Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

у знайденому

Знайдено у інших БД:

Книги (18)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>S=Противовоспалительные средства<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 175
Показані документи з 1 по 10

1-10 11-20 21-30 31-40 41-50 51-60

Обґрунтування вибору флутиказону пропіонату у доставковому пристрої циклохалер для базисної терапії бронхіальної астми [Текст] = Rationale for the choice of fluticasone propionate in the cyclohaler device / Ю. І. Фещенко [та ін.] // Астма та алергія. - 2024. - № 1. - С. 26-34. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
АСТМА БРОНХИАЛЬНАЯ -- ASTHMA (патофизиология, терапия, этиология)
ИНГАЛЯЦИОННЫЕ СПЕЙСЕРЫ -- INHALATION SPACERS (использование, тенденции)
ПРОТИВОВОСПАЛИТЕЛЬНЫЕ СРЕДСТВА -- ANTI-INFLAMMATORY AGENTS (анализ, терапевтическое применение, фармакология)
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
ТАБЛИЦЫ -- TABLES
Кл.слова (ненормовані):
циклохалер
Анотація: В основі лікування бронхіальної астми (БА) лежить протизапальна терапія за допомогою інгаляційних кортикостероїдів (ІКС). На ІКС накладають очікування високої ефективності (малий розмір частинок, висока спорідненість з рецепторами, висока ліпофільність і час перебування у легенях) та безпеки (незначна біодоступність при пероральному прийомі, низька системна абсорбція, високий рівень зв’язування з білками і швидкий системний кліренс). За цими ознаками оптимальним терапевтичним індексом володіє флутиказону пропіонат. Мета роботи: вивчити можливості застосування флутиказону пропіонату у доставковому пристрої циклохалер для базисної терапії БА. Матеріали та методи. У дослідженні прийняли участь 376 пацієнтів, які отримували флутиказону пропіонат у дозі 125 мкг та 250 мкг при прийомі двічі на добу у доставковому пристрої циклохалер порівняно з оригінальним препаратом флутиказону пропіонат 500 мкг у пацієнтів із БА середнього ступеня тяжкості. Усім пацієнтам проводилися спірометрія, пікфлоуметрія, лабораторні дослідження, реєстрація симптомів астми, потреби в препаратах невідкладної терапії, показників життєвих функцій, небажаних явищ. Результати. Клінічна та функціональна ефективність флутиказону 125 мкг двічі на добу не менш виражена, ніж ефективність оригінального флутиказону 500 мкг двічі на добу. Клінічно значуща різниця між ефективністю препарату в дозі 125 і 250 мкг при прийомі двічі на добу з використанням циклохалера нового покоління відсутня, що підтверджує майже паралельну лінійну залежність доза-ефект у діапазоні середніх та високих доз препарату. Частота побічних ефектів була значно нижчою у групі пацієнтів, які отримували терапію флутиказоном 250 мкг, порівняно з пацієнтами інших двох груп. Відмінності між групами у якісних чи кількісних відхиленнях від норми при лабораторному дослідженні були відсутні. Відмінностей у концентраціях кортизолу в плазмі крові та у добовій сечі перед та після 12 тижнів лікування у групах з використанням циклохалера та референсного препарату виявлено не було. Висновки. Прийом флутиказону пропіонату за допомогою циклохалера нового покоління у дозах 125 та 250 мкг двічі на добу є ефективною терапією БА середнього ступеня тяжкості, а доза 250 мкг із застосуванням циклохалера нового покоління відповідає вдвічі більшій дозі референсного флутиказону пропіонату. Профіль безпеки флутиказону при застосуванні циклохалера нового покоління можна порівняти з профілем безпеки референсної речовини
The basis of the treatment of bronchial asthma (BA) is anti-inflammatory therapy with the help of inhaled corticosteroids (ICS). Expectations of high efficacy (small particle size, high receptor affinity, high lipophilicity and lung residence time) and safety (low oral bioavailability, low systemic absorption, high protein binding and rapid systemic clearance) are placed on ICS. According to these characteristics, fluticasone propionate has the optimal therapeutic index. The aim: to study the possibilities of the use of fluticasone propionate in the cyclohaler device for the basic therapy of BA. Materials and methods. The study enrolled 376 patients who received fluticasone propionate 125 μg and 250 μg twice daily in a cyclohaler delivery device compared with the original fluticasone propionate 500 μg in patients with moderate asthma. All patients underwent spirometry, peak flowmetry, laboratory studies, registration of asthma symptoms, need in the rescue therapy, vital signs, adverse events. Results. The clinical and functional efficacy of fluticasone 125 μg twice daily is no inferior than the efficacy of the original fluticasone 500 μg twice daily. There is no clinically significant difference between the effectiveness of the drug in a dose of 125 and 250 μg when taken twice daily with the use of the new generation cyclohaler, which confirms the almost parallel linear dose-effect relationship in the range of medium and high doses of the drug. The incidence of the adverse effects was significantly lower in the group of patients treated with fluticasone 250 μg compared to patients in the other two groups. There were no differences between the groups in laboratory results. There were no differences in cortisol concentrations in blood plasma and 24-hour urine before and after 12 weeks of treatment in the groups using cyclohaler and the reference drug. Conclusion. Fluticasone propionate administered through a new generation cyclohaler at doses of 125 and 250 μg twice daily is an effective therapy for asthma of moderate severity, and the dose of 250 μg with the use of new generation cyclohaler is clinically equivalent to a twofold higher dose of the reference fluticasone propionate. The safety profile of fluticasone when using of the new generation cyclohaler can be compared with the safety profile of the reference substance
Дод.точки доступу:
Фещенко, Ю. І.
Гуменюк, Г. Л.
Дзюблик, О. Я.
Полянська, М. О.
Опімах, С. Г.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Заічко, Н. В.
Сучасні уявлення про Вісфатин як метаболічний чинник кардіоваскулярної дисфункції (огляд літератури) [Текст] = Insight on Visfatin as cardiovascular dysfunction metabolic factor (literature review) / Н. В. Заічко, О. П. Бобецька // Вісник Вінницького нац. мед. ун-ту. - 2024. - Т. 28, № 1. - С. 151-155. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ОБЗОР -- REVIEW
НИКОТИНАМИД-ФОСФОРИБОЗИЛТРАНСФЕРАЗА -- NICOTINAMIDE PHOSPHORIBOSYLTRANSFERASE (анализ, метаболизм, фармакология)
ПРОТИВОВОСПАЛИТЕЛЬНЫЕ СРЕДСТВА -- ANTI-INFLAMMATORY AGENTS (анализ)
ИММУНОЛОГИЧЕСКИЕ ФАКТОРЫ -- IMMUNOLOGIC FACTORS (анализ)
АДИПОКИНЫ -- ADIPOKINES (анализ, фармакология)
СЕРЫ СОЕДИНЕНИЯ -- SULFUR COMPOUNDS (анализ, фармакология)
МЕТА-АНАЛИЗ -- META-ANALYSIS
Анотація: Вісфатин належить до сімейства адипокінів – біорегуляторів, які продукуються жировою тканиною, залучений до паракринної та системної регуляції функцій різних органів і систем. Вісфатин має властивості прозапального цитокіну, імуномодулятора, гормоноподібної речовини з інсуліноміметичною дією. Ожиріння, метаболічний синдром, цукровий діабет асоціюються з порушеннями продукції вісфатину, а його роль у механізмах кардіоваскулярної дисфункції за цих патологічних станів викликає інтерес. Мета огляду – проаналізувати та узагальнити сучасну наукову інформацію про роль вісфатину в регуляції метаболічних процесів в нормі та за умов ожиріння, вплив на продукцію малих сигнальних молекул у серцево-судинній системі, зв’язок із розвитком кардіоваскулярної дисфункції, напрямки та перспективи корекції дисадипокінемії. Проведено інформаційний пошук у спеціалізованих наукових базах даних Scopus, Web of Science, PubMed, MEDLINE, Google Scholar із глибиною 5 років (2018-2023 рр.). Зроблені запити за стандартизованими ключовими словами бази MeSH (Medical Subject Headings): visfatin (Nampt), obesity, hydrogen sulfide, homocysteine, cardiomyopathy. Для поглибленого аналізу відібрано публікації, що містили результати рандомізованих контрольованих досліджень, метааналізів та оригінальних досліджень з окресленої вище проблеми. Ми припускаємо, що модулятори обміну H2S здатні коригувати продукцію вісфатину при ожирінні, а отже, запобігати розвитку ускладнень з боку серцево-судинної системи, проте це питання потребує подальшого вивчення
Visfatin is now recognized as an integral representative of adipokines – bioregulators, predominately released by adipose tissue, that play a decisive role in paracrine and systemic regulation of different organs and systems activity. Visfatin exhibits a wide range of functions as a pro-inflammatory, immunomodulatory cytokine, hormone-like substance with insulin-mimetic properties. The dysregulation of visfatin synthesis has been implicated in obesity, metabolic syndrome, type 2 diabetes, however, the role of visfatin in cardiovascular dysfunction pathogenesis under the above mentioned conditions still remains in the dark. This review aims to provide a comprehensive overview of visfatin’s role in the metabolism regulation under physiological conditions and in obesity, its impact on small signaling molecules production in cardiovascular system, unwind possible correlations with cardiovascular dysfunction, formulate potential trends and prospects of dysadipokinemia management. An information search was conducted in specialized scientific databases Scopus, Web of Science, PubMed, MEDLINE, Google Scholar with a depth of 5 years (2018-2023). Queries were made using the standardized keywords of the MeSH (Medical Subject Headings) database: visfatin (Nampt), obesity, hydrogen sulfide, homocysteine, cardiomyopathy. Publications containing the results of randomized controlled trials, meta-analyses, and original studies on the problem outlined above were selected for in-depth analysis. We assume that modulators of H2S exchange are able to correct the production of visfatin in obesity and thus prevent the development of complications from the cardiovascular system, but this issue requires further study
Дод.точки доступу:
Бобецька, О. П.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Простагландиновий і брадикініновий механізми анальгетичної та протизапальної дії пропоксазепаму: дані молекулярного докінгу [Текст] = Prostaglandin and bradykinin mechanisms of analgesic and anti-inflammatory action of propoxazepam: molecular docking data / В. Б. Ларіонов [та ін.] // Медична та клінічна хімія = Medical and clinical chemistry. - 2022. - Том 24, N 1. - С. 9-19

Рубрики: Пропоксазепам

MeSH-головна:
ПРОСТАГЛАНДИНЫ -- PROSTAGLANDINS
БРАДИКИНИН -- BRADYKININ
МОЛЕКУЛЯРНОЙ СТЫКОВКИ МОДЕЛИРОВАНИЕ -- MOLECULAR DOCKING SIMULATION
АНАЛГЕЗИРУЮЩИЕ СРЕДСТВА -- ANALGESICS
ПРОТИВОВОСПАЛИТЕЛЬНЫЕ СРЕДСТВА -- ANTI-INFLAMMATORY AGENTS
Анотація: Простагландини і брадикінін є важливими сполуками, що беруть участь у виникненні та передачі відчуття болю. Інноваційний препарат “Пропоксазепам”, який створили працівники Фізико-хімічного інституту імені О. В. Богатського НАН України і ТДВ “ІНТЕРХІМ”, має оригінальний фармакодинамічний профіль, оскільки він одночасно гальмує гострий та хронічний біль і проявляє протизапальну та протисудомну дію
На підставі отриманих даних молекулярного докінгу доведено, що пропоксазепам недостатньо взаємодіє з ключовим ензимом синтезу простагландинів – циклооксигеназою-1 (утворюються переважно слабкі вандерваальсові зв’язки, а виявлені місця взаємодії є неспецифічними). Взаємодія із циклооксигеназою-2 може бути малоефективною, оскільки місця зв’язування локалізовані близько від активного центру та залучають амінокислотні залишки однакового домену. Імовірним є антагонізм при взаємодії з брадикініновим рецептором 1 типу, що підтверджується однаковими місцями зв’язування з ендогенним лігандом – брадикініном та високим значенням середньої енергії зв’язку
Prostaglandins and bradykinin are important compounds involved in the onset and transmission of pain. Innovative drug propoxazepam, created at the Institute of Physical Chemistry of the National Academy of Sciences of Ukraine and SLC "INTERCHEM" has an original pharmacodynamic profile, as it simultaneously inhibits acute and chronic pain with components of anti-inflammatory and anticonvulsant action
Based on the obtained molecular docking data, it can be concluded that propoxazepam does not interact sufficiently with the key enzyme of prostaglandin synthesis – COX I (mostly weak Van-der-Waals bonds are formed, and the identified sites of interaction are nonspecific). Interaction with COX II may be ineffective because the binding sites are located close to the active site and involve amino acid residues of the same domain. Antagonism with interaction with the type 1 bradykinin receptor is likely, as evidenced by the same binding sites for the endogenous ligand bradykinin and the high mean binding energy
Дод.точки доступу:
Ларіонов, В. Б.
Акішева, А. С.
Головенко, М. Я.
Макаренко, О. А.
Борисюк, І. Ю.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Кириченко, І. В.
Протизапальні властивості екстракту маруни дівочої (Tanacetum parthenium L.) на моделі хронічного запалення, модельованого ад’ювантом Фрейнда у щурів / І. В. Кириченко, О. Я. Мищенко // Фармац. журн. - 2022. - Том 77, N 3. - С. 103-112

MeSH-головна:
ПРОТИВОВОСПАЛИТЕЛЬНЫЕ СРЕДСТВА -- ANTI-INFLAMMATORY AGENTS
МЕДИЦИНА РАСТИТЕЛЬНАЯ -- HERBAL MEDICINE
ПИРЕТРУМ ДЕВИЧИЙ -- TANACETUM PARTHENIUM
Анотація: Метою роботи було дослідження ефективності густого екстракту з трави маруни дівочої за умови хронічного запалення (ад’ювантного артриту) у щурів.
Протизапальні властивості водно-спиртового густого екстракту з трави маруни дівочої (ЕМД) досліджували на моделі ад’ювантного артриту (АДА) (0,1 мл ад’юванта Фрейнда (ПАФ) одноразово підшкірно в основу хвоста білим нелінійним щурам-самцям масою 200–220 г). Введення ПАФ повторювали через 7 діб (субплантарно у праву задню кінцівку щурів). Тварин розподілили на 4 групи по 9 щурів у кожній, в інтактній – 6 тварин. Тваринам позитивного контролю (ПК) на тлі патології вводили дистильовану воду (1 мл/100 г). ЕМД (водний розчин, 50 мг/кг) та ДН (1% суспензія крохмалю, 8 мг/кг) вводили з 1-го дня експерименту і впродовж чотирьох тижнів щодня внутрішньошлунково 1 раз на добу. Об’єм ураженої стопи (V) вимірювали за допомогою плетизмометра LE7500 (PANLAB, Італія) в динаміці – на 1, 5, 10, 15, 20, 25 та 30 добу після введення останньої дози ПАФ. Інтенсивність запалення у щурів оцінювали за показниками периферичної крові, біохімічними показниками – маркерами запального процесу. Статистичний аналіз даних здійснювали за допомогою стандартного пакета програм «Statistica v. 6.0». Відмінності між групами вважали статистично значущими за р 0,05
Дод.точки доступу:
Мищенко, О. Я.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Krasovska, N. I.
Approaches to synthesis of ([1,2,4]triazolo[1,5-c]quinazolin-2-yl)benzoic acids as potential anti-inflammators [Text] / N. I. Krasovska // Фармац. журн. - 2022. - Том 77, N 3. - P44-54

MeSH-головна:
ПРОТИВОВОСПАЛИТЕЛЬНЫЕ СРЕДСТВА -- ANTI-INFLAMMATORY AGENTS
ТРИАЗОЛЫ -- TRIAZOLES (фармакология)
ХИНАЗОЛИНЫ -- QUINAZOLINES (фармакология)
БЕНЗОАТЫ -- BENZOATES (фармакология)
ЛЕКАРСТВА СОЗДАНИЕ -- DRUG DESIGN
Анотація: Despite their high efficacy NSAIDs have significant side effects due to non-selective inhibition of COX-1 and COX-2. Due to this, medical chemists still pay considerable attention to their design and synthesis, in particular the creation of hybrid molecules that combine in their structure a fragment with anti-inflammatory activity and the quinazoline heterocycle. The aim of the present study is to develop methods for the synthesis of [1,2,4]triazolo[1,5-c]quinazolin-2-yl)benzoic acids as potential anti-inflammatory agents. Quinazolin-4(3H)-ylidene)hydrazides (hydrazones) of benzenedicarboxylic acids, their esters, products of their heterocyclization and nucleophilic degradation were the subjects of the study. The structure of the synthesized compounds was confirmed by elemental analysis and NMR spectroscopy. Anti-inflammatory activity was studied in a model of acute aseptic inflammation («carrageenan test») in rats
Нестероїдні протизапальні препарати, незважаючи на високу ефективність, за рахунок неселективного інгібіювання ЦОГ-1 та ЦОГ-2 мають значні побічні ефекти. З огляду на це медичні хіміки і на сьогодні приділяють значну увагу їх дизайну, зокрема створенню гібридних молекул, які б поєднували в одній структурі фрагмент із протизапальною активністю та хіназоліновий гетероцикл. Метою представленого дослідження є розроблення методів синтезу ([1,2,4]триазоло[1,5-c]хіназолін-2-іл)бензойних кислот як потенційних протизапальних агентів. Об’єктами дослідження були хіназолін-4(3H)-іліден)гідразиди(гідразони) бензендикарбонових кислот та їх естери, продукти їх гетероциклізації та нуклеофільної деградації. Будова синтезованих сполук підтверджена даними елементного аналізу і ЯМР-спектроскопії. Протизапальну активність вивчали на моделі гострого асептичного запалення («карагенановий тест») у щурів
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Доклінічні дослідження екстрактів видів роду полин [Текст] = Stages of preclinical studies of herbs extracts of artemisia species / Р. А. Грицик [та ін.]. - Електрон. текст. дані // Art of Medicine. - 2022. - N 4. - С. 27-32. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ПОЛЫНЬ -- ARTEMISIA
БОЛЕЗНЬ, МОДЕЛИ НА ЖИВОТНЫХ -- DISEASE MODELS, ANIMAL
РАСТЕНИЙ ЭКСТРАКТЫ -- PLANT EXTRACTS (анализ, терапевтическое применение, фармакология)
ГЕПАТОПРОТЕКТОРЫ -- HEPATOPROTECTIVE AGENTS (анализ, терапевтическое применение, фармакология)
ПРОТИВОВОСПАЛИТЕЛЬНЫЕ СРЕДСТВА -- ANTI-INFLAMMATORY AGENTS
Анотація: На сучасному етапі розвитку науки залишається актуальним створення нових лікарських препаратів рослинного походження з використанням екстрактів як діючих речовин, так і удосконалення складу і технології уже існуючих. У результаті проведених досліджень методом узагальнення та системного аналізу було запропоновано основні етапи фармакологічних досліджень рослинних екстрактів як лікарських субстанцій на прикладі екстрактів полину (п.) гіркого та п. звичайного. На першому етапі проводилось вивчення гострої токсичності екстрактів. Встановлено, що введення екстрактів п. гіркого та п. звичайного не призводить до загибелі тварин та характеризує їх як практично нетоксичні. На другому етапі фармакологічних досліджень проводили вивчення протизапальної дії досліджуваних екстрактів на моделях формалінового, карагенінового та зимозанового набряку. Встановленовиражену антиексу- дативну дію екстрактів протягом всього експерименту. На третьому етапі досліджень було проведено дослідження специфічної фармакологічної активності - гепатопротекторної дії. Було встановлено, що екстракти видів роду Artemisia пригострому токсичному ураженні печінки виявляють гепатопротекторну дію
At the present stage of the development of science, it remains relevant to create new medicines of plant origin with the use of extracts as active substances and improvement of the composition and technology of existing ones. The article aimed to highlight the main stages of preclinical studies of herbal extracts of Artemisia species to establish their pharmacological activity, preclinical safety profile, and prospects for further research in developing a medicinal product. As a result of the research conducted using the method of generalization and systematic analysis, we identified the main stages of pharmacological research of plant extracts as medicinal substances using the example of Artemisia absinthium L. and Artemisia vulgaris L. extracts. Identifying the main stages of pharmacological research of plant extracts is necessary to establish the preclinical profile of the substance's safety, pharmacological effectiveness, and prospects for further study in the development of the medicinal product. In the first stage, a toxico-pharmacological study of the extracts is carried out, which includes the study of acute toxicity of the еxtracts. It was established that the intragastric administration of extracts of Artemisia absinthium L. and Artemisia vulgaris L. at a dose of 6000 mg/kg does not lead to the death of animals, which indicates the absence of toxic effects of the extracts in this dose, and characterizes them as practically non-toxic (toxicity class V, LD50 5000 mg/kg). At the second stage of pharmacological research, the anti-inflammatory activity of Artemisia absinthium L. and Artemisia vulgaris L. extracts was studied (on models of formalin, carrageenan, and zymosan edema). It was established that the sections of Artemisia absinthium L. and Artemisia vulgaris L. showed a pronounced anti-exudative effect throughout the experiment. At the third research stage, a study of specific pharmacological activity – hepatoprotective (antioxidant) training was activity. It was found that extracts of Artemisia species exhibit hepatoprotective activity in acute toxic liver damage, which leads to a decrease in the intensity of the lipid peroxidation process and a reduction in the harmful effect of tetrachloromethane, bringing the biochemical indicators of blood and liver homogenate of animals to the level of intact animals. The results of the research show that the extract of the herb Artemisia absinthium L. at a dose of 25 mg/kg of the animal's body weight showed a more intense and more effective effect in acute hepatitis compared to the extract of the herb Artemisia vulgaris L. The extract of the herb Artemisia absinthium L. are not inferior to the hepatoprotective effect of the comparative drug "Silibor". So, we established a general design of pharmacological research, which included the following stages: I stage. Study of the harmlessness of extracts - study of acute toxicity. II stage. Study of pharmacological activity of extracts - anti-inflammatory activity. III stage. Research of specific pharmacological activity – hepatoprotective (antioxidative) activity. Thus, a properly planned preclinical study showed the absence of toxic effects of Artemisia absinthium L. and Artemisia vulgaris L. extracts and the prospect of further pharmacological experiments
Дод.точки доступу:
Грицик, Р. А.
Струк, О. А.
Грицик, Л. М.
Дмитрів, А. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Тащук, В. К.
Клінічні докази доцільності застосування колхіцину пацієнтами із атеросклеротичними серцево-судинними захворюваннями (огляд літератури). [Текст] = Clinical evidence of the feasibility of colchicine use in patients with atherosclerotic cardiovascular diseases (literature review) / В. К. Тащук, Р. А. Бота // Клінічна та експериментальна патологія. - 2022. - Т. 21, № 4. - С. 71-77. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ДОКАЗАТЕЛЬНАЯ МЕДИЦИНА -- EVIDENCE-BASED MEDICINE (тенденции)
ПРОТИВОВОСПАЛИТЕЛЬНЫЕ СРЕДСТВА -- ANTI-INFLAMMATORY AGENTS (терапевтическое применение)
СЕРДЕЧНО-СОСУДИСТЫЕ БОЛЕЗНИ -- CARDIOVASCULAR DISEASES (терапия)
КОЛХИЦИН -- COLCHICINE (фармакология)
Анотація: Мета роботи – проаналізувати дані світової літератури стосовно механізмів впливу протизапальної терапії колхіцином на прогноз пацієнтів з атеросклеротичними серцево-судинними захворюваннями (АССЗ) з оцінкою результатів проведеного пошуку. Висновок. Сучасні дослідження показали, що колхіцин, як протизапальний препарат, стає цінним, безпечним і економічно вигідним засобом у вторинній профілактиці АССЗ
Objective – to analyze the world literature data concerning the influence mechanisms of anti-inflammatory therapy with colchicine on the prognosis of patients with atherosclerotic cardiovascular diseases (ASCVD) with an assessment of the conducted search in the bibliographic databases MEDLINE/PubMed, Scopus, ClinicalTrials, including studies published until September 2022 by keywords «colchicine», «inflammation», «atherosclerosis», «biomarkers», «coronary artery disease», «acute coronary syndrome». Conclusion. Modern studies have shown that colchicine as an anti-inflammatory drug becomes a valuable, safe and cost-effective means in the secondary prevention of ASCVD
Дод.точки доступу:
Бота, Р. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Бондаренко, П. С.
Дослідження протизапальної та жарознижувальної активності поліморфної модифікації похідного N-(трифлуорометилфеніл)-4-гідрокси-2,2-діоксо-1Н-2λ6,1-бензотіазин-3-карбоксаміду у щурів [Текст] = Investigation of anti-inflammatory and antipyretic activity of polymorphic modification of n-(trifluoromethylphenyl)-4-hydroxy-2,2-dioxo-1h-2λ6,1-benzothiazine-3-carboxamide derivative in rats / П. С. Бондаренко, Η. І. Волощук // Вісник Вінницького нац. мед. ун-ту. - 2021. - Т. 25, № 1. - С. 27-31. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
КАРБОНОВЫЕ КИСЛОТЫ -- CARBOXYLIC ACIDS (фармакология, химия)
АМИДЫ -- AMIDES (фармакология, химия)
ПРОТИВОВОСПАЛИТЕЛЬНЫЕ СРЕДСТВА -- ANTI-INFLAMMATORY AGENTS (фармакология, химия)
АНТИПИРЕТИКИ -- ANTIPYRETICS (фармакология, химия)
КРЫСЫ -- RATS
МОДЕЛИ НА ЖИВОТНЫХ -- MODELS, ANIMAL
ЛЕГКИХ ОТЕК -- PULMONARY EDEMA (лекарственная терапия)
НАГНОЕНИЕ -- SUPPURATION (лекарственная терапия)
КЛЕТКИ ПРОЛИФЕРАЦИЯ -- CELL PROLIFERATION (действие лекарственных препаратов)
ПОЛИМОРФИЗМ ГЕНЕТИЧЕСКИЙ -- POLYMORPHISM, GENETIC (действие лекарственных препаратов)
Анотація: Поліморфізм біологічно активних субстанцій є надзвичайно важливим фактором, що модифікує лікувальні властивості фармацевтичних субстанцій і лікарських форм, суттєво впливає на параметри їх біологічної активності, а також фармакокінетику. Хімічним синтезом серед похідних 4-R-2,2-діоксо-1Н-2λ6,1-бензотіазин-3-карбонових кислот одержано сполуку-лідер N-(4-трифлуорометилфеніл)-4-гідрокси-2,2-діоксо-1Н-2λ6,1-бензотіазин-3-карбоксамід, кристалічний поліморф якого у вигляді пластинок (сполука В) володіє виразною знеболюючою активністю. Метою роботи стало дослідити протизапальну активність сполуки В за впливом на різні складові запальної реакції, а також жарознижуючу дію цієї сполуки у щурів. Антиальтеративну дію визначали на моделі площинних ран шкіри, антипроліферативну дію – на моделі ватної гранульоми, антиексудативну дію – на моделі токсичного набряку легень у щурів. Антипіретичну дію вивчали на моделі молочної лихоманки у щурів. Дослідження проведено на 91 білому щурі-самці лінії Вістар. Статистичну обробку отриманих результатів проводили з використанням програми “STATISTICA 6.1” методами варіаційної статистики з використанням параметричних та непараметричних методів. Результати показали, що поліморфна сполука В володіє протизапальною активністю на всі компоненти запальної реакції – альтерацію, ексудацію та проліферацію. За ефективністю на моделі експериментального запалення ця речовина перевершує мелоксикам, оскільки її ЕД50 при пероральному введенні становить 5,2 мг/кг, тоді як у референс-препарату – 9,1 мг/кг. Сполука В виявляє виражену антипіретичну дію на моделі молочної лихоманки у щурів. Тому саме поліморфна модифікація похідного карбоксаміду у вигляді пластинок є перспективною для подальших досліджень з метою створення на її основі лікарського засобу з аналгезуючими, протизапальними та жарознижуючими властивостями
Polymorphism among biologically active substances is an extremely important factor that modifies the therapeutic properties of pharmaceutical substances and dosage forms, significantly affects the parameters of their biological activity and pharmacokinetics. Chemical synthesis among the derivatives of 4-R-2,2-dioxo-1H-2λ6,1-benzothiazine-3-carboxylic acids gave the leader compound N-(4-trifluoromethylphenyl)-4-hydroxy-2,2-dioxo-1H-2λ6,1-benzothiazine-3-carboxamide, the crystalline polymorph of which in the form of plates has a pronounced analgesic activity. The aim of the study was to investigate the anti-inflammatory activity of compound B by its effect on various components of the inflammatory reaction, as well as the antipyretic effect of this compound in rats. The anti-alterative activity was determined on the model of planar skin wounds, the antiproliferative effect - on the model of cotton granuloma, the anti-exudative effect - on the model of toxic pulmonary edema in rats. The antipyretic effect was studied in a model of milk fever in rats. The study was performed on 91 white male Wistar rats. Statistical processing of the obtained results was performed using the program "STATISTICA 6.1" by methods of variation statistics using parametric and nonparametric methods. The results showed that the polymorphic compound B has anti-inflammatory activity on all components of the inflammatory reaction - alteration, exudation and proliferation. In terms of efficacy in the model of experimental inflammation, this substance is superior to meloxicam, as its ED50 when administered orally is 5.2 mg/kg, while the reference drug - 9.1 mg/kg. Compound B exhibits a pronounced antipyretic effect in a rat fever model. Therefore, the polymorphic modification of the carboxamide derivative in the form of plates is promising for further research in order to create on its basis a drug with analgesic, anti-inflammatory and antipyretic properties
Дод.точки доступу:
Волощук, Н. І.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Бондаренко, П. С.
Дослідження впливу N-(трифлуорометилфеніл)-4-гідрокси-2,2-діоксо-1H-2?6, 1-бензотіазин-3-карбоксаміду на біохімічні показники запальної реакції в щурів за умов ад’ювантного артриту / П. С. Бондаренко // Фармакологія та лікарська токсикологія. - 2021. - Том 15, N 3. - С. 181-188

MeSH-головна:
АРТРИТ ЭКСПЕРИМЕНТАЛЬНЫЙ -- ARTHRITIS, EXPERIMENTAL (лекарственная терапия)
MeSH-не головна:
ПРОТИВОВОСПАЛИТЕЛЬНЫЕ СРЕДСТВА -- ANTI-INFLAMMATORY AGENTS (терапевтическое применение)
ЭУКАРИОТЫ -- EUKARYOTA
Анотація: Проблема пошуку ефективних і безпечних засобів з протизапальною та знеболюючою діями залишається пріоритетним напрямом світової фармакології. Шляхом біоізостеричної модифікації молекули оксикамів було отримано ряд нових біологічно активних сполук і встановлено сполуку-лідера. Мета дослідження – вивчення протизапальної дії нового оригінального похідного бензотіазин-3-карбоксаміду за динамікою гематологічних і біохімічних показників у щурів на моделі автоімунного запального процесу (адʼювантного артриту). Системний запальний процес моделювали введенням адʼюванта Фрейнда, лікування новою сполукою та референс-препаратом (мелоксикамом) проводили з 14 по 28 день внутрішньошлунково в дозах, що відповідають їхньому ЕД50 за протизапальною активністю. Встановлено, що N-(трифлуорометилфеніл)-4-гідрокси-2,2-діоксо-1Н-2λ6,1-бензотіазин-3-карбоксамід (сполука В) виявляє виразну протизапальну дію на моделі системного запального процесу в щурів, що проявлялось збереженням маси тіла, менш виразним проявом запального процесу в периферичній крові (ШОЕ та лейкоцитозу), а також більш потужним стримуванням ініціації біохімічних маркерів запалення (інтерлейкіну-1β, простагландин-ендопероксид синтази, системи нітроген монооксиду та гідроген сульфіду). За ступенем виразності протизапального ефекту похідне бензотіазин-3-карбоксамідів співставляється з мелоксикамом, а за впливом на систему монооксиду азоту та гідроген сульфіду – перевершує референс-препарат. Отримані дані доводять, що глибоке розуміння механізмів дії нестероїдних протизапальних засобів та їхнього впливу на патобіохімічі зміни за умов ревматичних й інших станів, які супроводжуються запальним і больовим синдромом, має вирішальне значення для їхнього належного застосування з урахуванням серйозних побічних ефектів
Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.

Драпак, І. В.
Протизапальна й аналгетична активність Кардіазолу / І. В. Драпак, Б. С. Зіменковський, Н. М. Серединська // Фармакологія та лікарська токсикологія. - 2021. - Том 15, N 1. - С. 31-38

MeSH-головна:
ПРОТИВОВОСПАЛИТЕЛЬНЫЕ СРЕДСТВА -- ANTI-INFLAMMATORY AGENTS
АНАЛГЕЗИРУЮЩИЕ СРЕДСТВА -- ANALGESICS
Анотація: У роботі наведено результати in silico прогнозування та експериментального дослідження протизапальної й аналгетичної активності нової сполуки [3-аліл-4-(41-метоксифеніл)-3Н-тіазол-2-іліден]-(32-трифлуорометил-феніл)аміну гідроброміду (Кардіазолу) як потенційного вітчизняного кардіотропного лікарського засобу з поліфармакологічною дією. За результатами in silico прогнозування встановлено ймовірність прояву протизапальної й аналгетичної дії Кардіазолу з використанням комп’ютерної програми Pharma expert/Prediction of Activity Spectra for Substances, як можливі біологічні мішені визначені ліпоксигеназа (за програмою Super Pred), циклооксигеназа-2 та арахідонат 5-ліпоксигеназа (за програмою Swiss Target Prediction). Згодом наявність у Кардіазолу таких видів активності було підтверджено дослідженнями in vivo. Вивчення протизапальної активності Кардіазолу проведено на білих щурах з використанням моделі карагенанового набряку. Аналгетичну активність Кардіазолу досліджували на білих мишах на моделі вісцерального болю, що індукований внутрішньоочеревинним введенням 0,75 % розчину оцтової кислоти. Встановлена досить суттєва протизапальна дія Кардіазолу, що характеризується зменшенням набряку кінцівок у щурів на моделі карагенанового запалення. Антиексудативна активність становить 33,2 %, і вона є, фактично, ідентичною до активності Ібупрофену. Дослідження знеболювальної дії Кардіазолу на моделі вісцерального болю показали його досить високу аналгетичну активність – 47 %, про що свідчить зниження кількості корчів порівняно до групи нелікованих тварин. Таким чином, проведеними дослідженнями in silico передбачена ймовірність протизапальної та аналгетичної активності Кардіазолу, що була підтверджена на моделях карагенанового набряку та вісцерального болю відповідно в дослідах in vivo
Дод.точки доступу:
Зіменковський, Б. С.
Серединська, Н. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

1-10 11-20 21-30 31-40 41-50 51-60

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)