Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

у знайденому

Знайдено у інших БД:

Книги (118)

Рідкісні видання (2)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>S=Преэклампсия<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 458
Показані документи з 1 по 20

1-20 21-40 41-60 61-80 81-100 101-120

ACOG committee opinion low-dose aspirin use during pregnancy [Text] // Акушерство. Гінекологія. Генетика. - 2018. - Том 4, N 3. - P64-72

MeSH-головна:
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ СЕРДЕЧНО-СОСУДИСТЫЕ -- PREGNANCY COMPLICATIONS, CARDIOVASCULAR
ПРЕЭКЛАМПСИЯ -- PRE-ECLAMPSIA (профилактика и контроль)
АСПИРИН -- ASPIRIN (прием и дозировка)
ЛЕКАРСТВО, ДОЗА-ЭФФЕКТ ЗАВИСИМОСТЬ -- DOSE-RESPONSE RELATIONSHIP, DRUG
Анотація: Low-dose aspirin has been used during pregnancy, most commonly to prevent or delay the onset of preeclampsia. The American College of Obstetricians and Gynecologists issued the Hypertension in Pregnancy Task Force Report recommending daily low-dose aspirin beginning in the late first trimester for women with a history of early-onset preeclampsia and preterm delivery at less than 34 0/7 weeks of gestation, or for women with more than one prior pregnancy complicated by preeclampsia. The U.S. Preventive Services Task Force published a similar guideline, although the list of indications for lowdose aspirin use was more expansive. Daily low-dose aspirin use in pregnancy is considered safe and is associated with a low likelihood of serious maternal, or fetal complications, or both, related to use. The American College of Obstetricians and Gynecologists and the Society for Maternal-Fetal Medicine support the U.S. Preventive Services Task Force guideline criteria for prevention of preeclampsia. Low-dose aspirin (81 mg/day) prophylaxis is recommended in women at high risk of preeclampsia and should be initiated between 12 weeks and 28 weeks of gestation (optimally before 16 weeks) and continued daily until delivery. Low-dose aspirin prophylaxis should be considered for women with more than one of several moderate risk factors for preeclampsia. Women at risk of preeclampsia are defined based on the presence of one or more high-risk factors (history of preeclampsia, multifetal gestation, renal disease, autoimmune disease, type 1 or type 2 diabetes, and chronic hypertension) or more than one of several moderaterisk factors (first pregnancy, maternal age of 35 years or older, a body mass index greater than 30, family history of pre- eclampsia, sociodemographic characteristics, and personal history factors). In the absence of high risk factors for preeclampsia, current evidence does not support the use of prophylactic low-dose aspirin for the prevention of early pregnancy loss, fetal growth restriction, stillbirth, or preterm birth.
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Anterior placenta position as a causing factor of pre-eclampsia [Текст] = Переднє розташування плаценти в контексті чинника прееклампсії / L. I. Berlinska [et al.] // Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології. - 2020. - N 2. - С. 191-196

MeSH-головна:
ПЛАЦЕНТА -- PLACENTA
ПРЕЭКЛАМПСИЯ -- PRE-ECLAMPSIA (диагностика)
ЦИСТАТИН C -- CYSTATIN C
Анотація: The aim of the study – to determine the frequency of preeclampsia in pregnant females with anterior location of the placenta and to determine the prognostic significance when combined with a marker of acute renal damage – cystatin C level
The risk of preeclampsia in patients with the anterior location of the placenta increases by 3.59 times with a prognostic accuracy of 61.54 %. To increase the prognostic significance for the detection of preeclampsia in women with anterior location of the placenta, it is recommended to assess the serum level of cystatin C.
Мета дослідження – визначити частоту розвитку прееклампсії (ПЕ) у вагітних із переднім розташуванням плаценти та зʼясувати прогностичну значимість у комплексі з маркером гострого пошкодження нирок – цистатином С
Ризик розвитку прееклампсії при передньому розташуванні плаценти збільшується у 3,59 раза із прогностичною точністю до 61,54 %. Для підвищення прогностичної значимості щодо виявлення прееклампсії у жінок із переднім розташуванням плаценти доцільним є визначення показників сироваткового цистатину С
Дод.точки доступу:
Berlinska, L. I.
Marichereda, V. G.
Pavlovska, O. M.
Petrovskiy, Y. Y.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Piskun, A. O.
Aspirin and calcium as a preventive therapy of early and late preeclampsia [Text] = Аспірин та кальцій як превентивна терапія у жінок з ранньою та пізньою прееклампсією / A. O. Piskun // Вісник Вінницького нац. мед. ун-ту. - 2022. - Т. 26, № 1. - P82-85. - Bibliogr. at the end of the art.

MeSH-головна:
ПРЕЭКЛАМПСИЯ -- PRE-ECLAMPSIA (лекарственная терапия, патофизиология, профилактика и контроль)
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PREGNANCY COMPLICATIONS (лекарственная терапия)
ФЕНОТИП -- PHENOTYPE
АСПИРИН -- ASPIRIN (вредные воздействия, прием и дозировка, терапевтическое применение)
КАЛЬЦИЙ -- CALCIUM (вредные воздействия, прием и дозировка, терапевтическое применение)
ПРОФИЛАКТИЧЕСКАЯ МЕДИЦИНА -- PREVENTIVE MEDICINE (методы, тенденции)
Анотація: Preeclampsia and fetal growth restriction are major causes of perinatal death and handicap in survivors. Indications for aspirin during pregnancy are a matter of debate. The optimum dosage, from 75mg/day to 150mg/day, needs to be determined. The aim of the research was to estimate the impact of low-dose aspirin and calcium on prevention of preeclampsia. During the research there was conducted a prospective analysis of the effectiveness of aspirin and calcium in pregnant women with preeclampsia from VMCM hospital №1, in a period from 2016 till 2018. 88 women participated, they were divided into two investigated groups: I – 36 women with early preeclampsia (EP), and II group – 52 women with late preeclampsia (LP). In EP group 28 women were taking aspirin in dose of 75 mg, in LP – 36. Also, in EP group 12 women were taking low doses of calcium (˂1g/day), and 26 in LP group (tab. 1). Main diagnostically significant indexes were determined, which later underwent comparative analysis for all groups. Statistical processing of the obtained results was performed by odds ratio, its standard error and 95% confidence interval were calculated according to Altman, 1991. We didn’t define significant preventive differences in preeclampsia phenotype compared subgroups. Aspirin in dose of 75 mg/day and Calcium ˂1g/day is ineffective, also taking to account irregular intake – for 4-5-6 times per week. Preventive therapy requires definite period of beginning – 12 weeks of gestation and systemic everyday intake of drugs. In future, we need to explore a perfect dose of aspirin and calcium supplementation to prevent preeclampsia and hypertensive disorders in pregnancy
Прееклампсія та затримка внутрішньоутробного розвитку є основними причинами перинатальної смерті та інвалідності у тих, хто вижив. Покази до прийому аспірину під час вагітності основна із причин дебатів на сьогодні. Має бути визначена оптимальна доза, що варіюється від 75 до 150 мг/добу. Метою дослідження було оцінити вплив низьких доз аспірину та кальцію на профілактику прееклампсії. Під час дослідження було проведено проспективний аналіз ефективності профілактичного прийому аспірину та кальцію серед 88 вагітних з прееклампсією, на базі КНП ВМК ПБ №1, в період з 2016 по 2018 роки. Жінок було розділено на дві досліджувані групи: І – 36 жінок з ранньою прееклампсією (РП), ІІ група – 52 жінки з пізньою прееклампсією (ПП); з яких у першій підгрупі 28 жінок та 34 – у другій, отримували аспірин в дозі 75 мг починаючи з 12-14 тижня вагітності. Також у групі РП – 12 та у групі ПП – 26 жінок отримували кальцій в низьких дозах (˂1 г/добу). Було визначено основні діагностично значущі показники та проведено порівняльний аналіз у кожній групі. Під час статистичної обробки даних вираховували вірогідність шансів, його стандартну похибку та 95% довірчий інтервал, відповідно до Altman (1991). Значущих превентивних відмінностей для фенотипів прееклампсії в досліджуваних групах нами не було визначено. Аспірин у дозі 75 мг/добу та кальцій у дозі до 1г/добу, враховуючи нерегулярність прийому (4-5-6 раз на тиждень), не залежно від фенотипу прееклампсії, профілактичної дії не чинять. Превентивна терапія прееклампсії потребує чіткого терміну початку (до 12 тижнів) та систематичного прийому препаратів (щоденно). У майбутньому необхідно визначити ідеальну дозу аспірину та добавок кальцію для профілактики прееклампсії та гіпертензивних розладів під час вагітності
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Буднюк, А. А.
HELLP-синдром: диагностика, осложнения и особенности лечения [Текст] / А. А. Буднюк // Медичні аспекти здоров’я жінки. - 2018. - № 1. - С. 22-23

MeSH-головна:
ПРЕЭКЛАМПСИЯ -- PRE-ECLAMPSIA (диагностика)
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PREGNANCY COMPLICATIONS (диагностика, терапия)
Анотація: Большинство исследователей рассматривают симптомокомплекс Hemolysis, Elevated Liver enzymes and Low Platelets (HELLP-синдром) как осложнение или как атипичный вариант гестоза. Предполагается, что в его основе лежит генерализованный артериолоспазм, сочетающийся с гемоконцентрацией и гиповолемией, развитием гипокинетического типа кровообращения, повреждением эндотелия и возникновением дыхательной недостаточности, вплоть до отека легких. Такая патология возникает у 4-20% беременных с преэклампсией и эклампсией; характеризуется высокой материнской смертностью (по данным разных авторов, от 24 до 75% случаев). В типичных случаях HELLP-синдром развивается у повторнородящих с преэклампсией, в возрасте старше 25 лет, с отягощенным акушерским анамнезом. Клинические проявления отмечаются до родов в 31% случаев; в послеродовом периоде – в 69% случаев
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Maternal factors of pre-eclampsia development / L. I. Berlinska [et al.] // Репродуктивна ендокринологія = Reproductive endocrinology. - 2021. - N 2. - P102-106

MeSH-головна:
ПРЕЭКЛАМПСИЯ -- PRE-ECLAMPSIA (этиология)
Анотація: Thorough monitoring of maternal risk factors for PE should focus on PE during previous pregnancy. The second position is occupied by multiple pregnancy and anti-phospholipid syndrome. PE risk is increased for a combination of factors, especially with chronic renal disease and/or elevated BMI
При ретельному моніторингу материнських факторів ризику ПЕ в нашому дослідженні найвагомішим чинником є ПЕ під час попередньої вагітності. Другу позицію займає багатоплідна вагітність та антифосфоліпідний синдром. Проте при поєднанні факторів, особливо з хронічними захворюваннями нирок та/або підвищеним ІМТ, ризик розвитку ПЕ збільшується
Дод.точки доступу:
Berlinska, L. I.
Marichereda, V. G.
Holubenko, M. Y.
Pavlovska, O. M.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Mariam, Ben Amor
Obstetric and perinatal outcomes in pregnancy with different severity and time of the manifestation of preeclampsia [Текст] = Акушерські й перинатальні наслідки у вагітних із різним ступенем тяжкості та строками маніфестації прееклампсії / Ben Amor Mariam, O. P. Gnatko, N. G. Skuriatina // Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології. - 2018. - N 2. - С. 110-113

MeSH-головна:
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ СЕРДЕЧНО-СОСУДИСТЫЕ -- PREGNANCY COMPLICATIONS, CARDIOVASCULAR
ПРЕЭКЛАМПСИЯ -- PRE-ECLAMPSIA
БЕРЕМЕННОСТИ ИСХОД -- PREGNANCY OUTCOME
Анотація: The aim of the study – to conduct a retrospective analysis of the course of pregnancy and delivery to determine the nature of obstetric and perinatal complications in preeclampsia. Materials and Methods. The analysis was based on the results of the evaluation of the medical documentation (individual medical records of the pregnant woman, birth histories, developmental histories of the newborn) in 224 pregnant women with preeclampsia and 80 pregnant women without preeclampsia. In addition to the results of the clinical and laboratory examination, the analysis included the severity of preeclampsia and the time of clinical manifestations. The results of the study were statistically processed by methods of mathematical analysis with the determination of the mean values (M ± m), Student's t-test and significance factor (р˂0.050 difference was statistically significant. Results and Discussion. According to the results of the analysis, mild preeclampsia was found in 32.6 % of cases, moderate PE – in 37.5 %, severe PE – in 29.9 % of cases. The early onset of PE (up to 34 weeks) was observed in 35.7 % of pregnant women, and later onset (after 34 weeks) in 64.7 %. The analysis of the incidence of early and late PE cases at various severity levels showed that, in the case of early PE, severe disease was 2.9 times more frequent, and the moderate disease was 2.7 times more frequent than the mild disease. In the late PE, the mild PE was 1.9 times more frequent than the severe PE and 1.2 times more frequent than the moderate PE. In addition to PE, 31.7 % of women had other complications of pregnancy. The most common complications include asymptomatic bacteriuria (16.9 %), abnormal placental location (14.1 %), placental dysfunction (32.4 %), and fetal growth retardation (21.1 %). Term delivery occurred in 81.6 % of cases, premature births were in 18.3 %. Complications include premature rupture of membranes, anomalies of labor, premature detachment of the normally located placenta, postpartum hemorrhage. Among perinatal complications, fetal growth retardation, hemodynamic disorders, fetal distress, newborn asphyxia have been observed. The adverse outcome for a child in severe PE was 3 times higher than for mild PE. Conclusion. The analysis showed that obstetric and perinatal outcomes in preeclampsia are associated with the time of this pregnancy complication and its severity
Мета дослідження – провести ретроспективний аналіз перебігу вагітності та пологів для визначення характеру акушерських і перинатальних ускладнень при прееклампсії. Висновок. Проведений аналіз показав, що акушерські й перинатальні наслідки при прееклампсії пов’язані з термінами розвитку даного ускладнення вагітності та ступенем його тяжкості
Дод.точки доступу:
Gnatko, O. P.
Skuriatina, N. G.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Konkov, D. G.
Placental expression of plasminogen activator inhibitor-1 and tissue- type plasminogen activators in gestational endotheliopathy [Text] = Особливості конверсії спіральних артерій у вагітних жінок при гестаційній ендотеліопатії / D. G. Konkov // Вісник Вінницького нац. мед. ун-ту. - 2017. - Т. 21, № 1. Ч.2. - P213-216. - Bibliogr. at the end of the art.

MeSH-головна:
ГЕСТАЦИОННЫЙ ВОЗРАСТ -- GESTATIONAL AGE
ТЕРАПЕВТИЧЕСКИЕ МЕТОДЫ И СРЕДСТВА -- THERAPEUTICS (методы, тенденции)
ПРЕЭКЛАМПСИЯ -- PRE-ECLAMPSIA (патофизиология, профилактика и контроль)
ПЛАЦЕНТА -- PLACENTA (кровоснабжение, повреждения, ультраструктура)
ЭНДОТЕЛИЙ СОСУДИСТЫЙ -- ENDOTHELIUM, VASCULAR (патология, повреждения, ультраструктура)
Анотація: The fibrinolytic imbalance might have a pivotal role in hypercoagulability seen in gestational endotheliopathy. Our objective was to determine the novel fibrinolytic markers of blood coagulation related factors in placental tissue in preeclamptic and normal pregnancies. 61 specimens of the placental tissues were obtained after delivery at physiological pregnancy, gestational endotheliopathy and preeclampsia. There were investigated placental expressions of plasminogen activator inhibitor-1 (PAI-1) and tissue- type plasminogen activators (t-PA), It was found that preeclampsia was accompanied by the significant decrease of the placental expression of t-PA and increase placental levels of PAI-1
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Vashchenko, V. L.
Possibilities of correcting cellular-humoral immune disorders and cytokine status in high-risk pregnant women for the development of preeclampsia [Текст] = Можливості корекції порушень клітинно- гуморального імунітету та цитокінового статусу у вагітних групи високого ризику по виникненню прееклампсії / V. L. Vashchenko // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - 2023. - Т. 13, № 4. - С. 105-110. - Bibliogr. at the end of the art.

MeSH-головна:
БЕРЕМЕННОСТЬ ПОВЫШЕННОГО РИСКА -- PREGNANCY, HIGH-RISK (иммунология, физиология)
CCN МЕЖКЛЕТОЧНЫЕ СИГНАЛЬНЫЕ БЕЛКИ -- CCN INTERCELLULAR SIGNALING PROTEINS (анализ, диагностическое применение)
ЦИТОКИНЫ -- CYTOKINES (анализ, биосинтез, диагностическое применение, ультраструктура)
ИММУНИТЕТ КЛЕТОЧНЫЙ -- IMMUNITY, CELLULAR (иммунология, физиология)
ИММУНИТЕТ ГУМОРАЛЬНЫЙ -- IMMUNITY, HUMORAL (физиология)
ПРЕЭКЛАМПСИЯ -- PRE-ECLAMPSIA (диагностика, профилактика и контроль, этиология)
ДИАГНОСТИКА РАННЯЯ -- EARLY DIAGNOSIS
Анотація: The development of pre-eclampsia is associated with immunological interactions between the foreign maternal and fetal tissues, which are characterized by a predominance of the influence of type 1 T-helper cells, leading to increased production of highly aggressive pro-inflammatory cytokines. However, the mechanism of cellular-humoral immune and cytokine changes leading to the manifestation of pre-eclampsia is not fully understood and no corrective measures have been developed. Purpose. To investigate the changes in the cellular-humoral immunity and cytokine profile in a cervical mucus of pregnant women at high risk for developing PE and to find out the effectiveness of the proposed secondary prevention of PE in the normalization of these indicators. Method and Materials. The main group (MG) consisted of 91 pregnant women with risk factors for pre-eclampsia who had impaired blood flow in the uterine spiral arteries at 18-20 weeks ofpregnancy. Among them, 59 patients (MG-II) received secondary prevention of pre-eclampsia from 18-20 weeks until delivery using metformin, vitamin D3, and corvitin, while the remaining 32 patients (MG-I) declined preventive measures. The control group (CG) consisted of 30 healthy pregnant women. The research was regulated by the rules of humane treatment ofpatients in accordance with the requirements of the Tokyo Declaration of the World Medical Association, the international recommendations of the Helsinki Declaration on Human Rights, the Convention of the Council of Europe on Human Rights and Biomedicine, and the laws of Ukraine. TNF-α, INFy andIL-10 levels were determined in cervical mucus by enzyme-linked immunosorbent assay (ELISA); peripheral blood lymphocyte CD3+, CD4+, CD8+, CD16+, CD22+ levels were assessed by indirect immunofluorescence. The CD4/CD8 ratio was calculated as an immunoregulatory index. Blood serum immunoglobulin (Ig) levels were determined by competitive enzyme-linked immunosorbent assay (A, M, and G). The concentration of circulating immune complexes (CIC) in blood serum was measured by the immunoturbidimetric assay. The data were analyzed by mathematical-statistical methods, calculating the mean (M), variance (σ), and standard error (m), applying Student’s t-test, and performing correlation analysis using the statistical program «STATISTICA» (StatSoft Inc., USA). The paper is an excerpt from the initiative scientific research project of the Department of Obstetrics and Gynecology № 2 of the Poltava State Medical University entitled «Optimization of approaches to management ofpregnancy in women at high risk of obstetric and perinatal pathology» (state registration number 0122U201228, duration: 10.2022-09.2027). Results. In women at high risk of developing pre-eclampsia (MG-I), a significant decrease in the concentration of T helper cells (CD4+), an increase in T suppressor/killer cells (CD8+), a decrease in the immunoregulatory index, a decrease in B cells (CD22+) and an increase in CIC were observed. In addition, CIC greater than 100 IU/ml strongly correlated with the development of pre-eclampsia. IgM levels were significantly elevated in women with pre-eclampsia, indicating possible trophoblastic stimulation of their immune system, while IgG levels were significantly reduced. Women with pre-eclampsia had a significant predominance of pro-inflammatory cytokines and a deficiency of anti-inflammatory cytokines. In women of the MG-II group who received the proposed complex of secondary prevention ofpre-eclampsia, the content of T-helper cells (CD4+) and T-suppressor/killer cells (CD8+) was normalized. The immunoregulatory index increased significantly, and the number of CD22+ cells was about the level observed in healthy pregnant women. The concentrations of IgA and IgG increased to the levels observed in the control group, while the level of IgM decreased. The level of CIC decreased in pregnant women with MG-II, in contrast to the levels observed in women with MG-I. The levels ofpro-inflammatory cytokines INF-γ and TNF-α decreased after preventive treatment. However, the levels of the antiinflammatory cytokine IL-10 increased significantly in MG-II, leading to a significant reduction in the TNF-a/IL-10 ratio (p0.001). Conclusions. Pregnant women with a history of increased risk factors for PE and a decrease in the intensity of blood flow in the spiral arteries of the uterus at 18-20 weeks of gestation have a pronounced imbalance of the T-cell subpopulation, which is accompanied by a decrease in the production of T-helpers (CD4+) and an increase in the synthesis of T-suppressors/ killers (CD8+), which causes a decrease in the immunoregulatory index. This is accompanied by the development of a cytokine imbalance with a predominance of pro-inflammatory cytokines and a deficiency of anti-inflammatory cytokines, and is also associated with a significant decrease in the concentration of IgG and a decrease in the number of B cells. Such changes are a consequence of the exhaustion of the reactivity of the humoral link of the general immunity, creating the conditions for the frequent manifestation of PE, which occurs in almost half of such women. The application of our proposed improved method of secondary prevention of pulmonary embolism in pregnant women with a high risk of developing this disease leads to significant positive changes in the work of the immune system and a corresponding improvement in clinical results. It makes it possible to reduce the frequency of PE development by 1.4 times and to prevent the occurrence of its severe forms by 2.6 times
Розвиток прееклампсії пов’язанй з імунологічними відносинами між чужорідними тканинами матері та плоду, які перебігають з превалюванням впливу Т-хелперів 1 типу, внаслідок чого зростає вироблення високоагресивних прозапальних цитокінів. Однак досі не вивчений механізм клітинно-гуморальних імунних та цитокінових змін, що приводять до маніфестації прееклампсії, не розроблені засоби її корекції. Мета дослідження. Дослідити зміни клітинно-гуморального імунітету та цитокінового профілю у цервікальному слизі вагітних з високим ризиком розвитку ПЕ та з’ясувати ефективність запропонованої вторинної профілактики ПЕ у нормалізації цих показників. Матеріал та методи дослідження. Основну групу (ОГ) склали 91 вагітна з наявністю факторів ризику прееклампсії, які в 18-20 тижнів вагітності мали сповільнений кровотоку в басейні спіральних артерій матки. 59 пацієнток (ОГ-ІІ) з 18-20 тижнів до розродження отримували вторинну профілактику прееклампсії з використанням метформіну, вітаміну D3 та корвітину; інші 32 пацієнтки (ОГ-І) відмовились від профілактики. Контрольну групу (КГ) склали 30 здорових вагітних. Дослідження регламентувалися Правилами гуманного ставлення до пацієнта згідно з вимогами Токійської декларації Всесвітньої медичної асоціації, Міжнародними рекомендаціями Гельсінської декларації з прав людини, Конвенцією Ради Європи щодо прав людини і біомедицини, Законами України. Визначали: TNF-α, INFy, ІЛ-10 у цервікальному слизі за допомогою імуноферментного аналізу; рівень лімфоцитів периферичної крові класів CD3+, CD4+, CD8+, CD16+, CD22+ методом непрямої імунофлюоресценції з розрахкнком імунорегуля- торного індекск CD4/CD8; рівень сироваткових імуноглобулінів (Ig) методом імуноферментного аналізу; сироватковий рівень циркулюючих імунних комплексів (ЦІК) методом імунного турбометричного аналізу. Дані обробляли шляхом розрахунку середніх вибіркових значень (М), дисперсії (σ) та помилок середніх значень (m), з оцінкою критерію Ст’юдента та проведенням кореляційного аналізу за допомогою статистичної програми «STATISTICA» («StatSoft Inc.», США). Стаття виконана як фрагмент ініціативної науково-дослідної роботи, яка проводиться співробітниками кафедри акушерства та гінекології № 2 Полтавського державного медичного університету «Оптимізація підходів до ведення вагітності у жінок груп високого ризику по виникненню акушерської та перинатальної патології» (№ держреєстрації 0122U201228, термін виконання 10.2022-09.2027). Результати дослідження. У жінок з високим ризиком розвитку прееклампсії (ОГ-І) виявлене зменшення рівнів Т-хелперів (CD4+), підвищення кількості Т-супресорів/кілерів (CD8+), зниження імунорегуляторного індексу, зменшення кількості В-клітин (CD22+) та зростання ЦІК. При цьому сироватковий рівень ЦІК, що перевищував 100 од/мл, був тісно пов’язаний з розвитком прееклампсії. У пацієнток з прееклампсією достовірно зростала концентрація IgM зменшувалася кількість IgG, що може бути пов’язаним з трофобластичною стимуляцією імунної системи цих пацієнток. Окрім цього, знайдені зрушення балансу цитокінів цервікального слизу, що проявляються значним домінуванням прозапальних цитокінів при недостатку протизапальних. У жінок ОГ-ІІ після застосування запропонованого комплексу вторинної профілактики прееклампсії нормалізовувався вміст Т-хелперів (CD4+) та Т-супресорів/кілерів (CD8+); достовірно збільшився імунорегуляторний індекс, кількість CD22+ наближалася до значень у здорових вагітних. Концентрація IgA та IgG підвищувалася до рівня, притаманних контрольній групі. Зменшувався рівень Ig М. Кількість ЦІК у вагітних ОГ-ІІ знижувалася, на відміну від показників у жінок ОГ-І. Рівні цитокінів INF-γ та TNF-α після проведеного профілактичного лікування, знижувалися. Натомість концентрація протизапального цитокіну IL-10 в ОГ-ІІ достовірно зростала, що призвело до достовірного зниження коефіцієнту TNF-o/IL-10 (р0,001). Висновки. Вагітні з факторами підвищеного ризику ПЕ в анамнезі і зниженням інтенсивності кровоплину в спіральних артеріях матки в 18-20 тижневому терміні гестації мають виражений дисбаланс субпопуляції Т-клітин, що супроводжується зниженням вироблення Т-хелперів (CD4+) і підвищенням синтезу Т-супресорів/кілерів (CD8+), що викликає зменшення імунорегуляторного індексу. Це супроводжуються розвитком цитокінового дисбалансу з превалюванням прозапальних і дефіцитом протизапальнихцитокінів, а також поєднується з суттєвим падіння концентрації IgG і зниженням кількості В-клітин. Такі зміни є наслідком виснаження реактивності гуморальної ланки загального імунітету і створюють передумови для частої маніфестації ПЕ, притаманної таким жінкам майже в половині випадків. Застосування запропонованого нами удосконаленого методу вторинної профілактики виникнення ПЕ у вагітних з високим ризиком розвитку цього захворювання призводить до позитивних змін у роботі системи імунітету і відповідного покращення клінічних наслідків. Воно дає змогу в 1,4 рази знизити частоту розвитку ПЕ і в 2,6 рази профілактує виникнення тяжких її форм
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Piskun, A. O.
Specialties of course of earty and late preeclampsia in women in Vinnitsya region [Text] = Особливості перебігу ранньої та пізньої прееклампсії у жінок Вінницької області / A. O. Piskun // Вісник Вінницького нац. мед. ун-ту. - 2021. - Т. 25, № 2. - P247-251. - Bibliogr. at the end of the art.

MeSH-головна:
ПРЕЭКЛАМПСИЯ -- PRE-ECLAMPSIA (диагностика, классификация, патофизиология, профилактика и контроль, этиология)
ПЛАЦЕНТАРНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- PLACENTAL INSUFFICIENCY (диагностика, патофизиология, профилактика и контроль, этиология)
ПЛОДА СМЕРТНОСТЬ -- FETAL MORTALITY (тенденции)
МАТЬ-ПЛОД, ОБМЕН -- MATERNAL-FETAL EXCHANGE (генетика, действие лекарственных препаратов, иммунология)
ГИПЕРТЕНЗИЯ, ВЫЗВАННАЯ БЕРЕМЕННОСТЬЮ -- HYPERTENSION, PREGNANCY-INDUCED (диагностика, патофизиология)
Анотація: Preeclampsia is one of the leading causes of maternal and perinatal death, and it complicates from 5 to 8% of all pregnancies. The aim of the research was to show the differences in anamnesis, diagnostics and prognosis, in groups of pregnant with hypertensive disorders. Retrospective investigation included 138 delivery histories and perinatal record cards from Vinnitsya Municipal Clinical Maternity hospital №1, in a period from 2016 till 2018. Women were divided into two investigated groups: I – 36 women with early preeclampsia, and II group – 52 women with late preeclampsia, and a control group of 50 women. The structure of somatic and gynecological diseases of pregnant women was studied, the severity of preeclampsia and the condition of the newborn were assessed according to the Apgar scale. Statistical processing of the obtained results was performed by odds ratio, its standard error and 95% confidence interval were calculated according to D. G. Altman (1991). It is established that in women with obesity or excessive body weight (every second women in groups), and those who had cardiovascular disorders (twice more often with late preeclampsia) developed preeclampsia more often, comparing to control group. All cases of antenatal and early neonatal death of newborn were registered in a group with early preeclampsia, which points out on heavier flow of the disease and different pathogenesis. Cases of early pregnancy toxemia and edema of pregnant occurred twice more often, in group with early preeclampsia, and ran more heavy (up to the development of ascites), comparing to the second group. Debut of symptoms was earlier, that requires earlier prophylaxis (since week 12). Fetal intrauterine growth retardation, reversible and high resistant blood stream during ultrasound were marked only in group with EP. In future, this research together with pathohistological investigation of placentas and immunohistochemical research of those tissues, can underlie predictive and preventive personalized system for early and late preeclampsia
Прееклампсія – одна з провідних причин материнської та неонатальної смерті, що ускладнює від 5 до 8% усіх вагітностей. Метою нашого дослідження було показати відмінності в анамнезі, діагностиці та прогнозуванні прееклампсії в групах жінок з гіпертензивними розладами під час вагітності. Ретроспективне дослідження включало в себе 138 історій пологів та обмінних карток на базі Вінницького міського пологового будинку №1, у період з 2016 по 2018 роки. Жінок було розділено на дві досліджувані групи: І – 36 жінок з ранньою прееклампсією та ІІ – 52 жінки з пізньою прееклампсією, а також 50 жінок контрольної групи. Досліджували структуру соматичних і гінекологічних захворювань вагітних, оцінювали ступінь важкості прееклампсії та стан новонародженого за шкалою Апгар. Під час статистичної обробки даних вираховували вірогідність шансів, його стандартну похибку та 95% довірчий інтервал, відповідно до D. G. Altman (1991). Встановлено, що у жінок з ожирінням або надмірною масою тіла (кожна друга жінка в групах), а також у тих, у яких відмічались серцево-судинні захворювання (вдвічі частіше в групі II), частіше в порівнянні з контрольною групою, розвивалась прееклампсія. Усі випадки антенатальної та ранньої неонатальної смерті немовлят були зареєстровані в групі ранньої прееклампсії, що вказує на більш важкий перебіг та дещо відмінний патогенез захворювання. Випадки раннього токсикозу та набряків вагітних вдвічі частіше виникали у групі ранньої прееклампсії та протікали набагато важче (аж до розвитку асциту), ніж у ІІ групі. Дебют симптоматики відбувався раніше, що і потребує більш ранньої профілактики (з 12 тижнів). Затримка внутрішньоутробного розвитку, реверсний та високо-резестивний кровотік під час УЗД відмічався лише в групі I. В майбутньому дане дослідження разом з патогістологічним дослідженням плацент та імуногістохімічним дослідженням може лягти в основу предиктивної та превентивної, персоніфікованої системи діагностики ранньої та пізньої прееклампсії
Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.

Konkov, D.
The Implementation of New Algorithm of the Management of Severe Pre-Eclampsia (Clinical Case Report) [Text] = Имплементация нового алгоритма лечения тяжелой преэклампсии (клинический случай) / D. Konkov, O. Taran, T. Lobastova // Клінічна анестезіологія та інтенсивна терапія. - 2018. - N 2. - P74-87. - Bibliogr. at the end of the art.

MeSH-головна:
ПРЕЭКЛАМПСИЯ -- PRE-ECLAMPSIA (терапия)
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PREGNANCY COMPLICATIONS
Анотація: Pre-eclampsia is a potentially serious complication of pregnancy with increasing significance worldwide. Pre-eclampsia is the cause of 9–26% of global maternal mortality and a significant proportion of preterm delivery, and maternal and neonatal morbidity. We present the case, which has had serious complications during pregnancy due to severe pre-eclampsia, and that ended with the death of the patient. Despite the management with the timely diagnosis and therapy, patient died 62 hours after caesarean delivery. Early detection, optimal prevention, and algorithm “CALM DOWN” of medical personnel actions of severe PE at all levels of health care are required for better maternal as well as perinatal outcome. We hope our clinical case will complement the understanding of specific areas of obstetric emergency care. As in all clinical cases there are often a number of approaches that can be taken and the way each case is ultimately managed, does not necessarily represent the only management strategy
Преэклампсия является потенциально серьезным осложнением беременности с прогрессирующей тенденцией и причиной 9–26 % материнской смертности, значительной части преждевременных родов, а также материнской и неонатальной заболеваемости. Мы приводим случай с серьезными осложнениями во время беременности из-за тяжелой преэклампсии, который закончился смертью пациентки. Несмотря на своевременную диагностику и лечение, пациентка умерла через 62 ч после родов путем кесарева сечения. Раннее выявление, оптимальная профилактика и алгоритм “CALM DOWN” действий медицинского персонала в случае тяжелой преэклампсии на всех уровнях здравоохранения необходимы для лучших материнских и перинатальных результатов. Мы надеемся, что наш клинический случай сделает более понятными конкретные аспекты неотложной помощи в акушерстве. Как и во всех клинических случаях, существует ряд подходов, которые могут быть использованы, и ни один подход в конкретном случае не является обобщающим
Дод.точки доступу:
Taran, O.
Lobastova, T.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

11.

    Using pentoxifylline, arginine hydrochloride, levocarnitine and rheosorbilact solutions for correction of fetoplacental dysfunction in pregnant women with preeclampsia [Text] = Застосування розчинів пентоксифіліну, аргініну гідрохлориду, левокарнітину і реосорбілакту для корекції фетоплацентарної дисфункції у вагітних жінок з прееклампсією / О. Horbatiuk [та ін.] // Вісник Вінницького нац. мед. ун-ту. - 2021. - Т. 25, № 1. - P88-93. - Bibliogr. at the end of the art.

Рубрики: Пентоксифилин--тер прим

   Левокарнитин--тер прим

   Реосорбилакт--тер прим

MeSH-головна:
ПЛАЦЕНТАРНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- PLACENTAL INSUFFICIENCY (патофизиология, терапия, этиология)
ПРЕЭКЛАМПСИЯ -- PRE-ECLAMPSIA (диагностика, патофизиология, терапия)
УЛЬТРАСОНОГРАФИЯ ДОППЛЕРОВСКАЯ -- ULTRASONOGRAPHY, DOPPLER (использование)
ЛЕКАРСТВЕННАЯ ТЕРАПИЯ -- DRUG THERAPY (использование, методы)
ЛЕКАРСТВ ПУТИ ВВЕДЕНИЯ -- DRUG ADMINISTRATION ROUTES
АРГИНИН -- ARGININE (прием и дозировка, терапевтическое применение)
Анотація: As of today, there is no effective method for treating the fetoplacental dysfunction (FPD) in pregnant women with preeclampsia. The aim of research was the study of the method proposed by the authors for restoring the functional activity of the fetoplacental complex in pregnant women with FPD on the background of treatment of preeclampsia. А randomized controlled study of the effect proposed treatment (intravenous solution of pentoxifylline; solution containing arginine hydrochloride and levocarnitine; rheosorbilact) of 37 pregnant women at 35-40 weeks of gestation with FPD on the background of moderate preeclampsia, was performed. Such ultrasound doppler measurements have been studied: systolic-diastolic ratio, resistance index, pulsation index in the umbilical arteries, right and left uterine arteries, fetal middle cerebral artery, fetal internal carotid artery and fetal aorta before and after the performed treatment. Statistics were processed using LibreOffice Calc (Mozilla Public License v 2.0), adapted for medical and biological research. We used nonparametric Wilcoxon criteria, Mann-Whitney criteria at a significance level of p 0.05. After the performed treatment, stabilization of the fetoplacental blood circulation in women of the main group was observed, which manifested by decrease in S/D in umbilical artery in 1.3 times, in the left uterine artery in 1.4 times and in the fetal aorta in 1,1 times, and decrease in RI indices in the umbilical artery in 1.1 times, in the right uterine artery in 1.3 times, and increase in the middle cerebral artery in 1.4 times. So, in the course of the proposed treatment, the restoration of the blood flow velocity and the stabilization of vascular resistance in uterine arteries and the umbilical artery were observed in the women of the main group. The research of the possibility of using the above methodology in earlier gestational age and in the risk group for the prevention of preeclampsia is prospective and requires further attention
На сьогоднішній день не існує ефективних методів лікування фетоплацентарної дисфункції (ФПД) у вагітних жінок з прееклампсією. Метою дослідження було вивчення запропонованого авторами методу відновлення функціональної активності фетоплацентарного комплексу у вагітних жінок з ФПД на фоні отримуваного лікування прееклампсії. Було проведено рандомізоване контрольоване дослідження ефективності запропонованого методу лікування (внутрішньовенного розчину пентоксифіліну, розчину, що містить аргінін гідрохлорид, левокарнітин та реосорбілакт) у 37 вагітних жінок в терміні 35-40 тижнів вагітності із ФПД на тлі помірної прееклампсії. Досліджували такі ультразвукові доплерометричні показники: S/D (систоло-діастолічне співвідношення), RI (індекс резистентності), PI (пульсаційний індекс) в артеріях пуповини, правій та лівій маткових артеріях, середній мозковій артерії плода, внутрішній сонній артерії плода та аорті плода до та після запропонованого лікування. Статистичні дані обробляли за допомогою LibreOffice Calc (Mozilla Public License v 2.0), пристосованої для медичних та біологічних досліджень. Використовували непараметричні критерії Вілкоксона, критерії Манна-Уітні при рівні значущості p0,05. Після проведеного лікування у жінок основної групи спостерігали стабілізацію фетоплацентарного кровообігу, що проявлялось у зниженні S/D в артерії пуповини в 1,3 рази, у лівій матковій артерії – в 1,4 рази та в аорті плода – в 1,1 рази, а також зниженні показників RI в артерії пуповини – в 1,1 рази, у правій матковій артерії – в 1,3 рази та підвищенні в 1,4 рази – в середній мозковій артерії. Отже, при використанні запропонованого лікування у жінок основної групи спостерігали відновлення швидкості кровоплину та стабілізацію судинного опору у маткових артеріях та артерії пуповини. Дослідження можливості використання вище описаної методики у більш ранніх термінах вагітності та у групі ризику для профілактики прееклампсії є перспективним і потребує подальшої уваги
Дод.точки доступу:
Horbatiuk, O.
Hryhorenko, A.
Shatkovska, А.
Binkovska, A.
Vaskiv, O.
Herych, O.
Garbuziuk, V.
Ropotan, A.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

12.

Подзолкова, Н. М.
Актовегин в комплексной терапии гестоза у женщин с миопией и ангиопатией сетчатки [Текст] / Н. М. Подзолкова, Л. К. Мошетова, Л. В. Захарова // Акушерство и гинекология. - 2002. - № 6. - С. 42-44

Рубрики: Актовегин

MeSH-головна:
МИОПИЯ -- MYOPIA (терапия)
ПРЕЭКЛАМПСИЯ -- PRE-ECLAMPSIA (терапия)
Дод.точки доступу:
Мошетова, Л. К.
Захарова, Л. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

13.

Козий, М. Н.
Актуальные аспекты патогенеза и интенсивной терапии полиорганной недостаточности у больных с гестозами [Текст] / М. Н. Козий // Проблеми медичної науки та освіти. - 2002. - № 4. - С. 32-34

MeSH-головна:
МУЛЬТИОРГАННАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- MULTIPLE ORGAN FAILURE (терапия, этиология)
ПРЕЭКЛАМПСИЯ -- PRE-ECLAMPSIA
Вільних прим. немає

Знайти схожі

14.

Актуальные вопросы интенсивной терапии в акушерстве и гинекологии. По материалам симпозиума «Актуальные вопросы интенсивной терапии и анестезиологического обеспечения в акушерстве, гинекологии и перинатологии» [Текст] // Острые и неотложные состояния в практике врача. - 2016. - № 1. - С. 57-61

MeSH-головна:
ИНТЕНСИВНАЯ ТЕРАПИЯ -- INTENSIVE CARE (использование, методы, организация и управление)
АКУШЕРСТВО -- OBSTETRICS (методы, организация и управление, тенденции)
ГИНЕКОЛОГИЯ -- GYNECOLOGY (методы, организация и управление, тенденции)
ПРЕЭКЛАМПСИЯ -- PRE-ECLAMPSIA (терапия)
СЪЕЗДЫ, СИМПОЗИУМЫ -- CONVENTIONS, SYMPOSIUMS
Вільних прим. немає

Знайти схожі

15.

Говсеєв, Д. О.
Акушерські та перинатальні аспекти повторної прееклампсії [Текст] / Д. О. Говсеєв // Здоровье женщины. - 2015. - № 10. - С. 163-165

MeSH-головна:
ПРЕЭКЛАМПСИЯ -- PRE-ECLAMPSIA
АКУШЕРСТВО -- OBSTETRICS
ПЕРИНАТОЛОГИЯ -- PERINATOLOGY
ЖЕНЩИНЫ -- WOMEN
БЕРЕМЕННОСТЬ -- PREGNANCY
Вільних прим. немає

Знайти схожі

16.

Іщенко, Г. І.
Альтернативні методи у веденні прееклампсії. Аналітичний огляд [Текст] / Г. І. Іщенко // Український журнал Перинатологія і Педіатрія. - 2021. - № 3. - С. 56-63. - Бібліогр. в кінці ст.

Рубрики: Сульфалазин

MeSH-головна:
ПРЕЭКЛАМПСИЯ -- PRE-ECLAMPSIA (лекарственная терапия, патофизиология)
ПРАВАСТАТИН -- PRAVASTATIN (терапевтическое применение)
МЕТФОРМИН -- METFORMIN (терапевтическое применение)
ЖЕНЩИНЫ БЕРЕМЕННЫЕ -- PREGNANT WOMEN
Анотація: Зростає обсяг досліджень щодо виявлення нових терапевтичних засобів для профілактики та лікування прееклампсії — препаратів, які можуть впливати на основну патофізіологію захворювання. Ці препарати діють на окислювальний стрес, антиангіогенні фактори, а також ангіотензин, оксид азоту й різноманітні ланки запального процесу. Таким чином, вони впливають на захворювання плаценти або ендотелію. Запропоновані методи лікування наразі проходять доклінічні та клінічні випробування. Серед них найбільший інтерес викликав правастатин. Існують доклінічні дослідження, які свідчать про його плейотропну дію — вплив на множинні молекулярні мішені, завдяки чому доведено на тваринних моделях його ефективність щодо прееклампсії
Інгібітори протонної помпи, метформін та сульфасалазин — це інші препарати, що мають доклінічні докази множинних молекулярних дій, які можуть вирішити патофізіологію прееклампсії. Нещодавно проведено багато доклінічних досліджень, що виявляють потенціал численних природних сполук для лікування прееклампсії, таких як рослинні екстракти та мікроелементи, що мають потужну протизапальну або антиоксидантну активність. Іншим напрямом стали нові молекулярно-орієнтовані стратегії — моноклональні антитіла, спрямовані на фактор некрозу пухлини альфа, фактор росту плаценти і технологію коротких інтерференційних РНК, щоб загальмувати експресію генів розчинної fms-подібної тирозинкінази-1 або ангіотензиногену
Вільних прим. немає

Знайти схожі

17.

Амбулаторна допомога вагітним жінкам із загрозою розвитку пізніх гестозів [Текст] / О. О. Воронцов [та ін.] // Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров’я України. - 2001. - № 1. - С. 21-24

MeSH-головна:
ПРЕЭКЛАМПСИЯ -- PRE-ECLAMPSIA
Дод.точки доступу:
Воронцов, О. О.
Ониськів, Б. О.
Михайлечко, Н. В.
Бойчак, М. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

18.

Григ, Р. Е.
Аналіз змін наслідків вагітностей в умовах впливу воєнного конфлікту [Текст] / Р. Е. Григ, В. В. Шатохіна // Український науково-медичний молодіжний журнал. - 2022. - № 3 спецвип. - С. 45

MeSH-головна:
ЛОКАЛЬНЫЕ ВОЙНЫ И КОНФЛИКТЫ -- LOCAL WARS AND CONFLICTS
МЕДИЦИНСКОЙ ПОМОЩИ КАЧЕСТВО -- QUALITY OF HEALTH CARE (тенденции)
БЕРЕМЕННОСТЬ -- PREGNANCY
РОДОРАЗРЕШЕНИЯ ПРОЦЕСС -- LABOR, OBSTETRIC
РОДЫ ПРЕЖДЕВРЕМЕННЫЕ (29-38 НЕДЕЛЬ) -- OBSTETRIC LABOR, PREMATURE
ПРЕЭКЛАМПСИЯ -- PRE-ECLAMPSIA
Анотація: Станом на сьогодні цивільні особи складають більше 90% загальної кількості жертв збройних конфліктів по всьому світу. Жінки та діти становлять особливу групу ризику щодо негативного впливу бойових дій. Перешкоди доступу до медичної допомоги, психоемоційні, соматичні зміни з боку вагітної жінки та обмеження матеріально-технічного, кадрового й фінансового забезпечення зі сторони медичної системи, знижують можливість належного рівня організації акушерської та неонатологічної допомоги. Зазначені фактори потребують вивчення змін материнських та перинатальних післяпологових наслідків вагітностей відповідно до впливу активних бойових дій. Мета роботи: Провести аналіз акушерських ускладнень, материнських та перинатальних післяпологових наслідків вагітностей у жінок внаслідок впливу триваючої широкомасштабної збройної агресії Російської Федерації проти України
Дод.точки доступу:
Шатохіна, В. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

19.

Бондарчук, О. В.
Аналіз клінічної ефективності превентивної терапії у вагітних жінок із помірним ожирінням і порушенням метаболізму вітаміну Д [Текст] = The analysis of the clinical effectiveness of preventive therapy in pregnant women with moderate obesity and disorder of vitamin D metabolism / О. В. Бондарчук // Вісник Вінницького нац. мед. ун-ту. - 2022. - Т. 26, № 3. - С. 397-404. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ОЖИРЕНИЕ -- OBESITY (метаболизм, патофизиология)
БЕРЕМЕННОСТЬ -- PREGNANCY (действие лекарственных препаратов, метаболизм)
ЛИПИДНЫЙ ОБМЕН -- LIPID METABOLISM (генетика, действие лекарственных препаратов, иммунология)
МАТЬ-ПЛОД, ОБМЕН -- MATERNAL-FETAL EXCHANGE (действие лекарственных препаратов, иммунология)
ПРЕЭКЛАМПСИЯ -- PRE-ECLAMPSIA (иммунология, лекарственная терапия, метаболизм)
ПЛОДА РАЗВИТИЕ -- FETAL DEVELOPMENT (действие лекарственных препаратов, иммунология)
ПОСЛЕРОДОВЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PUERPERAL DISORDERS (диагностика, лекарственная терапия, метаболизм)
ВИТАМИН D -- VITAMIN D (метаболизм, прием и дозировка, терапевтическое применение)
Анотація: Ожиріння під час вагітності пов’язане з підвищеним ризиком ряду серйозних несприятливих перинатальних наслідків. Метою нашого клінічного проспективного дослідження була оцінка клінічної ефективності профілактичної терапії у вагітних жінок із ожирінням і дефіцитом вітаміну Д. Вагітні пацієнтки із ожирінням були розподілені на клінічні підгрупи залежно від дози препарату вітаміну Д на початку профілактичної терапії у відповідності до початкового рівня 25(ОН)D. І підгрупа клінічної групи проспективного дослідження – 24 жінки, які мали рівень 25(ОН)D у сироватці крові менше за 22,0 нг/мл, які на доданок до ацетилсаліцилової кислоти (АСК) (100 мг на добу) отримували препарати вітаміну Д (4000 МО на добу); ІІ клінічну підгрупу становили 26 вагітних, які отримували АСК (100 мг на добу) та препарати вітаміну Д (2000 МО на добу) із ініціальною сироватковою концентрацією 25(ОН)D 22,1-28,0 нг/мл та ІІІ підгрупа – 25 пацієнток які отримували АСК (100 мг на добу) препарати вітаміну Д (1000 МО на добу), які мали вміст 25(ОН)D у сироватці крові більше за 28,1 нг/мл. Практично здорові вагітні жінки із контрольної групи отримували 600 МО вітаміну Д на добу. Призначення препаратів починалося у терміні вагітності 10-12 тижнів, закінчувався прийом у 36 тижнів ґестації. Варіаційно-статистична обробка результатів дослідження була виконана за допомогою програми “STATISTICA 10” Enterprise Portable. При аналізі клінічної ефективності комплексної профілактичної терапії за результатами перебігу вагітності та пологів у пацієнток із помірним ожирінням і зниженим статусом вітаміну Д нами було встановлено, що більш позитивний ефект було досягнуто при додатковій сапплементації вітаміну Д вагітним жінкам у дозі 4000 МО (100 мкг) на добу при попередньо-встановленому рівні 25(ОН)D 20 нмоль/л (12 нг/мл), проти призначення 2000 МО вітаміну Д (50 мкг) пацієнткам із рівнем 25(ОН)D 20-30 нмоль/л (8-12 нг/мл). Клінічна ефективність зазначеної раніше превентивної стратегії полягала насамперед у суттєвому зменшенні випадків перинатальної патології (у 2 рази), гіпертензивних розладів de novo (у 3,7 рази), плацентарної дисфункції (у 5,5 рази) та ЗВУР (у 4,6 рази), фетального дистресу (у 3,1 рази), субінволюції матки (у 3,7 рази), післяпологових септичних ускладнень (у 7,3 рази), порушення ранньої неонатальної адаптації (у 2,5 рази), асфіксії новонародженого (у 3,2 рази), а також достовірному зменшенню випадків аномалій пологової діяльності (р
Obesity during pregnancy is associated with an increased risk of serious adverse perinatal outcomes. The aim of our clinical prospective study was to evaluate the clinical effectiveness of preventive therapy in pregnant women with obesity and vitamin D deficiency. Pregnant patients with obesity were divided into clinical subgroups, depending on the dose of vitamin D preparation at the beginning of preventive therapy in accordance with the initial serum level of 25(OH)D. The first subgroup of the clinical group of the prospective study - 24 women who had a level of 25(OH)D in blood serum less than 22.0 ng/ml, in addition to low dose (100 mg per day) of acetylsalicylic acid (ASA) received vitamin D (4000 IU per day), the II-nd clinical subgroup consisted of 26 pregnant women who received ASA (100 mg per day) and vitamin D (2000 IU per day) with an initial serum concentration of 25(OH)D 22.1-28.0 ng/ml and III-d subgroup – 25 patients who received the low dose ASA and vitamin D (1000 IU per day), who had a serum 25(OH)D content of more than 28.1 ng/ml. Practically healthy pregnant women from the control group received 600 IU of vitamin D per day. The prescription of the drugs began at 10-12 weeks of pregnancy, and ended at 36 weeks of gestation. Variational and statistical processing of the research results was performed using the "STATISTICA 10" Enterprise Portable program. According to analysis of the clinical effectiveness of complex preventive therapy we found that a more positive effect was achieved with additional supplementation of vitamin D to pregnant women in a dose of 4000 IU (100 μg) per day with prior – the established level of 25(OH)D 20 nmol/l (12 ng/ml), against the appointment of 2000 IU of vitamin D (50 μg) to patients with a level of 25(OH)D of 20-30 nmol/l (8-12 ng/ml). The clinical effectiveness of the aforementioned preventive strategy was primarily a significant reduction in perinatal pathology cases (by 2 times), de novo hypertensive disorders (by 3.7 times), placental dysfunction (by 5.5 times) and fetal growth restriction (by 4.6 times), fetal distress (3.1 times), uterine subinvolution (3.7 times), postpartum septic complications (7.3 times), early neonatal adaptation disorders (2.5 times), newborn asphyxia (3, 2 times), as well as a significant decrease in cases of anomalies of labor activity (р
Вільних прим. немає

Знайти схожі

20.

Анализ пуриновых метаболитов в сыворотке материнской крови для оценки риска возникновения патологии беременности [Текст] / Н. В. сенявина [и др.] // Бюллетень экспериментальной биологии и медицины : Междунар. науч.- практ. журн. - 2013. - Т. 155, № 5. - С. 635-638. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-головна:
ПУРИНЫ -- PURINES (кровь, метаболизм)
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PREGNANCY COMPLICATIONS (диагноз)
ПРЕЭКЛАМПСИЯ -- PRE-ECLAMPSIA (диагноз)
Дод.точки доступу:
сенявина, Н. В.
Хаустов, С. А.
Гребенник, Т. К.
Павлович, С. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

1-20 21-40 41-60 61-80 81-100 101-120

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)