Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

у знайденому

Знайдено у інших БД:

Книги (22)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>S=Пренатальная диагностика<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 260
Показані документи з 1 по 20

1-20 21-40 41-60 61-80 81-100 101-120

Діагностика венозної протоки у плодів раннього періоду онтогенезу людини [Текст] = Diagnosis of the venous duct in fetuses of the early period of human ontogeny / Н. М. Прокопчук [та ін.] // Буковинський медичний вісник. - 2023. - Т. 27, № 3. - С. 105-114

MeSH-головна:
ОНТОГЕНЕЗ
ЧЕЛОВЕК -- HUMANS (кровь, физиология, эмбриология)
ПЛОД -- FETUS (кровоснабжение, физиология)
КРОВЕНОСНЫЕ СОСУДЫ -- BLOOD VESSELS (физиология, эмбриология)
АНГИОГРАФИЯ -- ANGIOGRAPHY (использование, методы, тенденции)
ОБЗОР -- REVIEW
ПРЕНАТАЛЬНАЯ ДИАГНОСТИКА -- PRENATAL DIAGNOSIS (использование, методы, тенденции)
Анотація: Здійснити аналіз даних світової літератури стосовно ролі доплерографічної оцінки кровоплину у венозній протоці плода при хромосомних аномаліях у першому триместрі вагітності, як маркер використовується спектральна форма хвильового кровоплину і його пульсації, що генерується змінами тиску і кількості потоку крові до серця. Пренатальна діагностика венозного кровоплину дає можливість оцінити стан серцево-судинної системи плода. Кровоплин у венозній протоці є інтегративним показником, що відображає формування кровообігу як матково-плацентарного, так і плацентарно-плодового компонентів гестаційної гемодинаміки під час фізіологічної та ускладненої вагітності. Результативність цього тесту становить 63%, а в поєднанні з оцінкою товщини ключиці – 89,1%. При виявленні зворотних показників кровотоку у венозній протоці у фазі скорочення передсердя та розширення цервікального простору необхідно провести каріотипування для виключення хромосомних аномалій. Доплерографія дозволяє об'єктивно оцінити функціональний стан плода під час фізіологічної та ускладненої вагітності на основі дослідження стану кровотоку в судинах плаценти, у середній мозковій артерії, грудній аорті, ниркових артеріях, нижній порожнистій вені та протоці venosus. Спектр венозного кровотоку відображає зміни об'єму і тиску в передсердях протягом серцевого циклу. При нормальному розвитку плода кровотік у венозній протоці має пульсуючий характер у вигляді однонаправленої трифазної кривої, що відповідає різним періодам серцевого циклу. Спектр нормального кровотоку у венозній протоці у здорового новонародженого має двофазну криву з напрямком від портального синуса до нижньої порожнистої вени. За три тижні регулярних оглядів у більшості малюків відбувається облітерація ductus venosus, протока перетворюється на венозне сполучення. Двомірна ехокардіограма, кольорова та імпульсна доплерографія дозволяють реєструвати хвилі кровотоку в декількох структурах серця. Доплерографічне дослідження кровотоку у венозній протоці важливо проводити у плодів І триместру, оскільки підвищує чутливість комбінованого тесту в оцінці ризику хромосомних аномалій. Оцінка кровотоку у венозній протоці дає змогу зрозуміти фізіологічні та патологічні процеси в організмі плода та ідентифікувати плоди, які схильні до захворювання або мають ризик захворювання
To carry out an analysis of data from the world literature regarding the role of Doppler assessment of blood flow in the venous duct of the fetus in chromosomal abnormalities in the first trimester of pregnancy, as a marker – the spectral form of wave blood flow and its pulsation, which is generated by changes in the pressure and volume of blood to the heart of the fetus. Prenatal diagnosis of venous blood flow makes it possible to assess the state of the fetal cardiovascular system. Blood flow in the ductus venosus is an integrative indicator that reflects the formation of blood circulation of both the uteroplacental and placental-fetal components of gestational hemodynamics during physiological and complicated pregnancy. The performance of this test is 63%, and in combination with the assessment of the thickness of the clavicle – 89.1%. When reverse values of blood flow in the ductus venosus are detected in the phase of contraction of the atrium and dilated cervical space, it is necessary to carry out karyotyping to rule out chromosomal abnormalities. Dopplerography allows us to objectively assess the functioning state of the fetus during physiological and complicated pregnancy based on the study of the state of blood flow in the vessels of the placenta, in the middle cerebral artery, thoracic aorta, renal arteries, inferior vena cava and venous duct. The spectrum of venous blood flow reflects changes in volume and pressure in the atria during the cardiac cycle. With normal fetal development, blood flow in the venous duct has a pulsating character in the form of a unidirectional three-phase curve that corresponds to different periods of the cardiac cycle. The spectrum of normal blood flow in the venous duct in a healthy newborn has a biphasic curve, with the direction from the portal sinus to the inferior vena cava. During three weeks of regular examinations in most babies, obliteration of the venous duct occurs, and the ductus turns into a venous connection. Two-dimensional echocardiogram, color and pulsed dopplerography allow recording the waveforms of blood flow in several structures of the heart. Doppler analysis of blood flow in the venous duct is important to perform in fetuses of the first trimester, as it increases the sensitivity of the combined test in assessing the risk of chromosomal disorders. Assessment of blood flow in the ductus venosus provides an understanding of physiological and pathological processes in the fetal body and identifies fetuses that are prone to or at risk of disease
Дод.точки доступу:
Прокопчук, Н. М.
Антонюк, О. П.
Кривецький, В. В.
Ємєльяненко, Н. Р.
Процак, Т. В.
Банул, Б. Ю.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Особливості джерел закладки та морфогенезу чашечко-мискової системи нирки у ранньому періоді пренатального онтогенезу людини [Текст] = Peculiarities of sources of rudiments and morphogenesis of the pelvicalyceal system of the kidney in early period of the human prenatal ontogenesis / О. В. Цигикало [та ін.] // Клінічна та експериментальна патологія. - 2022. - Т.21, № 3. - С. 26-32. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
МОРФОГЕНЕЗ -- MORPHOGENESIS (генетика, иммунология)
ОНТОГЕНЕЗ
ПРЕНАТАЛЬНАЯ ДИАГНОСТИКА -- PRENATAL DIAGNOSIS (использование)
ПОЧКИ -- KIDNEY (анатомия и гистология, ультраструктура, эмбриология)
Анотація: Мета дослідження – визначити особливості джерел закладки та хронологічну послідовність топографо-анатомічних перетворень органів і структур сечовидільної системи людини
На препаратах ембріонів 4,7-5,5 мм ТКД (4-й тиждень ВУР) визначаються мезодермальні джерела закладок структур та органів сечостатевої системи, які походять із парного сечостатевого гребеня. На межі дорсальної та вентральної частин мезодерми, у проміжній мезодермі, здійснюється закладка сечових канальців, які формують нефрогенний тяж – єдине джерело закладки всіх трьох генерацій нирки. Наприкінці 4-го тижня ВУР із дорзальної стінки вивідної протоки мезонефросу в її каудальній частині виникає з обох сторін випинання, яке є зачатком епітеліальної вистилки сечоводу та ниркової миски. 2. Закладка ниркової миски вперше спостерігається на 5-му тижні ВУР (зародки 7,0-7,5 мм ТКД), великих чашечок – наприкінці 6-го тижня ВУР (зародки 12,0-13,5 мм ТКД), малих чашечок – на початку 7-го тижня ВУР (передплоди 14,0-15,0 мм ТКД). 3. Нирки у процесі внутрішньоутробного розвитку переміщуються з місця своєї первинної локалізації у тазу, де джерелом їх кровопостачання є спільна клубова артерія, краніально до зачатків надниркових залоз, віддаючи власні судини до аорти, які стають нирковими артеріями
The aim of the study – to determine the peculiarities of the rudiments sources and the chronological sequence of topographical and anatomical transformations of the organs and structures of the human urinary system
On the specimens of embryos 4.7-5.5 mm PCL (4th week of IUD), mesodermal sources of rudiments of structures and organs of the genitourinary system, which originate from the paired genitourinary crest, are determined. At the border of the dorsal and ventral parts of the mesoderm, in the intermediate mesoderm, the source of the urinary tubules is carried out, which form the nephrogenic cord – the only source of laying of all three generations of the kidney. At the end of the 4th week of IUD, an evagination appears on both sides from the dorsal wall of the excretory duct of the mesonephros in its caudal part, which is the rudiment of the epithelial lining of the ureter and renal pelvis. 2. The rudiment of the renal pelvis is observed for the first time in the 5th week of IUD (embryos 7.0-7.5 mm PCL), major cups – at the end of the 6th week of VUR (embryos 12.0-13.5 mm TKD), small calices – at the beginning of the 7th week of IUD (prefetuses 14.0-15.0 mm PCL). 3. In the process of intrauterine development, the kidneys move from their original location in the pelvis, where the source of their blood supply is the common iliac artery, cranial to the primordia of the adrenal glands, giving their own vessels to the aorta, which become renal arteries
Дод.точки доступу:
Цигикало, О. В.
Андрущак, Л. А.
Владиченко, К. А.
Галиш, I. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Ектопічна вагітність шийкової локалізації: сучасні аспекти лікування [Текст] = Ectopic pregnancy of cervical localization: modern aspects of treatment / О. Л. Льовкіна [та ін.] // Вісник Вінницького нац. мед. ун-ту. - 2022. - Т. 26, № 2. - С. 323-327. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ШЕЙКА МАТКИ -- CERVIX UTERI (кровоснабжение, патология, ультраструктура, хирургия)
ПРЕНАТАЛЬНАЯ ДИАГНОСТИКА -- PRENATAL DIAGNOSIS (использование, методы)
БЕРЕМЕННОСТЬ ВНЕМАТОЧНАЯ -- PREGNANCY, ECTOPIC (диагностика, хирургия)
ТЕРАПЕВТИЧЕСКИЕ МЕТОДЫ И СРЕДСТВА -- THERAPEUTICS (использование)
Анотація: Представлено огляд наукової літератури, що стосувалася проблеми діагностики та питання сучасних методів лікування вагітності шийкової локалізації. Позаматкова вагітність (ектопічна вагітність) – стан, при якому імплантація та розвиток заплідненої яйцеклітини відбувається за межами порожнини матки й є одним із загрозливих станів для життя та репродуктивного здоров’я жінки. Випадки цервікальної вагітності зустрічаються з частотою між 1:8 600 і 1:12 400 випадків загальної кількості усіх вагітностей і менше 1% від кількості ектопічних вагітностей. Підозра діагнозу “шийкова вагітність” є показом до негайної госпіталізації жінки до гінекологічного стаціонару, проведення ретельного обстеження та підбору лікування, адже ця патологія може спровокувати масивну кровотечу у І триместрі вагітності. У практиці лікаря-акушер-гінеколога тривалий час залишався один метод лікування цієї патології – екстирпація матки. На сьогоднішній день існують консервативні та оперативні методи лікування, які ми і розглянемо. Метою нашої роботи бу пошук, систематизація та аналіз відповідних наукових джерел щодо актуальних методів лікування шийкової вагітності. Нами було проведено систематичний огляд та аналіз відповідних літературних джерел, що були опубліковані в переважній більшості протягом останніх 10 років (2012-2022) щодо сучасних методів діагностики та лікування шийкової вагітності. Пошук проводили у пошукових базах PubMed, Google Scholar, Cochrane Library, Web of Science. При виконанні роботи використовували наступні пошукові терміни: “шийкова вагітність”, “ектопічна вагітність”. Виявлено, що проблема лікування шийкової вагітності залишається актуальної і сьогодні, адже немає чіткої думки щодо найоптимальнішого методу лікування. Рішення про застосування того чи іншого методу залишається за лікуючим лікарем, який має адекватно оцінити стан пацієнтки, акушерську ситуацію та можливі варіанти призначення відповідного лікування, наявні методи були виправдані
A review of the scientific literature on the problem of diagnosis and modern methods of treatment of cervical pregnancy is presented. Ectopic pregnancy (ectopic pregnancy) is a condition in which the implantation and development of a fertilized egg takes place outside the uterine cavity and is one of the threatening conditions for life and reproductive health of women. Cases of cervical pregnancy occur with a frequency between 1:8 600 and 1:12 400 cases of the total number of all pregnancies and less than 1% of the number of ectopic pregnancies. Suspicion of a diagnosis of “cervical pregnancy” is an indication for immediate hospitalization of the woman in a gynecological hospital, a thorough examination and selection of treatment, because this pathology can provoke massive bleeding in the first trimester of pregnancy. In the practice of obstetrician-gynecologist for a long time there was one method of treatment of this pathology – extirpation of the uterus. To date, there are conservative and surgical treatments, that we will cover in this article. We conducted a systematic review and analysis of relevant literature sources, which have been published in the vast majority over the past 10 years (2012-2022), on modern methods of diagnosis and treatment of cervical pregnancy. The search was conducted in search databases PubMed, Google Scholar, Cochrane Library, Web of Science. The following search terms were used in the work: “cervical pregnancy”, “ectopic pregnancy”. It was found that the problem of treatment of cervical pregnancy remains relevant today, because there is no clear opinion on the best method of treatment. The decision to use one or another method is left to the attending physician, who must adequately assess the patient’s condition, obstetric situation and possible options for prescribing appropriate treatment, the available methods were justified
Дод.точки доступу:
Льовкіна, О. Л.
Косьяненко, С. М.
Кливак, В. В.
Шемета, М. О.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Cучасні можливості пренатальної діагностики хромосомних аномалій: що змінилося з появою неінвазивного пренатального тесту (НІПТ)? Огляд літератури [Текст] = Performance capabilities of prenatal diagnosis of chromosomal anomalies: what changed with the introduction of non-invasive prenatal test (NIPT)? Literature review / О. А. Бурка [та ін.] // Репродуктивная эндокринология. - 2021. - № 4. - С. 21-30. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ПРЕНАТАЛЬНАЯ ДИАГНОСТИКА -- PRENATAL DIAGNOSIS (использование, тенденции)
АНЕУПЛОИДИЯ -- ANEUPLOIDY
ТРИСОМИЯ -- TRISOMY (диагностика)
СЕКВЕНИРОВАНИЕ ДНК -- SEQUENCE ANALYSIS, DNA (использование, тенденции)
МНОГОФАЗОВЫЙ СКРИНИНГ -- MULTIPHASIC SCREENING (методы, тенденции)
Анотація: Огляд систематизує наукові дані щодо можливостей і обмежень комбінованого пренатального скринінгу для виявлення поширених хромосомних аномалій (ХА) в І триместрі вагітності, а також інноваційної технології – неінвазивного пренатального тесту (НІПТ) на основі вільної фракції фетальної ДНК. Зроблено огляд актуальних клінічних настанов щодо місця НІПТ у моделях пренатального скринінгу, досвіду різних країн з імплементації НІПТ у національних програмах пренатального скринінгу ХА. Також проведено синтез доказових даних та експертних думок щодо контроверсійних питань доцільності використання розширених можливостей НІПТ (поза виявленням поширених анеуплоїдій – трисомії 21, 18, 13), огляд актуальних даних щодо можливостей та обмежень різних методик НІПТ
This review systematizes scientific data on the possibilities and limitations of combined prenatal screening for detecting common chromosomal abnormalities (CA) in the first trimester of pregnancy, as well as an innovative technology – non-invasive prenatal test (NIPT) based on free fetal DNA fraction. A review of current clinical guidelines on the place of NIPT in models of prenatal screening, the experience of various countries on the implementation of NIPT in national programs for prenatal screening of CA was carried out. Also, a synthesis of evidence and expert opinions on the controversial issues of the feasibility of using the extended options of NIPT (beyond the identification of common aneuploidies as trisomy 21, 13, 18) was carried out, a review of current data on the possibilities and limitations of various NIPT techniques was carried out
Дод.точки доступу:
Бурка, О. А.
Черевашко, В. С.
Мартинова, Д. А.
ІщенкоГ., І.
Максіян, О. І.
Книгницька, С. О.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Клінічний випадок вродженої діафрагмальної грижі [Текст] / О. Я. Слободяник [та ін.] // Репродуктивне здоров’я жінки. - 2021. - № 5. - С. 56-60

MeSH-головна:
ГРЫЖА ДИАФРАГМАЛЬНАЯ ВРОЖДЕННАЯ -- HERNIAS, DIAPHRAGMATIC, CONGENITAL
ПРЕНАТАЛЬНАЯ ДИАГНОСТИКА -- PRENATAL DIAGNOSIS (использование, методы)
ИСТОРИЯ БОЛЕЗНИ -- MEDICAL RECORDS
Анотація: Вроджена діафрагмальна грижа (ВДГ) є рідкісною вродженою аномалією розвитку діафрагми з частотою приблизно 1 на 2500 живих новонароджених. Структурний дефект супроводжується патофізіологічними розладами, зокрема легеневою гіпертензією, а також легеневою гіпоплазією різного ступеня, які, власне, і визначають тяжкість вади. У 84% випадків діафрагмальна грижа розташована на лівому куполі діафрагми; можлива правостороння та лівостороння локалізація вади розвитку, що становить 14% та 2% відповідно
Дана вада може бути як ізольованою, так і поєднуватись з іншими вродженими аномаліями, такими, як вроджені захворювання серця або хромосомні аномалії. Порушення закриття діафрагми протягом 4–10-го тижня внутрішньоутробного розвитку призводить до формування діафрагмальної грижі. У цей самий період (5-й тиждень гестації) відбувається формування легеневих бруньок і бронхів. Тривимірна ультразвукова діагностика дозволяє виявити ваду пренатально майже у 60% плодів. Фетальна МРТ є методом вибору анатомічного оцінювання легень; визначення їхнього об’єму дозволяє більш точно прогнозувати розвиток ускладнень та необхідний об’єм допомоги після народження
У даній статті наведено клінічне спостереження ВДГ з описом особливостей перинатальної діагностики та організації постнатальної допомоги. Ваду було діагностовано у 31-й тиждень гестації, вагінальне розродження відбулось у термін доношеної вагітності. Розглянуто комплекс реанімаційних заходів, передопераційну підготовку, перебіг післяопераційного періоду. Вчасна пренатальна діагностика ВДГ та її анатомічного варіанта дає можливість правильно розробити маршрут пацієнтки, починаючи з тактики ведення вагітності, методу розродження, а також спрогнозувати алгоритм дій персоналу під час народження та подальшого лікування новонародженого
Дод.точки доступу:
Слободяник, О. Я.
Біла, В. В.
Тишкевич, В. М.
Процик, М. В.
Шевченко, В. С.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Ошовський, В. І.
Пренатальні перинеальні знахідки та можливі клінічні сценарії [Текст] / В. І. Ошовський, Н. М. Антоненко // Репродуктивне здоров’я жінки. - 2021. - № 1. - С. 29-32

MeSH-головна:
ПРЕНАТАЛЬНАЯ ДИАГНОСТИКА -- PRENATAL DIAGNOSIS (использование, методы)
ТЕРАТОМА -- TERATOMA (диагностика)
КРЕСТЦОВО-КОПЧИКОВАЯ ОБЛАСТЬ -- SACROCOCCYGEAL REGION (патология)
ДЕВСТВЕННАЯ ПЛЕВА -- HYMEN
ИСТОРИЯ БОЛЕЗНИ -- MEDICAL RECORDS
Анотація: Зона промежини плода традиційно не в пріоритетному фокусі пренатолога багато в чому через те, що адекватна візуалізація залежить від положення дитини. Однак саме завдяки прицільній увазі до зони промежини іноді вдається виявити не тільки досить цікаві, але і часом клінічно важливі знахідки. Крижово-куприкова тератома може досягати великих розмірів і перешкоджати нормальному народженню дитини. У разі локалізації у ділянці промежини вона іноді призводить до порушення акту дефекації і сечовипускання. Крім того, у структурі пухлини можуть знаходитися петлі кишечника, що спричинює деформацію і небезпеку утворення грижі. За наявності гігантської крижово-куприкової тератоми можуть виникати: серцева недостатність, що призводить до водянки плода, обструкція сечовивідних шляхів та травного тракту, порушення іннервації органів внаслідок компресії, внутрішньопухлинний крововилив, внутрішньоутробна анемія. Гіменальну патологію діагностують досить рідко в повсякденній клінічній практиці. Зазвичай це одна з двох найбільш поширених нозологій: поліп гімена або неперфорована дівоча пліва. Ці дві аномалії виявляють майже виключно у дитинстві або відразу після менархе. У більш пізньому віці збережена або змінена дівоча пліва може представляти труднощі для діагностики і лікування інтравагінальних патологічних процесів. У даній статті представлено два клінічних випадки з різним прогнозом, щоб привернути увагу колег до необхідності прицільного оцінювання зони промежини і коректного пренатального консультування пари, оскільки ранжування тяжкості ймовірних наслідків є значним. Так, деякі знахідки вимагатимуть лише адекватного спостереження у дитячому віці, інші – можуть стати причинами передчасного розродження, зміни тактики ведення пологів чи негайного оперативного втручання після народження
Дод.точки доступу:
Антоненко, Н. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Ускладнення інвазивних методів діагностики синдрому легеневої дисемінації, їхня профілактика і лікування [Текст] = Complications of invasive methods diagnosis of pulmonary dissemination syndrome, their prevention and treatment / С. М. Шалагай [та ін.] // Туберкульоз, Легеневі хвороби, ВІЛ-інфекція : український науково-практичний журнал. - 2021. - N 3. - С. 22-29. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
УЛЬТРАСОНОГРАФИЯ ИНВАЗИВНАЯ -- ULTRASONOGRAPHY, INTERVENTIONAL (методы)
ПРЕНАТАЛЬНАЯ ДИАГНОСТИКА -- PRENATAL DIAGNOSIS (использование)
ЭНДОСКОПИЧЕСКАЯ УЛЬТРАЗВУК-НАПРАВЛЯЕМАЯ ТОНКОИГОЛЬНАЯ АСПИРАЦИЯ -- ENDOSCOPIC ULTRASOUND-GUIDED FINE NEEDLE ASPIRATION (использование, методы)
БРОНХОСКОПИЯ -- BRONCHOSCOPY (использование)
ОПУХОЛЕВОЕ ОБСЕМЕНЕНИЕ -- NEOPLASM SEEDING
ИНФЕКЦИЯ -- INFECTION (диагностика, терапия, хирургия)
ПРОФИЛАКТИЧЕСКАЯ МЕДИЦИНА -- PREVENTIVE MEDICINE (методы, тенденции)
Анотація: Біопсія легень при синдромі легеневої дисемінації є безпечним видом діагностики з низьким рівнем ускладнень — 8,8 %. Найменш травматичним методом є трансбронхіальна біопсія легені під ультразвуковим контролем. За неможливості проведення трансбронхіальної біопсії легені або в разі неінформативності отриманого матеріалу як наступний етап застосовують відеоасистовану біопсію легень. Відкриту біопсію слід розглядати в останню чергу і лише за суворими показаннями. Важливий правильний вибір методу біопсії з урахуванням віку, анамнезу, отримуваних препаратів
Дод.точки доступу:
Шалагай, С. М.
Опанасенко, М. С.
Конік, Б. М.
Терешкович, О. В.
Лисенко, В. І.
Леванда, Л. І.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Стан провізорних органів у плодів при вітальних та летальних аномаліях (огляд літератури) [Текст] = The state of the provisional organs in the fetus with vital and lethal anomalies (literature review) / Г. О. Гребініченко [та ін.] // Український журнал Перинатологія і Педіатрія. - 2021. - N 4. - С. 44-51. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ОБЗОР -- REVIEW
ЭМБРИОНАЛЬНЫЕ ОРГАНАЙЗЕРЫ -- ORGANIZERS, EMBRYONIC (ультраструктура, физиология)
ПРЕНАТАЛЬНАЯ ДИАГНОСТИКА -- PRENATAL DIAGNOSIS (использование, тенденции)
МОРФОЛОГИЧЕСКИЕ И МИКРОСКОПИЧЕСКИЕ ПОКАЗАТЕЛИ -- MORPHOLOGICAL AND MICROSCOPIC FINDINGS
ПЛАЦЕНТАРНЫЕ ФУНКЦИОНАЛЬНЫЕ ТЕСТЫ -- PLACENTAL FUNCTION TESTS (использование, тенденции)
Анотація: Провізорні органи (плацента, пуповина, амніотичні мембрани, навколоплідні води) відіграють значну роль під час вагітності. Їх нормальний морфо-функціональний стан є важливою умовою нормального розвитку і задовільного стану плода, неускладненого перебігу вагітності. Вроджені вади розвитку і хромосомні аномалії є одними з основних причин перинатальної захворюваності та смертності. Для плодів із вадами розвитку порушення функції провізорних органів (ПО) можуть стати критичними і вплинути на виживання. Експертна коректна оцінка ПО під час комплексного пренатального обстеження може стати діагностичним і прогностичним інструментом у системі заходів спеціалізованої допомоги плодам як пацієнтам та новонародженим для оптимізації системи пренатальної диспансеризації
За результатами проведеного аналітичного огляду праць визначено, що існують певні закономірності стану ПО при патології в плода, а це потребує змін тактики пренатального спостереження та розродження. Варіативність морфологічних / ультразвукових проявів і клінічних наслідків ускладнює встановлення діагнозу й прийняття рішень щодо ведення пацієнтів у конкретних випадках. Необхідні подальші дослідження, що дадуть змогу оптимізувати протоколи ультразвукових оглядів та прогнозувати перинатальні ускладнення при патології ПО у плодів із нормальним розвитком і вродженими вадами розвитку
Provisional organs (placenta, umbilical cord, amniotic membranes, amniotic fluid) play a significant role during pregnancy. Their normal morpho3functional state is an important condition for normal development and well3being of the fetus, as well as for uncomplicated course of pregnancy. Congenital malformations (CM) and chromosomal abnormalities are major causes of perinatal morbidity and mortality. For fetuses with malformations, dysfunction of the provisional organs (PO) can become critical and affect survival. Expert correct examination of PO during a comprehensive prenatal examination can become a diagnostic and prognostic tool for specialized management of fetuses as patients, and newborns to optimize the system of prenatal dispensary evaluation
Literature review has shown that there are certain patterns of the PO pathology in cases of fetal abnormal development, which require changes in the tactics of prenatal observation and delivery. The variability of morphological/ultrasound changes and clinical outcomes makes it difficult to reach definite diagnosis and make correct decisions about the management of patients in specific cases. Further research is needed to optimize the protocols of ultrasound examinations and prediction of perinatal complications in the pathology of the PO in fetuses with normal and abnormal development
Дод.точки доступу:
Гребініченко, Г. О.
Гордієнко, І. Ю.
Лук’янова, І. С.
Дзюба, О. М.
Медведенко, Г. Ф.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Ковальова, О. М.
Пренатальна гендерна селекція: медичні, етичні та психологічні аспекти [Текст] / О. М. Ковальова // Практикуючий лікар. - 2021. - N 4. - С. 58-64

MeSH-головна:
ПРЕНАТАЛЬНАЯ ДИАГНОСТИКА -- PRENATAL DIAGNOSIS (методы)
ПОЛОВОЙ ПРЕДВАРИТЕЛЬНЫЙ ОТБОР -- SEX PRESELECTION
Анотація: Стаття присвячена методології пренатальної гендерної селекції та етичним аспектам її впровадження. На підставі аналізу наукових публікацій подані основні технології визначення статі в доімплантаційний період, в ембріона та плода. Наведено медичні та немедичні причини пренатальної гендерної детермінації. Надається обґрунтування доцільності статевої селекції для попередження захворювань, зчеплених із Х-хромосомою. Висвітлено дискусійні етичні питання стосовно балансу дітей у родині, надання переваг дітям певної статі за допомогою новітніх діагностичних прийомів та селективного аборту. Розглянуто міжнародні документи, що регламентують захист проти статевої дискримінації
Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.

Зміна акцентів у структурі пренатальних інфекцій, або що таке SCORTCH? / Т. М. Тутченко [та ін.] // Репродуктивна ендокринологія = Reproductive endocrinology. - 2020. - N 4. - С. 101-109

MeSH-головна:
ПРЕНАТАЛЬНАЯ ДИАГНОСТИКА -- PRENATAL DIAGNOSIS (использование)
ВНУТРИУТРОБНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- FETAL INFECTION (патофизиология)
Анотація: Проблема пренатальних інфекцій (ПІ) не втрачає своєї актуальності. Зважаючи на епідеміологічні дані про зростання частоти сифілісу в багатьох країнах, проведено огляд сучасних алгоритмів діагностики цього захворювання у вагітних і новонароджених. Представлені характеристики сучасних лабораторних методів серологічного скринінгу вагітних на сифіліс та їх оптимальні комбінації, однією з яких є первинний скринінг за допомогою трепонемного тесту «загальні антитіла до сифілісу» з підтвердженням позитивного результату імуноблотом
Дод.точки доступу:
Тутченко, Т. М.
Бурка, О. А.
Коломієць, О. В.
Іщенко, Г. І.
Харченко, В. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

11.

Артеріовенозна мальформація вени Галена: пренатальна діагностика і постанатальні наслідки (аналіз даних літератури та власних спостережень) [Текст] / І. С. Лук’янова [та ін.] // Український журнал Перинатологія і Педіатрія. - 2020. - № 3. - С. 46-53. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
МАЛЬФОРМАЦИИ ВЕНЫ ГАЛЕНА -- VEIN OF GALEN MALFORMATIONS (диагностика, патофизиология)
ПРЕНАТАЛЬНАЯ ДИАГНОСТИКА -- PRENATAL DIAGNOSIS (использование)
УЛЬТРАСОНОГРАФИЯ -- ULTRASONOGRAPHY (использование)
ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS
Анотація: Мета — оцінити інформативність ультразвукових показників при аневризматичній мальформації (АВМ) вени Галена, їх діагностичну цінність у перинатальному періоді з точки зору прогнозу смертності та психомоторного розвитку
Раннє виявлення АВМ вени Галена в новонароджених залежить від якості пренатальної діагностики, верифікації нейрохірургом діагнозу після народження та визначення подальшої тактики ведення. Доцільно проводити пологи в перинатальному центрі з лікарями, які мають досвід ведення дітей із вродженими аномаліями центральної нервової та серцево-судинної систем. Необхідно застосовувати допплерівський режим для диференціальної діагностики з іншими кістозними аномаліями серединної лінії мозку. Прогноз захворювання поганий при виражених церебральних дефектах, поєднаних із серцевою недостатністю, особливо, якщо ці зміни були ще внутрішньоутробно. Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської Декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом зазначеної в роботі установи. На проведення досліджень отримано інформовану згоду батьків дітей
Дод.точки доступу:
Лук’янова, І. С.
Медведенко, Г. Ф.
Марущенко, Л. Л.
Головченко, О. В.
Янюта, Г. С.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

12.

Клінічний випадок ведення новонародженого з тератомою переднього середостіння, не виявленою пренатально, в умовах міського пологового будинку [Текст] / А. О. Писарєв [та ін.] // Український журнал Перинатологія і Педіатрія. - 2020. - № 3. - С. 81-86. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ТЕРАТОМА -- TERATOMA (диагностика, хирургия)
СРЕДОСТЕНИЯ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- MEDIASTINAL NEOPLASMS (диагностика, хирургия)
ПРЕНАТАЛЬНАЯ ДИАГНОСТИКА -- PRENATAL DIAGNOSIS (использование)
НОВОРОЖДЕННЫЙ, БОЛЕЗНИ -- INFANT, NEWBORN, DISEASES (диагностика, хирургия)
ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS
Анотація: Тератоми — це пухлини, які мають похідними клітини більше одного зародкового листка, виникають на 3–6-му тижні вагітності та частіше спостерігаються в дівчат. Прогноз для життя дитини при тератомі середостіння залежить від своєчасності діагностування пухлини та можливості хірургічного лікування. У статті наведено клінічний випадок народження доношеної дівчинки з прогресуючими явищами дихальної недостатності. Під час пренатального обстеження на 19-20 та 30-31-му тижні гестаційного віку в жінки виявлено невелику міому матки, прогнозовано ймовірність народження великого плода. Після народження дитина потребувала штучної вентиляції легень із жорсткими параметрами, інтенсивної терапії з корекцією гемодинамічних розладів. За даними рентгенографії та клінічною оцінкою торакальним хірургом встановлено діагноз кістозно-аденоматозної мальформації легень та визначено очікувальну тактику з продовженням інтенсивної терапії. При аутопсії в дитини виявлено тератому переднього середостіння великих розмірів із супутньою вторинною гіпоплазією легень. Гістологічне дослідження показало, що новоутворення переднього середостіння представлене незрілою мезенхімою з лімфоїдними скупченнями, мозковою тканиною, чисельними кістами різного розміру та включеннями хрящової тканини. Ефективна пренатальна діагностика, яка дає змогу спрямувати вагітну для родорозрішення до спеціалізованого лікувального закладу, постнатальне проведення магнітно-резонансної томографії та своєчасне хірургічне втручання – ключові складові успішного ведення дитини
Дод.точки доступу:
Писарєв, А. О.
Гончарук, Н. П.
Гацко, І. І.
Савостікова, Н. Л.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

13.

Гусєв, В. М.
Синдром Апера (Apert): літературна довідка та власний клінічний випадок [Текст] / В. М. Гусєв, Д. С. Хапченкова, В. Є. Клебан // Український журнал Перинатологія і Педіатрія. - 2020. - № 4. - С. 55-58. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
АКРОЦЕФАЛОСИНДАКТИЛИЯ -- ACROCEPHALOSYNDACTYLIA
АНОМАЛИИ ВРОЖДЕННЫЕ -- CONGENITAL ABNORMALITIES
ПРЕНАТАЛЬНАЯ ДИАГНОСТИКА -- PRENATAL DIAGNOSIS
УЛЬТРАСОНОГРАФИЯ ПРЕНАТАЛЬНАЯ -- ULTRASONOGRAPHY, PRENATAL
ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS
Анотація: Акроцефалосиндактилії (АЦС) — група множинних вад розвитку, основними клінічними проявами є акроцефалія і синдактилія. Поширеними формами АЦС є синдроми Апера (I тип), Пфайффера (V тип), Сетре–Хотцена (II тип). Синдром Апера – найбільш вивчена та поширена патологія серед усіх видів АЦС, хоча частота поширення становить 1:100 тис. новонароджених. Синдром успадковується за аутосомно-домінантним типом. У разі носійства гена одним із батьків ризик народження дитини з синдромом Апера становить 50%. Геном синдрому (FGFR2) локалізований на довгому плечі хромосоми 10, у локусі 10q26. За наявності мутацій у цьому локусі виникає синдром Апера, при цьому каріотип у дітей не має патологічних змін. Патогномонічними клінічними ознаками синдрому Апера є черепно-лицьові дизостози та симетрична синдактилія кистей і стоп. Акроцефалія («баштовий череп») — як наслідок раннього синостозу деяких швів черепа. Очноямковий гіпертелоризм та екзофтальм відносять до типових змін обличчя. Серед інших аномалій виділяють вади серця та судин (25%), розщілину твердого піднебіння, вади розвитку шлунково-кишкового тракту та нирок. Діагноз встановлюють на підставі клінічної симптоматики. Лікування не розроблене. Тривалість життя нетривала
У статті описано клінічний випадок дитини з синдромом Апера. Пренатальна діагностика відіграє одну з вирішальних ролей у підтвердженні генетичних аномалій, вирішенні прогнозу для життя. Генетичне консультування батьків є необхідним і важливим на всіх етапах планування вагітності
Дод.точки доступу:
Хапченкова, Д. С.
Клебан, В. Є.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

14.

Анатомічні варіанти вродженої діафрагмальної кили, їх клінічне значення та можливості пренатальної диференціації [Текст] / Г. О. Гребініченко [та ін.] // Український журнал Перинатологія і Педіатрія. - 2020. - № 4. - С. 19-27. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PREGNANCY COMPLICATIONS
АНОМАЛИИ ВРОЖДЕННЫЕ -- CONGENITAL ABNORMALITIES
ГРЫЖА ДИАФРАГМАЛЬНАЯ ВРОЖДЕННАЯ -- HERNIAS, DIAPHRAGMATIC, CONGENITAL
ПРЕНАТАЛЬНАЯ ДИАГНОСТИКА -- PRENATAL DIAGNOSIS
ДИАГНОСТИКА ДИФФЕРЕНЦИАЛЬНАЯ -- DIAGNOSIS, DIFFERENTIAL
Анотація: Мета – навести верифіковані типові анатомічні варіанти ізольованої вродженої діафрагмальної кили та клінічні наслідки в новонароджених дітей залежно від типу патології; порівняти з даними пренатальних досліджень; визначити можливості пренатальної диференціації вродженої діафрагмальної кили
Аналіз постнатально верифікованих випадків діафрагмальної кили показав їх значну анатомічну варіабельність. Найвищі показники летальності та найменша частота оперативної корекції відмічалися при комунікуючих правобічних дефектах і при комунікуючих лівобічних з одночасною герніацією кишечника, шлунка і печінки. Найкращі результати реєструвалися при некомунікуючих дефектах або при герніації лише петель кишечника. Пренатальне визначення позиції шлунка може бути основою для диференціації клініко-анатомічних варіантів патології
Дод.точки доступу:
Гребініченко, Г. О.
Гордієнко, І. Ю.
Слєпов, О. К.
Журавель, А. О.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

15.

Гребініченко, Г. О.
Розміри легень при різних анатомічних варіантах вродженої діафрагмальної грижі у плода [Текст] / Г. О. Гребініченко, І. Ю. Гордієнко // Здоров’я жінки. - 2020. - № 7. - С. 40-44. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ГРЫЖА ДИАФРАГМАЛЬНАЯ ВРОЖДЕННАЯ -- HERNIAS, DIAPHRAGMATIC, CONGENITAL (патофизиология, ультрасонография, эпидемиология)
ЛЕГКИЕ -- LUNG (ультрасонография)
ПРЕНАТАЛЬНАЯ ДИАГНОСТИКА -- PRENATAL DIAGNOSIS
УЛЬТРАСОНОГРАФИЯ ПРЕНАТАЛЬНАЯ -- ULTRASONOGRAPHY, PRENATAL
Анотація: Анатомічний варіант лівобічної діафрагмальної грижі з герніацією у грудну клітку печінки, шлунка та кишечника виявився найбільш частим серед обстежених плодів; у даній групі спостерігались найменші показники термін-незалежних легеневих індексів. Однак ця група виявилась неоднорідною: за різних ступенів герніації печінки визначали різні ступені гіпоплазії легень. Виявлені достовірні відмінності легеневих індексів у ІІ триместрі можуть стати підґрунтям для раннього оцінювання ступеня тяжкості патологічного процесу і предикції постнатальних наслідків
Дод.точки доступу:
Гордієнко, І. Ю.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

16.

Гребініченко, Г. О.
Клінічні наслідки при вродженій діафрагмальній грижі у плода [Текст] / Г. О. Гребініченко, І. Ю. Горбієнко, О. К. Слєпов // Здоров’я жінки. - 2020. - № 8. - С. 47-53. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ГРЫЖА ДИАФРАГМАЛЬНАЯ ВРОЖДЕННАЯ -- HERNIAS, DIAPHRAGMATIC, CONGENITAL (диагностика, патофизиология)
ПЛОД -- FETUS (аномалии)
ПРЕНАТАЛЬНАЯ ДИАГНОСТИКА -- PRENATAL DIAGNOSIS
Анотація: Переважна більшість вагітностей при діафрагмальній грижі у плода закінчились пологами, рівень летальності був високий. Стратегія комплексного пренатального обстеження при вродженій діафрагмальній грижі з визначенням на мультидисциплінарному консиліумі прогнозу та індивідуалізованого плану ведення вагітності і пологів, а також відстроченою хірургічною корекцією дозволяє оптимізувати надання спеціалізованої допомоги та уникнути неефективних оперативних втручань при вкрай тяжких клініко-анатомічних варіантах патології
Дод.точки доступу:
Горбієнко, І. Ю.
Слєпов, О. К.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

17.

Гребініченко, Г. О.
Порівняння даних комплексного пренатального обстеження при вродженій діафрагмальній килі та вадах розвитку передньої черевної стінки у плода [Текст] = Comparison of data of complex prenatal examination in cases of fetal congenital diaphragmatic hernia and anterior abdominal wall defects / Г. О. Гребініченко // Український журнал Перинатологія і Педіатрія. - 2020. - N 1. - С. 20-26. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ГРЫЖА ДИАФРАГМАЛЬНАЯ ВРОЖДЕННАЯ -- HERNIAS, DIAPHRAGMATIC, CONGENITAL (диагностика, профилактика и контроль, этиология)
БРЮШИНА -- PERITONEUM (аномалии)
ГАСТРОШИЗИС -- GASTROSCHISIS (патофизиология, этиология)
ПРЕНАТАЛЬНАЯ ДИАГНОСТИКА -- PRENATAL DIAGNOSIS (использование, тенденции)
СРАВНИТЕЛЬНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ -- COMPARATIVE STUDY
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: Мета — порівняти дані комплексного пренатального обстеження і терміни первинного звернення пацієнтів до відділення медицини плода при вродженій діафрагмальній килі, омфалоцеле та гастрошизисі у плода. Пацієнти та методи. Проведено порівняння клініко-анамнестичних даних, результатів ультразвукових досліджень і каріотипування 200 випадків вродженої діафрагмальної кили у плода, 150 випадків омфалоцеле у плода та 152 випадків гастрошизису у плода, які були обстежені у відділенні медицини плода у 2007–2018 рр. Результати. Наймолодший вік вагітних визначено при гастрошизисі у плода (22,6±4,35 року); при омфалоцеле та діафрагмальній килі у плода вік жінок достовірно не відрізнявся (28,2±6,2 і 27,5±5,6 року). У групі з омфалоцеле у плода вагітність достовірно частіше була багатоплідною (8,7%). В усіх трьох групах у повторновагітних жінок визначалася висока частота репродуктивних втрат в анамнезі. Частота супутніх вад розвитку та хромосомних аномалій при омфалоцеле, діафрагмальній килі і гастрошизисі у плода достовірно відрізнялась і становила 41,3% і 23,5%, 21,3% і 3,5%, 12,5% і 0% відповідно. При гастрошизисі реєструвалася достовірно більша частота затримки росту плода (40,1%) і маловоддя (18,4%), при діафрагмальній килі — вища частота багатоводдя (27,5%). Середні терміни первинного звернення були найменшими при омфалоцеле (18,46±7,20), а найбільшими — при діафрагмальній килі у плода (27,37±7,20). Під час аналізу динаміки звернень пацієнток за роками визначено тенденцію до збільшення випадків ранніх звернень при гастрошизисі у плода після 2010 р. та при діафрагмальній килі у 2017–2018 рр. Висновки. Характерними рисами для омфалоцеле були висока частота супутньої структурної і хромосомної патології, а також багатоплодових вагітностей; для гастрошизису — молодший вік вагітних, висока частота затримки росту плода та маловоддя; для діафрагмальної кили — висока частота асоційованих вад розвитку і багатоводдя, помірна частота хромосомних аномалії. Середній термін первинного звернення пацієнток був найменшим, а частка пацієнток, що вперше звернулися до 22 тиж. вагітності, — найбільшою при омфалоцеле у плода. Дослідження виконано згідно з принципами Гельсінської Декларації. Матеріали дослідження розглянуто комісією з питань етики при Інституті на етапі планування НДР
Purpose — to compare data of complex prenatal examination and terms of patients' primary referral to the department of fetal medicine in cases of fetal congenital diaphragmatic hernia, omphalocele and gastroschisis. Patients and methods. Comparison of clinical and anamnestic data, results of ultrasound exams and karyotypes in 200 cases of congenital diaphragmatic hernia in the fetus, 150 cases of omphalocele and 152 cases of gastroschisis in the fetus, which were referred to the department of fetal medicine in 2007–2018. Results. The youngest age of pregnant women was found in cases of fetal gastroschisis (22.6±4.35); in fetal omphalocele and diaphragmatic hernia women's age was not significantly different (28.2±6.2 and 27.5±5.6). In the omphalocele group, there was significantly higher rate of multiple pregnancies (8.7%). In all three groups, multigravid women had high rate of reproductive losses. The incidence of associated structural malformations and chromosomal abnormalities in omphalocele, diaphragmatic hernia and gastroschisis in the fetus differed significantly, and amounted to 41.3% and 23.5%, 21.3% and 3.5%, and 12.5% and 0%, respectively. In gastroschisis group there was significantly higher incidence of fetal growth restriction (40.1%) and olygohydramnios (18.4%), in diaphragmatic hernia group — higher rate of polyhydramnios (27.5%). Mean terms of primary referral were lowest in omphalocele group (18.46±7.20) and highest in diaphragmatic hernia (27.37±7.20). Analysis of patients' referral in different years showed tendency for increase of early referrals in fetal gastroschisis group after 2010 and in fetal diaphragmatic hernia group in 2017–2018. Conclusions. Characteristic features in omphalocele group were high incidence of associated structural and chromosomal anomalies, and high rate of multiple pregnancies; for gastroschisis — younger age of pregnant women, high incidence of fetal growth restriction and olygohydramnios; in diaphragmatic hernia group, there was a high rate of associated structural malformations and polyhydramnios, and a moderate level of chromosomal abnormalities. The mean term of the patients' primary referral was lowest, and the proportion of patients who were referred before 22 weeks was highest is cases of omphalocele in the fetus. The research was carried out in accordance with the principles of the Helsinki Declaration. The study protocol was approved by the Local Ethics Committee of this Institute. The informed consent of the patient was obtained for conducting the studies
Вільних прим. немає

Знайти схожі

18.

Гук, Л. А.
Особенности кровотока в средней мозговой артерии плода в функциональном тесте с акустической стимуляцией [Текст] / Л. А. Гук, И. А. Семеринская, Л. Г. Назаренко // Здоров’я жінки. - 2020. - № 3. - С. 23-26. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-головна:
ПРЕНАТАЛЬНАЯ ДИАГНОСТИКА -- PRENATAL DIAGNOSIS
КРОВОТОКА СКОРОСТЬ -- BLOOD FLOW VELOCITY
ПЛАЦЕНТАРНОЕ КРОВООБРАЩЕНИЕ -- PLACENTAL CIRCULATION
ДИАГНОСТИЧЕСКИЕ МЕТОДЫ КАРДИОВАСКУЛЯРНЫЕ -- DIAGNOSTIC TECHNIQUES, CARDIOVASCULAR
УЛЬТРАСОНОГРАФИЯ ДОППЛЕРОВСКАЯ -- ULTRASONOGRAPHY, DOPPLER
ЗВУКОВАЯ СТИМУЛЯЦИЯ -- ACOUSTIC STIMULATION (использование)
ЦЕРЕБРАЛЬНАЯ АРТЕРИЯ СРЕДНЯЯ -- MIDDLE CEREBRAL ARTERY (патофизиология)
Анотація: Тест с акустической стимуляцией плода открывает новые возможности повышения качества прогнозирования и оценивания состояния плода при беременности с низким и высоким перинатальным риском. Целесообразность распространения практики проведения функциональных тестов продиктована потребностями эффективной реализации стратегии по снижению перинатального риска
Дод.точки доступу:
Семеринская, И. А.
Назаренко, Л. Г.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

19.

Назаренко, Л. Г.
Базові аспекти оцінювання стану плода і прогнозування здоров’я новонародженого [Текст] / Л. Г. Назаренко, Л. О. Гук, Н. С. Нестерцова // Здоров’я жінки. - 2020. - № 5/6. - С. 8-14. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ПЛОДА ГИПОКСИЯ -- FETAL HYPOXIA (диагностика, осложнения)
ПЛОДА ДИСТРЕСС -- FETAL DISTRESS (диагностика, осложнения)
РОДОРАЗРЕШЕНИЯ ПРОЦЕСС -- LABOR, OBSTETRIC
ПРЕНАТАЛЬНАЯ ДИАГНОСТИКА -- PRENATAL DIAGNOSIS (использование)
ПЛОДА МОНИТОРИНГ -- FETAL MONITORING (использование)
КАРДИОТОКОГРАФИЯ -- CARDIOTOCOGRAPHY (использование)
АЦИДОЗ -- ACIDOSIS
Анотація: Негативні процеси у сучасному суспільстві – економічна та екологічна криза, психоемоційне напруження у зв’язку з військовим протистоянням, міграцією населення, деформацією системи сімейних цінностей зумовлюють зміни медико-соціального «портрета» вагітних, що несприятливо відбивається на стані внутрішньоутробного плода. Це має мотивувати сучасного лікаря до удосконалення професійного рівня з питань клінічної інформативності інструментальних методів оцінювання стану плода під час вибору способу розродження, коректного використання сучасних методів фетального моніторингу на основі відпрацювання навичок, визначення помилок, оновлення знань з патофізіології кисневого забезпечення плода. Провідну роль у розвитку порушень неонатальної адаптації, неврологічної захворюваності та інвалідизації новонароджених відіграє перинатальна енцефалопатія внаслідок гіпоксично-ішемічного ураження нервової системи. У статті схематично викладено сучасні уявлення щодо пускових механізмів гіпоксії плода під час фізіологічних пологів, а також у патологічних умовах – у разі порушення газообміну між матір’ю і плодом. Окреслено основні вектори оцінювання стану плода при доношеній вагітності: реєстрація серцевої діяльності, виявлення зразків (патернів) патологічного стану нервової системи, ідентифікація наслідків фетоплацентарних судинних розладів, визначення маркерів кисневого забезпечення
Дод.точки доступу:
Гук, Л. О.
Нестерцова, Н. С.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

20.

Шаповал, Л. А.
Роль фетальної ехокардіографії у визначенні прогнозу для плода з повною атріовентрикулярною комунікацією [Текст] / Л. А. Шаповал, А. К. Куркевич // Современная педиатрия. - 2019. - N 2. - С. 12-17. - Бібліогр. наприкінці ст.

MeSH-головна:
ПРЕНАТАЛЬНАЯ ДИАГНОСТИКА -- PRENATAL DIAGNOSIS (методы)
ЭХОКАРДИОГРАФИЯ -- ECHOCARDIOGRAPHY (методы)
ЭНДОКАРДИАЛЬНОЙ ПОДУШКИ ДЕФЕКТЫ -- ENDOCARDIAL CUSHION DEFECTS (ультрасонография)
Анотація: Атріовентрикулярна комунікація (АВК) об’єднує групу вроджених вад серця зі спільним атріовентрикулярним (АВ) з’єднанням внаслідок аномального розвитку структур, що є похідними від ендокардіальних подушечок під час ембріонального розвитку серця. Дана вада характеризується аномальною будовою АВ-перегородки вище і нижче рівня розташування АВ-клапанів.
Мета — визначити частоту поєднання хромосомних, додаткових серцевих та позасерцевих аномалій у плодів з діагнозом АВК та проаналізувати їх вплив на клінічний перебіг вади у пре- та постнатальному періоді
Матеріали і методи. Із січня 2014 р. по грудень 2017 р. у відділенні пренатальної діагностики «ДУ НПМЦДКК МОЗ України» обстежено 4343 вагітних. Під час проведення фетальної ехокардіографії у 1247 плодів діагностовано вроджені вади серця, 215 (17,2%) з яких мали АВК. Проаналізовано дані фетальної ехокардіографії у плодів з АВК з порівнянням плодів з анеуплоїдією та без неї
Результати. АВК діагностована у 215 плодів та підтверджена у 120 новонароджених. Середній вік матері склав 29,9±5,4 року (діапазон 17-46). Середній період гестації становив 24,7±4,9 тижня (діапазон 17-39). Каріотип плода на момент первинної консультації був відомий у 45 (20,9%) випадках, анеуплоїдія діагностована у 30 (14%) плодів. АВК без будь-яких інших внутрішньосерцевих вад розвитку була у 111 (51,6%) плодів. Позасерцеві аномалії були виявлені у 104 (48,3%) плодів. У 87 (40,5%) випадках відбулося переривання вагітності. 120 (55,8%) вагітностей закінчились строковими пологами та 8 (3,7%) — внутрішньоутробною загибеллю плода. Із восьми випадків внутрішньоутробної загибелі плода у чотирьох була діагностована комбінована АВК, у решти — ізольована АВК. Із 120 народжених живими 63(28,8%) немовлят померли в неонатальному періоді без хірургічного втручання. Достовірно встановлено, що лише 57 (26,5%) пацієнтам проведено хірургічне лікування (р=0,001). З 215 плодів з пренатально діагностованою АВК хромосомна патологія виявлена у 66 (30,7%) новонароджених, 63 (29,3%) з яких мали синдром Дауна, що є статистично достовірним (р=0,001). Загальна виживаність протягом трирічного періоду спостереження склала для пацієнтів з ізольованою АВК 27,9%, для пацієнтів з комбінованою АВК — 15,4%.
Висновки. Розуміння впливу екстракардіальних та хромосомних аномалій на фізіологію плода з АВК, знання ризику додаткових серцевих вад для якості життя дитини після народження та володіння можливим потенціалом їх усунення значно підвищують ефективність пренатальної діагностики у визначенні прогнозу для плода з АВК.
Дод.точки доступу:
Куркевич, А. К.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

1-20 21-40 41-60 61-80 81-100 101-120

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)