Головна Спрощенний режим Відео-інструкція Опис
Авторизація
Прізвище
Пароль
 

Бази даних


Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Зона пошуку
у знайденому
 Знайдено у інших БД:Книги (6)
Формат представлення знайдених документів:
повний інформаційнийкороткий
Відсортувати знайдені документи за:
авторомназвоюроком виданнятипом документа
Пошуковий запит: (<.>S=Пролактин<.>)
Загальна кількість знайдених документів : 67
Показані документи з 1 по 20
 1-20    21-40   41-60   61-67 
1.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Чмир Н. В.
Назва : Динаміка ендокринних та обмінних зрушень у пацієнтів з ішемічною хворобою серця, цукровим діабетом 2-го типу і метаболічним синдромом при лікуванні телмісартаном
Місце публікування : Міжнародний ендокринологічний журнал. - 2022. - Т. 18, № 1. - С. 28-34 (Шифр МУ65/2022/18/1)
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
Предметні рубрики: Телмісартан
MeSH-головна: ИШЕМИЧЕСКАЯ БОЛЕЗНЬ СЕРДЦА -- MYOCARDIAL ISCHEMIA
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ, ТИП 2 -- DIABETES MELLITUS, TYPE 2
ПРОЛАКТИН -- PROLACTIN
ТИРЕОТРОПИН -- THYROTROPIN
Анотація: Взаємозв’язок ренін-ангіотензинової та гіпоталамо-гіпофізарної систем — патогенетична ланка багатьох коморбідних захворювань, зокрема цукрового діабету (ЦД) 2-го типу та ішемічної хвороби серця (ІХС). Зацікавленість гормональних структур як гіпофіза, гіпоталамуса, так і периферичних органів ендокринної системи підтверджена в багатьох роботах. Наявність спільних ланок патогенезу й регулюючих чинників змушує шукати нові методи патогенетичного лікування, які б мали комплексну дію на коморбідну патологію. Одним із таких напрямків лікування є застосування телмісартану — блокатора рецепторів ангіотензину-2. Однак зміни гормонального статусу, ліпідного спектра, що характеризують стан пацієнта в процесі лікування, залишаються вивченими недостатньо, що й зумовлює доцільність проведення цього дослідження. Мета дослідження: вивчення динаміки ендокринних та обмінних зрушень у пацієнтів з ішемічною хворобою серця та цукровим діабетом 2-го типу на тлі метаболічного синдрому (МС) при лікуванні телмісартаном. Матеріали та методи. Обстежено 51 пацієнта (26 жінок, 25 чоловіків) з ІХС та ЦД 2-го типу, який виник на тлі метаболічного синдрому. Дослідження проводилось в умовах Львівського обласного державного клінічного лікувально-діагностичного ендокринологічного центру та КНП «П’ята міська клінічна лікарня м. Львова». Пацієнтів поділено на дві групи — дослідну та групу порівняння залежно від призначеного лікування. До дослідної групи (n = 27) увійшли хворі на ІХС та ЦД 2-го типу (на тлі МС) (жінок — 14, чоловіків — 13), які отримували телмісартан 80 мг/добу та стандартну терапію. Групу порівняння становили 24 хворі на ІХС та ЦД 2-го типу (на тлі МС) (жінок — 12, чоловіків — 12), які отримували стандартну терапію. До контрольної групи ввійшли 40 практично здорових осіб (чоловіків — 17 (42,5 %), жінок — 23 (57,5 %)). Обстеження проведене при надходженні до стаціонару й через один місяць після початку лікування. У пацієнтів визначали рівень пролактину, кортизолу, вільного тироксину та тиреотропного гормона, а також показники ліпідного спектра. Результати. У роботі досліджено динаміку рівнів пролактину, кортизолу, вільного тироксину й тиреотропного гормона у хворих на ІХС та ЦД 2-го типу, який виник на тлі МС, до лікування та через один місяць після початку прийому телмісартану. Згідно з результатами досліджень, виявлені такі зміни гормонального спектра та ліпідного обміну. Рівень кортизолу в дослідній групі при надходженні до стаціонару вірогідно не відрізнявся від контрольних величин, і через один місяць лікування відзначалася тенденція до його зниження порівняно з вихідним показником. У групі порівняння також була відзначена тенденція до зниження рівня кортизолу впродовж стандартного лікування порівняно з початковим показником. Отже, як лікування телмісартаном, так і стандартна терапія сприяють тенденції до зниження рівня кортизолу. Рівень пролактину в жінок дослідної групи до початку стаціонарного лікування статистично значуще не відрізнявся від значень контролю і через один місяць лікування вірогідно зростав, тоді як у жінок групи порівняння впродовж лікування відзначалася лише тенденція до його зростання. Рівень пролактину в чоловіків дослідної групи на початку спостереження був вірогідно вищим від значень контролю, упродовж лікування із застосуванням телмісартану статистично значуще підвищився, тоді як у групі порівняння показник цього гормона впродовж лікування вірогідно не змінювався. Отже, спостерігалось вірогідне зростання рівня пролактину в жінок та чоловіків у процесі лікування телмісартаном. Рівень тиреотропного гормона в пацієнтів дослідної групи до лікування був вірогідно вищим щодо контролю, статистично значуще знижувався впродовж лікування на відміну від пацієнтів групи порівняння, у яких рівень тиреотропного гормона при тенденції до підвищення на початку спостереження впродовж лікування вірогідно не змінювався. Вірогідне підвищення рівня вільного тироксину було характерне для пацієнтів дослідної групи впродовж лікування, тоді як показник вільного тироксину в пацієнтів групи порівняння в процесі лікування вірогідно не змінювався. Ліпідний спектр у пацієнтів і дослідної групи, і групи порівняння характеризувався вірогідним підвищенням рівня тригліцеридів, холестерину ліпопротеїдів дуже низької щільності та вірогідним зниженням показника холестерину ліпопротеїдів високої щільності. Застосування в складі стандартної терапії телмісартану супроводжувалось статистично значущим зниженням рівня загального холестерину (у межах референтних значень), тригліцеридів, холестерину ліпопротеїдів низької щільності та холестерину ліпопротеїдів дуже низької щільності. Висновки. Застосування телмісартану в складі комплексної терапії сприяє зниженню рівня кортизолу (р 0,05), вірогідному підвищенню значень пролактину в жінок та чоловіків (у межах референтних значень), вірогідному зростанню вТ4 та, відповідно, зменшенню рівня тиреотропного гормона, що свідчить про участь телмісартану в корекції порушень метаболізму, зокрема проявів субклінічного гіпотиреозу. Телмісартан сприятливо впливає на ліпідний спектр крові, вірогідно знижуючи значення загального холестерину, тригліцеридів, холестерину ліпопротеїдів низької щільності, а також холестерину ліпопротеїдів дуже низької щільності
Знайти схожі

2.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Назва : Терапія антипсихотичними препаратами та ймовірні ризики у пацієнток із шизофренією
Місце публікування : НейроNEWS. - 2022. - № 2. - С. 14-17 (Шифр НУ43/2022/2)
MeSH-головна: ШИЗОФРЕНИЯ -- SCHIZOPHRENIA
АНТИПСИХОТИЧЕСКИЕ СРЕДСТВА -- ANTIPSYCHOTIC AGENTS
ЖЕНЩИНЫ -- WOMEN
МОЛОЧНОЙ ЖЕЛЕЗЫ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- BREAST NEOPLASMS
ПРОЛАКТИН -- PROLACTIN
Анотація: Стан фізичного здоров’я пацієнтів із шизофренією є важливою темою досліджень у сфері менеджменту охорони здоров’я. Ці пацієнти можуть мати нездоровий спосіб життя, що нерідко призводить до порушень обміну речовин, цукрового діабету, серцево-судинних захворювань тощо. Однак ризик розвитку раку в пацієнтів із шизофренією донедавна лишався невизначеним. За даними останніх досліджень, рак молочної залози частіше фіксують у жінок із шизофренією, ніж у загальній популяції. Судячи з накопичених даних, однією з причин цього може бути вплив антипсихотичних препаратів, які призводять до підвищення вмісту гормону пролактину в сироватці крові (Zhuo et al., 2018)За даними досліджень, рак молочної залози частіше виникає у жінок із шизофренією, ніж у загальній жіночій популяції. Однією з причин цього може бути вживання антипсихотиків, які підвищують рівень пролактину в сироватці крові і асоційовані із вищим рівнем ризику розвитку раку молочної залози. У разі планування тривалої антипсихотичної терапії слід віддавати перевагу антипсихотикам, які не підвищують рівень пролактину, та інформувати пацієнток щодо потенційного ризику. Результати низки досліджень продемонстрували, що при тривалому застосуванні арипіпразол мав найменшу ймовірність розвитку гіперпролактинемії. Профіль переносимості вказаного лікарського засобу є одним із найсприятливіших серед атипових антипсихотиків. Один із препаратів арипіпразолу, що представлений сьогодні на фармацевтичному ринку України, зареєстрований під торговельною назвою Мінтегра (ПрАТ «Фармацевтична фірма «Дарниця»). Цей пероральний засіб із доведеною біо­еквівалентністю доступний у дозуваннях 10, 15 і 30 мг. Економічна привабливість і висока якість препарату, а також сприятливий профіль переносимості роблять його одним із варіантів вибору при веденні пацієнтів із шизофренією
Знайти схожі

3.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Chmyr N.
Назва : Dynamics of endocrine and metabolic changes among patients with coronary artery disease, type 2 diabetes mellitus and metabolic syndrome while treating with telmisartan
Місце публікування : Міжнародний ендокринологічний журнал. - 2022. - Т. 18, № 1. - С. 36-41 (Шифр МУ65/2022/18/1)
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
Предметні рубрики: Телмісартан
MeSH-головна: ИШЕМИЧЕСКАЯ БОЛЕЗНЬ СЕРДЦА -- MYOCARDIAL ISCHEMIA
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ, ТИП 2 -- DIABETES MELLITUS, TYPE 2
ПРОЛАКТИН -- PROLACTIN
ТИРЕОТРОПИН -- THYROTROPIN
Анотація: The correlation between renin-angiotensin system and hypothalamic-pituitary system is a pathogenetic link leading to many comorbid diseases, particularly type 2 diabetes mellitus (DM) and coronary artery disease (CAD). Several studies have been dedicated to the hormones of the pituitary gland, hypothalamus as well as peripheral organs of the endocrine system. The presence of common links between pathogenesis and regula­ting factors forces us to search for new methods of treatment which should have an overall effect on comorbid diseases. The use of telmisartan, which is a blocker of angiotensin II receptors, is among various treatment options. Nevertheless, the changes in hormonal status and lipid spectrum, which are characteristic of the patient’s condition in the course of treatment, remain to be insufficiently researched. This is the reason that justifies the expediency of our research. The study is aimed at scrutinizing the dynamics of endocrine and metabolic changes in patients suffering from coro­nary artery disease, type 2 diabetes mellitus caused by metabo­lic syndrome (MS) while treating with telmisartan. Materials and methods. Fifty-one patients (26 female and 25 male patients) suffering from coronary artery disease and type 2 diabetes mellitus triggered by metabolic syndrome were examined in Lviv Regional State Clinical Medical Treatment and Diagnostic Endocrinology Center and CNE “City Clinical Hospital 5 in Lviv”. The patients were divided into two groups: experimental group and comparison group depending on the treatment prescribed. The experimental group consisted of patients (n = 27) suffering from CAD, type 2 DM and MS (women — 14, men — 13) who were prescribed with telmisartan 80 mg/day and standard therapy. The comparison group consisted of 24 patients with CAD and type 2 DM caused by MS (women — 12, men — 12) who were prescribed with standard therapy. The control group consisted of 40 healthy individuals (men — 17 (42.5 %), women — 23 (57.5 %)). The first examination was conducted on admission to an inpatient department and the second one was performed in a month after the beginning of treatment. Patients’ levels of prolactin, cortisol, free thyroxine, and thyroid-stimulating hormone as well as lipid spectrum para­meters were defined. Results. The dynamics of the changes of prolactin, cortisol, free thyroxine, and thyroid-stimulating hormone levels in patients suffering from CAD, type 2 DM caused by MS was studied before and a month after the start of treatment with telmisartan. The results of the study demonstrated the changes in hormonal spectrum and lipid metabolism after the beginning of treatment with telmisartan. The cortisol level in the experimental group was not significantly different from the control values on admission to the inpatient department. Within a month of treatment, the cortisol level exhibited a tendency to decrease in comparison with its initial level. The cortisol level in the comparison group also tended to reduce in standard therapy if compared to its initial level. Therefore, both treatment with Telmisartan and standard therapy contributed to the reduction of the cortisol level. Before the start of treatment in the inpatient department, the prolactin level in wo­men of the experimental group was not significantly different from the control values and kept increasing substantially within a month of treatment, whereas the prolactin level in females of the compa­rison group exhibited only a growing tendency within the course of treatment. At the beginning of observation, the prolactin level in men of the experimental group was significantly higher than the control values. While treating with telmisartan, the level of prolactin in males of the experimental group increased significantly, whereas in the comparison group, it did not change dramatically. Therefore, a considerable increase of prolactin levels in males and females was observed in telmisartan treatment. The level of thyroid-stimulating hormone in patients of the experimental group was significantly higher if compared with the control values before the beginning of treatment. The level of the above-mentioned hormone kept decreasing considerably wit­hin the course of treatment unlike the thyroid-stimulating hormone level in patients of the comparison group which tended to increase at the beginning of observation and did not change dramatically in the course of treatment. The major increase in free thyroxine level was typical for the patients in the experimental group within the course of treatment, while the level of free thyroxine in the patients of the comparison group did not change significantly in the course of treatment. A dramatic increase in levels of triglycerides as well as very-low density lipoprotein cholesterol and a significant decrease in high-density lipoprotein cholesterol were typical for the lipid spectrum in patients of both experimental and comparison groups. The use of telmisartan as a part of standard therapy was accompanied by a significant decrease in total cholesterol (within the refe­rence values), triglycerides, low density lipoprotein cholesterol and very-low density lipoprotein cholesterol. Conclusions. The use of telmisartan as a part of combined therapy facilitates the reduction of the cortisol level (p 0.05) and leads to a signifi­cant rise in male and female prolactin levels (within the range of refe­rence va­lues). It triggers an apparent increase in free thyroxine and decrease in thyroid-stimulating hormone. These findings reveal the impact of telmisartan on the correction of metabolic di­sorders, particularly the effect on the manifestations of subclinical hypothyroidism. Telmisartan has a beneficial effect on the lipid spectrum of blood. It greatly reduces the levels of total cholesterol, triglycerides, low density lipoprotein cholesterol as well as very-low density lipoprotein cholesterol
Знайти схожі

4.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Горбунова О. В., Юрченко І. О.
Назва : Порівняльний аналіз сучасних підходів до корекції гіперпролактинемії у дівчат-підлітків із порушеннями менструальної функції
Місце публікування : Репродуктивне здоров’я жінки. - 2021. - № 4. - С. 63-69 (Шифр РУ16/2021/4)
Предметні рубрики: Циклодинон
MeSH-головна: МЕНСТРУАЦИИ НАРУШЕНИЯ -- MENSTRUATION DISTURBANCES
ГИПЕРПРОЛАКТИНЕМИЯ -- HYPERPROLACTINEMIA
ПРОЛАКТИН -- PROLACTIN
ПОДРОСТКИ -- ADOLESCENT
Анотація: Мета дослідження: порівняльний аналіз гормонального профілю пацієнток із порушеннями менструальної функції на фоні гіперпролактинемії в періоді статевого дозрівання після застосування різних методик лікуванняВ результаті лікування виявлено вдвічі більшу ефективність диференційованого підходу до ведення пацієнток із порушеннями менструального циклу на фоні гіперпролактинемії в періоді статевого дозрівання порівняно із загальноприйнятими методами лікування
Знайти схожі

5.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Дутка Р. Я., Чмир Н. В., Лент’єва З. Р., Федечко Й. М.
Назва : Діагностична та прогностична цінність гормональних показників, ліпідного спектра та ультрасонографічних параметрів міокарда при метаболічному синдромі, ускладненому хронічною ішемічною хворобою серця і цукровим діабетом 2-го типу
Місце публікування : Міжнародний ендокринологічний журнал. - 2021. - Т. 17, № 2. - С. 37-45 (Шифр МУ65/2021/17/2)
MeSH-головна: ДИАБЕТ САХАРНЫЙ, ТИП 2 -- DIABETES MELLITUS, TYPE 2
МЕТАБОЛИЧЕСКИЙ СИНДРОМ X -- METABOLIC SYNDROME X
ИШЕМИЧЕСКАЯ БОЛЕЗНЬ СЕРДЦА -- MYOCARDIAL ISCHEMIA
ПРОЛАКТИН -- PROLACTIN
ГИДРОКОРТИЗОН -- HYDROCORTISONE
ТИРЕОТРОПИН -- THYROTROPIN
КОМОРБИДНОСТЬ -- COMORBIDITY
Анотація: Синтропічна патологія, зумовлена поєднанням метаболічних і гормональних змін, призводить до розвитку ускладнень серцево-судинної патології як безпосередньої причини смертності та зменшення тривалості чи якості життя населення. Щодо ролі гормонів при даній комплексній патології слід зауважити, що не повністю доведена їх патогенетична і клінічна взаємозалежність та кореляція із морфофункціональними параметрами стану міокарда. Методологічні труднощі таких досліджень полягають у потребі аналізувати десятки лабораторно-клінічних показників у багатьох групах порівняння. Мета дослідження: встановити діагностичні маркери при метаболічному синдромі, а також їх взаємозалежність порівняно із синтропічною патологією, представленою хронічною ішемічною хворобою серця (ІХС) та цукровим діабетом (ЦД) 2-го типу. Матеріали та методи. У дослідження залучені 319 пацієнтів, розподілених на 6 груп. Першу групу становили 82 пацієнти з метаболічним синдромом (МС), другу — із МС та ЦД компенсованим (39 осіб), третю — із МС та ЦД декомпенсованим (35 осіб), четверту — 44 особи з МС та появою ІХС, п’яту — 44 хворі на ІХС та ЦД 2-го типу в стані компенсації, що виник на тлі МС, шосту — 75 пацієнтів з ІХС та ЦД 2-го типу в стані декомпенсації на тлі МС. У контрольну групу увійшли 40 практично здорових осіб (чоловіки — 17, жінки — 23). Результати. У жінок віком до 40 років із МС без ЦД 2-го типу при підвищеному рівні пролактину, кортизолу та тиреотропного гормона (ТТГ) діагноз ІХС об’єктивно не підтверджується. При цьому спостерігалися вже початкові зміни ліпідного обміну за рахунок підвищення рівня тригліцеридів та ліпопротеїнів дуже низької щільності. Поява ІХС на фоні МС (лише за умови відсутності ЦД 2-го типу) характеризується наближеними до контролю рівнями пролактину та кортизолу на фоні значного підвищення ТТГ у всіх пацієнтів незалежно від статі. У четвертій групі пацієнтів з ІХС на тлі МС високому значенню суми індексів (∑і) ліпідного спектра відповідає найнижчий показник суми індексів гормонів. Для шостої групи з ІХС у поєднанні з декомпенсованим ЦД 2-го типу характерні найвищі показники ∑і як ліпідного обміну, так і гормонів. При поєднанні МС з ІХС та компенсованим ЦД 2-го типу рівні гормонів та ліпідів не відрізнялися від таких при МС з ІХС без ЦД 2-го типу. При МС, ускладненому декомпенсованим ЦД 2-го типу та ІХС, спостерігались підвищені рівні кортизолу і пролактину, при цьому рівень ТТГ був у нормі. Висновки. Установлено діагностичні маркери (гормональні показники, параметри ліпідного спектра й ультрасонографічні параметри міокарда) при МС, а також виявлено їх взаємозалежність порівняно із синтропічною патологією, представленою ІХС та ЦД 2-го типу
Знайти схожі

6.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Юрченко І. О.
Назва : Лікування гіперпролактинемії у дівчат з порушеннями менструального циклу [Електронний ресурс]
Паралельн. назви :Treatment of hyperprolactinemia of girls with menstrual disorders
Місце публікування : Art of Medicine. - 2021. - N 1. - С. 90-95 (Шифр АУ50/2021/1)
Форма і об'єм ресурсу: Електрон. текст. дані
Примітки : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-головна: ГИПЕРПРОЛАКТИНЕМИЯ -- HYPERPROLACTINEMIA
ПОЛОВАЯ ЗРЕЛОСТЬ -- PUBERTY
МЕНСТРУАЦИИ НАРУШЕНИЯ -- MENSTRUATION DISTURBANCES
ПРОЛАКТИН -- PROLACTIN
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: Мета. Оптимізувати тактику ведення порушень менструальної функції на тлі гіперпролактинемії в періоді статевого дозрівання з урахуванням основних етіопатогенетичних факторів. Матеріали та методи. Обстежено 94 дівчини у періоді становлення менструальної функції. Відповідно до тактики ведення дівчат було розподілено на клінічні групи: І (основна) група - дівчата з порушеннями менструального циклу на тлі гіперпролактинемії, проліковані із застосуванням запропонованого нами диференційованого підходу (n = 33); ІІ (порівняння) група - дівчата з порушеннями менструального циклу на тлі гіперпрола- ктинемії, проліковані за загальноприйнятою методикою (n = 31); ІІІ група - здорові дівчата (n = 30). Результати дослідження. Визначивши роль основних пошкоджуючих факторів, було розроблено алгоритм диференційованого підходу до лікування порушень менструальної функції в залежності від індексу маси тіла та рівнів тривожності. Після лікування рівень пролактину в середньому у дівчат І-ої групи знизився на 49,4 % та досяг нормальних показників, у той час як в ІІ-ій групі рівень пролактину в середньому зменшився тільки на 20,5% та його рівень у деяких пацієнток залишився дещо вищим верхньої границі норми. Разом з нормалізацією рівня пролактину вдалося досягти стійкої нормалізації менструальної функції у пацієнток, які були проліковані за допомогою запропонованого нами диференційованого підходу. Висновки. Дослідження показало, що ми вважаємо комплексну різноспрямовану терапію, направлену на усунення етіологічно сприятливих факторів, що викликали гіперпролактинемію як патологію гіпоталамо-гіпофізарних структур, головною тактикою в лікуванні й основою диференційованого підходу Objective: to optimize the management of patients with menstrual disorders on the background of hyperprolactinemia during puberty, taking into account the main etiopathogenetic factors of hyperprolactinemia. Materials and methods. The research covered 94 adolescent girls during the period of menstrual function. Participants were selected randomly. According to the management tactics the girls were divided into clinical groups: I (main) group - girls with menstrual disorders on the background of hyperprolactinemia, cured using our proposed differentiated approach (n = 33); II (comparison) group - girls with menstrual disorders on the background of hyperprolactinemia, cured with the conventional method (n = 31); III (control) group - healthy girls (n = 30). Organic pituitary pathology was excluded from all patients Given all the obtained data, we can conclude that complex multidirectional therapy aimed at eliminating the etiologically contributing factors that caused hyperprolactinemia, such as a pathology of hypothalamic-pituitary structures, is considered by us to be the main pathogenetic link in treatment and the basis of a differentiated approach. All of the above helps to restore hormonal homeostasis and menstrual function, reduces the duration of treatment, and prevents reproductive dysfunction of adult women in the future.
Знайти схожі

7.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Hruzevskiy O. A., Minukhin V. V.
Назва : The stress hormones effect on the progression of vaginal bacterial dysbiosis
Паралельн. назви :Вплив стресових гормонів на прогресування вагінального бактеріального дисбіозу
Місце публікування : Вісник Вінницького нац. мед. ун-ту. - 2020. - Т. 24, № 3. - С. 455-459 (Шифр ВУ80/2020/24/3)
Примітки : Bibliogr. at the end of the art.
Предметні рубрики: Женск
MeSH-головна: ГИДРОКОРТИЗОН -- HYDROCORTISONE
ПРОЛАКТИН -- PROLACTIN
СТРЕСС ФИЗИОЛОГИЧЕСКИЙ -- STRESS, PHYSIOLOGICAL
ДИСБАКТЕРИОЗ -- DYSBIOSIS
МИКРОБИОТА -- MICROBIOTA
ВАГИНИТ БАКТЕРИАЛЬНЫЙ -- VAGINOSIS, BACTERIAL
ПОЛИМЕРАЗНАЯ ЦЕПНАЯ РЕАКЦИЯ -- POLYMERASE CHAIN REACTION
Анотація: The stress objective marker is the neuro-hormonal stress-implementing system stress and the increase the cortisol and prolactin levels in the blood, leading to the “distress syndrome” formation. Aim – to establish the stress effect, revealed according to the level of stress- implementing hormones, in particular cortisol and prolactin, on the progression of vaginal bacterial dysbiosis and the bacterial vaginosis (BV) development. During the study there were used the data taken from 298 women, who were divided into the following groups according to the Opportunistic pathogenic microflora index (OPMI) and normobiota index (NBI): normocenosis (n=53), dysbiosis I (n=128) and II degree (n=117) among the latter 83 patients with NBI1 lg GE/sample were identified, in which BV was established. Molecular genetic studies of the epithelium scraping from the vagina posterolateral wall were carried out by Polymerase chain reaction (“DNK-Technologiia” LLC, RF). Facultative and obligate anaerobes, myco- and ureplasmas, and yeast-like fungi were quantified. The cortisol and prolactin blood levels were identified. For statistical analysis, the Statistica 10 software (StatSoft, Inc., USA) was used. Catch out that the blood cortisol content with dysbiosis progression compared with the normocenosis has changed in two-phase: it was increased with I degree dysbiosis (1.2–1.4 times; p0.01) and decreased with II degree dysbiosis and BV (1.5 times; p0.001). So, with respect to the classical concept of the General adaptive syndrome of G. Selye, the first dysbiosis development stages can be considered as reaction of “anxiety”, while the development of BV is a reaction of “exhaustion”. The blood prolactin content compared with normocenosis with dysbiosis was increased, which was most expressed in BV (1.5 times; p 0.001). It also reflected the stress response development with increased central nervous system stress. The blood hormones content has relation with BV-associated microbiota indexes: prolactin was positively related with NBI, and cortisol was negatively related to the number of Atopobium vaginalis. Thus, according to the data obtained, BV can be attributed to the stress pathology with the "distress syndrome" development and the content of cortisol and prolactin in the blood can be considered as marker factors for hormonal regulation disorderОб’єктивним маркером стресу є напруження нейро-гормональної стрес-реалізуючої системи та збільшення вмісту у крові кортизолу та пролактину, що обумовлює формування “дистрес-синдрому”. Мета дослідження – встановити вплив стресу, визначеного за рівнем стрес-реалізуючих гормонів, зокрема – кортизолу та пролактину, на прогресування вагінального бактеріального дисбіозу та розвиток бактеріального вагінозу (БВ). Залучені дані 298 жінок, які за індексом умовно-патогенної мікрофлори (ІУПМ) та показником нормобіоти (ПНБ) були розподілені на групи: нормоценоз (n=53), дисбіоз І (n=128) і ІІ ступеню (n=117); серед останніх виокремлено 83 пацієнтки з ПНБ1 lg ГЕ/зразок, в яких був встановлений БВ. Молекулярно-генетичні дослідження зіскрібка епітелію з задньобокової стінки піхви проводили методом полімеразної ланцюгової реакції (“ДНК-технологія”, РФ). Кількісно визначали факультативні й облігатні анаероби, міко- і уреплазми та дріжджоподібні гриби. У крові визначали вміст кортизолу та пролактину. Для статистичного аналізу використовували програму Statistica 10 (StatSoft, Inc., USA). Виявлено, що вміст у крові кортизолу по мірі прогресування дисбіозу у порівнянні з нормоценозом змінювався двофазно: був збільшеним при дисбіозі І ступеню (у 1,2–1,4 рази; р0,01) і – зниженим при дисбіозі ІІ ступеню і БВ (у 1,5 рази; p0,001). Отже, орієнтуючись на класичну концепцію загального адаптаційного синдрому Г. Сельє, перші стадії розвитку дисбіозу можна вважати реакцією “тривоги”, тоді як розвиток БВ, – реакцією “виснаження”. Вміст у крові пролактину у порівнянні з нормоценозом при дисбіозі виявився збільшеним, що було максимально виражено при БВ (у 1,5 рази; p0,001). Це також відбивало розвиток стресової реакції з підвищенням напруженості центральної нервової системи. Вміст у крові гормонів мав зв’язок з показниками БВ-асоційованої мікробіоти: пролактин був позитивно зв’язаний з ПНБ, а кортизол – негативно з кількістю Atopobium vaginalis. Отже відповідно до отриманих даних, БВ можна віднести до стресової патології з розвитком “дистрес-синдрому”, а вміст у крові кортизолу і пролактину можна розглядати як маркерні чинники порушення гормональної регуляці
Знайти схожі

8.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Романенко І. Ю.
Назва : Взаємозв’язок гормонального профілю та тривожних розладів у жінок - внутрішньо переміщених осіб із загрозливим перериванням вагітності
Місце публікування : Міжнародний ендокринологічний журнал. - Донецьк, 2020. - Т. 16, N 4. - С. 31-36 (Шифр МУ65/2020/16/4)
MeSH-головна: АБОРТ САМОПРОИЗВОЛЬНЫЙ -- ABORTION, SPONTANEOUS
ТРЕВОГИ ШКАЛА ТЕСТИРОВАНИЯ -- TEST ANXIETY SCALE
ЭСТРАДИОЛ -- ESTRADIOL
ПРОГЕСТЕРОН -- PROGESTERONE
ПРОЛАКТИН -- PROLACTIN
ГИДРОКОРТИЗОН -- HYDROCORTISONE
Анотація: Вагітність — надзвичайно важливий, критичний етап у житті кожної жінки. Хронічний стрес може впливати на перебіг вагітності, призводячи до збільшення числа ускладнень. Переміщені особи зазвичай мають більш високі показники депресивних і посттравматичних симптомів, ніж населення регіонів, у які вони переселяються. В антенатальному періоді підвищена схильність до психоемоційних розладів, близько 54 % жінок відчувають тривогу протягом всієї вагітності. Загроза переривання вагітності (ЗПВ) — найпоширеніше ускладнення вагітності, що виникає в 15–20 % випадків триваючої вагітності і пов’язане з ускладненим перебігом вагітності й пологів. Гормональний гомеостаз відіграє важливу роль в підтримці й розвитку вагітності. Мета роботи: вивчити особливості взаємозв’язку гормонального профілю й тривожних розладів у жінок — внутрішньо переміщених осіб (ВПО) із загрозливим перериванням вагітності, які проживають в Луганській області, для удосконалення лікувально-профілактичних заходів і профілактики акушерських і перинатальних ускладнень у таких жінок. Матеріали та методи. Обстежено 24 вагітних, які перебували на стаціонарному лікуванні з приводу ЗПВ у закладах охорони здоров’я Луганській області й мали статус ВПО (I група). Контрольну групу (II група) становили 25 вагітних із необтяженим анамнезом із фізіологічним перебігом вагітності аналогічного гестаційного терміну. Визначали концентрацію естрадіолу, прогестерону, пролактину, кортизолу. Для оцінки рівня тривожності застосовувався тест Спілбергера. Результати. У пацієнток групи I виявлено статистично значущий відносний прогестероновий дефіцит, вірогідне перевищення рівнів стрес-асоційованих гормонів пролактину й кортизолу. Показники реактивної та особистісної тривожності вірогідно вищі в групі I. Встановлено позитивний кореляційний зв’язок між показником реактивної тривожності й концентрацією кортизолу. Предикторами розвитку тривожних розладів, за даними множинного регресійного аналізу, виступають рівень особистісної тривожності й концентрації кортизолу й прогестерону. Висновки. Антенатальне вивчення показників тривожності, рівня стрес-асоційованих гормонів, прогестерону у вагітних ВПО із симптомами ЗПВ дозволить індивідуалізувати підхід до ведення й своєчасно розробити в разі потреби корегуючі й реабілітаційні заходи, які будуть сприяти благополучному завершенню вагітності й впливати на здоров’я матері та її потомстваPregnancy is an important, critical stage in the development of woman personality. Chronic stress can affect the course of pregnancy, leading to an increase in the number of complications. Displaced people usually have higher rates of depressive and post-traumatic symptoms than people from the host regions in which they relocate. In the antenatal period, the propensity to psycho-emotional disorders is increased, about 54 % of women experience anxiety during pregnancy. Threatened miscarriage is the most common complication of pregnancy that occurs in 15–20 % of cases of ongoing pregnancy and is associated with a complicated course of pregnancy and childbirth. Hormonal homeostasis plays an important role in the maintenance and development of pregnancy. The purpose of this research was to study the features of the relationship of the hormonal profile and anxiety disorders in women — internally displaced persons with threatened miscarriage, living in the Luhansk region, to improve treatment and preventive measures and prevent obstetric and perinatal complications in such women. Material and methods. The study included 24 pregnant women with the status of internally displaced persons, who were hospitalized for threatened miscarriage to the hospitals, located in the Luhansk region (group I). The control group (group II) consisted of 25 pregnant women with non-complicated obstetric anamnesis and physiological course of pregnancy with similar gestational period. The concentrations of estradiol, progesterone, cortisol and prolactin were determined. Spielberger State-Trait Anxie­ty Inventory was used to assess the level of anxiety. Results. Group I patients showed a statistically significant relative progesterone deficiency, a significant excess of stress-associated hormones such as prolactin and cortisol. Patients of group I had significantly higher levels of state and trait anxiety. A positive correlation was found between cortisol concentration and indicators of state anxiety in group I. According to multiple regression analysis, the predictors of anxiety disorders are the level of trait anxiety and the concentration of cortisol and progesterone. Conclusions. Antenatal study of indicators of anxiety, the level of stress-associated hormones, progesterone in pregnant women with threatened miscarriage will allow us to individualize the approach to the management of pregnancy and, if needed, to timely develop rehabilitation measures that will contribute to a successful outcome of the pregnancy and influence the health of the mother and her children
Знайти схожі

9.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Гончарова О. А.
Назва : Влияние пролактина на иммунные характеристики у женщин с аутоиммунным тиреоидитом
Паралельн. назви :Effect of prolactin on the immune parameters in women with autoimmune thyroiditis
Місце публікування : Ендокринологія. - 2020. - Т. 25, № 1. - С. 28-32 (Шифр ЕУ5/2020/25/1)
Примітки : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-головна: ПРОЛАКТИН -- PROLACTIN
ТИРЕОИДИТ АУТОИММУННЫЙ -- THYROIDITIS, AUTOIMMUNE
ИММУНИТЕТ КЛЕТОЧНЫЙ -- IMMUNITY, CELLULAR
ИММУНОФЕНОТИПИРОВАНИЕ ЛИМФОЦИТОВ -- IMMUNOPHENOTYPING
Анотація: Результаты могут быть использованы для совершенствования патогенетической терапии аутоиммунного тиреоидита. Цель — установление особенностей иммунного статуса у женщин с аутоиммунным тиреоидитом (АИТ) в зависимости от уровней пролактина (ПРЛ). Материал и методы. Обследованы 90 женщин с АИТ и субкомпенсированным гипотиреозом: исследованы базальные уровни ПРЛ, тиреотропного гормона (ТТГ), свободного тироксина (свТ4). В подгруппах с гипер- и нормопролактинемией (ГПРЛ, НПРЛ) изучены иммунофенотип лимфоцитов (CD3, CD4, CD8, CD16, CD22), уровень антитиреоидных антител к тиреоглобулину (АтТГ) и тиреопероксидазе (АтТПО). Результаты. ГПРЛ имела место в 35,5% случаев, ее наличие сопровождалось более выраженным гипотиреозом (р0,05 для повышения уровня ТТГ и р0,05 для снижения концентрации свТ4) по сравнению с группой с НПРЛ. Все исследованные показатели клеточного иммунитета, а также АтТПО в группе с ГПРЛ были достоверно выше, чем у пациенток с НПРЛ. Установлены достоверные ассоциативные связи между показателями ПРЛ и клеточного иммунитета, а также АтТПО. Выводы. Наличие гиперпролактинемии у пациенток с АИТ провоцирует снижение эффективности заместительной терапии гипотиреоза. Гиперпролактинемия может расцениваться как стимулятор иммунопатогенетического звена аутоиммунного тиреоидита. Повышенные уровни пролактина ассоциируются с повышением уровней Т-, В-лимфоцитов, натуральных киллеров и провоцируют усиление выработки антитиреоидных антителThe results can be used to improve the pathogenetic therapy of autoimmune thyroiditis. Goal. To set the immune status features in women with autoimmune thyroiditis (AIT) depending on prolactin levels (PRL). Material and methods. 90 women with AIT and subcompensated hypothyroidism were examined: basal levels of PRL, thyroid-stimulating hormone (TSH), and free thyroxine (fT4) were studied. In subgroups with hyper- and normoprolactinemia (GPRL, NPRL), the immunophenotype of lymphocytes (CD3, CD4, CD8, CD16, CD22), the level of antithyroid antibodies to thyroglobulin (ATTG) and thyroperoxidase (ATTPO) were studied. Results. GPRL occurred in 35.5% of cases, its presence was accompanied by more pronounced hypothyroidism (p 0.05 to increase the level of TSH and p 0.05 to decrease fT4) compared with the group with NPRL. All studied parameters of cellular immunity, as well as AbTPO in the group with GPRL were significantly higher than with NPRL. Reliable associative relationships between PRL and indicators of cellular immunity, as well as AbTPO, have been established. Conclusions. The presence of hyperprolactinemia in patients with AIT reduces the effectiveness of thyroid replacement therapy for hypothyroidism. Hyperprolactinemia can be regarded as a stimulant of the immunopathogenetic link in autoimmune thyroiditis. Prolactin is associated with level increassion of T-, B-lymphocytes, natural killer cells and helps to increase the synthesis of antithyroid antibodies
Знайти схожі

10.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Горбунова О. В., Юрченко І. О.
Назва : Рівень тривожності як фактор розвитку гіперпролактинемії у дівчат-підлітків
Паралельн. назви :Anxiety level as a factor in the development of hyperprolactinemia in adolescent girls
Місце публікування : Репродуктивне здоров’я жінки. - 2020. - N 3. - С. 5-11 (Шифр РУ16/2020/3)
Примітки : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-головна: ТРЕВОГИ СОСТОЯНИЕ -- ANXIETY
ПОДРОСТКИ -- ADOLESCENT
ГИПЕРПРОЛАКТИНЕМИЯ -- HYPERPROLACTINEMIA
ПРОЛАКТИН -- PROLACTIN
Анотація: Одним із основних факторів регуляції менструального циклу є пролактин, рівень якого з настанням пубертату починає активно змінюватись. Тривожність є однією з основних характеристик психологічного профілю людини. Тому, впливаючи на рівень тривожності, ми можемо нівелювати вплив хронічного та/або гострого стресу на гіпоталамо-гіпофізарну систему, в тому числі на рівень пролактину. Мета дослідження: визначення корелятивних зв’язків між різними рівнями тривожності та наявністю гіперпролактинемії, вивчення можливостей корекції рівня пролактину шляхом комплексної антистресової терапії. Матеріали та методи. Для досягнення поставленої мети обстежено 94 дівчат-підлітків у період становлення менструальної функції. Для дослідження психоемоційного стану пацієнток використовували шкалу тривожності Спілбергера–Ханіна. Результати. Серед дівчат віком 14,0±1,5 року з гіперпролактинемією було виявлено наявність гострого та хронічного стресу в 92,2% випадків. До лікування у дівчат з гіперпролактинемією питома вага високої особистісної тривожності була в 4 рази вища, а низької особистісної тривожності – у 6 разів нижча, ніж у здорових дівчат. Питома вага високої ситуаційної тривожності значно перевищувала цей показник у здорових дівчат, помірна ситуаційна тривожність у дівчат з гіперпролактинемією була в 3 рази нижче, ніж у здорових дівчат. А питома вага низької ситуаційної тривожності у дівчат з гіперпролактинемією була майже в 5 разів нижче, ніж у здорових дівчат. Через 3 міс від початку лікування питома вага високої та помірної особистісної тривожності у дівчат з гіперпролактинемією зменшилась незначно, а низької особистісної тривожності значно збільшилась після проведеної психологічної корекції. На відміну від особистісної тривожності ситуаційна залежить від умов життя, тому її зміни були суттєвішими після антистресового лікування. Без психологічної корекції у дівчат з гіперпролактинемією відбулись позитивні зміни. Після лікування рівень пролактину в середньому у дівчат з гіперпролактинемією знизився на 49,4% та досяг нормальних показників, у той час як у дівчат без лікування рівень пролактину зменшився тільки на 20,5% та його рівень залишився дещо вищим верхньої границі норми. Заключення. Факт наявності у 92,2% дівчат з гіперпролактинемією гострого або хронічного стресу та високої ситуативної тривожності (70,3%) та високої особистісної тривожності (39,1%) свідчить про прямий корелятивний зв’язок між високими рівнями тривожності та наявністю гіперпролактинемії, що підтверджує необхідність проведення комплексної антистресової терапії у дівчат з гіперпролактинемією One of the main factors in the regulation of the menstrual cycle is prolactin, the level of which begins to change actively with the onset of puberty. Anxiety is one of the main characteristics of a person’s psychological profile. Therefore, by acting on the level of anxiety, we can neutralize the effect of chronic and/or acute stress on the hypothalamic-pituitary system, including the level of prolactin. The objective: was to determine the correlations between different levels of anxiety and the presence of hyperprolactinemia, to study the possibilities of correcting the level of prolactin by means of complex anti-stress therapy. Materials and methods. To achieve this goal, we conducted a survey of 94 adolescent girls during the period of the formation of menstrual function. To study the psychoemotional state of the patients, the Spielberger-Hanin anxiety scale was used.Results. Among girls 14.0±1.5 years old with hyperprolactinemia, the presence of acute and chronic stress was revealed in 92.2% of cases. Before treatment, the proportion of high personal anxiety in girls with hyperprolactinemia was 4 times higher, and low personal anxiety was 6 times lower than in healthy women. The proportion of high situational anxiety significantly exceeded this indicator in healthy girls, moderate situational anxiety in girls with hyperprolactinemia was 3 times lower than in healthy women. And the proportion of low situational anxiety in girls with hyperprolactinemia was almost 5 times lower than in healthy women. Three months after the start of treatment, the proportion of high and moderate personal anxiety in girls with hyperprolactinemia decreased slightly, and the proportion of low personal anxiety increased significantly after the psychological correction. In contrast to personal anxiety, situational anxiety depends on living conditions, therefore, its changes were significant after anti-stress treatment. But even without psychological correction, positive changes were noted in girls with hyperprolactinemia. After treatment, the level of prolactin on average in girls with hyperprolactinemia decreased by 49.4% and reached normal values, while in girls without treatment, the level of prolactin decreased by only 20.5% and its level remained slightly above the upper limit of the norm.Conclusion. The fact that 92.2% of girls with hyperprolactinemia have acute or chronic stress and high situational anxiety (70.3%) and high personal anxiety (39.1%) indicates a direct correlation between high levels of anxiety and the presence of hyperprolactinemia, which confirms the need for conducting complex anti-stress therapy in girls with hyperprolactinemia
Знайти схожі

11.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Задорожна Т. Д., Коломієць О. В., Туманова Л. Є., Килихевич С. М.
Назва : Морфологічні та імуногістохімічні особливості плацент у породіль із гіперпролактинемією в анамнезі
Місце публікування : Патологія. - Запоріжжя, 2020. - Том 17, N 3. - С. 325-331 (Шифр ПУ40/2020/17/3)
MeSH-головна: ГИПЕРПРОЛАКТИНЕМИЯ -- HYPERPROLACTINEMIA
ПЛАЦЕНТА -- PLACENTA
ИММУНОГИСТОХИМИЯ -- IMMUNOHISTOCHEMISTRY
ПРОЛАКТИН -- PROLACTIN
Анотація: Гіперпролактинемія (ГП) – стійке підвищення рівня пролактину в сироватці крові, найхарактернішим проявом якого є погіршення функції репродуктивної системи. Вагітні з ГП мають чималий відсоток перинатальних ускладнень: загрозу переривання вагітності визначили у 48,4 % пацієнток, у 16,1 % – передчасні пологи. У цих пацієнток часто розвивається плацентарна патологія, що призводить до дистресу плода під час вагітності та в пологах. Мета роботи – дослідити морфологічні й імуногістохімічні зміни у тканинах плацентарного бар’єра, враховуючи експресію пролактину в породіль із гіперпролактинемією в анамнезі. Матеріали та методи. У 30 породіль із безпліддям ендокринного ґенезу в анамнезі, що пов’язане з гіперпролактинемією (1 група), та у 27 здорових породіль без гіперпролактинемії, які не мали безпліддя (2 група, контролю), дослідили морфологічні особливості плацент у гестаційному терміні 39–40 тижнів органометричними, макроскопічними, гістологічними й імуногістохімічними (ІГХ) методами. ІГХ-дослідження виконали в серійних парафінових зрізах відповідно до стандартних протоколів, застосовуючи моноклональні антитіла до пролактину (Rabbit a-Нu Prolactin Monoclonal Antibody (Clone EP 193) master diagnosticа, Spain) і систему детекції Thermo scientific (USA). Результати. Маса плаценти породіль із гіперпролактинемією вірогідно не відрізнялася від маси плаценти породіль без гіперпролактинемії. У 22 (73,3 %) породіль із гіперпролактинемією у плаценті виявили парацентральне прикріплення пуповинного канатика, у 4 (13,3 %) жінок – мальформацію судин пуповини, у 7 (23,3 %) – значущий стеноз і закриття просвіту артеріальних судин пуповини. Під час гістологічного дослідження в породіль із гіперпролактинемією визначили вогнищеві потовщення децидуальної оболонки з наявністю в ній фібриноїдних мас (n = 18, 60 %), мікровиливи та витончення децидуальної оболонки (n = 8, 26,6 %). У низці спостережень встановили наявність материнських внутрішніх інфарктів із перивілозним відкладанням фібрину, в 12 (40 %) породіль наявні замуровані фібриноїдом ворсини з заміною епітелію ворсин фібриноїдними масами, у 15 (50 %) жінок – фіброз і колагенізація стовбурових і середніх хоріальних ворсин, у 12 (40 %) породіль – фіброз дрібних ворсин, а також аваскулярні дрібні ворсини. У частині спостережень у термінальних ворсинах спостерігали зменшення кількості синцитіальних вузлів і синцитіокапілярних мембран. Під час ІГХ-дослідження в плаценті породіль із гіперпролактинемією в гестаційному терміні 39–40 тижнів виявили численні вогнища децидуальних клітин із гіперекспресією пролактину в цитоплазмі. Висновки. Морфологічні зміни у плаценті породіль із гіперпролактинемією в анамнезі відрізняються від змін у плаценті породіль без гіперпролактинемії наявністю фокальних судинних змін у децидуальній оболонці з її частковим відшаруванням, внутрішніх інфарктів у материнській частині плаценти, а також наявністю ознак часткових порушень перфузії хоріальних ворсин і вогнищ аваскулярних ворсин у плодовій частині плаценти. У плаценті породіль із гіперпролактинемією імуногістохімічно виявлена тривала вогнищева інтенсивна цитоплазматична експресія пролактину у клітинах децидуальної оболонки, що вказує на розлади синтезу пролактину в організмі та дискоординацію в роботі ендокринної системи.
Знайти схожі

12.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Назва : Ідіопатична гіперпролактинемія, що проявилася синдромом полікістозу яєчників. Клінічний випадок
Місце публікування : Медичні аспекти здоров’я жінки. - 2019. - № 3. - С. 16-19 (Шифр МУ98/2019/3)
MeSH-головна: ГИПЕРПРОЛАКТИНЕМИЯ -- HYPERPROLACTINEMIA
ПОЛИКИСТОЗНОГО ЯИЧНИКА СИНДРОМ -- POLYCYSTIC OVARY SYNDROME
ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS
ДОФАМИН -- DOPAMINE
ПРОЛАКТИН -- PROLACTIN
Анотація: Пролактин – це поліпептидний гормон, який виробляють лактотрофні клітини передньої частки гіпофіза. Його секреція знаходиться під інгібуючим впливом гіпоталамуса. Роль фактора, здатного знижувати секрецію пролактину, відіграє нейротрансмітер дофамін.Продукцію пролактину стимулюють тиреотропін-ри­лізинг гормон, естрогени, епідермальний фактор росту, вазоактивний інтестинальний пептид і антагоністи дофамінових рецепторівГіперпролактинемія – це стан підвищення рівня пролактину, при якому спостерігають такі симптоми: порушення менструального циклу, галакторею і (рідко) гірсутизм у жінок. Вона буває вторинною внаслідок застосування деяких ліків, гіпотиреозу, порушення функції нирок і новоутворення турецького сідла або параселярної ділянки. Під ідіопатичною гіперпролактинемією розуміють наявність постійно високих рівнів пролактину, при яких неможливо визначити причину підвищення секреції гормонаУ даній статті описане рідкісне поєднання тяжкої інсулінорезистентності, гіперандрогенії та гіперпролактинемії. Доведено, що підвищений рівень андрогенів зумовлений гіперпролактинемією та зникає під впливом терапії каберголіном. Однак, оскільки етіологія гіперпролактинемії не встановлена, висунуто припущення, що на підвищення рівня пролактину впливає інсулінорезистентність, і ця гіпотеза потребує подальших досліджень. Автори наголосили, що під час звичайного клінічного обстеження, перед встановленням діагнозу СПКЯ слід виключити альтернативні порушення, які супроводжуються підвищеним рівнем андрогенів. У разі значного підвищення пролактину, походження якого невідоме, необхідно провести ретельну діа­гностику. Іноді гіперпролактинемія призводить до підвищення рівня андрогенів, стимулюючи секрецію андрогенів наднирковими залозами. Недіагностована і нелікована гіперпролактинемія значно впливає на якість життя жінок. Ключовою ланкою у лікуванні цього порушення є корекція гормонального гомеостазу агоністом допаміну каберголіном. Запорука успішної профілактики ідіо­патичної гіперпролактинемії полягає у веденні здорового способу життя, виключенні стресових факторів і своєчасному обстеженні
Знайти схожі

13.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Буряковская А. А., Исаева А. С.
Назва : Связь между уровнем пролактина, нарушениями сна и эффективностью коррекции гликемии у пациентов с сочетанным течением гипертонической болезни и сахарного диабета 2 типа
Місце публікування : Український терапевтичний журнал. - 2019. - № 3. - С. 28-33 (Шифр УУ21/2019/3)
MeSH-головна: ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ, ТИП 2 -- DIABETES MELLITUS, TYPE 2
ПРОЛАКТИН -- PROLACTIN
СНА РАССТРОЙСТВА -- SLEEP DISORDERS
МЕТФОРМИН -- METFORMIN
Анотація: Цель работы — изучить нарушения сна у больных гипертонической болезнью и сахарным диабетом 2 типа и установить роль пролактина в формировании этих изменений. Материалы и методы. В исследование включили 63 пациентов с сочетанным течением сахарного диабета 2 типа и гипертонической болезни. Всем пациентам проводилась оценка нарушений сна при помощи шкалы дневной сонливости Эпворта и Шкалы Международной классификации нарушений сна (Междуна­родная Академия нарушений сна, выпуск 3, 2014). Всем участникам исследования определяли липидный спектр, уровень глюкозы и гликозилированного гемоглобина. Также оценивались антропометрические показатели: индекс массы тела и соотношение доли жировой и мышечной ткани. Пролактин определяли с помощью иммуносорбентного анализа с применением фиксированных ферментов (принцип, конъюгированный пероксидазой ИФА) на анализаторе Immunochem‑2100. Результаты и обсуждение. Пациенты были распределены на четыре группы в зависимости от уровня пролактина соответственно его квартилям. Так, 1-я группа включала 14 пациентов с уровнем пролактина от 97,1 до 211,5; 2-я группа включала 18 пациентов с уровнем пролактина от 221,6 до 271,2; в состав 3-й группы вошли 19 пациентов с уровнем пролактина от 271,3 до 422,8; 4-я группа состояла из 11 пациентов с уровнем пролактина 422,9—563,5. Выявлено, что у пациентов с более низким уровнем пролактина (1-я и 2-я груп­пы) чаще отмечаются ранние пробуждения в сравнении с пациентами с более высоким уровнем пролактина (3-я и 4-я группы). Также выявлено, что низкий балл по шкале Эпворта ассоциирован с низким уровнем пролактина. В то же время установлена обратная корреляция между уровнем пролактина и дозой метформина у пациентов с сахарным диабетом: коэффициент корреляции Пирсона –0,427; р = 0,001. Выводы. У пациентов с сахарным диабетом 2 типа и гипертонической болезнью, имеющих нарушения сна (высокий балл по шкале Эпворта и ранние пробуждения), уровень пролактина достоверно ниже по сравнению с пациентами без нарушений снаObjective — to assess sleep disorders in patients with hypertension and type 2 diabetes mellitus and to establish the role of prolactin in the formation of these changes. Materials and methods. The study included 63 patients with hypertension and type 2 diabetes mellitus. All patients were evaluated for sleep disorders using the Epworth Daytime Sleepiness Scale and the International Classification of Sleep Disorders Scale (International Academy of Sleep Disorders, Issue 3, 2014). The levels of plasma lipids, blood glucose level, glycosylated hemoglobin as well as anthropometric parameters were measured in all patients. Prolactin was determined using immunosorbent analysis using fixed enzymes (principle conjugated by ELISA peroxidase) on an Immunochem-2100 analyzer. Results and discussion. Patients were divided into four groups depending on the prolactin level according to quartiles. Group 1 included 14 patients, with prolactin levels from 97.1 to 211.5; group 2 included 18 patients with prolactin levels from 221.6 to 271.2; group 3 included 19 patients with prolactin levels from 271.3 to 422.8, and group 4 consisted of 11 patients with prolactin levels of 422.9—563.5. It has been established that patients with low prolactin level (groups I—II) were more likely to experience early awakenings in comparison with patients with high level of prolactin (groups III—IV). Patients with low prolactin level had significantly higher Epworth score. The strong inverse correlation has been found between prolactin levels and metformin dose (Pearson correlation coefficient –0.427, p = 0.001). Conclusions. Patients with type 2 diabetes mellitus, hypertension, and sleep disorders (high score on the Epworth scale and early awakenings) had significantly lower prolactin levels than patients without sleep disorders
Знайти схожі

14.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Хухліна О. С., Дрозд В. Ю.
Назва : Корекція психосоматичного стану хворих на стабільну стенокардію напруги та гастроезофагеальну рефлюксну хворобу
Місце публікування : Ліки України. - 2019. - № 2. - С. 45-51 (Шифр ЛУ4/2019/2)
Примітки : Библиогр. в конце ст.
Предметні рубрики: Мельдоний
Вазонат
MeSH-головна: ДУОДЕНО-ГАСТРАЛЬНЫЙ РЕФЛЮКС -- DUODENOGASTRIC REFLUX
ЭЗОФАГИТ ПЕПТИЧЕСКИЙ -- ESOPHAGITIS, PEPTIC
СТЕНОКАРДИЯ СТАБИЛЬНАЯ -- ANGINA, STABLE
КОМОРБИДНОСТЬ -- COMORBIDITY
ПРОЛАКТИН -- PROLACTIN
ТРЕВОГИ СОСТОЯНИЕ -- ANXIETY
ДЕПРЕССИЯ -- DEPRESSION
ЛЕЧЕБНО-ДИАГНОСТИЧЕСКАЯ ТАКТИКА -- CRITICAL PATHWAYS
ДЕПРЕССИЯ -- DEPRESSION
Анотація: Взаємозв’язок стресу, тривоги і депресії у пацієнтів із серцево-судинними патологіями, особливо в умовах коморбідності, є актуальною темою для досліджень і потребує вивчення з позицій доказової медицини. Мета – визначити зміну психоемоційного стану та рівня пролактину у хворих на стабільну стенокардію напруги (ССН) та гастроезофагеальну рефлюксну хворобу (ГЕРХ) у динаміці лікування. Матеріали та методи. У дослідження включено 88 хворих на ССН І–ІІ ФК із коморбідною ендоскопічно позитивною ГЕРХ. Усім хворим, які були включені у дослідження, до початку лікування та через 30 днів було проведено визначення сироваткового рівня пролактину, опитування для виявлення наявності тривоги та депресії за допомогою опитувальника «Госпітальна шкала тривоги та депресії» (HADS) та оцінку якості життя за допомогою опитувальника SF-36. Хворих було поділено на дві групи, залежно від того, яку терапію вони отримували. Пацієнти 1 групи (43 особи) отримували базисне лікування ССН та ГЕРХ, 2 групи (45 осіб) –базисну терапію ССН та ГЕРХ, за винятком прокінетиків та донаторів НО, лише нітрогліцерин, за потреби, та, додатково, мельдоній (Вазонат) капсули 500 мг 2 р/д протягом 30 днів. Усі препарати призначали у середніх терапевтичних дозах, за індивідуальною потребою у них. Результати. У хворих на ССН із коморбідною ГЕРХ встановлено підвищений рівень пролактину, який прямо та сильно корелює із отриманими балами як за підшкалою тривоги (у середньому клінічно виражена тривога), так і депресії (субклінічно виражена депресія) опитувальника HADS. До лікування якість життя пацієнтів загалом була низькою. На 30 день лікування у 2 групі рівень пролактину знизився практично до норми, чого не було виявлено у 1 групі, як і бали за даними опитувальника HADS, що відображає позитивний вплив корекції базисної терапії на тенденцію зниження тривоги та депресії серед пацієнтів, хворих на ССН та ГЕРХ. Результати групи, яка додатково приймала Вазонат, за усіма підшкалами SF-36 статистично достовірно були вищими, порівняно із тотожними показниками 1 групи, що свідчить про покращення якості життя пацієнтів. Висновки. Корекція базисної терапії ССН та ГЕРХ із виключенням призначення прокінетиків, нітратів пролонгованої дії, та додатковим призначенням мельдонію (Вазонат) у дозі 500 мг 2 р/д, приводить до статистично достовірно вираженішого зниження рівня пролактину сироватки крові, зменшення тривоги та депресії, за даними опитувальника HADS, та підвищення якості життя пацієнтів, хворих на ССН та ГЕРХ, порівняно з базисною терапією цих захворюваньThe relationship between stress, anxiety and depression in patients with cardiovascular diseases, especially in conditions of comorbidity, is a relevant subject for research, and requires to be studed from the standpoint of evidence-based medicine. The aim of the study. To determine the changes in the psycho-emotional state and prolactin level in patients with stable angina of tension (SAT) and gastroesophageal reflux disease (GERD) in the dynamics of treatment. Materials and methods. The study included 88 patients with SAT of I-II functional class with a comorbid, endoscopically positive GERD. In all of the patients including in the study a serum prolactin level was determined prior the beginning of treatment and 30 days later. To identify the presence of anxiety and depression interviews were conducted using the questionnaire “Hospital Anxiety and Depression Scale” (HADS), and an assessment of the quality of life of the ShortFormMedicalOutcomesStudy (SF-36) questionnaire was also performed. The patients were divided into 2 groups, depending on treatment. 1group (43 persons) received baseline treatment of SAT and GERD. Patients from the second group (45 people) received baseline therapy for SAT and GERD, with the exception of prokinetics and NO donors, only nitroglycerin, if needed, and, additionally, meldonium (Vasonat) capsules 500 mg 2 times daily for 30 days. All drugs were prescribed in average therapeutic doses, according to the individual needs. Results. Patients with SAT with comorbid GERD have an elevated level of prolactin, which directly and strongly correlates with the obtained scores of anxiety (anxiety average degree) and depression (subclinical degree depression) of the HADS questionnaire. Before treatment, the quality of life of patients was, in general, at a low level. At day 30 of treatment in group 2, prolactin levels decreased to almost the norm, what was not detected in group 1 as well as scores from the HADS questionnaire, reflecting the positive effect of baseline therapy correction on the tendency for anxiety and depression to decrease among patients with SAT and GERD. The results of the SF-36 group, additionally receiving Vasonat, were significantly higher in all subscales compared to the identical indeced of group 1, what indicates improvement of quality of patients’ life. Conclusion. Correction of the basic therapy of SAT and GERD (no prokinetics and prolonged-acting nitrates; additional administration of meldonium (Vasonate), at a dose of 500 mg 2 times daily) leads to a significant decrease in serum prolactin, reduction of anxiety and depression, according to the HADS questionnaire, as well as improvement of the quality of patients’ life with SAP and GERD compared to the patients receiving basic therapy of these diseases
Знайти схожі

15.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Хухліна О. С., Дрозд В. Ю., Антонів А. А., Рощук О. І.
Назва : Вплив пролактину на АДФ-індуковану агрегацію тромбоцитів у хворих на стабільну стенокардію напруги та гастроезофагеальну рефлюксну хворобу
Місце публікування : Український терапевтичний журнал. - 2019. - № 3. - С. 41-46 (Шифр УУ21/2019/3)
MeSH-головна: СТЕНОКАРДИЯ СТАБИЛЬНАЯ -- ANGINA, STABLE
ЖЕЛУДОЧНО-ПИЩЕВОДНЫЙ РЕФЛЮКС -- GASTROESOPHAGEAL REFLUX
ТРОМБОЦИТОВ АГРЕГАЦИЯ -- PLATELET AGGREGATION
ПРОЛАКТИН -- PROLACTIN
Анотація: Тромбоцитарна ланка гомеостазу займає одне з ключових місць у розвитку та прогресуванні атеросклерозу. Тромбо­цити першими реагують як на дефекти цілісності та дисфункцію ендотелію, так і на ушкодження слизової оболонки стравоходу. У практиці лікаря будь-якої спеціальності частим поєднанням є перебіг стабільної стенокардії напруги (ССН) та гастроезофагеальної рефлюксної хвороби (ГЕРХ). Мета роботи — вивчити вплив рівня пролактину на АДФ-індуковану агрегацію тромбоцитів у хворих на ССН та ГЕРХ. Матеріали та методи. У дослідження включено 148 хворих на ССН І—ІІ функ­цонального класу та ГЕРХ А, В, С (за Лос-Анджелеською класифікацією) віком від 48 до 79 років. З них 30 — ізольованою ССН (1-ша група), 30 хворих — ізольованою ГЕРХ (2-га група) та 88 хворих на ССН із коморбідною ГЕРХ (3-тя гру­па). Окрему групу склали 20 практично здорових осіб (ПЗО). Усім пацієнтам, включеним у дослідження, було проведено визначення сироваткового рівня пролактину та ступеня, швидкості й часу АДФ-індукованої агрегації тромбоцитів. Результати та обговорення. Ступінь, швидкість, час АДФ-індукованої агрегації тромбоцитів, як і рівень пролактину, хворих на ССН із коморбідною ГЕРХ, був статистично достовірно вищим за аналогічні результати групи ПЗО, хворих на ізольовану ССН та ізольовану ГЕРХ. Встановлено високий прямий кореляційний зв’язок між ступенем, швидкістю АДФ-індукованої агрегації тромбоцитів сироватки крові хворих на ССН із коморбідною ГЕРХ та рівнем пролактину сироватки крові (r = 0,710; r = 0,696). Висновки. Отже, у хворих на ССН із коморбідною ГЕРХ було встановлено рівень пролактину, який перевищує показник груп з ізольованою ССН, ізольованою ГЕРХ та групи ПЗО. При цьому ступінь та швидкість АДФ-індукованої агрегації тромбоцитів зростають пропорційно рівню пролактинуThe combination of stable angina of effort (SEA) and gastroesophageal reflux disease (GERD) is frequently observed in the clinic of internal diseases. Thrombocytic link of homeostasis is one of the main factors in the development and progression of atherosclerosis. The long-term increase of circulation prolactin levels can result in the development of pathological changes caused by hyperprolactinemia. Objective — to investigate the effect of prolactin levels on the ADP-induced platelet aggregation in patients with SEA and GERD. Materials and methods. The study included 148 persons: 30 patients with isolated SEA (1st group), 30 patients with isolated GERD (2nd group), and 88 patients with combination of SEA and GERD (3rd group). A separate group consisted of 20 practically healthy persons (PHPs). The serum levels of prolactin and the degree, rate, and time of ADP-induced platelet aggregation were investigated in all patients, included in the study. Results and discussion. The degree, rate, time of ADP­induced platelet aggregation, as well as prolactin levels, were significantly higher in patients with SEA and comorbidity of GERD than the similar results of the PHPs group, patients with isolated SEA and isolated GERD. A high direct correlation relationship was established between the degree of ADP-induced aggregation of blood platelets in patients with SEA with comorbid GERD and serum prolactin levels (r = 0.710; r = 0.696). Conclusions. It has been established that in patients with SEA with comorbid GERD, the prolactin levels were higher than in groups with isolated SEA, isolated SEA and PHPs group and increaseв proportionally to the degree and rate of ADP-induced platelet aggregation
Знайти схожі

16.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Benyuk V.O., Vygivska L. M., Maidannyk I. V., Oleshko V. F.
Назва : The condition of hormonal homeostasis in the first trimester of pregnancy after the application of assisted reproductive technologies
Паралельн. назви :Стан гормонального гомеостазу у І триместрі вагітності після застосування допоміжних репродуктивних технологій
Місце публікування : Здоровье женщины. - 2019. - № 9. - С. 26-31 (Шифр ЗУ3/2019/9)
Примітки : Bibliogr. at the end of the art.
MeSH-головна: РЕПРОДУКТИВНЫЕ МЕТОДЫ ВСПОМОГАТЕЛЬНЫЕ -- REPRODUCTIVE TECHNIQUES, ASSISTED
ГОМЕОСТАЗ -- HOMEOSTASIS
БЕСПЛОДИЕ ЖЕНСКОЕ -- INFERTILITY, FEMALE
ГИДРОКОРТИЗОН -- HYDROCORTISONE
ПРОЛАКТИН -- PROLACTIN
ПРАКТИЧЕСКОЕ РУКОВОДСТВО -- PRACTICE GUIDELINE
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: У статті наведені результати проспективного обстеження жінок з обтяженим безплідністю анамнезом, вагітність у яких настала у результаті застосування допоміжних репродуктивних технологій (ДРТ)Мета дослідження: вивчення у динаміці І триместра гестації особливостей гормонального гомеостазу у вагітних після застосування ДРТ для вдосконалення тактики антенатального спостереження та профілактики акушерських і перинатальних ускладнень. Матеріали та методи. Для досягнення поставленої мети у динаміці проспективного спостереження комплексно обстежено 299 вагітних, яких розподілено наступним чином: до основної першої групи увійшли 94 жінки з трубно-перитонеальним фактором безплідності; другу основну групу сформували з 87 жінок з ендокринним фактором безплідності; до третьої основної групи включено 68 жінок, безплідність яких зумовлена чоловічим фактором. До контрольної групи увійшли 50 жінок зі спонтанним настанням вагітності та її фізіологічним перебігом, що ставали на облік щодо вагітності у терміни 6–8 тиж. В обстежених вагітних проводили загальноприйняті клініко-лабораторні дослідження, які включали загальний аналіз крові та сечі. У плазмі крові жінок досліджуваних груп визначали концентрацію β-ХГ, плацентарних гормонів (прогестерон і естрадіол), гіпофіза (пролактин) та надниркових залоз (кортизол), які найбільше відображають динамічний розвиток вагітності і впливають на її перебіг та внутрішньоутробний стан плода. Результати. Визначення основних гормонів, які забезпечують імплантацію і подальше прогресування вагітності у жінок основних груп після використання лікувальних циклів ДРТ, свідчить про необхідність їхнього динамічного моніторингу протягом І триместра вагітності. У разі виявлення недостатніх рівнів статевих гормонів під час первинного обстеження вважали за доцільне віднести вагітну до групи ризику щодо розвитку ускладнень вагітності за гормональними параметрами і оцінювали їхню недостатність як фактор ризику загрози невиношування. Це потребувало комплексної корекції задля попередження клінічних проявів загрози переривання вагітності. Одним з основних чинників можливого несприятливого перебігу вагітності після застосування ДРТ є недостатній рівень β-ХГ на етапі встановлення факту наявності вагітності та протягом І триместра. Дослідження виявили, що у достовірній більшості випадків вагітність у жінок після використання ДРТ з приводу трубно-перитонеального та ендокринного типів безплідності перебігає в умовах прогестеронової недостатності. Це зумовлює порушення процесів імплантації та розвитку плідного яйця і клінічно проявляється невиношуванням вагітності, починаючи вже з І триместра. Заключення. Виявлені відхилення у концентраціїї стрес-асоційованих гормонів кортизолу та пролактину з великою долею вірогідності може свідчити про підвищену стресову завантаженість, яка у вагітних після застосування лікувальних циклів ДРТ маніфестує вже від початку гестації. Саме тому є доцільним продовжити динамічне дослідження цих показників протягом вагітності та подальше поглиблене обстеження вагітних після застосування ДРТ за іншими параметрамиThe article represents results of a prospective examination of pregnant women whose anamnesis was complicated by infertility and were treated by the means of assistant reproductive technologies applicationThe objective: to study features of hormonal homeostasis in pregnant women after ART application in the dynamics of I trimester of pregnancy in order to improve the tactics of antenatal surveillance and prevention of obstetric and perinatal complications. Materials and methods. To achieve this aim in the dynamics of prospective study, 299 pregnant women were comprehensively examined, were divided into two groups. The main group included 249 women whose pregnancy occurred as a result of ART application. The control group consisted of 50 pregnant women with spontaneous onset of pregnancy and its physiological course, which became registered at the antenatal clinic in 6-8 weeks of pregnancy. Basic clinical and laboratory studies, which included a general analysis of blood and urine were conducted to all pregnant women of the examined groups. The concentration of β-HG, placental hormones (progesterone and estradiol), pituitary gland (prolactin) and adrenal glands (cortisol (K)), which more reflect the dynamic development of pregnancy and affect its course and intrauterine fetal condition were determined in blood plasma of women after treated infertility. Results. The determination of the main hormones that provide implantation and further progression of pregnancy in women of the main group after the use of therapeutic cycles of ART indicates the need for their dynamic monitoring during the first trimester of pregnancy. Detecting an insufficient levels of sex hormones during the initial examination, we considered it appropriate to refer the pregnant woman to the risk group for the development of pregnancy complications with hormonal parameters, and assessed their insufficiency as a risk factor for the threat of miscarriage, which from our point of view requires a complex correction to prevent clinical manifestations of the threatening abortion. One of the main factors of possible adverse course of pregnancy after art is insufficient level of β-HG at the stage of establishing the fact of pregnancy and during the first trimester. Our research found that in significant majority of cases, pregnancy after ART application over tubal-peritoneal, and endocrine types of infertility takes place in progesterone failure that causes the occurrence of violations of the processes of implantation and development of the ovum and clinically evident miscarriage since I trimeter pregnancy. Conclusions. The revealed deviations in the concentration of stress-associated hormones cortisol and prolactin with a high probability may indicate an increased stress load, which in pregnant women after the application of ART therapeutic cycles manifests already from the beginning of pregnancy. We consider it appropriate to continue the dynamic examination of these indicators during pregnancy and to continue further in-depth examination of pregnant women after the ART application
Знайти схожі

17.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Хухліна О. С., Дрозд В. Ю., Антонів А. А., Гайдичук В. С., Рощук О. І.
Назва : Вплив рівня пролактину сироватки крові на ішемію міокарда у хворих на стабільну стенокардію напруження та гастроезофагеальну рефлюксну хворобу
Місце публікування : Міжнародний ендокринологічний журнал. - Київ, 2019. - Том 15, N 7. - С. 15-20 (Шифр МУ65/2019/15/7)
Примітки : Бібліогр. наприкінці ст.
MeSH-головна: СТЕНОКАРДИЯ СТАБИЛЬНАЯ -- ANGINA, STABLE
ЖЕЛУДОЧНО-ПИЩЕВОДНЫЙ РЕФЛЮКС -- GASTROESOPHAGEAL REFLUX
ПРОЛАКТИН -- PROLACTIN
Анотація: Гіперпролактинемія може призводити до виникнення негативних серцево-судинних подій у пацієнтів з ішемічною хворобою серця та сповільнювати процес регенерації слизової оболонки шлунково-кишкового тракту. Мета дослідження: визначити можливий взаємозв’язок між рівнем пролактину та результатами холтерівського моніторування ЕКГ у хворих на стабільну стенокардію напруження (ССН) та гастроезофагеальну рефлюксну хворобу (ГЕРХ). Матеріали та методи. У дослідження включені 118 хворих на стабільну стенокардію напруження І–ІІ функціонального класу віком від 48 до 79 років. Із них 30 хворих з ізольованою ССН сформували першу групу, 88 хворих на ССН із коморбідною ГЕРХ (А, В, С) увійшли до другої групи дослідження. Усім хворим, які були включені в дослідження, до початку лікування визначили сироватковий рівень пролактину та провели холтерівське моніторування ЕКГ. Результати. У хворих на ССН та ГЕРХ рівень пролактину перевищує показник норми та є вищим за рівень пролактину у групі з ізольованим перебігом ССН (р  0,05), як і число епізодів больової, безбольової ішемії міокарда та їх тривалість (р  0,05). Наявність коморбідної ГЕРХ провокує зростання сумарної тривалості епізодів ішемії на добу в пацієнтів, хворих на ССН, порівняно з результатами тих, у кого ГЕРХ відсутня. Висновки. Установлено сильний прямий лінійний зв’язок між рівнем пролактину сироватки крові та кількістю епізодів больової ішемії міокарда за добу у хворих на ССН та ГЕРХ і між сумарною тривалістю епізодів ішемії міо­карда та рівнем пролактину. Наявність коморбідної ГЕРХ у хворих на стабільну стенокардію напруження провокує зростання сумарної тривалості епізодів ішемії на добу в таких пацієнтів порівняно з хворими без ГЕРХ. Кореляційна залежність між сумарною тривалістю епізодів ішемії міокарда та рівнем пролактину сироватки крові є високою у хворих на ССН за умов коморбідної ГЕРХ
Знайти схожі

18.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Хухліна О. С., Антонів А. А., Дрозд В. Ю.
Назва : Вплив пролактину на результати ехокардіографії та добового мультиканального інтралюмінального імпеданс-рН-моніторування стравоходу хворих на стабільну стенокардію напруги та гастроезофагеальну рефлюксну хворобу в динаміці лікування
Місце публікування : Український терапевтичний журнал. - 2019. - № 4. - С. 20-27 (Шифр УУ21/2019/4)
MeSH-головна: СТЕНОКАРДИЯ -- ANGINA PECTORIS
ЖЕЛУДОЧНО-ПИЩЕВОДНЫЙ РЕФЛЮКС -- GASTROESOPHAGEAL REFLUX
ПРОЛАКТИН -- PROLACTIN
ЭХОКАРДИОГРАФИЯ -- ECHOCARDIOGRAPHY
Анотація: Мета роботи — встановити вплив комплексної терапії з додаванням мельдонію на результати ехокардіографії, добового мультиканального інтралюмінального імпеданс-рН-моніторування (ДМІІ-рН-М) стравоходу та рівень пролактину (ПЛ) сироватки крові у хворих на стабільну стенокардію напруги (ССН) та гастроезофагеальну рефлюксну хворобу (ГЕРХ) за умов коморбідностіОтже, корекція базисної терапії ССН та ГЕРХ із відміною прийому прокінетика та додатковим застосуванням мельдонію призводить до зниження рівня пролактину сироватки крові, рівень якого перебуває у тісній кореляційній залежності з основними показниками ЕхоКГ та ДМІІ-рН-М, що проявляється у посиленні загальної скоротливої здатності міокарда лівого шлуночка, нижнього стравохідного сфінктера, підвищенні кінетичної функції стравоходу та покращенні регенераторних можливостей його слизової оболонки
Знайти схожі

19.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Назва : Ибупрофен может нарушать баланс мужских гормонов
Місце публікування : Фармацевт практик. - 2018. - № 1. - С. 32 (Шифр ФУ17/2018/1)
MeSH-головна: ИБУПРОФЕН -- IBUPROFEN
ПРОЛАКТИН -- PROLACTIN
ЗДОРОВЬЕ МУЖЧИН -- MEN'S HEALTH
Анотація: В небольшом исследовании было обнаружено, что популярный обезболивающий препарат ибупрофен при регулярном приеме может негативно влиять на мужские половые железы и нарушать баланс гормонов в мужском организме. Это потенциально грозит снижением либидо и фертильности, а также уменьшением мышечной массы
Знайти схожі

20.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Єфіменко О. О., Михайленко О. Ю.
Назва : Гіперпролактинемія: міждисциплінарний альянс
Паралельн. назви :Hyperprolactinemia: aninterdisciplinaryalliance
Місце публікування : Медичні аспекти здоров’я жінки. - 2018. - № 1. - С. 34-38 (Шифр МУ98/2018/1)
Примітки : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-головна: ГИПЕРПРОЛАКТИНЕМИЯ -- HYPERPROLACTINEMIA
ПРОЛАКТИН -- PROLACTIN
Анотація: У cтатті висвітлено причини виникнення гіперпролактинемії, сучасні підходи до її діагностики та лікування. Наведено клінічні прояви цієї патології та діагностичний алгоритм, а також основні критерії відміни медикаментозної терапії
Знайти схожі

 1-20    21-40   41-60   61-67 
 
© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)