Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

у знайденому

Знайдено у інших БД:

Книги (4)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>S=Простатэктомия<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 141
Показані документи з 1 по 20

1-20 21-40 41-60 61-80 81-100 101-120

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Fetahu A., Bytyci Xh., Tartari F., Veselaj F., Cuni Xh., Nuraj P.
Назва : Long-term postoperative results of the hautmann ileal orthotopic neobladder reconstruction after radical cystoprostatectomy of bladder cancer
Місце публікування : Здоровье мужчины. - 2017. - № 4. - С. 113-115 (Шифр ЗУ16/2017/4)
Примітки : Библиогр. в конце ст.
MeSH-головна: МОЧЕВОГО ПУЗЫРЯ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- URINARY BLADDER NEOPLASMS
ЦИСТЭКТОМИЯ -- CYSTECTOMY
ПРЕДСТАТЕЛЬНОЙ ЖЕЛЕЗЫ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- PROSTATIC NEOPLASMS
ПРОСТАТЭКТОМИЯ -- PROSTATECTOMY
ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ ВОССТАНОВИТЕЛЬНЫЕ -- RECONSTRUCTIVE SURGICAL PROCEDURES
Анотація: In conclusion, orthotopic Hautmann neobladder reconstruction is the most advanced and practical method available in Kosovo. Furthermore, it is an acceptable method for patients. This type of surgery offers a more comfortable and happy life for the patients. The success and the longevity of the patients is dependent from the stage of the invasion of the urinary bladder carcinoma and the grading of the carcinoma of the urinary bladder. The most suitable stage for the surgical intervention is pT1 and pT2, which is observable in people who still live and in good health
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Grygorenko V., Afanasiev Ye., Danylets R., Vikarchuk M., Kosyuchno M., Pasichnyk S.
Назва : Long-term radical prostatectomy oncologic outcomes in patients with clinically locally advanced prostate cancer: a single-center study
Паралельн. назви :Віддалені онкологічні результати радикальної простатектомії у хворих з клінічно місцево-розповсюдженим раком передміхурової залози: одноцентрове дослідження
Місце публікування : Экспериментальная онкология. - 2022. - Т. 44, № 1. - С. 67-74 (Шифр ЕУ12/2022/44/1)
Примітки : Bibliogr. at the end of the art.
MeSH-головна: ПРЕДСТАТЕЛЬНОЙ ЖЕЛЕЗЫ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- PROSTATIC NEOPLASMS
ПРОСТАТЭКТОМИЯ -- PROSTATECTOMY
НЕОПЛАСТИЧЕСКИЕ ПРОЦЕССЫ -- NEOPLASTIC PROCESSES
ФАКТОРЫ РИСКА -- RISK FACTORS
Анотація: Prostate cancer (PCa) is the second most frequently diagnosed cancer in males worldwide and placed fifth in cancer mortality among males. Between 14–24% of PCa patients have newly diagnosed advanced stages, which paradoxically has remained stable over time. Aim: To estimate and compare long-term radical prostatectomy (RP) oncologic outcomes in patients with clinically locally advanced prostate cancer (LAPCa), to determine the prognostic significance of common clinical-pathological parameters. Patients and Methods: The study included 105 patients with LAPCa who underwent RP with extended pelvic lymphadenectomy between September 2003 — April 2015. Kaplan — Meier method was used for calculating biochemical recurrence- (BRFS), progression-free- (PFS), overall (OS), and prostate cancer-specific survival (PCSS) rates. Analyses of features associated with outcomes were conducted using Cox proportional hazards regression model. Results: Patients from cT3b group had worse PFS, OS and PCSS rates in comparison with cT3a, while there was no significant difference in BRFS rates. Preoperative serum prostate-specific antigen level (hazard ratio (HR) 1.023, 95% confidence interval (CI): 1.014–1.033, p 0.001), pT3a (HR 3,027, 95% CI: 1.449–7.096, p 0.01), pT3b (HR 2.792, 95% CI: 1.133–6.881, p 0.05) pT4 stage (HR 31.12, 95% CI: 7.646–126.6 p 0.001) and positive lymph nodes status (HR 6.503, 95% CI: 3.190–13.25, p 0.001) were significant factors in BRFS. Preoperative serum prostate-specific antigen level (HR 1.018, 95% CI: 1.007–1.030, p Рак передміхурової залози (РПЗ) — друге за частотою онкологічне захворювання серед чоловіків у світі та посідає п’яте місце серед причин канцер-специфічної смертності. У 14–24% випадків РПЗ вперше діагностують на етапі розповсюдженої стадії, і цей показник, що парадоксально, залишається стабільним протягом усього часу. Мета: Оцінити та порівняти віддалені онкологічні результати після радикальної простатектомії (РП) у хворих з клінічно місцево-розповсюдженим РПЗ (МРРПЗ), визначення прогностичної значимості загальних клініко-патологічних параметрів. Матеріали та методи: У дослідження включено 105 пацієнтів з клінічно МРРПЗ, яким було проведено РП з розширеною тазовою лімфаденектомією на базі нашого інституту в період з вересня 2003 до квітня 2015 р. Метод Каплана — Мейера застосовували для розрахунку ступенів біохімічної безрецидивної (ББВ), безпрогресивної (БВ), загальної (ЗВ) та канцер-специфічної виживаності (КСВ). Аналіз факторів, асоційованих з онкологічними результатами, проводили з використанням моделі пропорційних ризиків Кокса. Результати: У пацієнтів групи cT3b відмічали гірші показники БВ, ЗВ та КСВ в порівнянні з cT3a, у той час як статистично достовірної різниці в ступенях ББВ виявлено не було. Передопераційна сироваткова концентрація простатичного специфічного антигену (відношення ризиків (ВР) 1.023, 95% довірчий інтервал (ДІ): 1.014–1.033, p 0.001), pT3a (СР 3,027, 95% ДI: 1.449–7.096, p 0.01), pT3b (СР 2.792, 95% ДI: 1.133–6.881, p 0.05) pT4 (СР 31.12, 95% ДІ: 7.646–126.6 p 0.001) та наявність позитивних лімфатичних вузлів (СР 6.503, 95% ДІ: 3.190 — 13.25, p 0.001) були значущими факторами у ББВ. Передопераційна сироваткова концентрація простатичного специфічного антигену (СР 1.018, 95% ДI: 1.007–1.030, p
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Горовий В. І., Шапринський В. О., Барало І. В., Капшук О. М., Кобзін О. Л., Потєха Ю. Б., Лонський Л. Й., Дмитришин С. П., Дубовий А. В., Мудрицький В. Б.
Назва : Історія впровадження залобкової простатектомії при хірургічному лікуванні доброякісної гіперплазії простати
Місце публікування : Здоров’я чоловіка. - 2020. - № 2. - С. 42-56 (Шифр ЗУ37/2020/2)
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна: ПРЕДСТАТЕЛЬНОЙ ЖЕЛЕЗЫ ГИПЕРПЛАЗИЯ -- PROSTATIC HYPERPLASIA
ПРОСТАТЭКТОМИЯ -- PROSTATECTOMY
УРОЛОГИЧЕСКИЕ ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ У МУЖЧИН -- UROLOGIC SURGICAL PROCEDURES, MALE
Анотація: У статті представлено етапи впровадження залобкової простатектомії при хірургічному лікуванні доброякісної гіперплазії простати як закордонними, так і вітчизняними урологами, починаючи від виконання відкритого втручання до малоінвазивної лапароскопічної та роботизованої техніки
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Головко С. В.
Назва : Аналіз анатомічних факторів, що сприяють нетриманню сечі після радикальної простатектомії (Огляд літератури)
Місце публікування : Здоровье мужчины. - 2019. - № 1. - С. 92-95 (Шифр ЗУ37/2019/1)
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна: ПРОСТАТЭКТОМИЯ -- PROSTATECTOMY
НЕДЕРЖАНИЕ МОЧИ -- URINARY INCONTINENCE
УРЕТРА -- URETHRA
Анотація: Мета дослідження: проведення ретельного аналізу основних анатомічних механізмів, що лежать в основі ППІ. Збір доказів. Виконано аналіз робіт, що були опубліковані у PubMed та EmBAse за темою постпростатектомічної інконтиненції (ППІ). Первинно було досліджено 212 робіт. Дослідження на тваринах, публікації щодо операцій з приводу доброякісної гіперплазії простати, аналіз результатів радіо- та гормонотерапії раку простати були виключені з огляду. Хірургічні аспекти ППІ також не розглядались у даній роботі. Синтез доказів. Численні роботи підкреслюють важливий вплив нейром’язових анатомічних елементів і тазової підтримки на розвиток ППІ. Анатомічні фактории включали аналіз сучасних підходів щодо структури уретрального сфінктерного комплексу, вивчення підтримувальних компонентів мембранозної уретри, ролі фіброзу та невральних структур, а також значення уротеліальних особливостей. Заключення. Анатомічна підтримка та тазова іннервація, як з’ясувалось, є важливими факторами в етіології ППІ. Врахування анатомічних особливостей уретрального сфінктеру у комбінації з додатковим вивченням хірургічних аспектів ППІ здатні покращити рівень континенції у хворих, які перенесли радикальну простатектомію
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Головко С. В.
Назва : Аналіз біологічних факторів, що спричинюють нетримання сечі після радикальної простатектомії (Огляд літератури)
Паралельн. назви :Analysis of Biological Factors Causing Urinary Incontinence After Radical Prostatectomy (Literature Review)
Місце публікування : Здоров’я чоловіка. - 2019. - N 4. - С. 87-91 (Шифр ЗУ37/2019/4)
Примітки : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-головна: ОБЗОР -- REVIEW
ПРОСТАТЭКТОМИЯ -- PROSTATECTOMY
НЕДЕРЖАНИЕ МОЧИ -- URINARY INCONTINENCE
МОЧЕВОЙ ПУЗЫРЬ СВЕРХАКТИВНЫЙ -- URINARY BLADDER, OVERACTIVE
ФАКТОРЫ РИСКА -- RISK FACTORS
ВОЗРАСТНЫЕ ФАКТОРЫ -- AGE FACTORS
Анотація: Мета: аналіз різноманітних біологічних факторів, що лежать в основі постпростатектомічної інконтиненції. Матеріали та методи. Дослідження проведені на основі даних публікацій PubMed та EMBASE з січня 1990 року по травень 2015 року. Після первинного пошуку базу даних становили 32 статті, що відповідали критеріям включення та виключення. Результати. Анатомічні елементи та тазова підтримка суттєво впливають на частоту постпростатектомічної інконтиненції (ППІ). Доведено, що неанатомічні та хірургічні елементи також відіграють важливу роль у механізмах розвитку ППІ. Біологічні фактории та передопераційні параметри включали: функціональні зміни сечового міхура, вік, індекс маси тіла, наявність симптомів нижніх сечових шляхів (СНСШ), об’єм передміхурової залози та показники довжини мембранозного відділу сечівника. Численні дослідження наголошують на впливі специфічних хірургічних факторів, що включали коротку довжину мембранозного відділу сечівника, розширену дисекцію апексу, недостатній досвід хірурга. Кожен із зазначених факторів чинив негативний вплив на статус континенції у хворих після проведення радикальної простатектомії (РП). Наразі продовжуються дослідження щодо аналізу попередньої трансуретральної резекції передміхурової залози, гіперактивності детрузора і сальважних методик та їхнього впливу на статус післяопераційної континенції. Заключення. Ґрунтуючись на сучасних літературних джерелах, доведено, що біологічні/передопераційні фактори, що включали більш похилий вік перед операцією, наявність СНСШ, значний індекс маси тіла, довжину мембранозного відділу сечівника та функціональні зміни сечового міхура. мають негативний вплив на стан континенції після РП. Надмірна дисекція апексу передміхурової залози, великі розміри передміхурової залози та гіперактивність детрузора також є значними негативними факторами утримання сечі у хворих, яким виконана РПPurpose: analysis of various biological factors underlying the post-prostatectomy incontinence. Materials and methods. The studies were conducted on the basis of PubMed and EMBASE publications from January 1990 to May 2015. After the initial search, the database consisted of 32 articles that met the inclusion and exclusion criteria. Results. Anatomical elements and pelvic support significantly affect the frequency of post-prostatectomy incontinence (PPI). It has been proven that non-anatomical and surgical elements play an important role in the development mechanisms of PPI. Biological factors and preoperative parameters included: functional changes in the bladder, age, body mass index, presence of lower urinary tract symptoms (LUTS), prostate volume and length of the membranous urethra. Numerous studies have noted the impact of specific surgical factors, including the short length of the membranous urethra, extended dissection of the apex, and insufficient experience of the surgeon. Each of these factors had a negative impact on the status of the continent in patients after radical prostatectomy (RP). Today, research continues on the analysis of preliminary transurethral resection of the prostate gland, hyperactivity of the detrusor and salvage techniques and their impact on the status of the postoperative continent. Conclusion. Based on modern literature, it is proved that biological / preoperative factors, which included an advanced age before surgery, the presence of LUTS, a significant body mass index, the length of the membranous urethra and functional changes in the bladder negatively affect the state of the continent after RP. Excessive dissection of the apex of the prostate gland, large sizes of the prostate gland and hyperactivity of the detrusor are also significant negative factors in urinary retention in patients who underwent RP
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Возіанов С. О., Шамраєв С. М., Леоненко А. М.
Назва : Аналіз використання інтегральних комбінацій ефективності радикальної простатектомії та оцінювання нового способу формування везико-уретрального анастамозу при ендоскопічній радикальній простатектомії у хворих на клінічно локалізований рак передміхурової залози
Місце публікування : Здоровье мужчины. - 2017. - № 4. - С. 16-29 (Шифр ЗУ16/2017/4)
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна: ПРЕДСТАТЕЛЬНОЙ ЖЕЛЕЗЫ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- PROSTATIC NEOPLASMS
ПРОСТАТЭКТОМИЯ -- PROSTATECTOMY
ТРАНСУРЕТРАЛЬНАЯ РЕЗЕКЦИЯ ПРОСТАТЫ -- TRANSURETHRAL RESECTION OF PROSTATE
АНАСТОМОЗ ХИРУРГИЧЕСКИЙ -- ANASTOMOSIS, SURGICAL
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ -- TREATMENT OUTCOME
СРАВНИТЕЛЬНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ ЭФФЕКТИВНОСТИ МЕТОДОВ -- COMPARATIVE EFFECTIVENESS RESEARCH
НЕДЕРЖАНИЕ МОЧИ -- URINARY INCONTINENCE
ЭРЕКТИЛЬНАЯ ДИСФУНКЦИЯ -- ERECTILE DYSFUNCTION
Анотація: Мета дослідження: пошук, систематизація та аналіз існуючих літературних публікацій щодо використання різних інтегральних комбінацій ефективності (ІКЕ) радикальної простатектомії (РПЕ) у лікуванні хворих на рак передміхурової залози (РПЗ); оцінювання ефективності нового способу формування везико уретрального анастамозу (ВУА) при виконанні ендоскопічної радикальної простатектомії (ЕРПЕ) з використанням ІКЕ; порівняння отриманих даних з результатами інших досліджень. Матеріали та методи. Пошук інформації проведений з використанням міжнародних баз даних PubMed, Google Scholar та за електронними реферативними базами Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського станом на липень 2017 року. Відбиралися тільки оригінальні дослідження, літературні огляди чи роботи, опубліковані лише як тезиси, до розгляду не включались. Кожне літературне джерело аналізувалось у повнотекстовому варіанті, окремо визначались: авторський колектив, рік публікації дослідження, кількість хворих, по відношенню до яких проводились розрахунки ІКЕ, кількість оперуючих хірургів, тип РПЕ, час спостереження за хворими, кількість хворих, що досягли тієї чи іншої ІКЕ РПЕ та її окремих складових. Утримання сечі (УС) та еректильна функція (ЕФ) після РПЕ описувались у фокусі способу їхньої фіксації та оцінювання з подальшим аналізом отриманих даних. Такий підхід зумовлений проблемою відсутності стандартизації цих станів. Деякі авторські коментарі та висновки наведені в кінці опису джерела. Роботи, в яких визначались декілька ІКЕ, описувались у частині огляду, присвяченій тій ІКЕ, яка з них є новішою. У дослідну групу увійшли 24 хворих, які перенесли модифіковану ЕРПЕ в умовах ДУ «Інститут урології НАМН України» у 2015–2016 рр. Середній час спостереження за хворими становив 17,4±5,3 міс, контрольна точка спостереження – 12 міс. Біохімічний рецидив (БхР) зафіксовано у випадку виявлення ПСА 0,2 нг/мл, позитивний хірургічний край (ПХК) визначався співробітниками лабораторії патоморфології ДУ «Інститут урології НАМН України». УС визначали суб’єктивним, не строгим способом (no pad/one safety pad). ЕФ оцінювали відповідно до можливості проведення статевого акту хворим у більше ніж половині випадків з або без вживання інгібіторів фосфодіестерази 5-го типу. Післяопераційні ускладнення класифікувалися за P.A. Clavien (2004). Оцінювання результатів проводили шляхом визначення кількості хворих, що досягли трифекти та пентафекти, як найбільш часто використовуваних ІКЕ. Результати. Загалом виявлено шість окремих ІКЕ РПЕ, що були запропоновані різними авторами з 2003 до 2012 р. Найбільш широко вживаними з них були трифекта та пентафекта. Результати, отримані у дослідженнях інших авторів, підсумовано у табличній формі. Проведено аналіз використаних авторами способів оцінки УС та ЕФ. У досліджуваній групі нового способу формування ВУА ПХК був відсутній у 91,7%, відсутність БхР констатована у 87,5%, УС зафіксовано у 91,7%, збереження ЕФ – у 62,5%, післяопераційні ускладнення були відсутні у 70,8% пацієнтів. Отже, трифекти досягли 58,3%, а пентафекти – 50% прооперованих з використанням нового способу формування ВУА хворих. Заключення. На сьогодні різними авторами розроблено 6 різних інтегральних комбінацій ефективності радикальної простатектомії (РПЕ), з яких загальновизнані науковою спільнотою та найбільш часто використовуються «трифекта» (M. Benson, 2004) та «пентафекта» (V. Patel, 2011). У дослідженні вперше оцінено інтегральні комбінації ефективності ендоскопічної РПЕ у хворих на локалізований рак передміхурової залози (РПЗ), а також деталізовано способи оцінки результатів РПЕ за критеріями об’єктивності та строгості. Отримані показники ефективності застосування ендоскопічної радикальної простатектомії (ЕРПЕ) із запропонованим способом формування везико уретрального анастамозу відповідають даним сучасної літератури, виконання нового способу не компроментує онкологічні результати ЕРПЕ із досягненням трифекти у 58,3%, а пентафекти – у 50% хворих на локалізований РПЗ. Використання концепції «октафекти» щодо хірургічного лікування РПЗ суперечить нормам загальноприйнятої клінічної практики в Україні та не рекомендується до впровадження у клінічну роботу
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Шуляк О. В., Боржієвський О. А., Шеремета Р. З.
Назва : Аналіз лікування хворих на доброякісну гіперплазію передміхурової залози методом відкритої простатектомії (дворічне спостереження)
Місце публікування : Урологія. - 2002. - Т. 6, № 4. - С. 11-13 (Шифр УУ23/2002/4)
MeSH-головна: ПРОСТАТЭКТОМИЯ -- PROSTATECTOMY
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ -- TREATMENT OUTCOME
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Солодкий В. А., Павлов А. Ю., Паньшин Г. А., Цыбульский А. Д. , Гармаш С. В. , Исаев Т. К. , Кравцов И. Б.
Назва : Анализ осложнений и эффективности лечения пациентов с местнораспространенным раком предстательной железы после сочетанной радиотерапии и радикальной простатэктомии с послеоперационной радиотерапией
Місце публікування : Вопросы онкологии. - 2015. - T. 61, № 1. - С. 145-148 (Шифр ВР55/2015/61/1)
MeSH-головна: ПРЕДСТАТЕЛЬНОЙ ЖЕЛЕЗЫ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- PROSTATIC NEOPLASMS
ЛУЧЕВАЯ ТЕРАПИЯ -- RADIOTHERAPY
БРАХИТЕРАПИЯ -- BRACHYTHERAPY
ПРОСТАТЭКТОМИЯ -- PROSTATECTOMY

Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Аль-Шукри С. Х., Невирович Е. С., Кузьмин И. В., Ананий И. А., амдий Р. Э., Борискин А. Г.
Назва : Анализ осложнений радикальной простатэктомии
Місце публікування : Нефрология. - 2014. - Т. 18, № 2. - С. 85-88 (Шифр НР22/2014/18/2)
MeSH-головна: ПРОСТАТЭКТОМИЯ -- PROSTATECTOMY
ТРАНСУРЕТРАЛЬНАЯ РЕЗЕКЦИЯ ПРОСТАТЫ -- TRANSURETHRAL RESECTION OF PROSTATE
НЕДЕРЖАНИЕ МОЧИ -- URINARY INCONTINENCE
УРЕТРЫ СТРИКТУРА -- URETHRAL STRICTURE
Знайти схожі

10.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Лоран О. Б., Лукьянов И. В., Аль-Харири М. Ф., Синицын В. Е., Моталов В. Г., Бакунович А. В.
Назва : Анатомо-клинические критерии прогноза удержания мочи после радикальной позадилонной простатэктомии
Місце публікування : Урология. - 2014. - № 4. - С. 5-9 (Шифр УР26/2014/4)
MeSH-головна: НЕДЕРЖАНИЕ МОЧИ СТРЕССОВОЕ -- URINARY INCONTINENCE, STRESS
ПРОСТАТЭКТОМИЯ -- PROSTATECTOMY
УРЕТРА -- URETHRA

ПРОГНОЗ -- PROGNOSIS
Знайти схожі

11.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Казаков А. С., Колонтарев К. Б. , Пушкарь Д. Ю., Пасечник И. Н.
Назва : Анестезиологическое обеспечение робот-ассистированной радикальной простатэктомии
Місце публікування : Хирургия. Журнал им. Н. И. Пирогова. - 2015. - № 2. - С. 56-62 (Шифр ХР4/2015/2)
MeSH-головна: ПРОСТАТЭКТОМИЯ -- PROSTATECTOMY
ПРЕМЕДИКАЦИЯ АНЕСТЕЗИОЛОГИЧЕСКАЯ -- PREANESTHETIC MEDICATION
Знайти схожі

12.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Пушкар О. М.
Назва : Безпосередні результати оптимізації одномоментної позалонної простої простатектомії
Місце публікування : Урологія. - Дніпропетровськ, 2000. - Т. 4, № 1. - С. 22-25 (Шифр УУ23/2000/4/1)
MeSH-головна: ПРОСТАТЭКТОМИЯ -- PROSTATECTOMY
Знайти схожі

13.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Шапринський В. О., Горовий В. І., Барало І. В., Капшук О. М., Сулейманова В. Г., Горовий О. В., Довгань І. І., Гураль Д. М.
Назва : Безпосередні та віддалені результати залобкової простатектомм та симультанної передочеревинної герніопластики у хворих на доброякісну гіперплазію простати та пахвинну грижу
Паралельн. назви :Immediate and long-term results of retropubic prostatectomy and simultaneous preperitoneal hernia repair in patients with benign prostatic hyperplasia and inguinal hernia
Місце публікування : Вісник Вінницького нац. мед. ун-ту. - 2021. - Т. 25, № 4. - С. 610-615 (Шифр ВУ80/2021/25/4)
Примітки : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-головна: ПРОСТАТЭКТОМИЯ -- PROSTATECTOMY
ПРЕДСТАТЕЛЬНОЙ ЖЕЛЕЗЫ ГИПЕРПЛАЗИЯ -- PROSTATIC HYPERPLASIA
ГЕРНИОПЛАСТИКА -- HERNIOPLASTY
ПЕРИТОНЕАЛЬНАЯ ПОЛОСТЬ -- PERITONEAL CAVITY
ГРЫЖА ПАХОВАЯ -- HERNIA, INGUINAL
ПРОГНОЗИРОВАНИЕ -- FORECASTING
Анотація: Мета дослідження – оцінити безпосередні та віддалені результати залобкової простатектомії та симультанної передочеревинної герніопластики у хворих на доброякісну гіперплазію простати та пахвинну грижу й оцінити якість життя хворих. Представлені результати лікування 152 хворих на доброякісну гіперплазію простати: основну групу становили 32 (21,1%) пацієнти із доброякісною гіперплазією простати та пахвинною грижею, яким у клініці виконали одномоментну залобкову простатектомію та симультанну передочеревинну герніопластику. Групу порівняння становили 120 (78,9%) хворих із доброякісною гіперплазією простати, яким виконали одномоментну залобкову простатектомію. Оцінку якості життя хворих після симультанних передочеревинних герніопластик пахвинних гриж проводили за опитувальником EuraHS – Quality of Life scale через 6 та 12 місяців після операції. Отримані кількісні дані опрацьовували методом варіаційної статистики з обчисленням критерію достовірності t-Стьюдента та розходження між порівнюваними показниками р. Дані вважали достовірними при рівні значущості 0,95, тобто р0,05. Середній вік хворих групи порівняння становив 68,0±7,2 років, основної групи – 67,1±6,9 років; середній об’єм простати у хворих групи порівняння становив 94,4±42,3 см3, основної групи – 91,2±32,6 см3; в ургентному порядку (через гостру затримку сечі чи хронічну повну затримку сечі) у відділення надійшло 44 (36,7%) хворих групи порівняння та 4 (12,5%) – основної групи. У всіх 32 хворих основної групи виявлено пахвинну грижу, у 4 хворих із них – з обох боків (всього 36 пахвинних гриж). Середні терміни виконання залобкової простатектомії в основній групі хворих та групі порівняння однакові (82,8±25,6 та 80,1±17,4 хв.), а симультанна герніопластика з одного боку тривала у середньому 55,0±17,4 хв. Неурологічні ускладнення в основній групі хворих відмічені у 2 (6,25%) хворих, у групі порівняння – 9 (7,5%); урологічні – 11 (34,2%) та 40 (33,3%) відповідно. Середній післяопераційний ліжко-день у хворих основної групи становив 9,5±1,7; у групі порівняння – 9,8±2,9. Якість життя хворих була статистично кращою через зазначені терміни після операції при зрівнянні із доопераційною якістю життяThe aim of the study was to evaluate the immediate and long-term results of valvular prostatectomy and simultaneous peritoneal hernioplasty in patients with benign prostatic hyperplasia and inguinal hernia and assess the quality of life of patients. The article presents the treatment results of 152 patients with benign prostatic hyperplasia. All individuals were divided into two groups. The general group consisted of 32 (21.1%) patients with benign prostatic hyperplasia and inguinal hernia, who underwent one-stage retropubic prostatectomy and simultaneous preperitoneal hernia repair. The comparison group consisted of 120 (78.9%) patients with benign prostatic hyperplasia who underwent only a one-stage retropubic prostatectomy. Assessment of the life quality of patients after simultaneous preperitoneal inguinal hernia repair was performed according to the EuraHS - Quality of Life scale in 6 and 12 months after surgery. The obtained quantitative data were processed by the variation statistic methods with the calculation of t-Student criteria. The data were considered reliable at a significance level of 0.95 (p0.05). The average age of men in the comparison group was 68.0±7.2 years, in the general group – 67.1±6.9 years; the average prostate volume in the comparison group was 94.4±42.3 cm3, in the general group – 91.2±32.6 cm3; 44 (36.7%) patients of the comparison group and 4 (12.5%) patients of the general group were admitted to the department urgently (due to acute urinary retention or chronic complete urinary retention). The inguinal hernia was found in all 32 patients of the general group, among them in 4 men – on both sides. The average time of ciliary prostatectomy in the general group and in the comparison group was the same (82.8±25.6 and 80.1±17.4 minutes). The simultaneous inguinal hernia repair on the one side lasted 55.0±17.4 minutes. Neurological complications in the general group were noted in 2 (6.25%) patients, in the comparison group – in 9 (7.5%); urological complications took place in 11 (34.2%) and 40 (33.3%), respectively. The average postoperative inpatient stay in the general group was 9.5±1.7; in the comparison group – 9.8±2.9. It was statistically better due to these periods after surgery when compared with preoperative life quality
Знайти схожі

14.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Возіанов С. О., Шамраєв С. М., Соснін М. Д., Леоненко А. М., Грицаюк А. А.
Назва : Віддалені онкологічні результати радикальної простатектомії у хворих на локалізований рак передміхурової залози
Місце публікування : Здоровье мужчины. - 2018. - № 1. - С. 132-135 (Шифр ЗУ16/2018/1)
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна: ПРЕДСТАТЕЛЬНОЙ ЖЕЛЕЗЫ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- PROSTATIC NEOPLASMS
ПРОСТАТЭКТОМИЯ -- PROSTATECTOMY
ТРАНСУРЕТРАЛЬНАЯ РЕЗЕКЦИЯ ПРОСТАТЫ -- TRANSURETHRAL RESECTION OF PROSTATE
БИОПСИЯ -- BIOPSY
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ -- TREATMENT OUTCOME
КАТАМНЕСТИЧЕСКИЕ ИССЛЕДОВАНИЯ -- FOLLOW-UP STUDIES
Анотація: Мета дослідження: проведення порівняльного аналізу безпосередніх результатів патоморфологічного дослідження видаленого у результаті радикальної простатектомії органокомплексу та частоти виникнення біохімічного рецидиву (БхР) у хворих на локалізований рак передміхурової залози (РПЗ) при виконанні позадулонної радикальної простатектомії (ПРПЕ) та ендоскопічної радикальної простатек- томії (ЕРПЕ) в умовах однієї клініки. Матеріали та методи. У клінічному дослідженні взяли участь 360 хворих, які перенесли ПРПЕ або ЕРПЕ в умовах клініки ДУ «Інститут урології НАмН України» протягом 2012-2016 р. Хворі були розподілені на дві групи. Група 1 (n=99) - пацієнти, які були прооперовані у клініці в об’ємі ПРПЕ з 2012 до 2016 р. включно, у яких виявлено локалізований РПЗ, або статус pT0. Група 2 (n=261) - хворі, які були прооперовані у клініці в об’ємі ЕРПЕ з 2012 до 2016 р. включно, у яких діагностовано локалізований РПЗ, або статус pT0. Результати. ПРПЕ та ЕРПЕ, що виконані хворим на локалізований РПЗ в умовах клініки протягом п’ятирічного терміну демонструють співставні онкологічні результати. Заключення. Виконання мультифокальної біопсії та радикальної простатектомії (РПЕ) в умовах однієї і тієї самої клініки сприяє кращій співставності, відтворюваності та більшої узгодженості отриманих морфологічних даних. Потрібно уведення у подальшу клінічну практику рутинного імуногістохімічного дослідження біопсійного матеріалу для підтвердження діагнозу раку передміхурової залози перед виконанням РПЕ
Знайти схожі

15.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Пушкар О. М.
Назва : Віддалені результати модифікованої одномоментної позадулонної простатектомії
Місце публікування : Лікування та діагностика. - Київ, 1999. - № 4-1. - С. 76-78 (Шифр ЛУ5/1999/4/1)
MeSH-головна: ПРОСТАТЭКТОМИЯ -- PROSTATECTOMY
ПРОГНОЗ -- PROGNOSIS
Знайти схожі

16.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Головко С. В., Клименко Я. М.
Назва : Відкрита розширена тазова лімфодисекція як валідація результатів проведення мультипараметричної магнітно-резонансної томографії з контрастним підсиленням при виявленні метастатичного ураження лімфовузлів у хворих на рак передміхурової залози проміжного та високого ризику
Паралельн. назви :Open Extended Pelvic Lymph Node Dissection as Validation of the Results of Preoperative Multiparametric Contrast-enhanced Magnetic Resonance Imaging in Detection of Lymph Node Metastases in Intermediate- and High-risk Prostate Cancer
Місце публікування : Здоров’я чоловіка. - 2023. - N 3. - С. 25-31 (Шифр ЗУ37/2023/3)
Примітки : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-головна: ПРЕДСТАТЕЛЬНОЙ ЖЕЛЕЗЫ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- PROSTATIC NEOPLASMS
НОВООБРАЗОВАНИЙ МЕТАСТАЗЫ -- NEOPLASM METASTASIS
ПРОСТАТЭКТОМИЯ -- PROSTATECTOMY
ЛИМФАТИЧЕСКОГО УЗЛА УДАЛЕНИЕ -- LYMPH NODE EXCISION
НОМОГРАММЫ -- NOMOGRAMS
МАГНИТНОГО РЕЗОНАНСА ИЗОБРАЖЕНИЕ -- MAGNETIC RESONANCE IMAGING
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: Мета дослідження: оцінювання прогностичної значущості застосування мультипараметричної МРТ (мпМРТ) з аналізом таких показників, як чутливість та специфічність у хворих на рак передміхурової залози (РПЗ) проміжного та високого ризику під час проведення відкритої розширеної тазової лімфодисекції (рТЛД) з подальшим гістологічним контролем. Матеріали та методи. У ретроспективному порівняльному дослідженні, яке проводили упродовж 2011–2021 рр., проаналізовано історії хвороб 517 чоловіків, яким перед призначенням пункційної біопсії було виконане передопераційне мпМРТ-дослідження в одному високоспеціалізованому діагностичному центрі. У хворих було вперше виявлено та гістологічно підтверджено РПЗ проміжного або високого ризику і виконано відкриту радикальну простатектомію (РПЕ), яку проводили у двох інших лікувальних закладах. У ході дослідження було проаналізовано такі параметри МРТ, як чутливість та специфічність, порівняно випадки позитивного МРТ з результатами патоморфологічного дослідження лімфовузлів (ЛВ) для виявлення взаємозв`язків рівня ПСА, індексу Глісона, локалізації ураження і розмірів ЛВ, а також проведено аналіз доцільності радикального лікування. Результати. Під час дослідження метастатичне ураження лімфовузлів (ЛВ+) виявлено у 31 (5,9%) хворого. Водночас результати МРТ було позитивними у 49 (9,4%) пацієнтів. Індивідуальна чутливість мпМРТ становила 30,4%, специфічність – 90,6%. МРТ-позитивні випадки були достовірно частіше виявляли при збільшеній кількості ЛВ (у середньому 5,4 проти 2,3; р˂0,001) та при ЛВ більшого діаметра (14,4 проти 5,3 мм; р0,05). Результати дослідження свідчать, що прогностична модель з використанням передопераційної МРТ та стратифікації ризику за програмою Національної комплексної онкологічної мережі США (NCCN) підвищує діагностичну точність виявлення ураження ЛВ. Висновки. МРТ має досить обмежену чутливість щодо рутинного стадіювання ЛВ. МРТ-позитивні випадки переважно виявляються при значному ураженні ЛВ. У комбінації з NCCN-номограмами ризику предопераційна мпМРТ може покращити предиктивну цінність дослідженьThe objective: to evaluate the prognostic significance of the use of multiparametric MRI (mpMRI) with the analysis of such indicators as sensitivity and specificity in patients with prostate cancer (PC) of intermediate and high risk during open extended pelvic lymph node dissection (EPLND) with subsequent histological control. Materials and methods. In a retrospective comparative study, which was conducted during 2011–2021, the medical histories of 517 men who had preoperative mpMRI examination in one highly specialized diagnostic center before the puncture biopsy were analyzed. Intermediate or high-risk prostate cancer was first diagnosed and histologically confirmed in the patients, and open radical prostatectomy (RPE) was performed in two other medical institutions. During the study, MRI parameters such as sensitivity and specificity were analyzed, cases of positive MRI were compared with the results of a pathomorphological examination of lymph nodes (LN) to reveal the relationship between the PSA level, Gleason index, location of the lesion and size of the LN, and the feasibility of radical treatment was also analyzed. Results. During the study, metastases in lymph nodes (LN+) were detected in 31 (5.9%) patients. At the same time, MRI results were positive in 49 (9.4%) patients. Individual sensitivity of mpMRI was 30.4%, specificity - 90.6%. MRI-positive cases were significantly more often detected with an increased number of LN (on average, 5.4 vs. 2.3; p˂0.001) and with larger diameter LN (14.4 vs. 5.3 mm; p0.05). The results of the study show that the prognostic model using preoperative MRI and risk stratification according to the program of the National Comprehensive Cancer Network of the USA (NCCN) increases the diagnostic accuracy of detecting LN lesions. Conclusions. MRI has a rather limited sensitivity for routine staging of LN. MRI-positive cases are mostly found with significant damage to the LN. In combination with NCCN risk nomograms, preoperative mpMRI may improve the predictive value of studies
Знайти схожі

17.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Стусь В. П., Суварян А. Л.
Назва : Випадок із практики: везико-уретральний анастомоз після радикальної простатектомії
Місце публікування : Урологія. - Дніпропетровськ, 2021. - Том 25, N 3. - С. 245-246 (Шифр УУ23/2021/25/3)
MeSH-головна: ПРОСТАТЭКТОМИЯ -- PROSTATECTOMY
АНАСТОМОЗ ХИРУРГИЧЕСКИЙ -- ANASTOMOSIS, SURGICAL
Анотація: Проаналізовані сучасні методи діагностики структури везико-уретрального анастомозу та лікування із застосуванням ендоскопічного або відкритого оперативного втручання. Як практичне застосування, описаний випадок лікування пацієнта, у якого після проведеної лапараскопічної простатектомії виникло ускладнення. В подальшому лікували ендоскопічною ревізією везико-уретрального анастомоза, заміною цистоми і черговою операцією цистолітоекстракцією, а на завершення проведена пластика везико-уретрального сегмента. Проанализированы современные методы диагностики структуры везико-уретрального анастомоза и лечения с использованием эндоскопического или открытого оперативного вмешательства. Как практическое применение описан случай лечения пациента, у которого после проведенной лапараскопической простатэктомии возникло осложнение. В дальнейшем лечили эндоскопической ревизией везико-уретрального анастомоза, заменой цистомы и очередной операцией цистолитоэкстракцией, а в завершение произведена пластика везико-уретрального сегмента.
Знайти схожі

18.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Коваль П. Б.
Назва : Влияние легких на гемостаз при регионарной и общей анестезии у пациентов после простатектомии
Місце публікування : Біль, знеболювання та інтенсив. терапія. - Київ, 2017. - N 4. - С. 61-66 (Шифр БУ1/2017/4)
MeSH-головна: ПРЕДСТАТЕЛЬНОЙ ЖЕЛЕЗЫ ГИПЕРПЛАЗИЯ -- PROSTATIC HYPERPLASIA
ПРОСТАТЭКТОМИЯ -- PROSTATECTOMY
АНЕСТЕЗИЯ ЭПИДУРАЛЬНАЯ -- ANESTHESIA, EPIDURAL
АНЕСТЕЗИЯ ИНТРАТРАХЕАЛЬНАЯ -- ANESTHESIA, INTRATRACHEAL
ЛЕГКИЕ -- LUNG
ГЕМОСТАЗ -- HEMOSTASIS
ТРОМБОЭЛАСТОГРАФИЯ -- THROMBELASTOGRAPHY
ПОЖИЛЫЕ -- AGED
Анотація: У статті наведено результати дослідження пок азників гемостазу за даними коагулограми та тромбоеластограми (ТЕГ) в артеріальній і мішаній венозній крові у 40 хворих похилого та старечого віку. Усім пацієнтам було виконано резекцію передміхурової залози. Проведено порівняльну оцінку цих показників після ендотрахеального наркозу та епідуральної анестезії в ранній поопераційний період та аналіз впливу нереспіраторної функції легень (НФЛ) на гемостаз
Знайти схожі

19.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Велиев Е. И., Голубцова Е. Н., Котов С. В.
Назва : Восстановление удержания мочи у пациентов после радикальной позадилонной простатэктомии: роль нервосберигающей технологии
Місце публікування : Урология. - 2011. - № 3. - С. 68-71 (Шифр УР26/2011/3)
Предметні рубрики: Простатэктомия
Мочеиспускание
Знайти схожі

20.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Савчук Р. В., Костєв Ф. І., Дехтяр Ю. М., Колосов О. М., Задорожнюк А. І., Виговська Н. С.
Назва : Вплив М-холіноблокаторів на клінічний перебіг сечової інконтиненції у хворих з артифіціальним сечовим міхуром
Паралельн. назви :Effect of M-cholinoblockers on the clinical course of urinary incontinence in patients with an artifical bladder
Місце публікування : Здоров’я чоловіка. - 2022. - N 3. - С. 5-11 (Шифр ЗУ37/2022/3)
Примітки : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-головна: ЦИСТЭКТОМИЯ -- CYSTECTOMY
ПРОСТАТЭКТОМИЯ -- PROSTATECTOMY
НЕДЕРЖАНИЕ МОЧИ -- URINARY INCONTINENCE
КАЧЕСТВО ЖИЗНИ -- QUALITY OF LIFE
ХОЛИНЕРГИЧЕСКИЕ СРЕДСТВА -- CHOLINERGIC AGENTS
ЗДОРОВЬЕ МУЖЧИН -- MEN'S HEALTH
Ключові слова (''Вільн.індекс.''): інконтиненція
Анотація: Мета дослідження: вивчення впливу м-холіноблокаторів при нетриманні сечі після формування артифіціального сечового міхура та аналіз ефективності фармакологічної корекції щодо виживаності та якості життя. Матеріали та методи. У дослідженні взяли участь 114 пацієнтів, яким раніше було проведено радикальну цистектомію з формуванням необладера на різних етапах післяопераційного періоду. Значне нетримання сечі різного ступеня, що впливало на якість життя, було зафіксовано у 27 (23,7 %) хворих, які увійшли до групи вивчення впливу соліфенацину. Для виявлення ступеня тяжкості і динаміки відновлення функції континенції було проведено анкетування хворих з нетриманням сечі в денний та нічний час. За допомогою комплексного дослідження на уродинамічній установці Delphis KT проведено аналіз уродинамічних показників при нетриманні сечі. Результати. Після формування артифіціального сечового міхура у хворих спостерігали більш стабільну денну континенцію за рахунок ментального контролю за сечовипусканням та розуміння необхідності сечовипускання за часом. Більш складною була ситуація у хворих з нічним нетриманням сечі після радикальної цистектомії та формування штучного сечового міхура. Проте через 2 тиж лікування соліфенацином пацієнти відзначили значне поліпшення функції нічного утримання сечі. Після проведеного лікування соліфенацином пацієнти відзначили покращання денного утримання сечі на 37,2 %, нічного – на 48,9 %. Двотижневе лікування соліфенацином значно покращило якість життя пацієнтів та динаміку показників ентероцистоманометрії, про що свідчать результати контрольних досліджень. Показник рівня суб’єктивної чутливості статистично достовірно збільшувався на 35,24 % порівняно з групою до лікування і становив 304,2±62,1 см вод. ст. (p≤0,05). Рівень першого позиву на сечовипускання також достовірно збільшувався на 20,4 % – 458,2±81,0 см вод. ст. (p≤0,05). Рівень імперативного позиву на сечовипускання дорівнював 636,1±92,8 мл (p≤0,05), що статистично достовірно вище на 17,5 % щодо пацієнтів, які не приймали соліфенацин. Висновки. Використання м-холіноблокаторів у корекції нетримання сечі у пацієнтів з артифіціальним сечовим міхуром внаслідок дії на гладкі м’язи кишечника через парасимпатичну іннервацію покращує уродинамічні показники та якість життя хворих
Знайти схожі

1-20 21-40 41-60 61-80 81-100 101-120

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)