Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

у знайденому

Знайдено у інших БД:

Книги (38)

Рідкісні видання (6)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>S=Психотические расстройства<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 86
Показані документи з 1 по 20

1-20 21-40 41-60 61-80 81-86

Психоемоційний стан мешканців радіоактивно забруднених територій України, народжених до і після аварії на Чорнобильській атомній електростанції / К. Є. Прикащикова [та ін.] // Довкілля та здоров’я. - 2022. - N 2. - С. 25-31

MeSH-головна:
ОКРУЖАЮЩЕЙ СРЕДЫ ЗАГРЯЗНИТЕЛИ -- ENVIRONMENTAL POLLUTANTS
ИОНИЗИРУЮЩЕЕ ИЗЛУЧЕНИЕ -- RADIATION, IONIZING
ПСИХОТИЧЕСКИЕ РАССТРОЙСТВА -- PSYCHOTIC DISORDERS (этиология)
ЭМОЦИИ -- EMOTIONS
ЧЕРНОБЫЛЬ -- CHERNOBYL
Анотація: Психоемоційний стан мешканців радіаційно забруднених територій (РЗТ) віком до 18 років на дату аварії на ЧАЕС та осіб, народжених у післяаварійний період (1987-1997), досліджували методом анкетування під час медичного обстеження їх за програмою клініко-епідеміологічного реєстру для дорослих (КЕР) у 1992-2016 роках. Серед досліджуваних – 1534 мешканці, народжені до аварії, та 1010 осіб, народжених після аварії. Дані анкетування психоемоційного стану мешканців РЗТ, народжених до аварії на ЧАЕС, свідчать про підвищення у них тривоги та напруженості порівняно з народженими після аварії. Необізнаність мешканців РЗТ щодо негативного впливу тривалого іонізуючого випромінювання на стан здоров’я навіть у малих дозах призводить до неадекватної оцінки загроз та ігнорування правил поведінки і проживання у цій місцевості. Це свідчить про недоліки у просвітницькій роботі серед потерпілих.
Психоэмоциональное состояние жителей радиационно загрязненных территорий (РЗТ) в возрасте до 18 лет на дату аварии на ЧАЭС и лиц, рожденных в послеаварийный период (1987-1997), исследовали методом анкетирования во время медицинского обследования по программе клинико-эпидемиологического реестра для взрослых (КЭР) в 1992-2016 годах. Среди исследуемых – 1534 жителя, рожденные до аварии, и 1010 человек, рожденных после аварии. Данные анкетирования психоэмоционального состояния жителей РЗТ, рожденных до аварии на ЧАЭС, свидетельствуют о повышении у них тревоги и напряженности по сравнению с рожденными после аварии. Неосведомленность жителей РЗТ относительно негативного влияния длительного ионизирующего излучения на состояние здоровья даже в малых дозах приводит к неадекватной оценке угроз и игнорированию правил поведения и проживания в данной местности. Это свидетельствует о недостатках в просветительской работе среди пострадавших.
Дод.точки доступу:
Прикащикова, К. Є.
Ярошенко, Ж. С.
Костюк, Г. В.
Сировенко, В. І.
Лук’янюк, В. О.
Полянська, В. М.
Шевельова, В. І.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Фадєєва, А. О.
Емоційна складова якості життя пацієнтів з ювенільним ідіопатичним артритом з урахуванням статі та віку [Текст] / А. О. Фадєєва // Український науково-медичний молодіжний журнал. - 2022. - № 1 спецвип. . - С. 53

MeSH-головна:
АРТРИТ ЮВЕНИЛЬНЫЙ -- ARTHRITIS, JUVENILE (патофизиология, психология, этиология)
ПСИХОТИЧЕСКИЕ РАССТРОЙСТВА -- PSYCHOTIC DISORDERS (патофизиология, профилактика и контроль, этиология)
КАЧЕСТВО ЖИЗНИ -- QUALITY OF LIFE (психология)
ПОДРОСТКИ -- ADOLESCENT (физиология)
Анотація: Психоемоційна сфера здоров’я та якості життя (ЯЖ) є мінливою складовою особистості. Емоційний стан людини змінюється як впродовж життя, так і під впливом різноманітних факторів, особливо такого хронічного захворювання як ювенільний ідіопатичний артрит (ЮІА). Мета роботи проаналізувати особливості емоційної складової ЯЖ пацієнтів з ЮІА з урахуванням статі та віку під час перебування в стаціонарі за останній тиждень
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Скрипник, Т. О.
Енцефалопатії з розладами загального розвитку (розладами аутистичного спектра), епілептичними нападами і психотичними симптомами [Текст] / Т. О. Скрипник, Г. В. Макаренко, І. А. Марценковський // НейроNEWS. - 2021. - № 3. - С. 28-33. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
МОЗГА ГОЛОВНОГО БОЛЕЗНИ -- BRAIN DISEASES (диагностика, осложнения, патофизиология, этиология)
ДЕТЕЙ РАЗВИТИЯ НАРУШЕНИЯ ПЕРВАЗИВНЫЕ -- CHILD DEVELOPMENT DISORDERS, PERVASIVE (патофизиология, этиология)
ПСИХОТИЧЕСКИЕ РАССТРОЙСТВА -- PSYCHOTIC DISORDERS (патофизиология, этиология)
СУДОРОГИ У ДЕТЕЙ ЭПИЛЕПТИЧЕСКИЕ -- SPASMS, INFANTILE (патофизиология, этиология)
ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS
ЛЕЧЕНИЯ НЕБЛАГОПРИЯТНЫЙ ИСХОД -- TREATMENT FAILURE
Анотація: Розлади аутистичного спектра (РАС) є поширеними варіантами порушень нейророзвитку, які проявляються у ранньому віці різко дисгармонійним загальним розвитком, недорозвиненням соціальної взаємності, навичок наслідування, комунікації, специфічними інтересами та повторювальною поведінкою. За статистичними даними, поширеність РАС у популяції становить близько 2 %, але останніми роками спостерігається тенденція до зростання захворюваності. Епілептичні енцефалопатії з розвитком РАС супроводжуються поліморфними інтеріктальними психічними та поведінковими симптомами і можуть мати перебіг як із судомними, так і з безсудомними пароксизмами. Важко погодитися з думкою Леоніда Зєнкова (Російська Федерація) і Людмили Кирилової (Україна) щодо поширеності епілептичних енцефалопатій — у 3-10 % пацієнтів з епілепсіями дитячого та юнацького віку і у 5-50 % осіб із іншими розладами психіки. На окрему увагу заслуговують клінічні випадки, які підтверджують зв’язок РАС з епілептичними енцефалопатіями при певних варіантах генетичного поліморфізму
Дод.точки доступу:
Макаренко, Г. В.
Марценковський, І. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Педіатричний делірій при розладах аутистичного спектра. Клінічний і генетичний поліморфізм, зв’язок з онтогенетичними епілептичними енцефалопатіями, шизофренією, біполярним розладом [Текст] / І. А. Марценковський [та ін.] // Міжнародний неврологічний журнал. - 2021. - Т. 17, № 2. - С. 51-65. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
АУТИЗМ -- AUTISTIC DISORDER (генетика, диагностика, лекарственная терапия, патофизиология)
ДЕЛИРИЙ -- DELIRIUM (диагностика, лекарственная терапия, патофизиология)
ПСИХОТИЧЕСКИЕ РАССТРОЙСТВА -- PSYCHOTIC DISORDERS (диетотерапия, лекарственная терапия, патофизиология)
ПАТОЛОГИЧЕСКИЕ СОСТОЯНИЯ, ПРИЗНАКИ БОЛЕЗНЕЙ И СИМПТОМЫ -- PATHOLOGICAL CONDITIONS, SIGNS AND SYMPTOMS
ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS
ДЕТИ -- CHILD
ПОЛИМОРФИЗМ ГЕНЕТИЧЕСКИЙ -- POLYMORPHISM, GENETIC
Анотація: Психотичні симптоми діагностуються в 3–16 % підлітків і молодих дорослих з розладами аутистичного спектра (РАС) і викликають дискусії щодо їх етіопатогенетичної концептуалізації. У межах 7th Framework Programme: PsychGene «Copy Number Variation and Endophenotypes in Psychiatric Disorders, 2009–2012» після сканування геномів (GWAS) лабораторією deCODE genetics (Ісландія) виділені понад 40 тисяч рідкісних мутацій, які пов’язують з підвищенням ризику маніфестації психічних розладів у дитячому віці. У ДУ «НДІ психіатрії МОЗ України» протягом 2009–2012 років для проспективного дослідження відібрані 25 дітей дошкільного й молодшого шкільного віку (середній вік 78,0 ± 36,3 місяця) з РАС із 1q21.1, 15q13.3, 15q24, 2q24.3, 2p16.3, 16p11.2, 7q31.32, 22q13.3, 17p13, 4q35 синдромами та NEXMIF мутаціями на Х-хромосомі і 38 дітей (середній вік 48,0 ± 21,8 місяця) з варіантами поліморфізму локусів генів рецепторів серотоніну 2А (5HTR2A) і дофаміну (DRD2). До березня 2021 року (середня тривалість проспективного дослідження 127,2 ± ± 12,8 місяця) описані й досліджені 12 клінічних випадків психотичних розладів/делірію в пацієнтів з РАС та епілептичними нападами і 8 випадків РАС з окремими психотичними симптомами без порушень свідомості й епілептичних нападів. Досліджені й описані клінічні фенотипи SHANK3, NRXNT, NEXMIF енцефалопатій, інші складні варіанти первазивних розладів розвитку з психотичними симптомами, їх причинно-наслідковий зв’язок з епілептичними енцефалопатіями, шизофренією, біполярним розладом, розладами дефіциту уваги й гіперактивності. За результатами проспективного дослідження обговорюються терапевтичні стратегії. Пацієнти з епілептичними енцефалопатіями погано переносять терапію фенітоїном, фенобарбіталом, карбамазепіном, атиповими антипсихотиками. Отримані нові докази можливої ефективності в таких пацієнтів терапії ламотригіном, невисокими дозами солей вальпроєвої кислоти, політерапії вальпроатами з ламотригіном і лакозамідом. При РАС із резистентними до протиепілептичних лікарських засобів епілептичними нападами, делірієм з кататонічними симптомами рекомендоване застосування бензодіазепінів (клоназепаму). При призначенні атипових антипсихотиків рекомендовані кветіапін та арипіпразол. Ці лікарські засоби ефективні в дітей і молодих дорослих з РАС при психотичних симптомах без розладів свідомості й кататонічних симптомів
Дод.точки доступу:
Марценковський, І. А.
Марценковська, І. І.
Макаренко, Г. В.
Скрипник, Т. О.
Здорик, І. Ф.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Купко, Н.
Порівняння ефективності кветіапіну з модифікованим і негайним вивільненням у лікуванні пацієнтів із ранньою стадією психозу [Текст] / Н. Купко // НейроNEWS. - 2020. - № 3. - С. 22-24

Рубрики: Кветиапин (кетилепт)--тер прим

MeSH-головна:
ПСИХОТИЧЕСКИЕ РАССТРОЙСТВА -- PSYCHOTIC DISORDERS (патофизиология, этиология)
ОБЗОР -- REVIEW
СРАВНИТЕЛЬНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ -- COMPARATIVE STUDY
Анотація: Який препарат слід призначити в разі розвитку першого епізоду психозу? Шукаючи відповідь на це доволі непросте питання, лікар має брати до уваги багато аспектів, які можуть у той чи інший спосіб чинити вплив на нормалізацію стану пацієнта. Зокрема, клінічна ефективність такого втручаннявизначатиметься тим, яку саме лікарську форму препарату буде обрано. До вашої уваги представлено огляд статті M. Kelbrick «Quetiapine modified-release versus immediate-release in early psychosis», опублікованої у виданні Progress in Neurology and Psychiatry (2019; 23 (4): 29–31), що присвячена аналізу відмінностей між препаратами кветіапіну з негайним і модифікованим вивільненням
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Крамар, Ю. А.
Психози в жінок у різні періоди репродуктивного віку [Текст] / Ю. А. Крамар // НейроNEWS. - 2020. - № 1. - С. 18-22

MeSH-головна:
ПСИХОТИЧЕСКИЕ РАССТРОЙСТВА -- PSYCHOTIC DISORDERS (диагностика, патофизиология, профилактика и контроль, этиология)
ДЕПРЕССИЯ ПОСЛЕРОДОВАЯ -- DEPRESSION, POSTPARTUM (патофизиология, этиология)
ЖЕНЩИН ЗДОРОВЬЕ -- WOMEN'S HEALTH (тенденции)
ОБЗОР -- REVIEW
РЕПРОДУКТИВНАЯ МЕДИЦИНА -- REPRODUCTIVE MEDICINE (тенденции)
ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS
Анотація: Попри широку поширеність післяпологових психозів, нині спостерігається значний брак інформації щодо поняття «менструальний (катаменіальний) психоз». На жаль, термін «психоз, пов’язаний із менструальним циклом» досі невідомий у нашій країні та викликає здивування навіть у досвідчених лікарів і науковців. Зокрема, у світовій літературі є поняття mensis psychosis, яке поєднує в собі психози, спровоковані менструальним циклом, проте обсяг доказових даних щодо його існування досить мізерний. Більшість доступних оглядів літератури зі згаданої теми переважно описують клінічні випадки передменструальних, катаменіальних, параменструальних епізодів, а також епізодів середини циклу та тривалих фазових його порушень. Через брак відповідних термінів щодо вказаної патології групи психозів, які пов’язані з менструальним циклом, їх вважають психозами менструального циклу (ПМЦ)
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Хоміцький, М. Є.
Алгоритм діагностичної диференціації шизоафективного розладу від інших ендогенних психозів з епізодичним перебігом (шизофренія та афективні розлади) [Текст] / М. Є. Хоміцький // Патологія. - 2020. - Том 17, N 1. - С. 80-85

MeSH-головна:
ПСИХОТИЧЕСКИЕ РАССТРОЙСТВА -- PSYCHOTIC DISORDERS (диагностика, лекарственная терапия, этиология)
НАСТРОЕНИЯ РАССТРОЙСТВА -- MOOD DISORDERS (диагностика, лекарственная терапия, психология, этиология)
ШИЗОФРЕНИЯ -- SCHIZOPHRENIA (диагностика, лекарственная терапия, патология, этиология)
ДИАГНОСТИКА ДИФФЕРЕНЦИАЛЬНАЯ -- DIAGNOSIS, DIFFERENTIAL
Анотація: Складною залишається диференційна діагностика шизофренії, шизоафективного розладу (ШАР) й афективних розладів (АР). Це зумовлено схожістю клінічної картини загострення психозу. Перспективний напрям підвищення якості диференційної діагностики – вивчення нозоспецифічних патоперсонологічних трансформацій (ПпТ). Вивчення цих змін при ШАР і визначення їхніх клінічних відмінностей від патоперсонології шизофренії та АР дасть можливість здійснювати диференційну діагностику з високим рівнем вірогідності. Мета роботи – розроблення алгоритму діагностичної диференціації ШАР від інших ендогенних психозів з епізодичним перебігом (шизофренія та АР) на базі аналізу клініко-психопатологічних, медико-психологічних і клініко-етологічних ознак станів ремісії. Матеріали та методи. На базі КНП «Обласний клінічний заклад з надання психіатричної допомоги» ЗОР обстежили 312 пацієнтів, з-поміж них 102 особи страждають на АР, 102 хворих мають встановлений діагноз шизоафективний розлад, 108 осіб із діагнозом шизофренія, параноїдна форма, епізодичний тип перебігу. Основні методи дослідження: клініко-психопатологічний, психодіагностичний, патопсихологічний, клініко-анамнестичний, клініко-етологічний, а також медико-статистичний аналіз. Результати. У дослідженні розроблено алгоритм діагностичної диференціації ШАР від інших ендогенних психозів з епізодичним перебігом (шизофренія та АР) на основі аналізу клініко-психопатологічних, медико-психологічних і клініко-етологічних ознак станів ремісії / інтермісії. Алгоритм передбачає послідовне використання 2 таблиць (диференціація для пари ШАР – шизофренія та ШАР – АР), в яких наведені ознаки, впорядковані за зниженням показника сумарної інформативності. Висновки. Результати можуть використовуватися під час диференційної діагностики ендогенного психозу з визначенням нозологічної належності клінічного випадку до ШАР, а також для застосування індивідуально необхідних медико-реабілітаційних утручань.
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Ведення пацієнтів із психотичними розладами [Текст] // НейроNEWS. - 2019. - № 1. - С. 47

MeSH-головна:
ПСИХОТИЧЕСКИЕ РАССТРОЙСТВА -- PSYCHOTIC DISORDERS (диагностика, классификация, осложнения, патофизиология, терапия, этиология)
БОЛЬНОГО ВЕДЕНИЕ ОПТИМАЛЬНОЕ -- DISEASE MANAGEMENT
ДИАГРАММЫ -- CHARTS
МЕТОДИЧЕСКИЕ РЕКОМЕНДАЦИИ -- GUIDELINE
Анотація: Термін «психоз» охоплює сукупність проявів, які включають «позитивні» (галюцинації, маячні ідеї) та «негативні» симптоми (зниження здатності отримувати насолоду та мотивації)
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Хоміцький, М. Є.
Нейрокогнітивні розлади при ендогенних психозах з епізодичним перебігом як складова патоперсонологічних трансформацій (порівняльний аналіз) / М. Є. Хоміцький // Медична психологія = Медицинская психология. - 2019. - Том 14, N 4. - С. 21-26

MeSH-головна:
ПСИХОТИЧЕСКИЕ РАССТРОЙСТВА -- PSYCHOTIC DISORDERS (патофизиология)
КОГНИТИВНЫЕ РАССТРОЙСТВА -- COGNITION DISORDERS (патофизиология)
Анотація: Проаналізовано нейропсихологічні порушення у хворих на ендогенні психози з епізодичним типом перебігу в станах ремісії/інтермісії. При шизофренії виявлено нозоспецифічні відмінності як за поширеністю, так і за ступенем вираженості. Вивчення поведінки пацієнтів у ситуації тестування показало нозоспецифічні відмінності мотиваційного компонента пізнавальної діяльності та модусів соціальної взаємодії. Провідними механізмами зниження рапорту при афективних та шизоафективному розладах є пасивно−агресивна поведінка знецінювання процедури обстеження, а при шизофренії − емоційне збіднення та явища аутизації
Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.

Післяпологова депресія: реальна проблема? [Текст] / Н. Г. Корнієць [та ін.] // Акушерство. Гінекологія. Генетика. - 2019. - Том 5, N 3/4. - С. 33-36

MeSH-головна:
ДЕПРЕССИЯ ПОСЛЕРОДОВАЯ -- DEPRESSION, POSTPARTUM (диагностика, патофизиология, профилактика и контроль, психология)
ПОСЛЕРОДОВЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PUERPERAL DISORDERS (диагностика, патофизиология, профилактика и контроль, психология)
ПСИХОТИЧЕСКИЕ РАССТРОЙСТВА -- PSYCHOTIC DISORDERS (диагностика, патофизиология, профилактика и контроль, психология)
ЖЕНЩИНЫ -- WOMEN
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PREGNANCY COMPLICATIONS (патофизиология)
АФФЕКТИВНЫЕ СИМПТОМЫ -- AFFECTIVE SYMPTOMS (диагностика, патофизиология, профилактика и контроль, психология)
ПСИХИЧЕСКОГО СТАТУСА ШКАЛА -- MENTAL STATUS SCHEDULE
Анотація: У статті наведено результати обстеження 60 жінок у пізньому післяпологовому періоді. Виявлено і взаємозумовленість депресивних станів у породіль з ускладненим перебігом вагітності, зокрема гестаційною анемією та загрозливими передчасними пологами, і оперативним розродженням шляхом операції кесаревого розтину. Мета роботи – удосконалення ранньої діагностики лікарями акушерами-гінекологами депресивних станів у жінок із порушенням настрою в пізньому після¬пологовому періоді. Матеріали та методи. Шістдесят жінок у терміні від 3 діб до 6 тижнів післяпологового періоду. Досліджування проводилося клініко-психопатологічним та клініко-статистичним методами з використанням Единбурзької шкали післяпологової депресії шкал Гамільтона і Бека. Результати та їх обговорення. Післяпологова печаль мала місце у 83,2% жінок. Прояви депресивного симптомокомплексу відзначалися в 70,4% пацієнток. За даними шкалювання, легкий ступінь симптомокомплексу відзначався в 54,4-59,2% жінок із депресивною симптоматикою. Депресивний симптомокомплекс середнього ступеня мав місце тільки у 8,8-10,4% жінок із депресивними проявами. Висновки. Обґрунтовано надійність Единбурзької шкали післяпологової депресії для скринінгу післяпологової симптоматики в післяпологовому періоді. У практиці акушерів-гінекологів доцільно поєднувати клініко-описове психологічне та психопатологічне дослідження пацієнтки з кількісною оцінкою депресивного симптомокомплексу
Дод.точки доступу:
Корнієць, Н. Г.
Овчаренко, М. О.
Ліньов, О. М.
Нечепорук, Н. П.
Шаповалов, В. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

11.

Костюченко, Н. В.
Музичний слух у пацієнтів із параноїдною шизофренією та шизоафективним розладом: методика визначення та результати [Текст] = An ear for music in patients with paranoid schizophrenia and schizoaffective disorder: methodology of determination and results / Н. В. Костюченко, О. О. Фільц // Вісник наукових досліджень. - 2018. - N 3. - С. 76-79

MeSH-головна:
ШИЗОФРЕНИЯ ПАРАНОИДНАЯ -- SCHIZOPHRENIA, PARANOID
СЛУХ -- HEARING
ПСИХОТИЧЕСКИЕ РАССТРОЙСТВА -- PSYCHOTIC DISORDERS
Анотація: У роботі наведено методику діагностики музичного слуху та результати його визначення у пацієнтів із параноїдною шизофренією та шизоафективним розладом порівняно зі здоровими особами
Дане дослідження показує доцільність визначення музичних здібностей у пацієнтів із психопатологічними станами, так званого ендогенного спектра, що дозволить розширити прогностично-діагностичні перспективи в психіатричній практиці.
Дод.точки доступу:
Фільц, О. О.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

12.

Костюченко, Н. В.
Особливості психоакустики як диференційно-діагностичного критерію шизоафективного розладу та параноїдної шизофренії на ранніх етапах виникнення [Текст] = Peculiarities of psychoacoustics as a differential diagnostic criteria of schizoaffective disorder and paranoid schizophrenia at the early stages of development / Н. В. Костюченко, О. О. Фільц // Вісник Вінницького нац. мед. ун-ту. - 2018. - Т. 22, № 1. - С. 168-172. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ШИЗОФРЕНИЯ ПАРАНОИДНАЯ -- SCHIZOPHRENIA, PARANOID (диагностика, патофизиология)
ПСИХОТИЧЕСКИЕ РАССТРОЙСТВА -- PSYCHOTIC DISORDERS (диагностика, патофизиология)
ПСИХИЧЕСКОГО СТАТУСА ШКАЛЫ ОЦЕНКИ -- PSYCHIATRIC STATUS RATING SCALES (стандарты)
СЛУХОВОЕ ВОСПРИЯТИЕ -- AUDITORY PERCEPTION
МУЗЫКА -- MUSIC
Анотація: У роботі проводилась оцінка взаємозв’язку наявності музичного слуху та дефіцитарних проявів у хворих на параноїдну шизофренію та шизоафективний розлад (ШАР). Сьогодні ШАР залишається одним із наибільш невизначених психічних розладів. Певна мінливість та нестабільність у діагностичному трактуванні даної нозології, нечіткість критеріальної оцінки значною мірою впливають на якісну діагностику та диференційну діагностику, особливо на ранніх етапах виникнення психічних розладів даного спектру (афективно-параноїдного). Метою дослідження було порівняння особливостей психоакустики (а саме наявність/відсутність музичного слуху) у пацієнтів із встановленим діагнозом ШАР та у пацієнтів із параної- дною шизофренією (ПШ), а також ступінь вираженості у них негативної симптоматики. У нашому дослідженні ми провели порівняльну оцінку негативної симптоматики у 40 пацієнтів із діагнозом параноїдна шизофренія та 40 пацієнтів із діагнозом шизоафективний розлад за допомогою шкали NSA-16 та субшкали негативної симптоматики PANSS. Порівняння вірогідності різниці поміж показниками досліджуваних груп проводилось за допомогою хі-квадрата та тестів Манна-Утні. У групі пацієнтів із шизоафективнимрозладом, де більшість мали музичний слух, показники негативної симптоматики є значно нижчими, ніж у пацієнтів із параноїдною шизофренією, у яких музичний слух не був розвинутий. Так, середня оцінка негативних симптомів за шкалою NSA-16 у групі пацієнтів із діагнозом параноїдна шизофренія становила 4,89±0,10, що у 2,6 рази (р0,01) вище, ніжу групі пацієнтів із діагнозом шизоафективний розлад - 1,84±0,10. В обох групах найвищі середні показники негативних симптомів були притаманні для симптомів "Статевий потяг" та "Обмежена цілеспрямованість". Згідно аналізу субшкали негативної симптоматики PANSS, середня оцінка ключових пунктів оцінювання в групі пацієнтів із ПШ була у 2,77рази (р0,01) вищою, ніжу групі пацієнтів із ШАР - 4,74±0,11 проти 1,71 ±0,08. Порушення спонтанності та плинності мови посідає одне з чільних місць серед всіх негативних симптомів даної шкали в обох групах пацієнтів. Встановлена залежність між фактором наявності чи відсутності музичного слуху та ступенем вираженості негативної симптоматики при шизофренії та шизоафективному розладі, що дозволяє підтвердити доцільність оцінювання музичних здібностей у таких пацієнтів для розширення прогностично-діагностичних можливостей у психіатричній практиці
The work carried out the assessment of interconnection between the presence of musical ear and defective manifestations in patients with paranoid schizophrenia and schizoaffective disorder (SAD). SAD remained one of the most uncertainОсобливості психоакустики як диференційно-діагностичного критерію шизоафективного розладу mental disorders. The certain variability and instability in the diagnostic interpretation of this nosology, the fuzziness of the criterion assessment greatly affected the quality of diagnosis and differential diagnosis, especially in the early stages of development of mental disorders of this spectrum (affectively-paranoid). The aim of the study was to compare the peculiarities of psychoacoustics (namely the presence/absence of musical ear) in patients with the SAD diagnosis and in patients with paranoid schizophrenia (PS), as well as the degree of severity of negative symptoms. In our research we conducted comparative evaluation of negatives symptoms in 40 patients with paranoid schizophrenia and 40 patients with schizoaffective disorder by means of NSA-16 scale and PANSS negative symptoms subscale. Comparison of difference probability between indexes of research groups is done by means of chi-squared and Mann-Whitney tests. In the group of patients with schizoaffective disorder, most persons had musical ear, the rates of negative symptoms were significantly lower than in patients with paranoid schizophrenia, who did not have developed musical ear. Thus, the average assessment of negative symptoms according to the scale of NSA-16 in the group of patients with a diagnosis of paranoid schizophrenia was 4.89±0,10, which by 2.6 (р0,01) higher than in the group of patients diagnosed with schizoaffective disorder - 1,84±0,10. In both groups, the highest average rates of negative symptoms were inherent to the symptoms "Sexual attraction" and "Limited purposefulness". The average assessment of the key points of evaluation in the group of patients with PS, by 2,77 (р0,01) higher than in the group of patients with SAD - 4,74±0,11 against 1,71±0,08, according to the analysis of the subscale of negative symptoms of the PANSS. The violation of spontaneity and fluidity of speech occupied one of the leading places among all the negative symptoms of this scale in both groups of patients. So, the dependence between the factor of presence or absence of musical ear and the degree of severity of negative symptoms of schizophrenia and schizoaffective disorder was established, which allowed to confirm the expediency of evaluating musical abilities in such patients for the expansion of prognostic and diagnostic possibilities in psychiatric practice
Дод.точки доступу:
Фільц, О. О.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

13.

Основні психопатологічні прояви продромального періоду психозу [Текст] = Main psychopathological manifestations in the prodromal period of psychosis / О. П. Венгер [та ін.] // Здобутки клінічної і експериментальної медицини. - 2018. - N 4. - С. 64-69

MeSH-головна:
ШИЗОФРЕНИЯ ПАРАНОИДНАЯ -- SCHIZOPHRENIA, PARANOID
ПСИХОТИЧЕСКИЕ РАССТРОЙСТВА -- PSYCHOTIC DISORDERS
Анотація: Всесвітня психіатрична асоціація і Європейська асоціація психіатрів в якості основної стратегії лікування психозів загалом і шизофренії зокрема пропонують раннє виявлення цієї патології та своєчасне медичне втручання. Особливе значення надається ранньому втручанню у продромальному періоді психозу. Мета дослідження – вивчення психопатологічних закономірностей розвитку продромальної стадії психозу для виявлення факторів ризику формування психозу. У процесі виконання дослідження були обстежені 137 пацієнтів з першим психотичним епізодом. Результати. Найважливішими діагностичними ознаками продромального періоду психозу (ППП) у хворих на параноїдну шизофренію (ПШ) є стереотипне мислення, соціальна ізоляція, дезорганізаційні розлади мислення, пасивно-апатична соціальна відстороненість, підозріливість. Найінформативнішими продромальними симптомами ГП у хворих на ПШ є концептуальна дезорганізація мислення, хмерне мислення, соціальна ізоляція або усамітнення, підозріливість / персекуторні ідеї, зниження вираженості емоцій. Висновки. Отримані дані дозволяють прогнозувати у пацієнтів з гострим поліморфним психотичним розладом (ГППР) меншу прогредієнтність психотичного розладу, його більш сприятливий перебіг і кращий вихід
The World Psychiatric Association and the European Association of Psychiatrists, as the main strategy for the treatment of psychosis in general and schizophrenia in particular, offer early detection of this pathology and timely medical intervention. Particular importance is given to early intervention in the prodromal period of psychosis. The aim of the study – to learn the psychopathological patterns of the development of the prodromal stage of psychosis to identify the risk factors for the formation of psychosis. In the course of the study, 137 patients with the first psychotic episode were screened. Results. The most important diagnostic features of the prodromal period of psychosis (PPP) in patients with paranoid schizophrenia are: stereotyped thinking, social isolation, disorganization thinking disorders, passive-apathy social isolation, suspicion. The most informative prodromal symptoms of acute psychosis in patients with acute polymorphic psychotic disorder are: conceptual disorganization of thinking, bizzare thinking, social isolation, suspicion / persecutory ideas, diminished expression of emotions. Conclusions. The obtained data allows to predict in patients with acute polymorphic psychotic disorder (APPP) less progressivity of psychotic disorder, its more favorable course and the best way out
Дод.точки доступу:
Венгер, О. П.
Смашна, О. Є.
Несторович, Я. М.
Мисула, Ю. І.
Сас, Л. М.
Білоус, В. С.
Люта, О. О.
Гусєва, Т. П.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

14.

Венгер, О. П.
Особливості соціального функціонування пацієнтів із параноїдною шизофренією та гострим поліморфним психотичним розладом [Текст] = Features of social functioning of patients from paranoid schizophrenia and acute polymirphic psychotic disorder / О. П. Венгер, В. С. Білоус // Вісник наукових досліджень. - 2018. - N 4. - С. 114-118

MeSH-головна:
ШИЗОФРЕНИЯ ПАРАНОИДНАЯ -- SCHIZOPHRENIA, PARANOID
ПСИХОТИЧЕСКИЕ РАССТРОЙСТВА -- PSYCHOTIC DISORDERS
Анотація: Всесвітня психіатрична асоціація і Європейська асоціація психіатрів у якості основної стратегії лікування психозів у цілому, і шизофренії зокрема, особливу увагу приділяють рівню соціального функціонування та якості якості життя пацієнтів із даною патологією
Дод.точки доступу:
Білоус, В. С.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

15.

Хоміцький, М. Є.
Методика пуризації диференційної діагностики шизофренії та шизоафективного розладу з використанням клініко-етіологічного методу (авторська методика) [Текст] = The technique of purization of differental diagnosis of schizophrenia and schizoaffective disorder using clinical etological method / М. Є. Хоміцький // Мед. психология. - 2018. - Том 13, N 1. - С. 51-54. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-головна:
ШИЗОФРЕНИЯ -- SCHIZOPHRENIA
ПСИХОТИЧЕСКИЕ РАССТРОЙСТВА -- PSYCHOTIC DISORDERS
ДИАГНОСТИКА -- DIAGNOSIS
ДИАГНОСТИКА ДИФФЕРЕНЦИАЛЬНАЯ -- DIAGNOSIS, DIFFERENTIAL
ДИАГНОСТИЧЕСКИ СВЯЗАННЫЕ ГРУППЫ БОЛЬНЫХ -- DIAGNOSIS-RELATED GROUPS
Анотація: Проведено порівняльний аналіз клініко−психопатологічних порушень та клініко−етологічних особливостей у період ремісії у пацієнтів, що страждають на шизоафективний розлад, та хворих із параноїдною шизофренією. У хворих виявлено негативні та загальні розлади, а також істотний відсоток відповідних шизофренії етологічних маркерів. Отримані результати свідчать про наявність у період ремісії у хворих на шизоафективний розлад стійких змін патоперсонологічного кола, які є відмінними від патоперсонології шизофренії. Ступінь їх вираженості, структура, ймовірні причини розвитку, вплив на соціальну адаптацію та можливості корекції потребують подальшого вивчення
Вільних прим. немає

Знайти схожі

16.

Семенова, Н. Д.
10-я Международная конференция по ранним вмешательствам в психиатрии: синопсис мероприятия [Електронний ресурс] / Н. Д. Семенова // Современная терапия в психиатрии и неврологии . - 2017. - N 1. - С. 39-43

MeSH-головна:
ПСИХОТИЧЕСКИЕ РАССТРОЙСТВА -- PSYCHOTIC DISORDERS (классификация, профилактика и контроль, реабилитация, этиология)
МОЛОДЫЕ -- YOUNG ADULT (психология)
КЛИНИЧЕСКАЯ КОНФЕРЕНЦИЯ -- CLINICAL CONFERENCE
ТЕРАПИЯ ВОЗДЕЙСТВИЕМ СРЕДЫ -- MILIEU THERAPY (методы, организация и управление, тенденции)
ЛОГИКА НЕЧЕТКИХ ПОНЯТИЙ -- FUZZY LOGIC
МОДЕЛИ ПСИХОЛОГИЧЕСКИЕ -- MODELS, PSYCHOLOGICAL
Вільних прим. немає

Знайти схожі

17.

Марута, Н. О.
Продромальний період психозу: клініко-психопатологічні та патопсихологічні закономірності формування, критерії діагностики і принципи профілактики [Текст] = Prodromal period of psychosis: clinical-psychopathological and pathopsychological regularities of formation, criteria for diagnosis and principles of prevention / Н. О. Марута, В. С. Білоус // Вісник наукових досліджень. - 2017. - N 4. - С. 81-85

MeSH-головна:
ПСИХОТИЧЕСКИЕ РАССТРОЙСТВА -- PSYCHOTIC DISORDERS
ШИЗОФРЕНИЯ ПАРАНОИДНАЯ -- SCHIZOPHRENIA, PARANOID
Анотація: Зміцнення психічного здоров’я населення є одним із найважливіших завдань громадської охорони здоров’я в усіх країнах світу. В цьому сенсі особливого значення надають ранньому втручанню у продромальну стадію психозу, що дозволяє запобігти розвитку патологічного процесу, зберегти соціальне функціонування і якість життя пацієнтів
Дод.точки доступу:
Білоус, В. С.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

18.

Бойко, Д. І.
Біопсихосоціальна характеристика аутоагресивної поведінки пацієнтів при першому епізоді психозу [Текст] / Д. І. Бойко // Медицинская психология. - 2017. - Т. 12, № 4. - С. 79-82. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ПСИХОТИЧЕСКИЕ РАССТРОЙСТВА -- PSYCHOTIC DISORDERS (диагностика, лекарственная терапия, профилактика и контроль, реабилитация, терапия)
АГРЕССИВНОСТЬ -- AGGRESSION (действие лекарственных препаратов, психология)
БИОЛОГИЧЕСКИЕ РИТМЫ -- PERIODICITY
Анотація: Надано біопсихосоціальну характеристику аутоагресивної поведінки пацієнтів при першому епізоді психозу. Встановлено, що вечірній тип працездатності має більш сильний зв'язок із рівнем суїцидального ризику, ніж ранковий та індиферентний. Вечірній тип пов'язаний переважно із позитивними психопатологічними симптомами, ранковий − з негативними, а індиферентний − із загальними психопатологічними симптомами, що свідчить про необхідність врахування індивідуального біоритмологічного статусу при діагностиці захворювання, а також про важливість персоніфікованого підходу до пацієнтів при проведенні лікувально−реабілітаційних та профілактичних заходів
Вільних прим. немає

Знайти схожі

19.

Дерево надежды стоит прямо. Медицинская история Фриды Кало [Текст] // НейроNEWS. - 2016. - № 2. - С. 58-62

MeSH-головна:
ЛИЧНОСТИ ВЫДАЮЩИЕСЯ -- FAMOUS PERSONS
ПСИХОТИЧЕСКИЕ РАССТРОЙСТВА -- PSYCHOTIC DISORDERS (история)
Анотація: Живопись Фриды Кало по своей природе автобиографична. Большинство из двухсот картин художницы были автопортретами. «Я пишу себя, потому что часто испытываю одиночество, — говорила Фрида, — потому что я тот объект, который мне лучше всего известен». Ее творчество – один из ярчайших примеров арт-терапии и, прежде всего, – самолечения. По словам ее биографа, Хейден Эрреры, «изображая себя кровоточащей, проливающей слезы, с развороченными внутренностями, она превращала свою боль в искусство». Фрида проводила своим творчеством некую форму «психологической хирургии», причем «оперировала» она, прежде всего, свои душевные, а не физические недуги
Дод.точки доступу:
Кало, Фрида Ривера (1907-1954) \о ней\

Примірників всього: 1
НА (1)
Вільні: НА (1)

Знайти схожі

20.

Дерево надежды стоит прямо. Медицинская история Фриды Кало [Текст] // НейроNEWS. - 2016. - № 1. - С. 54-62

MeSH-головна:
ЛИЧНОСТИ ВЫДАЮЩИЕСЯ -- FAMOUS PERSONS
ПСИХОТИЧЕСКИЕ РАССТРОЙСТВА -- PSYCHOTIC DISORDERS (история)
Анотація: Жизнь яркой и самобытной мексиканской художницы Фриды Кало (1907 – 1954) – это история физических и душевных мук. В то же время вопреки всем трудностям, которыми испытывала ее судьба, эта сильная духом женщина смогла завоевать любовь и признание своих современников по всему миру. Будучи инвалидом, она вела насыщенную жизнь, наполненную мифами, скандалами и эпатажем. Несмотря на отсутствие профессионального художественного образования, Фрида превзошла по популярности и известности своего супруга – именитого и обласканного критиками живописца-монументалиста Диего Риверу, благодаря чему стала культовой личностью в среде феминисток и борцов за права женщин. Ее страданиям нельзя поставить один диагноз, так как многочисленные проблемы Фриды со здоровьем поднимают вопросы о коморбидности не только в психиатрии, наркологии и неврологии, но и в ортопедии, гинекологии и других медицинских сферах
Дод.точки доступу:
Кало, Фрида Ривера (1907-1954) \о ней\

Вільних прим. немає

Знайти схожі

1-20 21-40 41-60 61-80 81-86

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)