Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

у знайденому

Знайдено у інших БД:

Рідкісні видання (1)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>S=Пшеница<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 66
Показані документи з 1 по 10

1-10 11-20 21-30 31-40 41-50 51-60

Сравнительный анализ уровней экспрессии генов α-тубулинга у озимых и яровых сортов мягкой пшеницы при холодовой акклимации / Д. Д. Буй [и др.] // Цитология и генетика. - 2019. - Том 53, N 1. - С. 29-40

MeSH-головна:
ПШЕНИЦА -- TRITICUM (генетика)
ТУБУЛИН -- TUBULIN (генетика)
ГЕННАЯ ЭКСПРЕССИЯ -- GENE EXPRESSION
АККЛИМАТИЗАЦИЯ -- ACCLIMATIZATION (генетика)
ХОЛОД -- COLD TEMPERATURE
Анотація: Изучены профили экспрессии 15 генов α-тубулина у ярового и озимого сортов мягкой пшеницы под действием низких температур. Среди исследуемых генов выделено два подсемейства (по 3 гена в каждом), для которых характерными являются повышенные уровни экспрессии на начальных этапах холодовой акклимации. Особого внимания заслуживает ген Tuba-2-3, который в рамках своего подсемейства характеризуется наиболее выраженным по амплитуде начальным увеличением уровня экспрессии. Также для этого гена выявлены наибольшие различия уровней экспрессии между сортами в рамках подсемейства генов тубулина, к которому принадлежит этот ген. В случае озимого сорта характерны более высокие значения уровней экспрессии этого гена тубулина, сохраняющиеся в течение продолжительного срока (до 7-го дня акклимации). Также установлено, что для всех генов α-тубулина, принадлежащих к 4-му подсемейству, характерным является значительное начальное увеличение уровней экспрессии, которое максимальных значений в ходе дальнейшей акклимации. Высокие начальные значения уровней экспрессии генов этого подсемейства также могут свидетельствовать об их важной роли в обеспечении устойчивости микротрубочек пшеницы к низким температурам на первых этапах холодовой акклимации
Вивчено профілі експресії 15 генів α-тубуліну у ярого та озимого сортів м’якої пшениці під дією низьких температур. Серед досліджуваних генів виділено дві підродини (по 3 гена в кожній), для яких характерними є підвищені рівні експресії на початкових етапах холодової аклімації. На особливу увагу заслуговує ген Tuba-2-3, який в рамках своєї підродини характеризується найбільш вираженим по амплітуді початковим збільшенням рівня експресії. Також для цього гена виявлено найбільші відмінності рівнів експресії між сортами в рамках підродини генів тубуліну, до якого належить цей ген. У випадку озимого сорту характерні більш високі значення рівнів експресії цього гена тубуліну, що зберігаються протягом тривалого періоду (до 7-го дня аклімації). Також встановлено, що для всіх генів α-тубуліну, що належать до 4-ої підродини, є характерним значне початкове збільшення рівнів експресії, яке досягає максимальних значень в ході подальшої аклімації. Високі початкові значення рівнів експресії генів цієї підродини також можуть свідчити про їх важливу роль в забезпеченні стійкості мікротрубочок пшениці до низьких температур на перших етапах холодової аклімації
The expression profiles of 15 α-tubulin genes in spring and winter wheat varieties during cold acclimation were studied. Among the studied genes, two subfamilies (three genes in each) were identified with elevated expression levels detected at the initial stages of cold acclimation. The Tuba-2-3 gene, which, within its subfamily, is characterized by the most significant amplitude of the increase in the initial expression level, deserves special attention. In addition, the greatest differences in expression levels between varieties were found for this gene within its subfamily. For the winter variety, higher expression levels of this tubulin gene remaining for a long time (up to the seventh day of acclimation) were detected. A significant initial increase in expression levels for all α-tubulin genes of the fourth subfamily reaching maximum values during further acclimation was revealed. The high initial values of the expression levels of genes from this subfamily may also indicate their important role in the resistance of wheat microtubules to low temperatures in the early stages of cold acclimation
Дод.точки доступу:
Буй, Д. Д.
Демкович, А. Е.
Пирко, Я. В.
Блюм, Я. Б.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Пасічник, Л. А.
Серологічні особливості бактерій Pseudomonas syringae агроекосистем зернових культур [Текст] / Л. А. Пасічник, Л. М. Буценко // Мікробіологічний журнал. - 2018. - Том 80, N 4. - С. 41-54

MeSH-головна:
ПШЕНИЦА -- TRITICUM (микробиология)
PSEUDOMONAS SYRINGAE -- PSEUDOMONAS SYRINGAE (выделение и очистка, иммунология)
СЕРОГРУППА -- SEROGROUP
СЕРОЛОГИЧЕСКИЕ ТЕСТЫ -- SEROLOGIC TESTS (методы)
АГГЛЮТИНАЦИИ ТЕСТЫ -- AGGLUTINATION TESTS (методы)
Анотація: Мета. Вивчити особливості серогрупування штамів Pseudomonas syringae pv. atrofaciens, ізольованих із пшениці і сегетальної рослинності агроекосистеми пшениці за різних систем землеробства. Методи. Мікробіологічні – вирощування бактерій на живильних середовищах, серологічні – отримання О- і ОН-антигенів за методом Грасе, реакція аглютинації та подвійної дифузії в агарі. Результати. За серологічними властивостями патогенні штами P. syringae pv. atrofaciens, ізольовані із пшениці, розподілені на чотири серологічні групи (II, IV, V, VI) за схемою серогрупування фітопатогенних бактерій Pseudomonas syringae, розробленою Л.Т. Пастушенко та І.Д. Симонович. В популяції збудника переважали штами серогрупи IV. Штами P. syringae pv. atrofaciens, ізольовані із поверхні зовні здорових рослин пшениці, належали до серогрупи II. Виділені із бур’янів штами P. syringae pv. atrofaciens за антигенним складом належать до п’яти серологічних груп (I, II, IV, V, VI). Більшість штамів належать до серогрупи ІV (53 %), менша кількість – до серогруп ІІ (22 %) і VІ (13 %). Висновки. Встановлено, що штами P. syringae pv. atrofaciens, виділені із пшениці і бур’янів, які ростуть в посівах пшениці, гетерогенні за антигенним складом. Виявлено високий ступінь серологічної спорідненості штамів P. syringae pv. atrofaciens, виділених із сегетальної рослинності агроекосистем пшениці, зі збудником базального бактеріозу зернових культур. Уперше в агрофітоценозі пшениці виявлено штами збудника, які належать до серогрупи І, що свідчить про ширший набір антигенних детермінант у штамів, ізольованих із бур’янів.
Дод.точки доступу:
Буценко, Л. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Буценко, Л. М.
Генетична гетерогенність штамів Pseudomonas syringae pv. atrofaciens на основі RAPD-ПЛР аналізу [Текст] / Л. М. Буценко, Л. А. Пасічник // Мікробіологічний журнал. - 2018. - Том 80, N 5. - С. 48-62

MeSH-головна:
РАСТЕНИЙ БОЛЕЗНИ -- PLANT DISEASES
СЕЛЬСКОХОЗЯЙСТВЕННЫЕ КУЛЬТУРЫ -- CROPS, AGRICULTURAL (вирусология)
ПШЕНИЦА -- TRITICUM (вирусология)
ГЕНЕТИЧЕСКАЯ ГЕТЕРОГЕННОСТЬ -- GENETIC HETEROGENEITY
СЛЕПОГО ОТБОРА МЕТОД АМПЛИФИЦИРОВАННОЙ ПОЛИМОРФНОЙ ДНК -- RANDOM AMPLIFIED POLYMORPHIC DNA TECHNIQUE (методы)
PSEUDOMONAS SYRINGAE -- PSEUDOMONAS SYRINGAE (генетика, патогенность)
Анотація: Усестороннє дослідження бактерій P. syringae pv. atrofaciens дозволяє отримати важливу інформацію фундаментального характеру, що дасть відповідь на питання сучасного систематичного статусу цього збудника, дозволить встановити структуру популяції збудника в Україні, виявляти та відстежувати поширення агресивних штамів. Отримані дані надають важливу інформацію для селекціонерів щодо створення та впровадження сортів пшениці, стійких до бактеріозу. Мета. Визначення генетичної гетерогенності популяції збудника базального бактеріозу P. syringae pv. atrofaciens на основі RAPD-ПЛР аналізу. Методи. ДНК виділяли, використовуючи набір реактивів «ДНК-сорб Б» за інструкцією. RAPD-ПЛР ампліфікацію здійснювали з праймером OPA-13 (5’-CAGCACCCAC-3’). Продукти ампліфікації розділяли електрофорезом в 1,5 % агарозному гелі в ТАЕ буфері 30 хв при 100U. Результати. За використання праймеру OPA-13 були отримані спектри ампліфікованих фрагментів, які були подібними для всіх досліджуваних нами штамів P. syringae pv. atrofaciens. Діапазон поліморфних локусів становив від 500 до 1300 т.п.н. Висновки. На основі RAPD–профілювання з праймером OPA-13 встановлено, що виділені з різних рослин-хазяїнів в 11 областях України штами P. syringae pv. atrofaciens представляють генетично однорідну групу.
Дод.точки доступу:
Пасічник, Л. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Вплив алеля Ppd-D1a на темпи розвитку та агрономічні ознаки пшениці, визначений із застосуванням ліній-аналогів / А. О. Бакума [та ін.] // Цитология и генетика. - 2018. - Том 52, N 5. - С. 28-40

MeSH-головна:
ПШЕНИЦА -- TRITICUM (генетика, метаболизм, рост и развитие, физиология, цитология)
Анотація: Вивчали показники агрономічних ознак ліній-аналогів сортів м’якої пшениці Кооператорка та Степняк, у яких за допомогою ПЛР ідентифіковано алелі генів чутливості до фотоперіоду. З’ясовано рівень відновлення рекурентного генофону у ліній-аналогів та визначено алельний стан гену короткостебловості Rht8. Встановлено ефекти алеля Ppd-D1а на агрономічні ознаки та темпи розвитку ліній-аналогів незалежно від інших генетичних систем за допомогою методів дисперсійного та дискримінантного аналізу. Відмінності за результатами, отриманими цими двома методами, пояснюються врахуванням кореляції між ознаками при використанні дискримінантного аналізу. Показано, що найбільш інформативними ознаками для розрізнення ліній були тривалість періоду до колосіння та висота рослин
Дод.точки доступу:
Бакума, А. О.
Попович, Ю. А.
Моцний, І. І.
Чеботар, Г. О.
Чеботар, С. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Ідентифікація генів, ортологічних регуляторам розвитку остей ORIZA SATIVA, у представників TRITICINAE / А. Г. Наваліхіна [та ін.] // Цитология и генетика. - 2019. - Том 53, N 4. - С. 3-12

MeSH-головна:
ПШЕНИЦА -- TRITICUM (генетика)
Анотація: Информация о генетическом контроле развития остей на колосе пшеницы мягкой на сегодня ограничена идентификацией трех генов – ингибиторов развития остей – Hd, B1 та B2, а генов – промоторов остистости до сих пор не найдено. На другом злаке, Oryza sativa, установлено наличие десятка генов, участвующих в морфогенезе остей. В статье приведены результаты анализа сиквенса пшеничного генома для поиска генов, ортологичных известным регуляторам развития остей у риса – TOB1, ETT2 и DL. С помощью биоинформатических методов в геноме пшеницы мягкой идентификованы гены TaTOB1, TaETT2 и TaDL, установлена их хромосомная локализация в геноме пшеницы, это, соответственно, хромосомы 2-ой, 3-ей и 4-ой групп всех трех субгеномов. Описан полиморфизм гомеоаллелей указанных генов по длине экзонов и интронов у субгеномах А, В и D пшеницы мягкой. Полиморфизм включает варьирование по длине экзонов и интронов во всех трех генах, варьирование по количеству экзонов и интронов для гена ТаЕTT2 и инверсию гомеоаллеля TaDL-В в сравнении с двумя другими и гомеоаллелей ТаЕTT2-В и ТаЕTT2-D в сравнении с ТаЕTT2-А. С использованием ПЦР с праймерами, созданными по последовательности гена TaTOB1, гомеоаллели этого гена идентифицировали в геномах Au, Ab, B, G, D, SSh, M, U, T у диплоидных, тетраплоидных и гексаплоидных видов пшеницевых. Показано маркерный потенциал двух пар праймеров к гену TaTOB1 для изучения геномной структуры интрогрессивных линий пшеницы относительно этого гена
Дод.точки доступу:
Наваліхіна, А. Г.
Антонюк, М. З.
Пасічник, Т. В.
Терновська, Т. К.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Изучение аллельного разнообразия генов HMW глютенинов сортов и линий пшеницы, используемых в селекционном процессе в Республике Беларусь, с помощью ПЦР маркеров / Е. А. Фомина [и др.] // Цитология и генетика. - 2019. - Том 53, N 4. - С. 20-33

MeSH-головна:
ПШЕНИЦА -- TRITICUM (генетика)
Анотація: Исследован аллельный состав генов, кодирующих высокомолекулярные субъединицы глютенинов, в коллекции, состоящей из 236 образцов озимой и 98 образцов яровой пшеницы белорусской и зарубежной селекции. Выявлено 13 аллелей среди образцов озимой пшеницы и 11 – среди образцов яровой пшеницы. Это в целом меньше, чем в странах Европы, Азии и Африки. Среди исследованных образцов выявлено 36 различных генотипов. Наиболее часто среди образцов озимой пшеницы встречаются сорта и линии, обладающие генотипами Glu-A1с, Glu-B1с, Glu-D1d (16,2 % от общего количества исследованных образцов), Glu-A1a, Glu-B1с, Glu-D1d (13,7 %), Glu-A1b, Glu-B1с, Glu-D1d (12,7 %). Cреди образцов яровой пшеницы преобладают сорта и линии, обладающие генотипами Glu-A1a, Glu-B1с, Glu-D1d (22,5 %), Glu-A1a, Glu-B1с, Glu-D1a (16,4 %), Glu-A1с, Glu-B1f, Glu-D1d (13,3 %). В геноме линии яровой пшеницы КП-406/11 обнаружен аллель гена, кодирующего Bx-субъединицу, максимальная степень идентичности которого относительно представленных в базе данных GenBank нуклеотидных последовательностей Bx-субъединиц составила 99 %. Он содержит открытую рамку считывания длиной 2367 п.н. и имеет наибольшую степень идентичности с нуклеотидной последовательностью субъединицы Вх14. Аминокислотная последовательность длиной 789, кодируемая данным аллелем, отличается от Вх14 заменами аминокислотных остатков в трех позициях – 662, 780 и 788. Он получил название Вх14.1 (номер доступа в Genbank MH108092)
Досліджено алельний склад генів, що кодують високомолекулярні субодиниці глютенінів в колекції, що складається з 236 зразків озимої і 98 зразків ярої пшениці білоруської та зарубіжної селекції. Виявлено 13 алелей серед зразків озимої пшениці і 11 – серед зразків ярої пшениці. Це в цілому менше, ніж в країнах Європи, Азії та Африки. Серед досліджених зразків виявлено 36 різних генотипів. Найбільш часто серед зразків озимої пшениці зустрічаються сорти і лінії, що володіють генотипами Glu-A1с, Glu-B1с, Glu-D1d (16,2 % від загальної кількості досліджених зразків); (Glu-A1a, Glu-B1с, Glu-D1d (13,7 %), Glu-A1b, Glu-B1с, Glu-D1d (12,7 %). Серед зразків ярої пшениці переважають сорти і лінії, що володіють генотипами Glu-A1a, Glu-B1с, Glu-D1d (22,5 %) Glu-A1a, Glu-B1с, Glu-D1a (16,4 %), Glu-A1с, Glu-B1f, Glu-D1d (13,3 %). У геномі лінії ярої пшениці КП-406/11 виявлено алель гена, що кодує Bx-субодиницю, максимальний ступінь ідентичності якого щодо представлених в базі даних GenBank нуклеотидних послідовностей Bx-субодиниць склав 99 %. Він містить відкриту рамку зчитування довжиною 2367 п.н. і має найбільший ступінь ідентичності з нуклеотидної послідовністю субодиниці Вх14. Амінокислотна послідовність довжиною 789, яка кодується даним алелем, відрізняється від Вх14 замінами амінокислотних залишків в трьох позиціях – 662, 780 і 788. Він отримав назву Вх14.1 (номер доступу в Genbank MH108092)
Дод.точки доступу:
Фомина, Е. А.
Малышев, С. В.
Шилова, А. А.
Левданский, О. Д.
Урбанович, О. Ю.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Створення вихідного матеріалу пшениці м’якої озимої із застосуванням міжвидових схрещувань для селекції на підвищений вміст білка / І. І. Моцний [та ін.] // Цитология и генетика. - 2019. - Том 53, N 2. - С. 21-33

MeSH-головна:
ПШЕНИЦА -- TRITICUM (генетика, химия)
БЕЛКИ -- PROTEINS
СЕЛЕКЦИЯ ГЕНЕТИЧЕСКАЯ -- SELECTION, GENETIC
Анотація: Наведені результати створення нового вихідного матеріалу пшениці м’якої озимої з підвищеним вмістом білка при міжвидових схрещуваннях. Досліджено 35 первинних (2–4 схрещування з сучасними сортами) та 20 удосконалених (5 і більше схрещувань з сучасними сортами) інтрогресивних ліній пшениці м’якої озимої та виділено дев’ять генотипів, що характеризуються підвищеним відносним вмістом білка, а також групи ліній, що поєднували відносно високі показники маси тисячі зерен (МТЗ) або вмісту білка зі стійкістю до листкової або стеблової іржі та чужинним опушенням колоса. Виявлено вірогідний вплив групування ліній за кількістю схрещувань з сучасними сортами на урожайність, збір білка та седиментацію, а комбінації схрещування, зокрема джерела чужинних ознак, на вміст білка і МТЗ. Показано, що підвищення вмісту білка в зерні, яке супроводжує віддалені схрещування, не завжди пов’язане з покращенням якості борошна. Відмічено низьку частоту об’єднання у покращених ліній показників високої білковості, крупнозерності з високою врожайністю та якістю зерна. Установлена відсутність кореляції більшості досліджених ознак зі значеннями вмісту білка, та слабка позитивна кореляція (r = 0,28*…0,30*) МТЗ з обома показниками якості – седиментацією і вмістом білка. Урожайність ліній негативно корелювала з вмістом білка (r = –0,43*) лише в одному варіанті досліду. Виділені лінії B241_09, Е2792_14, Е1598_12 та Од.267b, які мали відносно вищий вміст білка і поєднують помірну стійкість до окремих хвороб з відносно високими показниками врожайності та седиментації. Виділені лінії характеризуються нестабільністю за урожайністю та іншими ознаками в різних умовах і потребують поліпшення стосовно стабільності цих показників. Створені на базі Одеської 267 майже ізогенні за стійкістю до листкової іржі лінії (Е2363_14, Е2368_14 і Е2369_14) на низькому агрофоні перевершили за урожайністю, вмістом білка та МТЗ рекурентний сорт Одеську 267. Шляхом міжвидової гібридизації і подальших складних ступінчастих схрещувань з елементами рекурентної селекції не вдалося поєднати в одному генотипі високу продуктивність в оптимальних умовах з толерантністю до жорстких умов посухи
The results of new bread winter wheat starting material development using interspecific crosses for breeding on increased protein content are presented. The 35 primary (2–4 crosses with modern varieties) and 20 advanced (5 and more crosses with the varieties) bread winter wheat introgression lines were studied, and nine genotypes characterized by increased relative protein content and also groups of lines combining the relatively high thousand grain weight or protein content indexes with resistance to leaf or stem rust and alien glum hearing were isolated. A significant effect of lines grouping for the number of crosses with modern varieties on the productivity, protein content and sedimentation value, and cross combinations, in particular sources of alien characters, on protein content and weight of thousand grains were found. It is shown that an increase of grain protein content, observed at the backcrossing, not always correlated with the improvement of flour quality. A low frequency of combining of the characters of high protein content, large grains with the high productivity and grain quality was registered in the advanced lines. The absence of the most studied characters with protein content correlation and weak positive correlation (r = 0,28*…0,30*) of thousand grain weight with both characteristics of quality - the sedimentation and protein content were established. The line productivity harmfully correlated with protein content (r=–0,43*) only in one variant of the experiment. The lines B241_09, Е2792_14, Е1598_12 and Od.267b which had relatively high protein content and combined moderate resistance to certain diseases with the relatively high characteristics of the productivity and sedimentation were isolated. The isolated lines are characterized by instability of the productivity and other characters in different environments and require an improvement to stability of these characteristics. The quasiisogenic lines, created on the basis of cv. Odesskaya 267, with resistance to leaf rust (Е2363_14, Е2368_14 and Е2369_14) had higher productivity, protein content and thousand grain weight than recurrent cv. Odesskaya 267 on low agricultural background. It was not possible to integrate high productivity in optimal environments with tolerance to hard environments of drought in one genotype by interspecific hybridization and further complicated step crosses with the elements of recurrent breeding
Дод.точки доступу:
Моцний, І. І.
Литвиненко, М. А.
Молодченкова, О. О.
Соколов, В. М.
Файт, В. І.
Сєчняк, В. Ю.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Hydrogen peroxide as a signal mediator at inducing heat resistance in wheat seedlings by putrescine [Текст] = Гідроген пероксид як сигнальний посередник за індукування теплостійкості проростків пшениці путресцином / Yu. E. Kolupaev [та ін.] // The Ukrainian Biochemical Journal. - 2019. - Т. 91, № 6. - С. 103-111. - Bibliogr. at the end of the art.

Рубрики: Путресцин--фарм

MeSH-головна:
ПОЛИАМИНЫ -- POLYAMINES (анализ)
РАСТЕНИЙ-ЛЕКАРСТВ ВЗАИМОДЕЙСТВИЕ -- HERB-DRUG INTERACTIONS (физиология)
ПШЕНИЦА -- TRITICUM (действие лекарственных препаратов, физиология)
МНОГОФУНКЦИОНАЛЬНЫЕ ФЕРМЕНТЫ -- MULTIFUNCTIONAL ENZYMES (анализ)
ГИПЕРТЕРМИЯ ИСКУССТВЕННАЯ -- HYPERTHERMIA, INDUCED (тенденции)
АГГЛЮТИНИНЫ ПРОРОСТКОВ ПШЕНИЦЫ -- WHEAT GERM AGGLUTININS (анализ)
ТАБЛИЦЫ -- TABLES
Анотація: Polyamines are multifunctional stress metabolites of plants. However, information on the effect of exogenous polyamines on plant resistance to high temperatures is contradictory, and it remains unclear which signal mediators are involved in the realization of their physiological effects. The possible involvement of hydrogen peroxide as a mediator under the action of exogenous diamine putrescine on the resistance of etiolated wheat seedlings (Triticum aestivum L.) to hyperthermia (10-minute heating at 46°C) and the functioning of antioxidant system was investigated. It was established that the treatment of seedlings with putrescine in 0.25–2.5 mM concentrations caused a significant increase in their heat resistance. In response to the putrescine effect, a transient increase in the H₂O₂ content occurred in the root cells. This effect was eliminated by treatment of seedlings with a diamine oxidase inhibitor aminoguanidine and an NADPH oxidase inhibitor imidazole. These inhibitors, as well as the scavenger of hydrogen peroxide dimethylthiourea (DMTU), mitigated the effects of increased heat resistance of seedlings and increased activity of superoxide dismutase and catalase caused by putrescine. Under the influence of DMTU and imidazole, but not aminoguanidine, the effect of increasing the activity of guaiacol peroxidase in the roots of seedlings treated with putrescine was eliminated. The conclusion was made about the role of hydrogen peroxide and the possible participation of diamine oxidase and NADPH oxidase in its formation during the implementation of the stress-protective effect of putrescine on wheat seedlings
Поліаміни належать до мультифункціональних стресових метаболітів рослин. Однак відомості про вплив екзогенних поліамінів на стійкість рослин до високих температур суперечливі, при цьому залишається неясним, які сигнальні посередники задіяні в реалізації їх фізіологічних ефектів. Досліджували можливу участь гідроген пероксиду як посередника за дії екзогенного діаміну путресцину на стійкість етіольованих проростків пшениці (Triticum aestivum L.) до гіпертермії (10-хвилинного прогрівання при 46 °С) і функціонування антиоксидантної системи. Встановлено, що обробка проростків путресцином в концентраціях 0,25–2,5 мМ спричиняла істотне підвищення їх теплостійкості. У відповідь на дію путресцину в клітинах коренів відбувалося транзиторне збільшення вмісту H₂O₂. Такий ефект усувався обробкою проростків інгібітором діаміноксидази аміногуанідином та інгібітором NADPH-оксидази імідазолом. Ці інгібітори, а також скавенджер гідроген пероксиду диметилтіосечовина (ДМТС), нівелювали спричинювані путресцином ефекти підвищення теплостійкості проростків та збільшення активності супероксиддисмутази і каталази. Під впливом ДМТС та імідазолу, але не аміногуанідину, усувався ефект підвищення активності гваяколпероксидази в коренях проростків, оброблених путресцином. Зроблено висновок про роль гідроген пероксиду та можливу участь діаміноксидази і NADPH-оксидази в його утворенні за реалізації стрес-протекторної дії путресцину на проростки пшениці
Дод.точки доступу:
Kolupaev, Yu. E.
Kokorev, A. I.
Yastreb, T. O.
Horielova, E. I.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Асоціація SSR-маркерів з варіюванням довжини замикальних клітин продихів м’якої пшениці / Н. П. Ламарі [та ін.] // Цитология и генетика. - 2018. - Том 52, N 2. - С. 13-21

MeSH-головна:
ПШЕНИЦА -- TRITICUM
ГЕНЕТИЧЕСКОЙ КОМПЛЕМЕНТАЦИИ ТЕСТ -- GENETIC COMPLEMENTATION TEST
ПОЛИМОРФИЗМ ГЕНЕТИЧЕСКИЙ -- POLYMORPHISM, GENETIC
Анотація: Метою дослідження було виявлення асоціацій між алельними відмінностями мікросателітних маркерів (SSR) і генетичним поліморфізмом за ознакою «довжина замикальних клітин продихів» (ДЗКП) популяції рекомбінантно-інбредних ліній (РІЛ) озимої м’якої пшениці. Цитологічний аналіз для дослідження ДЗКП епідермісу листка, проведення полімеразної ланцюгової реакції та статистичних розрахунків здійснювали відповідно до загальноприйнятих методик. Виявили наявність генетичного різноманіття за ознакою ДЗКП у популяції РІЛ пшениці F7 Лузанівка одеська/Одеська червоноколоса. Встановили достовірність впливу алельних відмінностей SSR-локусів у чотирьох потрійних поєднаннях мікросателітних локусів на варіювання ДЗКП
Дод.точки доступу:
Ламарі, Н. П.
Галаєва, М. В.
Файт, В. І.
Погребнюк, О. О.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.

Muhammad, Sajjad
Patterns of allelic diversity in spring wheat populations by SSR-Markers / Sajjad Muhammad, Habibullah Khan Sultan, Shahzad Munawar // Цитология и генетика. - 2018. - Том 52, N 2. - P88-90

MeSH-головна:
ПШЕНИЦА -- TRITICUM (генетика)
ГЕНЕТИЧЕСКОЙ КОМПЛЕМЕНТАЦИИ ТЕСТ -- GENETIC COMPLEMENTATION TEST
Анотація: Точна оцінка різноманіття ідіоплазми, доступної для селекції, допомагає попередити епідемії та пристосуватися до різких змін у навколишньому середовищі. Ідіоплазму ярової пшениці, що складається з 84 видів, включаючи сорти, лінії схрещування та місцеві сорти різного походження, канували за допомогою 84 SSRмаркерів. Для визначення алельної частоти, зразків алелів, гетерозиготності та поліморфізму обрану популяцію поділили на три субпопуляції: до «зеленої революції» (до1965 р.), після «зеленої революції» (після1965 р.) та після2000 р. Алелі, вироблені у субпопуляціях до 1965 р., після 1965 р. та після 2000 р., це 115, 144 та 131 відповідно. Середні значення для субпопуляцій до 1965 р., після 1965 р. та після 2000 р. становили 0,48; 0,52 та 0,51 відповідно. Зразки алелів не продемонстрували місцевих спільних алелів в жодній субпопуляції. Субпопуляція до 1965 р. також не мала жодного власного алеля, однак середня кількість власних алелів зменшилась з субпопуляції після 1965 р. до субпопуляції після 2000 р. У випадку ефективних алелів та інформаційного індексу Шеннона спостерігалась тенденція до підвищення з субпопуляції до 1965 р. до популяції після 1965 р., а потім зниження з субпопуляції після 1965 р. до субпопуляції після 2000 р. Тенденція до зниження є загрозою зменшення генетичного різноманіття сортів пшениці, виведених після 2000 р. Метод PCA та кластерний аналіз не показали чіткої диференціації між субпопуляціями, хоча генотипи субпопуляції до 1965 р. мали більшу генетичну відстань від субпопуляцій після 1965 р. та після 2000 р. Зменшення генетичного різноманіття у генотипах пшениці після 2000 р. має занепокоїти селекціонерів, тому необхідно використати всі джерела розширення генетичного різноманіття
Дод.точки доступу:
Sultan, Habibullah Khan
Munawar, Shahzad

Вільних прим. немає

Знайти схожі

1-10 11-20 21-30 31-40 41-50 51-60

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)