПРОПОФОЛ -- PROPOFOL
СЕДАТИВНЫЙ ЭФФЕКТ ГЛУБОКИЙ -- DEEP SEDATION
Анотація: Застосуванню пропофолу при процедурній седації сприяє ряд позитивних якостей: коротка дія та нетривалий період пробудження, але є і негативні — це кардіодепресивний ефект та відсутність аналгетичної дії. Саме через це пропофол комбінують з різними іншими препаратами, шукаючи найоптимальнішу комбінацію, якою, на наш погляд, може бути додаткове введення кетаміну гідрохлориду
Знайти схожі

19.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Науменко В. О., Волкова Ю. В.
Назва : Вплив субнаркотичних доз кетаміну на ефективність процедурної седації дексмедетомідином в амбулаторній практиці
Місце публікування : Медицина невідкладних станів. - 2020. - Т. 16, № 3. - С. 124 (Шифр МУ104/2020/16/3)
MeSH-головна: КОЛОНОСКОПИЯ -- COLONOSCOPY
ПРЕМЕДИКАЦИЯ АНЕСТЕЗИОЛОГИЧЕСКАЯ -- PREANESTHETIC MEDICATION
ДЕКСМЕДЕТОМИДИН -- DEXMEDETOMIDINE
КЕТАМИН -- KETAMINE
Анотація: Використанню дексмедетомідину гідрохлориду як базової речовини під час здійснення процедурної седації притаманні як позитивні якості, так і недоліки. Одним із недоліків є виникнення брадикардії та депресії САТ (середній артеріальний тиск) під час введення навантажувальної дози препарату. Кетамін є майже єдиним неінгаляційним анестетиком, застосування якого призводить до підвищення АТ та збільшення ЧСС, тоді як обидва препарати у терапевтичних дозах суттєво не впливають на дихання, що досить важливо в амбулаторній практиці. До того ж є сподівання, що седативний ефект дексмедетомідину буде нівелювати галюциногенні прояви кетаміну
Знайти схожі

20.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Науменко В. О., Волкова Ю. В.
Назва : Оцінка індексу резерву кисню під час процедурної седації при виконанні колоноскопічних досліджень в амбулаторних умовах
Місце публікування : Медицина невідкладних станів. - 2020. - Т. 16, № 3. - С. 125 (Шифр МУ104/2020/16/3)
MeSH-головна: КОЛОНОСКОПИЯ -- COLONOSCOPY
ПРЕМЕДИКАЦИЯ АНЕСТЕЗИОЛОГИЧЕСКАЯ -- PREANESTHETIC MEDICATION
СЕДАТИВНЫЙ ЭФФЕКТ ГЛУБОКИЙ -- DEEP SEDATION
ИНТРАОПЕРАЦИОННЫЙ МОНИТОРИНГ -- MONITORING, INTRAOPERATIVE
ГАЗОВ КРОВИ МОНИТОРИНГ ЧРЕСКОЖНЫЙ -- BLOOD GAS MONITORING, TRANSCUTANEOUS
ОКСИМЕТРИЯ -- OXIMETRY
Анотація: Моніторинг функції дихання під час виконання медикаментозної процедурної седації в амбулаторних умовах є найважливішим для забезпечення безпеки пацієнта. Показник PaO2, що визначається при вимірюванні газів артеріальної крові, може використовуватися для оцінки оксигенації в усіх діапазонах. Однак результати дискретні та на їх отримання потрібен час, методика є інвазивною і не підходить до амбулаторних умов. SpO2, насичення артеріальної крові киснем, що вимірюється за допомогою неінвазивної пульсоксиметрії, не дозволяє проводити оцінку в зоні гіпероксії (при оксигенації вище від нормальної)
Знайти схожі

1-20 21-36

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)