Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

у знайденому

Знайдено у інших БД:

Книги (138)

Рідкісні видання (6)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>S=Психотерапия<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 314
Показані документи з 1 по 20

1-20 21-40 41-60 61-80 81-100 101-120

Assonov, D.
Efficacy of two-step resilience-oriented intervention for veterans with a remote traumatic brain injury [Текст] = Ефективність двохетапної програми психокорекції резилієнсу ветеранів війни з черепно-мозковою травмою у віддаленому періоді / D. Assonov // Український науково-медичний молодіжний журнал. - 2022. - № 2. - С. 32-43. - Bibliogr. at the end of the art.

MeSH-головна:
ПСИХОЛОГИЧЕСКАЯ УСТОЙЧИВОСТЬ -- RESILIENCE, PSYCHOLOGICAL
ВОЕННОСЛУЖАЩИЕ -- MILITARY PERSONNEL (психология)
ЧЕРЕПНО-МОЗГОВЫЕ ТРАВМЫ -- CRANIOCEREBRAL TRAUMA (патофизиология, психология, реабилитация, этиология)
ПСИХОТЕРАПИЯ -- PSYCHOTHERAPY (методы, тенденции)
ПРОГНОЗ -- PROGNOSIS
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: Researchers argue that rehabilitation interventions which cultivate resilience may potentiate the effect of standard treatment and promote the readaptation of veterans with traumatic brain injury. At the same there is a lack of such interventions. The objective of the article was to investigate the efficacy of two-step resilience-oriented intervention for veterans with traumatic brain injury in remote period. We hypothesized that, compared with patients who received standardized treatment and rehabilitation in inpatient setting, those who received standardized treatment plus TROI would report increase in resilience effectiveness and positive outcomes, as well as reduced clinical symptoms. A total of 146 veterans with traumatic brain injury were enrolled into a randomized controlled trial either into intervention group, which received two-step resilience-oriented intervention and standard treatment and rehabilitation or to control group, which received only standard treatment and rehabilitation. Psychometric measures were administered at baseline, post-treatment, and 3 months follow-up. Connor-Davidson Resilience Scale (CD-RISC), Neurobehavioral Symptom Inventory (NSI), Montreal Cognitive Assessment Scale (MoCA), Hospital Anxiety and Depression Scale (HADS), Positive and Negative Affect Scale (PANAS), Posttraumatic Stress Disorder Checklist 5 (PCL-5), Chaban Quality of Life Scale (CQLS) were used to assess the treatment effectiveness. A linear mixed effect modelling was used to model each outcome. Improvements in all outcomes at post-treatment were observed in both intervention and TAU groups. After adjusting for the baseline cognitive performance, gender, brain injury clinical type and time since last trauma, the intervention group demonstrated more favorable score on CD-RISC, MoCA, PCL-5, PANAS while demonstrating no clinically significant improvement in NSI, HADS and CQLS at both post-treatment and follow-up. Difference between groups in resilience-related outcomes like positive affect and quality of life only increased throughout time, making a good follow-up prognosis. In summary, targeting cognitive and emotional factors in a single psychological intervention improves the resilience in veterans with traumatic brain injury, making veterans more adaptable and more effective in managing both persistent clinical symptoms and comorbid post-traumatic stress. Adding such resilience-oriented program to the standard inpatient treatment and rehabilitation provides improvement in clinical outcomes and better prognoses than just following usual treatment strategies
Дослідники стверджують, що програми психокорекції, які розвивають резилієнс, можуть посилювати ефект стандартного лікування та сприяти реадаптації ветеранів із черепно-мозковою травмою. Водночас таких програм наразі небагато. Мета статті – оцінити ефективність розробленої нами двохетапної програми психокорекції резилієнсу ветеранів війни із черепно-мозковою травмою у віддаленому періоді. Ми припустили, що, порівняно з пацієнтами, які отримували стандартне лікування та реабілітацію в стаціонарних умовах, ті, хто отримував стандартне лікування й був залучений до розробленої програми психокорекції, повідомлятимуть про кращий резилієнс та покращення клінічних симптомів. Загалом 146 ветеранів з черепно-мозковою травмою взяли участь в рандомізованому контрольованому дослідженні та були розподілені або до групи дослідження, яка отримувала двохетапну програму психокорекції резилієнсу і стандартне лікування та реабілітацію, або до групи порівняння, яка отримувала лише стандартне лікування та реабілітацію. Психодіагностичне обстеження проводилося тричі: перед рандомізацією, після проведеного лікування та через 3 місяці. Для оцінки ефективності лікування були використані шкала резилієнсу Коннор-Девідсона (CD-RISC), опитувальник нейроповедінкових симптомів (NSI), Монреальська шкала когнітивної оцінки (MoCA), госпітальна шкала тривоги та депресії (HADS), шкала позитивного та негативного афекту (PANAS), опитувальник симптомів посттравматичного стресового розладу (PCL-5), шкала оцінки рівня якості життя (CQLS). Порівняння груп було виконано із використанням моделей лінійної регресії зі змішаними ефектами. Покращення всіх результатів після проведеного лікування та психокорекції спостерігалося як у групі дослідження, так і в групі порівняння. Після поправки на вихідний рівень когнітивного функціонування, стать, клінічну форму черепно-мозкової травми і час з моменту останньої травми група дослідження продемонструвала кращі показники за CD-RISC, MoCA, PCL-5, PANAS, але не продемонструвала клінічно значущого покращення за NSI, HADS і CQLS як одразу після проведеного лікування та психокорекції, так і через 3 місяці. Різниця між групами в результатах, пов'язаних з резилієнсом (таких як позитивний афект та якість життя) тільки збільшувалася з часом, що свідчить про сприятливий прогноз. Таким чином, одночасний вплив на когнітивні та емоційні фактори резилієнсу в одній програмі психокорекції покращує резилієнс ветеранів війни з черепно-мозковою травмою, роблячи ветеранів більш адаптованими та ефективними в менеджменті як стійких клінічних симптомів, так і супутнього посттравматичного стресу. Доповнення стандартного стаціонарного лікування та реабілітації розробленою програмою психокорекції забезпечує покращення клінічних результатів та більш сприятливі прогнози, ніж лише дотримання стандартних стратегій лікування
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Assonov, D.
Resilience-oriented interventions for patients with traumatic brain injury: prototypes analysis and new program development [Text] = Резилієнс-орієнтовані інтервенції для осіб з черепно-мозковою травмою: аналіз прототипів та розробка нової програми / D. Assonov // Український науково-медичний молодіжний журнал. - 2021. - № 2. - P15-26. - Bibliogr. at the end of the art.

MeSH-головна:
ЧЕРЕПНО-МОЗГОВЫЕ ТРАВМЫ -- CRANIOCEREBRAL TRAUMA (осложнения, терапия)
КОМБАТАНТНЫЕ РАССТРОЙСТВА -- COMBAT DISORDERS (осложнения, патофизиология, терапия)
ПСИХОТЕРАПИЯ -- PSYCHOTHERAPY (методы)
Анотація: Resilience-focused psychotherapeutic interventions can be useful in accelerating the recovery and social reintegration of people with traumatic brain injury (TBI). The number of English-language publications in which authors discuss about resilience-oriented interventions has been growing rapidly in recent years. However, no summarizing of research on resilience-based interventions for people with traumatic brain injury has been made in recent years. The purpose of this study is to analyze and systematize modern resilience-oriented interventions for people with trauma and use them as prototypes to develop our own resilience-oriented program of psychocorrection. Articles for the last 5 years – from January 2016 to February 2021 – were analyzed. The search for scientific literature was conducted using PubMed and APA PsychNET. After analyzing the content and rejection of articles that did not meet the inclusion criteria, the review included 6 original articles, which describe 5 resilience-oriented interventions. The structure and format of the sessions of the analyzed programs are quite variable. The duration of one session varies from 30 to 90 minutes with a frequency of 1 time per week. All analyzed interventions are based on different approaches to understanding resilience and, accordingly, different methods of evaluating results. In addition, most of the analyzed psychocorrection programs focus on many phenomena and possible resilience factors and do not have a single theory or model as a basis. At the same time, a number of models that identify specific components or groups of components and designed to facilitate the selection of therapy targets have been developed in recent years. In further research and interventions, it is promising to focus on key aspects or categories, among which a number of cognitive and emotional components of resilience are distinguished. Currently, there are only the first results of the effectiveness of resilience-oriented interventions in TBI. However, these results allow us to make two important conclusions: 1) by influencing psychological processes, it is potentially possible to achieve a reduction in the intensity of traumatic brain injury symptoms; 2) resilience is a promising target for psychological interventions in traumatic brain injury. After the analysis and systematization of approaches to resilience training, we have developed our own resilience-oriented intervention. The effectiveness of our program will be studied further. Prospects for further research are development and analysis of the effectiveness of interventions aimed at cognitive and emotional components of resilience, adapted to cognitive deficits due to trauma, filled with specific training to develop new skills as well as development of interventions for traumatic brain injury in remote period. As an example of such interventions, we present the program of our own resilience-oriented intervention
Психотерапевтичні інтервенції, що спрямовані на резилієнс, можуть бути корисними для прискорення відновлення та соціальної реінтеграції осіб з черепно-мозковою травмою (ЧМТ). Кількість англомовних публікацій, в яких автори говорять про резилієнс-орієнтовані інтервенції, в останні роки стрімко зростає. Проте ще не було зроблено узагальнення проведених за останні роки досліджень, які стосуються резилієнс-орієнтованих інтервенцій для осіб з черепно-мозковою травмою. Мета даного дослідження – розробка резилієнс-орієнтованої програми психокорекції на основі аналізу та систематизації сучасних резилієнс-орієнтованих інтервенцій для осіб з ЧМТ в якості її прототипів. Було проаналізовано статті за останні 5 років – з січня 2016 по лютий 2021. Пошук наукової літератури вівся з використанням PubMed та APA PsychNET. Після аналізу вмісту та відхилення статей, які не відповідали критеріям включення, в огляд ввійшли 6 оригінальних статей, в яких описані 5 резилієнс-орієнтованих інтервенцій. Структура та формат сесій проаналізованих програм є достатньо варіативними. Тривалість однієї сесії варіює від 30 до 90 хв з частотою 1 раз на тиждень. В основі всіх проаналізованих інтервенцій лежать різні підходи до розуміння резилієнсу та відповідно різні методи оцінки результатів. Окрім того більшість проаналізованих програм психокорекції сконцентровані одразу на багатьох явищах та можливих факторах резилієнсу й не мають в своїй основі єдиної теорії чи моделі. В той же час останніми роками було створено ряд моделей, які виокремлюють конкретні компоненти або групи компонентів та покликані полегшити підбір мішеней терапії. У подальших дослідженнях та інтервенціях перспективним є концентрування на ключових аспектах або категоріях, серед яких виділяють ряд когнітивних та емоційних компонентів резилієнсу. Наразі присутні лише перші результати ефективності резилієнс-орієнтованих інтервенцій при ЧМТ. Проте ці результати дозволяють зробити два важливих висновки: 1) впливаючи на психологічні процеси, потенційно можна досягнути зменшення інтенсивності симптомів черепно-мозкової травми; 2) резилієнс є перспективною мішенню для психологічних інтервенцій при черепно-мозковій травмі. На основі аналізу й систематизації інформації про підходи до психокорекції резилієнсу нами була розроблена програма резилієнс-орієнтованої психокорекції, ефективність якої буде в подальшому вивчена. Перспективами подальших досліджень є створення та аналіз ефективності інтервенцій, спрямованих на когнітивні та емоційні компоненти резилієнсу, адаптованих під когнітивний дефіцит внаслідок ЧМТ, наповнених тренінговою роботою над розвитком нових навичок та розробка інтервенцій для віддаленого періоду травматичного ураження головного мозку, прикладом яких може бути розроблена нами програма втручання
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Eating behavioral reactions of patients with chronic non-communicable diseases and its correction [Text] / A. Shalimova [et al.] // Медицина сьогодні і завтра = Медицина сегодня и завтра. - 2019. - N 1. - P42-47

MeSH-головна:
ПИЩЕВОЕ ПОВЕДЕНИЕ -- FEEDING BEHAVIOR (психология)
ПСИХОТЕРАПИЯ -- PSYCHOTHERAPY (методы)
ПСИХОТЕРАПИЯ ГРУППОВАЯ -- PSYCHOTHERAPY, GROUP (методы)
ФАКТОРЫ РИСКА -- RISK FACTORS
Анотація: Оцінювали особливості харчових поведінкових реакцій пацієнтів із хронічними неінфекційними захворюваннями та вплив на них групової й індивідуальної терапії. Установлено, що за тенденції до позитивних змін харчової поведінки проведення як групової, так і індивідуальної терапії протягом 1 року достовірно не змінило такі її показники, як добове споживання кухонної солі, овочів та фруктів, паління і вживання алкоголю, що підтверджує складність впливу на зазначений фактор ризику розвитку і прогресування хронічних неінфекційних захворювань.
Дод.точки доступу:
Shalimova, A.
Isayeva, A.
Vovchenko, M.
Rieznik, L.
Buriakovska, O.
Emelyanova, N.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

III Всемирный конгресс по психотерапии [Текст] // Независимый психиатрический журнал. - 2002. - № 4. - С. 71-80

MeSH-головна:
ПСИХОТЕРАПИЯ -- PSYCHOTHERAPY (методы, тенденции)
КОНГРЕССЫ -- CONGRESSES
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Nikoriak, R. A.
Post-traumatic stress disorder in a serviceman after returning from Russian captivity (clinical case study) [Text] = Посттравматичний стресовий розлад у військовослужбовця після повернення з російського полону (спостереження з практики) / R. A. Nikoriak // Клінічна та експериментальна патологія. - 2023. - Т. 22, № 2. - P88-91. - Bibliogr. at the end of the art.

MeSH-головна:
СТРЕССОВЫЕ РАССТРОЙСТВА ПОСТТРАВМАТИЧЕСКИЕ -- STRESS DISORDERS, POST-TRAUMATIC (терапия, этиология)
ВОЕННОСЛУЖАЩИЕ -- MILITARY PERSONNEL
ПСИХОТЕРАПИЯ -- PSYCHOTHERAPY (методы, тенденции)
Анотація: In order to detect disorders in the emotional and volitional sphere in a serviceman, the chest test (ST), a non-burdensome method for detecting anxiety and depression NADS, the PCL-5 scale were used. The questions on this scale reflect the corresponding clusters of PTSD symptoms according to the DSM-5 classification. Clinical-psychopathological and statistical methods were also used. Using a screening test, it was established that the serviceman experienced severe psychological trauma related to the war, the memories of which are still «unrelenting». Using the NADS test, the patient was diagnosed with clinically expressed anxiety (14 points) and subclinical depression (10 points). Interpreting the results of the study in terms of clinically significant symptoms, in accordance with the PCL-5 scale, it was concluded that according to the total number of points and the sum of points calculated by clusters of symptoms, the serviceman has post-traumatic stress disorder. The patient was prescribed: psychopharmacotherapy (sedative antidepressant amitriptyline (50 mg), anxiolytic miaser (30 mg), anti-anxiety neuroleptic eglonil (50 mg)) and trauma-focused cognitive-behavioral psychotherapy, which increased the patient’s resourcefulness. As a result of the treatment, the patient’s condition improved within two weeks
З метою виявлення у військовослужбовця порушень емоційно-вольової сфери застосовували скриніг-тест (СТ), необтяжливий метод на виявлення тривоги і депресії НАДS, шкалу PCL-5. Питання по цій шкалі відображають відповідні кластери симптомів постравматичного стресового розладу згідно з класифікацією DSM-5. Також застосовували клініко-психопатологічний та статистичний методи. Застосовуючи скринінгтест встановили, що військовослужбовець пережив тяжку психотравму, пов’язану з війною, спогади про які на сьогодні «не відпускають». За допомогою тесту НАДS у пацієнта встановлена клінічно виражена тривога (14 балів) та субклінічна депресія (10 балів). Інтерпретуючи результати дослідження за клінічно значущими симптомами згідно шкали PCL-5 дійшли висновку, що за загальною кількістю балів та сумою балів, підрахованих за кластерами симптомів, у військовослужбовця наявний постравматичний стресовий розлад. Пацієнту призначено: психофармакотерапія (для покращення настрою – седативний антидепресант амітриптилін (50 мг), анксіолітик міасер (30 мг), нейролептик з антитривожною дією еглоніл (50 мг)) та травмо-фокусована когнітивно-поведінкова психотерапія, що підвищило його ресурсність. Внаслідок проведеного лікування стан пацієнта покращився протягом двох тижнів
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Ogorenko, V. V.
Clinical and psychopathological features of course and correction of depressive disorders in patients with brain tumors, prevention and rehabilitation [Text] / V. V. Ogorenko, A. G. Kyrychenko, O. M. Hnenna // Медичні перспективи. - 2021. - Т. 26, № 1. - P175-184. - Bibliogr. at the end of the art.

MeSH-головна:
МОЗГА ГОЛОВНОГО НОВООБРАЗОВАНИЯ -- BRAIN NEOPLASMS (диагностика, лекарственная терапия, патофизиология, психология, терапия)
ДЕПРЕССИВНЫЕ РАССТРОЙСТВА -- DEPRESSIVE DISORDER (диагностика, лекарственная терапия, профилактика и контроль)
ПСИХОТЕРАПИЯ -- PSYCHOTHERAPY (методы, тенденции)
РЕАБИЛИТАЦИЯ -- REHABILITATION (методы, психология)
Анотація: The article studys the psychological characteristics in patients with brain tumors of different localization which allows to reduce the diagnostic period and, as a result, minimize the time of early detection and the consequences of the surgical treatment of this pathology, and to cause a positive effect on preventing the development of psychopathological disorders at the hospital stage. Analysis of the clinical manifestations of depressive disorders of the subclinical level revealed their polymorphism: depression was accompanied by various variants of asthenic (prevalence of dyssomnias, psychalgia, adynamia and anxiety component) and anxiety (prevalence of senestopathies, hypochondria, phobia) states. The revealed symptom complexes of psychopathological and pathopsychological characteristics of the patient’s condition were the clinical justification for the choice of methods of psychotherapeutic correction. Adjuvant psychological therapy, individual rational and family psychotherapy were used as the basic method of psychotherapeutic influence. Pharmacological correction included: anxiolytics, antidepressants, atypical mild antipsychotics in low doses. The results of the SCL-90-R test demonstrate the effectiveness of the comprehensive treatment aimed at preventing and reducing the manifestations of psychopathological symptoms. Comparison of the mean values of the SCL-90-R test revealed significant differences in such indicators as somatization (p0.05), depressiveness (p0.01), anxiety (p0.05); high statistical significance is noted in the “index of symptom severity” integral indicator (p0.01). Obtained results of psychological and psychiatric research became the basis for the development of differential diagnostic criteria for the diagnosis and prevention of the development of mental disorders
Дод.точки доступу:
Kyrychenko, A. G.
Hnenna, O. M.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Otroshchenko, P.
Depression in cancer patients during COVID-19 pandemic [Text] = Депресія у хворих на рак під час пандемії СOVID-19 / P. Otroshchenko, N. Otroshchenko, I. Otroshchenko // Український науково-медичний молодіжний журнал. - 2021. - № 3. - P23-31. - Bibliogr. at the end of the art.

MeSH-головна:
ДЕПРЕССИВНЫЕ РАССТРОЙСТВА -- DEPRESSIVE DISORDER (диагностика, лекарственная терапия, этиология)
ШЕЙКИ МАТКИ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- UTERINE CERVICAL NEOPLASMS (патофизиология, психология)
КОРОНАВИРУСНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- CORONAVIRUS INFECTIONS (психология, эпидемиология)
ПСИХОТЕРАПИЯ -- PSYCHOTHERAPY (методы, тенденции)
ТЕРАПЕВТИЧЕСКИЕ МЕТОДЫ И СРЕДСТВА -- THERAPEUTICS (использование)
Анотація: More than 100 million confirmed accidents and more than 2 million deaths - this is the summary of СOVID-19 in mid-2021 when the whole world is experiencing the worst twilight of the pandemic. At the same time, the WHO European Regional Office considers this period to be the tipping point of the pandemic, linking it to the beginning of mass vaccination and the accumulated experience in the diagnosis and treatment of COVID-19 and its consequences, Despite the emergence of new mutations of the virus, the presence of prolonged forms of the disease (long-COVID, or post-COVID syndrome) (World Health Organization. Statement by Dr. Hans Henri P. Kluge, WHO Regional Director for Europe. Copenhagen, 7 January 2021). Apart from psychotic disorders of infectious origin in СOVID-19 (mental confusion, psychomotor agitation, delirious, hallucinatory, beacon-like, and affective disorders), non-productive changes in consciousness may develop, post-traumatic stress disorder (PTSD), non-psychotic asthenic states, depression, hypochondriacally disorders, sleep disorders, autonomic manifestations, cognitive deficit disorder, secondary encephalopathy, organ disorders (Kumar S., et al., 2021; Einvik G, et al., 2021). The prevalence of infectious psychosis has a pronounced tendency to decrease, while non-psychotic and cognitive deficit disorders after COVID-19 occur more frequently (Hampshire A., et al., 2020). At this time, the rate of depression and anxiety disorders due to the influence of coronavirus infection is significantly higher than in previous years (McCracken L.M., et al., 2020; Kujawa A., et al., 2020). Among the predictors of their development under pandemic conditions are COVID-19 symptoms, history of somatic disorders, oncological diseases, interim measures, and financial losses. A major stressor effect of the COVID-19 pandemic can provoke nosocomial depression in COVID-19 postinfectious cancer patients, a complication in the course of postinfectious depression, and an exacerbation of depression in patients with an infectious disorder in their medical history (Petelin D.S, 2018; Dorozhenok I.Yu., 2021). Depression invariably attracts the attention of physicians. The main reasons for this are its widespread and widespread manifestations and variants of disorder that affect a significant number of people of different stature, age, social groups, and cultures. Women suffer from depression more often than men. According to the World Health Organization, more than 350 million people in the world suffer from depression (World Health Organization. Depression., 2018). The prevalence of depression in cancer is significantly higher than in the general population and, according to physicians, ranges from 33 to 42% (Otroshchenko N. P., et al., 2019). Symptoms of depression are diagnosed in every fourth oncologic patient and occur more frequently in the later stages of the disease. Unfortunately, these patients do not often come into the psychiatrist’s field of vision, because, considering the specifics of the disease, they are under the care of oncologists, and they turn to psychiatrists only in cases of major depression or suicidal attempts. High rates of depression (23%) are diagnosed with the most common forms of gynecologic cancer, cervical cancer, and uterine cancer (Arnaboldy P., et al., 2016; Bulletin of the National Cancer Registry N 20 - Cancer in Ukraine, 2017-2018; Petelin D.S., 2018; Otroshchenko N. P., et al., 2019). Comorbidity of oncologic diseases and coronavirus disease causes the risk of serious complications of these viral infections and requires the development and implementation of medical, social, and other protection measures for cancer patients, as well as for patients who have had cancer or other diseases and diseases that impair the function of the immune system (Tian, Y., et al., 2021). Therefore, the relevance of the study of post-covid depression (Hampshire A., et al., 2020; Kumar S., et al., 2021), including in patients with cancer (Tian, Y., et al, 2021), is due to the significant number of cervical and uterine cancer patients, comorbidity, lack of early effective diagnosis, psychological and psychiatric support, late call for help, the tendency to chronicity, and risk of self-harm (Arnaboldy P., et al., 2016; Petelin D.S., 2018; Otroshchenko N. P., et al., 2019)
Коморбідність онкологічного захворювання, депресії і коронавірусної хвороби спричиняє значне збільшення витрат на охорону здоров’я, зниження якості життя хворих, пізнє звернення по медичну допомогу і погіршення її ефективності, створює небезпеку самогубства. Сучасні публікації аналізують дані щодо особливостей постковідних психічних розладів у період пандемії коронавірусної хвороби 2019 – 2021 років, але відсутні дані щодо клінічних особливостей депресії з постковідним синдромом у жінок, хворих на найбільш поширені онкологічні захворювання репродуктивної сфери - рак шийки матки і рак тіла матки. Мета. Підвищення рівня медичної допомоги хворим на депресію з постковідним синдромом при захворюванні на рак шийки матки і рак тіла матки за допомогою розробки програм діагностики та лікування депресії у вказаних хворих під час пандемії коронавірусної хвороби 2019 – 2021 років. Матеріали і методи. Обстежено 32 жінки основної групи з депресивними розладами після встановлення онкологічного діагнозу (рак шийки матки і рак тіла матки) і перенесеної коронавірусної хвороби, що підтверджені клінічно і лабораторно, та 30 жінок контрольної групи з депресією при зазначених онкологічних захворюваннях, діагностованих до початку пандемії, впродовж 2018 року, віком від 24 до 65 років. Вказані хворі були всебічно обстежені клінічним, клініко-психопатологічним, патопсихологічним, клініко-динамічним, катамнестичним, лабораторними та іншими методами на базі відділення клінічної радіоонкології Національного інституту раку, кафедри психіатрії та наркології Національного медичного університету імені О.О. Богомольця, Київського некомерційного підприємства «Клінічна лікарня «ПСИХІАТРІЯ». До результатів досліджень застосовано дескриптивні і аналітичні клініко-статистичні методи. Комплексна програма діагностики і лікування вказаних хворих на депресію з постковідним синдромом включала психофармакотерапію в поєднанні з психотерапією і проводилась перед застосуванням променевої терапії. Результати і обговорення. У 32 хворих на рак шийки матки і рак тіла матки І, П, Ш стадій основної групи, які перенесли коронавірусну хворобу, виявлена непсихотична депресія з переважанням астено-депресивных (n=17; 53,1 %), тривожно-депресивних ( n=9; 28,1%), розладів. Рідше зустрічалась депресія з іпохондричною (n=4; 12,5 %) і обсесивно-фобічною (n=2; 6,3%) симптоматикою. У 30 жінок контрольної групи з непсихотичною депресією при вказаних онкологічних захворюваннях виявлені тривожний (n = 13; 43,3%), астенічний (n = 8; 26,7%), обсесивно-фобічний (n = 5; 16,7%) і іпохондричний (n = 4; 13, 3%) варіанти. Таким чином, у хворих основної групи перевежає астенічний варіант депресії, порівняно з контрольною (p0,05), що може бути спричинено сполученням психотравмуючого впливу встановлення онкологічного діагнозу і перенесеною коронавірусною хворобою. Пацієнтки розподілені на терапевтичні групи, в яких були проведені лікувальні програми психофармакотерапії у сполученні з психотерапією, відповідно до варіантів депресії і переважання виявленої симптоматики. Висновки. Депресія у хворих на рак шийки матки і рак тіла матки, які перенесли коронавірусну хворобу під час пандемії, виникає в астенічному, тривожному, іпохондричному, а також, обсесивно-фобічному варіантах, але домінуючим є астенічний варіант (p0,05). Запропоновані діагностичні і лікувальні програми запобігають хронізації, ускладненням, виникненню суїцидальної поведінки, сприяють редукції вказаних розладів, підвищують рівень медичної і психолого-психіатричної допомоги зазначеним хворим.Коморбідність онкологічного захворювання, депресії і коронавірусної хвороби спричиняє значне збільшення витрат на охорону здоров’я, зниження якості життя хворих, пізнє звернення по медичну допомогу і погіршення її ефективності, створює небезпеку самогубства. Сучасні публікації аналізують дані щодо особливостей постковідних психічних розладів у період пандемії коронавірусної хвороби 2019 – 2021 років, але відсутні дані щодо клінічних особливостей депресії з постковідним синдромом у жінок, хворих на найбільш поширені онкологічні захворювання репродуктивної сфери - рак шийки матки і рак тіла матки. Мета. Підвищення рівня медичної допомоги хворим на депресію з постковідним синдромом при захворюванні на рак шийки матки і рак тіла матки за допомогою розробки програм діагностики та лікування депресії у вказаних хворих під час пандемії коронавірусної хвороби 2019 – 2021 років. Матеріали і методи. Обстежено 32 жінки основної групи з депресивними розладами після встановлення онкологічного діагнозу (рак шийки матки і рак тіла матки) і перенесеної коронавірусної хвороби, що підтверджені клінічно і лабораторно, та 30 жінок контрольної групи з депресією при зазначених онкологічних захворюваннях, діагностованих до початку пандемії, впродовж 2018 року, віком від 24 до 65 років. Вказані хворі були всебічно обстежені клінічним, клініко-психопатологічним, патопсихологічним, клініко-динамічним, катамнестичним, лабораторними та іншими методами на базі відділення клінічної радіоонкології Національного інституту раку, кафедри психіатрії та наркології Національного медичного університету імені О.О. Богомольця, Київського некомерційного підприємства «Клінічна лікарня «ПСИХІАТРІЯ». До результатів досліджень застосовано дескриптивні і аналітичні клініко-статистичні методи. Комплексна програма діагностики і лікування вказаних хворих на депресію з постковідним синдромом включала психофармакотерапію в поєднанні з психотерапією і проводилась перед застосуванням променевої терапії. Результати і обговорення. У 32 хворих на рак шийки матки і рак тіла матки І, П, Ш стадій основної групи, які перенесли коронавірусну хворобу, виявлена непсихотична депресія з переважанням астено-депресивных (n
Дод.точки доступу:
Otroshchenko, N.
Otroshchenko, I.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Ісаков, Р. І.
Аналіз структури та проявів алекситимії у жінок, хворих на депресивні розлади, з різною вираженістю психосоціальної дезадаптації [Текст] = Analysis of the structure and manifestations of alexithymia in women with depressive disorders with different severity of psychosocial maladaptation / Р. І. Ісаков // Вісник Вінницького нац. мед. ун-ту. - 2019. - Т. 23, № 4. - С. 611-615. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ДЕПРЕССИВНЫЕ РАССТРОЙСТВА -- DEPRESSIVE DISORDER (патофизиология, психология)
ЖЕНЩИН ЗДОРОВЬЕ -- WOMEN'S HEALTH (тенденции)
АДАПТАЦИИ ПСИХОСОЦИАЛЬНОЙ НАРУШЕНИЯ -- ADJUSTMENT DISORDERS (осложнения, патофизиология, психология, реабилитация)
СОЦИАЛЬНАЯ ДЕЗОРГАНИЗАЦИЯ -- ANOMIE
ПСИХОТЕРАПИЯ -- PSYCHOTHERAPY (методы)
Кл.слова (ненормовані):
АЛЕКСИТИМИЯ
Анотація: Для вивчення структури та проявів алекситимії у жінок, хворих на депресивні розлади різного ґенезу й вираженості психосоціальної дезадаптації, для розробки, в подальшому, специфічних заходів диференційованої психосоціальної реабілітації даного контингенту пацієнтів, було обстежено 252 жінки, хворих на депресивні розлади, з яких 94 мали психогенну депресію (F43.21), 83 жінки — розлади афективної сфери ендогенної природи F32.0, F32.1, F32.2, F32,3; F33.0, F33.1, F33.2, F33.3; F31.3, F31.4, F31.5), а 75 осіб — органічну депресію (F06.3). Дослідження проводили з використанням клініко-психопатологічного та психодіагностичного методів. Встановлено, що хворі з ознаками дезадаптації мали вищий рівень алекситимії, як за її окремими складовими, так і за загальною вираженістю, порівняно не тільки з пацієнтками без ознак дезадаптації, так і з нормативними показниками хворих на психосоматичну патологію або невротичні розлади, наведеними авторами апробації методики. При цьому алекситимічні прояви є найбільшими у хворих на органічну депресію, дещо меншими — у хворих на ендогенну депресію, і найменшими — у хворих на психогенну депресію. Виявлені закономірності мають бути враховані при розробці лікувально-реабілітаційних та профілактичних заходів для хворих на депресію
To study the structure and manifestations of alexithymia in women with depressive disorders of various genesis and severity of psychosocial maladaptation, 252 women suffering from depressive disorders, 94 of whom had psychogenic depression (F43.21), 83 women with affective disorders of endogenous nature (F32.0, F32.1, F32.2, F32,3; F33.0, F33.1, F33.2, F33.3; F31.3, F31.4, F31.5), and 75 people have organic depression (F06.3) was surveyed. The study was conducted using clinical-psychopathological and psychodiagnostic methods. It is established that patients with signs of maladaptation had a higher level of alexithymia, both in its individual components and overall severity, compared not only with patients without signs of maladaptation, but also with normative indicators of patients with psychosomatic pathology or neurotic disorders, by the authors of the method testing. However, alexithymic manifestations are highest in patients with organic depression, slightly smaller in patients with endogenous depression, and the lowest in patients with psychogenic depression. The identified patterns should be taken into account when developing treatment and rehabilitation and prevention measures for patients with depression
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Іщук, В. В.
Нозогенно-орієнтована психотерапія хворих з психоендокринним синдромом на тлі гіпотиреозу [Текст] = Disease-oriented psychotherapy in patients with psychoendocrine syndrome against a background of hypothyroidism / В. В. Іщук // Мед. психология. - 2018. - Том 13, N 1. - С. 59-62. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-головна:
ПСИХИЧЕСКИЕ РАССТРОЙСТВА -- MENTAL DISORDERS
ЭНДОКРИННОЙ СИСТЕМЫ БОЛЕЗНИ -- ENDOCRINE SYSTEM DISEASES
ПСИХОТЕРАПИЯ -- PSYCHOTHERAPY
ГИПОТИРЕОЗ -- HYPOTHYROIDISM
Анотація: Сформовано нозогенно−диференційовану систему психотерапевтичного супроводу хворих із психоендокринним синдромом на тлі гіпотиреозу, в основу якої покладено результати аналізу ступеня вираженості нозогенного впливу 12 факторів
Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.

Іщук, В. В.
Психоендокринний синдром на тлі гіперкортицизму: нозогенна складова та психотерапевтичний супровід [Текст] / В. В. Іщук // Медицинская психология. - 2017. - Т. 12, № 4. - С. 59-62. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
НАДПОЧЕЧНИКОВ ГИПЕРФУНКЦИЯ -- ADRENOCORTICAL HYPERFUNCTION (диагностика, осложнения, психология, терапия)
ПСИХИЧЕСКИЕ РАССТРОЙСТВА -- MENTAL DISORDERS (диагностика, этиология)
ПСИХОТЕРАПИЯ -- PSYCHOTHERAPY (методы)
Анотація: Сформовано нозогенно−диференційовану систему психотерапевтичного супроводу хворих із психоендокринним синдромом на тлі гіперкортициму з урахуванням рівня вираженості нозогенного впливу 12 чинників
Вільних прим. немає

Знайти схожі

11.

Абабков, В. А.
Выбор психотерапии: анализ литературы [Текст] / В. А. Абабков // Журнал неврологии и психиатрии им. С.С. Корсакова. - 2006. - Т. 106, № 11. - С. 72-75

MeSH-головна:
ПСИХОТЕРАПИЯ -- PSYCHOTHERAPY (методы)
Вільних прим. немає

Знайти схожі

12.

Агибалова, т. В.
Клинические рекомендации по медицинской реабилитации больных наркологического профиля : психотерапия в программах медицинской реабилитации [Текст] / т. В. Агибалова, П. В. Тучин, О. Д. Тучина // Вопросы наркологии. - 2015. - № 3. - С. 87-106

MeSH-головна:
(реабилитация, терапия)
ХИМИЧЕСКИ-ИНДУЦИРОВАННЫЕ РАССТРОЙСТВА -- CHEMICALLY-INDUCED DISORDERS (реабилитация, терапия)
ПСИХОТЕРАПИЯ -- PSYCHOTHERAPY (методы)
Дод.точки доступу:
Тучин, П. В.
Тучина, О. Д.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

13.

Агибалова, Т. В.
Оценка эффективности применения альянсцентрированной психотерапии в процессе стационарного лечения больных опиоидной наркоманией [Текст] / Т. В. Агибалова, П. В. Тучин // Вопросы наркологии. - 2013. - № 6. - С. 161-175

MeSH-головна:
НАРКОТИКИ -- NARCOTICS (вредные воздействия, токсичность)
(психология, терапия)
ПСИХОТЕРАПИЯ -- PSYCHOTHERAPY (методы, тенденции)
Дод.точки доступу:
Тучин, П. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

14.

Азизов, А. П.
Психокоррекция патологической мастурбации и аноргазмии у женщин с супружеской дезадаптацией [Текст] / А. П. Азизов, И. В. Романова // Медицинская психология. - 2017. - N 2. - С. 43-47. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-головна:
МАСТУРБАЦИЯ -- MASTURBATION (психология, терапия)
СЕКСУАЛЬНЫЕ ДИСФУНКЦИИ ПСИХОТИЧЕСКИЕ -- SEXUAL DYSFUNCTIONS, PSYCHOLOGICAL (психология)
ЖЕНЩИНЫ -- WOMEN
ПСИХОТЕРАПИЯ -- PSYCHOTHERAPY
ПСИХОТЕРАПИЯ СУПРУЖЕСКИХ ПАР -- MARITAL THERAPY
Анотація: Освещена проблема влияния фактора патологической мастурбации у женщин на формирование аноргазмии и супружеской дезадаптации. Полученные данные свидетельствуют о необходимости комплексного подхода к психологической коррекции и психотерапии как сексологических, так и невротических расстройств у таких пациенток
Дод.точки доступу:
Романова, И. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

15.

Алексейчик, А.
Интенсивная терапевтическая жизнь [Текст] / А. Алексейчик // Независимый психиатрический журнал. - 1999. - № 2. - С. 45-51

MeSH-головна:
ПСИХОТЕРАПИЯ -- PSYCHOTHERAPY (методы, тенденции)
Вільних прим. немає

Знайти схожі

16.

Анализ некоторых личностных характеристик у больных псориазом [Текст] / Д. В. Прохоров [и др.] // Український журнал дерматології, венерології, косметології. - 2013. - № 1. - С. 50-52

MeSH-головна:
ПСОРИАЗ -- PSORIASIS (психология)
ПСИХОТЕРАПИЯ -- PSYCHOTHERAPY
Дод.точки доступу:
Прохоров, Д. В.
Гуменюк, Л. Н.
Ольшевская, Н. С.
Смолиенко, В. Н.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

17.

Анализируй меня [Текст] // Здоровье. - 2014. - № 7/8. - С. 68-71

MeSH-головна:
ПСИХОТЕРАПИЯ -- PSYCHOTHERAPY (методы, организация и управление)
Вільних прим. немає

Знайти схожі

18.

Анатомия депрессии [Текст] // Фармацевт практик. - 2016. - № 4. - С. 12-14. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-головна:
ДЕПРЕССИЯ -- DEPRESSION (диагностика, патофизиология, профилактика и контроль, эпидемиология, этиология)
ПСИХОТЕРАПИЯ -- PSYCHOTHERAPY (методы)
ФИТОТЕРАПИЯ -- PHYTOTHERAPY (методы)
Анотація: Депрессия распространена во всем мире — по оценкам ВОЗ, от нее страдают 350 млн человек. Депрессия может вызвать серьезные проблемы со здоровьем, особенно если она затягивается и принимает умеренную или тяжелую форму, а также приводить к значительным эмоциональным и физическим страданиям и снижению социальной активности. В тяжелых случаях депрессия может стать причиной суицида. Ежегодно более 800 тыс. человек погибают в результате самоубийства — второй по значимости причины смерти среди людей в возрасте 15–29 лет
Вільних прим. немає

Знайти схожі

19.

    Андреева, Н. С.
    Психокоррекционная помощь детям с нарушениями аутистического спектра [Текст] / Н. С. Андреева // НейроNews. - 2012. - № 10. - С. 34-36

Рубрики: Аутизм--дети

   Психотерапия

Вільних прим. немає

Знайти схожі

20.

    Андрух, П. Г.
    Принципы психотерапии и реабилитации специфических эмоциональных нарушений у лиц с зависимостью от психоактивных веществ [Текст] / П. Г. Андрух, В. В. Чугунов, Б. В. Михайлов // Международный медицинский журнал (Харьков). - 2010. - T. 16, № 4. - С. 14-20

Рубрики: Химических веществ употребление, расстройства здоровья--психол--тер--реабил

   Аффективные симптомы

   Психотерапия

Дод.точки доступу:
Чугунов, В. В.
Михайлов, Б. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

1-20 21-40 41-60 61-80 81-100 101-120

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)