Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

у знайденому

Знайдено у інших БД:

Книги (6)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>S=Пролактин<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 65
Показані документи з 1 по 20

1-20 21-40 41-60 61-65

Chmyr, N.
Dynamics of endocrine and metabolic changes among patients with coronary artery disease, type 2 diabetes mellitus and metabolic syndrome while treating with telmisartan [Текст] / N. Chmyr // Міжнародний ендокринологічний журнал. - 2022. - Т. 18, № 1. - С. 36-41. - Бібліогр. в кінці ст.

Рубрики: Телмісартан

MeSH-головна:
ИШЕМИЧЕСКАЯ БОЛЕЗНЬ СЕРДЦА -- MYOCARDIAL ISCHEMIA (лекарственная терапия)
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ, ТИП 2 -- DIABETES MELLITUS, TYPE 2 (лекарственная терапия)
ПРОЛАКТИН -- PROLACTIN (анализ)
ТИРЕОТРОПИН -- THYROTROPIN (анализ)
Анотація: The correlation between renin-angiotensin system and hypothalamic-pituitary system is a pathogenetic link leading to many comorbid diseases, particularly type 2 diabetes mellitus (DM) and coronary artery disease (CAD). Several studies have been dedicated to the hormones of the pituitary gland, hypothalamus as well as peripheral organs of the endocrine system. The presence of common links between pathogenesis and regulating factors forces us to search for new methods of treatment which should have an overall effect on comorbid diseases. The use of telmisartan, which is a blocker of angiotensin II receptors, is among various treatment options. Nevertheless, the changes in hormonal status and lipid spectrum, which are characteristic of the patient’s condition in the course of treatment, remain to be insufficiently researched. This is the reason that justifies the expediency of our research. The study is aimed at scrutinizing the dynamics of endocrine and metabolic changes in patients suffering from coronary artery disease, type 2 diabetes mellitus caused by metabolic syndrome (MS) while treating with telmisartan. Materials and methods. Fifty-one patients (26 female and 25 male patients) suffering from coronary artery disease and type 2 diabetes mellitus triggered by metabolic syndrome were examined in Lviv Regional State Clinical Medical Treatment and Diagnostic Endocrinology Center and CNE “City Clinical Hospital 5 in Lviv”. The patients were divided into two groups: experimental group and comparison group depending on the treatment prescribed. The experimental group consisted of patients (n = 27) suffering from CAD, type 2 DM and MS (women — 14, men — 13) who were prescribed with telmisartan 80 mg/day and standard therapy. The comparison group consisted of 24 patients with CAD and type 2 DM caused by MS (women — 12, men — 12) who were prescribed with standard therapy. The control group consisted of 40 healthy individuals (men — 17 (42.5 %), women — 23 (57.5 %)). The first examination was conducted on admission to an inpatient department and the second one was performed in a month after the beginning of treatment. Patients’ levels of prolactin, cortisol, free thyroxine, and thyroid-stimulating hormone as well as lipid spectrum parameters were defined. Results. The dynamics of the changes of prolactin, cortisol, free thyroxine, and thyroid-stimulating hormone levels in patients suffering from CAD, type 2 DM caused by MS was studied before and a month after the start of treatment with telmisartan. The results of the study demonstrated the changes in hormonal spectrum and lipid metabolism after the beginning of treatment with telmisartan. The cortisol level in the experimental group was not significantly different from the control values on admission to the inpatient department. Within a month of treatment, the cortisol level exhibited a tendency to decrease in comparison with its initial level. The cortisol level in the comparison group also tended to reduce in standard therapy if compared to its initial level. Therefore, both treatment with Telmisartan and standard therapy contributed to the reduction of the cortisol level. Before the start of treatment in the inpatient department, the prolactin level in women of the experimental group was not significantly different from the control values and kept increasing substantially within a month of treatment, whereas the prolactin level in females of the comparison group exhibited only a growing tendency within the course of treatment. At the beginning of observation, the prolactin level in men of the experimental group was significantly higher than the control values. While treating with telmisartan, the level of prolactin in males of the experimental group increased significantly, whereas in the comparison group, it did not change dramatically. Therefore, a considerable increase of prolactin levels in males and females was observed in telmisartan treatment. The level of thyroid-stimulating hormone in patients of the experimental group was significantly higher if compared with the control values before the beginning of treatment. The level of the above-mentioned hormone kept decreasing considerably within the course of treatment unlike the thyroid-stimulating hormone level in patients of the comparison group which tended to increase at the beginning of observation and did not change dramatically in the course of treatment. The major increase in free thyroxine level was typical for the patients in the experimental group within the course of treatment, while the level of free thyroxine in the patients of the comparison group did not change significantly in the course of treatment. A dramatic increase in levels of triglycerides as well as very-low density lipoprotein cholesterol and a significant decrease in high-density lipoprotein cholesterol were typical for the lipid spectrum in patients of both experimental and comparison groups. The use of telmisartan as a part of standard therapy was accompanied by a significant decrease in total cholesterol (within the reference values), triglycerides, low density lipoprotein cholesterol and very-low density lipoprotein cholesterol. Conclusions. The use of telmisartan as a part of combined therapy facilitates the reduction of the cortisol level (p 0.05) and leads to a significant rise in male and female prolactin levels (within the range of reference values). It triggers an apparent increase in free thyroxine and decrease in thyroid-stimulating hormone. These findings reveal the impact of telmisartan on the correction of metabolic disorders, particularly the effect on the manifestations of subclinical hypothyroidism. Telmisartan has a beneficial effect on the lipid spectrum of blood. It greatly reduces the levels of total cholesterol, triglycerides, low density lipoprotein cholesterol as well as very-low density lipoprotein cholesterol
Вільних прим. немає

Знайти схожі

The condition of hormonal homeostasis in the first trimester of pregnancy after the application of assisted reproductive technologies [] = Стан гормонального гомеостазу у І триместрі вагітності після застосування допоміжних репродуктивних технологій / V. O. Benyuk [та ін.] // Здоровье женщины. - 2019. - № 9. - С. 26-31. - Bibliogr. at the end of the art.

MeSH-головна:
РЕПРОДУКТИВНЫЕ МЕТОДЫ ВСПОМОГАТЕЛЬНЫЕ -- REPRODUCTIVE TECHNIQUES, ASSISTED (использование, тенденции)
ГОМЕОСТАЗ -- HOMEOSTASIS (действие лекарственных препаратов)
БЕСПЛОДИЕ ЖЕНСКОЕ -- INFERTILITY, FEMALE (патофизиология, профилактика и контроль, терапия, этиология)
ГИДРОКОРТИЗОН -- HYDROCORTISONE (анализ, терапевтическое применение, фармакология)
ПРОЛАКТИН -- PROLACTIN (анализ, терапевтическое применение, фармакология)
ПРАКТИЧЕСКОЕ РУКОВОДСТВО -- PRACTICE GUIDELINE
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: У статті наведені результати проспективного обстеження жінок з обтяженим безплідністю анамнезом, вагітність у яких настала у результаті застосування допоміжних репродуктивних технологій (ДРТ)
Мета дослідження: вивчення у динаміці І триместра гестації особливостей гормонального гомеостазу у вагітних після застосування ДРТ для вдосконалення тактики антенатального спостереження та профілактики акушерських і перинатальних ускладнень. Матеріали та методи. Для досягнення поставленої мети у динаміці проспективного спостереження комплексно обстежено 299 вагітних, яких розподілено наступним чином: до основної першої групи увійшли 94 жінки з трубно-перитонеальним фактором безплідності; другу основну групу сформували з 87 жінок з ендокринним фактором безплідності; до третьої основної групи включено 68 жінок, безплідність яких зумовлена чоловічим фактором. До контрольної групи увійшли 50 жінок зі спонтанним настанням вагітності та її фізіологічним перебігом, що ставали на облік щодо вагітності у терміни 6–8 тиж. В обстежених вагітних проводили загальноприйняті клініко-лабораторні дослідження, які включали загальний аналіз крові та сечі. У плазмі крові жінок досліджуваних груп визначали концентрацію β-ХГ, плацентарних гормонів (прогестерон і естрадіол), гіпофіза (пролактин) та надниркових залоз (кортизол), які найбільше відображають динамічний розвиток вагітності і впливають на її перебіг та внутрішньоутробний стан плода. Результати. Визначення основних гормонів, які забезпечують імплантацію і подальше прогресування вагітності у жінок основних груп після використання лікувальних циклів ДРТ, свідчить про необхідність їхнього динамічного моніторингу протягом І триместра вагітності. У разі виявлення недостатніх рівнів статевих гормонів під час первинного обстеження вважали за доцільне віднести вагітну до групи ризику щодо розвитку ускладнень вагітності за гормональними параметрами і оцінювали їхню недостатність як фактор ризику загрози невиношування. Це потребувало комплексної корекції задля попередження клінічних проявів загрози переривання вагітності. Одним з основних чинників можливого несприятливого перебігу вагітності після застосування ДРТ є недостатній рівень β-ХГ на етапі встановлення факту наявності вагітності та протягом І триместра. Дослідження виявили, що у достовірній більшості випадків вагітність у жінок після використання ДРТ з приводу трубно-перитонеального та ендокринного типів безплідності перебігає в умовах прогестеронової недостатності. Це зумовлює порушення процесів імплантації та розвитку плідного яйця і клінічно проявляється невиношуванням вагітності, починаючи вже з І триместра. Заключення. Виявлені відхилення у концентраціїї стрес-асоційованих гормонів кортизолу та пролактину з великою долею вірогідності може свідчити про підвищену стресову завантаженість, яка у вагітних після застосування лікувальних циклів ДРТ маніфестує вже від початку гестації. Саме тому є доцільним продовжити динамічне дослідження цих показників протягом вагітності та подальше поглиблене обстеження вагітних після застосування ДРТ за іншими параметрами
The article represents results of a prospective examination of pregnant women whose anamnesis was complicated by infertility and were treated by the means of assistant reproductive technologies application
The objective: to study features of hormonal homeostasis in pregnant women after ART application in the dynamics of I trimester of pregnancy in order to improve the tactics of antenatal surveillance and prevention of obstetric and perinatal complications. Materials and methods. To achieve this aim in the dynamics of prospective study, 299 pregnant women were comprehensively examined, were divided into two groups. The main group included 249 women whose pregnancy occurred as a result of ART application. The control group consisted of 50 pregnant women with spontaneous onset of pregnancy and its physiological course, which became registered at the antenatal clinic in 6-8 weeks of pregnancy. Basic clinical and laboratory studies, which included a general analysis of blood and urine were conducted to all pregnant women of the examined groups. The concentration of β-HG, placental hormones (progesterone and estradiol), pituitary gland (prolactin) and adrenal glands (cortisol (K)), which more reflect the dynamic development of pregnancy and affect its course and intrauterine fetal condition were determined in blood plasma of women after treated infertility. Results. The determination of the main hormones that provide implantation and further progression of pregnancy in women of the main group after the use of therapeutic cycles of ART indicates the need for their dynamic monitoring during the first trimester of pregnancy. Detecting an insufficient levels of sex hormones during the initial examination, we considered it appropriate to refer the pregnant woman to the risk group for the development of pregnancy complications with hormonal parameters, and assessed their insufficiency as a risk factor for the threat of miscarriage, which from our point of view requires a complex correction to prevent clinical manifestations of the threatening abortion. One of the main factors of possible adverse course of pregnancy after art is insufficient level of β-HG at the stage of establishing the fact of pregnancy and during the first trimester. Our research found that in significant majority of cases, pregnancy after ART application over tubal-peritoneal, and endocrine types of infertility takes place in progesterone failure that causes the occurrence of violations of the processes of implantation and development of the ovum and clinically evident miscarriage since I trimeter pregnancy. Conclusions. The revealed deviations in the concentration of stress-associated hormones cortisol and prolactin with a high probability may indicate an increased stress load, which in pregnant women after the application of ART therapeutic cycles manifests already from the beginning of pregnancy. We consider it appropriate to continue the dynamic examination of these indicators during pregnancy and to continue further in-depth examination of pregnant women after the ART application
Дод.точки доступу:
Benyuk, V.O.
Vygivska, L. M.
Maidannyk, I. V.
Oleshko, V. F.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Hruzevskiy, O. A.
The stress hormones effect on the progression of vaginal bacterial dysbiosis [Text] = Вплив стресових гормонів на прогресування вагінального бактеріального дисбіозу / O. A. Hruzevskiy, V. V. Minukhin // Вісник Вінницького нац. мед. ун-ту. - 2020. - Т. 24, № 3. - P455-459. - Bibliogr. at the end of the art.

Рубрики: Женск

MeSH-головна:
ГИДРОКОРТИЗОН -- HYDROCORTISONE (диагностическое применение, кровь)
ПРОЛАКТИН -- PROLACTIN (диагностическое применение, кровь)
СТРЕСС ФИЗИОЛОГИЧЕСКИЙ -- STRESS, PHYSIOLOGICAL (иммунология)
ДИСБАКТЕРИОЗ -- DYSBIOSIS (иммунология, метаболизм)
МИКРОБИОТА -- MICROBIOTA (иммунология)
ВАГИНИТ БАКТЕРИАЛЬНЫЙ -- VAGINOSIS, BACTERIAL (иммунология, кровь, метаболизм, этиология)
ПОЛИМЕРАЗНАЯ ЦЕПНАЯ РЕАКЦИЯ -- POLYMERASE CHAIN REACTION (использование)
Анотація: The stress objective marker is the neuro-hormonal stress-implementing system stress and the increase the cortisol and prolactin levels in the blood, leading to the “distress syndrome” formation. Aim – to establish the stress effect, revealed according to the level of stress- implementing hormones, in particular cortisol and prolactin, on the progression of vaginal bacterial dysbiosis and the bacterial vaginosis (BV) development. During the study there were used the data taken from 298 women, who were divided into the following groups according to the Opportunistic pathogenic microflora index (OPMI) and normobiota index (NBI): normocenosis (n=53), dysbiosis I (n=128) and II degree (n=117) among the latter 83 patients with NBI1 lg GE/sample were identified, in which BV was established. Molecular genetic studies of the epithelium scraping from the vagina posterolateral wall were carried out by Polymerase chain reaction (“DNK-Technologiia” LLC, RF). Facultative and obligate anaerobes, myco- and ureplasmas, and yeast-like fungi were quantified. The cortisol and prolactin blood levels were identified. For statistical analysis, the Statistica 10 software (StatSoft, Inc., USA) was used. Catch out that the blood cortisol content with dysbiosis progression compared with the normocenosis has changed in two-phase: it was increased with I degree dysbiosis (1.2–1.4 times; p0.01) and decreased with II degree dysbiosis and BV (1.5 times; p0.001). So, with respect to the classical concept of the General adaptive syndrome of G. Selye, the first dysbiosis development stages can be considered as reaction of “anxiety”, while the development of BV is a reaction of “exhaustion”. The blood prolactin content compared with normocenosis with dysbiosis was increased, which was most expressed in BV (1.5 times; p 0.001). It also reflected the stress response development with increased central nervous system stress. The blood hormones content has relation with BV-associated microbiota indexes: prolactin was positively related with NBI, and cortisol was negatively related to the number of Atopobium vaginalis. Thus, according to the data obtained, BV can be attributed to the stress pathology with the "distress syndrome" development and the content of cortisol and prolactin in the blood can be considered as marker factors for hormonal regulation disorder
Об’єктивним маркером стресу є напруження нейро-гормональної стрес-реалізуючої системи та збільшення вмісту у крові кортизолу та пролактину, що обумовлює формування “дистрес-синдрому”. Мета дослідження – встановити вплив стресу, визначеного за рівнем стрес-реалізуючих гормонів, зокрема – кортизолу та пролактину, на прогресування вагінального бактеріального дисбіозу та розвиток бактеріального вагінозу (БВ). Залучені дані 298 жінок, які за індексом умовно-патогенної мікрофлори (ІУПМ) та показником нормобіоти (ПНБ) були розподілені на групи: нормоценоз (n=53), дисбіоз І (n=128) і ІІ ступеню (n=117); серед останніх виокремлено 83 пацієнтки з ПНБ1 lg ГЕ/зразок, в яких був встановлений БВ. Молекулярно-генетичні дослідження зіскрібка епітелію з задньобокової стінки піхви проводили методом полімеразної ланцюгової реакції (“ДНК-технологія”, РФ). Кількісно визначали факультативні й облігатні анаероби, міко- і уреплазми та дріжджоподібні гриби. У крові визначали вміст кортизолу та пролактину. Для статистичного аналізу використовували програму Statistica 10 (StatSoft, Inc., USA). Виявлено, що вміст у крові кортизолу по мірі прогресування дисбіозу у порівнянні з нормоценозом змінювався двофазно: був збільшеним при дисбіозі І ступеню (у 1,2–1,4 рази; р0,01) і – зниженим при дисбіозі ІІ ступеню і БВ (у 1,5 рази; p0,001). Отже, орієнтуючись на класичну концепцію загального адаптаційного синдрому Г. Сельє, перші стадії розвитку дисбіозу можна вважати реакцією “тривоги”, тоді як розвиток БВ, – реакцією “виснаження”. Вміст у крові пролактину у порівнянні з нормоценозом при дисбіозі виявився збільшеним, що було максимально виражено при БВ (у 1,5 рази; p0,001). Це також відбивало розвиток стресової реакції з підвищенням напруженості центральної нервової системи. Вміст у крові гормонів мав зв’язок з показниками БВ-асоційованої мікробіоти: пролактин був позитивно зв’язаний з ПНБ, а кортизол – негативно з кількістю Atopobium vaginalis. Отже відповідно до отриманих даних, БВ можна віднести до стресової патології з розвитком “дистрес-синдрому”, а вміст у крові кортизолу і пролактину можна розглядати як маркерні чинники порушення гормональної регуляці
Дод.точки доступу:
Minukhin, V. V.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Ідіопатична гіперпролактинемія, що проявилася синдромом полікістозу яєчників. Клінічний випадок [Текст] // Медичні аспекти здоров’я жінки. - 2019. - № 3. - С. 16-19

MeSH-головна:
ГИПЕРПРОЛАКТИНЕМИЯ -- HYPERPROLACTINEMIA (терапия)
ПОЛИКИСТОЗНОГО ЯИЧНИКА СИНДРОМ -- POLYCYSTIC OVARY SYNDROME (этиология)
ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS
ДОФАМИН -- DOPAMINE (анализ, метаболизм)
ПРОЛАКТИН -- PROLACTIN (анализ)
Анотація: Пролактин – це поліпептидний гормон, який виробляють лактотрофні клітини передньої частки гіпофіза. Його секреція знаходиться під інгібуючим впливом гіпоталамуса. Роль фактора, здатного знижувати секрецію пролактину, відіграє нейротрансмітер дофамін.Продукцію пролактину стимулюють тиреотропін-рилізинг гормон, естрогени, епідермальний фактор росту, вазоактивний інтестинальний пептид і антагоністи дофамінових рецепторів
Гіперпролактинемія – це стан підвищення рівня пролактину, при якому спостерігають такі симптоми: порушення менструального циклу, галакторею і (рідко) гірсутизм у жінок. Вона буває вторинною внаслідок застосування деяких ліків, гіпотиреозу, порушення функції нирок і новоутворення турецького сідла або параселярної ділянки. Під ідіопатичною гіперпролактинемією розуміють наявність постійно високих рівнів пролактину, при яких неможливо визначити причину підвищення секреції гормона
У даній статті описане рідкісне поєднання тяжкої інсулінорезистентності, гіперандрогенії та гіперпролактинемії. Доведено, що підвищений рівень андрогенів зумовлений гіперпролактинемією та зникає під впливом терапії каберголіном. Однак, оскільки етіологія гіперпролактинемії не встановлена, висунуто припущення, що на підвищення рівня пролактину впливає інсулінорезистентність, і ця гіпотеза потребує подальших досліджень. Автори наголосили, що під час звичайного клінічного обстеження, перед встановленням діагнозу СПКЯ слід виключити альтернативні порушення, які супроводжуються підвищеним рівнем андрогенів. У разі значного підвищення пролактину, походження якого невідоме, необхідно провести ретельну діагностику. Іноді гіперпролактинемія призводить до підвищення рівня андрогенів, стимулюючи секрецію андрогенів наднирковими залозами. Недіагностована і нелікована гіперпролактинемія значно впливає на якість життя жінок. Ключовою ланкою у лікуванні цього порушення є корекція гормонального гомеостазу агоністом допаміну каберголіном. Запорука успішної профілактики ідіопатичної гіперпролактинемії полягає у веденні здорового способу життя, виключенні стресових факторів і своєчасному обстеженні
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Рыкова, О. В.
Акромегалия: редкое или своевременно не выявленное заболевание? Репродуктивные аспекты патологии [Текст] / О. В. Рыкова // Мед. аспекты здоровья женщины. - 2016. - № 1. - С. 69-73

MeSH-головна:
РОСТА ГОРМОН ЧЕЛОВЕКА -- HUMAN GROWTH HORMONE (секреция, физиология)
СОМАТОМЕДИНЫ -- SOMATOMEDINS (физиология)
ПРОЛАКТИН -- PROLACTIN (физиология)
БЕСПЛОДИЕ ЖЕНСКОЕ -- INFERTILITY, FEMALE (генетика, диагностика, патофизиология, этиология)
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Иловайская, И. А.
Биология пролактина [Текст] / И. А. Иловайская, Е. И. Марова // Акушерство и гинекология. - 2000. - № 6. - С. 3-6

MeSH-головна:
ПРОЛАКТИН -- PROLACTIN (анализ, терапевтическое применение, фармакология)
Дод.точки доступу:
Марова, Е. И.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Иловайская, И. А.
Биология пролактина.Нейроэндокринный контроль и регуляция секреций [Текст] / И. А. Иловайская, Е. И. Марова // Акушерство и гинекология. - 2000. - № 5. - С. 42-44

MeSH-головна:
ПРОЛАКТИН -- PROLACTIN (анализ, биосинтез, метаболизм)
НЕЙРОЭНДОКРИННЫЕ КЛЕТКИ -- NEUROENDOCRINE CELLS (метаболизм, ультраструктура, химия)
Дод.точки доступу:
Марова, Е. И.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Романенко, І. Ю.
Взаємозв’язок гормонального профілю та тривожних розладів у жінок - внутрішньо переміщених осіб із загрозливим перериванням вагітності [Текст] / І. Ю. Романенко // Міжнародний ендокринологічний журнал. - 2020. - Т. 16, N 4. - С. 31-36

MeSH-головна:
АБОРТ САМОПРОИЗВОЛЬНЫЙ -- ABORTION, SPONTANEOUS (профилактика и контроль, психология)
ТРЕВОГИ ШКАЛА ТЕСТИРОВАНИЯ -- TEST ANXIETY SCALE (статистика)
ЭСТРАДИОЛ -- ESTRADIOL (биосинтез, кровь)
ПРОГЕСТЕРОН -- PROGESTERONE (биосинтез, кровь)
ПРОЛАКТИН -- PROLACTIN (биосинтез, кровь)
ГИДРОКОРТИЗОН -- HYDROCORTISONE (биосинтез, кровь)
Анотація: Вагітність — надзвичайно важливий, критичний етап у житті кожної жінки. Хронічний стрес може впливати на перебіг вагітності, призводячи до збільшення числа ускладнень. Переміщені особи зазвичай мають більш високі показники депресивних і посттравматичних симптомів, ніж населення регіонів, у які вони переселяються. В антенатальному періоді підвищена схильність до психоемоційних розладів, близько 54 % жінок відчувають тривогу протягом всієї вагітності. Загроза переривання вагітності (ЗПВ) — найпоширеніше ускладнення вагітності, що виникає в 15–20 % випадків триваючої вагітності і пов’язане з ускладненим перебігом вагітності й пологів. Гормональний гомеостаз відіграє важливу роль в підтримці й розвитку вагітності. Мета роботи: вивчити особливості взаємозв’язку гормонального профілю й тривожних розладів у жінок — внутрішньо переміщених осіб (ВПО) із загрозливим перериванням вагітності, які проживають в Луганській області, для удосконалення лікувально-профілактичних заходів і профілактики акушерських і перинатальних ускладнень у таких жінок. Матеріали та методи. Обстежено 24 вагітних, які перебували на стаціонарному лікуванні з приводу ЗПВ у закладах охорони здоров’я Луганській області й мали статус ВПО (I група). Контрольну групу (II група) становили 25 вагітних із необтяженим анамнезом із фізіологічним перебігом вагітності аналогічного гестаційного терміну. Визначали концентрацію естрадіолу, прогестерону, пролактину, кортизолу. Для оцінки рівня тривожності застосовувався тест Спілбергера. Результати. У пацієнток групи I виявлено статистично значущий відносний прогестероновий дефіцит, вірогідне перевищення рівнів стрес-асоційованих гормонів пролактину й кортизолу. Показники реактивної та особистісної тривожності вірогідно вищі в групі I. Встановлено позитивний кореляційний зв’язок між показником реактивної тривожності й концентрацією кортизолу. Предикторами розвитку тривожних розладів, за даними множинного регресійного аналізу, виступають рівень особистісної тривожності й концентрації кортизолу й прогестерону. Висновки. Антенатальне вивчення показників тривожності, рівня стрес-асоційованих гормонів, прогестерону у вагітних ВПО із симптомами ЗПВ дозволить індивідуалізувати підхід до ведення й своєчасно розробити в разі потреби корегуючі й реабілітаційні заходи, які будуть сприяти благополучному завершенню вагітності й впливати на здоров’я матері та її потомства
Pregnancy is an important, critical stage in the development of woman personality. Chronic stress can affect the course of pregnancy, leading to an increase in the number of complications. Displaced people usually have higher rates of depressive and post-traumatic symptoms than people from the host regions in which they relocate. In the antenatal period, the propensity to psycho-emotional disorders is increased, about 54 % of women experience anxiety during pregnancy. Threatened miscarriage is the most common complication of pregnancy that occurs in 15–20 % of cases of ongoing pregnancy and is associated with a complicated course of pregnancy and childbirth. Hormonal homeostasis plays an important role in the maintenance and development of pregnancy. The purpose of this research was to study the features of the relationship of the hormonal profile and anxiety disorders in women — internally displaced persons with threatened miscarriage, living in the Luhansk region, to improve treatment and preventive measures and prevent obstetric and perinatal complications in such women. Material and methods. The study included 24 pregnant women with the status of internally displaced persons, who were hospitalized for threatened miscarriage to the hospitals, located in the Luhansk region (group I). The control group (group II) consisted of 25 pregnant women with non-complicated obstetric anamnesis and physiological course of pregnancy with similar gestational period. The concentrations of estradiol, progesterone, cortisol and prolactin were determined. Spielberger State-Trait Anxiety Inventory was used to assess the level of anxiety. Results. Group I patients showed a statistically significant relative progesterone deficiency, a significant excess of stress-associated hormones such as prolactin and cortisol. Patients of group I had significantly higher levels of state and trait anxiety. A positive correlation was found between cortisol concentration and indicators of state anxiety in group I. According to multiple regression analysis, the predictors of anxiety disorders are the level of trait anxiety and the concentration of cortisol and progesterone. Conclusions. Antenatal study of indicators of anxiety, the level of stress-associated hormones, progesterone in pregnant women with threatened miscarriage will allow us to individualize the approach to the management of pregnancy and, if needed, to timely develop rehabilitation measures that will contribute to a successful outcome of the pregnancy and influence the health of the mother and her children
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Денисенко, В. Ю.
Влияние ингибитора протеинкиназы С на вызванные пролактином изменения уровня Са2+ в клетках гранулезы свиньи / В. Ю. Денисенко, Т. И. Кузьмина // Российский физиологический журнал им.И.М.Сеченова. - 2000. - Т. 86, № 4. - С. 481-487

MeSH-головна:
ПРОТЕИНКИНАЗА C -- PROTEIN KINASE C (анализ, антагонисты и ингибиторы)
ПРОЛАКТИН -- PROLACTIN (анализ)
МОДЕЛИ НА ЖИВОТНЫХ -- MODELS, ANIMAL
Дод.точки доступу:
Кузьмина, Т. И.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.

Фидченко, Ю. М.
Влияние пролактина на водно-солевой обмен у самок крыс в модели холестаза беременных [Текст] / Ю. М. Фидченко, Н. С. Кушнарева, О. В. Смирнова // Бюллетень экспериментальной биологии и медицины : Междунар. науч.- практ. журн. - 2013. - Т. 156, № 12. - С. 767-770. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-головна:
БОЛЕЗНЬ, МОДЕЛИ НА ЖИВОТНЫХ -- DISEASE MODELS, ANIMAL
ХОЛЕСТАЗ -- CHOLESTASIS
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PREGNANCY COMPLICATIONS
НАТРИЙУРЕЗ -- NATRIURESIS
ПРОЛАКТИН -- PROLACTIN (фармакология)
Дод.точки доступу:
Кушнарева, Н. С.
Смирнова, О. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

11.

Гончарова, О. А.
Влияние пролактина на иммунные характеристики у женщин с аутоиммунным тиреоидитом [] = Effect of prolactin on the immune parameters in women with autoimmune thyroiditis / О. А. Гончарова // Ендокринологія. - 2020. - Т. 25, № 1. - С. 28-32. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ПРОЛАКТИН -- PROLACTIN (диагностическое применение, иммунология, кровь, метаболизм)
ТИРЕОИДИТ АУТОИММУННЫЙ -- THYROIDITIS, AUTOIMMUNE (иммунология, патофизиология)
ИММУНИТЕТ КЛЕТОЧНЫЙ -- IMMUNITY, CELLULAR (действие лекарственных препаратов, иммунология)
ИММУНОФЕНОТИПИРОВАНИЕ ЛИМФОЦИТОВ -- IMMUNOPHENOTYPING (использование, методы)
Анотація: Результаты могут быть использованы для совершенствования патогенетической терапии аутоиммунного тиреоидита. Цель — установление особенностей иммунного статуса у женщин с аутоиммунным тиреоидитом (АИТ) в зависимости от уровней пролактина (ПРЛ). Материал и методы. Обследованы 90 женщин с АИТ и субкомпенсированным гипотиреозом: исследованы базальные уровни ПРЛ, тиреотропного гормона (ТТГ), свободного тироксина (свТ4). В подгруппах с гипер- и нормопролактинемией (ГПРЛ, НПРЛ) изучены иммунофенотип лимфоцитов (CD3, CD4, CD8, CD16, CD22), уровень антитиреоидных антител к тиреоглобулину (АтТГ) и тиреопероксидазе (АтТПО). Результаты. ГПРЛ имела место в 35,5% случаев, ее наличие сопровождалось более выраженным гипотиреозом (р0,05 для повышения уровня ТТГ и р0,05 для снижения концентрации свТ4) по сравнению с группой с НПРЛ. Все исследованные показатели клеточного иммунитета, а также АтТПО в группе с ГПРЛ были достоверно выше, чем у пациенток с НПРЛ. Установлены достоверные ассоциативные связи между показателями ПРЛ и клеточного иммунитета, а также АтТПО. Выводы. Наличие гиперпролактинемии у пациенток с АИТ провоцирует снижение эффективности заместительной терапии гипотиреоза. Гиперпролактинемия может расцениваться как стимулятор иммунопатогенетического звена аутоиммунного тиреоидита. Повышенные уровни пролактина ассоциируются с повышением уровней Т-, В-лимфоцитов, натуральных киллеров и провоцируют усиление выработки антитиреоидных антител
The results can be used to improve the pathogenetic therapy of autoimmune thyroiditis. Goal. To set the immune status features in women with autoimmune thyroiditis (AIT) depending on prolactin levels (PRL). Material and methods. 90 women with AIT and subcompensated hypothyroidism were examined: basal levels of PRL, thyroid-stimulating hormone (TSH), and free thyroxine (fT4) were studied. In subgroups with hyper- and normoprolactinemia (GPRL, NPRL), the immunophenotype of lymphocytes (CD3, CD4, CD8, CD16, CD22), the level of antithyroid antibodies to thyroglobulin (ATTG) and thyroperoxidase (ATTPO) were studied. Results. GPRL occurred in 35.5% of cases, its presence was accompanied by more pronounced hypothyroidism (p 0.05 to increase the level of TSH and p 0.05 to decrease fT4) compared with the group with NPRL. All studied parameters of cellular immunity, as well as AbTPO in the group with GPRL were significantly higher than with NPRL. Reliable associative relationships between PRL and indicators of cellular immunity, as well as AbTPO, have been established. Conclusions. The presence of hyperprolactinemia in patients with AIT reduces the effectiveness of thyroid replacement therapy for hypothyroidism. Hyperprolactinemia can be regarded as a stimulant of the immunopathogenetic link in autoimmune thyroiditis. Prolactin is associated with level increassion of T-, B-lymphocytes, natural killer cells and helps to increase the synthesis of antithyroid antibodies
Вільних прим. немає

Знайти схожі

12.

Хижняк, О. О.
Возрастные нормы содержания пролактина в сыворотке крови здоровых добровольцев [Текст] / О. О. Хижняк, М. Р. Микитюк, Т. Г. Гогитидзе // Проблеми ендокринної патології. - 2015. - № 2. - С. 76-84

MeSH-головна:
ПРОЛАКТИН -- PROLACTIN (кровь)
ДОБРОВОЛЬЦЫ -- VOLUNTEERS
ВОЗРАСТНЫЕ ГРУППЫ -- AGE GROUPS
ГИПЕРПРОЛАКТИНЕМИЯ -- HYPERPROLACTINEMIA (кровь, метаболизм)
Дод.точки доступу:
Микитюк, М. Р.
Гогитидзе, Т. Г.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

13.

Вплив пролактину на АДФ-індуковану агрегацію тромбоцитів у хворих на стабільну стенокардію напруги та гастроезофагеальну рефлюксну хворобу [Текст] / О. С. Хухліна [та ін.] // Український терапевтичний журнал. - 2019. - № 3. - С. 41-46

MeSH-головна:
СТЕНОКАРДИЯ СТАБИЛЬНАЯ -- ANGINA, STABLE (диагностика, кровь, осложнения)
ЖЕЛУДОЧНО-ПИЩЕВОДНЫЙ РЕФЛЮКС -- GASTROESOPHAGEAL REFLUX (диагностика, кровь, осложнения)
ТРОМБОЦИТОВ АГРЕГАЦИЯ -- PLATELET AGGREGATION
ПРОЛАКТИН -- PROLACTIN (кровь)
Анотація: Тромбоцитарна ланка гомеостазу займає одне з ключових місць у розвитку та прогресуванні атеросклерозу. Тромбоцити першими реагують як на дефекти цілісності та дисфункцію ендотелію, так і на ушкодження слизової оболонки стравоходу. У практиці лікаря будь-якої спеціальності частим поєднанням є перебіг стабільної стенокардії напруги (ССН) та гастроезофагеальної рефлюксної хвороби (ГЕРХ). Мета роботи — вивчити вплив рівня пролактину на АДФ-індуковану агрегацію тромбоцитів у хворих на ССН та ГЕРХ. Матеріали та методи. У дослідження включено 148 хворих на ССН І—ІІ функцонального класу та ГЕРХ А, В, С (за Лос-Анджелеською класифікацією) віком від 48 до 79 років. З них 30 — ізольованою ССН (1-ша група), 30 хворих — ізольованою ГЕРХ (2-га група) та 88 хворих на ССН із коморбідною ГЕРХ (3-тя група). Окрему групу склали 20 практично здорових осіб (ПЗО). Усім пацієнтам, включеним у дослідження, було проведено визначення сироваткового рівня пролактину та ступеня, швидкості й часу АДФ-індукованої агрегації тромбоцитів. Результати та обговорення. Ступінь, швидкість, час АДФ-індукованої агрегації тромбоцитів, як і рівень пролактину, хворих на ССН із коморбідною ГЕРХ, був статистично достовірно вищим за аналогічні результати групи ПЗО, хворих на ізольовану ССН та ізольовану ГЕРХ. Встановлено високий прямий кореляційний зв’язок між ступенем, швидкістю АДФ-індукованої агрегації тромбоцитів сироватки крові хворих на ССН із коморбідною ГЕРХ та рівнем пролактину сироватки крові (r = 0,710; r = 0,696). Висновки. Отже, у хворих на ССН із коморбідною ГЕРХ було встановлено рівень пролактину, який перевищує показник груп з ізольованою ССН, ізольованою ГЕРХ та групи ПЗО. При цьому ступінь та швидкість АДФ-індукованої агрегації тромбоцитів зростають пропорційно рівню пролактину
The combination of stable angina of effort (SEA) and gastroesophageal reflux disease (GERD) is frequently observed in the clinic of internal diseases. Thrombocytic link of homeostasis is one of the main factors in the development and progression of atherosclerosis. The long-term increase of circulation prolactin levels can result in the development of pathological changes caused by hyperprolactinemia. Objective — to investigate the effect of prolactin levels on the ADP-induced platelet aggregation in patients with SEA and GERD. Materials and methods. The study included 148 persons: 30 patients with isolated SEA (1st group), 30 patients with isolated GERD (2nd group), and 88 patients with combination of SEA and GERD (3rd group). A separate group consisted of 20 practically healthy persons (PHPs). The serum levels of prolactin and the degree, rate, and time of ADP-induced platelet aggregation were investigated in all patients, included in the study. Results and discussion. The degree, rate, time of ADPinduced platelet aggregation, as well as prolactin levels, were significantly higher in patients with SEA and comorbidity of GERD than the similar results of the PHPs group, patients with isolated SEA and isolated GERD. A high direct correlation relationship was established between the degree of ADP-induced aggregation of blood platelets in patients with SEA with comorbid GERD and serum prolactin levels (r = 0.710; r = 0.696). Conclusions. It has been established that in patients with SEA with comorbid GERD, the prolactin levels were higher than in groups with isolated SEA, isolated SEA and PHPs group and increaseв proportionally to the degree and rate of ADP-induced platelet aggregation
Дод.точки доступу:
Хухліна, О. С.
Дрозд, В. Ю.
Антонів, А. А.
Рощук, О. І.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

14.

Хухліна, О. С.
Вплив пролактину на результати ехокардіографії та добового мультиканального інтралюмінального імпеданс-рН-моніторування стравоходу хворих на стабільну стенокардію напруги та гастроезофагеальну рефлюксну хворобу в динаміці лікування [Текст] / О. С. Хухліна, А. А. Антонів, В. Ю. Дрозд // Український терапевтичний журнал. - 2019. - № 4. - С. 20-27

MeSH-головна:
СТЕНОКАРДИЯ -- ANGINA PECTORIS (диагностика, кровь, лекарственная терапия, осложнения)
ЖЕЛУДОЧНО-ПИЩЕВОДНЫЙ РЕФЛЮКС -- GASTROESOPHAGEAL REFLUX (диагностика, кровь, лекарственная терапия, осложнения)
ПРОЛАКТИН -- PROLACTIN (кровь)
ЭХОКАРДИОГРАФИЯ -- ECHOCARDIOGRAPHY
Анотація: Мета роботи — встановити вплив комплексної терапії з додаванням мельдонію на результати ехокардіографії, добового мультиканального інтралюмінального імпеданс-рН-моніторування (ДМІІ-рН-М) стравоходу та рівень пролактину (ПЛ) сироватки крові у хворих на стабільну стенокардію напруги (ССН) та гастроезофагеальну рефлюксну хворобу (ГЕРХ) за умов коморбідності
Отже, корекція базисної терапії ССН та ГЕРХ із відміною прийому прокінетика та додатковим застосуванням мельдонію призводить до зниження рівня пролактину сироватки крові, рівень якого перебуває у тісній кореляційній залежності з основними показниками ЕхоКГ та ДМІІ-рН-М, що проявляється у посиленні загальної скоротливої здатності міокарда лівого шлуночка, нижнього стравохідного сфінктера, підвищенні кінетичної функції стравоходу та покращенні регенераторних можливостей його слизової оболонки
Дод.точки доступу:
Антонів, А. А.
Дрозд, В. Ю.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

15.

    Вплив рівня пролактину сироватки крові на ішемію міокарда у хворих на стабільну стенокардію напруження та гастроезофагеальну рефлюксну хворобу [Текст] / О. С. Хухліна [та ін.] // Міжнародний ендокринологічний журнал. - 2019. - Том 15, N 7. - С. 15-20. - Бібліогр. наприкінці ст.

MeSH-головна:
СТЕНОКАРДИЯ СТАБИЛЬНАЯ -- ANGINA, STABLE (диагностика, кровь, осложнения)
ЖЕЛУДОЧНО-ПИЩЕВОДНЫЙ РЕФЛЮКС -- GASTROESOPHAGEAL REFLUX (кровь, осложнения)
ПРОЛАКТИН -- PROLACTIN (кровь)
Анотація: Гіперпролактинемія може призводити до виникнення негативних серцево-судинних подій у пацієнтів з ішемічною хворобою серця та сповільнювати процес регенерації слизової оболонки шлунково-кишкового тракту. Мета дослідження: визначити можливий взаємозв’язок між рівнем пролактину та результатами холтерівського моніторування ЕКГ у хворих на стабільну стенокардію напруження (ССН) та гастроезофагеальну рефлюксну хворобу (ГЕРХ). Матеріали та методи. У дослідження включені 118 хворих на стабільну стенокардію напруження І–ІІ функціонального класу віком від 48 до 79 років. Із них 30 хворих з ізольованою ССН сформували першу групу, 88 хворих на ССН із коморбідною ГЕРХ (А, В, С) увійшли до другої групи дослідження. Усім хворим, які були включені в дослідження, до початку лікування визначили сироватковий рівень пролактину та провели холтерівське моніторування ЕКГ. Результати. У хворих на ССН та ГЕРХ рівень пролактину перевищує показник норми та є вищим за рівень пролактину у групі з ізольованим перебігом ССН (р  0,05), як і число епізодів больової, безбольової ішемії міокарда та їх тривалість (р  0,05). Наявність коморбідної ГЕРХ провокує зростання сумарної тривалості епізодів ішемії на добу в пацієнтів, хворих на ССН, порівняно з результатами тих, у кого ГЕРХ відсутня. Висновки. Установлено сильний прямий лінійний зв’язок між рівнем пролактину сироватки крові та кількістю епізодів больової ішемії міокарда за добу у хворих на ССН та ГЕРХ і між сумарною тривалістю епізодів ішемії міокарда та рівнем пролактину. Наявність коморбідної ГЕРХ у хворих на стабільну стенокардію напруження провокує зростання сумарної тривалості епізодів ішемії на добу в таких пацієнтів порівняно з хворими без ГЕРХ. Кореляційна залежність між сумарною тривалістю епізодів ішемії міокарда та рівнем пролактину сироватки крові є високою у хворих на ССН за умов коморбідної ГЕРХ
Дод.точки доступу:
Хухліна, О. С.
Дрозд, В. Ю.
Антонів, А. А.
Гайдичук, В. С.
Рощук, О. І.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

16.

Єфіменко, О. О.
Гіперпролактинемія: міждисциплінарний альянс [Текст] = Hyperprolactinemia: aninterdisciplinaryalliance / О. О. Єфіменко, О. Ю. Михайленко // Медичні аспекти здоров’я жінки. - 2018. - № 1. - С. 34-38. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ГИПЕРПРОЛАКТИНЕМИЯ -- HYPERPROLACTINEMIA (диагностика, терапия)
ПРОЛАКТИН -- PROLACTIN (анализ)
Анотація: У cтатті висвітлено причини виникнення гіперпролактинемії, сучасні підходи до її діагностики та лікування. Наведено клінічні прояви цієї патології та діагностичний алгоритм, а також основні критерії відміни медикаментозної терапії
Дод.точки доступу:
Михайленко, О. Ю.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

17.

Діагностична та прогностична цінність гормональних показників, ліпідного спектра та ультрасонографічних параметрів міокарда при метаболічному синдромі, ускладненому хронічною ішемічною хворобою серця і цукровим діабетом 2-го типу [Текст] / Р. Я. Дутка [та ін.] // Міжнародний ендокринологічний журнал. - 2021. - Т. 17, № 2. - С. 37-45

MeSH-головна:
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ, ТИП 2 -- DIABETES MELLITUS, TYPE 2 (патофизиология)
МЕТАБОЛИЧЕСКИЙ СИНДРОМ X -- METABOLIC SYNDROME X (диагностика)
ИШЕМИЧЕСКАЯ БОЛЕЗНЬ СЕРДЦА -- MYOCARDIAL ISCHEMIA (патофизиология)
ПРОЛАКТИН -- PROLACTIN (анализ)
ГИДРОКОРТИЗОН -- HYDROCORTISONE (анализ)
ТИРЕОТРОПИН -- THYROTROPIN (анализ)
КОМОРБИДНОСТЬ -- COMORBIDITY
Анотація: Синтропічна патологія, зумовлена поєднанням метаболічних і гормональних змін, призводить до розвитку ускладнень серцево-судинної патології як безпосередньої причини смертності та зменшення тривалості чи якості життя населення. Щодо ролі гормонів при даній комплексній патології слід зауважити, що не повністю доведена їх патогенетична і клінічна взаємозалежність та кореляція із морфофункціональними параметрами стану міокарда. Методологічні труднощі таких досліджень полягають у потребі аналізувати десятки лабораторно-клінічних показників у багатьох групах порівняння. Мета дослідження: встановити діагностичні маркери при метаболічному синдромі, а також їх взаємозалежність порівняно із синтропічною патологією, представленою хронічною ішемічною хворобою серця (ІХС) та цукровим діабетом (ЦД) 2-го типу. Матеріали та методи. У дослідження залучені 319 пацієнтів, розподілених на 6 груп. Першу групу становили 82 пацієнти з метаболічним синдромом (МС), другу — із МС та ЦД компенсованим (39 осіб), третю — із МС та ЦД декомпенсованим (35 осіб), четверту — 44 особи з МС та появою ІХС, п’яту — 44 хворі на ІХС та ЦД 2-го типу в стані компенсації, що виник на тлі МС, шосту — 75 пацієнтів з ІХС та ЦД 2-го типу в стані декомпенсації на тлі МС. У контрольну групу увійшли 40 практично здорових осіб (чоловіки — 17, жінки — 23). Результати. У жінок віком до 40 років із МС без ЦД 2-го типу при підвищеному рівні пролактину, кортизолу та тиреотропного гормона (ТТГ) діагноз ІХС об’єктивно не підтверджується. При цьому спостерігалися вже початкові зміни ліпідного обміну за рахунок підвищення рівня тригліцеридів та ліпопротеїнів дуже низької щільності. Поява ІХС на фоні МС (лише за умови відсутності ЦД 2-го типу) характеризується наближеними до контролю рівнями пролактину та кортизолу на фоні значного підвищення ТТГ у всіх пацієнтів незалежно від статі. У четвертій групі пацієнтів з ІХС на тлі МС високому значенню суми індексів (∑і) ліпідного спектра відповідає найнижчий показник суми індексів гормонів. Для шостої групи з ІХС у поєднанні з декомпенсованим ЦД 2-го типу характерні найвищі показники ∑і як ліпідного обміну, так і гормонів. При поєднанні МС з ІХС та компенсованим ЦД 2-го типу рівні гормонів та ліпідів не відрізнялися від таких при МС з ІХС без ЦД 2-го типу. При МС, ускладненому декомпенсованим ЦД 2-го типу та ІХС, спостерігались підвищені рівні кортизолу і пролактину, при цьому рівень ТТГ був у нормі. Висновки. Установлено діагностичні маркери (гормональні показники, параметри ліпідного спектра й ультрасонографічні параметри міокарда) при МС, а також виявлено їх взаємозалежність порівняно із синтропічною патологією, представленою ІХС та ЦД 2-го типу
Дод.точки доступу:
Дутка, Р. Я.
Чмир, Н. В.
Лент’єва, З. Р.
Федечко, Й. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

18.

    Диагностическая значимость макропролактина при гиперпролактинемии [Текст] / Л. К. Дзеранова [и др.] // Клиническая лабораторная диагностика. - 2007. - № 10. - С. 16-19 . - ISSN 0869-2084

Рубрики: Пролактин

   Гиперпролактинемия--диагн

   Полиэтиленгликоли--диагн прим

Дод.точки доступу:
Дзеранова, Л. К.
Гончаров, Н. П.
Добрачева, А. Д.
Колесников, Г. С.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

19.

Чмир, Н. В.
Динаміка ендокринних та обмінних зрушень у пацієнтів з ішемічною хворобою серця, цукровим діабетом 2-го типу і метаболічним синдромом при лікуванні телмісартаном [Текст] / Н. В. Чмир // Міжнародний ендокринологічний журнал. - 2022. - Т. 18, № 1. - С. 28-34. - Бібліогр. в кінці ст.

Рубрики: Телмісартан

MeSH-головна:
ИШЕМИЧЕСКАЯ БОЛЕЗНЬ СЕРДЦА -- MYOCARDIAL ISCHEMIA (лекарственная терапия, патофизиология)
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ, ТИП 2 -- DIABETES MELLITUS, TYPE 2 (лекарственная терапия, патофизиология)
ПРОЛАКТИН -- PROLACTIN (анализ)
ТИРЕОТРОПИН -- THYROTROPIN (анализ)
Анотація: Взаємозв’язок ренін-ангіотензинової та гіпоталамо-гіпофізарної систем — патогенетична ланка багатьох коморбідних захворювань, зокрема цукрового діабету (ЦД) 2-го типу та ішемічної хвороби серця (ІХС). Зацікавленість гормональних структур як гіпофіза, гіпоталамуса, так і периферичних органів ендокринної системи підтверджена в багатьох роботах. Наявність спільних ланок патогенезу й регулюючих чинників змушує шукати нові методи патогенетичного лікування, які б мали комплексну дію на коморбідну патологію. Одним із таких напрямків лікування є застосування телмісартану — блокатора рецепторів ангіотензину-2. Однак зміни гормонального статусу, ліпідного спектра, що характеризують стан пацієнта в процесі лікування, залишаються вивченими недостатньо, що й зумовлює доцільність проведення цього дослідження. Мета дослідження: вивчення динаміки ендокринних та обмінних зрушень у пацієнтів з ішемічною хворобою серця та цукровим діабетом 2-го типу на тлі метаболічного синдрому (МС) при лікуванні телмісартаном. Матеріали та методи. Обстежено 51 пацієнта (26 жінок, 25 чоловіків) з ІХС та ЦД 2-го типу, який виник на тлі метаболічного синдрому. Дослідження проводилось в умовах Львівського обласного державного клінічного лікувально-діагностичного ендокринологічного центру та КНП «П’ята міська клінічна лікарня м. Львова». Пацієнтів поділено на дві групи — дослідну та групу порівняння залежно від призначеного лікування. До дослідної групи (n = 27) увійшли хворі на ІХС та ЦД 2-го типу (на тлі МС) (жінок — 14, чоловіків — 13), які отримували телмісартан 80 мг/добу та стандартну терапію. Групу порівняння становили 24 хворі на ІХС та ЦД 2-го типу (на тлі МС) (жінок — 12, чоловіків — 12), які отримували стандартну терапію. До контрольної групи ввійшли 40 практично здорових осіб (чоловіків — 17 (42,5 %), жінок — 23 (57,5 %)). Обстеження проведене при надходженні до стаціонару й через один місяць після початку лікування. У пацієнтів визначали рівень пролактину, кортизолу, вільного тироксину та тиреотропного гормона, а також показники ліпідного спектра. Результати. У роботі досліджено динаміку рівнів пролактину, кортизолу, вільного тироксину й тиреотропного гормона у хворих на ІХС та ЦД 2-го типу, який виник на тлі МС, до лікування та через один місяць після початку прийому телмісартану. Згідно з результатами досліджень, виявлені такі зміни гормонального спектра та ліпідного обміну. Рівень кортизолу в дослідній групі при надходженні до стаціонару вірогідно не відрізнявся від контрольних величин, і через один місяць лікування відзначалася тенденція до його зниження порівняно з вихідним показником. У групі порівняння також була відзначена тенденція до зниження рівня кортизолу впродовж стандартного лікування порівняно з початковим показником. Отже, як лікування телмісартаном, так і стандартна терапія сприяють тенденції до зниження рівня кортизолу. Рівень пролактину в жінок дослідної групи до початку стаціонарного лікування статистично значуще не відрізнявся від значень контролю і через один місяць лікування вірогідно зростав, тоді як у жінок групи порівняння впродовж лікування відзначалася лише тенденція до його зростання. Рівень пролактину в чоловіків дослідної групи на початку спостереження був вірогідно вищим від значень контролю, упродовж лікування із застосуванням телмісартану статистично значуще підвищився, тоді як у групі порівняння показник цього гормона впродовж лікування вірогідно не змінювався. Отже, спостерігалось вірогідне зростання рівня пролактину в жінок та чоловіків у процесі лікування телмісартаном. Рівень тиреотропного гормона в пацієнтів дослідної групи до лікування був вірогідно вищим щодо контролю, статистично значуще знижувався впродовж лікування на відміну від пацієнтів групи порівняння, у яких рівень тиреотропного гормона при тенденції до підвищення на початку спостереження впродовж лікування вірогідно не змінювався. Вірогідне підвищення рівня вільного тироксину було характерне для пацієнтів дослідної групи впродовж лікування, тоді як показник вільного тироксину в пацієнтів групи порівняння в процесі лікування вірогідно не змінювався. Ліпідний спектр у пацієнтів і дослідної групи, і групи порівняння характеризувався вірогідним підвищенням рівня тригліцеридів, холестерину ліпопротеїдів дуже низької щільності та вірогідним зниженням показника холестерину ліпопротеїдів високої щільності. Застосування в складі стандартної терапії телмісартану супроводжувалось статистично значущим зниженням рівня загального холестерину (у межах референтних значень), тригліцеридів, холестерину ліпопротеїдів низької щільності та холестерину ліпопротеїдів дуже низької щільності. Висновки. Застосування телмісартану в складі комплексної терапії сприяє зниженню рівня кортизолу (р 0,05), вірогідному підвищенню значень пролактину в жінок та чоловіків (у межах референтних значень), вірогідному зростанню вТ4 та, відповідно, зменшенню рівня тиреотропного гормона, що свідчить про участь телмісартану в корекції порушень метаболізму, зокрема проявів субклінічного гіпотиреозу. Телмісартан сприятливо впливає на ліпідний спектр крові, вірогідно знижуючи значення загального холестерину, тригліцеридів, холестерину ліпопротеїдів низької щільності, а також холестерину ліпопротеїдів дуже низької щільності
Вільних прим. немає

Знайти схожі

20.

Залежність ступеня операційного стресу від виду оперативного втручання з приводу гострого холециститу у пацієнтів за високого операційно-анестезіологічного ризику [Текст] / М. В. Безручко [та ін.] // Клінічна хірургія. - 2013. - № 3. - С. 22-25

MeSH-головна:
ХОЛЕЦИСТИТ ОСТРЫЙ -- CHOLECYSTITIS, ACUTE (метаболизм, хирургия)
СТРЕСС ТРАВМАТИЧЕСКИЙ ОСТРЫЙ -- STRESS DISORDERS, TRAUMATIC, ACUTE (диагноз)
ГИДРОКОРТИЗОН -- HYDROCORTISONE (кровь)
ПРОЛАКТИН -- PROLACTIN (кровь)
ДРЕНАЖ -- DRAINAGE (методы)
Дод.точки доступу:
Безручко, М. В.
Малик, С. В.
Кравченко, С. П.
Осіпов, О. С.
Ситнік, Д. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

1-20 21-40 41-60 61-65

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)