Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

у знайденому

Знайдено у інших БД:

Книги (12)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>S=Психомоторная активность<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 37
Показані документи з 1 по 20

1-20 21-37

Кубряк, О. В.
Изменение параметров вертикальной позы человека при демонстрации разных изображений [Текст] / О. В. Кубряк, С. С. Гроховский // Физиология человека. - 2015. - Т. 41, № 2. - С. 60-63

MeSH-головна:
ЗРИТЕЛЬНОЕ ВОСПРИЯТИЕ -- VISUAL PERCEPTION (физиология)
НЕЙРОСВЯЗЬ ОБРАТНАЯ -- NEUROFEEDBACK (физиология)
ПОЗА -- POSTURE (физиология)
ПСИХОМОТОРНАЯ АКТИВНОСТЬ -- PSYCHOMOTOR PERFORMANCE (физиология)
Дод.точки доступу:
Гроховский, С. С.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Муртазина, Е. П.
Вариабельность кардиоритма и ее связь с результативностью последующей зрительно-моторной деятельности [Текст] / Е. П. Муртазина // Физиология человека. - 2015. - Т. 41, № 2. - С. 29-37

MeSH-головна:
СЕРДЕЧНЫХ СОКРАЩЕНИЙ ЧАСТОТА -- HEART RATE (физиология)
ЗРИТЕЛЬНЫЙ НЕРВ -- OPTIC NERVE (физиология)
ПСИХОМОТОРНАЯ АКТИВНОСТЬ -- PSYCHOMOTOR PERFORMANCE (физиология)
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Запоминание последовательностей движений правой и левой руки правшами и левшами [Текст] / Е. В. Боброва [и др.] // Физиология человека. - 2015. - Т. 41, № 6. - С. 70-77. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-головна:
ОБУЧЕНИЕ ПАРНЫМИ АССОЦИАЦИЯМИ -- PAIRED-ASSOCIATE LEARNING (физиология)
ПСИХОМОТОРНАЯ АКТИВНОСТЬ -- PSYCHOMOTOR PERFORMANCE (физиология)
МОЗГА ГОЛОВНОГО КОРА -- CEREBRAL CORTEX (физиология)
ЛЕВО-ПРАВО ОПРЕДЕЛЕНИЯ ФАКТОРЫ -- LEFT-RIGHT DETERMINATION FACTORS (физиология)
Дод.точки доступу:
Боброва, Е. В.
Богачева, И. Н.
Ляховецкий, В. А.
Фабинская, А. А.
Фомина, Е. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Динамика параметров альфа-активности ЭЭГ и вариабельности сердечного ритма при интеллектуальной деятельности [Текст] / Т. Д. Джебраилова [и др.] // Физиология человека. - 2015. - Т. 41, № 6. - С. 36-48. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-головна:
АЛЬФА-РИТМ -- ALPHA RHYTHM (физиология)
ИМПУЛЬСОВ АНАЛИЗ -- WAVELET ANALYSIS
СЕРДЕЧНЫХ СОКРАЩЕНИЙ ЧАСТОТА -- HEART RATE (физиология)
ИНТЕЛЛЕКТ -- INTELLIGENCE (физиология)
ПСИХОМОТОРНАЯ АКТИВНОСТЬ -- PSYCHOMOTOR PERFORMANCE (физиология)
Дод.точки доступу:
Джебраилова, Т. Д.
Коробейникова, И. И.
Каратыгин, Н. А.
Дудник, Е. Н.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Петров, К. Б.
Неспецифические рефлекторно-мышечные синдромы при патологии двигательной системы. Представление о двигательных синергиях [Текст] / К. Б. Петров // Лечебная физкультура и спортивная медицина. - 2015. - № 2. - С. 45-52

MeSH-головна:
ПСИХОМОТОРНАЯ АКТИВНОСТЬ -- PSYCHOMOTOR PERFORMANCE (физиология)
ДВИЖЕНИЕ -- MOVEMENT (физиология)
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Межконечностные взаимовлияния при циклических синфазных и противофазных движениях рук и ног и их зависимость от афферентных воздействий [Текст] / В. А. Селионов [и др.] // Физиология человека. - 2014. - Т. 40, № 4. - С. 65-77

MeSH-головна:
ПСИХОМОТОРНАЯ АКТИВНОСТЬ -- PSYCHOMOTOR PERFORMANCE (физиология)
ДВИГАТЕЛЬНАЯ АКТИВНОСТЬ -- MOTOR ACTIVITY (физиология)
ВОЗБУЖДЕНИЯ-СОКРАЩЕНИЯ МЫШЦ ВЗАИМОСВЯЗЬ -- EXCITATION CONTRACTION COUPLING (физиология)
(ультраструктура)
Дод.точки доступу:
Селионов, В. А.
Солопова, И. А.
Жванский, Д. С.
Гришин, А. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Психофизиологические и кардиогемодинамические эффекты гелиогеомагнитных и метеорологических факторов у человека в условиях Заполярья [Текст] / В. П. Рожков [и др.] // Физиология человека. - 2014. - Т. 40, № 4. - С. 51-64

MeSH-головна:
МЕТЕОРОЛОГИЧЕСКИЕ ФАКТОРЫ -- METEOROLOGICAL CONCEPTS
СОЛНЕЧНАЯ АКТИВНОСТЬ -- SOLAR ACTIVITY
ЛУНА -- MOON
ГЕМОДИНАМИКА -- HEMODYNAMICS (физиология)
ПСИХОМОТОРНАЯ АКТИВНОСТЬ -- PSYCHOMOTOR PERFORMANCE (физиология)
АФФЕКТИВНЫЕ СИМПТОМЫ -- AFFECTIVE SYMPTOMS (этиология)

Дод.точки доступу:
Рожков, В. П.
Белишева, Н. К.
Мартынова, А. А.
Сороко, С. И.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Крученко, Ж. О.
Вплив інтраназального введення дофаміну на когнітивні процеси та загальнорухову активність щурів при стресі [Текст] / Ж. О. Крученко, И. О. Пількевич // Фізіологічний журнал. - 2013. - Т. 59, № 5. - С. 57-60

MeSH-головна:
КРЫСЫ -- RATS (метаболизм, повреждения, физиология)
СТРЕСС ФИЗИОЛОГИЧЕСКИЙ -- STRESS, PHYSIOLOGICAL (физиология)
НЕЙРОБИХЕВИОРАЛЬНЫЕ СИМПТОМЫ -- NEUROBEHAVIORAL MANIFESTATIONS (физиология)
ДОФАМИН -- DOPAMINE (метаболизм, фармакология)
ПСИХОМОТОРНАЯ АКТИВНОСТЬ -- PSYCHOMOTOR PERFORMANCE (действие лекарственных препаратов, физиология)
Дод.точки доступу:
Пількевич, Н. О.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Моренко, А. Г.
Кіркові активаційні процеси у чоловіків із високою та низькою вихідною індивідуальною частотою α-ритму під час сенсомоторної діяльності різної складності [Текст] / А. Г. Моренко, О. С. Павлович, І. Я. Коцан // Фізіологічний журнал. - 2013. - Т. 59, № 5. - С. 41-49

Рубрики: Мужск

MeSH-головна:
МОЗГА ГОЛОВНОГО КОРА -- CEREBRAL CORTEX (кровоснабжение, метаболизм, ультраструктура, физиология)
АЛЬФА-РИТМ -- ALPHA RHYTHM (иммунология, физиология)
ЭЛЕКТРОЭНЦЕФАЛОГРАФИЯ -- ELECTROENCEPHALOGRAPHY (использование, методы)
ПСИХОМОТОРНАЯ АКТИВНОСТЬ -- PSYCHOMOTOR PERFORMANCE (физиология)
Дод.точки доступу:
Павлович, О. С.
Коцан, І. Я.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.

Нейротрофічний фактор мозку як маркер відновлення моторних та когнітивних функцій у гострому періоді кардіоемболічного та атеротромботичного ішемічного інсульту [Текст] = Neurotrophic factor of the brain as a marker of restoration of motor and cognitive functions in the acute period of cardioembolic and atherothrombotic ischemic stroke / Я. Гавловська [та ін.] // Український науково-медичний молодіжний журнал. - 2022. - № 1. - С. 32-41. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ИНСУЛЬТ -- STROKE (диагностика, иммунология, кровь, метаболизм, патофизиология)
ВНУТРИЧЕРЕПНАЯ ЭМБОЛИЯ -- INTRACRANIAL EMBOLISM (диагностика, иммунология, кровь, метаболизм, патофизиология)
БИОЛОГИЧЕСКИЕ МАРКЕРЫ -- BIOLOGICAL MARKERS (кровь, метаболизм)
НЕЙРОТРОФИЧЕСКИЙ ФАКТОР МОЗГОВОГО ПРОИСХОЖДЕНИЯ -- BRAIN-DERIVED NEUROTROPHIC FACTOR (диагностическое применение, ультраструктура)
КОГНИТИВНЫЙ РЕЗЕРВ -- COGNITIVE RESERVE (действие лекарственных препаратов)
ПСИХОМОТОРНАЯ АКТИВНОСТЬ -- PSYCHOMOTOR PERFORMANCE (действие лекарственных препаратов)
Анотація: Церебральний ішемічний інсульт - одне з найбільш поширених захворювань, що спричиняють психоемоційні, когнітивні та рухові розлади. Сучасні дослідження спрямовані на пошук біологічних маркерів ураження головного мозку при діагностиці інсультів, зокрема, фізичних, візуалізаційних, електрофізіологічних, гістологічних, генетичних та нейрональних, визначення яких може прискорити диференційну діагностику. Мета дослідження – оцінити рівень нейротрофічного фактору мозку в крові, стан моторних і когнітивних функцій в гострому періоді ішемічного інсульту на 1 та 14 добу, а також можливість використання рівня нейротрофічного фактору мозку крові в якості маркера відновлення рухової та інтелектуально-мнестичної сфери при атеротромботичному та кардіоемболічному підтипах ішемічного інсульту. У дослідження було включено 34 особи з діагнозом гострий ішемічний інсульт. Залежно від результатів клінічного обстеження пацієнтів було розподілено на 2 групи: група 1 – пацієнти, в яких ішемічний інсульт виник внаслідок атеросклеротичного ураження судин каротидної системи з розвитком оклюзії за механізмом атеротромбозу (17 осіб), група 2 – пацієнти, у яких ішемічний інсульт виник внаслідок ураження судин каротидної системи з розвитком оклюзії за кардіоемболічним механізмом (17 осіб). Для порівняння клініко-лабораторних показників додатково було виділено контрольну групу (пацієнти неврологічного відділення, які не мали ураження центральної нервової системи - 11 осіб). Обстеження пацієнтів проведено на 1 та 14 добу захворювання. Моторні функції оцінювали за ступенем повсякденної активності життя, що визначали за індексом Бартел, стан когнітивних функцій - за шкалою Mini-Mental State Examination. Індекс Бартел на 1 добу гострого періоду ішемічного інсульту перебував в межах легкої залежності для кардіоемболічного підтипу та помірної - для атеротромботичного. Протягом 14 днів у досліджуваних пацієнтів обох груп відбувалося зростання індексу до рівня повної незалежності у групі 1 та легкого ступеню залежності у групі 2. У обстежених пацієнтів із ішемічним інсультом було визначено середні значення за шкалою Mini-Mental State Examination на рівні помірного когнітивного дефіциту на 1 добу при обох підтипах ішемічного інсульту. Відновлення когнітивних функцій протягом 14 днів після ішемічного інсульту відбувалося тільки у другій групі до легких когнітивних розладів. Концентрація нейротрофічного фактору мозку на 1 добу ішемічного інсульту різко знижувалася порівняно з контрольною групою. Отримані результати дозволяють розглядати визначення мозкового нейротрофічного фактору об’єктивним біомаркером як тяжкості перебігу кардіоемболічного та атеротромботичного ішемічного інсульту, так і прогнозу відновлення моторних і когнітивних функцій
Cerebral ischemic stroke is one of the most common diseases leading to psycho-emotional, cognitive and movement disorders. Modern research is aimed at searching for biological markers of brain damage in the diagnosis of strokes, in particular physical, imaging, electrophysiological, histological, genetic and neuronal markers, the determination of which can accelerate differential diagnosis. The purpose of the study was to assess the level of brain-derived neurotrophic factor in the blood, the state of motor and cognitive functions in the acute period of ischemic stroke on days 1 and 14, as well as the possibility of using the level of blood-brain neurotrophic factor as a marker of restoration of the motor and cognitive functions in atherothrombotic and cardioembolic subtypes of ischemic stroke. The study included 34 people diagnosed with acute ischemic stroke. Depending on the results of the clinical examination, the patients were divided into 2 groups: group 1 - patients in whom ischemic stroke occurred due to atherosclerotic lesions of the vessels of the carotid system with the development of occlusion by the mechanism of atherothrombosis (17 people), group 2 - patients in whom ischemic stroke occurred against the background of damage to the vessels of the carotid system with the development of occlusion by the cardioembolic mechanism (17 people). To compare clinical and laboratory parameters, a control group was additionally identified (patients of the neurological department who did not have damage to the central nervous system - 11 people). Examination of patients was performed on 1 and 14 day of the disease. Motor functions were assessed by the degree of daily activity of life, which was determined by the Barthel index, the state of cognitive functions - by the scale of Mini-Mental State Examination Mental State Examination. The Bartel index on the 1st day of the acute period of ischemic stroke was in the range of mild dependence for the cardioembolic subtype and moderate for atherothrombotic. Within 14 days, the studied patients of both groups had the increased index to the level of complete independence in group 1 and mild dependence in group 2. Among the examined patients with ischemic stroke, average values on the MMSE scale were determined at the level of moderate cognitive deficit per day in both subtypes of ischemic stroke. Restoration of cognitive function within 14 days after ischemic stroke occurred only in the second group before mild cognitive impairment. The concentration of neurotrophic factor of the brain on the 1st day of ischemic stroke decreased sharply compared with the control group. The obtained results allow to consider the brain neurotrophic factor as a prognostic objective biomarker of the prognosis of the restoration of motor and cognitive functions and the severity of cardioembolic and atherothrombotic ischemic stroke
Дод.точки доступу:
Гавловська, Я.
Литвиненко, Н.
Шликова, О.
Ізмайлова, О.
Гавловський, О.
Шкодіна, А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

11.

Бакалюк, Т. Г.
Застосування діагностичних тестів у програмі раннього втручання для виявлення затримки рухового розвитку (Огляд літератури) [Текст] = Аpplication of diagnostic tests in the early intervention program to identify deprivation of motor development (Literature review) / Т. Г. Бакалюк, Г. О. Стельмах, Д. В. Пасічник // Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології. - 2021. - N 2. - С. 5-11

MeSH-головна:
ДВИГАТЕЛЬНАЯ АКТИВНОСТЬ -- MOTOR ACTIVITY
ПСИХОМОТОРНАЯ АКТИВНОСТЬ -- PSYCHOMOTOR PERFORMANCE
НЕРВНОЙ СИСТЕМЫ ФИЗИОЛОГИЧЕСКИЕ ФЕНОМЕНЫ -- NERVOUS SYSTEM PHYSIOLOGICAL PHENOMENA
ПЕДИАТРИЯ -- PEDIATRICS
Анотація: Мета дослідження – систематичний огляд наявних даних для ранньої точної діагностики рухових порушень. Руховий розвиток відображає закономірність неврологічного розвитку. Рухи прогресують від примітивних, хаотичних до вільних керованих рухів, тому компетенція дітей у рухових навичках є одним із важливих показників здоровʼя, оскільки якщо дитина фізично активна в ранньому дитинстві, ймовірність виникнення багатьох хронічних захворювань у зрілому віці буде знижена. Діагностика затримки рухового розвитку протягом першого року життя є важливою, тому що ці дані часто вказують на більш загальні затримки у розвитку або конкретні порушення, зокрема на церебральний параліч. У статті було проаналізовано 10 загальновідомих тестів для ранньої діагностики рухових порушень. Саме рання діагностика рухових порушень дозволяє дітям своєчасно отримувати доступ до раннього втручання
The aim of the study – a systematic review of available data for early accurate diagnosis of motor disorders. Motor development reflects the pattern of neurological development. Movements progress from primitive, chaotic to freely controlled movements, so childrenʼs competence in motor skills is one of the important indicators of health, because if a child is physically active in early childhood, the likelihood of many chronic diseases in adulthood will be reduced. Diagnosis of motor skills developmental delay in the first year of life is important because it often indicates more general developmental delays or specific disorders such as cerebral palsy. The article analyzed 10 well-known tests for early diagnosis of motor disorders. Early diagnosis of motor disorders allows children to access early intervention in a timely manner
Дод.точки доступу:
Стельмах, Г. О.
Пасічник, Д. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

12.

Ракаєва, А. Є.
Вплив засобів фізичної терапії на показники рівноваги та ризику падіння як нереспіраторних проявів постковідного синдрому в пацієнтів похилого віку з саркопенією [Текст] = The influence of physical therapy on balance indicators and the risk of falls as non-respiratory manifestations of the post-covid syndrome in elderly patients with sarcopenia / А. Є. Ракаєва, М. Г. Аравіцька. - Електрон. текст. дані // Art of Medicine. - 2023. - N 4. - С. 108-114. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
КОРОНАВИРУСНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- CORONAVIRUS INFECTIONS (осложнения, патофизиология, реабилитация, этиология)
ПСИХОМОТОРНАЯ АКТИВНОСТЬ -- PSYCHOMOTOR PERFORMANCE (физиология)
ПРОПРИОЦЕПЦИЯ -- PROPRIOCEPTION (физиология)
ПРЕСТАРЕЛЫЕ ОСЛАБЛЕННЫЕ -- FRAIL ELDERLY (статистика)
ГЕРИАТРИЯ -- GERIATRICS (методы, организация и управление, тенденции)
РЕСПИРАТОРНАЯ ТЕРАПИЯ -- RESPIRATORY THERAPY (использование, методы, тенденции)
САРКОПЕНИЯ -- SARCOPENIA (патофизиология, терапия, этиология)
МЕХАНОТЕРАПИЯ -- MOTION THERAPY, CONTINUOUS PASSIVE (использование, психология, статистика, тенденции)
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: Мета: визначити ефективність упливу розробленої програми фізичної терапії на динаміку параметрів рівноваги та ризику падіння як нереспіраторних проявів постковідного синдрому в осіб похилого віку з саркопенією. Матеріал. Обстежено 108 осіб похилого віку. Контрольну групу склали 33 особи, які не хворіли на коронавірусну хворобу. Основну групу склали 75 осіб, які перехворіли на коронавірусну пневмонію, з діагностованим постковідним синдромом. Основну групу 1 склали 34 особи, які проходили реабілітацію в поліклінічних умовах згідно з загальними принципами Протоколу надання реабілітаційної допомоги пацієнтам із COVID-19. Основну групу 2 склав 41 хворий, пацієнти котрої проходили відновлення за розробленою реабілітаційною програмою, що залучала терапевтичні вправи різної спрямованості, функціональні тренування, самостійне виконання комплексу Otago exercise programme, курс загального масажу, ерготерапевтичні методи, рекомендації щодо харчування, навчання пацієнтів із акцентацією на особливостях патогенезу та клінічного перебігу геріатричних синдромів. Ефективність програми оцінювали за динамікою Dynamic Gate Test, Functional Gait Assessment, ABC Scale, Berg Balance Scale, Fall efficacy scale. Результати. У пацієнтів похилого віку з постковідним синдромом і саркопенією виявлено порушення рівноваги (за Dynamic Gate Test, Functional Gait Assessment), що призвело до погіршення виконання активностей повсякденного життя (за ABC Scale), ризику падіння (за Berg Balance Scale) та страху падіння (за Fall efficacy scale). Розроблена програма реабілітації з урахуванням особливостей перебігу геріатричних синдромів продемонструвала вищу ефективність за статистично значущо кращим результатом показників рівноваги та ризику падіння у хворих із постковідним синдромом порівняно з групою, яка займалась за загальними рекомендаціями клінічного протоколу. Висновки. Пацієнти похилого віку із постковідним синдромом і саркопенією потребують розробки програм фізичної терапії з урахуванням та корекцією специфіки кожного стану, наявності порушень рівноваги й ризику падіння
Purpose: to determine the effectiveness of the developed physical therapy program on the dynamics of balance parameters and the risk of falling as non-respiratory manifestations of post-covid syndrome in elderly people with sarcopenia. Material. 108 elderly people were examined. The control group consisted of 33 people who did not suffer from the coronavirus disease. The main group consisted of 75 people who fell ill with coronavirus pneumonia and diagnosed with post-covid syndrome. The main group 1 consisted of 34 people who underwent rehabilitation in polyclinic conditions according to the general principles of the Protocol for providing rehabilitation care to patients with COVID-19. The main group 2 consisted of 41 patients who underwent recovery according to the developed rehabilitation program. The developed rehabilitation program lasted 3 months, included therapeutic exercises of various orientations, functional training, independent implementation of the Otago exercise program complex, a course of general massage, occupational therapy methods, nutritional recommendations, and patient education. The objectives of the program were: correction of the respiratory consequences of COVID-19, reduction of muscle weakness and other possible manifestations of geriatric syndromes that were initiated by COVID-19, improvement of strength and endurance to levels sufficient for independent safe performance of activities of daily living, development of the patient's concept of understanding the state of one's own health and its maintenance for an indefinite long time. The effectiveness of the program was evaluated according to the dynamics of the Dynamic Gate Test, Functional Gait Assessment, ABC Scale, Berg Balance Scale, Fall efficacy scale. The results. After the implementation of the rehabilitation program, a statistically significant (p0.05) relative to the initial result and parameters of the main group 1 was determined, the improvement of dynamic balance in the patients of the main group 2 was determined by Dynamic Gate Test (by 24.3%) and Functional Gait Assessment (by 35.2%), which corresponded to leaving the fall risk, although the level of control group individuals was not reached (p0.05). The improvement in physical status and balance determined by the previous tests led to an increase in confidence in maintaining balance during activities of daily life: the improvement of the ABC Scale result in persons of the main group 2 was 44.8% (p0.05 compared to the initial result and the parameters of the main group 1 - 28.4%). Reduction of fear of movements, intensity of sarcopenia, improvement of motor control of movements and physical qualities led to improvement of balance and reduction of the need for assistance when moving: according to the Berg Balance Scale, the improvement of balance indicators in persons of the main group 1 was 17.5%, in representatives of the main group 2 - by 43.3%. Improvement of motor control and physical qualities, confidence in one's own strength, learning the principles of safe motor activity led to a decrease in the fear of falling according to the Fall efficacy scale in the main group 2 by 33.6% (in the main group 1 - by 23.1%). Conclusions. Elderly patients with post-covid syndrome and sarcopenia need to develop physical therapy programs taking into account and correcting the specifics of each condition, the presence of balance disorders and the risk of falling
Дод.точки доступу:
Аравіцька, М. Г.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

13.

Вітомська, М. В.
Вплив ерготерапії та сенсорної інтеграції на рівень самообслуговування дітей з розладами аутистичного спектра [Текст] = The effect of occupational therapy and sensory integration on the level of self-care of children with autistic spectrum disorders / М. В. Вітомська. - Електрон. текст. дані // Art of Medicine. - 2022. - N 4. - С. 14-20. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ДЕТЕЙ РАЗВИТИЯ НАРУШЕНИЯ ПЕРВАЗИВНЫЕ -- CHILD DEVELOPMENT DISORDERS, PERVASIVE (патофизиология, терапия, этиология)
АУТИЗМ -- AUTISTIC DISORDER (профилактика и контроль)
ДВИГАТЕЛЬНЫЕ НАВЫКИ -- MOTOR SKILLS (физиология)
ПСИХОМОТОРНАЯ АКТИВНОСТЬ -- PSYCHOMOTOR PERFORMANCE
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: Мета. Оцінити ефективність впливу ерготерапії та сенсорної інтеграції на рівень самообслуговування дітей періоду першого дитинства з розладами аутистичного спектра. Матеріали та методи. У дослідженні взяли участь 60 пацієнтів (від 3 до 5 років). Контрольна група (КГ) впродовж 6 місяців проходила стандартну корекційну програму з консультацією ерготерапевта. Перша основна група (ОГ1) додатково 3 рази на тиждень отримувала заняття з ерготерапії для формування навичок самообслуговування. Діти другої основної групи (ОГ2) відвідували заняття з сенсорної інтеграції (2 рази на тиждень) додатково до терапії ОГ1. У дослідженні використовувався опитувальник оцінки дитячої інвалідності. Для аналізу був використаний домен самообслуговування. Оцінку проводили ерготерапевти до початку втручання та після проходження програми. Результати. Аналіз розподілу груп за статтю не встановив відмінностей між групами. Середній вік дітей становив 3,85±0,63 роки. Групи не відрізнялися за віком. Початкові результати виявили досить низький рівень самообслуговування, але групи статистично не відрізнялися. Показники х±SD загального балу домену самообслуговування склали у КГ 24,35±6,34 бала, у ОГ1 - 26,10±7,70 бала, а у ОГ2 - 25,85±5,65 бала. Порівняння трьох груп встановило статистичні відмінності. Апостеріорні тести встановили статистичні відмінності у всіх парах груп (р0,001). Показники х± SD у КГ склали 30,85±6,71, в ОГ1 - 42,20±5,14, а в ОГ2 - 53,05±5,85 бала. Висновки. Додавання занять з ерготерапії до стандартної корекційної програми покращило ефективність втручання відповідно до показників ряду пунктів та загального балу домену самообслуговування опитува- льника оцінки дитячої інвалідності. Проте найкращий вплив на самообслуговування мало додавання занять ер- готерапії та сенсорної інтеграції до стандартної корекційної програми
The purpose to assess the effectiveness of occupational therapy and sensory integration on the level of self-care of children with autism spectrum disorders in early childhood. Materials and methods 60 patients (from 3 to 5 years) participated in the study. The control group (CG) underwent a standard correction program with the consultation of an occupational therapist for 6 months. The first main group (OG1) additionally received occupational therapy sessions 3 times a week, which were aimed at forming self-care skills. Children of the second main group (OG2) received sessions on sensory integration (2 times a week) in addition to OG1 therapy. In sessions on sensory integration, children formed and improved imitation abilities, orientation in space, coordination, and sensory perception. The study used a questionnaire for the assessment of children's disability. The self-care domain was used for the analysis. Evaluation was carried out by occupational therapists before the start of the intervention and after completion of the program
The addition of occupational therapy sessions to a standard remedial program improved the effectiveness of the intervention as measured by a number of items and the total score of the self-care domain of the Child Disability Assessment Questionnaire. However, adding occupational therapy and sensory integration to a standard correctional program had the best effect on self-care
Вільних прим. немає

Знайти схожі

14.

Богданова, Т. В.
Вплив регулярних занять із рухової реабілітації на якість життя пацієнтів на розгорнутих стадіях хвороби Паркінсона в умовах карантинних обмежень у зв’язку з COVID-19 [Текст] = The impact of regular physical rehabilitation classes on the quality of life of patients in the advanced stages of Parkinson’s disease in conditions of quarantine restrictions in connection with Covid-19 / Т. В. Богданова // Журнал неврології ім. Б.М. Маньковського. - 2021. - N 1/2. - С. 98-99

MeSH-головна:
ПАРКИНСОНА БОЛЕЗНЬ -- PARKINSON DISEASE (реабилитация)
ПСИХОМОТОРНАЯ АКТИВНОСТЬ -- PSYCHOMOTOR PERFORMANCE
ДВИГАТЕЛЬНАЯ АКТИВНОСТЬ -- MOTOR ACTIVITY
КАРАНТИННЫЕ МЕРОПРИЯТИЯ -- QUARANTINE (организация и управление, тенденции)
ПАНДЕМИИ -- PANDEMICS
Анотація: За умов підтримання регулярної рухової активності пацієнти з ХП здатні змінювати вплив хвороби на свій загальний стан та схильні до урізноманітнення варіантів повсякденної активності через спроможність до тренувань. При зниженні частоти занять за різних причин можна спостерігати швидкий зворотний результат у разі минулих виявлених покращень. Головний акцент у роботі з пацієнтами з ХП варто зробити на необхідності формування звички постійних фізичних тренувань незалежно від організаційної складової процесу та загального підтримання цієї навички, що більше притаманно людям саме зі спортивною дисципліною як рисою характеру. Принцип постійності в руховій реабілітації зарекомендував себе як суттєвий метод поліпшення якості життя пацієнтів із ХП на довготривалий період у разі постійного дотримання оновленого способу життя. Але попри це, припинення регулярних занять призводить до швидкої негативної динаміки в оцінці якості життя, що відображає нестійкість резервних можливостей (а саме пластичності головного мозку) та акцентує на необхідності дотримуватися принципу постійного застосування методики регулярної рухової реабілітації в терапевтичному супроводі пацієнтів із ХП
Вільних прим. немає

Знайти схожі

15.

Динамика показателей моторного развития детей с церебральными параличами в процессе реабилитации по методу профессора Козявкина [Текст] / В. И. Козявкин [и др.] // Міжнародний неврологічний журнал. - 2018. - N 8. - С. 13-21. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-головна:
ЦЕРЕБРАЛЬНЫЙ ПАРАЛИЧ -- CEREBRAL PALSY (реабилитация)
НЕРВНОЙ СИСТЕМЫ ФИЗИОЛОГИЧЕСКИЕ ПРОЦЕССЫ -- NERVOUS SYSTEM PHYSIOLOGICAL PROCESSES
ПСИХОМОТОРНАЯ АКТИВНОСТЬ -- PSYCHOMOTOR PERFORMANCE
ИСТОРИЯ БОЛЕЗНИ -- MEDICAL RECORDS
РЕТРОСПЕКТИВНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ -- RETROSPECTIVE STUDIES
Анотація: Актуальность. Улучшение качества жизни пациентов — главнейшая цель реабилитации при детском церебральном параличе (ДЦП). Одним из методов, применяемых с этой целью, является система интенсивной нейрофизиологической реабилитации, более известная по имени ее автора как метод проф. Козявкина. Он направлен на восстановление двигательных функций, столь необходимых ребенку в повседневной жизни. Целью настоящего исследования стала оценка изменений показателей моторного развития детей с церебральными параличами в процессе курса реабилитации по методу проф. Козявкина с помощью ретроспективного анализа медицинской документации. Материалы и методы. Анализ медицинских карт проводился в группе пациентов, проходивших реабилитацию в Международной клинике восстановительного лечения в течение 2014–2016 гг. В этой группе находилось 4309 пациентов, которые прошли 12 785 курсов лечения. Было произведено сравнение записей в электронной карте пациента, введенных до и после двухнедельного курса реабилитации. Проведение анализа стало возможным благодаря программному обеспечению, разработанному для информационной поддержки системы интенсивной нейрореабилитации. Анализировались данные мышечного тонуса, объема активных и пассивных движений, больших моторных функций, тонкой моторики, а также другие параметры в соответствии с диагностическим алгоритмом. Результаты. Снижение мышечного тонуса наблюдалось у 93 % пациентов со спастическими формами ДЦП. Увеличение объема пассивных движений отмечалось в 92 % случаев, активных движений — в 84 %. Изменение больших моторных функций высчитывалось в соответствии со степенью тяжести пациентов по классификации больших моторных функций GMFCS. Улучшение контроля головы отмечалось у 27 % пациентов IV–V уровня по GMFCS, улучшение ползания — у 16 % пациентов III уровня по GMFCS, улучшение функции сидения — у 49 % пациентов II–III уровня, а развитие функции стояния отмечалось у 68 % пациентов I–II уровня по GMFCS. Улучшение тонкой моторики кисти наблюдалось у 32 %, улучшение психоэмоционального состояния было зарегистрировано в 7938 случаях (83 %), улучшение вегетативных функций — в 2163 случаях (23 %), а усовершенствование речи — у 969 пациентов (10 %). Выводы. Исследование описывает изменение двигательных и психических функций у детей с ДЦП в процессе проведения двухнедельного курса лечения по системе интенсивной нейрофизиологической реабилитации. Эти данные могут служить основой для проведения дальнейших исследований системы реабилитации, прежде всего рандомизированных контролируемых исследований
Background. Improving the quality of life is the principal goal of cerebral palsy (CP) rehabilitation. Intensive Neurophysiological Rehabilitation System (INRS), better known by the name of its founder as the Kozyavkin method, is one of the effective modern approaches to achieve that goal. It is used to restore motor functions that children need so much in their everyday life. This study assessed the changes in the parameters of motor development in children with CP treated according to the Kozyavkin method by analyzing medical records retrospectively. Materials and methods. We analyzed medical records of the patients treated in the International Clinic of Rehabilitation during 2014–2016. Medical records of 4.309 patients who had undergone a total of 12.785 rehabilitation courses were included in the analysis. Medical records were compared before and after a two-week course. Analysis was possible due to the software, developed for the informational support of INRS. The muscle tone, active and passive range of motion, gross motor function, fine motor skills, and several other parameters were evaluated. Results. Muscle tone decreased in 93 % of patients with spastic forms of CP. Passive range of motion increased in 92 % and active range of motion — in 84 %. Changes in the gross motor function were measured with regard to the severity of motor impairment according to the Gross Motor Function Classification Scale (GMFCS). Head control improved in 27 % of patients with GMFCS IV–V, crawling — in 16 % with GMFCS III, sitting and sitting up — in 49 % with GMFCS II–III, standing and standing up — in 68 % with GMFCS I–II. Fine motor function improved in 32 % of patients, emotional state — in 7.938 of cases (83 %), functions of the autonomic nervous system — in 2.163 persons (23 %), and language skills — in 969 patients (10 %). Conclusions. The study describes the changes of the motor and mental functions in children with CP after a two-week INRS course. Our results provide the basis for further investigation of the INRS, particularly, in randomized controlled trials
Дод.точки доступу:
Козявкин, В. И.
Лисович, В. И.
Кушнир, А. Д.
Качмар, О. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

16.

Возможности, открываемые использованием нелинейных параметров поверхностной электромиограммы в диагностике заболеваний и состояний двигательной системы человека [Текст] / А. Ю. Мейгал [и др.] // Физиология человека. - 2015. - Т. 41, № 6. - С. 119-127. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-головна:
ЭЛЕКТРОМИОГРАФИЯ -- ELECTROMYOGRAPHY (использование, методы)
НЕЛИНЕЙНАЯ ДИНАМИКА -- NONLINEAR DYNAMICS
ПСИХОМОТОРНАЯ АКТИВНОСТЬ -- PSYCHOMOTOR PERFORMANCE (физиология)
ПАРКИНСОНА БОЛЕЗНЬ -- PARKINSON DISEASE (диагностика, иммунология, патофизиология)
ЭНТРОПИЯ -- ENTROPY
СТАРЕНИЕ -- AGING (физиология)
ТРЕМОР -- TREMOR (патофизиология)
ШИЗОФРЕНИЯ -- SCHIZOPHRENIA (диагностика, иммунология, патофизиология)
Дод.точки доступу:
Мейгал, А. Ю.
Риссанен, С. М.
Зарипова, Ю. Р.
Мирошниченко, Г. Г.
Карьялайнен, П.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

17.

Варешнюк, О. В.
Моторний розвиток дітей із перинатальним гіпоксично-ішемічним ураженням центральної нервової системи, народжених передчасно [Текст] / О. В. Варешнюк // Медицина сьогодні і завтра = Медицина сегодня и завтра. - 2019. - N 3. - С. 43-48

MeSH-головна:
ЦЕРЕБРАЛЬНЫЙ ПАРАЛИЧ -- CEREBRAL PALSY (диагностика, патофизиология)
МОЗГА ГОЛОВНОГО ГИПОКСИЯ-ИШЕМИЯ -- HYPOXIA-ISCHEMIA, BRAIN (диагностика, патофизиология)
ГИДРОЦЕФАЛИЯ -- HYDROCEPHALUS (диагностика, патофизиология)
МЛАДЕНЕЦ НЕДОНОШЕННЫЙ -- INFANT, PREMATURE
НОВОРОЖДЕННЫЙ -- INFANT, NEWBORN
ДВИГАТЕЛЬНЫХ НАВЫКОВ РАССТРОЙСТВА -- MOTOR SKILLS DISORDERS (диагностика, патофизиология)
ПСИХОМОТОРНАЯ АКТИВНОСТЬ -- PSYCHOMOTOR PERFORMANCE
ДЕТИ -- CHILD
Анотація: Проведено комплексне обстеження 79 дітей у середньому віці (3,2±1,3) року з перенесеним перинатальним гіпоксично-ішемічним ураженням центральної нервової системи, що народились недоношеними. Вивчено клінічні особливості порушень моторних функцій у дітей, народжених передчасно, які перенесли перинатальне гіпоксично-ішемічне ураження головного мозку, ускладнене внутрішньошлуночковими крововиливами. Показано, що у 20,3 % хворих дітей діагностовано церебральний параліч, який супроводжувався тяжкими руховими розладами IV–V рівнів за класифікацією великих моторних функцій GMFCS; у 37,9 % – спастичну диплегію з II–III рівнем рухових розладів; у 27,8 % – геміплегічну форму дитячого церебрального паралічу з руховими розладами, що відповідають І рівню за класифікацією GMFCS. У 14,0 % обстежених дітей діагностовано набуту постгеморагічну гідроцефалію, при цьому переважна більшість дітей, які були прооперовані до 6 місяців життя, не мали рухового дефіциту (III рівень за класифікацією GMFCS); 1 дитина (9,1 %) не була прооперована та мала V рівень рухових розладів за GMFCS. Установлено, що найбільш вагомими факторами, які формують тяжкий руховий прогноз, є: гестаційний вік 27-30 тижнів, пери-інтравентрикулярні крововиливи II–IV ступенів, перивентрикулярна лейкомалація III ступеня та ознаки перивентрикулярної ішемії.
Вільних прим. немає

Знайти схожі

18.

Богдановська, Н. В.
Лікування рухом, індукованим обмеженням, у реабілітації хворих з наслідками ішемічного інсульту [Текст] / Н. В. Богдановська, І. В. Кальонова // Pain Medicine. Медицина Болю = Медицина болю. - 2018. - Том 3, N 2 (додаток 1: Реабілітаційна медицина). - С. 14

MeSH-головна:
ИНСУЛЬТ -- STROKE (реабилитация)
ПАРЕЗ -- PARESIS (реабилитация)
ПСИХОМОТОРНАЯ АКТИВНОСТЬ -- PSYCHOMOTOR PERFORMANCE
ЗДОРОВЬЯ СОСТОЯНИЯ ПОКАЗАТЕЛИ, ШКАЛА -- SICKNESS IMPACT PROFILE
Анотація: Актуальність. На сьогодні рання комплексна нейрореабілітація визнана невід’ємним елементом надання медичної допомоги пацієнтам, які перенесли інсульт, здатним зменшити тяжкість його наслідків. Результати досліджень демонструють можливість стимуляції пластичності мозку терапією вимушеними рухами (Constraint-Induced Movement Therapy – CIMT), що проявляється збільшенням кіркового представництва кисті, ступінь якого корелює з поліпшенням функції руки. Мета дослідження. Вивчення ефективності методики фізичної терапії вимушеними рухами в реабілітації хворих з постінсультними порушеннями рухової функції верхньої кінцівки. Матеріали та методи. У рамках дослідження нами була застосована терапія рухом, індукованим обмеженням, у 38 хворих у пізньому відновлювальному періоді мозкового інсульту. Групу контролю склали 34 особи; групи були зіставні за статевими, віковими характеристиками, ступенем геміпарезу, давністю інсульту тощо (середній вік хворих склав 63,2 ± 4,8 роки). Критеріями включення в основну групу за характером порушення рухової функції були можливість активного розгинання зап’ястя не менше 20 градусів, суглобів кисті – 10 градусів. Оцінку функціональної активності верхньої кінцівки про- водили за шкалою Фугл-Мейєра (Fugl-Meyer Assessment оf Physical Performance, FMA). Повторне обстеження хворих обох груп проводилось через 4 тижні реабілітації, протягом яких в основній групі застосовувалась мето- дика CIMT тривалістю не менше 4-х годин на день. Результати дослідження та їх обговорення. Первинне обстеження пацієнтів показало, що в обох групах виявлено ознаки порушення рухової функції верхньої кінцівки за всіма доменами шкали FMA: загальний бал в основній групі склав 39,44 ± 4,37 бала при оптимальному значенні 64 бали, в контрольній – 37,55 ± 3,51 бали. При повторному обстеженні зафіксовано покращення показників рухової функції верхньої кінцівки за доменом “плече – передпліччя” 26,44 ± 1,11 % і 21,96 ± 2,72 % (р 0,05), за доменом “зап’ястя” – 8,18 ± 0,11 % і 7,21 ± 0,38 % (р 0,05), за доменом “кисть” – 11,17 ± 0,42 % і 9,53 ± 0,31 % (р 0,05) в основній та контрольній групах відповідно. Висновки. Застосування в реабілітації хворих з легкими й помірними парезами руки постінсультного ґенезу методики кінезотерапії з обмеженням функції неушкодженої кінцівки сприяє кращому відновленню рухової функції паретичної руки. Перспективи подальших досліджень. Подальше вивчення застосування методики CIMT для відновлення рухової функції при синдромі центрального геміпарезу
Дод.точки доступу:
Кальонова, І. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

19.

Гимранов, Р. Ф.
Применение транскраниальной магнитной стимуляции для исследования состояния моторной коры в динамике у здоровых испытуемых [Текст] / Р. Ф. Гимранов // Журнал высшей нервной деятельности им. И. П. Павлова. - 2002. - Т. 52, № 5. - С. 575-578

MeSH-головна:
ТРАНСКРАНИАЛЬНАЯ СТИМУЛЯЦИЯ МАГНИТНЫМ ПОЛЕМ -- TRANSCRANIAL MAGNETIC STIMULATION (методы)
МОЗГА ГОЛОВНОГО КОРА -- CEREBRAL CORTEX
ПСИХОМОТОРНАЯ АКТИВНОСТЬ -- PSYCHOMOTOR PERFORMANCE (физиология)
Вільних прим. немає

Знайти схожі

20.

Павлова, О. Г.
Нарушение выработанной координации движений головы и лапы после одностороннего повреждения моторной коры у собак (кинематический анализ) [Текст] / О. Г. Павлова, В. Н. Мац // Журнал высшей нервной деятельности им. И. П. Павлова. - 2001. - Т. 51, № 6. - С. 661-670

MeSH-головна:
ДВИГАТЕЛЬНЫХ НАВЫКОВ РАССТРОЙСТВА -- MOTOR SKILLS DISORDERS (этиология)
МОЗГА ГОЛОВНОГО КОРА -- CEREBRAL CORTEX (повреждения, ультраструктура)
ПСИХОМОТОРНАЯ АКТИВНОСТЬ -- PSYCHOMOTOR PERFORMANCE (физиология)
СОБАКИ -- DOGS (повреждения)
Дод.точки доступу:
Мац, В. Н.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

1-20 21-37

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)