Головна Спрощенний режим Відео-інструкція Опис
Авторизація
Прізвище
Пароль
 

Бази даних


Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Зона пошуку
у знайденому
 Знайдено у інших БД:Книги (7)
Формат представлення знайдених документів:
повнийінформаційнийкороткий
Відсортувати знайдені документи за:
авторомназвоюроком виданнятипом документа
Пошуковий запит: (<.>S=Пяточная кость<.>)
Загальна кількість знайдених документів : 23
Показані документи з 1 по 10
 1-10    11-20   21-23 
1.


    Касянчук, В. М.
    Характеристика показників ультразвукової денситометрії у пацієнтів з переломами п’яткової кістки [Текст] / В. М. Касянчук, В. О. Фіщенко, В. В. Слєпов // Вісник Вінницького держ. мед. ун-ту. - 2001. - Т. 5, № 2. - С. 428-430


MeSH-головна:
ПЯТОЧНАЯ КОСТЬ -- CALCANEUS (повреждения, ультрасонография)
ПЕРЕЛОМЫ КОСТИ -- FRACTURES, BONE (патофизиология, ультрасонография, этиология)
Дод.точки доступу:
Фіщенко, В. О.
Слєпов, В. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

2.


    Бодня, О. І.
    Хірургічне лікування внутрішньосуглобових переломів п’яткової кістки [Текст] / О. І. Бодня // Одеський медичний журнал. - 2018. - N 6. - С. 51-55. - Бібліогр.: с. 54-55


MeSH-головна:
ПЯТОЧНАЯ КОСТЬ -- CALCANEUS (повреждения, хирургия)
ВНУТРИСУСТАВНЫЕ ПЕРЕЛОМЫ -- INTRA-ARTICULAR FRACTURES (хирургия)
ОРТОПЕДИЧЕСКИЕ ФИКСИРУЮЩИЕ УСТРОЙСТВА ВНУТРЕННИЕ -- INTERNAL FIXATORS (использование)
Анотація: Представлены оригинальный аппарат для чрескостного остеосинтеза и техника его применения при внутрисуставных переломах пяточной кости. С 2017 г. в клинике по разработанной методике аппарат был использован в лечении 11 больных (средний возраст — 35,8 лет). У всех пострадавших повреждения были внутрисуставными: язычковые переломы отмечены в 4 случаях, импрессионые — в 5, раздробленные — в 3. Аппарат позволяет выполнить управляемую репозицию и стабильную фиксацию отломков пяточной кости до сращения, сохраняя при этом функцию голеностопного и подтаранного суставов. Результаты хирургического лечения прослежены у 9 пациентов в среднем через 10,7 мес. после операции. Оценка результатов восстановления анатомии и функции стопы показала, что оперативное лечение переломов пяточной кости разработанным устройством приводит к лучшим как среднесрочным, так и долгосрочным результатам — (88,70±5,09) балла по шкале Американского ортопедического общества стопы и голеностопного сустава
Despite the constant improvement of the surgical equipment and various fixators, intra-articular fractures of the calcaneus remain difficult for surgical treatment. Discussions about which method of treatment of these fractures is optimal, continue to the present time. In order to improve the results of treatment of patients with injuries of the calcaneus, a device for transosseous osteosynthesis has been developed, which allows to restore its anatomy after fractures. The article presents the technique of using the original apparatus for transosseous osteosynthesis in intra-articular fractures of the calcaneus. Since 2017, it has been used in the treatment of 11 patients aged 25 to 58 (average age — 35.8) according to the developed method in the clinic. All the injuries were intra-articular: lingular fractures were noted in 4 cases, depressed — in 5, comminuted — in 3. Operations were performed within 2 days to 2 weeks after the injury. The device allows to make a controlled reposition and stable fixation of fragments of the heel bone till union, maintaining the function of the talocrural and the subtalar joints. The results of the surgical treatment were observed in 9 patients on average in 10.7 months after the surgery. The evaluation of the results was carried out on the basis of indicators of recovery of the anatomy and function of the foot, the radiological results of the subtalar joint recovery ratios were determined by lateral, axial and oblique projections. The osteoarthritis changes were taken into account with the help of computed tomography. We have revealed significantly better clinical results in the dynamics of pain, functional activity, range of motion and trophic disorders of the posterior foot. The control roentgenograms under load in all the operated patients showed the restoration of the talus-heel correspondence, the average Bohler angle was (27.5±3.4)°, no signs of osteoarthritis changes in the subtalar joint were observed. The evaluation of the results of restoration of the anatomy and function of the foot showed that the surgical treatment of the fractures of the heel bone by the developed device leads to the best both medium and long-term results (88.70±5.09 points on American Orthopaedic Food and Ankle Society Scale)
Вільних прим. немає

Знайти схожі

3.


   
    Хірургічна тактика при внутрішньосуглобових переломах п’яткової кістки [Текст] / В. О. Бабоша [та ін.] // Одеський медичний журнал. - 2001. - № 1. - С. 64-67


MeSH-головна:
ПЯТОЧНАЯ КОСТЬ -- CALCANEUS (повреждения, хирургия)
Дод.точки доступу:
Бабоша, В. О.
Бодня, А. І.
Кривенко, С. М.
Сухін, Ю. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

4.


    Витько, Н. К.
    Спиральная компьютерная томография в диагностике переломов пяточной кости [Текст] / Н. К. Витько, Ю. В. Буковская // Медицинская визуализация. - 2000. - № 4. - С. 102-106


MeSH-головна:
ТОМОГРАФИЯ КОМПЬЮТЕРНАЯ СПИРАЛЬНАЯ -- TOMOGRAPHY, SPIRAL COMPUTED (использование)
ПЯТОЧНАЯ КОСТЬ -- CALCANEUS (повреждения, рентгенография)
Дод.точки доступу:
Буковская, Ю. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

5.


    Бабоша, В. А.
    Современные возможности чрескостного остеосинтеза при внутрисуставных переломах пяточной кости [Текст] / В. А. Бабоша, А. И. Бодня, С. Н. Кривенко // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2000. - № 4. - С. 21-24


MeSH-головна:
ПЕРЕЛОМА ИММОБИЛИЗАЦИЯ -- FRACTURE FIXATION (методы, тенденции)
ПЯТОЧНАЯ КОСТЬ -- CALCANEUS (повреждения, хирургия)
Дод.точки доступу:
Бодня, А. И.
Кривенко, С. Н.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

6.


    Нанинець, В. Я.
    Псевдоартроз п’яткової кістки: рентгенологічна знахідка чи клінічно вагомий стан? [Текст] = Pseudoarthrosis of Calcaneus: Roentgenological Finding or Significant Condition? / В. Я. Нанинець, А. П. Лябах, В. М. Пятковський // Вісник ортопедії, травматології та протезування. - 2021. - N 4. - С. 4-13. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-головна:
ПЯТОЧНАЯ КОСТЬ -- CALCANEUS (ультрасонография, хирургия)
Анотація: Незрощення п’яткової кістки (НПК) зустрічається в 1,3% випадків, однак, за даними різних авторів, частота цього ускладнення значно більша і становить близько 10%. Мета. Опис клініко-рентгенологічної картини у пацієнтів із незрощенням п’яткової кістки, висвітлення важливих аспектів діагностики та хірургічного лікування. Матеріали і методи. Матеріалом для дослідження стали результати спостереження 9 пацієнтів із НПК, із них чоловіків – 7, жінок – 2. Вік пацієнтів становив від 23 до 52 років; середній вік – (34±1,5) року. Середній термін від моменту травми до операції – 13,5±1,5 міс. (від 6 до 21 міс.). Досліджували динаміку змін вертикального тало-метатарзального кута (ТМК), больовий синдром (ВАШ), обсяг рухів у гомілковостопному суглобі, функцію стопи оцінювали за схемою AOFAS. Показанням до оперативного лікування була симптоматична деформація стопи, як базову операцію застосовували кістково-пластичний підтаранний артродез (КППА). Результати. Незрощення п’яткової кістки після консервативного лікування відмічено у 7 випадках (77,8%), після проведеного хірургічного втручання – у 2 (22,2%). Рентгенологічно найхарактернішим було розгинальне положення таранної кістки та пов’язане з цим плюсове значення ТМК, що обумовлює зворотну залежність з обсягом розгинання стопи та зменшує висоту п’яткової кістки. У 7 випадках виконано КППА (77,8%), 2 хворим (22,2%) виконання КППА поєднали з клиноподібною остеотомією ПК через виражене зниження висоти заднього відділу стопи (ЗВС). Кісткове зрощення наступало в терміни 8-10 тижнів. ТМК: до операції 13±10 (13-150); після операції – 8±10 (8-100). Функціональний результат 63±2 балів до операції; 84±2 балів через 6 міс. після оперативного лікування. Висновки. Незрощення п’яткової кістки не дає больової симптоматики і виявляється при зверненні пацієнта до лікаря. Доцільність проведення оперативного втручання з приводу незрощення ПК вирішується на основі детального клініко-рентгенологічного аналізу та КТ стопи із врахуванням деформації ЗВС та необхідності виконання корекції
Дод.точки доступу:
Лябах, А. П.
Пятковський, В. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

7.


   
    Половые различия пяточных костей стопы человека по данным прямой остеометрии [Текст] / М. В. Байрошевская [и др.] // Морфологические ведомости. - 2014. - № 3. - С. 31-36


MeSH-головна:
СТОПЫ КОСТИ -- FOOT BONES (анатомия и гистология, ультраструктура)
ПЯТОЧНАЯ КОСТЬ -- CALCANEUS (анатомия и гистология, ультраструктура)
ПОЛОВЫЕ ХАРАКТЕРИСТИКИ -- SEX CHARACTERISTICS
ДИАГНОСТИКА -- DIAGNOSIS
Дод.точки доступу:
Байрошевская, М. В.
Сафиуллина, А. Ф.
Хайруллин, Р. М.
Никифоров, Р. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

8.


    Бахшиев Бахадур Алекпер оглы
    Оценка метода денситометрии тазобедренного сутава и пяточной кости [Текст] / Бахшиев Бахадур Алекпер оглы, Мамедова Шахира Рауф кызы // Здоровье женщины. - 2016. - № 2. - С. 112-114


MeSH-головна:
ОСТЕОПОРОЗ -- OSTEOPOROSIS (рентгенография, ультрасонография, этиология)
АБСОРБЦИОМЕТРИЯ ФОТОННАЯ -- ABSORPTIOMETRY, PHOTON (методы)
ТАЗОБЕДРЕННЫЙ СУСТАВ -- HIP JOINT (патология, ультрасонография)
ПЯТОЧНАЯ КОСТЬ -- CALCANEUS (патология, ультрасонография)
Дод.точки доступу:
Мамедова Шахира Рауф кызы

Вільних прим. немає

Знайти схожі

9.


    Бодня, О. І.
    Особливості зовнішньої стрижневої керованої фіксації при переломах п’яткової кістки [Текст] / О. І. Бодня // Міжнародний медичний журнал. - 2019. - Т. 25, № 4. - С. 35-39. - Библиогр. в конце ст.


MeSH-головна:
ПЯТОЧНАЯ КОСТЬ -- CALCANEUS (повреждения, хирургия)
ПЕРЕЛОМЫ КОСТИ -- FRACTURES, BONE (хирургия)
ВНУТРИСУСТАВНЫЕ ПЕРЕЛОМЫ -- INTRA-ARTICULAR FRACTURES (хирургия)
ОСТЕОСИНТЕЗ, ВИНТЫ -- BONE SCREWS (использование)
Анотація: На основі деталей апарату Ілізарова розроблено новий пристрій для стрижневої керованої фіксації переломів п'яткової кістки. Він має зовнішню опору у вигляді гвинтової шпильки та сегмента кільця однієї чверті кола із розташованими на ній стрижнетримачами для фіксації гвинтстрижнів, а також знімний репонуючий вузол. Запропонована конструкція передбачає технічну можливість репозиції всіх типів внутрішньосуглобових переломів п'яткової кістки
Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.


   
    Оптимізація репаративної регенерації при переломах п’яткової кістки збагаченою тромбоцитами автологічною плазмою [Текст] / О. В. Трибушний [та ін.] // Травма. - 2020. - Том 21, N 4. - С. 52-57. - Бібліогр. в кінці ст.


MeSH-головна:
ПЯТОЧНАЯ КОСТЬ -- CALCANEUS (повреждения, хирургия)
ВНУТРИСУСТАВНЫЕ ПЕРЕЛОМЫ -- INTRA-ARTICULAR FRACTURES (диагностика, патофизиология, хирургия)
КОСТНАЯ РЕГЕНЕРАЦИЯ -- BONE REGENERATION
ТРОМБОЦИТ-НАСЫЩЕННАЯ ПЛАЗМА -- PLATELET-RICH PLASMA
Анотація: Кількість незадовільних результатів лікування внутрішньосуглобових переломів п’яткової кістки досягає 34 %. Пошук оптимальної мініінвазивної методики лікування, яку можливо застосувати навіть у скомпрометованих станах, зменшити травматичність, почати ранню реабілітацію та оптимізувати процеси репаративної регенерації, є актуальною проблемою. Одним із шляхів оптимізації процесу репаративної регенерації є застосування збагаченої тромбоцитами плазми (ЗТП). Мета: проаналізувати результати лікування хворих з приводу внутрішньосуглобових переломів п’яткової кістки та оптимізувати репаративну регенерацію кісткової тканини плазмою з підвищеним вмістом тромбоцитів. Матеріали та методи. У період 2017–2019 років (I півріччя) у відділенні травматології Комунального некомерційного підприємства «Міська лікарня № 9» Запорізької міської ради проходили лікування 79 хворих із переломами п’яткової кістки. Двобічні переломи мали місце в 11 випадках (13,9 %). Гендерний склад: чоловіки — 71 (89,9 %), жінки — 8 (10,1 %). Механізм травми: падіння з висоти (понад 1,5 м) — 47 (59,5 %) осіб, побутові — 32 (40,5 %) особи. Були проведені оперативні втручання: металоостеосинтез спицями — 62 (74,7 %) особи, гвинтами — 7 (8,4 %) осіб; пластини та апарати зовнішньої фіксації не застосовувались. Відмовились від оперативного лікування 14 (16,9 %) осіб. Результати. В основній групі пацієнтів рентгенологічне зрощення перелому настало через 6 тижнів у 6 хворих (85,7 %), в 1 хворого (14,3 %) відбулося через 12 тижнів (випадок тяжкого уламкового внутрішньосуглобового перелому). У контрольній групі зрощення на 8-му тижні виявлено у 14 пацієнтів (58,3 %), у 8 (33,3 %) — на 16-му тижні, у 2 пацієнтів (8,4 %) післяопераційний період ускладнився порожниною резорбції кісткової тканини. Висновки. Застосування ЗТП для регенерації кісткової тканини поряд із традиційними методами хірургічної тактики має досить значний клінічний потенціал. Запропонована мініінвазивна методика оперативного лікування у поєднанні з уведенням ЗТП дозволяє застосовувати її в ускладнених випадках, коли навіть є обмеження до оперативного втручання
Дод.точки доступу:
Трибушний, О. В.
Труфанов, І. І.
Косило, В. В.
Кляцький, Ю. П.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

 1-10    11-20   21-23 
 
© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)