Головна Спрощенний режим Відео-інструкція Опис
Авторизація
Прізвище
Пароль
 

Бази даних


Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Зона пошуку
у знайденому
 Знайдено у інших БД:Книги (4)
Формат представлення знайдених документів:
повнийінформаційнийкороткий
Відсортувати знайдені документи за:
авторомназвоюроком виданнятипом документа
Пошуковий запит: (<.>S=Простатэктомия<.>)
Загальна кількість знайдених документів : 141
Показані документи з 1 по 10
 1-10    11-20   21-30   31-40   41-50   51-60      
1.


   
    Порівняння безпосередніх (стаціонарних) і віддалених результатів відкритої та лапароскопічної залобкової простатектомій у хірургічному лікуванні доброякісної гіперплазії простати [Текст] = Comparison of immediate (inpatient) and long-term results of open and laparoscopic retropubic prostatectomies in surgical treatment of benign prostatic hyperplasia / Р. П. Морару-Бурлеску [та ін.] // Вісник Вінницького нац. мед. ун-ту. - 2024. - Т. 28, № 1. - С. 58-63. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-головна:
ПРЕДСТАТЕЛЬНОЙ ЖЕЛЕЗЫ ГИПЕРПЛАЗИЯ -- PROSTATIC HYPERPLASIA (патофизиология, хирургия, этиология)
ПРОСТАТЭКТОМИЯ -- PROSTATECTOMY (реабилитация, тенденции)
ЛАПАРОСКОПИЯ -- LAPAROSCOPY (методы, тенденции)
СРАВНИТЕЛЬНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ ЭФФЕКТИВНОСТИ МЕТОДОВ -- COMPARATIVE EFFECTIVENESS RESEARCH (статистика, тенденции)
ПРОГНОЗ -- PROGNOSIS
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: Мета дослідження – порівняти та оцінити безпосередні (стаціонарні) та віддалені результати відкритої і лапароскопічної залобкової простатектомій в хірургічному лікуванні доброякісної гіперплазії простати великих розмірів (більше 80 мл). Представлені безпосередні (стаціонарні) та віддалені (після виписки із стаціонару та до 2 років спостереження) результати одномоментної лапароскопічної екстраперитонеальної залобкової простатектомії у 50 хворих на доброякісну гіперплазію простати, які були оперовані в Клінічному центрі онкології, гематології, трансплантології та паліативної допомоги Черкаської обласної Ради та урологічному відділенні Вінницької обласної лікарні ім. М.І. Пирогова у період із 2021 р. до 2023 р., а також 120 одномоментних відкритих залобкових простатектомій у хворих на доброякісну гіперплазію простати, які були оперовані в урологічному відділенні Вінницької обласної лікарні ім. М.І. Пирогова за той же період часу. Середній час виконання лапароскопічної простатектомії склав 120,3±11,7 хвилин, відкритої – 81,1±17,4; середня інтраопераційна крововтрата – 118,7±33,6 мл та 520,5±67,4 мл, післяопераційний ліжко-день 6,1±1,1 та 9,8±2,9 відповідно. Переливання компонентів крові через крововтрату виконали 9 (7,5%) хворим після відкритої залобкової простатектомії, жодного разу – після лапароскопічної. Урологічні ускладнення після лапароскопічної простатектомії відмічені у 2% хворих, відкритої – у 19,2%, ускладнення за Clavien – Dindo – у 4% та 33,3% відповідно. За даними проведеної урофлоуметрії відмічено, що лапароскопічна та відкрита залобкові простатектомії дозволяють однаково ефективно відновити акт сечовипускання у хворих після операції. При аналізі віддалених результатів лікування хворих із доброякісною гіперплазією простати відмічено менше (2,5% проти 8%) післяопераційних ускладнень після виконання лапароскопічної залобкової простатектомії
The purpose of the study is to compare and evaluate the immediate (inpatient) and long-term results of open and laparoscopic retropubic prostatectomy in the surgical treatment of large benign prostatic hyperplasia (more than 80 ml). The immediate (inpatient) and long-term (after discharge from the hospital and up to 2 years of follow-up) results of one-time laparoscopic extraperitoneal retropubic prostatectomy in 50 patients with benign prostatic hyperplasia who were operated in the Clinical Center of Oncology, Hematology, Transplantology and Palliative Care of the Cherkasy Regional Council and urological department of the Vinnytsia Regional Hospital named after M. Pirogov in the period from 2021 to 2023, as well as 120 one-time open retropubic prostatectomies in patients with benign prostatic hyperplasia who were operated in the urological department of the Vinnytsia Regional Hospital named after M. Pirogov for the same period of time. The average time of laparoscopic prostatectomy was 120.3±11.7 minutes, open – 81.1±17.4; average intraoperative blood loss – 118.7±33.6 ml and 520.5±67.4 ml, postoperative bed-day 6.1±1.1 and 9.8±2.9, respectively. Transfusion of blood components due to blood loss was performed in 9 (7.5%) patients after open retropubic prostatectomy, never after laparoscopic. Urological complications after laparoscopic prostatectomy were noted in 2% of patients, open - 19.2%, complications according to Clavien-Dindo – 4% and 33.3%, respectively. According to the conducted uroflowmetry, it was noted that laparoscopic and open retropubic prostatectomies allow equally effective restoration of urination in patients after surgery. When analyzing the long-term results of treatment of patients with benign prostatic hyperplasia, fewer (2.5% versus 8%) postoperative complications were noted after laparoscopic pubic prostatectomy
Дод.точки доступу:
Морару-Бурлеску, Р. П.
Горовий, В. І.
Шапринський, В. О.
Капшук, О. М.
Довгань, І. І.
Балацький, О. Р.
Меташоп, О. С.
Тагеєв, В. Р.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

2.


   
    Спосіб тригонізації (низведення) шийки сечового міхура у ложе простати при виконанні лапароскопічної залобкової простатектомії у хворих на доброякісну гіперплазію простати [Текст] = Method of trigonization (lowering) of the neck of the bladder into the prostate bed when performing laparoscopic valued prostatectomy in patients with benign prostatic hyperplasia / В. І. Горовий [та ін.] // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2024. - Т. 23, № 1. - С. 121-129. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-головна:
ПРЕДСТАТЕЛЬНОЙ ЖЕЛЕЗЫ ГИПЕРПЛАЗИЯ -- PROSTATIC HYPERPLASIA (патофизиология, хирургия, этиология)
ПРОСТАТЭКТОМИЯ -- PROSTATECTOMY (использование, тенденции)
ЛАПАРОСКОПИЯ -- LAPAROSCOPY (методы, тенденции)
МОЧЕВОЙ ПУЗЫРЬ -- URINARY BLADDER (анатомия и гистология)
ФОТОГРАФИЧЕСКИЕ СНИМКИ -- PHOTOGRAPHS
Кл.слова (ненормовані):
Спосіб тригонізації (низведення) шийки сечового міхура у ложе простати
Анотація: Для профілактики стриктури шийки сечового міхура при лапароскопічній простатектомії, швидшої епітелізації ложа простати використовують тригонізацію (низведення) нижнього півкола шийки сечового у ложе простати вузловими швами, які залишаються у просвіті ложа та можуть викликати запальні процеси у ньому з утворенням конкрементів. Мета дослідження: представити спосіб тригонізації нижнього півкола шийки сечового міхура при виконанні лапароскопічної екстраперитонеальної залобкової (транскапсулярної) простатектомії у хворих на доброякісну гіперплазію простати. Матеріал і методи. У центрі пластичної, реконструктивної та малоінвазивної онкоурології Черкаського обласного онкологічного диспансеру та урологічному відділенні Вінницької обласної лікарні ім. М. І. Пирогова у 2021-2023 рр. було виконано 55 лапароскопічних екстраперитонеальних залобкових простатектомій у хворих на доброякісну гіперплазію простати. У 3-[хворих із великими бічними та середньою часткою простати утворилось велике ложе простати з шийкою сечового міхура невеликого діаметра (до 1,0 см). Для профілактики утворення стриктури шийки сечового міхура та швидшої регенерації ложа простати було виконано тригонізацію шийки сечового міхура у ложе простати шляхом накладання двох П-подібних вікрилових швів на нижнє півколо шийки сечового міхура із проведенням швів на бічні поверхні капсули простати та зав’язуванням кінців лігатур. Результати. Спосіб дозволив виконати тригонізацію шийки сечового міхура без залишення лігатур та їх кінців у просвіті ложа простати та запальних процесів у ньому. Висновок. Методика рекомендована для застосування в практичній роботі урологів при виконанні одномоментної лапароскопічної залобкової простатектомії у хворих на доброякісну гіперплазію простати із великою середньою часткою простати
For the prevention of stricture of the bladder neck during laparoscopic prostatectomy, faster epithelialization of the prostate bed, trigonization (lowering) of the lower semicircle of the urethral neck into the prostate bed with knotted sutures is used, which remain in the lumen of the bed and can cause infl ammatory processes in it with the formation of calculi. The purpose of the study: to present a method of trigonization of the lower semicircle of the bladder neck during laparoscopic extraperitoneal pubic (transcapsular) prostatectomy in patients with benign prostatic hyperplasia. Material and methods. In the center of plastic, reconstructive and minimally invasive oncourology of the Cherkasy regional oncological dispensary and the urological department of the Vinnytsia regional hospital named after Pirogov in 2021-2023, 55 laparoscopic extraperitoneal retropubic prostatectomies were performed in patients with benign prostatic hyperplasia. In 3 patients with large lateral and middle parts of the prostate, a large bed of the prostate with a bladder neck of a small diameter (up to 1 cm) was formed. To prevent the formation of a stricture of the bladder neck and to speed up the regeneration of the prostate bed, the trigonization of the bladder neck in the prostate bed was performed by placing two P-like vicryl sutures on the lower semicircle of the bladder neck with sutures on the lateral surfaces of the prostate capsule and tying the ends of the ligatures. The results. The method made it possible to perform trigonization of the bladder neck without leaving ligatures and their ends in the lumen of the prostate bed and infl ammatory processes in it. Conclusion. The method is recommended for use in the practical work of urologists when performing onemoment laparoscopic retropubic prostatectomy in patients with benign prostatic hyperplasia with a large middle part of the prostate
Дод.точки доступу:
Горовий, В. І.
Шапринський, В. О.
Капшук, О. М.
Морару-Бурлеску, Р. П.
Церковнюк, Р. Г.
Балацький, О. Р.
Довгань, І. І.
Меташоп, О. С.
Тагеєв, В. Р.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

3.


   
    Лапароскопічна простатектомія в хірургічному лікуванні доброякісної гіперплазії передміхурової залози [Текст] = Laparoscopic Prostatectomy in Surgical Treatment of Benign Prostatic Hyperplasia / Р. П. Морару-Бурлеску [та ін.] // Здоров’я чоловіка. - 2023. - N 2. - С. 45-50. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-головна:
ПРОСТАТЭКТОМИЯ -- PROSTATECTOMY (использование, методы, тенденции)
ПРЕДСТАТЕЛЬНОЙ ЖЕЛЕЗЫ ГИПЕРПЛАЗИЯ -- PROSTATIC HYPERPLASIA (патофизиология, хирургия, этиология)
ЛАПАРОСКОПИЯ -- LAPAROSCOPY (реабилитация, тенденции)
ПРОГНОЗ -- PROGNOSIS
ФОТОГРАФИЧЕСКИЕ СНИМКИ -- PHOTOGRAPHS
Анотація: На противагу травматичності відкритої простатектомії альтернативним вибором лікування доброякісної гіперплазії передміхурової залози (ДГПЗ) є лапароскопічна простатектомія. Вона була впроваджена в практичну роботу урологів як малоінвазивна альтернатива відкритим простатектоміям (черезміхуровій та залобковій) у пацієнтів із ДГПЗ великих розмірів. Мета дослідження: розгляд техніки виконання та аналіз результатів лапароскопічної екстраперитонеальної залобкової (транскапсулярної) простатектомії у хворих на ДГПЗ великих розмірів (більше 80 мл). Матеріали та методи. Представлені ранні (стаціонарні) та віддалені (після виписки із стаціонару та до двох років спостереження) результати лапароскопічної екстраперитонеальної залобкової (транскапсулярної) простатектомії у 50 хворих на ДГПЗ, які були оперовані в центрі пластичної реконструктивної та малоінвазивної онкоурології Черкаського обласного онкологічного диспансеру та урологічному відділенні Вінницької обласної лікарні ім. М. І. Пирогова протягом 2021–2023 рр. Середній вік хворих становив 68,2±2,4 року, середній індекс маси тіла – 28,5±1,5, середній об’єм передміхурової залози (ПЗ) – 111,5±17,4 мл. Лапароскопічну екстраперитонеальну залобкову простатектомію виконували шляхом створення передочеревинного залобкового простору за допомогою балонного троакара Space Marker. Розріз капсули ПЗ поперечний, видаляли гіперплазовані частки ПЗ із покроковим гемостазом зі спробою збереження стінки простатичної уретри, анастомоз між шийкою сечового міхура та капсулою ПЗ накладали за допомогою безперервного шва V–Loc (2-0). Гіперплазовані вузли ПЗ видаляли шляхом їх морцеляції. Уретральний катетер видаляли на 5-ту добу після операції. Якість сечовипускання до та після операції оцінювали за допомогою Міжнародного опитувальника симптомів при захворюваннях ПЗ до та після операції. Результати. Середній час виконання операції становив 120,3±11,7 хв, середня інтраопераційна крововтрата – 118,7±33,6 мл. У 10 (20%) хворих вдалось зберегти простатичний відділ сечівника. В одного хворого видалено камінь із сечового міхура шляхом цистотомії, ще одному хворому виконано симультанну передочеревинну лапароскопічну пахвинну герніопластику сітчастим поліпропіленовим імплантом у зв’язку із косою грижею. Інтраопераційних та післяопераційних кровотеч не спостерігали, не було проведено жодної гемотрансфузії. Середній післяопераційний ліжко-день становив 6,1±1,1 доби. У післяопераційний період (до двох років) ускладнень (стриктур сечівника та шийки сечового міхура, каменів сечового міхура, нетримання сечі, інфекційних ускладнень та ін.) не зареєстровано. Заключення. Отримані результати лапароскопічної екстраперитонеальної залобкової простатектомії у хворих на ДГПЗ великих розмірів підтвердили її надійний інтра- та післяопераційний гемостаз, короткий післяопераційний ліжко-день, задовільне відновлення акту сечовипускання з мінімальною кількістю ускладнень. Необхідно провести подальші дослідження для встановлення переваг виконання лапароскопічної екстраперитонеальної залобкової простатектомії у хворих на ДГПЗ
In a contrast to the trauma of open prostatectomy, an alternative treatment for benign prostatic hyperplasia (BPH) is laparoscopic prostatectomy. It was implemented in the practical work of urologists as a minimally invasive alternative procedure to open prostatectomies (transvesical and pubic) in patients with large BPH. The objective: to consider technique and analysis of the results of laparoscopic extraperitoneal pubic (transcapsular) prostatectomy in patients with large BPH (more than 80 ml). Materials and methods. The early (inpatient) and long-term (after discharge from the hospital and up to two years of followup) results of laparoscopic extraperitoneal pubic (transcapsular) prostatectomy in 50 patients with BPH who were operated in Center for Plastic Reconstructive and Minimally Invasive Oncourology of the Cherkasy Regional Oncology Dispensary and the Urology Department of the Vinnytsia Regional Clinical Hospital named after M. I. Pirogov during 2021–2023 are presented. The average age of the patients was 68.2±2.4 years old, the average body mass index was 28.5±1.5, and the average volume of the prostate gland (PG) was 111.5±17.4 ml. Laparoscopic extraperitoneal pubic prostatectomy was performed by creating a pre-abdominal pubic space using a Space Marker balloon trocar. The incision of the PG capsule is transverse, hyperplastic parts of the bladder were removed with step-by-step hemostasis with an attempt to preserve the wall of the prostatic urethra, the anastomosis between the bladder neck and the bladder capsule was placed using a continuous V-Loc suture (2-0). Hyperplastic nodes of the PG were removed by morcellation. The urethral catheter was removed on the 5th day after surgery. The quality of urination before and after surgery was assessed using the International Symptom Questionnaire for PG diseases before and after surgery. Results. The average operation time was 120.3±11.7 min, the average intraoperative blood loss was 118.7±33.6 ml. In 10 (20%) patients the prostatic part of the ureter was saved. One patient had a stone removed from the urinary bladder by cystotomy, another patient had simultaneous pre-abdominal laparoscopic inguinal hernioplasty with a mesh polypropylene implant for an oblique hernia. No intraoperative or postoperative bleeding was observed, no hemotransfusion was performed. The average postoperative bed-day was 6.1±1.1 days. In the postoperative period (up to two years), complications (ureteral and bladder neck strictures, bladder stones, urinary incontinence, infectious complications, etc.) were not registered. Conclusions. The obtained results of laparoscopic extraperitoneal pubic prostatectomy in patients with large BPH confirmed its reliable intra- and postoperative hemostasis, short postoperative bed-day, satisfactory recovery of the act of urination with a minimum number of complications. Further studies should be conducted to establish the benefits of performing laparoscopic extraperitoneal pubic prostatectomy in patients with BPH
Дод.точки доступу:
Морару-Бурлеску, Р. П.
Горовий, В. І.
Шапринський, В. І.
Капшук, О. М.
Довгань, І. І.
Тагєєв, В. Р.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

4.


    Головко, С. В.
    Відкрита розширена тазова лімфодисекція як валідація результатів проведення мультипараметричної магнітно-резонансної томографії з контрастним підсиленням при виявленні метастатичного ураження лімфовузлів у хворих на рак передміхурової залози проміжного та високого ризику [Текст] = Open Extended Pelvic Lymph Node Dissection as Validation of the Results of Preoperative Multiparametric Contrast-enhanced Magnetic Resonance Imaging in Detection of Lymph Node Metastases in Intermediate- and High-risk Prostate Cancer / С. В. Головко, Я. М. Клименко // Здоров’я чоловіка. - 2023. - N 3. - С. 25-31. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-головна:
ПРЕДСТАТЕЛЬНОЙ ЖЕЛЕЗЫ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- PROSTATIC NEOPLASMS (патофизиология, хирургия, этиология)
НОВООБРАЗОВАНИЙ МЕТАСТАЗЫ -- NEOPLASM METASTASIS (профилактика и контроль, терапия, ультрасонография)
ПРОСТАТЭКТОМИЯ -- PROSTATECTOMY (использование, тенденции)
ЛИМФАТИЧЕСКОГО УЗЛА УДАЛЕНИЕ -- LYMPH NODE EXCISION (использование, тенденции)
НОМОГРАММЫ -- NOMOGRAMS
МАГНИТНОГО РЕЗОНАНСА ИЗОБРАЖЕНИЕ -- MAGNETIC RESONANCE IMAGING (использование, методы, тенденции)
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: Мета дослідження: оцінювання прогностичної значущості застосування мультипараметричної МРТ (мпМРТ) з аналізом таких показників, як чутливість та специфічність у хворих на рак передміхурової залози (РПЗ) проміжного та високого ризику під час проведення відкритої розширеної тазової лімфодисекції (рТЛД) з подальшим гістологічним контролем. Матеріали та методи. У ретроспективному порівняльному дослідженні, яке проводили упродовж 2011–2021 рр., проаналізовано історії хвороб 517 чоловіків, яким перед призначенням пункційної біопсії було виконане передопераційне мпМРТ-дослідження в одному високоспеціалізованому діагностичному центрі. У хворих було вперше виявлено та гістологічно підтверджено РПЗ проміжного або високого ризику і виконано відкриту радикальну простатектомію (РПЕ), яку проводили у двох інших лікувальних закладах. У ході дослідження було проаналізовано такі параметри МРТ, як чутливість та специфічність, порівняно випадки позитивного МРТ з результатами патоморфологічного дослідження лімфовузлів (ЛВ) для виявлення взаємозв`язків рівня ПСА, індексу Глісона, локалізації ураження і розмірів ЛВ, а також проведено аналіз доцільності радикального лікування. Результати. Під час дослідження метастатичне ураження лімфовузлів (ЛВ+) виявлено у 31 (5,9%) хворого. Водночас результати МРТ було позитивними у 49 (9,4%) пацієнтів. Індивідуальна чутливість мпМРТ становила 30,4%, специфічність – 90,6%. МРТ-позитивні випадки були достовірно частіше виявляли при збільшеній кількості ЛВ (у середньому 5,4 проти 2,3; р˂0,001) та при ЛВ більшого діаметра (14,4 проти 5,3 мм; р0,05). Результати дослідження свідчать, що прогностична модель з використанням передопераційної МРТ та стратифікації ризику за програмою Національної комплексної онкологічної мережі США (NCCN) підвищує діагностичну точність виявлення ураження ЛВ. Висновки. МРТ має досить обмежену чутливість щодо рутинного стадіювання ЛВ. МРТ-позитивні випадки переважно виявляються при значному ураженні ЛВ. У комбінації з NCCN-номограмами ризику предопераційна мпМРТ може покращити предиктивну цінність досліджень
The objective: to evaluate the prognostic significance of the use of multiparametric MRI (mpMRI) with the analysis of such indicators as sensitivity and specificity in patients with prostate cancer (PC) of intermediate and high risk during open extended pelvic lymph node dissection (EPLND) with subsequent histological control. Materials and methods. In a retrospective comparative study, which was conducted during 2011–2021, the medical histories of 517 men who had preoperative mpMRI examination in one highly specialized diagnostic center before the puncture biopsy were analyzed. Intermediate or high-risk prostate cancer was first diagnosed and histologically confirmed in the patients, and open radical prostatectomy (RPE) was performed in two other medical institutions. During the study, MRI parameters such as sensitivity and specificity were analyzed, cases of positive MRI were compared with the results of a pathomorphological examination of lymph nodes (LN) to reveal the relationship between the PSA level, Gleason index, location of the lesion and size of the LN, and the feasibility of radical treatment was also analyzed. Results. During the study, metastases in lymph nodes (LN+) were detected in 31 (5.9%) patients. At the same time, MRI results were positive in 49 (9.4%) patients. Individual sensitivity of mpMRI was 30.4%, specificity - 90.6%. MRI-positive cases were significantly more often detected with an increased number of LN (on average, 5.4 vs. 2.3; p˂0.001) and with larger diameter LN (14.4 vs. 5.3 mm; p0.05). The results of the study show that the prognostic model using preoperative MRI and risk stratification according to the program of the National Comprehensive Cancer Network of the USA (NCCN) increases the diagnostic accuracy of detecting LN lesions. Conclusions. MRI has a rather limited sensitivity for routine staging of LN. MRI-positive cases are mostly found with significant damage to the LN. In combination with NCCN risk nomograms, preoperative mpMRI may improve the predictive value of studies
Дод.точки доступу:
Клименко, Я. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

5.


    Головко, С. В.
    Частота та наслідки формування лімфоцеле після розширеної лімфодисекції при виконанні відкритої позадулонної простатектомії [Текст] = Frequency and consequences of lymphocele formation after extended lymphdissection in patients undergoing open retropubic prostatectomy / С. В. Головко, В. Р. Балабаник // Здоров’я чоловіка. - 2022. - N 1/2. - С. 27-32. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-головна:
ЛИМФОЦЕЛЕ -- LYMPHOCELE (патофизиология, профилактика и контроль, этиология)
ПРОСТАТЭКТОМИЯ -- PROSTATECTOMY (вредные воздействия, тенденции)
ЛИМФАТИЧЕСКОГО УЗЛА УДАЛЕНИЕ -- LYMPH NODE EXCISION (тенденции)
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: Відомо, що будь-яка операція може спричинити ризик розвитку пізнього післяопераційного ускладнення – лімфоцеле, яке може виникати приблизно від 2 тиж до 6 міс після хірургічної процедури
Ризик розвитку симптоматичного лімфоцеле після відкритої позадулонної простатектомії та розширеної лімфодисекції є достатньо рідкісним. Однак проведення ультразвукового дослідження протягом 3 міс після операції вважаємо доцільним. Рекомендуємо виконувати перкутанне дренування патологічної порожнини під ультразвуковим контролем у разі виявлення симптоматичного лімфоцеле, адже ця процедура є безпечною та ефективною
It is known that any surgery can lead to the risk of development of the late postoperative complication – lymphocele, which can occur in a period from about 2 weeks to 6 months after surgery
The risk of the development of symptomatic lymphocele after open retropubic prostatectomy and extended lymph node dissection is quite rare. However, ultrasound examination for 3 months after surgery is considered appropriate. It is recommended to perform the percutaneous drainage of the pathological cavity under ultrasound control in case of the detection of symptomatic lymphocele, because this procedure is safe and effective
Дод.точки доступу:
Балабаник, В. Р.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

6.


   
    Вплив М-холіноблокаторів на клінічний перебіг сечової інконтиненції у хворих з артифіціальним сечовим міхуром = Effect of M-cholinoblockers on the clinical course of urinary incontinence in patients with an artifical bladder / Р. В. Савчук [та ін.] // Здоров’я чоловіка. - 2022. - N 3. - С. 5-11. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-головна:
ЦИСТЭКТОМИЯ -- CYSTECTOMY (использование, методы)
ПРОСТАТЭКТОМИЯ -- PROSTATECTOMY (использование, методы)
НЕДЕРЖАНИЕ МОЧИ -- URINARY INCONTINENCE (осложнения, патофизиология, хирургия, этиология)
КАЧЕСТВО ЖИЗНИ -- QUALITY OF LIFE
ХОЛИНЕРГИЧЕСКИЕ СРЕДСТВА -- CHOLINERGIC AGENTS (терапевтическое применение, фармакология)
ЗДОРОВЬЕ МУЖЧИН -- MEN'S HEALTH (тенденции)
Кл.слова (ненормовані):
ІНКОНТИНЕНЦІЯ
Анотація: Мета дослідження: вивчення впливу м-холіноблокаторів при нетриманні сечі після формування артифіціального сечового міхура та аналіз ефективності фармакологічної корекції щодо виживаності та якості життя. Матеріали та методи. У дослідженні взяли участь 114 пацієнтів, яким раніше було проведено радикальну цистектомію з формуванням необладера на різних етапах післяопераційного періоду. Значне нетримання сечі різного ступеня, що впливало на якість життя, було зафіксовано у 27 (23,7 %) хворих, які увійшли до групи вивчення впливу соліфенацину. Для виявлення ступеня тяжкості і динаміки відновлення функції континенції було проведено анкетування хворих з нетриманням сечі в денний та нічний час. За допомогою комплексного дослідження на уродинамічній установці Delphis KT проведено аналіз уродинамічних показників при нетриманні сечі. Результати. Після формування артифіціального сечового міхура у хворих спостерігали більш стабільну денну континенцію за рахунок ментального контролю за сечовипусканням та розуміння необхідності сечовипускання за часом. Більш складною була ситуація у хворих з нічним нетриманням сечі після радикальної цистектомії та формування штучного сечового міхура. Проте через 2 тиж лікування соліфенацином пацієнти відзначили значне поліпшення функції нічного утримання сечі. Після проведеного лікування соліфенацином пацієнти відзначили покращання денного утримання сечі на 37,2 %, нічного – на 48,9 %. Двотижневе лікування соліфенацином значно покращило якість життя пацієнтів та динаміку показників ентероцистоманометрії, про що свідчать результати контрольних досліджень. Показник рівня суб’єктивної чутливості статистично достовірно збільшувався на 35,24 % порівняно з групою до лікування і становив 304,2±62,1 см вод. ст. (p≤0,05). Рівень першого позиву на сечовипускання також достовірно збільшувався на 20,4 % – 458,2±81,0 см вод. ст. (p≤0,05). Рівень імперативного позиву на сечовипускання дорівнював 636,1±92,8 мл (p≤0,05), що статистично достовірно вище на 17,5 % щодо пацієнтів, які не приймали соліфенацин. Висновки. Використання м-холіноблокаторів у корекції нетримання сечі у пацієнтів з артифіціальним сечовим міхуром внаслідок дії на гладкі м’язи кишечника через парасимпатичну іннервацію покращує уродинамічні показники та якість життя хворих
Дод.точки доступу:
Савчук, Р. В.
Костєв, Ф. І.
Дехтяр, Ю. М.
Колосов, О. М.
Задорожнюк, А. І.
Виговська, Н. С.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

7.


   
    Лапароскопічна за лобкова простатектомія в хірургічному лікуванні доброякісної гіперплазії простати (огляд літератури) [Текст] = Laparoscopic retropubic prostatectomy in the surgical treatment of benign prostatic hyperplasia (literature review) / В. І. Горовий [та ін.] // Вісник Вінницького нац. мед. ун-ту. - 2022. - Т. 26, № 1. - С. 153-159. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-головна:
ПРЕДСТАТЕЛЬНОЙ ЖЕЛЕЗЫ ГИПЕРПЛАЗИЯ -- PROSTATIC HYPERPLASIA (метаболизм, хирургия)
ПРОСТАТЭКТОМИЯ -- PROSTATECTOMY (использование, классификация, методы)
ЛАПАРОСКОПИЯ -- LAPAROSCOPY (использование, классификация, методы, тенденции)
ИНТРАОПЕРАЦИОННЫЙ КОНТРОЛЬ -- INTRAOPERATIVE CARE (использование, методы)
ПЕРЕЛИВАНИЕ КРОВИ -- BLOOD TRANSFUSION (использование)
УКРАИНА -- UKRAINE (эпидемиология)
Анотація: У статті представлено огляд літератури за останні 10 років щодо хірургічного лікування доброякісної гіперплазії простати за допомогою лапароскопічної простатектомії за даними бази даних MEDLINE/PubMed. Встановлено, що трансперитонеальний доступ був використаний у 104 (12,4%) хворих із 843, екстраперитонельний – у 739 (87,6%). Ускладнення І ст. за Clavien-Dindo стаціонарного періоду були відмічені у 4 (0,5%) хворих; ускладнення ІІ ст. – у 10 (1,2%), ускладнення ІІІа ст. – у 5 (0,6%). Ускладнення ІІІв, ІV та V ступенів не були ідентифіковані, летальність склала 0%. Ускладнення І ст. за Clavien-Dindo після виписки із стаціонару (до 90 днів спостереження) були виявлені у 42 (5%) хворих, ускладнення ІІ ст. – у 13 (0,6%). Лапароскопічні простатектомії мали низький відсоток інтраоперційних гемотрансфузій (1,2%), стриктур уретри/шийки сечового міхура (0,35%) та утворення сечової нориці (0,12%). Ранової інфекції не було відмічено у жодного хворого. Лапароскопічні простатектомії мають суттєві переваги над відкритими простатектоміями, а тому їх необхідно більш широко використовувати в Україні
The MEDLINE/PubMed database was searched for all original articles published between 2011 and 2022 analyzing the incidence, prevalence, complications and surgical treatment of benign prostatic hyperplasia using laparoscopic prostatectomy (including retropubic interventions) and open retropubic prostatectomy to compare advantages and disadvantages of the both approaches. It was found that transperitoneal approach was used in 104 (12.4%) patients, extraperitoneal – 739 (87.6%). Complications of the I degree according to Clavien-Dindo inpatient period were observed in 4 (0.5%) patients; complications of the II degree – 10 (1.2%), complications of the IIIa degree – 5 (0.6%). Complications of the III, IV and V degrees were not identified, mortality was absent. Complications of the I degree according to Clavien-Dindo after discharge from the hospital (up to 90 days of observation) were discovered in 42 (5%) patients, complications of the II degree – in 13 (0.6%). Laparoscopic prostatectomies had a low percentage of intraoperative blood transfusions (1.2%), strictures of the urethra/bladder neck (0.35%) and fistula formation (0.12%). No wound infection was observed in any patient. Laparoscopic prostatectomies have the significant advantages over open prostatectomies, and therefore they should be more widely used in Ukraine
Дод.точки доступу:
Горовий, В. І.
Шапринський, В. О.
Барало, І. В.
Капшук, О. М.
Морару-Бурлеску, Р. П.
Сулейманова, В. Г.
Горовий, О. В.
Довгань, І. І.
Гураль, Д. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

8.


   
    Long-term radical prostatectomy oncologic outcomes in patients with clinically locally advanced prostate cancer: a single-center study [Text] = Віддалені онкологічні результати радикальної простатектомії у хворих з клінічно місцево-розповсюдженим раком передміхурової залози: одноцентрове дослідження / V. Grygorenko [та ін.] // Экспериментальная онкология. - 2022. - Т. 44, № 1. - P67-74. - Bibliogr. at the end of the art.


MeSH-головна:
ПРЕДСТАТЕЛЬНОЙ ЖЕЛЕЗЫ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- PROSTATIC NEOPLASMS (ультраструктура, хирургия)
ПРОСТАТЭКТОМИЯ -- PROSTATECTOMY (использование, методы)
НЕОПЛАСТИЧЕСКИЕ ПРОЦЕССЫ -- NEOPLASTIC PROCESSES
ФАКТОРЫ РИСКА -- RISK FACTORS
Анотація: Prostate cancer (PCa) is the second most frequently diagnosed cancer in males worldwide and placed fifth in cancer mortality among males. Between 14–24% of PCa patients have newly diagnosed advanced stages, which paradoxically has remained stable over time. Aim: To estimate and compare long-term radical prostatectomy (RP) oncologic outcomes in patients with clinically locally advanced prostate cancer (LAPCa), to determine the prognostic significance of common clinical-pathological parameters. Patients and Methods: The study included 105 patients with LAPCa who underwent RP with extended pelvic lymphadenectomy between September 2003 — April 2015. Kaplan — Meier method was used for calculating biochemical recurrence- (BRFS), progression-free- (PFS), overall (OS), and prostate cancer-specific survival (PCSS) rates. Analyses of features associated with outcomes were conducted using Cox proportional hazards regression model. Results: Patients from cT3b group had worse PFS, OS and PCSS rates in comparison with cT3a, while there was no significant difference in BRFS rates. Preoperative serum prostate-specific antigen level (hazard ratio (HR) 1.023, 95% confidence interval (CI): 1.014–1.033, p 0.001), pT3a (HR 3,027, 95% CI: 1.449–7.096, p 0.01), pT3b (HR 2.792, 95% CI: 1.133–6.881, p 0.05) pT4 stage (HR 31.12, 95% CI: 7.646–126.6 p 0.001) and positive lymph nodes status (HR 6.503, 95% CI: 3.190–13.25, p 0.001) were significant factors in BRFS. Preoperative serum prostate-specific antigen level (HR 1.018, 95% CI: 1.007–1.030, p
Рак передміхурової залози (РПЗ) — друге за частотою онкологічне захворювання серед чоловіків у світі та посідає п’яте місце серед причин канцер-специфічної смертності. У 14–24% випадків РПЗ вперше діагностують на етапі розповсюдженої стадії, і цей показник, що парадоксально, залишається стабільним протягом усього часу. Мета: Оцінити та порівняти віддалені онкологічні результати після радикальної простатектомії (РП) у хворих з клінічно місцево-розповсюдженим РПЗ (МРРПЗ), визначення прогностичної значимості загальних клініко-патологічних параметрів. Матеріали та методи: У дослідження включено 105 пацієнтів з клінічно МРРПЗ, яким було проведено РП з розширеною тазовою лімфаденектомією на базі нашого інституту в період з вересня 2003 до квітня 2015 р. Метод Каплана — Мейера застосовували для розрахунку ступенів біохімічної безрецидивної (ББВ), безпрогресивної (БВ), загальної (ЗВ) та канцер-специфічної виживаності (КСВ). Аналіз факторів, асоційованих з онкологічними результатами, проводили з використанням моделі пропорційних ризиків Кокса. Результати: У пацієнтів групи cT3b відмічали гірші показники БВ, ЗВ та КСВ в порівнянні з cT3a, у той час як статистично достовірної різниці в ступенях ББВ виявлено не було. Перед­операційна сироваткова концентрація простатичного специфічного антигену (відношення ризиків (ВР) 1.023, 95% довірчий інтервал (ДІ): 1.014–1.033, p 0.001), pT3a (СР 3,027, 95% ДI: 1.449–7.096, p 0.01), pT3b (СР 2.792, 95% ДI: 1.133–6.881, p 0.05) pT4 (СР 31.12, 95% ДІ: 7.646–126.6 p 0.001) та наявність позитивних лімфатичних вузлів (СР 6.503, 95% ДІ: 3.190 — 13.25, p 0.001) були значущими факторами у ББВ. Передопераційна сироваткова концентрація простатичного специфічного антигену (СР 1.018, 95% ДI: 1.007–1.030, p
Дод.точки доступу:
Grygorenko, V.
Afanasiev, Ye.
Danylets, R.
Vikarchuk, M.
Kosyuchno, M.
Pasichnyk, S.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

9.


   
    Еволюція методик гемостазу ложа простати при черезміхуровій простатектомії у хворих на доброякісну гіперплазію простати (огляд літератури) [Текст] = Evolution of prostatic lodge hemostasis methods during transbladder prostatectomy in patients with benign hyperplasia of prostate (literature review) / В. І. Горовий [та ін.] // Вісник Вінницького нац. мед. ун-ту. - 2022. - Т. 26, № 4. - С. 657-662. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-головна:
ПРОСТАТЭКТОМИЯ -- PROSTATECTOMY (использование, тенденции)
ГЕМОСТАЗ ХИРУРГИЧЕСКИЙ -- HEMOSTASIS, SURGICAL (использование, тенденции)
ПРЕДСТАТЕЛЬНОЙ ЖЕЛЕЗЫ ГИПЕРПЛАЗИЯ -- PROSTATIC HYPERPLASIA (хирургия)
Кл.слова (ненормовані):
циркулярний шов -- катетер Фолі
Анотація: У статті представлено огляд літератури щодо еволюції методів гемостазу при відкритій черезміхуровій простатектомії у хворих на доброякісну гіперплазію. Удосконалення методів гемостазу при черезміхуровій простатектомії пройшло шлях від зашивання ложа простати, накладання швів на шийку сечового міхура та капсулу простати до часткового зашивання ложа простати із встановленням катетера Фолі з метою механічної компресії шийки сечового міхура та ложа простати. Висвітлені методики гемостазу українських урологів, у тому числі і вінницьких. На жаль, жоден із методів не гарантував забезпечення 100% гемостазу ложа простати після простатектомії. А тому пошук нових та удосконалення відомих методик гемостазу ложа простати є актуальним питанням урології
The article presents a review of the literature on the evolution of hemostasis methods during open transbladder prostatectomy in patients with benign hyperplasia. The improvement of methods of hemostasis during transbladder prostatectomy has gone from suturing the prostate lodge, suturing the bladder neck and prostate capsule to partial suturing of the prostate lodge with the installation of a Foley catheter for the purpose of mechanical compression of the bladder neck and prostate lodge. The methods of hemostasis of Ukrainian urologists, including those of Vinnytsia, are highlighted. Unfortunately, none of the methods guaranteed 100% hemostasis of the prostate lodge after prostatectomy. Therefore, the search for new and improvement of known methods of hemostasis of the prostate lodge is an urgent issue in urology
Дод.точки доступу:
Горовий, В. І.
Шапринський, В. О.
Капшук, О. М.
Морару-Бурлеску, Р. П.
Довгань, І. І.
Маласаєв, М. О.
Балацький, О. Р.
Тагеєв, В. Р.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.


    Стусь, В. П.
    Випадок із практики: везико-уретральний анастомоз після радикальної простатектомії / В. П. Стусь, А. Л. Суварян // Урологія. - 2021. - Том 25, N 3. - С. 245-246


MeSH-головна:
ПРОСТАТЭКТОМИЯ -- PROSTATECTOMY (использование, методы)
АНАСТОМОЗ ХИРУРГИЧЕСКИЙ -- ANASTOMOSIS, SURGICAL (использование, методы)
Анотація: Проаналізовані сучасні методи діагностики структури везико-уретрального анастомозу та лікування із застосуванням ендоскопічного або відкритого оперативного втручання. Як практичне застосування, описаний випадок лікування пацієнта, у якого після проведеної лапараскопічної простатектомії виникло ускладнення. В подальшому лікували ендоскопічною ревізією везико-уретрального анастомоза, заміною цистоми і черговою операцією цистолітоекстракцією, а на завершення проведена пластика везико-уретрального сегмента.
Проанализированы современные методы диагностики структуры везико-уретрального анастомоза и лечения с использованием эндоскопического или открытого оперативного вмешательства. Как практическое применение описан случай лечения пациента, у которого после проведенной лапараскопической простатэктомии возникло осложнение. В дальнейшем лечили эндоскопической ревизией везико-уретрального анастомоза, заменой цистомы и очередной операцией цистолитоэкстракцией, а в завершение произведена пластика везико-уретрального сегмента.
Дод.точки доступу:
Суварян, А. Л.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

 1-10    11-20   21-30   31-40   41-50   51-60      
 
© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)