Головна Спрощенний режим Відео-інструкція Опис
Авторизація
Прізвище
Пароль
 

Бази даних


Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку
Книги
Періодичні видання
Бібліотечні видання
Вища освіта
Краєзнавство
Рідкісні видання
Зона пошуку
у знайденому
 Знайдено у інших БД:Книги (100)
Формат представлення знайдених документів:
повнийінформаційнийкороткий
Відсортувати знайдені документи за:
авторомназвоюроком виданнятипом документа
Пошуковий запит: (<.>S=Прогноз<.>)
Загальна кількість знайдених документів : 896
Показані документи з 1 по 20
 1-20    21-40   41-60   61-80   81-100   101-120      
1.


   
    Порівняння безпосередніх (стаціонарних) і віддалених результатів відкритої та лапароскопічної залобкової простатектомій у хірургічному лікуванні доброякісної гіперплазії простати [Текст] = Comparison of immediate (inpatient) and long-term results of open and laparoscopic retropubic prostatectomies in surgical treatment of benign prostatic hyperplasia / Р. П. Морару-Бурлеску [та ін.] // Вісник Вінницького нац. мед. ун-ту. - 2024. - Т. 28, № 1. - С. 58-63. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-головна:
ПРЕДСТАТЕЛЬНОЙ ЖЕЛЕЗЫ ГИПЕРПЛАЗИЯ -- PROSTATIC HYPERPLASIA (патофизиология, хирургия, этиология)
ПРОСТАТЭКТОМИЯ -- PROSTATECTOMY (реабилитация, тенденции)
ЛАПАРОСКОПИЯ -- LAPAROSCOPY (методы, тенденции)
СРАВНИТЕЛЬНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ ЭФФЕКТИВНОСТИ МЕТОДОВ -- COMPARATIVE EFFECTIVENESS RESEARCH (статистика, тенденции)
ПРОГНОЗ -- PROGNOSIS
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: Мета дослідження – порівняти та оцінити безпосередні (стаціонарні) та віддалені результати відкритої і лапароскопічної залобкової простатектомій в хірургічному лікуванні доброякісної гіперплазії простати великих розмірів (більше 80 мл). Представлені безпосередні (стаціонарні) та віддалені (після виписки із стаціонару та до 2 років спостереження) результати одномоментної лапароскопічної екстраперитонеальної залобкової простатектомії у 50 хворих на доброякісну гіперплазію простати, які були оперовані в Клінічному центрі онкології, гематології, трансплантології та паліативної допомоги Черкаської обласної Ради та урологічному відділенні Вінницької обласної лікарні ім. М.І. Пирогова у період із 2021 р. до 2023 р., а також 120 одномоментних відкритих залобкових простатектомій у хворих на доброякісну гіперплазію простати, які були оперовані в урологічному відділенні Вінницької обласної лікарні ім. М.І. Пирогова за той же період часу. Середній час виконання лапароскопічної простатектомії склав 120,3±11,7 хвилин, відкритої – 81,1±17,4; середня інтраопераційна крововтрата – 118,7±33,6 мл та 520,5±67,4 мл, післяопераційний ліжко-день 6,1±1,1 та 9,8±2,9 відповідно. Переливання компонентів крові через крововтрату виконали 9 (7,5%) хворим після відкритої залобкової простатектомії, жодного разу – після лапароскопічної. Урологічні ускладнення після лапароскопічної простатектомії відмічені у 2% хворих, відкритої – у 19,2%, ускладнення за Clavien – Dindo – у 4% та 33,3% відповідно. За даними проведеної урофлоуметрії відмічено, що лапароскопічна та відкрита залобкові простатектомії дозволяють однаково ефективно відновити акт сечовипускання у хворих після операції. При аналізі віддалених результатів лікування хворих із доброякісною гіперплазією простати відмічено менше (2,5% проти 8%) післяопераційних ускладнень після виконання лапароскопічної залобкової простатектомії
The purpose of the study is to compare and evaluate the immediate (inpatient) and long-term results of open and laparoscopic retropubic prostatectomy in the surgical treatment of large benign prostatic hyperplasia (more than 80 ml). The immediate (inpatient) and long-term (after discharge from the hospital and up to 2 years of follow-up) results of one-time laparoscopic extraperitoneal retropubic prostatectomy in 50 patients with benign prostatic hyperplasia who were operated in the Clinical Center of Oncology, Hematology, Transplantology and Palliative Care of the Cherkasy Regional Council and urological department of the Vinnytsia Regional Hospital named after M. Pirogov in the period from 2021 to 2023, as well as 120 one-time open retropubic prostatectomies in patients with benign prostatic hyperplasia who were operated in the urological department of the Vinnytsia Regional Hospital named after M. Pirogov for the same period of time. The average time of laparoscopic prostatectomy was 120.3±11.7 minutes, open – 81.1±17.4; average intraoperative blood loss – 118.7±33.6 ml and 520.5±67.4 ml, postoperative bed-day 6.1±1.1 and 9.8±2.9, respectively. Transfusion of blood components due to blood loss was performed in 9 (7.5%) patients after open retropubic prostatectomy, never after laparoscopic. Urological complications after laparoscopic prostatectomy were noted in 2% of patients, open - 19.2%, complications according to Clavien-Dindo – 4% and 33.3%, respectively. According to the conducted uroflowmetry, it was noted that laparoscopic and open retropubic prostatectomies allow equally effective restoration of urination in patients after surgery. When analyzing the long-term results of treatment of patients with benign prostatic hyperplasia, fewer (2.5% versus 8%) postoperative complications were noted after laparoscopic pubic prostatectomy
Дод.точки доступу:
Морару-Бурлеску, Р. П.
Горовий, В. І.
Шапринський, В. О.
Капшук, О. М.
Довгань, І. І.
Балацький, О. Р.
Меташоп, О. С.
Тагеєв, В. Р.

Вільних прим. немає

Знайти схожі
2.


    Ільїна-Стогнієнко, В. Ю.
    Стромальні пухлини шлунково-кишкового тракту. прогнозування перебігу та діагностичні алгоритми [Текст] = Gastrointestinal stromal tumors. course prediction and diagnostic algorithms / В. Ю. Ільїна-Стогнієнко, С. Д. Хіміч // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2024. - Т. 23, № 1. - С. 144-152. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-головна:
ОБЗОР -- REVIEW
НОВООБРАЗОВАНИЯ ЖЕЛУДОЧНО-КИШЕЧНЫЕ СТРОМАЛЬНЫЕ -- GASTROINTESTINAL STROMAL TUMORS (диагностика, патофизиология, этиология)
АЛГОРИТМЫ -- ALGORITHMS
ДИАГНОСТИКА -- DIAGNOSIS
ПРОГНОЗ -- PROGNOSIS
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: Метою огляду є порівняння сучасних алгоритмів прогнозування перебігу стромальних пухлин шлунково- кишкового тракту (СПШКТ). Матеріал і методи. Інформаційний пошук проведений за базами даних PubMed, OVID, EMBASE, SRC BOLD за ключовими словами які відповідали термінам MESH «gastro-i ntestinal stromal tumors» AND «prognosis» AND «diagnosis». Глибина пошуку – 10 років. З загального масиву 66 публікацій відібрані 20, найбільш релевантних до предмету пошуку. Аналіз інформації проведений відповідно до критеріїв PRISMA. Результати. Проведене співставлення різних методів медичної візуалізації та моделей прогнозування клінічних наслідків при СПШКТ. Основними прогностичними критеріями є розмір пухлини, її локалізація та мітотичний індекс. Розглянуті критерії оцінки відповіді на лікування при проведенні МРТ та ПЕТ. Обговорено відмінності, переваги та обмеження різних прогностичних моделей. Визначені основні тенденції у розвитку проблеми СПШКТ у світі. Висновки. Cтромальні пухлини ШКТ є рідкісною патологією, яка втім часто має прогресуючий перебіг. Існуючі моделі прогнозування перебігу СПШКТ не враховують генетичні варіанти. Значні перспективи при виборі терапії СПШКТ має застосування мультидисциплінарного підходу
The purpose of the review is to compare modern algorithms for predicting the course of GIST. Material and methods. An information search was conducted using the PubMed, OVID, EMBASE, SRC BOLD databases using keywords that corresponded to the MESH terms «gastro-i ntestinal stromal tumors» AND «prognosis» AND «diagnosis». The search depth is 10 years. From the total array of 66 publications, 20, most relevant to the search subject, were selected. Information analysis was carried out in accordance with the PRISMA criteria. The results. A comparison of various medical imaging methods and models for predicting clinical outcomes in GIST was carried out. The main prognostic criteria are the size of the tumor, its localization and mitotic index. Criteria for assessing the response to treatment during MRI and PET were revised. The diff erences, advantages, and limitations of various prognosticators are discussed Conclusions. Gastrointestinal stromal tumors are a rare pathology, which, however, often has a progressive course. Existing models for predicting the course of GIST do not take into account genetic variants. The use of a multidisciplinary approach has signifi cant prospects in the selection of SPSHKT therapy
Дод.точки доступу:
Хіміч, С. Д.

Вільних прим. немає

Знайти схожі
3.


   
    Прогностичне значення діагностично цінних лабораторних маркерів системного червоного вовчака для визначення ймовірности виникнення коморбідних синтропічних уражень органів системи кровообігу [Текст] = Prognostic value of diagnosticly valuable laboratory markers of systemic lupus erythematosus for determining the probability of comorbid syntropic lesions of the circulatory system organs / Л. О. Кобак [та ін.]. - Електрон. текст. дані // Art of Medicine. - 2023. - N 3. - С. 60-72. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-головна:
ВОЛЧАНКА КРАСНАЯ СИСТЕМНАЯ -- LUPUS ERYTHEMATOSUS, SYSTEMIC (диагностика, осложнения, патофизиология, этиология)
КОМОРБИДНОСТЬ -- COMORBIDITY (тенденции)
ВНУТРЕННИХ ОРГАНОВ КРОВООБРАЩЕНИЕ -- SPLANCHNIC CIRCULATION
БИОЛОГИЧЕСКИЕ МАРКЕРЫ -- BIOLOGICAL MARKERS (анализ)
СОЕДИНИТЕЛЬНОЙ ТКАНИ БОЛЕЗНИ -- CONNECTIVE TISSUE DISEASES (диагностика, осложнения, патофизиология, этиология)
ПРОГНОЗ -- PROGNOSIS
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: Системний червоний вовчак (СЧВ) – хронічна автоімунна недуга, за якої уражаються майже всі внутрішні органи і серед них – органи системи кровообігу (ОСК). Мета. З’ясувати прогностичне значення діагностично цінних лабораторних маркерів системного черво-ного вовчака для визначення ймовірности виникнення коморбідних синтропічних уражень органів системи кровообігу. Матеріали і методи. У дослідження включено 125 хворих на СЧВ із наявністю уражень ОСК, серед яких переважали жінки молодого віку. Хворих стратифікували за наявністю коморбідних синтропічних уражень ОСК. Результати опрацьовано у програмі «Exсel», статистично достовірною вважали різницю, якщо р 0,050. Зв’язок вважали підтвердженим, якщо коефіцієнт асоціації ≥ 0,50 або коефіцієнт контингенції ≥ 0,30. Результати. З’ясували, що для визначення ймовірности виникнення ангіопатії сітківки у хворих на СЧВ найкраще прогностичне значення має констеляція із ↑ ЛПНЩ + ↑ ІА + ↑ anti-ds DNA + ↑ ANA; для капіляриту – окремий маркер ↑ АлТ; для синдрому А. Г. М. Рейно – окремий маркер ↓ С3; для ретикулярного ліведо – ↑ ШОЕ + ↑ малих ЦІК + ↑ antids DNA + ↑ anti-Sm; для атеросклерозу – ↓ гемоглобіну + ↑ ЛПНЩ + ↑ ANA + ↓ С4; для недостатности мітрального клапана – ↑ ШОЕ + ↑ anti-ds DNA + ↑ ANA + ↑ антифосфоліпідних антитіл Ig М; для ущільнення мітрального клапана – ↑ ШОЕ + ↑ ЛПНЩ + ↑ малих ЦІК + ↑ ANA; для перикардіального випоту – еритропенія + ↑ С-РП + ↑ вовчакового антикоагулянту; для легеневої гіпертензії – гіперхолестеролемія + ↑ ЛПНЩ + ↑ anti-ds DNA + ↑ ANA; для міокардиту – окремий маркер ↓ С4; для ендокардиту – не виявлено; для симптоматичної артеріальної гіпертензії – ↑ ЛПНЩ + ↑ anti-ds DNA + ↑ ANA + ↑ anti-SSA (Ro); для тромбозу вен – еритропенія + ↓ гемоглобіну + ↑ ЛПНЩ + ↑ ANA. Висновки. Для кожного коморбідного синтропічного ураження органів системи кровообігу у хворих на системний червоний вовчак визначено діагностично цінні окремі лабораторні маркери або їхні констеляції, які мають найкраще прогностичне значення для визначення ймовірности виникнення цих уражень
Systemic lupus erythematosus (SLE) is a chronic autoimmune disease that affects almost all internal organs, among which damage to the organs of the circulatory system (OSC) is not only one of the most common, but also ranks first in the structure of the causes of mortality. The aim of the study. To find out the prognostic value of diagnostically valuable laboratory markers of systemic lupus erythematosus to determine the probability of comorbid syntropic lesions of the circulatory system organs. Materials and methods. The study included 125 patients with SLE with OSC lesions, among whom the vast majority of women (88.00%) were young (average age of patients 42.48 ±1.12 years). Patients were stratified according to the presence of comorbid syntropic lesions of the OSC, i.e. those whose frequency reliably increased with an increase in the degree of activity of SLE – these are retinal angiopathy, capillaritis, Raynaud's syndrome, reticular livedo, atherosclerosis, mitral valve insufficiency, mitral valve sealing, pericardial effusion, pulmonary hypertension, myocarditis, endocarditis, symptomatic arterial hypertension, venous thrombosis. During the study, the prognostic value of diagnostically valuable individual laboratory markers and their constellations was determined. The difference was considered statistically significant if p 0.050. The relationship was considered confirmed if the association coefficient ≥ 0.50 or the contingency coefficient ≥ 0.30. The results. It was found that for determining the probability of retinal angiopathy in patients with SLE, the constellation with ↑ LDL + ↑ IA + ↑ anti-ds DNA + ↑ ANA has the best prognostic value among diagnostically valuable individual laboratory markers and their constellations; for capillaritis – a separate marker of increased activity of AlT; for Raynaud's syndrome – a separate marker ↓ C3; for reticular livedo – ↑ ESR + ↑ small CIC + ↑ anti-ds DNA + ↑ anti-Sm; for atherosclerosis – ↓ hemoglobin + ↑ LDL + ↑ ANA + ↓ C4; for mitral valve insufficiency – ↑ ESR + ↑ anti-ds DNA + ↑ ANA + ↑ antiphospholipid antibodies Ig M; for mitral valve sealing – ↑ ESR + ↑ LDL + ↑ small CIC + ↑ ANA; for pericardial effusion – erythropenia + ↑ C-RP + ↑ lupus anticoagulant; for pulmonary hypertension – hypercholesterolemia + ↑ LDL + ↑ anti-ds DNA + ↑ ANA; for myocarditis – a separate marker ↓ C4; for endocarditis – not detected; for symptomatic hypertension – ↑ LDL + ↑ anti-ds DNA + ↑ ANA + ↑ anti-SSA (Ro); for venous thrombosis – erythropenia + ↓ hemoglobin + ↑ LDL + ↑ ANA. Conclusions. For each comorbid syntropic lesion of the organs of the circulatory system in patients with systemic lupus erythematosus, a diagnostically valuable separate laboratory marker or their constellation has been determined, which have the best prognostic value for determining the probability of occurrence of these lesions
Дод.точки доступу:
Кобак, Л. О.
Абрагамович, О. О.
Абрагамович, У. О.
Абрагамович, М. О.
Дробінська, Н. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі
4.


    Кубрак, М. А.
    Периопераційні зміни стану здоров’я пацієнтів з ускладненими формами раку товстого кишківника [Текст] = Perioperative changes in the health condition of patients with complicated forms of colon cancer / М. А. Кубрак, С. М. Завгородній. - Електрон. текст. дані // Art of Medicine. - 2023. - N 3. - С. 73-76. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-головна:
КОЛОРЕКТАЛЬНЫЕ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- COLORECTAL NEOPLASMS (осложнения, патофизиология, смертность, хирургия, этиология)
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS (профилактика и контроль, этиология)
ФАКТОРЫ РИСКА -- RISK FACTORS
ПРОГНОЗ -- PROGNOSIS
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: Провести аналіз периопераційних змін стану здоров’я хворих, що були оперовані з приводу ускладнених форм раку товстого кишківника в умовах загальнохірургічного стаціонару з використанням прогностичної шкали CR-POSSUM. Матеріали та методи. Проаналізовано дані 71 (100 %) хворого, які проходили лікування у хірургічному відділенні з приводу ускладнених форм раку товстого кишківника. На доопераційному етапі, на першу добу післяопераційного періоду та перед випискою хворого зі стаціонару пацієнтам проводилася оцінка стану здоров’я за шкалою СR-POSSUM. Результати. На етапі госпіталізації, середній бал за фізіологічною субшкалою (ФС) склав 10,62 ± 3,04 балів, за хірургічною субшкалою (ХС) – 10,82 ± 2,78 балів. Ризик смертності - 6,40 (3,50; 19,10) %. За результатами повторної оцінки через добу після втручання, середній бал за ФС склав 11,73 ± 3,07 балів, Т = 87,00; р ˂ 0,0001. Оцінка за ХС склала 10,81 ± 2,67 балів, Т = 2,00; р = 0,5930. Ризик смертності - 11,60 (4,80; 21,20) %, Т = 55,00; р ˂ 0,0001. Перед випискою середній бал за ФС склав 10,63 ± 2,91 балів, Т = 370,00; р = 0,3082. За ХС бальна оцінка склала 10,74 ± 2,66 балів, Т = 2,00; р = 0,4660. Ризик смертності - 8,10 (3,40; 16,30) %, Т = 345,00; р = 0,2679. Висновки. У пацієнтів з ускладненими формами колоректального раку через добу після хірургічного втручання значно погіршується стан здоров’я за даними ФС шкали CR-POSSUM (р ˂ 0,0001). Післяопераційні зміни стану здоров’я хворих призводять до росту ризику післяопераційної летальності у пацієнтів цієї категорії за даними шкали CR-POSSUM на першу добу після операції (р ˂ 0,0001). Рівень ризику летального випадку за даними шкали CR-POSSUM повністю співставний з фактичним показником смертності в групі (p = 0,8943)
To conduct an analysis of perioperative changes in the state of health of patients who were operated on for complicated forms of colon cancer in the conditions of a general surgical hospital using the CR-POSSUM prognostic scale. Materials and methods. The data of 71 (100%) patients who were treated in the surgical department for complicated forms of colon cancer were analyzed. At the preoperative stage, on the first day of the postoperative period, and before discharge from the hospital, patients were assessed for their health status using the CR-POSSUM scale. The study group included 36 (50.71%) men and 35 (49.29%) women, whose average age was 67.97 ± 12.71 years. According to the examination results, 49 (69.01%) patients were diagnosed with a colon tumor with acute intestinal obstruction, 13 (18.31%) with tumor perforation, 3 (4.23%) patients with acute intestinal bleeding, 4 (5.63%) had a combination of acute intestinal obstruction with perforation of a colon tumor, another 2 (2.82%) had a combination of intestinal obstruction with bleeding. According to the localization, a cecum tumor was diagnosed in 8 (11.27%) patients, ascending colon – in 8 (11.27%), hepatic flexure – in 5 (7.04%) patients, transverse colon – in 2 (2 ,82 %), splenic fold - in 1 (1.41 %), descending colon - in 8 (11.27 %), sigmoid - in 30 (42.25 %) operated, rectosigmoid section - in 9 (12, 68%) of patients. All patients were operated on in an average period of 8.2 (5.00; 15.50) hours from the moment of hospitalization. The results. At the stage of hospitalization, the average score on the physiological subscale (FS) was 10.62 ± 3.04 points, on the surgical subscale (CS) – 10.82 ± 2.78 points. Mortality risk - 6.40 (3.50; 19.10) %. According to the results of re-evaluation a day after the intervention, the average score for FS was 11.73 ± 3.07 points, T = 87.00; p ˂ 0.0001. The score for CS was 10.81 ± 2.67 points, T = 2.00; p = 0.5930. Mortality risk - 11.60 (4.80; 21.20) %, T = 55.00; p ˂ 0.0001. Before discharge, the average score for FS was 10.63 ± 2.91 points, T = 370.00; p = 0.3082. According to CS, the score was 10.74 ± 2.66 points, T = 2.00; p = 0.4660. Mortality risk - 8.10 (3.40; 16.30) %, T = 345.00; p = 0.2679
Дод.точки доступу:
Завгородній, С. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі
5.


    Камінський, А. А.
    Геморагічний інсульт: основні проблеми та шляхи їх вирішення [Текст] = Hemorrhangic stroke: main problems and ways to solve them / А. А. Камінський // Український медичний часопис. - 2023. - № 5. - С. 117-120. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-головна:
ИНСУЛЬТ -- STROKE (диагностика, осложнения, патофизиология, смертность, терапия, этиология)
ВОЗРАСТНЫЕ ГРУППЫ -- AGE GROUPS
ЗАБОЛЕВАЕМОСТЬ, ЧАСТОТА СЛУЧАЕВ -- PREVALENCE
КОМОРБИДНОСТЬ -- COMORBIDITY (тенденции)
КОМБИНИРОВАННОЕ ЛЕЧЕБНОЕ ВОЗДЕЙСТВИЕ -- COMBINED MODALITY THERAPY (использование, тенденции)
ПРОГНОЗ -- PROGNOSIS
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: Внутрішньомозковий крововилив (ВМК) — найтяжче серед гострих порушень мозкового кровообігу, яке часто призводить до смерті або інвалідизації. Питома вага ВМК в європейській популяції становить 10–15% від усіх випадків мозкових інсультів. В Україні співвідношення геморагічних інсультів до ішемічних становить 1:3,6. Етіопатогенетичні механізми і клінічна картина описані в багатьох підручниках і монографіях. Проте за останні десятиліття з розвитком сучасних методів інструментальної діагностики (нейровізуалізації) зроблено великий крок у діагностиці ВМК. Залишається невирішеним питання темпів відновлення втрачених функцій у гострий період ВМК, його особливостей залежно від об’єму гематоми, локалізації (епітенторіальної, субтенторіальної). Потребують подальшого вивчення розвиток, перебіг, лікування та прогнозування результату ВМК супратенторіальної локалізації на тлі артеріальної гіпертензії. На ці аспекти впливають агресивність артеріальної гіпертензії, вік пацієнта, лікування із застосуванням антикоагулянтів та антиагрегантів. Важливе значення для сприятливого функціонального результату мають методи лікування (консервативний, оперативний чи комбінований). Завдання роботи: удосконалення схеми лікування та покращання функціонального результату у пацієнтів з гострим супратенторіальним ВМК на тлі артеріальної гіпертензії та розробка прогностичних критеріїв у пацієнтів у гострий період ВМК з мінімальними функціональними вадами
Intracerebral hemorrhages (IH) are the most serious of acute cerebrovascular disorders, which often lead to death or disability. The specific gravity in the European population is 10–15% of all cases of cerebral strokes. In Ukraine, the ratio of hemorrhagic strokes to ischemic strokes is 1:3.6. Etiopathogenetic mechanisms and clinical picture are described in many textbooks and monographs. However, in recent decades, the development of modern methods of instrumental diagnosis (neuroimaging) has made a big step in the diagnosis of IH. The issues of recovery rates of lost functions in the acute period of IH, their characteristics depending on the volume of the hematoma, localization (epitentorial, subtentorial) remain unresolved. It requires further study of the development, course, treatment, and prediction of the outcome of IH of supratentorial localization against the background of arterial hypertension. These aspects are influenced by the aggressiveness of arterial hypertension, the age of the patient, treatment with the use of anticoagulants and antiplatelet agents. Methods of treatment (conservative, operative, combined) are important for the positive functioning of the output. The task of the work is to improve the treatment scheme and the functional outcome of patients with acute supratentorial ventricular septal defect against the background of hypertension, and to develop prognostic criteria for the exit of patients in the acute period of ventricular septal defect with a minimal functional defect
Вільних прим. немає

Знайти схожі
6.


    Матвєєва, Л. Я.
    Ефективність метформіну в нівелюванні цереброваскулярних ускладнень у хворих на цукровий діабет 2-го типу [Текст] = The effectiveness of metformin in reducing cerebrovascular complications in patients with type 2 diabetes / Л. Я. Матвєєва // Український медичний часопис. - 2023. - № 5. - С. 73-76. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-головна:
МОЗГОВОГО КРОВООБРАЩЕНИЯ РАССТРОЙСТВА -- CEREBROVASCULAR DISORDERS (лекарственная терапия, патофизиология, этиология)
МЕТФОРМИН -- METFORMIN (анализ, терапевтическое применение, фармакология)
КОМОРБИДНОСТЬ -- COMORBIDITY (тенденции)
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ, ТИП 2 -- DIABETES MELLITUS, TYPE 2 (осложнения, патофизиология, терапия, этиология)
ПРОГНОЗ -- PROGNOSIS
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: Серцево-судинні захворювання (ССЗ), у тому числі інсульт, є серйозною проблемою охорони здоров’я в усьому світі, вони чинять негативний вплив не тільки на хворого, але й на його родину, систему охорону здоров’я та суспільство в цілому. З одного боку, перебіг ССЗ асоційований зі значним економічним тягарем: протягом 2010–2030 рр. передбачувані загальні прямі медичні витрати на лікування ССЗ лише в США зростуть із 273 млрд до 818 млрд дол. США [1], з іншого боку, ССЗ є основною причиною смертності в усьому світі: у 2019 р. майже 17,9 млн осіб померли від ССЗ, що становить 32% усіх випадків смерті у світі
Вільних прим. немає

Знайти схожі
7.


    Ханюков, О. О.
    Роль анемії у розвитку не фатальних серцево-судинних подій та прогнозування ризику їх виникнення у пацієнтів з ішемічною хворобою серця [Текст] = The role of anemia in the development of non-fatal cardiovascular events and prediction of their risk in patients with coronary heart disease / О. О. Ханюков, I. O. Заяць. - Електрон. текст. дані // Art of Medicine. - 2023. - N 3. - С. 121-129. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-головна:
АНЕМИЯ ЖЕЛЕЗОДЕФИЦИТНАЯ -- ANEMIA, IRON-DEFICIENCY (осложнения, патофизиология, терапия, этиология)
КОМОРБИДНОСТЬ -- COMORBIDITY (тенденции)
ИШЕМИЧЕСКАЯ БОЛЕЗНЬ СЕРДЦА -- MYOCARDIAL ISCHEMIA (осложнения, патофизиология, этиология)
ФАКТОРЫ РИСКА -- RISK FACTORS
ПРОГНОЗ -- PROGNOSIS
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: Мета дослідження: вивчити вплив залізодефіцитної анемії (ЗДА) на ризик розвитку нефатальних серцево-судинних подій (ГІМ, прогресії стенокардії напруги та хронічної серцевої недостатності, виникнення тахіаритмій) у пацієнтів з ІХС; розробити математичні моделі оцінки ризику розвитку нефатальних ускладнень (ГІМ і прогресії хронічної серцевої недостатності) у хворих на ІХС, в залежності від рівню гемоглобіну. Методи. В дослідженні брали участь 95 хворих на ІХС, які перебували на стаціонарному лікуванні в терапевтичних та кардіологічних відділеннях ЛПУ міста Дніпро. Основну групу склали 53 хворих з супутньою анемією, контрольну – 42 пацієнти без анемії. З метою виявлення нефатальних ускладнень ІХС (ГІМ, декомпенсації СН, аритмії) і з’ясування причин їх виникнення, у пацієнтів обох груп ретроспективно проведено 8-річний аналіз медичної документації, з наступним кореляційним аналізом та визначенням факторів, які сприяють розвитку нефатальних серцево-судинних подій, і розробкою математичної моделі ризику ймовірних ускладнень впродовж 5-8 років. Результати. Отримані статистично значущі показники несприятливого впливу анемії на виникнення кардіо-васкулярних подій (прогресії ішемії міокарду, серцевої недостатності, тахіаритмій) (р0,05); методом кореляційного аналізу визначені предиктори виникнення ГІМ (стаж ГХ, рівні гемоглобіну і загального холестерину у сироватці крові, а також ЧСС і PsАТ) і прогресування ХСН (вік, стаж ФП, наявність ХНН 3 ст., клінічна стадія СН, рівень гемоглобіну, ЧСС) у пацієнтів на ІХС; розроблені математичні моделі ризику розвитку ГІМ та декомпенсації СН. Висновки. Анемія сприяє росту госпіталізацій з приводу прогресії ішемії міокарду, СН і розвитку тахіаритмій (р0,05). Розроблені моделі ймовірності розвитку ГІМ і прогресії СН продемонстрували відмінні результати. Ймовірність настання ГІМ виникає при значенні Р 0,47% (Se = 87,9%, Sp = 96,8%, De = 93,7%), а вірогідність прогресії ХСН – при Р 0,43 (Se = 87,8%, Sp = 87,0%, De = 87,4%)
The purpose of the study: to study the effect of iron deficiency anemia (IDA) on the risk of developing non-fatal cardiovascular events (AMI, progression of angina pectoris and CHF, tachyarrhythmias) in patients with coronary artery disease; to develop mathematical models for assessing the risk of developing non-fatal complications (AMI and progression of chronic heart failure) in patients with coronary artery disease, depending on the level of hemoglobin. Materials and methods. The study involved 95 patients with coronary artery disease who were hospitalized. The main group consisted of 53 patients with concomitant anemia, the control group - 42 patients without anemia. In order to identify non-fatal complications of coronary artery disease (AMI, progression of angina pectoris, HF decompensation, arrhythmia) and to determine the causes of their occurrence, an 8-year analysis of medical records was retrospectively performed in patients of both groups, followed by a correlation analysis and identification of factors contributing to the development of non-fatal cardiovascular diseases. events and the development of a mathematical models of the risk of possible complications over 5-8 years. Statistical processing of the research materials was carried out using the methods of descriptive and analytical statistics (correlation analysis, ROC analysis, univariant and multiple logistic regression). The results of testing statistical hypotheses were considered statistically significant at p0,05, the trend was determined at p0,1. Results. An 8-year analysis of the causes of hospitalizations for cardiovascular diseases (progression of myocardial ischemia, CHF, tachyarrhythmias) showed significant differences in patients with coronary artery disease between groups (p0,001). Quantity hospitalizations due to progression of angina pectoris in patients with anemia was two times higher than the number of hospitalizations in the group of patients with coronary artery disease, but without anemia - a median ratio of 2:1 (p0,001). Tachyarrhythmias requiring hospitalization included AF, ventricular and suproventricular tachycardias. Studies have shown that the average number of cases of tachyarrhythmias per patient was greater in the group with coronary artery disease in combination with anemia than without it - 2 (0; 4) cases versus 1 (0; 2) at p0,05. In particular, the mean rate of hospitalizations induced by atrial fibrillation was higher in patients with low hemoglobin levels (p0,05). Signs of cardiac decompensation (crepitus in the lungs, hydrothorax, ascites, edema of the lower extremities) were observed in both groups, but the average number of hospitalizations due to congestive heart failure was significantly higher in the anemia group (p0,05). The results of the correlation and ROC analysis made it possible to determine the factors that increase the risk of developing cardiovascular events and develop a mathematical model for predicting the likelihood of developing AMI (experience of HA, actual levels of hemoglobin and total cholesterol in the blood serum, as well as heart rate and PsAT) and destabilization of HF (age, experience AF, CKD st.3, HF stage, hemoglobin level and heart rate). Conclusions. Anemia contributes to an increase in hospitalizations due to the progression of myocardial ischemia, HF and the development of tachyarrhythmias (p0.05). The developed models of the probability of developing AMI and progression of HF showed excellent results. The probability (P) of AMI occurs when P 0,47 (Se = 87,9%, Sp = 96,8%, De = 93,7%), and the probability of CHF progression occurs at P 0.43 (Se = 87 ,8%, Sp=87,0%, De=87,4%)
Дод.точки доступу:
Заяць, I. O.

Вільних прим. немає

Знайти схожі
8.


   
    Забезпеченість вітаміном D та її зв’язок з нутритивним станом і виживанням хворих на цироз печінки [Текст] = Vitamin D supply and its relationship with nutritional status and survival in patients with liver cirrhosis / Т. В. Ткаченко [та ін.] // Вісник Вінницького нац. мед. ун-ту. - 2023. - Т. 27, № 1. - С. 79-85. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-головна:
ВИТАМИН D -- VITAMIN D (анализ)
ЦИРРОЗЫ ПЕЧЕНИ -- LIVER CIRRHOSIS (метаболизм)
ПРОГНОЗ -- PROGNOSIS
Кл.слова (ненормовані):
нутритивний індекс -- мальнутриція
Анотація: Оцінка прогнозу є критично важливою при цирозі печінки (ЦП). Дефіцит вітаміну D розглядається як імовірний несприятливий чинник. Мета дослідження – оцінити рівень вітаміну D у хворих на ЦП, встановити поширеність його дефіциту, визначити зв’язок із тяжкістю ЦП, нутритивним станом та виживанням пацієнтів. У дослідження було залучено 95 хворих на ЦП, 61 чоловік та 34 жінки (вік 50,1±1,15 років). Нутритивний стан оцінювали за прогностичним нутритивним індексом (Onodera’s Prognostic Nutritional Index, Onodera’s PNI). Вміст 25(OH)D3 у сироватці крові визначали імуноферментним методом. Статистичний аналіз проводили в SPSS v 21.0. Встановлено, що недостатня забезпеченість вітаміном D виявлялась у 9% хворих на ЦП, дефіцит – у 74%, критичний дефіцит у 15% хворих. Декомпенсація ЦП супроводжувалась поглибленням дефіциту вітаміну D. Вміст 25(OH)D3 у сироватці крові корелював з Child-Turcotte-Pugh та Model For End-Stage Liver Disease (r= -0,481, -0,487, відповідно, p˂0,001). Найнижчі рівні 25(OH)D3 реєстрували у пацієнтів з тяжким та рефрактерним асцитом, печінковою енцефалопатією та значною гіпоальбумінемією. Нутритивну недостатність виявляли у 34,7% хворих на декомпенсований ЦП, яка асоціювалась із дефіцитом вітаміну D. Вміст 25(OH)D3 корелював з Onodera’s PNI (r= 0,679, p˂0,001). Рівень 25(OH)D3 добре прогнозував однорічну смертність хворих на ЦП (AUC 0,708, р=0,004). Зниження концентрації 25(OH)D3 до 12,5 нг/мл слід розглядати як ідентифікатор несприятливого прогнозу. Таким чином, дефіцит вітаміну D мав місце у більшості на ЦП, асоціювався з важкістю захворювання печінки, нутритивною недостатністю та зменшенням виживаності. Подальші дослідження необхідні щоб визначити, чи може суплементація вітаміну D покращити виживаність хворих на ЦП
Prognosis assessment is critical for liver cirrhosis (LC). Vitamin D deficiency is considered a possible unfavorable factor. The aim of the study was to assess the level of vitamin D in LC patients, to establish the prevalence of its deficiency, and to determine the relationship with the severity of LC, nutritional status, and patient survival. 95 LC patients, 61 men, and 34 women (age 50.1±1.15 years) were enrolled in the prospective study. The nutritional status was assessed using Onodera’s Prognostic Nutritional Index (Onodera’s PNI). The serum 25(OH)D3 was determined by enzyme immunoassay. Statistical analysis was performed in SPSS v 21.0. It was established that vitamin D insufficient supply was present in 9% of LC patients, deficiency – in 74%, and severe deficiency – in 15% of patients. LC decompensation was accompanied by a worsening of vitamin D deficiency. The serum 25(OH)D3 was correlated with Child-Turcotte-Pugh and Model For End-Stage Liver Disease (r= -0.481, -0.487, respectively, p˂0.001). The lowest 25(OH)D3 levels were in patients with severe and refractory ascites, hepatic encephalopathy, and significant hypoalbuminemia. Malnutrition was found in 34.7% of decompensated patients and was associated with severe vitamin D deficiency. The 25(OH)D3 was correlated with Onodera’s PNI (r=0.679, p˂0.001). The 25(OH)D3 had a good predictive value for the 1-year mortality (AUC 0.708, p=0.004). The 25(OH)D3 less than 12.5 ng/ml should be considered a marker of a poor prognosis. Thus, vitamin D deficiency is highly prevalent in LC patients. It is associated with the severity of liver disease, malnutrition, and poor prognosis. Further studies are needed to determine whether vitamin D supplementation can improve survival in LC patients
Дод.точки доступу:
Ткаченко, Т. В.
Мороз, Л. В.
Шевчук, С. В.
Пентюк, Л. О.

Вільних прим. немає

Знайти схожі
9.


   
    Сучасне розуміння біологічних та механічних предикторів формування остеоартрозу надп’ятково-гомілкового суглоба [Текст] = Current understanding of the biological and mechanical predictors of the formation of ankle osteoarthritis / Л. О. Килимнюк [та ін.] // Український медичний часопис. - 2023. - № 2. - С. 33-37. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-головна:
НЕЙРОДЕГЕНЕРАТИВНЫЕ БОЛЕЗНИ -- NEURODEGENERATIVE DISEASES (диагностика, патофизиология, терапия, этиология)
ОБЗОР -- REVIEW
ГОЛЕНОСТОПНЫЙ СУСТАВ -- ANKLE JOINT (патофизиология)
ОСТЕОАРТРИТ -- OSTEOARTHRITIS (диагностика, патофизиология, этиология)
ХРЯЩ СУСТАВНОЙ -- CARTILAGE, ARTICULAR (патофизиология)
ПРОГНОЗ -- PROGNOSIS
Анотація: Остеоартроз — патологічний стан, який характеризується хронічними дегенеративно-дистрофічними змінами всіх компонентів суглоба — хряща, субхондральної кістки, синовіальної оболонки, зв’язок, капсули, периартикулярних тканин, що прогресують. Останніми роками відмічають усе більші відмінності в перебігу захворювання залежно від локалізації процесу. У статті проведено аналіз даних сучасної літератури щодо біологічних та механічних предикторів формування остеоартрозу надп’ятково-гомілкового суглоба. Незважаючи на біомеханічні передумови та високу частоту травм суглоба, клінічно значущий остеоартроз надп’ятково-гомілкового суглоба відмічають рідше, ніж гонартроз чи коксартроз, що, очевидно, пов'язано з анатомічними, біохімічними та біомолекулярними особливостями його будови. На відміну від коксартрозу та гонартрозу, які широко досліджують, наукових праць з вивчення остеоартрозу надп'ятково-гомілкового суглоба обмаль. У результаті проведеного аналізу прослідковуються специфічні відмінності етіопатогенезу остеоартрозу гомілковостопного суглоба порівняно з механізмами розвитку захворювання в колінному та кульшовому суглобах. Попри високу частоту травматичного генезу захворювання, не варто залишати поза увагою важливість впливу інших чинників. Ідентифікація молекулярних і клітинних патогенетичних механізмів, специфічних для остеоартрозу гомілковостопного суглоба, потребує проведення подальших досліджень, які дозволять розширити уявлення про механізми розвитку хвороби, розробити способи профілактики та попередження прогресування
Osteoarthritis is a pathological condition characterized by chronic progressive degenerative-dystrophic changes in all components of the joint — cartilage, subchondral bone, synovial membrane, ligaments, capsule, periarticular tissues. In recent years, more and more differences in the course of the disease have been noted depending on the localization of the degenerative-dystrophic process. The article analyzes the data of modern literature regarding the understanding of biological and mechanical predictors of the formation of ankle osteoarthritis. Despite the biomechanical prerequisites and the high frequency of joint injuries, clinically significant ankle osteoarthritis is less common than knee or hip osteoarthritis, that is obviously related to the anatomical, biochemical, and biomolecular features of the joint structure. In contrast to knee or hip osteoarthritis, which are widely researched, scientific works on the study of ankle osteoarthrosis are scarce. As a result of the analysis, specific differences in the etiopathogenesis of ankle osteoarthritis are followed, compared to the mechanisms of disease development in the knee and hip. Despite the high frequency of the traumatic genesis of the disease, the importance of the influence of other factors should not be overlooked. The identification of molecular and cellular pathogenetic mechanisms specific for ankle osteoarthritis requires further research, which will allow us to expand understanding of the mechanisms of disease formation, to develop prophylactic methods of prevention of progression
Дод.точки доступу:
Килимнюк, Л. О.
Горобейко, М. Б.
Маціпура, М. М.
Ковальчук, В. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі
10.


    Павляк, А. Я.
    Прогностичне значення показників комплексної оцінки тяжкості хворого з абдомінальним сепсисом [Текст] = Prognostic value of comprehensive assessment indicators of the patient with abdominal sepsis severity / А. Я. Павляк, Н. Я. Іваночко. - Електрон. текст. дані // Art of Medicine. - 2023. - N 2. - С. 110-115. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-головна:
СЕПСИС -- SEPSIS (диагностика, профилактика и контроль, этиология)
ОЦЕНКА СТЕПЕНИ ТЯЖЕСТИ ЗАБОЛЕВАНИЯ БОЛЬНОГО -- PATIENT ACUITY
ПРИЗНАКИ И СИМПТОМЫ ПИЩЕВАРИТЕЛЬНЫЕ -- SIGNS AND SYMPTOMS, DIGESTIVE
ФАКТОРЫ РИСКА -- RISK FACTORS
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS (диагностика, патофизиология, профилактика и контроль, этиология)
ПРОГНОЗ -- PROGNOSIS
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: Мета: визначити і проаналізувати динаміку та наслідок перебігу післяопераційного періоду у хворих з абдомінальним сепсисом залежно від бальних показників оцінки тяжкості хворого. Методи. Усім хворим в передопераційному періоді ретроспективно вирахували операційно-анестезіологічний ризик. Також для того, щоб оцінити тяжкість стану хворих в динаміці післяопераційного періоду і виявити залежність наслідку захворювання і тяжкості стану пацієнтів, у всіх хворих проводили бальну оцінку тяжкості стану за шкалою APACHE ІІ у модифікації А.П. Радзиховського. Результати. Серед 85 досліджуваних хворих 12 (14,1 %) пацієнтів померли упродовж післяопераційного періоду. Усі 12 пацієнтів померли після 7 доби післяопераційного періоду. Причиною смерті у всіх пацієнтів була поліорганна недостатність, ендогенна інтоксикація, септичний шок. Серед померлих 7 хворих належали до 3-ї групи, у яких було при поступленні 13 і більше балів за шкалою APACHE ІІ, вони мали !V ступінь операційно-анестезіологічного ризику з сумою балів від 5,5 до 8. Ще 5 померлих хворих належали до 2-ї групи, у яких було при поступленні від 7 до 12 балів за шкалою APACHE ІІ і мали ІІІ ступінь операційно- анестезіологічного ризику з сумою балів від 3,5 до 5. Відзначено чітке зростання госпітальної летальності при збільшенні кількості балів ОАР, а також балів за шкалою APACHE II у пацієнтів з абдомінальним сепсисом. У хворих, які одужали, за даними бальної оцінки тяжкості стану за шкалою APACHE ІІ, достовірно знизилися показники ендотоксикозу до 10 доби. Висновки. Бальна оцінка показників ступеня операційно-анестезіологічного ризику і показники бальної оцінки тяжкості стану хворого за шкалою APACHE ІІ дозволяють достатньо адекватно оцінити стан хворого, мають високу прогностичну значущість і дають можливість своєчасно виявити та провести корекцію лікувальної тактики, запобігти розвитку післяопераційних ускладнень, знизити летальність
The prognosis of the course of ab-dominal sepsis is possible with an adequate assessment of the severity of the patient's condition. Pathological syndromes of the patient characterize the prognosis of the disease. The goal of assessing the severity of the patient's condition is to ensure the best treatment results. Therefore, scoring systems for assessing the severity of the condition of patients are constantly used in the practice of the doctor. This allows you to adequately assess the patient's condition, correct treatment tactics and care, predict the course and consequences of the disease. The aim was to determine and analyze the dynamics and consequences of the course of the postoperative period in patients with abdominal sepsis, depending on the score indicators for assessing the severity of the patient. Materials and methods. All patients in the preoperative period were retrospectively calculated operative and anesthetic risk. Also, in order to assess the severity of the patients' condition in the dynamics of the postoperative period and to reveal the dependence of the disease outcome and the severity of the patients' condition, all patients were scored for the severity of the condition according to the APACHE II scale in the modification of A.P. Radzyhovsky. Research results. Among 85 studied patients, 12 (14.11%) patients died during the postoperative period. All 12 patients died after 7 days of the postoperative period. The cause of death in all patients was multiple organ failure, endogenous intoxication, septic shock. Among the de-ceased patients, 7 patients (25.92%) belonged to group 3, who had 13 or more points on the APACHE II scale at admission; they had the IV degree of operative and anesthetic risk with the sum of points from 5.5 to 8. Another 5 (17.85%) of the deceased patients belonged to group 2, who had scores from 7 to 12 on the APACHE II scale at admission and had the III degree of operative and anesthetic risk with a sum of points from 3.5 to 5. A clear in-crease in in-hospital mortality was noted with an increase in the number of operative and anesthetic risk scores, as well as scores on the APACHE II scale in patients with abdominal sepsis. In patients who recovered according to the point assessment of the severity of the condition according to the APACHE II scale, the indicators of endotoxicosis decreased significantly up to 10 days. Conclusions: 1. Point assessment of parameters of the degree of operative and anesthetic risk and indicators for assessing the severity of the patient's condition according to the APACHE II scale allow adequate assessment of the patient's condition, have high prognostic significance. With an increase in operative and anesthetic risk scores and scores on the APACHE II scale, the mortality rate of patients in the postoperative period increases significantly. 2. In the postoperative period, it is necessary to take into account the degree of operative and anesthetic risk and each day to carry out a point assessment of the severity of the patient's condition. This will allow time to identify the objective deterioration of the patient and adequately adjust care and treatment tactics, prevent the de-velopment of postoperative complications, reduce mortality
Дод.точки доступу:
Іваночко, Н. Я.

Вільних прим. немає

Знайти схожі
11.


   
    Лапароскопічна простатектомія в хірургічному лікуванні доброякісної гіперплазії передміхурової залози [Текст] = Laparoscopic Prostatectomy in Surgical Treatment of Benign Prostatic Hyperplasia / Р. П. Морару-Бурлеску [та ін.] // Здоров’я чоловіка. - 2023. - N 2. - С. 45-50. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-головна:
ПРОСТАТЭКТОМИЯ -- PROSTATECTOMY (использование, методы, тенденции)
ПРЕДСТАТЕЛЬНОЙ ЖЕЛЕЗЫ ГИПЕРПЛАЗИЯ -- PROSTATIC HYPERPLASIA (патофизиология, хирургия, этиология)
ЛАПАРОСКОПИЯ -- LAPAROSCOPY (реабилитация, тенденции)
ПРОГНОЗ -- PROGNOSIS
ФОТОГРАФИЧЕСКИЕ СНИМКИ -- PHOTOGRAPHS
Анотація: На противагу травматичності відкритої простатектомії альтернативним вибором лікування доброякісної гіперплазії передміхурової залози (ДГПЗ) є лапароскопічна простатектомія. Вона була впроваджена в практичну роботу урологів як малоінвазивна альтернатива відкритим простатектоміям (черезміхуровій та залобковій) у пацієнтів із ДГПЗ великих розмірів. Мета дослідження: розгляд техніки виконання та аналіз результатів лапароскопічної екстраперитонеальної залобкової (транскапсулярної) простатектомії у хворих на ДГПЗ великих розмірів (більше 80 мл). Матеріали та методи. Представлені ранні (стаціонарні) та віддалені (після виписки із стаціонару та до двох років спостереження) результати лапароскопічної екстраперитонеальної залобкової (транскапсулярної) простатектомії у 50 хворих на ДГПЗ, які були оперовані в центрі пластичної реконструктивної та малоінвазивної онкоурології Черкаського обласного онкологічного диспансеру та урологічному відділенні Вінницької обласної лікарні ім. М. І. Пирогова протягом 2021–2023 рр. Середній вік хворих становив 68,2±2,4 року, середній індекс маси тіла – 28,5±1,5, середній об’єм передміхурової залози (ПЗ) – 111,5±17,4 мл. Лапароскопічну екстраперитонеальну залобкову простатектомію виконували шляхом створення передочеревинного залобкового простору за допомогою балонного троакара Space Marker. Розріз капсули ПЗ поперечний, видаляли гіперплазовані частки ПЗ із покроковим гемостазом зі спробою збереження стінки простатичної уретри, анастомоз між шийкою сечового міхура та капсулою ПЗ накладали за допомогою безперервного шва V–Loc (2-0). Гіперплазовані вузли ПЗ видаляли шляхом їх морцеляції. Уретральний катетер видаляли на 5-ту добу після операції. Якість сечовипускання до та після операції оцінювали за допомогою Міжнародного опитувальника симптомів при захворюваннях ПЗ до та після операції. Результати. Середній час виконання операції становив 120,3±11,7 хв, середня інтраопераційна крововтрата – 118,7±33,6 мл. У 10 (20%) хворих вдалось зберегти простатичний відділ сечівника. В одного хворого видалено камінь із сечового міхура шляхом цистотомії, ще одному хворому виконано симультанну передочеревинну лапароскопічну пахвинну герніопластику сітчастим поліпропіленовим імплантом у зв’язку із косою грижею. Інтраопераційних та післяопераційних кровотеч не спостерігали, не було проведено жодної гемотрансфузії. Середній післяопераційний ліжко-день становив 6,1±1,1 доби. У післяопераційний період (до двох років) ускладнень (стриктур сечівника та шийки сечового міхура, каменів сечового міхура, нетримання сечі, інфекційних ускладнень та ін.) не зареєстровано. Заключення. Отримані результати лапароскопічної екстраперитонеальної залобкової простатектомії у хворих на ДГПЗ великих розмірів підтвердили її надійний інтра- та післяопераційний гемостаз, короткий післяопераційний ліжко-день, задовільне відновлення акту сечовипускання з мінімальною кількістю ускладнень. Необхідно провести подальші дослідження для встановлення переваг виконання лапароскопічної екстраперитонеальної залобкової простатектомії у хворих на ДГПЗ
In a contrast to the trauma of open prostatectomy, an alternative treatment for benign prostatic hyperplasia (BPH) is laparoscopic prostatectomy. It was implemented in the practical work of urologists as a minimally invasive alternative procedure to open prostatectomies (transvesical and pubic) in patients with large BPH. The objective: to consider technique and analysis of the results of laparoscopic extraperitoneal pubic (transcapsular) prostatectomy in patients with large BPH (more than 80 ml). Materials and methods. The early (inpatient) and long-term (after discharge from the hospital and up to two years of followup) results of laparoscopic extraperitoneal pubic (transcapsular) prostatectomy in 50 patients with BPH who were operated in Center for Plastic Reconstructive and Minimally Invasive Oncourology of the Cherkasy Regional Oncology Dispensary and the Urology Department of the Vinnytsia Regional Clinical Hospital named after M. I. Pirogov during 2021–2023 are presented. The average age of the patients was 68.2±2.4 years old, the average body mass index was 28.5±1.5, and the average volume of the prostate gland (PG) was 111.5±17.4 ml. Laparoscopic extraperitoneal pubic prostatectomy was performed by creating a pre-abdominal pubic space using a Space Marker balloon trocar. The incision of the PG capsule is transverse, hyperplastic parts of the bladder were removed with step-by-step hemostasis with an attempt to preserve the wall of the prostatic urethra, the anastomosis between the bladder neck and the bladder capsule was placed using a continuous V-Loc suture (2-0). Hyperplastic nodes of the PG were removed by morcellation. The urethral catheter was removed on the 5th day after surgery. The quality of urination before and after surgery was assessed using the International Symptom Questionnaire for PG diseases before and after surgery. Results. The average operation time was 120.3±11.7 min, the average intraoperative blood loss was 118.7±33.6 ml. In 10 (20%) patients the prostatic part of the ureter was saved. One patient had a stone removed from the urinary bladder by cystotomy, another patient had simultaneous pre-abdominal laparoscopic inguinal hernioplasty with a mesh polypropylene implant for an oblique hernia. No intraoperative or postoperative bleeding was observed, no hemotransfusion was performed. The average postoperative bed-day was 6.1±1.1 days. In the postoperative period (up to two years), complications (ureteral and bladder neck strictures, bladder stones, urinary incontinence, infectious complications, etc.) were not registered. Conclusions. The obtained results of laparoscopic extraperitoneal pubic prostatectomy in patients with large BPH confirmed its reliable intra- and postoperative hemostasis, short postoperative bed-day, satisfactory recovery of the act of urination with a minimum number of complications. Further studies should be conducted to establish the benefits of performing laparoscopic extraperitoneal pubic prostatectomy in patients with BPH
Дод.точки доступу:
Морару-Бурлеску, Р. П.
Горовий, В. І.
Шапринський, В. І.
Капшук, О. М.
Довгань, І. І.
Тагєєв, В. Р.

Вільних прим. немає

Знайти схожі
12.


   
    Цитокіновий профіль та ензими тубулярного нефротелію у сечі дітей із вродженим мегауретером [Текст] = Cytokine Profile and Enzymes of Tubular Nephrothelium in the Urine of Children with Congenital Megaureter / Г. Г. Нікуліна [та ін.] // Здоров’я чоловіка. - 2023. - N 2. - С. 12-18. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-головна:
ДЕТИ -- CHILD
МОЧЕТОЧНИК -- URETER (аномалии, патофизиология)
ФЕРМЕНТЫ -- ENZYMES (анализ, диагностическое применение)
ИНТЕРЛЕЙКИН-1-БЕТА -- INTERLEUKIN-1BETA (анализ, диагностическое применение)
ПРОГНОЗ -- PROGNOSIS
ФАКТОРЫ РИСКА -- RISK FACTORS
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: Мета дослідження: визначення вмісту трансформувального фактора росту β1 (TФР-β1), інтерлейкіну 1β (ІЛ-1β) та фактора некрозу пухлин-α (ФНП-α), рівнів активності ензимів тубулярного нефротелію загальної Ν-ацетил-β-D-глюкозамінідази (НАГ), її термостабільного ізоензиму НАГ В, β-галактозидази (β-Гал), γ-глютамілтранспептидази (ГГТ) та нейтральної α-глюкозидази (Нα-Гл) як цитокіно-ензимологічних критеріїв ризику розвитку нефрофіброзу у сечі дітей з вродженими нерефлюксуючим мегауретером (НРМУ) та рефлюксуючим мегауретером (РМУ) з однобічною та двобічною локалізацією патологічного процесу. Матеріали та методи. Обстежено 174 пацієнтів з вродженим мегауретером (МУ), які були розподілені на дві групи. До групи 1 включено 131 дитину з НРМУ, до групи 2 – 43 дитини з РМУ віком від 6 міс до 15 років. До групи контролю увійшли 25 практично здорових дітей. Пацієнтів з однобічним НРМУ було 97 (група 1а), з двобічним – 34 (група 1б); пацієнтів з однобічним РМУ було 16 (група 2а), з двобічним – 27 (група 2б). Цитокіно-ензимологічні показники визначали у ранковій порції сечі до реконструктивного лікування. Вміст цитокінів визначали імуноферментним методом. Ензимологічну активність сечі визначали колориметричним методом. Статистичне оброблення даних проводили після аналізу відповідності їх розподілу до нормального. Результати. Під час дослідження було виявлено, що вміст TФР-β1, ІЛ-1β та ФНП-α, а також рівні активності НАГ, НАГ В, β-Гал, ГГТ та Нα-Гл у сечі хворих як на вроджений НРМУ, так і на вроджений РМУ є вірогідно підвищеними порівняно з аналогічними показниками у контрольній групі (р0,001). У хворих на вроджений РМУ порівняно з аналогічними середніми показниками хворих на вроджений НРМУ спостерігається вірогідне підвищення вмісту всіх цитокінових та ензимологічних показників (р0,05–0,001), що свідчить про ймовірність ішемічно-гіпоксичних, а також фібротичних ушкоджень паренхіми нирки у дітей з МУ, особливо у пацієнтів з РМУ. Встановлено вірогідне підвищення вмісту цитокінів та рівнів активності ензимів, що досліджувалися, у пацієнтів з НРМУ та РМУ з однобічним процесом порівняно з аналогічними даними контролю (р0,001), статистично вірогідне підвищення вмісту ФНП-α, активності НАГ В та β-Гал у хворих з двобічним НРМУ, вмісту ІЛ-1β, ФНП-α та рівнів активності НАГ, НАГ В, β-Гал, ГГТ та Нα-Гл у хворих з двобічним РМУ порівняно з аналогічними даними у групах хворих з однобічним процесом (р0,05–0,001). Заключення. Вроджений МУ (НРМУ, РМУ) негативно впливає на функцію канальцевого нефротелію, що проявляється підвищенням у сечі дітей вмісту профіброгенного цитокіну TФР-β1 та прозапальних цитокінів ІЛ-1β та ФНП-α, а також рівнів активності ензимів лізосом НАГ, НАГ В, β-Гал та ензимів щіткової облямівки ГГТ та Нα-Гл, які мають реноспецифічні властивості. Це свідчить про високу ймовірність ішемічних процесів у паренхімі нирки та про ризик розвитку нефрофіброзу у цих хворих, особливо у пацієнтів з РМУ з двобічною локалізацією патологічного процесу
The objective: to determine the concentration of transforming growth factor β1 (TGF-β1), interleukin 1β (IL-1β) and tumor necrosis factor-α (TNF-α), activity levels of tubular nephrothelium enzymes total N-acetyl-β-D-glucosaminidase (NAG), its thermostable NAG isoenzyme B (NAG-B), β-galactosidase (β-Gal), γ-glutamyl transpeptidase (GGT) and neutral α-glucosidase (Nα-Gl) as cytokine-enzymological risk criteria for the development of nephrofibrosis in the urine of children with congenital nonrefluxing megaureter (NRMU) and refluxing megaureter (RMU) with unilateral and bilateral localization of the pathological process. Materials and methods. 174 patients with congenital MU were examined, who were divided into two groups. Group 1 included 131 children with NRMU, group 2 – 43 children with RMU aged from 6 months to 15 years. The control group included 25 practically healthy children. There were 97 patients with unilateral NRMU (group 1a), with bilateral – 34 persons (group 1b); there were 16 patients with unilateral RMU (group 2a), with bilateral – 27 (group 2b). Cytokine and enzyme indicators were studied in the morning portion of urine before reconstructive treatment. The levels of cytokines were determined by the ELISA method. Enzyme activity of urine was determined by the colorimetric method. Statistical processing of data was performed after analyzing the conformity of their distribution to the norm parameters. Results. It was found that the levels of TGF-β1, IL-1β and TNF-α, as well as the activity levels of NAG, NAG-B, β-Gal, GGT and Nα-Gl in the urine of patients with both congenital NRMU and congenital RMU are significantly increased compared to similar indicators in the control group (p0.001). In patients with congenital RMU, compared to similar average indicators of patients with congenital NRMU, there is a significant increase of all cytokine and enzyme parameters (р0.05–0.001), which indicates the probability of ischemic-hypoxic, as well as fibrotic damages in the kidney parenchyma in children with MU, especially in patients with RMU. A significant increase in the cytokine levels and enzyme activity levels were established in patients with NRMU and RMU with a unilateral process compared to similar control data (p0.001. A statistically significant increase of TNF-α, the activity of NAG-B and β-Gal in patients with bilateral NRMU, the concentration of IL-1β, TNF-α and activity levels of NAG, NAG-B, β-Gal, GGT and Nα-Gl in patients with bilateral RMU compared with similar data in groups of patients with unilateral process was found (p0.05–0.001). Conclusions. Congenital MU (NRMU, RMU) negatively affects the function of the tubular nephrothelium, which is manifested by an increased level of profibrogenic cytokine TGF-β1 and pro-inflammatory cytokines IL-1β and TNF-α in the urine of children, as well as the activity levels of lysosomal enzymes NAG, NAG-B, β-Gal and brush border enzymes GGT and Nα-Gl, which have renal specific properties. This indicates a high probability of ischemic processes in the kidney parenchyma and the risk of nephrofibrosis development in these patients, especially in patients with RMU with bilateral localization of the pathological process
Дод.точки доступу:
Нікуліна, Г. Г.
Мигаль, Л. Я.
Петербургський, В. Ф.
Драннік, Г. М.
Калініна, Н. А.
Каліщук, О. А.
Сербіна, І. Є.
Савченко, В. С.

Вільних прим. немає

Знайти схожі
13.


    Шурма, А. І.
    Шкала для прогнозування ускладнень у хворих на гострий перитоніт [Текст] = A scale for predicting of the complications in patients with acute peritonitis / А. І. Шурма, Ф. В. Гринчук. - Електрон. текст. дані // Art of Medicine. - 2023. - N 4. - С. 174-179. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-головна:
ПАНКРЕАТИТ -- PANCREATITIS (осложнения, патофизиология, хирургия, этиология)
РЕТРОСПЕКТИВНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ -- RETROSPECTIVE STUDIES
ДИСКРИМИНАНТНЫЙ АНАЛИЗ -- DISCRIMINANT ANALYSIS
АНАМНЕЗА СБОР -- MEDICAL HISTORY TAKING (методы, статистика)
СРАВНИТЕЛЬНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ ЭФФЕКТИВНОСТИ МЕТОДОВ -- COMPARATIVE EFFECTIVENESS RESEARCH (использование, статистика, тенденции)
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS (диагностика, профилактика и контроль, смертность, этиология)
ПРОГНОЗ -- PROGNOSIS
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: Прогнозування виникнення післяопераційних ускладнень (ПОУ) при гострому перитоніті (ГП) є актуальним питанням. Метою роботи було напрацювання шкали для двоетапного прогнозування виникнення ускладнень у хворих на ГП і оцінювання її інформативності. Матеріали та методи. Ретроспективний аналіз результатів лікування 212 хворих на ГП. У 65 пацієнтів виникли ПОУ. Померло 22 хворих. Проведено аналіз клінічних даних, показників WSES Sepsis Severity Score (WSSS), Charlson Comorbidity Index (CCI). Для оцінки впливу чинників використовували дисперсійний аналіз (ДА) і Neural Network Bayesian Classifier (NNBC). Результати. На доопераційному етапі в шкалу враховано критерії основного захворювання, клінічних проявів ГП, ССІ, температури тіла й систолічного артеріального тиску (САТ). Кожному з критеріїв надано певну кількість пунктів. За результатами ДА виділено 3 групи ризику: звичайний – сума пунктів 1-4, збільшений – 5-8, високий – 9. Віднесення хворого до певної групи статистично істотно пояснює розподіл параметрів ПОУ (f-критерій=57,89, p=0,0000). За даними NNBC інформативність становить 71,6981%. На субопераційному етапі в шкалу включено критерії основного захворювання, WSSS, ССІ, САТ. За результатами ДА виділено 3 групи ризику: звичайний – сума пунктів 0-2, збільшений – 3-4, високий – 4. Віднесення пацієнта до певної групи статистично істотно пояснює розподіл параметрів ПОУ (F-критерій=219,26, P=0,0000). За даними NNBC інформативність становить 87,7358%. Висновки. 1. Напрацьована двоетапна шкала, що передбачає виділення трьох груп ризику, дозволяє вірогідно прогнозувати виникнення ускладнень при ГП. 2. Інформативність шкали на першому етапі прогнозування (до операції) становить 71,6981%. 3. Інформативність шкали на другому – (під час операції) становить 87,7358%. 4. Використання шкали дозволяє обґрунтовано застосовувати заходи з профілактики ускладнень уже на етапі передопераційного підготування хворих
One of the determining factors in the choice of treatment tactics in patients with acute peritonitis (AP) is the prediction of the possibility of the development of postoperative complications. To date, many different forecasting methods have been proposed. However, none of the known prognostic methods has found sufficient recognition. PIPAS, WSES Sepsis Severity Score (WSSS) and Mannheim Peritonitis Index are considered the most famous and most informative. However, a significant common drawback is that the specified scales make it possible to unify the assessment of only the severity of AP and, accordingly, the risk of death of patients. At the same time, assessment of the risk of occurrence of individual postoperative complications is not provided with their help. A significant drawback of most of the proposed prognostic systems is the impossibility of preoperative determination of the risk of postoperative complications. The purpose of the work was to develop a scale for two-stage prediction of the occurrence of complications in patients with acute peritonitis and to evaluate its informativeness. Materials and methods. Retrospective analysis of the results of treatment of 212 patients with AP. 65 patients had postoperative complications. 22 patients died. Clinical data, WSSS, Charlson Comorbidity Index (CCI) indicators were analyzed. Variance analysis and Neural Network Bayesian Classifier (NNBC) were used to assess the influence of factors. The Statgraphics Centurion 18 program (Statgraphics Technologies, Inc.) was used for analysis. The results. At the first stage – before the operation – the criteria of the main disease, clinical manifestations of peritonitis, CCI, body temperature and systolic blood pressure are included in the scale. Each of the criteria is given a certain number of points. According to the results of the variance analysis, 3 risk groups were distinguished: normal – the sum of points 1-4, increased – the sum of points 5-8, high – the sum of points 9 and more. According to variance analysis data, the assignment of the patient to a certain group statistically significantly explains the distribution of postoperative complications parameters (f-criterion=57.89, p=0.0000). According to NNBC, the percentage of correctly classified cases in the training sample was 71.6981%. At the second stage – during the operation – the criteria of the main disease, WSSS, CCI, systolic blood pressure are included in the scale. According to the results of variance analysis, 3 risk groups are distinguished: normal - the sum of points 0-2, increased – the sum of points 3-4, high - the sum of points 5 and more. According to VA data, the classification of the patient into a certain group statistically significantly explains the distribution of postoperative complications parameters (f-criterion=219.26, p=0.0000). According to NNBC, the percentage of correctly classified cases in the training sample was 87.7358%. Conclusions. 1. The developed two-stage scale, which provides for the selection of three risk groups, makes it possible to reliably predict the occurrence of complications in acute peritonitis. 2. The informativeness of the scale at the first stage of forecasting (before surgery) is 71.6981%. 3. The informativeness of the scale at the second stage of forecasting (during the operation) is 87.7358%. 4. The use of the scale makes it possible to reasonably apply measures for the prevention of complications already at the stage of preoperative preparation of patients
Дод.точки доступу:
Гринчук, Ф. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі
14.


    Ожоган, З. Р.
    Оптимізація комплексної діагностики та прогнозування хвороб скронево-нижньощелепних суглобів шляхом оцінювання вірогідності прогресування [Текст] = Optimization of complex diagnosis and forecasting of temporomandibular joint diseases by assessing the probability of progression / З. Р. Ожоган, А. В. Крохмаль. - Електрон. текст. дані // Art of Medicine. - 2023. - N 4. - С. 147-153. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-головна:
ВИСОЧНО-НИЖНЕЧЕЛЮСТНОГО СУСТАВА ДИСФУНКЦИИ СИНДРОМ -- TEMPOROMANDIBULAR JOINT DYSFUNCTION SYNDROME (диагностика, патофизиология, терапия, этиология)
ЧЕЛЮСТЕЙ СООТНОШЕНИЕ, ОПРЕДЕЛЕНИЕ -- JAW RELATION RECORD (методы)
ВИСОЧНО-НИЖНЕЧЕЛЮСТНОЙ СУСТАВ -- TEMPOROMANDIBULAR JOINT (патофизиология, рентгенография)
ЗУБНЫХ БОЛЕЗНЕЙ ПРОФИЛАКТИКА -- DENTAL PROPHYLAXIS (использование, методы, тенденции)
ПРОГНОЗ -- PROGNOSIS
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: У сучасній стоматології порушення скронево-нижньощелепних суглобів не втрачають своєї актуальності уже десятки років. Цьому сприяють зростання їхньої поширеності 5–12 % населення. Актуальність дослідження цієї проблематики полягає в тому, що деякі зміни приданій патології можуть призвести до серйозних анатомічних деформацій та функціональних обмежень, болісних симптомів, складнощів у лікуванні. Мета дослідження: підвищити ефективність діагностики захворювань скронево-нижньощелепних суглобів (СНЩС) шляхом оцінювання комплексу клінічних, психосоціальних та кондилографічних (аксіографічних) показників. Матеріал і методи: у клінічному ретроспективному рандомізованому когортному лонгітюдному дослідженні у складі комплексного обстеження проведено оцінювання клінічних, психосоціальних та кондилографічних (аксіографічних) показників у 325 пацієнта віком 25–65 (33±11,4) років з хворобами СНЩС. Аналіз даних здійснено класичними методами з урахуванням типів даних та їхнього розподілу за критичного рівня р 0,05. Результати і обговорення. Розроблено, описано, апробовано спосіб (алгоритм) прогнозування вірогідності прогресування хвороб СНЩС та запропоновано методологію оцінювання його предиктивної потужності. Висновки. Індивідуалізувати та підвищити клінічну ефективність прогностичної моделі прогресування хвороб СНЩС дозволяє врахування, на додаток до клінічних (анамнестичних, фізикальних), також психосоціальних та кондилографічних (аксіографічних) показників. Прогностична потужність алгоритму оцінювання вірогідності прогресування хвороб СНЩС є прийнятною. Для визначення клінічної ефективності (практичної застосовуваності) алгоритму оцінювання вірогідності прогресування хвороб СНЩС доцільним і достатнім є обчислення таких показників, як чутливість, специфічність, позитивний та негативний прогностичні потенціали за стандартною методикою, оскільки це дозволяє як на індивідуальному, так і на когортному рівнях об’єктивно контролювати усю гаму клінічно важливих аспектів
In modern dentistry, disorders of the temporomandibular joints have not lost their relevance for decades. This is facilitated by the increase in their prevalence of 5–12% of the population. The relevance of the study of this problem lies in the fact that some changes in the underlying pathology can lead to serious anatomical deformations and functional limitations, painful symptoms, and difficulties in treatment. The aim of the study: to improve the efficiency of diagnosis of temporomandibular joints (TMJ) diseases by evaluating a set of clinical, psychosocial and condylographic (axiographic) indicators. Material and Methods: In a clinical retrospective randomized cohort longitudinal study, as part of a comprehensive examination, clinical, psychosocial and condylographic (axiographic) indicators were evaluated in 325 patients aged 25–65 (33±11.4) years with TMJ diseases. The data were analyzed by classical methods, taking into account the types of data and their distribution at a critical level of p 0.05. Results and discussion. For risk stratification by clinical (anamnestic, physical), psychosocial, and condylographic (axiographic) indicators, the parameters of their prognostic value and strength of influence were calculated. Based on the the frequency of individual factors and the prognostic value of each of the criteria, an algorithm for assessing the likelihood of progression of TMJ disease was developed. By one-year follow-up, in total, during the entire observation period, a high prognostic risk was detected in a significantly higher number of cases (p=0.01). In the actual development and progression of disorders, its risk was assessed as high in the vast majority of cases, while the false establishment of a minimal risk was not established. Among the contingent of patients who were not predicted to progress and did not progress in TMJ pathology, the percentage of coincidence of risk assessment was 50 % (50 % compared to absent, 2.5р0.01), and the false identification of high risk was 25 % (25 % compared to 86 %, 2.1р0.05). Thus, the developed prognostic algorithm expands the arsenal of tools and increases the effectiveness of predicting the risk of progression of TMJ disorders, which makes it advisable to use it in practice in this category of patients. Conclusions. Individualization and improvement of the clinical effectiveness of the prognostic model of TMJ disease progression can be achieved by taking into account, in addition to clinical (anamnestic, physical), psychosocial and condylographic (axiographic) indicators. The prognostic power of the algorithm for assessing the probability of TMJ disease progression is acceptable. To determine the clinical effectiveness (practical applicability) of the algorithm for assessing the probability of progression of TMJ diseases, it is appropriate and sufficient to calculate such indicators as sensitivity, specificity, positive and negative predictive potentials using a standard methodology, since this allows both individual and cohort levels to objectively control the entire range of clinically important aspects. Prospects for further research include logical and statistical substantiation of a comprehensive program for predicting the development and course of TMJ pathology and evaluating its clinical effectiveness
Дод.точки доступу:
Крохмаль, А. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі
15.


   
    Маркери ремоделювання міокарда у пацієнтів з артеріальною гіпертензією та надмірною масою тіла або ожирінням [Текст] = Myocardial Remodeling Markers in Hypertensive and Overweight or Obese Patients / В. С. Потаскалова [та ін.] // Сімейна медицина. - 2023. - № 4. - С. 63-67. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-головна:
ИНТЕРЛЕЙКИН-10 -- INTERLEUKIN-10 (анализ, диагностическое применение)
ИНТЕРЛЕЙКИН-1-БЕТА -- INTERLEUKIN-1BETA (анализ, диагностическое применение)
СРАВНИТЕЛЬНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ -- COMPARATIVE STUDY
ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION (метаболизм, осложнения, патофизиология, этиология)
ПРОГНОЗ -- PROGNOSIS
ОЖИРЕНИЕ -- OBESITY (метаболизм, патофизиология, этиология)
БИОЛОГИЧЕСКИЕ МАРКЕРЫ -- BIOLOGICAL MARKERS (анализ, метаболизм)
КАРДИОМИОПАТИИ -- CARDIOMYOPATHIES (диагностика, патофизиология, этиология)
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: При артеріальній гіпертензії (АГ) прозапальні та протизапальні цитокіни можуть бути використані в якості маркерів важкості перебігу захворювання та ризиків розвитку ускладнень. Мета дослідження: аналіз ролі інтерлекіну-10 (ІЛ-10) та інтерлейкіну-1β (ІЛ-1β) як маркерів ремоделювання міокарда у пацієнтів з АГ та надмірною масою тіла або ожирінням. Матеріали та методи. У дослідженні взяли участь 103 пацієнти з АГ (60 жінок та 43 чоловіка). Середній вік учасників дослідження становив 53,21±8,5 року, середня тривалість АГ – 8,2±6,3 року. Пацієнтів було розподілено на дві групи за рівнем ІЛ-10. До першої групи увійшли 80 (78%) пацієнтів з АГ та індексом маси тіла (ІМТ) ≥25 кг/м2, які мали нормальний рівень ІЛ-10 (до 32 пг/мл), до другої групи включено 23 (22%) особи з підвищеним рівнем протизапального цитокіну. Також учасників дослідження було розподілено на дві групи за рівнем цитокіну. До першої групи увійшли 74 (72%) хворих на АГ з надмірною масою тіла або ожирінням (рівень ІЛ-1β становив до 11 пг/мл), до другої групи – 29 (28%) пацієнтів з підвищеним рівнем ІЛ-1β. Усім досліджуваним було виконано антропометричне вимірювання, клініко-лабораторне дослідження та визначення рівня протизапального цитокіну ІЛ-10 і прозапального цитокіну ІЛ-1β шляхом імуноферментного аналізу. Результати. Було отримано різнорідні дані щодо рівнів прозапального та протизапального цитокінів (відповідно ІЛ-1β та ІЛ-10). Виявлено, що рівень ІЛ-10 не залежить від віку пацієнтів та тривалості перебігу АГ, проте є прямий зв’язок рівня протизапального цитокіну та ІМТ (35,8±5,7 кг/м2 проти 32,4±5,7 кг/м2; р0,05) із рівнем глікемії натще (r
Pro-inflammatory and anti-inflammatory cytokines can be used as markers of the severity of the arterial hypertension (AH) and the risk of its complications. The objective: to analyze the significance of interleukin-10 (IL-10) and interleukin-1β (IL-1β) as markers of myocardial remodeling in patients with arterial hypertension (AH) and overweight or obesity. Materials and methods. 103 patients with AH (60 women and 43 men) took part in the study. The average age of the participants was 53.21±8.5 years, the average duration of AH – 8.2±6.3 years. The patients were divided into two groups according to the level of IL-10. The first group included 80 (78%) patients with AH and body mass index (BMI) ≥25 kg/m2 who had a normal level of IL-10 (up to 32 pg/ml), the second group included 23 (22%) individuals with increased anti-inflammatory cytokine. Also, the patients were divided into two groups according to cytokine levels. The first group included 74 (72%) patients with AH and overweight or obesity (the level of IL-1β was up to 11 pg/ml), the second group included 29 (28%) patients with an elevated level of IL-1β. All subjects underwent an anthropometric measurement, clinical and laboratory examination, and determination of the level of anti-inflammatory cytokine IL-10 and pro-inflammatory cytokine IL-1β by enzyme immunoassay method. Results. The results of pro-inflammatory and anti-inflammatory cytokine concentrations (IL-1β and IL-10, respectively) were different. It was found that the level of IL-10 does not depend on the age of patients and the duration of AH, but there is a direct relationship between the level of the anti-inflammatory cytokine and BMI (35.8±5.7 kg/m2 vs. 32.4±5.7 kg/m2; p0.05) with fasting glycemia level (r
Дод.точки доступу:
Потаскалова, В. С.
Хайтович, М. В.
Натрус, Л. В.
Селюк, М. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі
16.


    Romanchuk, L. I.
    Peculiarities of the coronavirus infection clinical course caused by SARS-COV2 in children population (literary review) [Текст] = Особливості клінічного перебігу коронавірусної інфекції, спричиненої SARS-COV2, у дитячого населення / L. I. Romanchuk, O. K. Koloskova // Клінічна та експериментальна патологія. - 2023. - Т. 22, № 4. - С. 59-66. - Bibliogr. at the end of the art.


MeSH-головна:
ДЕТИ -- CHILD
КОРОНАВИРУСНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- CORONAVIRUS INFECTIONS (осложнения, патофизиология, терапия, эпидемиология, этиология)
БОЛЕЗНИ СИМПТОМЫ ИЛИ ПРИЗНАКИ (ВНЕШ) -- DISEASE ATTRIBUTES (NON MESH)
ЭПИДЕМИОЛОГИЧЕСКИЕ ИССЛЕДОВАНИЯ -- EPIDEMIOLOGIC STUDIES
ВАКЦИНАЦИЯ -- VACCINATION (использование, статистика)
ПРОГНОЗ -- PROGNOSIS
Анотація: The coronavirus SARS has been known since 2002. In 2019 the rapid spread of the virus SARS-CoV-2 caused a global pandemic. The article provides an analysis of information on the origin and structure of the virus, discusses the epidemiological aspects of coronavirus infection and the main links of pathogenesis, describes data on the main clinical manifestations of SARS-CoV-2 in children and the long-term consequences of the disease, such as multisystem inflammatory syndrome in children and adolescents (MIS-C), focused attention on diagnostic tools, methods of treatment and prevention. The purpose — to analyze and summarize information about the peculiarities of the course of the coronavirus infection caused by the SARS-CoV-2 virus among children, its epidemiological characteristics and means of prevention. Conclusions. 1. Knowledge of the epidemiological and clinical features of the novel coronavirus disease COVID-19 in the child population needs constant updating, as many aspects of the clinical course of infection in children remain unclear. 2. CoV-2 affects children less frequently and less aggressively than adults, with very low mortality, which may be due to a rarer exposure to major sources of transmission (e.g. nosocomial) and a predisposition to significantly milder disease symptoms. 3. Laboratory and radiological findings in sick children with symptoms are mostly non-specific, but they can help identify patients in severe conditions. 4. Due to mutations of the virus, scientific studies of the clinical and pathogenetic features of the course and prevention of COVID-19 continue, because the consequences of the transferred disease require further study. 5. Vaccination of children today is one of the important preventive measures to prevent the complicated course of acute respiratory disease associated with SARS-CoV-2
Коронавірус SARS відомий ще з 2002 року. У 2019 році стрімке поширення вірусу SARS-CoV-2 стало причиною світової пандемії. У статті наведений аналіз інформації щодо походження та будови вірусу, обговорено епідеміологічні аспекти коронавірусної інфекції та основні ланки патогенезу, узагальнено дані щодо основних клінічних проявів SARS-CoV-2 у дітей та віддалених наслідків захворювання, таких як мультисистемний запальний синдром у дітей та підлітків (MIS-C), сфокусовано увагу на засобах діагностики, методах лікування та профілактики.Мета роботи — проаналізувати та узагальнити інформацію про особливості перебігу коронавірусної інфекції, спричиненої вірусом SARS-CoV-2, серед дитячого населення, її епідеміологічні характеристики та засоби профілактики. Висновки. 1. Знання епідеміологічних та клінічних особливостей нової коронавірусної хвороби CO VID-19у дитячого населення потребуют ь постійного оновлення, оскільки багато аспектів клінічного перебігу інфекції у дітей залишаються незрозумілими. 2. CoV-2 вражає дітей рідше і менш агресивно, ніж дорослих, із дуже низькою смертністю, що може бути пов’язано з рідшим впливом основних джерел передачі (наприклад, внутрішньолікарняного) і схильністю до значно слабших симптомів захворювання. 3. Лабораторні та рентгенологічні дані у хворих дітей із симптомами переважно неспецифічні, але вони можуть допомогти виявити пацієнтів у тяжких станах. 4. У зв’язку з мутаціями вірусу наукові дослідження клініко-патогенетичних особливостей перебігу та профілактики COVID-19 продовжуються, адже наслідки перенесеного захворювання потребують подальшого вивчення. 5. Вакцинація дітей на сьогодні є одним із важливих профілактичних заходів із запобігання ускладненого перебігу гострого респіраторного захворювання, асоційованого із SARS-CoV-2
Дод.точки доступу:
Koloskova, O. K.

Вільних прим. немає

Знайти схожі
17.


    Продан, А. М.
    Якість життя після баріатричних операцій [Текст] = Quality of life after bariatric surgery / А. М. Продан, В. Г. Дживак // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2023. - Т. 22, № 4. - С. 28-31. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-головна:
ОЖИРЕНИЕ -- OBESITY (метаболизм, патофизиология, хирургия, этиология)
КОМОРБИДНОСТЬ -- COMORBIDITY (тенденции)
БАРИАТРИЧЕСКАЯ ХИРУРГИЯ -- BARIATRIC SURGERY (классификация, методы, психология, статистика, тенденции)
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ ОЦЕНКА -- OUTCOME ASSESSMENT (HEALTH CARE) (статистика, тенденции)
КАЧЕСТВО ЖИЗНИ -- QUALITY OF LIFE (психология)
ПРОГНОЗ -- PROGNOSIS
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: Баріатрична хірургія ставить перед собою завдання не лише досягнення задовільної втрати ваги та безпеки для пацієнта, але й покращення якості життя. Дослідження підтверджують, що короткострокове покращення якості життя спостерігається після операції, що є важливим аспектом в оцінці ефективності лікування ожиріння. Мета дослідження. Оцінити якість життя пацієнтів після різних типів баріатричних операцій. Матеріал і методи. У дослідженні було клінічно обстежено та хірургічно проліковано 44 пацієнтів із метаболічним синдромом, включаючи 17 чоловіків та 27 жінок віком 47±6,75 років із індексом маси тіла (ІМТ) ˃40 кг/м2. Усіх хворих розподілено на три групи залежно від обраної тактики оперативного втручання: лапароскопічна слів-гастректомія (ЛСГ) – 15 пацієнтів, лапароскопічна гастроплікація (ЛГП) – 22 пацієнти, баріатрична емболізація артерій шлунка (БЕА) – 7. Всі пацієнти надали інформовану згоду. Оцінка якості життя (ЯЖ) проведена через 1 рік після хірургічного лікування, використовуючи ліцензовані анкети SF-36, які включають вісім показників ЯЖ. Післяопераційна оцінка була пов’язана з вимірюванням ваги, ІМТ та відсотку втрати надмірної ваги (% EWL). Результати дослідження. За допомогою анкети SF-36 перед та після баріатричної хірургії в групі пацієнтів, яким було виконано лапароскопічну гастроплікацію (ЛГП), лапароскопічну слів-гастректомію (ЛСГ) та баріатричну емболізацію артерій шлунка (БЕА), спостерігалося значуще покращення якості життя. Усі три групи пацієнтів відзначили підвищення якості життя за показниками фізичного та психічного здоров’я після 1-річного спостереження. Спостерігалося також зниження ІМТ та відсотка втрати надлишкової ваги, що підтверджує ефективність різних методів баріатричної хірургії в досягненні значущого зменшення ваги та покращення ЯЖ пацієнтів. Висновок. Після різних видів баріатричних операцій відзначено загальне покращення показників якості життя, проте найвиразніше поліпшення спостерігалося після лапароскопічної слівгастректомії, що може бути пов’язане з більшою середньою втратою ваги у цій групі. При баріатричній емболізації показники схожі із лапароскопічним лікуванням, проте характеризуються меншою операційною травмою та відсутністю післяопераційних несприятливих явищ, що зазвичай властиві редуктивним операціям, таким як нудота, блювання та печія
Bariatric surgery aims not only to achieve satisfactory weight loss and safety for the patient, but also to improve quality of life. Studies confi rm that a short-term improvement in quality of life is observed after surgery, which is an important aspect in assessing the eff ectiveness of obesity treatment. The purpose. To assess the quality of life of patients after diff erent types of bariatric surgery. Research material and methods. The study included clinical examination and surgical treatment of 44 patients with metabolic syndrome, including 17 men and 27 women aged 47±6.75 years with a body mass index of ˃40 kg/m2. All patients were divided into three groups depending on the chosen surgical intervention tactics: laparoscopic sleeve gastrectomy (LSG) – 15 patients, laparoscopic gastroplication (LGP) – 22 patients, bariatric artery embolisation (BEA) – 7 patients. All patients provided informed consent. The quality of life (QOL) was assessed 1 year after surgery using licensed SF-36 questionnaires, which include eight QOL indicators. Postoperative assessment was associated with weight, BMI and percentage of overweight loss (% EWL). Results and their discussion. Using the SF-36 questionnaire before and after bariatric surgery, a signifi cant improvement in QOL was observed in the group of patients who underwent laparoscopic gastroplication (LGP), laparoscopic sleeve gastrectomy (LSG) and bariatric gastric artery embolisation (BEA). All three groups of patients reported improved quality of life in terms of physical and mental health after 1-year follow-up. There was also a decrease in body mass index (BMI) and percentage of overweight loss, which confi rms the eff ectiveness of various methods of bariatric surgery in achieving signifi cant weight loss and improving the quality of life of patients. Conclusion. After various types of bariatric surgery, an overall improvement in quality of life was noted, but the most signifi cant improvement was observed after laparoscopic omentectomy, which may be due to greater average weight loss in this group. In bariatric embolisation, the results are similar to laparoscopic treatment, but are characterised by less surgical trauma and the absence of postoperative adverse events that are usually associated with reductive surgery, such as nausea, vomiting and heartburn
Дод.точки доступу:
Дживак, В. Г.

Вільних прим. немає

Знайти схожі
18.


    Shurma, A. I.
    Analysis of prognostic factors in patients with acute peritonitis [Текст] = Аналіз прогностичних факторів у хворих на гострий перитоніт / A. I. Shurma, F. V. Grynchuk // Буковинський медичний вісник. - 2023. - Т. 27, № 2. - С. 43-47. - Bibliogr. at the end of the art.


MeSH-головна:
РЕТРОСПЕКТИВНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ -- RETROSPECTIVE STUDIES
ПЕРИТОНИТ -- PERITONITIS (осложнения, патофизиология, хирургия, этиология)
КОМОРБИДНОСТЬ -- COMORBIDITY (тенденции)
ФАКТОРЫ РИСКА -- RISK FACTORS
ПРОГНОЗ -- PROGNOSIS
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: Prediction of postoperative complications (POC) is an important element in the choice of treatment tactics for acute peritonitis (AP). Many methods have been proposed for this. However, none of these methods have sufficient recognition. Most prognostic scales determine the risk of complications only after surgery. Therefore, the issue of developing an informative prognostic scale remains relevant. The aim of the study was to evaluate prognostic factors in patients with acute peritonitis. Materials and Methods. Retrospective analysis of the results of treatment of 212 patients with AP. 65 patients had POC. 22 patients died. Analysis of clinical, anthropometric data, laboratory examination results, criteria of MPI, PIPAS, WSES Sepsis Severity Score (WSSS), Charlson Comorbidity Index (CCI) was performed. Analysis of Variance (ANOVA) and Neural Network Bayesian Classifier were used to assess the influence of factors. Results. None of the studied criteria is sufficient for prediction. MPI, PIPAS, WSSS have the greatest influence on the probability of POC occurrence in AP. But these indicators can be determined only after the operation. Therefore, we separately used a cumulative assessment of indicators that can be determined before surgery and after surgery. Multifactor ANOVA with preoperative parameters: diagnosis, clinical signs of AP, body temperature, CCI, systolic blood pressure (SBP) showed that since 5 P-values are less than 0.05, combination of these factors have a statistically significant effect on POC at the 95.0% confidence level. Multifactor ANOVA with indicators of diagnosis, body temperature, CCI, SBP, WSSS or PIPAS showed that since 5 P-values are less than 0.05, combination of these factors have a statistically significant effect on POC at the 95.0% confidence level. Conclusions 1. Criteria MPI, PIPAS, WSSS have the greatest influence on the probability of POC occurrence in AP, but none of these criteria is sufficient alone. 2. The set of indicators of diagnosis, clinical signs of peritonitis before surgery, body temperature, CCI, SBP have a statistically significant effect on POC at the 95.0% confidence level before surgery. 3. The combination of indicators of diagnosis, body temperature, CCI, SBP, WSSS or PIPAS have a statistically significant effect on POC at the 95.0% confidence level after surgery. 4. The creation of a reliable prognostic scale is possible using a complex of the described factors
Прогнозування післяопераційних ускладнень (ПОУ) є важливим елементом у виборі тактики лікування гострого перитоніту (ГП). Для цього запропоновано багато методів. Однак жоден із цих методів не має достатнього визнання. Більшість прогностичних шкал визначають ризик ускладнень тільки після операції. Тому актуальним залишається питання розробки інформативної прогностичної шкали. Мета дослідження – оцінити прогностичні фактори у хворих на гострий перитоніт. Матеріал і методи. Ретроспективний аналіз результатів лікування 212 хворих на ГП. 65 пацієнтів мали ПОУ. Померло 22 хворих. Проведено аналіз клінічних, антропометричних даних, результатів лабораторних досліджень, критеріїв Мангаймського перитонітного індексу (MПI), PIPAS, WSES Sepsis Severity Score (WSSS), індекс коморбідності Чарлсона (ІКЧ). Для оцінки впливу факторів використовували дисперсійний аналіз (ДА) і Neural Network Bayesian Classifier. Результати. Жоден із досліджуваних критеріїв не є достатнім для прогнозування. Найбільший вплив на ймовірність виникнення ПОУ при ГП мають MПI, PIPAS, WSSS. Але ці показники можна визначити тільки після операції. Тому ми окремо використали сукупну оцінку показників, які можна визначити до і після операції. Багатофакторний ДА з передопераційними параметрами: діагноз, клінічні ознаки ГП, температура тіла, ІКЧ, систолічний артеріальний тиск (САТ) показав, що оскільки P-критерій цих 5 факторів менше 0,05, їх комбінація має статистично значущий вплив на ПОУ на 95,0% довірчому рівні. Висновки. 1. Критерії MPI, PIPAS, WSSS мають найбільший вплив на ймовірність виникнення ПОУ при ГП, але жоден із цих критеріїв сам по собі не є достатнім. 2. Сукупність показників діагнозу, клінічних ознак перитоніту до операції, температури тіла, ІКЧ, САТ мають статистично значущий вплив на ПОУ на 95,0% довірчому рівні до операції. 3. Комбінація показників діагностики, температури тіла, CCI, SBP, WSSS або PIPAS має статистично значущий вплив на ПОУ на 95,0% довірчому рівні після операції. 4. Створення надійної прогностичної шкали можливе за допомогою комплексу описаних факторів
Дод.точки доступу:
Grynchuk, F. V.

Вільних прим. немає

Знайти схожі
19.


    Денесюк, В. І.
    Досягнення аритмології у прогнозуванні злоякісних аритмій під час хвороб серця за крайні десятиріччя (огляд літератури; результати власних досліджень) [Текст] = Achievements in Malignant Arrhythmias Prediction Over the Last Decades Cardiology and the Results of Own Research / В. І. Денесюк // Львівський клінічний вісник. - 2023. - N 2. - С. 53-61. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-головна:
ОБЗОР -- REVIEW
АРИТМИИ СЕРДЕЧНЫЕ -- ARRHYTHMIAS, CARDIAC (диагностика, патофизиология, этиология)
РЕТРОСПЕКТИВНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ -- RETROSPECTIVE STUDIES
СЕРДЦА ЖЕЛУДОЧКА ЛЕВОГО ГИПЕРТРОФИЯ -- HYPERTROPHY, LEFT VENTRICULAR (диагностика, патофизиология, этиология)
ПРОГНОЗ -- PROGNOSIS
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: Під час тяжких хвороб серця можуть виявитись шлуночкові аритмії та фібриляції передсердь (ФП). Мета. Проаналізувати досягнення аритмології у прогнозуванні злоякісних аритмій під час хвороб серця за крайні десятиріччя, навести результати власних досліджень. Матеріяли й методи. Здійснено аналіз літературних джерел, наведено результати власних досліджень, опубліковані в п’яти монографіях, у яких відображено предиктори прогнозування злоякісних аритмій під час хвороб серця. Результати. Під час захворювань серця предикторами прогнозування виникнення аритмій є ознаки гіпертрофії лівого шлуночка (ЛШ), блокада лівої ніжки пучка В. Гіса, виражена артеріальна гіпертензія, цукровий діабет. Ремоделювання ЛШ і лівого передсердя є предикторами виникнення ФП. У хворих на ішемічну хворобу серця предикторами прогнозування виникнення ФП є збільшення об’ємів, розмірів серця і зниження фракції викиду ЛШ. У монографіях розглянуто предиктори прогнозування, алгоритми прогнозування виникнення злоякісних аритмій серця. Оригінальною є вперше створена разом із О. С. Сичовим класифікація надшлуночкових екстрасистол. Висновки. За крайні десятиріччя запропоновано низку критеріїв злоякісних аритмій серця та раптової серцевої смерти. До них належать: виражена гіпертрофія лівого шлуночка, блокада лівої ніжки пучка В. Гіса, тяжка форма артеріальної гіпертензії, наростання хронічної серцевої недостстаности, виникнення Т. Кіlliр II і більше, шлуночкові екстрасистоли 3-5 градацій за Б. Лауном, шлуночкова тахікардія за типом «пірует», зниження фракції викиду лівого шлуночка 40,0 %, товщина задньої стінки лівого шлуночка і міжшлуночкової перегородки 14 мм і більше, СА- і АВ-блокади, подовження інтервалу Q-Т, застосування протиаритмійних лікарських засобів ІА, ІС класів тощо. І що більше цих предикторів прогнозування аритмій, то частіше настає раптова серцева серця. Інколи трапляються винятки
With severe heart diseases, ventricular arrhythmias and atrial fibrillation can occur. The aim of the study. To analyze the achievements of arrhythmology in the field of predicting malignant arrhythmias over the past decades cardiology and to present the own results. Materials and methods. Literature surway of 34 articles supplemented with own results directed towards prediction of cardiac arrhythmia including the malignant arrhythmias. Results. Conducted investigation identified the following signs predicting the arrhythmias development: left ventricular hypertrophy, blockage of the bundle of His left limb, severe hypertension, diabetes. Left ventricle and left atrial remodeling are predictors of atrial fibrillation development. In patients with coronary arteries disease, predictors of atrial fibrillation development are increased heart volume and size, as well as decreased left ventricle ejection fraction. In 5 monographs on cardiac arrhythmias, predictors of prognosis and algorithms for the development of malignant cardiac arrhythmias are presented in details. Together with professor O. Sychov it was elaborated original classification of supraventricular extrasystoles. Conclusion. Over the past decades, a number of prognostic criteria for malignant cardiac arrhythmias and sudden cardiac death were elaborated. These include: pronounced left ventricle hypertrophy, blockage of the left limb bundle of His, severe form of hypertension, progressive chronic heart failure, the occurrence of T. Killip II and more, ventricular extrasystole 3-5 grades according to B. Laun, ventricular tachycardia of the "pirouette" type, reduction of the left ventricle ejection fraction 40.0 %, thickening of the left ventricle posterior wall and interventricular membrane 14 mm and more, sino-atrial and atrio-ventricular blockage, prolongation of the Q-T interval, use of anti-arrhytmic drugs of IA and IS classes, etc. As a rule, the more of these arrhythmias predictors are exposed, the more often sudden cardiac deaths develops. Hovewer, certain exceptions of this rule sometimes appear
Вільних прим. немає

Знайти схожі
20.


   
    Morphological changes in hematopoietic parameters in COVID-19 and their prognostic significance [Текст] = Морфологічні зміни показників кровотворення при COVID-19 та їх прогностичне значення / О. О. Khaniukov [та ін.] // Буковинський медичний вісник. - 2023. - Т. 27, № 4. - С. 100-105. - Bibliogr. at the end of the art.


MeSH-головна:
ГЕМАТОЛОГИЧЕСКИЕ ТЕСТЫ -- HEMATOLOGIC TESTS (использование, статистика)
КОРОНАВИРУСНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- CORONAVIRUS INFECTIONS (кровь, патофизиология, этиология)
МОРФОЛОГИЧЕСКИЕ И МИКРОСКОПИЧЕСКИЕ ПОКАЗАТЕЛИ -- MORPHOLOGICAL AND MICROSCOPIC FINDINGS
НЕЙТРОФИЛЫ -- NEUTROPHILS (ультраструктура)
ПРОГНОЗ -- PROGNOSIS
Анотація: The types of morphological changes in the complete blood count, along with other laboratory parameters, can help establish the severity of the condition and provide the prognostic value in determining the survival of a patient with COVID-19. Peripheral blood smear (PBS) examination is a routine and simple procedure that can be performed at any medical institution. However, data on morphological changes in PBS during COVID-19 are still insufficient. Therefore, it is relevant to identify the features and patterns of these changes, taking into account the severity of the clinical presentation of COVID-19, and establish their prognostic significance. The aim. To review the literature on the presence of morphological changes in hematopoietic parameters in the case of SARS-CoV-2 infection with respect to the disease course. Results and Conclusions. Morphological changes in at least one blood cell lineage were observed in all cases of SARS-CoV-2 infection. The most common are nuclear and cytoplasmic disorders of neutrophils, such as hypogranulation and hypo/hypersegmentation of neutrophil nuclei, often with toxogenic stippling. Typical changes in lymphocyte morphology include monocytoid, lymphoplasmacytoid, granular, and atypical cells with nucleoli. Prognostically unfavorable morphological signs in the PBS include giant neutrophils and their toxic granulation, plasmacytization of lymphocytes, and a dynamic decrease in granular and abnormal lymphocytes and monocytes. A low count of lymphocytes and their subpopulations is associated with a severe clinical presentation and an unfavorable outcome of COVID-19 disease, which suggests the feasibility of their immunophenotypic evaluation and monitoring. The detection and serial monitoring of inflammatory monocytes using flow cytometry may be valuable in predicting the course and choosing adequate therapy for SARS-CoV-2 infection. Additionally, an increase in the red cell distribution width was also shown to have prognostic importance
Види морфологічних змін загального аналізу крові разом з іншими лабораторними показниками можуть допомогти встановити тяжкість стану та надати прогностичну інформацію при визначенні виживаності пацієнта з COVID-19. Дослідження мазка периферичної крові – рутинна і проста процедура, яку можна виконати в будь-якому медичному закладі. Проте даних про морфологічні зміни в периферичному мазку крові під час COVID-19 ще недостатньо. Тому актуальним є виявлення особливостей і закономірностей цих змін з урахуванням тяжкості клінічної картини COVID19 та встановлення їх прогностичної значущості. Мета дослідження – провести огляд літератури щодо наявності морфологічних змін показників кровотворення при інфекції SARS-CoV-2 та виявити їх прогностичне значення для визначення перебігу захворювання. Результати та висновки. У всіх випадках інфекції SARS-CoV-2 спостерігалися морфологічні зміни, принаймні в одній лінії клітин крові. Найпоширенішими були ядерні та цитоплазматичні порушення нейтрофілів: гіпогрануляція та гіпо/гіперсегментація ядер нейтрофілів, часто з токсичною зернистістю. Типові зміни морфології лімфоцитів включають моноцитоїдні, лімфоплазмоцитоїдні, гранулярні та атипові клітини з ядерцями. Прогностично несприятливими морфологічними ознаками в периферичному мазку крові є гігантські нейтрофіли та їх токсична зернистість, плазмоцитизація лімфоцитів, динамічне зменшення зернистих і аномальних лімфоцитів і моноцитів. Низька кількість лімфоцитів та їх субпопуляцій асоціюється з тяжкою клінічною картиною та несприятливим результатом захворювання на COVID-19, що свідчить про доцільність їх імунофенотипічної оцінки та моніторингу. Виявлення та серійний моніторинг запальних моноцитів за допомогою проточної цитометрії може бути цінним для прогнозування перебігу та вибору адекватної терапії інфекції SARS-CoV-2. Крім того, було показано, що збільшення ширини розподілу еритроцитів має прогностичне значення
Дод.точки доступу:
Khaniukov, O. O.
Pesotskaya, L. A.
Korolenko, H. S.
Smolianova, O. V.

Вільних прим. немає

Знайти схожі
 1-20    21-40   41-60   61-80   81-100   101-120      
 
Стандартний
Розширений
Професійний
За словником
УДК-навігатор
Тематичний навігатор
Статистика звернень
© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)